автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Словообразовательная синонимия и вариантность абстрактных существительных в русской письменности XVII столетия (в сопоставлении с украинской)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Словообразовательная синонимия и вариантность абстрактных существительных в русской письменности XVII столетия (в сопоставлении с украинской)"

рГб

УШЦНСЬКИЯ ДЕРМАШИЙ ПВДАГ0Г1ЧНИЯ УНШРСИМ 1м. М.П.ДРАГОМАНОЬА

Оц

На правах рукопису

ДВОРНИЦЬКА Наталия 1вян1вна

СЛОВОТВОРЧА СШЮН1М1Я- ТА ВАРШШСТЬ АБСТРАШИХ ШЕНИЩВ В РОСХЙСЫЦЙ ПИСШШГ1 ХУ11 СТОЛ1ТТЯ

/у згегявлоши я унра'/нською/

10.02.01 - росийська мова

10.02.02 - укра'1нська мова

Автореферат

дисертащг на здобуття паукового ступени кандидата ф1 долог'шнчх нау:<

Км!' в - 1991

Дисертац1Я я рукописом.-

Роботу виконапо на кафедр1 рос1Йсько'1 мови Укра'1'нського державного педагогичного ущверситету ¿м. М.П.Драгоманова

Науковий кор1вник ОфщгШи ог.онеити

Провгдна орАипзяцхя

- кандидат ф1лолог1чних наук, доцонт ПРИСКОК Олог Володимирович

- доктор ф1лолог1чних наук, трофесор ЗВйРСВ Андр1И .Петрович

-кандидат ф1лолог1Чних наук, ст.винладач К0'4УРА Олександр В^таль йович

- Лнвсышй державний педагог^ чний шститут шоземних мои

Зяхист вгдбудеться "_"_1994 р. на заспдошп

спец1ал1зовано'1 вчено1 ради ¡{ 113.01.03 в Укра'Шськоиу державному педагсг1Чному ушверситет! 1м. М.П.Драгоманова /252030, м.Кигв - 30, вул.Пироговя,9/.

3 дисертац1гю ножна ознакомиться у 51бл1отеЦ1 Укра'и'нського державного педагог1чного ущверситету ш.М.П.Драгоматва.

Автореферат роа1сланиЙ "_"_1994. р.

Учений секретар спещял1зовано'1 вчено'г ради Витневська Г.П.

Актуальн!сть досл!дження полягае в тому, ввг !сторична з!сга-влення бдизькоспрр!днених нов в лексичному та словотворчому аспектах в!дкривае велик! момивост! для л!нгв!стичних досл!цжень. 1нтерес сучасноУ л!нгв!стично¥ науки дог под!бних праць обумовле-ниП моклив!сгв випвити загальн! та сугст специф!чн! риск спор1д~ нених моя,, законом!рност1 розвитку того чи !ншого загалыюмовно»-го явища. Незвакаочи на це, пор!вняльи! лексиколог!я га слово-гворення в д1ахроиному аспект! все та лишапться галузями науки, досл!дженими явно; недостатнъо.

Зокрема, проблема суф!ксальноУ синон1м!¥ та вар1антност!, то з усгс!хсм вивчаеться на материал! сучасних росШськоГ та укра?к~ сько¥ мов, писемних пам"яток минумго, а такок матер!ал! окремих словпянських мов, ще мало- досл!дкена в аспект! з!ставлення близь-коспор!днеких мов»

Вищезгадана проблема зав«ди ц!кавила досл!дник!з. Питания про диференц!ац1Ю' суф!ксальних синон!м!в та вар1ант!в, етимоло>-г!п суф!ко1в, що берусь учасвь у творенн! словотворчих кореля-тивних пар у слов"янських мовах, морфонолог»!чн! явища, внасл.!док яких зчявляигься славогаорч! вар!анти, - ц! та 1нш! питания ви-св1тл1овалиоь з р!зних точок зору в працях В.В.Виноградова,С.П.Об-норського, Л.А.Булаховоького, Ф.П.ФШна, Остгоффа, А.МеПв, В.Вондрака, И.М.Ианського, О.О.Демент"вва, В.Н.Маркова, А.М.Чер-касовоУ» Н.Ф.ШумиловаУ, М.И.Васильева, В.М.1ирмунського,0.1.Смир-ницького, С.В.1лар!онова, О.С.КубряковоУ, С.МЛем, О.С.Ахманово!, О.О.Тараненка, А.В.Даневич, Л.А.Родн!ноУ, З.П.Дан!ловоУ, АЛ.Дун-дайге,. Ю.С.Азарх, В.П.Токаря, Л.Л.Гумецько?, ЬЙ.Ковалика, Г.АЛльТнського, В.М.ЯрцевоТ, Н'.Д.АрутюновоУ, В.М.Никитевич, В.Г.Панкрац,

Але в аддн!й з вказаних роб!т не було эробле^о спроси про-веоти анал!з синон1М1чних ! вар!антних пар аДз^ас^

¡А/а.- дал!/ в лексичному, словотворчому, етимолог!чному аспектах з урахуванням подальших перспектив розвитку в план! з!сгав-лення роо!йсько'/ та украГнсысо!" мов.

Коисна л!тературна нова в пер!од свого становления мае валику к!лък1сгъ. найр!зноман!тн!ших словотворчих синои!м!в, дублет1в та вар!анг1в, особллво серед ¡пениик!в, зокрсмо, л/спп'ла, сю&ЬгО£1а, 3 словотворчоТ точки зору абстрактн 1 ше.н1шки, що-знаходять-ся в синон1м!чних в!дношеннях, иочухь бути репризентован! такою словотворчош моделлп.: тв!рна основа !нвар!анг словогворчого

фортнга. Залежно в1д того, надае чи н! 1нвар1ант нового семан-тичного або стил1стичного забарвлення лексем!, члени корелятив-иих пор диференцпмться на синотими, дублет« чи вар1антп. Означения чгтких критерхУв дчя диференшащ У цих явиц сгановигь не-абиякий интерес для сучасноУ науки.

Все сказане I визначипо даб1р теми даноУ дисертацШюУ роботи. От«е, о6"екгом досл{д«ення стали синонгьпчнь дублетн! та ва-р1антн! пари Мсс, зарееотрован1 в рос!йсыий га украУнськ!й но-вах ХН1 ст.

Мето роботи - системниП опио та анал1з, з урахуванням подаль-тоУ еволюцГУ, суф1ксальних словотворчих синон1м1в, дублет1в та тар1ант1в, заф1Ксованих в писемних пам"ятках рос1ПськоУ та ук~ раУнськоУ мов досл!дкуваного периоду.

Основна увага спрямована на виртення таких завдань; I/ диференц!ювати критерГУ визначення словотворчих синон!м1в,

дубле?1в та вар}ант{в; 2/ досл1дити етимолог1о та {стор1ю. розвитку суф!кс1в, що беруть участь в угворенн1 словотворчих синои1м1в, дублег^в 1 вар{-ант1о;

3/ виявити та описати якомога нови!ао суф1ксальн1 словотворч! синон1ми, дублети 1 вар1внги в росШських та украУнських пи-семних пам"ятках ХУП ст. Парадельно з вивченням корелятивних пар проводити анад1з котаоУ лексоми, зд включае: а/ етимолС'-г1чиий екскурс; б/ визначення пераог та подалших ф1ксац!й у писемних пам"ятках обох близькоспор1днених мов; в/ винчения зм!и у стил1стичн1й та семантичнШ характеристиках даноУ лексеми в рос1йсьглП га украТнськШ мовах поршшга з давньо-руськов; г/ словотворчип аналгз з урахуванням особливостеП словотворчих систем досльдкуваноУ епохи в обох мовах; д/ ана-л!з поцальооУ еволвцП чпе>ив синоним!чних, дуОлетних га ва~ Р1антних 'пар.

