автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.09
диссертация на тему: Современный фольклор школьников. (Особенностиобразования и бытования)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Современный фольклор школьников. (Особенностиобразования и бытования)"

2 ФЕВ 1997

КИТВСЬКИЙ УНИВЕРСИТЕТ ¡мен\ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

БАК1НА Тамара Степанюна

СУЧАСНИЙ ФОЛЬКЛОР ШКОЛЯР1В. ( Особливост1 творения # побутування )

10.01.07 - фольклористика

Автореферат

дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата фтолопчних наук

КиТв- 1 997

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана у в1ддШ мистецтва та народно1 твор-чосг1 заруб1жних кра!н 1нституту мистецтвознавства, фольклористики та етнологП 1м.М.Т.Р1Ш>ського НАН Укра1ни.

НАУКОВИЙ КЕР1ВНИК: доктор ф!лолог1чних наук, професор

ШУМАДА Наталя СергПвна 0ФЩ1ЙН1 ОЮНЕНТИ: доктор фйюлог1чних наук, професор

БОЙКО Володимир Григорович кандидат ф1долог1чних наук ДОВЖЕНОК Галина Васил1вна ПР0В1ДНА ОРГАН 13 АЦШ: Украшський державний педагопчний

ушверситет ¡меш М.Драгоманова

Захист дисертацП в!дбудеться "28" лютого 1997 р. 0б 11ш на засЗданн! спец1ал1зовано! вчено! ради Д 01.01.88 по захисту докторських (кандвдагських) дисертац1й з теорИ л!тератури 1 фолькдористики при Ки1вському ун!верситет1 1м. Т.Шевченка. (252017, Ки!в-17, бульвар Шевченка, 14).

3 дисертац1бю можна ознайомитися в науков1й бК5л1отец1 Ки1вського ун1верситету 1мен1 Т. Шевченка (вул. Володимир-ська, 58).

Автореферат роз1слано ИСЬклЯ 199^-р.

Вчений секретар спец1ал!зовано1 вчено! ради, кандидат ф1лолог1чних наук >

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТЙ

АКТУАЛЬНЮТЬ ТА НОВИЗНА досапджувано! теми. Фольклор грунтуеться на поспйному успадкувашп традиций, але як динамка система реагуе на зм!ни в соц1альному та культурному житт1 народу. Ф1ксац1я й дослгдкення сучасних фольклорних форм у контекст! нових 1сторичнюс та культурних ситуащй дае можлив1сть наблизитися до розумшш природи фольклору, його м1сця в китт1 людини к!нця 2-го гисячол1ття.

Поняття "дитячии фольклор" традищкно трактувалося як фольклор малюк1в-дошк1льнят; на вивчення !хньо1 творчост! та творчост1, 1м адресовано!, спрямовувалась увага науковщв. У дан1й робот1 пропонуеться розширити обсяг поняття, залучивши до нього так! явгаца, як "фольклор п1дл1тк1В", "фольклор шко-ляр1в", "учн!вський фольклор", 1 розглядати зразки, створен1 д1тьми та п1дл1тками в останн! роки, а такок перейнят! ними з трздшцйного й сучасного фольклору дорослих. Це надзвичай-но вакливий матер1ал для роздумгв про формування естетичних смакхв та психолог1чних потреб людей, що оттимуть в наступ-ному тисячол1тт1. Не випадково п1дл1тк1В, молодь пор1внюють 13 дзеркалом, в якому сусп1льство може побачити сьогодншне 1 уявити майбутнв. Для сусп!льства, що трансформуеться, не-обх1дно мати достов1рн1 знания про спектр щнностей 1 стере-отип!в п1дростаючого покол!ння. Фольклор в учн1вському сере-довищ! - це одна 1з форм вираження особливо! субкультури, котра потребуе глибокого системного вивчення 13 залученням широкого фактичного матер1алу.

Проблеми особливостей творения й побутування фольклору в учнгвському середовищ в контекст! сучасно! культури, зок-рема м!ського фольклору, дитячо! книги, к!но, засоб1в масо-

во! 3.нформацП та 1нших деред, як! обумовили переор1внтац1ю естетичних смак1в та уподобань, в УкраШ це не ставали предметом спещального досуадження..

БК5?ан1 обставини 1 з умов или виб1р дисергад!йно'£ теми.

НАУКОВА НОВИЗНА дисертацП полягае у самому вибор! об'екта обсервацП, а саме творчссг! учив, дерева:то ьйсь-ККХ учбових закладхв; вперше зхбрако 1 дослхдшю сучасн! фольклорн! зразки, викокавцями яких стали школяр1 ргзних вшових труп; праця виконана на теоретично-пошуковому рхвкх; .вона мае хнтердисцшшнарне значения, оскгльки в нхй зверну-то увагу на психолог1чну мотиваидю та законоьаркост1 у ви-бор1 тем 1 форм фольклорних текстгв; виявлено продуктквн1 1 непродуктивн! каири у середовщ! сучасних учнгв; вивчено вплив фольклоно! традицП та кавкодшньо! д!йсност! на влас-не дитячу творчхсть.

СБ'бКТСМ дослхдкення е сучасний фольклор школяр1в Тер-потлъщви. Робота проводилась на материалах,. з!браних про-тягом 1990-1995 рок1в у Терноп1льськш облает!, яка в етно-граф1чному сенс1 не е ц1л1сною. На етнограф1чн1й карт1 Укра-хни вона розподглена мхж Шшллям, Пол1ссш, йрикарпагтям 1 зберегла особливий колорит звичагв, обряд1в, п1сень, музики, 1гор, танщв. Географ1чн1 та 1сторичн1 особливост! регчону обумовили 1нтерес автора до виявлення впливу 1нонащонально1 культури, зокрема польсько'ь на ы!сцеву фольклорну традиц1ю в минулому та рос1йсько! (переважно через засоби масово1 з.нфор-мацШ - на сучасну. Тому ф1ксувалися й анал1зувашся тексти, що виконуюгься не лише укра'1нською, але й польською та росш-ською мовами. Записи здхйснювалксь в районах та у м3.ст1 Тер-нопоха. Для порХвняння використовувались зразки, поширен1 серед учн!в Львова та Волочиська (Хмельницька область). Збира-лись 1 записувались такок зразки, дотичн! до обрано! теми, в1д молод!, студент1Е терноп1льських вуз!в 1, кр1м того, В1д людей похилого в1ку.

