автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Средства реализации вежливости в современном английской языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Средства реализации вежливости в современном английской языке"

Національний університет ім. Тараса Шевченка

рте—од--------------------------------------------------

На правах рукопису

- 5 ІШН 1395

Скалялчук Оксана Сергіївна

УЛК 802.0.5СІ

ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВВІЧЛИВОСТІ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

10.02.04 — германські мови

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук

Київ — 1995

Дисертація б рукописом

Робота виконана на кафедрі англійської філології Національного університету іи. Тараса Шевченка.

Науковий керівник : доктор філологічних пахи,

процесор О. її Старикова Офіційні опоненти : доктор філологічних наук,

професор Г. її. Ятель кандидат філологічних наук, доцент Є. В. Поногарогаго Првідна установа : Сумський дернавиий університет

Захист відбудеться червня 1995 року о 10 годині на засі данні спеціалізованої ради ДР1.01.09 при Національному університеті їм. Тараса Пйвченка за адресою: сбгої 7, Київ, бульвар Шевченка, 14.

З дисертацією шжна ознайомитися в науковій бібліотеці університету (Київ, вул.Еолодииироька 60 ).

Автореферат розісланий "Лд ” травня 1995 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат філологічних

наук, доцент ~ 3.0. ГЕТЬМАН

Актуальність роботи визначається тим, що вона виконана в руслі одного із найбільш важливих напрямків лінгвістичних досліджень, пов’язаних з вивченням мовних одиниць в акгомовлен-невих контекстах їх реалізації. Ця проблема в фактично нерозро-бленою на матеріалі англійської мови. Актуальність роботи визначається також необхідністю аналізу ролі засобів вираження ввічливості у формуванні прагматичних характеристик висловлювань, де вони містяться. Крім того, з’ясування прагматичних особливостей висловлення ввічливості а актуальним з точки зору формування комунікативної компетенції, в основі якої лежить досить добре володіння мовним матеріалом, що містить набір засобів реалізації тих чи інших мовних дій і характеристику комунікативних умов їх використання.

Наукова новизна роботи полягав в наступному:

1. Систематизовано корпус одиниць, шо виражають ввічливість. З'ясовані лексичні, граматичні і лексико-граматичні індикатори ввічливості в сучасній англійській мові.

2. Вивчено актомовленнвві аспекти даного типу номінації, визнав чена специфіка модифікації мовленнєвих актів, яка обумовлена операторами ввічливості як лексичної, так і граматичної сфери

• мови.

3. Визначено основні мовні механізми реалізації принципу ввічливості, виявлено стратегії адресанта в комунікативних актах ввічливості а сучасній англійській мові.

4. Вивчено соціально-психологічні умови, які обумовлюють використання тих чи інших форм ввічливості в реченні і закономірності

взаемодії цих форм ввічливості з одиницями різних рівнів у процесі реалізації ілокутивної мети висловлювання.

Основна мета дисертації полягав в систематизації мовних засобів вираження ввічливості в сучаснії! англійській мові і вивчення

•* пік •

їх кому!, ативно-прагматичних аспектів.

Досягнення вказаної мети зумовлене необхідністю вирішення наступних завдань :

1. Розгляд форм вираження ввічливості у плані їх прагматичних особливостей, пов’язаних з їх роллю у мовній комунікації, аналіз їх актомоЕленнепих аспектів.

2. Дослідження засобів вираження ввічливості у відповідності ло

понять позитивної і негативної ввічливості і чотирма класами ілокутивннх актів, котрі вирізняються з точки зору комунікативної мети мовленнєвого акту і соціальної мети встановлення і підтримки ввічливості. .

3. Виявлення соціально-психологічних і внутрішніх мовних механізмів номінації ввічливості, визначення закономірностей зв’язку форм вираження ввічливості з одиницями різних рівнів у процесі реалізації ілокутивної мети висловлювань.

Матеріал для дослідження складав 3.5 тисячі прикладів, що були вилучені методом суцільної вибірки із творів англійських прозаїків і драматургів XX століття загальним об’ємом 13 тисяч одиниць.

Основним методом, шо був використаний в роботі в індуктивно-дедуктивний метод, спрямований від спостереження і аналізу мовного матеріалу до встановлення закономірностей його використання. Використані прийоми актомоленневого, трансформаційного і контек-столопчного аналізу.

У відповідності з результатами досліджень до захисту виносяться наступні положення:

1. Засоби вираження ввічливості в англійській мові становлять систему операторів, іцо належать ло лексичного і граматичного рівня мови.

2. Вживання різноманітних засобів вираження ввічливості обмежене специфікою мовленнєвого акту, загальною ситуацією спілкування, її соціальними і психологічними аспектами.