4/ зробити спробу з"ясувати 1снуюч1 законом!рност1 то пх лчнни выбору I слог.учушиост! морщен в утворпваноку слов1, член! корелягипноГ пари; 5/ з"ясувати причини зм1ни продуктивное^ суф1кс!в абстрактност! з'обох иовах с зв"язку з етимологЧчними, оемантичними, стил!с-тичнш'и особлпвсстшш з урахуванням взпемозапозичень м!>к спо-р1дненими нооомц; 6/ 1)роанал1зуяпти вар1онти та прокоментувпги причини Ух виникнен-

-3-

НЛ 1 М0рф0Н0Л0г1чН1 особливост i«

Нетодолог1чною основой дисергац1Т 6 д!алектико-матер1ал1с-тична теор{я П1энання та розвигку нови у i"i зв"язку з xcTOpic» суегпльстш.

Метод» досл{ дке-ння. У процес! ntipiuемня поставлених завдань вик.орисговувався описовий метод, по передбачае класиф!кац1в то узагальнення фактичного ма?ер1алу; icropnKO-nopi вияльний метод, якиП дозволяе проанал!зупати цосл1дкення як у синхронному* так i в niaxpoHiiot-iy аспектах. D окремих випадках эасгоеовуваяись еле-менти компонентного анал1зу."

Иатср1ал доел!дкення. Робота базусгься на фактичному Marepi-ал1, добутому з пам"ягок давньоруськоТ, староруськоУ, староукра-YHCbKoY opnrinanbuo'i га перекладноУ писемност! р1зноиан1гннх «anpifl Х1-ХУЛ ст.ст. Для вивчення подалызо'1 еволюц!? корелянт1в викориотовувалися дяерела otfox нов ХУ14-ХХ ст.ст. 3 опубл1кованих пам"яток вгдцавалася перегага текстам ц1лоиого характеру. Основ-нини дкерелами СЛ1Д назвати: "Словарь русского язика Х1-ХУП в.в." за род. СЛ.Коткова, "Словник староукра1нсысо¥ моей Х1У-ХУ ст.ст.", словинки укра^'исько? нови Б.Гринченка, А.С.Афанас"ева /Чукбинського/, картотеку 'Чсторичного словника укра?нського язика" б.Тимченка 1нституту укра?нознавства /м.Льв1в/, "Словаря цер-г.овно-славянского н русского язика ХУ01 з,", "Толкового словаря русского язика"' за ред. Д.Н.Ушакога, "Толкового словаря кивого великорусского язика" В.И.Даля, II-томного "Словника укра?нсько1 моей", 17-томного "Словаря современного русского литературюго язика", натергалп ^¡знонаигттк глумаvних, д^алекгних, еишоло-г!чних словншйв pooivIcbKoi та укра¥нсько'1 мов, "Акты исторические", "Акты юридические", "Акти, относящиеся к истории Юго-Западной Руси", Актовые книги Литомирского городового уряцу", "Акты Московского государства", "Архиви иго-Западной России", "Памятники деловой письменности Владимирского края",. "Артикула Великого княз! зства ЛитовседоГо", "Документа о Воссоединении Украина с РоссиеП", "Статут Казимира Великого", "Грамоти ХУП-нач.ХУО d.d.", "Матер1али сотенчих канцелярШ i ратуй JliBodepeKKo'f УкраУни", До-кументи Богдана Хмелыптысого, "Збгрка актових документ!в Волинi х Надцн1прянщиии", "Дела Тайного приказа", зб1р::а катер1ал!в до icTopi'f Л!вобере«ноУ УкраУни, "Вести-Куранти" з 1600 по 1658р.р., судоз! лист» короля Казимира, митрополита Сильвестра, "Яохвицька ратуй на книга". Використан! лнети, кит!я, xponiKii, документи is

картотеки ЛНБ 1м.Стефаника.

Як джерела використан! архоограф1чн1 матер!али, що наводиться в працях pocittcbKiix та укра?нських л{игв1сг1в> а саме: О.О.Шахмагова, П,1.Китвцькоро, В,Я.Двряг1на, и.А.Худаша.М.О.Лов-тобрпха, Ю.С.Азарх» А.Э.Даневич, Л.Л.Гумецько'Г, АЛ.Дундайго, В.М.1стр1на, Л.М.Полюги, НЛЬРомановоУ га in.

Наукова новизна дисертацП полягае в тому, цо словотворча синон5м1я та вар!антн1сгь А/и- в староукраУнськШ та старорусъкШ мовах ХУ11 ст. це не розглядалися з аспект! з!ставлення. KpiM того, в npaut реал1зуе*ься багатоаспектниИ п!д.х 1 д до вивчення проблем» cnnoiiiMii та вархантносг!, «о дозволяе глибше i noBHiae виявити загальн1 га суто специф!чнг риси обох близькоспор{днених мов но словотворчому pfвн1 • Ця проблема розглядаеться не зше з иоэицШ традицгйноУ "описово!" граматики, ало Я з викорнсганням анал1зу кожного синонхма та вар1анта в лексичиому, етшолог1чно-му, еволюцгПчону аспектах з урахуванням мокливих запозичень на фон! культурно~1сгоричних зв"язк1в. Репрезентуоться словотворч1 мог.елх корелянг!в паралельно з етимологгчним анал1зом.

Теоретична та практична значимгсть роботи гголягае в f'< мож-лилому BHKopiicTaHHi при написанн! курсу 1сторично1 лексиколог!У та словотворення pocificькоif га украУнсько* нов, пор1вняльног гри-матики сх1днос7юв"кноьких мов, спецкурсов з icTopii 1менника i" теоретичних проблем icTopiJ походкення росЫськоУ i украУнеькоУ мов, Ух взаемозбагачення, взаемопроникнення, зв"язк!в з пьними слов"янськими мовами, зокрема, польською та старослов"янсысою. ; BieoMocri з icTopii окремих сл1в, зм!ни в Ух семннтти, словотво-pemii та сгил1сгичн1я характерисгтц, морфемному склад!, егимоло-ri¥ суф!ко1в можуть бути використан! на уроках нови в вжотй як ;' матер1ал, цо розвивае п1знавальн1 навички та лшгвхстичне мислен-ня иколяр1в.

Обран! аспекти га методи досл^кення дозволявть винести на захист raKi колокення:

I/ поширена с икон iMin та вар1антн1сгь абсграктних iменникi в -

явите, власгиве рос!йськ1й та украУнсыйй мовам ХУП ст. ; 2/ матер!алом утворения словотворчих chhohimib в обох молах вис-тупаоть TBipni основи та оуфхкси праслов"яиського похоадення; 3/ при ооов"язков!Л naqsiiOCTi единого фонематичного корелятива та спального типового значения сикон1ии передбачають деяку семан-тичну чн спШсгичну диференцташо, тод! як парн! синтпми-

дублети - абсолютно totowhi, а тону розглядаиться пк тимчасов! мовн! утворення;

взр^ацти членов корелятивних пар виникають щ результат вар1-ювания словотворчих форманНв га морфонолог!чних чергувань, обумовлених вторично;

б!льа1сть корелятивних пар га репреэентованих гати словотворчих моделей сп1впадаюгь в росШськШ та украУнськШ мовах; в текстах росШських та украУнських писемних пам"яток ХУ1-ХУП ст.ст. в{добракена конкуренц!я Mi« корелятивними парами, що репрезентуоть модел!:

в рос!Пськ!й мов1; пoxiдна/непох!дна ед"ективна основа + ОСТЬ; пох!дна/непох1дна субстантивна основа ОТа; пох1дна/непох!д-на ад"бктивна основа + 0Т&; похина/непохНна вербальна основа + ОТа; пох!дна/непох!дна паргиципна основа + /Ь,Е/СТВо; субстантивна основа + /Ь,Е/СТВо; пох!дна/непох1дна ад"&-'ктив-на основа + /Ь,Е/СТВо; вербальн! основи * /E/Hllja; пох!дна/ неггох}дна вербальна основа + /Ь/Ка; вербальна /субстантивна/ основа + /Ь,0/Ба;

