автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.06
диссертация на тему: Профессиональное самоопределение выпускников вузов в условиях становления рынка труда в Украине.
Полный текст автореферата диссертации по теме "Профессиональное самоопределение выпускников вузов в условиях становления рынка труда в Украине."
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ВИПУСКНИКІВ ВУЗІВ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ
Спеціальність 22.00,06: соціологія культури, науки та освіти.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук
Каменська Тетяна Григорівна
РГ6 од
і 2 МДІІ б33
УДК 316.66:331.5
Харків - 1998
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Одеському державному університеті ім. І.І.Мечникова, Міністерство освіти України
Науковий керівник: кандидат соціологічних наук, доцент ПОДШИВАЛКІНА Валентина Іванівна, кафедра соціології Інституту соціальних наук Одеського державного університету ім, І.І.Мечникова.
Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук,
ПИЛИПЕНКО Валерій Євгенович, головний науковий співробітник Інституту соціологи НАН України
кандидат філософських наук, доцент СОКУРЯНСЬКА Людмила Георгіївна, кафедра соціології Харківського державного університету
Провідна установа: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, кафедра соціології і політології
Захист відбудеться І?Ц 1998 р. о /І? годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 02.02.06 при Харківському державному університеті за адресою: 310002, м.Харків, вул.Мироносицька, 1, ауд.2-25.
З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського державного університету за адресою: м.Харків, пл Свободи, 4.
Автореферат розісланий 1998 р
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.І.Шеремет
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність дослідження. В умовах кардинальних змін в спільному устрої України відкриваються нові грані в будь-якому процесі, гому числі і в професійному самовизначенні молоді.
Становлення ринкових відносин в Україні, зміни в структурі ономіки, політики, правового управління супроводжуються зниженням ілі державного регулювання процесом підготовки молодих спеціалістів і, іповідно, зростанням ступеню саморегулювання, самоорганізації цього юоцесу. Перестають діяти нормативно задані умови, як на етапі вступу до гзу (підготовчі курси, пільги для військовослужбовців, квоти для сільської злоді), так і на етапі працевлаштування після закінчення вузу (нормативні жументи про статус молодих фахівців, що забезпечували випускникам пцої школи гарантовану роботу в рамках здобутої професії).
В умовах зниження державного контролю за розподілом молодих ахівців і відсутності соціальної підтримки даної категорії молоді в рацевлаштуванні виникає проблема закріплення професійних знань в ісляучбовій трудовій діяльності. У певної частині випускників вузів тикають труднощі з професіалізацією навиків. У той самий час відхід від узької спеціалізації і переключення на іншу діяльність випускників вищої [коли підвищує значення вузівської підготовки і розширює адаптивні ожливості фахівців з вищою освітою. Так, все це робить можливість ійнятості в рамках підприємницької діяльності новою альтернативою рацевлаштування молодих фахівців, актуальним вивчення орієнтації ипускників вузів різних профілей навчання на підприємницьку діяльність.
В зв’язку з ринковими реформами у суспільстві великіх змін набуває груктура зайнятості. Проходить етап становлення Державна служба айнятості, яка покликана сприяти зайнятості і випускників вузів. Вплив [ієї структури на процес професійного самовизначення випускників вищої іколи також викликає дослідницьку зацікавленість і стає актуальним для ивчення.
Висока ступінь інтегрованості професійної сфери у соціальну труктуру суспільства в умовах підвищення відповідальності та амодисципліни особистості, що має вищу освіту, визначає нові завдання авантаження на інститути вищої школли, як на одного з основних каналів оціальних переміщень. Безумовно, що питанняяя, пов’язані з роллю вищої світи в соціально-статусній структурі в умовах ринку, що формується, гає особливим для вивчення.
Ступінь наукової розробки проблеми. Проблеми професійного амовизначення молоді розроблялись в соціології радянського періоду
ЄД.Головахою, В. М. Шубкіним, М. X. Тітмою, В. Л. Оссовським, В. О. Ядовим. В основі їх праць лежала ідея гармонізації розвитку людини з заданою орієнтацією на суспільно-корисну діяльність. Відправною точкою було державне регулювання соціальними процесами і в даному контексті формувалася комплексна програма підвищення ідейно-морального і професійного рівня розвитку людини. Конкретна сфера професійної підготовки фахівців з вищою освітою представлена в дослідженнях радянського періоду частіше в контексті широкого вибору вищих учбовш закладів, вивчення суспільного престижу професій, регулювання розстановки кадрів і професійної стабілізації фахівців.
