автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.17
диссертация на тему: Средства выражения направленности действия вверх в немецком языке в сопоставлении с украинским и русским языками

Полный текст автореферата диссертации по теме "Средства выражения направленности действия вверх в немецком языке в сопоставлении с украинским и русским языками"

<JTß

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ У1ИВЕРСИТЕТ

од

Кошкарьова Лариса Сергпвна

УДК 801.3: 803.0: 808.3: 808.2

ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ НАПРЯМКУ ДН ВВЕРХ

У ШМЕЦЬКШ MOBI У 3ICTABJIEHHI 3 УКРАШСЬКОЮ ТА РОСШСЬКОЮ МОВАМИ

Снещальшсть 10.02.17 - пор1в11ял1»ночсторичне i типолопчне човозмавство

Автореферат

дисертаци на здобутта науксжого ступеня кандидата фшолопчних шук

Донецьк- 2000

Дисертащею е рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному ушверситет! Мипстерства освгги 1 науки Укра!ни.

Науковий кер1вник - кандидат фшолопчних наук, доцент

О.С.Юханов

доцент кафедри германсько! фшологи Донецького державного уьшерситету

Офщшш опоненти - доктор фшолопчних наук, професор

В.В.Левицький

професор кафедри шмецько! мови 1 загального мовознавства Чершвецького державного ун1верситету ¿м. Ю.Федьковича Мипстерства освгги 1 науки Украши

- кандидат фшолопчних наук ВХТеркулов

доцент кафедри росшсько! мови 1 загального мовознавства Горлзвського державного педагопчного шституту шоземних мов 1М. Н.К.Крупсько! Мипстерства освп-и 1 науки Украши

Промдна установа - Кшвський нацюналыгай унгверситет

¡м. Т.Шевченка, кафедра шмсцько1 фшологп

Захист вщбудеться 42000 року о Л Ф годиш на засдашп

спец1ал1зовано1 вчено! ради К 11.051.04 по захисту дисертацш Донецького державного ушверситету за адресою: 83055, м.Донецьк, вул.Ун1верситетська, 24, зал засщань вчено! ради.

3 дисертащею можна ознайомитись в б1блютещ Донецького державного ушверситету за адресою: 83055, м.Донецьк, вул.Ушверситетська, 24.

Автореферат роз1Сланий

II т 2000 року.

Вчений секретар епещатзовано! вчено! ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИС ТИКА РОБОТИ

Реферована робота присвячена зютавному аналпу засоб1в вираження напрямку дп вверх у шмецыай, украшськш та росшсьюй мовах. У диссртацп розглядаються особливоел процесу вщображення категорй простору у мот, загальш риси та особливосп вираження напрямку дп вверх за допомогою словогв1рних, лексичних та сшггаксичних засобт вираження цього просторового значения у трьох мовах.

Предметом достдження е засоби номшацп р1зних мовних р1в1пв, яю внкористовуються для репрезентанн значення „напрямок дп вверх".

Актуальшсть дисертащйного дослиження зумовлена вщсутшстто комплексних згставних дослщжень щодо особливостей вщображення категорн простору 1 просторових В1дношень взагал1 та напрямку дп вверх зокрема у мовах р1зних будов, у даному випадку у тмецькш мов1 з одного боку, в украшськш та росшськш з шшого.

31ставлення одиничних форм у мовах не дас достатныл шформаци щодо эсобливостей будови та функцюнування мов, що пор1внюються, тому при истосуванш цього методу зютавлення е можлитсть лише констатаци збтв та эозходжетп, деяких форм. Доциышм, на наш погляд, е ор1ептац1я зктавних Юсл1джень на категор^алып явища, яы мають принципове значення для систсми аови. До таких явищ належить зокрема категор1я простору та пов'язат з нею тросторов! в1дношення. Необхшпсть та актуальшсть зютавних дос.шджеш, чсобливостей воображения категорп простору з метою опису ушверсальних та мдмпних рис ргтих мов зазначещ багатьма авторами (Н.Д.Арутюнова, у!.В.Всеволодова, С.Ю.Владнмирський, 0.1.См1рницький, Г.А. Меновщиков, 1.Ф.Монахов, 1.11ете, О.О.Радутна, Л.А.Фшатова, В. Нр1Х, Л.М. Айхшгер, Л.Ферм, З.Хенцеп, В.Кляйи, Х.Швайцер, Х.Фатер, Д.Вундер.шх, Б.ЕнГелен та пит), ¡дшснення 31сгавного анал1зу з урахуванням синтагматичного 1 парадигматичного (спекпв функцюнування мовних одиниць р!зних р1вшв створюс лпптистичну юнову для теорп та практики перекладу, шдбору та презентацп навчального ,гатер1алу, паукового прогнозування мошки пперференцн та подальшого апоб1гання помилок у тих, хто вивчае шоземну мову. Пор^вняння нсспорщнсних дав, яю належать до р!зних мовних груп, визначае типолопчний характер роботи.

