автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Протестантский фактор в политической жизни США (70—е - 90 —е гг. ХХ ст.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Протестантский фактор в политической жизни США (70—е - 90 —е гг. ХХ ст.)"

2 З ДЕК 1997

Інститут філософії Національної Академії наук України

ПИЛИПЕНКО Світлана Павлівна

УДК 284:322(73)

ПРОТЕСТАНТСЬКИЙ ЧИННИК У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ США (70-ті - 90-ті рр. XX ст.)

спеціальність - 09.00.11 - релігієзнавство

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

КИЇВ-1997

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі релігієзнавства Київського університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник - кандидат філософських наук, доцент Лубський Володимир Іонович (завідувач кафедрою релігієзнавства Київського університету імені Тараса Шевченка)

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Танчер Володимир Карлович (головний науковий співробітник науково-дослідного центру Київського військового гуманітарного інституту)

кандидат філософських наук Єленський Віктор Євгенович (старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України) .

Провідна організація - Полтавський державний педагогічний інститут ім. В.Г.Короленка

Захист відбудеться “о?/ ” 1997р. на засіданні

Спеціалізованої вченої ради Д 01.25.05 в Інституті філософії НАН України (252001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту філософії (252001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4). .

Автореферат розісланий “,26 ’У<у^ш^>?1997р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук С ' уУ Головащенко С.І.

І <&

V '

Зростання суспільно-політичної ролі релігії в сучасному світі пов'язане із зростанням політичної та суспільної активності церкви, яка водночас посилює взаємодію з політичними структурами.

У найбільш виразній формі ця тенденція проявляється у Сполучених Штатах Америки, де релігія та ЇЇ організації посідають значне місце в політичній системі країни, впливають на суспільно — політичне життя всього американського суспільства, хоча церква в США й відокремлена від держави.

Незважаючи на динамічну плюралізацію релігійного життя в США, що є однією з важливих соціокультурних характеристик цієї країни, протестантизм був і залишається найпоширенішою релігією Америки. Понад 60% населення цієї країни належить до протестантських церков.

Американська система цінностей, американська культура, політична структура США значною мірою пов'язані з особливостями американського протестантизму. Внутрішня боротьба та протиріччя в американському протестантизмі певною мірою є відображенням внутрішньої боротьби та протиріч в американському суспільстві в цілому. Тому аналіз характеру і форм проявів релігійності в США, специфіки діяльності протестантських організацій США та їхнього впливу на внутрішню й зовнішню політику цієї країни є сьогодні актуальним.

Протестантські церкви США займають активігу позицію в соціально —

політичному житті. Ця активність найбільш проявляється в останні

десятиріччя у зв'язку з активізацією так званого євангелістського та

фундаменталістського крила протестантизму. Зростання інтересу до

євангелізму — найбільш очевидна ознака традиційної чи консервативної

і

природи релігійного відродження у сучасній Америці.

Релігійний чинник відіграє особливо важливу роль під час політичних виборів у Сполучених Штатах Америки.

Відбувається переорієнтація американського протестантизму на нові пріоритети. Якщо в 70 —ті—80 —ті роки під час ''холодної" війни протистояння комунізмові отримало в американському протестантизмі сакральну санкцію усвідомленого релігійного обов'язку, то нині домінують у ньому загальнолюдські цінності, головною з яких є сенс людського життя, розвиток людської цивілізації, що надає нового імпульсу розвитку релігійної діяльності.

Актуальність теми дослідження. В останні роки зросла роль протестантизму в релігійному і суспільному житті України, що зумовлюється напливом зарубіжних протестантських місій, активним розгортанням місіонерсько — проповідницьких кампаній, гуманітарних акцій, використанням інформаційного простору з цією метою. Слід враховувати, що більшість представників американського фінансово —промислового, банківського капіталу, бізнесу, з якими доводиться мати контакти в Україні, теж за релігійною приналежністю — протестанти. У зв'язку з цим процеси у релігійно — політичному житті США і роль протестантського чинника в них є актуальною темою дослідження. Тому необхідно виробити цілісний підхід до аналізу проблеми і дати об'єктивну оцінку цих процесів, їхнього впливу на суспільне життя країни в цілому, що дозволило б сформувати об'єктивну оцінку впливу релігійного чинника, зокрема протестантського, на політику США, а звідси — і на процеси, які відбуваються в сучасному світі.

