автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Системные отношения в словарном составе английского языка и их лексшсографическое отражение.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Системные отношения в словарном составе английского языка и их лексшсографическое отражение."

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Г.І. МЕЧНИКОВА

р Г З ОД На правах рукопису

ГОЛУБ ЮЛІЯ ІВАНІВНА

УДК 802.0-3

СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ В СЛОВНИКОВОМУ СКЛАДІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЇХ ЛЕКСИКОГРАФІЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ

Спеціальність: 10.02.04 - германські мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ОДЕСА -1998

Робота виконана в Запорізькому державному університеті

Науковий керівник

кандидат філологічних наук, доцент Скибіна Валентина Іванівна, зав. кафедри теорії англійської мови Запорізького державного університету.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Швачко Світлана Олексіївна, Сумський державний університет, зав. кафедри прикладної лінгвістики; кандидат філологічних наук, доцент Шевченко Неллі Георгіївна, Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова, доцент кафедри лексикології та стилістики англійської мови.

Провідна установа

Київський державний лінгвістичний університет, кафедра лексикології та стилістики англійської мови.

Захист відбудеться 8 жовтня 1998 р. о 13. ЗО годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 41.051.02 в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова за адресою: 270058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 91.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова.

Автореферат розісланий "б " вересня 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Тхор Н.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У реферованій дисертації словниковий склад англійської мови досліджується з точки зору завдань лексикографічної презентації його системної організації, яка представляє одиниці лексичного рівня в усьому різноманітті об’єднуючих їх системних зв'язків.

Вивчення теорії і практики англомовної лексикографії засвідчило актуальність застосуваїшя системного підходу до словникової інтерпретації лексики. Зверненім до системного опису як до способу організації матеріалу лексикографування обумовлено можливістю побачити кожне слово не тільки з точки зору властивих саме йому характеристик, але й у гшані їх специфічної реалізації в мережі зв'язків і відношень з іншими елементами лексичної системи.

Розробка методики лексикографічної презентації системної організації словшікового складу англійської мови є метою даної роботи.

Відповідей) до поставленої мети було визначено такі завдання: вивчити історію зародження й розвитку системного підходу до мови в цілому і її лексичного рівня зокрема;

спираючись на аналіз праць із загальної теорії систем, виділити сукупність ознак, наявність яких доводить системність досліджуваного об'єкта;

здійснити послідовне застосувати отриманого комплексу ознак до словникового складу англійської мови та англомовної лексикографії;

виявиш структурні відповідності між параметрами лексичного рівня мовної системи і параметрами словника;

проаналізувати існуючі методи лексикографічної презентації системних відношень в лексичній системі англійської мови як на рівні семантичної структури слова, так і на рівні лексичних мікросистем, що утворюються численними зв'язками слів;

зіставити парамегри системної організації лексичного рівня англійської мови із застосовуваними прийомами їх лексикографування з метою верифікації адекватності останніх поставленим завданням;

виробити методику лексикографічної інтерпретації системної організації словникового складу англійської мови, що поєднує питання макро- і мікроструктури словника.

Об’єктом даного дослідження є англомовна лексикографія з точки зору відображення в ній системних відношень одиниць словникового складу. .

Матеріалом дослідження стали дані тлумачних, ідеографічних, тематичних словників англійської мови, словників синонімів і антонімів. Усього було проаналізовано 38 словників.

Методика дослідження косить комплексний характер. Вона включас порівняльно-історичний метод, метод аналізу лексики за тематичними групами і в межах семантичних полів, метод кореляції мовних явищ різних рівнів.

Дослідження пов'язане з пріоритетною галузевою програмою, що розробляється в Запорізькому державному університеті: «Проблеми нового змісту та методики навчання й виховання».

Актуальність дисертаційної роботи обумовлена як загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на виявлення сутнісних характеристик об'єктів через вивчення їх системних властивостей, так і специфічними завданнями практичної лексикографії, серед яких відображення всієї повноти системних відношень у словниковому складі можна вважати одним із найбільш нагальних.

Теоретичне значення даного дослідження полягає у встановленні типу кореляції системної організації словника і системної організації словникового складу англійської мови, а також у розробці положень системного словника англійської мови, в якому системи зв'язки лексичних одиниць відображаються не в прихованому, а в ексиліцитному вигляді.

Його практичне значений обумовлене створенням пілотного варіанту системного словника англійської мови й можливістю використання результатів дослідження при складанні словників різних типів. Крім того, викладені в даній роботі спостереження можуть наводитися в курсі загального мовознавства, лексикології та лексикографії.

Новизна проведеного досліджешія полягає в послідовній адаптації принципів системного опису словникового складу мови до завдань лексикографії, у визначенні типу структурної відповідності параметрів словника параметрам лексичного рівня мовної системи, в розробці на матеріалі англійської мови принципів побудови словникової статті, що дозволяють останній адекватно інтерпретувати лексичну системність.

