автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Синхронно-диахронный аспект названий лекарственных растений в русском языке (лексико-семантический и словообразовательный анализ)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Синхронно-диахронный аспект названий лекарственных растений в русском языке (лексико-семантический и словообразовательный анализ)"

Р Г 5 ОД

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЄИНШШНО-ДІАХРОННИЙ АСПЕКТ НАЗВ ЛІКАРСЬКИХ

■ . РОСЛИН В РОСІЙСЬКІЙ ШВІ

/ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ І СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ/ 10.02.01 - російська мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ім. М.П.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ШЕВЦОВА Аліна Владленівна

Київ - 1994

Дисертація е рукописом.

Роботу виконано на кафедрі російської мови Українського . . державного педагогічного університету- ім. М.П.Драгоманова. .

Науковий керівник - доктор філологічних наук, .

професор БРЩИН Михайло Якимович . Офіційні опоненти - доктор філологічних наук,

професор ЧЕРТОРИЗЬКА Тетяна Купріянівна кандидат філологічних наук, . доцент БОРИСОВА Зоя Улянівна Провідна організація - Ніжинський державний педагогічний

інститут ім. М.В.Гоголя.

-Захист відбудеться "ІЇ? '•Ьі-и4^{(Д 1994 р. на засіданні

7~.77 1 .

спеціалізованої вченої ради К 113.01.03 в Українському державному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова /252030, м, Київ-30, вул. Пирогова, 9/.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українсько^ го державного педагогічного, університету ім. М.П.Драгоманова.

Автореферат розісланий ”М" 1994 р.

Учений секретар ■ . ...... . .

спеціалізованої вченої ради Г.П.ВИШНЕВСЬКА .

' Актуальність тами. Одним Із важливих завдань мовознавства є вивчення оловникового складу російської мови в різних

• аспектах - як в синхронному, так і в діахронному. Поєднання синхронного і діахронного підходу до об^єкта вивчення дозволяє виявити не лише загальне і специфічне в лексиці, але й визначити джерела і шляхи її формування, а також передбачав розгляд лексичної будови мови як системи. Але при системному її розгляді виникають труднощі, оскільки вона складається з багатьох компонентів і "місце майже кожного з них у лексико-семантичній системі вимагав спеціального опису, нерідко й особливих фундаментальних досліджень"/Козирев, 1970/. '

• . Системне вивчення лексики передбачає виділення в словниковому складі, з одного боку, лексико-семантичних, тема -тичних /предметних/, термінологічних і етимологічних угрупу-вань слів, з іншого - лексико-граматичних класів, семантико-синтаксичних пар слів- і фонетик’о-семантичних об'єднань фоно-морфологічних варіантів /Уфимцева, 1962/. Сукупність усіх слів лексики, їх зв'язків дає уявлення про лексико-семантич-ну систему мови в цілому.

Тематичні розряди і лексико-семангичні об'єднання лексичного матеріалу привертали увагу багатьох лінгвістів. Серед найбільш фундаментальних досліджень у цій галузі слід відзначити праці М.Я.Брицина, Б.О.Ларіна, О.І.Моісєєва, Ф.П.Сергевва, О.МІТрубачова, В.М.Туркина, Ф.П.Філіиа, ІІ.Л.Чер-них та ін. Розгляд окремих тематичних груп і лекоико-семан-тичних об'єднань як лексичних підсистем дозволив виявити загальні і специфічні особливості функціонування лексичної системи в цілому.

Існує чимало розвідок на матеріалі російської та укра-

їнської мов, присвячених вивченню ботанічної, в т.ч. фітоні-мічної лексики /В.А.Меркулової, Х.А.Дкамалханова, ВЛІ.Нікі-шаевої, Л.П.Москаленко, Т.О. Бобрової,..М.М.Фещенка, А.М.ІІІамо-ти/, однак цілісний'аяаліз тематичної групи найменувань лікарських росхин у російській мові відсутній. Разом з тим дослідження цього пласта лексики в синхронно-діахронному аспекті сприяє виявленню більш повної картини розвитку і функціонування фітонімічного об’єднання в рамках лексичної системи, а також відтворенню загальної картина словникового складу російської мові!. Цим обумовлена актуальність дослідження.

Мета дисертації полягає у виділенні та всебічному описові сегмента мови, що обслуговує систему понять "лікарські рослини". ' ' ' .

. Дня здійснення цісї мети передбачається вирішити такі завдання:

І/ визначити реєстри назв лікарських рослин у російській мові, скласти словник фітонімів за їх застосуванням у практиці офіційної та народної медицини; ■ ■ ■ ’

2/ з'ясувати походження назв лікарських рослин і здійснити їх семантичний аналіз; . . • ' .

З/ проаналізувати характер семантичної мотивації фітокіміч -ної лексики; ■ '

4/ вивчити структурні і словотвірні особливості тематичної групи лікарських рослин.

Методологічну основу псаці складають положення про системний підхід до вивчення наукових явищ, розгляду мови як системи, що функціонуй і розвивається, перебуваючи в нерозривному зв'язку з історією і розвитком суспільства.

