автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.01
диссертация на тему: Проблема артефакта в социологии (историко-теоретический анализ)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблема артефакта в социологии (историко-теоретический анализ)"

нздшшыш йщшз шш нкрйиш iHCTtmf социологи

: i о и-i

ils правах руноп.чсу

SKöBEffKO Split !ванович

проблема йртефаш в сщологп ( icTopnKO-ïsopsTH4HHfi акгя!з)

Спец1алы!1сть 22.80.01 - Teopia ra icTopla соц1ологП

ЙЗТОРЕШЧГГ дисертацИ на здабдпа аченого ствпена доктора ctmloecrivHHs нацк

КиТв — 1896

.. . . -г -

Днсертац1ев е рукопнс.

Робота виконаиа у В1йд1я1 соц1ояогп пояпикн !нституту соц1олог1? 1ШН Икрапм.

Науковий консультант - й.Л.Оссовдашй,' доктор ф1вософсьти

Пров1дна оргаи1заи1я: кафедра 1сторп" та теори соц5ологП Факультету соц1ологН та псинологи Кнтвського «азонального уи1верситету 1хеи1 Тараса йевченка. 0ф1цШн1 опоиеитн:

Бак1рав В.С., доктор соц1олог1чшзх наук, профгсор; Ностенко Н.В.„ доктор соц1одог1чш« наук; Крииський С.О., доктор «Ллософських наук, професор.

Захист в1дбудеться 19 кв1тня ,1996 р. о 10 гсдшИ на зас!да! н1 спец{ал1зовано"1' ради Д.01.08.01 по захисту дисертац1й ш здобуття наукового ступеня доктора соц1олог1чних наук при 1нститут1 соц1ояогп" НАН Зкра1'ни за адресов: 252021, Ки'1в-21, вул. 1овковична, 12. 3 дисертац1ев мохна ознайоиитись у бН)л)отещ' 1нституту соц1олог!Т НПН УкраКни.

Автореферат роз!слано 1В березня 1996 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано! вчено! ради Д.01.08.01 кандидат ф!лософських наук 0.[.Вишняк

i. з&миьий аадтЕРИсшд робок щзплынсть тш йкиртт та стапьчь и розрозин.

Метиг аауково! дьмышс^ г здеквага^ та ссеб!чнг п1зяаиня ^этбгнднжй навков1й дксципя1н!. Соц^

злоПя «г. т:;?;.^' .то эгэзан®? кети вп пройма э друго1 тало-вхкл XIX стг 1т-.г «осктъ складна еволвц1в. Процес 1нституа-Я1эацП ссц'с^тогИ, ал ! багатьох 1н»их наук, знаходився -п!д значки»: аплявои сз>цпност5 полохень, як! одержали назву гсриродничонауково! парадкгхн» останна знобила суттезий внесен в розвиток лидськоТ цгшШзацП, а от»е 1 науки. В тону числ! вона вплинула на розвиток кетод1в соц1ологП, 1 П «етодологгчнкх засад. 1х удосконаленна вЦбувалоса шлахок зсмы!лзц11 досягнеиь, в основному позитнв!зиц 1 ! иеопознтн-зIзму, п!д вплнвон акт скяалася система спзц1аяькия процедур, стандарт1в. як1 а ц!лому утворшго канон сучасно1' соц1-)лог!чно1 технологи одержанна емп1ричних даиих.

Зараз у центр! уваги б1лыост! вИчизнаних спс«квзч!в :оц1олог1чно\' ЬщормацП знаходяться опитування гроиадськоТ »уики, £»1 мо!на роэгладати ак наШльа розпоэсадаенкй спо-:1б вт1лгш!я канону евп1рнчноТ технолог!!. Проте, лгдве )стигнув>н стати модники, пострадянськ! опитування гроиадсь-!01 дуики дуяе ввидко стали виялнкати занепокоетш соц!оло-•1в подо достоз!рност1 отркнании результата (З.Й.В1льчек, 5,Я.Груяин, О.В.Лиатр1ев, Г.В.Осипов, В.0.Ядов). Под1бне

бцло 1 ран2»е, це до опктдаальнвго' буиу (В.Г.Йвдргешиш, Г.С.Багами, ВЛ.Водовмч, Б.З.Дютодсе; Й.СДсюлалов, О.Н.Иаслоаа. В.Б.НоНп. В.1-Пан1отто. Г..-: 1с.-сее: ..Попова» Г.Й.Сагаиешвд). йяз на кЦ*!:;;; ссцк нзгП" ?>6ь-::

ии«и Жкутг* »¡циггыня лл/тя ^ул» ни иихч"

повальна» а голозада иегов п!зяашш - уточнений вес бачешш предмету соц1олог11, повнрення 1 розвиток сукцпносп спви!-альиик соц!олог1чких теор5й, в 80-5 роки з'яаилася иоглн-в!сть б!льв иасотабио впроваяпдаате . найзаглмв^ау йшшцв науки - нрогнагтечад. В '1833-1934 рр. тйорк загалыюдерса-зхсгс иасптаба та прогноз ?х йнвв!ршк результата здКгсшз-нався ие ?!льки в 9кра1н1. аяе й в Росаа. Белорус!. Само в цей пер1оЕ буди вюмеи! вешадкя кедостса1рш)го воображения д1йсиост! за допоиогое дзериала имтрадяисько! соц1оло-гП"» як! викдикалн в1Дповш!у реавд1в л прес! не т1льки в НкраШ, а й у близькоху тга далековд заруб1в*1 (В.й.В1льчек Б.Л.Грушн, ВЛ.Вляпентох).

Обговорення в л!тератур! поимок соц1олог!в гид час проведения опнгцвань 4особливл з проблем поточно! пол¡тики! багатьом вченки (Й.В.Дмитриев. I.И.Попова» М.Т.Тоценко, В.0.Ядов) надало мошша1сть визначати в яксст1 единого в1р-ного »ляху гпдвщенна квалЮжацП соц1олог1б праведенш подальво'£ публ:чноУ дкскусП цкх помилок, крятичне осии-слення, а не замовчування. йдве 1стор£я соц1альних наук неодноразово деионструвала, цо глухий кут в Тх розвитку вини

кае лиге ц вияадна ярвддкина ягзадёяиоХ творчоХ двикн.

Одна з причин гого„ човв Исищиь шедшего®!^ рззцяь-тати ирхеться» га ка«д йдаян,, о ешйрмчнИй оеисв! нацкй. точнее ка*нчи. о 1"! сдб'евтииаоиа йонпояеит!. Авдсышй Фактор, при виробкицтв! пдераацН в саиоиц соц1ояог1чкоо!!1 лосл1Д5в;ш1 стае акгдальнов .роблййоэ ссц!ахького н8зйанйя. СакнЯ яе артефакт аикикае тод1, коли дося1д1шиький процес породхуг в об'ект£ уа:и зи!ни, як! йому не прнтаиаин! до кокеату взаеаод1У ьия ним та {нстрднентон п1знаннд. Тоид епи7йзаиь мояцть н1стн7й тгрансформоваи! даиша явдей, по вхдиозе.'нш до тих, як! вони л1йсво реал1заигь, иаприк-лад, в1дв1 давки вийорч1 Д1лышц1. Проблема зракцвания лвдн-ни (якд б роль вона не пякоицвала и досл1жннцьк!й снтиацШ а якост! <рор*апчого. соц1аг»ыш-анто лог Очного иохенту 1 нац-ково1, 1 сдсшлыю! практики вмй«ла нин1 на авансцена соц1-альиого 1пзнанмя. Виникнвкна артвфакт1в у процес! соц^оло-п'чного досл1дхення, на пучку Б.Й.Грд®ма, для эначно? иаси трактикдячих, але теоретично недосвЦчених соц1олог1в. е таких феноненом. про 1снувапня якого вони навНь не здога-шпться. Току неорахування ц!ей обставини неодиЬшо веде до )аи1ии об'ективио1 картини св5тц системой вироблеяих о код! щитдвашга артефакпв. як1 спотворпвть цявд нааковц1в про геалькнй стан суыильно\' св1до*ост1. !!еобх1дно визната, чо ощолопя в своенн розвит1 вЧ досягла тако!" *еп1, коли тае необх1дшш обговорення 1 створення ново! парддигнн со-

ц1олог!чного знанна (I.T.Tokeiibtí. í paapcSsa К£»с.вде|£Г б1ль* складно! 6yaí8J¡i híb емп!ртекк адидаменток наукь Т6; наступнмии поверхздш 1ндекс!в„ ноказнш1в i в'дпов!дних "г-оргинчюзк скем (Г.б.Сгганенко}.

Кр1м вае названии поточния. в осташйй час ведьки ак-туал1зованю иокеот5в постановки пробяеии артефакту, е щз один, якмй кае Й1яья узагалыаеиий характер. Дои1нувчоиу в науц! приролиичонауховокц п!дкодц» в чоыцсь альтернативпми, а в чонусь допсзивечки i все б1яь*е з нмк конкурувчии стае п1дх!д гуиан5стичний. В1н пропонуе: розглядати в skoctí об'екту вивчення перевакно духова! феноиенн; розун!ти прочее досл!д1ешш як взаеыо*1ю з об'ектои (зз!дси, зокреиа, деонтолоНчна в1дпшндальн1сть соц1олога); поеднання вивчення та розуи1ння интерпретацШ; а саке досл1д«ення проводит» такии чина», «об зоно сприяло духовному розкр1паченню лшдкни. Гухан1тарний ¡деал кауковего п!знання в еоц1ологи покисе не т!льки сдабко реал1зований„ але, olporifliiiie за все, по справжньому *е й не усв!доклений. проте bíh вже був лроголовений як проект ново! науково!" програки (ВЛ.8ам«у-piii, В.О.Ядов, М.Г.Яроаевський, О.Й.Донченио). На В1дмй1у в1д нього природничонауков1й парадигм! притаиаиний 1золяц1-йно - предиетний п!дх1д, абстрагування предиету Д0сл|Д1ення в4д ц!л1сно1" структур« д!йсност1.

Саке в!д вказано! характерно!' особлизост! традиц1йно! парадигкч покуки еляхiв п1двикекня адекватност! соц1олоНч-

Í i

ного nlsHaima I в5ябуваднс|> за рахунок екстеисивного удос-конадениа еапгрмчкаХ твгшэяэгП в цехах названого канону. В дас! цьог® в!йбцваяоса й сшгсвиння. i розвиток така* про-а1дня¥ rijjKK сучасмо! ccuiQJsoril як оформления иетодолог1ч-нт: пробеги внробиицтва е«п1рнчноХ !нформацП в сьмост5йну нацкэвц галцзь. Дегаis показав неЬбх1ан1сть проводнтн роз-тчбку квтвд«ог11 дослИджекь як сферн знань про ¡процгдури обгрунтцвшшя паукового внсновку в контекст теоретияо-ic-торичного анал13^ пошпь та иринцип!в, 3Ki склалися в дос-л1дницьк1й д!яяьност1 соц1олог1в. Цим питаниям присвячен1 роботи В.С.Бак!рооа, П.П.Гайденка, 0.if.Давидова, У.В.Захар-чеыка, Л.Г.1он£на„ В.Й.Келле, О.Д.Ковальова. И.С.Ковальова, М.С.Комарова, ОЛ.Кразченка, П.П.Огдрцова, Г.В. Осипове, Е.В.ОсиповоТ, 0.1.Погорелова„• О.И. Руткевича, Й.О. Ручки, З.В. Танчера, 0.1.Трученка„ Й.Ф.ФШппова. В.1.1аи»ур1на, С.Й.&Ирова i багатьох !няяй автор!в.

Ь л1тератщ>1 загальновизнаним ввахаеться, ч 60-70-1 роки почалося активне в1дроджеиия в1тчизняно! соцйлогИ, в тому числ1, i розробьа теоретико-методолог1чних та методичных проблем соиДолог1чиого дослЦження. i вкзначенна прин-цип!в фориування е*п!ричного базису. Процес накопичення мв-тодичних знань був вельми широким, з!н вмиував у соб! й обговорення поняття "соц!альний факт" (Г.й.Бережная. М.Б./lira, А.С.Махов. В.Н.Орлов, Л.С.Серебряков, В.О.Здов), I роз-гляд загалыюметодгяопчних проблем емп1ричного етапу cotii-

- fl -

<ышг1чиого яосд1Д5вниа ( 6.В.Го£о©аст„ О.Г.Здравокиисш» С.В.Натаяцвко. З.Г.Кеакдовськяй, |

В.Г.Овсянников).. fi вдакц кситквдум! дои!пузато мв'шна ni-энавальшк иоалкээстга® опитцвадьшк 'ыетод|0 зйэд даинх (В.Г.ЙндрееетаЕ». &.Оойнова. Ю-йппго!пп_ ? i «»™», Б.3.Докторов. И.5.Пабсы;мй„ ЬВ.Пцзазяьова,, С.З.Крикський, О.Н.Масяова. В.Г.Овсяшйков» Г.Оогосян, Н.Оан1иа, В.1.Пан!о1то, 8.§.Рдвавиян1ков. ГЛ.Соппкова, Н.Е.Чернако-ва, О.Чур!дов). Набулю.розпозсвдяеина роботы s зад1йиост1 couioioriMHoi 1ифоркацЦ", II квал1ие?ричко1: i иетралог1чно1 оц1нки, якост!,, на обгрунтуваннв наукового висновку СГ.С.Ба-тиг1н» ВЛ.Волович, Б.3.Докторов. B.B.KoiH, Е.Х.Нерсесова, ВЛ.Пан1отто, Г.И.Саганенко, В.Т.Циба), а такоя щшсвяченг комун1кативиоии аспекту опитування, pofli питания як инструменту одержакня даних, нови та стилп спыкування (Л.Я.Аверьянов, 1.(1.Бутенко, е.М.Спмолова, Н.В.Костенко, O.K.Маелова, B.S.lloiK, Г.Й.Погослн, I.В.Федоров), иожливосгяи використан-ня р!зно11ан!тних дхерел еышричних даьих в серологией.Г.Гафт, Т.И.Дргдзе, £.ДЛг1тханян, В.С.Корибейн1ков, О.М.Васлова, Н.Г.Пугачьоза, В.О.Руказившков).

