автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Реализация вопросительности как супрасинтаксического элемента в нетипичных текстах (не материале англоязычных текстов).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Реализация вопросительности как супрасинтаксического элемента в нетипичных текстах (не материале англоязычных текстов)."

КИТВСЬКИЙ ДЕРЖАЗНИЙ Л1НГВ1СТМЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ '*' --------Л ■? ____________

На правах сукспису

I - - : ..

ЖУРАВЛЬОВА Сатязна 1гор1вна

РЕАП13АЦ1Я ПИТАЛЬНОСТ! ЯК СУПРАСИНТАКСИЧ.НОГО ЕПЕМЕНТУ 3 НЕ7ИПОВИХ ТЕКСТАХ

(на маткнаги англомоаних текгпа)

Слац!апьч!сть 10.02.04 - германеью мови

Аатозефарат цисертаци на здобуття зченого ступени кандидата ф|палоп«иих наук

Клв- 1396

Дисертащек е рукопис

Робота.виконана на кафедр!. германськоУ.ф!лолог 11" Сумського державного педаг.опчного 1нституту 1м.А.С.Макзренка

Науновий кер!вник - доктор Шолопчних нар, професор

■ ОфщШи опоненти - доктор ф1лолог1чних наук, професор

Пров1дна оргак1зац1я - Болинсъкий державний университет

Захист вЦбудетьея '' 7' -мер&ня ' "'1996 року .©5 -1130 годин! на зайданш спец1ал1зовано1 вчёно!' ради Д.50,2б.01 для -захисту .дисертатй на адобуття карового' ступеня кандидата фш-лог!чних 'наук -при--Мвсьшу' деркавнону л1нгв1стичному р1версит€т! (252650," к.Ы'в, вул. ЧервоноармШька, 73).

3 дисертащею ложна ознайомитись в науков!й. б1-бл1отец1 Кихвського йерказного ЯШГБГСТИЧНОГО ун1верситету.

1ВЙЧК0 Свшака Олекшвна

Омельченко Лариса Федорхвна

кандидат яолог1чних наук, доцент Фшгина Тетяна"Степановна

Ы./Гес| Украхнки'

Бчений секретар , -'. _ - -спец1ал1зовакс'1 .-вченоУ ради

Автореферат рсз!слано 5 р.

професор К.И.Лворжецька

•Досв1д показуе, цо вивчвння л1НГв1стично! категорП питальност! т!сно пов'язано з текстоцентричнин п1дходом до розв'язання ц1е! проблвми. Тендешпя до переосмислзннв

питальних речень, цо в сучасн!й л1нгв1сг«чн!й---------

л1тератур1, та практика поеднання питальност! з 1явили прагматичними факторами стали причиною проведения аяал!зд иомливих оточвнь цього индикативного типу (Старкова, 1389). Иезаперечним фактам е те. що питальн1сть ноае йцтк внсяовяена комун1кативнов одиницев, б1льмо» за речения. Прикладом таких *оидн1яативних одиниць е нетипов! сштальйа ггястя 1ЙПТ) «алого ганру.

Зб'ехтож еивчення реферовано! дисертац!йн(п работя послуяили англомовн! нетипов! питадьн! тексти налог форми, а предметом досл!дження стали- способи та засоби реая1зац1'1 категорП "питальност!". на р1вн! тексту.

Вузьк1 «вж1 речения Сквеситив, асвртив або ^ператив) не достатн1 для зербал1зац1'1 питально'1 ситуацп, ака мае сприяти асоц1ативноау позуку. Принайми!. таке речения повинно ¡нпл!кувати питальну ситуац!я, тобто мати так1 засоби лролонгацп, яо спромоян! вивести його на р1зень дискурсу.

Нетипов}пть питальних текст!в, обраних для дисйртац!йного дослЦяения (загадок, каверзних питань, лог!чних та дидактичних задач), полягае в Тх структурних, зн!стоввих та гранатичних особливостях, а саме: у в1дсутност! фабули опов1'дання та посл5довност1 прщтпэиц1й, покликаних виэначити Ух як дискурс: У реал!зацП окремих категорМ тексту поза чеяами посту; у в1дсутност! сильних позиц1й тексту; з кочфл1кттпст1 зон теми 1 рени.

Знания ппобливоптей п1дбору та аранжировки мовних одинииь, структури НПТ надае реалъну мозлив!сть эивчати не

- г -

письмов! пак'атки, за якими традицШо досл!дждеться т описуеться нова, а зразкк живо! мовноГ творчост!.

Невелик! за розн!ром текст» (загадки та каверзи! питания часпже зустр1чаютьса в усномц мовленн!, н!к у письмови документах. Вони емоц!йн!. поетичн!. ц!кав1. НПТ пряваблив тако! з точки зору проблей мовленнево! комун!кац1Т. Варт1ст пор!внянь та !накомовлення, чо ф1гурувть в цих текстах лривертали увагу поет1в, ритор1в, ф!лософ!в, л!тератор!в давн!х час!в. На жаль, л!нгв!сти виксристовували загади головним чином як 1лвстративний матер1ал. Сучасно» мовознавству надаеться кожлив!сть в!дпов!сти на багат питань теорП вороджувчо! семантики, розкрити механ!з семантичних зм!н у мов!. Ори цьому треба мати на уваз! те, 1 загадки, як! биникли б часи антично! м!фологП, являли собс помирен! «етафори. Метафора, зг!дно з Аристотелев! розум!ннам, с приховане запитання. в зближення метафор» метон1мН, синекдохи 1 пор!вкяння вишшвае з Платон!вськ< (1872) 1де1 ототожнешш р1зних троп.

Для характеристики-*ехан!зму декодуваиня 8м!стовност! № недостатньо абмежитися категор!ями та законами комун!кативи< семантики. Фактор лог!ки тут виконуе визиачальну роль Д4 наукового становления л!нгв!стики: "..,досл!дження лог!чш аспект!в мови - цеав н!як не иодне захопленна; ичевидн! саме воно протягом дек!лькох найближчих десятил!ть буде оди 1з найважлив!жих напрякк!в у л5нгв!стиц1" СВейнрейх, 1970 Близк!сть лог!ки 1 л!нгв!стики обумовлена сп!льн!с 1'х об'екту. Лог1чна будова мислення складаеться лиже на ба: мови. Мова реал!зуе функцИ сп!лкування лиме у в!дпов!дност! роздмовов д!яльн!ств лвдини, з лог!ков мислення. ю

в1добрахенням лог!ки бдття. Едв1сть дог!ки I л1нгв1стики

д!стала а!добравеняя з досл1д8еннах св!тових та в1тчнзняних -аовознавц!в (Л.31тгензтейн. Я.Дамм1т, Дз.Остш, Да.Сердь.