Основні методи дослідження. При вивченні фактичного ма-

- з -

теріалу використовувався описовий метод в синхронному зрізі,

& застосуванням порівняльно-історичного, а в деяких випад -ках - етимологічного аналізу. -

Обі єкт_ і_джерала дор-нідадщнь Праця має комплексний син -хронно-діахронний характер. Конкретним об'єктом дослідження обрана тематична.група назв лікарських рослин, що пояснюється такими причинами: ..

І/ аналізований масив слів характеризується семантичною та словотвірною неоднорідністю, що відбивав особливості члену. вання явищ дійсності в мовній свідомості людини;

. 2/ ряд назв лікарських рослин мага дублетні варіанти, створені на базі калькування латинських найменувань, зіставлення яких з російськими /нормованими і діалектними номінаціями/

' з точки зору спільності/відмінності внутрішньої мотивації ‘"являє інтерес при виявленні принципів формування термінологічної лексшш. •

. Дослідження проводилось на матеріалі, відібраному із ботанічних посібників і довідників /Гаммерман А.Ф. Лекарственные растения,1983; Нбсаль М.А., Посаль И.М. Лекарственные растения и способы их применения в народе,1991; Решет-няк В.В., Цигура И.В. Травник,1992; Попов А.П. Лекарствен-ныэ растения в народной медицине,1993 та ін./, наукової та науково-популярної ботанічної літератури /Котуков Г.Н.Куль-тивируемые и дикорастущие лекарственные растения,1974; Головкин Б.Н. О чем говорят названия растений,1992 і ін./.

, Для аналізу було виділено 400 найменувань /загальний обсяг складає близько 10000 карток/. У роботі проведено зіставлення назв лікарських рослин з даними пам'яток російської писемності ХІ-ХУІІст., етимологічних, тлумачних, історич -

них, діалектних, перекладних словників.

Наукова новизна.В дисертації вперше зроблено спробу син-хронпо-діохронного аналізу назв лікарських рослин у російській мові, визначені їх специфіка в плані семантики і словотвору, проведений аналіз в ономасіологічному плані.

Теоретичне і практичне значення праці полягає в тому, що комплексний лексико-семантячний аналіз назв лікарських рослин, розширює уявлення про характер і закономірності розвитку словникового складу російської мови, її терміносистеми, що відноситься до фітонімів, а отримані висновки можуть бути використані при розробці загальних положень про системну організацію лексики.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні лексики і словотвору сучасної російської мбви, курсів історичної діалектології, при підготовці і проведенні спецкурсів і спецсемінарів у вузах, для лексико -графічної роботи при укладанні мовників зі спеціальної термінології, тлумачних та інших. ■

Апробація роботи. Основні положення та результати дослідження повідомлялися на підсумкових, наукових конференціях викладачів та студентів Українського державного педагогічного університету ім. М.ІІ.ДрагоманОва /1993/, Сумського державного педагогічного інституту ім. А.С.Макаренка /І99І-І993/, на науковій конференції мовознавців України "Актуальні пи -тання мовознавства у світлі праць Б.О.Ларіна і Ф.П.Філіна" 21-23 вересня 1993 року в Українському державному педагогічному університеті.

На захист виносяться такі положення:

І. Система назв лікарських рослин, що формувалась протягом

багатьох століть, закономірно включав загальнослов’янські і власне російські елементи, а також запозичення.

2. До складу лексичного об’єднання, що розглядається, вхо -дять немотивовані /найчастіше - загальнослов'янські назви, запозичення/ і мотивовані номінації /переважно - власне російські назви/.

3. Аналіз семантичної мотивації назв лікарських рослин у літературній мові і діалектах у плані синхронії, а також діахронії дозволив виділити загальні ознаки, що різною мірою проявляються в назвах:"колір", "форма", "запах", "смакові якості", "зовнішні особливості рослин", "дія на організм", "застосування в медичній практиці", "час сезонного розиит -ку", "ареал поширення" та ін.

4. У групі найменувань лікарських рослин представлені як однозначні, так.і багатозначні лексеми, синонімічні, омонімічні відношення, доповнені фонетичною та граматичною варіативністю.

5. У складі досліджуваної тематичної групи лексики подані як однослівні кайменуїзання,’ так і композити та складені номінації.. Основним способом словотвору є морфологічний. Поряд із ним використовується і спосіб синтаксичного словотворення.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, заключної частини; словника лікарських рослин за їх дією на організм, покажчика використаних прийнятих скорочень джерел, бібліографії.

' Зм і от_5иаертаційного_^осл імення.

У тШІ .подається обгрунтування теми, розкрнвапться актуальність та науко,>а новизна дослід-їєння, його теоретична і практична 'значимість, визначається мета і завчання роботи,

- 6 -формулюються основні положення, що виносяться на захист, повідомляється про апробацію роботи. .

У першому розділі - "Лексико-семантична характеристика назв лікарських рослин у російській мові" розглянуто фітоні-мічні назви з точки зору походження, здійснено семантичний аналіз назо лікарських рослин, а також досліджено характер семантичної мотивації в групі даних номінацій. .