КЕТА досл1длсення полагала у з'ясуваннх реального обсягу 1 складових поняття "сучасний фольклор школяр1в"; у визна-ченн! художньо! специф1ки учн1вських новотвор1в, у встанов-ленн! критерПв групування з!браних зразк1в, !х диференц!а-цП та взаемозв'язку з традиц!йним дитячим фольклором 1 фольклором дорослих; у виявленя1 впливу масово! культури на формування як ланрово! системи птального фольклору, так 1 на сюжетно-тематичний склад текст1в, 1хн1 художн1 якост1, об-разн!сть та на естетичн! смаки школяр1в.

Виходячи з означено! мети, в дисертацП поставлен! так1 завдання:

- систематизувати з!браний матер!ал, застосовуючи пол1-критер1альний п1дхз.д, при якому визначальними вважати функ-щональний, В1КОВИЙ та зканровий принципи, а такок актквнють побутування;

- проанал1зувати з1бран1 зразки та з].ставити 1х 1з дру-кованими й рукописними матер!алами, що дозволить просте-жити характер 1 форми творчо! асишляцп сучасними учнями традшцйного дитячого фольклору та фольклору дорослих;

- визяачити у заф1ксованих нових явищах дитячого фольклору витоки й дкерела, що налезкать як до тралшцйно! народно! культури, так 1 до сучасних масмед1а;

- встановити рег1ональн! та локальн1 особливост! сучас-ного фольклору школяр!в.

МЕТОДОЛОГ1ЧНА ОСНОВА ТА МЕТОДИКА РОБОТИ. Теоретичними ор1ентирами дисертацп були пращ. в1тчизняних та зарубхжних досл1дник1в у галуз1 фольклористики, етнографП, психолог].!, педагогики, в яких розглядаються р1зн1 аспекти побутування дитячо! культури, як традшцйно'!, так 1 сучаснок Застосову-валися методи опитування, анкетування, бес1ди та безпосеред-ньо! безвиб1рково! ф1ксацп в1д 1нформатор1в. Анал1з прово-дився на п!дстав1 методики юторико-типолог1чного та 1сто-рико-генетичного дослдаення.

ТЕОРЕТИЧНЕ I ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ. Порушен! в ДИ-сертацП питания е чаотиною фундаментальних проблем фольклористики, що стосуються законом!рностей функщонування та роз-витку живо! фольклорно! традицП, розробки критерпв систе-матизацП явшц народно! культури, Teopi! жанргв, !х взаемо-дП та cnocoöiB функщонування. Грунтовний анализ учшвсько-го фольклору сприятиме у виршешп вказаних питань, а також допоможе пШйти до розв'язання проблем сп1лкування М1Ж до-рослими i д!тьми, корекцП педагоггчних п1дход1в до вачишвих .завдань виховного процесу. Матер!али роботи можуть бути ви-користаш науковцями в подальших дослхдженнях сучасного ди-тячого фольклору як 1нших perloHiB, так i в щлому, при ук-ладанн1 навчальних програм, читачн1 лекц!й, для розробки спецкурс1в та спецсем3.нар1в з фольклористики у вузах. 3i6pa-н! в учн!вському середовщ! фольклора! твори мокуть првдаги-ся при укладанн1 й виданн1 фольклорних зб!рок. Знакомство педагог1в, психолог1в та соцз.олог1в з фольклорним репертуаром школяр!в сприятиме глибокому розум!нню особливостей мо-лод!жного св!тосприйняття, формуванню адекватно! ощнки пси-холог1чних якостей окремо! особистост! та учн1вського колек-тиву в цглому.

АПР0БАЦ1Я РОБОТИ. Дисертац1я обговорювалась на заеданиях в1дд1лу мистецтва та народно! творчост! зарубшних кра!н Гнституту мистецтвознавства, фольклористики та етнологп !м.М.Т.Рильського HAH Укра!ни. ochobhi !! положения були ви-кладен1 у стагтях "Жанрова своер1дн1См> сучасного дитячого фольклору", "Сучасний дитячий фольклор: прозов1 жанри", "Bi-рування i MariH у сучасних иколяр1в та молодi Терноп1льщини'\ "Загадка у фольклорному репертуар! сучасних школярхв" та у виступах на наукових конференц!ях "Сатира i гумор в укра!н-ськш лгтературий традицП", "Сучасна початкова школа: про-блеми, пошуки, знах!дки".

. СТРУКТУРА дисертацП зумовлена метою i завданням доопд-

ження, обсягом 1 характером залученого матер1алу. Бона скла-даеться 1з вступу, трьох роздШв з чотирма п1дрозд1лами, ви-сновк1в, додатк!в та списку л1тератури.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У "ВСТУП1" оОГрунтовуються актуальн1сть, новизна й на-уково-практичне значения дослдаення, визначаються його мета, завдання та теоретико-методолог1чн1 засади, формулюються положения, винесеш на захист.

У роздШ 1 "1стор1я збирання та дослЗдження сучасно! дитячо! творчосп" розглядаоться передумови становления й динам1ка розвитку 1 спектр проблем вивчення дитячого фольклору в укра1нськ1й та заруб1жн!й фольклористиц!.

Св1т дитинства, вшюсно автономний 1 незалекний в!д дорослих, мае сво! особливост!, з огляду на якг 1 були вид1-лен! спещальн1 питания, гпзнше об'еднан1 термшом "дитяча етногра$1я", в яку складовою ланкою входив дитячий фольклор.

0крем1 публ1кацП зразк1в дитячого фольклору зустр1чае-мо ще в перш!й половин! XIX стор!ччя, але у вдомих збхрках М.Максимовича, А.Метлинського, Г.Сахарова, А.Терещенка вони мали спорадичний характер, в п!знших працях П.Чубинського, Б.Гр1нченка, 0. Малинки, П. 1ванова дитячий фольклорний реиер-туар представлений значними за обсягом розд!лами.