Зв'язок з науковими темами. Робота мае зв'язок з науковою темою кафедри срмансько1 фшологп Донецького державного ушверситету «Розшпок \ взасмод1я х1дн0сл0в'янськнх, германських \ романських мои (лексика та словотв1р)» N 95-1 1В /74, науковий кершнпк - доктор фшолопчних наук, про([х;сор В.Д. К&'нущенко.

Теоретичш основи доатджень у щй галуз1 закладено у роботах К.Бюлера функцп мовного знаку, тшрш дейксису), Н.Д.Арупоново1, Т.А: ван Дейка стввщношення мови 1 свщомосп носпв мови), Х.Швайцера (роль 1 мкце [ростору у формуванш сприйнятгя 1 поведшки людей, що зумовлюе складшсть та

неоднозначтсть воображения категорн простору у MOBi), В. Джонсот i В. Мшлера (процес вщображення простору у cBi домоси носив мови), В.Кляйна, Х.Фатера, Д.ВундерJiixa (проблема лросторово! рсферснцп), ОЛ.Смирницького (обсяг значения спрямованого руху та особливосп його вираження в MOBi), Г.А. Меновщикова (семантичш ознаки категорп простору i тов'язаш з цим особливос-п вираження просторових вщношень у MOBi).

Бпгытсть po6iT присвячена опису конкрстних засоб1в вираження просторових значень у MOBi. Аналву словотв1рних 3aco6iB присвячеш робота Ю.М.Афонькша, К.С.Бриковського, G.I.Борнео глебсько!, Г.А.Гречино1, В.П.Недялкова, П.Ф.Монахова, Н.Г.Рвен, Н.Г.Токко, О.С.Юханова, Б.Енгелена, Дж.Галанта, Б.О.Дюбо, Л.Ферм, JI.M.AftxiHTepa, В.Хенцена та шших. Лексичт засоби вираження просторових вщношень описаш в роботах 1.Барц, Ф.Беленчшов, Г.Герг, I.Iperopa, К. Маенборн, Г.В.Борисово!, Н.В.Гулянхша, Н.В.Дмитриеве!,

B.ЛДбрапмово!, А.С.Димово!, В.М.Зппенко, Х.Д1рш та ¡н. Синтаксичш засоби вираження просторових вадношень, як правило нриймешшков1 конструкцп, анал!зуються в дослщженнях 3.1.1ваненко, ВЛ.Кононенка, З.Д.Попово!,

C.К.Сметаншо!, Н.Флейшмана, Е.Гюнгера, Р.Харвега, Е.Ланга, Ф.Марка, Н.Райтера, С.Н.Кокутьево!, Е.Форсройгер, ГДеспортес, M.EipBinia, Б.Енгелена, Х.-В.Еромса.

31ставному аналву деяких засоб1в вираження простору у ршшх мовах присвячеш окрем! робота - Б.Енгелена (прийменники i присл1шшки), А. Гак а (синтаксичт засоби), Н.Райтера (прийменники), Ф.Марка (прийменники), Г.Бланка (прийменники), Л .А. Ф.! латово! (дгсслова), С.К.Сметаншо! (щзийменники).

Наукова новизна пропонованого дослщження полягае в тому, що:

1) вперше зроблено спробу комплексного ангшзу yeix кнуючих засоб^в рвних piBHiß у мов1 (слово'т)рних, лексичних i синтаксичних) для вираження напрямку дй вверх;

2) запропоновано пор1вняльний анал13 3aco6iB вираження означеного просторового вщношення у мовах poiioi будови;

3) визначено, яким засобам номшаци надасгься перевага у мовах, що пор1вшоються, щодо вираження просторового вщношення „напрямок вверх".

Матер1алом дослщження стали мовш одинищ рпних рттв, одержан! шляхом сущльно! вибфки ¿з лексикограф^чних джерел:

- в шмецыай Mobi: 1) Duden: Das Grosse Wörterbuch der deutschen Sprache: in acht Bänden, Hisg. von G. Drosdowski, 2) Duden: Das Stilwörterbuch, Bd.2, 3)Duden: Sinn- und sachverwandte Wörter, Bd. 8, 4) Duden: Redewendungen und sprichwortartliche Redensarten, Bd. 7, 5) Словарь словообразовательных элемеотов немецкого языка, под рук. М.Д. Степановой;

- в украшськш MOBi: 1) Словник украшсько! мови: у 11 -ти томах, ред.кол.:

.К.Бьлод^д та шт., 2) Етимолопчний словник украшсько! мови: у 7 томах, за ред.

3.С.Мельничука (в св^т вийшли 3 тома), 3) Словник синон1\пв украшськса мови: у !-х томах, 4) Морфемний анал1з: словник-довщник у 2-х томах, за ред. 1.Ф.Клименко, 5) Словник украшських вдюм, за ред. Г.М.Удовиченка;

у росшсыай мов1: 1) Словарь русского языка, в 17-ти томах. /АН СССР, Тн-т рус. языка, 2) Словообразовательный словарь русского языка, под ред.

