автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Синтаксис как компонент идиостиля (на материале произведений А.А. Фета и А.А. Блока)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Синтаксис как компонент идиостиля (на материале произведений А.А. Фета и А.А. Блока)"

ХАРК1ВСЪКИЙ ДЕРЕАВННЙ УН1ЕЕРСИТЕТ

. На празэ.ч рукопису COÍHA' 1ВШЛ Í0P1ÍEHA

'■г-ej

СИНТАКСИС ЯК КОМПОНЕНТ, 1Д10СТИЛЮ (на kaiepiaai tedpíb О.О.Фета i ТЗ.О. Блока)

.02.0^-

Спэц1альн1сть 10.02.0Е - pooiñcbka шва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертзци нз эдоОугтя наугсоЕСГО ступени кандидата $1долог1чних наук

Xapitla - 1993

Дисертац1бю в рукопис

Робота виконона у Харк1вському державному ун!верситёт1

0ф1ц1йн1-опоненти - доктор ф!лолог!чних наук, професор

Пров!дна установа. - Донецький дердавний ун!верситет

Захист дисертацП. В1дбудеться Эжовтня 1096 року о 12 годин! на зас!данн1 спец1ал1зован0г вчено! ради К 02.02.21 Харк1вського державного ун1верситету за '; адресою: 310077, M.XapKiB, пл. Свободи, 4, ауд.И . 2-37. •

3 дисертац1ега иожна ознайомитись у Центральной науков1й б1Сл!отец1 Харк1вського державного. ун!верситету.

Автореферат' роэ1сланий ' 1996 року

Науковий кер1вник - доктор ф1лолог!чних'наук, професор Тарасов Леон1д Феоктистович

Калашникова Галина Федор1вна

кандидат ф1лолог!чних наук,

старший викладач

Гулак 6вген1й Анатол1йович

Вчений секретар спед!ал1зовано!

ЗаГАЛЬНА характеристика роботи

У дйн1й робот1 розглядаеться проблема'поетичнбго синтаксису в аспект! теорП 1ндиЕ1дуального стилю.

Вченнн поетично! мови, и р1тмики, мелодики, синтаксич-ного ладу присвячено чимало праць. Серед них монографи 1 статт1 В.В. Виноградова, ВтМ. ' Жирмунського, Ю.М.Тинянова, Б.В. Томаяевсъкого, Л.I.Тимофеева, Б.М. Ейхенбаума, М.С.Пос-пблога та 1нших авторгв. У сво!й робой ми спирабмося на результата 1хн1х дослз.джень.

Актуальн1оть теми досдиждення визначзеться тим, що проблема свовр1дност1 1д10стил1в поет1в та письменник!в як аспект естетики художньо! мови вивчена все ж недойтатньо. Серед художньо важливих 1 майже не досл1джених компонентов_ щв! проблеми можна вид1лити 1ндив1дуалъно-стил1стичний ана-л1з синтаксису автор!в на матергагу !х в!ртв. Актуальним б п1дх1д до виэначення рис 1ндив1дуалъност1. синтаксису автора нз основ1 вивчення переважаючо! синтаксично! структури 1 за-соб1в :1нтонац1йного варпзвання поетично! мови, осильки вони можуть використовуватись для анализу поетичного синтаксису як компоненту 1д1остилю поет1в.

Актуальн1сть теми дисертацИ гумовлена також 1 тим, цо до ншпшнъого часу проблеми синтаксису мови поетичних твор1в 0.0. Фета та 0.0. Влока не п1длягали спец1алъному розгляду в аспект! теорН 1д10стилга, .тому материалом для досл1дження були 1х, Л1ричн1 твори р1зних рок1в.

Загальною метою роботи б вивчення 1ндив1дуаЬьно-сти-листично! своер1дноет 1 синтаксису пс>зИ на приклад1 худож-.н1х т?ор1в 0.0. Фета та 0.0. Блока 1 виэначення параметр1в такого анал1зу.

Досягнення поставлено! мети реалхэувться у прсцес! розв'яэання таких задач :

1. У рол1 висхадного положения визначення сп1ВВ1Дносен-ня синтаксичних побудов у поетичних мовах двох автор!в 1' ви-далення дом1нуючо! синтаксично? структури !х мов, оекгльки вона фАксув деяьи осноен1 риси 1ндив1дуальност1 синтаксису автора, передбачаб характер 1нтонаци.

2. На основ1 аналазу дом!нуючо! синтаксично! структури поетично! мови встановити найб1льш гозповсюджен! 1нтонац1й-

- 3 -

-них контури, використовуваШ авторами.

3. Досл1дження порядку СЛ1В 1 вивчення гасо61в гнтона-ц1кного вар1вЕання двох автор1в. На щй основ 1 встановлення характеру вм1н \нтонац1иного рух/ та виявлення експресив-но-стшйстичнкх властивостей !х' в1риотворчо! мови.

4. Вид1лення парамзтргв гвдивадуаяъно-стшйстично! сво-бр1дност1 синтаксису'поета.

Виршення цих задан дозволило винести на" эахисг насхуп-н1 положения:

1. Дсмгнунча синтаксична конструюЦя дозволила вилвлтп свобр1 дн!сть синтаксису автора 1 встановитн пануючий иш 1к~ тонац! иного рух у- вгршотворчо! нови.

