автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Семантика вiдiменникових прикметникiв з семою "эмоцiонально-психiчний стан" у дiахронii

Полный текст автореферата диссертации по теме "Семантика вiдiменникових прикметникiв з семою "эмоцiонально-психiчний стан" у дiахронii"

ХАРК1ВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИй УН1ВЕРСИТЕТ

СЕМАНТИКА ВЭДМШШЮВИХ ПРШМЕТНИК1В 3 СЕМОЮ "ШОЦЮНАЛЬНО-ПСИХ1ЧНИй СТАН" У ДШРОНИ

Спец1альн1сть: 10.02.01 - росхйська мова

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня

РГб од

На правах рукопису

АРЗЮХ Олена 1вангвна

кандидата ф!Л0Л0Г1Чних наук

Харк1В - 1994

Ддоертацхя е рукописом.

Дисертацхя виконана в Харк1вському державному педагогичному ущверситетх 1Ы. Г.С.Сковороди.

Науковх кер{вники:

- доктор ф1Л0Л0Г1Чних наук, професор Лисиченко Лхд1Я Андр11вна

- кандидат фхлологгчних наук,

доцент Пелепейченко Людмила Миколаина

0фщ1Йнх. опоненти:

- доктор ф1Лолог1чних наук, професор Озерова Шна Григор1вна

- кандидат фхлолог!«них наук,

доцент Левитський Володиыир Васильевич

Пров1.дна уетанова - Львхвський деряавний университет 1М. I.Франка

Захиет вхцбудеться " 13п/яАв!^ Л994 року о на заехданщ спец1ал130ван01 вченох ради К 053.06.06 у Харкхвськоыу державному унхверситетх за адресов: ЗЮ077, м. Xapкiв, пл. Свободи, 4, ауд.

1з дисертацхео можна ознайомитися в Црнтральнхй науковхй бхблхотецх Харк1вського державного утверситету.

Автореферат розхслано " ^ " 1994 року.

Учений секретар спевдалхзовано! вчено! ради

Широкорад 6.3Г.

У дисертац!? цослхджуеться проблема семантики слгв, що нале-,ть до одн1е? лексико-семантично? групи /ЛСГ/, у синхрон!? та дха-юнН. У сучасному мовознавств! найбхльш активно лексична семан-¡ка вивчавться в одному з вкаэаних аспект!в. Нроте хх повднання е грспективним, бо воно може дати нов! вхдомостх щодо особливостей ¡мантики сл!в, як! при цосл!цженн! в одному аспект! залишилися б >пом!ченими. Сполучення синхрон!чного та дгахро^чного пхдход!в фияе диференц!ац!1 випадкових 1 эаконом!рних мовних явшц, все-;чному досл!яженно особливостей семантики СЛ1В. Все це обумовлов стуальн!сть проблеми та теми дисертацхйно1 роботи.

Предметом дослхдження в семантика в1д1менникових прикметникхв семоо "емоц!онально-психхчний стан", що розглядаеться в розетку.

Виб!р об"вктои дослхдження саме цих прикметникхв обумовлено исими причинами. По-перше, в!д!менников! прикметники специф1Чно шзчавть у своо семантику значения мотивувчих 1менникхв; у эв"яз-уг-з цим з"являеться можливхсть простежити роль дарив ад !йних вгд-эшень у формуванн! семантики пох!дного слова. По-друге, сема с*ан" по-р!зному представлена у словах р!зних частин мови, 1 са-е з цього боку ц!каво простежити за зм!ноо статусу 1 яскравостх !е5 семи в пох!дному у пор!внянн! з тв!рним. Тому важливим е ви-чення потенц!й дано} семи, як! реал!зуоться при деривацН.

У реферован!й робот! пропонуеться класиф!кацхя ус!х прикметни-хв хз значениям емоц!онально-псих!чного стану, але детально роз-лядаеться Т1льки одна трупа - прикметники, що означавть емоц!о-ально-псих!чний стан, обумовлений несприятливоо ситуац!ев.

Метоо досл!дкення в Д1ахронг'чне вивчення семантики в!дхменни-ових прикметник!в 13 значениям стану.

Для досягнення зазначенох мети в робот! ставляться ! вир!шу-1ться так! завдання;

- з!ставити семантику в!д!менникових прикыетник!в з семоо "емои!онально-псих!чний стан" з семантикою мотивуючих !ыенник!в не р1зних етапах розвитку мови Д1-Х1У, ХУ-ХУШ, Х1Х-ХХ ст.ст./;

- досл!дити зм!ни в осмисленн! деривац!йних в!дношень мотивуючих !менник1в 1 мотивованих прикметник!в;

- вивчити законом!рност! формування !д!оматичноет! значень пох!дних ад"ектив!в;

- визначити ступ!нь продуктивное!! Моделей семантично? дери-вац!5;

- досл!дити зм1ни в структур! ЛСГ прикметник!вз семоо "емо-

Ц1онально-псюачний стан", що в!дбулися эа час ЯфункгЦонування

1 ^

в ыов!;

- визначити зм!ни в синтагматиц! о.диниць групи.