4.Н.Тихонова, 3) Словарь современного русского языка, в 4-х томах, под ред. Ч.П.Евгеньевой, 4) Фразеологический словарь русского языка, в 2-х томах, под >ед. А.И.Молоткова, 5) Словарь русского языка, под ред. С.И.Ожегова, атакож 61 ■вору сучасно1 прози загалышм обсягом 24000 сторшок (8000 сторшок з кожно1 юви). Таким чином було отримано 1 нроаналповано 1474 ¡люстративних гриклад1в у шмецькш мов1,1461 приклад в украшськш мов111474 у росшськш.

Метою дослщження е анал1з особливостей вираження напрямку дп вверх у цмецькш мов1 за допомогою засоб!в piзниx мовиих ршшв у зктавлент з 'крашською та росшською мовами.

Для досягнення ще! мети у робот! розв'язувались тай завдання:

1) визначення особливостей процесу воображения категорп простору та гиншшн, яю впливають на репрезентащю пов'язаних з щао категор1ею аднотпень у мори 1 на вибф мовно! просторово! референцн;

2) встановлення набору диференщйних семантичних компоненпв [ослижуваного значения, за допомогою яких було проведено В1дбф мовних |дитшць, що належать до об'екту дослщження;

3) видшення у кожшй з поршнювашк мов за допомогою методу сущлыю! иб1рки корпусу мовних одишщь р1зних ршшв, об'сднаних спшьним значениям IX емантично1 структури, 13 лексикографйгагх джерел 1 твор!в сучасно1 прози та становления частотност11х використання;

4) опис семантичних особливостей одиниць;

5) аналв дистрибутивних особливостей дослвджуваних одиниць i собливостей IX функцюнувашш;

6) опис сполучуваносп словотв1рних елеменпв вираження значения ипрямку ;ц1 вверх у шмецькш, украшсыай та росшськш мовах;

7) видшення загальних рис та особливостей вираження значения напрямку и вверх у шмецькш, украшськш та росшськш мовах.

Для виконання завдань були застосоваш таю метол и дослшження:

- метод компонентного анализу, який дозволив подати фактичшш материал у игляд! системи, побудовано! на тдстав1 визначеног семантично! ознаки, становити ряд семантичних диференщйних компонентов досшджуваного начення, обмежити наб1р одиниць - засоб1в вираження значения напрямку вверх, ю е об'ектом доыпдження.

- метод дистрибутивного аншнзу, який дозволив здшенити опис 1

nopiBiMHHfl мовних BHcnoBiB з урахуванням сингагматичних та парадигматичних зв'язюв мовних елементш, що, у свою чергу, дае можливють уявити будову кошки з nopiBinoBaHHx мов, визначити умови реатзацй та сукушпсть потенцшно можливих лексичних i синтаксичних зв'язюв доыпджувалих одиниць;

- метод зютавного анашзу, який було проведено у декшька еташв, а саме:

1 )визначення у кожшй mobî набору одиниць, яи с об'ектом дослщження;

2)семантичний та дистрибутивний анализ досшджених одиниць;

3)визначення псщбних рис та вщмшностей у пор1вшованих мовах щодо вираження значения „напрямок ди вверх".

При проведенш 3ÎcTaBnoro анашзу були враховат таи принципи:

а) принцип nopiBinoBanocTi (наявшсть у мовах, що пор1внюються, одиниць, ям належать до одного мовного piBiw i е функционально тотожними, а також збалансоватсть ступеню ïx вивчення);

б) принцип систем hocti (зютавний анализ передбачае дослщжент системних вдаюшень елеменпв мови);

в) принцип урахування сгупеню спорщненосп та типолопчно! близькосп мов, що пор1внюються;

г) принцип урахування функцюнальних стилш (текста, яю с джерелами фактичного матер1алу, повинт бути одного типу);

д) принцип синхрошюсп (джерела фактичного матер1алу повиши належати до одного часового перюду).

Теоретичне значения диссртацп полягае у подалышй розробщ та систематизацп знань про особливосп процесу гпдображення категорц простору у MOBi, в опис1 особливостей воображения просторових вщношень у мовах pi3H0ï будови, що сприяе бшын повному уявленню про типолопчш риси мов, що пор1внюються у po6oTi.

Практична uÎHHicTb роботи визначасгься можливюпо застосування результатов достижения на ссм'тарсъкнх та практичних заняттях з лексикологи, Teopiï та практики перекладу, у Kypci поршняльно!" лексикологи шмецьюн та рщно'1 мов, у Kypci типологн.

Особистий внесок дисертанта полягае в cnpoôi проведения комплексного агшизу bcîx ¿снуючих засобш вираження напрямку дп вверх у трьох мовах, визначент та onnci емшричних даних, яи е матер1алом дослвдження, ¡нгерпретацн отриманих результатов, що дозволило визначити деяи особливосп будови та функцюнування трьох лор^вшованих mob.