Сформована протягом багатьох століть фітонімічна лексика не в однорідною з точки зору походження. В її сфері ВИДІЛЯЮТЬСЯ загальнослов'янські назви окультурених рослин, що використовуються як лікарські /дуб, береза, вереск, липа,-бук/, а також номінації, що позначають власне лікарські рослини /гор.іцлаг, крушина, полинь, екзина, лопух, калина/. Більшість із них е загальнослов’янізмами індоєвропейського походження, але переофоршеними на слов’янському грунті. Окрім загальнослов’янських лексем, що являють собою модифікацію індоевропой-сьних, модна наділити загальнослов’янські запозичення з інших мон у загальнослов’янський період /б^к - із германських мон/, а також слов’янські новотворення, що виникли в загальнослов'янській мові на базі старого загальноіндоєвропейського коре -. ня /горицвет/. . '

Нечйсленою є група власне російських назв /ланінщ, ав_£~ робой, з0_мЛ-'Шііка, ромашка/ і номінацій,.по є власне російськими, апе які побутують із загальнослов’янським компонентом /шановник, дошица, тмсячєлиоїшш/.

Небагата в кількісному відношенні група загальнослов’янських і власне російських назв лікарських росл.'.н складає, однак, ядро даної тематичної єдності. _ .

У складі фітснімічної лексики відзначені запозичення з

різних мов, які виникли внаслідок торгівельних, культурних, наукових контактів міх народами. Досить велика кількість назв запозичена з грецької і латинської безпосередньо, або через посередництво інших мов /василек, алтей, анис, арни -ка, мелисса, самбук та ін./. Із тюркських мов взяті слова /аир, дармай, .евшан, кизил, ревень/, західноєвропейських /романських, германських/ - алоэ, белладонна, валериана, грейпфрут, кардамон, безсмертник, гранат. золототысячник, інші мови дали лише окремі лексеми/барвинок, цикорий, шалфей - із польської/. .

Назви лікарських рослин утворені на російському грунті і запозичені фіксуються в пам'ятках давньоруської /дуб. алоэ, ксилолои. евшан, лен/ та староросМіської /калина. тысячелистник, крушина, полынь, гранат, липа, береза, вереск. кропива, сосна, щал^ей/ писемності. Широко представлені вони в пам'ятках початкового періоду формування національної мови /лопух, земляника, ромашка, чистотел, алтей, мать-Игмачеха, валериана, барширк та іц./.

Семантичний аналіз "назв лікарських рослин показав яскраво виражену екстралінгвістичну спрямованість змістової сторони даних лексичних одиниць, їх прозору мотивова-ність ознаками, властивостями об'єктів реальної дійсності, що відображено мовними засобами в акті номінації. , Дослідження семантичної мотивації назв лікарських рослин передбачав встановлення причинної зумовленнооті найменувань, причинного зв'язку між словом-назвою лікарської рослини та реалів»}, яку ця лексема позначає.

. При визначенні мотивуючої ознаки найменування лікарсь-

ких рослин можливий як позамовний підхід /від реалії до назви/, так і лінгвістичний підхід /від назви до реалії, тобто вивчення назв лікарських рослин, об'єднаних словотворчою основою, незалежно від їх місця в ботанічній класифікації/. Обидва підходи сприяють виявленню семантичної мотивації, найменування, однак перший - узагальнюючого характеру - викори*-отовуетьоя більшого мірою в етимологічних дослідженнях. Інший підхід потрібний при аналізі похідних назв. У практиці лінгвістичних пошуків обидіза піцходи часто переплітаються/Шамо -та, 1985/.

Аналіз семантичної мотивації найменувань лікарських рослин в літературній мові і діалектах дозволив виділити ознаки, які різною мірою виявляють себе в назві. Це ознаки власна рослин:"колір", "форма", "запах", "смакові якості”, "зовнішні особливості рослин" /гориц^ет, синюха, синющник, жел-їелтая_трат, сшявка, квасная_яга}аі воловьи_очи, М01івежье_їщко, игольник, мужик-корень, М2иловнй_ виноград; ланзщ, /цшпца, едкая_трав§; кисляда, кислянка, пчельник, .. ме^овщік; нешвидка, живучка, ідхоцвет, плакун, волосатик.во-лосяная_трал, колючка тощо/ і ознаки, що'вказують на зв'я- , зок реалій даного класу сліз з іншими факторами:"дія на організм", "застосування в медичній практиці", "час сезонного розвитку", "місце виростання", "використання в побутовій практиці" /оонная_одїрь, бещеница, одурник, во^оп^ян, щрно-пьян, пьяниеогурцьі, щальная_трава; ранник, глнстник, лихо> кровавник, порезник, чистотел, печеночшік, прозорник; ластовична^трава, зимозелень; копорский_чаіі, ко- . лоречная_трава, наз§мка, баранник_горннй; блошниуа, блохомор, мщщіянка і ін./. 1і номенклатурних назвах пореиажають ознаки

власне рослин, з назвах, які зустрічаються в говорах російської мови, домінують функціональні.

Спираючись на мотиваційні ознаки, покладені в основу найменувань лікарських рослин, розглядаь.ло їх з точки зору синхронії і діахронії. На синхронному зрізі розрізняються 2 . типи найменувань: І/ семантично мотивовані і 2/ семантично немотивовані. ..