Побудовою конкретних методів дослідження в поданій галузі займалися, практично, ті ж самі автори, але кожний в виокремленом) напрямку. В. М. Шубкін і В. Л. Оссовський акцентували на суспільному престижі професій, а також поглиблено розглядали методологічну і методичну основи побудови професійного вибору. В цьому напрямку, але ; більшим акцентом на розробку стратегій професійного вибору, займався дослідженнями Є. І. Головаха. М. X. Тітма та інші прибалтійські соціолог! В. О. Ядов як дослідник професійного вибору з точки зору своєі диспозиційної теорії поведінки людини, також був біль II
сконцентрованний на післяшкільному періоді. Щодо професійногс самовизначення молоді після закінчення вузів, то до початку ринковий реформ перехідний етап між освітою у вузі і початком трудової діяльност молодих спеціалістів вивчався соціологічною наукою досить стримано Таке ствердження дозволяє нам зробити аналіз праць вже названих вчених а також праць відомих соціологів, які досліджували окремі напрямки і професійному самовизначенні: В. С. Магун, В. І. Паніото, І. М. Попова
Н.О. Побєда, О. О. Якуба, €. Е. Смірнова, В. Ф. Черноволенко. Вога грунтовно займались вивченням проблем професійного самовизначенн? молоді у таких напрямках, як престиж професій, побудова стратегії вибору професії, надання переваги професіям, що пов’язані з вимогами виробництва та ін. Самовизначення на етапі випуску з вузу було зумовлене досить жорсткою контрольованою системою розподілу, але і в тих умова> проблеми професійного становлення вивчались групою харківський соціологів під керіництвом О. О. Якуби, в Ленінграді - під керівництвом Є.Е. Смірнової, а також в Белорусії та Свердловську.
Розгляд проблем процесу професійного самовизначення в динаміці відповідно з соціальними, економічними і політичними перетвореннями ] суспільстві дозволяє зробити висновки про те, що і соціологічн
з
^слідження радянського періоду і розвиток процесу професійного імовизначення знаходились в рамках державної ідеології того періоду.
В сучасний період до проблем професійного самовизначення іпускників вузів звертаються соціологи, які в цілому вивчають життєве імовизначення молоді, займаються проблемами молодіжного віку, роблемами молодіжного безробіття - В. С. Магун, І. О. Мартинюк, .Г.Сокурянська, Ю. О. Чернецький, та інші.
Об’єкт і предмет послілження. Об’єктом даного дисертаційного ^слідження визначені студенти-випускники вищих учбових закладів гаціонарної форми навчання, яким треба самовизначитися з наступною зудовою, або іншою післяучбовою діяльністю в м. Одеса.
Предмет дослідження - область включення випускників вузів в ісляучбову діяльність
[ілі і завдання дослідження. Метою нашої дисертаційної роботи являється яаліз процесу професійного самовизначення випускників вищих учбових ікладів в умовах становлення ринку праці в Україні і пошук реальних ісобів сприяння в працевлаштуванні даної категорії молоді.
Для досягнення поставленої мети передбачається вирішити наступні івдання:
І. Обгрунтувати концептуальне бачення процесу професійного амовизначення випускників вузів в умовах становлення ринку праці в
гк ' : '
’ проаналізувати основні тенденції процесу ■ "«зів.
особливості перебігу процесу "гі»ання випускників
дентам нятості,
га захист. щійснених офесійного ікументів і отези:
і зниження ,сгі розподілу ш відсутність ітегорії молоді
І
ставить подальшу долю професійних навиків, набутих у вузі, в залежність від ситуації на ринку праці. Отже, молоді спеціалісти з професіями тимчасово зниженого попиту на ринку праці будуть переключатися на види діяльності, не пов’язані з професійними навиками, набутими у вузах. У випускників з такими професіями буде понижуватися ступінь професійної прихильності (стійка позиція індивіда на те, щоб підібрати чи організувати трудовий процес у відповідності з набутими у вузі професійними навиками).
2. Поява в умовах ринкової економіки альтернатив самозайнятості у вигляді організації приватного бізнесу чи підприємницької діяльності може стати одним з каналів працевлаштування для випускників вузів. Виходячи
з того, що професії випускників вузів розраховані на різний характер праці і мають різні шанси на ринку праці, невизначеним залишається вплив професійної приналежності індивидів на спрямованість до підприємницької діяльності. Можна припустити, що чим більше пристосовані професії випускників вузів до організації індивідуальної діяльності або діяльності з невеликим числом індивідів, тим в більшій мірі випускники з такими професіями прагнутимуть підприємницької діяльності.