Для вир}шення окреслених завдань використовувться метода: ог совий, пор!вняльний, дистрибутивний, метод компонентного анализу,

Наукова новизна реферовано? роботи зумовлювться новизною об' та досл!дження, вир!шуваних завдань, одерзканих результат1в. У сф< рх деривац!йних в!дношень виявлено причини та характер прирощенщ смислу, що супроводжуе утворення в!д!иенникових прикметник!в емо-ц!онально-псих!чного стану. Виявлено специф1чн| для дано? ЛСГ ти: метон!м!чного переносу. Одержано нов! результат« щодо зм!н у лог н!й та семасиолог!чн!й структур! досл!джувано? групи, предетавле XI Оагатор!вневу структуру. Запропоновано класиф!каа!ю одиниць Л яка базуеться на предметно-лог!чних зв"язках понять. Схарактери вано семантичн! в!дношення як м|ж окремими одиницями, так ! М1Ж лексичними парадигмами у структур! ЛСГ. Виявлено чинники, як! вг вавть на сполучувангсть прикметник!в з не!д!оматичними, лексикш зованими та !д1оматичними значениями. Запропоновано класиф!кац!« тип!в сполучуваноегг, яка враховуз повноту реалгзацг? семантичнс салвнтност!.

Теоретичне 1 практичне значения роботи полягая в тому, що 1ержанх на основ! вивчення великого фактичного материалу висновки шовнооть 1нформацхо про формування та тенденцх? розвитку окремих !ксико-семантичних груп ! лексико-семантично? системи в цглому. ¡зультати досл!дження можуть бути використан1 при п1дготовцг ву-:вських курс1в хсторх? рос1йсько? мови.лексикологтт, у лексикогра-:чн!й практиц{ /у тому числг для отворення {деографгчного словни-\/\ вони можуть бути основой для розробки спецкурсхв I спецсем1-1р1в з 1сторично1 лексиколог? I семантики, для кергвництва сту-¡нтськов науковоо роботоо, а також факультативними заняттями у (редн1Х учбових закладах.

Матерталом для дослгдження в цанг «торичних I тлумачних ювникхв сучаснох росхйськоХ мови 1 авторська картотека, яка на-[чуе бхля п"яти тисяч прикладхв використання дослхцкуваних при-»етникгв у пам"ятках давньоруськох та староруськог мов ргзних жан-(в, релхг1йного та свхтського характеру, у творах сучасно? худож-»01 Л1тератури I публхцистики. При цьому в дисертац11 не ставилось шдання докладно д0сл1дити яанрову специфику функцхонування СЛ1В пам"'ятках.

Апробацхя роботи. Основнх положения дисертацхИного дослхджен-I обговоровалися на кафедрх сучаснох рос1Йськох мови Харкхвського зржавного педагоггчного университету, на наукових конференвдях ХДПУ 1М. Г.С.Сковороди, Кхровоградському педагогхчному 1нститут1 а. 0.С.Путина. За темоо дисертацп о чотири пубЛ1кац11.

Положения, що виносяться до захисту:

I. Як логхчна, так I семасиолог1чна структура ЛСГ зазнали Л1Н. У Л0Г1Чн1й структур! вхдбулося видхлення ново1 пхдгрупи. У эмасиологгпш! структур* вхдзначен1 два типи змхн: I/ модифхкацхя груктури; '¿/ повна зм!на структури.

2. В!дбулись зм!ни у характер! в!дношень м!ж м!крополями та окремими лексико-семантичними вар!антами /ЛСВ/: в!дношення семантич-Н01 тотожност: вит1снен1. семантичноо диференц!ац!ео.

3. Специф1ка деривацШних характеристик прикметник!в емоц!о-нально-псих{чного стану полягае в особливостях формування !д!ома-тичностх значень, як! зумовлен! типом мотивуочих ЛСВ, Лексикал!зо-ван! прикметники мотивуоться прямими ! переносними значениями !менник!в, !д!оматичн!, лк правило, - прямими значениями, неЩома-тичн! - т!льки переносними значениями, як! м!стять сему "субстан-ц!я, що викликав стан".

4. Лексикал!зац!я семантики зумовлена п"ятьма типами приро-щень, як! когесретизуоть !нвар!антне словотв!рне значения: I/ "та-кий, що перебувае в стан!"; 2/ "такий, що виражае стан"; 3/ "та-кий, що викликае стан"; 4/ "сповнений сагану"; 5/ "викликаний станом". Дг конкретизатори в структур! значения ад"ектива масть статус родосеми ! зумовлооть полеву структуру ЛСГ,

5. 1д!оматизац!я значень прикметник!в групи при м!жсл!вн!й мотива^ X зумовлена процесами трьох тип1в: I/ розщепленням поняттево-го ядра мотивувчого; 2/ наведениям сем; 3/ мотивац!ео перифер!йни-№ семами.

При внутр!слгвн!й мотива!д!оматичн!сть значения е результатом метафоричного та особливих тишв метон!м!чного перенос!в.

6. Синтагматичш особливостг прикметник!в емоц!онально-пси-х!чного стану полягаоть у наявностх таких тип!в сполучуваност!: I/ вхльноЗс; 2/ парадигматично обмеженоХ; 3/ лексично зв"язано¥; 4/ лексично вибхрковоХ; 5/ фразеолог!чно зв"язано1.

Структура дисертац!!. Дисертацхя складаеться хз вступу, трьох розд1Л1В, загальних висновкхв, списку використаноЗс л!тератури, списку словншав та основних цжерел, додатку.

У вступ! обгрунтовуеться виб1р теми дисертац!?, актуаль-н1оть } новизна, визначаються мета { завдання досл1дження, його ма-тер!ал, предмет 1 об"ект, теоретичне 1 практичне значения роботи, формулпються основу положения, що виносяться до захисту.