2. Порядок сл1в, синтаксичн1 фхгурц 1 осоОлиеост! в1р-кованого та синтаксичного членування визначаа властивосй 1нтонац1иного руху ,1 риси 1ндив1дуалъност1 поетично1 мови

' автора. ■■

3. Дом1нуюча синтаксичнз структура та гасоби вара.ювалня вгриово! ^.нтонаци 6 параметрами 1ндив1дуально-стил1стично1 овобр1дност1 синтаксису поез!!.

. Наукова новизна роботи визначазться спецификою п!дходу до досл1джуваного ыахёр1аду: 1ндив1дуалъно-стшистичн1 особ-ливост1 синтаксису поеэп на основ1 всеб1чного вивчення до-м1нуючо1 синтаксично! ^ структури 1 эасоб1в,.'1нтонац1йного- ва-р!ювання поетично! мови ранше не розглядались. У дисерта-! Ц11 пропонуються ■ параметри анал1зу 1ндив:1дуально-стшпстич-но! своер!дкост1 синтаксису поез1! 1 пропонубтъся метод вивчення синтаксису як компоненту 1дгостило.' Новизною в 1 нгеостшпстичний анал!з творчо! спадщини О.О.Фета та 0.0.Блока, проведений у в:дпов1дност1 э вибраним напрямком доол1дження. -. ..

Метододог1чною оснобод ' досд1ддення б ф1лософськ! положения про нерозривний зв'язок мови, мислення. 1 д1йснцст1, положения про взаемообумовлен1стъ'форми та зм!сту, про бд-н1сть одиничного 1 загального.

У процес! досл1дження використовувапись методи Д1нгв!с--яичного спостереження та опксу. Для конкретизащ! властивостей одиниць, як1 розглядаються, . заотосовувались засоби сп!встаалення 1 описово.-пор1вняльций метод.

Теоретична значудЦоть роботи полягаз в обгрунтуванн!

- 4 -

того, цо дом1нуюча синтаксична структура та засоби вариован-кя 3ipcoBo! 1итонацп '-визначэоть !ндив!дуалъно-стил1стичну CB08piflHi"CTb синтаксису в поэзи. Досйгнутга результат в ' суттбвим для подалыго! розробки ц1л1сного, комплексного ана-л1зу вiрпотворчих TeKCTiB у кауц! про мову художньо! л1тера-тури.

Результата та материал« дисертащиного досл!дження ма-ють прямим ешпд у практику. оск!льки у межах ceosï проблематики i характеру кслуть бути використан! у наукових до-сл1дженнях з лхнгвостшистики, у вуз1Есъкпх курсах "JliHrBic-тичннй ачалхэ худоянього теА:ту" та " Стилхстика pocifîCbKoï мози" а такой у вуа1вськону та спальному курсах pocincbKOÏ л1тератури при вивчеюп творчост1 О.О.Фета та 0.0.Блока.

Апробац!я роботи. OcHOBHi результата дисертацишого досл!дженнл обговорювались на гас1данн1 кафедри pocincbKoï !.юви Харк1вського державного университету. 'На материала'. дч-сс-ртацп прочитан!,' обговорен! та опубликован! допов!д1 на рэспубл!канськ!й наукозо-кетодичзпй конференцн (Харйв, 1991), на Всесоюзной науков1Й конференцИ" "О.О.Потебня -досл1дшя слов' янськнх взазмозв* язк1в (XapKia, 1991), perio-налыпй HsyKOBùï копференцх! " Професор Е.В.Кротевич i су-часие мозознавство" (Лыпв, 1991). 1з теми досл1дження опубликовано 2 ci2TTi.

Структура роботи . ДисертагЦя включав ьступ, 3 главн, як1 BiflnoBiflHQ розд1лен! на 5,7 та .6 naparps$i3, а такод висновок i список використано! л!тератури, що мстить 158 назв, загальний обсяг роботи з додаг'Ш 215 CTOpiHOR.

Проблема cBospiflHocTi поетично! шви глибпннз i гносео-лсгачцо багатгаирна. Досл1дження !! потребув дел1катност! та л!нгв!стично1 iHTyiqiî, тому ми розглядали лише деяк! ïï ас-пекти, а залропонований у робот! л!нгв!стичний анализ пое- • тичного синтаксису автора не прётендуб на 'вичерпну. г.овноту.

У дисертащ ï вжнвааться так1 KEaaiTspuiHii, як cniBy-Ч1сть (мелодпийсть), динамхг», напруу.ен!сть iHToiîaiùï. Вони в!дносяться до ряду "розмитих*1 ф1лолог!чких понять, але з неминуч1стю використовуються в теоретичних досл1дженнях з поетично! мови. ïx змтст у наши робот! по Mipi можливост! i необх!дност1 визначазться. Зокрема, сп1вуч1сть - це вЛасти-BicTb штонацП, яка формуеться накопиченннм рнпично та 1н-

- 5 -

• тонащ.йно однор1дних структур, в1дсутн1стю переносов 1 пере-бо!в у 1нтонацИ; динатзм - це властив1стъ хнтонацП, яка' вирадазться в р^аких перебоях мелод1ки, 1нтонац1йного малюн-ку 1 сполученн1 р1зних 1нтонац1йних ко'нтур1в на невеликому в^ршоЕому простор!; напружен1сть, - це концентрац1Я або су-М1сництво р!зних спосо61в п!дсилення 1нтонацП на вхдр1зку

тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАДП

У встуш. обгрунтовубмо актуалън1сть теш дисертавд!, виэначавмо мету 1 завдання досл!дження, доказуемо -елементи науково! новизни, висвИлюемо теоретичне 1 практичне значения роботи.