Г.Фреге: Н.Д.йрдтвнова. С.О; Васильев 7-------£.К;Воа>в:.яо,-----------------------

п.ТЛыкчратов. £.Д.Си1рнов та 1н.)

1ктчалън1сть дисертаиП эизиачаеться тка. чо аяг човознавства особливий 1нтерес стаяозать аспект, лов'ззений 1г здатн1"тя сточктдр моей йрати участь в зперац1ях лог1чкк>г зисновк1в. ДослЦженна з цьомц напранкц доповнять знания прс «ло-чоиа гойиатичш1Х т: сзяаятетннх «•трчктчр з пвагаатлч::::":: факторами.

Зетоз досл1дзення зизначення способ1в та засогНв реал1зацИ" питальност! на р!вн! тексту.

Основну метч досл1д!8ння передбачаеться досягтя вир{яенням кониретних завдань. а сале: .

- зязначення статусу ЙПТ га 1х М1сця серед яэтипсекх теист»? чало! Форыи:

- зизначення властивостей та категор!й ЙПТ:

- -пгйсненкя класиф1кац! 1" НПТ:

- 5.чал13 НПТ на глибинноич ргвн1;

- )Нал1э НПТ на ппсерхнегому р1зн1:

- ясттф1хацгз способ!в та вербаяьчах эасосии. викорастааик гсторп» ал 7 Ей СЛОЕ л он концепту.

Для досягнення загалыюг лети тс зиртннз лоставлеиих конкоетиих зав дань у робап застосовчиться так! иетоди 1

'чтт^-'гт- ак<ШЭЧ! ПОр1ВНЯЛЬНО ТИПОЛОГ1чНИЙ

'г. ~ " 7.. Т!Г-'Г Р Г ^ /ОН Л^П Л НГГ» .'¿СТ^С'* Гиг ~ г

^г-гч-зтт::" •г'-.а'лш'.гтяснг.г » ~п?»я1т;. -мцопИ овально

лрс^икосншлизгс ; '¿¡тог :татнст!п::с огзг1:!?сг~;т;г.::

одерюннх результат1в.

' Наукова новизна досл!дження полягае в тому, що вперме зд1йснено л!нгв!стичний анал!з категорИ "питальност!" на pfBRl тексту. Анал!з глибинноУ i ш>верхнево\' стриктур комун!кативно\" одиниц! на píbhí тексту эд!йснено з поэиц!й розпод1лу лог!чних акцент!в, тобто в терм!нах актуального чяенування. Вперже проведено комплексиий л!нгв!стичний анал!з неодножанрового об'екта, эд!йснено багатоплановий п!дх1д до його структурно-семантичних i прагматичних властивостей. Проведено класкш1кац1» НПТ i визнвчено видовi властивост! п1дклас!в НПТ. Введено нов! тер*!ни: субститут тематичного компоненту, додатн!й i вЦ'еиний плеоназм, текст-реверскв.

Матер1алом досл!джеиня стали-англомовн! загадки (виб!рка становить 1000 текст!в), наверзн! питания (1000 текст!в), математичш задач! (1600 текст!в); лог!Чн! задач! (400 текст!в) дов!льно! тематики з ормг1иальних джерел, усвих та письмових, виданих у БелмиобританП, CIfi та за Ix межами.

Теоретична значим!сть роботи полягае в тону, «о в Hift

введено та пояснено новий термiн "нетиповий текст"; проведено

i

анал!з структуриих та семантичних властивостей НПТ малого жанру, як! biapiskflbtb пигальний текст-речення б!д 1нтерогативних сентенц!й. Рефероване дисертац!йне досл!дження е внеском у теор!ю породжуючоУ семантики, теор!ю мовленневоУ комун!кацП.

Практична ц!нн1сть досл!дження визначаеться тин, що одержан! теоретичн! висновки можуть бути використан! для вивчання !нжих р!зновидностей нетипових текст!в малого жанру. Нринципи i форми анал!зу нетипових текст!в, наведен1 в робот!, кожна застосувати на ярактичних заняттях з

!нтерпретаи!Г теисту. Окреп! позкцН' роботн кожуть бдти використан! при розробц! практичних та теоретичннх курс!в з мовознавства. а сане, яри розгляд! тем "Комун!кативн!. единиц! лови", "Теор1я мовленневих акт!в" та !н., а також при виьченн! спецкурс1в з "Л1нгв1стикя тетгстд" та "1нтерпрвтац11 тексту".

ria захист вииосяться так! положения:

1. Питальн1сть, моав Оути !»пл!кована в струнтурован!й комун1кативн1й одиниц!, яка тотожна розпов{дноиу або спонукальному реченнв. Таке речения вЦзначаеться прагматичними факторами як дискурс, а вербальн! i невербальн! засоби преэентацй' питально! ситуацП забезпечуять пролонгац!в тексту-речення.

2. В!дкрит!сть право! та л!вог меж НПТ. в!дсутн!сть заголовку та к!ни!вки сприяе пролоягац!! текст!в малого жанру, надае ím гнучкост1. суы1сност1 з новими контекстами у нових 1сторичних та етн1чних уыовах, забезпвчуе íx 1иттездатн!сть. репродуктивн1стъ, довгов1чн!сть.

3. Коыун!кативним одиницяи мови на píbhí тексту також, як i ном!нативниа одиницяи. властиве творения парадигаатичних рад!в (omohímíb та chhohIhíb).

4. НПТ уявлявть собоя конпрессвану форму д!аяогд, в якомд з!дпов!дна реплгка 1«пл1кована в 3aicTi тексту, Адресату належить знайти в!дпов!дь. використовунчи елементи прямого або непрямого пйказування (пор1вняния. аргумент», посилання. тотдо). НПТ зиступаять аналогами д!алог1чжн едност!.

5. Актуальне членування характерно такоя i коаун1кативнии одиницяи, 'до стоять виде píbhs речення. НПТ в!др1знавться к0нфл!ктн!£тв тематичних I ренатичних зон. Грив1альна

тематнчна 1нфорвац1я не дана в эи1ст1 тексту. Нова» невдана, дистантна до концепт1в, во склалиса у сусп1льств1, 1нфорнац1я про суб'ект, акий маетьса на уваэ1, уавляетьса як завЕди 1сндвчь. Перерозпод1я акцент!в 7рив1алъне/нове :: дано/не дано дозволае поэначити НПТ як тексти-реверсиви.

