автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Семантическая трансформация спiльнослов"янских слов в русском и украинском языкахз

Полный текст автореферата диссертации по теме "Семантическая трансформация спiльнослов"янских слов в русском и украинском языкахз"

УКРА1НСЬКИ& ДЕР»АВН1Ж ПЕДАГОИЧНИЙ УН13ЕРСИТЕТ

IM. МШИЛА'"" ДРЛГОМАНОВА---------------------------------

На правах рукопиоу Д0В6НЯ Людмила Емманухл1ана

СЕШТИЧНА ТРАКО$ОРМАЦ1Я СПШНОСЛОВ"ЯНСШХ CIID У Р0С1ЙШ1Й ТА. УКРЛ1НСЫаЯ МОВАХ

Спецтальносш :

10.02.01 10.02.02

pociiíobica мов'З украгнська мо-?п

А в т о р е ф р а т ЛГ!опртл)(}'/ m элоЗуття паукового отупаня

'кандидата <Jiлолопчних наук

Kjííb - 1993

Робота киношна на кафедр! загалыюх, украУнсько'/ та рооШськгЛ фглологгг Кигвоького державного педагогичного институту 1нозеьших мов.

НауКОБИЯ К8р1вНИК - доктор ф1ЛОЛОг1чй"ЛХ наук, про^зсор Кочерган МЛ.

°Ф1Ц1ЙИ1 опокектк : доктор фхл&ш^чних наук, професор Пшшнсышй М.М.,' кандидат ф1ло.ш5г1чнйх наук, старший науковий сп1вробхтаик Шумарова Н.П.

Пров1Дна уотанова - Кил'еський державний зкойошчшы. университет.

Захист дисертадхх- вхдбудеться " о ~— год. на засуданн! спец1ал{зо:ванр1 вчено'1 ради К 113.01.03 в 7кра пюькому дер'-хаш'О.му педагог{чному. унхверситет! 1м. Михайла. Дрягоманова /м.КиУв'- 30, вул. Пирогова, 9/.

Й дасертац!ею ыонна ознайомитиоя в б1блхоте1и шздагог!чного ун^ерситету.

Автореферат розхоланкД " —~ "

Вчегшй секретар

опе1г1ол}лораноУ вченСх радк <Лшц.м&'р Бишневська Г.П.

Питаниям семастологгг присвячено немало праць В1Тчизняних та эаруб1мних_моБоэнавц1в. Проблема^значения слова - об"ект наукових тнтересхв О.О.Потебнх, Г.Пауля, В.В.Виноградова, С.Ульмана, Л.В.Щерби, В.М.Русангвського, О.О.Тараненка, Ы.П.Ко-чергана, Н.Д.Арутюновох, В.Г.Гака, Е.М.Телх1 та гнших. Ними роэробленх загальнг та частковт питания теорхЗг семантики слова, серед яких досить важлива роль належить аспекту вториннох но-М1нац11. 1стор1ю дослхдження переносного значения умовно мсж-на розподглити на три етали: початковий, для лкого характерней розгляд лексико- семантичного варханта / ЛСЗ / як загально -ф1лолог1чно1, а не суто лхнгв1Стично1 категор11 / Архстотель, Цгцерон та хншг /; перход формування лхнгвтстичних поглядхв на значения слова, творения специфично мовно1 теоргг семантики слова / О.О.Потебня, Г.Пауль, М.Ы.Покровський, В.В.Виноградов, С.Ульман, П.Про / х сучасний ргвень, пов"язаний з аналтзом семнох структур» ЛСВ / Д.М.Дшельов, В.Г.Гак, В.М.Телгя, В.|4.Ру-санхвсышй та хних / . У цьому ракурС1 досить грунтовно дослтд-жено природу семантично похадних найменувань, мехамзм формування яких зумовлений IX семною органхзацхею, а також нппвкт-стю.певних зв"язк!в х вхднотень М1Ж реалхями позамовнох дгй-сносгх. Значно менгаою мгро» акцентувалась увага на питаниях порхвняльно-тсторичнох семас1олог11. При вий свохй актуальности:, теоретичнхй та практичнхй вакливостх цей напрям залиша-еться недостатньо розробле.:ям.

У реферованому дисертацхйному дослхдженнх вТ1лено намгр описати хсторш семантичнох трансформацхх сптлыю~лов"янсм,:1гх за походтенням СЛ1В у росхйськ:гй Л1тературшй мовЬв гх с;ив-вхднесеностх з генетично спорхднзнкми словами украГнсг-ксх |">ви. Матерхалом д«я десладшшя послужили 1меиники, прихме'/иикк

та дхсслова хз списку слхв, що виражають поняття.представле-нх И.Сводешем^ згхдш з висновками якого у будь-яйй мовх е лексеми на означения не' залежних В1Д культурно! хсторз:! нацН реалгЧ: назви частин тхла людини I тварин / серце, нхс, рука, колхно, нога, зуб, волос, голова, язкк, око, печ:гнка,кив:гт.../, назви деяких тваркн / риба, пес, зова, птах /, рослин га 1х час-тин / дерево,лист, с1м"я,корхнь, кора /, назви деяких предме-тхв, речовин та явищ / поптл, вода, дощ, вогоньт каи|нь_-.. / , деяких продуктов харчування / м"ясо г кир, яйце / , небесних свх-тил / мтскць, сонце. ахр-э / , окре/лих антрополог1чннх понять / лгдика, чоловхк, инка /, назви форм I величин / довгий, великий, круглий .повиий, малий /, основних кольорхв / бхлий, черни й, у.овтий, зелений /, еяенентарних якостей та оцхнок / новий, сухий, холодний, хороший ... /, назви основних д!й х процесхв хти, гор!Ти, летхти, кусати, пити, убивати ... / , певнкх <$1-зичних, <$1зхологхчних та псих1чних станхв / лежати, сидтти, стоятк, спаги, глядгси, говорити, уичрати ... /, деяких илько-стей I величин / один, два, багато /, а такояс категорН дейктич-ких г прокомхнальних слгв та заперечень / ней, той, хто, ¡до, не ... /.