3. Зафіксована тенденція зміни ролі вищої освіти з інструменту підвищення соціального статусу в інструмент підтвердження і закріплення високого соціального статусу. Таким чином, установлюєтьься взаємозв’язок: якщо у випускників вузів (навіть спроможних здобути дорогокоштовну вищу освіту) батьки не займають високих соціальних позицій, а отже, не допомагають в працевлаштуванні, то їм у ринкових умовах складніше утриматися у високоінтелектуальній професійній сфері, ніж тим, хто має таку підтримку з боку батьків.
4. В умовах зниження державної підтримки системи вищої освіти і відсутності попиту на ринку праці певних професій професійна зайнятість супроводжується зростанням потреб у вторинній зайнятості як спосіб підтримки матеріального статусу.
5. Зростає значимість гуманітарізації вищої освіти як умови, ще підвищує адаптивні властивості випускників вузів на ринку праці забезпечуючи компромісні варіанти використання знань і переваг вищоі освіти.
Методологічні і методичні аспекти дисертаційного дослідження Методологічною основою даного дисертаційного дослідження є класичне соціологічна позиція, яка передбачає наявність стійких причинно' наслідкових зв’язків в розвитку суспільства (Є. Дюркгейм, М. Вебер) Сучасний процес професійного самовизначення випускників вузії
юзглядається з точки зору порівняльно-історичного аналізу, котрий абезпечує логічний зв’язок діагностики сучасного соціального контексту з юпереднім періодом.
В окресленні концептуального бачення процесу професійного іамовизначення в умовах становлення ринку праці в Україні базою для нас іослужили теоретичні позиції і наукові дослідження фахівців в даній )бласті, які досліджували проблему в умовах радянського періоду на території України і республік СРСР. Зокрема, принципово важливим для іашого дослідження стають ідеї М. X. Титми про взаємозв’язок освітнього лляху (особливо у системі вищої освіти) і соціального переміщення. Положення В. О. Ядова, Є. І. Головахи, В. Л. Оссовського про шачимість та пріоритетність ((інформаційного поля», “інформаційного іростору” в розвитку процесу професійного самовизначення.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження склали: статистичні пані Одеської обласної служби зайнятості, зокрема дані про стан ринку праці в конкретному регіоні і про звернення сгудентів-випускників вузів міста Одеси до обласної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, дані опитування студентів випускних курсів, що перебувають в стадії найбільш активного осмислювання своєї післяучбової діяльності, тобто після повного завершення учбового процесу, після складання державних іспитів і захисту диплому.
Основним методом збору первинної інформації було анкетне опитування студентів-випускників вузів міста Одеси випуску 1995 - 96р.р. та 1996 - 97 p.p., а також аналіз даних соціологічних опитувань та інтерв’ю безробітних з вищою освітою, які проводилися на семінарах з безробітними в районних центрах зайнятості Одеськоі області.
Новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше визначено і зформульовано поняття професійного самовизначення випускників вузів як процес переоцінки доучбового професійного вибору га вироблення стратегії застосування професійних навиків молодими фахівцями відповідно своїх особистнісним резервам, соціально-статусної тозиції батьків і ситуації на ринку праці.
В дисертаційному дослідженні визначається специфіка процесу ірофесійного самовизначення випускників вузів періоду становлення цинкових відносин. Перш за все це зміна умов державного соціального зегулювання на актуалізацію відповідальності і самоорганізації в ірацевлаштуванні. Як наслідок цих змін - підвищення ролі матеріального і ггатусного рівнівбатьківської сім'ї випускників вузів, відсутність арантованого післяучбового працевлаштування і, відповідно, зниження
шансів професіоналізації навиків, набутих у вузі, поява нових альтернатив зайнятості для категорії молоді, яка навчається, у спробі підприємницької діяльності.
В ході дослідження особливостей протікання сучасного процесу професійного самовизначення було визначене поняття “становлення ринку праці”, операціонально була визначена професійна прихильність випускників вузів, введено поняття “твердого ядра” молоді і,зокрема, випускників вищої школи.