в укра?нськ!й мов1: пох1дна/непох!дна ад"ективна основа -»• ОСТЬ; пох!дна тртиципна основа тепер1шнього та минулого часу + ОСТЬ; пох!дна/непох!дна ац"вктивна основа + ОТа; похЦна/ непох!дна вербальна основа + ОТа; noxiдна/нспох!дна вербальна основа * /Ь,Е/СТВо; пох!дна/иепох!дна партицнпна основа + /Ь, Е/СТВо; пох1дна/непох1дна субстантивна основа +• /Ь,Е/СТВо; noxi дна/не noxi дна ац"ективна основа + /Ь,Е/СТВо; вербальна оснопа /дуже продуктивна на в!дм1ну в1д рос1йськоУ мови/ на -ОВД, -УВД, -EDA +• /Е/НИ|э. ; noxiAHa/nenoxi дна вербальна основа + /Ь/Ка; вербальна /субстантивна/ основа + /Ь,0/Ба; зм!ни в продуктивное^ словотворчих моделей i, як насл!док, роз01«ност1 в нодальп1й дол! корелянтгв поп"язан1 з pi3iiotia— н1 гними процесами граматичного, сгил!сгичпого, фонетичного, культурно-гсгоричного характеру в обох мовах, Ух зв"язками з хниими слов"янськими мовами,

розпад синон1н1чних зв"язк1в в подальшому веде в обох мовах до функщонування двох саиост1йних лексем, год! як наслхдком порупення дуолетних вхднопень е замена пари однхею .найб1льи оптимальной лексемою. Апробащя роооти. Основн! положения та результат досл!д«ения )в!ДОмлялись на конференциях кафедр Кам"янець-Под1 чьського пед-

!исттуту /1989-1992 р.р./, опубл!кован1 в аб!рнику наукових праць "Формирование к развитие структури современного русскогс литературного языка" Ки¥всысога дер«пед1нституту /1991 р./, в зб1рнику наукових праць 'Ч^сский язык и литература в обучении иносграшшх. студенгов-филологох^ КиУвського держгсед!нституту 1ноземних иов, Центр слав!стики /1991 р./, в зб!рнику науковю праць Кам"янець-Под1лъоького- пединституту /1993 р./, в тезах конференцхУ "Актуальн! питания мавознавства в свгтл! праць Б.О.Ларша 1 $.П.ФШна" /1993 р./.

Структура 1 зм{ст- робота., Дисертац!я склацаеться !з> вотупу ? роздШв, висновк1в, списку використаноГ л,1тератури, списку археограф1чних вдсрел в алфав1Тному порядку, додатку.

7 вступ}. обгрунтовуеться актуальн1сгь цослддкення, основн1 проблеми, наукова новизна, георетичне та праквичне значения, формулюються мега та конкретн! завдання роботи, визначаптьоя м иоци, наэиваються джерела фактичного- матер1алу, подано- основн! полокення,. цст виносягься на захисг.

Перший розд!л дисертоц^Т "Понятие суффиксальной синонимии и; вариантности. Суффиксы /ш, вступающие в синонимические отношения а русском и украинском языках ХУЛ в.в." приовячено розгл цу проблем словотворчо'1 синон!м1!Г 1 вар1антносг1 та анал1эу су ф1кс1в //а, з точки зору Ух похстадення та деривацШних потенц1й

В § I м!ститься обгрунтування лажлизост! вивчення синон!и! них в!днощень взагал1 та словотворчих суф!ксальних зокрема,. об грунтовуються критерН диференц!ац{¥ словотворчих синонпйв, в р!а\пг1в та дублер в. Адяе деяк1 досл!дники розум!ють суб!ксаль синан,1м!п дуке широко 1 вважаатъ основною прикметою сг.нон1мН суф1кс!в загальне значения при абсолютно р!зному походкенн! та звуковому. оформленн!. Але, на наш погляд, при словотвореннх сл спиратися на ряди сл1в, гсов"язаних сп1льним фонематичним коред тивом /гз1рноп основою чи. коренем/, бо це саме те» що роокрива суть словотворчих зв"язк{в М1« словами.. Саме сп1льн!сть тв!рно сгснови: /р!дше, кореня/ е базол, то* угворюе потенцШн! мо* ливост! для оформления суф1ксально-синон1м1чних паралелей- На. баз! тв!рноУ основи /кореня/ за допомогов р!зноман1тних оуф!кс з единим типовим значениям, 1нвар1ант1в на- даному мовному р!вн угворпеться суф1ксальна синан1м1я. Отке, п1д сяовотворчою сино-н1м1ео сл!д рсзум1ти сико«1и1чн1 в!дкошення утвореннями з однии типовим значениям, цо виникли як результат законом 1рного

розвитку словотворчих тип!в у систем! м ови о Осиовними критер!ями словотворчоУ суф!ксально! синон!м!У сл!д вважати: I/ сп!льн!сть фонематичного корелятива /гв!рноУ основи чи коре-ня/;

2/ спиыисть словотворчого значения.

Суг^ксальн! синон1мч - це р!эносуф!ксн! утворення, ио мають сп!льне типове значения та шпльниП фонематичниП корелятив ! зб.е-р!гають при цьому в!дм!ниост! у семантичних чи стнл!стичних в!д-т!нках /СМЕЛОСТЬ--СМЕЛЮТ ВО, ТЯГОСТЬ-ТЯГОТА, ОБЩЕНИЕ-ОЩЕСГВО/.

Нкцо в процес! розвитку мови семантичн! в!дм1нност! поглиб-лоаться, це може призвесги до розриву в1дношень м!ж словотворчи-ми типами, до деетимолог!зац!¥, коли !менники иабувають !ндив!-цуального лексичного значения /ОБЩЕНИЕ-ОБЩЕСТВО, ГВАЛТ-ГВАЛТУ-ВАИНЯ/.

До синон!м!чних ряд!в-включаемо також сяовотворч! дублети ~ р!зносуф!кон1 утворення 1з сп!льним фоисмагичним корелптивом, абсолютно 1дентичн! на первинчому етап! функшонування, без. «одних семантичних чи стилхстичних вшпнностеП.. Дублетн1сть - явище тимчасове в розвитку иови, бо прогир^чить сам!П П природ!. Дуб-летн!сть актив!эув циференц!юоч1 сили мови,, внасл!док чого слова-дублети посгупово набувногь 1нднв!дуальних рис. Цо пр!!зводить до перетворення дуолст1в в оловотворч! синон1ми, або в незалекн!» сомосг!Пн! лекссми /ЯРОСТЬ-ЯРКОСТЬ/.. МокшзиЯ ! трегШ плях розвитку - зникнення одного з дублет!в як зайвого /КРАТОСТЬ-КРАТ-КОСГЬ, ЬТВДОСТЬ-БР!!Д[(ОСТЬ/1СТЬ//.

Сл!ц ч1тко в1др!зняти словотворч! синон!ми /вклпчаючи в це поняггя I синон!ми-дублети/ в!д словотворчих вар!анг!в. Деяк! дослхдники, розглядаачи проблему вар!антност!, ототожнювали словотворч! синон1ми ! вар1анти. На най погляд, суть вар!ювання по-лягве у вицозм!н! зовншньо? сторон и слова, фоиетич.Ю1 чи грама-тичноУ, цо не торкаеться водночас його виутршиьоК сторони -лексичного значения. Словотворч! вар!анти - насл1Д0к вар1атив-ноет! суф!кс!в чи морфонолог!чних чергувань, цо вшшкають в по-х!дн1Я основ! чи словогворчому формант! - суфгкс!,. преф!кс1 в процес! утворення олова. Морфонолог!чн! чергування пояенпиться в!домими !сторичними фенетичними чи морфолог! чними явишами, цо в!дбувппися в процес: розвитку мови.

