автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Развитие земской медицины в Украине (1865-1914 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Развитие земской медицины в Украине (1865-1914 гг.)"

ДОНЕЦЬКИИ НАЦЮНАЛЬНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

РУБАН Над!я Миколатна

УДК 930.85(477)"1865-1914":61б-082

РОЗВИТОК ЗЕМСЬКО! МЕДИЦИНИ В УКРА1Н1 (1865-1914 pp.)

Спещалынсть 07.00.01 - 1стор1я Украши

АВТОРЕФЕРАТ дисертацц на здобуття паукового ступепя кандидата ¡сторичних наук

Донецьк-2004

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедр1 icTopi'i слов'ян

Донецького нацюнального ушвсрситету MiiiicTepcTBa ocbith i науки Укра'ши

Науковий KepiBHHK - кандидат ¡сторичних наук, доцент ЛИХАЧОВА Лариса Бориавна,

доцент кафедри icTopi'i слов'ян Донецького нацюнального ушверситету

Офщжш опоненти - доктор ¡сторичних наук, старший науковий ствробггник ГУРЖ1Й Олександр 1ванович, провщний науковий ствробтшк вадцлу icTopii' середтх BiKiB 1нституту icTopii' Укра'ши HAH Укра'ши

кандидат ¡сторичних наук, доцент TEMIPOBA Над ¡я Ромашвна,

професор кафедри ¡сторюграфи, джерелознавства, археологи та методики викладання icTopii'

Провщна установа - Харювський нацюнальний ушверситет ¡м. В.Каразша, кафедра icTopii Укра'ши

Захист вщбудеться /(рД-вЩ 2004 року о ■/ь годит на зас1данн1 спещашзовано: вчено! ради Д 11.051.02 у Донецькому нащональному ушверситет! за адресою: 83055, м.Донецьк вул. Ушверситетська, 24, II корпус, ауд.32.

3 дисертащею можна ознайомитися в науковш б1блютещ Донецького нащональногс ушверситету (83055, м.Донецьк, вул. Ушверситетська, 24).

Автореферат розшлано 2004 р.

О .

Вчений секретар . ,/jj^L

спещал1зовано1 вчено'1 ради ^J^Tr^ O.B.KpanieiH

l

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акгуалыпсть теми. Перед Украшою як державою, що стала на шлях розбудови громадянського суспшьства, одним з першорядних завдань державотворчого процесу постало завдання ncmimuerow сощально-побутових умов та пщвищення загального р1вня житгя и громадян. Тож нагальну необхщтсгь стимулювання та розвитку цього вектора життя суспшьства сьогодш визначають i уряд, i парламент, i реп'онаяьш структури. Разом з там, у сучаснш Украйп спосттргасться зниження не тшьки р1вня охорони здоров'я населения, але й сгавлення до нього як до життевоУ цшносп. Такий розрив м1ж потребами суспшьства та реал1ями житгя говорить про необхщшсгь реформування галуз1 медицини з урахуванням ycix м1жгалузевих проблем. Останшм часом виршення нагальних сощальних питань все часпше покладасгься на мюцсву владу, яка, зважаючи на перспекгиви подальшого розвитку охорони здоров'я, мусить вмшо поеднувати ефективш оргашзащйно-медичш технолог^' з мшмальними вигратами. У зв'язку з цим сьогодш, е цшком об'сктивним звернення до досвщу, набутого у свш час земськими усгановами у cnpani розвитку медичного обслуговування населения.

Наприкшщ ХЕХ - початку XX ст. земства стали невщ'емною складовою громадсько полггичного житгя РосшськоУ iMnepii. Ix поява сприяла виршгенню цшоУ низки сощальних проблем, Korpi вщчугао гальмували розвиток, зокрема, украУнських губернш. За роки свого юнування земства накопичили значний досвщ вщносно гадход1в до розв'язання м1сцевих проблем у сфер1 охорони здоров'я населения, що позначилося на гадвшценш Ухнього авторитета як оргашв мюцевого самоврядування. Саме на земську медицину було покладено виршення особливо гострих питань, пов'язаних з наданням медичноУ допомоги населению краУни. Звернення до практичного досвщу земств надзвичайно важливе у наш час, коли суспшьство знову стурбоване схожими питаниями: nucapi належать до категорй" малозабезпечених, що спричиняе постшне коливання у кадровому склад!; належш умови для 1снування та пращ на ceni вщсутш, внаслщок чого молодь там не затримуегься, посшшаючи повернутся до Micra. На нашу думку, земства спромоглися у свш час виршшти деяга з цих питань, а, отже, i'x напрацювання заслуговують на увагу i сьогодш.

Таким чином, актуальшстъ дослщжуваноУ проблеми зумовлена багатьма чинниками, насамперед, потребою наукового осмислення рол! земств у розвитку медицини; важлив1спо вивчення мехашзму сшвюнування земств з урядовими установами у npoueci виртсння шсцевих потреб; а також необхщга'стю шзнання загальних законом1рностсй дальносп эргашв м1сцевого самоврядування у переломи перюди icropii з урахуванням особливостей нащонального розвитку.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертащя виконана в рамках проблематики науковоУ робота кафедри icropii слов'ян Донецького нащонального ушверситету - "Актуальш проблеми наукового та методичного удосконалення курсу icropii УкраУни для природничих i економ1чних факультет! в" (Г - 01/28 № 0101 U 005715).

Об'ектом дослщжсння обрано земську медицину як свосрщну систему оргашзащУ медичноУ галуз1 в гсторичному i сощальному контекст!

Предметом дослйження виступае розвиток земськоУ медицини в УкраУт, спрямованоУ на виршення проблем охорони здоров'я населения у пореформений перюд, та гграктичний доевщ, надбаний нею у npoucci становления, який е особливо важливим з ггогляду сьогодення.

Хронолопчш рамки дисертаци охоплюють 1865 - 1914 рр. Виб1р початк> досшджуваного перюду зумовлений часом заснування земських установ у губершях УкраУни. Кшцева дата пов'язана з1 вступом краши у Першу свггову вшну, хщ яко! докоршно змшив завдання й ор1ентири земств щодо розвитку охорони здоров'я. Саме у вганачений перюд земства зумши створити досить розвинену мережу медичних установ та налагодити Ух роботу. Зазначеш хронолопчш мена дослщкення дозволяють просшдкувати динамжу становления земськоУ медицини, визначити тенденци УУ розвитку, виявити усгахи) прорахунки.

Географ1чш мена робота охоплюють ипсть губернш ЛвобережноУ та Ишденно! Украши, а саме: Катеринославську, Харивську, Черншвську, Полгавську, Херсонську 1 Тавршську, де протягом 1865 - 1866 рр. були запроваджеш земства. У вказаних губершях ¡юзвиток земськоУ медицини як окремого напрямку дошьносп земств вщбувався саме у дослщжуваиий псрюд. Земства трьох губернш ПравобережноУ Украши були створеш лише у 1911 р., що пояснювалося побоюваннями перетворення Ух в опозицшш осередки росшсыай полшлц в умовах пщнесення польського руху.

Мета дослщжсшш полягае у всеб1чному вивченш процесу становления та розвитку земськоУ медицини в УкраТш як одшеУ з найважлившшх сощальних галузей, а також у з'ясуванш об'ективних 1 суб'ективних чинншов на практичну реатзацпо полтпси уряду. спрямованоУ на створення на м1сцевому р1вш мереж1 медичних установ та оцщц! зазначених процсав з позицш сьогодення.

3 огляду на поставлену мету визначено коло завдань:

- п¡двести пщсумки дослщження обраноУ теми в ¡сторюграфп, визначити р1вень 1 повноту и джерельного забезпечения;

- з'ясувати основш етапи та напрямки розвитку земськоУ медицини;

- простежити реатзацно кадровоУ поллики земств у медичнш галуз1 в межах окреслених губернш;

- охаракгеризувати стан сощального та матер1алыгого забезпечення медични* пращвниюв, яю виступали реальними виконавцями полгпжи земств;

- розглянути процес становления земськоУ медицини з урахуванням вплив) сощально-особиспсних чинниюв;

- проанал1зувати здобутки та недолки у д1яльносп земств, визначити '¿хне значения для подалыпого розвитку системи охорони здоров'я на тсриторг УкраУни.

Наукова новизна дисертаци. Дана робота е спещальним гсторичним доаццженням в якому комплексно розглянуп процеси становления, розвитку \ вдосконалення земсько: медицини на приклад шести губернш УкраУни. Висвплено основга проблеми становленш земських установ з урахуванням специфжи такоУ дальносп в укра'шських губершях Дослвджена реашзащя ними функцш оргашв м1сцевого самоврядування, що дозволилс грунтовно проанашзувати дальшеть земств вщносно м1сцевих потреб та з огладу не можливосп кожноУ губершУ 1 повггу. Простежено диналпку сгруктурноУ розбудови земськга медичних установ. На пщетав! нових документа виевплено такий недостатньс дослщжений аспект, як взаемовщносини лож лшарями та земськими дачами, окресленс коло питань, з приводу яких вшшкали конфлЬсгш ситуацй. Узагальнено пракгичн досягнення земств вказаних губернш щодо оргашзацп медицини, а також охарактеризованс

певш прогалини та недошки у медичнш сфер1. Вщтворено цшюну картину .щяльносп земств Укра'пш у напрямку надання медично'1 допомоги та розв1ггку охорони здоров'я.

До наукового обиу введено ншку рщюсних земсысих видань та арх1вних матер1ашв, що не потрапляли у поле зору дсххшдниюв.