Н1ж тик, серед в1тчизняних i закордонних гоц1олог!в стада иоширвватися ду*ка, цо х!д традицШого удоеконалекия емпгрично! JBAycTpSl став проходити з втратол тейпу надбан-ия нового методичного знания, яке б мало гараитуватн л!дви-цення AocToaipitocTi емгЛ ричних иатер1ал1в. See яси!«е стала

!)С81до»лЕватиса галеян!сть skoctí, над1йн»ст! raras в5д вя-р!аеняя теоретако-иетодологИния проблей, во перэдуить эян!-рвзанни (О.а.йасяоза. В.1.Пая1опо0 Г.Я.Сагаиевко), в!% »на, реал!й, jkí знаходятъся "по iinmA б!к якал" (Г.С.БатнНн, Й.О.Ядоэ). 1з природничонадкозоГ парадигм» д1йсно„ зиплйва-яо залцчвиня квал1метрП иетрологЛ (Г.Г.Йзгальдов. Б.3.Докторов„ З.П.РайхкаЮ» прота я тут вяявняосз. цо 1сну-вть "кваз1-ломилки узгод1ения"„ ahí не мавть. в!якавешш до технологи збору даних. 1х иаявн1спь моле зробитя безгддз-доп цв технологíb взагал1„ адж® аитончена обробка за psxy-нок компь®тер!в й 1нод1 здавалася б достатке гочиа эянИрв-вання, виявляеться, давть не те» що передбачалося завдаиад-ии досл1д*ення„ В зв'азкц з ции паказовкни г ройоти» sst пов'язаш з анал13ом обгрднтованост! Сзал1дй0Ст1) окремих оэиак аикети, оск1льки бдло виявдено значке розходпония uii данями дослшень (про витрати часа - О.Л.Кумова, аб» за-дсволенпя працев - Ф.ЙЛльясов) i д!йсйов поввдЬшов ладей; чи mí* даникк, отриианиии за допоиогоа вЦкрития i закрятнх штань (О.М.Наслова).

Необяхдно п1дкреслити, чв дира'Хнсьи! вчен1 э пер!од >адянсысоТ i пострадянсько! couiofloril зробилн noaÍTHHft вне-:ок и розробкд питань методолог!!, методик» соц!олог!чних 1осл1дкень з ор!еитац1ев иа досягнення достов1рних знань. 1риор!тет в дослЦженн! над!' оси" соц1олог1чноГ !нформац!Г а обгрунтованост! xaTepiajiie досл1дмнна налесить B.I.Bo-

- 10 -

ловичу. Як1сть 1нфо{шацН, як понвття, «о !нтегруг р1зкоиа-ч!тн! характеристики данкк, одержана» за рахунок нетадкки рни^рввання в соц1олог1чновд дослЦхеин! розг. шута ВЛ.Па-||1от?с„. яккй запрояонуваз шш! й скстеиатизцвав ран!«о в1-цои1 аетрди ®ц1нкн 1 процедура забезпеченгш акосг1 !нфорка-цП. Аосл!д»ення. найчаст!»8, орган1зцпться як виб1рков1, р1дпов1дн1 питания методолог!К та лроцещш вт!лення виб!р-ри розкрит! ц працах И.М.Чу5>!дова,зокреиа, в!,н проаиал1зу-вав осаозк! джерела аиникнеина систеиатичних помявок (поии-лок зииекнз) внб!ркн I показав, то вплкв !нтерв'иера на респондента в процес! опитцвания пркзводить до появи систеиатичних з«1цень у первини!й соц!олог1чн1й !нфорнац!!, а також розкрив деяк! особливост! впливу основиих соц!ально-демограф1чннх ознак !нтерв'вер!в 1 аккегер!в на характер зм1*еиь в отркманих результатах. Дан! опитувань утворввть собов фундамент соц!ально!" «¡агностики та експертизи (Н.В.Лан1на, ЮЛ.Сагнко), який кохливий за рахунок реал1за-цП специально! технолог!V. ко проанал!зувала Н.В.ПанОа. Специф1ка 11 праць це й у току, «о вони вЦобрахуать особлнвост! касовоТ св!доносп на етап! переходу украТиського суспиьства В1Д тотал!таризиу до демократ!!. Цей процес до-сл^дхений такое у працях В.С.Багрова, 1.Е.Беке«к!но1',

0.].Ви«няка, €.1.Головахи, О.А.Донченка, С.О.Макеева, В.С.Небохенка, В.Л.Оссовського, В.Е.Пилипенка, 1.11.Попово!,

1.И.Прибитково1, ВЛ.Саенка. (1д«е так! дефорнацП" сн!докос-

- Ii -

Tl. як гмб1ва.шпн1сть, петйяерантпйсть, соц!аяьюй цин!зм i зкгтреи!зи вздуть у сзов 4®pnj f до дефбрваМТ р5зкоа за Форков поверДикн респшщгат1в п!д час ссц1олог!чних досд1д~ аемь,

!J працях одеськах couioaoriB Попово!, В.Б.Йо£на, Ы.В.К'дазськога, як! спнраптьсл на вторшюий анал!з реэуль-тат1в кзсдикенм мопшёз трудов о! д!ялммст1 та ¡lirpayii, прesтику про®вс!й, задоволения працав, виэиаио, so а ряд! випаяк1в теореты»} I лргктячн! висяовки будувалися на артефактах, 5Ki зукозлвзаднся ефектом acmcerpti пркпнсування (оценивания). Цей ефект визначав 3*icT самозвШв респонде-нпв. словник!з иот11-В1в-суд»екь, на фундамент! яких будувалися висновки. Специф1ка остального п1знанн8, яке реал1зу-еться о конкретних дослЦяе.таях соцголоНв обумсвяена, asi-сно, чг ft BiAOMitMH соц!окультуриимя особливоствии ©ункц!о-нуваиня кожного суыплыгсго формування.

Завдяки згаданий авторам, вдалося отрикатн значкий до-сп1д орган!зац!Т конкретних со1Цальних дослЦжеиь, який у буввоиу СРСР закрепив фундамент емп!рично! сош'олсгП та дозволив прилцчитися до досягнень cbItobo! гмп!ричноТ 1нду-стрЕТ. Згодом, п1сля створення в{тчизняних аналог!в ¡ндуст-рП виробництва соц!олог1чно1 (ифоривцН, виннкл? можли-BicTb значно noBHiie зрозум!ти, чому в 60-70-т1 роки э св1-Tosift HayKOBift л!тератур1 велася гостра критика американсь-коГ соц1ологЦ, яка спов!дувала екп1ризм. Дискус1я була

8н1ц1йована в 1959 р. Р.'Й!ялсои в доробвд "Ссц1еясг£чие цавяенна". На боги душн. соц1ояог1чна теор1а £ Еньчгл» "XI-р! бдла перетвореиа в сдкцин1сть терн1еИг, над1зац1\' яккк доскть просто проводиться емг,1;,>лчг ста I статнстичка обробка дакик. При цьму те. цо тре?г вквчктяи п1*биниеться тин, як ие потребно зробкти, пЗто яроОйякг зводять до кет ода. В цьока за'язку вкдаН с ть прийкаегбся за сутсть. Недостатшсть для соц1олвг!Т еип1ризку пШверд-«уваяася тавож у працзх К.Поппера 1 Т,Адврио.

$осв!д св 1тово1' соц1ологИ та втизняна практика опя-тувань дешшстрцвть, на зкк!д наго! со^ологП на ревень наукових стандарт!^ в дус1 названого ок«са канону сак по со-61 «е не ноле дати гарант^ д1йсно адекватного [нзкакия со-

V

Овально! й1йсиост1 „ Одними з первих це почали розуиПи т! пол¡тологк, Я1П здМснввали досл1д5еииз передвиборчоТ ситу-аци в 1993-1994 рр. 1 виявнлися заручвдшаия даш® касових опитуваиь. Зараз вони зм1нили свои ор1ентац1а з традшайно-го соц1олоНчного внвчення вербального. рац^нального вару св5доыост1 на дослЦжешш бмьи глибинних. слабкоусв1дошш-них I вавкофориульованих психолоМчних понять: уподобання. еиоцП. 1идчуття, п1знання яких ваяко зд!йснввати в невах традиц!йного соц1олог!чного шдходу. Цей капрямок роб5т ви-значений як пол!тична психология (О.Ввстопал, И.К.Слвсарев-ський).

9 св!тов5й лиератур1 з теоретиио-иетодологччиих проб-

- 13 -

леи соц!алыгая паук (синолог!!. пскнолог!!', педагог!ки ! т.д.1 з Ц1Я0МЦ какопиченнй пеаний яосв1к енвдиттй артефакту чи його окремих аспехт!в. Так. еп!стеио.мг!чн! 6 нетодоло-г1чн1 аспекти ще! проблеин розгяянуто ишацыгаа ф!досо@ои Кр!зои. В псчхологП "ефект упереяпеивст! екепвреаеататвра" 6 у» досл1двемкй аиерикан ькиин сощаяьшяиы псккаясгами Р.Роээнтаяен I Р.Розноу. Для сац!олог1в заяицаетьса ц!ка-воп праця Хайыека, якнй розглянув метод !нтерв'з та выкликана ним зм1цеиня в даних со^алытх досл!двеи1Ь. Э'ЕНиеччи-Н1 прикладна соц1олог!я набдла иаэви "деиоскоп1я", II ието-дику 1 причини цеОоряацИ данкх розгланула Е.Новдь-Нойиаи. У ФранцП" явивд артефакта прид!лено увагу д доробках П.Бур-дье 1 П.ваипаня з социологи' пол!тикм. Зокрака, вопи ствер-дяувть. чо заф^ксована в багатьох досл!джениях грокадська дуика по суп ииявляеться артефактом. Польськ! соц!ологи звсрнули увагу на коиунпЕа^в в процес! апятувашш, особливо на р!зиохан!тн! психолог1чн1 механ!эхк, як! спрацьовдэть при сп^лкупа.чнГ людей 1. тин самим, знипуать як!стп вим!рЕ-зання соц1альних показник!в (Вег1упе, Комакоизка). П1дх1д до типолопзаци та засобл контрояввання арте©акт!в в прик-ладпих со1|1алыш-психолог1ч1тх досл!д«еннях запропоноваЕИ Д.Кеипбеллок.

Розгляд актуальност! та ступени розробкн теин днсерта-411, зд!йснений на фундаме! ! а1>ал!зу роб!т в!тчизняних та закордонних соц1олог1в, ф1лософ!в, психолог1в, присвяче-

- 14 -

н1 як соц5альномн незнании в цглому, так i исоСлиппстыи еы-п!ркчннх процедур в Соц1олоН1 та психологи, дозволяе эро-бити кипчгвнкладен! eíicsiobkh.

' Пробягха артефакту В соц!алыюыу дослшшцькому проце-ci впе уа1й*да в коло актуальних iinepeciB cbítoboí науки, а сане гвияе разглянуто головним чином в працях психолог!!!, skí выявили, ца на реакцй', в1дпов1д1 особи, цо залучена в якост! об'екту, вшшвавть умови лабораторного експерииенту, особливост! його методики, а таков 1 caMi дослЦники Снап-риклад, так званий "ефект упередвеност! експереиентатора").

И впчиз5шн1й л!тератур1 не було праць, присвячених спец1альнаиу розгляду артефакту в сощологп, хоча по в1д-. нояеннкЕ до дефориупчих ефект 1в, чо регулярно виникавть nifl час досл1дхекня, у публ1кац15х (внасл^ок доытнування в со-UioJiori'í пряродничонаукового подходуí проводиться перианеи-тне обговореиня причин виннкнеиня помилок ( випадковия чи систенати«них) вии!рввання соч1алышх . параыетр1в. Серед множини pisiiHX теоретично мохливих соц!олог1чних досл1джень доы1нувть по к1лькост1 часов! опитупання. В цьоиу зв'язку суттево звухуеться коло уявлень про чинники 1 характер де-формацП даних exnípimoro досл1дхення, оск1льки дам i они-тування репрезентувть пер« за все картину думок, ouíhok, судхеиь лвдей про св1т. Таким чином, еытрична база вивчен-ня проблеми артефакту виявляеться звукепов, по, в свои черту, обмечуе обговорення bcíx факторíb недостатньоТ акост!

- 13 -

прогнозов, рекомендац!й, побудовавих на грунт! вивчення гронадсько? дунки. 0бие1ен1сть эм}сту дискусП з приводу дефорнувчия ефекпа виплнваг це з того, ко. по-пер«е. ува-га зосередгуеться найчаст1ке на методик вякЗрввання. 1, по-друге, розигрковуватш про помнлку доречн! т!льки за уковн, «о маке бути в(доме д!йсне значения вии!рвваного по-казиика, а ца уыова виконуеться [Ид час вивчення громадсь-коа думки двснть р1Дко.