Праць, спеціально присвячених аналізу протестантського чинника в політичному житті США останніх десятиріч, в українському релігієзнавстві майже немає. В радянський період ця тема традиційно інтерпретувалася контрпропагандистськи і отримувала негативістську оцінку.

Аналіз праць, які тією або іншою мірою присвячені проблемі нашого дослідження, дозволяє окреслити коло питань, що в них розглядаються:

— проблема взаємодії релігії та політики у сучасному світі (В.Гараджа, Л.Митрохін, М.Мчедлов);

з

— вплив релігії на характер ідеологічного і політичного розвитку США (Л.Великович, Ю.Замошкін, Д.Фурман);

— участь релігійних організацій США у вирішенні глобальних проблем сучасності (С.Бондарук, П.Каушанський, Н.Ковальський, Ю.Крянєв, М.Шахнович).

Відзначаючи вагомість результатів, які були одержані цими авторами у дослідженні окремих аспектів проблеми, слід враховувати те, що ці праці писалися переважно ще за умов "холодної" війни, тож більшість з них несе на собі відзнаку тенденційності в оцінці релігійного чинника у соціально-політичному житті США

На деяких аспектах впливу релігійного чинника на політичні процеси в сучасному світі зосередилися і українські релігієзнавці (В.Єленський, А-Колодний, П.Косуха, В.Лубський, В.Любащенко, П.Яроцький).

Окрему групу досліджень впливу релігії на політику США становлять роботи американських філософів, політологів та соціологів. В них містяться результати дослідження впливу релігії на політику США, взаємовідношення цих елементів в історичному і сучасному аспектах, а також ролі релігійного чинника в президентських виборах США (Д.Белл, Барі АКозмін, Сеймур П.Лечмен, АДж.Едвардс, Р.Дж.Нейхауз, А.Дж.Річлі); важливі дані щодо ролі протестантських організацій США у вирішенні деяких внутрішньо —і зовнішньополітичних питань (Е.Веббор, Е.Грілі, Р.Макбрайен, Г.Мелтон); перспективи взаємин релігії і політики в світі та впливу протестантизму на соціально — політичний розвиток США (З.Бжезинський, Р.Белла, П.Бергер, Х.Кокс, Е.Ласло, АМаслоу, Б.Ніхолз, Р.Престон).

Попри увагу науковців до деяких аспектів цієї проблеми, все ж чимало питань залишаються не з'ясованими й потребують подальшої розробки. Недостатньо дослідженою залишається діяльність протестантських церков Америки під час переорієнтації політики США на нові пріоритети — від принципів "холодної" війни до принципів діалогу та миротворчої діяльності. Малодослідженим в українському релігієзнавстві є

питання зв’язку між релігійною належністю і політичною поведінкою громадян та їхніми виборчими перевагами під час президентських кампаній. Потребує подальшої розробки питання особливостей діяльності фундаменталістських організацій США, які активізували свою діяльність в останні десятиріччя.

Зв'язок .роботи з науковими планами. Дисертація була виконана в контексті наукової планової теми "Філософія релігії як філософське релігієзнавство" кафедри релігієзнавства філософського факультету Київського університету імені Тараса Шевченка.

Мета і „завдання., дослідження. Головною метою дисертації є здійснення комплексного філософсько — соціологічного аналізу особливостей впливу протестантського чинника на внутрішню та зовнішню політику США, практичної діяльності протестантських релігійних рухів у країні у 70 —ті —90 —ті роки XX ст. та на цьому грунті виявити тенденції їх розвитку на найближчу перспективу.

