автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Развитие взаимоотношений племен Степной Украины и Северного Кавказа в эпоху энеолита-бронзы

Полный текст автореферата диссертации по теме "Развитие взаимоотношений племен Степной Украины и Северного Кавказа в эпоху энеолита-бронзы"

РГО од

/ 3 и\!1

/ О АКАДЕМ 1Я НАУК УКРА1НИ

ШСТИ17Т АРХЕОЛОГИ

На правах рукопису НЕЧИТАЙЛО Аннетта ЛеонШвна

р03вит0к взаемовшосин племен степово! укра1ни i п1вн1чн0п) кавказу за доби енеол ггу-бронзи

07.00.06 - археологхя

дисертац1я на здобуття вченого ступеня доктора 1ст0ршних наук у ф0рм1 наук0в01 дот0в1д1

КиТ'в 1993

Робота виконана у в!дд!л! перв!сно? археолог!* 1нституту археолог АН У крат ни

Оф!ц!йн! опоненти:

доктор !сторичних наук Е.В.Сайко доктор !сторичних наук, професор Г.Ф.Ковальова доктор !сторичних наук, професор В.Ф.Гешнг

Про в {дна установа - Них вський ун! верситет !мен{ Тараса Шевченка

Захист в!дбудеться " и ... травня 1993 р., о 14 годин! на зас!данн! спец!ал!эовано1[ вчено? ради для захисту дисертац!й на здобуття науковогс ступеня доктора !сторичних наук при 1нститут{ археолог!? АН УкраУни 252025, м.КиХв, вул. Володимирська, 3

3 дисертац! ею мохна ознайомитись в науков!й б1бЛ10тец! 1нституту археолог!у АН Украуни за адресом: 252014, м.КиУв, вул. Бидубецька, 40

Автореферат роз^лано " $ " к^тья 1993 р.

Вчений секретар спец!ал!зовано'{ ради кандидат !сторичних наук

____В.О.Петрашенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЦ1

Дугу№Н10Т^ ,Про0Д?ми та ?9ЧИ„о0"вкТ1?

Проблема зв"язк1в мае важливе значения у визченнI розвитку практично кожного суспхльства. Тому вона невипадково с одним з напряшав у дослхдженн1 будь-якох 1сторично1 галузг. Розробка XI - складова частина хсторгх кожного народу, його культури. Звер-тання до проблема взаемозв"язкхв племен доби енеолхту-бронзи Ук-ра!сни та Кавказу також дае значнх можливостх в розкриттх як особливо стей розвитку степових культур, так I реконструкций певних сторхн життедхяльностх пхвнхчнокавказьких груз населения. Вивчен-ня зв"язк1в набувае особливох ваги в дослцженнх рол1 племен у ххнгх контактах, у характеристик Зс розвитку. Взаемини зазначе-них областей можна розгляцати як один з компонент1в хсторичного процесу.

Необххцнхсть вивчення контакт1В населения степовох смути Укра2ни викликана насамперед тим, що навколо Чорного моря за доби енеол!ту-бронзи мали мхсце 1нтенсивн1 процесп розвитку ранньо-зешеробських та скотарських суспхльств. Територгя сучаснох Укра-1ни займае центр П1Вн1чнопричорноморсько1 дуга, мЬк захидаим та схидаим II хфилами х пр1фодно була включена в Ц1 процеси. В за-гальнхй системх вхдносин ранньоземлеробського культурного свхту Ущшна мала сво1 особливостх, сво1 зв",язки як з пхвденним заходом, так I П1вценним сходом, тоб^о Кавказом. Поряд хз самороз-витком вона зазнавала тих чи шших вшито Вхдомо, що заххдна група звияэк1в була дуже вздчутною. Потеигцал П1вденн0сх1дних звпязк1в досх докладно не вивчався, тому порушена проблема е актуальной. 1сторизм у дослхдженнх передбачае, що будь-яку культуру необххцно розглядати не хзольовано, а в систем! контактов з хншими. 1стор1я стелово5 УкраХни формувалася у певному оточешп. Вивчення хх потребуе дослхдження того тла, на якому вхцбувався IX розвиток. Украхна являла собою шст помхж Кавказом та Балканами, х це позначалося на XI культурх й економпц.

Питания взаемовхдносин населения за доби енеолхту-бронзи пов"язане з розвитком процуктивних форм господарства, ягл стиму-лювали культурно-економхчнх контакти. У взаемини вступали рхзн1 за рхвнем та характером еконогшж групи племен, якх розселялися на величезному простор! П1вденн0-Сх1дн01 бвропи. 3 одного боку.

не передг1рський х степовий Крим, Пошгулля, степове Подн1пров"я та Приазов"я /Республхка Крим, Миколаз:вська, Херсонська, Залорхзь-ка, Донецька й Луганська облает г/ з плоским рельефом, перес1ченим ярами, балками, руслами великих р1к. Пхвн1чний Кавказ е хншою стороною висвхтлюеэних зв"язк1в. Прирвдна межа його - це Приманиць-ка западина, на П1внхч вц якох розташованх пониззя Дону 1 Доно-Маницький вододхя, а на гпвдень - рхвнияи й узг1р"я Передкавказ-зя та пхвнхчна частина Великого Кавказу, куда входять Краснодар-ський край I Адигея, Ставропольський край, Карачай, Черкесхя, Бал-карська, Кабардинська, П1вн1чно-0 се тин ська, Чеченська, 1нгушська та Дагестанська республгки.

Захмне I Центральне Передкавказзя за сво:£м рхвнинним рельефом г клхматом близьке степов1Й смузх Украхни. Воно було природного сполучною ланкою мгж цими областями.

Географхчне положения 1Пвн1Чного Кавказу з його строкатими природними ландшафтами I великою кыькгстю корисних копалин спри-. яло можливост1 й необх!дност1 контакт1в з оточуючим евхтогл. До того ж елгд вщзначити, що ГПвнхчний Кавказ був перешийком ми бвропою I Азхею, по якому багато тисячолхть пролягали шляхи, що визначали напрямок культурних I економхчних зв"язк1в, мхграц1Й.

Таким чином, географхчнх умови роз селения племен, що займа-ли прост!р вздовж пхвнхчного й ехдаого узбережжя Чорного моря I перецг1р"1в Великого Кавказу, створювали сприятливх можливоо-т1 контакт 1В у р1зн1 1сторичн1 перхода. Необх1дно зауважити, що вони 1снували вже в мезол1Т1 й неол1Т1.'За доби раннього енеолх-ту на степовхй територп поширюються рухомх форми скотарства, якх, на думку М.Я.Мерперта, зумовили активгзацгю ргзних груп населения у П1ВН1ЧНОЩ)ИЧОрНОМОрСЬК1Й зонх.

Сталхсть I зростання у час1 них зв"язк1в, ч1тко простежува-Н1 археолог1Чно - показник хх необххдностх в життед!яльностх племен степово1 Украхни.

На П1дстав1 фагачв, рхзнорхдних для кожно! з цослхджуваних областей, пхцтверцжуються направлен! й не випадковх зв"язки У1фа-1ни та Кавказу з найдавнвних часхв. Все це евздчить про необххд-нхеть постановки проблеми взаемодн обох регхонхв, а також пошу-К1В шляххв розкриття цих контактгв, IX зм1сту. Вивчення зв"язк1в дае змогу, наприклад, ф1ксувати реалып потреби населения степо-во! УкраЕни у таких взаеминах I, от;?е, розкрквати нов1 сторони

його дхяльност1, що певною Mipora допомагае з"ясувати мхсце й роль, якх належали йому в систем! скотарсько-землеробського cbi-ту Причорномор"я.

Дан1 щодо контактIB населения згаданих областей, спрямуван-ня цих зв"язкхв наводиться у багатьох працях. Водночас вшсутнх узагальнюкт дослдаення, де було б розкрито характер i зглхст культурно-економхчних зв"язкхв степово'1 Укра!£ни та Кавказу доби енеолхту-бронзи в ix хсторичнхй динам iiii й в планх змига умов функцхонування та особливостей розвитку плегпнних груп кожно1 з областей. Обсяг нагромадженого археолог1Чного матерхалу дае змогу для розробки окремих acneicriB дано1 проблеми.

Питання icTopiorna^ii

Проблема вивчення культурно-економхчних зв"язк1в населения Украгни i niBHi^Horo Кавказу мае тривалу, понад столкни традиций /з 1881 р./. Хоч праць, присвячених спецхально розгляду цих взаемин, одшотп, та багато цшних спостережень i важливих MipKy-вань було висловлено в процесх публхкац1й, аяал1зу та узагаль-нень матер гая IB дослдауваних областей. Шлеспрямовано проведений анал13 Л1тератури дае можливхсть вхдтворити досить складну, бхльш-менш повну картину, яка св!дчить про ступхнь i характер вивченостх uiei проблеми. В результат! були вид1лен1 й головнх • Л1нх1, напрямки i питання досяхдаення опрацьовувано1 проблеми з позиц11 оцхнки як пам"яток степовох Укра1ни, так i Пхвнхчного Кавказу. Важливо зазначити, що зв"язки хх окреслюготься за вже наявними даними як трацицхШи /О.ОЛессен, еЛ.Крупнов, О.О.Формозов, А.Н.Мелххов, М.Я.Мерперт, В.I.Марковхн, Р.М.Мунчаев, 0.М.1М/. Визначилися шляхи, по яких вони вибувалися /В.О.Город-цов, А.ОДепинський, Д.Я.Телегга, В.Я.Кияшко/. Зокрема виявлена особлива роль Прикубання /О.ОЛессен/. Як один з вагомих факто-piB, що забезпечували актив 13ацио взаемовшюсин, висуваеться рух племен /М.Я.Мерперт, В.М.Даниленко, О.Г.Шапошникова, 1.Ф.Ко-вальова, О.М.Лесков, Ю.О.Шилов/. У визнашп та розкритт1 двосто-роннього характеру зв"язк:в у значн1й Mipi пхцкреслюеться залеж-Hicrb населения степхв вад металообробних центргв Пхвнхчного Кавказу. Цей справдх важливий момент висуваеться як головний в об-грунтуваннх регулярного обгйну мхж цими областями /О.А.Кривцова-

Гракова, Т.Б.Попова, 1.Р.Сел1Мханов, б.М.Черних, С.М.Кореневсь-кий/.

Розширення обсягу знань при одночасному збхльшеши археоло-Г1ЧНОГО матер 1алу як на Украхнх, так I на Кавказ: поглиблюе пи-ходи до вивчення проблем, Визначаються нерозв"язшп завдання. Зокрема, найменш вивченими е степовх впливи на Пхвнхчний Кавказ, хоч IX р13ною м1ро» торкалися М.Я.Мерперт, Р.М.Мунчаев, 1.МЛече-нов, А.Л.Нечитайло та ШЯ1. Практично дуже мало порушуються питания значущостх культурно-економхчних зв"язк1в в хсторичному процесх розвитку племен Пхвденнох Украхни та Кавказу. Дедалг большою стае необххднхсть узагальненого й багатопланового пхдходу до розробки проблем контактхв степоЕох Украхни х Кавказу не лише по лгахх гхнь01 фхксацп, що само по собх надзвичайно важливо г потребуе дальшого поглиблення та пошукхв, але й розгляду цих зв"я-

б загаяьн:Ш систем: социально-хсторичного розвитку населения УкраМни та Кавказу. Такий пвдид передбачае новий рхвень вимог щодо матер¿алу I вшювхвдих методолог1чних настанов та виххдних позиций.

Запропоновава допов1ць е не тхльки узагальненням багаторхч-них д0сл1джень автора з хие1 проблеми, еле, як вхдзначалося вище, спробою розглянути характер хсторичного розвитку зв"язкхв за до-би енеолхту-бронзи як важливий фактор еволшш суспмьств взаемо-Д1ючих областей.

Методолог1чною основою пращ виступае генетичний пишд до П1знання законом|рностей розвитку стародавнхх суспмьств, що ви-магае розгляду культурно-хсторичних явищ у систему хх динашц1 та взаемодхх з хншими явищами.

Методику дослтджедня. У працх використаний порхвняльно-типо-логхчний метод у сполучешп з комплексним П1дходом до охинки фак-тхв, а такой картографування.

Джерелознавча база. Об"ектом досладження е пач"ятки матер1-альног культури /керамка, вироби з каменя, к1стки, металу/, ви-дыенх з археологхчних поховальних I поселенських комплексов Украхни та Пхвнгпного Кавказу з наявними слщами прямого впливу хнокультурного серецовища, або такх, що випадають за сво1ми озна-ками з система того чи хншрго комплексу /¿шорти, запозичення/. При цьому чхтко розмежовуються пор1вняльний алал13 культур степо-

boi Укра5ни й Пхвн1чного Кавказу i аналхз матерхалу з метою вияв-лення ознак, що свгдчать про "рух" цього матерхалу, а також про впливи чи хина типи контактIB.

Пи час такого аналгзу ми намагалися диференцговати реч1 явно чужоршгого походження, а саме: кавказькг в середовищх степових культур, степов1 - в матергалах [IiBHi4Horo Кавказу.та предмети з чужоземними впливами. Дал! шляхом картографування вдх знахвдок прагнули визначити напрямок зв"язкхв. При цьому встанов-люються три piBHi: фхксацхя наявностх контакту /на пгдстав1 зна-Х1док предметib/, 1ятенсивн1сть контактib /на падставх повторю-BaHocTi та р13номанхтност1 знахадок/ i тривалхсть контакгхв за даними хронологи.