Перший роздал "Деривац!йн1 особливост! в1Д1менникових прикмет-ник!в {з значениям емоц!онально-псих1чнога стану"приевячено характеристик словотвхрних тип!в,-що беруть участь в утвореннх досл!д-жуваних ад"ектив1в; встановленню типхв вхдношень мхж мотивуочими х мотивованими, характеру мотивацхЗс, типхв словотвхрного значения поххдних прикметникхв у давньоруськхй, старорусыий та сучаснхй ро-с!йськ1й мовах.

Проведене дослхдження П1дтвердило теор1о О.С.Кубряковох*, яка розр!зняз лексикалтзован} та хд!оматичн! значения поххдних сл!в, що маоть смислов! прирощення.

Лексикал1зац!я, на в^дмхну в1д зовс1м непередбачуваного яви-ща фразеолог!зац13{ значения, допускав конкретизацию, уточнения значения, передбаченого словотв!рним типом.

У досл!цжуван!й груп1 ад"ектив1в саме лексикал!зац!я в дом!ну-«мим процесом на гтротяз1 трьох пер{од{в функцхонування рос1йськоЗ£ мови. Менш продуктивними виявились процеси неускладненоЗ транспо-зицН та ШоматизацГг пох1дного значения.

Продуктивн!сть лексикал!зац1? у систем! прикметник!в з семоо "емоц1о^ально-псих1чний стан" обумовлена характером словотв!рних тип1в, що беруть участь у 1х творенн}.

Ус1 вони характеризуются !нвар!антним словотв!рним значениям "такий, який в1дноситься до того, що означено мотивуочоо основоо". Конкретизаторами цього значения у систем! досл!джувано2 групи е прирощення-лексикал*затори п"яти видхв, якх в структур! значения

А Аспекты семантических исследований.-М.: Наука, 1980.-С. 120 и сл.

пох1ДНого слова отримують статус родосеми: I/ "такий, що перебува« у стан!"/Московские войска... не страшны... "не боятся", ХУЛ ст.; грустная девушка/; 2/ "такий, що виражае стан" /мрачный взор, смя тенное лицо/; 3/ "такий, що викликае стан" /грустная ночь/; 4/ "сповнений стану" /трудьныи повести "исполненные печали", ХП с 5/ "викликаний станом" /паническое бегство/.

Заэначен! прирощення конкретизують в!дношення ознаки, назван пох1дним, до того, що названо мотивуочим, - стану. Напрям можливо конкретизац1I зумовлений системою х залежить вщ предметно-лог1ч-ного змгсту тв1рно! единиц!. Предметно-лог!чний зм1ст !менника обумовлюе його лексичну сполучувашсть I певним чином в1дбиваетьс в значеннх поххдного.

Як правило, мотивуючими лексикалхзованих прикметник!в е осно н! значения !менникхв. В окремих випадках прикметники мотивуютьс переносними значениями, при цьому в первинних значениях сема "ста та 1Ш1 семи, що характеризуют стан, е периферхйними /кручинныи мов! ХУ1 ст., горестный у мов1 ХУП-ХУШ ст.ст./.

Спостереження над семантичною структурою похгдних прикметни к|в показало, що системна значения /"такий, що перебувае в станх" "такий, що виражае стан" та хн./ можуть бути реал1зован1 не пов-щстю в структур! значения лексеми. Вибхр прирощень з набору конк ретизаторхв, наданого системою, регулюеться узусом, а пот!м коди-фхкуеться нормативно /пор.: страшный, ужасный "такий, що перебува у стащ страха" функцгонували у староруськхй мов!, у сучасн1 мов! тане вживання неможливе/.

1д!оматизац1я значения спостер!гаеться при М1жсл!вн1й та вну Р1СЛ1ВН1Й мотивац11.

11ри м!жсл!вн1й мотивацхх хдхоматичнх прикметники можуть бутк мотивованг 1менниками двох тишв: I/ хмена, в структур! значения

ких арх!сема "стан" е не единое арх!семов або займае л!дпорядкова-е положения; 2/ 1мёна, в значениях яких сема "стан" знаходиться а парифер{¥.

При утворенн! прикметник!в в1д 1менник1в першого типу можлив! ак! семантичн! процеси:

1. Перем!щення арх{семи "стан" у значения пох!дного олова ! едукц1я {нпшх арх!сем /наприклад, пв1дношення"/, як! входили до

дра значения мотивуочого: прискорбие -*- прискорбный. Лексичне

начення мотивуочого «1стить дв!' арх!семи: "в!дношення" 1 "стан", ри утворенн! прикметника релятивна арх1сема редукувалася, послабела, перейшла на перифер!» лексичиого значения пох!дного.

2. Перемещения ароисеы 1 частини субстанц*ональних сем моти-уочого до ядра значения ыотивоваиого. 1ншх субстанцгональн! семи ереходять до перифер!йно5 зони значения: жалоба —жалобный такий, що виражаа печаль". Арх1семй "стан" та "каузувати бути явим", субстанц!ональн1 семи, що характеризуем стан печал!, при творенн! ЛСВ прикметника переы!стилися до ядерно? зони його знавши. Субстанц!ональн1 семи, як{ характеризуоть стан невдоволено-т1, можлив! причини стану, в структур! значения ад"ектива стали [ерйфер1йиими.