3. Особливості використання мови в процесі мовленнєвої взаамо-дії комунікаптіп правомірно пов’язати з тим чи іншим уявленням про гідність, повагу особистості, її ’’обличчя”. З нівї точки зору виділяються два основних типи ввічливості: позитивна ввічливість (вираження солідарності), негативна ввічливість (вираження стриманості).

4. Оператори ввічливості характеризуються семантичним і прагматичним варіюванням, здатністю вислозлювати як позитивну, так 1 негативну ввічливість, поєднуватися, утворювати і модифікувати певні"мовленнвві акти.

5. Характерною особливістю граматичних і деяких лексичних операторів ввічливості в їх здатність модифікувати ілокутивну силу директивного мовленнєвого акту в бік її зниження.

6. Оператори ввічливості можуть бути інгерентними та адгерент-ними. Поряд із засобами, що спеціалізуються на вираженні ввічливості, існують засоби, що вважаються ввічливими тільки у певній ситуації або контексті.

7. Вживання ввічливої номінації органічно пов’язане з рядом параметрів мовленнєвого спілкування. До них відносяться: соціальний статус комунікантів, реєстр комунікації, калал зв’язку, за допомогою якого здійснюється спілкування.

- 4-

8. Засоби вираження ввічливості пов’язані синтагматичними відношеннями з одиницями різних рівнів мовноі структури, які функціонують з ними в одному мовному ланцюгу і виконують функції операторів. Вектор дії форм вираження ввічливості співпадав з вектором дії одиниць, які знижують ілокутивну силу висловлювань, і результатом їх взаємодії в подвійне зниження категоричності висловлювання, а отже і підсилення ввічливості. Можлива і протилежна картина, наприклад, в мовленнєвих актах вдячності, в яких інтенсифікація іло-кутивиої сили підсилюв ввічливість висловлювання. Таким чином, внутрішні мсічінізми реалізації ввічливості пов’язані як із зниженням, так і підсиленням ілокутивної сили висловлювання.

9. В цілому засоби ввічливості вживаються в контекстах всіх основних мовленнєвих актів і більшості окремих мовленнєвих актів; для кожного засобу характерна певна специфіка вживання. їх основні функції зводяться до формування певних мовлешібвих актів (вдячності, вибачення та ін.), їх модифікації і суттєвій зміні.

Теоретична значимість проведеного дослідження випливав з суттввості розглянутої проблеми з точки зору функціональної граматики, комунікативної лінгвістики; дослідження вносить певний вклад в проблему прагматичної варіативності і взаємодії прагматичних значень в семантиці висловлювань.

Практична цінність роботи полягав в тому, шо результати дослідження можуть бути використані в процесі викладання англійської мови для розвитку комунікативної компетенції студентів, при розробці комунікативно - орієнтованих вправ і завдань, при виконанні курсових і дипломних робіт з граматики і комунікативної лінгвістики.

Мета і завдання дослідження обумовили структуру дисертації> . яка складається з вступу, трьох глав, списку використаної наукової літератури, лексикографічних видань, джерел ілюстративного

матеріалу.

У вступі обгрунтовуаться вибір теми, її актуальність, наукова го-визна, теоретична і практична цінність, визначається основна мета і завдання дослідження, положення, що виносяться на захист, викла-давтьсл методика дослідження.

У першій главі висловлюються проблеми ввічливості, шо існують в лінгвістичній літературі.

У другі» главі аналізуються лексичні засоби вираження ввічливості.

У третій главі розглядаються граматичні засоби вираження ввічливості.

У заключній частині узагальнюються результати дослідження і формулюються основні висновки.

Загальний обсяг дисертації становить сто шістдесят дві сторінки машинопису, з них основного тексту — сто сорок дві сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Норми мовленнєвого спілкування відрізняються значною національною своєрідністю, що обумовлено історичними та культурними особливостями народу, якиіі спілкуаться даною мовою. Але існують, деякі загальновизнані правила, котрих дотримуються, або мають дотримуватися комуніканти в процесі спілкування, якщо вони намагаються досягти взаемопорозуміння, тобто керуються о своїй мовленнєвій діяльності принципом співробітництва. ’

Ввічливість в англомовному суспільстві розуміється як відсутність зазіхання на свободу адресата. Вона базується на цілому ряді стратегій, головними з яких в вияв уваги до людини, створення атмосфери групової ідентичності, стремління до зголи, уникання прямих прохань, використання непрямих мовленнєвих актів, билілення стратегії позитивної та негативної ввічливості роакригц/різні сторони

статусноїоцінки людини, ставить питання про необхідність систематизації та аналізу мовних засобів реалізації принципу ввічливості.