При характеристик археологхчного матер галу видмено ряд факт1в: I. Ti, що фгксують можливхсть безпосереднього обмхну, коли конкретний предмет мае вех 4itki ознаки певного походження; 2. Факти 1нокультурно1 надежности предме^в, виконаних майстра-ми-зайдами ; 3. Факти виразного впливу хншого культурного сере-довшца. коли pi4 виконаиа на Micui й мхецевим майстром ; 4. Факти, що свадчать про культурно-хдеолог1ЧН1 впливи, як1 вказують на реальне виявлення принципово нових моментхв у життед1яльноо~ Ti кон1фетних племен. Перше й друге св1дчить про безпосередн1 контакти племен дослхджуваяих областей, трете - про опосередко-ваний вплив, а четверте пояснюеться як конкретною формою зв"яз-kib, так i опосередкованою. Археолог1чн1 джерела е головними при розв"язанн1 поставлених завдань.

Доб1р матерхалу для спецхального анал13у проводився з вели-чезноЕ К1Льност1 колекцхй. Це матер1али з розкопок самого автора на Укра1Н1 й Кавказ! та з численних колекщй у музеях Кавказу й Украхни, З1браних завдяки шпдним зусиллям опвроб1тник1в багать-ох експедищй. Особливого значения у доборi матерхалу надавалося хронолог1чному t типолог1Чному його визначенню. Важливим у дано-му pa3i стае диференгпйований пихад до bcix видхв джерел.

Хронолог1чн1 меж!. У пропонованхй доповхд1 головна увага придмяеться станов1 зв"язк1в за енеолхту-середньо1 бронзи. Це зумовлюеться, по-перше, невивченхетю або недостатньою вивченхетю особливостей розвитку зв"язкгв у названий пергод ; по-друге, не- ' обххднхетго розгляду ix з бмыл раннього часу, вже В1Д енеолхту.

Останне забезпечуе глибшу хсторичну перспективу i можливхсть реального розкриття динам1КИ зв"язк1в.

Хронологхчно цей промхжок часу вхдповхдае перходу вхд сере-дини 1У до середини П тис.до н.е. /некалхброванх дат/. У цей час, nepiofl ще не сформованих пост Мних етнхчних кордонхв, характер i спрямування культурно-економ1Чних вхдносин в 1сторичному розвит-ку племен доби енеолхту-бронзи вшгравали важливу роль i справляли особливий вплив на формування культурних традиций. Саме тому у вивчешй найдавнхшох icTopii племен степовох Украхни момента розвитку ix эв"язк1в 1з сусЬщпми набувають вежливого значения.

Мета i завпаннр дослхдження. Основна мета прац! - виявлення й визначення змхсту культурно-економхчних зв"язкхв, характеру ix "Ёпливу i ролх в хсторичному розвитку суспмьств, HKi хснували у степовifi Украхн1 й на 1йвн1Чному Кавказа Тут як теза, що ii слхд довести, виступае положения, за яким розвиток взаемин мое племенами зазначених областей е не лише результатом внутрмшъого зро-стання, прогресивних змш у авдально-економхчному житт1, але й необххдним фактором цього прогресу. В такому план1 важливо вста-новити спрямування, компоненти зв"язк1в, 1хню динамхку протягом доби енеолхту - середньох бронзи, ступенх стайхпьност1.

Мета дослйження передбачае розв"язання ряду конкретних за-вдань. Необххцно було встановити: I. Характер i ступшь представ-ництва в цих зв"язках кожноЗс з областей на р1зних етапах 1сторич-ного розвитку. 2. Форми та вида зв"язк1в. 3. Проаналхзувати iray-юч1 шляхи контактiB i змхну ix спрямування та рол: на рхзних етапах. 4. Виявити'роль металу в розвитку мхжплемпших звпязк1в. 5. Простежити взаемозв"язки мЪк характером потреб степових племен у металi /pi3Hi види його: сировина, вироби/ i певниш особливостя-ш opraHi3auii економхки. Засобом вирхшення цих та мших завдань i проблем стало проведения наступнкх.роби; I. Анал1з лхтератури з метою виявлення ycix iснуючих точок зору i висв1тлення загаль-Hoi картини знань про культурно-економ1чн1 зв"язки степовох Укра-хни. 2. Аналхз ycix доступних даерел, що розкривають зв"язки.

Bei ui питания взаемно пов"язанх i вир1шення ix зумовлене вих1дними п03иц1ямй в posywiHHi зм1сту самого понятая зв"язкхв. Одним з найважливших моментib у характеристиц! зв"язк!в е виник-

нення потреби в них. Ще Аристотель писав: "Потреба зв"язуе людей в одно". Така потреба насамперед дбумовлювалася економ1чними причинами. Особливе мхсце в розумЬлп зв"язкхв по с мае обмхн, який розкривае механхзм вхдносин, вплив1в, контакт1В стародавнхх племен. Подхбне визначення зв"язк1в дедалI частое виступае оо-ташим часом.

Зв"язки та взаемини р!зних племен I народхв мають складну структуру I форму виявлення. С.Н.Артановсышй /1967/, який специально займався розглядом поняття свхтових культурних контактхв /зв"язк1в/, поеднуе пхд цхею наэвою "рхзнх явиша культурного спхл-кування народ1ВЯ, включаючи контакта, переселения, запозиченн^, наслгцуваннн тощо. Поява £х пояснюеться нергвномхрнхстю культурно- 1сторичного розвитку, а усклацнення - ходом 1сторичного про-десу.

У даному дослхдаеннх, що е розробкою конкретних питань за-гально'1 проблеми зв"язк!в племен У краг ни з Кавказом, а саме дина-М1ки хх у пер10ц енеолхту-бронзи, немае можливостх розкрнти вс1 вказанI напрямки. Водночас при вивченнх процесу розвитку взаемо-вхдносин населения областей Кавказу Й Украгни в цей перход 1 виявлення особливостей хх данамхки автор намагаеться розглянути фактори, що зумовлюють змшу цих зв"язк1в, В1Дмхнност1 форм виявлення та дапх вшцезгадан1 аспекти в Т1Й мхрх, в якхй дае таку моллив1Сть наявний археологхчний материал.

У планх вирхшуваних завдань ми пхд культурно-економ1Чними зв"язками розумхемо вС1 види й форми реальних В1дносин мхж група-ми населения Украгни та Кавказу, включаючи вех прояви обмшу ма-терхальниш предмета?.® /вЕму числх й торговельнгвхдносини/, впливи, контакти, хвилх мгграци, що несли трацици однхе; з до-слхджуваних культур в хншу, а також решту форм.

Новизна прлдгае в таких нотт;,

1. Уперше проблема зв"язк1в племен степовох УкраЛни за доби енеолхту-бронзи вицмена як необххдний момент в реконструкци процесу хх соцгально- гстоги^ногс • розвитку в Ц1Л0Му.

2. Видхленх й охарактеризован! перхоци в динэмхцг зв"язк:в, що збхгаються з хронологхчними етапами загального хсторичного розвитку. Перший етап визначено для енеолтту, коли була встанов-

лена I забезпечена подальша система контактов м!ж племенами 1Пв-нхчного Причорномор"я та Кавказу. Другий етап, який фхксуе 1Стот-Н1 змхни, зб1гаеться з епохою ранньоз: бронзи, трет1й - з початком середнього бронзового вхку, коли спостерхгаеться нова позиция племен Украхни в зв"язках з Кэрказом.

3. На основI детального аналхзу широкого кола даерел уперше чхтко показано зв"язок пам"яток новодаяшпвського типу з конкрет-ними енеолхтичниш пам"ятками Передкавказзя. Розкрито змхст "ед-ностх" великих груп скотарських племен Пхвнхчного Причорномор"я, що мають яскраво вираженI культурнх традици. Стхйка сукушпсть ознак в орган1зацх1 поховального обряду /положения кхстяка, ор1-ентацхя, швентар/ свхдчить про певну особливу спьшпсть, в рамках яко1 дифереяхпюються рхзнх групи як варханти 11 виявлення, а саме суворовська в Днхстро-Дунайському межир1ЧЧ1, новоданилхвсь-ка в Днхпро-Донському, передкавказька / з рядом локальних проя-В1в/ 1 нижньоволзька. Вмзначено рхзноспрямований мо'захчний характер перемхщення цих племен, опосередкований рхзними причинами /а не тиьга тграгияш зх сходу/ х локализований в Касп хйсько-Чор-ног.-орськдА зонх. Реально показано, як стхйкхсть "едностх" забез-печувала особливI умови г можливостх далеких зв"язкхв у рамках цих племен х ввддалених областей Кавказу й Балкан, була провхд-ником найрхзноманхтнхших впливхв на територю Украхни, де зустрг-чнх рухи немовби "акумулювалися" в окремих знахадках.

4. Уперше розкрито змхст 1 характер, а також значения взае-мозв"язк1в населения степовох Украхни т.а 1Пвн1Чного Кавказу на ранн1Х 1Сторичних етапах. Характер IX на вс1Х етапах залишався вхдкритим, пост1йним, обоп1Льним, а змхст М1нявся. Яйцо на першо-му етапх фхксуетъся кхлькхсно незначний обмга кам"яниш знаряд-дями праЦ1, керамхкою, прикрасами, речами, зв"язаними з символами влади, то в подалыпому змлст стосункхв передуем стае виразом необхадних виробничих потреб, до обмшу залучаеться кавказький метал /сировина, знаряпдя, зброя/, а також технологхя кого вироб-ництва.

5. Визначено сталу спрямован1сть зв"язк1в, тенденцго IX ро-звитку 1 структуру. Простекуеться зростання контактхв у час!: як в утилхтарнхи, виробничхй, необххцн1й с|ерь що дкктувалося рхзними умовачи з:снуваяня степових х пхзнхчнокавказьких племен, так

i в передач! культурно-хдеологхчннх традицхй, зокрема поширюваних на Кавказi /можливгсть запозичення курганного обряду, антропоморф-них зображень, шнурового орнаменту/.' Вивчення структури контак-.tíb мае два аспекта. Перший /географхчний/, коли на ochobí карто-графування i аналхзу поширення та просторово-ст!Йко1 повторювано-ctí конкретних компонент1в звпязк!в на рхзних етапах виявлено ix шляхи, налрямки, багатолгаШпсть. Другий аспект полягае у вияв-леннх píbhíb в органгзацп вйносин. Перший рхвень - у формх простого обмиу предметами - вхдзначений нами для епохи енеолхту. Другий - o6míh зумовлений виробництвом - е характерним для доби бронзи. Третхй р1вень вхдповадае часу, коли в результат! сталого обмхну та ущьльнення зв"кзк1в активно виявляються культурно-iдео-лог1чн1 впливи, як, наприклад, у пер1од ранньо-i бронзи. Доведено, що зв"язки е перетворюючим фактором у культурно-економ1чному роз-витку стародавнього населения Укра1ни.

6. Показана роль Кавказу в поглибленнх процесу спецгалхзацхг металообробного виробництва у племен катакомбних культур Украхни. Бона знайшла прояв у виникненнх й становленнх металообробних цент-piB доби середньох бронзи: донецького, приаэовсько-кримського, нижньодн inpoB ського, як1 в свою чергу активно впливали на вироб-ничу д1яльн1сть степових племен.

7. Простежено nocTiftue збыьшення обсягу зв"язкхв населения. Украхни та Кавказу /як за рахунок зростання 1Мпорту, наслиувань у виготовленн1 предметхв, так i завдяки м1грахйям за ямного та катакомбного часу/; ix поступальний розвиток i ускладнення /ввд серпентинхтового тесла до технологи виготовлення металевох соки-ри/ протягом усього перходу; ix вплив на процеси прискорення i формування особливостей розвитку виробничох д1яльност1 обох кон-тактуючих сторхн.

Аптюба1пя тзезультаттв зд1Йснена у виглядх трьох монографй, ряду статей i публ1кац1й /близько 100/, а також у виступах на заеданиях сектора доби енеолхту-бронзи 1нстатуту археологи АН Украхни, республiканських, рег1ональних та м1жнародних симпозхумах i конференц1ях, 3míct яких опу(Шковано у тезах.

Прдктичне значения птзацт полягае у використаши ii результат хв при пхдготовцх узагальнюючих видань з археологи та старо-давньо'1 icTopii Укра'хни й Кавказу, при читанн! KypciB лекшй на

хсторичних факультетах, а також складаннх п:гдручник1В з хсторн, енциклопедичних словник1в х довхдникхв, органхзацп експозицхй в хсторико-краезнавчих музеях х комол ектувашп мхжнародних виставок.

ОсновниА змт0т доповш.

У реконструкцы :гсторичного розвитку населения степовох Ук-ра5ни за доби енеолхту й бронзи, культурнх традици якого В1Д1-грали важливу роль у формуваннх сталих етнхчних суспхльств, виз-начальне мхсце належить дослхщкенню економхчних основ киття цьо-го населения. Вхцомо, що найважлив ¿шими компонентами економхки суспхльства е тхсно пов"язанх М1Ж собою виробництво та обмхн як необХ1дн1 умови функцхонування сусгпльства. Характер обмхну ви-значасться ступенем розвинутостх виробницгва конкретних суспхдъств а прогрес ост анн IX зумовлений змхною рхвня I структури обмшу. ^ свою чергу, розширення його, впровадження до складу обмганих вхдносин важливих виробничих кошонентхв /сировинного матер1алу, знарядь праха, технологий/ е умовою акгивхзацх1 виробничох Д1яль-ностх. Саме тому дослвдження обмхнних зв"язкхв /у найширшому ро -зумхннУ мае велике значения у вхдтворенн1 картини виробничого життя стародавн!х суспыьств, IX економ 1ки. При цьому обмши зв"язки, головним компонентом яких /у пхзнаннх економда того часу/ е предаети виробничох Д1яльносгх людей, у розгорнутому ва-рхантх вкшочають & хнпп аспекти, власне культурнх, хдеолог1ЧН1. Ступень глибини й широти обмхнних вхдносин залежить вгд розвину-тостх контактуючих суспхльств та хх економхчного рхвня.

