автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.02
диссертация на тему: Про соотношение языковой и музыкальной интонации в вокальном исполнении (к вопросу исполнения интонационной вокальной музыки)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Про соотношение языковой и музыкальной интонации в вокальном исполнении (к вопросу исполнения интонационной вокальной музыки)"

^ Ы1н1стерство кудьтури УкраШи

1 8 /ПРКи]Ш4ка Дерхавна консерват0?1а 1мен1 п-1-Чайковсь"го

На правах рукопису

НАДИШЕВА Та! са Петр1вна

ПРО СП1ВВ1ДНОШЕННЯ исвно! ТА НУЗИЧН01

1НТ0НАЦИ У ВОКАЛЬНОМУ ВИК0НАВСТВ1

/до питания виконання Шпоиовно! вокально! нузики/

17.00.02 - Цузичне иистецтзо

Автореферат на здобут?я наукового ступеня кандидата икстецтвознавст'ва

Ки1в

- 1594

Роботу виконано на кафедр1 1сторП заруб1нно! пузики Ки!всько1 деркавно! консерватор!.! 1м. П.1.Чайковського.

Науковий яер1вник - Кандидат мистецтвознавства, доцент КОЛОДУБ 1рина Степан1вна

Науковий консультант - кандидат мистецтвознавства, вик.об.професора 1ГНАТЧЕНК0 Гаорг1й 1горевич

ОфниОДи опонанти - доктор ыистацтвознавства,

профасор МАРКОВА Олана Ыикола!вна

- кандидат мистецтвознавства, профасор ЯКОВЛЕВА Антон1на СаргИвна

Пpoвiднa орган1зац1я - Донацька дернавна

консерватор^

Захист в!дбудеться " 18 " __199^ р. о

15 год. 30 хв. на зас1данн1 спец1ал1зовано! ради Д 092. 14.01 по захисту дисиртацЛй на здобуття наукового ступени доктора наук у Ки!вськ1.й державши консерваторИ зл. П.1.Чай-ковського /252001, Ки1в - I, вул. К.Маркса 1/3, П поверх, ауд. 36/.

3 дисортагЦею ыогсна ознайомитись у б1бл1отец1 КиГвсько! державно! консерваторд.1 1и. ПЛ.Чайновського.

Автореферат роза.сланий ¿Г беразня 1994 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано! ради, кандидат иистацтвознавства ъд1^ / С.В.Тишко

Загэльна характеристика роботи

0дн1ею з характорних ознак сучасного культурного життя УкраГни е розшироннл ц1жнародш)х контаят1в, у тону числ1 у сдер1 никонавсьного киотецтва та аузично! падагог!ки. Цо зу-мовило рид особливостой сучасного виконавства, до яких. ыокна в1диости активно входконкя вл.тчизняного иистацтва у иа.ннарод-'иу викопавську практику, а такок зб1льшання стильово! р!зно-ва1итпозт! винонупл.'о! муаики, т;а згучить р1знимя ковами. Ца, в свои черту, внкликае нообх1дн1сть пор!вшшня та анал1-"зу р1зних ыовних 1нтерпрзта1Дй, а тому ставить пород ыуаичною .науною як загальноастетичн1 пр'облаии, так 1 питания науково-ыотодичного забзэпачення учбового процзсу, в1дпоа1дно до су--", чаоних вимог та традиц1а свГтового виконавоького ыистецтва.

• Осташ&и часом значно эросла зац1кавлон1сть досл1дник1в та виконбвц1в у розробц1 проблем иузично-виконавсько! 1нтарп-р?тац1Г. Якщо цузикознавчо-астэтичьйй аспект досл!джэння ц!е1 проблема мае досить ыЗдну тзоретичну баау, що представлена, в працях Б.В.Асаф"ева, В.А.Вас1но1-Гроссмай, В.В.Шдуйавського, • Д.В.Яитомирськог.о, е.В.Назайк1нсьного, то науково-ыетодичнз . забзэпзчзння влаоно вокального виконавства страядае. в1д , ыайяа повно! в!дсутност1 останньо!, эокраиа !й бранув наук о-' вого обгрунтування. ыатодиуних засад виконавства 1ншомовно1 . ыузики. • ' • .

Виконання вокально! музики, як в1доыо, моклива мовов ори-."."'' г!налу чи у переклад!.. Св1товий виконавсьиий доса!д та сучвс-на европайська традиц!я ор!ент^ють оп!вака на оп!я мовов ори-' г!налу, що потрзбуо оволод!ння специф1ною оп1ву 1аоземнимй ' ; моваый. Идтвердхапням пр1оритету традиц!! сп!ву мовов ориг1-;-.налу стали зокрема и1гаародн1 та нац1ональн! конкурсе» у ви-могах яких м!ститься, як нзобх1дний для конкурсант1в#сп1в мо-ввми ориг1налу. Анал1з виконавських пррграм ряду нонкурс!в /1м. П.Чайновського, М.Гл1нки,Ы.Лисенка* Р.Шумана га 1нших/ ' у концертно-каызрному. розд!л1 дозволив всгановвти, щ'о навчас- . т1ше виконуютьсп. творй композитор!в н1иецькоыовного й'оходхэн- ■., ня» виконання яаих потрабуе навячон оп1ву н1маЦьков ыово$. ¡'^ На жаль, у сучасн1й мвтодичн1й л!тэратур1 питания виконання 1ншоыовНо! вокально! ыуаияи розроблапо нодостатньо: спац!ал1с-ти-сп1вани, "як виконавц!, так 1 педагоги мало ааймавться нау- , Ково-теорётичням узаТальненням спациф1ки,вокального.виконавот- : ■ ва, а; му&икоэнавц! традпц!йно прид1лявть.-уваг,у анал!зу худрх-

нього теисту як результата ноыпозиторсько! творчост! 1'обмв-жуЕТься лиша онраыими за.уважоншши..щодо опацичаки Чнторпрата-цИ творив 1ншоыогного походконня.

Через ц1 обставшш з"явилась нзобх!дн!сть досл1дмнь у даному налрямку.. Якцо росИюьна вокальна нова х аивчапась' у роботах Л.Диитр1ваа, В.Морозова, Ы.Ланського то ышвх авто-р1б, 1нозиынэ вокальна нова в^тчианяниыи автораин пайка на вивчалась.

Окраы! роботи ЛЛьАотрово! та на вичорпуютъ

уоього кола проблем виконавства !ншомовно1 ыузики, а спац1-альних ыопограцДчних праць даного напрям{<у практично наше. 8овс1ы иэрозгляиута питания передач! нащ.оналым! ововрхднро-т1 у виконавствЛ, що набувае особливого значения у сучасних уыовах взасиод!! то взаемовпливу р1вних- над1о:шльних культур. Ца негативно впливае на виконавство та ускладшое падагог!чнии процас,

Иэтош роботи е виявлання рол! фонатично! систеыи ыови ориг!налу у вокальному винонавстн!» дослЦкэнил синтезу мов-но! та едзично! штонац!! у вокальному !цтаиуванк!„

У зв"язку а циы виникла нообх1дн1сть провести коыплаксний аыалм виконавства вокально! ы.узикн як В1дбиття особливостей ыовиого !нтон.увашш, тобто впливу фонетики ыови на творч1сть поота, композитора, шжонавця та парокладача, а, також винви-тн П взаеыозв"язок з воиа)1ыю-т0хн1чниы'и засобаыи Гх веления. Робота спрямована на розробку проблаш дзунквдонувашш ыови у-вокальном ыузиц!, вокально! рзал1аац1! Шонатичши; нвищ, властивих н1ицы(1й иов1 у сп!в1, о такой; на створошш науково-обгрунювано! штодики викладэннн фонетики р!зних нов у вокальнШ педагог^!.

, Тому у робот! поставлено так! зэвдашш: . < анвл!а впливу фонетики иа^оналыш? Ьови на творч!сть поэта з

- .анад!з в!дтворання звучания мови'у м.уэично-мовйй !нто-наа!! у процес! !нюрг1раа:ац1! композитором поэтичного твору;

- пор!вняльн1!й виконавсьний аиал1з деяицх роианс!в Р.Шумана а циклу ".Лшбов поэта" на в1рш! Г.Гайнз новою, оригхналу та у параклад!-роо^ськом мовов; .

л Для зручност! корицтуеиося тэрм1нои "вокальна нова"-/пор. "в шальная рачь" /для позначаши вокального втшзння фуниц!-онувоння мови. Тер{Лн запропонував В.П.Морозов.