Семантично немотивовані найменування лікарських рослин, як правило,належать до древніх пластів лексики /дуб, береза, бук, лен, бузина, калина/ або представлені запозиченнямп/ки-зил.'алтей, шалфей, кардамон, мелисса, аир, арника, цикорий, алоэ, барбарио тощо/; семантично мотивовані - найчастіше власна російські літературні назви /тысячелистник, шиповник, 'зверобой, земляника, душица/ або діалектні назви /листовник, материнка, кровавник, жгучка, раотй^ник, ключ-трава, колючці» бородавник, чистик, чистуха’і ін./. Тільки внаслідок глибокого етимологічного аналізу, широкого залучення матеріалів споріднених і неспоріднених мов, даних лінгвогеографії, а також знаї.ля реалій - Зовнішніх, внутрішніх і функціонать-них властивостей рослин може бути визначена семантична мотивація немотивованих на сучасному етапі найменувань.

При етимологічному аналізі семантично немотивованих найменувань лікарських-рослин / на сучасному етапі/ помічено, що продуктивністю відзначаються ті мотивуючі ознаки, які характеризують лікарську рослину з точки зору форми, кольору, запаху, смакових якостей, функціонального використання; менш продуктивними виявляються мотивуючі ознаки "час сезонного розвитку", "дія на орх’анізм". .

Додатковим .джерелом даних при розкритті семантичної мо-

. - 10 - ' тії нації найменувань лікарських рослин е латинські наукові назви, в яких можуть бути зафіксовані певні істотні ознаки фі-тонімів, що мають відображення в літературних' або діалектних назвах. Так, латинське /пан -"все", акос -"ліки"/ хара-

ктеризує женьшень як ліки бід усіх хвороб, панацею; наукова родова назва мать-и-мачехи походить від латинських слів "кашель", ілуге- -"виводити", що вказує на реалізацію функціональної прикмети, оскільки рослина використовується при кашлі; родова назва ромашки -ЦіаІгісігаісі -"маточна трава", також реалізує функціональні особливості/ допомагає при різних запальних процесах/. ■

Крім чисто функціональних характеристик /застосування в медичній практиці/, в родових і видових назвах фіксуються інші ознаки, що часто допомагають визначити мотив називання: родова, назва ландыша утворена від двох грецьких слів смМіМИ'* "долина", -"лілія"; видова -тіуаїл -"квітуча в трав-

ні", таким чином, ландыш -"лілія‘•долин, що квітне в травні"; свою ботанічну назву беосме{щк_песчаный одержав від грецьких слів Іийл -"сонце" і -"золото", що характеризують

золотаво-жовте забарвлення а і нчика ;(«<«/£. в перекладі з ,

латинської -"піщаний"; наукова видова назва мать-и-мачехи походить від латинських слів^<г -"мука",-"носите", оскільки нижня поверхня листків мать-и-мачехи мучнисто-біла /підтвердженням с російські та українські назви - пдзбел/під-біл/; видова назва ромашки походить від грецьких слівсАп^аі~ "низький" і (пеС&ъ -"яблуко", що визначають невисокий зріст цієї лікарської рослини і специфічний запах, що нагадує пб- . лучний. , • _

У групі найменувань лікарських рослин найширше представ-

- II -

леним типом семантичних відношень е синонімія, яка властива як літературній мові, так і діалектній. »■

' ., Специфічною особливістю синонімічних відношень народних

найменувань лікароьких рослин є їх здатність об’єднуватись в один синонімічний ряд за різними семантичними диференціюючими ознаками: І/ дія на організм - запаморочення свідомості, одуріння, яке завершується сном: сощая_озурь, одурник, сильне збудження, що доході.гь до сказу :бещеница, йешеная_ягода; ' 2/ зовнішня схожість плоду рослини з плодом вишні + оіруй -ність: пеоьи_вишни, волчья_яго,да - рослина белладонна; І/ використання у медичній практиці /очищаюча функція, лікування шкірних захворювань, застосування в офтальмології/: чистоплот,

' 222Ї32» чистик, чистуха» йозо^авник, тельник; печеночник, пе-ченковая трава; кура, кцювник; 2/ час сезонного розвитку /ластовичнкк, ластовица; зелемозелень.зелемозина, зелезим, зимозелень -зацвітає чистотіл з' прильотом ластівок, а прикореневі листки рослини залишаються зеленими навіть під сиігогу; І/ колір: горицвет, желтоцвет, желтая_т£авл, пшщрна_квітка;

2/ зовнішні.особливості’рослини: волосатик, володяная_трава.

З точки зору семантичної структури багатьом номенклатурним найменуванням лікарських рослин притаманна багатозначність Вона відзначена як на ранній стадії формування літер гурної мови /давньоруський період/ - дуб: І/ дерево; 2/ порода дерева; З/будівельний'матеріал; 4/ засіб для вичинки шкіри; алоэ:

. І/ лікарська рослина; 2/ висушений гіркий сік цієї рослини, так і в період формування російської національної М9В11 -крушина, кизил, барбарис, земляника, бузина: І/ роолина; 2/ ягода цієї рослини; гранат, греііпЬрут: І/ плодове дігреао; 2/плід; зверобои:-І/ лікарська рослина; 2/ настій; роиаижа: І/ лікар-

- тг -

ська рослина; 2/ лікарський настій або порошок із квітів роо-лини; анис: І/ трав'яниста рослина; 2/ сорт яблук; 3/ анісова горілка; 4/ різновид садово! яблуні,.плоди якої носять назву аніс або анісовка; 'дурман: І/ отруйна рослина, що має нарко - , тичні властивості; 2/ наркоз, оп’яняючий засіб. .