У першому роздШ "Поетичний синтаксис як об'бкт дос-

• л1дження" розглядаютъся теоретичн! основи проблеми, визнача-еться специф1ка поетичного синтаксису в аспект! теор11 1д1-остилю автора, обгрунтовуеться виб!р у рол1 иатер!алу для досл!дження 1Д10Стил1в 0.0, Блока-та 0.0. Фета.

Свобр1дн1сть поетичного синтаксису пов'язана з поетич-ним мисленням, предметокГпоетичного зображення, св1тов1Дчут-тям автора тощр.

Поетична думка кожного поета розвиваеться по-р!зному, але вона в1дображавться в переважаюч!й синтаксичнш структу-р1. Видхлення синтаксично! доьананти дозволяв визначити ряд 1 1ндив1дуально-стил1стичних особливостей синтаксису в мов! автора, дав можлив1сть говорити про ритмо-1нтонащйний малю-, нок тексту.. Ритмо-1нтонац1бЮ ху^ожнъого твору автор зазделе-ггдь створюб умови для крапр! передач! сво!х душевних пере-

л

живанъ.

Ритмо^1нтонац1йна 0ргйн1аац1я мови 1 особливост! синтаксично! структури т1сно взавиозв'язан!. ВидШння о\фемих сл1в зг!дно компоненте 1нтонад1! виступають засобоы переда-ч1 емоц1йно-смисловйх в1дт!нк1в висловлювання. При емфатич-вому подовженн! голосного вид!лене слово е комун!кативно ва-- гомда.1 концентрац1бЕ емоц1й (Див. концепц1я Тинянова/ 1965;^ Шерв1нського, 1961). Цим досягавться градац!я смислових ак-ценпв, коли вид1лена ознака аавжди зйаходиться на початку синтагми, рядка, _ строфи та в1рша вц1лому, щр б суттевйм ыо-

- 6 -

ментом рит)га-1нтонац1йно1 орган!заци поетично! мови.

Для .поетично! мови .валлив1 ! способи. сполучення. сл1в, прийомк'1-х об'вдкання в ц1ле речення, а'також порядок чергу-велкя член1в реченнв.

У сучасному мовознавств! 1скув дек1лькз думок в^дносно ■порядку суив у в!рнп. 1.1. Ковтунова [1930] вважае порядок сл1в у в1ршотворч1й мов1 в1льним. У св01й робот! ми под1ля6-мо концешды В. В. Виноградова [1991], Б.М. Ейхенбаума С19633, Л.¡.Тимофеева С195ЭЗ, Н.В.Черемжпно! [1939] 1 вважаемо, що , в1ршотворч1й мов1, як 1 проз!., зластив1 схож: норми словопо-рядку, що сп1впздаоть з осйовними вимогами прозагчно! мови. Положения теми 1 реми у в1рш1 не в1льне, 1 р1эноман1тн1 вз-р1анти !х розположеннд не р1вноцша.

1нверс1йний порядок розположёння головних членГв речення зм1ноб комумкативну структуру висловлюезння, надае вхр-' шован1й мов1 емфатичного характеру.

У л!нгв1стищ '1снуб дейлька точок зору на основну рит-м1чну одиницю варша. Б.В.Томашевський [1959] , О.Б.Сиротин!-на [1965] , I. I. Ковтунова [1959] в основу ритм1чного члену-вання в^ршотворчо! мови клздуть метр.

Ми грунтуемось на концепцп В.В.Виноградова [19683, Л.I.Тимофеева [1958], Н.В.Черемисгно! [1939] 1 вважаемо основной ритм1чною одиницею, сильною для в1рша 1 для проэи, эв'язаною э синтаксичною структурою 1 смислом висловлювання, синтагму.

В1ршований перенос вважаемо засобом ~гм1ни 1нтонацшного машонку 1 явищем виразност1 поетично! мови.

Тагам чином , у рол1 вжиадного моменту в робот! анал1-зуетьря дом1нуюча синтаксична "структура.. На хцй основ1 вста-новшоеться пануючий тип. !ктонацп, яку обираз автор. Доып-дивши порядок сл1в у' синтаксич!пй структур!, яка переважав, . ! вивчивши випадки ^иверсН головних ! другорядних член1в речення, а тзкол синтаксичн! ф1гури мови, сп1вв!дноп1ення в1ршованого ! синтзксичного членування поетично! мови, ми встаковлюемо основну модель антонэщ! 1 Характер взр!ювання !нтодецишого руху в л!ричному твор!, що дасть змогу виявити , експресивно-стшпстичн! властивост! в!ршовано! мови. Таке досл!дження дом1нуючо! структури дав момив1сть виявити ос-новн1 параметри ^див^дуально-стшпстично! свобр!дност1 сик-

- 7 -

таксису поета.