Теоретичие I практичне значешш дослвджешш зумовлюсгься там, що його результата, факгачний матер1ал, узагальнення та висновки можугь бута використаш фаивцями шд час робота над науковими дослщженнями з ¡сгори УкраТни юнця XIX -початку XX ст., у процса щцготовки нових узагальнюючих праць з ¡сторп' мюцевого самоврядування, навчально-методичних псхлбниюв для втцих та середгах навчальних закладав, леюцйних курав та семшарських занять з 1стор11 Укра'пш, у краезнавчш .ттератур1, р1зноманпних довщкових виданнях, а також у ход! внкладання професшно-ор1ентованих дисциплш з ¡сторй' мкцевого самоврядування.

Лпробацш результата робота. Основт положения дисертаци неодноразово обговорювалися на засщаннях кафедри ¡сторп слов'ян Донецького нащонального утверситету. Фактичний матсрал, з1браний у процеа робота над дослщженням, теоретичш узагальнення знайшли вщображення у наукових публ^катцях автора, матер1али яких оприлюднспо. Положения 1 висновки дисертацшжи робота також були апробоваш пщ час вистугав здобувача на п'ята наукових конфсрешпях, а саме: на МЬкнароднш науково-пракгичнш конференци "Дфжавна репональна полггика та мгсцеве самоврядування" (м. Кгав, 30 травня 2000 р.), вуз1всыай науковш конфсретш професорсько-викладацького складу за пвдсумками науково-дослщки робота за перюд 1999-2000 рр. (Донецьк, 18-20 квггня 2001 р.), М1жнародшй науковш конференци, присвяченш 280-р1ччю вщкритгя М. Вепрейським \ С. Чирковим кам'яною вугшля у Донецькому басейш (мЛуганськ, 13-14 грудня 2001 р.), I Всеукра'шсысш науковш конференци студенп'в \ молодих вчених "Медицина в художшх образах" (м. Донецьк, 31 березня - 1 квггня 2003 р.), Вуз1всыай паутами конференци професорсько-викладацького складу за пщсумками науково-дослщиоУ робота за перюд 2001-2002 рр. (м. Донецьк, 16-18 квггня 2003 р.).

Структура дисертаци зумовлена зм1стом I сутшстю проблеми, специфлсою поставлено!' мети \ конкретними завданнями. Роботу побудовано за проблемно-хронолопчним принципом. Бона складасгься з1 вступу, трьох роздшв, дев'ята пщроздшв, висновюв, посилань, списку використаних джерел та лггератури, додатгав. Дисертацш доповнено 9 таблицями та 1 дааграмою. Загальний обсяг робота становить 253 сторшки, з них основного тексту -175 сторшок.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У встуш обгрунтовано актуальшсть теми, визначено об'ект та предмет дослщження, мету та завдання, хронолопчт 1 територ1альш меж1, висвгглено наукову новизну 1 практичне значения отриманих результата та Гх апробагрю.

У першому розд!Л1 "1сторюграф1я, джерелыга база та методолопя дослщження" з'ясовано стан науковоУ розробки проблеми за хронолопчно-проблемним принципом, цжерельну та методолопчну базу даного дисертацшного дослщження.

Для визначення стану розробки проблеми у пщроздт "1сторюграф1чний огляд" був застосований проблемно-хронолопчний метод анал1зу наукового доробку фах1вц1в з р1зних напрямюв ¡сторично! науки, передуам, з ¡сторй Украши, м1сцевого самоврядування, ¡сторп медицини тощо.

кторюграфто проблеми авторка умовно роздшила на три перюди: перший -публшаци дореволюцшно! доби, видаш з моменту запровадження земських усганов (1865 -1920 рр.); друпш - видання радянсысих чаав (1920 - 1990 рр.); третш - дослщження сучасного перюду (1991 - 2003 рр.).

Перин пращ, присвячеш даяльносп земств, з'явилися вже на почапсовому erani ix формування. Це були монографи, журнальш та газетга публшацн, авторами яких виступали переважно aicmBHi земсью дкч1.

Дорадянська ¡сгорюграфм земств була невщ'емною часткою загального ¡сторюграф1чного процесу в росшсыай наущ. Hoßi сощальш та полггачш зрушення, що вщбувалися в краш, зумовлювали появу рЬних напрямюв громадсько-полггично!' думки, що впливали на погляди суспшьства у цшому. Громадсью даяч1 та науковщ дискутували про альтернативи подальшого розвитку краши. 3 огляду на це цшком природшм було проведения дослщжень, пов'язаних з висвшгенням практично!" даяльносп рвномаштних земських структур. Так, науков1 пошуки G.A. Осипова, I.B. Попова та ПЛ. Куркша1 були зосереджеш на питаниях створення ново! системи охорони здоров'я. Автори вщзначили, що земська медицина вже на той час набула визначених кошур5в, першорядним об'ектом хвилювань яко1 вважалося сшьське населения. Певним наслщком дискуси, що точилася навколо пошуку найбшьш доцшьно1 форми даяльносп земств, стала праця A.B. Абрамова2, який, у цшому позитивно оцшюючи урядов i заходи у цьому напрямку, особливу увагу звернув на таи аспекта, як динамиса змш юлькосп земських медичних установ, проблеми ixHboro ф1иалсувашм та забезпечення, трудноиц пракгично1 даяльносп тощо. Вказшп пращ носили здебшьшого пубшцисгичний характер i були покликаш актив1зувати увагу суспшьства до проблем та даяльносп земств в межах Pocii, при цьому автори не ставили за мету ix вивчення на теригорй украшських губернш, де також функщонували земства i вже на той час мали певний позитивний досвщ. Однак у контексп досл1джувано'1 проблеми вони надзвичайно важлив1, бо вщзначаються порушенням загальних питань, що турбували громадсьисть у npoucci впровадження земств.

Важливими доробками у цьому вщношенш е робота Б.Б.Веселовського3 та Г.СЛьвова i T.I. Полнера4, 1ддготовлеш до 50-р1ччя земсько'1 реформи, яю i дсггепер не втратили свой' акгуальносп. Варто наголосити, що автори зазначених праць володии ÄOBQni р!зноман!шим за характером та змютом статистичним та факшчним матер1алом, на шдстав1 чого давали прогресивну ощнку даяльносп земств. IJi дослщження присвячеш, перш за все, становлению шституту земств, загальним питаниям Зхньо1 даяльносп та вщображенню перших здобутив.

Серед типових рис дослщжень, вщнесених до першого nepiofly, доцшьно вщзначити широке використання краезнавчого Marcpiany, opiarraniio на потреби практики за деяко'1 суб'ективносп в onnci подай та вщсутносп чтао! структури сгосовно оформления poöix Проте, саме завдяки цим працям до наукового o6iry було введено велику кшьюсть MaTepiany, яким у подальшому змогло скористатися не одне поколшня досл1дниив. Можиа консгатувати, що саме в цей псрюд вщбулося зародження й становления розробки нового

1 Осипов Е.А., Попов И.В., Куркин П.И. Русская земская медицина. Обзор развития земской медицины в России н Московской губернии. — М., 1899.

2 Абрамов A.B. Что сделало земство и что оно делает. - СПб., 1888.

5 Веселовский Б.Б. История земства за сорок лег: В 4-т. - СПб., 1909-1911.

4 Львов Г.Е. и Т.И.Полиер. Наше земство и 50 лет его работы. -М., 1914.

наукового налрямку, тода ж поряд з розглддом циго'Г низки важливих питань, пов'язаних з земською дшлыпстю, уперше було зроблено спробу дата оцшку рол! земств 1 у сфер1 охорони здоров'я населения.

У гтроцеа формування радянсьюл ¡сторгаграфн (другий перюд) наукова проблематика, пов'язана з даялыпстю земств, набула бшьш чтсого окреслення лише напригати 1940-х - початку 1950-х рр. 3 цього часу наукош погляди почали зосереджуватися вже на ¡сторп земств та земському законодавстш, однак то були ще несмшнв1 спроби осмислення значения земств. Головна щннють цих дослщжень полягала в тому, що сама проблема ¡снування земств сгавилася на обговорення, а до наукового обну вводилися нов1 матер!али.

Зусиллями колишгах земських даячГв пщ кер)вницгвом засновника саштаршм земськоУ служби С.М. 1гумнова5 й за учасл Л1кар)'в, яи мали доевщ робота в земств!, була пщготовлена наукова праця, присвячена, головним чином, проблем! становления медицини як науки й впровадженим земською медициною новим пщходам у Л1кувашп. Це була перша робота, в якш анашзувалися особливосп розвитку земськоУ медицини в украУнських губершях.

Однак, створена фаивцями-л1карями, вона, звичайно, вщображала специфжу медичноУ галуз1 й скорпне належить до дослщжень з ¡сгори медицини, бо проблеми, виевгагет в нш, залишалися поза сусгалыкысгоричним контекстом, що в-пм зовеш не зменшус п наукового значения 1 цшносп.

1сторико-медичт дослщження з розвитку медицини, зокрема й земськоУ, продовжилися й у настушп роки6. Цей процес особливо акппшувався в 60-х р. XX ст., у зв'язку з ювшеем - 100-ртя земськоУ медицини. Зокрема, певним пщеумком таких дослщжень стало видання 361'рника статей "Нариси ¡сгори росшськоУ громадськоУ медицини"7. У цшому, починаючи з 60-х р., спектр дослщжуваних питань з земськоУ проблематики постшно розширювався. Насамперед, це спосгериалося у напрямку вивчення особливосгей становления земсько! медицини. Зокрема, порушувалися проблеми входження жшоцгва в медичну сферу; спещатзацП" лшар1в; надання медичноУ допомоги певним категор1ям населения, саштарноТ оргатзшцУ тощо8.