6. Тенатичннй" компонент, винесений за иек! тексту, представлений у зк!ст! його субститутами. Засоби субстнтуцИ тематичного компоненту 1 заходи його кодн$1кацН визначавтьсй характеристиками НПТ.

?. Эасоби сдбституцП тематичного компоненту, влахи його коднф1каШ та стосунки м1в яодиф1каторами становлать техн1ку асоц1ативного повукд в1дповШю до закон!в лог!чкого висновку.

8. В еволвцП текстовой питалънйст! в1дбувавться зм!ни як у структдрн!й. так 1 в зм!стовн16 представлеиост! тематично!" зони: в1д конкретного 1менування референту до р1зного роду абстрашШ. Б загадках у текатичн1й зон! фокусувться конкретн1 або абстрактн! - референти1 назви, со висловлвптъ лняе видове значения. 5 каверэних питаниях иоеливб акцентування назвк, чо передае такок 1 родове значения. Кр1м

I

того теватичну зону в них новуть являти собо» ситуацП, «о вербал!зувться комун1кативними одкнкцамн нови, в таки символи <мовн1, матекатичн!, тово). Б дидактичних задачах вШуваетьса эи1чення фокусу на к!льк1сне позначеннз 1мен1.

8. Еиспл1кац1я питальност! доводить до втрати образност1. постнчност! НПТ, виклвчае багатосМшшй 1наиомовленневий опис референту.

Структура роботк. <Ковпозиц1йно дисертац!а складаеться з вступд, 3 глав з висновканя. заклсчноУ чзстини, списк!в

основной використаноГ л!тературя та дяерел 1лястратнвного аатер!алу.

Н пстдп! обгрчнтовиетъся эиб1р тени, актуальн1стъ I наукова новизна, визначаатьса аета I завданна досл1дяе;«пп -його теоретична { практична значим1сть, формулзэться основн! полоаенна, що виносяться на захист.

У пера!3 глав! пктадыпстъ досл1дяу€ТЬса як сеаантична категор!а. {Идтринуетьса точка зору прияильнйк!в наавност1 1нфоркатквност1 а аитальята структурах. Перел1чено засоби енспл1кацП питальност1. як1 в1дпов1давть способам передач! дано! категор1У в мовлешИ. В1дзначено оеобливост! актуального членуванна питальних речень.

У ДРЗНй глав! вивчанться проблема розгортання зи!стовност1 НПТ. Натер1ал, що досл1двуетъся. подаетьса в терминах парадигматики, синтагматики,, а таком актуального членуванна I з позиц!й адресанта I адресата. Гозорачи лрэ адресанта, в робот! гпдкреслзетъся, до не ас! НПТ е авторськ! твори. Фольклориза^я текстов призвеяа до утворення парадигм, гкшбних до тих, з як1 об'едиувтъся ношнатишп одиниц! ловя. Б!дзначаеться структурна 1 зи!стовна р!зншдя комуи1кативних питальних одиниць двох сушяних р!вн!в аови: речения 1 тексту аало1 форки, зо композищйно дор!внве -речении. НИХ розглядазться в д1ахронп. Просл1дзупться ыозлмв1 взаеян! трансформацН нетипових текст!в . малого яанру. В1дзначено зластивост!, як1 поеднувтБ текста у клас нетипових. Плеоназм, !ипл1кац1а 1 полке5пя досл1дауатьсз як так!, но спричинязть пресупозиц!? та питания.

1нпл!кац!я питальност! з розпод!дноау речеки!. що створве д1алоНчну напругу (Стар!кова 1385. Падучева 1962),

анадог!чяа в!дсугиьост! маркувания 1нтерогативност! в НПТ. В робот! НПТ розглядавться як аналога д!алог!чно! едност!, як комлресоваиа форма д!алсгу. • ' .

' 5} тргт!6 глав! висв1тлввться питания, пов'язан! з структурков та зм1стсвнси наявн1ств тенатичиоГ та рекатично! зон ЙПТ. • Досд!дгувться засоби 1'х вербал!зацП як так!, во 1мпл!кдвть питальн!сть, створввть атмосферу д!алог1чио! •напруги ! питалъну ситуацШ. ШГГ розглядавться зг!дно проведено! класиф!кацП. Змйш, що в1дбувавться в структурой . та зм!стовн!й -яаявност! тематично! ! рематичиоТ зон НПТ, вивчавться з боку його р!зновидиост!, структур» та Функц!онально! зиачнаост!. Коен!й з визначених р!зновидностей НПТ в1дпов!дарть мое лив! форм» асоц!ативного; повуку в процедур! . лопчного висновкд. Повук £}дпов1д!на каверзне питания чи загадку потребуе знаиь • та навичок ;викаристання закон!в та правил !ндуктивноХ логики. яка лередбачае асоц!ативний повук у когнитивной сфер!. Розв'язання лог!чних . та дидактичких задач вииагае в1д адресата зиань закон!в та правил дедуктивно! дог!ки (формально!, матенатнчно!).

9 захлячн!й частин! п!дводяться* л!дсумки досл!дження, нам!чавться перспективи.подадьво! розробки проблеки.

Апробац!я основних реэультат!в досл1двеняя зд!йснввалась:

- на 1 ! 2 и!внародних наукових конференц!ях "йексикограф!чн! та методичн! концегщ!!" викладання чувозекних мов и вивому техн!чному навчадъноху заклад!" £м.Яьв!в .1994, 1996);

- на 2 м!жнародн!й науково-методичн!й конференцй" "Досв1д ! пробдеми орган!ззцИ самост!йно! робот? ! коитролв знань стддент!в" ССумДН 4395);. , ,

- п!д час читаяяя -лекц!й.э курсу эагального мовознавства;

- ва л!ягв1стичцих . сен!нарах " та науково-врактичних

конференц!ах викладач!в. асп!рант!в та студентiв СДП1, та СунДЗ. Окре«! фрагненти роботи обговорсаались на кафедр! гернанськоТ ф!лолог!Г СДП1. _______________ ,

Ochobhí полоаення дисертацН энайпли в!добрааенна у сёнй публ!кац!ях.

Осповнай aaícT рзбзтз.