- застосуванш "екв!(110н1чного" пЛдходу до перекладу во-кальних такст1в з нотою водтворакня а-онатично! структура ори-' Пиалу;

- розглядання особливостай п1иацьно1 ФонатичноГ баз» у сп1в1 та у ыов1.

Ц1 завдання пэрадбачавть, в ц1лому, вивчоння загальних тенденцЛй синтезу мовно! та мувично! 1ихонац1Л у вокальному вйконавств!,' Для розв"язаш1Я цих проблем, пк! до остаипього час.у вир1|а.увались з.нту:.тив1Ш, з"лвилась цоясдив1сть б!льш широкого зал.учоння досягнэиь сум1ипих на умов их" галузай, паукового анализу та маа-од^в ряду -л1нгв1стичних та психолоНчних диоципл1н: фонетики, таорИ кудокнього та поэтичного перекладу, пс[1хол3.нгв1стм<й, поэтики та ионосашнтики. Споциф1.на вокально! ыови виз^ачасться зв"язком 1з звучаниям ¡шцэ.о-нально? ыови, да зумовило необх1дн1сть комплексного п1дходу у вивчанн1: проблам винонавства 1ионац1онольно! вокально! му-зики. Основою нашого дослхджошш став' 1нтонац1йно-фонатичний 'иомплансний п!дх1д до вивчоння опоциф1ии вокально! нови. Тому нами використано досвз.д доил1джвЛь 1нозешт! "звучащо!". ыови /О.Лнтипова, О.Бризгунова, 1,В1тт та 1нш1/, а такоя праць ыузикознавц1в у .галуз! дано! проблематики /Б.Асаф"0в, В.ВасЬш-Гросскан, В.М8д.ушэвський, е.Нааайк1ноькиИ, Д.йито-мирський та 1нш1/ та праць з психолог!! /Б.Тэплсв,. Л«Вигот'ов-кий, е.Назайк1иаьйий'та 1ии./, оон1льни "... мовиа 1итонац1я -Дав композитору ыатар!ал, Нсно пов"явайии з проявою психоло-Нчного життя" х. Особлив1стю роботи з эастЬсувашш таорП "установки" ■ Д.Н.Узнадзе, яка лежить в основ! ус1х св!домих процэс!в 1 впливзе на процас вокального виконавства. Пр1(родна 1нтснац1йна, основа вокально1 м.уз'ики, II гонотичний зп"пэск 1з звучаниям мози зуыовили застосуьгання 1нтонац1йно1 таор1! Б.Асаф"вва та ;Цнгв1стично! таор!! поез!Г /О.Потобня, В.&ир-мунський,£У. &<"* £ Шп . та 1пш1/. Об"вднуе ц! досл!д-кання та, що в основу анал!зу бороться сана звучания мови, а на надруиований текст.

Таким- чином, предметом. пэиого д'осл1дквшш з вокальна виконавство як ц1л!"снэ 1нтоняцШю система, як результат' впливу фоивтично! систями мовой ориИкалу на вокалыш викс-

Лоафьэв Б. Речевая интонация. - М.-Л.: 1965, с. "Ц рос. новою.

- и -

"~навотво; розглядаються прояви цьо'го впливу на р!вн! поатично-го тексту, цузично-постичного тексту, перекладу та реального !нтонуванш. Враховуючи резулмати анал!зу умов конкурсы) во-квя1ст1в, об"ектом . нашого досладаоння було вибрано !нтону-вання нашрних твор1в Р.Шумана з циклу 'Чиобов поэта" на в1р-ш! Г.Гешш н1кацькою новою та у переклад! рос!йоько», анал1з • парсш;шд1в вокальних такст!в проводився на мотар1вП1 перакла-. : д!в циклу Р.Шумана "йсбов поета".

Наунмза новизна роботи полнгае в тому, що впэршв досл!дку-етьсн процас складного, багатоступаневого в1дбиттн човного Ьионування у вокальному виконав'отв! 1нонац1оналыю! музшш^ зроблено спрдбу розглянути проблема вокального виконавства у взаемозВ"яаку з фонетикою ориг!налу*

Метод анэл1зу,'що об"едн^е ыувикознавчии, Л1нгв1стичний, психолог1чний аспекти, спостаренення над .виконавською практикою, а так ох сучасн! досл1дженнн а проблем фоносеиантики, номе бути використаний для анзл1зу виконавства пузики 1нших стил!в. та ¿нших муаичних культур,

В робот1 вастосовано комплексная п1дх1д, який4 що в1дзно-. . чалося вице, досл1дкуе вплив фонетики нови на звучания поотич-но! мови мовою ориг!налу та !! в!дтворення у переклад! вокальних такст!в, вплив 1нтонац1йно-$онатично1 структури мови на !нтерпретац!в поэтичного тексту композитором, а та кож на . реальна воиальие 1нтонування. Центральна положання у робот! '• займае проблема висв!тлаяня саыашично!, емоц!йно1 та функ-ц!онально! вначущост! иовнйх 9пзыант1в у вокальному вико-навств! !нонац!онально! ыугики. Ца дозволяв найб!лъш повно розшифрувати емоц!йй.о-8ы!стовне наполнения вдаально-ыовно! !нтонац!1, що заф!ксована у нотному такст!.

, У робот! в перше розглядаеться проблема взаемод!! !ндив!~ дуального 1нтонування ков он ориг!налу та нац!онального вико-Павського отилю.-

У робот! тако® вапровададеться новий принцип "екв!фон!ч-. ноет!", як критвр!в адекватност! вокальних пераклад!в, впер-шэ анал!зувться специф!ка вокальних пареклад!в, що прагнуть в!дтворити фонетичну структуру ориг!налу засобами !ншо! мови.

У робот! вперша у в!тчизнян!й дойл!дницьк!й прантиц! роз-глядавться н!мецьна вокальна мова, анал!зуються особливост! ' вокально! фонетично! бязи у пор!внлни! з фонетичнов базов н1мецько! мови, цо дае науково-ыетодичне обгруятування до

' • отворання аагально! ызтодики опанування особливоотячи звучания сп!ву !нсзаиниии ыовами, що ставить свое» матом пол!пшан-ыя науково-штодично! бази п!дготбвни ап!ван!в-антор!в у иу-зичному вуз!.

Практична значения досл^аання. Цатар!али, головн! поло-кання та висновки дисзртац!! йозволяють розробити загальн! та 1ндив1дуальн1 принципа роботи по заовоивашш та виконанню 1нонац1онально! вокально! музики, давть практичн! науково- . матодичн! рвномандац!! щодо п1двицання р1вия нультури вональ-Н01 ысши.

Загальнип науково-ыатодичний п!дх!д, що ми розвиваеыо на баз! н!ыецьно_1 мови, пропонуа посл!довн!сть атап!в по вход-коннв в 1шш ыовна сарэдовища. Враховувчи, що сучасний сп!-вак у практична д1ялы:ос51 повинен ви!ти пэраключатись з одн!ег нови на ¿ншу, ми на обиакувались раыиаыи одк1е1 ыовв: розроблвйиИ каин п!дх!д дозволяв вих!д до хнших мовних сио-твы. Цай 1адх1з упарит враховуа вплив' р!дно! мови на вокаль-ну иову, чопрямовувчи на усв!домлана 8апоб1гвння помился /ак-цонту/. . .

Досл!джашш звиязку мовно! та нуаично! !нтонац!1 та !х синтезу у сп!в! дали зыогу вид!лиги н1лька 1ототних иоыен- : т1в стосовно в1дтворв!ШЯ нац!оналыю! овоер1дноот! у процао1 вокального виконавотва, а'такоя виявити об"ектйвн! парадумо'-' ви Формування багать'ох засоб!в вдзично! вир83Ност1, що допо- . на га в усв!доыйти та вт!лити у оп!в! спациф!яу нац!онально1 Мови, I! фоно-сэмантику. Вапропоновано критар!й яноот1 во-нальних паранлад!в, введено. новий п!дх!д.до вокальних парак- . . лад!в, що дав зыогу п!двищйти 1х як1сть 1 допоможа у таора-*ичн!й та праятичн!й д!яльност! парэкладачаа вональних теко-т!в.

Систамний комплексная п!дх!д до вокального виконавства-Мае практичний вйх!д до галуа! виконавчо! практика, педагог!- . ни, зв"язаних а! оп!вои !нозамнйм0 мовэмй. Матер1али робота можуть бути заотооован! у курс! "Культура мови у сп!в!п, у нласах сольного та концертно-кянорного оп!ву» а таноа для п!дготрвни майбутн!х дириг8нт!в-хорм9йотвр!в, кояцартыаййтв-р!в, точо.