У цей же перюд було захищено илька дисертащйних дослщжень, присвячених ¡сгор1У окремих земств9. Однак праць як стосовно дшльносп земств у цшому на тсриторм

5 Игумнов СЛ. Очерк развития земской медицины в губерниях вошедших в состав УССР. - К., 1940.

6 MaTepiarm до icropil розвитку охорони здоров'я па УкраТш. Пщ ред. к.м.н. К.Ф.Дупленко. — К.. 1957.

7 Очерки истории русской общественной медицины (К столетию земской медицины) / Сб.статей. - М., 1965; Страшун Н.Д. Полвека земской медицины 1864 - 1914 гг. - Там само. - С.31 - 36; Коган С.С. К столетию земской медицины на Украине. - Там само. - С. 84 - 88 та innii.

8 Карнаухов E.I. Начало женского медицинского образования в России // Советское здравоохранение. - 1960. - №5. -С.37-41; Страшун Н.Д. Первые шаги русских женщин — врачей // Там само. - 1960. - №7. - С.73-78; Бржеский В.И. Усовершенствование и специализация земских врачей // Советская медицина. - 1966. - №11. - С.138-140; Голяченко A.M. К развитию земской медицины на Украине // Советское здравоохранение. - 1966. - №1. - С. 66-70; Межиров Л.С. К истории развития медицинской помощи промышлешшм рабочим Укранины в н. XX века // Там само. - 1972. -№ 8. - С. 72-76; Розанов A.C. Санитарные организации в городах России в XIX - начале XX ст. // Гигиена и санитария. - 1978. - №3. - 62-66; Милявский В.М "Общество полтавских врачей и "Труды постоянной медицинской комиссии при Полтавской губернской управе" // Советское здравоохранение. - 1981. - №4. - С.69-71; Карпов JT.H. Положение земских врачей в России // Советское здравоохранение. - 1970. - №4. - С.77-82 та iniiii.

' Маскина A.C. Таврическое земство в 1866 - 1890 гг. (Социальный состав, бюджеты и практическая деятельность); Автореф. дисс.... канд. ист. наук. — М., 1982; Зубко А.Н. Материалы земской статистики как исторический источник по изучению истории Украины периода капитализма. Автореф. дисс. ... канд. ист. наук.— К., 1988; СессакИ.В. Земские учреждения на Правобережной Украине. Автореф. дисс. канд. ист. наук. — Львов, 1987 та mini.

Украши, так 1 щодо подабних структур Росшсьюи ¡мпери не було.

Варто вдоначити, що з шших аспекпв земсысо! проблематики за радянських чаав з'явилося багато Грунтовних праць. Так, В.В. Гарм1за порушив проблему шдгоговки земсько'1 реформи. Л.Г. Захарова11 вдалася до комплексного вивчення реформи 1890 року. Юридично-правов1 та сощально-духовш проблеми, пов'язаш з дояльшспо земств, дослщили Н. ГПрумова12 та Н.Г. Корольова13. Час Л1квщацй' земських установ грунтовно розглянув Г.А. Герасименко14.

Таким чином, проанашзувавши науков1 дослцщення стосовно ¡сторп становления та розвигку земств, здшснеш за радянських чаав, маемо вказати, що на другому етат формування ¡сторюграфп досить что були видшеш лише загальш проблеми земсыои ¡сгори. Дослщження розвигку земсько'1 медицини проводили переважно лжар1, яга висвшповали цей процес здебшьшого з точки зору ¡сгори медицини та оргашзацн охорони здоров'я, 1 тому щ розробки лише побшно стосувалися визначення рол! 1 м1сця земських установ для сусгальнсмсгоричного розвитку Украши.

На сучасному етага коло питань, що вивчаються, залишаеться там само, хоча акцента зазнають вщчутних змш. Продовжукпъ досшджуватися проблеми, пов'язат з формуванням 1 розвитком мсдично! галуз1 у 1865-1914 рр., на сторшках медичних наукових журнал ¡в15. Активно почали залучатися ¡сторики16 до обговорення проблеми становления земств на сторшках публщистично\' та науково'1 перюдики. У центр! '¿х уваги анашз особливосгей функщонування земств як оргашв м1сцепого самоврядування, проблеми фшансування, питания лЬшдагщ земських установ. У сучаснш ¡сторичнш наущ посилилося розумшня земськоТ медицини як своерщного суспшьного феномену. Водночас з'явилися пращ, у яких дослщники намагаються з'ясувати пол ¡тику та ставлення земств до радянеько'1 влади та Ух спшснування, пщвесги шдсумки з урахуванням уск вшцезазначених чинниюв та визначити 11 загальш засади, яи залишилися радянсыай владд у сладок вщ земств. Позитивним е те, що останшм часом предметом дисертацшних дослщжень все частипе стае практачна дальшстъ земств, а сам1 розробки з дано! проблематики набувають не лише наукового, але й практичного значения17.

10 Гармиза ВВ. Подготовка земской реформы 1864. - М., 1957.

11 Захарова Л.Г. Земская юлпрреформа 1890.-М., 1968.

12 Пирумова Н.М Земская интеллигенция и ее роль в общественной борьбе до начала XX века.-М., 1986.

" Королева Н.Г. Земство на переломе (1905-1907 гг.).-М., 1995.

14 Герасименко ГА Земское самоуправление в России. - М., 1990.

15 Чернобров ИЗ. Хирургия на Сумщине // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. -1999. - №5. - С.59-60; Поляк М.С., Камепецкий М.С. 3 »сгори розвигку раптшологи в ДонбаЫ // Украшський радолопчний журнал. -1996. -№2. - С. 211-214; Дапилишииа 1.И. К 125-летию 1-го съезда земских врачей в России // Российский медицинский журнал. 1997. - №6.-С.59-60 та ¡шик

16 ЧиняеваЕ.,ГолицинЮ. Земская служба в России//Експерг. - 1999,- №23. - С.53-54; Герасименко Г. Земство в февральской революции И История СССР. - 1987. - №4. - С.73-86; Коршшчук Л. Экономический вопрос: в деятельности земств // Экономика Украины. - 1995. - №1.; Кимигака М. Почему умерли земства // Родина - 1994. - №7. - С.38-40; Герасименко Г.А. Земство в октябрьские дни // Вопросы истории. - 1987. - №11. - С.18-31; Герасименко Г. Опыт земского самоуправления в России II Проблемы теории и практики управления. —1995. - №5. - С.123-127 та ншп.

17 Гуз А.М. Кулыурно-освгпга дяльшстъ земських установ в У кра й п (1864 - 1914 рр.). Автореф. дис... кавд. ¡ст. наук. — К., 1997;КурченкоВ.В. Дитльшсгъ земств Укралш у розетку освгти (1864 - 1914 рр.). Авгореф. дис... канд. ¡ст. наук— Харгав, 1998; Лохматова А. Катерипославське земство: соцшлытй склад, бюджет та практична далыпстъ. 1866-1913 рр. Автореф. дис... канд. ¡ст. наук — Запор1жжя, 1994; Бакуменко О.О. Земства Росшсько1 ¡мпери: ¡сторюграф1я проблеми (П половина XIX - XX ст.). Автореф. дис... канд. ¡ст. наук. - Харкзв, 2000; Цибулепко ДО. Д1ялыпстъ оргашв самоврядувашш Одеси, Микша£ва Херсона щодо формування 1 роовитку мушципалыкн земельно! та виробничо!' власносп в книц XIX - на почапсу XX сголггта. Авгореф. дис... канд ¡сг. наук - Дншропстровськ, 2001; Обметсо О.М. Софально-економ1чна дялышль земств в УкраКш (середши 60-х- 90-х рогав XIX сг.) - Автореф. дис... канд. ¡ст. щук. - Кшв, 2002 та цпш.

Пращ радянсько!" доби досить часто присвячувалися вивченню даяльносп земств у загалыкммперських масштабах, що вплинуло на подалыний nn6ip репональних дослщжень, як прюритетних у сучаснш 1сторичнш думщ в Украйп. Це спонукало до з'ясування найважлившшх аспекпв земськоТ дальносп окремо за репонами та губершями, що, у свою черту, дало мояавшсть визначити к специфшу та загальш риси.

Проблема земського обланпування системи охорони народного здоров'я знову почала привертати увагу в пострадянсыа часи, причому все актившше розглядаються можливосп використання набутого досвщу в умовах сучасносп. Росшсышй дослщник М.Б.Мирський у свош пращ "Медицина Pocii' XVI - XIX ст."18 та статтях19 досшдив процес сгановлення та розвитку медицини в Pocii вщ 1вана Грозного до ¡мператора Миколи П. Слщ вказати, що автор дослщжуе icTopuo росшсько!' медицини, але вивчеиня питания стосовно украшських губертй автор не ставив за мету. Показово, що дослщник BBiB до наукового oöiry цшу низку нових джерел, пщкреслив оригшальш риси та самобутшсть росшсько!" медицини, зокрема, земськоГ.

Останшми роками з'явилося кшька публшацш О.М.Рогози20, який спробував дата ана!пз практично!' даяльносп земств з охорони здоров'я. Однак, дослщжуючи мехашзм KepißHHUTBa, мащлально-фшансового та кадрового забезпечення земсько!' системи охорони народного здоров'я, О.М.Рогоза не звернув уваги на одну допол1 важливу проблему, а саме: у який cnociö реал1зовупалася полггака, впроваджувана земсышми установами, тобто на особливосп практично!" рсалЬаци земсько!" реформи. Окр1м того, BiH зосередився переважно на показ! взаемодп земств i урядових структур, а сощальш аспекта та проблеми, що супроводжували впровадження земсько! медицини, залишився не висвггленим.