І

Принцип ввічливості регулюв відношення між ”пи та "іншими” і повністю належить мовному етикету.

Під принципом ввічливості розуміється принцип мовного спілкування, направлений на уникнення конфліктних ситуацій.

Даний принцип містить шість максим: максиму такту, максиму великодушності, максиму схвалення, максиму скромності, максиму згоди, максиму симпатії.

Дослідження мовних засобів реалізації ввічливості правомірно пов’язувати з поняттями "особи”, тобто гідності, самоповаги особистості.

.. Прийнято виділяти два основних типи ввічливості : І) позитивна ввічливість — стосується позитивної особи адресата і виражав солідарність з ним; 2) негативна ввічливість — стосується негативної особи і виражав стриманість. .

Негативна і позитивна ввічливість співвідносяться з інгерентно неввічливими і ввічливими ілокуцілми і, відповідно, мовленнєвими актами. Прикладами таких мовленнєвих актів можуть бути, з одного боку, пропозиція, запрошення, вітання, вдячність, і з другого боку директиви (наказ, прохання, вимога іт.ін). Мовленнєві акти такого роду відрізняються характером взазмодії їх ілокутивної мсти з соціальною метою, а також тим, в якій мірі вони торкаються ”особи”алресата.

З точки зору взаємного зв’язку комунікативної мсти мовленнєвого акту і соціальної мети встановлення і підтримки ввічливості виділяються чотири класи актів : 1) суперечливі, які представлені^ директивами (накази, питання, прохання, вимоги і т.ін.), ілокутивна мета яких конкуруй з соціальною метою; 2) несуперечливі,. які представ влені окремими типами комісивів і експресивів (запрошення, пропо-

зииіГ, поздоровлення, поляки, пробачення і т.ін.), [локутивна мета котрих співпадав з соціальною метою; 3) байдужі, які «¡стять ствердження, повідомлення, інформування, тобто висловлювання - кон-стативи, ілокутивна мета яких байдужа до соціальної мети; 4) конфліктні, які містять погрози, звинувачення, прокляття, тобто окремі різновиди комісивів і експресивів, ілокутивна мета котрих ’’конфліктує” з соціальною метою. 1 Шо стосується мовленнєвих актів, для яких принцип ввічливості в релевантним, то чи навряд правомірно обмежуватися тільки суперечливими і несуперечливими мовленнєвими актами. Констативн також можуть бути позначені в плані ввічливості, коли безпосередньо торкаються інтересів учасників спілкування.

Наша класифікація засобів вираження ввічливості базується на їх належності чи то до лексичного, чи граматичного рівня. Виділяються лексичні і граматичні засоби 'вираження ввічливості, шо характеризуються певним набором диферєнційних семантичних і прагматичних ознак.

У корпус лексичних засобів вираження ввічливості входять лексичні одиниці, які утворюють мовленнєві акти вдячності і вибачення, прислівники, іменники і частки-інтенсифікатори, димінутиви, форми звернення, вигук please, сполучник but, одиниці you know, you see.

Подіта , як відомо, належить до мовленнєвих актів, ввічливість яких носить ’’позитивний” характер.* Мовленнєві акти подяки в ін-герентко ввічливими, тобто вони спеціалізуються на висловленні даного значення, в основі якого лежить позитивна оцінка дії адресата; проявляють здатність до прагматичного варіювання, тобто здатності

•Leech Q. Principles of Pragmatics. - London, 1986. • p,84 '

»Brown P., Levinson S. Politeness : Some universale in language usago. -

Cambridge, 1987. - p.217.

реалізувати декілька ілокутивних сил. Вони можуть поаднувати прагматичне значення а) подяки та вибачення : " I haven’t thanked you for saving me” (Christie); б) подяки та прохання : ” I’d appreciate it if you’d spend the night at our palace*(Christie); в) подяки та підтвердження згоди : " I think it might be a nice additional touch. Of course if the committee feels ..ffio, no, we are most than grateful, I think we’re, most agreed then (Hammet).

Мовленнєвий акт подяки може трансформуватися в мовленнєвий акт докору або сарказму : "Please, don’t trouble, I’ll go”. "Thank you", watching him with a sense of irony” (Mather). Докір чи сарказм в контексті мовленнєвого акту подяки відображав негативне ставлення до адресата, шо дає змогу говорити про антиадресатний характер даного мовленнєвого акту.

Актомовленнаве значення виба'іеппя передається лексичним значенням ряду одиниць. До них відносяться : дієслова excuse, forgive, pardon, сполучення to be sorry, to beg pardon.