Науково-практичне значення дисертаційної роботи зумовлюється новизною дослідницького підходу до процесу професійного самовизначення випускників вузів в специфічних умовах становлення ринкових відносин в Україні. Виявлені фактори дозволили цілісно уявити даний процес в контексті сучасної соціальної реальності. Зовнішню ситуацію, яку визначено як становлення ринку праці, було охарактеризовано з позиції включення до неї молодих фахівців. З метою вирішення проблем, які виникають на даному перехідному етапі, було звернено увагу до варіанту підвищення адаптивних властивостей студентів-випускників в ринкових умовах за допомогою застосування соціальних технологій.
Апробація основних положень дисертації. Різні положення і висновки дисертаційного дослідження автор доповідав на міжнародних, міжрегіональних і регіональних науково-практичних конференціях: Профессиональное самоопределение студенческой молодежи в условиях становления рынка труда в Украине” (м. Одеса, 1995 р.).
“Предпринимательская деятельность в профессиональном самоопределении выпускников вузов” (м. Одеса, 1996 р.).
“Профессиональное самоопределение выпускников вузов гуманитарного направления” (м. Одеса, 1997 р.).
Методика застосування соціальних технологій - діагностики соціального об’єкту і імітаційно-діяльних ігор -разробленно та апробовано у групі студентів випускних курсів 1996-97 навчального року Одеського державного університету, а також у групі безробітних випускників вищих учбових закладів на базі Приморського і Жовтневого райцентрів зайнятості міста Одеси.
Структура роботи зумовлена цілями дослідження і складається з вступу, трьох розділів (в першому розділі - 3 параграфи, в другому розділі -
4 параграфи, в третьому розділі - 2 параграфи), висновків, списку використаних джерел, трьох додатків. Повний обсяг дисертації - 166 сторінок, з яких 141 сторінка машинописного тексту, 13 сторінок - список
іикористаних джерел, який включає в себе 173 найменування, 10 сторінок -нструментарій збору інформації (анкета).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційного іослідження, рівень наукової розробки темн, охарактеризовані її методологічні та методичні засади, визначено мету та завдання юслідження, теоретичні положення і висновки, що виносяться на захист, іредставлено наукову новизну роботи, теоретичну і практичну значимість дисертаційного дослідження. Також вказано на апробацію результатів роботи.
Перший розділ “Професійне самовизначення випускників вузів. Методологічні і методичні проблеми” містить три параграфи.
Перший параграф присвячений розгляду методологічних аспектів дисертаційного дослідження. Тут визначаються основні принципи історичної спадкоємності в розгляді соціальних фактів. В роботі проведено детальний аналіз наукових праць з питань професійного вибору, суспільного престижу професій відомих радянських соціологів, а також і українських фахівців того періоду і сучасності. Аналізуючи багатий науковий досвід, було підкреслено наявність обмеженого підходу до вивчення процесу професійного самовизначення, яке було зорієнтовано лише на вибір професії випускниками загальноосвітньої школи.
Порівняльно-історичний аналіз особливостей перебігу процесу професійного самовизначення в радянські часи та в сучасних умовах дозволив нам виробити операціональне визначення соціально-професійного самовизначення випускників вузів. Воно будується на наукових висновках соціологів радянського періоду, котрі працювали у цій сфері.
В широкому значенні вислів "професійна самовизначенісгь” включає до себе складну програмно-функціональну діяльність індивіда з інтеріоризації норм-цінностей і формуванню адекватного вибору, з вибору стратегій реалізації профвибору і включення в систему ринку праці.
Сучасний механізм самовизначення випускників вузів розглядається з точки зору філософського розуміння критеріїв позитивного суспільного розвитку - динамична єдність розширення можливостей розвитку індивіда за законами його власної життєдіяльності повинна здійснюватися паралельно з усвідомленням і відбором власних переваг лише у випадках,
коли вони не суперечать розширенню свободи якомога більшому числу індивідів.
В професійному самовизначень на другому етапі (закінчення навчання у вузі) актуальним стає вибір конкретного виду діяльності, працевлаштування. Даний перехідний період виявляє цілий ряд особливостей в зміні як професійного, так і соціального статусу.
Перший вид мобільності (переміщень) тісно пов’язаний з ситуацією на ринку праці. Другий - з соціальним статусом батьків випускників вузів. Обидва ці види мобільності розглядалися у доперебудовний період (М.Х.Тітмою, М. В. Шубкіним). В сьогочасний момент становлення ринкових реформ соціально-професійна мобільність набуває нових напрямків, нових тенденцій. Дослідження з цього приводу будуть представлені в третьому розділі.
