автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Грамматические особенности глагольной метафоры в современном немецком языке.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Грамматические особенности глагольной метафоры в современном немецком языке."

Київський державний лінгвістичнаа університет

На правах рукопису

• Г Б ОА

ПАНКЕВИЧ Ольга Йосипівна

Граматичні особливості дієслівної

І • V/ ■ ■ •

метафори в сучасній німецькій мові

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат дисертації на здобуття вченого

ступеня кандидата філологічних наук

Київ 1996

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі німецької філології Київськогс

державного лінгвістичного університету

Науковий керівник - доктор філологічних наук професор 1.Я.Харитонова

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук професор М.С.Вєдєнькова

- кандидат філологічних наук доцент Н.В.Меншикова

Провідна установа - Черкаський державний університет ім. Б. Хмельницького

Захист відбудеться "____"___________1996 року о ____ годині ні

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 50.26.01 для захист

дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічни: наук при Київському державному лінгвістичному університет: (252150, Київ, вул.Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці університету.

Автореферат розіслано 1996р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради М.П.Дворжецька

-1В сучасних лінгвістичних дослідженнях приділяється велика увага проблемі метафори, вивчення якої охоплює різні сфери

знання. — - ------ ------ ------- --------------

Процес метафоризації безпосереднім чином зв'язаний з дією "людського фактору" в мові, виявом якого в даному процесі є принцип антропометричності метафори. Постановка питання про антропоцентричний підхід до вивчення явища метафори підтримується загальною тенденцією гуманізації наукового знання, що знайшла своє відображення в працях Н.Д.Арутюнової, Р.А.Вільсо-на, В.Г.Гака, Г.Гамма, Д.Девідсона, А.Келлера, В.Кьоллера, Г.Пакоффа і М.Джонсона, В.-А.Ліберта, В.Лютера, В.М.Телія та інших авторів.

Антропоцентричне спрямування в даному дослідженні розглядається в комплексі з граматичним аспектом метафори. Граматичний підхід до питань метафоризації передбачає розгляд цього явища в межах певних частин мови, зокрема, вивчення його в межах дієслова. Вихідним пунктом в дослідженні граматичних особливостей дієслівної метафори в сучасній німецькій мові є проблема взаємодії лексичного та граматичного значень слова, що посідає значне місце в системі сучасних лінгвістичних досліджень. Даній проблемі присвячені праці О.В.Гулига і Є.Й.Шендельс, К.-Е.Зом-мерфельдта, С.Д.Кацнельсона, 1.Я.Харитонової, Є. 1. Шпівока та інших лінгвістів. Як результат взаємодії лексичного і граматичного значення слова, за визначенням І.Я.Харитонової, виступає граматично релевантна ознака його семантики.

Проблематика реферованої дисертації пов'язана також із трактуванням у лінгвістиці дієслова як знака, що має особливу специфіку, на що вказували Ш.Баллі, О.С.Кубрякова, І.І.Мещанінов, А.А.Уфімцева та інші лінгвісти.

Предметом дослідження є взаємозв'язок різних типів мовно] значення: прямого та переносного, граматичного та лексичного.

Об'єктом дослідження є конкретні дієслова, які означають м< ханічну дію та переміщення в просторі, в синтагмі з певні суб'єктом - метафоризуючим актантом.

Актуальність обраної теми визначається загальною спрямован: стю сучасних лінгвістичних досліджень до вивчення мовних явищ точки зору антропоцентричного підходу до них і до вивчення МО] них одиниць з точки зору взаємодії граматичного та лексично: значень слова, а також недостатньою розробкою питання про гр< матичні ознаки дієслівної метафори.

Метою роботи є виявлення в семантиці метафоричного дієсло: граматично релевантно! ознаки і визначення взаємодіючого вплш граматичного та лексичного значень дієслова на реалізацію йо: категорій часу, стану, особи, числа та способу дії.

Досягнення мети дослідження зумовило вирішення наступні завдань:

- виявлення на основі дефініційного аналізу корпусу дієслі: що означають конкретну механічну дію та переміщення;

- виділення синтаксичного суб'єкта - актанта метафоризації;

- встановлення співвідношення міх категоріальними семами, одного боку, "дія", "процес", "стан" і, з другого боку, семаї "динаміка", "статика";

- визначення статусу афіційованості та ефіційованості метг форичних дієслів;

- встановлення повноти/неповноти парадигм часу, стану, ос< би, числа та способу дії досліджуваних дієслів.

Наукова новизна роботи визначається багатоплановим підходе до досліджуваного об'єкта, що передбачає систематичне опі

сування синтаксичного суб'єкта - актанта метафоризації, обгрунтування співвідношення формули антропоцентричності метафори та субкатегоріальних значень живого і неживого, а також пояснення термінів афіційованості та ефіційованості під кутом зору метафоричного переносу значення дієслова. Новим є також аналіз особливостей категорій часу, стану, особи, числа та способу дії метафоричних дієслів та теоретичне обгрунтування граматичності і неграматичності перфекта та пасиву - найбільш "вразливих" граматичних форм у процесі дієслівної метафоризації.