3 реферован!й робот! питальн!сть (interrogation) Яэсл!Д1ае7ься as категор!я, як поняття б!льш абстрактна та мирме за питання (interrogative! I патальне речения. Проблез1 pÍ3H0uaHiTH0CTi 1нтенц1й. як! висловлювться питальнныи структурами. прид!лено чинало уваги в роботах в!тчизняних та 1ноземних мовознаац!» (Ярутвнова 1976. Ахундов 1982. 1Э90. Мирсе1това 1389. Почепцов мл. 198?. Старост!йа 1990. Ярд»к1на 1385; Венбичъка 1995, Гордон í Лакоф 1985. Конрад 1985. Серль 1986 та 1н.>. йле аспекти презентацП питалъност1 в аовленнев1й д!яльност! вивчено не достатяьо i знаходять лизе 1лвзорне в1добраяенна в л1нгв!стичн!й л!тгратур1. В даноиу дисертацШояу дослшешп в!дзначеио я!сть вербальнях i невербальних cnocoéiB виразу питальност!. для козного з кятрих icHyoTb в1дпов!дн! засоби реал!зацЦ категорП" з мовлент. Для реал1зацП лексико-граиатичного способу виразу питальностг у новленнев!й д1яльност1 сприявть так1 одиниц1 мови, як питальн! займенники, допом!ан1 йеслова (П; для лексичного способу - дйслова-перформативи (так! як ask, inquire. etc.) (2); для позиц1йного способу - !нвертований порядок сл!в (3); для просодичного способу - питальна !'нтонац1я, паузац!я. тояо (4); для граф1чного способу - зпак питання. • три крапки. тире (5); для фуакщонально-

коиул!кативного ; способа - кокун!кативна кодальн!сть, ситуативна обдйовленн!сть, 1нтенцН (прагкатичн! напряшго) того, хто ставить питание (6). Доц^ьно п1дкррслкти, *о пнтальнкть nose бути реализована а) у форм! висловлввання, б) у фора! висловлввання та значенк!, або в) а знэченн!. Останн! з яерел!чених споссб1в та засоб1в, а саме, номун!кативн! питальн! одшшц1 (вице позначен! "6" i "в") вивчен! в сучасн!й л!нгв!ст»щ! найиенве. Серед них особливо! уваги заслуговдвть так зван! скрит! нвиариован! питания. Вони новуть бути вербально. офорштн! або иеофорилен!. Б них е яакунм, як! повинн! бути знайден1 та л!кв!дован! тип. хто в!дпов!дае.

Вербально оформлен! неиаркован! питания кокуть бути репрезентован! пробленшши ситдац!«ии i г!потезаии. so сфорвульован! як розпов!дн! або спонукальн! речения або пи тальники текстами кал о!" фораи, а сане: загадками, каверзккни питанняии. дидактичншш i лаг!чними задачаик. Одна з -головних властивостей цнх текст!в полагас в тону, но структурно вони

являвть собою речення (питальн!, розпов!дн1, спонукальн!5.

*

Приховане в ' текстi-речеин! питания обов'язково первдбачае вих!д за ива! експл!кованого зм!сту, в когнитивна сферу. Лх лоНчному законченно сприяить пресупозиц!!' BiinoBisaBMoro. Тобто, при Ух !нтерпрвтац!1' иедостатньо обиезитисъ правилами л!нгв|стично! .сеиантики. Бона мозлива яивс в русл! "когнитивноY модсл! роздн!тш" (Flijk van 1389).

Б!дсигн!сть тйповоУ -.-для " ".дискурсу посл1довност! пропозиц1й, традицМно? ;©абуяи, силышх . позиц!й тексту" (заголовка та kIhiubkhV fieanisauia. таких ваяливнх категор!й тексту. яклокалъно-тйнпоральна . в1днесен!сть та

- И -

аитропоцентричн1сть поза меааан зм1сту в вкстрая1нгв1стичйо*ц KOHTSJfCTi доэволае зарахуватн НПТ до розрзду нетипових текстов, •------ •

Одшбв э пршадпово ваяливих диференц1вчих особливостей НПТ е конфл1ктн1сть тематичних i ренатичних зон. В дйсертац1йно«д досл1д*вин1 розвиваетьса концепт з Т.Й.ван Дейка (1978, 1909) стосовно фокал1зацП як функцП виборд (selection function), яка мае сво1'мя аргументами реальн! энанна, баааншз, за1нтвресован1сть. увагу, тодо.. Гнакие кааучи, розум1НКЯ фокусу стае в зале«Н1сть в!д прагнатичних факторie. В Ш невелико'! форми тематичний компонент являе собов те. про но запитуеться. Це е предмет або явиме, яке сл!д «укати поза мехами дискурс;, в когнитивнМ сфер!.

Теватична зона НПТ представлена зтдпов1ддэ-в1дгадкоэ. Тематичний компонент, зобраяений 1накоыовлйннево в за!ст1 тексту, потенцШо в!доиий обон сп!вбсс1дяикаа 1 п1д час 1нтерпретацН тексту знаходиться в <&икчс1 ix уваги. Трив1альн1сть, в!дом1сть тваатичнпго компонйнт-j становитъ одну з умов 1снування НПТ. 1накое текст не ыаз ои знктозносп. 81дпов1дь-в{дгадка стаиовить важливу частку сп!яьного знания конун1хант1в. що сприяе розуайшв ala ними в aanift литалыИй' ситуацП.

На вЦм!нд в1д типового або асертивяого дискурсу трив!альна, вЦона, твяатячна 1нформяц1я прихована за р1зного роду 1накомовленнай. Тематичний коапонент не названо вЦкрито. безпосередньо не дано. Субститутом тематичного компоненту в текст1 моде бути: а) власне iu'a (Old Hother TwUchett; Little Nancy Etticoat, etc.); б)загальне !м'я

(slender fellow, a little pony, a one-eyed dragon, a boat, etc.): в) особовий эайиенник; г) неозиачснкР. зайвстгек; д) питальний зайненник. 1нод1 субститут теыатичного компоненту в aitlcTi НПТ в!дсутн1й, «о не характерно для будови англ1йськоТ мови ак акал!тичноГ. бо це означае в1дсутн1сть niдиета в реченн!.

пор. англ; загадка рос. загадка

/ Two shafts behind the ears. Дней, как обруч,

Two »heels in front of the eyes. Ночьв, как ys. find a little saddle on the nose. (Пояс)

(Spectacles) Маленький, кругленький. (Heinesann fiaaes Series) а до неба докиневь,

(Глаз) (В.Л.Аникин)

Д1аиазон лексично!' представленост! тематично! зони НПТ достатьньо внрокий; в!д л1нгв1стичних та математичних символ!в (букв, звукiв, цифр) до дискурсу. В загадках - не конкретне 1м'я, що передае видове значения. Б каверзних питаниях

теиатична зона представлена кр1м 1ыен, таков 1 структурованини

*

кокун1кативнимй одиницями, як! явлдавть собою ситуативн! абстракцП, або буквенимн спаволаки (конкретн! абстракц!П. В загадках Л лог1чних задачах у фокус! знаходиться предмет або авнце, в ыатеаатичних задачах - к1льк!сне визначення 1мен1. В загадках тенатичним кошшнентом е in'я ф!зичного об'екту або явада. В каверзних питаниях фокал1зуеться тако* i лог!чыкй об'ект або ситдац1я. Пор.; -загадки .