Другий розд1л дисертацП "Синтаксична дом1нанта як аспект вивчення i 1ндив1дуально-стил1стичн1к особлииостей синтаксису noesii •' присвячена анал1зу синтаксичних структур двох поет1в. Для визначення сп!вв1дношення синтаксичних конструкщй досл!джувались 150 BipaiB 0.0. Блока i така л к!льк1сть BipmiB 0.0. Фета, HKi в1добрадають ocHOBHi етапи i'x творчост1. 1Б0 BipmiB О.О.Фета нараховують 1894 рядка, а 0.0.Блока 1906 рядйв. Враховуючи незначн! розходження к!лъ-KOCTi i для полегшення досл1джень ми вйкористовубмо у' poöoTi число BipmiB."

Дом1нугачою синтаксичною структурою поетичних мо'в авто-piB б npocTi речення.

У Bipmax О.О.Фета "ця структура складаз 37,1%, а 0.0.Блока - 57,45%. Серед iHniHX структур автори в1ддають перевагу складноп!дрядним речениям, у 0.0. Фета вони складають . 2Z,7Z, а у 0.0.Блока 14,37.. Щ. синтаксичн1 структури зближа-ють поетичний синтаксис обох автор1в. Наявн1сть iHaiix еид!в синтаксичного зв'язку характеризуб ix поетичну мову як по-MipHO книжну.

Перевага проспи- речень дозволяв зробити висновок про сход1сть 1нтонац1йного малюнку BipmiB 0.0.; Фета i 0.0.Блока.

Р1иуче дом1нувачня простих речень у/ noeaii 0.0.Блока св1дчить про пол1предикативн1Сть його BipmiB, чим створювть-ся динам1зм i напрудення текст1в.

Панування простого речення говорить про. скорочення об-сягу речення, що веде до б1льш TicHoi взавмод!! сл1в, словесно! i поетично! економП.

• Зменшення довжини речення вшшвае на скорочення обсягу 1нформац1!, об'еднано! влечения [Див. концешДю К. Кожевниковой 19763. О.О.Блок розпод1ляе 1нфорыац1ю невеликими дозами, виключаючи широк!- змалювання. Виргшення ' глобальних проблем i в!дкрит1сть зовтшньому св!ту гармонують з лако- , н!чними перекаэами, щр б джерелом р!зних стил1стичних ефек-TiB.

-Зображаючи миттев! д1! i враження 0.0. Фет частШе за-' лучаа широк! розгорнут1 оинтаксичн1 конструкцП, збШшуючи щм дозу 1нформацП i -дооягаб 1нших стшпстичних ефект1в.

Анал1э виб!рковост1 у межах floMiHyliMoro синтаксичного - В -

типу показав, що поетична думка двох поет1в реэлхзубться в структур! простого двохскладного речения. • ■

У 0.''0.Фета ц1 конструкци' складаютб'73,25% а'у О'.О.Блока 65.83Х. Решта речень односкладн!, серед яких вщцляютъся означено-особов! у обох авторхв, безоообов! у О.О.Фета 1 но-м!нативн! у 0.0.Блока. Шдвгацбна концентравдя таких стг/ктур св1дчнть про переважання точки зору автора 1 воображав по-л1предикативн1сть поетично! мови. Ця риса найб!льш явно ви-ражена у поетичн1й мов1 0.0.Блока, толу 1ндиз!дуально-сти-Д1ст5инши особливостями кого поеэ11 б динамизм, налруження, порушення плавност! !нтонавд!, тод! як у 0.0.Фета л1рика б1льи гармонхйна.

Для вщцлення гндивхдуально-стшистичних особлквостей поетичних мов автор1в було проведено анал1э д1бсл1вно-ф1н1т-ного куща домхнуючо! синтаксично! структури, роЕглянут1 проблеми його рогпоЕсюджекня, форм часу та'!х зм1ни.

Опора д1бсл1в на аменники в непрямих в1дм1нках .ро'бить поетичн! слова 0.0.Блока 1 О.О.Фета образними, причому в по-етичн1Й мов1 О.О.Блока'це виражено яскрав1ше. В1н дещо час-тше, Н1ж О.О.Фет, передаб об*бктивн1 або обставин! в1дно-шення в субстантивных словосполученнях. Це псслаблюв синтак-С1Г4Н1 зв'язки, в1дкриваз шлях до розчленування конструкцИ. Розчленування синтаксичних конструщцй 0.0.Блока надзз вл-разност1 його поет1чн1й мов1, наповшоючи П емоцшно.

Поширення д1еслова одним компонентом дсм1нуб в поетич-нш мовД обо:-: поетхв, апе у 0.0.Блока-це "виражено бхльш ч1т-ко 1 п1дкреслюб нашу думку про щдтлцену предикатиЕГпсть поетично! мови авторз. Вгдсутн1сть залежних ыпв при д1вслов1 у О.О,Блока 1 О.О.Фета п1дсилюб невизначенхсть !хньо! поетично! мови. Наявнд.сть д1всл1в, поширенних к1лькома компонентами, б1льшою мхрою характерна для вгрппв 0.0.Блока,' що. п1дв!щув !нформативн!сть його поетично! мови.