Суф!ксальними варгантами вважаемо Т1, в як их вар^вання проходить в суф1кс!, а в основ! при цьому мочлив! морфоног.ог!чн!

чергування /пор. ТНГОТЛ-ТЯНЕТА, Де вар1ант суф!кса -ОПа -ЕТа, приеднуючись до основи, викликае морфонолог1чн! чергуванкя; морфонема Г-Н/.

Отже, словотворч! суф1ксалып вар!анти. на в1дм1ну в1д сино-1тив,-це односуф1ксн1 утворення, фонегичн!, морфонематичн!, словотворч1 в!дм1ннссг1 яких дуке неэначн1 1 не порушупть внут-

Р1ШНЬОУ СТруКГурИ СЛ1В,

Ц1лксм зрозум1ло, ио в мовах пер!оцу формуваиня явище слово-творчоУ синон!м1У було поиирене набагато б1льше, н1ж у сучасних мовах, що пояоиюегься недосгатньою впорядковангст словотворчих аф1кс1в, незавериеним процессы усталення словотворчих формантгв, неозначен1стю словотворчих не« у слов1 внаслхдок в1деутност1 ди-ференц1ац1У у використанн! ряду словотворчих засоб1в, а такой великим стил1стичним та канровим розмаУттям староруськоУ та ста-роукраУнськоУ нов.

Крш того, одною з наПваклив!ших причин вар1вшння сдовотвор чих форчант!в в утворешп лексичних одиниць взагал1 I И^а- зокре-ма», е, оез сумн1ву, ьзаемовплив,. взаемозбагачення слов"янських моя, оссбчиво в досл1Д«увану епоху. Адке щлком ясно, що в епоху з1дрод«ення I нащонального самовизначення та й в подалыш пе-р!оди своеУ хсторЛ" слов"янськ! народи знаходили глибоку культур ну шдгримку у взаемозапозиченнях мовних засоС1в.

Дифоретпоючи понятая лексичноУ та слсвотворчоУ синон1м!У, п1Дкреслимо, цо, коли об"ектом першоУ в слова, або групи сл1в, то об"екг словотворчоУ синон!м1У - словотворч1 типи э !х сп1ль~ ним типовим значениям, як! висв1тл«шться в ряду сп!льноУ сп1в-в:днесеност1 га сп1льноУ словотворчоУ стру.ктури. Словотворча си-нон!м1я базуегься на зхставленн! словотворчих аф!кс1в I граматич них категор1й. Зокрема, для анал1зу суф1ксальних словотворчих си нон!м1в 1 вар1ант!в необхщне вивчення та з1ставлення словотворчих суф1кс1в, цо беруть участь в утворенн! член!в корелятивних пар в обох близькоспорхднених, а токож генетично близьких мовах.

В пятому досл!дкенк! проаная!зована 1стор1я та деривац1йн! потенцГУ таких наЯб!льш поаирепих в процес1 -творения Л^£-суф1к-с!в, як: -ОСТЬ, -ОГа, -ШП'э, -ЕНИ/э, ~/Ь,Е/СГВо, -Ч, -Ка, -/0,Ь/Ба.

Одним з наипродуктивн^их аф!кс!в, що особливо актив1зуетьоя . в досл1д*увану епоху в процес! творения /УЦе суф!кс -ОСТЬ.

§ 2 "История и деривационные потенции суффикса -ОСТЬ в русском и украинском: языках ХУЛ в." присвоений розгляду/ fcropiY та деривац!йних потенц!й цього аф!кса, ¡цо, безгсеречка, е формантом праолов|,янського походкення 1 розвинувоя з ряду суф!кс1в на -t, як! утворввали /V&Blfl прикнетник1в: atb, "btjb, ii>, tfonth, teii, ieBfi, tajbtxra, г/ola^ Ha paiul{x етапах роэвитку давньоруоькоУ иови даний формант був малопродукгивним, про що св1дчигь невеликий к1льк!сниП зр1ст !менник!в з цим аф1кссм за пер!од з XI - по ХУ1 ст. 1з 116 лексем на -ОСТИ, заф{ксованих в пам"ятках Х1-ХУ1 ст.сг. не мени як 90 сл!в були в!цом1 давньоруськШ мов! ще з XI ст. Але ме з к!нця ХУ ст. становище даного суф!кса, пери за все в л1тератури!Я мов! Швденна*-Зах$днаУ Fyci, р1зко> зм!нпеть^ ся. Писемн! пам"ятки староукраУнськоУ мови ХУ ст. евхдчать про поаирення зв"язк1в суф!кса -ОСТЬ на суф!ксальк1 прикметники субстантивного- походження га пасивн! д!еприкметниш тепер1шнього часу /ЗНЛеМОСТЬ, БАЧНОСТЬ, СПРАВЕДЛИВОСТЬ/* В pooittabicifl мов! подгний процес актив1зувться в ХУГТ ст., але кульн1нвц1йно эрос-гае набагаго п!зн1ае.

Словотворч! модел!, то репрезентупть А/<Х на -ОСТЬ, так!: I/ основа непох1дного прикметника + ОСТЪ м/^к1ночого роду 1з значениям якос:с1, предметно-абстрактной ознаки,. понятгя, стану; формула А* ОСТЪ «/l^t-/де А' - основа непох!дного: прикметника, /'/ - непох!дн!сть прикметника/; 2/ основа пох!дного притаетника /на -ЬЛ,-ЬИ чи з преф!ксом/ + ОСГЬ •» Mtx.p. 1з значениям якос-ri, ознаки, стану, понятгя; формула а" + ОСТЬ »/Ut/де /"/ - по-х1дн1сть/. Особливосг! сяовотворчоУ мегдел)! в укра¥нськ!П мов! -к набагато ширших словотворчих зв"язках. Л^на -ОСГЪ /1СТЬ/ в укра¥нськ1л мов! утворюються не г!льки Bfzt непох{дних та цепких поздних, основ прикмегникib /як в poc.mobi/, але й в2д: I/ при-кметник!в на -ГО, -ЛИВ, -ЧНВ в!д!менникового /Ag / та в!дд1е-сл!вного походкення /Av / /БРВДЭПВОСТЬ, ЗВДЛИВОСТЬ - "Синонхма славеноросская"; формула А" + ОСТЬ = A/ct ; А" > ОСТЬ = ; 2/ прикметник!в на -ИГ /ЗНАМЕНИТОСТЬ "Лекснс" Л.Зизанхя/, -AQ /ПЛЮГАВОСТЬ/, 0ВН: /ГВАЛТОВНОСТЬ, КОИТОВНОСТЬ/, -CD /ЛАСКОВОСТЬ/, -ЕЛИ /ВНУТРЕННОСТЬ/; 3/ в1д основ пасиэних д!еприкметник1п тепе-р!шнього та минулого часу-/ШКОННССТЬ, НЕ13РЕЧЕНН0СТЬ/; формула Pari* ОСТЬ "/Vb/Part _ Tnipiia основа д!еприк»!етник1в/.

Вар!антом суйф1кса ССТЬ в рос1аськ!я та укпУ/нсы^я мовах досл!дкуваного- пер!оду висту пае -еСТЬ в позтШ гпел.ч м"яких та

ш-тпячих приголосних /ТЯГОСТЬ, ТШЕСТЬ/,

3 "История и дериптзюнние потенции суффиксе -ОТа" присвя-чении розгляду adiicca -ОТа, цо безперечно, е праслов"янським за походжснням серед суодкс!в, якх утворювали Л/а.в!д !менник!в , • прикметник!в га д1ссл1в. Словогворч! нодел1: непоххдна /пох1Дна/ основа прикмегника + (/Га " Мя гз значениям якостх або стану /ТЯГОТА/. А'"' + ОТа Ola utác— непох!диа /noxiniia/ основа ¡менника + ОТа "Л^понягтя /МЕР30ТА/; / п ох ¡дна /непох!дна основа д!еслова + ОТа « A'aiz значениям стану atío ntí /ЛОМОТА, СТОНОТА/ 1Р'+ ОТа Вар!аитом -ОТа виступае гисля пом"якшених ииплячих приголосних -ЕТа /ТИГОТА, ТПНЕТА/.