3. Перем1щ0ння арх|сеыи "стан" у значения пох!дного 1 поява

I його структур! 1ишо1 арх!семи 1 зв"язаних з ней субстанц!ональ-:их сем: апатичный, апатический, меланхоличный, меланхолический такий, що пвребував в стаи!". Пох1дн1 ад"ективи визиачаоть не :тан !стоти, а схильн!сть до певного стану, що стало власти-|!сто, рисоо характеру 1стоти.

При вс!х вказаних р}зновидах семантичних процесгв сеча "стан" [ерем!щувться з ядра мОтивупчоЗС семеми до ядра мотивовано? семеми.

При мотивац!? !менниками, як! не м!стять в ядр! свого значения

семи "стан", в!дбуваоться !нш! типи семантичних процесгв:

1. Перем!шення арх!семи "стан" 1 субстанц!ональних сем, по-в"язаних !з зазначенням стану, з перифер!2 мотивуочо? семеми до ядра лексичного значения поххдного. Наприклад: плач —•— плачевный "сповнений печалчудовище —— чудовищный "такий, що викликав стан страха".

2. Перем!щення конотативних сем мотивувчого до ядра пох1Дно1 семеми: пост —постный "такий, що викликае печаль, скуку", "сповнений печал!, скуки".

Прирощення семантики мохе бути виявлено через експл!кац!о у ряд! речень, наприклад: I. Плач - действие по глаголу плакать. 2. Плачут из-за какой-нибудь неприятности. 3. Такой неприятностью может быть печаль, тоска, или плач может быть выражением печали, тоски.

До структури !д!оматичних значень, як1 е результатом м!ж-сл1вно1 мотивацН, входить також родосеми, характерн! для в!д-1менникових ад"вктив!в стану: "такий, що перебувае в стан!", "такий, що виражав стан" та !н. Поява тих чи !нших родосем достатньо випадкова !, як ! у випадку лексикал!зац!2 значения, регулоеться узусом та нормою.

Пох!дн! ЛСВ, мотивован! внутр!сл!вно, займаоть у ц!лому в ЛСГ невелике м!сце. Вони спостер!гавться на вс!х етапах функц!онування рос!йсько2 мови. Ц! ЛСВ е результатом двох тип!в переносу - метафоричного та метон!м!чного.

Розвиток значения за под!бн!сто в!дбувся в семантичн!й структур! прикметника сумрачный; сумрачный день ■ сумрачный человек, сумрачный взгляд. На семному р!вн! сталася м!на видосеми "стан при-роди" на видосему пемоц!онально-псих!чний стан лодини"; нёгативн! конотативнх семи сприяли появ! сем "негативний емоц!ональний тон".

"причина - несприятлива ситуац!я". При цьому арх!сема "стан" збе-реглася 1 у тох!дному значенн!.

В !нпшх випадках спостер!гавться метон!м!чний перенос. Основоо для переносу в сум!жн!сть стан!в. Можлив! три вици метон}м1х:

1. Такий, що в!дноситься до под!?, ситуац!? -такий, що

в!дноситься до стану, який супровоцжуе дану под!о, дану ситуац!о /похоронный, траурный "печальний"/.

2. Такий, що в!дноситься до стану, який може проявлятися у р!з-них ситуац!ях —•— такий, що в!дноситься до под!?, ситуац!?, як! супроводжуються даним станом /печальный, скороный "траурний"/.

3. Такий, що в!дноситься до стану| « такий, що в!цноситься до стану2, сум!жного !з станом^ /страдный и гневный /у староруськ!й иоь1/ "небезпечний, погрочуочий/.

Метон!м!чн! пох!дн! мотивуоться перифер!йними !мов!рними семами.

Охарактеризован! метон!м!чн! переноси за сум!жн!сто стан!в мож-лив! т!льки в межах ЛСГ, а також лексико-самантичного поля стану.

В1дсутн!сть !д10матизац!? значения спостер!газться у тих випадках, коли мотивуючим в вторйнний ЛВ, зв"язаний метон!м!чно э первинним ЛСВ "стан". Значения мотивувчого ЛСВ м!стить сему "суб-станц!я, що викликае стан".

Не!д!оматичн! пох!дн! эазначен! на вс!х етапах розвитку мови: грозный "небезпечнйй", страшный "такий, що викликае страх", печальный "такий, що викликае печаль".

Виявлен! деривац!йн! особливост! певним чином зв"язан! з пара-дигматичними характеристиками пох!дних прикметник!в.

У другому роздЩ "Структура лексико-сеыантично? групи в!д-!менникових прикметник!в з семоо "стан" в аспект! д!ахрон!?" до-сл{джуються к!льк1сн! та як!сн! зм!ни логгчно? та семасиолог!чно?

структури ЛСГ, причини ! типи зм)н у р!зних зонах полево! структур групи; визначавться характер вшшву даривац1йних особливостей кон-ституент!в ЛСГна 5хн! парадигыатичн! в!дношення.

Дрклацно проанал!зовано семантику прикметник1в, що називають екоц!онально-псих!чний стан, обумовлений несприятливов ситуац!ве.

Методолог!чнов основой досл1дження в, по-перше, принцип системной орган!зац!1 лексики та семантики, що був обгрунтований Ы.М.Покровським, О.О.Потебнао, Л.В.Щэрбоо, В.В.Виноградовим 1 став визначальним у сучасн!й л1нгв1стц1; по-друге, принцип полево? буда ви лвксико-семантично! системи мови, властиво? вс!м семангичним угрупуванням лаксичних одиниць.

До таких угрупувань в!дносяться, зокрема, лексико-семантичн! поля 1 лексико-семантичн! групи, одиницями яких в лексико-семан-тичн! вар!анти багатозначних сл!в та оцноаначн! слова.