У семантичному план: лексика основного словникового фонту зазнае досить значних семантичних эипн, як1 пояснхоться Утрата ексгролхнгвтстичиими чинниками. Щ змхни у двох спор1дненкх иовзх далеко не запади хдентичнх. Аналхз значень СЛ1В, що е назрами понять хз списку М.Свсдеша, дозволяе ввдглиги спхль-^Сспдеш М. Лексикостатистическое датирование доисторических этнических контактов / / Новое в лингвистике. - М., 1950. -С. ¡?3~ 52; Сводеш М.К иопросу о повышении точности в лексико-ст.чтигтическсм дотировании // Там яе. - С. С ^ - В7.

нх закономхрностт розвитку1 семантичних систем спорхднених

мсв, а також в{дмхкност1, эумовлен1-наявн:гст10 национально-__

культурного компонента у семантичних структурах номхнативних одиниць. Кеобххднхстю э"ясування найзагальнтших тенденцхй у семантичному розвитку слхв визначаеться вибгр об"екта дисерта-щйного досл1дження.

Створена Л1НГВ1Стами теорхя вторинного значения, що грунту-еться на осмиеленнт структур« семеми слова 8 аналх31 механхз-мхв формування семантично похгдних нойменуввнь, не охопдве всього комплексу хснуючих в хсторичнхй семас10Л0ГХ1 проблем. Залишаються не повнхстю розробленими питания розвитку семантичних структур слтв, що походять ввд одшег праыови, у двох близькоспорхднених мовах. Немае цхл1сного опису зхставнох семантики сх1днослов"янських мов у дхахронхчному аспектх. Недо-статнхм вивченням вказанох: проблеми зуыовленэ актуальность дисертацхйного дослтдження, оскхльки визначення характеру Я ступени семантичнох сп1ввхднесен0ст1 слхв, що сягають одного архетипу т функцхонують у лексичних системах рхзних мов, мае важливе значения для гл'ибшого осмислення семантичних структур сл1В рос1йсько1 та укра1нсько1 коз.

Мета дисертацхйного■до сложения - простежити, як у процесх хсторичного роэаитку в близькоспорхднених мовах / росхйськ1й та украхнськхй / трансформувалася семантика сп1льнослов"янських слхв та з"ясувати найзага^пН1Ш1 закономхрностх становления сучасних ЛСВ. Поставлена мета передбачае такт завдання:

- дослхдити процес формування семантичних структур визначе-них слхв у росхйськхй та ухрахнськхй мовах;

- встановити законом1рностх хх розвитку в меяах тематичних груп I, далх, в меяах лексико-граыатичних резрядхв;

- визначити сптльне та вхдмхнне в семантичтй еволюцхх вка-заних лексем у росгйськхй та украЗЕнсъкхй мовах. Рефероване робота' е першою спробою комплексного згстав-но-"сторичного семактичного вивчення спгльнослов"янсько1 лексики / оскоекого словникового фонду / рос!йськох та украхкськоЗ£ мсв, П науковз новизна полягае тдхож у розкритм найзагальнх-ших закономерностей фор^ування поххдних ЛСВ слкв рхзних лекси-ко-граматичних розрядхв, у визначеннх опхльного та вхдмхнного у структурах росхйсышх та украх'нських /спхльнослов"янськйх за походженням/ лексем.

Теоретична значения дослхдаення - у розкриттх тэвденцхй та зякономхрносгей семантичшх зкхк спхльних за походженням слхв у близькоспорхдиених мовах.

Прахтичне значения роботи полягае в тому, що 11 результата мокуть бути вихористанх у вузхвських курсах лексикологй' рост йськох та украхнськох мое та хсторхх рос1йсько1 та украх'нсь-коУ лхтературлих мов, у спецкурм з ¿сторичнох лексикологгх, а також для укладанкя хсторичигас словниив х навчальних по-оДбнккхв з ¿сторичиох декеккологхх.

Матерхал для дослхдження зхбраний з егимологхчних, хсторкч-них х тлуиачнюс словник!в укра1нсько1 та росхйсько1 мов.

При дослхдаеннх семантики спхльне сло»иянсъких • сл х в у двох мовах гастосовувалися порхвняльно-хсторичний, зхставний та описовий методи хз вккористанням компонентного аналхзу.

Апробац1я роботи. Основнх положения дисертац1йного дослхд-яення о'улк г.исв1?лен1 в доповхдях на мхжвузхЕСькхй науково- . теоретичнтй конференцп " Т.Г.Шевченко х Переяславцинаг у Пе-ренслав-Хчслышцькхй фхлхх Кихвоьхого державного педагог1чно-го институту / 1930 р. / , на XI Мгжнародноц/ семхнарх н Сло

в"янська культура в еучасному свхтх /вивчення I вик^адання в гншомовнхй аудитор!т!/" у Ки1вському державному "пёдагогфтиому —

¿нститутх хноэемних моз /1991 р./« на всесоюзной наукозтй яонференцх! "О.О.Потебкя - досл:гдник слов"янеьких взземоза"яэ~ ктв*1 у Харкхвському державному утверситетх / 1991 р. /, на сбласшй науково-практичнхй конферекц.г! "Т.Г.Шевченко х за-гальнолюдськх хдеали" у Черкаському державному педагоггчному хнотлтутг /1991 р./> на науково-практачахЛ хоиферсзтцтг " Мтс-це та роль Черкаського педагогхчного 1нституту у розвиа'ку вхтчиэнянох науки, освгти й культури" / Черкаси - 1991 р./, на всесоюзной пауков г й конференцхх "Фглооофхя. Мова. Культура" у ЬИнському державному педагогхчному шститутх гкоземних мов / 1991 р./, на республ1кансьК1Й науковтй конференихх "Про-блеми зтставно1 семантики" / Черкаси - 1992 р./«

3 теми дисертацхх е 9 публхкацхЯ.