В хсторичному розвитку племен, що населяли степовI облаетI Украхни, як1 смугою охошшвали азово-чорноморський регхон, з двох 60К1В оточений зонами активно фунылонуичих землеробських суо-пхльств, культурно-економхчнх контакги з останн пли набули особливого значения. 0бласт1 П1Вденнох УкраЗсни мали все необххдне для ;нтенсивното розвитку господарськох дхяльностх на р1ВН1 11 продукгавних форм I одночасно тут створювалися можливостх висо-кох динамхчност1 в перемхщеннх племен, зумовленому спепифхкою гео'графхчного середовища х господарства. В такй ситуац11 виххд степових племен на зв"язки з сусхдами забезпечував певний рхвень цих контактов /обмхн продуктами виробничох дхяльностх/ I тому сприяв вшшву обмхнних операций на розвиток населения власне ук-

рахнських областей. Це складна icTopïH розгортання, змгн у 4aci та xapaicrepi й 3Mîctï зв"язк1в, ïx ор'гентацхх, але в- ycix випад-ках вони обумовлювалися конкретно-1сторичними особливостямя племен степово1 Украши й насамперед ïx виробничога цхяльнхстю. Як уже вмзначалося, при Bcifl багатоманхтностх здхйснюваних контак-tïb головними були Ti, що характеризували спрямування ïx видао-в1дно до особливостей господарського життя племен i bcîx культур-но-економхчних традтий, тобто вдаосини з п1вденним заходом i пхвденним сходбм. Що ж до пхвденно-захгдно1 л!нГх, то славнозвхо-ний Карбунський скарб свхдчить не лише про наявн1сть реальних зв"язк1в з балканськими племенами, але й про 1снування потреб у металевих знарявдях /нехай ще локально, спорадично/. А знаххцки на Украхн! й Пïbh 1чному Кавказ i мхдних ппсаралупок-пхдвхсок, як у Варненському некрополь i сокири-тесла типу Архушд в Усть-Ла-бинськй /Кореневський, 1987/ свздчать про осяжн1сть них контак-rïb з балканським cbïtom.

Складно, але стабильно будувалися вiдносини племен степовох Укра1ни з Кавказом. Тут 4îtko вид млеть ся кхлька етал1в, що харак-теризують рхзний piBeHb формування культурно-економхчних контак-тхв. Ui етапи водночас фхксують змхну структури i змхсту взаемин, ч1тко пов"язаних i3 .змхною складу та особливо стяг,® виробничо'1 дх-яльност1 степовох Укради. Перший етап визначено для доби енеолЬ-ту. Другий зб1гаеться з епохои ранньох бронзи, третМ - з початком середнього бронзового BiKy. Щоб ноказати це, необххдно дати загальну характеристику культур дахйис областей по кожному з nepi-

оц1в.

Пеший етап.

Для степовох Украхни i Поволжр найвхдомхшиш за доби енео-лхту-ранньох бронзи е середньостогхвська культура на Дн inpi та Дону, нижньомихайл1вська. розташована у пхвденнхй частинх азо-во-причорноморських cTeniB, та хвалинська на Волз1. Деякх досл:д-ники висловлюють думку про 1снування за цього часу хвалинсько-середньостогхвськох спыьностх /Васильев. 1980/. Kpiw перел1че-них, вицменх hobï культури, а також типи лгк"яток, культурна на-лежнхсть яких ще чхтко не визначена, але своервдисть безсумнхв-на. Так, наприклаги 1.Ф.КоЕальова /1987/ на пхцставх великох го- ■

могеннсн груш випростаних на спинх поховань лхвобережжя Дн1пра видьляе постмархупольську культуру. Раннхй етал ïï дослхдниця синхронi3ye з суворовською групою поховань П îbh i4HO-3ax иного Причорномор"я /Даниленко, Шмаглй,. Алексеева. Дергачов/. Остаи-hîm часом В.Г.Петренко /1989/, харакгеризуючи групу Суворове, за- • раховуе до Heï не лише кургатп пам"ятки, але й поселения /Мирне/. Bîh зазначае близькхсть цхех групи до пам"яток новоданилхвського типу i на П1дстав1 радховуглецевох хронологи Трип¿для В I датуе ïï серединою 1У тис.до н.е. Хронологхчна В1ДП0В1ДН1СТЬ суворовсь-К1Й rpyni пам"яток новоданилхвського типу /а быыпхсть дослвдни-kïb вважае ïx навхть единою спмьнхстю/, видыених Д.Я.Телегшим з числа середньостог1веьких, вхдзначалася рядом aBTopiB i ранхше /Археологхя Украхнсько1 PCP, 1985/. Тепер це пхдтверджуеться но-вими матерхалами.

Як видно з наведеного вище, в перход енеолхту територхя Ув-рахни була заселена р1зними групами, на яких позначився характер того часу, а саме процес хнтенсивнох диференшаци. При вей спхяь-HOCTi господарськох дхяльностх фхксуеться велика кмьк1сть лока-льних BapiâHTiB. Ступгаь включения у контакти ïx населения був р1зним. На сучасному piBHi вивчення найбхлыа змхсговно вони вияв-ляються у новоданилхвськхй rpyni. Саме для пам"яток цього типу зафисовано дуже ваклквий матерхал, що шз струе не тхльки наяв-HicTb так званого "кавказького компоненту", але й спрямованхсть його руху.

На територы П1ВН1Чиого Кавказу в цей перход фхксуються енеолхтичнх ранньозеылеробськх культури, представлен! пам"ятками pi3Horo типу. Для Захвдного Кавказу О.О.Нехаевим /1991/ створено триетапну перходизахпю енеолхтичних пам"яток. Раннхй етад характеризуй поселения Свободне, середнхй - нижн1Й шар Мешоко, Ясено-ва Поляна та "Замок", П13Н1Й - Ахметовське, верхней шар Мешоко, Веселий, Скала, Тверське I. Дал1 йдуть поселения раннього бронзового BiKy, а саме майкопськох культури. Енеолхт Центрального Кавказу представлений Агубекхвським поселениям i Нальчикським могильником ; енеолхт nibhi4ho-Cxодного Кавказу - ripcbKoio землероб-ською культурою Дагестану /пхзнг?. етап/, а на територи Чечено-iHryaeTiï - поселениям типу Пяллхнг I. Крш того, в Лередкавказ-3i е особлива група енеолхтичних поховань, tîcho пов"язаних з но-

воданшпвськими як за обрядом, так i за швентарем та 8 антропо-логхчними даними. Згхдяо э характеристикою черепа 13 станицi Су. BopoBCBKoi на Ставрополл1 /автором проведено розкопки /7 - за нумерацхею основних праць у списку/ одного з пхдкурганних енео-лхтичних поховань цього типу/, здхйсненою 1.Д.Потех1Ною /1991/, вхн належить до гшерморфного долixoкранного варианту протоевро-пеохдного типу. Серед матерхалхв найближчими до нього за будовою е черепи з могильникхв мархупольського типу, а також з енеолйич-них поховань новоданшпвсько1 групи в м.Луганську та Mapiуполi. Поки що це поодинокий випадок антропологхчного анал1зу, однак i вхн може бути Використаний як додатковий показник близькост1 на-званих груп.

Таким чином, у Каспхйсько-Причорноморськ1й 30Hi в даний час BiflOMi pi3Hi групи як варханти виявлення особливоЕ широкоЕ "едно-CTi" племен степового енеолму, вхдзначено1 ще В.М.Даниленком i М.М.Шмагл1ем /1972/. Це суворовська, новоданшивська, передкав-казька - з рядом локальних BapiaHTia /Кореневськнй, Наглер, 1987/ i намхчена нижньоволзька групи /Дремов, Юдхн, 1990; 1992/.

Не зупиняючись на ix описовх, що вже раяше й не Т1льки нами був зроблений /48, 49, 517, пгдкреслимо достатню активнхсть i динамхчнхсть цих груп степових племен, завдяки чому вони забез-печували контакта з сус1дами прилеглих областей. 1снуюча ситуация сприяла передачi ними, з одного боку, балканських, з шшого - кавказьких елементхв впливу, а зустрхчи1 рухи ix начебто "сфо-кусувалися" на територн Азово-Чорноморсько1 зони, яка поеднува-ла високорозвинутх землеробськ1 облаетi.

При вивченн1 взаемовхдносин степовох Украхни й П iBHi4Ho.ro Кавказу у виевхтлюваний перход важливою е комплексна оцгака конкретнее фактIB. Такими в плалх вивчення "кавказького компоненту" /пхц цим маетвея на уваз! реальна наявн1сть встановлюваних iM-порту, наслхдувань i вшшвхв на предмета/ в памнятках, зокрема новоданшпвського типу, виступають предмета побуту /керам^са/, знарядця працх /тесла, долота/, прикраси й pe4i, пов"язан1 з символами влади /булави/. Щ вироби йшли з Кавказу у степи, зокрема з енеолмичних п1вн1чнокавказьких поселень.

Одним з реальних евхдчень контактхв Украхни та Кавказу е iM-порт керам!ки, а саме новоданйлхвськз амфора, яка за вехма озна-

каш /за формою, Т1СТ0М, обробкою поверхнх, орнаментацхею/ диком вписуеться до одного з тигпв посуду, виявленого на поселен-Н1 Свободне. Яйцо цей зразок поки е поодинокою знахвдкою такого роду посудин на територй Укра1ни, то на поселеннг Свободне по-д1бна керамика складае значний процент. Фрагмента аналогхчних амфор трапилися I в нижньому шарх Мешоко /Нехаев. 1990, 1991/. Отже, походження новоданшпвсько1 посудини можна пов"язувати з керашчнигд виробницгвом закубансышх енеолхтичних поселень I вва-жати 11 пхвн1чнокавказьким импортом. Цей даже важливий факт свщ-чить про безпосерехш зв"язки населения, що залишило пам"ятки новоданилхвського типу, з населениям Закубання. Невипадковхсть цього явища показують матер1али старобхльського поселения на Ай-дар1 /Луганщина/, де, за даними О.Г.Шапошниково1, виявлена чорно-лощена кераглхка кавказького зразка. Ьроникнення чужорхдних елемен-Т1в у середовще степових енеол1тичних пам"яток Укра5Ёни привертае увагу тим бмьше, що керамхка як суто побутова р1ч могла потрапи-ти лише тод1, коли кордони сусхднхх племен були в1дкритI для контакт 1В.

Елизьк1сть пам"яток новоданшпвського типу до матер 1ал1в енеолиичного поселения Свободне фхкоуеться г за ншгами показни-ками, насамперед за спьлыпстю кам"яного хнвентаря, серед якоххз можна вказати великх крем"ян1 ножевиднх пластини и сокири, виго-товленх в технда двобхчнох оббивки I ретушх, а також кам"ян1 тесла /Луганськ, с.Червона Поп1вка Кременського району Лугансь-К01 облаетх/ I долото /Яма/ 31 сланца 1 серпентиниту кавказького походження. Знаххдки серпентинхтових клинопод1бних тесел кавказького зразка в новоданшпвських пам"ятках ще поодинокь Зате на закубанських енеол!тичних поселениях вони яисленнх. В цьому пла-Н1 виправданими е пошуки аналоГ1Й таким теслам серецньостогхвсь-ко1 культури салю в пам"ятках Лхвнхчного Кавказу. На думку Д.Я. Телегша, можливе проникнення цих знарядь у Лхвобережну Украму та Подншров"я. Характер подхбних тесел в областях Укра1ни £ [Ив-нхчного Кавказу при збережешп загального типу знарядь може бути свгдченням того, що тесла, В1дкрит1 в новоданшпвських пам"ятках, ч 1Мпортои, тодх як середньостог1вськ1 зазнавали помхтного впли-ву кавказьких. Проте, не виюшчений хвдорт I сэред тесел серед-ньостог1всько1 культури, о «ильки, за даними Д.Я.Телегюа /1973/,

частина з них /тип 1-8 екз./ виготовлена гз змхйовика, ймовхр-но, кавказького похоцження.

До складу 1МПорту входили й моя вироби, налрикяац, була-ви та намисто з кавказьких мшералхв. За визначенням В.5.Петру-ня, булави з Мар1упольського могильника, в тому числх й з похо-вання 24, новоданшпвського типу, виготовленх 13 зм1йовикових порщ кавказького походження. За данкми цього дослиника, так1 серпентин1ти В1ДОМ1 в ряД1 мхсць Кубанх, де вони видобувалися, починаючи з неолггу /1967/. Щ петрографо-мшералог1Чн1 розшуки, безперечно, цокументугать 1мпортний характер серпентинхтових булав х тесел у пам"ятках степового енеолхту Украхни, що за формою I техн1кою виготовлення наслиували кавказькг зразки.

Загалом добре фхксуеться I наявнхсть степового компонента в матерхалах енеолхтичних пам"яток Пхвнхчного Кавказу. Осташий засвхдчено керамхчними знаххцкаш середньостогхвсько-хвалинсько-го типу на поселениях Свободне та Мешоко /Нехаев, 1984 ; Коре-невський, Наглер, 1987/. Необххцно визначити, що саке розташу-вання названих пам"яток у передНрських долинах Пхвнхчного Кавказу в тхсному сусхдств1 з степовими племенами передкавказышх областей, як1 досить чггко межують пом гас собою по долинах рхчок, зумовлювэло особливу роль них степових племен Передкавказзя у вплив! й передачI самих предаетхв на ШШ1 степов1 територхх Ук-рагни. Це окреме питания стосуеться поширення впливхв х мехаяхз-му розвитку зв"язк1в. Внаслхдок здхйснених дослижень зараз ця специфхчна роль племен Передкавказзя уже вирхзняеться як само-,ст1йна проблема. Саме их областх найбмып насиченх кавказькими Еиробагж. Отже, виникае питания, наскыьки траноформуються гут кавказькх елементи, чи втрачаеться або Н1 1хня специфхка при пе-шдащеннх на заххд г як вони насичуються елементами культури степових племен. Це справа калбутнхх дослижень. Зараз же мож-на констатувати, що на мели двох областей, де створговалися умо-ви пряшх контакт 1в х мотаивхсть змхшування населения, ввдбува-лася трана^ормацхя г переплетения степових га кавказьких тради-Ц1Й.