Спещальних розв1док про дитячу творч1сть у XIX ст. не було, фольклориста обмежувалися лише Ф1ксац1ею зразк1в. Бхльш вагомими 1 значними стали науковг здобутки в царин1 етногра-фП укра!нсько! дитини. В к!нц! XIX - на початку XX ст. на сторз.нках збхрник1в Етнограф!чно! гаМсП Наукового товари-сгва !м.Т.Г.Шевченка у Львов! з'явилися вагом! етнограф1чн1 матер!али, пов'язан1 з дитиною та народним досв!дом вихован-ня д1тей. Заснування у 1921 роц1 Каб1нетом антропологи та егнологп 1м. Хв.Вовка першоХ в Укра'Ш етнограф1чно! стан-цП для стац!онарного спостереження у сел1 Старорос1лл1 Ос-терського району на Черн1г1вщин1 актив!зувало 1нтерес 1 до

Еивчення життя й творчост! селянських д!тей. На основ1 цих спостережень з'явилася 1929 року праця Н1ни Заглади, що стала першим етнолог1чним дослдаенням св1ту украшськоЧ дитини.

Значним авторитетом серед фольклорист1в, що студхюва-ли дитячий фольклор, стали 1мена росшських вчених 1920 -1930-х рок1В Г.С.Виноградова та його сучасншц й наукового опонента 0.1.Капхци. В !хн1х працях та в науков1й розв1дц1 Н.Заглади поставлен! завдання вивчати дитячий побут 1 твор-ч1сть як автономну галузь етнографп та фольклористики. Про-те в силу р1зних причин ц1 проблеми на довг1 десятил1ття опинилися поза увагою в1тчизняних досл!дник!в.

В 60-1 роки в св1тов1й фольклористищ зростае 1нтерес до збирання й досл1дження твор1в, виконуваних д1тьми. 3'явились роботи англ!йських вчених Айон та П!тера 0п1, американ-ських досл1дник!в Мер! та Герберта Кнепп, ф!нсько! фольклористки Л.ЕИртанен, польсько! - Д.С1мон1дес, болгарських та словацьких вчених. В1дродження штересу до дитячого фольклору в колишн!х республ!ках Радянського Союзу пов'язане з пра-цями В.П.Ан1к!на, Е.С.Литвин, М.Н.Мельникова, М.Ю.Новицько!, Г.А.Барташевич, А.А.Сафарова, А.М.Долганово!, в яких дитячий фольклор розглядаеться в контекст! традицшно! нащонально"! культури. Пом!тним явищем в укра!нськ1й фольклористшд стали роботи упорядник!в та досл1дник1в дитячо! творчост! Г.С.Су-хобрус, В.А.Юзвенко, В.Г.Бойка та Г.В.Довженок.

Найскладншою 1 недостатньо вивченою залишаеться проблема специф!ки сучасного дитячого фольклору, його ознак, форм побутування, оск1льки дос! головна увага укра!нських фольклорист!в була зосереджена на вивченн1 традиц1йно1 вербальной та акц!онально1 творчост! с1льських д!тей.

В роздШ 2 "Проблеми систематизацП сучасного фольклору школяр1в" визначаються мели та об'ем сучасно! дитячо! творчост! як специфично! ланки у комун1кативному процес!, позначаються П фунгадональн! характеристики.

1снуютъ р!зн! вар1анти сисгематизацп дитячого фольклору, але жоден з них не може прегендувати на остагочн1сть ви-ршення. 0дн1 досл1дники й упорядники традиц!йного дитячого фольклору за критерш под1лу беруть в!к дигини (0.1.Кап1ца), 1нш1 - середовще (дитяче - доросле), в якому виник той чи чи э.нший текст (В.П.АнШн), ще 1нш1 - його функц!ю (Г.С.Виноградов) . Осташий фунгацональний принцип групування став доьпнуючим у в1тчизнян1й та заруб1жн1й фольклористиц!. Проте великий р1знобш у виокремленн! фунгадональних груп та р1з-номан1тн1сть зм1стового наповнення утруднюють ор!ентуван-ня в матер1алх 1 не дають про нього цШсного уявлення.

В данш дисертацП пропонуеться полхкритерхальний П1Д-х1д групувачня спец1ал!зованих твор!в, при якому враховуеть-ся крш вищеназванкх сшхпб орган1зацП вербального тексту, р1вень продуктивное^ та емоц1йне забарвлення. В р1зних трупах один 1з критерПв може займати пров1дну позищю, а 1нш1-п1дпорядковану.

Так одювю 1з найважливШих рис сучасно! дитячо! твор-чост! е реал1защя природно"! потреби спхлкування, що в1дзна-чено заруб1жними фольклористами 1 психологами. 0собливост1 комунгкацП дозволили вид1лиги твори, призначен! для сШлку-вання дорослих з детьми 1 твори, призначенх для спглкування ьаж дгтьми. Власне сучасний дитячий фольклор складаеться з творгв, що побутують в дитячому середовищ 1 в засобом стл-кування самих д1тей. Комун1кативна функд1я фольклору в р1з-них жанрах набирае р1зноман1тних овдночних та емоц!йних в1д-т1нгав.

При систематнзацП твор1в береться до уваги вжова сво-ер1дн1сть комун1кацП, пов'язана з розвитком мовлення, мис-лення, уяви дитини. Нав1ть поб1жне знайомство з фольклорним репертуаром свхдчить про неоднор1дн1сть штересгв та уподо-бань молодших школяр1в 1 П1дл1тк1в. Школяр! - це д1ти в!д 6 (7) до 17 рок!в. Як св1дчать психологи, у людини в цей час

в!дбуваються важлив! зм1ни у способ! мислення: в!д конкретного мислення (з 7-11 рок1в) до формально-лоПчного абстрактного мислення (з 12-17 рок1в). В1дпов!дно до цього з1бран1 ма-тер!али розподШються на тай, що побутують серед школяр1в 6-11 рок!в, та т1, що щкавлять 12-17-р1чних учн1в.

За м1рою продуктивности на перше м1сце виходять дитяча сатирична 1 гумористична творч1сть, загадки, маг1чний фольклор, "страшн1 ^торИ". Кожен з цих роздШв мае специф1ч-ну фунгацю ! р!зне жанрове наповнення. Так до дитячо! сатирично! 1 гуморисгично! творчосп в!дносяться прозивалки, си-туативн1 вхршики й л!сеньки, исен^нищ, безконечн1 казоч-ки, пародП та анекдоти. В поняття "мапчний фольклор" вхо-дять прикмети, пов1р'я, замовляння та ворожшня. Окрему трупу складають розповШ про м!фолог1чн1 1стоти, !ррац!ональн1 под1! та вшадки, "страшилки".

