автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.10
диссертация на тему: Проблемы европейских интеграционных процессов в современном информационном контексте.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблемы европейских интеграционных процессов в современном информационном контексте."

^ ^ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

ПЕТРІВ Тарас Іванович

УДК 002. 704. 0

ПРОБЛЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ КОНТЕКСТІ.

Спеціальність 10.01.08 - журналістика

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародної журналістики та масових комунікац Інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник -

Офіційні опоненти:

Провідна установа -

доктор історичних наук, профес МОСКАЛЕНКО Анатолій Захарові Київський університет імені Тараса Шевчен Інститут журналістики, завідувач кафедр періодичної преси

- доктор філологічних наук, профес ПОЧЕПЦОВ Георгій Георгійович, Київськ університет імені Тараса Шевченка, Інстип міжнародних відносин, професор кафе; міжнародної інформації

- кандидат філологічних наук, ПАРИМСЬЮ

Ігор Вячеславович, старший наукон співробітник ІПРІ-НАНУ, головний редаю аудіо-відео інформації електрон’

комп’ютерної газети “Все - всім”

Львівський державний університет імені Івг Франка, кафедра зарубіжної преси інформації

Захист відбудеться 22 грудня 1997 року о 11 годині на засіданні спеціалізовг вченої ради Д 01.01.08 при Київському університеті імені Тараса Шевченк; адресою: 254119, м. Київ, вул. Мельникова 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київськ університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул Володимирська, 60).

Автореферат розісланий “ 22 ” листопада 1997 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук, В.П. ОЛІЙНИ1

професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нова українська міжнародна журналістика покликана ігувати на завдання, які випливають з потреб утвердження авторитету нашої їжави на міжнародній арені та світового розвитку. Перед нею стоїть >бхідність оволодівати новими науковими, прогресивними механізмами 5оти з міжнародною інформацією, орієнтуючись на кращі зразки світової і іедовсім європейської преси. їм належить глибоко аналізувати й прогнозувати інішньополітичні перспективи України.

Переймаючи досвід зарубіжних колег у висвітленні актуальних проблем іасних інтеграційних процесів, українські журналісти можуть у такий спосіб тосовувати апробовані схеми подолання перепон у просуванні до стратегічної ги нашої держави — входження до Європейського Союзу. Водночас ібуваючись старих штампів мислення й письма, варто пропонувати 'радиційні схеми розв'язання проблем міжнародного життя, не йти у зватері офіційних доктрин, а за потреби критикувати урядову політику задля ілізації національних інтересів.

оір теми зумовлений тим, що нині переживають період активного формування іаїнські засоби масової інформації, яким, за словами відомого фахівця в іузі журналістикознавства професора А. Москаленка, доводиться наздоганяти гову масову комунікацію, засвоювувати її досвід. Без розуміння нових юрмаційних потоків і вивчення напращовань європейських колег неможлива вість національних ЗМІ, а разом з цим втрачаються можливості активного шву на формування європейського і світового інформаційного простору, 'політичні перетворення. Українська держава зможе інтенсивно рухатися до ної інтеграції з європейськими партнерами і стати впливовою політичною юю в регіоні тільки за умови вивчення практики об'єднувальних процесів та

їх інформаційного забезпечення. Адже ЗМІ - могутній чини зовнішньополітичної діяльності.

Об'єктом дисертаційного дослідження є десятирічний досвід провіди європейських видань, передовсім преси Великобританії, Франції, ФРН, висвітленні сучасних інтеграційних процесів у Європі. Цей набуток міститьс: доробку газет та журналів, що складається з сотень великих та малих авторсь* і редакційних матеріалів. Вони за своїм спрямуванням є різнополярними ще порушуваних проблем і різножанровими за поданням. Висвітлення прес європейської проблематики має певні закономірності, які можна поясі» особливостями історичної спадщини і новітніх перетворень, а так національними інтересами країн, які вони репрезентують.

Предметом дослідження стали матеріали про широку палітру європейсьі перетворень після закінчення “холодної війни”, проблеми формування но архітектури європейської безпеки, створення дієвих систем розв'язаі соціально-культурних проблем європейських націй, залагодження профілактики регіональних конфліктів, збалансування геополітичних інтерс під час формування справедливого порядку багатополюсного світу. Так розглянуто деякі матеріали про актуальні проблеми сучасної європейсь дипломатії (включно з діяльністю українського зовнішньополітичні відомства) та їх відображення на сторінках української преси.