Матеріалом дослідження слугували словники і прозові твори німецьких письменників XX ст., з яких методом суцільної вибірки було отримано та проаналізовано близько 2000 прикладів-речень, що містять дієслівну метафору.

Методика дослідження визначається завданнями, матеріалами, спрямованістю роботи і носить комплексний характер з використанням методів дефініційного та компонентного аналізу, трансформаційного методу, а також методу опитування інформантів.

Теоретична значущість дослідження полягає в розробці проблеми взаємодії семантики одиниць різних рівнів і проблеми метафоричного значення слова. Досягнуті результати сприяють розширенню знань про антропоцентричний характер дієслівної метафори, висвітлюють семантичні обмеження в граматичній парадигмі метафоричного дієслова.

Практична цінність роботи визначається можливістю використання результатів дослідження в курсах теоретичної і практичної граматики та лексикології німецької мови, в спецкурсах "Латентні явища лінгвістики", "Взаємодія лексики та граматики", "Метафора", під час написання курсових і дипломних робіт.

У ході дослідження було досягнуто результатів, які можна

сформулювати у вигляді основних положень, винесених на захист:

1. Синтаксичний суб'єкт - актант метафоризації дієслів кої

кретної механічної дії та переміщення - характеризує дві стс рони зв'язку об'єктів дійсності з людиною: безпосередній 1

опосередкований.

2. Реалізація метафоричним дієсловом категоріальних се "дія", "процес", "стан" і субкатегоріальних сем "живе", "неш ве" залежить від значення синтаксичного суб'єкта.

3. Категоріальні семи метафоричних дієслів "дія", "процес' "стан" перебувають у взаємодії з категоріальними семами "дине міка", "статика". Взаємодіючі пари рядів цих сем утворюють кої-бінаційну систему категоріальних сем досліджуваних дієслів.

4. Формула антропоцентричності метафори у німецькій мові в* значається взаємовідношенням сем "живе" і "неживе" та поняттяі-"імпліцитний семантичний суб'єкт" і "персоніфікований експлі цитний семантичний суб'єкт".

5. Двостороннє оточення метафоричного дієслова характериз^ ється семантико-синтаксичними категоріями афіційованості і ефіційованості.

6. Взаємодія граматичної і лексичної семантики дієслова німецькій мові впливає на реалізацію його граматичних категс рій. Результатом даного впливу є наявність неповних парадиг часу, стану, особи та способу дії.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, две розділів з висновками по кожному з них, заключної частини списків використаної літератури, джерел ілюстративного матеріа лу, використаних словників та додатку.

У вступі обгрунтовується вибір теми дослідження, виділяютьс предмет і об'єкт дослідження, визначаються актуальність, мета

завдання роботи, розкриваються її новизна, теоретична значущість і практична цінність, формулюються основні положення, що виносяться на захист, розглядаються такі поняття як "метафоричне дієслово", "ступінь переносу", "категоріальна сема", які є базовими в даному дослідженні.

У першому розділі розглядається проблема антропоцентричної спрямованості дієслівної метафори. Вихідною позицією в цьому питанні є те, що метафоричні властивості дієслова визначаються його специфічною знаковою природою в прямому значенні. На підставі цього характеризуються ономасіологічні особливості дієслівної метафори, які включають інтерпретацію синтаксичного суб'єкта - актанта метафоризації та аналіз взаємодії трьох компонентів ситуації, що перш за все передбачає вплив значення синтаксичного об'єкта на дієслівну семантику. Виділяються граматично релевантні ознаки в семантиці метафоричних дієслів.

У другому розділі аналізуються семасіологічні особливості дієслівної метафори, зокрема, досліджується та обгрунтовується вплив граматично релевантної ознаки як результат взаємодії граматичного та лексичного значень дієслова на реалізацію його категорій. Як наслідок даного впливу констатуються "зрізані" парадигми часу, стану, особи та способу дії метафоричних дієслів.

В заключній частині узагальнюються основні результати дослідження і накреслюються перспективи подальшої розробки проблем, які розглядаються.

Апробація роботи. Основні положення і результати проведеного дослідження викладені й обговорені на засіданнях кафедри німецької філології Київського державного лінгвістичного університету, на науково-практичній конференції молодих учених КДПІІМ

(1991р.)/ міжвузівській науково-практичній конференції "Гум; ністичні аспекти лінгвістичних досліджень і викладання інозеї них мов" (Київ, 1991р.)/ науково-практичній конференції "Реалі зація мовних одиниць граматичної і лексико-фразеологічної сис тем германських і романських мов" (Київ, 1992р.), на міжнаро? ній науковій конференції "Проблеми мов для спеціальних цілеі наукової та професійної комунікації" (Київ, 1992р.), наукове теоретичній конференції "Мовно-стилістична організація текст} (Київ, 1992р.), на науковому семінарі "Лексикологія сучаснс німецької мови" в університеті м.Гейдельберга (Німеччино 1994р.).