Апробащя результатов дослщження. Основш положения дисертаци були anpoôoBaHi протягом 1994-1999 pp. на семшарах асшранпв i пошукувач1в кафедр германсько! i англшсько1 фшологн Донецького державного ушверситету, на науково-практичних конференцшх i шдсумкових наукових конференщях викладач1в кафедр Горл1вського педагопчного шституту шоземних мов îm.

Н.К.Крупськся (1994-95 рр.) 4 Донецького державного утверситету (1997-1999), на м1жнародшй науково-практичшй конференцп „Мова 1 культура" (Кшвський [юдюнапьний утверситет ¡м. Т.Г.Шевченка, червень 1995). Дисертацшна робота 1 экрем1 11 роздши обговорювались на запданнях кафедри германсько! фшологи Донецького державного унгверситету.

Структура дисертацп визначасться лопкою виршгення проблеми: вступ, тотири роздши, иисновки, перелк використано! науково! лиератури з 277 яайменувань, перел1К використаних лексикограф1чних джерел з 22 найменувань, терел1к використаних художтх творш та прийнятих скорочень з 61 жшменування, додатки. Робота мютить 15 таблиць, у яких показано частотшсть зикористання засоб1в р1зних мовних ртшв для виражешш напрямку дп вверх у торпшюваних мовах, семантичш особлииосл р1зних мовних одиниць шдпов1дно1 земантики, сполучувашсть словотшрних елеменпв з лексико-семантичними трупами Д1ссл1в, екшвалентшсть значень мовних одиниць семантики напрямку у юр1внюваних мовах. ГГовний обсяг дисертацп складае 233 сторшки, текстова истина викладена на 183 сторшках.

Основиий змкт роботи

У встутп обгрунтовуеться вибф теми, п актуалыисть, наукова новизна, ггупшь розробленост! теми у сучасному мовознавстви визначасться матер1ал госльтження, формушоються мета та завдашм, за допомогою яких ввдбуваеться п 10СЯГНСШ1Я, пршщипи проведения зктавного дocлiджeння, названо застосоваш л; годи, визначено теоретичне значения 1 нрактичну цшшсть роботи.

У перпюму роздш дисертащшкя роботи „Прост1р 1 мова" нами здшснено :пробу зизначити 1 систематизувати основш положения процесу вщображення «тегорй п]юстору 1 пов'язаш з нею просторов! в1дношення: локальшсть, инрямок, димензюнальш характеристики об'скту.

Номшащя е процесом \ результатом найменування, де мовт елементи лшнидносяться з позначуваними об'ектами. Ономасюлогичний аспект анал1зу »ювних одишщь исредбачае Ух розг.чяд у зв'язку з реальною дшсшспо, а процес юмшаци розглядаеться як процес, зумовлений основними компонентами акту ¿знания „мислення - мова - реальна дШсшсть", вщповщно до результата зб'ективацй' реально!' дшсносп, яю знаходять свое пряме воображения в тексичних найменуванпях. Формування доступного для тзнашш образу, /явления, поняття про предмет 1 його зв'язки в реальному свт, закршлсння цього юняпя за мовним елементом 1 складае мовну репрезентацию об'ектнвно! ИЙСН0СТ1. Завдяки цьому мовш одиншц залучають до свого номшативного змюту ю тьльки поняття як результат когнитивних процес1в, але й елементи шзнання )б'ективно1 дшсносп за допомогою оргашв чутпв. Для тодини як мислячо1 стоти об'ективна дшсшсть (як матер!альна дшсшсть, де присутш об'екти з гх

рЬномаштними в1Дношеннями у простор^ постае у трьох аспектах: 1) як об'ект безпосереднього спостереження 1 сприйняття, 2) як уявлення про дшсшсть взагат (1 про проспр зокрема) як результат чуттевого сприйняття, 3) як вщображена дшсшсть - св1т образ1в, понять, ¡дей, ф1ксованих в мовних найменуваннях. Ус1 сторони процесу воображения категорп простору в мoвi (вщ чуттевого сприйняття реальних просторових ввдношень до кнуючих у свщомосп носив мови уявлень про проспр, ям с основою для наступного вираження категорп простору в мов!) визначають вибф певного виду просторово! референци (Д. Вундерл1х). У значенш просторових виражень знаходять свое воображения як об'ективш властивосп простору, так 1 вид та споаб вщображення просторових вщношень у мисленш людини, формування в а свщомосп певних уявлень про проспр та наступив '¿х вщображення на р1зних мовних ршнях (X. Фатер).

Вюадпим пунктом у формулюванш висловлювання з просторовим значениям е певне ментальне уявлення про проспр, якому 1идпов1Дае прямий мовний корелят. Це просторове уявлення отримано за допомогою чуттевого сприйняття зовншнього евпу. Проспр, таким чином, гаддаеться воображению як ментальна репрезентащя 1 як мовне вираження (В. Кляйн). Ментально-психолопчш уявлення, наявш у носш мови, визначають виб1р конкретного виду просторово! референци, тобто вибф способ1в 1 засоб1в мовного вираження певного просторового вцщошенпя, для чого необхщно вдабрати релевантш даш ¡з тих просторових уявлень, ям вже с 1 яю найбшьш повно вщгкшдають шформацп про проспр, що передаеться чи описуеться.