Для досягнення поставленої мети дисертант прагне розв'язати такі завдання:

— розглянути особливості взаємодії релігії та політики в Сполучених Штатах Америки;

— розкрити зміст і охарактеризувати спрямованість діяльності ліберального та консервативного протестантизму у внутрішній політиці США у 70—ті —90—ті рр.;

— дослідити вплив протестантизму на зовнішню політику США та участь в ній протестантських організацій країни;

— проаналізувати перспективи розвитку протестантизму та його вплив на політичне життя в США.

Теоретико-методологічна основа дослідження. Методологічну основу дисертації складають соціально — філософський і конкретно —історичний підходи до дослідження таких явищ духовного життя, як політика і релігія, аналізу протестантського чинника у політичному житті США

При дослідженні компонентів духовної культури — політики і релігії, особливостей їхнього співвідношення і взаємовпливу в СІЛА, особливостей діяльності ліберального та консервативного протестантизму у вігутрішній і зовнішній політиці США місця і ролі протестантського чинника у президентських виборах США та аналізу перспектив розвитку протестантизму дисертант спирався на сучасні досягнення в галузі методології гуманітарного знання і, зокрема, релігієзнавства.

Автор прагнув дотримуватися принципів об'єктивності, історизму, толерантності, світоглядного плюралізму.

Науково... новизна дослідження полягає в тому, що в результаті філософсько — соціологічного аналізу співвідношення і взаємовпливу політики і релігії в США висунуто і аргументовано нове методологічне положенім про дедалі більше зростання ролі і місця протестантизму в суспільно-політичному житті цієї країни внаслідок посилення тенденції автономізації релігії, яка виявляється не стільки у відокремленні релігії від політики, скільки у відокремленні церкви і держави, що динамізувало процес формування громадянської релігії, сімбіозацію релігійно — політичних організацій, інтенсифікацію неоконсервативних настроїв в американському суспільстві.

У межах розробленої концепції обгруновано низку положень, які відзначаються теоретичною новизною:

— еволюція міжконфесійних, внутрішньоконфесійних та державно — церковних взаємин об'єднала у собі широкий контекст соціально — політичного розвитку США і обумовила формування динамічної системи взаємодії релігії з політикою, основними тенденціями якої є: політизація релігії, релігієзація політики, автономізація релігії, що є результатом розвитку унікальної системи відокремлення церкви і держави;

— внутрішня слабкість церковного лібералізму, причиною якої є перенесення центру ваги в діяльності церков з власне релігійної сфери в сферу політики, розбіжність поглядів між консервативними мирянами і

ліберальним духовенством, а також орієптаційна криза західної цивілізації призводять до інтенсифікації неоконсервативних настроїв у США і посилення фундамеїгталістської течії в американському протестантизмі, створюються релігійно—політичні організації, які цілеспрямовано і в широких масштабах здійснюють політичний наступ і поєднують у своїй програмі гасла релігійного консерватизму з політичними та економічними праворесггубліканськими гаслами;

— релігія взагалі і протестантизм, зокрема, постає серйозним чинником політичної мобілізації та структуралізації політичного простору США; релігійність американського народу робить віруючих виборців сприйнятливими до політичної риторики, яка використовує релігійні символи;

— особливості масової свідомості в США, основною ідеєю якої є релігійна ідея американської всесвітньої місії, дає уряду можливість мобілізувати населення на підтримку тих чи інших зовнішньополітичних акцій чи ідеологічних кампаній; з середини 80 —х років відбувається переорієнтація американських релігійних кіл щодо проблеми війни та миру

— від пасивного засудження війн до активного включення в антивоєнний рух;

— серед американських футорологів і соціологів немає єдності у поглядах щодо майбутнього релігії, зокрема протестантизму, в США, але все ж загальні риси в цих прогнозах існують: протестантизм в США все дедалі більше пов’язуватиметься з соціальною дійсністю і нестиме за неї відповідальність; зберігатиметься коїираст між ліберальними та консервативними течіями протестантизму; успіхи протестантизму будуть залежати від його здатності лишатися традиційною релігією і бути водночас спрямованою в майбутнє, що сприятиме підвищенню інтересу до релігії в майбутньому.