У даштй час степов I впливи простежуються х на такому архео-лог1Ч!Юму катерхати, як прикраси.Показовип у цьому план1 Старо-нижньостебяпвський могильник у Краснодарському крат /Шаталот,

1984/. Це, зокрема, велик: круглI намистини 13 стулок черепашки, др1бн: перламутров! намистини, налхвкруглх велика пгцвхски з роэколотих 1Кол кабана з отвором на краях для пхдвхшування, властйв1 пам"яткам украхнських областей I поширен1 тут за нео-енеолхтичного часу.

Поки що немае можливостх диференцхювати мгсцеве виробниц-тво таких прикрас х прив13Н1 зразки. Одиак можна припустити, що вони потрапляли сюди не лише як 1мпорт, а й виготовлялися на поселениях пи ку.дьтурним впливом контактуючих груп. Такого роду прикраси, що мали степов1 риси, В1дом1 на поселениях Свободне, Мешоко, в Нальчикському могильнику /Круглов,1Иотровський, Пхдга-ецький, 1941/.

Отже, залучен1 вище дан1 приводять до висновку про досить широкI за сво1М змхстом зв"язки населения УкраЕни I Кавказу. Одна однхй протистояли складно органхзованг культурно-:гсторичн1 сп1льностх. Вид1лення археологхчних показншав липЕ кавказышх взаемин е необхищим моментом у розкритт1 умов, за яких проходило утворення цих сп-сльностей х розвиток Ех взаемовхдносин.

У контактах стародавнхх енеолхтичних племен територхЕ Укра-хни х Кавказу особливе мхсце посхдав обмпз конкретними предметами: знаряддями пращ, предметами побуту, прикрасами й такими специфхчними речами, як булави. Все це хлюструе складн1 й р1з-ноплановх потреби населения УкраЕни в хмпортх. Слад вказати, що серед предметов чужорхдного походження зафаксовано керамхку ран-ньосередньостогхвського зразка, а також вироби степового типу з черепашок та емалевих пластинок. За вхдсутностх спешальних анал1зхв керамхки, якх могли б ч1ткше визнзчити мхсце ЕЕ походження, так1 знаххдки свхцчать про глибинн1 впливи обмму. Сама наявн1сть керамхки фхксуе складнш1 основи впщосин порхвняно з жорсткою формою суворо необххднкх /наприклад, потреба у зна-ряддях працх/, зумовлених виробництвом контактхв. У цьому план! е цхкавим надходження прикрас I таких предает1В, як булави. Як-що прикраси - важливи? компонент обмгау, хоч х не мають виробни-чого значения, що характеризуй потенцхал г широту обмхну, то з"ясування походження виявлених булав чи добре вхдомих скшетрхв та застчбок е складн1пюю справою. Географхчне поширення осташпх вельми показове. Так, скгаетри виявлено на Волз!, в Прикаспи,

на Тереку, в Прикубаинь на Дону й в Приазов"5£, на Днгар1, П1в-денному Буз1, Дунах х аж до Адрхатики /Даииленко, ШмаглМ, Телеги, Дергачов, Сороки, Падунчева, Кияшко та т./. Вхдзначи-мо такь як здаеться, важливх момента: по-перше, вони входять до складу кошлекс1В археолог1чних знах!цок рхзнокультурних пам"яток, розташованих у рхзних областях, що дугою охоплюють Пхвнхчне Причорномор"я; по-друге, чхтко простежуються дв1 обла-стх зосередаення цих знахвдок. Одна з них - Кааййсько-Азовсь-кий район, друга - Чорнокор сько-Адрхатичний. ОбидвI зони повязан! з територхями, насиченими землеробськими поселениями. Пояс-нити це з достатньою м1рою науково5 вхрог1дност! не уявляеться можливим, однак тяж шня степових скотарських груп до певних зем-леробських поселень безперечне. Це узгадкуеться з добре в¿домою у лхтературх тезою щодо зв"язкхв мЪк скотарським i землеробським населениям, якх зумовлювалися рхзницею в економод, коли '.'еконо- ■ М1чн1 пров1н1ш" доповнюють одна одну,, коли "р1зн1 культури1 регхони взаемодють на р1вних пщставах" /Гушльов, 1989/.

Характерно, що схож1 явища спостерхгаються х при аналхз1 поширення к!стяних "застМок", а саме на енеолхтичних поселениях "Замок" та Свободнв на Пхвнхчному Кавказ!; на Олександрхвсъ-кому могильнику, поселениях Берез1вська ГЕС, Сабатинхвка I -на Укра1пх { Новх Русешти в Молдов! ; Хебешешть у РумуН11 та ш.

Картографування скшетрхв 1 заст1бок наочно вказуе мхсце-знаходження дах речей. Можливо, що такий характер IX розсгаван-ня ввдбивае якоюсь мхрою перемещения певних груп скотарських племен. У такому разх пересування IX могли вхдбуватися по Куба-Н1 на Дон I дал1 на Украхну, Молдову, Румунга - з одного боку, а з 1ншого - по прикагапйському шляху вхд Дагестану й Волги на Дон I далх на заххд та в зворотному напрямку тими ж шляхами. Необх1,дно вхдзначити, що значна частина скхпетрхв припадав на П1вн1чний Кавказ /Майкоп, Ясенова Поляна, Владикавказ, Тереюп-Мектеб, Архара, Джангар, Ростов, Константинхвка/, внасшдок чо~" го з быьшоэ М1рою вхрог1дност1 можна пов"язувати IX з нолями передкавказькох енеолш1ЧЮ1 культурно! групп х з кавказькими традиц1ями в IX виготовленнх, Це пхдтверджують спостереження В.К.Даниленка та М.М.Шма1'л1я /1972/, як1 вхдносили наверпп до степових прикасп1Йсько-кавказькйх областей. Саме звадси, нш*Шго-

вхрн1ше, й була поширена хдея скшетра водночас з хвиляш сххд-них племен /за В.М.Даниленком, 1974/. Участь носпв хвалинсько1 та середньостог1всько1 культур у цьому процес1, мабуть, е не-значною /Дергачов, Сорокш, 1986/, хоч х тх, й 1НШ1 зазнавали впливу найближчих сусшв: рухливих степових племен - новодани-Л1вськ01, передкавказькох, нижньоволзькох груп. Тому поширення скхпетрхз х ззст1бок може пов"язуватися не тмьки з власне об-мхнними процесаыи, але й з рухом певних, хоч I р1зних груп, що мали спхльн1 культурнх традицхх, у даному випадку наявьасть комплексу цих предметхв. На нашу думку, процеси перемотення племен середини - друго1 половини ЗУ тис.до н.е. були бьльш складними I мали рхзне спрямування - не лише 31 сходу, що виявилося у вза-емопроникненн1 речей, належних до пам"яток рхзних груп населения згаданих областей.

Усе наведене вище свадчить про мвди пвдвалини розвитку зв"я-зк1в. Безперечно, реалыи показники, виражен1 в пам"ятках мате-Р1ально1 культури, не единх свхдчення розгортання взаемин м!ж вказаними групами племен. Змхст цих процесхв був ширшим, Вирх-шальне значения тут мала х вхдмшнхсть господарськох дiяльнocтi контактуючих груп населения Украгни та Кавказу, що фхксуеться археологхчно. Цыком природно, мешканцх закубэлських енеолхтич-них поселень, що мали:складну змшану економхку, потребували до-даткових продуктхв тваринництва I передусхм, великох рогатох худоби, як це було П1знше за доби бронзи /при вей проблематичное^ питания розвитку господарства/.

Ще за перход енеолхту були сформован! не т1льки основнх напрямхси зз"язк1в степових племен, але й окреслен1 шляхи Згх про-никнення, якх проходили степами Азово-Чорноморсько! зони. Особлива роль у розвитку та хнгенсифхкацп вадносин належала кочуван-ню скотарських груп в умовах вхдкритих степових просторхв. Сам1 Ц1 племена були явищем складним, вони В1др1знялися не тыьки рхвнем розвитку, але й багатоплановими зв"язками М1ж собою. Де-якх з них.взаемодхючи з ранньоземлеробськими центрами, не тиь-ки зазнавали IX впливу, а й самх справляли його.

Заф1ксован1 культурно-економхчнх.зв"язки, шляхи та умови хх розвитку мали свох реальнх основи в хсторичних особливостях двох контактуючих областей. Важливо зазначити, що характер взае-

мин диференцметься також за напрямиами IX у передпрськхй та степовхй смугах Пхвн1чного Кавказу. •

Особлива еднхсть степових племен - суворовсько1, новодани-Л1вськ01, передкаЕказько1, нижньоволзько1 груп - створювала ^лови й можливостх далекосяжних зв"язкхв у рамках дах племен х далеких областей. Ця еднхсть поглиблювала наявн1 контакти.

Отже, для першого видхленого наш етапу в загалыпй 1СТ0-ричн1й динам1Ц1 взаемоввдносин племен Украйни та Кавказу показо-вими е зв"язки; заснованх на власне обм1нних процесах, проте . жорстко не визначен1 виробничими потре^чми :кокного сусп1льствг.

Другий етагс.

У розвитку культурно-економ1чних вхдносин даних областей в раший перход бронзи наш вт!яен1 як основн1, з одного боку, нижньомихайлхвська та яша культури, найбьлыд характерн1 для епохи ранньох бронзи степово1 Укра1ни, а з хншого - майкопська культурно-1сторична слхльн1сть. Вивчення останньозс дае змогу вже зараз ставити питания про наявн1сть кхлькох реальних вар1-ант1в культур. Це - захщотй /прикубансышй/ з рисами бхлып ран-нхх енеолиичних культур Прикубання, як1 добре представлен! в материалах Ходжохських нав101в та Уяакозовськох печери; сххд-ний /терсышй/ з елементаш закавказышх культур /Чеченов, 1974/, який характеризують матер1али Галюгаевсышх поселень ; П1ВН1Ч-ний, степовий /умовно наш названий донським//5б, 477 з сутж-ними пам"ятками так званого "степового Майкопа" /Гей, 1989/.

В матерхалах останнього чхтко простеяуеться взаемод1Я май-"копсышх 1 П1зньосередньостог1всышх елеменТ1Вк Це' спостерпеться, зокрема, на керамхцх майкопського типу. Так, наявн1сть II визначено на правобережж1 Дону в поселениях Константшпвка, Раздольне. Ймовхрно, в даному районI могли здхйснюватися безпо-середн1 контакти рухливих скотархв Поднхпров"я з представвика-ми майкопсько1 спхльностх. Саме пад впливом цих контакт1в вироб-лялися новь але близьК1 форми культури. Певним проявом IX е по-судини з Радутки /Максименко, 1973/ 1 Константинхвського поселения /Кияшко/. Останнхм часом факти, коли майкопська керамхка тра-плялася разом з кон стантинхвсь .кого, вхцзначено не лише на поселениях, а » у значив кхлькост! поховальних пам"яток /понад 100 ви-

патав, за гадрахунками О.К.Гамаюнова/. Це, як окрем1 похован-ня, так I кургагоп могильники в Подотп, наприклац, "Танькхн" або "Кастирський-УШ" /Житников, 1989/, що М1стили рхзнорвдну керамгку, з одного боку - типову маикопську, з шитого - констан-тин1Вського /середньостог1всього/ зразка. Прикладом шших про-ЯВ1В такого впливу можуть бути знахвдки нолав, бронзових прикрас, крем"яного швентаря /Гамаюнов, 1987/. Наявнхсть IX - безпереч-ний показник зв"язкхв. Той факт, що вказанI об"екти виявлено в матер1алах поселень та поховань Нижнього Дону х нав1ть на його правобережи, характер сполучення /кавказьких I степових компо-нентхв/, а також вхцносно висока насиченхсть ниш дае можли- ' В1сть ставити питания про особливу роль цього району як зони штенсивного контакту в розгорташп зв"язк1в. Нижне Подоння х Схине Нриазов"я здавна було територ1ею /ще за енеолхгу, що вже ввдзначено/, де сходилися хвил! вшшзхв як з Пхвнхчного Причор-номор"я, так I кавказького регхоку. Тут, здйснюваяося взаемо-проникнення культур, що започаткованх у рхзних традшиях.

На територ11 Пхвнхчного Причорномор"я у цей час ф>1ксуються понад два десятки знах хцок 1мпортноЕ майкопськоЕ керамхки I на-сл1дувань хй. Причому ця керамхка, виявлена як на нижньомихайлхв-сышх пам"ятках /два зразки хмпортхв/, так I в пам"ятках ямноЕ культури, поширюеться вЕц'Дону до ГНвденного Бугу, охоплюючи всю степову територю.

Н& спиняючись на характеристик дашх матер1алхв, що вже зроблено в окремй статтх /197 й монографхЕ /3/, згадаемо лише не враховану ран гае цеглясто-червону посудину з добре вироблено-го Т1сга, чудово оформовану, яка походить ? кургану 8/3 побли-зу м.Павлограца ДншропетровськоЕ областх /Ковальова, 1991/. Бона знайдена при похованому у лозх ацорашЕ небхжчиковх, орхен-тованому на П1вдень. Обряд I керам1ка цього поховання е типови-ми .для племен майкопськоЕ культури.

Наведений факт пхцтвердауе моклив1сть проникнення якохсь невеликсЕ групи манкопського населения /тут е I друге элачогхч-не поховання/ на територга Присамар"я. Це, напевно, реальй1 мх-гранти з Кавказу, що влилися в етнхчнг шсиви УкраЕни, принхсши з собою дану керамхку. Не виключено, що своорхдним репером на шляху майкопських племен ввд Дону до Дншра моке ввагшйгся зна-

- 21 -

хвдка червоноглинянох посудини з основного поховаяня поблизу с.Олександрхвки Старобешгвського району Донецько1 облаетi. Це один is зразк1в irnopTy майкопськох керэмхки.