Референщя стосуеться пел частини мовного вираження (шд ним ми розум1емо мовну постдовтсть, яка в мшмальному вар1анп складаеться ¿3 слова, а в максимальному - 13 фрази або речения), яка передае вiднoшeння до його позамовного екв1валенту (референта). Поняття референци передае також сшввщношення з шшими мовними висловлюваннями в тгй же мовшй систсм1. Поняття значения е щцпорядкованим поняттям для поняття „референщя". Референщя вщображас посилання ошшдача на позамовт сторони комушкацп за допомогою мовних 1 немовних засоб^в при здшенешп процесу мовно! дмльносп. Таким чином, ключовими поняттями, що характеризують процес вiдoбpaжeння категорп простору в мов1, е ментально-психололчш уявлення про проспр та просторова референщя.

Ще одним важливим пунктом при формулюванш висловлювання з просторовим значениям е конкретна перспектива (дейксис), яка визначае побудову висловлювання. Дейксис можна визначити як референцию в конкретшй мовнш ситуаци. Такою перспективою може бути перспектива оповдача, перспектива адресата шформацп або перспектива певного просторового об'екта в залежносп В1Д мети комушкацп. Оповдач ор1ентусться на власне положения у простор^ що зумовлюс егоцентричшеть висловлювання. Спостереження багатьох

цое.идникш nie! проблеми показують, що BHÖip егоцентрично! перспективи, яка залежить В1Д иозиц11 оповщача, е домшуючим при побудов1 будь-якого висловлюванпя (Д.Вуидерл1х). Концепщю воображения в MOBi реально! дШсносп 5загаЛ1 1 категорн простору зокрема, сформулював К.Бюлср у „Мовнш теорп" 934), 1 до иашого часу Bei автори, що займаються проблемою шдображення категорг! простору в Moni, спираються на положения nie! Teopii, частково

ДОИОВШОЮЧИ 11.

Описуючи особливосп просторово! референцп Tie! чи шшо! MOBi, теобх1дно, на наш)' думку, враховувати:

а) елементи, пов'язаш з воображениям тих просторових вОношень, яК1 с результатом ушверсальних властивостей простору. До таких, наприклад, галежать просторов! вОношення, яю спшшдносяться з вертикалышм напрямком в грьохм1ртй структур! простору як реального, так i ментального. Вертикальний ипрямок, будучи ушверсальною властшиспо простору, знаходить свое зщображення практично у Bcix ¿снуючих мовах, що дозволяе проводити иставлення cnocoöiB i aacoGin Г! вираження в багатьох, в тому чиот i !еспор1днених, мовах;

б) ¡ндивОуальш елементи, пов'язаш з оеоблшдастями вираження тросгорових вОношень у мовах, проявляются, наприклад, у наявносп або идсутосТ! тих чи шших засобш вираження певного значения у одшй mobi горшняно з пшшми мовами. Так, наприклад, у шмепькш MOBi наявна 6i:ibin хузвинена система словопирних засоб1в для н1фаження напрямку дн вверх, яка идрпнясться пол1функцюналыюспо та вибфшши семантичними ;аракгеристиками nopißiMno з системами словотв1рних засобш для вираження (аиого значення у роийськш та украшськш мовах;

в) комушкативш елементи воображения просторових вОношень, що юв'язаш з особливостями мовно! ситацп, необхщшспо наявносп певно! :онтекстуалыю! шформацц. Прикладом можуть бути преф1ксо!ди herauf- i hinauf-

1пмецьк1й mobi, в семантичшй структур! яких наявне значення „перспекпгва нюшдача", що визначас opicmyBamw напрямку В1ДН0СН0 позици ошдадача в тш [и шшш комушкативнш ситуаци.

В обсяз! смислового змюту значення „напрямок" ми вид!ляемо таю емантичш диференщйш компонента, на основ! яких вОбувався Biflöip одгашцъ, цо вмпнували у свош семантичшй cipyKTvpi значення „напрямок вверх":

1) суб'скт направлено! вверх дн;

2) об'ект направленого вверх перемидення;

3) Д1Я, семантично пов'язана ¡з значениям „напрямок";

4) просторовий opiciiTnp, вОносно якого в!дбуваеться направлена д!я ;уб'ект, об'ект, Micue, межа, ревень). ВОносно цього просторового opieirrapy изначаеться характер напрямку дп:

а) аблативний напрямок (opicinoBainm вщносно почапсово! точки дн);

б) алатив ний напрямок (ор^ентований вщносно инцевох точки або мети ди);

в) перлативний напрямок (ор1ентований вщносно пром1жного opienrapa);

5) комунпсативна марковашсть напрямку, яка визначае реашзадно значения напрямку залежно вад мовно! ситуаци або контексту. Наприклад, марковашсть щодо перспектива оповщача або контекстуальна марковашсть, тобто зумовлешсть реал1заци конкретного значения напрямку наявтстю певного контексту. Прикладом може бути префшс направленоеп з- в украшськш MOBi, що позначае напрямок ди у вертикальшй площи1н (вниз-вверх), наприклад: ,?6izamu" - „6iroM спускатись В1шз'7„би"ом шдшматись вгору", ,jeodumu" - „ведучи, допомагати сходити вниз'7„перемщати, шдшмати знизу догори; помпцати на вшце мюце; здшмати, спрямовувати вгору; переводити у вище сусшльне становище" i T.i. Конкретизацы значения напрямку, що виражасться цим пpeфiкcoм, в1дбуваеться при наявносп уточнюючого контексту.