Апробація роботи. Результати проведеного дослідження представлялися на щорічних наукових конференціях у Запорізькому державному університеті (1996, 1997, 1998), Міжнародній конференції «Актуальні питання

мовознавства» (Мінськ, 1996), IV-й Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики (Ялта, 1997), IV-й Міжнародній конференції «Франція та Україна, науково-практіїчний досвід у контексті діалогу національних культур» (Дніпропетровськ, 1997), Міжвузівській науково-практичній конференції «Лінгво-методичні аспекти викдадашія іноземних мов» (Івано-Франківськ, 1997), V-й Міжнародній конференції «Teaching English - 2000»

(Дніпропетровськ, 1998), Всеукраїнській науковій філологічній конференції «Проблеми сучасної англо-американської філології. Лінгвістичні та літературознавчі аспекти» (Черкаси, 1998). Всі розділи дисертації

обговорювалися на засіданнях кафедри теорії англійської мови Запорізького державного університету.

Положення, що виносяться на захист:

1. В термінах загальної теорії систем лексикон є упорядкованою, структурно багатовимірною, цілковито надійною, неелементарною, багатошаровою, гетерогенною, стійкою, детермінованою, унікальною вторинною системою з опосередкуванням, якій властива регенеративність, переривчастість, варіативність і різнорідність функціонування.

2. Створення загальної картини лексичної системи англійської мови передбачає синтезування інформації про системні відношення, що існують між її елементами як на мікрорівні, тобто в семантичній структурі кожного слова, гак і на макрорівні - в різних угрупуваннях лексичних одиниць.

3. Як сутнісна риса лексичного рівня мови його системна організація вимагає послідовної репрезентації в межах словника, який також є системним за своїм характером. Системні параметри словника корелюються з системними параметрами лексикону в усіх напрямках. Єдиною виявленою відмінністю є відкритий характер лексичної системи і відносно закритий характер словника.

4. Проблема відображення системних відношень одиниць словникового складу' може бути вирішена в межах алфавітної лексикографії шляхом її збагачення досягненнями інших напрямків науки про складання словників, що втілюються в гніздових, тематичних, ідеографічних словниках. Такий підхід дозволяє певного мірою вирішити існуюче протиріччя між двома фундаментальними принципами лексикографії: принципом утилітарності й принципом науковості.

5. Адекватна лексикографічна інтерпретація лексичної системи англійської мови потребує вдосконалення параметризації словникової статті з максимальним залученням до неї гіпонімів і гіперонімів. синонімів, антонімів, тематичних відповідників, похідних слів, вільних та стійких словосполучень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (174 роботи), списку лексикографічних джерел (38 словників). Обсяг дисертації -180 сторінок.

Структура роботи обумовлена прагненням підійти до дослідження лексичної системи з певним набором універсальних ознак. Звернувшись до параметрів і ознак загальної теорії систем, які ведуть свій початок з універсальних філософських категорій, ми вибудувати роботу в руслі їх послідовного застосування до опису словникового складу англійської мови та

його лексикографічної презентації. Цим була створена теоретична основа запропонованої нами методики словникової роботи.

У вступі обгрунтовується вибір теми дослідження, визначаються мета й завдання роботи, її актуальність і новизна, розкривається теоретична й практична цінність дисертації, формулюються положення, що виносяться на захист.

У першому розділі лексична системність досліджується шляхом послідовної адаптації до вивчення лексикону сучасних методів загальної теорії систем в контексті багатовікової традиції пошуку об'єктивній основ цілісності й упорядкованості предметів і явищ всесвіту.

Історія розвитку ідеї мовної системності нараховує кілька тисячоліть. Так, отримані емпіричним шляхом відомості про те, що мова являє СОООГО своєрідну єдність, яка складається із певним чином організованих елементів, містяться ще в працях давньоіндійських, вавілонських, хетських, китайських дослідників. Значний внесок у формування системного підходу до мови зробили філософи античності й середньовіччя.

Збережені писемні пам'ятки свідчать про те, що саме практичний опис словникового складу за групами понять, класами предметів, а пізніше - за словогворчими гніздами, що сягає стародавніх часів, дав початок системній інтерпретації мови в цілому і окремих її частин. Особливе значення для розвитку даного напрямку мовознавства мало положення про якісну своєрідність цілого порівняно з його складовими частинами. Усвідомлення цього факту сприяло, з одного боку, розробці вчення про різні аспекти мови, а з іншого, - теорії про існування універсального інваріанту мови, під яким розуміють людську здатність, що реалізується в етнічних мовах.

Однак послідовне, теоретично обгрунтоване застосування принципів системного підходу почалося лише в вісімнадцятому столітті, коли мовознавство виділилося в самостійну науку, виробивши спеціальну форму організації матеріалу, власну термінологію і методи дослідження.

Теоретичне осмислення системних властивостей лексики взагалі властиве науковій думці останнього століття, оскільки саме в цей час лінгвісти звернулися до вивчення специфічних системних характеристик лексичних одиниць та існуючих між ними зв'язків. Залежно від методу, предмету та умов вивчення лексикону дослідження велися в різних напрямках, серед яких -тематична, польова, понятійна, соціолінгвістична інтерпретація словникового складу, розгляд лексики як імовірнісної системи, системи кодів і кодових переходів. Разом з тим, незважаючи на багатоплановість і глибину проведених досліджень, ідея системної організації лексикону не стала аксіоматичною. Це, скоріше, теорема, що потребує переконливого доказу, правильність якого постійно береться під сумнів.