Теоретичне^, і практичне значення дисертації полягає в тому, що одержані результати поглиблюють розуміння взаємин релігії та політики в

СІЛА, особливостей впливу протестантського чинника на деякі проблеми внутрішньої та зовнішньої політики, а також дозволяють краще зрозуміти сутність процесів, які відбуваються в релігійно —політичному житті СІНА, що особливо важливо для налагодження релігійних і світських контактів між громадськістю нашої країни та Сполучених Штатів Америки.

Положення та висновки дисертації є певним внеском у науковий аналіз проблеми релігійного чинника у політичному житті і тому можуть бути використані для розгортання міждисциплінарних досліджень на межі релігієзнавства і політології', в окремих темах курсів та спецкурсів названих дисциплін (“Протестантизм", "Політика і релігія", “Релігія і глобальні проблеми сучасності", "Майбутнє релігії").

дослідження,

1. Розроблена детальна характеристика діяльності протестантських релігійно — політичних організацій США в останні десятиріччя.

2. Досліджений влив протестантського чинника під час

президентських кампаній США.

3. Виявлені основні тенденції розвитку американського протестантизму в майбутньому та можливі перспективи його впливу на політичне життя СІЛА.

використовувалися дисертантом у процесі викладання в лекціях та семінарських заняттях у Національному педагогічному університеті ім.М.П.Драгоманова. Головні ідеї дисертації оприлюднено у виступах на Всеукраїнській конференції з проблем неохристиянської релігійності (Київ, 1996), на науково —практичній конференції "Церква адвентистів сьомого дня в сучасній Україні" (Київ, 1997), на "Днях науки" у Київському університеті ім.Тараса Шевченка (1996). Дисертація обговорена на кафедрі релігієзнавства Київського університету ім.Тараса Шевченка і відділі

Автором роботи особисто:

В. Положення і висновки дослідження

проблем сучасних релігійних процесів в Україні Інституту філософії НАН України.

наукових журналах і в матеріалах конференцій.

Структура дчгрртанії зумовлена логікою дослідження, що випливає з його мети і головних завдань. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, послідовність розміщення яких відповідає ієрархії поставлених завдань, висновків і бібліографії.

Перший розділ дослідження присвячений розгляду особливостей взаємодії релігії та політики в Сполучених Штатах Америки. Це дало можливість у другому розділі перейти до розкриття змісту та особливостей діяльності ліберального та консервативного протестантизму у внутрішній політиці США у 70—ті — 90-ті рр. та визначити місце і роль протестантського чинника в президентських виборах США. Розгляд цих питань створив передумови для виявлення у третьому розділі впливу теології протестантизму на особливості зовнішньої політики США та участі в ній протестантських організацій цієї країни. У четвертому розділі дисертації здійснюється аналіз перспектив розвитку протестантизму та його впливу на політичне життя США

Роботу викладено на 160 сторінках машинописного тексту українською мовою. Бібліографічний вказівник літератури включає 110 джерел.

У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми, аналізується стан розробки проблеми, визначається головна мета роботи, відповідно формулюється коло завдань, які випливають із цієї мети, характеризуються методологічні засади та теоретичні джерела дисертації, розкривається її наукова новизна, з'ясовуються питання теоретичної і практичної значимості роботи, її апробації та впровадження наслідків дослідження.

дисертації опубліковані в чотирьох статтях у

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Перший розділ - Дисертації - "Особливості взаємодії релігії та політики в США" — присвячений розглядові двох важливих чинників людського життя — політики і релігії, які впродовж століть взаємодіють один з одним. Автор аналізує особливості взаємодії релігії та політики в США, де релігія є елементом американської ідеології і культури.

Особлива увага приділяється дослідженню основних тенденцій взаємодії релігії і політики в США В цій країні завжди існувала й існує тенденція, спрямована на співробітництво, взаємодію і взаємопроникнення політики і релігії. Уряд США розглядає релігію як невід'ємний атрибут американського способу життя. В США демонстрація релігійності є необхідним атрибутом і окремих політиків, і політичних угруповань (будь-який претендент на виборну політичну посаду повинен відверто заявити про свою належність до певного віросповідання, в обох палатах Конгресу є свої капелани, які читають молитви під час відкриття засідань тощо). Це данина політиків не тільки традиції, а сучасній релігійності американців (94 % з них — віруючі), іноді й своїй власній.