У домшухтй синтаксич1й структур! обох поет!в перева-жав форма, тепергинього часу Д1есл1в ! зв'язшп з нею фсрми минулого перфектного ! йростого-майбутьного, при цьому в по-етичмй мов1 О.О.Фета ця риса проявилась яскрав!ше. Де надав його текстам одномазптност! синтаксичного руху, плавн!ст1 антонацпгаого малюнку.

Виразн1 засоби змгщення часово! перспективи б!льшою м!- 9 -

'рою анайшли вираження в поетичнш mobí О.О.Блока, що доэво-ляб авторов! засобами синтаксису в1добразити складш вЛдйн-ки почутт!в, переливи емоЩйних mstopiç, танку гру експре-ciï, як1 надаять в1ршотворч1й mobí почуття плину часу i жит-тя.

Поетичяа мова О.О.Фета характеризуемся большою гармо-híhhícth), а 0.0.Блока б1лыюю динам1чшстю i образнхстю.

Для анал1зу спец1фгчних рис варшотворчого синтаксису нз ochobí варивания були виявлен1 серед дсшнувчо! синтаксич-но! структури пддкласи простого речення'за його лоширён1стю i ступенем ускладнення.

Дом1нуюча бинтаксична кокструквдя - просте речення -в б1Льшост1 випадк!в у О.О.Фета поширена í неускладнена, а у О.О.БлокЗ" поширена i ускладнена.

Поширення простого речвння обома авторами сприяв роз-гортанню речення, збШ>шеншо його маси, що-робить конструк-. ц!ю мени самостiйнсю, б1льш здатнов до розчленування. Неуск-_ ладнен1сть просто! синтаксично! структури О.О.Фета характе-ризуб !! як б!льш просту в nopiBHHHHi з конструкциями О.О.Блока.. Для.характерна сШвуча хнтонащя.

Використання ускладнюючих елемент1в, як! перевадають у 0.0.Блока, робить його синтаксичн1 структури б1льи розчлено-ваними, н!ж у О.О.Фета. У обох aBTopiB у, рол1 ускладнюючих елемент!в кайчаст!ше використовуютъся одноргдн! члени, hkí парцелооть констругаЦю i розширювть в!ршотворчий ряд.

Д1вприкметников1 i д1бприсл!вников1 звороти, як! ч1т-Kime проявились у поетичн!й mobí 0.0.Блока, зб1льшують се-мантичний момент фрази, надають- його mobí динам1гму, налру-женост! i вирагност!.

ЧасПше вживания О.О.Фетом авертань i використання вставних конструкц!й 0.0.Блоком сприяб розчленуванню конс-грукц1! i дозуванню 1нформац1!.

Синтаксична структура 0.0.Блока б1льш економна, а пое-тичний ряд С1льш стиснутий, н!ж у О.О.Фета. Використання таких структур дйэволяб вар!ювати в1ршовану 1нтонащю, виража-точи эм!ни настрою лиричного героя i разом з ним автора. Пое-тична мова ,0.0. Блока б!льш емоц1йна, виразна, динамична.

Використання питальних речень, пов'я'эаних з риторичним значениям, айо л!ричною медитащею, -сприяв вар!юванню íhto-

- 10 -

нацИ заздяки зм1я! 1нтонац!йиих контур!в.

ДомИгуюча синтакснчна структура у 0.0. Блока - автосе-мантична, а у О.О.Фета синсемантична, це в1дображгеться на структур! речень 1 на порядку сл!в.

Тагам чином» у другому роздШ завдяки вичленуванню синтаксично! дом!нанти 1 !! анаИзов! стало,молливиу вкпли-ти спец!ф!ч.ч! риси Шостил1в~поет1в, тому гсм!куйча синтаксична структура б вахлквкм параметром 1нди?1дуально-стйл!с-тично! своер!дност! авторгв.

У рол! приклад!в у Лодатку наводяться лосл!мення синтаксичних дом1нант в!рш!в О.О.Фета " Нз рассвете " 1 0.0. Блока "Я - Гамлет. Холодеет кровь...".

Трет1й розд!л "Засоби вар!ювання в!ршсвоГ !нтонацП" присвячений особлив остям використання порядку сл!в, ритсрзэт-них ф!гур, в1рпового 1 синтаксичного розчленування твор!в для створення емфатично! !нтонацП поетично: мови.

Проблема порядку сл!в у рос1йсък!й мое! розглядалась ие М.В.Лсмоносовим. У цодальиому вивченн! питания яам!тились два етапи: до постановки проблеми актуального членування ! п!сля не!. У сучасн'й л1нгМстиц! актуальне членування ста^о предметом вивченя 1.П.Распопова 11961). 0.Б.Сиротин1но! [1965] ,1.1. Ковтуново! [1976] та !нсих вчених.

В оц1нц! порядку сл1в ми сикористовуемо концепц1ю О.Б. Сиротин!но! С19651.

Перем1щення член1в речення в нехарактерну для ньогс пре- або постпозиц!» н!би ламав словосполучення 1 1накше членуе речення, веде до додатково! паузи, тема 1 рема вияв-ляються в р!зних мовних' тактах » то тягне за собою зм!ну в 1нтонад1иному малинку в!ршотворчого рядка.