,Апробац1я дисартац!Г. Матар!али дисартац!! допов!далвсь автором та ,обгоноркшлись на наукових аонфарвнц1ях /распуб- •' л!кансьна конфэр'ешЦя "Ли ту а лен! питания патр!отичного та

-

Лнтарнацгонального виховання засобаыв культур» та иистацтвз на сучасноыу етащ.", Харкав, 1989;.

- всесоюзна конуарешия "Зхтчизняна культ.ура та духовна иузика", Ростов-на-дану, 1990}

- всосокзна коа|орэЕц1я по духовн!й ыузши", Одеса, 1990}

- 1лквуэ1всьна шукова дон$врвнц1я, присвячена паы"ят1 О.Потвбнз., Харк1в, 1989;

- науково-таоретнчиа вои$арвнц1я ышшродних ыузичних фестивалей "Хоряхвсыа асамблв!": "Ыузика барокко", 1992 р.; "¡луберт та укра1нський роаантиам", 1993;

- всвукрзшоькв конференция "Шляхи розвитку ыиствцтва Сло-божанвдни. Проблаш 1отор11, тэорИ, практики", Харк1в, 1993;

- щор1чно на науково-творчих конферзнцаях проувсорсько-викладацького складу Харн1вського 1нституту ыистацтв, 1989, 1990, 1991, 1992, 1993;

- на засзденнтс-кафздри сольного сгйву Ки1всько! дзркавно! консарваторЛ!, 1992;'

- на зас1даннях кэЗ/адрй :1стордЛ зэруб1яно! ыуаикв Кв!всь-ко! двраавио! нонсерваторП, 1991,1992,1993;

- на заседаниях квфвдри сольного сп!ву Харн1вського ^статуту иистецтв.

Оснози! положения дксортацУ використовувться автором на практшЦ в лроцос1 читаная ланцЛиного курсу "Культура иови у стивЛ" у Харк1вськои; 1потвтут1 мистэйтв; на 1х бaзi укладайо та видано програму цього курсу та ызтодвчна ракоивндацП, як! впроводжан! Республ1квпсыши мотодичквм каб1идтом навчэльнях ваклад!в ыпстэцтва та культур» до учбового процвсу у вищих ыузвчнпх закладах Унра!нв.

Робота проходила апробац1ю на нафедр! 1сторИ заруб1жно! ыу8вав та на ка^эдр! сольного сп!ву КиГвсько! дараавно! кон-сврваторИ. Оаиовн! полояання були надруиоваы1 у ряд! публ!-яацхй /паралгк додаеться/.

Структура роботи.. Диеортац1я сквадаеться а1 вступу, п"яти розд!л1в; закзлчення, б1бл!огра£11 та додатка, який включав Програму курсу "Культура иови у ы4в1п та даяк1 мото-дичн! ракоы8Ндзц1!.

Основн! полонэннп, що виносяться до захвсту.

I. Вир1сшшя пробной виконввства 1ииоковио1 вокаяьао! пузики можобутм ад1иснано завдякя ванорвсташщ злтодацКшо-фонатичного подходу. Звучашш ь-овл орвгллалу впдявае па особ-

'л и в ост! вокально! иови, "^орыуе П звучания та обумовлке'на ,®!льки образно-ацшЦйну природу виконавства, а такоя й 1нто-нац!йну та уонэтичну своерд.дн1сть йуаично-ыовно! штонац1Л, II на!и она льну спзци^Лку; Тому цо иова - да на просто звс1б 0П1лкуванш1 н!к людьми} вона одночаоно е (¿ориою вираження 1 * кодуваиня культурв, збарв'каиня духовних трсдиц1а.

.2. Характер вкконання 'Ясно зв"язаний 1з звучаниям нац1-онально! иови, звуковии !нструмвнтуванням та 1нтонац1йною структурой поэтичного тексту. Особливого значения набував звучания нац1опально! и они /иови ориг!налу/ як й.нвар1антна ' ознака у в'иноианн1 вокально! иузияи эпохи романтизму, коли ми позбавлен! мозсливост! пор1вняти реальн1 Лнта'рпрвтацИ чаоу' створвння дих твор!в. "

Тому, вир!шуючй прсблаыи адекватного викоиання 1ншомовно! Вокально! муаика, необх!дно спирэтися на об"еваивн1 характеристики звучания иови, в1добраяен! у звуковому 1нотруизнтуван-' н! поэтичного твору та. у 1нтонац!йн1й' струн тур! вдзично^мов- ■ но! !нтонац!!; вони можуть стати додатковим джерзлом вираз- • • 'ноет! та оыоц!йного впливу вокально! вимови !ноз8мними моваыи4 • 3. Вокальна мова !ноземними мовами повинна розглядатися , яв р1зновид нац!онально! ыови,. що мав свою спэциф!ку голосо- . утворення та ввучання. Тому досл!дяаЬня вокально1 мовИ- повинно грунтуватись на основ! £онетачно1 бази конкретно! !но.зэи-•• но! ыови, ала враховуючи загальн! традиц!! м!кнародно! вокаль-1 но! бази та фонатичн! закономерное?! р!дно1 мови, що автомат тично впливають на сп!вака.

В!дсутн!сть в!тчизняно! школи та теор!1 вокального перэкладу, а танож-нвминуч! "приридн!" втрати, що 1х зазнав тв1р у процес! парэкладу-!нтерПрэтац!1, загострили проблему •анал!зу та'знаходжання критар!в аденватност! в!дтворання вокального твору засобами !ншо! иови. Вир1шення ц!в! проблз-ми ми бачиыо у використанн! "енв!фрн!чного" принципу паракла-. ' ду, метою пкого в вЦизорання фонзтичиоГ'структурй ориг1налу засобами !ншо! мовй*

5. Гнмрпратац1я 1нонац1овальнЫ музики вианачаетьоя нами як в!дтворенйя "звукового образу" у !ншому иовно-куАь-турно'му середовит!. Тому вокальна 1нтонування повинна грун- ■ .туватись на- об"ективних парадуыояах 1нтонац!йних та звуновяг джерел звучания мови ориг!нвлу як баэпоейраднв виявлання на'" -,.1'. ц!оиа.лыю! своер!дноот1 V йвучанн! вокально! иови /аирвв.-'}'.'

ыислшш!, у виконавськоиу стил1/.

Sulci роботи.

■у BCTyni дано обгрунтування актуальном!-теми, характе- . ризуеться сучасний стан та ступ1нь розробки проблем. На niflCTaai aiia;iisy практики та огляду ,л1тератури (¿ормулюеться мата та завданнн досл1дяоння. Розкривавться науково новизна ■ 'та практична' ваклйв1сть результата дисертзц!!. Визначавть-ся предмет та иитодичн! принцип« досл!дкення» Для вир!шеннЯ1 комплексу проблем анал1зуетьоя лП'аратура та результате дос-л1дкннь cyuistHHX наунових галузей- ыузияознавства, л1нгв1сти-ки, психолог11, Ф1лолог11 тоцо.

Розд!л I. ТрадицИ та сучаон1 проблема виконавства заруб!кно! музики.

0д1иею з ваиливих проблем вокального кистэцтва е виконан-ня !нонац!ональних твор!в, яка до останиього часу вир!шува--лась здобхльшого на !нту!тивнойу р!йн!. В1доио, що склад-н!ать досл!дження.виконавчо1 д!пльност! зуыозлана суто про-цесуельним характером творчост! cniBSKg, цо реал1зувться в ун1кальн!й !ндив!дувльн!й !нтерпретац!1 • II неповторн!сть снладаеться з р!зних teaniopiBS сарвд них - стиль» канр, форма Та хдап музичного твору, його пойсенантика, внконавч! традицП та 1ндив1дуельний виконавчИй стиль, в пкому реал!-зуютьсп вагальн! принципа-вокальних рш!л, тоцо.

Лнал1з нузикознавчих праць, цвыуар!в в!доыих сп!вак!в ' та педагог1в виявив деякий роЗрив laisc науковиыи дослана ння-ни та !х втгланням у виконавчр-П8дагог!Чноыу npouaci. Особливо це стосуеться проблам виконавства !ншомовно1 вокально! ыузики. Визначаючи 1нторпра1ац1ю !нонац!онально! вокально! музини як BifliBopeiiHH-звукового абрйзу у !ншому новно-нуль-турному середовищ!, ми проанал!вували комплекс проблем сп!ву ¿нозеыниыи мовами, ширша - !нтарпратац!1 1ншоыовно1 вокально! иузики.