Досліджувана тематична група слів як в сучасній російській мові, так і на ранніх етапах її розвитку характеризується досить розвиненою фонетичною варіативністю: полинь - полынь; евщань - емшан; кизыл - кизил, кіізиль кизил; анист - анис; купина - купена; барвенок - барвинок;-шалфий - шалфей; землянина - земляника; липнягъ - липнякь; анис - аниж /аниш/; сор-балина - сербалина; барбарис - бе^берио; касатикь - косатикь;'

шипика - шшига, щипмца, щипича, тлпиха; мелись - милась; .

иваЕ^орень - Ивер—корень. ' ' , ■ '

" Рухомість наголосу в російській мові сприяла виникненню

в російських говірках акцентологічних варіантів: крушина -її і і . / і / ІЇІ-ЖШЬ ЩлХНШШ- -крушина, леа^г^ - Лещуга^ липина - липина,

лопух - лопух. , ... ' .

У групі найменувань лікарських рослин спостерігається

незначна кількість граматико-фонетичаих варіантів: базилик -

базилика; кровавник - кровавница - кровавленник; барвинок -

барвинка; щальвия - шавлий, шалфей - салфеи і ін.

Поряд із стилістично нейтральною лексикою /дуб, круми-Ш> липа, калина, душица/ у групі найменувань лікароьких рослин представлена й експресивно забарвлена /дубок, дубець= невеликий дуб; щушнуика, круш:нина=десево крушина; берези-на=береза; липина, калинка, душннка та ін. ..

Таким чином, багатозначність, сїінонімія і варіантність відобрачаоть процес, внаслідок-якого відбувається відбір лек-

- ІЗ -

’ ♦

сичних засобів дія позначення фітонімічішх реалій. •

У ЙЕЇ£2УЇ._Е233І5І ~ "Структурна і словотвірна характеристика назв лікарських рослин у російській шві" проводиться дослідження структури і словотворчих особливостей тематичної групи лікарських рослин на синхронному рівні.

У даній групі найменувань спостерігаються однослівні номінації, композити і складені найменування. '

Однослівні найменування лікарських рослин утворені переважно морфологічним способом, найпродуктивнішим вадом якого в афіксація. Найбільш активним елементом афіксації виступав суфікс. А оскільки однослівні суфіксальні фітонімічні назви мотивуються найчастіше імйнниками, рідше - прикметниками, дієсловами, для них типові такі словотворчі моделі: "основа іменника +<суфікс", "основа прикметника + суфікс", "основа дієслова + суфікс". Продуктивність суфіксів у виділених моделях неоднакова. Найчастіше використовуються суфікои -ник.-ик, -ец /сабельник, шлемник, шпорник, дудник, пустырник, скипи-ЛЗШШ» аромат ник, наседник, порезник» завязну к; черника, голубика, костяника, вороника, волосатик, мощник, чистик; го -нец» бархатец, чистец, чебрец /щебрец/ і ін. В кількісному відношенні почисленими е найменування лікарських рослин, утворених -за допомогою суфіксів -ух/а/, -пх/а/, -их/а/, -як /чистуха, варуха, резуха, жеруха, синюха; облепиха, аамани-ха, заразиха, левятиха; коровяк, синякх горчак тощо/. Оди -ничними в групі назв лікарських рослин е суфікси: -чай/молочай/, -йот /лпбист/, -ач /толкач/, -ул /свистуля/, -ун /топтун/. - .

Особливістю фітонімія на -н +■ -ик і -яр.к/а/ в те, що вони можуть утворюватися внаслідок унінербації / сердечная

ІШ1Й ♦, £§ЕЗ§2ЙЕ!К. ЕЕё$н§а_1ШЙ§ •* ГЕїШіШ. 2олотї'шная_2ра-гіа •» золотушник, мыльная_траьа + мыльнянка, кнслая_ягода •> кисллнка. .

Універбом мокна зважати мотивоване слово, поряд з яким е синонімічне словосполучення /з мотивуючим словом у його складі/, яке носить характер стійкої мовної номінації. Такі словосполучення е, як правило, офіційними, а що стосується ботанічної термінології - науковими назвами відповід- . них понять, в той час як універби - назвами неофіційними і . часто стилістично зниженими, або такими, що вживаються лише і) народній мові.

При суфіксальному утворенні до складу універба вхо -дать компонент, який виражає диференціюючу ознаку, і афікс, що відображає в узагальненому вигляді ідентифікуючу ознаку, тобто відбувається утворення іменників а ід Основи прикметників на фоні поєднання цаних прикметників з іменниками.