На пщспш здшсиеного ¡сторюграфгагого анатау можна стверджувата, що украшсьга та росшсьга дослщники сучасного перюду все часпше звертаклъся до земсько!" проблематики, зважаючи на тт ¡стотга змши, що вщбулися в загальжмсторичному свтогляд], а, отже, с сенс говорит про яюсно новий етап дослщження даяльносп земств. Безперечно, позитивними ознаками творчого доробку втизняшгх та заруб1жних науковщв стають неупереджешсть та виважегасть в оцшках потенцшних можливосгей земств, ретельний анал1з арх1вних та документальних матер1'ал1'в не тшьки стосовно окремих репогав та проблем, але й цшсно, а також иосилення уваги до особливостей земсько!' д1ялыюсп в р!зних репонах.

Водночас спостертасгься тюний взаемозв'язок мгж р1'зними етапами вивчеиня icropi!" земств, тому ¡сторюграфпо i3 зазначено!" проблеми, безумовно, слщ розглядата в комплекс!, бо кожей наступний перюд 3Micr0BH0 доиовнюе попсредшй, nayKOßi надбання у

18 Мирский М.Б. Медицина России XVI - XIX вв. -М., 1996.

19 Мирский М.Б., Жукова Л. А. Пироговские съезды в истории отечественной медицины // Советское здравоохранение.

- 1987. - №8. — С. 56-59; Мирский М.Б. Становление клинической медицины в России и других странах // Клиническая медицина. - 1990.-Т. 68,№12. - С. 94-97.

20 Рогоза О.М. Дореформена оргатзащя охорони народного здоров'я в УкраТт // Зб1рник наукових праць Харивського державного педагопчного утверситету iM. Г.С.Сковороди. Ссрзя "IcTopi* та географ1я". — XapKiB, 1999.

- Вип.З. - С.143-152; Рогоза О.М. Д^ялыпсть земств Харпвщини в галуз1 охорони народного здоров'я (1865-1919 рр.) // 3б|рник наукових праць Харивського державного педагопчного ушверситету ¡м. Г.С.Сковороди. Сер1я "1стор1я та географк". - Харюв, 1998. - Вип.2. - С.250-261; Рогоза О.М. Деяи питания розвитку земськоТ медицини в Украпн в XIX ст. // BiciraK Харивського державного пол1техшчного утверситету. - Харив, 1999. - Вип.20. - С.95-101; Рогоза О.М. ДЬшынсть земств УкраТни по забезпеченню персоналом земсько! медичноТ системи // Зб1рник наукових праць Харивського державного педагопчного утверситету im. Г.С.Сковороди. Сер1я "1стор1я та география". - Харив, 2000.

- Вип.5. - С.11-19 та imm.

зазначеному напрямку не е автономними явшцами, а сгановлять едину систему залежностей. Слщ зазначита, що незважаючи на весь науковий доробок з окремих аспекпв проблеми, комплексне досшдження щодо розвитку зсмськоУ медицини в Украгга (1865-1914 рр.) вщсутне.

Джерельна база дисертаци, аналву яко! присвячено другий шдроздш. репрезентована документальними матер1алами п'яти груп джерел: законодавч1 акта та документа урядових установ, MaTcpiami дшоводства, стати стичш Marepiarai, пфюдична преса, мемуарна л!тература. Бшьша частина Ix сконцентрована в арх1вних установах: Центральному державному гсторичному apxiei У крайни у м. Kucei, державних архшах Харювсько'1, Полтавсько'1 та ДонецькоУ областей, Центральному apxiBi м. Киева, а також 1нституп рукопису науково!" б1бл1отски HAH УкраУни ¡м. В. Вернадського.

Першу групу джфел становлять законодавч1 акта та нормативга документа, ям визначали процес створення та подальший розвиток земсько'1 медицини, ix можна розподшити на пщгрупи. До пфшо! належать офщшм документа загальноросшського масштабу. Це законодавч1 акта вшцих оргашв державно! влади Росшсько! ¡мперй, насамперед "Положения про губсрнсыа та noBiTOBi земсью установи" 1864 та 1890 рр., а також циркуляри та розпоряджешы до них, що в комплекс! сприяють з'ясуванню сутносп дояльносп, завдань та компетенцй земств. До другоУ пщгрупи джерел належать циркуляри управлшня Головного лшарського шспектора та губсрнатсрв стосовно запровадження вщповщних захода в як гад час егадемш, так i за звичних обставин, зокрема, з приводу призначення стапендш, постанови губернатор1в стосовно адмшстративних покарань.

Другу групу джерел складають мaтфiaли дшоводства. Корисними для анашзу рвномаштних поглядо та думок, виявлення розб!жностей та суперечок з того чи шшого приводу \нж земськими дачами, гласними та лшарями е журнали земських губфнських та повтових збор1в, листування губфнатор1в та земських управ, pinm губернсьи звгги, що доводились до вщома широкого загапу земськими управами, а також звгги губернаторы! про стан медицини в губершях. Пор1вняльний анашз кола питань, що розглядалися на засщаннях губфнських збор1в, дав можлив1сть визначита найбшын актуальш проблеми, яю турбували представниюв земств, та шляхи Ух можливого виршення. Ц1 документа мютять в1ропдну шформацйо щодо заснування, функцюнування та фшансування земствами медичних установ. Важливим доповненням у цьому вщношенш можна вважати видання MarepianiB губфнських з'Уздав земських л1кар1в та представниюв губфнських земських установ, звгги земських лкар1в, протоколи засщань рад медичних факультета та саштарних рад. До nie! ж групи доцшьно вщнести i постанови сшьських громад вщносно земських лжар1в та фельдшф1в. Досить численна кшьшсть документа, пов'язаних з кадровом забезпеченням земств, зокрема стосовно призначення на роботу та звшьнення з посад медиюв. На особливу увагу заслуговують ocoöoBi справи .ткарського та фельдшерського персоналу, в яких збереглися заяви стосовно прийому на роботу чи звшьнення, посвщчення на право медично'У д1яльносп, рекомендацй та довщки про навчання на медичних факультетах та акушфських курсах, листування м1ж кф1вницгвом повггових та губфнських управ з приводу розмйцення на лкування хворих або надання необхщно! медично! допомоги тощо. Сюда ж доречно вщнести i лисги-скарги до управ з приводу умов пращ медиив. Ц1 джфела дозволяють з'ясувати реальне становище фслъдшср1в та жшок-медиив, визначита причини прискшливого сгавлення до них, а також думку громадськосп з деяких питань.

Сгатистичш матер1'али складаготь наступну третю групу джерел. Це - статистичш щор!чники, бюлетеш, статистичти зб1рки тощо. Адже земства у свош практичнш даяльносп конче потребували регельно вивченого мюцевого матср1алу. У зв'язку з цим систематично здшснювалося обсгеження р1зних м!сцевостей, а к пщсумки друкувалися у статисгичних зб1рниках. На сучасному еташ показовими у цьому розумшш можна вважати "Земський щор1чник", "Статистичний щор1чник РосГГ', "Звгг про стан народного здоров'я й оргашзаци медично! допомоги у Роен". Окрш того, шформащйну обмежешеть спробувало л1кБ1дупатп у 1890-1893 рр. "Товариство росшських лжар1в пам'ят! М.1.Пирогова", яким був виданий "Земсько-медичний зб1рник" у 7-ми томах, котрий, зокрема, заловнив наявш прогалини щодо кшьгасних показниюв впровадження зсмсько! медицини на мюцях.

Невщ'емною складовою джерельноУ бази з земськоУ проблематики е перюдична преса: земсыа видання та загальноросшсьга громадсько-тоттичш журнали. Вагом! та гостр] сощалып питания неодноразово порушувалися на стор1'нках таких видань, як "Народна газета Бахмутського земства", "Земство", "Земська справа", "Лжар", а також "Вюник Свропи", "Руська думка" та нпшгх. Ц1 публжащ'У, як дшеш евщчення з минулого, дозволякггь рсал1стичшшс вщгворити процес впровадження земств та з'ясувати труда гоиц, з якими вони стикалися у своУй даяльносп.

Важливими джерелами для уевщомлення глибинноУ сутносп дослщжуваноУ проблеми вислупае мемуарна л1тсратура. Анашз цих джерел евщчить, що не вс1 вони р1внозначш за сво'£м зм1стом та проблематикою. Одга з них насичеш багатим фактичним та статистичним матер1алом, шип - глибокими роздумами, обгрунтованими висновками, деяю привертають наукову увагу конкретними сюжетами, узагальненнями доевщу робота сучасгога'в чи, нарелгп, ц!кавими практичними вказ1вками та рекомендащями. На нашу думку, щ доробки заслуговують на уважне 1 грунтовне вивчення, оскшыш виступають письмовими евщченнями безпосереднк учаснигав чи евщгав перебйу важливих ¡сторичних подай, що тривалий час упродовж 1865-1914 рр. супроводжували сусгальне житгя окресленого репону.

Зазначеш групи джерельних матер)ашв, використаш у комплекс!, стали шдгрунтям для аналпу окресленоУ проблеми, дозволили визначити м1сце 1 значения земств у процеа становления земськоУ медицини на тер!Ш)рн Украгни.