.Сарад багатьох проблем, цо на праитиц! виникають перед cniBaKcsj, сл!д вид!лити звгвльн! питания, як! стосурться п1дходу до 1нтврпретац!1 вдаальнвх твор!в_ааруб!жних компо-витор!в /cnifi мовою ориг!наяу .чи у переклад!/, питания вокально! методики, у якйх розглядакиься особливост! сп!ву !ноземними ыоваыи.що мае свою споциф!ну, в таком окрам! проблеии вокально1 падагоПкй - навчаннл в!тчизншшх вико-навц!в сп!ву !нозеиними ыоваыи.

Anoni3 методично! л1т@ратури виявив, що вокальна пздагог!-ке завжди TicHO поз"лзана з проблемами виконавства, ало в она розрахована у б!льиоот1 cboïx полоаень та ракомендац1я на опануаання ciUbom р1днок'новою, У працях П"етро l'o3i /16471727/, Г.Панофки /1807-1887/, д.Двпрз /1806-1896/, M.rapoia /1805-1906/ДЛамперт! /1813-1892/та 1нших валика увага 'прид!-ляеться тахнолагП cnicy, a гак он питаниям овалод1ш!Я вимовов у cniBi р1дною jjOBOM. Вони на розглядали кола проблем виконання 3.нонац1онально! вокально! ыузики, що выявилось наобх1д-ниы у еучаснд.й вональи1й падагог:щ1.

. У сучаон1й laopil вокального виконавотва визначаетьоя, що головною проблемою вокального виконавства в адакватщсть передач! автороького задуму, а так ох по"язаний з ним Kpniepiît "В1рност1" 1нтзрпрэтац1!, тобю И в1дпов1дальност1 авторсько-му задуму. Недосковал1оть нотацП, !'мовний бар"ер", часова • дистанщя уокладнкжть розши1|руваиня сп1ваком об"ективно! iH-' ФормацИ /семантично1 та емоц1йно1/ нотного тексту мовов ори-riuany.

Суттевв значения при 1нтврпратац1! вокальних твор!в набу-вае також коШишко виконавських традиц!й, р1вань знаньта ум!нь, харантзрних для чесу отворення твору композитором. Ми пришили до висновку, що особливого значения набував авучашш нац1онально! ыов.и як 1нвар1аытна. ' о э н а к а ' у м!нли'вому культурно-1сторичному KoUieKOTi черав те, що ойваК на мае амоги одеркати об"ективне уявлення стосовно виконавоь-ких традицЛй минулого /через часову дистанц1ю та в1дсутв1сть ' тахн1чних ыожливостай ф!нсувати реальна виконання у минулому .. ui традицИ були загублен! чи аначио вм1нилися/.

Сучасний критор!й правом!рност1 île! чи 1ншо! 1нтэрПрета-цП об"ектйвно спираеться на нотний текст, 8м1нити який вико- . навець Hâ ыоэсе. . Ала ваяливо зауважити, що критерИ правом!р-ност! та виконаЗоьк'Ы свобиди 1сторично змЛшовались. 8 loiopil музичного виконавства, в!домо, Аи> сп1вани-в1ртуози дооять в1ль-но зм1нюваЯи нотний текст, демонотрувчи свою вокально-технЛч-ну майоторя1сть, 8 я1нця 18 в1ку нотний запио набував б1льшо! датал1зацИ, а caui композиторе ор!внтують сп1вака на точна в1дтворення за думу автор!в. Ала в1доио,щоноаний.тв1р энае багато 1нтзрпретвц1й, тобто р1зн! сп!ваки видобувають з теко- : ..ту р1зну 1н(£ормац1ю,-як самантичну* так 1 емоц1йну. Трму вини-* , нас питания про ступ!нь субъективное^! у .трактуванн! вокально*. ;

го.таору сп1ваком то т1сно пов"нзанз з ним проо'лома пхдвищен-ня культура С1иву !ноземними моваыр.

3 нашо!. точки зору,' залучашш "ыовного" аспакту е особливо парспактивним для вир^опня проблем виконавства !нонац!онэль-по1 вокально! мувики. Вокальна нова як особливий вид звучания национально! мови, що мае свою специщ!ку, також виконуе. голов-н! |*ункц!1 нови: комун!кативну, емоцШюго впливу та !нш!.

При цьоиу комун1кативна аднкд1п вокально! ыови /сп1лкуван-ня 31 слухачом/ утрудшоеться тону, що еп!в эавжди мае Конкретна ыовно вгЛлашш. Приблош ыовного бар"еру вир1шувааась вторично р1зниыи шляхами: сп!в новою оригз.налу чи у пераклад1.

В1доуо, цо у колишньому Радпнськоыу Союз! була приинята традиц1я сп1ву у пороклад1( тому що обыекшисть ыншзродиих контакт1в, одм!н1стрування' у культур!, знижан!сть аагального культурного р!вня вавакали розповекдаонше тендзнц!! сп1ву мо-вою ориг!налу, яка переважала у ы1хснародн1п виконавсыий прак-тиц!. 1нод1 нав!ть в!доы1 иузиканти, так1 як провес ор Ц.В.Юд!-на, п3.дтриыували традиц1ю сп1ву у парок лад!, ало з !нших причин: II позиц!я грунтувалася на усв!домленн! високого р1вня кулыури поэтичного перекладу у Роо'И. "Я хочу чути у Шуберта, Брамса, Малера роо1йсько слово..." Точу вона залучила до роботи над перекладами заруб^них вокальних текст!в в1домих рос!йсы(их по8т!в: Б.Пастарнака, М.Звболоцького, С.Маршака, И.Цветаеву та !нших. Однак в1дочо, що сама М.В.Юд!на-'була ■ зыушана визнати, що пароклади Н.Цветаеве! виявилнея нэпридат-ними для сп1ву, тому що були незручними для сп!ву ! "на могли бути просп!ван! у музиц!" 2. Хоча сп!в у переклад! дозволяв зробити тв!р б1льш зрозум!лим для публии, ов!това виконавсь-ка практика обрала 1ншии шлях розвитку - сп!в новою ориг!налу.

, Сп!в новою орипналу кращий за сп!в у переклад!-тому, що по'раклад звертаеться до св!домост! сп1вака чероз поняття, а оригшальний текст вклвчае такой носв!дома чараз !нтонац!йн!, тембралыи нюанси, як! становлять головн! засоби впливу во-

* Пария Вениаминовна Юдина: Статьи. Воспоминания. Материалы/ Сост. А.1.1.Кузнецова. - Ы.: Сов.композитор, 1978. - С.259: рос.новою. . '.

г- Юдина М.В. Насколько елда о великом поэта /м.Цветаевой/: Публ. Г.Ганзбурга // Йуз.жизнь.' - 1992. - Иг?-^. - С.21: рос.

1!0в0ю.

■ налыюго Ш!стецт2а. Переклад руйнуе сама атмосферу звучания .моии оригзлшлу.

На думку багатьох оп1ван!в "мовний о'ар"ер" Суда зницено, якцо сп1вак ¡шрамивае во! почуття у вciïi пбвнот! та доносить Bei atiouiï до слухач!в...", а парзклад тэнсту Суд а надруно-ваао у програм! концерту Таким чином тд.льки.високий про-Ü'ecioHaaisu cnisaKa е тип шляхоы, на якоиу вüpiiuyеться проблема "мовного бар"еру". Ц1й uoii слукять науковий анал1з, провадоиий нами, та кокплоксний niaxifl до 1нтзрпратэц11 во-налыю! пузики. *

Роэд1л П. 1итонац1йяо-$ояатична структура поэтичного токсту-I (¿она тика нови орииналу.

У розд1л! анал1зуетьс'я 1нтоиац1яно-фонотична система . поэтичного тзксту дояких poMBHoiB -Р.Шумана "Любов .поата" па Bipiui г.Гейне у зв"язку з особлизостяыи 1нтонац1шю-ыалод1й-но1, щонотично! oprani3auii н1ыецько! нови, а такси у зв"яз- . ку.з законоьйрноатями звучания поэтично! иови.

Основою нагого анал!зу е ксыплексний Лнтонац1йно-фонатич-ний 1пдхд.д, [до базуеться на уов1доыланн1 "нови" як коыплекс-hoï звуково! систами, цо uae cboï неповторн1 нац1ональн1 оообливост!: вона об"сднуе систону фоном, 1нтонацз.й та зако-н!в, за якими вони 11ункц1онукть.

Анал1з шуково-методично! л!таратури виявив, що поза уваго'ю доол1дник1в вокально! музики залишився той факт, що коина нац!ональна мовна система мае свою специфику; в!дкри-тим танож залишилось питания сп1вв1дношзння р!зних ыовних систам: р1зний ступ!нь експресивност! (^онэм та своер1дност1 itiTonauiîimix систам, тощо. Особлив1сть нашого пз.дходу поля— гае в тому, що'в!н враховуо ыовну спэцичдку ориг!налу, пози-тпений та ногативний вплив рз.дно! мови, а також 61л1нгв1стич-ний характер cuiflowocri громадян УкраТни, що волод1ють май-же завжди двома моваыи.