Основний зміст роботи

Сприйняття дієслівної метафори пов'язане з інтерпретаціє дієслова як знака особливого роду. Особливість дієслівної се мантики полягає в тому, що дієслово називає не самостійно існ} ючі сутності, а різноманітні ознаки цих сутностей - їх власті вості, стан, процеси, дії та відношення. Ознаки, що передаютьс дієсловом, сприймаються одночасно з предметами, які від ні невіддільні (Ш.Баллі). Дієслово виражає не тільки своє словнї кове значення - здатність іменувати дію, процес, стан, але здатність представляти їх учасників.

Денотатом дієслова виступає ситуація, лінгвістично релеваш ні елементи котрої відображаються в його значенні у вигляд сем, що представляють два аспекти - ономасіологічний та семасі ологічний.

Переосмислення дієслова є результатом взаємодії його семаї тики та семантики актантів. Метафоризація дієслів конкретне механічної дії та переміщення в першу чергу визначаєтьс суб'єктами, з якими ці дієслова сполучаються. В прямому значек

ні досліджувані дієслова завжди реалізують категоріальну сему "дія" і субкатегоріальну сему "живе". У випадку заміни суб'єк-та-особи суб'єктом, що означає неживі предмети, явища, абстрактні поняття, набір основних сем дієслова може змінитися.

Метафоричні дієслова можуть реалізувати три категоріальні семи "дія", "процес", "стан". "Гра сем" у метафоричних дієслів відбувається в одній категоріальній площині, коли дієслово реалізує значення дії, яке має дещо інший відтінок, ніж у прямому значенні. На рівні функціонування метафори сема "дія" представлена імпліцитно. Її експлікація здійснюється шляхом трансформації вихідного речення: Die Koffer und der Bettsack wandern nach oben— (H.Fallada)1-» Man leat die Koffer und den Bettsack nach oben.

Перерозподіл сем у метафоричних дієслів найчастіше відбувається в різних категоріальних площинах, коли дієслово із класу дієслів дії переходить в клас дієслів процесу або стану. Трансформація речень також виступає як спосіб експлікації сем "процес" і "стан": Ein Spritzer Rotwein sprang ihr aufs Kleid

(G.Fuchs) ~> Ein Weintropfen fiel ihr aufs Kleid - сема "процес”; Auf dem Tisch hatte ein Brief gelegen, dessen Umschlag seinen Namen trug (H.Schirmbeck 1964) -> Auf dem Umschlag wax sein_Name - сема "стан".

Вищевказані категоріальні семи у метафоричних дієслів взаємодіють з іншими категоріальними семами - "динаміка" і "статика" . Комбінаційні варіанти категоріальних сем можна подати у вигляді взаємообумовлених пар: "дія" - "динаміка", "процес" -

"динаміка", "зміна стану" - "динаміка", "стан" - "статика". Дієслова gehen, kommen,laufеп завдяки широкому обсягу своєї се-

Тут і надалі підкреслені підмет та присудок.

мантики мають повний набір комбінаційних варіантів категорл альних сєм. Наприклад: Ihre Finger liefen durch mein kurze

Haar (V.Braun) - "дія" - "дннаміка"; Ein paar Umdrehungen mi der Handkurbel, und schon lief der_Hotor (M.Heller) - "процес

- "динаміка"; Tränen laufen ihr über das Gesicht (L.Körber) "зміна стану" - "динаміка"; Aber als nun die Wäsche von meine Leib gestreift war, sah der Arzt meine Eltern nur mit eine langen, bedeutungsvollen Blick an: über den Leib lief wie ei Feuermal eine Radspur (H.Fallada) - "стан" - "статика".

Решта досліджуваних дієслів характеризується неповним набо ром комбінаційних варіантів категоріальних сем.

Перерозподіл категоріальних сем дієслова - результат взаємо дії його граматичної і лексичної семантики, зумовленої значен ням синтаксичного суб'єкта. Граматично релевантними ознаками семантиці метафоричних дієслів конкретної механічної дії та пе реміщення є категоріальні семи "процес", "стан", "статика", як не властиві цим дієсловам за прямою семантикою, а також модифі ковані значення дії та динаміки.

Синтаксичний суб'єкт - актант метафоризації виражає різн значення, які відображають об'єкти навколишнього світу. Дани суб'єкт характеризує два види зв'язку цих об'єктів з людиною зв'язок безпосередній та зв'язок опосередкований. Суб'єкт, яки; означає людину як істоту біологічну і соціальну, характеризу безпосередній зв'язок людини з об'єктами дійсності. Наявніст: опосередкованого зв'язку спостерігається тоді, коли синтаксичний суб'єкт вказує на сприйняття людиною часу та природного середовища. Дві сфери значення синтаксичного суб'єкта можна умовно виразити опозицією "людина/не-людина", синонімом якої є опо-

зиція "антропон : ■ /тіеантропонім".