§ h. "История суффикса /Ь,Е/СТВо и его словообразовательные связи" присвячений Icropii та словотворчим зв"язкам форманта праслов"янського походкення /Ь,Е/СТВо. В досл!джувану епоху су-ф!кс -СТВо мае sapiaHTii -ЕСТВо, ЬСГВо в позищ'/ п!сля м"яких шиплячих приголосних. За допомогои даного форманта fi/ci утворшть-ся в обох близькоспор!дненнх иовах В1Д основ !мениик!в, прикмет-ник1в, д!ссл1в: I/ пох!дна /непохШа/ основа д!еслова * * /Ь.Е/СГВо » //лпроцесу, стану /ПОСПЕИЕСТВО, ВЁДСТВО в рос. мо-в1, НЕВЕИДЕСТВО - в .укр./ 1Í/Ь,Е/СТВо "Mts /Б,Е/СТВо « f/a% '¿J пох!дна /непох!дна/ основа tменника + /Ь,Е/СТВо ■ №. }3 значениям поняття /КРАДЕКСТВО/; 3/ кепох!дна основа прикметника /noxUna на -ЬН, -ИВ, -АВ/, основа ;кладних прикметник!в + /Ь,Е/СТВо »/^hkoctí, стану, субстантивовано? ознаки /ВЕСЕЛЬСТ-В0, СГ1РАВЕДЛИВСТВО - в рос.м., СШШСТВО - в укр.н./ А' + + Д,Ь/СТВо *ЛЬ, А" > /Е,Ь/СТВо »/К».

§5. "История и счовообразователькые связи суффиксов -tija, /А,Е/НИ^э, Hiljo" присвячений icTopií та словотворчим зв"язкам цих аф!кс!в.

Базуочись на багатьох доел¡диеннях та матер1алах егимолог1ч-них словников, вшкаеио суф!кс lijo праслов"янським формантом, цо входить до ряду *CLjb>jilí,je-ibje' « Через nepeitirerpauio древнШ суф!кс Hjo роз па вс я на суф1кс ~И| i флекс{с Э. В сучаснШ pociñ. cbiciil та украУиськ!й мовах функщонуе як присубстпнтивний, при-ад"ектившИ1, р!дие - девербалышй. В украКнськ!й mobí мооиве приеднаиня ¡loro до партиципних основ. Отже: I/ непох!ди!/п0х1дн! оснози npKKMcTHHKiв + ¡ÍJa «Лбякост!, стану, ознаки /ВЕСЕЛИЕ -в рос. нов!, CBIPEHÍe - в укр. uobí/í 2/ основи приккетник!в на К/ííi/ * И/э значениям ознаки, понягтя га íh. /ВЕЛИЧИЕ/,

Л" + ¡ija -Ул ; Э/ основи 1менник1в + Hja »/встану, понягтя," сумке lijo у цьому випадку вступас в б1ф!ксальи1 вйношення з преф!ксом БЕЗ- /БЕЗУМ1С, БЕЗНАШПЕ/ S " * И jo «/Vi»-; '(/ основи Ачстгле noxiiHi/ д1есл!в чи д1еирикметник1в > Щэ - зна-

чениям процесу, nif, понятгя /1ШИТКЕ, ПОВОДАМ*:/. 1)ар!ангом су-SÍKca -HJ3 в обох олиэькоспор1днених мовах висгупае -bjj.

Cyíiicc /A.E/HHJo, НИ jo, праслоя"янсыим за походчснням, один з нашНльи продуктивна суф1кс1в аостщктност! в досл1диувану опоху як в рос1иськ1П, так 1 а укра1нськЛ1 мовпх. Первинноп TBipiioo Оазоп для цих oyíiKCÍB були посивн1 д1сприкмстиики ia cyftiKCOM -ЕЯ, 1до ускладнювався високопродуктивним (¿ортитом -lijo. В поаальшому в даних СГ вибулася зм!на словотворчо! ба-зи, були нстанозлсн! нов! в1Дно;!сннч з 1нфпи типом д1сслова, що супровод«ув«лося змпюо членованостг них iwou i ши1леннян продуктивного cy.piKca ll'AJo, EUlljo. Отче, е сенс v.ni словотворч! модел! розглядати на гЦпхронноиу то синхронному рхвнях. На д!а-хронному - абстракт! {пенники 1з значениям дП, якосп, стану утворовалися в!д основ конкретних посивних д!еприкметник1в ми-нулого часу /де EH * 11J3 перетвориються в самостШюи формант, що внаслхдок nepeinrerp¡miY став ¡нновацШним суфткссм E1I11Jо, HHJо/. На синхронному piuiú творения ЛЬ- за допомогоп даного ({орманта проходить:

I/ в!д основ niecnlB обох вид!в на -л, -и + EHHJo, Ifflja » Мп- }з значениям дГ/, пронесу, нвида, стону /ОСМЕЯНИЕ, ВОЭШШИЕ, ПАДЕНИЕ, ПООИкИПС/. В росП'.ськШ мов1 доол! дкуваного нер1оду ак-TiiBHtcTb дано? модел! мо*е оути розписана таким чином: а/ най-oinbti петивн! утворення tMetniimlD st о, основ на -и /МУЧИПНЛУЧЕ'-IIЖ/; б/ мспш акгишп ¡менники в{д Д1ссл1вних основ на -а /ЗЬДА-ТИ-ЗКШИЕ/; i?/ ¡пенники, yraopeiii dU д!есл1пних основ но fe /BEJlbTU-DEilfeilIIE/; г/ ¡менники, утворен! в1д основ на приголосн! А1АВЕСТ1Н1АВЕЛЕПНЕ/; д/ наИненш продуктивна модель - в!д основи на приголосни;! i3 суфхкссм -НУ /ИСЧЕЗНУИЫЕЧЕЗНООЕШЕ/.

Детально досл!днення словотворчих моделей та "ix продуктавно-ctí в иам"ягках poctilcbKoY та украТнсько! нов дозволяе зробити висновок, вд, неавакопчи на тото«н1сть моделея, продуктивн!сгь Ix р1зна: якщо и староруськЬЧ мов! продуктивн1сть модел! на -НУ ду«е мала, то в староукраШсыст вона значка /ОБМАНУТ И-0БМА1£-Н1С/. Нр!м того, на в1дм1ну вгд старорусысоУ, в староукра!ноьк1й дуке продуктивна модель з основою на -ОБА, -EI3A» Тотохиа старо-

- 12 -

pycbKlfl висока прозу кгивн1сть моделей на -И, -Л.,

BaptQHranH ярормонга /A,E/HHJo виступають -A!lbj3, -EHbjo,

У ^ б "Малопроцуктивные суффиксы А/а. - Ка, 0, /Ь,0/Ба. Их история и словообразовательные связи" остановлено, що формант -Ко - древнШ !ндоевропеГюький суф!кс, якиН утворввав пох!цн1 1менники aU непох!дних !мен. Bih походить в1Д суф!ксального ряду на "к, ко з"еДнався з останнхм голосним основи, деТерм1-нантом 1 утворив те в праслов"янськ!й мов! суф1кси ,

Ц1 суф!кси успадкован! BciMa древнЫи слов"янськими мовами, цо розвинулись на грунт1 протосиов"яиських д!алектних труп. Суф!кси -ък I -ьк в давньорусыип mobi внасл1док занепацу зредукованих утворили одну морфему - словотворчий елеменг -К. Суф!кс ii , цо збер!гся, дав киття cyüiKcy -ЬЦ, а Г£ - ИЦа. Л/о i3 значениям процесу, д!¥ !з суфшсом -Ка утворювться в pocitlcbKiti та укра-¥нськ!й мозах досл1 дчуваного пер!оду в!д пох!дних та непох!дних основ Д1бсл1в /НАСМЕШКА, МЕРЗЯ'Ш/.