У другому параграфі розглядається сучасне становище ринкових відносин в Україні у сфері ринку робочої сили або ринку праці. З урахуванням специфіки перехідного періоду стан даної спеціальної сфери визначається як процес становлення. Безпосередньо термін “ринок праці” визначається у дисертаційній роботі як система, тобто сукупність елементів, об’єднаних взаємодією і взаємопідгримкою функцій успішного пристосування суб’єкту зайнятості через координацію поведінки останнього в сфері працевлаштування. Особлива увага приділяється становищу молоді в сучасних умовах ринкових реформ. Аналіз подібної проблеми в країнах з розвиненими ринковими відносинами використовується в роботі для пояснення і прогнозування молодіжного безробіття в Україні, з акцентом на дослідницьку групу - студентів випускних курсів.
Привертає до себе увагу дискусійний момент взаємозв’язку інституту освіти (в широкому розумінні) і ринку праці. Відносно вищої освіти існує думка, що вона виходить за рамки професійно-трудової сфери і тому може розглядатися ширше, ніж просто елемент системи ринку праці. В даній дисертаційній роботі ми все ж таки розглядаємо освіту в системі ринку праці, але з акцентом на тім, що існує різниця в окремих соціальних групах. Для одних вища освіта - вища форма оволодіння професійними навиками, для інших вона може бути способом самовдосконалення.
Аналізуючи сучасний стан ринку праці в Україні у контексті процесу професійного самовизначення, в роботі особлива увага приділяється двоетапному підходу до професійного вибору. У цьому зв’язку на етапі випуску з вузів відбувається перерозподіл зробленого раніше професійного вибору.
Параграф третій включає методичну частину дисертаційного дослідження. Тут приводяться основні принципи побудови вибірки зеспондентів дослідження за двома критеріями: умови організації праці і ланей в працевлаштуванні, виділяються основні професійні групи респондентів:
1 - інженери, інжелери-технологи; 2 - економісти; 3 - програмісти, системщики; 4 - математихи, фізики, хіміки; 5 - соціологи, політологи, психологи; 6 - педагога; 7 - медики.
Різні позиції цих професій на ринку праці дозволяють нам у порівняльному аналізі простежити долю професійних навиків у випускників вузів, -молодих фахівців з цих професій. Орієнтація випускників вищої школи на роботу, діяльність з спеціальності, набутої у вузі визначена нами як професійна прихильність і представлена на 4-х рівнях:
- повна професійна прихильність - коли випускник орієнтується на професійну діяльність, основу котрої буде становити робота за спеціальністю, набутою у вузі;
- зміщена професійна прихильність - орієнтація на таку діяльність, яка буде засновуватися на інших навиках і вміннях, а знання, набуті у вузі будуть доповнювати їх;
- неповна професійна прихильність - коли основу передбачуваної трудової діяльності буде становити інша робота. А навики, набуті у вузі, будуть використовуватися епізодично або буде використовуватися тільки статус вищої освіти;
- невизначена професійна прихильність - коли трудова діяльність практично ніяк не буде пов’язана зі спеціальністю, набутою у вузі.
Крім “професійного самовизначення випускників вузів” і “професійної прихильності” в цьому параграфі подається інтерпретація і інших основних понять дисертаційного дослідження: - “ринок праці”, “становлення ринку праці”, “соціальна структура", “соціальна мобільність”, “організація праці”
Розділ другий. “ Соціально-професійна мобільність випускників вузів”. Тут приводиться основна дослідницька робота для перевіркі висунутих гіпотез. Розділ містить чотири параграфи.
В першому параграфі умовно розмежовується соціальна і професійна мобільність. Друга (професійна) розглядається за допомогою введеного нами поняття “професійна прихильність”, під якою розуміється намір улаштування на роботу за спеціальністю, набутій у вузі. В цілому по масиву респондентів 37,6 % виявили повну професійну прихильність; 23,6 % -зміщену; 11,5 % - неповну; 7,3 % - невизначену і 21,9 % не відповіли.
Таблиця
Професійна прихильність сгудентів-випускників вузів
Професійні групи Показники про< зесійної прихильності в%
повна зміщена неповна невизна- чена не відповіли
Інженери 26,5 18,4 15,3 16,3 23,5
Економісти 47,4 19,3 1,8 - 31,6
Програмісти, сисгемщики 43,3 19,0 10,3 10,7 16,7
Математики, фізики, хіміки 23,5 29,4 17,7 . 5,9 23,5
Соціологи, політологи, психологи 22,5 38,9 12,9 7,4 18,5
Медики 73,9 13,3 ■ - 4,3 8,7
Педагоги 26,7 23,6 22,5 6,7 31,1
В середньому 37,6 23,6 11,5 7,3 21,9
Результати двомірного розподілу професійної прихильності по професійних групах свідчать про пряму залежність рівня професійної прихильності від попиту на цю професію на ринку праці.