Значення син': і.'ллічного суб'єкта, що викликає метафоризацію досліджуваних дієслів, можна подати у вигляді схеми:

Два аспекти значення синтаксичного суб'єкта відповідають визначеним у дисертації термінам - "імпліцитний семантичний суб'єкт" та "персоніфікований експліцитний семантичний

суб'єкт".

Імпліцитний семантичний суб'єкт відноситься до назв тих об'єктів, які вказують на їх безпосередній зв'язок з людиною. Речення, що мають імпліцитний семантичний суб'єкт, підлягають трансформації в речення, в яких семантичний суб'єкт представлений експліцитно. Експлікація імпліцитного семантичного

суб'єкта рівнозначна експлікації у метафоричних дієслів сеі1 "імпліцитне живе". В ролі експлікаторів у вихідному реченні ви ступають власні імена, особові, присвійні, неозначені займен ники, що вказують на особу, наприклад: Der geliehene Buh

dnickte ____ auf sein [Ferdinands] Gewissen (P.Härtling) -> Fer

dinand hatte Gewissensbisse.

Під даним суб'єктом слід розуміти особу як фактичного аб потенційного носія дії або стану. Дієслова у сполученні з ци видом суб'єкта мають категоріальні семи "дія", "процес" "стан": Er [Pinneberger] sah auf die Ohr. In einer halbe

Stunde oina ihr Zug (J.Alberts) - "дія"; Aber Angelica spürte wie sein Atem — rascher ging (C.Zuckmayer) - "процес"; E hatte eine Wohnung, die über zwei Stockwerke ging (P.Handke) "стан".

Сфера синтаксичного суб'єкта, який означає опосередковани: зв'язок об'єктів дійсності з людиною, охоплює назви предметі; та явищ довкілля. Персоніфіковані простір і час, виступаючі синтаксичним суб'єктом, не імплікують дію та стан людини, і яі наслідок цього відбувається збіг синтаксичного і семантичного суб'єктів. Під семантичним суб'єктом тут слід розуміти н< особу, а персоніфіковані явища природи та відрізки часу. Ос] чому даний суб'єкт вважається персоніфікованим експліцитнш семантичним суб'єктом, і дієслово у сполученні з ним ма( субкатегоріальне значення "неживе", наприклад: Die Kälte kr ос) still und unmerklich näher (H.Böll).

Відсутність субкатегоріальної семи "хиве" накладає обмеженш на реалізацію досліджуваними дієсловами категоріальної семі "дія". Дієслова у сполученні з персоніфікованим експліцптнщ. семантичним суб'єктом мають дві категоріальні семи: "процес" і

"стан".

Субкатегоріальні семи, "імпліцитне живе" та "неживе" також відносяться до граматично релевантних ознак у семантиці метафоричних дієслів.

Суб'єкт метафоричних дієслів конкретної механічної дії передбачає об'єкт, трактування котрого пов'язане із семантихо-синтаксичними категоріями афіційованості та ефі пійованості. Проблеми даних категорій торкалися Л.М.Кондратова, Т.Левандов-ський, Т.І.Новоселова, Г.Г.Почепцов, Г.Г.Сильницький, Г.Хель-біг, 0. В. Чоботар та інші автори. На думку лінгвістів, дія, спрямована на вже існуючий об'єкт, передбачає значення афіційованості, а дія, метою якої є створення або знищення об'єкта,-значення ефіційованості.

На основі вищезгаданих категорій досліджувані дієслова, як у прямому, так і в переносному значеннях, розділяються на дві групи: афіційовані та ефіційовані дієслова.

Основною властивістю метафоричних афіційованих та ефіційова-них дієслів є порушення агентивного суб'єктно-об'єктного відношення. Місце суб'єкта-агенса займають суб'єкт-інструмент, суб'єкт-сила, суб'єкт-джерело та суб'єкт-причина.

Афіційовані дієслова на рівнях первинної та вторинної номінації можуть зберігати одні й ті ж самі диференційні семи, змінюючи при цьому категоріальне значення. Про існування в даних дієслів загальної диференційної семи і різних категоріальній сем свідчить пара речень: Der Vorsitzende schwingt die Glocke

und bittet die Anwesenden um Ruhe (R.Klappenbach und W.Stei-nitz) - диф.сема "зміна локальної характеристики об'єкта", кат. сема "дія"; Der Wind schwang die Wäsche auf der Leine (R.Klap-

Дієслова bringen, breiten, geben, spreizen, tragen, werfen, маючи в прямому значенні сему "афіційованість", в метафоричному значенні можуть набувати значення ефіційованості, наприклад: Schubert spreizt die Finger und schaut durch sie hindurch (P.Härtling) - інтегральна сема "афіційованість", кат.сема "дія"; Der Baum spreizt seine Äste (R.Klappenbach und W.Stei-nitz) - інтегр.сема "ефіційованість", кат.сема "процес".