Структура дисертацх!. Дисертацхя складаеться 1з всг}пу, трьох роздхлтв, загальних висновкхв, списку основнсх гиксрч-станох Л1тератури, списку використаних лексикограф!чних ви-дань, списку умовних скорочень.

Аналхз лексичних одиниць оформлений у вигляд1 окремих словникових статей, в яких подане первинне значения слова, простелена його семантика протягом хсторичного перхоцу роз-витку росхйськох та украхнськох мов, встансвлена семантнчна спхвв1дн0снхсть обох корелитхв у сучасних роийськхй та укра-5нсък1й мовах.

У в ступ г обгрунтозуеться вибхр теиги дисертоцы, визшчпетьо» хх актуальность, новизна, кета й завдання дослхдження, теоретична I практичне значения робота, ¿ьдомгеяься осногнт плло-ження, якх ышосяться на захист, а тачоя роэкриваються деяк!

теореткчнх питания, пов"язакх з семантичною трансформацией.

У першему тоэдхлт|aнaлiзyютьcя семантичнг змхни прасло-в"янських гменнтсгв у рос1йськхй та укра5нськ1й монах. Цх ЗМ1НИ полягапть у розвитку систем поххдних ЛСВ, у можливхй' втратх певнох IX К1ЛЬКОСМ, а також у зам1Н1 основного /пра-слов"янського/ значения слова одним хз його поххдних. В осно-В1 змгни праслов"янськох семени можуть лежати процеси метафо-ризацт! /когогь/ктготь "гострий. загнутий роговиЯ придаток на пальцях багатьох птах1в х тварин" < 1. - е. *кер;-/*1сек~ "га-чок"; грудь/груди " передня часгина тулуба вхд ши! до живота"< I. - е. *^гепсШ г'набухати; пхдвицуватися на эемлх" та 1н./ або метонхмхзацх! /кocть/кicткa "окрема складова частина скелета хрсбетних тварин га людини"-^ I. - е. *ке&-/*коз-/*каз- "би-тк.убивати, рхзати, рубати"; сердце/серце "найважлив1пшй орган кровообхгун<. I. - е. «кга- "середина" ; голова/голсва "верхня часгина тгла людиш, верхня чи передня частина т!ла тварини, яка М1стить у собх ыозок"^прасл. *6о1уа "череп,шкаралупа" та *н./. Вони призводять до змхни значень близько 35% хменникхв на яозначення частин тхла, тод1 коли в хнших тематичних трупах подхбнх випадки одиничнг.

Досить активною у формуваннх сучасних основних значень е спец1ВЛ1зацтя первинного ЛСВ /муж/щпк, жена/жона, солнце/сон-це, облако/оболок, дорога/дорога/, результат/ якох, як видно з наведених прикладхв, не заведи эбхгаються у рос1йськ1й та укряхнськхй мовах. 1менник муж/иух змхнш основне /спхльно-слов"янське/ значения у двох мовах по-рхэному: спевдалхэавдя останнього сдхйснюеться в рхзних ьапргмках х дае неодкаковх результата ят; у семантичкому планх, так х в стилхстичиому. Неодгшков! рэаудьтатк сечаитичкого розЕИтжу слхв иохуть бути

викликан! змхнами у функц10нуванн1_дмешика дагае в однтй нов-нхй систем!. Зокрема, розходження в межах значения тменника человек/чоловхк поясмоеться розширенням праслов"янського ЛСВ слова у росхйськхй мовх, тод1 як украхнською мовою В1н успад-ковуеться без зм1Н. Спецталгзацгл як суттевий семангичний про-цес при творенн1 основних значень властива лексемам на означения 8НТрОПОЛОГ1ЧНИХ понять.

Спостерхгааться тахож невтдповхднхсть у фухткцтонуваннг сп1льнослов"янського хменника луна/луна у росхйсыйй та укра-1нськ1й мовах. його спхльнослов"янське значения "м1Сяць; СВ1Т-ло" у роо1йськ1й мовх збер1гаеться, а в укра1нськ1й замхнюеть-ся поххдним /метафоричним/ "втдбкгтя звукових коливань вхд перешкоди, коли вони сприймаються окремо В1Д первинних коливань". В обох мовах змхкюе праслов"янське значения по га!ст-надцять 1менниктв.

Основнх значения сп:гльнослов"янських за походженням слхв у двох мовах можуть эбхгатися, але сам1 слова в однзгй мовнхй системх эдатш вхдцалятися вхд ядра словникового складу до його перифер11. Як правило, хм на эмхну приходять Ьпи лексичн1 одинищ. Так, у тематичнхй групт "Назви частин тхла людини х гварин" спостер1гаеться стюпстичня невтдповхднхсть лексеми око/око в двох мовах. Прасл. *око в росхйськхй мов1 витхсняеть-ся лексемою глаз, але у високому стилх терм1Н око вживаеться у праслов"янському значеннх. По-рхзному у двох мовах функцхо-нуе хменник кожа/кожа: у рос1ЙськЬ"[ мовг вхгг зягальновживаний, а в украхнськхй зустрхчаеться в Д1алектах. У лхтературнхй мо-вт для передач1 йоге значения ваиварться слово шкхра.