Підставою для існуючих сумнівів служать певні властивості самої лексичної системи. До числа таких властивостей перш за все відноситься характерна для лексикону семантична невизначеність, складність і багатограішість його основної однниці, неоднорідний характер організації, складновивідність утворюючих його мікросистем, постійні порушення збалансованості складових елементів. Однак перераховані властивості, на наш погляд, відносяться до факторів, що не підривають лексичну системність, а провокують і стимулюють її розвиток.

Обгрунтовуючи правомірність розгляду словникового складу англійської мови як системи, ми виходимо з факту наявності в ньому більшості сугнісних ознак лінгвістичної системи. Деяка модифікація конкретного змісту таких системних ознак, як відносна неподільність одиниць, ієрархічність, структурність, відкритість, мінливість, динамізм обумовлена структурною і функціональною специфікою об’єкта дослідження.

Так, відносна неподільність одиниць лексичної системи проявляється в тому, що слова, являючи собою єдність цілого послідовного звучання і закріпленого за цим звучанням певного поняття і образу, здатні інтегрувати одиниці нижчігх рівнів - морфеми й фонеми. Однак зв’язок елементів слова унеможливлює появу між ними нового елемента.

Ієрархічність лексикону обумовлена його входженням до системи вищого порядку - мови в цілому. Пріг цьому сам лексикон об’єднує в собі безліч мікросистем, що відображають різноманітні характеристики його елементів, а його основна одиниця - слово - включає одиниці мовних підсистем нижчого порядку. -

Структурність лексичної системи передбачає наявність певної мережі відношень і зв’язків між її одиницями. У сфері лексики простежуються всі види відношень між мовними елементами, які властиві мовній системі в цілому: відношення маніфестації, варіантності, парадигматичні, синтагматичні, дериваційні. •

Для лексичної системи характерна відкритість, тобто незамкненість і необмеженість. Лексикон можна визначити як величезний список одиниць, який ніколи не стане вичерпним. Відкритість - це невід'ємна властивість лексикону, що дозволяє йому на кожному відтинку часу відповідати конкретному стану позамовної реальності, яка знаходиться в процесі постійного трансформування. Лексикон - це частина мовної системи, яка проявляє найбільшу «чутливість» до соціальних факторів і піддасться впливу індивідуальної мовної практики.

Зазначені особливості обумовлюють найбільш експліцитне виявлення саме на лексичному рівні однієї з важливих властивостей мови - мінливості. Якщо зміни в інших лінгвістичних підсистемах відбуваються протягом тривалого

часу і, отже, не завжди доступні безпосередньому спостереженню, то в лексиконі зміни відбуваються досить швидко, вони можуть торкатися як окремих слів, так і цілих лексичних пластів, а результати цих трансформацій не можуть бути непоміченими носіями мови. Діахронічні дослідження свідчать, що жодне слово в мові не є незмінним, раз і назавжди даним у спадщину з минулого, яким би постійним, суттєвим і лінгвістично обумовленим воно не здавалося у даний період. Слід відзначити, що зміни, які відбуваються в лексичній системі, є наслідком не тільки зовнішніх впливів, але й діоьності більш складних, прихованих внутрішніх процесів. Розширення й звуження значення, різноманітні функціональні обмеження, архаїзація, диференціація, асоціативні зміни обумовлені самою природою мови і її основної одиниці -слова. Зовнішні впливи, очевидно, накладаються на внутрішні процеси, що призводить до змін, які визначають динамізм лексикону.

Динамізм лексичної системи, який виражається в постійному перерозподілі словотворчих типів, зміні лексичної і синтаксичної сполучуваності, проявляється неоднаково на різних її ділянках. Тут, певно, доречно навести аргументацію, шо використовується в рамках теорії «ядро - периферія», яка багато в чому пояснює механізм зберігання системності об’єкта при постійних кількісних і якісних змінах, що відбуваються в ньому. Згідно з цією теорією, системі властива максимальна концентрація системоутворюючих ознак у ядрі і неповний набір цих ознак з можливим послабленням їх інтенсивності на периферії. Тому порушення системності в периферійній сфері, що ведуть до змін, компенсуються стійкістю ядра. Цей механізм діє і на лексичному рівні.

Розгляд більш конкретних системних параметрів дає підставу визначити лексикон як упорядковану', структурно багатовимірну, цілковито надійну, неелементарну, багатошарову, гетерогенну, стійку, детерміновану, унікатьну вторинну систему з опосередкуванням, якій властива регенеративність, переривчастість, варіативність і різнорідність функціонування.