Характерна використання еибачекшг та відмова, виконати прохання : *You’l! have to excuse me. My husband is leaving on a short trip-and I must be with him” (Fitzgerald) Вибачення та причина, відмови виконати прохання виражені тут експліцитно, а сама відмова -імпліцитно.

Висловлювання - вибачення також можуть бути виражені дієсловом to apologize : “It seems I over-reacted ; ! apologize. Naturally, you were concerned about your position here” (Mather).

Мовленнєві аити сибачгкгл припускають наявність певної зацікавленості адресанта у вираженні позитивного ставлення до адресата. Внутрішнім механізмом номінації ввічливості в мовленнєвих актах вибачення є переконання адресата щодо негативної оцінки своїх дій.

В основній стратегії мовленнввого акту вибачення в прагнення не

raly you’re a little suspicious, but, honostly, I just want us to be friends’* (Mather).

Лимінутнви зустрічаються d констативах і директивах, в тому числі в мовленнєвих актах : 1) пропозиції; 2) інформування : ”1 just wanted to tell you that Steve’s been a bit poorly these last couple of days” (Amis); 3) прохання: ”I’d like to borrow a little bread.”(SheIdon); 4) поради: "Could you just shave a bit?”(Smith).

Характерними стратегіями адресанта в мовленнєвих актах такого роду е пом’якшення негативного впливу на адресата, солідарізалія з адресатом.

Прислівники та прикметники можуть виступати не тільки операторами зниженая, але і підвищення ілокутивиої сили висловлювання. Як показуа аналіз мовного матеріалу інгерентно ввічливі мовленнєві акти (пропонування,вітання,подлки,вибачення) богаті на інтенсифікатори типу: marvellous.fantastic,extraordinary,

wonderful,delightful,ravishing,divine,incredibL- (good), ghostly, devastat-ing.outrageous^espicable,revolting,rediculous, incredible (bad): "This is such a wonderful place. Kemp, I feel so much older here”.(Fisher). •

Прислівники і прикметники-інтенсифікатори виступають як модифікатори ілокутивиої скаи висловлення в Оік її збільшення, внаслідок чого зростає ступінь ввічливості інгерентно ввічливих мовленнєвих актів. Присдівнпки-інтенсифікатори зустрічаються в експре-сивах, консгативах, зокрема в мовленевих актах: ^інформування: "This із such a wonderful place”. (Fisher). 2)вибачення: "І am terribly sorry to hear about that". (Cheever).

Однією з стратегій підтримання позитионої ввічливості в розмові <9 перебільшення позитивних якостей адресата. Висловлювання з позитивною ввічливістю (позитивна ввічливість - збільшення ввічливості ввічливих ілокуиій) направлені на підтримання позитивного

"обличчя” адресата. Прикиетники - інтенсифікатори служать цій. цілі: "You're Rcsemary Hoyt and I recognized you in Sorrento and asked hotel clerk and we all think you’re perfectly marvellous”. (Fitzerald)

Прикметники - інтенсифікатори зустрічаються також в висловлюваннях вибачення, де їх використання збільшує ілокутивну силу висловлювання, внаслідок чого вибачення звучить більш ввічливо : ”Oh, Pm awfully sorry, Nick, to keep bothering you ...” (Hammet).

Оператори ланного роду сприяють реалізації стратегії солідарізації з адресатом. -

Сполучник but виступав в функції оператора ввічливості у тих висловленнях, які відображають прагнення адресанта зробити адресата співучасником діалогу. Тут визначаються стратегії зниження негативного впливу на адресата, інтенсифікація зацікавлення адресатом.

Сполучник but використовується в констативах і експреси-вах,коли адресант прагне пом’якшити своє висловлення, пояснити причини вторгнення в особисту сферу адресата.

Сполучник but може входити в мовленнєвий акт вибачення: ’’Forgive me,David,but it strikes me.”(Ludlum); ввічливої відмови: ”I’m afraid I can’t get to the table at seven”, Pamela said.” (Cheever); входити в склад тонкого,ввічливого натяку: "Pardon my curiosity,but,-but you want to know how I got there” (Sheldon); формувати ввічлеве спонукання: "But you don’t have to dive down there, do you?”(SmUh).

Таким чином, підсилення ввічливості при вживанні лексичних індикаторів пов’язане як зі зниженням ілокутивної сили (наприклад, в мовленевих актах прохання), так і з підсиленням, наприклад, при вживанні інтенсифікаторів: "It’в awfully kind of you... I don’t know how to thank to you."(Maugham).

Вигук ріеазс виступав типовим маркером ввічливих прохань.

- У-

зачіпати "негативну особу” адресата. за рахунок нанесення деякої школи свовму "обличчю".