Словотворч1 модел1: похгдна /непох!дна/ осноьа д! ее лова + + Ка « А/а ¡3 значениям процесу, дiY*f" + Ка = А/а . Вар1ангом форманта Ка виступеё пЮля м"яких приголосних -ЬКа.

Нульовий суб!кс як явице цу««о щкаве, очевидно, розвинувся на Micui зредукованих Ъ, Ь, цо зникли внослЦок загальнослов"ян-ського процесу. Назван! зредукован1 розвинулнсь на м!сц! темагич-mix голосних, цо приеднувались до древн!х cyftiKciB, як!, в cbod чергу, в пронес 1 nepeinrerpaiilY, увгйшли до складу кореня. Тема-тичнi голосн! заверну вались люд! приголосними, цо зникли в мов! внаол!дои дt¥ закону шцкритого складу.

В сучаснл! mobi . дерииац!йне значения, цо приписусться нульо-вому ucpiKcy, в перевашнт б1льаост! D:;nuitKiB виражаеться в данЖ Mosi за допомогоо словотворчнх аф!кс1в, тобго нульовий аф1кс по-винеи нати синон1м!чн1 ненульов! аф!кси /ПРОМЫВ-ПРОМЫВКА, ПРОХОД-ПГОХСЩЕНИЕ/.

Ця умова якнайкраще в!дпоч!дае мовн!П сигуац!1 в pociiicbictti га украУнсыйй позах X7I—ХУЛ сг.ст. В досл!дкуваних лексемах вн-членовуегься i анал1зуеться нульовий аф!кс лше год!, коли d uo-bi иаралельно <Зун:сц!онуе оинон1н!чна сп!льиокоренева лексема з тотокним за значениям, wiTepianbHO репрезентовании аф!ксом.

Древн!й !наоевропе1!сыси1 суф!кс *о < *&h. _/3 тематичнини * О , чи^О. > *o/LÖh и ßftä./ с то Уть поряд !з суф1Ксом -VO-, -¿ЬП+ Bin приеднувався звичаПно Не цо кореня, а до темагичиого голос-

ного Tstpnoro iMeiii i давав лиае у творения «1ночого роду. Внас-л1Док nepeiHTerpauir' тематичний голосниЛ вШшоа до суф1кса 1 з"явився пшовацШмЯ суфякс -ОБа /заумови, чо тематични« голосни!! був *0 - Zu£.-o-bcL _ ЗЛОБА/ i - ЬЬ'а, якцо гемагичниП гопоснчй був /ёог-i-éct/ БОРЬБА/. Угворився повий суф!кс /Ь,0/Ба, та став дуже продуктивним форинтом абстрактность Як бачимо, спочатку /Va на /Ь,0/Ба утворввалися В1Д ¡ненникГв /ЗЛОБА - 1м"яXlfa, УТРОБА - QTPO/. ГИзнгле иотиэац1я змПшеТЬ-ся, Met на /Ь,0/Ба вме cni вщдносн1 з д!есловами i означапть Д1Ю чи стан. Отче, 1менник ЗЛОБА, наприклад, мае подптжу мотива-ц1га / in" я ЗЛО, 4iec,ioBO ЗЛИТЬ/ V" ь /Ь,0/Ба ~ Mai S " + + /Ь,0/Ба "Л/л.

ДругнД роза i л " h/cminu aSstsacta, сбрэя огаииче при помощи наиболее продуктивных формантов ОСТЬ, /Ь,Е/СГЗо, /Е,A/HlIJa и их синонимические связи" склпдаеться з п"яти параграф(в, у яких посл1довно предстпиленх i проанащзозан i c:i.ionÍMÍ4nt, дублети i та BaptaiiTHi пари, у творен i за догшмогов конкуруючих формант!в ■ОСТЬ //-ОТа, -ОСТЬ // КОСТЬ,-ОСТЬ // /Е,Ь/СТВо.-ОСТЬ. И-ОСТЬ//0Р /Е, A/HIlJo // /Е.Ь/СГВо.

У Ч I "Корреллтизные пари с суффиксами-ОСТЬ //-ОТа" проана-л}зована трупа корсляпшшх пар, угворена за одн(ео моделлю: А" +• ОСТЬ " Met, А" * ОТа значениям влпстивост!, якост!,

riocTitiiioi ознаки. Але, маючи oiHy тв1рну основу /маП«е завжди ад"ективну/ та едино птозе знйчення, члени б}дьгюст1 корелнтив-яих пар демонструпть демк1 ссмантнчн! чи стил1стичн! bíamíiihoctí, цо дояволяе квал!ф1кувати 'fx в!дношенил як ciihohíwí4Hí. Актив-н1сть утворень з формантом -ОСТЬ, як сгцдчать паи"ягки, поступо-во зростае, то понснюегься розширенням словотворчих зв"язк1в цього офгхса в укра'/нськШ uoui i деяким впливом в досл1 дкувану епоху украТнськсп huccmhoctí на pocíticьку. Незвокшочи на цеП процес, утворвння на -ОТа у pnni випащав зпкр1плммться в обох споргднених мовах, яквд Одеться про лексеми 1з значениям б!льш кошеретизозачим, предметном, но мае вшюяення до ф!зичних якос-rei!. 1Тап"ятки обох мов ХУ1-ХУП ст.ст. ф!ксуюгь початок процесу утворення cifHoniMÍ4iiifx пор з вища^згадоними тенценЩями. Иам"ят-ки та словники ХУЦ-ХХ сг.ст. цемонструють еволюц1ю цих тенден-nifl, то призводлть до розпаду синон1м!чних зв"язк1в i утвореиня сомостЗЕйних лексем з формантом -ОСТЬ /якцо превалюё значения по-няттезост!, суто абстрактно/, 13 формантом -ОТа /якцо мае н!оце

значения ф!зичннх властивостей, лкосгеИ, тобто значения боьш " конкретн!/. Пор1 вняИте, в сиион1М1чних парах НЕЛЙЮСТЬ-НЕЛЬТОТА, ЛЬНОСГЬ-ЛкОТА,. БОДРОСТЬ/БАДЬОР1СТЬ/-БОДРОТА перемагають, пору-шуочи си|'0н1н!чн1 зв"язки, лексеми 13 суф1ксом-0СГЬ, б1льш опти-мальним у виракешп су то абстрактного значения. I навпаки, в пара* Ч!СТОСТЬ/1СТЬ/-ЧЯСТОГА, ЧЕР1ЮСТЬ/1СТЬ/-ЧЕ/0/ШОТА, КИСЛОСТЬ /ГСТБ/-КИСЛОТА гс. ш. перемагають лексеми з -ОТа, виракаючи 61 ли. конкретне значения. Ц1кава подальше доля цеяких вар!анг1в, що, поступово наОувавчк 1ндив1дуалъного значения, починають функц!о-нувати як самосгШн! лексеми /ТЯГОСТЬ-ТЯГОТА з вар!антами ТИ-НЕСТЬ-ТННЕТА/.