Саме в томатичмй групх "Назви частин тгла лчднни г тварин'' споствр1гасться. найб1льше семантичних 1 стшистичнюс змхн.

Вони В1,дмхчаються i в хнших трупах. Так, рхэцу сферу функцхону-вання у рос1йськхй та укра!снськ1Й мовахмають слова облако/ оболок та звезда/авхзАа.

Цосигь часто спостерхгаеться мгжмовна невгдоовхднхсть перифергйних значень сл!в. Зокрема, у росхйськхй MOBi хменник облако вииваеться з ыетафоричними значениями "те, що захмарюе життя, приносить сыуток, тривогу" i "неясний вияв якогось стану, настрою", якх не мають украхнських вхдповхдникхв у семан-тичн1й структур! украхнського оболок /засг.,поет./. Розходжен-ня викликане наявнхстю "Тфахнськоге загальновживаного хмара, який ВБхбрав у себе значения, еквхвалентш значениям росхйсь-кого облако. У словах камень/камхнь також спостерхгаеться ижмовна невхдповхднхсть: украхнськсю новою успадковане значения "одиниця вимхру вага" /эаст./, яке втрачене роййсь-кою; украхнський ЛСВ "жорна млина" не знаходить еквхвалента у семантичнхй структур! pocificbKOi лексеми камень. Рос1Йському ЛСВ "рибальський пристрхй" слова дорога немае укра1нсы;ого вхдповтдника. Аналогхчнх випадки розходжень спостерхгятэгься у семантичних структурах пленникis земля/земля, вода/вода, лист/лист,се:.:я/стм"я. Вони,як правило, зумовлгаються нацхо-нально-культурними чинняками.

1сторичний /дииамхчний/ аспект Д0сл1Дження дозволяв зроэу-мхти механхэм становления великох кхлькост1 пох1Дних ЛСВ сл1в, а також виябкти певнг /найоегальнхшх/ законоыхрностх становления ix сучаснох семантики. Поххдш: ЛСВ, як зазначалося вице» е результатами метафоричних або метонхмхчних транспозиц1й. В оснорх метафоризацхх дожить семний механхзм, який не у bcix х'нпадкьх 0)!,нг.коно спрацювуе. Це аалекить вхд того, чи вхо-лять itiicrpa.'ibHi семи до складу структури 31 1чень реально ч"

вичленовуються потенцгйно -* на фон1 найзагальнотих асоц1ац1й, якт не знаходять матер1ального вираження в_структур! значения.

Метафора та метонхмхя унхвереальнх в просторх та часх.

У дослхджуваних словах вони дуже широко В1дм1чаютъся як у сх1д-нослов"янську епоху, так I в П1знтах перходи /включаючи й су-часний/.

Дом1нуючими семантичними елементами, на основ1 яких стае

можливою метафорична транспозицхя хменникхв, е семенгичя! теми "М1сце розташування", "форма" I "функцгя", що втхлюються в конкретн1 семи значень. Щ семантичн1 теми актуалхзуюгься по-стхйно, протягом ряду епох /вхд спхльнослов"янськох до сучас-Н01'/. У б1львост1 випадкхв вони сприяють розвигку аналогхчних ЛСВ у росхйськхй та украгнськхй мовах, але робити висновки про повну еквхвалентнхегь цього процееу в двох мовнкх системах все ж таки не мокна, тому що спостер:ггаеться пегна роз-бхжнхсть вторинних/зокрема, метафоричних/ семем у семантич-них структурах росхйських та украхнських слив.

У семантичнхй структур! кожного хменника можливх метафорична те метон1мз:таг втдношення за аналогхею. В семантичнхй парадигм1 рхзних лексичних одиниць, що входять до складу тематичнот групп "Наэви чястин ттла лвдини I тварин" , це яви:це досить активне. Бтльш того, тут спостер1гаються акялогхчят семантичн1 вхдношення М1Ж ^кремими членами групи, тому-, наэва-ну трупу СЛ1В з певною мхрою умовност1 можна вважати не Т1ль-ки тематичною, а й лексико-семантичкоп. Голодна роль у фст;-муванш метафоричних семем 1менник1Е налетать семантичнхй тр-мх "форма",решта сем меш активча. Зокрема, тема "мтеце роатп-шувяння" вхдп'рае важливу, але не сирЬчальну роль. Бона

яе розвитку похгдних значень не есгх слхв, як1 входять до складу Ц1С1 групи, а.значног IX части™, головним чином тих, що в1дбиваготь полярт позиц11 просторових вхднодень /зверху, знизу, всерединх, зовнг, спереду, ззаду г т.д./. Семантична тема "функцгя" ще менш активна. При метафоризацх! хкенникхв можлива також комбгнацгя тем "форма" х"м1сце розтащування", "форма" I функцгя".

Ун1ф1кувати вс1 семеми слхв окремих тематичних труп немо-жливо, тому в багатьох лексичних одинимх видхляються диферен-Ц1йнг семи, якг формують пох1Днт семеми окремих лексем.

Аналогия в межах метонгмхчних перенесень мае бхльш регу-лярний характер, а тому легше узагальнити основн1 моделх таких тpянcпoзицiй: частика —»-Ц1ле 1 навпаки; суб"ект, задхяний у процесх --»-сам процес; знаряддя -■♦-продукт; причина —*-на-сл1Док, сировина ~»-вир1б, просторова сумгжнхсть та 1Н. Не-ЭБажаючи на постхйН1Сть цих процесгв, похгднх значения гменни-. К1В, що входять до складу одше'х темйтичнох групи, як правило, не утворюють тематично!с сгпльностг. У межах сп1льнослов"янсь-ких тменник!в можна вказати найзагалы«ш1 напрямки метафорич-них перенесень: предмет --»-предмет, предмет —людина, тварина --^-людина, ф1зичне явище —»-псих1чне явище.