У даному параграфі також простежується розвиток професійних навиків, починаючи з моменту вступу до вузу. Згідно результатів двомірного розподілу вибудовується внутрішня ієрархія ступеню професійної прихильності, котра (ієрархія) задається обгрунтованіспо вибору професії при вступі до вузу.
У другому параграфі, відповідно, йдеться мова про соціальну мобільність випускників вузів. Сучасна соціальна реальність продовжує підтримувати традицію тривалої залежності молоді від батьківської сім’ї. Підтвердження тому дають результати опитування респондентів відносно ступеня самостійності їх проживання за час навчання. Лише 2,0 % респондентів навчаючись у вузі мали своє житло, 4,0 % могли собі дозволити наймати житло, 11,0 % мали таку можливість , але не весь термін навчання і 48,0 % мешкали в гуртожитку.
У зв’язку з такою ситуацією нами перевірялась гіпотеза відносно можливості влаштування по набутій в вузі професії випускників вищої школи в залежності від соціального становища їх батьків. Результати підтвердили залежність: чим вище соціальний статус батька, тим більше шансів влаштуватися за спеціальністю і навпаки. У респондентів, чиї батьки
шмають соціальний статус комерсанта, спеціаліста невиробничої сфери, грівника приватного підприємства, спеціаліста в сільському господарстві : спеціальною освітою - професійна прихильність становить від 70,0% до 9,0%. Відповідно, низькі показники професійної прихильності у тих, чиї атьки - пенсіонери, чи зовсім не працюють, спеціалісти виробничої сфери, иужбовці без спеціальної освіти.
Щодо безпосереднього соціального статусу випускників вузів, то він становлюється за допомогою виділення “твердого ядра” випускників вузів а критерієм гарантованого працевлаштування і особливо за допомогою шіх батьків. Розмір цього ядра серед випускників вузів м. Одеси складає лизьке 70,0%.
У цьому ж параграфі аналізуються порівняльні характеристики юзицій випускників вузів та безробітних спеціалістів з вищою освітою зі тажем роботи. В зв’язку з тим, що безробіття в нашій країні є труктурним, виникає проблема працевлаштування фахівців з вищою •світою. Досліджуючи цю проблему, автору вдалося підтвердити ажливість вищої освіти для сучасної молоді і продемонструвати її (молоді) нучкість в адаптації до ринкових умов тим, що сьогоднішні випускники іузів біпьш підготовлені до компромісних варіантів працевлаштування, ніж (орослі, які вже мають стаж роботи за спеціальністю, набутою у вузі.
Третій параграф. В нових умовах ринкових відносин виникає іроблема вторинної зайнятості молоді, що навчається. В роботі розглянуто >сновні напрямки праці студентів під час навчання, а також звернено увагу іо можливих негативних явищ серед молоді з причини неможливості їх )еалізації в трудовій діяльності. Виходячі з діяльносної природи людині, іеобхідно враховувати об’єктивну потребу індивида в активній трудовій ііяльності. Витискування частини молоді з ринку праці в якості іепотребованих і неконкурентоспроможних, стає однією з основних іричин розвітку негативних явищ серед молоді.
Якщо в таких кризисних умовах важко організувати для молоді іовну зайнятість, необхідно, особливо на регіональному рівні стурбуватися про вторинну зайнятість для молоді.
Четвертий параграф присвячений одному з видів самозайнятості шпускників вузів і розкриває проблему підприємницької діяльності серед іаної категорії молоді. Перш за все, тут приділено увагу визначенню іонятгя підприємницької діяльності в специфічних умовах нашої ;оціальної реальності. В даній роботі підприємницька діяльність являє :обою трудову діяльність в умовах фінансової і адміністративної іамостійносгі, але з акцентом на тім, що в розумінні наших громадян не
чітко ще відрізняється приватне підприємство і висока ступінь самостійності деяких керівників державних підприємств.