Запповздяе11..д в понят №ний апарат емп^рично! соц1оло-г!Т поняття "артефакт" створюе передумови для систематичного вивчення М1сця та рол! цього явнка в досл1дницькоиу пронес! я!5 э боку фах!вццв в галуз! теорП, !сторП' та нетодо-логП науки, так 1 з боку кирокаго кола практик!в. Саме вони зд1йснявть емп!ричн! соц!альн! (соц!олог!чн!, демоскоп!-чт. 11сихолог1чн5, демограф!чн1. етнограф!чт, правознавч1 I т.п.) досл!дкення об'екту, якому прнтаианна ц!яеспрямова-на поведшка 1 спронохного в кохшй нов!й п1з«авалынй сн-тцацп непередбачено реагувати на копптивн! процедура. За-вдяки цьоиу. предмечлий аспект артефакту иабувас эиразност!, «о дозволяе аси!ее зроэун!ти 1 природу явица, ! засоби ко, ректування елемент1з в!добракено! досл!дникаан картиин гро-мадсько! думки, як! кохцть в!др1энятися в!д реально кяцв-чих прототип1в, ко маян к1сце до початку зд!йснення ецп!ри-чного процесу п1знання сусп!льноГ св!домоет!.

ОБ'ЕЙТОМ дисертац!йноТ роботи обрано явиче артефакт« в

- 16 -

соц!слогII. сцтн!сть акого полягае в лсд. чо сз.л провес внвченкш об'екту соц1ояог1чного досл!дис!Шя порода в ес-таниьоау зм!ки. 50 йоку не булн притааанн! ка есмет до вэаекодП csia ции сб'ектои та пштруаекток я»знг.дад: а ПРЕДМЕТОМ - е пркчини, уковн. иеха;пзйк. наслЦки !сздбзнк£ артефакту в прочее! ешНрнчного досл!дхення.

HETG I ЗЙВДЙННЯ Д0СЙ1ДЖЕ1ШЯ- Мета дксертацШш робсу.к полягае в розробц! та обгрунтуванк! концепц!! вквченнз Феномену артефактуаяькост! в соц1ологП', s з'ясуванн! i увов йоге виинкиення, встшшвденн! ступени впливу цього феномену на süicTb досл!дницького процэсц. виечени! засобгв корекцй' деформовашм еширичнкх даних, отрнканнх в результат! дослшшцько! коиун!кацП.

Досягнення niel метн викагае вирГвення таких завдань:

- зд!йсннти анал!з пер едунов, етагпв еип!рично\' coijio-«orií i розгяянути П становления, розвиток в русл1 теоре-тишМсторичного анал!зу понять "факт" i "артефакт", вияви-ти специфшл постановки проблеск артефакту в соц!ологi X:

- досл^дити зм!ст статистично!" трачици в iiaiiui, кон-цешЦй no3HTHBicTCbKoI 1 ФеноиенолсНчноГ ор!ентац!1, розк-рнти сутн!сть ! вляхх формуваннг канону технолог i I одержания couioflori4mtx даких;

- внявити концептуальну специ^ку принципу додатковос-tí в науц!. його hícua i рол! в соцгологП": розглянути за-гальн! ! спецкф!ч!п аспекти умов проведения соц!олог!чного

досл1д18!тя; показати розб1аност! дося1дяииькия ситуацИ» в

AiXGTQliil "ПРИР0Д1ЙСТЬ - ЗТУЧН!С?Ь"ЭОЗКрКТМ ОСОблКЗОСТ!

розпод!лу соц1алышя ролей учаснгаиа досл1днкцького процгсд: проанал!зувати вплив иетодикя вяШрдвашга на як!сть И!фор-мацШ

- виавиги мохливост! д-ереяозкгзстза (зкань про закона-üipüocTi утворення емтричннх иатер!ал1в 5 в!добрахешт у них явич д!йсност!) э coiiiojorii; преанал1зувагм суги!сть методов корекц1Т еап!ричннх дания з иетов гЛдзиадшя 1% на-

ÄiÄHOCTi;

- визначиги соц1аяьяа-психолог1чн1 механ!зми проиесу конун1кацГ£ досл1днииа э респондентом; визчятй аодея! Фор-«ування oinnoBifli респондента; опнсати узагальнену модель формування BinnoBini: окреслити влахи-удасконамкма процедур опитування на фундамент! нодел! реанцП респонденту та матер!ал1в опитування про опатуванна.

МЕТ0Д0Л0ПЧН1 ОСНОВИ I Д8ЕРЕЛЙ ДОШДШШЯ. Дисертац1Я спираеться на фундаментальн! 1де1 нласик1в CBiToeoi eouiMo-ri4üoi дуики. иа доробки вИчязняних i закордонннк соц!оло-riB. ф1лософ1в i психолоНв, присвячених теорП та icTopil, методолог!! i кетодиц! соц!ального niзнания. Еип1ричну базу досл1дяения складавть матер!али досл1даепь. як! проводмлнся в период '977-1995 рр. сац1олагаяи Гнституту ф1лософП' HAH Экрапш. Гнституту соц!олог: ЦкраХни, Телерад1окомпа-

нП Нкра'1'ни як за участи автора, так i п!д його безпосеред-

- 18 -

н!м кер1'вництвом, а так о к, даник „ надрукованих у в1тчизияи1й 1 закордонн1й соц1олог!чн1й д1тератур1.

0СН0ВН1 РЕЗаЛЬТйТИ 1 НАЫКОвй новизна Д0СГ.Д1ЕИЧЯ. 3 катов покиренкз п1знавальних иохливостёй соц1олог1чного дос-л1дкення на його практично! результативноет! в дисертацИ розроблгна 1 обгрунтована концепция вквчения проблени артефакту в соц!ологЯ\ яка враховуе реальний розподи ролей учасник1в дослЦницького процесу Г специфгку його со!цакуль-турно!", коицн1кативно\' 1 методично! детери1нацП. Така кон; цепц1я створве когн1тийну основу п1двикення вал1дизацП" 1н-струментар!в, адекватност1 1 надШюсп со1полог1чно1 ¡нфо-рмацП. В кехах проведеного досшджемня отрина(п слЦувч! .результат», якии притаианна нацкова новизна:

- уточнено зк1ст загальронаукового 1юняття "артефакт" по в!днохешш до специф1ки об'екту соц!олог1чпого досл1Д«е-ння, яка полягае в тону, ко суверенна повед1нка кохного ре-• спондента пае доц!льний характер 1 формуеться з урахуванням ВС2Х умов, обставин його киттед1Яльност1. в П неках роль респондента в процес! соц!олог!чного досл!дхешш стае лике еа1зодок, значим1сть Шдька чи кенка) якого для респондента в кокноиу конкретному випадку олитування визначаеться ник знову, хоча 1 з врахуванняы усього попереднього д0св1ду 1 -энань;

-1сторико-теоретичний анал!з емп1ричио'1 соц1ологП (в току числ! 1 поняття "факт") деконструе, ко вона в основно-

ну сфориувалася п!д впливом методолог(чних принцип!о пози-тив1стсько! ор1€нтацП, розробка дося!дницьких методик ве-лэся 1 продовхуе здШшшатися головнии чином за рахунок когн1тивного потенц{алц природничонацково! парадигхи. яка в|др1зня£ться 1зол2ц1йно-предметким п1дходом до об'екту за мерами ц!л|сноГ структурн досл!дхуваноГ соц1ально! д!йснос-т1, «о, в кЫцевомц рахунку. обумовлве пом1тне скорочення обсягу продукування нового методичного знанн-;

- обгрунтоьана презухтЦя артефактуаяьност! первинних даннх масових опитузань, яка базуеться на визнанн! пркнци-пово1 нехохливост! усунення впливу (хача й ргэного за ступеней 1нтенсивностП на ц! дан! ¡нструментар!» 1 умов дос-Л1дхення, враховувчи 1 поведпшу, характеристики самого ср-

I

ц1олога:

- впровадхену в сучааий емп1рич!пй соц1ологП' технологе збору даних запропоновано визначати в якост! стандартного со^олоНчного канону, який вплве у соб! ряд ебов'я-зкових процедур: а) операц1онал1зац1П понять; ,б) проектува-нн$1 та формуоання вло

¡риовоУ сукупнот; в) стандартизац!» питань 1 складытя Ь иих ¡нструментар(в; г) побудова та вим1рювання соцЬиъних показник1в; д) виб1р релевантного методу одерхання сощолог^чно! ¡нфориацИ';

- у эв'яэку з тих, «о сучасна ехп!рична соц!олог!я в своему розвитков1 враховуе значим!сть загальнонаукового принципу додатковост!. показано, хо прагкення до пЦвнкенкя

акекватност! [Нзнання со^ально! д!йснат ке ыове нз сполу-чатися з реал!зац!еи яол1стичного принципа, в!дпо8!дао ко якого постнекласична внзкаченна об'екта проводнтьса системно - об'ект соц1рлог!чного двсл!дхення в щьомд внпаякд по-стае не пльки як пос«'й ряда соцшышх ознак, в!н також. ви1куе у соб! як аспект» питтед1ялы10сп идей, со вивча-аться в конкретннх соц!альшя уиовах, так 1 аспектн спец!а-д{зоваио1 д1ялы:ост{ саиия соц1оло1'1в;

- обгрунтовано. ко практика контроле якост! соц1одог1-чноТ 1нфоркацП повинна бути внесена в новый, запропонова-ний автором, иауковий напрякок - ссчполоНчпз джерелознав-ство, петое якого е одерхання систематизованю 1 перев!ре-них досл1дпкцокое практиков наукових знань про законом¡рно-сп Функц1онування дхерел соц1олог!чно1* !нфорнацП та в1до-брахення в них д!йсност), яка вивчаеться. 6 зв'язку !з цим на фундамент! досл!дхень, як! здШнвэалися п1д кер!вницт-вом чи за участи автора, показан! эасоби коректцвання (пз-ревахування. визначення поправочних коеф!ц!ент!в. врахуван-ия ступени артефактуальнос?! 1 т.д.) данях опитцвань клакой залучення еталокних катер1ал!в з резнях дхерел;

- показано, ко основне завдання соц1олог1ч'кого дкере-лознавства полягае в п!знанн! д!йсноТ природи кокиого дяе-рела соц!олоНчноГ 1нформац!1. а враховувчн те, ко провЦ-иим серед них е респондент, в дисертацП заф1ксоват зага-льн! ! спецнф!чн! розб1кност1 умов еитуац!Х опитування та

- 21 -

особлнвост! деяких ролей йоге учасник!в ак KouyHiiatopiB п!я час свц!ояог!чного досл1дження;

-на п!дстав1 анал1зц ряду теоретичних снеи орацесу

коиун!кащ1 в ход! опитуаання подано-опис уэагальнено! но»

дел? цього процесу. основа! елеиентк яко! стосуиться розу-Hi иня респондентом мети опи!„зання, II значимост! для нього, а також важливост! завдань конкретних питань !нструыентар!ю i 3Micnj ножливих в!дпов!дей;

- обгрунтовано необх!дн!сть подальжого розжирення дос-я!джень типу "опитування про опитування" з иетов одержания в умовах трансфорыац!! украУнського сусп!льства ново! !нФо-риацй" про вербалыш i когнгтивно-аксiолегiчну реакц!в респондента на питаиня анкети: дож!нанта такого опитування познана бути направлена на досл!дження прпцесИв, як! дефорыу-ать адекватне розум!шш питань 1нструкентар!в (анкети. опи-гувальннка стандартизованого {нтерв'в i т.п.) та повед!нку )еспондента. но результуе уев сукупи!сть його в!дпов!дних )еакц!й.

ТЕОРЕТНЧНЕ I ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ Д0ШЛ1ЕКНЯ. Теоргтич-ie значения дисертац!йного досл!дження пплягае в току, ко юго реэуяьтати дозволавть значно повн!»е i глибже зроэуи!-и icTopis розвитку емп!рнчного соц!ального п!знаиня. а г.о-1ят!йний апарат соц1олог!Т збагачено жляхом уведення в нау-овий об!г поняття "артефакт' К*">сичний стиль соц!олог!ч-ого кислеяня доповнветься вивченняи особнспснрго сексу

д!яльност! лвдей. в тому числ! 1 учасник!в соц1олог!чнаго опитування. Без цього. як показуе досвЦ anaaiay сучасного становкха в1тчизняко! та cbItoboi couioiori.. П тозвиток проходить перев^жно екстенсивник аляхбм Сзростання к!лькос-т! досл{дйицьких колектив1в. як! реагувть на поточний coui-ально-пол1тичний момент), а цей «лях не падение пояснвва-льного i прогностичного noTeHQiaxy науки. Отхе. практична эначим!сть дано! дисертацП* полягае в поглнбленн! як!сного ' р!вня теоретико-методолог1чкого забезпечення еыгпричних до-сл!двень (зокрема, у чНкоиу усв1Д0млешИ як принциповоТ немохлквост! усунення артефактуальносН енп)ричних даних. так й потреби розробки заход!в по П юнЫзацШ, а таком у п1дви«енн1 pibiifl П1Дготояки couioxoriB разного проф!лв. . як! займавться як {сторико-террстичнов. гак i прикладное роботов.