Політико-часова схема така:

— інтеграційні процеси в Європі до повалення “залізної завіси”;

— загострення ідеологічних суперечностей на європейській політич

сцені;

— падіння Берлінського муру;

— крах “системи соціалізму”, воз'єднання Німеччини;

— Маастрихтський процес;

— початки розвалу радянської імперії: вихід із складу СРСР Балтійсь: республік;

— проголошення незалежності України;

— народження нових регіональних структур в Європі;

— криза СНД;

— розширення Європейського Союзу;

— політика “ковтання”. Співтовариство Росії і Білорусі;

— нові контури європейської безпеки. Мадридська зустріч;

— перспектива розвитку Європейського Союзу. Оголошення нових індидатів;

— пошук Україною шляхів для швидкого залучення до європейських руктур.

Слід зауважити, що визначальним полем для наукового дослідження стали :реважно впливові видання ФРН, Франції та Великобританії, на прикладах :их проаналізовано розгортання політичних подій.

Зв’язок роботи з науковими темами кафедри. Тема дисертації тісно »в’язана з пріоритетними напрямками, за якими проводять наукові дослідження :ені кафедри міжнародної журналістики та масових комунікацій. Такими ¡прямками є вивчення української журналістики в контексті світової, теорії і іактики нових інформаційних технологій, сучасної системи ЗМК в суспільстві, орій та доктрин міжнародної журналістики, конституційно-правового статусу іс-медіа, ролі ЗМІ у розв’язанні глобальних проблем, зокрема, інтеграційних юцесів у Європі, перспектив формування нового інформаційного порядку гатополюсного світу. Дисертант на базі наукових тем кафедри та :сертаційного дослідження розробив творчу майстерню “Геополітичні >оцесита новітній інформаційний простір багатополюсного світу”.

Мета і завдання роботи. Метою роботи є дослідити, проаналізувати й згальнити відображений у сучасному інформаційному контексті, а саме у пикому доробку європейської преси, той матеріал, що, на думку автора, казовий для пропонованої проблематики. Основній меті підпорядковується зка завдань, які розглядатимуть й вивчатимуть такі проблеми:

1. Відображення етапів та складнощів сучасних інтеграційних процесів європейському континенті.

2. Взаємовпливи преси та міжнародних відносин.

3. Застосування механізмів інформаційного забезпечення зовнішньополітичних акцій.

4. Аналіз жанрових особливостей матеріалів авторів, які грунтов досліджували геополітичні зміни на прикладі сучасних європейськ інтеграційних процесів.

Наукова новизна одержаних результатів вбачається в тому, що, по-пері досліджується й узагальнюється досвід засобів масової інформації у висвітли проблем сучасних об'єднувальних процесів у Європі. На прикладі провід» європейських видань вивчаються кращі зразки забезпечеі-зовнішньополітичних програм. Це надзвичайно важливий досвід для українсь: міжнародної журналістики, яка відроджується й орієнтується на перед інформаційні механізми.

По-друге, автор у роботі особливу увагу приділяє взаємодії взаємовпливам ЗМІ та державних інституцій у царині зовнішньої політики.

По-третє, відстежуються кращі матеріали з доробку впливових видг Європи, які не тільки аналізують, й прогнозують розвиток міжнароді відносин у глобальному контексті. Цей інформаційний пласт, важливий ) українських ЗМІ, які намагаються адекватно відстежувати зовнішньополіти1 діяльність держави, ще не підлягав грунтовному науковому аналізу.

Теоретичне і практичне значення дисертаційної праці зумовлюється мет автора надати журналістам-міжнародникам можливість оволодівати сучасни схемами ефективного висвітлення зовнішньополітичних завдань, і, зокрема, час висвітлення руху України по шляху європейської інтеграції, потреб вказати на типові хиби і недоліки у висвітленні міжнародних процесів, виробі практичні рекомендації для студентів, які спеціалізуються в галузі міжнароді комунікацій.

Робота також відтворює широкий спектр функціонування преси в умовах рдинальних перетворень на світовій політичній арені та під час формування вого інформаційного порядку.