Порад із суфіксальним способом найменування лікарських рослин утворюються за допомогою префіксально-суфіксального, при якому словотвірним формантом є функціональна єдність префікса і суфікса. Основну ьасу' префіксально-суфіксальних ’іменників-назв лікарських рослин складають утворення, моти-1 воввні іменниками /подснежник, по^тынник,. попутник, придо-Еокнак, безвременник, бессмертник, подснечница, поручейни-ца/. ... ‘

* Дял найменувань лікарських рослин непоказовим єпре -• фіксаяьний спосіб утворення /нечисадк/; ь даній групі також відзначені фітоніш, утворені безафіксним способом /оцонх-. рел прострелить, подйел-є подбелить, отшц * отварить, изічщ изгонять, Ш-ез -г порезать/. •

■ - 15 -

Різновидом морфологічного способу в складання. Шляхом складання в групі найменувань лікарських рослин утворяться композити, конституенти котрих вступать а опосередковані синтаксичні і смислові відношення. Більш показові компо-зити-ооновоополучення З нерівноправними відношеннями ОСНОВ, які представлені двома різновидами: І/ основосклзданнч в чистому .вигляді /сухоцвет, чернокорень, чистотелАІ стрело -ЛИСТ, аеііЧСИЛ, стотон, ломинос, горицвет, болиголов тощо/ і 2/ ускладнене суфіксацією, в тому числі нульово» ./балего-ловник, белокопытник, козлобороднйк, мухоловка, лчелососка, Й^номеоячник, семиугодішк, тысячелистник, столетнлк, семи-«лльник, тысячелетник і *ін./ з препозитивними, основами прикметників, іменників, числівників, дієслів.

Композити, утворені за допомогою словоскладання, відрізняються неоднорідністю З ТОЧКИ зору СМИСЛО,)ИХ і оіюсе -редкованих синтаксичний зв’язків мі.к компонентами, іцо входять до їх складу. Аналіз структури даних композитів дозволив виділити як сурядні/іиащ-баранец, ятршн/к-£ремлик, Ервчихаьзмее^ик, лен-^олгунец, мак-самосеика тощо/, так і підрядні/ ^Щгірава, мороз-траьа, ключ-грагча. сон-трава, Ц^Е^гІрава, разрыв-трава, любим-храна і ін./ відношення між констлтуентами.

Пам’ятками писемності зафіксовані складні слова, ут -порені шляхом об’єднання двох автономних лексичних одиниць /здколь-зелье. Травник Т4'.і. ХУІІв.; раи-дерево. Ж.', 795; татар-косень. І!нт., -к.ХЛІв. - н.ХУІНа., 6?; пигань-тра--на. Лзб., ТС-. 155-Іг. і ін./,.а також чисті складання з підрядними від'ноиеннлміі осноз, що включать ад'екгинні, субстантивні, дієслівні кіаліфікатори /бЬготкдь. Леч./Зм./,

215. ШІд.; дцкоград /Ладь, І, ІІС/; матеродушка.’ Травник. г ' . • *

142 об, ХУіІа. ; Оолйголоі). "зборьяк Святослава 1073г., Л., 121 і ін./. .

Для номенклатурних кайменуааль лікарських рослин, так само, як і Народних, проективним е синтаксичний спосіб словотворення. Відповідно до цього способу словотьорення • деривація двохкомпонегі'гних складених найменувань лікарських роолди відбувалась за моделлю "іменник +■ прйкметник"/бере- . за_балая, бхзина_черная, звкалипт_голїСой, айлант_высокий, хохлатка гигантская. капїЦин_больщой, купена душистая, му-

§Е^їЗ_континентальная, ламинария_японская, гравилат сечной. цмин песчаный, анабазио безлистый..мелисса лекарственная. косте2_слабительный тощо/:або за моделлю "прикметник + іменник" /геморройная, трава, печеночная , трава* золотушная трава. ^Мвнчес кая_ т^ава, пьяная_тра-ва, алексан^рийский_ли2Т, маралий .52Е§Н£* £нотвоеный_ко-^ень, солойкое_зелье, чаровтая_тр§ва і ін./. ‘

Серед двочленних найменувань лікарських рослин не- ■ значна кількість фітонімів, утворених за моделлю"іменник + іменник в Р.в. о^н". /каланхое Дегремона, полдаь_Мейе-ра, аралия Шмидта. б^тень_П£ескотта, молоча|і_Елкина,. иа-І>£ан_Еалласа, ішангос_Липского, псевдотсїга_Менциеза і іи, а також за моделлю "іменник в Н.в. + іменник в Н.в."/к£§-, ^ЗВ§нец_камнеломка, зорька_горицвет, 2ёй§к£_5§Цьшень/. Такі складені наймену -вання або.представляють напарузання /надлишок/ російських , і латинській форм в одній назві /к£ао^чка_белла^онна -дат. СсИсиІ^н-ікі. , панакс женьшень - лат.у«к^//, або визначаючий компонент вказує на окрему видову ознаку лікар-

- 17 7

- »

оької рослини /інші перелічені назви даної моделі/.