Лексикон відноситься до впорядкованих систем, оскільки він включає певний набір моделей сполучуваності елементів. Упорядкованість лексичної системи створює можливості для її моделювання, шо надзвичайно важливо з дослідницької точки зору. Структурна багатовимірність лексикону обумовлюється тим, що властивості його елементів можуть Зхмінюватися в різних аспектах. Лексикон є цілковито надійною системою, оскільки він зберігає свій характер навіть при вилученні деякої кількості елементів. Той факт, що лексикон складається з одиниць, які, в свою чергу, є системами, пояснює неелементарність лексичної системи. Цим же обгрунтовується її багатошаровість і гетерогенність. Лексикон належить до стійких систем, оскільки в ньому допускаються ті чи інші зміни структури без руйнування системи в цілому. Лексикон є детермінованою системою, тому що одні його

елементи визначають інші. Унікальність лексикону зумовлена тим, що його основна одиниця - слово - є центром усієї мовної системи. Лексикон характеризується вторинністю як частина лінгвістичної системи, яка є вторинною, оскільки складається із одиниць, що відображають через людську свідомість зовнішню дійсність. Лексикон - це система з опосередкуванням, бо кожний його елемент бере участь у системотворчих відношеннях через інші елементи системи. Здатність відновлювати елементи шляхом відтворення відношень їх частин обумовлює характерний для лексикону параметр рггенеративності. Лексична система мас переривчастий характер, оскільки її елементи здатні членуватися на дрібніші одиниці. Варіативність лексикону проявляється в тому, що його одиниці при входженні в різні комбінації можуть відрізнятися наявністю супровідних ознак без втрати своєї тотожності. Лексичній системі властива різнорідність функціонування, що проявляється через участь її одиниць у виконанні більшості мовних функцій.

Застосування системного підходу до моделювання словникового складу англійської мови дозволяє виділити в ньому мікро- і макрорівень. Мікрорівень - це внутрішня організація слова, що представлена складною ієрархією його значень. Визнання кореляції принципів організації цілого та його частин обумовлює той факт, що виявлення системних властивостей окремих слів уможливлює інтегральний опис лексики взагалі. Отже, визначення внутрішньої організації слова веде до встановлення його зв'язків і відношень з іншими словами в рамках численних лексичних угрупувань, тобто на макрорівні.

Описуючи системну організацію лексикону, слід враховувати той факт, що він не піддається рівномірному членуванню на складові мікросистеми. Розподіл слів за гіперо-гіпонімічними ієрархіями, предметно-тематичними і лексико-семантичшши групами, синонімічними рядами і антонімічними парами, польове моделювати лексикону, виділення словотворчих гнізд, вивчення лексичних одиниць з точки зору їх багатозначності розкриває певні частини системної організації словникового складу англійської мови, що знаходить • відображення в існуючих різноаспектних словниках. Отже, для того щоб охопити лексикон в цілому і вичерпно розкрити його системний характер, треба звернутися до великої кількості лексикографічних джерел, що значно ускладнює процес отримання необхідної інформації. Саме тому в сучасній англомовній лексикографії гостро стоїть питання про розробку нової методики адекватного словникового опису, направленого на створення загальної картини лексичної системи шляхом сшггезу різнобічної інформації про системні зв'язки, що існують мін; її елементами та всередині їх. Цьому питанню присвячено другий розліт даного дисертаційного дослідження.

Адекватне відображення системної організації лексики вимагає приведення параметрів словника в структурну відповідність із параметрами

об'єкта опису, тобто словникового складу. Застосування до словника сутнісних ознак і параметрів загальної теорії систем дозволяє охарактеризувати його як ієрархічно упорядковану, структурно багатовимірну, цілісну, відносно закриту систему, наділену параметрами опосередкованості, переривчастості, неелементарності, детермінованості, стійкості, частковості, варіативності, різнорідності функціонування. Проведене нами дослідження англомовної лексикографії свідчить про те, що словник дійсно є системою, в якій перераховані ознаки набувають специфічного наповнення.

Так, ісрархічність упорядкування одиниць словника проявляється в можливості умовного розчленування його на два взаємопов'язаних рівня -рівень словника в цілому і рівень словникової статті, які в лексикографії прийнято називати відповідно макроструктурою і мікроструктурою словника. Крім того, завдяки особливостям об'єкта лексикографування, словник входить до систем більш високого порядку - таких, як література, культура, цивілізація.

Структурність словника виражається в наявності певних зв'язків між його одиницями. На макрорівні одиниці словішка можуть об'єднуватися як за зовнішньою ознакою - графічна єдність і послідовність всередині алфавітного ряду, так і на основі внутрішніх взаємозв'язків - відношенім похідності при спільності кореня в словотворчих гніздах, концептуальна співвідносність в семантичних полях, тематична спільність у предметно-тематичних групах. На макрорівні представлені також відношення маніфестації, які пов'язують одиниці словника та їх тлумачення. На мікрорівні простежуються парадигматичні, синтагматичні, варіантні відношення. Варіантні відношення реалізуються, наприклад, у відображенні явища лексичної багатозначності. Ієрархія значень полісемантичної лексичної одиниці утворює словникову парадигматику. Показ актуалізації того чи іншого значення в цитатах і авторських прикладах складає синтагматику словника.

Системотворчий характер зв'язків у структурі словішка забезпечує його цілісність. Кожна словникова стаття будується як певна ланка складного комплексу, тому тлумачення окремої лексичної одиниці репрезентує системну організацію словника в цілому. І навпаки, системність словника зшіежить від особливостей кожного його елемента. Саме ця властивість багато в чому обумовлює можливість лексикографічного відображення системності лексикону навіть за такого, здавалось би, асистемного способу упорядкування його одиниць, як алфавітне розташування слів.