Досл|дження структури ЛСГ будуеться э урахуванням двох Ц стор!н: лог1Чно{ та семасиолог!чно2. Саме лог!чна та семасиолог!ч-на структура групи виэначапть ?? специф!ку.

В лог!чн1й структур!, яка в!дбиваа лог!чне членування об"вк-тивно! реальностг 1 формуеться лог!чними в!цношенняыи м!ж одиницями ЛСГ, виявлено ряд !ерарх!чно орган!зованих угрупувань: клас!в, п!дклас1В, груп, п!дгруп. 1х вид!лення в!дбуваеться в залежност! в!д суб"вкта стану, в!д сутност! стану, в1д причини його виникнен-ня 1 пов"язаного з нею емоц!онального тону стану, в!д 1ндив1дуаль-них характеристик стану I повед!нки суб"вкта, який перебував в станх I т.тн. Логична структура може бути представлена таким чином:

I. Прикметники, що означаоть стан !стоти.

1.1. Прикметники, що означаоть емоц!онально-псих!чний стан.

1.1.1. В*оц1онально-псих1чний стан, обумовлений сприятяивоо

ситуац!вв.

1.1.1.1. "радостный".

1.1.1.2. "любовный".

1.1.2. &юц!онально-псих!чний стан, обумовлений несприятливоо ситдуц!во.

1.1.2.1. "печальный".

1.1.2.2. "гневгшй".

1.1.2.3. "страшный".

1.1.2.4. "тревожный" /у сучаси!й рос!йськ!й мов1/.

1.2. Прикметники, що означапть ф}зичний стан.

1.3. Прикметники, що означапть матер!альне становище.

2. Прикметники, що означапть стан не!стоти.

Логична структура ЛСГ в ц!лому ускладнилась у результат! ви-д!лення у сучасн!й рос!йськ!й мов! 1з складу п!дгрупи "страшный" прикметник!в, що означапть стан "тревожный". Окрем! одиниц! /тревожный. смятенный/ м!стять у сво?Й семантичн!й структур! ЛСВ, як! входять др складу обох п!дгруп, що доводить семантичну близьк!сть цих парадигм.

Анал!з семантичних особливостей групи прикметник!в з семоо "емоц!онально-псих!чний стан, обумовлений несприятливоо ситуац!ао" дозволив зробити так! висиовки щодо зм!н 22 семасиолог!чно5 ,'струк-тури.

Як ! !нш!, ця трупа мае полеву структуру. Зони поля виднеться на п!дстав! прирощень, отриманих значениями прикметник!в у результат! деривац!!. Ядерну зону утворооть ЛСВ з прирощенням "такий, що перебував в стан!" /печальный человек та !н./, перифе-р!Йну - з прирощеннями "такий, що виражав стан" /грустное лицо та !н./, "такий, що викяккав стан" /страшный рассказ та !н./, "сповнений стану" /гневные мысли та !н./, "викликаний станом" /па-

ническое бегство та !и./.

Названа трупа включав: 36 одиниць у перший пер!од, 42 одинш у другйй пер1од та 98 одиниць у трет!й пер!од. Кхльк!сть прикмет> ник!в у п!дгрупах ЛСГ наведено у таблиц!:

П!дгрупа : Пер!од розвитку мови

:ХГ-Х1У ст.ст. :ХУ-ХУШ ст.ст. : Х1Х-ХХ ст.ст

"печальный" : 18 : 25 : 60

"гневный" : 9 : 8 : 8

"страшный" : 9 : 9 : 16

"тревожный" : : 14

У р1зн! пер10ди розвитку мови представлен!сть зон полевод структури ЛСГ розрхзняеться. Найб!льша к!льк!сть одиниць в перши другий та трет!й пер!о.ди мае значения "такий, що перебував в ста "такий, що виражав стан" 1 "такий, що викликае стан". Значения "викликаний" у давньоруськ!й мовг представлено одним ЛСВ /гневь-ныи/, у сучасн!й мов! - двома /панический, тревожный/, у старо-руськ!й мов! эове!м не представлено. К!льк!стъ прикметник!в 1з значениям "сповнений", незначна у першому та Другому пер!одах, { ко зб!льшилась у сучасн!й мов!.

Як показало досл!дкення, особливост! семаитичиих зм!н у р!: них п!дгрупах в!др!знявться.

В!дм!нност! пов"язан! перш за все з р!зноо представлен!сто одиниць в ядерн!й /прикметники !з значеиням "такий, що перебува« стан!"/ та перифер!йиих /прикметники з !ншими значениями/ зонах У п!дгруп! "печальный," у давньоруськ!й мов! полева структу] була представлена ядерное зоноо /англы скърбьны, ХП ст./ х пери р!йними зонами "такий, що виражав стан" /ризы печальныя, ХП ст., "такий, що викликае стан" /желныи обраэгь, XI ст./ ! "сповнений

ну" /скърбьныи путь, ХП ст./. Такий устр!й палево? структури ишився у мов! ! надал!.

У полев!й структур! п!дгрупи "гневный" у давньоруськ!й мов! [И представлен! ядерна зона /црь гъневыи, ХУ ст.-~- ХП ст./ ! пе-»р1йн! зони "такий, що виражае стан" /ярькы/м/ око/м/, Х1У ст./, исий, що викликав стан" /несмерства гневнаго, Х1У ст./ ! "викли-1ИЙ станом" /омрачениемь гневнымь, Х1У ст./. У староруськ!й мов! жфер!я редукувалась, ?? складали т!льки ЛСВ хз родосемоо "такий, виражае стан" /слова гневна, ХУЛ ст.^ХУГ ст./. У сучасн!й ро-!ськ!й мов! одиниц! п!дгрупи розвинули значения "сповнений" ростная мысль/, !, таким чином, полева структура ускладнилася.