Багато номенклатурних назв, утшронпх за т.млмі "іменник + прикметник", мо.чуть конденсуватися, стискатися и однослівні назви. В такому нипадку иідбунаетьсн ніби поглинання одним оловом значення іншого, тобто прояилнетьсд семантичний процес включення, при якому означуване моле вмиватися самостійно, йбиравчи а себе значення відсутнього означення; р.в -вень_^л'апе^зил1ный ■* лан.£,ш_маі|окий ^ланщш, оушени-

иа_тоііііНїАЛ •» сушеница, полинь_цитварнал -» полынь і ін. '

Згідно з правилами Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури біномінальна модель лікарської рооллни іюзинна складатись із родової назви, ііирахеної найчастіше іменником в Н.в. одн., і нйдового означення, виганеного прикметником / и більшості випадків /, узгодтенда з іменником. Переза*-на більшість номенклатурних ботанічних назг>, а такочс народних нази лікарських рослин відповідає цій вимозі. Однак у даній групі наііменуааяь зустрічаються і тршюмінальні, або трикомпонентні назии. - . ’

Трикомпонентні складені найчену.іання лікарських рослин утворені за такими моцелями: "прикметник + іменник + пріш'.е-тник" /конокии^каштан_дбикндвзнный, В2оснли_глаз_чогирехл!іс-ї!3!І!І> 2!1!і,іУ-ІіІіет_пдлено[і) ог£рзчнад_трава_л0карстн9нная, га-^!93*Ш_5М_кистидтыЙ, 52!і§чьл_лапііа_^нїзомнал, ьоЕблгаъя_.ко-5!2ІШ§.обыкновенная, пасгущья_сумка_обнчно^еннан і ін./; "прикметник + прикметник + іменник" /кихаііокое_гуттаі|Є£ЧИіі2е_Д§-£еио, черпык_бера_зоныв гриб / березовуй_черннй_гриб, чзнс - -Ї9^_£2ЛІ2£КІШ32_ІУ'3!ІЗ> 5<МХУв_кошачьи ^гапки, опечьіі_полоане •Лі!!™ / У^ле^уе_ои«чьй_л£іпк:и/; "імсіш.ік * прикметник + нри-кмч: ник" /'і>еи^ель_конскли__мшцчо^однціі, Кіутан_конский_обнк-

ШШШїШ* мак_снотЕ^ний_масличнн£/; "іменник + прикметник + іменник" /золотарник золотая розга, говечавка_соколий_пе-релит, коровяк медвежье ухо/.

Серед триномінальних моделей мокна виділити такі, котрі мають еквівалентні форми, але у вигляді двокомпонентних конструкцій /китаЙ2Ков_гуттаие£дйвов_деЕевд прийнято ще іменувати эвкомия_вязолиотная, 32Лї!і§_к2їіачьи_лапки - цми-/Зоссмертником_педчанш/, ленокую геморройнув грану називають горец перечный; тільки одне трикомпонентне найменування - че£ннй_бар§30вай_гі,иб - може бути представлено у них’ляді двочленного утворення / в ботаніці черный березовый гриб називають трїтовиком_косотрхбчатш/, а також однослівного /в нар о ці - чагуй/. .

За кількістю компонентів триотруктурні найменування в тематичнім групі лікарських рослин е граничні, оскільки багатокомпонентні номінації не були відзначені, за винятком чотирикомпонентної конструкції: трава от сорока и более не-

Складені найменування у сфері лікарських рослин - засіб деталізації покачуваного, визначальними компонентами якого служать у більшості випадків прикметники. У структурі складеного найменування прикметник виділяє або підкреслює б.удь-яку властивість, якість, приписувану слову з предметним значення'.», акцентуючи його видові особливості.Це можуть бути особливості забарвлення лікарської рослини/бе-5§а5_!і§ЕїїЗЗ > й£2о-іИ2_белая, расилек_синий, каоатик желтшУ; розміру і форми /бецронец болі.шой, 3)Шноланакс_внсокий, бу_-^'І!І‘і_*іузкал, іцау н_йу лавоик дни й, £свень_.!цаноБИДннй/; смаковій якостей, запаху /полинь_го£ькая, £їіа_т>д!чая, & -

• - 19 7

' »

тень ароматний, айован душистый/;,, ареалу поширення /агавА американская, йе£еоклет_аа£опе1іскпй, ДИОСкорвя_кпнкяпакая, цетрария^сландокш^; місця, де росте /пере^водяноЯ, лт-£нишік_болотнші, мазония_лесшія, £даква_болотная/; застосування в практиці офіційної і народної медицини /имйпрь аптечный, алтей_лекарственный/ і інші ознаки, властиві по-значуьаному. .

Крім родового визначника, як позначуцапе й складених найменуваннях лікарських рослин використовуються також ’ іменники "трава", "корінь", "листя", "зілля", "ягоча","дерево”, "мох", "чай" /легочная трава, цинготная трава, со-ло,)5Иая_трава, рвотны£_иЬ]зень, слабительныЙ_коронь, ален-2&й5Е!!йский_лиот, соло.дкое_зелье, волчьи_яго^ы, коричное дерево, олениЁ_мох, Копорский_чай і ін./.