(ШР0БЙЦ1Я. Основнкй зн1ст дисертац^Т подано у 21 npaui эагальним обеяго* 48.6 др.ар»., а такох було викладено на сд-1дувчих конференциях. семшарах, нарадах. круглих столах: "Статистичний 1 дискретний анал!з нечислово! ¡нфоркацП'. експсртн! ouiiiKH" (йлиа-йта, 1981р.). "Методичне i программе забезпечення прикладних с0Ц10л0г1чних i соц1ально-психо-лог1чних досл1д*ень" (Ки1в. 1984р.). "Иртодолог1Чй1 i мето-дичн1 засади впливу наукових досл1Д»ень на cjiepy виробницт-ва" (Ки1В. 1986р.). IX Всесовзн1й нарад1 з лог!ки. методо-xoriT i Ф1лософп науки (XapKiB. 1986р.). "йктуальн! проб-

лемм психологИ'"1 (Кострова, 1985р. )„ Я! Всесэвзн1й конфере-ицП РСА (Иосква, 8907p.Ii, "ИетодолоНчн! проблеин енп5рич-ннл досл1дпеш>" {Иоскяа, Ш8р. )„ "Лробленв коиплексного вквчення люйини" (Иосква„ 2388р.)„ "Соц1олог1я особи" (йа-ланга, 1Э8Вр.)р I Псесовзноад з'1зц| соц1алог!в (Иосква, 159!р.), "Проблгйа ррззагкд ссц1олсг1!Г на сдчаснову етап! (теореткч;:! I ието&ти1 витаиизГ (КиХв. 199«р.), "Йезале«-на УкраТна - геонолИичя! асетектн" (Ки1в. 1993р.). "9кра1-на: проолеык сцсп!льсгва перек!дного пер1одд" (Бердянськ, 1994р.),, та такоя ка методолоПчних сен!нарак 1кститцту со-ц1олсгП НШ! 9кра1'1Ш. Окрен! поло!ення дисертацП' викоркс-товувалися при вишсадшн! яазчаяьного курсу на факультет! соЩояогП I псикояогИ" КиТвсьмого нац!о1шьйого ун1верси-гетц 1мет Тараса Зевченка, а такая ц лекц!ях для ®с1б„ ак! вдосконалвять свою кэал!ф1кац1в в галуз1 соц{олог1Х, п!д час занять 1ИК при Н1н1стерств1 культури УкраТнн 1 М1н1сте-рстр1 у справак ыолод1 1 спорту УкраТни.

СТРУКТУРА ДНСЕРТЙЦП. Вщевказан! досл!яницьк1 завдан-ня обумовияи структуру дисертзцП (обсягои 446 друнарсышх стор1нок), яка складаеться 1з встдпц, чотирьох глав, заклв-чення, додатку ( 17 таблиць) I списку л1тератури ( 379 най-менувань).

- 24 -

И. ОСШШШИ ЗМ5СТ ДИСЕРТЙШ У вступ! викладеяо загаяьн! характеристики досМдяен-ня, як!, дозвояявть йом!| пратещщватн на статус дисертац!й-ного, зокреиа, сбгрунтовано актцаяыНсть тени, показано ступ1нъ П роэробленост!. сфорирьовано об°ект, преднег, нету та заваакня роботи, подало ш>тодомг!чц! основи та джереяа. Бийдадено основн! положения, як! розкривають нови-зни роботи, а також показано И теоретичне та практично значения та влаки апробацП' результат!в.

8 вера ¡А глав! "¡!Р<ЩШ ЙРТЕШТУ В К9НТЕКСТ1 СТШШ-ЛЕННЗ I Р03ШКУ ЕЫП1РИЧ1Ю1 С0Ц10Л0Г11" 1стор1я п!знаиия соц!альник йвйц 1 процес1в проаная!зована з точки эору дос-л!джеиня специфики розробкн та вдосконалення процедур збору емп!ричнин дашх. В якост! останн!х з часу розповсвджеиня в ойкуыеи! пнсьиекиост!, вистулали спочатку дан! переписи населения. поземелъних кадастр!в 1 !нжих аналог!ч№х дхерел. В зв'язкц !з ним глава починаеться з анал!зу статистично! традицП як передцмоьи емп1рично! соц1олог!Х.

Статистика у своХя п!знавальний иетодах спнралася на стародавня традиц!в огшсдватн вкдик!сть речей, користувчись результатами спостережешш за об'ектом чи сда'ешши лвдей про даний предмет. Едоскокаленнй ийтод!в велося в напрянку розробки р1зноиан!тних формал1зоваинх бланк!в протокол!в спостереиеннь чн суджень. Дана ця обстаэииа набра воображения в терм!н! "анкета", який в Лицевому радунки почав оз-

начатп опитувалыгай лист у форм! впорядкованяя за ssííctom судхеиь чй запнтань. Casi г RíasoroBi стрдот\да типа "зепи-таш!Я-в1дпав!дь" мавть такох стародавне покодяекня, %s з епохи античности б<л, як св!ачнть icTflpifl нацкн та куяьтцри, дух rpeniB буз за своТи smíctou духом запитань„ Мистецтво н досл!дника полагало в тому, коб за допоиогов спец!алькнх запитань. эвернених до в!дпов!дного кола ocifl, одерхатн знания на шдстав1 думок,

В дисертацП' звертаеться увага й на те, ко проще опи-сування сощальних яви*, еконо«1чно-лол!ткчиих процес!в кляяом pericTpaui'i наявних под1й чи ргчових экт!в призвело до утворснна поняття "емп!ричний соц1альнкй факт". Таким чином, для багатьох наук иа протяз1 довгого часу ix емп!ри-чний базис формулввався завдяки методам спостережешя„ опитування та шмих, як5 мавть у своТй сут i аналог¡чний не-тодичний Фундаиент. В зв'язку з цим у досл!дник1в. а там б!дьае у людей поза мехами науки, сформулввалася впевне-HicTb, 40 сутнГсть речей саме така, якини вони вбачзвться лидам при спостерехешИ. Отке те, ко безпосередньо а!дбува-еться саме тут i в цв мить е, за думков ладей, не просто видиНстп об'екта, а самоп ríSchícto не Нльки перед очика, але i в головач людей. Б терм1нах науки, мовов яко\' довгий час була латинська нова з вЦомими словами factux (зробле-не), factor (вироблявчнй) й JMy "од1бне, викенаведена об-ставииа вт^лилася у тори in i факт. Однак, з часом, як будв

- 28 -

показано шичв, виавилося необхИднйй в емп1ричиягид базис! таких соа1а*ыш ьаук як ссц1оаог4а, шдазюНа. педагогика й так дал! кати додатиовв вокаття "артефакт". Зоно чае сл!~ дувче значешш - авнце» шг шиикаг в'аб'ент! з!д взаеходЦ н!п ты та досд!!дшн {кстраиектои, со призводить до сутте-во| зи!им карактеристнк обЧкта ь дазеотц озаемедП.

Саиоп1знанн8 сусп1*ьства призвало до роэробки на фундамент! статистики таких наук ни полИкчна арифметика, сопельна г!г!ена, ывдальна ф1зииа, а пот!м 5 соц1олаг1а. Зга дан I гас о б и реестрацП емпгричнмх $>акт!в (лерепису, ан-кетуванна, {ктерв'взапна, спастерехешя, анал1з документе) дозволяло иакопичуватн в{домост1 при образ хиття сусп!льст-ва та його п!дсистем. про р!зн1 сторон» соц1аяьноТ, полИи-. чноХ, господарськоИ д1яльност,к

Для соц!ологП' XIX столитя завервилося тим, «о в!дбу-вся перех1д в!д простого статистичного описування даних до Ух ц^еспрчмованого збору з матов встановлення закономерностей сусп1льного яитта. В зв'язку з цим, ак показано в ди-сертацП, зд!йснивса й перех!д в1д 1нту!тивноХ розробки ок-ремих метод!в до систематично! роботи над ун!Ф1кац!ес тех-н1чних процедур, теркШв та прийом!в статистики. Своер!д-ним насл1дком тако! роботи мохна ввахатн "Правила соц1оло-Нчногс методу" Е.Двркгейма, вперме надрукован1 як сер1я статей у 1ВЭ4 р.

В дисертац1Х розкривавться причини того, чому позити-

- 27 -

в1зи був 1 для багатьох соц!олог!в залихаеться дцвз лркиад-днзов ©ормов иетгадо«г!Т наука. Сервд ирнчмн 4- зелия} дсп!-кн прироаозиавства, А сана позитив!стська картина св!ту, довоя! проста» бути зрозуа!лов дци'в багатьои, 5 в то а пе час ?ака„ еда ¡гозвояяс д!дкрнвати вешке поле д!яльнает1 в ззстасдваш! вне ¡скуичия метод!в до все новнк та нввих об'ептгв. Показано» ?о позиткв!экд вдалося щшпкеатя соб! ваялкви озя:> з 0у:!вд{швдванн1 тако! виробни1 I емн, такого дхерела рИзниб!1 :нх благ» яки* стала наука. Вмсоний статус позитив!стського ебраэу науки сформувався та заяр1пився за-здякм як духе кориеннн науковим результатам, так 1 вирокоыу запрозадкеинв його принципе в систему осв!ти, хо дозволило перетзорйтн позигяв!стськ1 постулати в децо сахоочеввдне для кохноТ лпдини, яка ощэрхуе хоча б середив осз!ту.

Накагання соц!олог!а п!анати статус свое! науки до р1-вня визиаиих науковнх днсцппя1й познтив!стського тлумачення д!йсно в пер»! десятир1ччя XX сто«1ття допоиагали досягнен-ни ц!сТ иети. Але в нетодичнову план! це вале свои нася!д-кои спрохений П1дх . у досдЦхенн! сут! соц!алыгап> аввда, поэерхневе роэуи!ння ехп1рнчного хат ер! а лу соц!олог11, чо дозволяло ввахати соц!альнии фактом будь-яку под1в, зареес-тровану в процес1 дослЦхення.

Вимоги реестрацп под!й, як! в!ябувавться ззовн!. при-звело до вихолацування су1ност! лвдини, зокрема, до !гнору-вання Т!" потреб у вир!хенн! проблемы з урахузаннян проце-

- 23 -

cío, «о опосерадкозивть а1дносини лвдшш з природкнк i; ко ще б!льи вамиве, свц!альнш» cbítoh. асггувату

про те, чо фундаментальне о nayui - цё msyoïu «ретБарило зас!б в саыоц!ль. прнэвело до ототойнення хп-здокгП з анал!зои конкретния кетод!в збору екМричного ыатер1алу, б1дмова в В1д вир!«ення гносеологИнм; питань означала зве-дення Teopiï до сукупност! сперачшшльних визначеиь. до !гворування вивчення всього того, коне коке* бути eiAoöpa-жена у BHUipeiiHK KinbKiciio величинах..

У ф!лософськомц планi п1знаоаль:а процвдурн розробля-лися у т!сному зв'язку !з апеляц!ев до дососу особисгосп". ДО ЙОГО чуттевого сприйняття 30dhíшнього та ВНЦТр||ш)ОГО cBÍTy. В зв'язку з ним в дисертацП проанал!зовано концеп-ц!в сенсуализму як фмософського фундаменту емтрично! со-iliofloriï, В робот! npocTeieni сл!дувч! напряыки встановлен-ня емп!ричиих факпв: по-перае. tí. mi безпосередньо спри-ймавться органами почутп'в л едини: по-друге, «ляхом непрямого спостерехення, до ф1ксуе не сан! яукан! факти, а внлив, який вони зд!йснивть на BifinoBiAHÍ явиад, як! вже п1ддавть-ся безпосередиьоку спостерехешш: по-трете, винайдення фак-гíв кохливе «ляхом переварки гипотез, ко передйачавть хсну-вання деяких факт!в. Шзнавальна д1яльн1сть у вказаних иа-прямках ведеться як на екп!ричн!й основ!, «о передбачае чу-ттеве вЦобрахення д1йсност1, так i на теоретична, наприк-лад, «ляхом анал!зу та синтезу наданого емп!ричного матер!-

алу.

Цтворена система чуттевого воображения св!ту фцнкц1о-яцс в псному зв'язкц з кислеинзк I тому послаблве одн! впливи на наш! органи почутт!в, нейтрйл!зуе друг!» !гноруе трет!. Тобто сприймае так! порцН' !нфоркац!1» ян! сум!ся! з доцмышм сушадонуванням 01..-ан!зму I, зокрема, з його п!з-навальнои Д1ялыпстп. Саме у п!дкреслен!й доц1лыюст1 й по-лягавть витоки специфики чишшк!в чи ме*ан1зм1в формування артефанНв 1активн!етв £р!зного виду, в тону чнсл! I мовноя) будь-яко! особи, яка приймае участь у дослшшцькому процесс насамперед респондента в соц1олог11' чи випробуваного в психолопТ ! аналогично в !нжих науках.

йнахрон1чну на'шИсть в повн1й чи безумоая1й дов1р! даням опитувань думок лвдей необх!дно падолати, здже взагзл! сппова наука у сво1му перманентному намагаин! адекватно п1знати св1т в теоретичних висновках, пост!йно вкходить за мех! наявних емп!рично отриманих чуттевих яаних ! саме за 1х допомогои спростовуе 1 чуттевд, поверхнеэд картину св!тд. 1 методи збору даних дня не\'. В зв'язкд 5з цка нохна сказа-ти, но артефакт уявляе собов спец1альний проблемний комплекс, у якомц, в1дкидавчи обкежен!сть иаТвноТ дов!ри до даних опитувань, чо емп1рично рееструвться, розглядееться Фактуальна база соц!олог1чних дослЦхень в св!тл1 р!зних вторинних соц!окультурних фо. л. з'являаться при посере-дництв! усв!домлених ! ц!леспрямованих зусиль людини.