В корпус лексичних засобів вираження ввічливості входять звертання (гонорифікати), які частіше вживаються при спілку-

ванні з малознайомими людьми або при наявності значної психологічної дистанції між комунікантами.

В англійській мові існують слідуючі ввічливі форми звертання : sir, madam, miss, lady, gentleman, mister, My Lord (до мера, британського судді, архієпископа), Your Excellency (до посла), Mr. President, Prime Minister, Father (до священика), Doctor (до лікаря) і г.д., наприклад ; ” My dear Mies Littlepaugh” I said in the tone usually described as "not unkindly”. (Hammet)

Для привернення уваги стороннього можуть використовуватися такі ввічливі висловлювання - інтродуктиви, як Excuse me або I beg your pardon.

Вживання таких форм звертання як : Мас, mate, buddy, pal, honey, darling, dear, duckie, love, baby, Mom в відповідному контексті в ввічливих мовленнєвих актах обусловлено бажанням нівелювати соціальну дистанцію, привернути до себе адресата : "Will you have а cocktail, love?" (Maugham)

В цілому слід відзначити, шо вживання звертань, в тому числі і нейтральних, виражених власними іменами, мав значне комунікативне навантаження. 1 Звертання покликане надати відтінок ввічливості вибаченню, відмові в проханні, незгоди з думкою адресата.

Вживання звертання знижув негативний вплив на адресата, пере-конуд в щирості адресанта, істинності висловлювання : I’m sorry, Mr. Lampton. I won’t ever do it again. I swear.” (Brain).

'Давиденко JI. Комунікативна модальність речень з дієсловами в сучасній англійській мові. - Одеса, ОДУ, 1984. - с.

Забарвлення ввічливості може повідомлятися англійським висловлюванням демінутивами a bit, г. trifle, slightly, just, little. Диміну-

. 1 . . —•

тини молифхкують-tлокутивн^-сиду-мовного акту в бік п зниження,

внаслідок властивої' їм всім загальної семи невеликої кількості. Вони виражають значення зниженого, зменшувального ступеня ознаки, надаючи тим самим висловлюванню некатегоричніоть, ввічливість : "I’m a bit tired.” (Maugham).

В деяких висловлюваннях - констатиьах зниження ілокутивної сили може забезпечуватися вживанням димінутивів та заперечення, як, наприкл?д : ’’You don’t think, madam, that you might have a little nap ... ” (Christie). В даному прикладі мовеиь даа пораду, яка грунтується на припуіченні відносно стану адресата, причому припущення являється для адресата мало-приємним. З ціллю нейтралізації даного небажаного перлокутивного ефекту мовець використовує опре-ратор a little, який разом з модальним дієсловом might та запереченням послаблюв прагматичне значення даного висловлювання, роблячи його тим самим більш ввічливим.

Наведемо ше приклад : "Let’s go to the mountains”. ”1 just don’t think it’s a good idea. The mountains can be treacherous" (Mather). В даному випадку зниження ілокутивної сили консгантива та надання йому більш ввічливого характеру також забезпечуються з допомогою заперечення та введення оператора некатегоричності just. Заперечення та оператор just узгоджуються прагматично, працюючи в одному напрямку, знижуючи ілокугизну силу висловлювання та надаючи йому негативну ввічливість. Порівняємо категоричне висловлювання : ” It’s a bad idea”.

Інколи в одному мовленнєвому ланиюгу можуть використовуватися декілька лимінутивів, які пов’язані відношеннями прагматичного узгодження, наприклад : ”Oh I know you don’t know me yet and natu-

Словники дають слідуючі випадки вживання вигуку please: 1)коли ввічливо що-небуть прохають: "A cup of tea,please”, "Can we go now.please * ('2)npn інтенсифікації прихованиого прохання чи побажання: Please,sir, I don’t understand = Please,sir, explain, because I don’t understand ” (Sinith)j'3)nn« підтвердженії« згоди: "Would you like a cup of coffee?" "Please, I’d love one’’(LDCE),

Вигук please надав ввічливість висловленням:

1) з дінсловамн в спонукальній формі: "Please don’t talk”, said the nun,” You are very ill”.(Smith).

2) запитальним висловлюванням: "Can you do it now, please?” (Smith). Порівняємо: ”Do it now.”

3) односкладними реченнями, які виражають прохання, пропонування: "No hysterics pIease.”(Maughani).

Вигук please характерний для негативної ввічливості, його використання пов’язане зі сгратегіаю зниження негативного впливу на адресата. Даний оператор характерний длп директивів та прохань: "Will you please be quiet?” (Mather).