Особистий внесок здобувана. У дослідженні використано напрямки укових розробок теоретичних шкіл авторитетних вітчизняних учених юфесорів А. Москаленка, Г. Почепцова, В. Шкляра. Конкретний особистий іесок дисертанта полягає в тому, що йому вдалося впорядкувати і :асифікувати зібраний матеріал, провести аналіз періодичних видань, виробити ггодику дослідження та рекомендації для журналістів-міжнародників.

Апробація результатів дослідження та публікації. Основні положення гсертації викладено у шести публікаціях, серед яких матеріали міжнародних іуково-практичних конференцій, а також збірник статей “Українська /рналістика в контексті світової ", який став основою курсів та спецкурсів для удентів спеціалізації “міжнародна журналістика”.

Окрім того автор апробовував результати дослідження під час роботи в зеті Верховної Ради України “Голос України” на посаді спеціального »респондента відділу міжнародної інформації, де опублікував чималу кількість зножанрових матеріалів на міжнародну тематику.

Дисертант розробляв актуальні проблеми ЗМІ в Німеччині (газета “Ґессіше гьґемайне”), Польщі (за програмою Стефана Баторія), Сполучених Штатах а програмою ЮСІА), Словаччині (газета “Правда”, “Змена”), та апробовував :зультати дисертації у рамках журналістських проектів під час форумів Ради аропи, Європейського Союзу, Європейського банку реконструкції та розвитку, ОН.

Структура дисертації. Дисертація складається з списку умовних скорочень, ¡тупу, трьох розділів, висновків та списку використаних літературних джерел, бсяг дисертації - 162 сторінки. Список використаних джерел включає 129 ійменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтований вибір теми, її актуальність, визначений об’єкт предмет дослідження, подані його хронологічні межі, вказано на зв’язок робот науковими темами кафедри, на якій виконувалася дисертація, визначена меі завдання дослідження, розкрита наукова новизна, визначене теоретичне практичне значення одержаних результатів, подані свідчення про конкреть внесок дисертанта, апробацію результатів дослідження та основні публікації темою дисертаційної роботи.

Перший розділ роботи має назву “Проблеми континентальних перетворі у сучасному інформаційному контексті”. Йому передує коротка передмов; описом стану розробленої теми і вибраного напрямку. Далі в роз; розглядаються проблеми формування інтеграційного поля Європи і сгановлеї відповідного інформаційного середовища. Зокрема, автор показує, що тво] покликання Європи сприяти об’єднувальним процесам людства і вона і подавати приклад, як можна об’єднати духовно вільне і культурно баг співтовариство, з можливостями широкого комунікуваняя. ЗМІ в контеї глобальних перетворень виконують унікальну культурну, соціальну і політіг роль. Втілюючи свої природні завдання мас-медіа стають непересічі середовищем або й своєрідною оболонкою для єднання європейських націй.

Дисертація розкриває суперечності, які виникають під час геополітичі змін і, зокрема, на європейському континенті, в контексті сучасі інформаційних відносин. Звертаючись за підтримкою до ЗМІ і, нав стверджуючи їх визначальну місію в об'єднувальних процесах авторит« європейські структури ще не визначилися з грунтовними дефініцЬ шировживаних понять таких, як “європеєць”, “європейство”, “європейсьі вимір”, “спільний європейський дім”. Автор досліджує сучасні тендеї політичної ідентифікації народів, етносепаратизму, згрупування національному рівні в духовно спорідненому геокультурному середовищі.

Проблеми становлення політично інтегрованої Європи перегукуються з юблемами формування спільного інформаційного простору. Навіть при ультилінгвічності європейців, читач частіше вибирає продукт рідною мовою, роте такі відомі й авторитетні видання як, наприклад, британські “Файненшл іймс”, “Ґардіан”, французькі “Фігаро”, “Монд”, німецькі “Франкфуртер іьгемайне”, “Зюддойче цайтунг” так само як журнали “Економіст” чи Лпігель” стають інформаційними продуктами загальноєвропейського юживання.