Нами були видшет там значения, семантично пов'язаш 31 значе1шям „напрямку вверх": „спрямований вверх рух суб'екту", „спрямоване вверх перемвдення об'екту", „перехщ у вертикальне положения", „поява на поверхш, виникнення", „рют, розвигок", „сприяння переходу у спрямований рух", „виити, простягатися вверх", „погляд, спрямований вверх", „тдвшцення кшькюного або яисного показника (тдвшцення, збшьшешы, зм1цнення)", „емощйний шдйом", „спорудження", „досягнення бшын високого сощального або професшного р1вня".

У CHCTeMi засоб1в вираження просторових вздношень знаходять свое вщображення ушверсальш риси (пригаманш кожнш MOBi) та особливосп структурно-семангично1 оргашзацн i функщонування кожно! мови. Опис 3aco6iB вираження категорн простору у MOBi необхщно проводите з урахуванням його загальних (представлених в ycix мовах), шдшидуальних властивостей i комушкативних елсменпв (зумовлених комушкативною ситуащею). Уы щ фактори визначають виб!р виду просторово! референцн у кожшй з пор1внюваних мов.

Загальною рисою з1ставлюваних мов е той факт, що значения „напрямок дн вверх" знаходить свое воображения у рвних мовних одиницях, а саме:

а) словотшрних:

-у тмецькш MOBi це префшсощи семантики напрямку auf-, aufwärts-, empor-, herauf-, hinauf-, hinan-, hoch-, über- та субстантивш компонента семантики напрямку berg-, treppen-;

-в украшськш MOBi це префисси семантики напрямку 3-/3i-/c-, воз-, шд-/шд'-

/тд1-;

-у росШсыай MOBi це префйсси семантики напрямку вз-/взо-/взь-/вс-, воз-/возо-/вос-, под-/подо-/подъ-.

б) лексичних: у ncix порттованих мовах це д1еслова та присл1вники семантики напрямку;

в) синтаксичних:

- у ншецькш MOBi це приймешшково-1меншков1, присл^вниково-iipHüMeHHHKOBi та преф1ксально-прийменников1 конструкцп, спГш словосполучення семантики напрямку;

- в украгпсьий мовг це ириймешшковочмешшхов! та префшсально-приймешшков1 конструкцп, стшк1 словосполучення семантики напрямку;

- у pocificbKiii MOBi це нрийменниково-iMemnreoTii та префжсально-приймешшков1 конструкцп, стшьа словосполучення семантики напрямку;

Проведений аналп частотносп використання яасоб'в вираження напрямку дп вверх у кожшй з норшшованих мов дозволив встановити сшвв1дношення ycix засоб!В вираження у кожшй Moni, яи нредставлеш у ввдповгдних таблицях.

У другому роздш проведено з1ставний анализ словотв1рних засоб1в вираження напрямку дп вверх у шмецькш, украшськй i росшсьюй мовах, визначеш семантичш i дистрибутивт особливосл словотв1ргагх елеменпв, яи виражають напрямок вверх у пор1внюваних мовах.

Словотв^рш засоби вираження напрямку вверх вщр1зняютъся насамперед гво'ш юлъюсним складом: у шмецькш MOBi ix 9, в украшськш та росшськш мовах - по 3. Б1лып значними у склад1 словотснрних 3acooiB семантики напрямку у норшшованих мовах с яюсш розбшностг Для шмсцько! мови характерною с иаявшсть системи словотв1р!Шх елематв, яи спещалвуються на вираженш напрямку вверх. Винятком е нрсф1ксо1ди auf- i über-, як-i мають також ряд иепросторових значень, набутих ними у перюд ix розвитку. Система словотв1рних глементш вщповцшо! семантики у шмецькш MOBi е бшып розвинутою, :емантично i стшпстично бшып диферешцйованою у поргвшшш з вщповщними :ловотв1рними елеменгами в украшсьюй i росшськш мовах. Систему :ловотв1рних елеменпв у тмецъкш MOBi тдргзняе наявтстъ таких ссмашитк отмнонен™ ix семантично! структури як:

1) оркнгащя щодо перспсктиви ошявдача (herauf-, hinauf-, hinan-),

2) ор1ентацщ щодо звичайного/нормального положеньы суб'екта/об'екта

(hoch-);

3) перевищення означено! норми/piBFra (über-);

4) оргснтащя щодо початково1/кшцево1 точки (herauf-, hinauf-, hinan-);

5) означения траскторп руху (treppen-);

6) означення мети руху (berg-);

7) стил!стична забарвлешсть значения (належшсть до розмовно! мови -loch-; належшсть до тднесеного стилю мови - empor-, hinan-).