У третьому щдроздш "Методолопя дослщження" викладено суппсть та методолопчт засади науковоУ розробки проблеми, ям були використаш в дисертащУ. В основу даного дослщження покладено системний 1 комплексний гадходи, що грушуються на принцига ¡сторшму, який передбачае розглад явищ 1 ироцеав у динамвд з урахуванням ЗМ11Ш загально'У ситуацн. Посднання цих шдходав зумовлено необхщшетго, з одного боку, ретельного та детального вивчення окремих явищ та процеав, а з шшого - Ух узагальненого та комплексного висвштення. Завдання дослщження вир1шувалися шляхом посднання як загальнонаукових, так 1 конкретнснсторичних методав, а саме: ¡сторико-типолопчного, ¡сторико-псртняльного, ¡сторико-системного та сгатистичних.

Зазначеш гадходи та методи в сукупносп дозволили здшенити гсторюграф1чний анатз наявно'У лтсратури з проблеми, дослщити джерела, систематизувати й узагальнити отриману шформащУ та забезпечити наукову В1'рогщшсть результата дослщження.

У другому роздЫ "Кедрова полтиса земств у медичнш галуи" виевгглено основш напрямки даяльносп земств Укра'ши стосовно формування кадрового потенщалу для медичноТ галуз]. Окрш того, з'ясовано роль земських медичних пращвниюв у процеа

впровадження системи охорони здоров'я, ставлення до них (та пскпупов1 позитивш зрушення щодо цього) урядових кш, земських даяч1в, широких верств населения; також дослщжено причини коливань у кадровому склада медичних робшпшв. Розкрито особливосгп оплати пращ медиюв земствами та сшьськими громадами, показано роль земств в оргашзаци середньо! спещально! медично! освгги, у виршюнш пигань сощального та матер1ального забезпечення медичних кадр1в.

У шдроздип "Впровадження земсько! системи медичного обслуговування населения. Кшьюст та яюсш змши у склад1 медичного пфсоналу" охарактеризовано даючу систему медичного обслуговування репону в дореформений перюд з метою з'ясування реального внеску земств у розвиток медично! допомоги населению, визначення труднонцв, з якими довелося зтснугася першим земським лкарям у налагодженш сгосунив з населениям, а також виявлення особливостей формування системи надання медично! допомоги та налагодження взаемодн М1Ж земсышми установами 1 населениям, йши аспект проблеми, яга продовжукяь вгасликати науковий ¡нтсрес 1 в наш час.

Земствам, за вщсутносп надежного р1вня оргашзаци медицини, довелося докласти значних зусиль, щоб створити систему, дшсно спроможну надавати квап1фковану медичну допомогу. Найбшьш прийнятною земсыа управи визнали стащонарну форму надання допомоги населению, засновану на дшьничному принцип. Цим були викликаш яисш 1 кшыасш змши в кадровому склада медиюв - зросла потреба у фельдшерах. Автор проанашзувала кшыасш показники по шести губершях Украши за дослщжуваний перюд I прийшла до насгушшх висновюв: 1) у век губершях спосгерп-алося юльгасне зросгання земських лкарень 5 медичного персоналу; 2) найвтщ темпи росту вщзначалися в Харювськш губернп, що було зумовлене великими витратами губернського земства у цш статп земського бюджету; 3) фельдшерський пункт був найбшьш розповсюдженою формою оргашзаци медично! допомоги сшьському населению, тому що фельдшерська пщготовка та утримання вимагали менших вшрат, н1ж лшар1в. Переб1г цих подай поставив питания про необхщшеть пщвшцення яисного р1вня медично! допомоги. Внаслщок цього земства стали бшын активно залучати до ствпращ медичних пращвниюв з вшцою та середньою оевггою, фельдшери були переведет в !х безпосередне шдпорядкування.

У шцюздш "Пщготовка та перепшгоговка медичних пращвтжш" зазначено, що на початковому етаги, визнавши необхщшеть полшшення р!вня надання медично! допомоги, земства плыли шляхом найменшого опору. Головна увага придшялася розвитюш середньо! медично! освгги, яка вважалася бшыи прийнятною i з фшансово! точки зору, як така, що потребуе значно коротшого термшу навчання. 3 метою пщготовки якнайбшьшо! кшькосп фельдшер1в Медичний департамент дозволив прийом слухач1в до фельдшерських шил на шдепш колишшх "Накшв громадського пшлування". Однак на перших порах четко! системи медично! освгги не ¡снувало, тому: повтов! земства намагалися готувати фельдшерський персонал власшши зусиллями при свои лшарнях, вони надсилали стипендаапв до урядових шкш, крш того фельдшерсыа школи вщкривалися при губсрнських земських лшарнях (в окремих випадках - при повггових).

Перша школа була вщкрита в 1867 рощ Полтавським земством, до и учшв було зараховано 149 чоловне. У 1870 рощ Катеринославське земство оргашзувало навчання 107 чоловгк, а в 1872 рощ, через брак медичних кадцмв, тай школи вщкрили Чернитвське та Херсонське земства з кшыастю 87 та 50 учшв.

У 1872 р. був складений статут, а також програма шдготовки фамвщв у фельдшерських \ повивальних школах, на засадах Ух почали дшти нов1 школи, а кфгвнищво ними стало обов'язковим для вах шадбних навчальних заклада. У статуп були визначеш основга напрями даяльносп земських фельдшерських шкш: головною Ух метою була гадготовка "об13наних 1 досвщчених" фельдшер1в. Курс навчання був чотирьохр1'чний. Спочатку було вирпнено здгаснювати викладання загальноосвптих дисциплш ттлыси в першому клас1, згодом, зважаючи на низький загальш1Й р1вень шдготовки абпургагпв, вивчення загальноосвггнк дисциплш було продовжено до третього класу. Щор1чно учи проходили практику в повггових лшарнях. Таи школи утримувались за рахунок земств, перебували в безпосфедньому щдпорядкувант губернськоТ земськоУ управи, яка визначала кшьюсний склад учгпв, посилаючись на фшансов] можливосп та пспребу у фельдшерах.

Навчатися в таких школах мали право ! стипендати вщ сшьських громад чи приватних склб; розм1р оплати навчання встановлювали управи. При цьому гад час набору учтв перевага вщцавалася сшьсыотм громадам. У випадку захворювань учшв лшування здшснювалося безкошговно. Кожному випускников1 безкошговно видавався наб1р пщручниюв та шструменттв. Викладання у школах здшснювалося за навчальною програмою, що псрсдбачала вивчення 26 дисциплш. За виховну роботу серед учтв вщповщали дирекгори шкш; на цш посада, зазвичай, перебували головш л1кар1 лшарень. Найважлив™ навчально-виховш питания внр1шували педагопчш ради, до яких входили майже вс1 викладач1 шкш (тобто весь лшарський персонал). Занятгя починалися з 1 вересня 1 тривали до 1 травня, з 1 до 10 травня проводилися ¡спита. 3 метою поглиблення практично!' шдготовки випускники шкш за розпорядженням губернських управ теля ¡сштпв проходили фельдшерську практику при лшарнях протягом уах канжул, аж до 15 серпня. ГИсля заюнчення навчання молода фах1'вщ одержували призначення 1 були зобов'язаш вщпрацювати зпдно з розподалом не менш трьох роив. У такий споаб виршувалося, по-перше, питания плинносп кадр1в; по-друге - сшьсыа громади вившьнялися вщ сштата за помешкання для фельдшерш. Згтдно звтв губфнських управ, загальне утримання фельдшерсышх та акушерських шкш здшенювали губернсыа земсыа управи. Кошта видаляли ¡ oкpeм¡ сшьсьи громади, 1 приватш доброчинщ, вони ж здшенювали оплату за пойбники та надавали матер)альну допомогу своУм стипецщатам. Кр1м стипендай повггових, губернських земств, ¡снували урядов1 та ¡менш стипенда'У.

Слщ зазначити, що в дослщжуваний перюд до фельдшерсышх шкш I на медичш факультета ушверситега набирали переважно чоловшв, доступ жшок був обмежений. Лише наприюнщ XIX - початку XX ст. розпочалася гадготовка фельдшерок-акушерок, стали з'являтися змшаш (для чоловшв 1 жшок) фельдшерсыа школи. Повний курс навчання в акушерських школах тривав 4 роки 1 подишвея на 4 класи. На УкраУш перпп гаи школи були вщкрип в 1874 р. у м1сп Харков1, а 1877 р. - в Одеа. Таким чином, перпп школи фельдшерок на УкраУш винитсли лише через 10 роив теля започаткування земств. У Катеринославськш 1 Чфшпвсыай губершях це питания в1ф1шувалося ще довше: лише в 1907 р. у м. НЬкиш була вщкрита школа для фельдшерок, а Катеринославське земство цозволило прийом до фельдшфсько'У школи жшок титьки з 1912 р.

3 метою пщвищення професшного р1вня середнього медичного персоналу на початку XX столптя губернсыа земства стали повсюдно оргатзовувати для фельдшерт курси з пщвищення квaл¡фiкaцiУ. Хоча при фельдшерських школах ХаривськоУ губершУ гаи курси дЬши вщ 3-х до 6-ти мюящв вже наприюнщ 80-х - початку 90-х рр., навчання на

них було безкоштовним, окр1м того земства сплачували гтроУзд, а також жалування слухачам упродовж усього термшу.

У пщроздИ "Сощальне та матдмальне забезпечення земських медшов" вивчалися проблеми матер1ального стимулювання робота медичних пращвниюв з боку земств, що мае на сьогодш не тшьки теоретичний штерес, але 1 пракгичне значения. Незважаючи на те, що рвним аспектам становления \ розвигку земськоУ медицини присвячено досить багато робп1, однак проблеми сощального та матср1ального становища медичних пращвнинв земських лшарень залшшшися все ж поза увагою науковщв. Дослщниюв пере важно турбували загальш питания, тага як створення земських у станов, розвиток мереж1 медичних дальниць, кшьюсний 1 яюсний склад медичних пращвнигав.