Порушення агентивного суб'єктно-об'єктного відношення, перерозподіл диференційних сем в афіційованих метафоричних дієслів, "гра" інтегральних сем "афіційованість" та "ефіційованість" -результат взаємодії граматичного і лексичного значень дієслова. Граматично релевантними ознаками метафоричних афіційованих та ефіційованих дієслів є ті ознаки, які непритаманні цим же дієсловам за прямою семантикою.

Наявність у семантиці метафоричного дієслова граматично ре-левантної ознаки впливає на реалізацію його граматичних категорій.

Вихідною позицією у вирішенні проблеми впливу метафоризації на граматичну поведінку дієслова можна вважати умовно названу опозицію "людина/не-людина".

Дієслова конкретної механічної дії та переміщення, які сполучаються з суб'єктом-особою, мають повні парадигми особи, числа, часу, способу дії, і ці ж пасивоздатні дієслова - повну парадигму стану. Якщо ліве оточення даних дієслів займає імплі-цитний семантичний суб'єкт або персоніфікований експліцитнин семантичний суб'єкт, то дієслова набувають різного ступеня метафоричності. Вони можуть втрачати певний структурний елемент граматичної парадигми.

penbach und W.Steinitz) - диф.сема "зміна локальної характерне тики об'єкта", кат.сема "процес".

Афіційовані метафоричні дієслова є наочною картиною перероз поділу диференційних сем. "Гра" цих сем відбувається в таки семантичних напрямках:

- "зміна локальної характеристики об'єкта" -> "емоційні! вплив на об'єкт";

- "зміна локальної характеристики об'єкта" -> "зміна поверхк об'єкта"

- "зміна зовнішньої фізичної характеристики" -> "емоційна вплив на об'єкт".

З порівняльною метою розглядаються диференційні семи в рє ченнях з одним і тим самим дієсловом у прямому та переносною значеннях, наприклад: Der Mann schrieb eine Adresse auf ei

Stück Papier, das er von seinem Block rift (E.M.Remarque) - дні} сема "зміна зовнішньої фізичної характеристики"; Ein Brumme der Anna гір, mich aus meinen Gedanken (M.Heller) - диф.cet.: "емоційний вплив на об'єкт"

Сема "ефіційованість" реалізується одними і тими ж дієслс вами у прямому та переносному значеннях. Різниця полягає тому, що ефіційовані метафоричні дієслова мають категоріяльк семи "процес" і "стан". Якщо в прямому значенні дія агентивна то в переносному значенні синтаксичний суб'єкт і синтаксичні: об’єкт співвідносяться як причина і наслідок, як ціле частина, як джерело і результат, наприклад: Die Arbeiter grabe einen Stollen in die Erde (Duden) - кат.сема "дія", відношенк ~"діяч - рія":-Der Kummer-hat „tiefe Falten in seine Stirn ben (O.i.Москальська) кат.сема "стан", відношення "причина наслідок".

Як показує дослідження, "невразливими" у процесі метафоризації є форми презенса, претеріта, активу, третьої особи та індикатива, оскільки дані форми, на думку Є.Й.Шендельс, виступають слабкими членами опозиції з найменш маркірованими смисловимі ознаками і таким чином володіють найбільшим лексичним діапазоном і в межах метафоричного дієслова.

Вживання метафоричних дієслів у формах футура, плюсквамперфекта і кон'юнктива відзначається низькою питомою вагою, ще зв'язано в основному із семантикою кожної з цих форм. Частот; вживання даних форм, притаманних дієслову в прямому значенні, також не відрізняється високим показником. З другого боку, так: форми як футур і кон'юнктив слугують для вираження потенційно! дії, наявність котрої є більш або менш невизначеною. А дія, як. не констатується як реальність, не відповідає умовам реалізацій метафори. Цим можна і пояснити факт обмеженого вживання метафоричних дієслів у даних формах.

В результаті аналізу було встановлено, що частина метафоричних дієслів не вживається у перфекті та пасиві, а форми першої і другої осіб та форма імператива є взагалі невластиві цш дієсловам.

Граматичність/неграматичність форма перфекта встановлювалас] методом трансформації вихідних речень, тобто заміною активни: форм презенса та претеріта метафоричних дієслів активною формої перфекта.

Констатація граматичності перфекта в процесі заміни форі зводиться до визначальної ролі аспектуальної семантики дієслова. Вживання метафоричних дієслів у формі перфекта має місце коли дані дієслова у прямому значенні без врахування контекст;

реалізують видову сему "досягнення межі дії". Такими дієсловами є граничні -дієслова_ bringen, fällen, fassen, formen, geben, packen, treffen, treten, за рахунок яких у метафорі формується значення завершеності, яке притаманне (]юрмі перфекта. Це значення формується також деякими неграничними за прямою семантикою дієсловами, які в межах певного контексту набувають сему "досягнення межі". Наприклад: ...mich packt: bitterer Zorn...