Наявгасть у семантичшй crpyicrypi означених семантичних компонента 1изначае вщмшшсть словотв1рних елеменпв ньмецько! мови В1Д вiдпoвiдниx

елементш в украшськш i росшськш мовах.

Преф1кс з- в украшськш MOBi в)др1знясться вщ ycix вщиовщних елемеипв е nopiBinoBaiiHX мовах притаманним йому значениям „напрямок по вертикально траекторй". Префжс пщ- в украшськш MOBi i префжс под- в росшськш мов: М1стить у сво1Й семантичтй структур! вказйжу на межу ди та наближення дс об'екта - мети напрямку. Цим префнссам вщповщае за cbo'im значениям префжсоц hinan- у шмецькш MOBi, який мае аналопчне значения. Префкс вз-/взо-/вс- ) росшськш MOBi мае аспектуальш значения (початок, раптовють, миттевкть дц). Зг CBo'iM семантичними ознаками йому вщповщае у шмецыай MOBi префнссо'щ auf-,

В украшськш i росйськш мовах е дкслова-деривати, яю мають широкш спектр похвдних значень i характеризуються високою частотшстю використання ,,тдшмати(сь)" (27% ввд загально! шлькостт дкслшних утворень з тд-) ,,тдводити(сь)" (53%), „поднимать(ся)" (63,7%). Цим дксловам вщповщае зг своею семантикою ряд похщних дксл1В у шмецькш MOBi (aufgehen, aufsteigen aufkommen i T.i.), найбшып повними сквшалентами e дкслова семантики напрямю (sich) erheben, steigen.

До нaйвaжливiшиx особливостей словопнрних елеменпв семантик! напрямку у шр1внюваних мовах належать особливосгп ix сполучуваносл : pi3HHMH лексико-семантичними групами дкопв. Словоттцрш елементи ; ньмецькш MOBi сполучаються з бшьшою юльюстю лексико-семантичних груп, но вщповщш елементи в украшськш та росшськш мовах. У шмецькш мов словсширш елементи сполучаються з дксловами 14 лексико-семантичних труп, ] украшськш i росшськш мовах - з 5 i 9 вщповдао. Розбгжносп е також у кшькост д1есл1в, яю наповнюють щ лексико-семантичш ipyirn, i з якими словоппри елементи утворюють похвдш дкслова. Прсфшсощи у шмецькш мое сполучаються з дксловами суб'ектного руху (60 лексем), дксловами об'екгноп персмццсния (60 лексем), дксловами дп сприяння переходу до спрямованого рух (10 лексем), модальними дксловами i дiecлoвaми з модальним значениям (' лексем), дксловами чуттевого сгфийняття (13 лексем), дксловами руху, щ супроводжуеться в1зуальним або акустичним ефектом (30 лексем), дксловам: росту/розвитку (6 лексем), дксловами мовлсння (4 лексеми), дксловами вказ'шк жестом (4 лексеми), дксловами спорудження (4 лексеми), дксловами змш: кшыасно! або яюсно! характеристики (5 лексем), дксловами спокою (7 лексем' дксловами неконкретнох дп (4 лексеми).

В украшськш MOBi префкси семантики напрямку сполучаються дксловами таких лексико-семантичних груп: суб'ектного руху (18 лексем об'ектного перемйцення (16), росту (1 лексема), змши кшъюсшл або яюснс характеристики (5 лексем).

У росшськш MOBi вщповщш префшси напрямковоГ семантики сполучаютьс з дксловами суб'ектного руху (19 лексем), об'ектного перемщення (15 лексем

епокого (1 лексема), росту/розвитку (3 лексеми), змши кшьюсно! або яюсно! характеристики (3 лексеми), сприяння переходу до р^у (8 лексем), нулевого сприйняття (4 лексеми), руху, що супроводжусться в1зуальним або акустичним ефекгом (10 лексем).

Одшею з нашетотшших вщмшностей мш словотвфними елементами поршшованих мов е розб1жаост! у словотворчш структур1 гешдних Д1ссл1в з цими едементами. Для д1ешпвних угворювань з префкео1дами у шмецькш MOBi характерною е рЬнооформлешсть та вщносна самостШшсть функцюнування одщпщь, яка вщповдае ninuuiii оформленосп шмецького речения — рамковш структур! речения. У шмецькш MOBi межа М1ж словотрними елементами i базисними д1ссловами визначена что: hoch-kommen, auf-steigen. В украшськш i росшськш мовах внаслщок цшснооформленосп дкшнвних одиниць з преф1ксами i ix взаемозалежносп членимють ix структури ускладнена.