У семантицх сп1лыюсл0в"янських сл1В спостер1гаеться явите, при якому неможливо пояснити певний ЛСЕ однозначно, як результат конкретного семантичного процесу. його можна 1нтер-претувати поеднанням рхзних транспозиций. Под1бН1 явища можна наавати комбпюваними семантичними процесами.

1меннику властиве поеднання ыетафори та метон.тм!1. Саме так у слова нос/н!с формуються ЛСВ " загострений передней ктнець голори / у стерляд1 / " та " дзьоб птаха":сумгжн!с.ь

у простор! / ыетон1М1Я / супроводхусйс<Гпод1бнтств фсрми---------------- ------

/ метафора /. 1!.,енншс ухо/г,\г>со розвивае роэмовне значения " людина, яка прислухасться до чуянх розмов, цоб перодэти т'х комусь; шпигун ". Воно в результатом метонткхчн'лх втднопень " часткна - цгле але в даному випадку но ко-зда повитстн гзолювати функщональне перенесения. Аналогхчне ягнде с,:ос-тер1гасть5я при сфорадаеннт значения " гплизеза лпдчнэ,, здат-но захистити, лхдтримати " у слова рука/рука. Туг меченхмхчна модель "частика - вдле" гадсилюеться метафоричкимя вхдкоасн-нями, вккликаними хнтегральним семантичним елемзнтсм "здат-пхеть до дх1". У семантичнхй групх "Назви частин тхпа люди-ни х тварин" комбхновам процеси формують поххднх семеми сяхе голова/голове, язык/язик- та сердце/серцо.

У процесх хсторичного роз витку сп1льнослов,'янських хменни-кхв спостерхгаються факти втраги промхжних ЛСВ, якх у бхльшо-ст1 випадкхв не ведуть до невмотивованостх хшкх вторинних значень. Це пояснюсться радхальним характером полхсемхх.

Вказан1 закономтрностх семантичних зм1Н властив1 1мениикам як рос1йсько1, так I украхнськох мови.

Другнй роздхл присвячений доелвдхенню закономерностей семантичного розвитку прикметникхв у двох мовах. Щ прикметнй-ки утворюють три тематичнх групи: "Назви осноених кольорхв", "Назви форм I величин" г "Назви елементарних якостей та оцг-нок". 1х сеггакткчна трансформацхя хстотно вхдрхзняеться ввд трансформа1П1 хменниктв у перну чергу то;.:„', вона стоновить собою дзльший ступ1нь абстраговакостх. Творения основнси паси поххдних ЛСБ пр:«шетки::хЕ с ссзультс.¿л: *:роцеоу метсфор::-заци. }.'етош:«чкх утвопсквя зуетрхчпульел В основно-

му вон:! форцугзгься :>а .'.гсдедлл «.знаке прад^ете - с«« г.р»д-

мет". Ця модель, як правило, суироводауеться конденоацхею. Тобто для С1илькослов"янеьких прикметникхв типовим е комбх-нований семантичняй процес: такий, що поеднуе в соб1 пара-дигматичний та синтагматичний плани. Коли два слова в синтагм! часто знаходяться поруч, мхж ними можуть установлю-ватися вхдношення атракцы, як1 згодом призводять до стягнен-ня словосполучения у слово. Якщо при дьому значения слова е гаиим, яким було значения сполуки, а форма його г чраження скорочуеться хз двох слхв в одне, то в такому випадку мокна робити висновок про д1ю конденсац11^. Саме таким е ЛСВ "видат-ш люди" / мн. / прикмегника великий / великий та ЛСВ " Т1 сам1 / безмхннх / конх " рос1йсько1 лексеми долгий, а також семема "який никонуе чисту роботу" слова белый/бтлий I aнтoнiмíчнa "т'й "який виконуе тяжку, брудну роботу" прик-метника черний/чорний т т.д.

Як пр вило, результатами комбхнованих семантичних процессе у росЫських та укра1нських прикметниках с ездтхнки основ-них або периферхйних метафоричних значень. У б1льшост1 випадкг. вони доповнюють радгальь"у полтсемхю ланщшсовою.

Кожна роз глянут а тематична група прикметникхЕ мае певнх особливостх. Зокрема, слова на позначекня форм I величин малнй/ыалий, великий/великий, долгий/довгий та полный/повний у структурах основных значень ыають се.мантичнх елеманти, якх для них саглы«, тому ¡до сзме вони спркпють виниккення бгльшо-сг: поххдних Л СБ слхв. Для слова малый/калий таким о семантич*-ний елемент "який не досяг певноМ ьари", для сл1В великий/великий та долгий/довгий -"який переверкяв пев^у м1рУ, для

^Тароненко Л.Л. Языковая семантика в ее динамических аспз.тгах. - К.: Наук.думка, 1969.

лрикме :т.ка полкый/повний - "який вмхщуе в ссб: велику ххлъ-кхсть чого-небудь". У цьому вхдношент Тзольоьаним вхд жх е прикметник кр.углкй/круглий. у семактичкхй структур! якого не так яскрапс виражен1 результэти явища аналог!!.