Будувався цей параграф також на доказах або спростуванні гіпотези, про те, що може бути взаємозв’язок між бажанням зайнятися підприємницькою діяльністю і особливостями професії (придатної чи непридатної до індивідуальної трудової діяльності). Згідно отриманих нами емпиричних даних гипотеза не підтвердилась. Молоді спеціалісти обирають підприємницьку діяльність нележно від специфіки професійних навичок (незалежно від того, придатна його професія до організації індивідуально-трудової діяльністі чи діяльністі малою кількістью співробітників). Кількість респондентів, активно зорієнтованих на заняття підприємницькою діяльністю, складає від 15,0% до 20,0%. Крім цих ще 43,4% мають намір, зайнятися такою діяльністью, але їм для цього не вистачає фінансових і матеріальних коштів. Відповідно орієнтація на підприємницьку діяльність залежить від особистісних якостей молодих фахівців чи їх матеріальних і фінансових можливостей.
Розділ третій. Використання соціальних технологій в підготовці студентів до майбутнього працевлаштування. В цілому розділ являє собою методичну розробку, що описує організацію і проведення імітаційно-діяльнісної гри.
В першому параграфі представлене обгрунтування необхідності і актуальності соціальної технології у навчальному процесі. Мова йде про те, що при кризі суспільства, коли скорочується обсяг коштів на соціальну допомогу, необхідно максимально використовувати людський фактор.
Щоб ефективно побудувати стратегію пошуку і підбору студентами-випускниками робочого місця, необхідно навчати їх ще у вузі прийомам успішної поведінки.
До початку безпосередньої гри зі студентами проводиться один із видів соціальних технологій - діагностика соціального об’єкту, яким є сучасний ринок праці в конкретному регіоні. Для того, щоб сповна уявляти собі ступінь ризику і шанси своєї професії, студенти випускних курсів повинні ознайомитися з попитом на свою професію, з можливістю працевлаштування зі зміщеною, чи неповною професіональною прихильністю. Крім того, це ще може бути окрема лекція, в методичній розробці якої передбачається активна робота учасників - студентів випускних курсів. Вони повинні підготуватися до цього заняття: навідатись до районного центру зайнятості, до приватних агенств по найму, переглянути різні об’яви в газетах, по телебаченню, і таке інше.
Другий параграф. Розроблена автором імітаційно-діяльнісна гра, е оделлю ведення переговорів претендента на робоче місце з роботодавцем, ній передбачається формування першого негравмуючого досвіду для олодих фахівців.
Така ж гра адаптована і для молодих безробітних, які звертаються до ержавної служби зайнятості.
У висновках в загальних рисах відображені усі остаточні підсумки ідносно того, яким виявляється професійне самовизначення випускників узів. Воно визначається як програмний процес, в якому створюється, епродукується і вдосконалюється стратегія професійної діяльності пеціаліста відповідно з його індивідуальними резервами.
В характеристиках зовнішньої ситуації виявлені основні (етермінанти, які впливають на розвиток процесу професіонального амовизначення випускників вузів: зниження державного регулювання за юзподілом молодих фахівців та посилення самоактавності і амовідповідальності людини, включення механізмів ринкового регулювання і частковий перехід вузівської системи на платні форми іавчання; можливість нових форм зайнятості - підприємницька діяльність.
Умори ринкової конкуренції знижують шанси працевлаштування «олодих фахівців. Після закінчення вузів вони змушені влаштовуватися на роботу, яка не відповідає спеціальності, набутій в вузах. Таким чином, у частини випускників не відбувається повна професіоналізація, більше 2/3 молодих фахівців влаштовуються на роботу зі зміщеною чи неповною професійною прихильністю.
На процес працевлаштування впливає соціальний статус батьків випускників вузів - якщо батьки займають високі соціальні позиції і допомогають своїм дітям в працевлаштуванні, то таким молодим фахівцям простіше утриматися у високоінтелектуальній професійній сфері. Вони входять до, так званого, “твердого ядра” випускників вузів і їм забезпечене працевлаштування.
Але не всі випускники вузів з “твердого ядра” (яким допомогають батьки) користуються своєю можливістю і шукають роботу за спеціальністю. Частина з них (20,0 %) сама переключається на діяльність, яка мало чим чи зовсім не пов’язана з професією, набутою у вузі. В числі тих, хто активно зорієнтований на підприємницьку діяльність, виявлено зміщену і неповну професійну прихильність. В цьому відображена значимість вищої освіти в нових ринкових відносинах, яка крім високого професійного рівня надає випускникам вузів також гнучкі адаптивні властивості.