1стотн! зм!ни в!дбувалися ! у полев!й структур! пхдгрупи граппшй": у давньоруськ!й мов!, кр!м ядерно? /стыи оужасьнь №, ХП ст./, вид!лялись зони "такий, що виражае стан" /страшивыи выели, XI ст./ ! "такий, що викликав стан" /инорогь страшень, У ст./; у староруськ!й мов! ЛСВ з семою "такий, що виражае ан" не функц!онували; у сучасн!Й рос!йськ!й мов! одиницх пхдгру-представлен! у вс!х зонах полево? структури /трепетный раб /эа-ар!ле/, панический голос, страшный обрыв, паническое ожидание, ническое бегство/, при цьому зменшуеться к!льк!сть одиниць в ,ерн!й зон!.

Шдгрупу "тревожный" також складають ЛСВ з ус!ма типами зна-«ь /смятенная душа, тревожные лица, тревожные слухи та !н./.

В кожн!й п|дгруп! в одиниц!, як! належать до найдавн!шого ша-■ лексики ! в!дзначаоться найб!льш стаб!льною семантикою: печаль-¡й, гневный, яростный, страшный, ужасный, грозный. Саме ц! одини-: складають семантичне ! функц!ональне ядро кожно? п!дгрупи.

Зм!ни семасиолог!чно? структури можна эвести до двох тип!в: >диф!кацИ структури ЛСГ та I? повно? зм!ни.

Модиф!кац1я полягаз в утраченн! цеяких одиниць, а також у диференц!ац!2 тих, що залишилися. Втратилися, по-перше, моносемантичн! ад"ективи /гневыи, гневиныи. яръкыи/. що дублввали семантику !нших одиниць /гневный, ярый/; по-друге, ЛСВ тих лексем, як! мали значения, що входили до !нпшх п!дгруп ЛСГ, Так, прикметни ки кручинный, кручиноватый Мали як значения "печальний", так i зне чення "гн!вний". Останнв було втрачене.

Одиниц!, як! продовжували функц!онувати у нов!, семантично дифвренц!пвалися; так, прикметники гневный ! яростный розр!энявть-ся !нтенсивн1сто стану.

Модиф!кованоо в структура п1дгрупи "гневный".

При п о в н 1 й з м 1 н 1 семасиолог!чноХ структури в!дбу-ваеться к!льк!сне зростання м!кропол!в у структур! поля, яке су-провоцжуеться семантичнов диференц!вц!ео конституент!в.

Повн!сто зм!нилась семасиолог!чна структура п!дгруп "печальный" ! "страшный".

Семасиолог!чна структура п!дгрупи "печальный" ускладнилася у найб!льш!й м!р!. К!льк!сне зростання 2! конституент!в супровоаду-еться диференц!ац!ео 5х значень, розширенням семантичного об"еиа одиниць 1 обумовлое вид!лення нових м!кропол!в: у давньоруськ!й мов! було два м!крополя /печальный; плачевьныи "траурний"/; у ста-роруськ!й $х стало чотири, добавились м!крополя плачевный и жалобный; у сучасн!й рос!йськ!й мов! !х уже дев"ять, з"явилися м!кропо-ля мрачный, скучный, меланхоличный, апатичный, тоскливый.

Семасиолог!чна структура п!дгрупи "страшный" ускладнилася в результат! включения до Л складу нових одиниць, як! об"еднуоться в нов! мхкрополя. У давньоруськ!й мов! структуру пщгрупи склвдали два мгкройоля: страшьныи. грозьныи "небезпечний". У староруськхй мовх Ьс три, добавилося м!крополе трепетный. У сучасн1й мов! -

п"ять, добавляйся мхкрополя панический 1 жуткий.

Одне з мгкрополгв, в!докремившись у староруськхй мовх та отри-мавши подальший розвиток, у сучасн!й мовх сформувало самостхйну п!дгрупу "тревожный", до яко? входять прикметники тревожный, трепетный. смутный, смятенный.

Зм{ни торкнулися також характеру семантичних вхдношень, що встановлюються як на р!вт окремих ЛСВ, так г на ргвн1 лексичних парадигм.

Мхж класами, пхдкласами, трупами, пхдгрупами встановлюються вхдношення спхвг!понхм12. Дей тип вхдношень залшнвся незмхнним.

Семантичнх зв"язки м{ж мхкрополями ! м{ж окремини конституен-тами мають хнпшй характер. Вони базуються на наявностг в структур! значень спхльних сем, внасл1док чого можуть бути визначен1 як вхдношення семантичного зближення. Сп1вв1дношення сп!льних та хндив!-дуальних сем в значениях зумовлюоть ступгнь семантично? близькостх прикметникхв, аж до синонхм1$.