§ 2 "Коррелятивные пары с сугфиксани-ОСГЬ // К-ОСТЬ" Члени цих корелятивних пар утворилися за моделями: А' + ОСТЬ^/Иг, А" + ОСТЬ 1з значениям якост!, ознаки, властивост1. Незва-

шаючи на те, цо один 1з корелянт(в угворюеться в1д непох!дноУ ад"ективноУ основи, а 1ншиЯ - в1д пох!дноУ, 13 суф1ксом вторин-ноУ прикметниковост1-А , в досл!цкувану епоху ц! розб1«носп в словотворчих процесах не впливаюгь на стил1стИчну чи семантичну характеристики. 3"являються дублетн! пари, анал!з яких в обох спор1днен1« мовах цозволяе зробиги висновок, що утворення ¡з су-ф!ксои вторишю'Г прикметниковост!-/ б1льи оптимальн! 1 актив1и в обох мовах, особливо в украГнськШ, цо пояснюегься словогворчями процесаыи /неповн1 прикметники на-$ , в:гд яких утворювались 1иен-ники на К-0С1Ь в праслов"янську епоху Оули Огльа продуктивними + ояЬ> = ваСОКОСГЬ, &.0Г0Ы1+ = КОРОГЬКССТЬ I ' тЛн./, На украУнську мову до того к мала вплив польська, де утворення на К-ОСТЬ дуче поаиренх. В росШськШ мов1 в ряд1 випад-к1з, на вгдм1ну в!д украУнськоУ, активно закрываться й утворення без суф!кса -К, и;о в деяк}й мгр1 пояенветься впливом старо-слов"янськоУ мози /ДЕРЗОСТЬ - ст.сл. АР^Ъ - ДЕРЗКОСТЬ -ст.п. (¿апИ , СЛАДОСТЬ - СОЛОДКОСТЬ/. Аналгз пам"яток 1 словник! в ооох нов ХУИ-ХХ ст.ст. дозволяв зробити ВИСНОВОК, 1Д0 роз-пад цублетних пар п б1лшост1 випадкгв призводтаь до функщону-" вання в обох мовах не двох самоспЯних лексем, а виключно одн1еУ /в б1льиоог1 з формантш К-ОСТЬ - КРАТОСГЬ-КРАТКОСТЬ - в рос.м., БРЦД0СТЬ-БРЩК0СТЬ/1СТЬ/ - в укр.м./. Лше в деяких вииадках, коли семинтичн1 чи сгилхстичн1 розб1«ност1 мали м1сце ие на початк) виникнення сл!в, розпад пари призводив до утворення двох незалек-них лексем /ЯРОСТЬ-ЯРКОСТЬ/.

§ 3 "Коррелятивниа пари с суффиксами -ОСТЬ // /Ь,Е/СТВоп Члени корелятивних пар утворпвалися за моделями: А + ОСТЬ А + /Ь,Е/СГВо я Мь 13 значениям ознаки, властивост], якост!. Якио- члени одн!еУ пари з"являлися в мов1 приблизно в один час, то в бгльшост! випадк^в розб1кност1 стосупться тгльки словотворчих особливостеЯ I и!якоп м!рою не впливапть на семантичну чи стил1стнчну характеристики. В цмму аспект! корелянги тотокн! 1 утворкшть дублетн1 пари /СМЕЛЬСТВО-СМЕЛОСТЬ, ДУГОГВО-ДУГОСТЬ/. Ягацо творения лексем в!дбувалося в р1эн1 епохи, тс в б1лшост! випадк!в виникае. розб!*н!сть в стил!стичному забарвленн! корелян-Т1В чи нав1ГЬ в Ух семантнц!. В цьому випадку виникаить синон!-м!чн1 пари /пор. ВЕСЕЛОСТЬ-ВЕСЕЛЬСТЕО - в рос.м.; ЗНЛеМОСТЬ-ЗНАСКСТВО, ЗУХВАЛ0СТЬ/1СТЬ/~ЗУХВАЛЬСГГВ0 - в укр.м./. Анал1з па-м"яток 1 словник1в досл1д*уваноУ епохи, а такох ХУШ-ХХ ст.ст. дозволяе зрабити висновок, цо розпад дублетних пар в обох мовах призв!в до фу нкц!онуваш1я одн!сУ самостШюУ лексеми /в б!лэдос-т{ випадк1в з суф1ксои -0СТЬ/1СТЬ/ - СМЕЛЬСТВО-СМЕЛОСТЬ, СПРАВЕД-]ШВСТВ0-СПРАВЕДЛ1ШСТЬ/. В результат! розпаду сиион!м1чних пар в обох мовах почшгапть функц!онувати дв1 самостШн! лексеми /УБО-ГОСГЬ-УБОКЕСТВО, ЗУХОШСГЬ-ЗУХВАЛЬСТВО/. Вар1анти мапть тимча-совиП характер ! лише деяк! перетворюиться в самостЮн! лексеми, Наприклад, в пар! ЕЕСГОКОСТЬ-НЕСТОЧЕСТВО виявлено вар1анти ЙЕСТКОСТЬ, НЕСТЬКОСГЬ, цо перетворилися з плином часу в самостШ-н! ЖЕСТОКОСТЬ-ЖЕСТКОСТЬ.

"Коррелятивные пари с суффиксами ОСТЬ, Н-ОСТЬ // 0" Члени данях пар мають р!зн1 словотворч! модол!. Корелянти на Н-0СТЬ-здеб!льшого в!дад"ективн1 утворення, тод! як лексеми з 0 - в б!лгаост! внпадк!в непох!дн! на синхронному р!вн!. фонема-тичним хорелятиэом цих пор выступав не твхрт основа, а кор!нь. ВнаслЦок словотворчих розб1кностей дублетн! вщнегаення дуке рано почипаюгь руйнуватися; пара замываться однгею самостШной лексемой, то поеднуе ус! стил!стич1и ! секантичи! в!дт{нки обох корелжшв /НЕВ0ЛЬН0СТЬ/1СТЬ/-НЕВ0ЛЯ, ПЕЧАЛШ0СТЬ/1СТЬ/-ПЕЧАЛЬ/. Синон!м!чи! пари дапть «иття двсм самост!йним лексемам, що фучк-ц!оиупть, як св!дчать пам"ятки ! словники ХУШ-ХХ сг.ст., абсолютно незалекно в обох мовах /ШШЯ-НАД1ЙН1СТЬ» НАДЕЕГДА-НАДШОСГЬ, ПОТУГА-ПОТУВДСТЬ/.

§ 5 "Коррелятивные пары с суффиксами /А,Е/НИ|э // /Ь,Е/СТВо" Члени цих пар характеризуются наявн!сти р!зних словотворчих мо-

целен. (1кщо корелянти з /Ь,Е/СГГВо утворивться в1д пох!дних I не-пох1Дних £!Ц"ективн1!х основ, наоувасчи значения ознаки, якосГ1, то корелянти на /А,Е/НИ]э походягь вгд Д1есл!в I мають в1дг!нок про-цесуальност!, д1'1. Оме, гв1рн1 основи членов даних пар сп1впа-даогь Т1льки формально. Маючи деякг розо!«ност1 в семангиц1, по-дгбнх корелянти утворнють злоб!льшого синон1м!ч1п пари,

3 кликом часу посилгшчись, ц1 ро3б1«ност1 у семантичних та стил1стичних в^дтшках прнзводять до поручения синоншгчних зв"яаК1в, I а обо*, мовах почииавть функцшну вати дв1 самостхтп лексеми /ОБШШЕ-иЬЩЕСТВО, НЕЗкЕНИЕ-ИЕвкЕиТВО, БЕГАНИЕ-БЕГСТВО

- в рос.м., СВАВ0Л16, СВАВОЛЯ - СГШШЬСТВО, СВ1ДЧЕННЯ-СВ1ДОЦТВО

- в укр.м./.

В розд1л! 0 "Коррелятивные пари со сверхпродуктивиим суффиксом /А.Е/НИ^э и синонимичными ему 0, -Ка, /Ь.О/Ба" в "Корре-лянгц с суффиксами 0 /при различных флексиях/ // /Е,А/1Пуэ" аналгзувгься пари, цо були псыирен1 в дазньоруськШ, а такок в староруськШ 1 сгароукрагкськхй мовах.