(J.Hoffmann) -> Mich hat bitterer Zorn gepackt; Die_Erille

rutschte ihm auf die Nase _______ (P.Handke) -» Die Brille ist ihm

auf die Nase gerutscht.

Критеріями в тлумаченні неграматичності форми перфекта виступають ступінь переносу значення слова (ступінь метафоричності) , аспектуальна характеристика дієслова, субкатегоріальне значення дієслова і його категоріальне значення, яке виявляється в позначенні ознаки, вираженої дієсловом і його актантами, як дії, процесу, стану, а також як динамічної або статичної ознаки .

Згідно з даними критеріями, можне виділити три групи дієслівних метафор, у яких блокується гашвання дієслова у формі перфекта : ( 1 ) образна метафора ( перпгт’й ступінь переносу ->на-

чення), : 2) узуальна метафора (другий ступінь переносу), яка

характеризує динамічність і різний ступінь тривалості процесу, (3) узуальна метафора, яка характеризує статику. Вищезгадані групи дієслівних метафор підлягають короткому узагальненню:

( 1 ) Порушення семантичного узгодження на основі відсутності семи "-ліве" може вносити образність в ситуацію, що описується дієсловом і актантом/актантамл. 06p<v”' :ть висловлювання висту-п.н- бар'єром при вживанні метафори':;: о дієслова у фо)пєр-

ц«кта. Це піртвор.ихується приклада;. вихідних речень ;< діє-

слівними метафорами та граматично неправильними їх трансформаціями, як-от:...der Platz schwamm in Düsternis aus Holzraud und Dämmerung (Ch.Meckel) -» *Der Platz ist in Düsternis аш Holzrauch und Dämmerung geschwommen.

(2) В узуальній метафорі, яка характеризує різний діапазої

тривалості динамічного процесу, дієслово актуалізує аспектуаль-ну сему "незавершеність", яка виступає причиною неграматичност: перфекта: Das Mikrofon ist eingeschaltet, das Band läufl

(0.Bonhoff) -> *Das Band ist gelaufen.

Як показує аналіз метафоричних дієслів, узуальну метафору, що описує динаміку з аспектуальним значенням незавершеності, частіше утворюють дієслова gehen і laufen.

(3) Для дієслів, що формують узуальну метафору з елементам!

статики, властивою є сема "локальність", яка пов'язана із семої "статика" і яка водночас є причиною неграматичності перфекта Синтаксичний суб'єкт і об'єкт завжди мають конкретне значення : в більшості випадків можуть співвідноситися як частина і ціле наприклад: — lachend zeichnete ich ... den Sockel, der nocl

kein Denkmal trug (H.Böll) -> *Der Sockel hat noch kein Denkma getragen.

Сема "локальність" може бути представлена в реченнях, д синтаксичний суб'єкт відповідно взаємодіє з обставиною місця що також має конкретне значення. Обставина місця може бути су місна із значенням дієслова, але несумісна із значенням синтак сичного суб'єкта, або несумісна із значенням як першого так другого. В деяких випадках спостерігається відношення суб'єкт до обставини місця як відношення частини до цілого, наприклад Sie [Colin und die Gräfin] ... kamen in den weißgetünchten Flur der quer durch das ganze Gebäude lief (H.W.Geißler) -> *Der Flu

ist durch das ganze Gebäude gelaufen.

При розгляді питання про дефективність форми ' перфекта_ для досліджуваних метафоричних дієслів дієслово Kommen у зв'язку з обсягом та універсальністю його семантики аналізується в роботі окремо. Граматичність форми перфекта випливає із значення kommen як семантично сумісної одиниці із синтаксичним суб'єктом та як складової частини узуальної метафори з аспектуальним елементом "результативність".

Причини, що зумовлюють невживання дієслова kommen в перфекті , є аспектуальна сема "незавершеність", яка реалізується kommen, а також контекст, в якому конкретизуються семи "локальність" , "послідовність", "походження".

Результати дослідження з приводу невживання метафоричних дієслів у формі перфекта перевірялись опитуванням інформантів. З цією метою було тестовано 32 осіб - жителів міста Гейдельберга, що мають різний рід занять. Результати проведеного дослідження підтверджуються більшістю опитаних. Дані про тестування носіїв мови відображено в дисертаційній роботі.

Для метафоричних дієслів домінуючою формою стану є ного активна форма.

Граматичність/неграматичність пасиву встановлювалась також методом трансформації вихідних речень, тобто заміною активних форм презенса і претеріта метафоричних дієслів пасивними формами гірезенса і претеріта.

Граматичність пасивної конструкції визначається другим та третім ступенями переносу значення дієслова, де воно роллізує сему "динаміка".