Цо падало нам иожлив1сть для анал1зу поэтично! ыови спиратись на принципи, розроблен1 американсьяим дослд.дником i.-5-iVti-b У л!нгв1стиц1. Bin та його посл1довнини F. "¡. роэгллдалн поетичну мову як р1зновид нац1оналыш1

нови 1, грунтуючись на цьому стварджанн!, вивчали проблему, лким чипом поет використовус т! иояливост!, цо ix надае ыова.

* liecT'jpeinto Е. ГязЪллленкл о профессии. - М.: Искусство, 198b, с. 55: рос*мовок.

ВадЛшисть 1де1 лЛнпистично! теоли "слу}саво1 с1лолоН.1" полягае в тому, ¡цо в основу анал1зу кладется такс-т виыовла-• ник, а нз лрукований, Виклвчно! значущост! "звукова д1йс-нЛсть" постичного тиксху набував г асгетищроиаитизыу, в пн!й звуки нови на бойдука для поатв, вони е 'Чстотними засо-бами худошьо! вицозпостЛ11. _

Аиал1ауючи особлив1сть звучания поатичного таксту, ии такой враховували, то в!н зазнаа впливу звучания прозово! мови як результат традиц1й малодвкламацИ XIX стор!ччя. Ца допомогло нам виявити у «увично-яовнУ: 1нтонацИ Р.Иуиана орхентацз.» на Природн1 прозово-розмовн1 1нюнацИ н1ыецько1 ыови р1зного аыоц1йно-психолог1чного вцахту. Тому при аналЗ.-з! спхввздношання ыоввих парадуыов вирааноах! у вокальному виконавств! п1>\ссС " ии враховували не т1льки оообливост1 1нтонац3.йно1 структури нац1онально! ыови, ала й 0П8Цйф1ку 1нтонац1йно! орган1аац11 ышших жанр!з, а танок !х звлашимь в1д загальних ыузично-астатичних З.дай.

Так. для поэтично! кулыури Н1маччини XIX ст. стае актуальном так званий «1ричний монолог; в1н виявляетьоя придатшш для виракання ц1ш)1 гами р1в.номан1тнИх почутт1в, як! в!дана-чавться базпос0рэдн1отю, вксрас1вв та особливою психолог!чною в1рог1дн1ств у шрадаванн! еыоц1йного киття особистост!.. Нова в!дчуття стих!! р1дно1 нови внайшло в1дображвшш у поатичн1й творчост! роыантин1в. У 1х творак оообливого значения набувае и овна ыалодика, пузика олова, а танст динам!ка ыови, як зас!б надання поэтичн1и ыов! характеру монологу.

Наш! дослщйшш п1дтвардили, що як1сний б!к звук!в,- особ-ливий виб!р, розташувення голосних та приголосних, тобто зву-кова Лнструыантовка в1рша н1мацькою ыавов» справяяють. досить ■ конкретна худохне вракэння.

• Тан наприклад, у в1рй1 миск^-кЛёпиС Шм^/Яа! " у створанн! звукового образу поряд з голосниш баруть участь сонори1 приголосн! звуке [I], [ни], Ги Л, [2] - б!льш як 50% - у Гаинэ, а в звичайн!й н1ыацькз.й мов! - 85%. Ции прииомом досягалася сп1вуч1оть, ыу8йквльн1сть поатичдо! ыови романсу. Б1льш того, культивування сонорних приголосних у поатичн1й ыов! посилювало загальнвй амоцШшя тон в!рша, п1дкресшоБало н!жн1сть .поэтичного виолову. •

Хоч у традиц1йн1й ф!лолог11 звунову 1нструыентов«у в!рша в1дносять до "законом1рноствИ другого порядку" /В.М.Еирмунсь-

кий/, надаючи ооновного значения чергуванню звук!в за !х 'силон, для музичного ииотацтва, на наш погляд, така як!сна ор-ган!зац!я ззун!в у звуковому потоца. е чи на найголовн1шою: вона впливаз на характер !нтерпратац!! композитором, пераяла-дачзм^ виконавцаы, що знайшло п!дтвордноння у наш1й робот!. Б1льш !стотною в звунова хнструыеитогка сама у вокальному ви-конавотв! та педагог^ для збараяення я парадач! природно1 вокальноат! поэтичного твйсту./вокальн!оть ыав перадумовою оп!ауЧ1сть га зручнд.сть для сп!ву/. Тому детальна розгля-дания та доол!днашш'поэтичного тексту а точки зору його при-эначення-для сп!ву становить значний !нтареЬ для теор!! во-* иального винонавства ! е одним з перспективних напрнмк!в досл1дкань !ншомовно1 вокально! музики.

ПН вкявив наш анал1з, як!сть наголошзних голосних впливаз на характер !итерпратац!! поэтичного тексту композитором, пэраиладачам, поэтом. Так, в1днрит1 голоон1 за своею природою чаат!п!э сп!вв1дносяться з висловлюваншш оильних емоц!й, в!д-нритих почутт!в /н1мэцька мова - "а", %"{ рос!йоька мова -"а", «э% "в"/* а закрит1 голосн! /"о11, "о"» "а", "и"/ часто мавть б!льш приглушений характер ! призначавться для вислов-дювання тонких в1дтшив, складних-звуковах образ!в. особливого забарвлання звучанию поэтично! мови надають фонами, як1 ¡шрантерн! лише для н!ыецько! мови / у пор!внянн! а рос!йсь-кою, укра!нською мовами/. ца фонами /"о", "и", " ¿", "

Г^А - "

Необх1дно заувакити, що ыи на можэмо автоматично парэно-сйти наш! !нту!тивн! уявлання щодо експрасивност! окрэмих фонам р!дно! ыови на !нш! мовн1 систэми /в даному випадну -н!мацько!/» Ильки п!сля пор1вняннп поетичних текст!в и1ыець-КОЯ мовою 1а 1х пэрэклад!в выявилось, що у власнэ поетичн!й творчост! н!мецьких поэт!в ! в перекладах особлива увага при-д!ляаться -характеров! голосних, !х "тамному" чи "св1тлому" забарвленню, що сЩвМдноситься з певною психолог1чною наст-ров н!отю.

Таким чином, нами було показано, як система фонем нэц1о-нально1 мови в!дбиваеться у л1торатурноиу першоджерел1, форму-ючи його звучания та нац1ональний колорит.

Розд!п Ш. Музично-мовна !нтонз)Ця як результат 1нтерп-' рэтац!! поэтичного тексту композитором.

Анал!зуючи вплив звучания невд.оналыю1 мови /в даному ра-

з1 ншзцько!/, на творч!сть композитора, ми виходили з природное инонацШшсп зонально! ыалодИ. Ца Руссо п!д- • креслквав "всличазний вплив мови" на характер будь-ико! на-ц1онольног иузики, цо ц.в1дбилося у иувиц1 н1мецьких романтика. В XX стор1чч1 ¿доя !нтонацд.Пност! знайила новий розви-ток у працях Б.Аса^'ева, Б.Яворського та ¿н. 'Б.Аса*"ев, Б.йворський ([антично запровадили у ыузикозпавотв! поняття з тесри ыоьно! 1нтонад1!.

Розгляд цхе! проблеки на матар1ал1 заруб1®.но! вокально! иузики ускладнюеться наобх!дн1стю вивчешш ^онатичаих особли-востой звучания мови оригиналу. А>шл!э особливостей вокально- . ыовно! штонац!! у конкратноыу стил! допоив гае розкрити дая-к! риси коыпозмторсько! мови, 1 в1дпов!дно до них даяк! особливост! орган1зац1! виконавського процосу.