- 30 -

В дисертацП показано ' ы i сц® i роль ®аиам®й®лог!чш»1 коицевдй" б сочельнику Е1зиади!4 ми тткя& да результат вщшко! «ратккн E035JTK3Í3BÜ, 1(0 ssbSs иадау в . рнзог«6 стаи - обговоренно сяого присвячена значиалм kíjü>koctí праць та всеб!чност$ асиект1в д1тератдра. Йочдаавчй з доробок Гуссерля. обгогорениа крнзм esíoce то плаху подолашг о®'ектиа{с-тсько-иатураа5ст»чшго п!лходу жо пЕяшшне» яккй прнтаиаи-ний ор{ент®ваносзу на ф{энку позмти81зков1,

В акостг! базово! онтолог1чноТ передуиови стандартно)' концепШ науки ирвдускаеться. *о об'ект п1знання !снуе реально. floro характеристик» не-забежать в!д переваг чм нам 5-р1в сиостер1гача i иощть бути описант з практично приймят-ноп t04híct». S свою чергу, безпрйстрасти! спостереаения слугувть фундакентон кдя фараулвваина ун1версаяьнин чи при' ватних закон1в ®унвд1онцвання ов'екту. Закон яе розун!еться я» стэердсешш, яке шдсуиоэуе наиШо встановлен! еып!рич-< н! данк В зкост! гаранта иад1йност1 фактДв виступавть правила i критерй' еип1рмчнмх процедур, як i викявчавть вплив субЧкта, його иахили та упередхення. í aiñcHO, бмьва час-тина знань cBÍTQ3o'i науки, яка пае корен i в еип1ричкнх дани», £ незалевнов в!д суспиьства та груп спец1ал1ст!в. Хо-ча п!энанмя за cbo'i'm поиодхенняи соц1альне, але anicr при-родознавства внэначаеться лихе природой canoro ©1зичного св1ту. Таяки се чмиои i зн1ст знания про суайльство внэначаеться природоа саиого соц!альиого св!ту. Проте. в!дн!н-

aicïb mîi някв пргшципова, Зэ соц1а1.вьноиу об'екту властива ц!леспряиоагяа mbsjsIhks. •

Вкхекавадеикй "зЗргэ тадан" s самоп1знанияи! кдаскчмо! науки, в8н продовжуЕ иануватм а досд5днш1а природничмя ма-ук, а у conîoicorSs, кр!и sjcîh aie названия аепвкпв, в!н че 1 вт!лився у повн1ств визиачо'ноид канон! технолог!!' збору еип1ричкий дгних. Каши агэлсг собов керэлш сл1дувчмй на-вичок: aî склакекня аккзт sa ставдартник запитань або з ро-зробкоэ мових ка основ! в!дгсоз!днин снеи; б) формувашя вм-б!рково! сукупиосг!,, ака репрвзеитце об'ект за статтв, в5-ком, ocbîîob, типом поселения та !шиим под1бнмнм ознакаыя; в> операц1окал1эац1я понять; rî гн!ния з!братн S проаная!-зцвати еширичи! дан!.

3 Фундаиеа7 кэнон!чного пЦходу до зд!йсненша еип5рнч-ного етапу соц!олог1чного даапдяекня покладсн! уазлення, як! на думку 8.Б.Головаста иазть характер методолог!чннх ¡лгз!й. 1) Нохлнвост! достатньо повмого описування об'екту в емп1ричних показниках. ак! припускавть - а) вшпричиу 5н-терпретац1о будь-якого поняття: б) досягненна повного описания об'екту; в) чисто формальний взаеиозв'язок Min теоре-тичниы поняттям та емп!ричнны показникои: г) л1нгв1стичний характер переходу в!д понятта до показника. 2) Нелроблеиа-тичн1сть узагальненна еиШричкого иатер1алу за рахунок вм-тонченоГ матеиатично-компьвт рно"' tcxhîkm, atte призводнть до висновк1в трив!ального характеру. 3) 1лвзН по в!дноиен-

- 32 -

hí до досл1дника, як i призвсдять до ¡гнорувэнпя (toro особи-стого сенсу П1зиашш. його!атерпретац!йних схем i току по-д|6не, до эд!йснпе 1стотняй вшгав як «а виб1, ме^икн ви-«{рввання. так i на характер 1нтерпретацП результатíb уза-гадьнення. 4) 1явэ1якомпетентност1 респонденте. як! н!бито завхди подуть иати достатньо ст!йк! уявлення з тих пи-такь, до ц!кавлять соц!олога, а таком 1х адекватно уявляти у вербадьн!й форы!. 5) 1швз!я tqtoihoctí повсякденного i паукового знания, ммливсст! прямого переводу в^повЦей респондентíb в HayKosi «акти. До цього перел1ку ми додано це пункт: 6) 1лвз1я вЦвертост! респондентов.

{енування цнх методологíhhhx 1лвз1й не в ос'тапнв чергу визиачаеться стандар(нов ситуац1ев гйзнавальнсп д1яльмосп в соц!аяьних науках. зггдно g яков не заохочувться публ1ка-Uil негативних результат i в. як i не п1дтвердхувть Нпотезу досл1дхенця. Тому гумая1гари. на BiflMiHy día aocaíahhkíb природшчих наук, в нубл!кацхях виглядавть на диво проник-лнзима вченими, у яких заведи кохна г!потеза знаходить свое euaipunue п1дтвер«кешш, осщдьки iнаi вар1анти просто за-мовчувться. Заметь анал!зу щшблеки артефакту, як эаконо-«ipHoro i неминучого аспекту социального досл1дхення, про-довхуеться погшблення метролог iчноХ концепци про понилки лосл1дмеиня.

Se п!дсумок проведено™ в дан1й глав! анал!зу розвитку einipH4Hoí coqiojoril подано вменовок про нагальну необх!д-

- 33 - - • -

нкть використання в соц!ологП загальнонаукового принципа додатковост!. Пдже в науц! в*е нахопичено великий двсв!д об-говорения гако! методолог!чно! проблеки як активний вплив досл1дницького !нстраменту на характеристики об'екту, який вивчаеться. Цей Феномен найб1льш ч!тко розкриваеться у пра-цях з ф1зики м1кросв1тд.

В перж!й чверт1 И стол!ття продовждеться поглнблення досл1дницько! думки в сутн!сть ф!зичних мате^альних об°ек-т1в, яка винайжла суперечлнэ! процеси, цо отринали назву квантових. В чоху ж вЦбулися змши неукових уявяень при на-тер^аяьний об'ект? Част1ае'ц1 эм1ни вбачавться наеамперед ц току, ко одержан! у досл1дхенн1 квантових процес!в характеристики ни вхе не взмоз! приписуватн саке досл!джуваннк о£'-ектам: вони належать одночасно I до об'екпв,1 1 до 1х ото-чення, 1 до засоб!в п1знання, 1 наа1ть до самого п!знавчого суб'екту. При цьому згаданий "квартет" наст1льки н!цно спа-яний. цо визначити внесок кожного з цих елекент!з з 'загаль-ний результат виявляеться принципово неможливим. Квантов 1 характеристики уявлять собов, з гйе! точки зору. 1пби-то цШсн!. !нтегральн1 характеристики багатьох еленент!в. в той час як у класичноку випадков! отрииан! в дослЦ! характеристики належали виаятково до досл!дауваного об'екту. За-гальнонаукова значимость пршщипу додатковост!, з часу про-голоження Аого И.Бором, з кожник носим десятил!ттям стае все б!льж значн!жос для представни»!в досить далеких одн!еГ

- 34 -

в!д другой наукою» днсцвплЦ. S ¿адянсмйй cœyio.iariï в îЭ?С p. зд!йснеиа одна ¡з первих достатньо вапливия епроб обговорешю »{сю $ рмё привдыпад додатковвст! s cotgiojiaril, ака нажепаяа йдексеЕви I.C. i Bopowitiá 0.Ü.

В дисертащИ эвертаетьса двага № î®, цо г гучаси!й иауц} s SKOcii тб'еоти д®ся8дпеиия- доц1лг>ив ризгяядатк ихе ке с any те собг «Modere, яка 1свде игзалеаис в!д спосте-р1гача, а деавд .сист®£5ы„ цо шшдаетьси s об'ектц is класи-чноиу ¡pcasKiirai I I ухав сластеравегш^. Miß осташим Зудеие posyaiTK cSK'«¡naí:íb яроцодр ви1рэвамщя„ враясвубчк метод» 1 засобм ваа1ршзйхаз, а 7щоа влаазе дослЗднкка.

Йнал1з л!тератури з прннцнпд додаткозост! в гуман i тарник науках дозволив локаэатм в дмсертацП, до з точки зору взаеиодП" будь-ака вим1р»вана характеристик об'екту (нап-рнклад, стать, bík, ocBÎTa, pefliris, мотивация поведении i Т.д.) мохе бути ваднесена до OAHieï з двох групп: 1) об'ек-тивного типу (О-параметр ) i 2) субъективного (S-параметр).

кнування суб'ективних параметр1в призводить до ряду «acAiKKis. flxi вкпливаоть is особливостей взаемодп uix об'-ектом i увовами спостерезення. Сутч^сть se наслЦмв вельми вахлива для розумшна íctothoctí артефакту в couiojoriï i полягае в сл1ду»чому. По-перме, гпдомост! про мотиви вчин-KÍB, про енощйне в^дноиення до св|ту чи до його компонен-tíb. про систему цшностей Шдивкду не мовуть бути отримаа! завдяки методов! "замочной" сквавини", коли об'ект 1зольова-

- 35 -

кий Bis вшшвц ¡50Ея5кшка. Йо-дааге» nia час контакта заведи вшшкае нвзворотка взаеиад1а: замЕрсачи S-параивтр з аднн коигэт часа'» ш ив аагио гЗсолвгкзЗ гараятП одержашш тотоднього результата essaipasaraa тоге к параметру в якнйсь 1нкий кокент, По-третев рездяьтатн внн1рввашш залежать з!д знань спостгврежника та fioro иобистих характеристик. И®-чет-верте, завжди кнуить,, ® крайньону paai, два S-паракетри, одночасне вик1рвванна амга нвяожлмве. осн1яьки вни1р1шакня одного ведз до неыовлквост! вкй!рзеекня кругога в тонц ста-Hi, в якоку в!н шшшвся б„ гкцо б периий парааетр не вик1-рввався. По-п'яте, об'ект соц1олаг1ч!шго дося1дпвщш нз ноже бути 1зольоваиии в1и зова1жньогп св!ту0 лоча й з1д цього такий звязок Зуде здШнвзатиса хоча б через спостерггача (чи засоби спостереженка). Току спостервженна.в!дтворветься лике на р!вн5 скстнми "умови спостерехеиая - об'ект". По-косте, кр!и взаеводИ и!ж спостер!гачек i об'екток, яка ливе опосередковуетьса засобаии спостерекекия ( експерихен-ту), icmje сакбст!йнэ взаекод!я и!ж засобаки спостерекення i об'екток (наприклад, коли респондент повинен урозукНи для себе не т!льки сутн!сть 1нфррмацН, яка викагаеться в1д нього). По-сьоке, оск1льки п1д час опитування виникае вза1-ыод!я uix об'екток i засобаки внк1рввання S-параметру, току п!сля nepxoï вэаекодП об'ект набирае деяк1 hobî зластиво-ctJ, i друга взаекод!я буде i дбу"»тися э аже зи1нении об'екток (в новому, так би мовити, некласичному розуxinui).

- - 36 -

Таким чшшм. е достатн! щдстави дм того, *о6и в дм-сертаци зробити висиовок про те, енпаричннй xaiepiafl соц!олог!чииа досд!дхель„ отриианмй п!д час bi )ченнч суб"ек-тивннх параметре, мае неаккцче артефахтуашгай характер,

U Kiuui гдавк запропоновака помирена тзумачвння систе-ми "дося!дннцька ситуац!я". Яо-перхе, дпсл1дхешш будь-яко-го об'екту неиохл^ве без того, »¡об не в!докреиити i3 Д1йс-.ност! зîдпоо1дии зону {0î. axa зэвжди мае обиеження у час! та простор!, В ц!А sohî пот in створветься так звана лабора-торна снтуац1Я (LJ, в рамках яко! об'ект (G). знаходвчись у зон! tD), вступае у взаеыод!в з суб"ектом (S), якяй орган!-зуе прочее дося!дхшюя з використанням спец1аяьного iucTpy-ментар!в (I), виходячи !з в!дпов1Д1Ш1 теоретично! ыодел!. (К) об'екту. РеакцП (R) об'едту, цо реесгрувться в npoueci досл!дхеш1я ! як! традицШш ыавть иазву емШричного факту в Haiift iinepnpBTauiï мохуть являти собов й артефакти, бо вони' за свое» природой та !нтенсив1пств е результувчов всього комплексу взаемод1й в функциональному простор! (D, L, Q, S, I, Н>. Дана рекомендац!я випливае з yciei icTopiï ni-зиавально! д!яльност! гид час вивчения об'екпв типу хива система.