Перевагою системи словника, з дослідницької точки зору, є її відносно закритий характер. На відміну від абстрактної, відкритої, і тому непідвладної повній формалізації лексичної системи, словник - це конкретна маніфестація словішкового складу в синхронічному аспекті, яка доступна для безпосереднього спостереженім і повністю формалізується. Однак, незважаючи

на те, що в кожному конкретному випадку словник є самостійним, закритим системним об'єктом, він завжди відкритий для опису нових слів і нових значень вже існуючих слів. Таким чином, словник являє собою найбільш адекватну модель системної організації лексикону. Мабуть, тільки лексикографічний опис здатен, якщо й не повністю, то максимально відобразити все розмаїття системних рис словникового складу мови.

Опосередкованість словника обумовлена тим, що кожен його елемент бере участь у системотворчих відношеннях через інші елементи. Так, в ідеалі, всі одиниці реєстру слів вживаються в дефініціях, а кожне слово, що зустрічається у визначеннях, повинне бути представлене в реєстрі слів.

Для словника характерна переривчастість субстанції, що складає його, оскільки всі його одиниці здатні членуватися на більш дрібні елементи.

їз зазначеною здатністю пов’язаний наступний параметр словника - його неелементарність. Словник є неелемеятарною системою, бо всі його елементи, в свою чергу, є певними системами.

Детермінованість словника, тобто взаємовплив і взаємообумовленість його одиниць, пояснюється його складною структурною організацією.

Словник належить до стійких систем, тому що в ньому допускаються ті чи інші кількісні та якісні зміни структури без руйнування системи в ці лому. Це обумовлює можливість створення скорочених словників, що зберігають характер відображення системної організації лексикону при неповному наборі одиниць лексикографування і можливих змінах в параметргоації. Крім того, стійкістю пояснюється практика перевидання словників: необхідність внесення змін не вимагає створення кожного разу нової лексикографічної праці.

Частковість словника обумовлюється тим, що, як уже зазначалось, він відбиває не весь лексикон, а його частину, хоч у деяких випадках і досить значну. Крім того, поки ще не створено словник, який би встановив системотворчі відношення за всіма властивостями об'єкта відображення, тобто лексичної системи. Але якщо в першому випадку повнота словника є неможливою через відкритість і необмеженість лексикону, то створення повного словника в розумінні відображення в ньому всіх системних рис лексики є нагальною проблемою сучасної лексикографії.

Словнику, як будь-якому системному об'єкту, властива зовнішня і внутрішня варіативність. Зовнішня варіативність проявляється у відображенні мовних діалектів та варіантів поліетяічної мови різними словниками, а також в їх зведенні в рамках одного словника. Внутрішня варіативність представлена маніфестацією багатозначності одиниць словника, їх орфографічних та орфоепічних варіантів, стилістичних і функціональних відповідників.

Різнорідність функціонування словника обумовлена його призначенням для різних категорій користувачів. Цей параметр визначає різні вимоги, що

висуваються до словника, внаслідок чого він повинен поєднувати в собі якості наукової праці, яка адекватно відображає лексичний рівень мови, і зручного довідникового посібника, доступного середньому користувачеві. Успішне виконання обох завдань важко здійснити, але відмова від практичних цілей на користь удосконалення наукового опису також не можлива.

Системність словника створюється за рахунок оптимальної узгодженості структури й субстанції при заданій функції.

Субстанція словника має формальну й змістовну сторони. Формально ця субстанція представлена одиницями словника, до яких відносяться не лише слова, але й морфеми, абревіатури, словосполучення. Зміст словника виражається обов'язковими і факультативними параметрами словникової статті.

Якість і кількість вибраних лексикографічних параметрів визначає повноту відображення системних відношень в словниковому складі. Оскільки системна будова лексичного рівня англійської мови представлена складною ієрархією значень кожного слова на мікрорівні та існуванням різних лексичних угрупувань на макрорівні, то адекватна лексикографічна інтерпретація системності словникового складу передбачає не тільки відображення семантичної структури слів, але й розкриття їх зв'язків і відношень у межах існуючих лексичних угрупувань. Аналіз 38 лексикографічних довідників показав, що сьогодні для отримання повної інформації про системні відношення в словниковому складі англійської мови слід звернутися до різноаспекгаих англомовних словників.