Однак запитом слщ консгатувата, що протягом перших 15 роив про мащлальне становище фельдшер1в 1 лжар1в земства гаклувалися явно недостатньо. Лжар1 змшювалися часто, запрошувалися з газетних оголошень I не користувалися в очах представниив земства досгатшм авторитетом. Вже на перших губернських зТздах лшар1в наголошувалося на хитливому I невизначеному становипц Ух у земеш, що говорило про незадовшьну сощальну захшцешегь медигав.

Незважаючи на всю вагомклъ даяльносп земських лкар1в, у сощальному та матер!альному вщношенш вони були все ж мало забезпеченими, саме тому на таку роботу погоджувалися переважно молода л1карь Для зарахування на земську службу лкарем або фельдшером досгатньо було подати заяву. Право прийому на роботу чи звшьнення лкаря належало губернатору; на губернсьий лпсарськш рада розглядалися ва скарги та клопотання. Заробпки л1кар!в були невелию - близько 800 -1200 карбованщв у р1к.

Наймаючи лисар1в на роботу, земства у питаниях Ухнього забезпечення виходили виключно з наявних бюджетних копгпв, при цьому завжди брали на себе певш зобов'язання. Вони гараитували медпращвникам визначений р1вень заробпноУ платш. Кр1м того, на додаток до окладу в земському кошгориа передбачалася окрема статгя "квартирне утримання", на гпдсгав1 якоУ головним напрямком даяльносп земств сгосовно своУх кадрш стало забезпечення житлом з опаленням й оевпленням, у раз1 подорожчання продукт 1 квартир .ткарям та фельдшерам збшьшували виплати. Земства сплачували також утримання коней, необхщних лшарям для здшенення вципв до хворих. Медикам надавалося право брати лжи в земського аптекаря. Окр1м того, земства надавали .ткарям тривал1 оплачуваш вщпустки (на 3-4 м!сяця раз на п'ять роив) для поУздки в ушверситетсыа м1сга з метою щцвшцення квал1фжащУ.

Поступово, епшьними зусиллями земсьи дога 1 лжар1 виробили форми вщносин, найбшын зручш 1 прийнятш для обох сторш. Водночас з метою перев1рки р1вня робота медиив були впроваджеш обов'язюда щерчш звгги.

Показово, що значну фшансову пщгримку у питанш сощального забезпечення медпращвниюв надавали сшьсью громади. Досить часто саме вони ставали на захисг прав медичних пращвнигав. Зазвичай, погоджувалися брата участь в оплап пращ медичного пращвника, забезпечували лшарську дшьницю амбулаторного приймальнею для хворих 1 надавали житло фазавцю. Вщповщш рлнення ухвалювалися на сшьських сходах 1 фшсувалися в Ухшх "вироках". Подекуди медики ухримувапися виключно за рахунок сшьських громад. Проте, вiдoмi випадки й вщмови з боку сшьських громад вщ утримання лжарських чи фельдшерських дшьниць. Заробггна платая медагав навггь у межах одшеУ губсршУ вщрцнялася, на що впливала, насамперед, рвна фшансова спроможшсть сшьських

громад та повггових земств. Традицшно лкар1, як особи з вищою медичною освггою, одержували бшыне, нЬк фельдшери й акушерки.

Земствами була впроваджена 1 система заохочення медичного персоналу: передбачалося пщвшцення р1чного жалування за вислугу роюв там, хто прослужив у земств! не менш п'яти роюв, також надавалася грошова допомога на виховання 1 навчання ¡хшх дп-ей. На полтнсння матер!ального становища медичного персоналу було спрямоване 1 заггровадження страхування. 3 1901 року було впроваджено сграхування житгя Л1кар1в на випадок смерп чи швалщносп, а також виплату компенсацш родинам помфлих Л1кар1в. Окр1м того, земства надавали матер1алт.ну допомогу захворшим пращвникам на лЬсування з1 збереженням заробтии платт на час хвороби.

Щодо пенс1Йного забезпечення медичних пращвниюв слщ зазначити, що Положения про земсью установи 1864 р. не надавало сво'1м пращвникам прав дфжавних службовщв, зокрема 1 права на отримання пеней". Тому вже наприюнщ 60-х - початку 70-х рр. деякими земствами було порушене питания про вщкритгя земських емфитальних кас. Проте гривалий час процес гхнього створення вщкладався через необхщшеть проведения складних пффахунюв \ прийняття нових статута. Такий статут був ухвалений 5 квггня 1883 р. з тимчасовою д}ао термином на п'ять роюв. У ньому вказувалося, що земсью емфитальш каси можуть бути вщкрип лише з ипщативи земських збор!в у межах губфнй при абсолютгай згод вах повптаих земств. На тдстав1 цього право на отримання пеней одфжували вс1 земсью службовщ. Кошта для фощцв цих кас надходили з юлькох джфел. Насамперед, це тщмчш вщрахування губфнського земства, податки, що стягувалися ¡3 заробпноТ платш земських службовщв, матф1ально1 допомоги та ттремш, а також добровитьш внески прийнятих на роботу ! тих, що отримали пщвшцення по службу окр1м того, залшнки вщ копгпв, видшених на заробггну плату 1 канцелярсью витрата. Таю каси в Хфсонсысш губфнй були вщкрип лише у травш 1894 р., водночас з Чфшгтвською 4 Тавршською, тода ж були вироблеш 1 затвфджеш гап статута. У земствах Катф1Щославсько'1, Полгавсько11 ХарювськоУ губфнш вони з'явилися рашше.

У третьему роздип "Д1ялынсть земств у сфер1 медичного обслуговування населения" - три шдроздши.

У пщроздш "Розширення мереж} земських медичних усганов" вщображено, що у процеа формування земських медичних установ особлива увага придшялася: а) збшьшенню юлькосп л1жко-м1сць у стацюнарних закладах; б) зменшенню радрусу шкарських дшьниць та юлькосп мешканщв, закртлених за ними; в) створенню мереж} медичних установ у сшьсьюй м1сцевосп; г) питаниям фшансового забезпечення земськоТ щяльносп щодо охорони здоров'я; д) змип громадсько'1 думки та сгавлення населения до медичних пращвниюв.

Губфнсыа земства у розвитку системи охорони вццгравали скорине координуючу роль, тода як практична швдатива належала, здебшыиого, повгговим земствам.

3 огляду на здшенений кшьюсно-статасгичний анашз показниюв слщ констатувата, що юльюсть лжарських дшьниць протягом дослщжуваного перюду помггао збшыпилася. Окр1м того, земства за довол1 короткий тфмш виршшли проблему забезпечення кадрами цих дшьниць. Зокрема, значне зросгання спосгерц-алося у Чфшпвсысш губфнй (у 9 раз1в), Харювсьюй (у 8,5 рази) та Катфинославсьюй (у 8 разш). Пом1рно збшыпилася юльюсть пкарських дшьниць 1 в Полтавськш (6,6 рази), Херсонсыай (6,4 рази) та Тавршськш (6

разш) губсрншх. Кшьисть мешканщв, що належали до одтеУ дшьнищ, поступово зменшувалася, як 1 дшьничний радаус. Так, у перюд з 1870 р. до 1890 р. кшьюсть мешканщв, що обслуговувалися на однш лжарсыай дшьнищ, зменшилася вдв1ч1, однак з 1890 р. до 1912 р. цей показник знизився переачно по губершях лише у 03 рази.

Кшьюсть фельдшерських пункпв також помггно збшьшилася, зокрема, в Тавршсыай (у 2,4 рази), Катеринославсыай (у 2,5 рази) та Чершпвськш (у 2,7 рази) губершях. Дещо менше уваги утворенню таких пункпв було надано у Полтавськш та Харгавськш губершях, де 1х кшыасть зросла тшьки у 1,6 та 1,5 рази вщповщно.

У вказаному щдроздин також розглянуто участь земств в оргашзащУ безкоштовного лжування, утриманш дшьшщь; забезпеченш необхщним швентарем, здшененш закушшп лшв 1 пpoвiaн^y тощо.

У пщроздМ "Переход до спещалоованоУ медичноУ допомоги" зазначено, що земства не вщразу звернулися до необхщносп впровадження спещалвованоУ медичноУ допомоги. По-перше, це було зумовлено загальним розвитком медичноУ науки, а го-друге, на початковому етат бшьш нагальною була потреба в оргашзащУ середньоУ спещальноУ оевпи та створенш самих дшьниць. Тож, земсыа лкар1 та фельдшери муешш опанувати значним багажем ун1версальних знань, щоб надавати рЬносторонню медичну допомогу. Тшыш з 90-х рр. можливо простежити появу спещашзованих х1рурпчних вщщлень та акушерських пункпв, яга спочатку кнували лише при губернських, згодом стали з'являтися при мгських лжарнях або ж як окрем1 медичш установи. При цьому вщеоток звернень за допомогою до таких установ тривалий час залишався незначним, що було зумовлено вщдалешетю останнвс вщ сшьських населених пункпв та невеликою Ухньою кшьюегю. У цей час досить гостро стояло питания лисування туберкульозу, що потребувало спорудження спещашзованих санаторпв, вони з'явипися саме з ипщативи земств, хоча й лише на початку XX сг. Оскшыот будавництво санаторнв земства здшенювали власним коштом, то платники податюв лшувалися в них безкоштовно.