U друг1й глав! "ЕЛЕНЕНТИ Д0СЛ1 ДН.ЧЦЬКОГО ПРОСТОРУ ЯК ПРИЧИНИ АРТЕФАКТА" вперме зд!йснено комплексний анал!з ас-пект!в соц!олог!чного досл1дхешш як елекент!в дослЦниць-кого простору, в мехах якого знаходяться причини артефакту-

- 3? -

алы;ocrl exnipiraioro материалу. Зокреха, п1дкреслветьса, до увози провздвкня опитдвввия мавть вкроку та вузьку трактовку. Siepxa характарязуе заггкьн! ссц1скулътур!й, еконоШчи!, природн! иоиенти опитувашш, як! склалкся вторично, друга в1добрахае вшшв конкретно!' ситуацП' опктування (в даноку sicili I в петтй час). Ланкой, яка «зпосервдковуг взаеиод!в об'екта i суб'екта дошпдгшшя, е методика вин!рювашш. Оказав хоигяти обунпвми структуру глави.

Спочатку розшиут! уковн досл!днииькоТ д1яльност!, загальн! та специф^чн! аспгкти ситуацП опитрашш, íiiCTb чи втучн!сть и походхення, соц1окультуриа обуиовле-iüCTb coqiaflbimx ролей учьптДв огмтуванпз.

9 зз'язку з проблемой артефакта, ава розглядаеться в рсбот!, п!дкресяветься, цо кохея учасник о'пит'цвання по в!д-ноиешш до цього пронесу не ноже бути збсолэпш нейтраяь-ним, бо Din специф!чним чином реагуе на улови I !нструмеа-Tapifl досл1Д«ення. Б!ль«е того, соц!олог за допомогов осо-бистого досл1дницького акта íhíuíoc до життя особлииий р!з-новид в1дносин м!х людьми, стЕгорввчи духе своер!дау сш|1-альну реалыпсть, в рамках яко1" у респондента вниикавть ре-акц1У, обумовлен1 багатьма факторами, в числ5 яки» i попе-редн1й досв!д, i давления про характер, мэту, насл!дки спн-тування й так дал!. ЗагаяытсвИознй прочее стаксвясшя громадяпського сусп!льства в якосг! свое! складавоГ частики створив i розвиндв снтдац!п огентдванкя громадсько!" дднки як

- 38 -

одн1еК з üjkgb функц5ш!р>анна деаовратачвсмгс; сусп1л2>ства, 3 часок, a cgcлЯладИй «®2йоаест! ЗАМшшась крис?йМззч1я уязлекь про асоблнвФст! родьоввК коеедi seksj ачасгглкйв сштц-ваннЕ. Ко«а социологи й и® ааяврвчзоть г'ащчняй" характер дослЦишаыш! свтдацП, аяэ ®с® о вша ® сот'л'й лерезахнЗй 65й5)Хост1 нобчсШо ввапаауь, qo впатавгм! эвичайно вкстцпа-вть в аутентичной pojsi реср-овдемт^в,, тейто в рйй! лггягй, si:i завгди доставило иадаать 1и®0£шгц!» s маужеамс цЗдях. Одкак такий сй&яИй квя® спрацде смтиацгк опыграетя 5 ври-ховуе пройясищ артефакта в cesjicaorii»

ß розвннркн краГнах вторично скдалаея роль респондента в опитуванн!, зала е складовов частинов рол! гроиадяни-на демократичного сусп!льства чи спэжквача на ринк^з товар1в та послуг. йкцо„ спиравчись на внслови, »¡о отринувгься п5д час опитування» з практично рридатиов точшств передбача-вться електоральна повед1шса, мкти покупки товару масового вхнтку чи oqiiiKH д1яльносп заеоб!в MacoiiG'i ^нформацП", то це дае п1дставу ввакати пепну подобу uix' cnr'jauie» опитува-иня 1 д1йсков ситууцгев, з приводу skoV ведеться дослЦхен-11Я. Однак, якци прогноз "прсаалвсться", як це мало Micue у J 934 роц! при прогнозах електорально! пииед!ii;iH громадян УкраТки, PociV, Gc.iapyci, то наступнов причиною "провалу" п!сля слабкоХ коапетентносп соц1олог1в, повинна йти сукуп-н]сть причин артефактуальносг! даних, бивчення гроыадсько? думки, як ствердхувть багато авторктетних соц!олог1в, нер!-

дко стае прикладок просто чист!с1нького артефакта. який ви-никае нав!ть тод{, коли суворо виконан! вс! кетодолог1чн! вимоги подо збору данях. Одна з причин 1снування артефакта пслягае в току, ко в1в дозволяе прчяовати д!йсний стан сус-п1ль.чоТ св!доиост1. який в даний час е результувчой сукуп-н!стз соц1ально-поя1тичних I сусп!льства, бо результат опитування в узагальненому вигляд! в!добраха) не ст!дьки вказаиу результувчу, ск1льки арифметичний пЦсукок частот» вибору альтернатив в5дпов!дей да питания. Саке ж питания, по-перке, форхулветься, виходячи 1з образу св!ту п!знавчого суб'екту. а. по-друге, в т!й чи ¡нк!й и1р|„ свЦомо чя не-св!доко, обов'язково перетяукг,чуеться кокним респондентом в1дпов1дно до його 1итерес1 в. Особливо потр!бно звернути авагу на те, цо в сучасних уковах еконок1чно1. рефорки, со-ц1алыю-пол1тично1 трансформацП' суспГяъства 1ндив1дуальна :в!дои1сть П1ддаеться критичному натиску двох сйстем ц!нно-стей. двох св'тоглядних о[пентац1й, якi ратие кали назву 1нтагон{сткчних." У зв'язку (з цим акб1валектна св1дем!сть :тае розповсвдхеним явидсм й тому ¡ндив1дуальна думка пев-шТ полярност! мохе доснть просто бути переведена в свои фотилелйсть.

Пусковкм елекентом для вказаноГ 1нверс1Г думок, оц!нок тому под{бного слугувть умови опитування, 1 методика ви-11рввання як технолоНя та 1н гру- чт збору даних. Лвдин! 1е притаманне пасивно реагувати на зовн^н! подразчики, в

- 40 -

опитуваша вона намагаеться эрозу*1ти аету дйсМдхеша ! гвое ставяешш до нього. Разоа з цми 1ндив!д звичайно намагаеться ак ыохиа краде викснатя завдання» якок„га к~аце ей-глядати в очах соц!олог1в. Проте реакцН респондента мохуть матя зовс!м 1н»ий характер, якдо в!н буде розгладати ¿н-терв'вера чи 1шшго контактера не в авост! досл!диика, а у рол! репортера, агитатора перед виборами, детектива, потен-цМного граб1хника, квартирного кахрая й тому «од1бне. Тому розглянута модель ситуац!! одерхання виновней респондента, яка враховуе ансамбл! ситуативных соц)алышх фактор!в опи-тувания 1 мае ц!ни!сть для анал!зу вербально» повед!нки респонденте. Таким чином, мохна вийти за мех! рант прий-нато! спроцено!' концепцП проблеми еЦвертопт! анкетних ви-словлювань, концентрупчи увагц на факторах, як! викликавть редир!сть чи нав!ть брехню, та м!н!ы!зувати вплив чннник1в, до йдокувть адекватн!сть дося1ДННЦЬкого процееу, П1дви*ити » ньому р!вянь контроля якост!, а в к!нцевоху рахуику конс-трувватн б!лы над!йн! методики соц!ального п!знашш.

8 дксертацП п!д методикою внм1рювання, усл!д за В.1.Пан!отто розум!еться технолоНа та инструмент збору !н-формац!V. 1уканий вплив вивчався на фундамент! вяасиого досв!ду орган!зац!1" масових опитуваиь (анкетування, поштово опнтуванш», особисте та телефоние !нтерв'в) ! публ1кац1й, узагальшювчнх в!дпов!дний методичний досв!д в!тчизняних та закорпоиних фах!вц!в.

- 41 -

Яозгий час поито5е та тёдефокне опитування отпивались в в!тчизня!иа та закордошИй я!тератдр! як игиадШИ й не рекокендувалися дм пауковиж досл1д!виь. Проте вони стали вккдикатв увагу в зв'язку з суттевоп ех'онои1еп р!зннх вкд!в ватер1ги!ышя реедас1э при )я лроведенн!. Розробка я кето-д|0, як! дозволявть яозитюно трасфэриувати раи1ве виробле-н1 уявлеиня про нгрепрезентатнвп!сть даннх, з!браних за до-покогов цих метод!в, п!двидила 1х п!знаь^льиий статус. 61льиг того, 5х використання при в1дпов1днкх цмовах зд!бне знмзитк в!ропдн!сть появи арте5»акт1в. Оск^льки б!льв ак!с-иов ввахавть !нфориац!в. яка отримана тих методой збору да-ник, який прнзводить до б1лы критично! картина думок.

Позиткз1стськнй характер снтуацП' досд5дження тим си-льи!«ий, чим б!ль»е досл!дникпрямуе до каксшаяыюТ "пауков осп" иобто р1вня об'«ктивност1 знания, досягнутому природничииа дисципл!1!ами), чин б!льне в!н "очндуе" об'ект свого дослЦхення - лгдину - в!д "переякодхдвчнх" зм!шшх ознак, зводячи його до бездуянпго нехан!зму. Проте, тод! науковець .все меньше мохе проникнути в сути!сть того, цо недеступие для зовн!внього сгтостерехнкка, 1 тнм б¡ль» мИзе-рнкми стаять внсновки такого досл!дхення.

В ранках сучасиих теоретичних побудов, як! роэгяядаить особист!сне в1дно*еииа до авнд д1йсност1 в якост! вахлив!-«ого регулятора повед!няи лвдей, на думку автора мохна ви-найти аналог1Т м!х Кх проявон в спец!алышх психолог1чних

експерихентах та в процес! опитдвань, Виявлена рольова повестка, ака трактуеться як реакц1я на хетодику вкх1рввання. пояазуе ряд обставнп, «о зд!бн1 призаести до артефакта. Зо-крема, особливост! характеристик як добров(льних учаскик!в експервхеит}в та опитдвакь, гак i тих, хто в!д участ! в!д-ховнвса в tía чи IhxIA форх1 (наприклад. часто обиралчих альтернативу "ваяко вЦпов1сти").

Проте. якхо нав!ть респондент в!дпов1в на запитання ¡нтерв'вера, то ца обставина не гарантуе повноТ в!двертост! його в1дпов!дей. В л!тератур1 П1Д в!дверт1ств респондента розуи!еться наявн!сть баханна в!дпов1дати на пнтанна анкети в повн1й в!дпов1дност1 з тихи уявленняхи про суттев!сть лроблехи. як! у респондента склалися. Укцо думки та погляди, ак! хае респондент про обговоргшашыц и досл1дхенн1 питанн!. суперечать. з floro точки зору, зш алышьизнании поглядах та нормам, то мотивация дати в^дверту 1нфорхац1» зменьхуеться i респондент часто висловлве ту думку, яка е социально ба-ханов для середсвиха, до якого bíh себе прираховуе.

В po6otí зроблено висновок, хо рсзходхення в соц!аль-но-пснхолог1чних аспектах ситуацП заповнення респондентами анкет при поатовому апитуванн1 та 1ктерв'в призводять до розходхень в в^двертост! в!дпов1деА, цо в свов чергу дозво-лае ввахати б<льх надШшхи дан] похтового опитдваиня, н!к ¡нтерв'в. Заф1ксований оптим!зм висловлввань часто-густо стае насл!дком особливостей процедур« зих1рввання 1. по су-

т! справи, е артефактом.

» треПб глав! "ДгЕРЕШШГИШ В СОЦШОГП Тй 8ШИ КОНТРОЛЯ ПРТЕШТШЫГОШ ЕШРИЧНИХ ДОНИХ" показано, чо даерело екп!ричного матер!алу мае важливе значения в якост! одного э вихЦний пункт!в соц!алышго п1зиання, Перел1к дже-рел соц1олог1чно'1' !нформац11" достатнь® р!зноб!чний. тут ма-тер!али оф!ц1йноТ статистики, р1зн! архиви, тексти пов!дом-лень засобтв иасово¥ ¡нформацП, а головне - . дан! масових опитцвакь, в зв'.язкд з цни коша сказати, цо в цьоку неловкому перел^ка центральне к!сцэ повинен зайиати респондент в якост! найвахлив^мого дхерела екп5ричних даних. Соц!олог!ч-не джсрелознавство. як одно з новях напрямк1в розвитку со-«¡ологГГ, мохе ! повинно вивчати сукупк!сть снстематизова-них та перев!ряеких практиков наукових эпапь про законом!р-н!сть функц!онування в!дпов!дния дхерел 1 воображения в них яви* соц{алы<оТ д!йсност!, РозумШш природ» соц!олог!-чного дхерела повинно складати головну проблему теор1У со-Ц1'олог1чного джерелознавства. Токд в дисертац!! з р!эних бок!п розгляндт!: !стпр1я формования р!эних соц!олог!чних джерел; окре!п особливосг! Гх Функц!онування; дмови, за яких респондент схиляеться чи к в!двертин в!дпов!дям, чн до перскрдчування своУх особнстих оц!нок, думок. позиц!й (св!-домо чи на р!вн! т'дсвЦоиост!).