Вивчаючи американські періодичні видання, дисертант підкреслює, що релігійні діячі дуже часто входять у контакт з політикою, переслідуючи не стільки егоїстичні, "вузьковідомчі" цілі. Це насамперед контакти, які викликані необхідністю вирішення невідкладних глобальних проблем (запобігання термоядерної війни, захист навколишнього середовища тощо), а також фундаментальних проблем, які виникають у межах самих США.

Акцентовано, що одним з найважливіших шляхів впливу теології на політику є вплив традиційних релігійних інститутів, і насамперед їхнього керівництва, на політичних керівників. Так, наприклад, релігійність Р.Рейгана протягом багатьох років істотно підтримувалась і спрямовувалась фундаменталістами.

Робиться висновок, що американські церкви не можуть не брати участь у таких проблемах, які, згідно з принципами їх віровчення, включають фундаментальні моральні питання.

З іншого боку, в США також спостерігається і тенденція до автономізації релігії. Ця тенденція стосується насамперед інституційного боку справи, тобто виявляється не стільки у відокремленні релігії від політики в цілому, скільки у відокремленні церкви і держави. Аналізуються історичний і сучасний аспекти відокремлення церкви і держави в США.

У подальшому автор розглядає таке специфічне явище в США, як громадянська релігія, яка є сумішшю національної політичної культури та традиційних релігій. Вона передбачає обожнювання національних цінностей, національних героїв, національної історії та національних ідеалів.

В дисертації з необхідністю підкреслено, що близькість релігії та політики — характерна риса релігійно — політичного життя в США. На відміну від політичних діячів в інших країнах, американські державні діячі та американці в цілому прихильно ставляться до релігії, бо релігія є тією основою, на якій побудовані самі політичні інститути Сполучених Штатів Америки і вся ідеологічна система країни.

У другому розділі — "Протестантський чинник у внутрішній політиці США" — міститься детальний аналіз діяльності консервативного та ліберального протестантизму у внутрішній політиці США протягом 70—х — 90—х рр, XX ст.

Підкреслено, що релігійний плюралізм — характерна риса релігійної ситуації в США, де не існує офіційно визнаної панівної церкви і діє понад 200 одних лише протестантських церков. Протестантизм є найбільшою конфесійною групою, яка не може не впливати на політичне життя Сполучених Штатів Америки.

Автор аналізує діяльність ліберального протестантизму на початку 70—х років. В цей період відбувається зміщення центру ваги в діяльності церков з власне релігійної сфери в сферу політики. Дисертант дає грунтовну характеристику напрямів внутрішньополітичної активності ліберальних протестантських церков і розкриває причину слабкості церковного лібералізму. Факти свідчать, що коли на початку 70 —х років

ліберальні церкви втрачали своїх послідовників, в цей же період важливі євангелічні та фундаменталістські протестантські деномінації досягли значного збільшення.

У зв'язку з цим дисертант переходить до аналізу діяльності релігійних консерваторів, більшість з яких становлять євангелічні протестанти та фуидаменталісти. Наприкінці 70—х рр. релігійний консерватизм розпочинає створення організацій, які повинні цілеспрямовано і в широких масштабах здійснити політичний наступ. Автор детально розкриває зміст діяльності нових організацій релігійного правого руху, а саме "Моральної більшості", "Релігійного круглого столу", "Християнського голосу", Національної коаліції християнської дії, — які поєднують у своїй програмі гасло релігійного консерватизму із специфічно —політичними та економічними правореспубліканськими гаслами. Робиться висновок, що незважаючи на деякі успіхи в діяльності євангеликів та фундаменталістів, все ж широкі верстви населення не підтримували діяльність цих організацій, бо американське суспільство не визнає такого тісного зв’язку консервативної релігії з правою політикою, і тому "нова релігійна права" стає меншістю. Акцентовано, що американське релігійно — політичне життя уникає надто великих ухилів "вправо" чи "вліво" від певної норми. Отже, конфлікт між релігійними консерваторами та релігійними лібералами вводиться в межі загальнохристиянських цінностей і законності, ідеологічно оформлюється не як конфлікт ідеалів, а скоріше як конфлікт щодо засобів, конфлікт у межах американської системи цінностей.