Лексеми маить розб1жност! в словотворчих процесах на синхронному р1вн1 /утворення з 0-аф1ксом - непох!дн1, лексеми з АЖ^о, ЕШу'э - в!дд1есд1ви! утворення/. Але на ддахронному р1ви! тв1рН1 основи в багатьох винадках спгвпадавть. Поравняйте: ОШАНЕНИЕ -1Г" + /Е, А/ШИз * А/а, 13 значениям процесу, поняття; ОБМАН - на д!ахроиному р1 тзнг тех в1дд1есл1внс утворення -Ъ^-тсич^Ы "манить, приманивать" /Фаем., т.Ш, с.ЮЗ/. У зв"язку з такими особливостя-ни словотзорчих процес 1в корелянти з 0-аб1ксом // /А.Е/Шу'э утвс-рюють як дублера, так I суто синон!м1ч1и пари. Дублепн пари, розпадапчись, в обох мовах давть життя одн1й самост!йн!й лексем! /в аСсолотн1й 01 яьиост! - це утворення з $-аф!хсом НАВЕТ-!¡АВЕТА--НКЕ, Л0331Л-Д0СВОЛЕН 1С/. ГИсля розпаду синон1м!чних пар з часом в рос1йськШ та укра1'иськ1й мовах ночинають функмонувати двх са-иост!йн! лексеми /ПОРУНА-ИОРУЧЕНЖ, КРИВдА-КРШДЕЕШЯ/.

§ 2 "Коррелятивнце ииры с суффиксами ЕНИ^э, НП(]э//Ка" Словотворч1 модел1 корелянттв V" Ка =»Л&, 1Г" + /А,Е/шуэ*Ак ¡з значениям процесу, аонктгд. Тв1рн1 ос но ни абсолютно го-

■?о«Н1, але корелянти маить розохпност! спШстичного характеру. Утворення на /А,Е/ЙИ|о звичайно функц!онуогь в високостильних текстах, тод! як лексеми на -Ка орган1чн!и! в контекстах з нейтральное I нав!ть зниженою стилхсгичноп характеристикой. Сане ц! розохяностг призводять до того, ад отлызгеть корелянт!в вступав

в синон!м1чн1 зв"яэки. В результат!} розпаду сннонЫчних пар в обох дослЦкуваних мовах функц}онупть дв! свмост1йн1 лексеми /ОПАСШИЕ-ОПАСКА, ЛРОХОЯДЕ!ШЕ-ГТРОХОДКА/.

Стил1стичи1 роз01«ноет! не спостер!гаються у корелшгт1в то-д{, коли останн! виникапть у мов! в один 1 той ие чао. Тод! лек-сени утворпють дублетн! порч, розпад яких, як свЬччать пам"ятки ХУЩ-ХХ ст.ст., поступово поизводить до функц1онування в мов! одно! самосг1йноУ лексемл, що посднуе в codi Bct в!дт1нки эначень. /творения з формантом -Ка - бМьа поширен} /!JACf-!EX АН И Е-1 !АС-', Ей КА, ПОРАМЕ11ИЕ-П0РАЗКА/. Аналтз пам"яток ХУШ-ХХ ст.ст. сз!дчить, со багато утэорень на Ка» запозичених украУнськоп мовоп з польсь-KO'i, но прикилися i поступово зникли /МЕРЗЯЧКА, ВОРОНКА /гадание//.

¿3_"Коррелятивиие пари с суффиксами EHHJa, HJIJ» // /Ь,0/Ба" При словотворч1й модел1 i тотокноп тв!рноа основой 1) " +■ + /А, Е/Н11 jэ - /Vtt , V" + /Ь,0/Ба •• /Иг t з значениям процесу, п.1 Y- Члени корелнтивних пар мепть деяк! розбтюст! п ссмантич-iiitt чи cTnnicTitMHin характеристиках,, що- призводить до утвореннгс синон1м1чнчх пар. Результатом розпаду синон1м!чних зв"язк1я е функц!онування в обох мозах двох самост(Пних лексем /СЛУ2ЕНИЕ-СЛУНБА, ПРОПИПБ-ПРОСЬБА/.

В 1Г С !Г О В К И

I/ Словотворча сштп1м1я, дубяетн!сть та napiatrniicTb абсграктних iMeiiHüicto - явича, властив! pociftcbKiil та украУнсысШ мозам к.ХУЬХУП ст.ст.

2/ Цс пояснвстьсяг I/ недостатньою, впорядковап^тс словотворчвд a^iKcia, неознэден1стп словогпорчих межу словг внасл1док В1Дсут~ Hocri W(iepeimianiY у використанн! ряду словотворчих засоб!л; 2/ великим канровим та стил!стичним роэиаУттям обох близькоспо-р^нених нов досгЛ дкуваного перЬду; 3/ культурно-мовним обн1ном словотворчих та ст:1Л1стичнкх засоб:в, характерним для слов"янсь-ких культур даного пер:оду.

3/ Словотворчх синонгми га дублеги в pociflcbKfa та. украУнськ!П мовах досл1дкуваного пер1оду утворпються на бсЫ сильного фонематичного корелятива /tdichoY основи чи кореня/ та-суф!кс1в пра-слав"янсысого походяеиня. При обов"язковШ наявност! единого фонематичного королятива та близького типового значения синон:ми

поредбачають деяку семангичну чи стил1стичну диференц1ац1ю; т.од як дублети - абсолютно- тотожн!, а тому тимчасов! утворення в мо в!. Барганги член is корелятивних пар виникапть як результат вар ювання словотворчих формант1в та морфонолог1чних чергувань, обу-мовлених !сгорично.

hf В обох доел! джуваних мовах синон}м1ч!!Х, дублети! та вар!ант< Hi пари i репрззентован1 ними слозотворч1 модел1 в б1лызост! сп1впадапть, денонсгруючи взаомозапозичення з 1ншими слов"яноь-кими мовами.

5/ [Годальпа допя член {в корелятивних пар залекить вЦ багатьох факторхв. Розпад синон1м1чних зв"язк1в веде до функцхонування в мовах Двох сам ост. in них лексем, тод! як результат.ом порушення ду лепгих в!дношень е зам1на пари одною наПбьчьи оптимальною лексе мою.

б/ Зростаюча продуктивнхеть то¥ чн inooi словогворчоУ моделП як паск!док, зростаюча активн1сть в Mosi одного з корелянт!в по в"язана з р13номан1тними процасамн граматичного, стил1стичного, фонетичного характеру, культурким об-ином mi ж слов"яиськими мовами.

QcHOBHi положения дисеотаи^Т в!дбит! в таких публ?кац1ях:

1. Bapiamn 1менних1в в pocittcLKitl мов! ХУ1Т ст. // Матер5али ХХХХП эв1тноУ науково? конфсранцГУ кафедр шетктуту за IS89-I9SO p.p. - Кам"янець-Под1льськип: КПД1, 1991 - С. 20-21.

2. Вариант имен существительных в русском языке ХУП в. // Формирование и развитие структуры современного русского литературного языка: Меквуз. сб. научн* тр. - Киев: КГПИ, IS9I -С. 104-107.

3. Словообразовательные синонимы и вариант в языке памятников деловой письменности ХУП в. // Русский язык и литература в обучении иностранных студентов-филологов: Меквуз. сб. научн. тр. - Киев: КГПДОЯ, Центр славистики, 1591 - С. 107.

Ц, Явление суффиксальной синонимии и вариативности в русском и украинском языках ХУ1-ХУП в.в. // Матергали ХХХХИ зв1тноУ. ' науково? конференц!¥ кафедр хнетигугу за I59I-I992 p.p. -Ком.-Пол.: 1Щ1, 1993 - C.80-8I.

Словотворч! cnHOiiiMH I вар!анти в укра¥нсы«й та рос1йськ1й мовах ХУ1-ХУП ст.ст. // Актуальна питания мозознавства у св1гл1 праць E.O.JIapiHa i Ф.П.ФШна: Тези науковоУ конферен ni'i мовознавц!в Украх'ни - КиУв: КДП1, 1993 - С. 53-54.