Слщ констатувати, що патоатрична галузь, пор1вняно з шшими медичними напрямками, розвивалася бшьш прискореними темпами, а це вимагало спорудження нових примпцень, призначених для догляду за пегоично хворими, адже специфша хвороби вимагала стащонарного 1 тривалого лкування.

У пщроздш "Профшакгичш та протиешдем!чш заходи земств" проанашзовано систему профшакгачних захода, що використовувались земствами украшських тубернш у боротьб1 з епщем1ями, а також вщображеио загальну егадем1чну ситуащю в репош.

Особливо страждало вщ епщемш сшьське населения. Зпдно обстежень, що проводилися земствами у "п часи, серед причин шдвшценоУ захворюваносп варто визначити: а) умови розеелення (перевага великих сш 1 селищ з численним населениям); б) незадовшьш умови гобуту 1 пращ; в) вщеутшсть централоованого водопосгачання; г) значну вщдалешеть вщ найближчого медичного пушоу; д) низький культурний р1вень населения, е) загальний стан плени та шип сощально-економ1чш чинники. Особливо вагомими у цьому вщношенш були внутршм мирацшш процеси, що набули широкого розмаху в Катеринославсыай, Харювсыай та Херсонськш губерн1ях.

Значна увага придшена виевггленню питания про оргатзацпо лшарсько-саштарноУ служби в дослщжуваних губершях. 1нфраструктура якоУ складалася з наступних установ: перюдичних губернських зЧздв земських лкар1в 1 представниюв земств, губернськоУ саштарноУ ради, повпових саштарних рад, дшьничних саштарних рад чи саштарних

гаклувань, саштарних бюро \ саштарних лiкapiв ¡, як базис уа'ел щеТ сисгеми, дальничних 5емських лпсар1в.

Слщ зазначити, що саме земствами були запроваджеш посади саштарних 1 гпщем1чних лжар1в, функци яких 1 полягали у запобиянш та оргашзаци боротьби з ;пщем1ями. Одержати необхщний обсяг знань та навички, а вщтак вщповщне звания л1кар11 фельдшери могли у раз! проходження спещальних курсив шдвищення кватфшаци. ГГерюдично, на клопотапня земств чи у випадках загострення ешдем1чно1 ситуацп на недичних факультетах ушверситепв шд кер!вництвом професор1в влаштовувалися гермшов1 курси для студента, лжар!в 1 фельдшер1в з проблем лшування таких шфекщйних ¡ахворювань, зокрема, як чума, холера, тиф, в1спа тощо. Авторкою доведено, що основний гягар витрат на боротьбу з епщем1ями лягав на м1сцев1 повггст земства. Губернеьке земство юпомагало кредитами лише у випадках значного розповсюдження егадемш, переважно

СОЛфНИХ.

У пщроздш висв1тлено профшактичш заходи. Серед яких особлива увага тридимлася на створення лжарсько-продовольчих пункпв у мюцях скупчення захожих юбтптв, вщкриттю сшьських ясея-притулив для дггей на час жнив; полшшенню юдопостачання; формувашпо так званих саштарних загогав, що розпочалося вже з юнця 70-х рр.; пщвищенню загального р1'вня знань саштарп населения, зокрема, шляхом випуску фукованих брошур, розповсюдження листаок, улаштування конкурав на краиц видання в :аштарй' та плени тощо. Окреме кпсце у гцдроздии вщведено найбшьш тривашй та иирокомасштабнш егадемп холери 1910 р., що спричинила "хсшерш бунти", вщ яких тостраждали 1 земсьга л1кар1 та фельдшери. Розкрито причини и розповсюдження та )характеризовано практичш заходи, що вживалися задля и л1квщацп.

У висиовках пщведеш загальш щдсумки дисертацшного дослщження та зроблено /загальнення, основний зм1ст яких полягае у наступному:

1. Анашз ¡сторюграф1чного доробку попфедшх дослщнигав дав можлитнсть ггверджувати, що спещально!" пращ, яка б давала щшсне уявлення про даяльшсть земських останов у галуй охорони народного здоров'я в УкраУш з часу Ух запровадження 1 до початку ТеригоТ свгговоУ вшни, дотепер створено не було, що й обумовило виб1р теми дослщження.

2. У даялъносп земств з розвитку медицини видшено два етапи: пфший - 1865-18801 рр.; другой - початок 1890-х - 1914 рр. Кожний з цих пфюд1в характеризувався :восрщним напрямком даяльносп, який визначався потребами сусгальства.

3. Становления медично'У галуз1 в украУнських губершях вщбувалося у ■псному в'язку з1 специфкою економ1чного розвитку репону. Поява санпарного спрямувшшя у гедициш на територп УкраУни була зумовлена деякими специф1чними рисами, а саме: юстшним пересуванням сезонних робтлтов, пов'язаних з прничодобувними розробками I Катеринославсьюй губерни та постшними сезонними сшьськогосподарськими роботами в пвденних губершях.

4. Земства, як органи мicцeвoгo самоврядування надавали важливого значения здровш полпищ у медичшй галуз1, осюльки переваги стацюнарноУ системи медичного >бслуговування вимагали збшыиення кшькосп персоналу. За Ух сприяння вщкривалися та (¡яли ргзномшппп навчальш заклади з надання спещатзованоУ медично'У освгги.

5. Важливим чинником дальносп земств у сфер1 охорони здоров'я було зшансувашш. Значну фшансову пщгримку в цьому питанш надавали сшьсыа громади. )сгальки утримання фельдшфт та фельдшфських пункта покпадалося власне саме на

них, вони ставали на захист прав медичних пращвшдав, брали на себе зобов'язання щодс сплати пращ i житла медичного пращвника. Заходи земств як оргашв м1сцевогс самоврядування у цьому напрямку могли б бути враховаш i сьогодш при виробленн щцходав щодо виршюння матер1альних та сощальних проблем медпращвниюв i щдвшцення ixHboro добробуту (напршотад, стосовно створення системи пшьг дш медпращвниюв у сшьськш мкцевосп).

6. Земства активно намагалися виринити проблему матер1ального забезпечення : сощального захисту лЬсар!в i фельдшер1в. Згодом була запроваджена система сощальногс сграхування, з'явилися емеритальш каш, з коцтв яких виппачувалися пеней", надавалис? допомоги на лшування, стипендй датям, сплачувалося помешкання. Окр1м того доик система пщвищення жалування в запежносп вщ вислуги роюв. ГЦ заходи сприял* вирнпенню кадрово'1 проблеми в земських установах охорони здоров'я, а також яиснс полшшшш склад медичних пращвниюв.

7. На пщстав1 нових джерел виявлено коло питань, з приводу яких виникалг конфлЬсгш стуацп м!ж лисарями та земськими дачами.

8. У багатограннш даяльносп земств у галуз1 медицини сшд вщмгтиги i певн недолки. По-перше, вщ самого початку земства були поставлеш у залежшеть вц представниюв царсько!" влади у губерниях, що довол1 часто гальмували рйнення земств ) напрям! розвитку самоврядування. По-друге, вщчувалася вщеутшеть взаемноУ гпдгримю м1ж земствами, яга самотужки виркпували оргашзацшш питания щодо стаиовленю земськоГ медицини. По-третс, земства, як Micueei органи самоврядування загало\ функцюнували без державно! щлтримки, переважно завдяки шща-пш та особисгп» внескам земських догав та медиюв.

9. У цшому земства вказаних шести губернш розвивали медичну сферу в однаковю напрямках, що цшком законом1рно зумовило однотипность nepioniB становления зазначено галуз1 в губершях. Певш вщмшносп м1ж губершями спосгерталися лише в юльюсню показниках, що було пов'язане з бшьшими чи меншими теритсральними межами т: фшансовим потенщалом кожного земства. Земства, як шетитут м1ецевого самоврядування нерщко виправляли хиби загальнодержавних усганов в галуз1 медицини, забезпечуючи Ti i сфери, що виявлялися поза увагою центрально! влади.

Основш положення дисертацшного дослщження оприлюднеш у наступниз пуйшкащях автора:

1. Писаренко H.H. Специализированная медицинская помощь в Донбассе (к. XIX -н. XX вв.) // Hoei сторшки icTopii' Донбасу: Ст. Кн.7 / Головний редактор З.Г Лихолобова. - Донецьк, 1999. - С.232-237.

2. Писаренко H.H. Земское здравоохранение в Бахмугском уезде Екатеринославсю» губернии в конце XIX - начале XX вв. // Вюник Донецького ушверсигету. Cepifl Б Гумаштарш науки. №2. - Донецьк, 2000. - С. 189-197.

3. Писаренко Н.М. Профшакгачш i протиегадем1чш заходи земств Катеринославсько губерни наприинщ XIX - початку XX сголггь // Hobi сторшки icropii Донбасу: Ст. Кн.8 Головний редактор З.Г. Лихолобова - Донецьк, 2000.—С.78-86.

4. Писаренко H.H. Развитие земского здравоохранения в Донбассе в конце XIX - начат XX вв. // кгоричш i гооттолопчш дослщження: №1-2/ Голов, ред. П.В.Добров. -Донецьк, 1999.-С. 61-64.

>. Писаренко H.H. Подготовка медицинских кадров земствами Левобережной Украины в конце XIX — начале XX веков (на примере Екатеринославской, Харьковской и Полтавской губерний). // 1сторичт i полгголопчм дослщження: №1(5) / Голов, ред. П.В.Добров. -Донецьк, 2001. - С.72-82. ). Рубан H.H. Социальное страхование и материальное стимулирование земствами Левобережной Украины работников медицинской отрасли в 1864 - 1914 рр. // 1сторичш i полгголопчш дослщження: № 3/4 (15/16) / Голов, ред. П.ВДобров. - Донецьк, 2003. -С.64-69.