К!нцевов метоп ешИричш. о е~зпа соц!олог!чного доел!-дження сл!д вважати створення необх!дних 1 достатн1х пере-

- 44 -

думав для одерхання сукупкост! науковкх факт!в С 1х не сд!д ототохнввати з ешИричниыи дашшн). Цей пронес склада-етьса з таких стад!й: 1) эиявлення та в.дб!р яхерея; 2) встаиолення когн!тквио-!!1формац1йно1"спещц)1ки кохного з них; 3) визиачетш ы!ри достов1рносп П1формацп, яка здо-буваеться з р!зннх дяерея в даноиу конкретному дослЦхеши. Эакявчнов х стад) ев с вхе ©ормувашш наукових факпв, як!, зведен! в цШыпсть, набувавть рис науковоТ нартиня опису д1йсиост!. Одним !з завдаль соц!олзг!чного дхерелознавства повишш стати визиачешш того, «о само видобуваеться 1з дхерела - факти чи артефакти,- Запоб|гти осташпм не т>льки . складно, але 1нколи й просто немохлкво. Тому з рамках виве-згаданих стадий не необх}дко вивчати обставини, факгори, законом!рност! мовливого артефактуального воображения Д1й-сност1, а такох засобн корекцИ" таких емтричних матер!ал1в.

Осташий аспект повинен вплввати у соб! зов1п«н1й та • В1|утр1«|ий контроль даних та 1"х корекц1в. Традшрйно сут-1йсть метода корекцП' полагала у вир!внвванн! пропорц!й В1дппв!дних ознак в з!браному масив! даних за зразком роз-под!лу зиачень цих ве ознак в генералмий сукупност! на фундамент! дхерела, яке мае в своему розпорядхенн! необх!дн1 еталонн! в!домост!, В якосп такого дверела часто викорис-товувть дай! статистичних установ разного адиипгтратинного р!в1Ш, в!домчоХ статистики, репрезентативного об'екта за мШмально мотивов виб!ркою методом !нтерв'в. Лроте, окр!ы

- 45 -

поц!а,гано-демогра41чга<х аоназлшИв, цо традш(№з викормс-rctg>:fi:a для нотреР корзктировки, зкявляеться необх!дшш в5пггс>гговдг*;гд- Я !к»1 п' чазнкки. характериупч! т$ боки cí'sRTa, да*. здатаи! для й.сго адекватного, повнаго, всей!ч-иого jrtixaim« s дефорыувчого вплчву артефакт!в.

Наприклад, фьятзр 4.V-2 ыове бути иричннов артефакта при лотуваии! на г4дпрнеиств£ з трьохза!ншш рехивом прац!, в зв'язку Í3 '¡ии вяявляеться значудим провод,, ги опитцвання член!в pissiHx бригад из т!льки на одн!й i rifl хе стадИ зк!ии, але й дочекатнеа íx виходу на ооботу в одну й ту к зн1пу з метов досягиенкя б!лмоТ однор!дкост1 умов опитува-пия, якi здатк! приззодити до артефакту.

Практика автора по opraHisattfí i проведение coiuoaori-чного дослЦження методом похтового опитування довела не т1льки еко1гом1чн!сть цього метода,, але й те, цо у в!дномен-h¡ вивчення р!зних так званих суб'ективлих ознак - таких як, наприклад, задоволен!сть респондента окреаими аспектами його яиття, попово опнтуаання дае б!лъм достов!рну картину образу AÍficHocri, яка вквчаеться. 1нформац1Я, яка збираеть-ся в процес! соц!олог!чного досл^дхення I скерована из за-безпечя.мня розрахуниу таких показник!в. до вЦсутн! a o$i-ц!альн1й статистиц!, дозволяе на фундамент! анкети одного зразка i заздаки р!зним методам збору даних одним з них одерхати еталониi розпод!лення значень суб'сктивних ознак. Отхе, внкористовуячи як базов! мена артефактуальн! по ряду

ознак дай i nuíTCBoro епятцвания, мохна за цимв ознекави в ycs>OMg ласиз' даяад Eipcsscra íx коревц1в. Але звхиа 3 кеоб-хЦи® коректуэате т Шьки йен i !и?ерв'в зг. гразкзы данях постового ошпугашш, ахз А иавпаки: ни' иаек; па увгз! íü-терэ'ввагшя 0с!б„ ля! не в!дпов!ли на запитання nosTocoí анкети. Мгтодн коаМидеашя даних, отркмеиих 5з ¿Изних соц1олог!чиих дпвреа, дазволавть одерхатк иенв артееакту-алып, а значить i б'тьж muitíiii дан i епитуванаа, ¡пльн! в!д впяияу iiirepB'ecpa'sa тики ознаками, ук! карактернзцють qñiHÍcisi оргентацП респондент!г. Саае току зааропоиовап! засади методики проведения «acocoro огытузаикя за скеиов !з «ести етап!в з вшшристзишга р{зиих мето^ив í диерел даних, ¡3 аналогí4i:hx uipísysakb запропонооана трохи inca uepcia методики иасового опитування во cxeii в п'лтн erante для проведения повторного опитуганна з хетов в концевому рахун-ку оргашзацП" пор!вняльиого анализу даних р!зних pokíb.

В четверт!й глав! "ПРОНЕС ШЗКШЦП 3 РЕСПОНДЕНТОМ: ИЕХЙН1ЭМН» Н0ДЕЛ1 1 ПРТЕФЙКТИ" проблема артефакта розглану-та с лозиц!й аналiза специф!ки прсцесу комун!кац!Т досл!д-ннка з респондентом. Зд!йснено анализ психолог!чних лроце-с!в, як! проходять "всереден!" свЦомост! дчасник!в комун!-кацП. Так! процесн ведуть в!д запитання до в!дпов!д! й на-впаки (в!д в!дпой!д! до запитання). а результат 1'х анал!за ми трактуемо як побудову кодел] чи теоретично! схеми обм!ну !нформац!ев. Ц! модел! ловинн! бути спромозн! розр!зняти ак-

цснтцванкя чи недооц!нку роя! коги11гмвнкя та афектнвния про-ueciB, а такох окреаа стимули 5 рсакцП в кокдайкатавкому процес!. Через паки це недостатке опрацпзашш вс!х araeirtiB кокщйкацп в опктувапк! подал! опниявтьсв а т!3 чн 8ии}й Hipi вхоптован! в не вид психолог!чну концвпц!» i йавть itso-д! гшотетичний характер, 15 ¿в'азку !з цин реад!ззц1я йод®-ляхи 1'х описово"!, поясиввчо!' i нав!ть прогностичпоТ ®уккц!й пае в кохнохц окреиомд вяпадков! опнтування р!знц силу. 0Í-дпов!дио до paniee окрвсяепия задач соц{олог!чного дхервяо-знавства в ц!й глав! респондент ще раз розглядаетьса як дхе-рело данях, зле вхе з урахуванняи окрения психолог!чния ко-нцепц!й його поведшки.

BinnoBiRiia опрацьова1исть психолог!чннх аспекпв тео-pií прийнзття лядинов р!яення дозволяе'проэоднти аналогin з прий.чяттяи р!хення респондентом про еиб!р пезно!" е1дгтсв!д! на запитання анкетн. Оск!лькн питания нер!дко стосуеться оцйшваиия, то й тут виявився корисних блок в!дпав!дних стратег^ i3 восьми пункпв, чи п'ять евр!стичинх принцнп!в визначення суб'ективно! BiporiflitocTi подП, яка ц!кавить !н-див1да (3MÍCT цих блою'в розкрито в дисеуацШ.

В дисертацП розкрита доЦ1льн1СТь описд нодел! коиун!-кацп яка складаеться з трьох Фаз: 1) декодувакня пов!дом-лення; 2) його iiuepnpeTaiiifl; 3) кодування нового пов!дов-лення. Подана терм1нолог!я . хн!-чого характеру стае яст-яов для гукащ'тарП'в як т!льки розгляд фаз починае эд!йсно-

~ 48 -

ватися з позиЩй ко1щвпц!й рсэум£м:}Я лэдиии лэднков. Щкаво вид!ли1и toft аспект, нбр!дко вс! три фази проходять стереотипно на основ! досв!да шшередМх аналог!1 :их д!'алог1в. Цой вар1анг прийняття р!иешш про в!дпов!дь на запитанпя е маяокон$я!1шшк ! р!дко иадас данми онктцваиия артефактуаль-HicTb. luxa справа, коли мае и!сце с®м!отичний конфл!пт, плврал!зи р1виоц1ш1ИХ реакЩй. В цьомц иипадкочг низе нати м!сцо артефакт п силу бахашщ респондента Hi бито эробити но- ' слугу запитуичону, чи о!д гюбопвашщ вн.атися нессв!че»о» лв-динов, чи в силу insoi раакц!У, ака деформдс пригаманну респондентов! думку, Це означав, до, за р!дккм »внятном, при в!дпов!м! на кокке запнтання анкеты кануть о будь-акиА момент опитування вв!ш;нутйся психолоПчн! иехан!зми захисно-го характеру, зд1бп! Привести.респондента до cyniiioy про до-ц!лыНсть даватк в!дверту в!дпоз!дь Стана теоретична схема вит!кае is ряду концепций психолог!чного поля). Тому нер!д-ко прагиення до Bifi^cprocTi поеднуеться не т!льки з бахан-няи сподобатися сп!врозмовииков!, але й з нротклехнихи -вчинити йому "на зло", чи внразити в!дп0в1ддв свою досаду на 3oeciM !нму обставину, яка до даного питание вЦномешш не мае, чи х з небахашшм хвилваатися в!д порухешш сусп!яь-них табу. Наремг!, психолог!чна напруга мохе розрядитиса самим простим способом - виб!р в1дповШ "иавмання",

В дисертац!У обгрунтовано необх!дн!сть приймати до ува-ги plant псих!чн) процеси: починавчи з сенсорних, пгрцепти-

- - 49 -

вних чи трансляц£йних процвс!в i завервуючи процзсаии днс-курсявхого яараетера, ззвдякй sum внутр!сн!й процес стаг c3«f.fH4iina той прийому чи передач! зяачень, тобтз обской lK?opKai;.'ii. Оди! иодзя! KOiiEjiiirauii" ср!еитввая5 иа об-л!к„ гояошшм чином, возник характеристик, додавчл до :шх аспект сек1откчпоГ !итерпретац!Г Скапршшд, представшпь aimaiз в натсгор!ах уснолагII, корфологП, синтаксиса та семантики), тод{ як в 1ихих враховуеться р1зиа складн!сть д1-вчих пснх1чник процос1в (напршшд, плавления - п!знатш -розум!ш:я при спркйиатт! стимула i р"зуи1ння - розукопе уявлениз - ковкий вясд!в при зиникшш! реакцШ, а па-хрв-те, акцент робитьсз иа рсзухових слсрац!ях зиал1за-синтззэ. Принципова р1зншга козе бути «is кодалями, як! увесь процесс сприйияття стимула чи Осрнувашш рзакцП розглядаать як такие, ко розгзргегться на plamx р!вняк, багагефаззвий процесс прийому чи передач! злачень (тобто як лзнцвг, в яко-му пронеси на цих р!внях виникавть один за одним), та моделями, як1, враховувчи ту s багатор1внев1сть, передбачаать, проте, чо цей процес зд!йсн1/еться паралельно на ycix р!втак. Иодсл! иохуть таиох по-р!зяону пов^зуватися и!х собов Csjs-цо спроба такого пов'язування взагал1 вхиваетьса) обкдва процеси: процес еярийняття стимула i процес фориувалня ре-акцП. Ця р!зниця скллдаеться в знаходгешп р!зних описань "переклвчення" прнймалытх Д1й ьа передавч)" чи передавчих на прийналыП, Иодел) ciipouoxHi риздгляти врахування чи не-

- 50 -

врах;зва№зя„ акцентувашз чи нвдооц1нвд роя! тэнавальких i афектешщн npa^aciE ((шршшш, враяуваягш чи нзврахузаниа комднзйатнЕНйй кастанов - на вриЕои чи ка передача, - зав-дякк аккм & вюйиае д1адогК Квревт!, родея5 ыопуть ззррта-тксе до JiIskhk кдасй9!кац!й спшдя!» та ¡?еавд!й., Какриклод, вони нопцть враясвцвати т!хьк| в!рн5 та resipK! з якоТсь точки зорд стимулн чк реакцН. Тед! це кодеяЗ. с вкчк зisr.s-oi&Hi процеси врг&ставляятьсг яя*е цвгаяы», бе® розр!зне«-ня "чорвик „ и квадоиу вклад,;, й .- saes з двкларузгн-

шш 1скувчвх aic nam розгойвззгь, чк аодвл1„ в яких таиий загаяьнкй опис доповиаетьса опясаан ycis чи дги!яькох з чо-тнрьох снтуац1й - чотирьах р1зних ¡¡jpoijecis. ijo пов'язунь BipHMS чи нев!рний стшедя э в£рно» ча'и8в5рнов реакцкв, то-бто чотйрьох мас!в (тшпв "чорних ssmkSb").'

Нодел!, такин чинок, вкснтован! в вЦповЦну психоло-г!чну reopiB чк ко.чцепц!в. В б1льв!й чи asHBift Mipi вони с rinoiesaxH i краце чи г ipse иохуть поясняватн: а) яков реакцию siftnosicTb "чорний явдк" на в1дпсэ1дний стимул, якцо в ньохв виникиуть Ti чи imi процеси; б) яке уточнввче питания запропонуе досл!дник в випадку одерхання в!д респондента в!дпов!д! певного роду; в) як в!дпов!сть респондент на запитання досл1дккка того чи iиного типу за унови, чо, ска-м!мо„ i тей до опнтус, i респондент бцдуть "!деальнимя" на-ступниканн 1 дверелами по81Доылень на певнМ Kssi, тобто такими як! мохуть розр!знити чи з розумЬшям сфорнулввати

- 51 -

бйдь-ад в1дшга!дь на ¡jifl ксз!«, я«1 иаать гарлц пан'ять, «о нэ п i дпадге и! и!д fi«i стргги га на.078> потяг до взгеиоворо-зум!шш ft так дал!.