•У но пай прац1 ыи спиралися, з одного боку, на об"вктивнх в1доиост1 про звучащ !нтоиац!йку и ода ль 1 закр!планий за нею зы1ст, а з другого - на уявлання про закони иузично! ме-лод!! 1 про способи вт1лашш в но.й ыовних прообраз1в; ц1 ио-дал1 ¿снують на д.эольовано - IX едн!сть складае багатогран1сть 1 смислову ц1стк1сть вокально! ыови. Основою для анал!зу бу-ло павна оСективна закр1плання тих чи Днших значань за ыало-д!йиов Формою ЛнтонацН, а такаж'!х усталенмть та сп1льна значувдсть у ыузиц1 Я ков1. ¡¡¡ноцШшй характер 1нтпнацИ дозволяв ыузиц1 бути зрозумыою представникаы р1зних нац1о-нальиостей, оск!льки в оно виходить з лог!но-нсихолог!чних п1двалин; хоча треба звакати на те, цо в ковний ыов1 !нтона-ц!1 ыають паыа особливост! !х прояву. Це надае молодиц! особ- • ливого характеру звучания, який сприймаеться нолями !ншо! ,, «ови як нац!оналыш !нтонац1я. Так, пор!вняльний !нтонац!й-ний анал!з деяких малод1йних струнтур р1зними ыоваыи виявив • зб1г !нтонац!йних контур!в музично-мовних !нтонац!й хспансь-ков та рос!йською иоваыи, що збыьшуе моалив1сть !нтонац!йно-адакватного парекладу; ! навпаки, протир!ччя мк напряыком ыелод!йних контур1в 1нтонац!в англ!йською новою та !х вхдобра-кенням у рос!йськоыу вар!ант! пароклад!в нагативно впливае на мтонац^но-фонатичний образ ! робить неможливиы адакват- . 1асть вокальних параклад!в, а тому ! виконання цих твор!в у переклад!. Це явища пояснюеться тиы, що висх1дна мелодика англ!йсько1 мовно! !нтонац!! та I! в!добракзння у.ыузично-мовн!й 1цтонац!1 мовою ориг!налу вступав у протир!ччя з !н-

тошзц1йним досв!дом сп1вана; тобто мае (аоца 1яюкац1йна иов1дпов1дн1с1Ь{ досв1д савана базуеться на пвцЛоналыай мов!, що е одн1ею а найсталхших еиичних ознак, 1 формуе тзмо'рово-сл.ухову спрямован!сть сприймання сгивака.

Одн!ею з особлив остей ыузично-мовних 1нтонац1й циклу Р.Шумана "Любов поета" е внутр!ший взаеноэв"язок мовно! та музично-мовно! !нтонац!й " ¿¿¿Л, б!льш того, молодику циклу характеризуе тзндонц!я до повного зб1гу на приму мзло-дично! л1нИ з Лнтонацишо-виоотииы контуром мовно! !нтона-ц1!. При цьому пррстекуеться зв"нзок з амоцШю-психоло^чни-ми паредумовами музиЧно-висотно! виразност!.

Тобто вплив фонатично! бази н1моцьно1 мови, особливост! I! нац1он8Льного звучаний та- !х музичне лтЛлешш визначавть вирайсалыа структур» якост1 вокально! мови.

У рсзд!л1 такси аиал1зуеться процес в1добрак'зшш характеру звучании мови, а танш засоби, що ними паредаються характер та спацш)Дна н1мацьного мовлання у вокальн1й музиц1.

Кр1м того, у розд1л1 дан анал1з мовно! ритм1ки, прояв1в р!зних амоц1йних стан!в у воналыай молодиц!.

Таким чином, зв"пзок !з "живою новою" сприяе б1лыл пов-н!й роз шифровц! пол1сомантики тексту ориг1налу, две змогу по-долати бар"ер часу, актуал!зувати зм1ст вокального твору.

Розд!л 1У. Вплив Фонетики мови на параклад вокальних таист1в.

В1дсутн1сть розроблоно! твори парокладу вокальних тикст!в, нарозроблан1сть критерПв адекватност! цих парэклад1в, а та-коя придатност! парекладаних такст1в для сп1зу спон'укали нас проанал1зувати 1стор1ю поотичного парекладу 1 розглянути тен-дзнц1!, що виникли у ход! розвитку таор!! парекладу, для виз-начания засад створоння таор!! вокального парекладу /для зручност! порзклад вокальних твксив будзмо визначати терм!-ном "вокальний переклад"/.

3 !сторИ пзрокладу в1домо, що гуман!сти В!дроджання н!д точн!стю художнього парикладу розум!ли насамперед точне тлу-мачення смислу ориг1налу, а перекладач1 серадньов!ччя створю-вали в1льн! пзреклади - порокази, виключавчи в пэреклад! чу-, ж!, нез'розум!л! риси т!с! культури, яка засвоюв цзй тв!р. Традици романтизму у галуз1 поэтичного перекладу характери-зуиться тенденц!ею до пзрвдач! нац!ональних та !ндив1ду-альних ос облив остей поотичного тексту. При цьому простеку-

еться тенденц!я в!дтворювати (¿онатичну структуру ориг!налу . засобаыи !ншо!мовил У псрекладацьк!й практид! того часу • перодач! звуково! пал!три в!рша надавали такого великого значения, що даяк1 критики виыагали зберекешш ycieï ввуко-во! !иструментовки вДрцш в переклад!. При цьому кав!ть на гважали' на те, то вин она идя ц!в! вимоги залзаить в!д особливое тай нац!ональнв! моаи ! в!д сп!вв!дношаиня звукових структур дано!, пари нов, Специ^а вокально! мови полягае в тону, що вони одночасно належать до л!нгв!стики, музикознавствв та теор!! вокального виконавства. Ала у л!нгв!стичних та л!терв-турознавчих працях проблеми вокального перекладу опац!ально не розглядалися,' а сан переклад був тглыш одним з вид!в ху-доднього перекладу,. тобто не враховувався зв"явок поощчного тексту й музики, a танож його при значения для сп!ву. Три у головним у яапряйку досл!дження даного роэд!лу| на нашу думку, в створепня таор!! вокального перекладу, що враховуе специф!-ку вокально! мови.

Синтез л!нгв!ст^чпих та ^тонадЦшо-фонатичних п!дход!в в рамках дано! проблематики допомагае у створайн! теор!! вокального перекладу, що грунтуетьоя на'основних васадах художнього та поетичного перекладов, але враховуе специщ1ку вокально! мови. Створення тако1 ïaopil виводить вокальций переклад на иовий р!веаь у вирДшенн! проблем виконавотва !нонац!оналыю1 музики.

Особливого значения набувае л!нг«!стичний аспект даного Шдходу, нкий включав:

- нвенв!валентн!сть л!нгв!стичнйх ыоаливостей р!аиих моя;

• - необх!дн!сть перодач! звуково! пал!трв в!рша;

- складн!сть в!дтворення "словесних" образ1в, символ!в, рвал!й, тощо.

Для переклад1в вокальних тенст!в ц! проблеии масть валике значения, проте розв"язання !х е особливо ускладненим внасл!док того, що музичн! структур« вокально-поэтичного тексту по сут! е заздалег!дь заданими. Остання умова сутте-вим чином обменуе виб!р мокливих вар!ант!в паракладу• МИй л!нгв1ст Й.Л!вий ввакав вокальн! переклади одним э най-окладн!ших вид!в f. Складн!сть перекладу, на його думку,

* Левый И. Искусство поревода. - М.: Прогресс, 1974. -397 е.: рос.мовою.

" визначаетьоя к!льк!ст» аламент!в, цо повинн! залиштиоя баз. 8Mi.il /1ивар!абалышми/. У.вокальному парвклад! повинн! ззли-щитися баз sain yci елаыентн структури токсту, нр!м характеру артшфдяц!!. Иазвааавчи на снладн!сть такого вокального пвракладу, в!тч_изняна практика парвнладу даэ багато приклад!в його принципово! моягивост!} ала. досить на бу'ло.крнтерио flHOCTi цих T8HCTÍB у параклад1. Тому ми пропонуемо новий , внв!1юн!чний п!дх!д( якиРьпарадбачае в1дтворання (¿;он!ни ори-

г1налу пк умову збараконня вокальноот! тзкста, тобто його ' зручност! для cnisy /lapuin С.Р.Сернова/.

Наш п!дх1д не розглядае .додитково енв!риты!чност! вокального парвнладу, тоыу що sin природно H вклвчае. Ehbíiíohí4-н1оть парэдбачае:

- I. зйзрекення або в!дтворення "звукового продлю" озву-' Чвного текоту в onopi на голоси! звуки;

- 2. зборвжэннп jiKocii голосних з точки эору Jx в!дкри-тост! чи закритост! на опсрних .частках;

- 3. эбережання загального-фонатичного харннтару звучания приголосних звук1в, яв! мояуть бути 3UÍHBHÍ, ало в рамках групп /нвприклад, coiiopiii, вибухов!/.