Серед п"яти казваних слов вкт'снення основного /спхдьно-слов"янського/ значения гтохгдннм спос^ерхгавтьея у двох рс-схйських прикметниках /великий,долгий/ та в одному украхлсь-ко>«у /_реликий /. Рос1йський прикметник великий зчхнюо осмовне значения: "мхцний, сильшй, могутнхй" —у- "значний за розмхра^и; останне, в свою чергу, теж зазнае семантичного змщення/ "великий за розм1рами" —»-"видатний"/, тод1 як в украхнськтй >товх первинне значения трансформуеться ттльки один раз, пим бикли-кана невхдповхдн1сть його сучасних семантичнюс структур у двох мовях.

Слова тематичнох групп "Назви основних кольор1в" белый/бг-лий, желтчй/яортий, зедешй/зелений зьпмоють первинне э' эчен-ня ще в 1ВДоевропейський перход, х це поххдне значения успад-ковучться сучасними семантичними структурами рос1йських та украхнських слтв як основне. Прикметник черный/чорний текож успадковуеться .хз сп1льнослов"янським значениям, йериферхйнг семеми цих слхв збхгаються у двох мовах.

Прикчетники тематнчнох групи "Назви основних кольсртв" мають рхзну кхлькхсть перифер1йних семем. Найбхльше хх у структур! слова черный/чорний, менше - у структур! слова белый/бт лнй/т.ут немае оцхнних ЛСВ. як! розвиваються у приямет-нику черный/чорннй/х найменше у семантичних структурах лек-сичних одиницъ зеленый/зелений та иелтый/иовтиЯ, оскхльки вони майжб не зп"язант з сцхнкою.

На в!дм.тну втд слтр, що еходять до складаг тсыатичнчх г рун

"Назви ферм х величин" х "Наззи елементарних якостей та 0410

нок", спхльнаслов"янськ1 прикметники на позначення назв ос-новних кольорхв великою мхрою зазнагать не лише метафоричних, а й метонхм1чних ЗМ1Н.

Широка семантична трансформацхя власгива лексемам, як1 утворюють тематичну групу "Назви елементарних якостей та оц:г-нок". Ця трансформацхя головним чином полягае в оформленн1 розгалуженох системи пох1Дних значень, рхдше - у зм1нх пра-слов"янських ЛСВ. Так, у рос1йськтй та украхнськ1й мовах пра-слов"янське значения прикметника целый/цхлий "здоровий,непо-атоджений" В1дх0дить на периферхю семантичнох структури, а його мхеце эайыае етимологхчно поххдний /метафоричний/ ЛСВ "такий, вхд якого нхчого не Ехдцхлено", що виник на основх спхльнох' семи "не порушений". У росхйськхй мовх сп1Льнословиянсь ке значения змхяюе слово красный, тод1 як украхнське красний успадковуе його як основне. Цим пикликана невхдповхднхеть його вторинних семем у двох мовах. У решти рос1Йських та украХнських СЛ1В дано1 групи спостерхгаеться зб1Г як основних, так I перифер1йних значень.

Результат« aнaлiзy показують, що етимологхчно оцхннх прикметники хороший/хороший та красный/красний не зазнають метафоричних та метонхмхчних змщень. Усх IX поххдн1 семеми вини-кають при епецхалгзацгх праслов"янського значения.

У результат! семантичнох еволюЦ1.т спхльнослов"янське значения эмхное чотири росхйськх прикметники I два укра1нськ1 13 шхетнадцяти дослхджуваних.

У третьому розд1лх роэглядаеться семантична трансформацхя дхеслхв,якх об"еднунться в -Т'И тематичнх групи: "Назви основних дгй i процесхв", "Назьи станхв слокою0 та лексеыи на по-

значения фтзхологхчних I психхчних станхв. Семантичнс транс-

^•сЪмац1я_сптльнослоБ"янських-д1еслхв головким чином полягте у_____

розвктку систем поххднкх ЛСВ, ЯХ1 у бхлъшост1 БИиадкгв оа.гл-шаються на периферхз: сеыантичких структур слгв. Рхдпе спосте-рхгасться витхснення 1 замтна прас..ов"янськогс значения по-х1дним /к.уса-гь/кусатк "хапати, ранити зубами, дзьсбоы"^ прлол. козам, "подрхбиюзйти на частини, Евдриватк"; ябюяь/хби-затк "яозбяЕ.тяти тття" ■< прасл. *biti "ударяти,халатати";го-воритъ/говорити "волод1тн мовою" - прасл. гог'ог т.-е.»^оч-/' "галасуяати, кричати"/, що е результатом метонхмпшох або метафорично! транспозицГх чи, можливо , спецхалхзацтх перниккого ЛСВ.

ИИстнадцять росхйських та украхнських лексем 13 дев"ятаач-ця?и досл1джуваних успадковують сп1Льнослоб"янський ЛСВ як ос-новний.

При формуванн! пох1дних значень дхеслхв доситъ акть..нимк с процеси ме'гафоризацхх та метонхмхзацх!. Так, зокрема, птдгру-па дхгелгв руку характеризуешься значними метафоричными зонами, в основ1 яких лежать 1нтегралън1 семи "динамка" х ''мета", а також мильний семантичний елемект "спрямованхсть". Саме за такою семантичною моделл» оформлясться основна наеа пох1Дних семем цих лексем /ЛСВ "переходкти на ч::йсъ бхк, у чивсь вхру", "литися. точитися, ьиходити", "ладати /про опади/", "привозитися, доставлятися", "рсзтрачуватися.зктрзча-тнея",. "тектк", "минатк / про чал /" дхеслова идти/йти;. ЛСВ "падати" дхеслова лететь/летхти та хн./. У лексемах вказаксл П1дгрупи актуалхгуеться такок метоьхмхчне пьрскесен;-!я,яке епостертгаеться при сумтччосг£ процесу Я коляквост: ?,сл> здЫсненил, а також при просторов 131 сумгдяос/ч /ЛСБ "ари^ува-

ти на певному засобх руху" д1еслова приходить/приходиги ; ЛСВ "хздиги, перемщатися по водх або у водх на спецхальних пла-вовчих засобах; перебувати в плаваннх", "служим на суднх", "ум1?и триматкся на вод1 i перемщэтися по Н1йп лексеми плыть/ плкстк/, Вказанх капрямки семантичних зм:гк е активними i при твореннх лоханях ЛСВ дхеслхв на означения основних дхй i про-дес1в.