У подальшому автор аналізує вплив протестантського чинника на президентські вибори в США. В цій країні, де понад 90% населення стабільно декларує віру Бога, а належність до тієї чи іншої конфесійної спільноти постає невід’ємню складовою американського способу життя, релігійний чинник, протестантський зокрема, відіграє дуже важливу роль у передвиборчих змаганнях. Звичайно, він не є провідним, але демострація релігійності — необхідний атрибут поведінки претендентів на посаду

Президента. В дисертації з необхідністю підкреслено, що релігійність американського народу робить віруючих виборців сприйнятливими до політичної риторики, яка використовує релігійні символи, що є давньою традицією США. Робиться висновок, що існує зв'язок між релігійною належністю і політичною позицією віруючих під час президентських виборів.

Третій „розділ - “Вплив протестантського чинника на зовнішню політику США", — присвячений аналізу особливостей впливу теології протестантизму на зовнішню політику США та участі в ній протестантських організацій цієї країни.

Автор відзначає, що для американської масової свідомості, внаслідок особливостей її історії та ідеологічної системи, завжди було характерним уявлення про те, що США повинні поводити себе на міжнародній арені більш морально, ніж інші країни. Завдяки цьому моралізму, обговоренню зовнішньополітичних проблем притаманна пристрасність та імпульсивність, і засуджена політика вважається не просто помилковою, а гріховною. Переходи ж від однієї моральної оцінки до іншої відносно легкі. Внаслідок цього, для США характерна пристрасна боротьба щодо питань зовнішньої політики і досить різкі переходи від однієї зовнішньополітичної лінії до іншої, які відповідають різким коливанням суспільних настроїв. Ці суперечки і коливання у зовнішній політиці, за умов збереження значною мірою ідеологічної однорідності американського суспільства, багато в чому контрастують з відносною врівноваженістю зовнішньої політики західноєвропейських держав. Але через всі ці коливання проходить ідея про всесвітню ідеологічну, моральну, релігійну місію Америки. Робиться висновок, що боротьба навколо зовнішньої політики — це значною мірою боротьба щодо питання про засоби здійснення всесвітньої історичної місії Америки.

Дисертант аналізує основні тенденції в американській масовій свідомості-, пацифізм, який саме через свій зв'язок з ідеєю вибраності

американського народу, може перейти в свою протилежність, у войовничість, у традицію "хрестових походів"; ізоляціонізм, який легко переходить в прагнення до гегемонізму. Саме виникнення американських пуританських та інших колоній було пов'язане з прагненням до ізоляції від гріховного світу; ізоляціонізм в свою чергу викликав гегемонізм тому, що це була ізоляція для того, щоб стати "містом на горі", тобто реалізувати всесвітню історичну місію.

У подальшому, грунтуючись на дослідженнях вітчизняних і зарубіжних науковців, а також на матеріалах зарубіжної преси, дисертант розглядає особливості практичної діяльності ліберального та консервативного протестантизму в сфері зовнішньої політики.

Підкреслюється, що в рейганівський період фундаменталісти відстоювали моральну припустимість ядерної зброї. Але якщо в період "холодної" війни релігійні консерватори аргументували моральну припустимість ядерної війни для рятування світу від небезпеки “комуністичного ярма", то з середини 80—х років відбувається переорієнтація американських релігійних кіл щодо проблеми війни та миру. Новим моментом діяльності протестантських релігійних діячів у цей період стало посилення міжконфесійного співробітництва, відображаючого антивоєнний настрій широкий верств віруючих. Паралельно цьому процесові відбувалася переорієнтація фундаменталістських релігійних кіл на вирішення внутрішньополітичних, моральних і власно релігійних питань, пов'язаних з євангелізацією і релігійним місіонерством, для збереження скілько—небудь впливових позицій в суспільстві.