Тобто у вокальному переклад! вакливо збзрвгтй !нвар!антну Фон!чну як!оть голосних та приголосних* !х характар на опор-них тривалостях. Виходичи з цих засад, ми проанал!зували дапк! воквльн! перэклади циклу Р.Шумана "Лкбов поата" на в!рш! г. Гейне з циклу "Л!ричнв !нтормвццо"с

В робот! було проведано пор!вняльний ц.онетичний анал!в пареклад!в В.Арганвкова, Ф.Берга* О.Фета, а також виконавсь-ких BapianTiB пврвклад!в Н.Дорл!ак, Г.Козловського. Результа-ти анал1зу показала, що винонавц! на првктиц! выдали перэва-гу тиы перекладам, в яких виявлана найб!лы2а в!дпов!дн!сть якост! голосних в ориг!нал1 та парвклад!. Тобто сп!ваки iHiyi-тивно в1дчували ваилив!сть в!дтворення харантвру голосних та приголосних у парвклад!. Це, в свою чергу, эуыовлвмо тип, що передача характеру голосних у перекладах дозволила зберэг-ти вокальность поетвчного таксту пк з точки зору передач! "звукового" образу, так Í власно зручност! для вокального !нг тонування. Зм!на "звунивоГ ^струмонтовни" у роийських перекладах, як-'показов анал13( стала .причиною появи особливих'1н-'терпратшЦй двяних романс!в Шумана рос!йськими сп1ванамис-ц! iiiTopnpoTanil суттево в!др1знялисп в!д виконашш новою

- ориг!налу тону, що виходили з Злило! "авуново! рэальност!".

Иаваданий анал!з вональних пэраклад!в 1 проионований п1д-

- х!д /акв!ф01ичний/ мокв бути корисним для перекладач!в во- -кальних токст!в та для подальшо! розробки проблематики вокального порекладу з огл!1ду на його спаци^1ку.

Розд1л У. Вплив особливостай нац!онально! нови.на вокальна виконавство.

В цьоыу розд1л1 розглядаеться вплив нац!оиально! ыови сана на вокальна виконавство 1 нав!ть ширша - I! вплив на народаен-ня нац1ональних вокалышх ш1л, виконавських стил!в. Анал1а проводивоя на материал! циклу Р.Шумана "Любов поота", що ау-новило розглядатш циклу э точки зору эстетики- романтизму у творчост! поэта, композитора.й виконавц!в.

Як в!доио, особлив1отю романтизму був п1двищаний !нтерео до в!тчизняно! кулыури в ус!х галуэях !! духовного буття. . В цьоыу зв"яаку по-новоиу рознривалисп нац!ональн1 особливос-т! поэтичного, твору, особлива увага прид!лилась звучанию на- ' 1иональцо1 ыови. 3 1стор1! питания в1домо, що рон!ша у ХУШ стор!чч! иовка ситуац!я в Н!маччин! характаризувалаоя пол!л!к-. гв!стичною св1доы!стю: у науков!и 1 худоян!й л!таратур! твори лисалиоя латвнською, н1ыецькою.иоваыи г! во'гавками !тал!йсь-кою, французькою, гредькою иоваий, а у вональн!И муаиц! луна-, ли латинська, шмацькв. мови. Ала в XIX стор!чч! прагнвння . н!иецьких иуаикант1в були опряиован! на створення н!иецьк'о! музики 1 виховання Ммвцьких сп!вак!в. "ми хочамо думати, любити 1 писати повз!ю 1 цузину нашою р!дною новою. Траба створйти нуаичну школу, в як!й головним чином »будуть працюва- г ти над и!иецькою ыувикою" 1 - пиоав А.Б.Нарксу 1826 роц!, „ . тотуючи грунт для створення нац!онально! вокально! шволи.

Анал1а науково-методичво! л1тератури показав, (цо основною причиною винйкнвння н!мвцько1 вокально! шноли значяою. и!рою ; були фонвтичн! оообливосг! Миацько! иови, певна I! "навональ-н1сть" у пор1виянн1, наприклад, 8 !т8л!йоькою мовою. Р1зн1 тач!! у н!мвцьк1й вокальн!й школ! XIX стор1ччя обпеднував той факт, що вони виходиля г Фонетики ыови. В результат! було рог-роблеио вокальну фонетичну базу в!мецько! иови, .да чимало

fUcn.it О^тм, в#1826. Цит, Багадуров В.А.

• ' Очерки по истории вокальной методологии: ч. 2. М.: Музгиз, 1932, - 64 е.: рос.мовою. -

ТРУДНОЩ!в В ШОВ И буЛО ПОМпЯК11ШНО, а двяк1 з них було зн1вэ-льовано. Недоступн!сть ц!е! л!твратури, а такок труднозд зас-тосування методик, спряыованих на навчання сп1ву р1дною Н1-мадькою новою, стали причиною створопня у дан1й робот! ывто-дини, яна враховус вплив (¿онотики р1дно! мови х вокальних на-вичоя, ввроблених на. баз! укра!нсько1, рос!йсько! та !тал!йсь-но! нов. При цьому ми спиралися на анал1з реального !нтону-ваннп сп1вак1в р!зних нац1онзльних виконавських кал для ово- . лод!ння традищев викоиання нац1опально1 музики даного стилю.

Ян в!доио, у нузйд1 Шумана «узина 1 звучания поотичного слова створвать еднний худогшхй образ. Д.ф1шзр-Дискау, харак-тврззусчи творч1сть сп!вакэ-виконавця таднр'зелквав,

що "... внаэгалосп з дояоиогои музично! поез!1 рознрити у вс!й повнот! д1пспа зизчзння слозасно ввеловлювано! дуики...-1 вса дв н!шцьков новою!"

Враховукчп, цо при вавчзши вшяльно! л1рики ■эпохи романтизму ми ¡и маемо мохливост! пор1вняти роальн! ^герпрстсд!! сп1ва^ив часу створэшш цих твор1в, особливого знэчання набу-вав анал1з вт!лення у вокальному плтонуваши ц.оноткко-свыан-тично! об!знзност! спхвакхв як результату пор!вняння звучания поэтично! та музично-поэтично! 1нтоиацИ иовои ори гниду. Це дозволяв сучасному в икона в цв п1двищити р1вень (¿онетичних знаиь, вхдчути чнелвнн! 1нтонацл.йно-свыантичн1 гран1 ориг1на-лу, з таноя дае пояснения ргзним виконавським трактуванням. Саред сп1ван!в, 1нтерпретацИ яких ми анал1зували - Д.Сашвр-Дискву, Р.Холл, Л.Лвманн, Н.Дорл1ак, 1.Козловський.

ПорхялпвЕН щзпчно-поетнчний тскст 1 реальна виконавське ¿нтонувопня, на виявили деяк! нюанси виконавсько! штерпрвта-цг!, ша були результатом впливу поэтично! дзнламацП 1амець-ков новою,. II звуново! 1нструыонтовки та днтонац1йного роз-вптку на виконавськ! зэсоби виразност!.

Так, (Яквр-Дпскэу в "Ли. уимЯе.г^сЛопг-п (П^Пи" створюе "звуковой" образ, пхдкрвелюючи звукову хне тру ментовку в1рша Гойно, дв пореважають с'онорн! приголоснЬ У контрастноиу ро-канс1 дпгСй. ыЫ^ " ствак розиривае звуков! протис-тавлэння, що !х закладвно у фонвтичн1й структур! вхриэ.У звуко-

1 Ф!шер-Диснау Д. По следам поссн 11:'уборта // Исполнит.искусство зарубежных стран. М., 1981. - Ънп. 9. - 0.169-23^:

рос.мовою.

в1й пал!тр1 в!рша паревакавгь [г], цЩ слолучзння вву^

к!в. ^и*, (¡г, , цо л осилив вираж^льн! цоцли-

вост1 вокального 1нтоцува{шя. Ця (¿онатична икопрвоивн1с1ь пЛдвисще виоцШшй тонус винонавоько!1нтарпратац11 мовою ориг!налу?

__

Як показав пор!вшшьщу1 аиал1з, !ша звукова !нструцантоэ- * ка в!рш, побудована на оонориих, в рос!йоькому перэкдад1 мала павний вплив на характер 1нтонувашш, позбавляючи иого додатково1 еиергИ "вибухових" приРолосних, Н но серхуоь, пуОть больно ноот грудь, Хоть изиенилв ыно, хоть изменила ты,

■ Я на сараусь, я ка сержусь. - '

Ты как алмэа, .Сластишь краоой своей, Но в сердце _ночь бав звезд и без лучей, Я ато 8нал .... в т.д.

/парекдад Ф.Церга/ У виконанн! Н.Дорл!ан ця вадьишйсгь в !нструментовц! . ауиовида 1кшу оообисту 1ктерпретац!ю сп!вачки: п!дкраслвван-ня сонорних приголосних створюе ыайжз раальне, неотэрпне.в!д-чуття болю, затушовуе палк!сть висловлювання.