Загальні тлумачні словники, що покликані описувати все багатоманіггя аспектів лінгвістичної сутності одиниць англійського лексикону, розкривають внутрішню організацію кожного слова, але не відображають його системних зв'язків у повному обсязі. У деяких словниках певною мірою розкривається словотворча системність (див. Chambers Twentieth Century Dictionary, Funk & Wagnalls Standard Dictionary). Так, словникова стаття дієслова forgive в Funk & Wagnalls Standard Dictionary включає такі похідні слова: forgivable, forgivably, forgiveness, forgiver. В більшості тлумачних словників наводяться найбільш поширені словосполучення (див. The Concise Oxford Dictionary of Current English, Chambers Twentieth Century Dictionary, Longman Dictionary of Contemporary English, Collins Dictionary of the English Language, etc). Наприклад, в Chambers Twentieth Century Dictionary словосполучення family Bible, family circle, family man, family name, family planning, family tree подаються в словниковій статті слова family. Рідкісним винятком є включення до словникової статті синонімів (див. The American Heritage Dictionary, Webster’s Third New International Dictionary of the English Language). При цьому місце розташування синонімів може бути різним. Так, в The American Heritage Dictionary синоніми наводяться після кожного окремого лексико-семантичного

варіанта, з яким вони зв'язані. А в Webster's Third New International Dictionary of the English Language синоніми виносяться в окремий розділ словникової статті. Антонімічні пари, тематико-понятійні відповідності не наводяться в жодному з проаналізованих загальних тлумачних словників.

Тематичну та концептуальну співвідносність лексичних одиниць розкривають ідеографічні словники (див. Roget's 21st Century Thesaurus, Longman Lexicon of Contemporary English, A Concept Dictionary of English by Julius Laffai). Кожен словник має свої особливості. Так, Roget's Thesaurus і Concept Dictionary by Julius Laffai являють собою перелік концептуально близьких слів при відсутності дефініцій. A Longman Lexicon дає до кожного заголовного слова повну словникову статтю, яка містить визначення, граматичну інформацію, стилістичні й ареальні помітки, приклади.

Інформацію про семантичну системність, основану на явищі синонімічності й антонімічності, пропонують відповідні словники. В більшості випадків слова з близьким або протилежним значенням лише перераховуються (див. Rodale J.I. The Synonym Finder, Webster’s New Dictionary of Synonyms, etc). Але в деяких словниках детально аналізуються відмінності між синонімами (див. Cassell’s Modem Guide to Synonyms, Crabb’s English Synonyms, etc).

Синтагматичні зв’язки слів розкриваються в комбінаторних словниках, словниках стійких словосполучень (див. Benson М., Benson Е., Ilson R. The ВВІ Combinatory Dictionary of English, Oxford Learner’s Dictionary of English Idioms, Manser M.H. A dictionary of contemporary idioms, etc).

Одним із шляхів подолання фрагментарності лексикографічного відображення системності словникового складу є створення серії словників різних типів, пов'язаних спільністю завдань. Кожен із довідників такого лексикографічного комплексу, відображуючи той чи інший аспект лексичної системи, буде за допомогою посилань орієнтувати користувачів на інформацію, що міститься в інших словниках даної серії. З чисто наукової точки зору цей шлях цілком прийнятний, але при цьому навряд чи буде витримуватися один із основоположних принципів лексикографії - принцип утилітарності. Чи можливе інше вирішення даного завдання? Проведене дослідження дозволило відповісти позитивно на це запитання.

Результати дослідження втілилися в проекті принципово нового системного словника англійської мови. Цей проект базується на розробленій нами методиці, яка направлена на вирішення проблем, пов'язаних як з мікро-, так і з макроструктурою словника. До числа таких проблем відноситься порядок розташування одиниць реєстру слів, параметргоація словникової статті, принципи організації матеріалу всередині кожної статті.

Відображення системності лексикону багато в чому залежить від порядку розташування одиниць реєстру слів. У суперечках з даного питання

відображено зіткнення двох фундаментальних принципів лексикографії: принципу зручності, що представлений алфавітними словниками, і принципу науковості, основаного на прагненні зрозуміти взаємодію слів і відобразити цю взаємодію методами лексикографії (за цим принципом будуються тематичні, ідеографічні, гніздові словники).

Традиційне алфавітне розташування заголовних слів часто підлягає багато в чому обгрунтованій критиці, головним аргументом якої висувається складністі відображення системної організації лексикону. В той же час алфавітні словники мають певні переваги, такі як загальнодоступність, зручність, можливість швидкого отримання необхідної інформації. Крім того, даний принцип організації словника є в наш час настільки домінуючим, що в звичайної людини саме з ним асоціюється доцільність створення словників.

Словники, що грунтуються на принципі науковості, теж мають недоліки і переваги. Так, їх значною перевагою є відображення деяких аспектів лексичної систем: тематичні та ідеографічні словники показують численні семантичні зв'язки слів, гніздові словники створюють загальну картину словотворчої системності. Однак всі вони не відповідають принципу утилітарності.

Зазначені факти свідчать про те, що відображення системної організації лексичного рівня англійської мови потребує створення нової методики, побудованої на принципах алфавітної лексикографії з урахуванням здобутків інших напрямків розвитку науки про складання словників. Саме тому системний словник англійської мови поєднає в собі переваги алфавітних (швидкий доступ до необхідної інформації), тематичних і ідеографічних (експлікований показ семантичних системних зв'язків лексичних одиниць) та гніздових (відтворення загальної картини словотворчої системності) словників. Він буде складатися з двох частин - алфавітної й ідеографічної. В ньому буде також морфологічний індекс, що об’єднає визначення словотворчих елементів, які використовуються для утворення похідних слів, наведених у словникових статтях.