Вивчення найпопулярн!ших канр1в учщвського фольклору в !х природн!й вжов1й динатц! дае матер1ал для розум!ння законом! рностей розвитку дитячого художнього мислення, вияв-лення способ!в !снування, переосмислення традиц1йно! словесно! творчост!.

За способами орган1зацп! вербального тексту в сучасно-му учн1вському репертуар! маемо прозов! ("страшилка", анекдот, ошшдка) та в!ршован1 (прозиважа, ситуативн1 в!ршики та п!сн1) твори.

Отже, внасл1док застосування пол!критер!ального методу вдалося виокремити жанрово-тематичн! парадигми а) сатиричних твор!в; б) модиф1кованих форм загадок; в) "страшних !стор1й"; г) вхрувань, прикмет ! ворожби. Гхня характеристика ! стано-вить зм!ст наступних роздШв.

В розд!л! 3 " Еанрова характеристика та особливост1 по-бутування учн!вського фольклору" анаяхзувться продуктивна жанри в репертуар! сучасних школяр!в, стоетно-тематичний зм1ст та своер1дн1сть поетики дитячого фольклору.

Процес !ндустр!ал1зацН та урбан!зацП зламав, зм1стив звичн1 1 ст1йк1 сощалый та культурн! стереотипи. В друг1й половши XX ст. д1ти створюють св1т, який докор!нно в1др13-няеться в1д св1ту 1хн1х батькгв. Неминуч! змши способу жит-тя викликають новх форми культури, до яко1 складовим елемен-том входить 1 фольклор. Так у традищйному селянському побу-т1, про що св1дчать етнограф1чн1 матер1али, обов'язковим 1 щоденним елементом була гра, а в структур! дозв1лля сучасних д!тей вона втрачае популяры1сть. Б1льш1сть нарсдних 1гор ви-йшли 1з ужитку 1 забулися. Велика частина дитячого фольклору в минулому була пов'язана 1з календарно-обрядовою поез!ею. Словесний супров1д ще 1нод1 фунгацонуе як окремий текст ("По-доляночка", "Мак", "Жучок"), залишаючись неактуальним нав1ть для молодших школяр1в. Разом з тим у репертуар! сучасних учив фасуемо твори, що за багатьма сво!ми ознаками вважають-ся споконв1чно "дорослими" жанрами: прикмети, пов1р'я, воро-ж1ння, анекдот, парод1ю, меморат, загадку. У школяр1в, особливо у п1дл1тк!в, в1дбуваеться поступова переор!ентац!я !нте-ресхв 1 потреб у б!к зблгакення "1х 1з св1том дорослих. Пара-лельне !снування тих самих жанр1в та нав!ть окремих текст1в не означав механ!чного !х запозичення. Школяр! виступають як !нтерпретатори тем, сюкет1в ! образ1в, але т!льки тих форм, як! суголосн1 1хн1м потребам.

В роздШ 3.1 "Сатирична та гумористична творч!сть шко-ляр1в" подаеться характетистика жанр1в, що мають сатиричний ! ком!чний ефект, розглядаеться !х тематика, канрова специф!-ка, поетика на тл1 ! в контекст! ситуащй, типових для кому-н1кативного процесу.

Гумор - тонкий шдикатор взавморозум1ння. Ящо людям см!шним видаеться те ж саме, це означав !хню стльнгсть. В1-кова специф1ка, способи побутування визначили функц!ональн!, тематичн1 та худоии характеристики твор1в, об'еднаних по-няттям "сатира ! гумор школяр1в".

Спостереження, яке проводилось в рхзних школах Терно-Шльсько! облает1, дозволяв вважати сатиричну 1 гумористичну творч1сть учн!в основним ядром Ххнього активного репертуару.

Сучасний склад сатиричних та гумористичних творхв формуешься за рахунок добре вхдомих у дитяч!й фольклорн1й тра-дицП жанр1в (прозивалка, мирилка, н1сен1тниця) та запозиче-них 1з дорослого фольклору (анекдот, парод1я). Використання запозичених жанр1в та жанрово-тематичних груп у дитячому се-редовивд мае свою в1кову межу. У молодших школярхв домхнують прозивалки, ситуативна в1ршики, насм1хи, у п1дл1тк1в - римо-ван1 прхзвиська, сатиричн1 в!ршики, пародП, анекдоти.

Особливе м1сце серед сучасного шк1льного фольклору зай-мають так званх СИТУАТИВН1 В1РШИКИ, призначен! для регламен-тацП стосунк1в у колективь Психологи небагато знають про специф1ку повед1нки д1тей у грудах, бо вони е автономиями, незалежними в1д прямого впливу дорослих. Тому сам1 школяр! створили та створюють у в1дпов!дност! до потреб механ1зм ре-гламентацп стлкування. Нормативи повед^ки добре в!дом1 вс!м д!тям, незалежно в!д ххнього в!ку, причини ! м!сця об'еднання в групу. Ц! нормативи мзють практичний характер, бо вщлшують проблеми контакт1в, пропонуючи в т1й чи 1нш1й критичн1й ситуацП певний стереотип поведхнки. Порушення норм супроводжуеться гострою емоц!йною реакц!ею, в тому чиагп 1 словесною. 3!ставлення складу традицгйного та сучасного репертуару дозволило видыити т1, як! е актуальними для сього-дення. Детальний анал1з найтипов!ших жанр!в (ПРОЗИВАЛКА, МИРИЛКА, МОВЧАНКА, П1ДСИДКА) дае розум1ння характеру побутування ситуативних текст!в, !х зм!стових 1 формальних ознак. Характер образно! системи ситуативних текст1в визначаеться ба-жанням досягти миттевого результату, максимально вплинути на уяву, шокувати. Улюбленим прийомом створення 1 передач! ко-м1чного у д!тей е використання хнвективно"! лексики та вуль-гаризм!в, пов'язаних 18 екскрементами.