Другий ступінь переносу значення властивий граничним дієсло-

вам, які сполучаються із синтаксичним суб'єктом, що вказує н фізичний або емоційний стан людини, рідше - на артефакти. Вжи вання таких узуальних метафор в пасивній конструкції є стерео типне явище, про що відмічали Г.1.Бернер, С.А.Шубік та інші Заміна активної форми метафоричного дієслова пасивною констату ється в ряді аналогічних прикладів: Schwindelnde Wut packt

mich... (W.Rheins) -> Ich wurde von der schwindelnden Wut ge packt.

Третій ступінь переносу значення характерний для дієслів які сполучаються із синтаксичним суб'єктом, що означає знарядд і засоби праці, та які максимально лексикалізуються і станов лять семантично сумісну одиницю із суб'єктом, наприклад Schleppzüge brachten Kohle und Holz... (H.Böll) -> Kohle un Holz wurden von Schleppzügen gebracht.

Здатними утворювати пасив виступають неграничні дієслова які формують узуальну метафору з елементами динаміки і які чє рез контекст набувають значення досягнення межі. Синтаксичнії суб'єктом є іменники, що означають емоційну сферу та явища при роди, наприклад: Der Windschwall eines Lastwagens hob Karst das Haar— (M.Bieler) -> Das Haar wurde Karsta vom Windschwa] eines Lastwagens an die Lippen gehoben.

Факторами, що впливають на дефективність пасиву, є обра: ність висловлювання, тобто перший ступінь переносу значеш дієслова та реалізація дієсловом семи "статика" в узуальній ме тафорі.

Приймаючи до уваги класифікацію пасива на одно- та дво-тричленний пасив, доцільно окремо розглядати дієслова конкреї ної механічної дії (1) та дієслова переміщення {2):

(1) В образних висловлюваннях нейтралізується відношені

"діяч - дія", замість нього актуалізується відношення "причнна-наслідсж"7”'"частина-- ціле", які характеризують стан або зміну стану. Це суперечить категоріальній семантиці пасиву як носію процесуальної ознаки. Активні конструкції з образною метафорою трансформації в пасив не підлягають: Wo immer die Wissenschaft Schächte grub... (Ch.Wolf) -> *Schächte wurden von der Wissenschaft gegraben.

Дієслова конкретної механічної дії, що утворюють узуальну метафору з елементами статики, в сполученні з суб'єктами та об'єктами конкретної семантики мають значення локальності, а отже і втрачають здатність трансформації у форму пасиву, наприклад: An dieser Stelle stand also das westfälische Bauem-häuschen mit den gekreuzten Giebelbalken, die geschnitzte Pferdeköpfe trugen (G.Schulz) -> *Geschnitzte Pferdeköpfe wurden von den Giebelbalken getragen.

(2) Пасивоздатні в прямому значенні дієслова переміщення втрачають цю властивість у метафоричному значенні. Передаючи у своїх вихідних значеннях діяльні відношення і внаслідок цього закономірно утворюючи пасив, дієслова переміщення в переносному значенні в активних конструкціях характеризують недіяльні відношення. Дані дієслова переважно формують образну метафору, фактор якої негативно позначається на граматичності пасиву: Während Crossman eine Mac-Arthur-Pfeife anzündete, tanzten wieder die__Lachfunken in seinen Augenhöhlen... (U.Becher) -> *Es wurde von den Lachfunken getanzt.

Підводячи підсумок викладених положень щодо вживання метафоричних дієслів у формі пасиву, можна стверджувати, що різницю, з одного боку, між узуальною дієслівною метафорою, яка описує динамічну ситуацію, і, з другого боку, між образною та узу-

альною метафорою, яка характеризує статичну ситуацію, слід вбачати відповідно в граматичності і неграматичності форми пасиву для метафоричних дієслів.

Факт граматичності/неграматичності форми пасиву також перевірявся опитуванням інформантів.

Наганість дефективної, парадигми особи зумовлена лише семантикою синтаксичного суб'єкта. У випадку заміни суб'єкта, який відноситься до третьої особи суб'єктом, що належить до першої або другої, синтаксичний суб'єкт втратить предметне або подійне значення і в результаті займенникової субституції отримає значення особи. Це у свою чергу викличе нейтралізацію метафори, наприклад: Schuldgefühl packte ihn [Fleming] (U.Berger) - Ich packte ihn.

У багатьох випадках субституція синтаксичного суб'єкта формами першої та другої особи веде до втрати загального змісту висловлювання або до комічного ефекту: Freude geht immer gleich in die Muskeln (J.Nowotny) - *Ich gehe immer gleich in die Muskeln.

Досліджувані метафоричні дієслова можуть описувати об'єкти дійсності як одиничні, так і такі, що існують у множині.

В частині випадків заміна форми однини формою множини або навпаки не позначається на зміні метафоричного змісту.

Обмеження, які існують в парадигмі числа для метафоричних дієслів, з одного боку, збігаються з обмеженнями парадигми числа, тобто з іменниками, що належать до singularia і pluralia tantum. У сполученні з досліджуваними дієсловами трапляються назви фізіологічних особливостей людини, емоцій, результатів інтелектуальної діяльності, назви явищ природи, які демонстру-

ють єдині в своєму роді об'єкти і завжди вживаються в однині, незважаючи на нейтральність або метафоричність висловлювання. Наприклад: Und er [Gernot] fühlte, wie ihm eine Gänsehaut übe: den Rücken kroch (A.Kröger).