Народні складені, назви мають у собі емоційно-експресивне забарвлення, більшість із них у своїй основі -образні, метафоричні. Яскрава образна основа складених найменувань лікарських рослин із семантичної точки- зору визначається різними вицами перенесення /зокрема, за схожістю та за функцією/- . -

Певна кількість назв лікарських рослин здобула свою вихідну народну номінацій за зовнішньою схожістю з частинами тіла представників тваринного світу /конское копито,. медвежье_ущко, песиіі_язик, конский_хвост, гуляння лапка, 252зья_морда, комаровн_носики/; інші - яа зовнішньою'схожістю з.якимось із предметі» Побуту, Господарського інвентаря, одягу тощо /пасі^щья_0£мка, царс ки?]_о кипетз, царская -Ші-ча, петрощ_батоги, волчья дудка, золотая розга, желто-ЙЕОвии_К£личек, ро;щ£копнй_К£ест і ін./. •

- 20' -

Крім того, в дзлій групі відмічені назви, в основу яких покладено функціональне перенесення/птичий клей.'собачье мы-•12' пота, заячья_кровь тощо/.

Розглянуті найменування поряд з оцінним значенням виконують функцію називання. •

У закличній частині підсумовуються результати проведеного дослідження, що витікають з аналізу найменувань лікарських рослин, представленого у розділах дисертації.‘

Основні положення дисертації містяться в публікаціях: -

■ І. Номинация лекарственных растений в русском языке // ; Структурно-семантический анализ единиц речи: Межвуз. сб. научн. тр. - Тула: ТОЙ, 1990. - С. 236-244. - Рук. деп. в ШИОН АН СССР, * 41993 от 1.06.90. ; ; "

2. Семантика названий лекарственных -растений, произрас-

тающих на территорий УССР // Средства речи в функциональном аспекте: Меквуз. сб. научн. тр. - Тула: ТТПИ, 1991. - С. 6573. - Рук. деп. в ИНЯОН АН СССР, » 44286 от 3.04.91. ■

3. Лексико-семантическая характеристика наименований '

лекарственных растений в русской письменности ХУІІа. // Единицы русского языка: структура, семантика,-функция: Межвуз. сб. научн. тр. - Тула: ТІТ1И. 1991. - С. І03-ІІ0. - Рук. дед. ' в ШИОН АН СССР, Я 44794 от 19.06.91. . .

. 4. Словообразовательный аспект наименований лекарствен-

ных растений // Средства речи: структура, семантика, функция: Иежауз. сб. научн. тр. - Тула: ТГПИ, 1992. - С. 47-55. - Рук.' деп. в ШИОН АН СССР, Я 45074 от 12.10.92..

5. О некоторых особенностях мотивационной сферы наимено--вакий лекарственных растений в русском и украинском языках /./ Кчиницы восточнославянских языков: структура, семантика, фун-

- 21 -

кция: Межвуз. об. научи, тр. - Тула: Т1'Ш, 1993. - С. Ї55-165. - Рук. деп. в ШШ)Н АН СССР, * 47889 от 13.01.93.

6. Из наблюдений над семантикой наименования чисто-

тел в русском и украинском языках. - Тезисы, // Материалы докладов Первых Ганичевских чтений 13-14 октября 1990г. -Полтава, 1993. - С. 170-172. '

7. Назви лікарських рослин у окладі фразеологічних

одиниць російської та української мов. - Тези. // Тези наукової конференції мовознавців України 21-23 вересня 1993р. - Київ, 1993. - С. 138-139. '

Шевцова А.В. .

Синхронно-диахрошінй аспект наименований лекарственных растений а русском языке /лексико-семантический и словообразовательный анализ/. Диссертация /на правах рукописи/ на соискание ученой степени кандидата филологи -ческих наук по специальности 10.02,01 - русский язык, Украинский государственны!) педагогический унииероитет имени М.П.Драгоманова, Киев, 1994. .

В работе исследовалась тематическая группа наимено -ваний лекарственных растений в синхронно-диа.чронном аспекта о точки зрения ее лексико-семантических и словообразовательных особенностей. Определены реестры наименований лекарственных растений, выяснены мотивационные признаки данных номинативных единиц, их происхождение и функционирование как в русской литературном языке, так я в русских говорах, рассмотрены синонимические и другие виды отношений нек'гу лексическими единицами, входящими в эту группу.

Материалы диссертации использовались V учебном про -цессе при изучении лексики и словообразования.

Shevtsova. А.'V. .

Synclironlc-dlachronlc aspect of denominations of

herbs і In Киззіап (lexic-semantic » word-formation ‘ і ■ analysis), чье dissertation (on the rights of a manuscript)

for recelvine an academic degree of a candidate of

philological sciences m speciality 10.02. Ql - the Russian

language. UKralnian State Pedagogical University named br

И. p. Drakomanov. tifv. 1994.

In this worK the subject group of denominations of herbs

in a synchronic-diacronlc aspect has been studied from

the point of view of its lexlс-semantic » word-formation

peculiarities. , '

The lists of denimlnations of herbs have been defined motivational characteristics of the nominal units ' in question their origin & usaeen m the Russian literary laneuage and m subdialects, synonymous * other Kinds of relations between the units, which form the given group, have been elucidated. •

The materials of the dissertation were used in educational process while studying vocabulary & word-formation.

' . Китові олова: лексика, етимологія словотвір.

ІНдпнсако до друку гЗ.ЮЛЭЭ^р.Обем ІД.Форнат 60x84 І/І6 Друк офсетний.Іир.ІООпр.Вам.277.Безплатно. .

ДОД УДПУ Ім.Н,П.Драгонанов8,Киїї,Пирогова,9.