Сатиричний 1 гумористичний фольклор П1дл!ткхв - результат сприйняття д1йсност1, спроба побачити 1 оц1нити себе чи 1ншу особист!сть. Гумор в 1'хньому середовипЦ стае одним 13 найсильнщих вид1в психолопчно! бронь Болюч1 внутр!.шн! проблеми, зовн!пш конфлжти стають темою багатьох твор1в, ховаючись в них п!д маскою само1ронН. 1х геро1 - популярн1 пол1тичн1 д1яч1, ганоактори, сп!ваки, актуал1зуються персонаж! традищйного фольклору, зокрема тварини. Форма в1ршик1в дов1льна, тематика необмежена, емоцшна тональность рхзна -В1Д ущипливо! сагири, що межуе з ображаяням, до добродушного жарту, продуктивн1сть висока. Саме ц1 зразки досить ].стотно позначен! !мпров!зац1вю. Так1 твори поширюються надзвичайно швидко, проте живуть недовго, до того часу, доки сама тема залишаеться актуальною.

Щкавим ! смшним може бути не раз чуте ! бачене у ви-падку ПАРОД1ШАННЯ - переробки, "вивертання" подеколи неспо-дхваним способом. В.Новшов справедливо зауЕажуе, ¡до у фольклор! парод1я е своер1дною "дражнилкою" (Нов!ков В.Л.,1989), а П початком стае небайдуж1сть до ориггналу. Учнямими паро-д!юеться часто як певна форма, що мае властив! лише ш озна-ки, так ! сам зм1ст. Об'ектом парод1ювання у сучасних дхтей стали жанри масмед1а (реклама, оголошення, астролог!чн1 про-гнози, телесерхали). Продуктивною основою пародхйних вар!ан-пв залииаються весел! та бадьор1 п1онерськ1 пхсн!, Шсн! !з мультфШМв, телепередач, гасла, л!тературн1 твори, що вив-чаються в школ1, шоземн! мови, суржик.

АНЕКДОТ, запозичений !з дорослого фольклору, в сучасних школярхв отримав власну тематичну спрямован!сть та художню форму. В анекдотах молодших школяр1в поеднуються елементи традицшного казкового епосу (композиц!йна схема, сюжетн1 л1-нП), геро! та ситуацП, запозичен! з л1тературнмих джерел, мультф1льм!в, сучасного шильного побуту. Текста не претен-дують на досконал1сть зм1сту ! форми, тому дорослим часто не

зрозуммо, над чим тут молена скаятись. Не вдастив! такому анекдоту стисл!сть 1 лакон1чн1сть. У п1дл1тк1в стшпстична довершен1сть см!хових форм значко вша. В комун1кативному процес1 тексти анекдот1в поеднуються за принципом тематично! спор1дненост1. Вичленування та анал1з тематичних труп у ма-тер1ал1, записаному серед сучасних школяр1в, не виявив пом1т-Н01 р1зниц! м1ж уподобаннями д1тей та дорослих. Проте вираз-но диференщюеться система персоналов. Улюбленими героями у д1тей та п!дл1тк1в стають особи, добре в!дом1 з л1тератур-НИХ ТБОр1в, МУЛЬТФ1ЛЬМХВ, ХУДОЛОПХ ф1ЛЬМ1В. ВлаСТИВХ 1М яс-крав1 риси характеру закр1пились у св1домост1 школяр1в, що дозволяе використовувати так1 образи 1 в анекдот1, не обтя-жуючи зм1ст зайвою 1нформац1ею, досягаючи лакон1зму та ви-разность Сигуативний ком!зм, каламбур, елементи "чорного гумору", абсурд, вживання 1нвективно! лексики - типов! засо-би створення смххового ефекту в анекдотах п!дл1тк1в.

В роздШ 3.2 "Загадки" характеризуются основн! типи сучасних загадок, "1х функцП, простежуються зв'язки з ¿ншими фольклорними жанрами. Велика популярн1сть жанру 1 його висо-ка продуктивн1сть серед сучасних учнхв р1зних вхкових труп обумовили розгляд та аналхз з1браного матергалу в окремому роздШ.

Як 1 чимало 1нших фольклорних жанр!в, ЗАГАДКИ склада-лись 1 використовувалась в середовищ дорослих як елемент ритуально! дП. Втративши сво! перв1сн1 функцП, загадка ут-вердилася серед дгтей, стала розвагою, забавою.

Загадка залишаеться популярним жанром у сучасних учн1в Терноп1льщини. Проте спостер1гаеться р!зниця в уподобаннях молодших школяр1в та п1дл1тк1в. Такий под1л сам по соб1 вка-зуе на механ1зм фунгацонування жанру, вкявляе зв'язок м!ж зац!кавленням типами загадки та псих!чними й 1нтелектуальними можливостями д1тей. За походженням загадки у репертуар! молодших школяр1в под1ляемо на три групи: традицшна народна

загадка, автореька (лгтературна), власна (саморобна) загадка.

Популяршсть традищйно! загадки у наш час забезпечуеть-ся не природним життям традицп, а фактом визнання П педаго-г1чно1 щнност! та використанням на уроках 1 в позакласн1й робот1, особливо з молодшими школярами. Апелюючи до уяви та логхки дитини, традищйна загадка виробляе вмхння бачити у буденних 1 звичних речах багато поетичного, прекрасного, роз-вивае Н мовлення, асоц1ативне мислення. Усне побутування традиц1йно! загадки поступово вит1снябться письмовим. У ди-тячих часописах, зб!рках, читанках поряд !з справдх народни-ми творами широко популяризуються стилхзован1 та виразно ав-торськг загадки. Зручна художня форма 1 характер образност1 традишйного тексту в1дкривають широкий прост1р для 1мпров1-зац11, створення нових зразк1в за аналоге», як1 пост!йно ф1ксуемо серед молодшх школярхв.

В1дзначаеться ор1ентац1я модиф!кованих традщ1йних текстов загадок, популярних серед п1дл!тк1В, на гру, розвагу. Навмисне порушення "старих" лог1чних форм, абсурд, н1сен!т-ниця - основн1 способи оновлення 1 поповнення репертуару. Активно функщонують загадки двох тип1в: загадки-малюнки та вербальн1 загадки. У першому випадку загадкова формула ство-рюеться за допомогою малюшив, цифр, лхтер (акров1рш), у другому - за допомогою словесних образхв. Набагато ширша 1 про-дуктивн!иа друга група, до яко! належать абсурдн! загадки, непристошй (двозначн1) загадки, загадки на увашпсть ("антизагадки"), загадки-омон1ми, загадки-метафори. За формою 1 способами словесно! оргащзацп вони бувають сюжетним текстом, питальним речениям, д!алогом, подекуди маоть в!ршовану форму.