Платформою для порозуміння, збалансованості і гармонізації щіональних політико-інформацішшх та культурних середовищ з європейським інаками має стати нове комунікативне поле Європи. Провідні європейські ідання не раз ставили на вістря дискусій питання, якою буде нова формаційна епоха від Атлантики до Уралу. Метафорична сутність Європи ілека від географічного відтинку. Європеєць передовсім розглядає культурно-горичний аспект цього поняття. А за умов новітніх претворень важливою ¡новою об'єднавчих тенденцій є економічний інтерес та політична перспектива, искусії про те, що таке Європа і якою їй бути, пішли далі відомого эотиетояння між прихильниками теорій “Європи громадян” та “Європи тчизн”. Відомий угорський літератор Дьердь Конрад схильний вважати гтуальною “Європу індивідів, а не колективів”, саме не націй, держав, релігій і класів, не професій, організацій, інституцій, а неповторних створенних в (иному примірнику істот.

Автор вдався до наукової дискусії з авторитетним американським іслідником Ф. Шлізінгером і відомим грецьким культурним діячем [. Теодоракісом щодо кризи політичної ідентичності в Європі, викликаної :ріодом після “холодної війни”, та культурної фрагментарності менш дустріально розвинутих країн у панєвропейському комунікативному просторі.

Далі в роботі за матеріалами провідних видань, простежується розвиток теграційних процесів у Європі: шляхом Єдиного європейського акта до

падіння “залізної завіси”, повалення Берлінського муру, прискорен: маастрихтського руху, становлення “великого ринку”, потреба Амстердамсько реформування.

Щоб вивчити розвиток сучасних інтеграційних процесів, ефективно розв'язання проблем і ролі мас-медіа, автор досліджує як ЗМІ подава політичне становище і атмосферу, що панували на той час у світі і, зокрема, європейському континенті за кілька років до падіння Берлінського муру. Ад: багато європейських політиків не були готові до радикальних змін, а потре давати відповіді на нові виклики застала їх зненацька.

Преса тоді інформує, що дві супердержави ведуть переговори п припинення гонки озброєнь, необхідність політики розрядки, в СРСР і країн соцтабору вже відбуваються кардинальні зміни. В західноєвропейських столиц тим часом тривають гарячі дискусії щодо перспектив діалогу Схід — Зах форм та методів європейської інтеграції, розвитку відносин між ЄЕС Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), ролі Європарламеїг подолання проблем єдиної бюджетно-фінансової, сільськогосподарськ соціальної політики, визначення поняття нейтралітету. Окрім того, жва обговорюються суперечності між країнами ЄЕС і Сполученими Штатаа неоднозначні питання європейського лідерства і своєрідної держав? конкуренції високорозвинених європейських країн, а також традицій гальмуючих підходів Великобританії у справі інтеграції.

Мас-медіа і, зокрема, провідні європейські видання надають свої шпалі для матеріалів про численні події, точки зору політиків, соціологічні опитувач та всілякі новітні проекти, що забезпечують високий рівень обговорея проблеми.

У роботі наголошується на важливості для подальшого розвит європейської журналістики і, зокрема, становлення нової ролі українських м медіа в громадянському суспільстві, розвалу біполярної моделі світу ідеологічного протистояння.

Автор під час дослідження в цьому розділі виділяє з потоку інформації іриклади кращих матеріалів про проблеми євроінтеграції, де журналісти даються до методів виокремлення національних особливостей об'єднувальних гроцесів, що привертає увагу читача.

У другому розділі “Становлення перспективного інтеграційного середовища га глобального інформаційного простору” дисертант досліджує перехресні їлощини і взаємопроникнення потужного угруповання Європейського Союзу :а регіональних і субрегіональних об'єднань. Потім автор досліджує проблему іегативного впливу “гарячих точок” Європи на перспективи іагальноєвропейського єднання. В дисертації на прикладі союзу Росії та зілорусі, а також СНД розглядаються штучні інтеграційні моделі.

На становлення перспективного інтеграційного середовища, вважає автор, іначною мірою впливають ще донедавна далекі від нас проблеми. Після падіння ‘залізної завіси” період ейфорії швидко відійшов і суспільство опинилося перед ювітніми світовими загрозами, які в часи ідеологічних битв двох велетенських :истем здавалися другорядними або неактуальними. Нині серед низки 'ловильних проблем політики і вчені, громадські діячі найчастіше називають організовану злочинність, наркоманію, тероризм, агресивний націоналізм, засизм, ксенофобію, антисемітизм, корупцію, загострення проблеми між загатою Північчю і бідним Півднем, інтенсивне забруднення природного :ередовища і, особливо, загрозу регіональних конфліктів та локальних воєн.