Видьлення iwraopTiB i наслхдувань Майкопу загалом у пам"ят-ках ранньоямноё культури степовоё Украёни виявляе pi3Hi piBui i форми впливу, а саме безпосереднього, контактного, коли йдеть-ся про матерхальний обмга /або спьлкування племен, пов"язаного з 1нф1льтрацхею окремах груп/, i, по-друге, коли стал1сть зв"я-3KiB породауе глхсцеве виробництво KepaMira пхд впливом кавказь-кох традиц1ё, напри клад, зразки насяхдування в пам"ятках ямноё культури: Шлинне. курган 12/6 ; Кар"iне. курган 1/5 : Першокоо-тянтиивка, курган 18 ; TapaciBKa, курган ; Рисове, курган 1/65; Танкове, курган 9/12; Одеський курган та ш.

Порхвняльне досл1даення поширення чужорхднях елемент1в у згаданих культурах дае пхдетаву дая теэв щодо збыыяення на П13-ньому eTani майкопського хмпорту i наслхдувань у KepaMiui - важ~ ливому елемецт1 матерхальнох культури. Це простежуеться не тш>-ки в кхлькхеному зростаннх матерхалу, але i в ступен1 його впливу на змшу керам1чних форм, в поширенхй практиги наел!дувань. Taici явжца, безперечно, s вхдображенням погашения i ускладнення культурно-екокомхчнях контакт¿в. При всхй складноcti розумшня майкопськоё культури та pi3Ho6ora у хё хронологix ст!йК1сть тшпв у KepaMiui /г не тыьки/ зберхгаеться, що дае змогу базуватися на цьому.

■ Проте не зазначенх вище момента, хоча й дуже важливх, зумо-влювали дальший розвиток зв"язк1в племен степово1 Украёни та Кавказу. У вивчешп структури, характеру, щ1льност1 контактов осо-бливу роль вШграв метал. Потреба в ньому, викликана виробни-чою д1яльн!стю, визначила не лише посилення взаемодхё, але й впливу на економ1ку пов"язаних мхж собою областей. Виршалъним тут було поширення металу, зохфема обумовлене зм1ною позищё кавказьких областей, передуехм ix вищим економхчним розвитком. Якщо ранхше в енеол1тх метал поширюеться вхд Еалкано-Дунайського perioHy до Волги й Кубань то за доби ранньоё бронзи картина pi3Ko змхшоеться. По всхй степовхй Азово-Чорноморськхй зон1 простежуеться кавказька миш"якова бронза, хоч е чисто мши виро-би, 1дентит)1кад1Я матерхалу яких на рудн! джерела ще не проведена.

- 22 -

Кавказького металу поки що мало, бо тьльки починаеться процес його зростання. Особливо важливим у характеристик зв"я-зкхв х не лише хх, а й розвитхсу виробництва цих областей е факт наслхдування у виготовленнх металевих предаетхв. Останне досить переконливо свхдчить на користь реально виникло1 потреби виго-товлення виробхв певного виду на мхсдх за кавказькими зразками. Це пов"язувалося хз зростаючою необххднхстю використовування знарядь такого типу 1 моклив1ст» IX мхсцевого виробництва. Вод-ночас наявнхсть кавказьких зразив, за якими виготовлялися ви-роби, та кавказького металу Ч1Тко фгксуе стале спрямування зв"я-зкхв Украхни з Кавказом.

Оскхльки особливост1 IX були предметом досладкення автора /3; 277, сям пхдкреслити лише тх моменти, якх свхдчать про змши в Ц1Й галузх для перходу ранньох бронзи. Насамперед, як уже говорилося, це поява самого металу в системх обмхнних вц-носин даних областей. Дэл1 - склад металевих виробхв, наявних у хмпортх та насяхдуваних зразках: знаряддя працх /сокири, тео-ла, гаки, ножх, шила/, зброя /кинджали/, прикраси /пуансонт бляхи, скроневх п1ДВ1ски/, За формою х характером вони близьк1 до кавказьких виробхв, а бывопсть хх виготовлена, згхдно з анализами, з миш"яково1 бронзи кавказького походження. Важливо вхд-значити в ¿шортI й наслхдуваннях численнхсть знарядь прац1, що, мабуть, зумовлено виробничою необххщистю. Разом з тим, показо-во, що I для доби енеолхту предметом експорту були кам"шх знаряддя, якх за того часу вхд1Гравали провину роль. Виробничий характер 1мпорту, безперечно, справив вплив на розвиток мхсцевого виробництва,-який знайшов вираз у наслхдуваннях, х при виготовленнх форм для виробхв на М1СЦ1 /форми для вдаиву сокир з Махвки, острова Самарського на Дншропетровщгаи/. Дал1 важливо вказати на рхзнохарактершг/' матерхал предаетгв обмхну /метал, кёралика/.

Як вхдомо, обмхн знаряддями прац1 мае в усякому випадку ви- . робнич1 основи. I такий обмш за свохм значениям в еканомш1 по-С1дае особливе мхсце, тод1 як впровадаення в обмши в х дно сини прикрас та шших речей невиробничого характеру вШграе роль показника зростаючих потреб населения взагал1. 1,нарешт1,посиле-ння власне економхчних обмхнних зв"язк1в мае сво1М насладком

змщнення взаемовпливу в галуз! культурних досягнень, посилен-ня 1деолог:гчно1 взаемодй. Розвиток господарсько! Д1ЯЛьность високий р1вень металообробного виробництва у майкоп сышх племен створили умови для складно1 соцхально1 органхзаци, що знайшло прояв у поховальному обрядг, зокрема в сприйнятт1 1дех кургану, запозичено1 вгд степових племен. Виникнення курганного обряду як вираз певних аспектхв св1Тогляду маккопського суспхльства назрело, звичайно, передусхм в результат! його внутрхшнього зрос-тання. Однак у цьому племена УкраШни вм 1грали не останню роль.

Стосуеться це I появи стел на КавказI, знахадки яких нами проаналхзованх /84 екз./ по трьох районах лередгхрськох смуги /337. Передача традицШ антропоморфного зображення у каменх.вла-стива степовим племенам Укра:£ни з середини 1У тис.до н.е., здг?-снювалася людьш, ям селилися у зон1 контакпв I принесли з собою хдею творения стели, сприйняту мхсцевими племенами. Саме в так1Й зон1 виникли умови засвоення чужо!с !дех, прилучення до нех. Контактними могли бути групи "стенового Майкопу", а також племена прилеглого до нього стенового поясу Украши. Залишен! цим населениям пам"ятки дають конгфетний матерхал щодо велико-масштабних пересувань нос1хв майкопсько1 культурно-1сторично1 спхльностх з пхвдня на пгвнгч, кргм того, свхдчать про гснуван- . ня у вказаному районI масиву племен, який зберхгае, з одного боку, чхтко виявлен1 степовх, а з хншого - майкопськх традици. Розмхщення майкопсышх племен на територп П1вн1Чно-Захиного Передкавказзя аж до правобережжя Дону 1-злиття IX з степовнми племенами створювало специфхчну культурну групу, яка багато в чому визначала розвиток зв"язк1в I поширення у.серецовииц кав-казького населения степових традиций, у тому числ1 й в сфер1 хцеологп.

Цх ж племена за доби бронзи, певно, були посередниками в передачх на П1вн1чний Кавказ бартерного продукту, за В1дсутнос-т1 грошовкх екв1валент1в. 1снують р13Н1 припущення. ъЛ.Круп-нов висловлюе думку щодо регулярного обмгау кавказького металу на худобу, смь, зерно. Перше пхдтверджуеться деякою м1рою да-нимп зоолог1в. Так, С.К.Даль на пристав! анал1зу остеологхчних матерхалхв з нашх розкопок у верхньому Прикубангп прийшов до висновку, :цо велика рогата худоба з поховань доби бронзи ххього

району е притаманною рхвнинному або низькогхрському ландшафту х наближаеться за типом до сучасноЕ украЕнськоЕ худоби. За етно-графхчними даними, г!рське населення Карачая навиь у XIX ст. для полгашения погол1В"я використовувало тварин, якх вхдзначали ся великим екстер"ером, високоо продуктивнхстю- х витривалхо-тю. На наш погляд, дань одержанх С.К.Далем за матерхалами роз-копок у верхньому Прикубаннх, можуть свадчити про те, що здхй-снювалися перегони велико! рогатоЕ худоби х за доби броизи, зо-крема з метою використаяня ЕЕ для виведення нових порад на Кавказ!. Взагал1 ж продукти тваринництва х прийоми ведения скотар-ського господарства, безперечно, Мали велике значения в орган1-зац11 обмшу й забезпечували функадонування певноЕ лшй еконо-м1чних ЗВ"ЯЗК1В.

Предметом обмгау населення Украхни та Кавказу могла бути С1ль. Запаси ЕЕ в Украхн1 величезн1 х багато джерел сировини розташованх ближче до Кавказу. Основнх поклади сол1 наявн1 в Дн1про-Донецьк1Й западинх, на Донбасс:, в Криму, Прикарпатт! й Закарпатт!. На 'Чорноморському й Азовському узбережжях зосеред-жен1 солян1 промисли. Про стародавнх коренI солевидобутку св!д-чать археологхчнх данх щодо солевар1ння /хоч I вхддалених ввд Кавказу областей Украхни /Крушельницька, 1987/. Реалыпсть нако-пичення великих запасхв сол1 - показник не лише процесу видобут-ку, але й нагромадження ЕЕ. можлявого продукту обмму.

Дуже вежливо вздзначити динамхчнхсть зростання звпязкхв для висвмлюваного перюду тэ певн1 зм1ни протягом часу. Це виявля-еться у характер! поншрення типхв металевих виробхв: на ранньо-му етап1 сокир, а дал1 - тесел, дол1Т, шил, нохав, гакхв. Вхд-буваеться поммне посилення еяементхв майкопськоЕ культури, су-дячи з даних щодо металевих та керэшчних виробхв у пам"ятках степовоЕ УкраЕни. Якщо в нижньомихайлхвських пам"ятках е тхльки два зразки майкопськоЕ керамхки, то в пам"ятках ранньоямноЕ культури в десять разхв больше /наслхцувань та хмпорту/.

Крхм того, 1снуе ряд типово майкопських комплекс1В на тери-торхЕ УкраЕни, наприклад, назван! вж.е поблизу Павлограда, вхдо-м1 на Донеччинх в Сватовому й с.Петр1вка, поблизу с.Константин1В-ка в Приазов"Е, гробниця Зьягао в Криму та 1"., де роль кавкаэь-кого компонента значна. В зв"язку з тим, що цд комплексй маять

ст1йк1 характерн1 традици маУ'копськох культури, можна припусти-ти проникнення окремих груп кавказького населения на- територгд степово? Украхни.

I нарешт1,серйозним моментом е фронтальний характер зв"яз-К1В. При цьому IX шляхи йдуть через Дон, Донець I по степах, а також хнтенсивне спмкування зд^снюеться через Крим, на що ранние звернули увагу А.О.Щепинський та Д.Я.Телегш.

Масштаб охоплення областей Укра1ни кавказькими впливами досить великий уже доя переду ранньо1 бронзи, далх в га зростае. Вхцтворена на основ х картографування кавказысих компонент хв картина IX поширення свхдчить про насичешпсть ними областей Укра-1ни /карта-схема/. Якщо провести Л1НХ1 з г.псць знаххцок у напря-м1 до Кавказу, то добре видно, як вони перетинають практично вс1 основн1 облаетх. Незважаючи на нерхвномхрнхеть розмхщення знахз:-док, пов"язаних з кавказьким впливом, можна говорити про сформо-вану на Укра!сн1 потребу у в1Дповхдному хмпорть

Усх вказанI особливостх характеризуют практично новий етап у розвитку зв"язк1в населения тёритори УкраЗсни та Кавказу доби ранньох бронзи, лкий вхцзначаеться, з одного боку, продовженням традицхйних взаемов1дносин, хоч х в змшеному за обсягом /знач-но зб1льщеном^вархант1; з хншого - появою виробничох: необхвдно-ст1 в г/еталх у населения Украхни й активним застосуваннш кавказь-кого металу незалежно вхд мзих гожливих даерел сировини.

Tpeтiй етап.

Це був перход, коли величезн1 територи вхд Дагестану до Румуки:, усе узберегая Азовсысого х Чорного мо{яв заселяли в основному племена катакомбних культур, як1 можна вваиати 1сто-ричною ептлънхетю, тхею чм ишою м грога пов"язаною з попередньою. Так само як I дая доби енеолхту, туг намхчаеться чхтко виявлеиа едн1сть,при во1й рхзноманхтностх, племшних груп на Укра1нь що випливае з поховального обряду. У катакомбнхй областх Украхни видмягаться харкхвсько-воронезька /середньодонсыса/, донэцька /донецько-донська/, дншро-азовська /з кримською групою/ та и-гульська культури; за межами Украхни - поволзька I передкрвказь-ка з ряцом груп.