У давньоруськхй мов1 в!дношення мали перевалено характер се-мантичнох тотожност!. 1Изн!ше абсолотн! синон1ми одержали семан-тичн1 розб!жност!, у нових одиниць, як правило, семантична дифе-ренц!ац{я проявляется ще у б!льш1й м!рЬ

Трет!й розд!л "Синтагматична характеристика в!д}менникових прикметникхв з семою "емоц1онально-псих!чний стан" присвячено ви-явленнв сполучувальних властивостей конституент1в ЛСГ; визначенно специфики синтагматичних характеристик окремих пгцгруп та 5х одиниць; вивченнв зв"язку деривац{йних I парадигматичних особливостей лексичних одиниць з Ьсньоо сполучуван!стю; розгляду змгн синтагматичних характеристик у д!ахрон12.

Досл!джуванх прикметники належать до сл!в з "блшш!ми" синтаг-матичними зв"язками, для виявлення значень яких достатнхм е мхкро-

контекст,

Семантична валентн!сть т!е¥ чи !вдю2 лексично? одиниц! може бути реал!зована з р!зноо повнотоо, 1 для И характеристики недо татньо вид!лення семантично? та лексично? сполучуваност! /Ю.Д.Аг ресян та !н./. У дисертац!? запропоновано б!льш докладну класиф! кац!о тип!в сполучуваност!. Розр!зняються:

I/ в{льна семантична сполучуван!сть;

2/ парадигматично обмежена сподучуван1сть;

3/ лексично эв"язана сполучуван!сть;

4/ лексично вибгркова сполучуван!сть;

5/ фраэеолог1чно зв"язана сполучуван!сть.

У класиф!кац!? враховувться повнота реал!зац1? можливостей сполучуваност!, як! запрограмован! семантикоо.

Сполучувангсть досл!цжуваних прикметник!в зумовлена двома 1 никами: I/ характером родооеми "спос!б !снування стану", яку поз и! отримуоть у результат! деривац!?, особливостями деривац!йних в!дношень /тип мотива^ тип лексичного значения тв!рного ! поз ного/; 2/ особливостями лог!чно? та семасиолог!чно? структури Ж а саме: членуванням ЛСГ на п!дгрупи, м!крополя в ?х склад!, парг дигматичними зв"язками одиниць ЛСГ. В окремих випадках вплив о; з вказаних чинник!в виявлябться сильн!шим.

Головним чином деривац!йними особливостями зумовлена сполз ван!сть одиниць, як1 маоть родосему "такий, що виражай стан". Рс досема обумовлое сполучення прикметник!в з !менниками, як! озна* вть зовн!пгн!сть суб"екта стану, зовн!шн! прояви стану, д!? суб"« та стану /плачьныи глас; печальное лицо; ярое лице; гневные сло1 Вплив дериващйних в!дношень проявляеться у тому, що лексикал!зс ван! прикметники, як правило, в!льно реал!зують своо семантичну сполучуван!сть /печальное лицо, печальный ответ/. 1д!оматичн!ст1

мення, причому не т!льки прикметнйка, але й мотивувчого, приво-"ь до лексичних обмежень сполучуваност!: дозволяеться словоспо-гення похоронный вид, але не дозволяеться словосполучення похорон} слова.

На синтагматичн! характеристики прикметник!в з родосемоп "та-1, що вихлихав стан" 1 родосемов "сповнений стану" впливаоть ювним чином парадигматичн! в!дношення: в1льна сполучуван!сть ха-ггеризув центральн! ЛСВ ядерних м!кропол!в; в!вдален!сть в!д 1тра зумовлвв зростання обмежень на сполучуван!сть, аж до лексич-виб!рково$ сполучуваност!.

Родосема "такий, що викликав стан" зумовлвв ¿получения з !мен-сами, як! означавть предмета, явища, д1?, стани, що сприймаоться 'анами почутт!в !/або анал!зуоться !нтелектуально.

Для одиниць п!дгруп "гневный" та "тревожный" така сполучува-;ть не властива, X! масть два ЛСВ з п!дгрупи "гневный" у давньо-:ьк)й мовг /възбешение гневное, гневиныи начинания/ та один ЛСВ ^дгрупи "тревожный" /тревожные гудки, звуки/. 1хня сполучува-;ть лексично обмежена.

У п!дгруп! "печальный" сполучуван!сть, зумовлена родосемов ший, що викликав стан", характеризуе одиниц! ядерного м!крополя жрем! единиц! перифер!йних м!кропол!в /жельныи, печальный. устный; траурный; жалобный/.

3 часом розшироеться коло лексем, як! в!дпов!давть семантич-\ сполучуваност!. У мов! першого та другого пер!од!в це предмет-!менники 1 назви стан!в, процес!в, д!й, под!й: жельныи образ, *алное море, печальНыя напасти; кручинное место, печальные мы-рства. У,, сучасний пер!од додалися розряди темпоральних !менни-» та !менник!в, як! означавть звуки, що видавться не!стотов: устные берега, печальная выдумка, горестная зима, жалобные звуки.

У п!дгруп! "страшный" сполучуван!сть, обумовлену родосемоо "такий, що викликав стан", мае б!лып!сть конституент!в як ядерного, так ! перифер!йних м!кропол!в.

Кхас сл!в, як! в!дпов!даоть семантичн|й сполучуваност!, представлений б!льш широко у пор!внянн! з п!дгрупами "печальный" та "гневный": I/ назви 1стот; 2/ !менники, що означаоть частини т!ла та зовн!шн! прояви стану; 3/ назви явищ природи /страшен моужь, страшьна мьлния, оуноша ужасен; трепетное видение; страшные сны/.