З другого боку, обмеження в парадигму числа метафоричних дієслів вносить екстралінгвістичний контекст, який сигналізує про доцільність будь-якої однієї форми числа. Цей фактор властивий і для досліджуваних дієслів, які вживаються в прямому значенні.

Таким чином, взаємодія граматичної і лексичної семантики дієслова залишається байдужою по відношенню до факту неграма-тичності числа.

Дефективною формою для метафоричних дієслів є імператив. В семантичну структуру форми імператива входить сема "безпосереднє звертання до адресата". В процесі метафоризації виявляється несумісність семи імператива з природою адресата. Виключення особи-адресата рівнозначно виключенню імператива. В результаті заміни форми індикатива формою імператива речення або втрачає зміст, або в такому разі нейтралізується метафора: Robels Blick geht über gardinenverhangene Fensterreihen (J.Nowotny) > *Geh über gardinenverhangene Fensterreihen!; Der Regen kommt... (Ch.Meckel) -> Komm!

В ході аналізу дієслів їх вживання в імперативі з обов'язковою присутністю вокатива не виявлено. Хоча є можливими трансформації деяких індикативних метафоричних речень в імперативні при наявності вокатива. Останні мають місце тоді, коли автор підкреслює динаміку та інтенсивність думок і почуттів, коли людина знаходиться на епогеї своїх роздумів та емоцій. Вважається

допустимою така трансформація: Sondern mit uns tanzt der Wind

singend durch die Welt (H. W. Geißler) -> Wind, tanze mit uns

singend durch die Welt! Недопустимою є наступна трансформація: der kleine Musiker hüpfte im Dreivierteltakt um das Klavier herum, das ihm der Haarbeutel auf dem Rücken tanzte... (H.W.Geißler) -> *Haarbeutel, tanze ihm auf dem Rücken!

Емоційно-урочисте звертання можливе лише до явищ природи, до певних почуттів, а не до конкретних предметів.

Проведений аналіз метафоричних дієслів конкретної механічної дії та переміщення дозволяє виділити перспективу дисертаційного дослідження, яка полягає в тому, що предметом подальшого дослідження може бути вивчення проблеми взаємодії граматичної і лексичної семантики в словотвірній сфері дієслівної метафори. Перспективним є вивчення лексико-граматичних особливостей метафоричних дієслів на матеріалі дієслів інших семантичних груп, а також дослідження граматичної поведінки іменної метафори.

Основні положення дисертації відображено у таких публікаціях:

1. Дефективність парадигм часу і стану німецьких дієслів у метафоричному значенні // Семантико-стилістична будова тексту та функціонування одиниць різних мовних рівнів: Темат.зб.наук. праць.-К.,1995.-С.98-101.

2. Антропоцентрична спрямованість метафоричних дієслів суб'єктного переміщення (на матеріалі німецької мови) // Реалізація мовних одиниць граматичної та лексико-фразеологічної систем германських мов: Тези конференції.-Київ,1992-С.67-69.

3. Вплив метафоризації на семантичну структуру дієслова (на матеріалі німецької мови) // Проблемы языков для специальных

целей, научной и профессиональной ориентации: Тезисы докла-

дов .-Киев, 1992.-С.70-71.

4. Образне вживання дієслів - причина неграматичності перфекта // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського держуніверситету ім.Лесі Українки.-Луцьк,1995.-Ч.1.-С.195-196.

Анотація (Epitome)

Панкевич О.И. Грамматические особенности глагольной метафоры в современном немецком языке. Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. - германские языки. Киевский государственный лингвистический университет.

В диссертации рассматриваются ономасиологические и семасиологические особенности глагольной метафоры, где, в частности, выделяются грамматически значимые признаки в семантике метафорических глаголов, исследуется и обосновывается влияние грамма-тически значимого признака глагола на реализацию его категорий; как следствие этого влияния констатируются усечённые парадигмы времени, залога, лица и наклонения.

A Candidate Dissertation in speciality: 10.02.04 - Germanic Languages, Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 1995.

0.Pankevitch. Grammatical Peculiarities of Verbal Metaphor in Modem German.

The study examines onomaseological and semaseological peculiarities of verbal metaphor. Grammatically valuable features in the semantics of metaphorical verbs are singled out, influence of grammatically relevant feature of the verb on the

realization of its categories are investigated and substantiated, and as a result of this influence tense, voice, persor and mood paradigms are established.

Ключові слова (key words): дієслово, метафора, семантика, суб'єкт, афіційованість, ефіційованість, дефективна парадигма, німецька мова (verb, metaphor, semantics, subject, Affiziert-heit, Effiziertheit, cut paradigm, German).