Серед уподобань сучасних п!дл!тк1в ч!льне м1сце нале-жить абсурдним загадкам. Вони лише !м1тують форму загадки, бо в1дгадати 1х неможливо. Утворившись ! деякий час функщо-нуючи в середовипц дорослих, абсурдн! загадки перешили в ди-

тячий репертуар. Такх загадки наст3.льки в1дпов1дають дитячим потребам, що стали широко розвиватись 1 оновлюватись. Бьяь-ш!сть текстхв, якх функцхонуюгь серед пхдл1ткхв, дорослш не в!домх. Характерною властив1стю абсурдно! загадки стала в1д-сутн1сть будь-яких етн1чних чи регшнальних ознак. Мюцем творения й побутування подхбних зразив е урбанхстичне сере-довище, бо, як засвхдчило опитування, с1льськ1 п1дл1тки зна-ють !х мало або зовс1м не знають.

Двозначнх загадки вхдом! 1 в традидхйному фольклору !х .активне побутування серед сучасних п!длхтк!в п1дтримуеться можливютю покепкувати над товаришем, поставити у незручне становище дорослого. Двозначна загадка вдовольняе дитяче ба-жання порушити р1зноман1тн1 табу, нав'язан1 дорослими.

Здавна вхдомх загадки, розрахован1 лише на увашпсть слухач1в. 1хня форма, 1м1туючи звичну, зумисне спонукае до пошуку неправильно! вЦповш, коли вхдгадка майстерно прихо-вана в самому запитаннь Вказаний тип загадок не лише добре збер1гаеться серед дхтей, але й мае здатн!сть до постхйного поповнення новими вар1антами. Найуживанхшими способами в1д-вол1кти увагу стають великий об'ем тексту (сшетн1 загадки), використання арифметичних д1й, д!аяог1чна форма.

Каламбур, поетичний парадокс, гра словом захоплюе п1дл1ткхв. В них головну смислову роль вШграють здеб1ль-шого омошми.

Спхльн1сть функцх! анекдота га сучасно! загадки викли-кали до життя цхлий ряд творхв, жанров1 ознаки яких зм1щено. 3 одного боку за формою (питания - Ыдповхдь) вони тяжшть до загадки, проте ця структура не мозке бути д1алогом, як 1 в анекдот1, замхна компонента (в1дпов1дь) знеЩнюе змхст. Нами заф3.ксовано й загадки, ш,о мають виразн1 ознаки гри, а тому потребують дотримання певних правил.

Розд1л 3.3 "Фун'кщональна 1 жанрова своер!днхсть дитя-чих "страших 1сторхй" присвячено розгляду специфхки прозо-

во! ТЕорчост! сучасних школярхв, 11 функщй у комун1кативно-му процес! та пов'язаних 1з цим рис поэтики, зм1стових та формальних характеристик.

У поняття "страша 1стор1'1" входять р!зн1 прозов1 твори, як1 в укра!нськ1й фольклористиц1 поки що не отримали в1дпов1дного терм1колог!чного статусу. У вибор! робочого терм!ну ми керувалися тим, що при квал1ф1кзЩ1 певних текст!в 1стотними ознаками мають стати семантика та емоцгйний ре-г1стр. Запозичена у дхтей етимолог1чно прозора назва "СТРАШ-Н1 1СТ0Р11" точно окреслюе головну функц!ю усних оповхдань та (налякати) та !х характерну властив1сть - установку на достов1рн1сть.

Причини популярност1 таких "1стор1й" пов'язана не лише 1з силою традицЗЛ, а визначаеться особливостями дитячо! пси-х1ки. Д1тям, як 1 дорослим, властиве бажання гострих, силь-них почугПв, IX приваблюють винятков1, неправдоткШбн! си-туацп, жахлив1 1 потворн1 вчинки. Страх - це емоц1я, котра, на думку психолог1в, дае людин! таку ж насолоду, як 1 см1х. Найб1льший штерес до "страшних юторхй" проявляють д1ти 10-12 рок1в. !м уже доступна лог!ка викладу подхй та способи передач! власних емоц1й. Серед пШитгав так1 твори набува-ють парод1йно! форми, бо мають на мет1 не лякати, а см1шити, розважати.

За художн1ми 1 формальними ознаками (система персонаж1в, поетика) "страшн1 1сторИ" неоднор!дн1. Розповш про зустр1-ч1 з 1стотами, над1ленши надприродними силами, опис 1ррац1-оннальних под1й, котр1 в1дбуваються в нала дн1, 1 мають до-в1льну форму св1дчень очевидца або учасника пригоди, зарахо-вуемо до жанру 0П0В1Д1. Подальша характеристика властивих дитячому середоввду мотив1в та сюжетхв спираеться на тип головного персонажа. Поеднання сюжет1в, тем, образ!в, компози-щйних елемент1в, сформованих у традиц1йн1й фольклорн1й проз! (казка, легенда, переказ) 1з запозиченими через посеред-

ництво засоб1в масово! комун1кацП, стало потужним джерелом розвитку дитяч01 творчост!. Художня форма оповЦей вхдпов!-дае 1нтелектуальному розвитку дитини-опов1дача та розвитку П мовлення.

Емоц1йний вплив на слухач1в досягаеться не лише за ра-хунок змхсту (в!н може бути досить прим!тивний 1 стил1стичн0 недосконалий), а й завдяки майстерност! 1 таланту опов!дача. Важливе значения мае час 1 м1сце розповШ. Як правило, це в3.дбувавться ввечер1 або вноч1 на вулиц1, в глухому кутку .двору, в темн1й к1мнат1.

Серед сучасних канр1в дитячо! фольклорно! прози, що ма-ють на мет! налякати слухач1в, особливе м1сце належить так зван1й СТРАПШЩ1. В нш вдеться про абсолютно нетипов1 для ¿нших фольклорних жанр1в фантастичн! ситуацН та поди, що в1дбуваються у реально зображеному повсякденному житт1 суча-сного мЮта. К1нець 1сторП завжди трагччний: герой (д1вчин-ка, дитина) або геро! (схм'я) гинуть в1д злих ворожих сил. Характерною ознакою жанру стала обов'язкова назва, що скла-даеться 1з двох сл1в: аменника та прикметника, який означав кол1р (Син1 банти, Червонх рукавички, Чорнх ф!раяки). Кол1р стае 1 важливим елементом у створенн1 фантастичних образгв та засобом IX характеристики, бере на себе основне смислове та емощйне навантаження.