Дисертант доводить, що період розрядки збігається з деідеологізацією американської зовнішньої політики, з повернення до заповітів “батьків— засновників".

Серед проблем, які турбують протестантські організації СІНА, розглядаються й інші глобальні проблеми сучасності. Аналізуються основні’

принципи нового християнського екологічного мислення та втілення його в життя.

протестантська церква є важливим чинником впливу на світогляд віруючих

і, внаслідок цього, на зовнішню політику цієї держави. Протестантизм, як і православ’я та католицизм, насамперед звертає увагу на моральні аспекти проблем, що впливає на свідомість мільйонів людей США.

протестантського чинника на соціально—політичне життя США" — робиться спроба окреслити деякі можливі тенденції розвитку протестантизму і релігії взагалі у порівняно недалекому майбутньому — на початку III тисячоліття.

Дисертант підкреслює, що майбутнє релігії неможливо зпрогнозувати, грунтуючись на вивченні домінуючих в наш час тенденцій; у майбутньому все може статись. Однак наприкінці XX століття дослідники демонструють набагато більше оптимізму стосовно майбутнього релігії, ніж на його початку. Більшість американських вчених вважає, що наступне XXI століття буде релігійним, адже досвід СІЛА показав, що теорія зникнення в наш час релігії та основ релігійності не виправдала себе. Однак, якщо власне існування релігії в майбутньому мало в кого вже викликає сумніви, то головні характеристики, які їй будуть притаманні, викликають гостру дискусію. Дисертант аналізує різні точки зору щодо цих характеристик майбутнього релігії. Аналіз цієї проблеми показує, що незважаючи не деякі розбіжності у поглядах щодо майбутнього релігії, все ж можна виділити деякі загальні риси в цих прогнозах: на думку багатьох дослідників, релігія, в тому числі протестантизм, в майбутньому буде пов’язана з соціальною дійсністю і нестиме за неї відповідальність, але її віковий зв'язок з державою мабуть послабне; релігія в СІЛА, як і досі, залишиться дуже розмаїтою, буде зберігатися контраст між ліберальними та консервативними течіями в протестантизмі й католицизмі; релігія в

Наприкінці розділу робиться висновок, що американська

“Футурологічний аналіз впливу

Америці, незалежно від того, чи залишиться вона традиційною в своїй доктрині, стає все більш гуманістичною в своїй етиці.

Дехто з протестантських теологів вважає, що майбутнє протестантизму значною мірою залежатиме від його здатності позбутися самовдоволеності, знайти оптимальну модель присутності церкви в суспільному житті, налагодити плідний діалог і взаємообмін з католицизмом і православ'ям.

Можна також очікувати поширення місіонерської діяльності протестантських проповідників, що є невід'ємною частиною американського релігійного життя.

Здійснений у розділі аналіз дозволяє зробити висновок, що успіхи релігії, протестантизму зокрема, залежатимуть від її здатності лишатися традиційною і бути водночас спрямованою в майбутнє. Дисертант вважає, що діяльність протестантської Церкви дедалі більше диференціюватиметься тому, що світ стає все більш диференційованим, а Церква, як завжди, прапгутиме "увібрати" в себе світ з усіма його потребами. Також з необхідністю підкреслюється, що більшість американців очікують підвищення інтересу до релігії в майбутньому, тому що релігійні моральні принципи є приваблими й рятівними орієнтирами морального відродження не тільки США, але й всього світу.

У висновках підсумовуються результати дослідження та окреслюються перспективи й можливі шляхи подальшої розробки проблеми. Автор переконаний, що релігійний чинник — один з важливих, які впливають на суспільно-політичне життя країни. Це особливо характерне для Сполучених Штатів Америки, де релігія є елементом американської ідеології та культури. В масовій свідомості релігія виступає, насамперед, як міцний символ цієї ідеологічної системи, а релігійність — як прихильність цій системі, лояльність і респектабельність. Релігійність входить складовою частиною в поняття "американського способу життя".