В окремих випадках оператор please може оформлятися в окреме висловлювання, яке мав ілокутивну силу спонукання, наприклад : "Do you think I could possibly see him for a moment? Please? ” (Amis)

В випадках дисгантної комунікації, наприклад, по телефону, "please” може включатися в висловлювання, яке маа ілокутивну силу запитання, наприклад : "Who is that speaking, please?” "Stainley Duk, I’m". (Amis)

Використовуючи одиниці you know та you see, мовець намагається втягнути адресата в діалог, наприклад: "Have you travelled much, Helen?" ”Oh,no not really. Just to Spain and France. For holidays, you know.” (Mather).

Використання даних одиниць часто обумовлюється турботою про

•обличчя” адресата, позитивною ввічливістю. Мовеиь намагається у ввічливій і{юрмі схилити до себе адресата, нівелювати соціальну дистанцію: "My husband is finishing his first novel,you see”, Rasemary said. ”Oh,he is?" (Fitzgerald).

Одиниці you know, you see використовуються в констативах, директивах, в мовленішвих актах оцінки. Мовеиь намагавться пом’якшити іллокутивну силу директива, в наслідок чого директив звучить ввічливо, наприклад: "And you think you ought to be doing it, do you?” "Without any questions whatever. How do you mean?” "Well, you know, I was just wondering whether you felt you had proper scope for your talents in the present job." (Amis).

У корпус г^лштичніизасобів вираження ввічливості входять ряд часових форм, форми умовного способу, деякі типи пасивних форм дієслова, деякі речення умови, одиниці модусу типу I think, I suppose, I hope, I wonder, I’m afraid, деякі типи оптатив них та запитальних речень. '

Часові форми дієслова, шо входять у корпус одиниць ввічливості, вживаються в контексті мовленішвих актів, які загрожують "особі" адресата, коли мовцю необхідно для отримання бажаного ефекту створити умови найбільшого сприяння для слухача, то може бути досягнуто шляхом встановлення певної часової дистанції між моментом виголошення висловлювання і положенням адресанта при його висловлюванні. Інакше кажучи, мовець віддаляв себе від умовного дейктичного центру висловлювання, ставлячи при цьому адресата в центр зображених подій: "What do you want?” ”Oh, I juat у/anted to know if your caee was ready to put in the car.” (Spark). __

Часові форми дієслова використовуються в констативах і директивах, зокрема в мовленнєвих актах прохання: ”Oh, Chan,I wanted to ask your to prepare all our meals.” (Mather); питання: ” I wondered

how you were sleeping”; пропозиції: "Nicole and I are going home and we thought you’ll want to go with us." (Fitzgerald); "I thoiiRht we might go this afternoon - if you are rc-ated” (Fitzgerald).

Одним з характерних засобів передачі позитивної ввічливості о англійські« моеі в вживанню дієслівних форм, основі яких лежить неНтралізаїїіл опозиції Present-Pn.it. Функиіоп.чннн даних форм (vivid present) оріонтопано us. максимальне иллуччинп адресата в комунікацію, коли він сгая співучасником подій, пї»л які іде мова-. "Says she’s helping", Ellen grunted, "Does your mother want to come?’’ he asked. "She вауз she doesn’t, but you know wha.1 she is.” (Dicktns).

До синтаксичнії* засобів вираження ввічливості підносяться займенникові питальні речення, які утворюються за моделями Why don't-f-Pr-(-Inf..?, How/what about + N/Ger..?, Why not + Inf, What do you/would you say to +• N/Ccr..?, What if Pr + Inf..? їх вживання органічно пов’язане з прагненням мовця нейтралізувати загрозу соціальній особі адресата при висловленні спонукання. Адресі не н an’язу а волю адреса ту, шо надав одиниці м’якого, нскате-гор*Мн’ого звучання: Why don’t you talk to him before you make up your mind? (Fitzgerald). Лані речення ажиоаються в директивах, зокрема, в квеситивал, реченнях-прохаянях: "Michael, why don’t you let me take the' weel for awhile?" (Amia). В основі вживання даних одиниці» лежить стратегія пом’якшення негативного впливу на адресата..

І{езай.шннихооі пипкмьпі речення фразеологізаааиі структури ,

, шо утворюються за моделями Сап + Рг 4- Inf..?, Could/Couldn’t -f Pr + Inf..?, Do/don’t/would/wouldn’t you mind (if) A- Pr -f Inf/Ger..?, Will/won't you -f Inf..? Would/wouldn’t -f- you -f inf..? перетворюють спонукання в прохання. Вони вживаються в директивах, зокрема п * проханнях: "Could you possibly by any chance lend me your car just for a minute?” (Mather). Характерними стратегіями для ланних речень

-16е пом’якшення негативного впливу на. адресата, надання йому права вибору.