. Анад!а вокального 1нтонування показав нарозривний зв"язск поетично-прозово! та муаично-поетичио1 !нтонац!й, як! у порту чвргу поеднав сам композитор, а пот!м синтезували вокаль-ними ааообамв 1нт8рпрататори-вокал1Сти, об"еднавши то, що ароблвно поетом, композитором, порзкладачем, не руйнуючи ори- ' Пналу, у певнЛи вонально-естзтичн!й програм!. *

Зрсзум1ло, що рбраний нами !нтонац!йно-фоиетичний п!дх!д не ввр!шуе усього комплексу проблем вокального викопавства, як1 потрабують нов их оистемних пауков их досл1дкень. Проте питания, цо !х роз гляну то у прац!, дакть новий корисиий матзр1-ая для практичио1 д1яльност! викладач!в 1 сп!вак!в" 1 для шь . дальшо! теоретично! розробки дано! проблематики.

Вак1нчання. У робот1 розгляну то окладн!сть та недол!ки пАдготовки в1тчианяних сп1вок1в, цо носять об"ёктивний та 1сторично-8уиовленяи характер. Дана робота в спробок викорио-тати досягнення сум1жних наук /л!нгв!стики, психолог!!, ф1ло~ логИ/ ка новому матер!ал1, тобто для вир!шання проблем во- ■ нвльного викошвства !ншомовно! музики, оснащения його на у-

. ково-матодичиим п!дходом}'цей п!дх!д мохе бути увагальнаний. та застосований для оп!ву сизними 1нозвмними нова ни.

Объектом нашого досл!дкелня був вплив (¿.окотили нови ориг!-налу на поэтичну творч!оть, творч!сть композитора, виконавця та пареклэдача, тону що з.вучания ыови е дом!н8нток у створен- • н! ''звукового образу.". Визишшя уэагэльнеяого характеру !нто-нацШю-фонетичного п!дходу до вокального виконавства дозволяв роз гляну ти винонавс!во як разультат виявлення логдли роз-витку ц1лого номплойсу засоб!в моьно1 вирэзност!. Ыовна !нто-нацШисть ив т!льяи розюирвв Мон1 аайоб!в виразност!, вона твкож нам!чае додахков! разерви Фон!чно! експресивност! сп1-' ву, розкривае числена! фонетико-самвнтичн! гран! музично-по-етичного образу та можлив! трактовни. Тим самим вона варивав нов1 шляхи удоскокалання вИнонавоьво! культури.

1. Завдяки запропонованому !птонац!йн<Н5онатичноыу п!д-ходу, а такс® пор!вняльному анал!зу р!зних виконавських ва-р!ант!в романсу циклу Р.Шумана "Лвбов поата" ми виявили вплив звучания нова на р!зних р!внях !нтарпретац!1 поетичного твору. А соме:' .

- звучания мови ориг!налу е основниы матор!алом, з яиого формуеться звучания наю поэтично! мов^

- у поатичн!й мов1 раал!зуеться взаемозв"язок звучания ояремих звук!в з пввнии ейоц!йно-семантичниа зм!стом;

- нагонального колориту звучания надають фонами * як! зустр!чаються т!льки у н!мецьк!й мов!.

2. Проведений анал!з вокально-поатичних перанлад!в з точки зору вйконавсьно1 !нтерпретац!1 показав, щй фонетичний аспект е найб!льш вааливим для. вокальних переклад!в. Запро-понований.наыи ,,eквiфoнiчний,, п!дх!д, побудований на збаре-ванн! фоини в1рша, дозволив вид!лити суттев! моманти в тео- * р!! вокального парекладу:

- наобх!дн!сть збареження "звукового проф!люн- опорних ' голосних для передач! емоц!йно-самвнтично1 !нформац!1 на р!вн! фонем;

- адакватн!сть перекладу передбачае на т!льки звукову бдн!оть на р!вн! фонем, а й !нтонац1йну в!дпов!дн!сть ориг!-* налу ! вокально-поетичного паранладу.

3. Застосування фонетичного п!дходу до процасу вокального '!нтонування дозволило видЫни деяк! положаиня для досягнен-ия адпкватн'о! 1нтзрпретац!1" !ишочовно! вокально! мувики -

в1дтворвння "звукового образу" у новому ыовному та культурному середовиц1. до них налекать:

- адекватна виконання, яке породбачае ор1снтац1ю но об"вн-. тивн1 характеристики звучания кговою ориПналу, що е джералом виразност! вокально! мови при 1нтерпр.етац1! 1ншоыовно! музи-ки;

- Характер виконання т1оно пов"яаании 1а авучанням мови, звуковою 1нструыантовкою фхрща ! з.нтонац1йною структурою поа-тичного такоту ыовою ориг1налу5

- фонетична система конкретно! мови в!дбиваетьоя у вокаль-н1й мов! в1дпов1дно до £йе! нонкротно! мови, Фирыуючи оообли-вост1 !! звучания. Бона впливае но образно-омодЗлший б1к ви-конавства.

. ч. Комплексной анал1з вокалыю1 нови дозволяе враховува-. ти вплив систеыи фонем над1ональио1 мови, оистер 1нтоиац1й, а такой фонетичних аакон!в л1таратурно! мови. 8агалыа тен-денщЛ вокально! мови пюзеыними мовами враховують вплив м!к-народно! сп1вацько1 базй, а токож фонетико-артинуляд1йних навичок, засвоених у рхдн1й нов!, пк! 1снують у в1тчизняиих сп1вак!в. Застосуваиня комплексного 1нтонац1йно-ФонетичногО йдходу до процеоу вокального виконавства дозволяв ррагляну-ти вплив особливостай нацЛоналыго! мови на вокальну мову. Цей систекний п!цх1д дав такок змогу вид1лити дак1лько 1отот-них момент!в стосовно в!дтворення нац1онально1 своер!дност1 у процес! вокального виконавства. 0кр1м цього, ааотосування нашого методу дав можлив1оть сиотематизувати. особливом! фонетичних баз р!виих мов, провести пор1вияльний онал1з вокаль-них фрнетичних Саз р!зних мов, а танох виробити практичн! ракомеидаЩ! по засвоенню культури оп1ву р!зними мовами /ц1 ракоиендацИ уперше враховують вплив. фонетичних заион1в р!д-но! мови/. ■ " ' .

Таким чином, при виконанн1 1ншомовно! вокально! музиии найб1льш повне розкриття задуму поета й композитора е могсли-лим т1льки при сп1в! мовов оригЛналу, що в1дпов1дае м1кнарод-н!п вокальн!й традицП. Проте розроблене нами наукова „обгрун-тування для розв"пзашш проблем виконавства 1нонац1о!шльно! музики дозволяе оац1ональн1ш п1д!йти до цих проблем, групту-ючись на об"ективних висновках -роботи, дае пхдстави для ство-ршшя методики-навчання сп1ву р!знимй мовзыи, о в1дтак дополотая 1;озв"язан1т проблем культури вокально! мови.

Список опубл!кованих роб!т

•I. О пиродачэ национального своеобразия в вокальном иополни-юльства // Актуальные вопросы патриотичасного и.интерна--циопалыюго воспитания средствами культуры и искусства на современном этапа: • Тезисы докладов Респ.конфоронции.-Харьков, 1939. - С. 86-89.

2. Нокоторыа проблемы исполнительства вокальной духовной музыки // Оючэственпал культура и духовная музыка: Тезисы докладов Всесоюзной конференции.,- Ростов-нз-Дону, 1990.-С.193-19Б.

9. Культура моаи у оп!в1: Програма та метод. рака\1вндац11 до курсу "Культура мовн у сп!в1": Для вокальних Фак.муз. вуз1в Упрапш / - ЫШстерство иультури Унра1ни; Респ. матод.лаб!нет нэвч.занл'ад1в мистэцтва та культурв - Ки1л, . 1992. - 28 О.

Иац1оналыт нова та П впляв на вокально виноналство // Шляхи розвитну мистецтва Слобожанщини: Проблами 1сторП, теори, практики: Този допов1дзй Всэунр. яапфоренцН. -Харк1в, 1998. - С. 31-38.

5* Некоторые аспекты вокальной дикции: Рукопись/ Харьклш-т искусств. - Харьков, 1991.. - 12 с. - Деп. ЦНИИ Инфорккуль-тура 23.05.91, № 2275,

б. О влиянии особенностей фонетики на перевод вокальных

текстов: Рукопись / Харьн.ин-т искусств. - Харьков, 1993.-Доп. ЦНИИ Мнформкультура 23.08.93,- К? 2769-