1снув дек!лька думск в!дносно !нверс1? як засобу вираз-ност1 в!ршотворчо! мови [див. концепц!и Виноградова; 1941; Томашевського, 1959; Якобсона, 1985; Поспелова, 1961; Шер-в1нського, 1960; Черемис1но!< 1989 1 Ковтуново!.. 1976 ]. Ми розд1ляЕмо концепц1ю Виноградова-В.В. та !ндах зчених 1 зеэ-яавнд, що порядок сл!в в1дноситься до -явит експресивного синтаксису. Висування слова вперед робить мого-б!лыв значу-щим, б1льш наголоиеним [див. гонцепЩю 1ПерЕ1нського» 1951]. Препсзиц!я реми ствсрюв емфатич!гу 1н?онац!ю: эвидке я1 двинет« тону на початку рядка 1 поступове його знилення налри-

- И -

К1Н1Ц. Кожна 1а частин синтагми дорхвкюб самост1йн1й синтагма Зм1на емоц1й автора в1дображавться в 1нтонац1Йн1й пе-реривчатостх, поетична мова характеризуешься схвильован1стю.

До структурних тип ¿в 1нверсп'1 ми взносимо контактну " 1 дистантну 1НверсИ.

3 точки зору рсий, яку виконув хнверс1я можна ещЦлити версиф1кацшну, смислову -1 стшастичну Аверса I, але в пое-тичному текст1 важко говорити про щ пшерсп в чистому виг-ляд!, а скорме про переважаиня т1б! чи 1нлю! !! ролх.

1ншим засобом- вар1юьания поетично! 1нтонац1! е риторич-н! ф1гури.' До ф1гур мови звертадись у сео!х працях Жирмунсь-кий В.М. [19763, Виноградов В.В.С1941; 1976] , Тимофеев 4.1. [19593, Томашевський Б.В. С19833, Тинянов Ю.М. [19653, Ей-хенбаум Б.М. [19683 та 1нш..

Повторения синтаксично однорхдних дглянок тексту сприяе напруженко 1нтонацП, яка падав на суттбв1 'в смисловому в1д-нопенн! фрагмента. Чим больший розмар компоненту, який пов-торюеться, тим нижча експресивнасть прийому.

Кр1м експресивно! функщ!, риторичн1 ф1гури-виступалть у рол1 допомхжних засоб1в повднання частин речения, абзац!в, строф.

Р1зн1 види повтор1в 1 параделг^ми .вШграють важливу роль у композищшпй побудов! в1рш1в.

У класифз.кац1! фггур ми под1лябмо концепцш Скребньо-взю.м.' [1975; 19893 .

За допомогои синтаксичних ф1гур мови досягагться акту-альне членування речения з вид1ленням його частини в самостилу рему, як правило без 1нтонац1йного 1■стуктурного роз-риву висдовлювання.

Ефект синтаксичного членування, який викикав при 1нто-нащйних 1 структурних поруиеннях висловлюгання, викликаних актуальные членуванням, виявляеться у в1ршових переносзх.

Питаниями IX вивчення ааймались Кирмунський В.М.[19753, Виноградов В.В. [19763, Томапевський Б.В. [19833, Ейхенба-ум Б.М. [19683. Проблема створення механизму експресивно! 1нтонацП . за допомогою перешхив г^користовувалась Тарасовку Л. Ф. [19753, Черемискою Н.В. [19813, Ковтуновош 1.1. [19203( Ак1мовою Г.М. [19903, Холшевн1ковим В.е. [19913.

Переноси можу-ть бути сильними 1 слабкими [див. концеп-- 12 -

ц1н ХолшеЕнгкова, 19903. Вони створюють переривн1сть, схм1гьован1сть 1нтонац1йного малюкку.

У зв'язку з цим висувавться гапотеза, що эасо5и 1ктона-вдйного вар!ювання можуть слулитй параметрами 1ндив1дуаль-но-стил1стично! сво5р1дност1 синтаксису автора.

Виходячи з цього, досл1джувались дислокацп сл1в у простих 1 скяадноп1дрядних реченних в1ршотворчих текст1в ав-тор1в.

У простих синтаксичних структурах О.О.Фета та 0.0.Блока переважав прямий порядок сл1в, причому ця риса у поетичн!й мов1 0.0.Блока виражена ч1тк1ше. Це ствсрюе основу при-родньо! поетично! 1нтонац1!, воле до концентравдI однор1дних йтонавдйних структур, але не робить 1нтонац1ю 0.0.Блока адентичною штонаци О.О.Фета.

У псетичних иовах О.О.Фета 1 0.0.Блока переважають ем. фатичн1 Аверсы головних членхв речень. Дещо бгльша к1ль-к1сть версиф1кащйних 1нверс1й у О.О.Фета сприяв р1вному протхканню 1нтонацП ного-твор1в.

У псетичтй моз! 0.0.Блока 61льсоя м1рою проявилась • емфатична роль 1нверсП ■ другорядних член1в, особливо непря-ыих додаткхз. У поетичн!й мовг О.О.Фета важливе значення мае версиЗакащйна роль П1верс1й додатк!в 1 означень. У цьому гв'язку псеткчкз мова 0.0. Сета 61льсою м!рою гармон1йна, игл О.О.Блока. На фон1 поступового руху 1нтонац11 яскраво бачаться викрйвлення, пов'язан1 1з вживаниям 1нверс1й, як1 передають емощйну налруженЮть, драматизм душевних пережи-вань автор1в.