Розроблена методика передбачає удосконалення параметризаїхії словникової статті з максимальним використанням в ній синонімів, антонімів, тематичних відповідностей,' похідних слів. Проілюструємо це на прикладі іменника ґаііЬ, який є ядерним елементом складної мережі парадигматичних зв'язків, зумовлених передусім багатозначністю даної лексичної одиниці1 (див. таблицю 1).

1 Коефіцієнт полісемантичності слова faith ке однаковий в існуючих англомовних словниках. Узагальнивши дані різних лексикографічних джерел та проаналізувавши їх з точки зору відображення системних відношень у лексиїгі. ми вважаємо, то найбільш доцільно виділяти три значення, які лежать б основі існуючої системи міжслівяих зв’язків даної лексичної ОДИНИЦІ.

Таблиця

СИСТЕМНІ ЗВ'ЯЗКИ СЛОВА FAITH

2. Religion and beliefs

3. References to religious figures, activities, objects

References to concent, approval and agreement

faithwolthiness

1. Значення слова faith: a) strong or unshakable belief in smth;

b) complete confidence or trust in smb (smth);

c) a specific system of religious belief

2. Семантичні поля

3. Понятійні поля

4. Лексико-семантичні групи

5. Синонімічні ряди

6. Антонімічні пари

7. Словотворчі гнізда

Своїми лек'сико-ссмаїїтичшшн варіантами іменник faith входить до трьох семантичних полів (2), умовно позначених в таблиці колами. Кожне семантичне поле пересікається з більш широким полем - понятійним (3), а всі вони об'єднуються в одне асоціативне поле. Всередині кожного семантичного поля слово faith входить у певні лексико-семантичні групи (4), синонімічні ряди (5) та антонімічні пари (6). Указані лексичні угрупування виділяються фігурними дужками всередині кола. Антоніми, що утворюють пару з іменником faith, підкреслюються. Разом з похідними лексичними одиницями faith складає словотворче гніздо (7), яке також виділене фігурною дужкою. Синтагматичні системні зв'язки даного слова проявляються в існуванні регулярно відтворюваних вільних і стійких словосполучень, шаблонів і кліше, згідно з якими відбувається мовленнєва взаємодія одиниць мови.

Словникова стаття, розробленого системного словника англійської мови, відзначається нетрадиційною будовою, що демонструє тлумачення в ній іменника faith:

1 Faith / feia / n. 1. Strong or unshakable belief in smth 2. Complete confidence or trust in smb (smth) 3. A specific system of religious beliefs

2 Concent, approval and agreement Honesty, loyalty, trickery' and deceit Religion and belief

3

4 belief, credence, credit, assurance, conviction, certitude reliance, confidence, trust creed, religion, persuasion

5 hope, expectation, dream, wish dependence, security, devotion, dedication sect, dogmas, doctrines, cult, church, denomination, tenets

б uncertainty, dubiety, skepticism, doubt, hesitation incredulity, suspicion, misgiving freethinking, impiety, agnosticism

7 disbelief distrust atheism

8 faithfulness«., faithful adj., faithfully adv., faithless a^r., faithlessly adv., faithlessness n, faithworthv adj., faithworthiness n.

9 an abiding, enduring, steadfast, strong, unshakable ~ ; to have/lose ~ in smth/smb; to accept on to shake smb's ~ in; to adhere to ~; to practice a ~ to adjure, recant, renounce one’s ~; the true ~; by ~

10 bad - - lack of trust; dishonesty in good ~ - with sincere intentions break ~ with - to stop supporting or believing insmthorsmb keep ~ with - to continue to support

Кількість стовпців залежить від числа лсксико-семангичних варіантів, які виділяються в слові. Кількість рядків відповідає числу параметрів словникової статті. Першій рядок даної статті поєднує орфографічний, орфоепічний, акцентологічний, граматичний та семантичний лексикографічні параметри. Семантика слова розкривається за допомогою описових визначень. Другий

рядок вказує на тематико-понятійні відповідності слова. Фрагмент словникової статті, що починається третім і закінчується сьомим рядком, об'єднує найбільш близькі елементи лексико-семантичної групи. В третьому рядку вказуються гіпероніми, яким передує символ +— , і гіпошми - перед ними стоїть символ —►, В четвертому рядку перераховуються синоніми. В п'ятому наводяться слова, зв'язані з заголовною одиницею тематичною спільністю. В шостому подається антонімічна парадигма. Власне антоніми виносяться в сьомий рядок. Восьмий рядок демонструє елементи словотворчого гнізда із зазначенням 'їх семантико-функціонадьної приналежності. У двох останніх рядках розкриваються комбінаторні можливості кожної лексичної одиниці шляхом наведення вільних (дев'ятий рядок) та стійких (десятий рядок) словосполучень.

Запропонований нами принцип побудови словникової статті акцентує увагу користувачів на системних зв'язках одиниць лексикону не лише змістом лексикографічних параметрів, але й самим розташуванням словникового матеріалу. Деякі сумніви викликають неуникливі при такій організації словникової статті пустоти, обумовлені семантичною невизначеністю лексикону. Однак, на наш погляд, відсутність певних системних відповідників, яка властива тій чи іншій лексичній одиниці, також є інформативною, що компенсує певну нераціональність використання словникового простору.