Two boats - one »an aboard.

^ (Shoes) (M.Leach)

- 13 -

This bird has a long sharp nose. Hhen it flies, it sings.

Hhen it lands, it stings. .-------------

(Cnat) (Heinesann Saaes Series)

каверэн! питания Hhen have elephants eight feet?

(Hhen there are tao of then) (fl.Silles) Hhich burns longer - a candle in

a draughty rooa or a candle in a non-draughty rooa?

(Both burn shorter) (T.D.Lee) Hhat is the longest uord that can be typed on the top гон of the typewriter?

(Typewriter) (P.Carter, K.Russell) Hhat Is the next rnrnber in this sequence?

17. 23. 5, 18, 20, 25, -(Typewriter key/alphabetical sequence: 21) 1?, 23. 5. 18, 20, 25, 21 Q. И, E, R„ T, Y, U (ibid.) Ha ocHosi cHHxpoHiMHoro анал!зу фактичного ыатер1алу. обраного для експеременту, було проведено класиф!кац!в НПТ. Виявлено так! р!зновидност! питальних текстзэ: фольклора! (серед них - загадки i каверза! питания); авторськ! твори (лог!чн! i дидактичн! задачи). В сво® чергу в!дзначено неоднор!дн!стъ групп текстГв" каверзних питань. 1з загального аасиву ц i е Г р!зновидност1 НПТ вЦокреалваться конандроии, эагадки-задач! та загадки-питання. як! потребувть для. энаходаення вЦпоэШ неординарного мислення. В сучасн1й англ1йськ!й »oBi вони одеряали назву "lateral thinking

puzzlesV Двдактичн1 задач! грдпдптьсй за предметники галдзякн. : ,

Д1ахрон!чний акал!э виявив, во класв НПТ рсзтавован! в так!«, посл!довност!, яку зобравено на шкал!, тобто. в зале1ност1 Bis часу винвннення вожно! р!зновидносп тексту у пор!внянн! з !нвиии:

авторськ! текст«

фольклорн!

комук!кативн!

однииц!

дидактичн! задач! (word ргоЫев)

лоНчн! задач! (loeic puzzle)

кавврэне питания (риз загадка (riddle)

метафора

Пор!ввяяня структурких та зм!стовпих особяивостей окреиих клас!в НПТ дала во*Д|я1сть спостер1гати так! закоиом!рност!: а* уяикненкя образного звалввання; б) перех!д в!д немаркованих питань до експл!цитних засоб!в висловленна питальност!; в) збер!ганна в!дохостей про авторство твору; г) зб!львення доввини речень та рсзн!рц текст!в, во обумовлено переходом до пнсьмовнх авторськнх твор!в.

KUbKittb компонент!в у рематич«!й зон! НПТ значно б1льва, н!* в тематнчн!й. Зг!дяо з одержавши статиствчними данный. *в НПТ веревагу навть,одиничн! теиатичн! коипоненти. В 85.3% tbkctIb фокал!зусться один конкретний або абстрактна предмет, . одне явнщс. В 9.7Х "тевст!в текатична зоне представлена сукупнии, а в 4,92 текст!в - множишш компонентом. Сукуяпий суб'скт складасться з конституен^в, ковен з яких ексол!ковано в зм1ст{ тексту за допомогм окреиих *одиф!катор!в (рекатичннх компонент!в).

. - 15 -

Наприклад; There are funny little sen.

In sasser they are trapped up яагв. In «inter they have nothing on.

(6ra!ns of com) (Heinesann Gases Series)

Нногинний тематичний компонент представлений к1льк1стю однор!дних суб'ект1в, козен з яких в!дпов!дно модиф!ковано в текст!. В природ! так! предмета та явида 1снувть нев!д'еино одки sifl одного або а'язлявтьса noc.nlдовко. iнодj таким чишш п!дкреслветься впдова або асоц!ативна cxoaicTb предмет1в.

Напрнклаа: Thirty tuo Bhite horses upon a red hill. Be» they traap» пон they chaap. Htm they stand still.

(Teeth and eras) (ibid.) . fis I Has ualking in a field ef Hhsat, 1 picked up soaething good to eat; Heither fish, flesh, fovl nor bone, 1 kept it till it ran alone.

(Egg - Chicken) (ibid.)

S каверзних питаниях нозливе акцеитувакня уваги i на частин! предмету. В такому pa3i ми маемо дискретний теыатичний конпонент. Наприклад: Hhat does aost resesble the half of an orange? - (The other half) (3.6ourley).

Рематична зона в НПТ, як правило, багатокомпонентна. йакеннальна к!льк1сть рематичних компоненте, чо виявлена в ход! дослЦвення, в текст1 для oflHieY загадки становить iS. При цьоиу найчаст{ае в oswifi загадц! м1ститься 4 рематичних компоненти. Виявлена максимальна к!льк1сть рематичних компонент!в в одному каверзному питанн! - 14; найчаст!« иа

• -. 10 -

один текст припадае 2 йодиф1катори тематичного компонента. Експеримент показав, «о найбГльяа к1льк1сть загадок мае в!д 2 до 5 рекатичних компонент^, при цьоиу 15,2% масива анал!зованих текст1в дано! р!зновидност! . м!стить по 2 компонента в зон! реми, 17,6% по 3, 19,7% по 4, 11,07% по 5. Лиме в 2,8% текст!в-загадок рематична зона однокомпонентна.

Найб!ль«а к1льк!сть каверзних питань з з$гального месиву анал1зованих текст!в дано1' р1зновидност! м1стить 2 рематичних компонента (40,3% текст!в). В 18,2% текст!в-каверзних питань рематична зона однокомпонентна. Лиме 3,5% в!д загально! к1лькост1 дано\' разновидност! текст1в з числа анал1зованих мавть по 5 компонент1в в зон1 реми.

В реферован1й дисертацП залеян!сть к1лькост! рематичних компонент1в~модиф1катор1в в!д разновидност! тексту представлено граф!чно.