Вир а: кчючігвпічливуфор му-прохання,-пораду,залрошения,пропо-—

зішію, питальні речення виступають непрямими засобами висловлювання спонукання. Будь-яку питальну форму, яку приймав речення, шо функціонує в контексті директивного висловлювання, так же очевидно правомірно трактувати як один із засобів зниження категоричності директивів, і звичайно, підвищення пвічпивосгі: The bell rings again. "Hadn’t you better let them all in” (Luclluin). .

Питальна форма речень зустрічається в мовленсснх актах: 1) прохання: Could you wash the flowers? * (Amis); 2) поради; "And that conveniently raised my next item, which is the financial appeal. Perhaps you could take this one? (Selinger); 3) запрошення;”Stanly, it’s Nowell. Could you possibly come around? (Amis).

Прагматичне значення спонукання не знаходить беспосереднього вираження в структурі оптпатпиених речень , воно в вторинним з точки зору структури, і тому оптативні речення, які передають прагматичне значення спонукання, марковані d плані ввічливості: ”1 wish you’d tell me about these things.” (Christie).

Оптативи» речення-зустрічаються в директивах і експресивах, зокрема, в мовленевих актах: 1) спонукання до дії: "He is a perfect, darling,and madly in love with me...” "I wish you'd give up this sort-of-thing3.” (Mather); 2) побажання: ”1 want you and Daisy to come over to my house”. (Fitzgerald); 3) докору: ”1 wish you wouldn't throw cigarette-ends onto the verander.” (Maugham). 4) вдячності: "I wish to thank my teachers, who by their experience, enthusiasm and devotion have done to make my Academy what it is today.” (Archer). Прагматичні функції даних речень базуються на стратегії пом’якшення негативної дії на адресата. Посилення ілокутивної сили висловлювання в кон-

тексті мовленнєвого акту вдячності інтенсифікуд ввічливість: "I wish to thank you for what you have done for me." (Smith).

Заперечення як оператор ввічливості вживаються в директивних мовленнєвих актах, коли той хто мовить, ніби дав право вибору для адресата. Адресат иожо відмовитися від каузоваиої дії не торкаючи особу адресанта: ’’You wouldn’t want to sell it?” Mr. Negus said. "I’m afraid I can't.” (Cheever). Заперечення функціонує в мовленнєвих актах: 1) прохання: "Couldn’t-couldn’t you stay- just for a while? Until-until the storm’s over?”; 2) поради: "Couldn’t you have lunch, or maybe dinner the day after?” (Fitzgerald); 3) запрошення; 4) пропозиції. Стратегіями, характерними для заперечення, в надання права вибору для адресата, пом’якшення негативної оцінки.

Умовні речення відображають інтенцію алресанта надати адресату право відмовитися від виконання дії; їх використання знижує категоричність висловлювання: "I thought I’d like to read it if you wouldn’t mind lending it to me.” (Spark).

Підрядні речення умови зустрічаютея в директивах і комісивах, в мовленнєвих актах: 1) прохання; 2) запрошення: "I’d be very glad if you’d stay and have dinner with me.” (Hammet); 3) поради: ”I’d like you to do it if you have free time.” (Hammet). Характерною стратегією для даних речень в надання права вибору адресату.

Одним з характерних засобів реалізації ввічливості в деперса-налїза^ія'висловлюваннл. Вживання деяких дієслів-предикатів про-позииіонального відношення в пасиві у висловлюваннях-директивах, а також констативах забезпечує їх деперсоналізацію, створюючи ефект множинності суб’єктів (включно з адресантом) “That kind of behavior will not be tolerated in my class.” (Smith). Форми пасивного, стану пом’якшують: 1) докору: ’’All details should have been sent yesterday.” (Sheldon); 2) повідомлення: ”You are kindly asked to visit that

department.” (Sheldon); 3) спонукання ло дії: Passengers are kindly requested to fasten their belts. (Fraser). Характерною стратегією для ~фори~пасивного~сгану-о іипс рсо нал ізаціяу час никівспіл кування,---

У реалізації принципу ввічливості велика роль належить формам умовного способу , для яких харалсгерна сема некатегоричності. Джерелом виникнення значення некатегоричності в категоріальне значення потенційності, гіпотетичності дії або стану, властиве діа-слівним формам умовного способу: "You would make it much easier, Monsi^er, if you were not so angry." (Maugh). Форми умовного способу зустрічаютея а директивах,експресивах.комісивах, зокрема в мовле-невих актах: 1)подяки: ”1 would like to thank you for your invitation, Mr.Benson?” (Shald); 2)спонукання до дії: ”1 would like you to go to a hotel in Zurich and spend the night aлd come to see me in the morning.” (Fitzgerald); 3)побажання: " Personally, I wouldn’t let my cat walk around in your condition." (Sheldon). Характерною стратегією для форм умовного способу в пом’якшення негативного впливу на адресата, надання адресату права вибору.