3 дисертацП показано, чо в!дпов!дна ireopla чи концепция noBKimi дсповкпватн иодел! в внпаяку, attqo 1н сл!д во-лод!т» не tijíbkh поасиЕзалы.jd, а й иередбачуэанов снлоя. методами ог!ерац!оиал!ззц!1 - процедурами внм!рзванна чм fli-агиостикк, як! дозволяпть в певния випздках вир!вуватм, ви-ннкавть чи не виникаить в "черному ачнку" Ti чя íh*í пробей. Це повинн! бути методи, для аких визначена з!рог!д15!«:ть( з яков зд!йсиеиий за i'x допоиогов екп!ричний розпод!я' "чор-них aHHKie" на в{дпов!дн! класи (ткпн) аопкг» перенести на теоретичн! класи (типи), передбачен! моделями. Теку умову нелегко виконати. Тону - иэзалежно в!дт!ивте.тотиостк з!д-пов!дноГ теор!Г - модель раэон з нрийнятт иетодои операц!-онал!зац!1 ноге стати сдабкии ¡нструкентов пояснение чи передбачення. В випадку спроби передбачення, наприклад, cnin-ставлення оч!ку"вано1 на фундамент! модел! реакцП' з реакции яка реально спостер!гаеться, мо&е бути виявлена нена-д!йн!сть передбачення, причиног цього е чи теоретично помв-лкова всдсль, чи еншрично испридатиий метод операц!онал!-зац!1.

[Ндкреслена необх!дн!сть доповнити в!дому зосередхе-HicTb вчеиих на проблем! peí онр'чта чи на тому, жо в ньому в^дбуваеться п!д час д!алогу, «ляхом перенесения яоча б в

пояовннчасШ aipi уваги na дослшшка i спожквача tзааов-ника) соц!олог!чно1 1нформацН.

Шркуванна тамого рода такое близьк! шш 4isu лредста-8ник1в pistiKx гÍ лок .феноменолог 1чного напрямку а соц1олог1Г. Яроте це н® означав, цо вони 1 н» нехтуемо 61яы складпнйи ^явлениями про психолог!чн® воле, в якому, Инколн еднзчасно чи посд1довно. сходиться множима р1зноман1тних, BiporUno. короткочасних псих!чних процес!в та яви*, в тому чнсл! так!, <о иавть емоц!йнз забарвлення. & зв'язку is ним цчевидних завданнам е така традицМна справа науки як класиф!кац1я (в давохд внпадку) в1дпов1дей респондента, як! являвть собою Щдсумок Bcix взаемод!й в психологичному полК

Розробка р{эноман1тних класиф!кац1й завади супроводху-еться дискус!ями до тих nip, .поки, як показуе icTopia pia-них науковия дисципл1н, одна з них не стапе наремт! дох1ну-вати над 1нмихн, йле для докИнування одн!еХ потр!бна цонай-хейьх хоча 6 одна класиф1кац1яе в якост! тако! i мохе бути та, яка опнсуеться о дан1й прац!, В так!й хе xipi це Взноситься й до умов прийняття вар1анта в!дповШ. розд!-лених на сприятдив!» несприятлив1 i нейтралы^.

Конструювання типологий завхди ризикована справа, осо-лбиво якхо воно здМснюеться п1д час постановки малоопраць-овано\" пробдехи Я не спирасться на систехатичн! ехЩричн! досл1дхення, a cmipixe, на фрагхентарн! розм1рковування, розпоро*ен1 по публ1кац1як. Все в вона дозволяе б!льа ч!тко

- 53 -

окреслити nepeaits аспекте, qo торкавться проблем« артефакта. гши че об1йденз веяихоа двагов Фая!вц!я по нетододогП i ¡sxaiisi сец1олог1чного досл!дпення.

S закличешь на заверивши дисертацП п!дводяться п!д-сайки доо5дпенхя в аспект! концептуального бачення подаль-яого.вкзчанвя артефакту в соц!оДог1Т та обгрунтовуеться теоретична та практична значив с ть одерсаних результата. Се' ред п!дсумк!в основн! так!: а) презумпц!я артвфактчальност! первюшх дгнин масового опитувапня означае» до при вивчгкн! в соц!альиих науках, зокрема в соц! лог 11, об'екту, якому |ла-стива ц!леспряиована повед!нка в кохний момент його !снуван-ня, принципово некопливо уникнутн впливу (хоча й piзного за ступеней !нтенсивноет!) па емп!ричн! дан! !!гструигртар!в i умов досл!дхення, враховувчи I павед(нку, характеристики самого соц!олога, який зд!йсну£ комун!кац!в з респондентов; б) визначення презумпцП артефактуальиост! е насл!дком того, до стан сдчасноТ cbítoboí науки враховуе значим!с1ь загаль-нонаукового принципч додатковост1, в!дпов!дно до екого пра-гнення до п!двидення адекватност! п!знання дШност! ®!дбу-ваеться за хол!стичним принципом. в!и означае необх!дн!сть як!сно нового системного визначення об'скту емп!рично! ео-ц!олог!У, зо постав не т!лькн як нос!й ряду соц1зльикя эз-нак. a ft че вм!*уе у соб! як аспекти хиттед!ялькост! лвдей, до вивчавться в конкретних уховах досл!дхрння, так I аспекти спец1ая!эованоГ д!яльностХ самих соц!олог!в; в) основне

- 54 -

заедания соц1оявг!чиого дперздознавства нолягае в п:зканн1 siSctioS природк ковдого ддереда cosji®jsari4Hoi 1вд&риаСЛс а эраяоваочи те, с,с c®j?®& ннх проа!шга <£ респондент. созан! загалм?5 ä спещн$1чн1 розЗДвиэс?! цаое свтуацП зпи-тузания та ocotaraoctä деякил ролей йс-гв «¡|часник1в, ко-иун1катор1в час сед1олог1чк0го дооИдаеншг» цс впдива-вть на яккть йог® дамык i результатов.

Освоений загст десертам!! в!добрааеко в таких роботах (вказаний обсяг налззик. безпосередньо.автору):

1. Ионографй':

1.1. Почтовой опрос в социологическом исследовании. - Киев: Наукова думка, 5988. - 140 с. (у сп1вавторств1 з flani-отто B.I.K - 8.0 д.а.

1.2. введение в социальную когнитояогив. - К.; Наукова думка, 1392. - 107с. ly сп1вавторств1 з Kaimrimus В.М.).

- 6.5 д.а.

1.3. Образ вира и коммуникация. - К., 19S4.- 260 с. Рукопис депоновано в ДНТВ НкраУни, N 709 - 9к94. 18.04.94 ( у cnieaBTopcTBi з Чачко fl.C ) - ö.5 д.а.

1.4. Артефакт в социологии. - К.. 1995.- 470 с.'Рукопис депоновано в ДНТБ Укра'нш. Н 2093 - Ук95, 19.09.95.

- 19.5 д.а.

2. Розд!ли в колективних монографиях:

2.1 .• Оргшмштии и кеюдачзскнз вопроси прозеяеша поз-твражгз гг^.еогвчесвпго кслптш // Оеогенгрвцно-ниаа вдхмза^' иобидьмосхк„ - К.: Иадавва ддвка, 1ЭВВ.

- С. 59-8?, - 2.3 я.а.

2.2. Сккергзтичесгай йодвд //0шт иощвмроиепня социальная процессов. - К.: йацхо а дукка, 1389. - С. йбЗ-£в£ С у сп1вавторств1 з Черненко 1.В.). - 0.4 д.а.

3. Ерохурк

3.1. йетодака подготовки и проведения социологического не— следования нетодои почтового опроса. - В., 1313.- 3®с. Рукопмс депвиоэаяо 8 ЗЕНХС13 ПН ЕЮ 04.05.03 й 82878.

- 1.5 д.а.

3.2. Концепция соцнояогичзского обеспечения празовой дзате-льности в области государственного управлении. - Кмев, 1995. - 33 с. Рукопнс депоновано а ДИТБ 5!хра1'ня 20.01.93 Н154 - Йк95 сп!вазторств1 з Иауиовкм В.Л.).

- 0.7 д.а;

4. Статт!;

Фзкти та артефантн в соц1ояог11': теор!в, иатодояег1я, соц1а*ьна практика // Уряду ЗираУмм: Президенту, зако-надавчМ, вмконавч1й влад! (Прогноза, пропозицП кау-ковик та практичних пр. ¡1вн«к1в) / Кер. авт. кол. А.¡.Комарова. - Т.1 - КиГв: СШТ0, 1994. - С.157-162

!

- 56 -

(у сп1вавторств1' з Вкенакои 0.1., Пнлипенко В.£.).

- 0.? s.a.

4.2. ä чоиц ишагае кош1тивна особлнв$сть с ,ц1олпг{чв8го репортапц // ©iW. i соц5од. дуика. - К.. 1334,-НУ-8. -С. 2ii-225.(y cjjiBaötcptüBi S3 Зел1исыша С.ft.).

- 0.S л.а.

4.3. Некоторые вапросн сш&еяврсшаима ¡^нересоь субгз^тов деятельности // бсвввюнв наци. - Киев: Наунова «ака, • Ш6. - С. J?. (у сн1вав?арскв4 з Виосоаи«

- Q.65 д.а.

4.4. Социологическое источниковедение // Звр» обозреватель.

- 1995. - И 4-5. - С. 6. С у сп!вавторстз! ?з Забса!-ими £.П.). - О.й д.а.

4.5. йнкета // Социологический справочник. - Киев: Политиздат Укракнв, 1990. - С. 193-195 { и сп!вавторств1 1з Здравомкс.яовмм 0.1',). - 0.05 д.а.

4.6. "Опрос // Таи же, - С. 233-236. - 4).2 д.а.

4.?. Опрос прессовый // Таи хе, - С. 239-240. - 0.1 д.а, 4.8. Опрос почтовой // Таи не. - С, 237-23S. - D.15 д.а. 4.3. Респондент // Тан - С. 172-173. - 0.05 д.а. 4.10.Опрос почтовый // Словарь прикладной социологии.

- Линек. 1984. - С. 107-109. - 0.15 д.а.

4". 11,3 позкц1й колективиого розуиу // В1сник fill 9РСР.-1989. -HB. - С. 31-35 ( у сп!вавторств! з КаниМнии Ю.М.).

- 0.5 д,а.

- 5? -

4.!2.От^чкий {атзяект: соц1гшы11 гран! //Друг чйтача.-1369.

- Я 47. - С. 8. (у сп1ззвторств5 з КаниНк:« В.Й.).

- М А.5.

4. Л. С с г з г кч е с г исследованиа з области государственного '.яраадемка в цсиакиск зканакичесясй рзфоркы //Зряд. взстеяк Одзс. ци-та. 1393. £у сп!вавторсто! з Нздисзян В.й.). - 0.5 д.а. гё те::оз цз в 24-к статтяя, чо подан1 до друку в "Словник -дсз!д::кк з сс::{слзг2«"" РЕН1ЧЯ. 1936). як! мавть за-

галыний обсяг 2.? д.а.

НиотагЦя

Зковеико 0.Й. Пробяеиа артефакта в гзг'кз^сг:«. Диссертация а форме рукописи на соисканий дчевой степени доктора социологический над» по специальности 22.83.01 -теория и история социологии. Ин-т социологии III!! Зкракиа. КквЗс, 1996.

Зачитается 21 научная работа» которив содерпат нсторк-ко-георетичаский анализ издания артефакта в сощиолоти как проЭлэмиого комплекса, имевшего свой фактора и дмовия возникновений, способа идентификации м пути норрзвдии эмпирически» яаниых на основе различный источников социологически» каплю, путем аненнего и внутреннего контроля, а также моделирования процесса коммуникации с респондентов. Остановлено, что артефакгуальность является сущностной чертой зи-

rwpK'ieciiorc uairepHajia ticcMSOBaHHiS cbi{HOJ6r.yjeraOT «C^ajsr©». o6jtai;aaqHZi tisjos^crpsKj5e:;;:i:ii aoBs^'.asn.

Vffi.I.ifaEiowenkffi. Ths Proble» of ftptIfact In Secioi&py.

Dissertation Hamsscript-as partial reqaireoeat Ph.D.. in sociological sciences, speciality 22.S0.SS - ih?;ry and history of sociology, institute of Sociology. Ukrainian National totoj? of Sciences, Kyiv, 199S.

SefeinfJed here!» are 21 scientific-papers uhicii ;,tuLs5r a historical and theoretical analysis of the phenomenon of artifact in sociology. As a socilolgical coiplex, artifact has (ts oani evolutionary factors and conditions. The identification of tools and ways of correcting eipirical data, on the basis of various sources of sociological data, entail externai and! internal control as uell as Modeling coaau-nication uiifa the respondent. It has been discovered that artifactuality is an essential feature of eaptrical data used in studies of sociological objact which are characterized by a goal-oriented (goal-activated) behavior.

iOumsi cnoBa: «p7e#aKi0 aRp.KisiHlcTb ni3HaHHa0 smicib stmipsmss j;ausK0 aok&siiKatiifl 3 pecnoHRcnTota, cayiaacriMHe &aepe«03HaBCTB0.

fnv.oogj. . 3«* Hf/r-/j.o.