Рематичн1 коыпоненти в НПТ иоднф!кувть або аргуыентувть теватнчний компонент, який налеанть знайтк. Аргуиеитн I иодиф!катори являвть собой п!дставу для фориулгванпя пром!Ених, спонукальних, нзвтоэхуздах та утачнвэчих пита'нь-пресупозиц!й. 3 ви^е приведеного-анал!зу бачино,' цо загалька к!льк1сть ыодиф!катор!в в ,рематкчн1й зон! кпБарзних. питань вдв!ч! менна, н1б ц загадках. Змсизеннс к1лькост1 модиф1катор1в е наг.л1дком конкретизац!!' !итерогативност! кому^кативноТ одшшц!. Форкальнс нлркуваиня пнталыюст! в зм!ст! НПТ, тобто безпооередне чюрмулявання питання, винлючае потребу у необх1дипст! велико! к!лькост1 п1дстав для пинивнення пресупозший.

Б1 льва 1пльк!сть компонент!в у рсаатичн1й зпн! загадок в пор! вняшН з кавсрзпими питаниями компенсус с! дг.утн!сть

наркування питального характеру структури i створве атмосферу

знзгнатячност! в уновах образного вуалввакна теаатичного '"коипонекту. 78текстie-загадок не -марковано-энакон ^питанна або шпальиов 1нтонац1ев. Деат з них зак1нчувться пнтальнни за структурой речениям, яке мояна каэвгтп зайвнм еле»ентом. Такс питания пе призначсно для надання тексту 1нтерогатквиого характеру i не сприяе виввленив концепту. ; йаприклад: Through I dance at a ball. I aa nothing at all.

Shat aa 17 iShado«) («.Leach)

9 каверзних питаниях питальие слово або гштальиг рсченкз ' е таким, до визначае зм1стовя1сть. Bel текстн даяоГ разиовадност! «ксшпцятно карвовано як 1итерогатявн1 стрдктури.

Cf.: Hhich is correct - seven and five is eleven or seven

and five-are eleven? ' /,.'.■' (lieithcr. Seven and five are twelve) (K.Pocheptsov) Дидактична задача заведи й!стить ч!тко сфорнугьовапе питания. варковане d i дпеи iдним знаком. -Водиочас к!льк1сть аргуиент1в, цо и!ститься в suicTi задач!, достатка для ГУ розв'язання. При недостатн!й к!лькост! аргуиент!в задача не мае piscKHa, а при в!дсутньост! питания - зы1стовност1. йвтор задач! тоекпеи дстрмувятись вивог до Форыулввання литания.

Ренаткчн! коапоненти, до е нодиф!катораии 1 аргунентами тематичного компоненту, указувть на в!джяення cxosocTi/ р!зниц1, 1деитичност1/не1деитнчност1, близькост!/

протилепност1, вербально наданого субституту i референту, акий припускаеться знайти. Приаципи аодиф1кац1Г тематичного компоненту (зростанна, протиставлення, запереченна, дублпвання, членування! та стосунки nil *одиф1кйтораии пропокузть техя!кд

розкриття зы!стовност! НПТ., 1накве кажучи. реиагичн! компонент» е п!дставою для фармудавання питань-пропозиц1й, створення лог!чноГ посл!довност1в процес! асоц!ативного повуку тематичного компоненту ШрноХ' в!дпов!д1).

В процес1 !нтгрпретац!1 НПТ увага адресата концентруеться на асоц!ативно*д повуц1 п!дтекстово1' ¡нформацИ. Пор!внввться нов!, неспод!ван! факти, представлен! в.чЗм1£т'1 тексту, з набутим ран!ве особистнм або сусп!льним досв!дом,. з когнитивное та енциклопедичнов !нформац1ев. В зв'язку. з тим, до текст повтств не експл!ковано, адресату налевить в!дтворити його та довести вербально в згорнутому вигляд!, тобто в форм! вЦповШ. В!рна !нтерпретац!я ексшИцитши (нформацп рематично!' зони вказуе на техн!ку читання (в!дтворення) тексту. Знайдена в!дпов!дь являе собоэ своер!дний заголовок тексту, цо заповнве його в!дсутн1сть у початковому за!ст!.

Властива НПТ кзи$л1ктн1сть тематичноХ ! рематично!" зон реал!зуеться в перерозподДя! акцен^в в спозиц!ях не дано/ дано :: ноб8/в!дся'з, до дозволяв внзначити -I* як твясти-реверсиви. ТеаатйчниЯ кокпонеит вмглядае трив1альник, в!н в!доаий сп1вбсс!дш1!ш, але не прнсутн!й в за!ст! тексту, в!и немов "чриховаияй". Рематичн! компонент« яздаатъ нову, неоч!кувану, дистантну !нформац!в про предмет або явипе, цо знаходиться в фокус! уваги сп!вбес!дник!в. Ця 1пфараац1я подана, ексшНнована в зн!ст!.

При !нтерпретац!\' р!зних 1:лас.1в НПТ вкиористовузться неоднакоги способн псоч!ативного повуку. В!льн! пресупозицГ! 1 пром|*1и питания,' зкими користусться адресат, коли о!дгадус загадку, поступпвтьгя гтгррд лргумпнтпми, лоп'чнимк дпказами,

- 19 - , . , '

точними математичюши викладкаыи 1 вклвченнями ' в форы! нэтнпових текст!в 1нпсго ганру (закон1в, аксхоа, теореа,

властивостей," правил" ! т.п.) розв'яэанч! лоНчних -1--------

дидакткчних задач. йсоцгативний повук перем!ваетьсз ь обиирноУ, практично безмевноУ сфери, в як1Й перехргтевться сеиантичн! поля, в б!льз коккретну сферу галузсвих знань (гренатики. математики, Физики, тоцо). Вище було показано, явий вплив це мало на зм1ну -характеру теиатичного компонента.

• П"П1ннйннй »«но! !наксиовдгииссоГ 'хзралтсрпспп::: прсдметз " з !нфорыац!ев; щ> наявна в когнитивн!й сфер! адресата (в загадках), та «п1вставлення !нфорнацП з р!зних галузей знань (в каверзнкх питаниях) внаагапть певннх ум1нь та навичок використанвя заход!в 1нддктявяо! лог!ки (сеиантичноТ. трансцедентальноУ. коаб1наторноУ, багатозначноУ, нодальноУ). Бс¡'ьновл&ння в1яН™!ПГи я!;: данн«ч у ?"1ст5 тексту

дкдгктнчноУ задач!, сп1встгвленнн аргумент!в, наведения у текст! лог!чноУ задач!, иоглсзе лиге при уаоз! знань закон!в та иаязлост! ум!кь волод!ти правилами -дедуктивно!" лог1кн (ОорнальноУ. иатематичноУ).