Разом з тим, на тлі глобалізації економіки та технологічного прогресу, світове співтовариство змушене активно реагувати і створювати нагальні трограми щодо заборони клонування людського організму, захисту іаціональних меншин, застосування новітніх технологій, стратегії соціального ¡гуртування, міграційних процесів, народонаселення, насилля над жінками й іітьмн, скасування смертної кари та збереження культурної спадщини.

Сучасні покоління стали свідками радикальних перетворень, об'єднання іггучно поділених націй, повернення незалежності й реформування країн

відродженої демократії. Геополітичні зміни дали нові уявлення, прагнення і завдання, що формують нову філософію співжиття народів. Саме тому на руїна} двополярної моделі можна спостерігати міждержавну інтеграцію чи кооперацію розвиток низки геокультурних економічних угруповань. Серед них такі потужн об'єднання як Європейський Союз, НАФТА, група країн Південно-Східної Азії а також перспективні — МЕРКОСУР, ЧЕС тощо. Не за горами посиленні інтеграційних процесів і серед країн Центральної Америки, Південної Африки Провідні аналітики висловлюють припущення, що світ змушений буд гармонізувати культурно-релігійні площини і збалансувати економічні інтересі глобального характеру. За словами одного з ініціаторів близькосхідно™ врегулювання Шимона Переса, навіть такий складний регіон, як Близький Схід приречений на економічне співробітництво, бо тільки цей шлях приведе народі до процвітання в майбутньому.

У розділі розглядаються перспективи України на стратегічному шлях долучення до європейських та євроатлантичних структур, що потребу потужного інформаційного забезпечення.

Дисертант також досліджує можливості становлення глобальног інформаційного порядку і місця в ньому системи українських ЗМІ. Однією важливих цілей України має стати розвиток мультимедійного комунікативног простору і, зокрема, посилення її ролі в глобальних інформаційних мережах.

Третій розділ називається “Жанровий потенціал висвітленн об'сднувальних процесів в Європі”. Тут автор низкою прикладів доводить, щ публікації з міжнародної проблематики потребують системного дослідженні застосування методів аналізу й прогнозування, влучного змістового емоційного наповненення. Досвід мас-медіа європейських держав, яки розглянуто у дисертаційній роботі, свідчить про застосування широкої жанрове палітри в матеріалах журналістів-міжнародників — від проблемних теоретични статей до невеликих інформаційних повідомлень.

Вибір жанру переважно зумовлений необхідністю структурувати думку і сформувати композицію, а також якомога краще подати головні факти, зраховуючи особливості засобу масової інформації. Автор передбачає стан міжнародних відносин або громадської думки.

За умов швидкого розвитку новітніх технологій журналіст для оперативної передачі матеріалу використовує головно інформаційні жанри. Це дає змогу професійно реагувати на важливі події. Вправний журналіст виконує своє першочергове завдання — оперативно, стисло інформувати про факт чи новину, і в разі необхідності застосовувати елементи аналізу, щоб розтлумачити читачеві суть подій в чужій державі.

Сучасна європейська міжнародна журналістика використовує широку талітру жанрів, але одними із найпоширеніших також є кореспонденція та стаття. Автори намагаються, як правило, всебічно дослідити історічне або культурне підгрунття проблем з долученням актуальної інформації.

Для української журналістики важливо не боятися використовувати в роботах на міжнародні теми засоби іронії та сарказму, що є вживаним в матеріалах щодо внутрішньополітичних проблем. Проте вмотивована ¡ронічність як стилетворчий фактор не повинна переходити в насмішку чи навіть глузування над національними особливостями або культурними відмінностями незрозумілими журналістові. Часто зневажливий стиль опублікованого тексту, псий не враховує тонкої матерії міждержаних відносин стає причиною непорозумінь.

Висвітлення міжнародних подій і, зокрема, нових моделей співпраці

свропейських націй вимагає від журналіста точності, об'єктивності,

<онкректності, аргументованості, цілісності на противагу вульгарності,

спрощенню, популізму.