Досл1длення 1нтонац1йних коливань, вгосликаних викорис-танням авторами риторичних ф1гур, характерних для поез1! ви-явило б1льш явне вживаня'я Гх 0.0.Блоком, що дозволяв говори-ти про напружено-поривистий стиль його вгршотворчих 'рядк1в, ф1ксуючих зм1ну емоцп! автора. • -

Синтакс«чн1 ф!гури О.О.Фэта 61льи насичен! другорядними членами, що п1двищуе концентрац1ю розгорнутих синтаксично однорхдних д1лянок тексту, '. 1 це сприяе плавност! 1нтонац11. У поетичн1й мов! О.О.Фета знайдено ОШше ф1гур, як! спри-яють ритм1зацп тексту : паралел1эми,. асиндетон, анадиплоэ1о 1 еп1форй. Вони формують сп1вуч!сть 1нтонацП.

Використання 0.0.Блоком в1дносно б!льшо! к1лькоот! син-- 13 -

таксичних ф!гур, як1 формуютъ 1нтопад1йн1 викривлення (ел!п-скс, апос!опеэа, анафора, х!азы, с1мшюка), сприяв пхдвиден-нв емфатизавд! його поетично! ыовк. Вони, як правило, не по-, ширен!, тому синтаксично одвор!дн! д!лянки тексту корост, ! !нтонац!я вйявляеться налруяен!шою„ $пд у О.О.Фета, нав!ть у випадку вкивання паралел!зм!в 1 еп1фор.

~ Синтаксичн! ф!гури б засобсы створення стильових дон!-нант поет!в, як! визначають характерне звучания !х л!рики. Сво5р1дн1сть пров!дно! тональиост! 0.0,Блока полягаБ в кап-ружекост!, афективност!, динашзмов!. Специф1чними рисами стилю О. о:Фета б ур!вноважен!сть, плав!псть звучания його худолипх твор!в, що передашть настр!й дурби ! ему тку.

Сп1вв!дкошеннй гармон!вуючих !нтонац!йних засоб!в пере-вакаг у поетичн!й мов! О.О.Фета, сприяв б1лъицй плавност! кого !нтонац!й.

Пор!вняльний анал!э випадк1в несовпадения в!ршових ! синтаксичних членувакь у В1ршах обох автор!Е показав, що поста використовують в!ршов! переноси для вид!лення смислових ! емоц1йних центр1в синтаксичних конструкщй.

У поетичтй мов! 0.0.Блока нами виявлена схильн!сть до б!л1ш активного використання цього прийому, що пояснювться тенденц!бю тема-рематичного сп!вв!дношення в!ршу ! частини фрззи поета. Велика к!льк1сть в!ршових перекгс!в, особливо сильгах, , у поетичних текстах О.О.Блокз членуб синтаксичн! кокструкукцП, анал!тизуючи його поетйчну мову.

Трндешця сп1впадалня'вгрЕового та синтаксичного члену-ванкй у поатичнш мов! О.О.Фета створюв умови для плавност!, сп!вучост! !нтонац!йного малинку, забезпечую'чи панування РСК ! гармошзуе тексти.

В!дносно невелика загальна кШисть в1ршов1й перенос1в не здатнз кардинально порушити -спхвучють гнтонацп 0.0.Блока, зояи лише збхльшунть И налружетсть, передаючи афектив-ний стан д!ричного суб'екта або вказуючи на осно^н! кульм!-нанти.

У результат! досл!дження ритмо-!нтонац!шшх ф!гур, а такса р!зних прояв!в ! порушень зеркально! 1 переносно! си-ыетр!! у в1ршах О.О.Фета та О.О.Блокг див. концепц!ю Чере-мкс!но!Р 1989) встановлена перевага низулдиих мелод!йних то-н1в 1 монотошв, загальна плавн1сть м1жсинтагмових зрушень,

- 14 -

npoHBiB, об'бмно!, зеркально!, ритмо-ф1гурно! симетрП, а також деяк1 особливост! !х порушень. Використання таких при-йом!в вабезпечуе равнин, спок1йний pyx iHTOHai;i! в1ршовано1 мови aBTopis , причому у О.О.Фета ця тенденц1я■проявлябться noMiTHime. Його поетична мова характеризуемся б!лыпою гар-MOHien, музикальнЮт», сп!вуч!сть !нтонац1| виражена яскра-- Bime.

Зм1ст б1лыпо! кШкост! висх!дних TOHiB, використання симетр!! об'емностей мало! величина, велика к!льк1сть не-плавних м!жсинтагмових nepexofliB сприяв викривленню !нтона-цшного малюнку у noesif О.О.Блока, паралельним емоц!йним п1двищенням i зниженням л1ричного. героя. Його поетична мова перервна, динам1чна i менш гармон!йна.