Питальний текст розрахований на вербальну в!дпов!дну реакц!в адресата, на перлокутивний ефект. Без виповШ Св'дгадкн) тскст-т1'.!тат:т!2 (текст-загадкэ) пае незак!нчений характер. НПТ е конпресована форма диалогу, д!алог1чнз едн!сть. во м1стить ливе вступну репл1ку. В!дновити 1кпл!ковану в'!дпов!дну репл!ку налеаить адресатов!. Розуа!ння знктовност! НПТ це е своер!дна гра. Тому головне, в чо«у такий д1алог, в!др!эняетьса вЦ традкцШюго, полагае в тому, цо сп1вбес1дникн ведуть його зг!дно з встановленики правилами: - Адресат не е автор питания.

- \ - 20 - ;

- Питания ставиться не з метой одержат» недостатке !нфориац!в чи заповнити -лакднд в ко'гнитивн!й сфер! адресанта, а для того, щоб випробувати.або розважити адресата.

- Текст-питания подае 1нформац!в тому, кого запитувть. бо в!н дозволяе побачити в!дои! предмети та явижа з нового неоч1куваного ракурсу, звернуваи увагу, на несп!вставн!, дистантн! ознаки. як!, як правило, не кидавться в в!ч!. .

- В!дпов!дь на поставлене питання в!дона заздалеПдь: тому, хто запитуе - певно; а тому, хто в!дпов!дае - потенц!йно.

- Обидва сп1вбес!дника зац!кавлен! якомога скор1яе одергати оч!кувану в!дпов1дь, зняти напругу питально! ситуац!!. НПТ -це нап!впитання, бо в ньому завжди наявний елемент п!дказки.

В результат! проведеного досл!д*ення виявлено так! в1дм!нност! тексту-питання в!д питального речення як репл!ки д!алог!чно! едност!: аЗзапитувчий не е автор питання. в!н диве посередяик; б) запитупчому завжди вЦоиа точна в!дпов!дь .на поставлене запитання; в) НПТ - це нап!впитання, питання з пЦказков. Процес . ¡нтерпретацП НПТ монна уявити у виглзд! наступно'1 ехеми:

1нод! в!д адресата оч!куеться заздалег!ть помилкова в!дпов1дь, до яко1 його повинн! привести елементи п!дкагкн, во мктяться в текст!. Це так зван! хитрой, чо припускаать неоднозначну трактовку дискурсу. Нетипов! тексти. на в!дм1нц вЦ типових. не зньчавть пол!семП' лексичних одиниць. В НПТ ця особлив!сть використовуеться зк прийом для надання тексту

.-■'■-. - 21 - . у; ефекта ен1гйатичност1. йаприклад: Khat Is 11 that gets veitkr as it dries? (Touel) (P.Sloane). В каверзних питаниях

—припоскаеться -зб8р!гання__________буквально!" зм!стовност!

словосполученъ та вираз1в поряд з Фггуральнов. Каприклад: Hhy does a thief never ноггу? (Нв takes things easy) (P.Carter, K.Russel). Омофони i оиографи пос!давть особливе aicue в ангдоковних питальних текстах як засоби, но каузувть пол!сем1в . ,ситуацП взагал!. Наприклад:_ Rhat happened ahen the boarding " .Ьсзз'е ЬЗ?н op? (Rnoiers/ruBours неге flying) "(ibid.). В даноиу приклад! л!длягавть гр!_. не .лиге . тгяаткчн1, еле й'. 'два ренатичиих компонента: boarding "- -'1. strncture'of ¡boards: 2. the providing or receiving of board; "-house - private house that provides boarding and lodging (Hornby 1987:91). to bioa up — i. arise: 2. break, destroy by explosion (ibid., 90V ' : ' '. . : .■' . : '•

Атмосферу загадковост! аогуть створашати такок зайв! елекенти. При цьому зайвнна (плеонази) аозе бутп охарактеризована як додатня (тобто присуппсть "зайзих" еяеиент!в) i як в!д'еина (в!дсутн!стъ уточнвзчих модификаторов). Каприклад: Uhat anisal can juap higher' than a house? (Any anisal. fl house can't juap) (J.Gourley). В данону текст! спостер1гаемо вйпадок в1д'емиоТ -зайвини. BiAcyTHift уточнввчий иодиф!катор 'than a house is' або 'than a house does'.

Ефект обдуреного оч^ування та поручения принцип!в

передбачено'1 посл1довност! в текст! приводить в1дт?ов1 давчого на питання-загадку до замисленоУ автором поаилковоУ в!дпов1д1. Наприклад: Hhy are 1988 pennies uorth aore than 1983 pennies? (Hhy are 20 pennies worth sore than 15 pennies? Because there

•22 -

are five воге of thea! The , saae is true for 1988 pennies and 1383 _ pennies, the trouble is caused because the brain autosatically sees these nuabers as dates) (P.Sloane). ' . Ситуац1я питальност! в текст! мохе таков створваатись зы1венням сфер д1ядьностг, во на практиц! передаеться як . пор!вняння несп1вставногр з точки зорд об'ективно! реальность а саме: и!ста i часу (локально!' та темпорал^но!" вЦнесеност! • дП), правопису i яви^а д1йсност1, знань з р!зних галузей науки (л1нгв!стики i математики). Наприклад: Why is the letter К' like a rest? (Because it coses at the end of work) (P.Carter. K.Russel). Hhy is the letter E like London? (Because it is the capital of England) (ibid). Hhat aust you add to nine to aake it six? (Add the letter S before IX and you will have SIX) (S.Hprsan).

В xoai дисертацШого дослШення визначено наступи! засоби, цо створявть атмосферу питально! напруаеносп в НПТ i спричинявть питання-пресупззицП;

- ^накомовленневий опис предеета, явква або ситуацП;

- nay3auia, невисловлен!сть. уыовчання;

- пол1сеа!я. цо не зн1каеться контекстов;

- гра c.ais;

- контраст м!к фориоз та. значенняц тспсту-речениа;

- 3uiнення сфер ф1зично1 реальносп та р!знкх галузей знань;

- зм!чення зи1стовних акиент1в;

- MosjiHBiсть поденного членувешш звукового потоку;

- пор1вняння несшзставного;

- додатнМ та згд'екний плеоназм;

- порувення законов передбачено'1 та очзкузано}' посл^довнос?i.