На пхвдн! територ!я катакомбних племен щмьно приникала до

передгчрських областей, де була поощрена мша гамьн1сть - П1В-нхчнокавказька з рядом локальних вархантхв. Прськх райони Дагестану й пхвденнох Чечн1 за доби середньоё бронзи охоплюе "гга-чинська" культура, /за М.Г.Иадааевим/, або сххднокавказька культурна область, /за В.I.Марковмим/. Пам"ятки доби середньоё бронзи П¿вн1чно-Сх:дного Кавказу Р.Г.Магомедовим /1992/ запропоно-вано об"еднати у схвдюкавказьку метакультурну иплыпсть, яка включае присулакську, манаську, велхкентсщу групи та Г1нчиясь-ку культуру. Отже, у Дагестан1 вщцляеться велхкентськжгрупа пам"яток середньоё бронзи з родовими усипальницями у вигляд1 безкурганних катакомб ; на територхг Центрального Кавказу - гру-па катакомбних пам"яток Кабардино-Балкари та П1вн:хчноё Осетхё, на Заххдному Кавказх - верхньокубанський вархант катакомбних пам"яток. При дьому вс1 три останн1 групи зв"язан1 М1ж собою. Наявнхсть таких локальних вархант1Б на меж1 пхвнхчнокавказькоё спхльностх, з одного боку, забезпечувала пластичнхсть взаемо-вплив1в, а з хншого - створювала особливу зону складнших контакт 1В I немовби "розщеплювала" безпосереднхсть контакт1В Кавказу й степовох Украхни. Одночасно проходив процес заповнення степового Передкавказзя племенами катакомбних культур 13 своё-ми локальними особливостямн /наприклад, батуринський вархант/. Названх фактори зумовили поглиОлений процес поширення катакомбних племен на територгё П1вн1Чного Кавказу й ускладнили його характер. Виникають й 1НШ1 1СТоричн1 обставини та можливост1, що сприяють зв"язкам передгхрського Кавказу I степовоё Украхни. Пхвнхчнокавказькх племена ще бхльше зми'каються довкола гхрськох частини. Археологхчно ф1Ксован1 зв"язки в пей час быыл склад-Н1. Це був перход великих культурних тралсфорпахйй I економ1ч-ного пЬщесення, що супроводилось як ускладненням, так I поглиб-ленням эв"язк1в населения Украхни та Кавказу.

В1н характеризуе не лише новий р1вень обьйну х широту куль-турно-економ1чних взаешн, адз й нове економхчне становище в них племен степовоё Украёни. Що ж до змхсту обшнних зв"язк1в, то дуже важлкво пвдкреслити два моменти, а. саме змгау рол1 г М1сця металу та зб1льгаення об'сягу в1фоб1в побутового плану I насамлеред такого матер 1алу, як трйтт, що тхсно пов"язана з мхсцевиш культурнимк трададями I Тхльки за особтзих умов мо-

_ 27 -

гла стати об"ектом падвищено!£ рухливостх.

Пор1внялъно-типолог1Чний анал13 керамхчних зразкхв з пам"я-ток катакомбно1 культурно-1СТоричнох спгльностг Украгни, Я1а за СВ01М характером в1цр1знягаться вад комплежив М1сцев01 кера-мпси, позначено1 пхвнхчнокавказькими впливами, приводить до пев-них БИСН0ВК1В. Кераг.ока п1Вн1чнокавказького типу / 1млорти : на-слхдування/ фхксуеться на територхх степово1 Украши налрикшп першого - на початку другого етапу П1вн1чнокавказько1 культури. В пам"ятках середнього перходу вхцомо 18 зразкхв /Импорт I на-сладування/, а для пхзнього ~ 34. Причому для середнього периоду налхчуеться 12 1Мпорт1в I 6 насладувань, а для пхзнього -два 1МПортних зразки. Найбыыда кмьклеть насладувань передкав-казько-маничського типу припадав на пхзнхй пер 1од /32 з 34/. Керамхка 13 слхдами пхвнхчнокавказьких вплив1в представлена ПОСуДИНаМИ Р13НИХ форм I СТШ11В - б1КОН1ЧНИМИ, КуЛЯСТИМИ, П0Д1б~

ними до казанк1в, ргаовидними. За формою х стилем вони вадповх-дають хронолог1Чним змгаам у керамщх П1вн1чнокавказько1 та пе-редкавказько1 культур. П1вн1чн0кавказьк1 керам1ЧН1 вироби, як можна судити з наявних даних, не характерн1 для ранньох: фази катакомбного перходу, оскьлькя тут збережено виразно стал1сть ямних традищй. Водночао протягом наступних фаз спостерхгаеть-ся поступове к1льк1сне нарощення пхвнхчнокавкаэБких зразкхв, вадзначених у катакомбах степово1 Украхни. Поряд з цим чхтко простежуеться ускладнення характеру I змш проникнення кавказь-кого матерхалу, що знаходить прояв у багатовар1ангност1 остан-нього, зумовлен1Й рисами'культури р1зних груп населения. Так, найдавнший прикубанський 1 чорнолощений посуд /центральнокав-казький/?/ використовувався як жаровнх на розвинутому етап1 до-нецькоЗЁ катакомбно! культури /хоч припускаемо I бхльш ранне 'И проникнення на Донбас/. Тут же фхксуеться поява курильниць пе-редкавказького типу, а також посуд з особливою обробкою поверх-Н1 - обмазкою, характерною для пхвн1чн0-сх1дн01 частини Кавказу. На цьому моментх зупинимося доклада 1ше, бо вш яскраво еввд-чить про поширення керамхки. Нин1 в пхвценно-схйхнШ частинх Украхни виявлено значну групу посудин /близько 40 зразкхв/ з не-властивою мхецевим культурам традащею обробки поверхнх. Бона за свохм екстер"ером мае вигляд харахд-ерно! навмисне-грубо! об-

мазки, коли глиняна маса утворюе жорстку поверхню з увдльнення-ми, рельефними сяхдами /жорсткими або м"якими/. Цей специф!чний спосхб оформления посуду, як свхдчать наяши спостереження, г<пг виконуватися по-р1зному, що встановлено при вналгз1 його зраз-К1В, проведеному А.О.Денисовою. Але головним залишався техгачний прийом утворення саглох поверхнх. Це характерний момент, пов"яза-ний з певним типом виробу. Незважаючи на р13номан1тнхсть форм, для них е характерним сполучення рхзних видхв поверхн1, ретель-но оброблено1 верхньох частини ! нижньоЕ, оформлено! вказаним способом. Дно тако1 посудини, як правило, плоске, В ус1Х випад-ках загальним виглядом своЕм, зламом черепка вони добре видхля-ються. Показовим дая цього типу форм е-схожий характер декоративно! обробки значнох частини досягцжених нами зразкхв, як1 мають рельефа валики, при наявност1 1нших ^ар1ШТ1В. Таи черепки в!д-значенх в катакомбах рхзних областей, а саче Дагестану, П1ВН1Ч-но! Осетхх, Ставропольського краю, Ростовсько1, Донецькох та Лу-ганськ01 областей /42, 45, 4§7. Судпчи з наявних даних, виконан-ня зазначеного прийому 1 його зв"язок з локальними особливостя-ми були р1зн1. Диференцйований аналхз великентсвкох керамхки, для якох цей прийом мае стхйК1 М1сцев1 традици, пов"язуеться з ввдпоевднсю технхкою виготовлення посудин. В основ! цього, як ыожна бачити при боковому освхтленн!, лежав спомб двочастинного виконашш посудин, коли верхня частина - шийка та вгаця - форму-валася хнакше, нхж'тулуб. Можливо, його нижня частша виготов-лялася не з одного шматка I в рхзний спосхб. На зовншнй; поверх-Н1 велхкентського посуду пхд патьоками обмазки з рельефними слх-дами простежують-ся, нхбито виходячи з-пхд не1, малопом!тн1 й фасован! лише при спецхальному освхтленн1 ввдбитки тканини /до реч1, для всIX велхкентських зразкхв вона 1дентична за типом/. Ц1 дан I отримано при визуальному огляц1 керамхки Е.В.Сайко. Ма-буть, нижня частина посудини виготовлялася на якхйсь оферичн^ оскав1, застеленхй тканиною. I пхсля незначного писушування /що, певно, й забезпечувало збереження В1Дбитк1В тканини/ ще на воло-Пй поверхиI глини робилося навмисне грубо 11 замазування. Для 1нших комплеко1в найчтише виступае збереження цього принципу в матерхалех з катакомб Чограя Ставропольського краю х хутора Долгого Ростоесько! облает!. У самому Вел!кент! подхби! зразки

належать до двох комплекс1в: з одного боку, вони виявленг в катакомбах /лЯ, 3, 5/, з итого - у синхронному шар1 Вел1кечтсъ-кого поселения, зокрема, в гончарни печ1. Крхм того, в остан-нй заф!ксовано зразки, де наявна чужорщна глина. Под1бний факт вхдзначено й при досл1дженн1 А.О.Денисовога виробу з Пхонерського Станично-Луганського району Лугансвкох облаетI /курган 7/4, розкопки КЛ.Красильникова, 1987/, однак це потребуе додаткового вивчення. Можливо, виходячи з потреб, викаристовували р13Н1 ва-рганти цього прийому. Для поховальних комплексхв посудини виго-товлялися ретельнйе, проте зберггали жорстку поверхню у тшпй частинх тулуба з метою створення особливого декоративного ефек-ту.

Для вс1Х вархацхй вивчених зразкхв, пхдхбраних за характером обробки поверхн1, вхдзначено збереження сталих традиций х основного принципу в пхдходх до цхех технологах. Враховуючи те, що ми маемо найбхльш стхйке, глибоке 1 рхзнопланове виявлення дан ох традищх на П1вн1Чно-Сзадному Кавказ I, можна вважати появу такох керамхки в Укра1Н1 наелхдком кавказькото впливу, причому зафхксованого на керамхчному матерхалх,. який наймхцнхше збер1-гае сво£ етнхчн1 риси. Форма посуду в катакомбах Укра!£ни перева-жно бахмутського типу, але з наявнхетю нового технологхчного прийому, що, ймов 1рно, еввдчить I про самостп"не засвоення його мхсцеЕими майстрами. Для традицхйних культур Укра1ни доби серед-ньо1 бронзи цей технологхчний прийом цхлком чужий, хоч I вхдзна-чений в культурах боян, кукутенх-трипхлля, гумельниця, якх ан1 хронолог1Чно, эл! територхально не пов"язугаться з л1всбережними пам"ятками -Украпш I не можуть бути витоками описано1с практики у катакомбникхв Луганщини. Поява керамхки з обмазкою часхв серед-ньо1 бронзи в донецькхй катакомбнШ культур^ у пам"ятках роз-винутого 11 етапу, цае пхдетаву стверджувати зв"язок населения цхех культури з племенами П1вн1чнс-схгдних областей Кавказу, скорме всього, через посередництво степових передкавхсазьких груп населения.

Можлив1СТь цього деякою мхрою пхцтверджуеться I даними антропологи. Уже в ранньокатакомбний пер ход на Донеччин1 зарисовано прийшлий компонент, що напяскравхше виявилося в штучнгл деформац!! голови /Шепель, 1989, 1990/. Для серецнього I яизньо-

го пер году катакомбнохс культурно-1сторичнох облаетI, за спосте-режекнямн К.О.Шепель, е показовим високий процент деформацы у Нижньому I Середньому Подошл, басейнх С1верського Дмця, Перед-кавказз1. Пильну увагу привертають повадомлення щодо черепхв з катакомб Луганщиш* /Говоруха, курган 2/11 I 3/8, з розкопок 0.0. Кротово1/ х Македонове /курган 1/10, розкопки Виборного/, де тралилася керамхка з обмазкою; Ц1 черепи мали слхди яскраво ви-раженоЕ штучног деформаци високого ступеня. Як ведомо, накбхльш рашпй випадок 11 на територ11 П1вденно-Сххдно1 Ьвропи виявлено в Дагестан!. Тут цей прийом набув поширення зчасхв енеолйу /Пн-41-Гоно-Манас ; 1&дж1ев, 1375/, що дае можлив1сть припустити про-никнення у катакомбне середовище Донеччини еххцнокавказького населения, яке принесло не лише звичай деформащх голови, але й особливий спосхб обробки поверхнх посудин.

Включения носив передкавказькох культури в середовище населения Орельсько-Самарського межир1ччя неодноразово пвдкреслюва-лося 1.Ф.Ковальовою /1976, 1989/. Розкопан1 тут катакомбн1 похован-ня Ш обрядовог групи з комплексом керамхки та 1нших предмете, хдентичних видам Передкавказзя, можуть еввдчити про мхграцш племен з цього району на Донбас 1 дал1 в Поорьлля, що забезпечува-ло актив1зац:го культурно1 взаемодге населения великох облает 1 В1Д П1вн1чного Причорномор"я до Прикаспто.

Ьисока рухлив1сть племен, характерна для цього пер ходу, спри-яла розвитку зв"язк1в, але основною умовою були взаемнх штереси, передусхм економхчна потреба, яка визначала глибину здхйснюваних контакт1в та ix рхвень.

У принцип, на той пер1од зберхгаетьск типолоГ1чний набхр металевих вироб1в, наявний 1 ранше вобишних ввдносинах /соки-ри, тесла, долота, гаки/, хоч вш значно розшираеться, особливо за рахунок прикрас /посохопод1бн1 шпильки, кьльчаст1 бляхи, брон-зов1 медальонн, рхзнофхгурнх П1дв1ски/. Зб1лъшеяня кхлькостх кош-товних металевих прикрас, привезених з Кавказу, яередбачае появу якхено новкх потреб населения Украхни. Поширення прив1зних 1 особливо мхецевих металевих прикрас - показник наявностл достатньох кхлькостх металу та змии загального асортикенту звичнпх вкробхв у житт1 степових плетен, забезпечеь'ня дальшого розвитку кеталооб-робного виробництва.

- 31В характеристик мгсцевого виробництва, що розвивалося пхд вшшвом кавказьких технологхй I зразмв, важливе значения мають ливарн1 форми, IX кмыйсть I характер. Так, якщо для перЬду ранньо1 бронзи нал1чуеться локшцо три набори з ливарними формами сокир /Крим I Дншропетровщина/, то для доби середньоё бронзи IX втричх бхльше. Вхдзначаеться певна диференцхацхя осташпх. Зокрема, видыяються форми для вадливання виробхв з елементами кавказьких традицхй /Симферополь, Пришб/. У такому раз1 комплекс з под1бною знахикою можна пов"язати з прийшлим майстрогл, хоча й не виключене повне запозичення кавказьких технолог¿чних схем. Однак трапляються I форми, викснан1 за мхсцевими зразками. Такий вархант являють собою глинян1 форми для ввдливки сокир "ко-лонтаёвського" типу /як встановлено С.М.Кореневсьюод/ з катаком-бних поховань у м.Луганську, м.Краматорську, с.Покровка. Соки-ра даного типу знайдена в комплекс! донецько1 катакомбноё куль-тури в м.Лривхлля /курган 11/8/. Технологхчна схема виготовлен-ня под1бних сокпр загалом В1дпов1дала схемам, ЯК1 за цього часу активно освоювалися на Кавказ! /литник у спинку/. Разом з тигл, факт появи "колонтахвськох" форми сввдчить про вдаивку м1сцевих тип1в виробхв.