Сама американська свідомість передбачає активну роль церкви, яка виступає як моральний суддя будь-яких сторін життя нації. В такому суспільстві, як СІЛА, церква відіграє величезну роль, забезпечуючи зв'язок між державою і громадянським суспільством.

В останні десятиріччя протестантські церкви Америки роблять акцент не стільки на модернізації культу, скільки на перегляді своєї соціально — політичної доктрини, на можливостях більш широкої участі у вирішенні глобальних, політичних, соціальних, етичних проблем.

Приниження або навіть ігнорування ролі релігійного чинника у політичному житті, а взагалі — в усій життєдіяльності соціуму, незмінно спричинює процеси, які ведуть до роз'єднання церкви і суспільства, релігії і культури, свідками чого ми є, і, останнім часом, намагаємося цього уникнути шляхом як міжцерковного діалогу, так і діалогу між державою і церквою, побудованих на принципах толерантності, взаємоповаги, порозуміння, дотримання свободи совісті та права вибору. Тому досвід СІЛА в цьому питанні може стати у нагоді для нашої країни.

Статті у наукових журналах 1. Пилипенко С.П. Релігійний чинник у

політичному житті США //Релігієзнавчий бюлетень. — 1997 р. — №5. — (0,4 д.а.).

2. Пилипенко С.П. Релігійний плюралізм у США //Людина і світ. — 1995. - №5-6 (0,12 д.а.).

3. Пилипенко С.П. “Ніхто не може стати Президентом США без віри в Бога" //Людина і світ. — 1996 р. — №4 — (0,25 д.а.).

4. Пилипенко С.П. Про деякі особливості І взаємодії релігії і політики в США //Вісник

Київського університету. — 1997 р. — №11 — {0,6 д.а.).

Пилипенко С.П. Протестантський чинник у політичному житті США (70—ті — 90 —ті рр. ХХст.). — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 — релігієзнавство. Інститут філософії

Національної Академії наук України. — Київ, 1997р.

Дисертація є комплексним філософсько — соціологічним дослідженням протестантського чинника у політичному житті США Досліджується специфіка взаємовідношення і взаємовпливу релігії і політики в США, розкривається зміст і спрямованість діяльності ліберального і консервативного протестантизму у внутрішній політиці США досліджується вплив протестантизму на зовнішню політику США та участь в ній протестантських організацій країни, аналізуються перспективи розвитку протестантизму та його впливу на політичне життя США

Ключові слова; політика, релігія, протестантизм, релігійний консерватизм, релігійний лібералізм, фундаменталізм.

Пилипенко С.П. Протестантский фактор в политической жизни США (70—е - 90 —е гг. ХХст.}. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.11 — религиеведение. Институт философии Национальной Академии наук Украины. — Киев, 1997г.

Диссертация является комплексным философско—социологическим исследованием протестантского фактора в политической жизни США Исследуется специфика взаимоотношения и взаимовлияния политики и

религии в США, раскрывается содержание и направленность деятельности либерального и консервативного протестантизма во внутренней политике США исследуется влияние протестантизма на внешнюю политику США и участие в ней протестантских организаций страны, анализируются перспективы развития протестантизма и его влияния на политическую жизнь США

Ключевые. слова: политика, религия, протестантизм, религиозный консерватизм, религиозный либерализм, фундаментализм.

Pilipenko S.P. The Protestant factor in the USA political life (70 — 90 years of XX century). — Manuscript.

The dissertation for the degree of Cadidate of philosophy (spesiality is 09.00.11 — religious studies). Philosophy Institute of Ukrainian National Academy of Science. — Kyiv, 1997.

The dissertation is a complex philosophical — sociological investigation of the Protestant factor in the political life of the USA The most charakteristic features of interaction, interinfluence of politics and religion in the USA are investigated; the matter and direction of activity of liberal and conservative Protestantism in domestic politics of the USA are analyzed; influence of Protestantism on U.S. foreign policy and participation of U.S. Protestant organizations are investigated. The perspectives of Protestant development and their influence on political life of the USA are also analyzed.

The key words; politics, religion, Protestantism, religious conservatism, religious liberalism, fundamentalism.