Кожна стаття системного словника відтворює фрагменти розгалуженої мережі системних зв’язків і відношень лексичних одиниць, що, безсумнівно, сприяє адекватному відображенню системної організації словникового складу англійської мови. Досягнення цієї мети, на наш погляд, є необхідним не тільки з наукової точки зору, а й для розвитку самої лексикографічної творчості. Поєднання в словнику переваг зручного довідника і наукової праці, поза всяким сумнівом, підніме його престиж, оскільки користувач буде отримувати в ньому інформацію не про ізольоване слово, а про певну ділянку лексичної системи, умовним центром якої є необхідне слово.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

1. Наливайко Ю.И. Системное описание как способ организации лингвистического материала // Записки з романо-гермаяської філології. - Одеса, 1997. -Вип.1. - С. 59-65.

2. Голуб Ю.И. Внутренняя организация слова как микроуровень лексической системы языка // Актуальні питання романо-германської філології. Дослідження молодих вчених/ Відп. ред. Д.І.Квеселевич. - Житомир: Поліграфіка, 1997. -С. 19-24.

3. Голуб Ю.И. Развитие идеи языковой системности // Нова парадигма. -Запоріжжя, 1997. - Вип.6. - С. 66-71.

4. Голуб Ю.І. Порядок розташування одиниць реєстру слів з точки зору відображення словником системних відношень одиниць лексикону // Придніпровський науковий вісник. Філологія та педагогіка. - 1998. - №25. -С. 7-15.

5. Голуб Ю.І. До питання про системність тлумачного словника // Придніпровський науковий вісігик. Філологія та педагогіка. - 1998. - №25. -С. 1-7.

АНОТАЦІЇ

Голуб Ю.І. - Системні відношення в словниковому складі англійської мови та їх лексикографічне відображення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук із спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Одеський державний університет ім. II. Мечникова, Одеса, 1998.

Дисертація присвячена вивченню словникового складу англійської мови з точки зору завдань лексикографічної презентації його системної організації. Ключові характеристики лексичної системи і системи словника досліджуються в універсальних термінах загальної теорії систем. Встановлюється кореляція системних параметрів лексикону і словника з усіх напрямків. аналізу. Обгрунтовується необхідність синтезу інформації про системні зв'язки елементів лексикону для - створення його загальної картшщ методами лексикографії. При цьому системні зв'язки виявляються як на мікрорівні, тобто в семантичній структурі кожного слова, так і на макрорівні - в існуючих угрупуваннях лексичних одиниць. Розроблено принципи побудови словникової статті, що експлікує системність на лексичному рівні. Запропоновано проект системного словника англійської мови, в якому завдання опису всієї повноти системних відношень у лексиці вирішується в межах алфавітної лексикографії.

Ключові слова: словниковий склад, системні параметри, системна організація, семантична структура слова, лексичні угрупування, алфавітна лексикографія, системний словник.

Голуб Ю.И. Системные отношения в словарном составе английского языка и их лексикографическое отражение. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесский государственный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, 1998.

Диссертация посвящена изучению словарного состава английского языка с точки зрения задач лексикографической презентации его системной организации. Ключевые характеристики лексической системы и системы словаря исследуются в универсальных терминах общей теории систем. Устанавливается корреляция системных параметров лексикона и словаря по всем направлениям анализа. Обосновывается необходимость синтеза информации о системных связях элементов лексикона для создания его общей картины методами лексикографии. При этом системные связи выявляются как на микроуровне, то есть в семантической структуре каждого слова, так и на макроуровне - в существующих группировках лексических единиц. Разработаны принципы построения словарной статьи, эксплицирующей системность на лексическом уровне. Предложен проект системного словаря английского языка, в котором задача описания всей полноты системных отношений в лексике решена в рамках алфавитной лексикографии.

Ключевые слова: словарный состав, системные параметры, системная организация, семантическая структура слова, лексические группировки, алфавитная лексикография, системный словарь.

Golub Y.I. Systemic relations in the English language wordstock and their lexicographic presentation. - Manuscript.

Thesis for Master’s degree in philology (speciality 10.02.04 - Germanic languages), Odessa State University, Odessa, 1998.

The dissertation is devoted to the analysis of the English wordstock systemic organization aimed.at the solution of some urgent tasks of lexicography. General system theory universal principles are applied to disclosing the lexical and dictionary systems basic characteristics. The existence of correlation between systemic parameters of dictionary and lexicon is proved. It is also substantiated that the general picture of the English wordstock systemic organization can be created only as a result of the micro- and macrolevel data synthesis. Microlevel data comprise systemic relations within the lexical unit semantic structure, while macrolevel data include the intercourse in lexical groups that are formed presuming from different types of relations. The project of an English systemic dictionary aimed at a comprehensive explication of systemic relations in lexicon has been worked out within the limits of alphabetic lexicography.

The key words: wordstock, systemic parameters, systemic organization, semantic structure of the word, lexical groups, alphabetic lexicography, systemic dictionary.