Зростання обсягу металообробного виробництва ввдображено в 1<1Лькост1 комплекс1В"ливарник1в", яка збхльшилася за доби сзред-ньох бронзи в пор1Внянн1 з попереднхм перходом у девять разхв. Достижения цих 30 комшгексхв, виявлених по вс1Й територ11 ката-комбноё культурно-1сторично!с областх Украёни, збагатило новими даними уявлення про тодшню орган1зац1ю бронзоливарного виробництва. Концентрац1Я х локалхзадхя комплексхв ливарникхв та мета-левих знарядь у певних районах дае можлив1СТЬ ставити питания щодо процесу формування на територи Украёни в даний пермд кмькох центрхв металообробки. Необхинёсть такого виробництва на М1СЦ1 зумовила появу в ряд! районхв Украёни металургхв-ливар-никхв кавказького походження I водночас стимулювала спец1ал1за-цш мхсцевих майстрхв. Вид1лен1 три виробничих центри - нижньо-дн1провсышй, приазовсько-кримсышй 1 донецький - не тхлыш по-казник формування мхсцевого виробництва, але й забезпечення ос-таннхх pecypcai.ni I споживачами. Чётко визначаеться робочий набхр ливарника /умовно майстра металообробки/. Тут е сопла, тиглё.

ллячки, форш для ввдливання знарядь та рхзновеликих х р13ноф1-гурнях брусК1В, пздставки-ковадла для розкатки листового металу х кування др1бних ювелхрних виробхв, молотки середньох д1х для розкатки металу при гарячому куваннх, молотки для холодного кування металевих виробхв, крем"ян1 серпи для зрхзання тростини та хнший ковальсько-ливарний 1нструментар1Й /трасолог1чн1 досл1-даення окремих комплексхв проведено Г.Ф.Коробковою/. Особливо ели ввдзначити в цьому планх форми для одержання брускхв-заго-товок, а також глинянI модельки чи дублхкати реальних злиткхв, за якиш виготовлялися форми. Це е переконливим сввдченням того, що тут виконувалися не лише вхдливки виробхв з металу, але й са-М1 злитки-заготовки були мхсцевого походження. Велика к1льк1сть ллячок I вивчення сп1ВВ1дношень розмгрхв приводить до висновку про IX ранжируванн1 мхсткостх, що- пов"язане з певною ваговою системою, як це було показано 1.Т.Черняковим I АЛ.Кубишевим /1985/ на мате'рхалах ллячок з М.Тернхвки.

Для кожного з центрхв склад технологхчного обладнання у комплексах мае вхдоцнностх, так само як I форма готових виробхв. Ш особливост1 найяскравхше виявияися у Донецькому районх, де створена була, налриклад, своя специфхчна модель для в1дливки сокири "колонтахвського" типу, освоено виробництво певного виду стамесок хз загостреним кхнцем, а також'ножхв з розкутим закхн-ченнш клинка /Братченко, Санжаров, Кравець/.

ФунгаЦонування видхлеких центр1В сввдчить про оформован1сть мхсцевих технологхчних схем, генетично похдашх в!д кавказьких. Саме в результат! ст1йких контакт!в з пхвнхчнокавказькими племенами, глубокого знайомства мхсцевих майстр1В з технологхчними схемами Кавказу, мохяивоогями одержання сировини в кыькост1, що забезпечувала дш цих трьох центр1В,як1 по-рхзному могли виходити на контакти з кавказькими племенами, створювалися умови для ак-тИЕХзацн, спец1ал1зац11 виробничоЛ Д1яльност1 на Украхнь Маемо тут явно циферешпйован! Р р13Н1 центри, як! детально розглянуп в працях /41, 50, 537. Серед них донецышй посхдае чыьне мхсце як за кмькхстю вхдкритих комплексов, так х за хх складом. Зо-крема, це стосуеться великих тигл1в, як1 нев£о;ом1 для хнших райо-Н1В. Можливо, тут I перерозподглялася певна частина сировини, що нацхоцила потхм до шших центргв. В таком раз! наявна окреслена

- 33 -

структура взаем0зв"язк1в уси локальних виробничих осередкхв, причому значна роль у постачаннх сировиною належала Донецьк1Й област1. Проте, з одного боку, географ1Я поширення комплексов "ливарникхв" рхзних центр1В свадчить про чхтко ьиявлене гснувалия хх виходхв по судноплавних р1чках до Чорного й Азовського мо-р1в, по яким М1Г транспортуватися метал. 3 шшого боку, в дослхд-жених комплексах фгксуються технолог:чн1 моменти, ЯК1 В1дрхзня-ються вхц донецьких технолог1Чних схем. Все це е непрямим дока-зом того, що вказан1 центри могли цхлком самост1йно, незалежно В1Д донецького, налагоджувати контакти з кавказышми металурпй-ними осередками. Однак, таке припущення вшлагае додаткових цока-31В, спец1ального визначення складу металу тощо. Загалом наявн1 .зараз дан1 про близыисть складу сировини, однотигоисть знарядь та обладнання, використовуваних майстрами Украхни й Кавказу /од-наковх сопла, тигл1, типи ллячок/. а також близькх розрахунки при виготовленн1 мхрних злиткхв - реалыи сввдчення безпосереднхх контакт1В ремхсникхв Украхни та Кавказу вепоху бронзи.

В цьому план1 наяетпсть I розвиток виробничих центрхв Украхни, так тхсно пов"язаних I переплетених технологхчними схемами й сировиною у сво1Х 0бм1нних взаеминах з Кавказом, е важливим показником ступеня впливу. 1снутачих зв"язкхв на актив1зац1Ю вироб-ничох д1яльностх й формування хх структури на Увра1Н1. Фхксоване посилення процесу розвитку в галуз1 металообробки, що знайшло вираз у формуванн1 мхсцевих виробничих центр1ВГ було, насамперед, результатом зростання економ1чного потешцалу племен степовох Украхни, в якому роль навказького впливу безперечна. Це виявилося не тыьки в постачаннх кавказького металу /86%, за даними Черних/, але й в характер! технолог1чних схем кавказького походження /у литв1, дозувашп, металу тощо/.

За доби середньох бронзи практично зм1нився ргвень вхдносин мьж Кавказом I степовою УкраЗсною. 13с племена зайняли в цих контактах нову позицш. При збереженнх всього обсягу культурно-еконо-М1чних зв"язк1в, IX структури, спрямування цей перход можна пов"я-зувати з новим етапом в IX розвитку, який визначався, в першу чер-гу, саме змихеною позицхею, а саме - становлениям бронзоливарних центр1В на теренах Украхни, що справляло реальний вплив на характер орган1зац11 обмхну з Кавказом.

- 34 -

а к

*

Таким чином, анал13 характеру зв"кзкхв, IX спрямування I зм1сту переконуе у перманентност!, стхйкостх контактов мхж племенами степово1 Украхни д П:вн1Чно,уо Кавказу за доби енёолиу-бро-нзи. Протягом цього перходу обсяг х структура зв"язкхв змхнювали-ся. Вони активно розвивалИся вшир за рахунок збьлыиення контактно! зони I вглиб - зростання ступени йтенсивностх та потенциалу IX значущост1. Пхвденна /кавказька/ орхентацхя у систем! вхдно-син населения степово!с Украхни поедала особливе мхсце. В контакт вступало населения двох р1зних, але хсторично пов"язаних областей. За доби бронзи Ц1 взаемини стають виразнхшими, в IX хнтен-сиф1кац11 важлива роль належить металу.

Охарактеризован! три етапи свхдчать не лише, як уже возначало ся, про пост1Йне зб1лъшеиня обсягу зв"язк!в Украхни 1 Кавказу, але й про дедал! зростаючу IX виробничу обумовлен1сть й пщ-вищення вагомост1 цих контакт1в у розвитку економхки стародавньо-• го населения Украхни, в ускладненн1 11 господарчо1 структури, що було важливою пхдставою складних хсторичних.процесхв, виниклих на IX територн.

Для першого еталу, видхленого нами в 1сторичн!Й динамШ взаемовхдносин Украхни та 'Кавказу, показовими е зв"язки, заснова-нх на власне обмшних вхдносинах. Вони ще не визначенг жорстко виробничими умовами розвитку кожного суспхльства. I загалом оо-НОВОЮ розгортання ОбМ1Иу були В1ДМ1НН0СТ1 у ВИрОбНИЧ1Й Д1ЯЛЬНОС-Т1. Значною М1рого обм1Н визиачався розширенням потреб коикретиих племен, у тому числ1 Р в прикрасах. Таке збьльшення потреб, в свою чергу, стимулювалося загальним економхчним поднесениям.

Для другого перходу, пов"язаного з ранньою бронзою, встанов-лено, що обсяг обммних зв"язк1в зростае. Вони стають складнит-ми за змхстом, мшяють структуру. Важливим моментом у IX структурной орган 1зац11 в цей пермд е поглиблення двобхчного характеру, яке визначаеться за наявними фактичними данями не лише кавказько-го походження, В1ДОмими на Укра1н I, але й степових елеглентхв в областях Кавказу, насамперец пов"язаних. 13 сприйняттям культурно-1деолог1Чних традицг", зокрема певних рис поховального культу /курганний о5ряч, антропоморфн! зображення на камен!/. Вплив сте-

пових культур на кавказькё, наприклад, на майкопську культуру, мав особливий характер I значения, оскёльки свёдчив про глибоку IX об"ективну взаемодёю, розкрйту вище.

Посилення ёдеологёчного взаемовпливу, обмёну культурними досягненнями е результатом власне економгчних зв"язкёв. Важливим показником, що характеризуе не тёлъки змёну ёх обсягу, змёсту, але й роль в економёчному життё племен степовоё Украёни /як од-нёеё з контактуючих сгори/, е активне освоения металообробки, викликане потребами розвитку суспёльств цёеё области Метал кав-казького походаення потрапляв на Украёну, що мае особливе значения, у виглядI знарядь працё. Переважно це сокири, тесла, ножI, долота майкопського типу. Зв"язок ёх з Кавказом, зокрема майкоп-ським виробництвом, визначено за складом металу. Проте, поставки саме знарядь працё свёдчать про появу принципово нових пгге-ресёв степовоё Украёни, тобто виробничих. Як вёдомо, знаряддя Праги е не лише найбёлып динамёчним кошонентом ус1Х технёчних за-собёв, але й вёдёграють роль перегворгаючого фактору у виробничгй дёяльностё. Щодо останньоё, то чкмалого значения набували цё ви-роби, виготовленё на мёсцё за кавказькими зразками. Таке наслёду-вання свёдчить про стабёльнёсть зв"язкёв з Кавказом, тривалхсть дёё майкопсышх впливёв, а також про новий рёвень споживання степових племен, коли виникае необхёднёсть освоения металургёё на мёсцё, що в свою чергу передбачае наявнёсть бази, технологёч-них знаиь I вхдповгдноё спецёалёзацёё майстрёв.

Замша матерёалу в знарявдях працё /в енеолётё - кам"янё, тут - бронзовё/ мае принщгаове значения," I вплив Кавказу в цёй перебудовё виключити не можна. Навпаки, поява мёсцевого метало-обробного виробництЕа, безперечно, як результату дёяльностё мёс-цевих племен зумовлювалася великим впливом уже готових, устале-них, розвинутих схем, передусём, кавказького виробництва. Однак, у розробцх таких схем простежуються I своё мёсцевё особливостё. Як показуе дослёдження ряду виробёв, вёднесених до наслхдувань /зокрема сокири/, вони виготовлялися з матерёалу, який за вста-новленим спецёалёстами складом мав кавказьке походження. Тобто питания тут стосуеться реального завозу сировини. Сам цей факт мае вашгаве значения, тому що кавказький метал являв собою основу розвитку мёсцевого виробництва. Отде, довёз такоё сировини е

не тхльки показником складу обмшу, але й загального стану еко-номхки суспыьства.

Яйцо гмпорт металевих знарядь працх характеризуй обмхн, ви-никлий з потреб виробництва, й тому оц1Нки його набирають особли-вох ваги в розумхннг економ1чних процесхв, важливим компонентом яких вш е, то розширення .завозу таких виробхв, як рхзноманинх прикраси, свхдчить про хнший бгк та р1вень обмхну. Це визначае-ться пхдвищенням попиту на такого роду вироби I наявн1стю джере-ла IX задоволення. До подхбного типу обмхну належать й 1шп пре-дмети побуту. Поява керам1чних вироб1В дуже показова в цьому пла-нх. На територы УкраЗсни ввдзначена червоноглиняна лощена кера-М1ка чудово1 якост1 майкопського зразка. 1мпорт гпех керашкк, що не була предметом гостро1 потреби у виробнич1й дгяльностх, а являла собою побутову р1ч, - переконливе свичення ускладненого ббмшу I певно1 тенденцй до його стабхльност1 та зростаючо1 ро-Л1 ввозу в економхчнхй орган1зац11 степово1 Украми.

Таким чином, другий етап характеризуемся, розширенням обмшу, змиою його ролевого навантаження I глибшою Д1ею в розвитку еко-номхки степово1 УвраЗши.