Писаренко Н. Д1яльшсть земств Л1вобережно"1 Укра'ши з охорони здоров'я наприюнщ XIX - на початку XX ст. (¡сгорична спадщина земських оргашв мюцевого самоврядування) // 36ipranc наукових праць Украшсько!" Академп державного управлшня при Президентов! Украши / За заг. ред. B.I Лугоюго, В.М.Князева. - К.: Вид-во У АДУ, 2000. - Вип. 2. - В 4 ч. Ч.П. - С.412 - 416. !. Писаренко Н.М. ДЬшьшсть земських м1сцевих оргашв самоврядування по розвитку охорони здоров'я наприюнщ XIX - початку XX ст. (на матер1алах Катеринославсько!', Харивсько1 та Полтавсько! губернш) // Матер1али доповщей вуз!всысо!" науково!" конференцй' професорсько-викладацького складу по результатах науково-дослщно! робота. 1сторичш науки, полтологтя, м1жнародш шдносшт i фшософ1я (ред. кол.: П.В. Добров, В.М. Нкольсышй, А.П. Розкииний, M.G. Безпалов, В.О. Лрко, Г.П. Срхов, Р.Д. Лях, О.В. Крагавш). - Донецьк: ДонНУ, 2001.-С.136-138. I. Рубан Н. До питания про медичне обслуговування po6innmB вупльно! промисловосп Катеринославсько? губернп напримнщ XIX - початку XX ст. // ГУКжнародна наукова конференцш, присвячена 280-р1ччю вщкритгя МВепрейсышм i С.Чирковим кам'яного вугшля у Донецькому басейи. - Луганськ, ЛГПУ ¡меш Тараса Шевченка "Альма-матер",

2002.-С. 97-111.

0. Рубан H.H. Мемуары земских врачей как историко-медицинский источник // Медицина в художшх образах: Статп. Вип. 2 /Уклад, i голов, ред. Заблоцька К.В. -Донецьк: Нацюнальна Сгалка гокьменниив У1фаши, журнал "Донбас", 2003. - С.272-280.

1. Рубан Н.М. Роздуми Г.Попова, практика та науковця, над проблемами зсмсько!' медицини (юнець XIX - початок XX ст.) //Медицина в художшх образах: Матер1али I Всеукрашсько? наук, конференцй студента i молодих вчених. - Донецьк, ДонДМУ,

2003.-C.33.

АНОТАЦП

Рубан Н.М. Розвиток земськоУ медицини в УкраЗМ (1865-1914 рр.). - Рукопис. Дисертащя на здобутгя наукового ступеня кандидата 1сгоричних наук за иещальшетю 07.00.01. - ¡стор1я УкраГни. - Донецький нац!оналыпш ушвфситет, Донецьк, 004.

У дисертацй" розглянуто питания даяльносп земств з розвитку охорони здоров'я в rKpaVni. Досл1джеш ochobhI напрямки та досягнення земств у галуз! медицини. У робст роблено висновок, що земства ¡стотно вплинули на покращення становища у сфер! хорони здоров'я в Украйп наприкшщ XIX - початку XX стол1ть. Земства були найбшьш фекгавною системою Micucnoro самоврядування. Анал1зуються як позитивш момента ix

дшльносп, так i негативш чинники, яга зменшували можливосп та ефекгавшсть земськиз установ.

lOiioMOBi слова: земство, губершя, земська медицина, мюцеве самоврядування земський даяч, земсысий лжар, земський фельдшер, зсмсьга збори, земсьга медичн установи.

Рубан H.H. Развитие земской медицины в Украине (1865-1914 рр.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук п( специальности 07.00.01. - история Украины. Донецкий национальный университет Донецк, 2004.

Данная диссертация является специальным историческим исследованием, в которои комплексно рассмотрены процессы становления, развития и усовершенствования земско! медицины на примере шеста губерний Украины. Освещены главные проблемы создашс земских учреждений с учетом специфики такой деятельности в украинских губерниях Исследована реализация ими функций органов местного самоуправления, что позволил! обстоятельно проанализировать деятельность земств относительно местных потребносга и в зависимости от возможностей каждой губернии и уезда. Рассмотрена динамик структурного расширения земских медицинских учреждений. На основе новых документа освещен такой недостаточно изученный аспект, как взаимоотношения между врачами i земскими деятелями, очерчен круг вопросов, по поводу которых возникали конфликтны! ситуации. Сделаны выводы о практических достижениях земств в указанных губерниях i сфере организации медицины, а также определены недостатки. Осуществлена попытк; воссоздания целостной картины деятельности земств Украины в области предоставление медицинской помощи и развитая охраны здоровья. В научный оборот введены редки-земские издания и архивные материалы, долгое время находящиеся вне поля зрени исследователей.

Анализ работ предшествующих исследователей позволяет утверждать, чп специальной работы, дающей общее представление о деятельности земских медицински учреждений в сфере охраны народного здоровья в Украине со времени их введения и д начала Первой мировой войны, не было создано, что и обусловило выбор теш исследования. Проведенное исследование определило основные направления развита земской медицины. Следует отметить, что деятельность по развитию медицины н принадлежала к первостепенным заданиям практической работы земств, но со времене! земские деятели осознали необходимость существенных преобразований в медицинско! сфере. Становление медицинской отрасли в украинских губерниях происходило в тесно1 связи со спецификой экономического развития региона. Появление санитарноп направления в медицине на территории Украины было обусловлено некоторым) специфическими чертами, а именно: постоянным передвижением сезонных рабочш связанных с горнодобывающими разработками в Екатеринославской губернии, i спецификой сезонных сельскохозяйственных работ в южных губерниях. Земства ка органы местного самоуправления уделяли внимание и кадровой политике в медициною] отрасли, поскольку преимущества стационарной системы медицинского обслуживали требовали увеличения количества персонала. Именно с их помощью открывались ] действовали различные учебные заведения по предоставлению специализированног медицинского образования. Важным фактором, который оказал непосредственное влияни

la дальнейшую деятельность земств в сфере развития медицины, было финансирование, ¡начительную финансовую помощь предоставляли сельские общества Поскольку »держание фельдшеров и фельдшерских пунктов возлагалось именно на них, они ггановились на защиту прав медицинских работников, принимали на себя обязательства птюсительно оплаты его труда и жилья. Мероприятия земств как органов местного амоуправления в этом направлении могли бы бьггь учтены и сегодня при выработке юдходов относительно решения материальных и социальных проблем медработников и 'лучшения их благосостояния (например, относительно разработки системы льгот для гедработников в сельской местности). Земства активно старались решить проблему гатериального обеспечения и социальной защиты врачей и фельдшеров. Со временем была ведена система социального страхования, появились эмеритальные кассы, со средств юторых выплачивались пенсии, предоставлялась помощь на лечение, стипендии детям, шлачивалось жилье. Кроме того, действовала система повышения жалования в ависимости от выслуги лет. Эти меры способствовали решению кадрового вопроса в емских медицинских учреждениях, а также сказывались на качестве оказываемой помощи. Ja основе новых источников выявлен круг вопросов, по поводу которых возникали юнфликгные ситуации между врачами и земскими деятелями. В многогранной (еятелыюсти земств в области медицины следует отметить и некоторые недостатки. Во-[ервых, с самого сначала земства были поставлены в зависимость от представителей (арской власти в губерниях, что отчасти тормозило решения земств в направлении швития самоуправления. Во-вторых, чувствовалось отсутствие взаимопомощи между емствами, которые самостоятельно решали организационные вопросы относительно тановления земской медицины. В-третьих, земства как органы местного самоуправления ообще функционировали без государственной поддержки, в основном благодаря [нициативе и личному вкладу земских деятелей и медиков. В целом земства указанных уберний развивали медицинскую сферу в одинаковых направлениях, что целиком акономсрно обусловило однотипность периодов становления медицины в губерниях. 1екоторые отличия между губерниями наблюдались лишь в количественных показателях, то было связано с территориальными границами и финансовым потенциалом каждого емства. Земства, как институт местного самоуправления, нередко исправляли ошибки бщегосударственных учреждений в сере медицины, обеспечивая те ее сферы, которыми :е занималась центральная власть.

В работе сделан вывод, что именно земства в наибольшей степени повлияли на лучшение состояния здравоохранения в Украине в конце XIX - начале XX столетий.

Ключевые слова: земство, губерния, земская медицина, местное самоуправление, емский деятель, земский врач, земский фельдшер, земское собрание, земские медицинские чреждения.

Ruban N.N. The development of the provincial medicine in Ukraine (1865-1914). -lanuscript.

Ph. D. Dissertation on the competition of academic degree of historical science candidate on pecialty 07.00.01. - the History of Ukraine. Donetsk National University. Donetsk, 2004.

The problem of county-states work on public health development in Ukraine is observed in îe dissertation. The main directions and provincial achievement in the sphere of medicine are xamined. The following conclusion concerning the fact that, in particular, county-states influenced

the improvement of public health service in Ukraine in the end of XIX - the beginning of X? centuries. Positive factors of the county-states activity as well as negative ones, which decreased ai opportunity and effectiveness of Zemstvo institutions are analyzed in the given thesis.

Key-word: Zemstvo (county-states), province, medicine, self-government, county-state figure, county-states medical staff, county-states meeting, medical assistant station, doctor's station