Фольклорна прозова творчхсть школяр!в - живе 1 про-дуктивне явище сучасного фольклору. Под1бна форма дае дитин1 широк1 можливост1 для 1мпров1зацИ на теми, що найб1льш хви-люють, вдовольняючи ii природн! психолог1чн1 потреби.

У роздШ 3.4 "Дитяч! в1рування 1 маг1я" досл!джуеться канрова р!зноман1тн1сть, тематика, основн1 мотиви твор1в, особливост! IX побутування у дитячому осередку, також розгля-даоться причини життездатност! традиц1йних в1рувань 1 маг1ч-чних д1й серед сучасних п1дл1тк1в й молод1, способи 1 форми пристосування до сучасних реайй та анал1зуються новотвори.

В народнхй культур!, неоднор!дн!й ! багат!й, поеднують-ся 1 сп!в1снуютз традиции! в1рування, утверджен! в час! й простор!, та деяк! новотвори, котр! постали на сучасному !с-торичному тл1. Д1ти, особливо п1длхтки та молодь, б1льшою м1-рою, н!ж доросл!, схильн1 до використання маг1чних сл1в, краше знають традиц!йн! прикмети, а певн1 види ворок!нь !снують лише в !хн1х осередках. Досл!дження психолог1в пояснюють причини под1бного явкща особливим характером формування й роз-витку мислення дитини.

В активному репертуар! школяр1в Терноп1ль!Цини ввдцляемо ЗАМОВЛЯННЯ, ЗАКЖЧКИ, власне МАГ1ЧН1 ФОРМУЛИ та агацональн! д!1, ПРИКМЕТИ, В0Р01ШНЯ .

ЗАМОЗЛЯННЯ побудовано на в!р! в маг!чну силу слова. Ок-рем1 нескладн! тексти, як1 б могли попередити якесь лихо чи хворобу, частково збереглись дотепер в активному ! пасивному репертуар! дхтей. Зафгксовано замовляння проти ячменя, гикав-ки, бородавок, врок1в та коли випадае молочний зуб.

Генетичний зв'язок !з календарной обрядов1стю ! маг!ч-ними д!ями мали ЗАКЖЧКИ, особливий жанр традищйно! творчо-ст1, пов'язаний !з викликанням сонця, дощу, звертанням до птах!в, комах, рослин. Фольклористика правом1рно розглядае IX у склад! традищйного дитячого фольклору, бо новотвор1в у сучасному дитячому середовшц ми не зустр1ли. Втративши ма-г!чну ! утил1тарну функцш, поетичн1 звертання до сил приро-ди для сучасних д1тей стали немотивованими, незрозум!лими, ! тому не творятъся нов! зразки, а давн! - забуваються. Най-краще збереглась ! побутуе у дек!лькох вар!антах закличка до бузька (лелеки), котрий, як уявляли, приносить немовлят.

До популярного ! продуктивного жанру в учн!вському середовшц! належать ПРЙИЛЕТИ, як традиц!шп народн1, так ! нов1, в1дом! здеб1льшого лише учням. Неэалежно в1д часу виникнен-ня, так1 прикмети подШемо на прикмети-прав ила 1 прикмети-передбачення. 1Ид прикметами-правилами розум1емо г1, як1 за-

лежать в!д вол! людини ! мають посприяти зд1йсненню бажаного або вЦверненню небажаного. Прикмети-правила побудован1 за двома контрастними схемами: табу на певну повед!нку ! заохо-чення до певно'! повед!нки. Прикмети-передбачення не залежать в!д вол! людини, а лише вхдбивають П давн!, мхфолог!чн! уявлення, здеб!льшого непрозор1 для наших сучасншав, а та-кож П, що акумулюють практичний досв!д потгань. До щ.е! групи належать ! прикмети, що передбачають погоду, проте вони не входять в сферу хнтерес!в сучасних школяр!в, а тому в робот! не розглядаються.

Характерною особлив!стю побутування жанру можна вважати виразну диференцхйован!сть за статевим принципом. Найб!льше р1зних прикмет знаоть д1вчата. Сучасн! хлопщ, як правило, скептично овднюють !хне значения в житт1 людини, заперечують будь-який зв'язок прикмет а перебхгом под1й. У прикметах, ¡до !х нам називали д1вчата, яскраво в!дбивавться ментальн1сть ж!нки, 11 характер, обов'язки, котр1 вона покликана викоку-вати в суспьлъств!. Ц!лий ряд прикмет - заборон та прикмет -правил мав рацхонадьне зерно, бо сприяе формуванню етичних та моральних якостей.

Сшвол1чного значения у св1домост1 людей набуло й чима-ло атрибут1в сучасного життя, 1 вони стали активно викори-стовуватись в прикметах. При цьому незм!нним залишаеться принцип асощативного зв'язку м1ж предметами, д1ями, явища-ми, що ф!гурують у новотворах.

Прикмети часто спец!ально переводять в акщональний та вербальнй ряди, що пояснюеться бажанням в!двести негативний вплив "погано!" прикмети, нейтрал1зувати !! або к повернута соб! на користь. Вербальна маг!я, за свхдченням шформато-р!в, в наш час залишаеться прерогативою т!льки окремих людей. Так1 знания намагаються не аф1шуЕати ! не передавали будь-кому. Проте ! сучасним школярам в!дом1 МАГ1ЧН1 ДП, пов'яза-н1 з траджийяими в!руваннями га !х модифхкованими формами.

Все, що стосуетъся смерт1, викликае в дитини Шдвищений 1нтерес. Тому в окрему групу, значну за об'емом та р1знома-н1тн1стю заф1ксованого матер1алу, вид!ляемо маПчн1 дП, ло-в'язан1 з давкши, а також сучаснши в!руваянями про мертвих.

Наступна група магччних д1й, що в1дбивае зац1кавлення учн1в старшого в1ку - це так звана любовна маг1я. У народн1й традиц1йн1й культур! способ1в приворожити до себе хлопця без-л1ч, але, як ми переконалися, '¡х ¿снуе чимало 1 тепер. Зр1д-ка зустр!чавмо словеснг формули 1 предметну маг1ю, при ЯК1Й предметами ман!пулювання бувають н1ж, сигарета, перстень, дзеркало, свгчка, яблуко тощо.