Досл1Джуванх зв"язки перебувають у поступальному русх протя-гом усього бронзового вхку. В третьому пер1од1, порхвняно з другим, вони збагачуються х ускладнюються, насиченхсть пам"яток импортом I предметами 1з следами кавказьких впливхв у степов1й Ук-ра1нх значно збившуеться. Освоения кавказькох сировини, самих виробхв, технологхчних схем IX виготовлення зд1йснюеться на до-сить високому рхвн1 розвитку кавказько1 металурги. Вадбуваеть-ся зростання I змхна потреб населения Ухсра1ни. Мшяеться рхвень вхдносин з Кавказом. У цей перход не лише посилилася штенсивн1сть взаемообмхну, але оновився його зм1ст. Впг пов"язуеться з обм1-ном сировиною, металевими виробами, речами рхзного роду /предметами побуту/, а також з хдеями в галуз1 технолог^. Металооброб-нё виробництво Укра!сни за доби середньох бронзи дор1внюе функ-Ц10нуванню кавказь'кого, якщо не за потенцхалом взагалх, то за роллю його в економхцх.

Зв"язки племен егеповох Укра1ни та 1Нвн1чного Кавказу, ви-значенх потребами кожного реНону, можна розглядати як 1сторично важливий фактор у розвитку племен цих областей. Вони були зумов-

лен1 об"ективними причинами, насамперед типом i характером еконо-м1чного прогресу суапльств, hki активно практикували продуктив-Hi форми господарства. Зокрема, вони пов"язан1 з потребами у си-ровин1 /з одного боку/ та ринками збуту /з 1Ишого/, але вгдпо-вiдно до свого зиготу виршували nnipaii завдання. Останнс знахо-дило прояв в катал1зуюч1Й дй кавказького металу i технологи на спец1ал!зацта виробництва /зокрема, металообробного/ в облао-тях Укравши, а також стимулюваяо розвиток г1рничодобувнох та ме-талургхйнох справи Кавказу. Формувалися быьа глибокх економ1ЧН1 вхцносини, що забезпечували вплив культурно-економхчних зв"яз-kib на Bci сфери життя населения. TaKi взаемини стали необххцним компонентом у життедхяльностх областей Украхни i Кавказу.

Отже, кавказьке спрямування зв"язк1в було активним-i nocTift-'ним протягом Bciei icTopii розвитку племен степовох Украхни. Сво-IM кор1Ниям ni контакти сягають мезолхту i вже в енеол1Т1 вони формуються як стал1 та В1.цкрит1 взаемини племен TepiiTopix Украхни i Кавказу. НаступноЕ доби, а саме в перюд ранньоЕ та середньоЛ бронзи вони набувають тако'х вагомостх та багатоплановост1, що можуть вважатися необхиною ланкою 1сторичного процесу контактую-чих СуОПЛЬСТВ.

QcHOBHi nmui. опублткован! по тем! науково! доповед!.

1. Верхнее Прикубанье в бронзовом веке.-К.:Наук.дум,- 1978.-13 д.арк.

2. Суворовский курганный могильник. - К. ; Наук.дум,- 1979.-12 д.арк. °

3. Связи племен степной Украины и Северного Кавказа в эпоху бронзы. - К.:Наук.дум,- 1991,- 13 д.арк.

4. Комплексы майкопской культуры в Усть-Джегутинском.могильнике// СА. 1966. - л 3 /соавт.Мунчаев P.M./. - 1,5 п.л.

5. Курганы эпохи бронзы близ станицы Суворовской // СА,- 1970.-¿2. - I п.л.

6. Катакомбнне погребения в окрестностях г.Черкесска // Материалы по изучеяио Ставропольского края. - Ставрополь. - 1971. -Вкп.12-13. - 2,5 п.л.

7. На" давние поховання з трепанованим черепом на Ставропольщинх // Археолог1я, вип.6. - 1973.- 0,5 д.а.

8. Про одне з найдавнгпшх к1ммер1йських поховань // Археология.

- 1975. - Вип.15. - I ,д.ч.

9. Верхнекубанские памятники предкавказской культуры // Материалы по изучению Ставропольского края. - Ставрополь, - 1976. -Вып.14. - 2 п.л. '

10. О некоторых общих чертах катаймбных культур степной Украины, Крыма и Прикубанья // Тез.докл.УЕ Крупновских чтений. Нальчик. -

1978. - 0,2 п.л.

11. Антропоморфные алебастровые статуэтки в ранних памятниках северокавказской культуры // СА. - 1978. - 2.-1 п.л.

12. Вопросы связей степной Украины и Северного Кавказа в исследованиях конца Х1Х-ХХ веков // Тезисы докл.IX Крупновских'чтений. - Элиста. - Калмыцкий ГУ, КНШ ИФЭ. - 1979. - 0,2 п.л. "

13. Погребальный обряд племен северокавказской культуры // Археология и этнография Карачаево-Черкессии.- Черкесск. - НИИ НЯЛ.

- 1979. - I п.л.

14. Катакомбные погребения Крымского Присивашья // Проблемы эпохи бронзы юга Восточной Европы. - Донецк. - Д1У, ИА АН УССР. -

1979. - 0,2 п.л.

15. О связях культур эпохи бронзы степной Украины и Северного Кавказа // Археологические исследования на Украине в 1978-1979 гг. - Днепропетровск. - ИА АН УССР, ДГУ. - 1980. - 0,2 п.л.

16. Керамика майкопского типа в степной Украине, как источник связей двух областей // Конференция по археологии Северного Кавказа. - М.,- ИА АН УССР. - 1982. - 0,2 п.л.

17. О значении связей степной Украины и Северного Кавказа в эпоху ранней бронзы // Культурный прогресс в эпоху бронзы и раннего железа. Тезисы Всесоюзного симпозиума. - Ереван. - АН Армянской ССР. - 1982. - 0,2 п.л.

18. Погребение литейщика у станции Скачки близ Пятигорска // ХШ Крупновские чтения по археологии Северного Кавказа. - Каккоп. -Адыг.НИИ. - ИА АН СССР. - 1984. - 0,25п.л. /соавт.Рунич А.П./.

19. О сосудах майкопского типа в степной Украине // СА. - 1984.2. - I п.л.

20. О крымском варианте катакомбной культуры // Курганы степного Кркма. - К. ; Наук.цугл. - 1984. - 0.7 п.л.

21. Курганная группа близ Чкалово // Курганы степного Крыма. -К. ; Наук.дум. - 1984. - /соавт.Бунятян Е.П./ - 4 п.л. ■22. К вопросу взаимосвязей древнего населения Грузии с племенами Северного Кавказа // Душетская научная конференция, посвященная проблеме взаимоотношения между горными и равнинными регионами. - Тбилиси. - ТУ. - 1984. - 0.3 п.л.

23. Новое звено в системе контактов Украины и Кавказа в эпоху бронзы // Проблемы археологии Поднепровья. -Днепропетровск. -Д1У.: 1985. - /соавт.Рунич А.П./ - I п.л.

24. Взаимодействия племен степной Украины и Северного Кавказа в эпоху ранней бронзы // Х1У Крупновские чтен.по археологии Северного Кавказа. - Орджоникидзе, - 1986. - 0,2 п.л.

25. Памятники прикубанской-культуры у истоков Теберды // Новое в археологии Северного Кавказа. - М.: Наука. - 1986. - 0,7 п.л.

26. Степная Украина и Северный Кавказ во взаимодействиях их культур /эпоха средней бронзы//Задачи советской археологии в свете решений ХХШ съезда КПСС. Суздаль. - 1987. - Всесоюзная археологическая конференция. - М.: Наука. - 1987. - 0,2 пАл.

27. Контакты населения степной Украины и Северного Кавказа в эпоху энеолита-раннек бронзы // Межплеменные связи населения территории Украины в эпоху бронзы. - К.: Наук.дум,- 1987.- I п.л.

28. Южные направления в системе связей степной Украины // Киммерийцы и скифы. Всесоюзный семинар, посвященный памяти А.И.Те-реножкина. - Кировоград. - 1987. - 0,2 п.л.

29. Кремневый скипетр Васильевского кургана // Новые памятники ямной культуры степной зоны Украины. - К.: Наук.дум,- 1988 /со-авт.Кубышев АЛ]./ - I п.л.

30. Новое об Усть-Джегутинском поселении.майкопской культурц // 17 Крупновские чтения по археологии Северного Кавказа. - Махачкала. - Даг.филиал АН СССР ИМЯ! им.Г.Цацасы. - 1988. - 0,3 п.л.

31. Формирование центров металлообработки в Северном Причерноморье //Медные рудники Западного Кавказа Ш-1 тыс.до н.э. и их роль в металлургическом производстве древнего населения. - Сухуми. - ИА АН СССР, Абхазски": ИКЯЛ АН Груз.ССР. - 1988. - 0,2 п.л.

32. К вопросу о роли Донбасса в развитии металлургии эпохи•бронзы // Актуальные проблемы охраны и исследования археологических памятников в Центральном Донбассе. - Перевальск. - 1988. - 0,2 п.л.

33. Особенности степных влияний на население майкопской культуры // Вопросы археологии Адыгеи. - Майкоп. - Адыг.НИИ. - 1988. -1,1 п.л.

34. 0 новом уровне культурно-экономических связей в эпоху средней бронзы /степная Украина и Северный Кавказ/ // Археологические памятники Поднепровья в системе древностей Восточной Европы,-Днепропетровск. - Д1У. - 1988. - 0,7 п.л.

35. Элементы степных культур в памятниках ранней бронзы Северного Кавказа // Материалы по изучению Ставропольского края. -Вып.15-16. - Ставрополь. - 1988. - I п.л.

36. Усть-Джегутинское поселение в.системе памятников майкопской культурно-исторической общности // 1-я.Кубанская археологическая конференция. - Краснодар: 1У. - 1989. 0,3 п.л.

«7. Керамика с особой обработкой поверхности из катакомб Донбасса //Проблемы охраны и исследования памятников в Донбассе. -Донецк. - ДКМ. - 1989. - 0,2 п.л.

38. Обусловленность связей древнего населения Украины и Кавказа// Духовная культура древнего населения Украины. - К.: ИА АН УССР, МОШГЖЗ. - 1989. - 0.2 п.л.

39. Металлообрабатывающие центры Северного Причерноморья и их связь с Кавказским металлургическим производством // Проблевд iCTopiï та археологи давнього населения Укра1Нсько1 PCP. - К.: Наук.дум,- IS89. - 0.2 п.л.

•40. От Северо-Западного Прикаспия до Северо-Восточного Приазовья /влияние древних культур/ //Проблемы древней истории Северного Прикаспия. - Куйбышев. - 1990. - 0,2 п.л.

41. 0 наличии локальных центров металлообрабатывающего производства эпохи средней бронзы в Северном Причерноморье //Проблемы древней истории Северного Причерноморья и Средней Азии. - Л. -ГЭ. - 1990,- 0,2 п.л.

42. Распространение керамики с "обмазкой" в культурах Северного Кавказа и Украины //ХУ1 Крупновские чтения по археологии Северного Кавказа. - Ставрополь. - 1990. - 0,2 п.л.

43. Содержание инвентаря в металлообрабатывающем производстве Северного Причерноморья // Проблемы первобытной археологии Северного Причерноморья. - Херсон. - 1990. - 0,2 п.л.

44. Об определенном культурно-историческом единстве степных эне-

олитических племен - южных соседей трштолья //.Раннеземельческие поселения-гиганты трипольской культуры на Украине. - К.: ИА АН УССР. - 1990. - 0.3 п.л.

.45. Археологические свидетельства контактов племен Донеччины с южными соседями в период средней бронзы// Проблемы исследования памятников Северского Донца.- Луганск. - Обл.зфаевед.музей.-I9S0.- /соавт.Гаджиев М.Г., Денисова A.A./ - 0,3 п.л.

46. Традиции.древних культур Дагестана в катакомбных памятниках Украины // Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности. - Запорожье. - ИА АН УССР, 31У. - 1990 - /соавт.Гаджиев М.Г./. - 0,3 п.л.

47. Специфика культурных групп майкопской общности/'Майкопский феномен в древнейшей истории Кавказа и Восточной Европы. Международный симпозиум. - Л»: 1991. - 0,4 п.л.

48. Азово-причерноморский степной 1фуг энеолитических культур // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья /У тыс.до н.э.// Материалы международной конференции. -Кишинев. 1990,- К.: РАМУС.- 1991,- 0,3 п.л.

49. Ранние подкурганные захоронения в характеристике связей населения Северной Осетии в эпоху энеолита //I Международная научная конференция "Осетиноведение: история и современность". - Владикавказ. - 1991.

50. Центры металлообрабатывающего производства Азово-Черноморс-кой зоны //Катакомбные культуры Северного Причерноморья. Источники. Проблемы. Исследования. - К.: РАМУС. - 199I. - /соавт.Ку-бышев А.И./ - 1,1 п.л.

51. Историческая характеристика одной из групп майкопской керамики //ХУП Крупновские чтения по археологии Северного Кавказа. - Майкоп. - ИА..АН РАИ. Ацыг.НИИ.- 1992. - 0,2 п.л.

52. Археологические показатели развития взаимосвязей племен степной Украины и Северного Кавказа в эпоху энеолита //Древняя история населения Украины. - ИА АН УССР, МОКПГИКЗ. - 1991. - I п.л.

53. 0собливост1 впливу Кавказу на металовиробництво Пгвн^чного Причорномор"я за доби середньоМ бронзи // Археологхя. - 1992. -J 2 - 0,7 д.а.

»kim

KWTA-CXÉMA ЗДНЙЩ МАВХЩЬКИХ ¡MflOmi НАИВДУШЬ IM НА VKPA'ÍHÍ

У

( Кзистяитикшк» /

N

I.TuMtie« pÄüüWeir*

i» / ;

/ Мииа^бмЛ^ «вйтщввЖветиЫ

r-u?4S« у ""Т/быЕй»

DntxumrlwAi

k-V» Коятнтми'вк» ____^^JlresxMiBM lon4»vtct«fe —'у

П»аок в СтвнткнпКА

íw«oíl

МММ ЩЛННН!

/ КтиткАТ EsitíTíÑfl

д г »лги в»

• ПГКТ

А ктм'им

- И1ТЛЛ

о кимшь

L А . Лиари! Фвжм

W вохоминв

М1*А СТИУ