Порівняльний аналіз адаптивних властивостей на сучасному ринку праці випускників вузів і безробітних дорослих з вищою освітою показує переваги перших і свідчить про нові можливості високоосвіченої людини в сьогоднішній соціальній реальності.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Каменская Т. Г. Профессиональное самоопределение випускников вузов в условиях становления рынка труда // Жизненный путь и профессиональная карьера специалиста. - Кишинев: ИПФ Центральная типография. 1997. - С. 117-132. (0,7 др.арк.).
2. Каменская Т. Г. Социальные технологии в подготовке студентов к предстоящему трудоустройству II Жизненный путь и профессиональная карьера специалиста. - Кишинев: ИПФ Центральная типография. 1997. - С. 167-176 (0,5 др.арк.).
3. Каменська Т. Г. Негативні явища серед молоді та проблеми професійного самовизначення. // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ, № 4, - 1997. -С. 159-162 (0,4 др.арк.).
4. Каменская Т.Г. Профессиональное самоопределение студенческой молодежи в условиях становления рынка труда в Украине II Материалы областной молодежной конференции. - Одесса. - 1995 . -С. 28-29. (0,1 др.арк.).
5. Каменская Т. Г. Предпринимательская деятельность в профессиональном самоопределении выпускников вузов II Психологическое обеспечение предпринимательской деятельности. Материалы международного симпозиума. - Одесса. 1996 .-С.106-107. (0,1 др.арк.).
6. Каменская Т. Г. Профессиональное самоопределение выпускников вузов гуманитарного направления // Современное состояние и перспективы развития гуманитарных наук. Материалы научнопрактической конференции. - Одесса. 1997. -С.106-107. (0,1 др.арк.).
АНОТАЦІЯ
Каменська Т.Г. Професійне самовизначення випускників вузів в умовах становлення ринку праці в Україні. - Рукопис.
Дисертація на співпошук вченого ступеню кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.06 - соціологія культури, науки та освіти. Харківський державний університет, Харків, 1998.
Дисертація присвячена проблемі професійного самовизначення випускників вузів в сучасних умовах становлення ринку праці в Україні. В роботі розглядаються специфічні особливості даного процесу в контексті
:учасної соціальної реальності: самоорганізація працевлаштування з різним йвнем професійної прихильності, самоорганізація підприємницької діяльності.
Встановлено, що рівень професійної прихильності залежить від соціального статусу батьків.
Матеріали прикладного соціологічного дослідження показали, що 70,0% випускників вузів забезпечене працевлаштування і вони складають гак зване “тверде ядро”.
В роботі запропоновані соціальні технології на допомогу студентам-випускникам вузів в працевлаштуванні.
. Ключові слова: професійне самовизначення; соціальний статус; професійна прихильність; “тверде ядро”; підприємницька діяльність; ринок праці.
АННОТАЦИЯ
Каменская Т.Г. Профессиональное самоопределение выпускников вузов в условиях становления рынка труда в Украине. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.06 - социология культуры, науки и образования. Харьковский государственный университет, Харьков, 1998.
Диссертация посвящена проблеме профессионального самоопределения выпускников вузов в современных условиях становления рынка труда в Украине. В работе рассматриваются специфические особенности данного процесса в контексте современной социальной реальности: самоорганизация трудоустройства с различной степенью профессиональной приверженности, самоорганизация предпринимательской деятельности.
Установлено, что степень профессиональной приверженности зависит от социального статуса родителей.
Материалы прикладного социологического исследования показали, что 70,0% выпускников вузов обеспечено трудоустройство и они составляют так называемое “твердое ядро”.
В работе предложены социальные технологии в помощь студентам выпускникам вузов в трудоустройстве.
Ключевые слова: професиональное самоопределение; социальный статус; профессиональная приверженность; “твердое ядро”; предпринимательская деятельность; рынок труда.
ANNOTATION
Kamenskaja T. G. Professional self-determination of the high school graduates under standing of labor market in Ukraine.- Manuscript.
Thesis on competition for a scientific degree of the candidate of sociological sciences on speciality 22.00.06 - sociology of culture, education and science. - Kharkov State University, Kharkov, 1998.
Thesis is devoted to the problem of professional self-determination of the high school graduates under the standing of the labor market in Ukraine.
Specific peculiarities of this process which is developed in the paper are represented in context of contemporary social reality: self-organization of employment with different professional adherence, self-organization of business.
Author asserts that the different of professional adherencies depend on parents social status.
The materials of the sociological study show, that the employment is guaranteed to the 70,0% of the high school graduates and they form “firm kernel”.
The social technologies for help to the students in employment are proposed in the paper.
Key words: professional self-determination; social status; professional adherence; “firm kernel”; business; labor market.