В1дкрит1сть правпГ та л I в о i i»es . НПТ обуиозлена

uíSCjTKíCT- сяльнк?. поэ«га!й тексту, a caae: заголовка i

KjyaiSä'b. lit Hdid: UGE.mirr¡ п^елонгаи;^ , рпбкть ->е":гт'

■Míe; оирик , ' —••-"••">•"•••• — <»-------------------

»^го;'НЧ.чи>: sthímhü:-: улиьг,.. гл погт:к«с з^знг?- -'^Ьйзпе ".г. sHTí?"22THim tí оелг-оадкигг Пе-одиакоь тчлвачення деаних ши адрьсатаай приводят* si " йкгтогк< ,::он1«1'.. ¡тприкдаг: '^.at *.s it ín-з! black ene. ai.-

[red] all over? (Newspaper) (Injured zebra;, niiat ¡ь ¿Ла.-tZZ «•«» • HiiULúeai i.Z.Viti.uiiú^íXl

Cf.: Hhat has an eye, but cannot see? (Heedle) (fi.Taylor).

Здатнхсть текст 1в-аналог1в до коаб!нуваннз в под1бниг. ыакроситуац!ях (в уновах р1зних аов та культур), nepexis. tbkctíb з одного яанру до 1нвого, зи!на форни або снислу тексту (в зв'язку з новини 1сторвчнини чи соц1альними узокакн). энзначеннг -aiiDi.-isi^HHX 5 текст!? -

;iv доводить, по текст» гЛдлагавть за^на!.' подобно словгч-.. coi::нативши! лекемчнна однницш: йовно! знакояоУ систек:-.

Як назначалось ви;с, загадки : каверзи:- питг>ш:; перевасн.р фольклор«! твори, Р1зно«ан1тк:ст: аето^--»а-тдход1в до явив те гюеднепв у неоднаковях соцгокулпт ьн^ч умових та в pi3Hl часи сприяяа виникненнв синоытчию. yt.ui-Ь насив: текстii. sc г.бран! для »«значен« 45

парадигчатичних ряд!i- загадок : каверзних питат- зс. cxoí п-т» в!дпов1дей (теватичних комлонент!в). Окреп! парадигматичн' групи охоплввть 10 - 1! тексг!е. НПТ. як í нои1натиБНмк единицам. властивс утворення параднгк.

Проведений анал1з в иьому дослгдвенн1 не е вичерпнкь.

Перспектива даного дисертац!йного досл1даення полягаг у подальвому вивченн! зм!н, розвитку та трансформац!й НПТ.

Продоввувчи анал!з зм1ст()внйх та структурних особливостей нетипових тёкстгв^ не сл1д обмевувати себе текстами малого ванру.

Основа половення дисертац!йного доопдвення в1добравен1 у таких публ1кац1ях:

I.Категории нетипичных текстов. Монография. (В соавторстве). Депонированная рукопись. - Г-НТБ Украины,?. 21.01.95, Н175 -'1К94. -110с. Библиографическое описание настоящей научной работы опубликовано в библиографическом указателе "Депонированные научные работы ИНИОН", 1935, Н 55Р-95, от 28.02.35.

0 некоторых категориях типичных и нетипичных текстов (В соавторстве) // 81сник Сумського дервавного ун1верситету. 1995. - N1.- С.180-133.

3.06 особенностях глубинной структуры загадки как нетипичного текста малой форма. Депонированная рукопись. ДНТБ Зкраинн. ,21.06.34, Н1215 - ЗК-94. -16с. Библиографическое описание настоящей научной , работы опубликовано в библиографической указателе "Депонированные научные работы ИННОН". 1394. N 151Р—94 ст 02.09.94. "

4. Информативность нетипичных вопросительных текстов// Функциональные и семантические аспекты типичных и нетипичных текстов. - Сумы: Государственный педагогический институт, 1995. - Депонированная рукопись. ДНТБ Украины. 25.04.95. Н936 - УК-95. -10с. Библиографическое описание настоящей научной работа опубпиковано в библиографическом - указателе "Депонированные научные работы ИНИ0Н". 1995. N 154Р-35', >'т 2?.06.95.

5. Контролирующая Функция немаркированных вопросительных

структур// Тези I м1жнародно1" науковоУ конференцП" "Лексикограф1чн1 та ыетодичн! концепцП' викладання чувоэеиних нов в вижому техн!чному навчальноиу заклад}". - Льв1г, 1934. - С.107-106.

6. Реализация сены "интеррогативность" на уровне текста// Тезк допов1дей науково-теоретично!" 'конференц1) викладач1в. сп1вроб1тник1в, асп1рант!в та студент!в Сумського дернавного умверситету з соц1ально-гуман!тарних проблем. - Суми: СумДУ, 1955. -С.93-94.

?. Роль пролонгированных нетипичных текстов , в проблемном обучении студентов/ Зб1рник матер!ал1в. 2-й м!жнародноТ науково-методично!' конференцП' "Досв1д 1 проблеми орган!зац11' самостШш роботи 1 контроле знань студент1в". - Суми, 1995. -С.185. - . , .

Впотац1я (ЕрНопе)

Вуравлева С.И. Реализация вопросительности как супрасинтаксического элемента в нетипичных текстах (на материале англоязычных текстов). Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. . Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 199§.

На основе функционально-секантических критериев и структурных особенностей проведена классификация нетипичных вопросительных текстов. Определены свойства исследуемых текстов. Анализ глубинной и поверхностной структуры НВ7 позволил определить лингвистические и экстралингвистические факторы, каузирувдие ситуацив вопросительной напряженности. В работе обозначены возможные способы вмражения семи

"вопросительность" и соответствуете им средства ее реализации (синтаксические и супрасинтаксические). Выявлена отличия вопросительных текстов в одно предловение от вопросительных сентенций.

Zhuravlyova S.I. Realization of the Interrogation as a Supersyntactic Eleaent in Untypical Texts (on the Material of English texts). Thesis (a sanuscript) for the Candidate Degree In Philology, in Speciality 10.02.04 - Geraanic Languages. Kyiv, 1936.

The classification of non-typical interrogative texts is based on the functional-seaantic ana structural criteria. Characteristic features of these texts are defined. The theae-rheae analysis of untypical interrogative texts reveals the iinsjuistic and superlinguistic factors of an interrogative situation. Uarious teans correspond to the definite existing strategies of expressing interrogation. Non-typical interrogative texts and interrogative sentences differ lexically, seaantically and in function, even incase they are siailar in the structure.

Клвчов1 слова (key words): теватична зона, текатичний компонент, субститут тематичного компоненту, рематична зона, рематичн1 компоненти. модификатора. питаиня-пресупозицп. додатний/в^'емный плеоназм (these zone, these component, theae ccaponent substitute, rheae zone, rheae coaponents, aodificators, presupposed questions. positive/negative surplus.