Родосема "сповнений стану" зумовлое сполучуван!сть ад"ектив!в з лексемами, що означаоть внутр!шн! прояви д!яльност! суб"вкта стану, те, що переживаеться самим суб"ектом стану. Семантичн!й сполучуваност! в!дпов!дае широке коло лексем, з якого у давньоруськ!й та староруськ!й мовах представлено два розряди: темпоральн! !мен-ники 1 !менники, що означаоть розумову д!яльн!сть /желнов время, помнение гневьное; мысли печальны; яростная мысль/. У мов! сучас-ного переду клас сл!в, що в!дпов!даоть семантичн!й сполучуваност!, поповнили хменники, як! називаоть процеси, Д1?, стани; абстракта! хменники з узагальненоо семантикою; !менники, що означаоть звук, який видаеться !стотою; !менники, що називаоть предмети з граф!ч-ними зображеннями; 1мекники, що означаоть пов!домлення /печальные воспоминания, скорбные минуты, минорное настроение, письмо меланхолично/.

У п!дгруп! "печальный" в!льна сполучуван!сть характеризуе центральн! одиниц! ядерного м!крсполя /печальный, грустный/. Спо-лучуван!сть його дериферхйних конституент!в та конституент!в пэри-фер!йних м^кропол!в обмежена парадигматично, якщо значения е лек-сикалгзованим /скорбный, минорный/. Сполучуван!сть !д!оматичних пох!дних обмежена лексично /плачевный, плачебныи. похоронный/.

Щдгрупа "гневный" не м!стить одиниць !з в!льноо сполучува-

н!ств. Парадигматично обмеженов в сполучуван1сть ядерних ЛСВ /гневный. яростный/.Периферхйн! одиниц! характеризуется лексично виб!р-ковоо сполучуван!сто /ярый/.

Щдгрупа "страшный" у ц!лому не характеризуется сполучува-н!ств, при як|й реал!зувться значения "сповнений", тому що вона уже зайнята реал1зац1ео 1нших значень. Окрем! периферии! одиницг, проте, мавть значения "сповнений", £х сполучуванЮть лексично обмежена /трепетный, панический/.

Сполучуванхсть лексичних одиниць п!дгрупи "тревожный" парадигматично обмежена. Видноено широку сполучуван!сть мае ядерний ЛСВ п!дгрупи - тревожный. Сполучуванхсть перифер!йних конституент1в /трепетный, смутный/ обмежена меншов к!льк1ств розряд!в.

Синтагматичн! характеристики ЛСВ з семов "такий, що перебувае у стан1п обумовлен! од.;аково хх деривац|йними та парадигматичними особливостями. Ця родосема обумовлюе семантичну сполучуван!сть з класом сл{в, що означавть хстоту. Представлен{сть цього класу не-значно вар1веться по п!дгрупах та передах.

У пхдгруп} "печальный" в{льна сполучуван!сть спостер{гаеться у лексикалхзованих одиниць ядерного м{крололя /печальный, грустный/. Парадигматично обмежена сполучуван!сть характеризуе його периферхй-н! одиниц! та одиниц1 перифер!йних м!кропол!в /кручинный та 1н/. 1дгоматкчн1сть значоння зумовлвв немоаигав!сть сполучення з !менни-ками-назвами хстот /минорный, траурный/.

ЛСВ з п1дгрупи "гневный" /ус1 лексикал!зован!/ мавть парадигматично обмежену сполучуванхсть у мов! вс!х трьох пер1одхв.

У пхдгруп1 "страшный" можлив!сть сполучатися 3 !менииками-на-звачи хстот у сучаснхй мов! збер!гавть т1льки перифер1йн1 одиницг, як! вийали з активного запасу /смятенный, трепетный/.

Пхдгрупа "тревожный" м!стить одиниц! э семов "такий, що пере-

бувае у станх", як1 маоть парадигматично обмежену сполучуван!сть. Конституенти п1дгрупи низькочастотн! /тревожный, смутный/.

Дрсл!цхення виявило тенденц!ю до розширення кола розрядхв та одиниць, у сполученнг з якими реал!зуеться семантична валент-н!сть прикметник!в.

У загальних висновках подан! результати проведеного досл!д-ження, накреслен! перспективи подальшо! роботи.

Основн! положения дисертац!? висв!тлен! у таких публ!кац!ях:

1. Особенности деривационных отношений существительных и прилагательных с семой "положительное качество" //Семантика и структура лингвистических единиц в языке и тексте.-Харьков, 1990.-

С. 87-Н0.-Деп. в ИНИОН АН СССР.-}> 44007 от 25.02.91.

2. Семантика отсубстантивных прилагательных в диахроническом аспекте //Семантика и прагматика языковых единиц: Сб. науч. трудов. -Харьков: ХПШ, 1991.-С. 19-21.

3. Системные связи слов, в аспекте лингводидактики //Развитие коммуникативных способностей при изучении филологии в вузе и школе: Сб. науч, трудов.-Харьков: ХГТШ, 1992.-С. 52-61. /У сп!вавтор-ств! з Пелепейченко Л.М., Виковое 1.А. Дисертанту належить обгрун-тування необххдност! вторичного аспекту при вивченнх лексики у вуз1; розробка тип!в вправ, якх мояуть бути використан! в курс! 1Сторично1 лексиколог!$/.

4. Особенности парадигматики имен со значением состояния //Вопросы русского языкознания: Межвуз. сб. науч. трудов.-Кировоград: КГТШ, 1993.-С. 57-60. /У спхвавторствх з ¡йедотовое С.0. Дисертанту належить компонентний аналгэ !мен !з значениям стану, що е основой для IX семантиинох класифхкац!!/.