У семантичнтй icTopiï слхв естьД'сти, кусать/кусати, пить/ пити такоя домхнуе метафоризацхя; метокхмхзацхя зусгрхчаеться Р1дае. Важлквоп рисою осташьох е те, що в межах тематично'1 групп "Назви ссноених Д1й" еонв формуе лакцожкоЕу полхсемхю, яка супроводжус радхальну. Названх вище моделх метонхмхчного. перенесения доповнюються це однхею: "елемент прсцесу - весь процес" /саке так шникае семема "гризти, кусати" лексеми есть/ хоти та семема "бенкетувати,пиячити" ддеслоЕа пить/гита/* На вхдмхну Е1Д пгдгрупи дхеслхв руху /перем1щення/, у пгдгрул1 слхв ьсгьД'сти, кусать/кусати,пить/пити семантична аналогхя ¡.¡вил зира&ена.

Назван! ссобливост1 метафоричних та метонхмхчних транспозиций вдастивх дхясловам обох мов. Результати семантичнох трансформацт1 дхеслхв тематичнох' групи "Назви основних дхй i процесхв" в обох мовах зб:хгаються. Виняток становигь лише лексема гореть/горхти, яка у ростйсыа!) моях розвивае семему "бути ведучим у rpi в горхлки", цо не мае украхнського вздао-втдника. При послаблети еткмологхчних зв"язкхв э еиххдним ЛСВ вона починав сприйматчся як сло^о-омошм.

Подхбке яыще спостерхгасться у семвнтичнхй структур! дхс-сл;т<а сщет^сщ^тн^ що входить до склад;' таматкчнох групи елхв на означения стзнхв спокош. Так, росхйське похтдне утзо-

рекня" одержу тач'н перегонкою смолу, дьсготь /сидегъ с:/.алу" сприйгаеться як омснгм вхдносно биххдного лОЗ; во;-;о ке у.ас украхнського еквхваланта. Слова, що оьначаъгь назв.; стянхв опокою, характеризувться досить активней метафсфизацхсю, яка призводягь до розвигку аналогхчних ЛСБ в рхэьмх лексемах; дункдхон!-'.-')':!'., цх олова мояугь сккснЬазувотися♦

Яящо у двох вказаних тематкчнкх трупах ;.;е?октмгя супрово-джус мммфодг, ф«зрк<ук(ЧИ елементи лани'ожкоьох подковках, то б словах, якх означаюсь назви фхз10Л0Г1чних та пенххчкмх ста-Н1в, вона в основном семантичним процеоом I сприне оформлении ЛСЗ, чо грулувться кавколо праслоэ"яиського. Слова вказано'х тематичкох групп, як. правило, успадковують сп1льнос.ловиянське значения як осиовне /крхм лек семи говорить/говорит;;/, Псххднх утзорення дтеодхв у двох мовах эбхгаяться. В::няток становись лексема слагать, яка досигь активно фуикцхо:<ус у еучпеш'й ро-сгйськг;» мобх х розгалушу систему пох1дк:гх семем, а в украхнсь:«Л мов1 зовстм виходить хз бяитку: оа^хстъ кех функ-цт о ну? праслов"я.чсьяс за походяенням дхсслово ч^ти-, втрзче.чс-росхйською мовою. Одкак, в украхнсыай мовх е слово с.пухати, семактична структура, якого збхгаеться хз структурою рос!йсько-го слушать.

Таким чином, у процес1 1Сторкчного розвчтку дхесл1В первии-

не значения зм1яюють три лексичнх одиницх. хСргм них, одна ви-

ходить 13 вяитку в ухра'хнськхЯ мозг, а в росхйськхй продовдуе

функцхонузати. Похтдкт ЛСЗ у двох моэзх, як правило, збхгають-

ся. Вкладки невгдпоЕгдностх зустрхчавтьпя пвдшг-

У загальккх висновкпх подан: результате проведеного дот

^СлоЕарь современного русского литературного языка -з 17-«» темах. - Ч.;. Л., 1952. - Т. С. 780,;

сдхдження, головким хъ яюх с положения про те, ¡до в сёмантич-нхй хсторхх спхльнослов"янських 1менкик1в, прикметник1в та дтеслхв у росхйськхй та укра'хнськ1й мовах парадигматичнх про-цеси домхнують над синтагматичними, а також про те, що характер секантичних змхн сл1в залежить В1Д лексико-граматичного роз ряду.

За результатами дослхдяенкя зробден1 узагальнення та висно-вки, якх подан1 у еиглядх положень, ¡цо виносяться на захист:

1. Незвалаючл на те, що спхльнослов"янська лексика, яка входить до складу основного словникового фовду роС1йсько1 та укразснськох мов, належить до найбхлып статичних елементхв мо-

ВИ, у ПООЦеСХ II 1'СТОрИЧНОГО рОЗВИТКу ВХДбуЛИСЯ ДОСИТЬ П0М1Т-

нх семантичн1 зм1ни.