Модіфікалія ілокутивної сили директивів І констативів в бік ії зниження досягається при введенні до іх складу одиниць модуса типу I think, I suppose, які належать лексико-синтаксичному рівню мови. Ланні одиниці зустрічаються в директивах і констативах, зокрема, в мовленевих актах: 1)прохання: "We thought you might be a real friend and take them over the dockyard.” (Archer); 2)поради: "I think a little merrymaking might be in order”, she said. (Hammet); 3)npo-позиції: nI thought we might take a little glass together before a. din-ner."(Maugham); 4)залрошення: ”1 think we’d better all go straight into the drawing-room.” (Wyndham). '

Аналіз номінації ввічливості показав, шо Ісготньою особливістю граматичних та деяких лексичних форм вираження ввічливості, які

відображають вибір варіанту для побудови коректного висловлювання, являється їх здатність модифікувати ілокутивну силу мовленнєвого акту в сторону її зниження. Характерною формою ввічливого мовленнєвого акту в некатегорична констатація, спонукання, залитая ня.

В основі функціонування ввічливих висловлювань лежать різноманітні, часто протилежні мовні механізми мовної номінації. Типовими серед них в деперсоналізація.суб’вктипізаиіл висловлювання, віддалення та наближення до деЛктичного центру, прагматична транспозиція.

В основі номінації ввічливості лежать різноманітні стратегії, головними серед яких а прагнення до співробітництва, пом'якшення негативного впливу на адресата, надання адресату права вибору.

Проведене дослідження головних засобів висловлення ввічливості в сучасній англійській мові показало, что подальша робота в цьому напрямку виявляється перспективною в плані з'ясування універсаль-них/ідіоети/чних аспектів ввічливої мовної комунікації, зокрема, виявлення специфіки реалізації принципу ввічливості в мові наукової прози та інших стилях і жанрах англійської моаи.

Основні положення дисертації, відображені у публікаиіях:

1. Мовленепі акти та ввічливість- Тези доповіді на. науковій кон-(’■ерегаці "ОГлилоі'Ічц чітгшня прісвячені пам"яп приі'есора Рнвмької".- иивЛРЙ.- и.іЗ^-ТЗР.- дсп. и ЖІ'Б Укітаїни

^5. ‘По ’питання про ввічливість а сучасній англійській мові--Київ, 1995.22с.-Деп в ЛНТБ України 03.01.95,N56.

3. Вигук please та ввічливість-Тези доповіді на науковій конференції викладачів Вінницького методичного Інституту- Вінниця,1994. 0.78-79.

- 20-ЛННОТАШШ

Скалянчук О.С. Средства реализации вежливости в современном английской языке.

Диссертация на соискание учен oft степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. Киевский университет имени Тараса Шевченко, 1995.

Систематизирован корпус единиц, выражаюших вежливость. Изучены лексические и грамматические индикаторы номинации вежливости в современном английском языке. Исследованы акторсче-вые аспекты данного типа номинации, определена специфика модификаций речевых актов, обусловленная индикаторами вежливости как лексической, так и грамматической сферы языка. Определены основные языковые механизмы реализации принципа вежливости, выявлены стратегии адресанта в коммуникативных актах вежливости в современном английском языке.

ANNOTATION

Skalyanchuk O.S. Means of realization of ро1Непезз in modern English language. •

Dissertation for the degree of Candidate of Philological Sciences, speciality 10.02.04- Germanic languages. Kiev Taras Shevchenko Univer3ity,1995.

Согрз of units which ехргезз politeness 1з systematized. Lexical and grammatical markers of the nomination of politeness in modern English Language are studied. Speech act aspects of the given type of nomination are studied. The specific character of the modification of speach acta is defined. This character depends on the indicators of politeness of lexical and grammatical spheres of the language. Main language mechanisms of the realization of the politeness principle are defined, strategies of^Speaker

- 21in conmunicitive lets Oi' politeness ire reve ilod.

Ключові слова : ввічливість, ілокутивний акт, ілокутивна иіль, комісив, екпресив, директив, консгатив, "обличчя”, позитивна ввічливість, негативна ввічливість.

Підписано до друку 17.05.1995 р.Ой,І,г.Формат 60x84 І/І6.

Друк офсетний.Тир. ІСО.За«. 167.Бевилаяно*.

ДОД УДПУ і м. Дравоманова, Київ, Пирогова, 9^