Українським журналістам треба зважати на етичні параметри творчої діяльності і їх підпорядкування загальноприйнятим міжнародним нормам. Здним з таких визначальних документів є “Хартія свободи преси”.

Взаємодоповнення інформаційних та аналітичних жанрів має свс особливості під час написання матеріалів для різних етнокультурних середовищ

У висновках окреслено підсумки проведеного дослідження, викладен найважливіші наукові результати й перспективні розробки здобуті під ча роботи над дисертацією, а також рекомендації щодо можливого їх застосуванн журналістами-міжнародниками.

Матеріали дисертації апробовано теоретично і практично в таких статтях

1. Військові аспекти інтеграційних процесів у Європі на сторінка української преси // Засоби масової інформації і становлення національної арм України // К., 1994. с. 69.

2. Новітні інтеграційні процеси в Європі: через сито європейських маї медіа //Українська журналістика в контексті світової. К., 1997. с. 13-25.

3. Мас-медіа й нова політична еліта посттоталітарних суспільств: шляхам до інтегративної Європи // Журналістика й проблема формування нові політичної еліти в посткомуністичних державах. К„ 1996. с. 29-31.

4. Регіональна мозаїка як складова глобального інформаційного простор // Регіональна преса України: перспективи співпраці. Рівне, 1996. с. 9-10

5. Сучасний інформаційний контекст для європейських інтеграційна процесів // Інформація в глобальному вимірі. К., 1997. с. 27-29.

6. Фактор мас-медіа та проблеми інтенсифікації співробітництва України впливовими європейськими структурами //Україна і світ, К., 1997. с.7-9.

Петрів Т.І. Проблеми європейських інтеграційних процесів у сучасної» інформаційному контексті. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук : спеціальністю 10.01.08 — Журналістика. — Кафедра міжнародної журналісти* та масових комунікацій Інституту журналістики Київського університету іме Тараса Шевченка. Київ, 1997.

У дисертації досліджується й узагальнюється досвід засобів масової нформацїї у висвітленні проблем сучасних інтеграційних процесів у Європі. На ірикладі провідних європейських видань вивчено кращі зразки забезпечення ¡овнішньополітичних програм. Зроблено практичні рекомендації, які можуть іикористовуватися українськими ЗМІ під час реалізації стратегічного курсу /країни на інтеграцію до структур європейського та євроатлантичного :півробітництва.

Ключові слова: інформаційний простір, європейська інтеграція,

лаастрихтський процес, зовнішньополітичні орієнтири, комунікативна площина, )б’єднувальний процес, геополітичні зміни, інформаційна модель.

Петрив Т.И. Проблемы европейских интеграционных процессов в ¡овременном информационном контексте. — Рукопись.

Дисертация на присвоение научной степени кандидата филологических иук по специальности 10.01.08 — журналистика. — Кафедра международной курналистики и масовых комуникаций. Институт журналистики Киевского университета имени Тараса Шевченко. Киев, 1997.

В дисертации исследуется и обобщается опыт средств массовой інформации в освещении проблемы современных интеграционных процессов в Европе. На примере ведущих европейских изданий изучены лучшие образцы збеспечения внешнеполитических программ. Сделаны практические рекомендации, которые могут использовать украинские СМИ во время реализации стратегического курса Украины на интеграцию в структуре :вропейского и евроатлантического сотрудничества.

Ключевые слова: информационное пространство, европейская интеграция, маастрихтский процесс, внешнеполитические ориентиры, коммуникативная тоскость, объединительный процесс, геополитические изменения, информационная модель.

n

Petriv T.I. — Problems of European integrational processes in the modei information dimension — Script.

This thesis is presented for a Candidate’s degree in philology with speciali' 10.01.08 — Journalism. — Foreign journalism and mass communications departmei of the Institute of Journalism of Kyiv Taras Shevchenko University. Kyiv, 1997.

In this thesis has the author carried a research and made generalization ( coverage on problems of modem integrational processes in Europe. On the examp of leading European issues analysed the best patterns of providing external politic programms have been.

Practical recommendations have been done, which can be utilized by tl Ukrainian mass media to build a strategic way of Ukraine toward the system < European and Euro-Atlantic cooperation.

Key words: informational space, European integration, Maastricht procès external political aims, communicational surfice, uniting process, geopolitical change informational model.