2. У семантичнхЯ хсторй' спхльнословпянсько1 лексики ро-схйськох та украхнськох мов домхнуючими процесами е метафори-зацхя та метонхм1заЦ1я, як1 формують поххдн1 ЛСВ сл1в; мент функцхонадьно активною е конденсацхя. При творенш похтдиих

ЛСВ слова спостер:ггаються хдентичш семантичнх процеси; я вице • сеыантйчно1 аиалог1Х властиве також словам окремих тематичних. труп.

3. Семантична трансформаЦ1Я СЛ1В кожного лексико-граматич-кого розряду мае специфхикх осо6либост1. Зокрема, дменнику властиве поеднання метафоркзац11 х метонхкхэацх1, прикметни-ку - метошмгзацхх та конценсацй'. В дхесловах руху метошмхя

с засобом форму58ння вхдтхнкхв значень, тодх як метафора при-зводить до творения самостхйних значень.

4. У олохах, основах значения яких не е оцхнними, при ме-тафоризацхх мо;гуть виникати оцхннх семеми. У прикметнику цьо-му спрмяе лолокення слова на кьалхфхкацхйнхй акалх; ь 1менни-

ку i дк:слов1 це залеяить гтд семжл структура основного значения: ягсцс до i? складу входить хо*Г'оад1а""ссма'"з"по?к?тат::1Г'" чи негативиим смислом, то саке веча слрияс утаореик'с cui¡n:::x знечень слхе.

5. Ü* утвореними лоххднпыи ЛС2 л;;1льнпслов''япс:ыг« i -wkte, npHKW6VKiiKÍp м, дтчслге yitpa'íhc-.кох va p.?cif,c^4rti мсг юлхсемхя мае, як правило, рвд1альклй характер. Лапнчтасьг. loflicuwia c:iíi№epirc.cTLWi яие пр:: аыгк; оскогког:

:лова у випадк&х, коли перзе йоге поххдке творить гЛлы:а ükc-ienb, а також при формувакщ вхдттнкхз значень. Бтрате у про-pci 1С?оричного розвитку слова одахе: аб'о кхлькох поххдних :емем не призводить до втрати семантичних зв"язкхв míл хнши-1И семемами, що поясндазться радхальнк;.; характером полхсемхх.

6. Незяаяаючи на сптлътсть семантичних процесхв у дослхд-гувг.них словах росхйськох та украхнськох мен, хх результат.: ~а-еио не эавзди можия вважати гдентичними. Новхдпсвгдпхсх яостерхгачться як в межах основних значеиь елтв /так звги-ч »íia-оЕна omohímW, так i в íxhíx перифер1йких утсореннях.

хльша частка реэходу.ень основних значень cлiD pociftebicoi та KpaÍHCbKOÍ мов.пр;гпада<з на сридоетник /19!?/, кокпя ~ на менник /Ъ%/. Основнх значения проаналхзованж дхеслхв у двох свах збхгаються.

Gchobhí полоаекия дасгртац!! гиевхтлонх в «уаа: публхг-^хлх: . Структурнс-функцхональний акалхз метафери у творах Т.Г.Шев-чекка //'Г.Г.йевченко i Пзрзяслов'джш: Тези доп. - Сереяелив-Хк., I99C.- 0. ¿23-2.';5. . Етимологхя у факультативному jtynci мови //Рус,яз. и лит. п сред.учоС.cune,г.енпях ¿'ССР.- 1390,- .V о. - С. 76-77 ,/ •Мч'роы/.

3. Про семантичну траноформацхю сп1лънослов"янських слхь у рос1йаькхй та украгнськхй мовах //Материалы П Международного семинара "Славянская культура в современном мире /изучение и преподавание в иноязычной аудитории/: Тез. докл. - К., 1991. - С. 179 /рос.мовою/.

4. Коли значения мхняюгься мхсцями /Семантична ¿стсрхя слова жизхт х його синошмгв/ //Туе.яз. и лит. в сред. учеб.

заведениях УССР. - 1991. - № б. - С. 77 -78 /рос.мовою/.

5. Про семантичнх зылгл спхльнослов"янськох групи "частини тЗгла* у рос1йськхй та укра'хнсыай мовах // А.А.Потебня -исследователь славянских взаимосвязей: Тез.докл. -Харьков, 1991. - С. 88 - 90 / рос.мовою/.

6. Контекстна реалхэацхя эначень праслов"янських СЛ1В у пое-тичктй творчост1 Т.Г.Йевченка //Т.Г.Шевченко I эагально- . людськх 1Д«али: Тези доп.- Черкаси, 1921. - С. 68 - 7.0.

7. Порхвнялыю-1Сторичькй аспект пробломи семантики //Мхсце та роль Черкаського педагогхчного хнетитуту у розвитку в1тчиэнянох науки, ссвхти й культури: Тези доп. - Черкаси, 1931.- С. 66 - 68. , •

8. Семантика сп1льнослов"янських прикк:етнш«в у рос1йсвк1й та украхнсыий мовах //Проблема зхставнох семантики: ¡.1атерха-:гл респ.кснф. - К.; Ччркаси, 1992. - С. 56-58 /рос.мовою/.

9. Око /Соелантична 1стсрхя слова у рос1иськ1й та укра'хнськхй мовах/ //Рус.яз. и лит. в сред. учеб.заведениях УССР. -1992. - Г- 9-10. - С. 61 /рос.мовою/.

Л'дписеио до аруку 50.СЗ. 1993 р.О*'"-; 1,е.-."ормат 60*М 1/1'-¡•руг: офалгк:-«. Т ч "пО 5Гб..-■•.тио.

ЮЗ УЩУ 1« м !1.]т.лгс,'..'с::ог.:\. л и'.'ч гЦ^о^орз 9