Таким чином, у третьому розд!л! роботи"всеС1чно досл4д-жен! засоби !нтонац!иного вар!ювання в дом!нуюч1й. синтаксич-Hiй структур! noeTie i на'ц1й DCHOBi вид!лен! специфхчн! ри-си 1д1остил1в автор1в , тому вони.6 важливкми параметрами характеристики 1ндив1дуально-стил1отично! свобр!дност1.поетичного синтаксису автора.

У Лодатку анал!зуються особливост! синтаксису двох пое-TiB на MaTepiaii BipniB О.О.Фета "Скрип шагов вдоль улиц белых...", О.О.Блока " Ты божий день.Мои мечты...".

У Висновку розглядаоться результата дисертац!!'Досл!-джен1 сторони синтаксичних структур поетичних мов.О*.О.ФеТа i О.О.Блока сприяли вид!ленню специф!'чних рис синтаксису !х !д!остил1в, щр дозволяе говорити про р!еницр 1х !ндив1дуаль-. но-синтаксичних систем i зм!ни !нтонац!йного руху. !х BipmiB.

1нтонавдя двох поет1в сп!вуча, але у поетичн!й мов! О.О.Фета сп1вуч!сть вйступав б!льш пом!тнсю, а у мов! О.О.Блока вона перетворгаоться. \

CBospiflHicTb поетичного синтаксису гнаходить вираження в характер! дом!нуючо! синтаксично! структури 1. у викорис-танн! засоб!в вар!ювання в1роовано! !нтонац!1, тому вони в важливими параметрами вивчення 1 спису !ндив!дуальйо-стил!о-тично! CBOspiflHocTi синтаксису агтора.

Реал!зований у робот! принцип досл!дження може викорио-товуватись для вивчення поетичного синтаксису як компоненту ifliocTiuro iHmnx noeTiB.

- У Додатку наведен! таблиц!, як! дэмонструить к1лък1сне СП1ВВ1ДНОЕеиПЛ plSKKX ТШ11В СИНТаКСИЧИИХ структур ПОРТ1Е i íiHrEOCTü)iiCTH4Hí анал1зи вказаних panime BipaiE.

3 теми дисертацП опубликован! так! робота:

1. Проблема свеоОразик синтаксиса автора при изучении литературы // Материала респуб. научн.-метод. кснф.-Харьков: ХИИГХ, 1991.-Ч.2.-С.89-90.

2. К вопросу об индивидуальном своеобразии синтаксиса поэтического ягыка А.А.Блока и А.А.Фета // Тез.докл. и сообщений Всесоззн.научн.конф.-Харьков: ХГУ.1991.- 4.2.-'

. С.106-108.

3. К вопросу о параметрах индивидуально-стилистического своеобразие синтаксиса // Тез. докл. регион, научн. конф.-Дьвов: 1991.- С.141-143.

4. К вопросу о вычленении синтаксической доминанты при• изучении идиостилей // Сб.научн. раб. аспир. Харьк. гос. ун-та.-Карьков:Основа, 1992. -С.237-240.

5. Синтаксическая доминанта как ванный аспект изучения индивидуально-стилистических особенностей синтаксиса поэзии: (На материале произведений А.Фета и А.Блока).-Харьков, 1991.-39с.- ¿en. В ИНИОН АН СССР 6.10.91., !! 45414.

А Н О Т А Ц I Я

Soina I.Y. "Syntax as an idiostyle's component (on material of роыпз by A.A. Fet and A.A.Block)".

Dissertation (thesis) for academic degree of Candidate of Philologic Sciences in speciality ip.G2.C2-- Russian language.

Kharkov State University,

Kharkov, 1990

A manuscript upon investigation of individual-stylistic peculiarities of poetry's syntax on material of lyric poems t>y A.A.Fet and' A..A.Block is submitted for defence. The author ascertains, that poetry's syntactical peculiarity manifests itself in the predominated syntactical structure and in methods of' inton3tional variety, consequently they are important traits of individual-stylistic peculiarities of poet's syntax.

Key words: intonation, predominated syntactical structure, invertion,.. syntactical-figures, syntegm, accent, ■ melody.

Соина И.О. "Сгатакеис как компонент кдиостиля (на'мгте-Р'-тплэ произведений А.А.Фета и А. А.Ело к.-,)".

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02- русский язык.

Хсрьковский государственный университет,

Харьков, 1996.

Защищается рукопись, в которой исследуются индивидуально- стилистические особенности поэзии на материале лирических произведений А.А.Фета и А.А.Блока. Установлено, что>своеобразие поэтического сиснтакспса находит выражений ¿в характере доминирующей синтаксйческой структуры и использовании средств варьирования стихотворной интонации, следовательно, они являются важными параметрами изучения и описания индиги-дуально-стилисткчесгаго своеобразия синтаксиса аатора.

- 17 -

Кдючст слова: ].нтонац1я, домгнуюча синтаксична структура, 1нверс1я, синтаксичнг фхгури, синтагма, наголос, мело-

Д1Я.

В1дпрв1дальниЯ за випуок ШЕВЕЛЕВ В.М.

Шдп.до друку 27.06*95. Формат 60 х 84 1/16-. Ойсяг: 1,0 ук.-друк.арк., 1,0 обл.-вид.арк. ТЬраж 100. Зам. 177.

Дяьциця оперативного друку ХДАУ.

312131, н.ХаркЬ), п/в "Комун1ст-1", уч.м1ст<|чко.