У наших юних сучасник!в подеколи етве в1ра в "погане око", "енергетичних вамп1р1в" 1 тому жщбне. Щлий комплекс д1й виконуеться для того, щоб позбавити людину негативного впливу 1ншо1, тобто "зняти Ероки". Цей особливий вид магП, визнаеться корисним, а в окремих випадках 1 необх1дним.

Деяк! види В0Р0Ж1ННЯ отримали невластиву 1м функцхю, ставши своер1дною забавою, формою проведения дозв1лля. Це стосуеться зокрема р1зноман1тних способ1в використання д1в-чатками р1зного в1ку гральних карг. У традищйному фольклор! Еорож1ння пов'язувались 1з народним календарем. Тако! зако-ном1рност1 в наш час не спостер!гаемо. В1дом1 з побуту сучас-них школярок та студенток ворожгння подыяемо на дв1 значн1 за обсягом матер!алу й к1льк1стю заф!ксованих вар!ант1в та продуктивн1стю групи: до першог належать 1снуюч1 способи д1-знатись, зд1йсниться чи не зд!йсниться задумане бажання; до друго! належать ворожшня про майбутнього коханого, зам1жжя, родинне життя. Предмети та слособи, що використовуються при цьому, р1зн1, В1Д0М1 як з'традищйного селянського побуту так 1 з сучасного.

Звертають на себе увагу прикмети та мапчн! дН 13 спе-циф1чним призначенням; вдеться про бажання добре й легко вчитись, бути впевненим у соб1, уникнути конфлжту з учите-

леи. Характер поетики таких форм безпосередиьо пов'язаний 13 визначальнши атрибутами учн!вського життя.

Таким чином, сучасна учн1вська молодь збер1гае 1 актуа-л1зуе давн! народи 1 в1рування, прикмети 1 маг по, як1 в1д-пов1дають 1хн1м 1нтересам й функщональним потребам, нер1дко при цьому трансформуеться зм1ст та форма, зашнюються новими ритуальн1 предмети.

У ВИСНОВКАХ формулюються положения, як1 узагальнюють основн1 1деТ дисертацП, а саме:

Нова реадьнгсть деформувала стару традицш, викликавпш до життя ранте не властив1 ш форми художньо! творчость Учн1вський фольклорний репертуар в1дбивае хнтереси, св!то-гляд 1 мислення дитей та п:Цдотк1в. Репертуар сучасних шко-лярхв формуеться шляхом засвоення й модиф1кацП жанр1в тра-дищйного дитячого фольклору, традиц!йного та сучасного фольклору дорослих, а також внасл3.док запозичень тем, сюже-т!в, образ1в через засоби масово! 1нформаци й художню л!те-ратуру.

Активншть побутування вербапьних фольклорних форм за-безпечуеться !х полхфунюцональисгю. Сюжетно-тематичний об-сяг й худою! якост! сучасного учнхвського фольклору зумов-лен! та пддпорядковуються його фунюцям у комушкативному процес1.

Важливим середовищем сучасно! дитячо! культури е школа. Учн1 об'еднуються в групи за принципом В1ку 1 стать Трупа встановлюе св1й кодекс вимог, сво! стандарта життя 1 характер сшлкування. Оучастй фольклор - це форма комукхкацП в межах таких груп, спос1б накопичення та передач! досе!ду, мова дитячо! субкультури.

Використання окремих фольклорних жанр1В мае свою в!кову межу, порушення яко! вважаеться хнфантшцзмом 1 не схвалюеть-ся дитячим колективом.

Середовищем походження сучасного фольклору школяр1в е

м1сто, а тому в1н ун1ф1кований етайчно i е географ!чно незамкну тим.

В ДОДАТКАХ подаються тексти продуктивна фольклорних жанргв, 3i6paHi й систематизован! автором.

ОсновHi положения дисертацп викладено у публ1кащях:

1. Сатиричн! в!ршики i ix функцН в сучасному фольклор! // Сатира i гумор в укра1нськхй л1тературн1й традицп. Ма-тер!али ВсеукраТнсько! науково! конференцП. - Черн1вц1, 1994. - С. 52-54.

2. Жанрова своер1днхсть сучасного дитячого фольклору // На-родознавч1 зошити. - 1996. - N 5. - С.302 - 306.

3. Загадка у фольклорному репертуар! сучасних школяр1в // Народознавч! зошити. - 1996. - N 6. - С.371 - 376.

4. Особливост! вивчення народнопоетично! творчост1 при п1д-готовц1 вчител1в початково! школи // Сучасна початкова школа: проблеми, пошуки, знах1дки. Матер1али науково-прак-тично1 конференцп.- Терноп1ль, 1996. - Частина II.-

С.217-219.

5. В1рування i маг1я у сучасних школяргв та молодх Терно-Шльщни. - К. ,1996. - 23 е.- Деп. ДНТБ Украши. N 1999-Ук 96.

6. Сучасний дитячий фольклор: прозов1 жанри. - К.,1996. -29 с. - Деп. ДТНБ УкраТни. N 1998 - Ук 96.

АННОТАЦИЯ

Бакина Т.С. "Современный фольклор школьников. (Особенности образования и бытования)". Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.07. - фольклористика. Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им.М.Т.Рыльского HAH Украины. Киев, 1997.

Диссертация содержит исследование особенностей возник-

новения и бытования ученического фольклора в контексте современной культуры и фольклорной традиции. Определены продуктивные жанры в репертуаре современных школьников, мотивированы закономерности выбора тем и форм фольклорных текстов, проведен анализ своеобразия поэтики стихотворных и прозаических произведений. В работе представлены региональные фольклорные материалы, собранные автором.

SUMMARY

T.S.Bakina "The Modern Folklore of School Children. (Peculiarities of Formation and Existence)".

The dissertation for the scientific degree of Candidate of Philology in speciality 10.01.07. - folkloristic. Scientific Institute of Arts, Folklore and Ethnology named after M.T.Rylsky National Academy of Science of Ukraine, Kiyv, 1997.

The dissertation contains the investigation of peculiarities of formation and existence of pupil's folklore in context of modern culture and folklore tradition. The productive genres inrepertoire of modern school children are defined, regularity in choice thems and folklore texts are motivated, poetics originality of poetry and prose is under the analysis. The regional folklore materials, which have been collected by author, are presented In this work.

Ключов1 слова: фольклор школяр1в, систематизац1я, жанри, функцп.