Дистрибутивы! особливост1 словотв!рних елементш у шмецькш MOBi визначаються тим, що вираження напрямку вверх здшсгаосться за допомогою р13номаштних просторових уточнювач1в, а саме за допомогою прийменниково-¡менникових груп, присл!в1шкового акузатива та присл!вник!в з просторовим значениям.

В украшськш i росшськш мовах для вираження напрямку вверх за допомогою словопмрних елеменпв обов'язковою е наявшеть приймешшково-¡мешшконих груп i нришпвшшв, ян конкретач\ють нросторове значения ШДПОВ1ДШ1Х префшЫв, що зумовлюсться вщеутшетю у значешп быыпост! префжав семи „напрямок вверх".

У третыжу розд!л! представлено зютавний анализ лсксичних засоб1В вираження напрямку дп вверх у шмецькш, украшськш та роайськш мовах, розглянуп семантичш i дистрибутивш особливосп лсксичних засобп) вираження цього значения у поршшованих мовах. У шмецькш мов1 зафжсовано 50 Д1сслш i 28 пршунвншов, що виражають напрямок дп вверх, в украшськш MOBi вид1.тено 80 ;пес.пв i 17 ирисл1вшшв В1ДП0ВШЮ1 се.магггики, у росшськш mobi - 77 дкелш i 7 прнслишиюв В1ДНОВ1ДНО.

Серед дiecлiв семантики напрямку у шмецькш MOBi видьлепо декшька груп. Серед них е лексеми, ям використовуються переважно у техшчшй, морськш та мисливсыай лексищ (bäumen, haspeln, hieven, stapeln, taljen, wuchten) та лексеми з широким спеюром похщних значень та високою частотшетю використання (steigen, (sich) erheben, (sich) heben, steigern).

Дкслова семантики напрямку в yKpa'iiicbKifr i pocificbKifr мовах можна також 1ЮД1ЛИТИ на /до групи: вшменш i BiflnpucjiiBHUKOBi ¿цсслова семантики напрямку, що, як правило, виражають напрямок дн вверх з утаоренням вЬуалыюго ефекту (бугритись, височ1Ти, кучугуритись) та групу деривата дис.'пв суб'ектного руху i об'ектного перемщення з преф1ксами в-, ви-, за- (вдиратись, видряпуватись,

задирати i T.i.)

У росшсыай MOBi це також вццмешн та вхдприствшшж Д1еслова, ян також утворюють ввуальне уявлення про спрямовану вверх дцо (наприклад: бугриться, выситься, косматиться, вихриться), а також дкс;ивш деривата з пpeфiкcaми в-, вы-, от-, за- (наприклад: вволочь, забраться, залезть, выскочить, откинуть).

Для Д1есл1В, як1 виражають напрямок ди вверх у шмецькш, украшськш та роайськш мовах, характерною е сполучувашсть з прийменниково-1менниковими трупами, що позначають об'ект i pißenb гадйому, та просторовими присл1вниками.

Присл1вники напрямково! семантики не е основним засобом вираження напрямку да вверх у псрвшованих мовах. У шмецькш MOBi видшено 28 притвншйв, ЯК1 виражають напрямок ди вверх, в украшськш MOBi 17 i в росшсыай Moni 7 присл1вншав вщповщно! семантики. Пpиcлiвники у Bcix пор1внюваних мовах використовуються як просторов! уточнювач1 значения напрямку вверх, яке виражене за допомогою шших засоб1в (словотырних, синтаксичних). Для приатвниив у шмецькш MOBi характерним е той факт, що вони мютять у свош семантичнш структур! TaKi семантичш диферсшцйш компонент, як ор1ентоватсть щодо початковоУпнцево! точки напрямку (daherauf, obenhinaus, himmelan i T.i.), визначення TpaeKTOpii' напрямку (straßenwärts, talwärts i T.i.), ор^ентовашсть на перспективу оповщача (hinauf, herauf, hinan i T.i.), визначеншсть ршш, Mipn шдйому вверх (himmelhoch, baumhoch, höher i T.i.). При&твнию напрямку в украшськш MOBi виражають загальний напрямок вверх (вверх/уверх, нагору, вгору i T.i.), напрямок вверх, оркнтований на початкову/инцеву точку (з!шзу, вщнизу, згсподу, догори, увись i T.i.), cnociö спрямованого вверх руху або перемщення (шдлетом, еторч, горилиць i T.i.). В украшськш MOBi зaфiкcoвaнi також призывники, яи за своею семантикою не мають екв1валенпв в иоршшованих мовах: (з(1)споду, (¡)зшднизу, сшдсподу).

У росшськш MOBi наявш прислшпики семантики напрямку, яи позначають загальний напрямок вверх (вверх, наверх), opieirroBamcTb на початок/кшець напрямку (снизу, кверху).

У роздш четвертому анал1зуються синтаксичш засоби вираження напрямку да вверх у nopiBinoBaHHX мовах. У шмецькш MOBi для вираження напрямку вверх використовуються прийменниково-1менников1 групи з 2 прийменниками auf i über, в украшськш MOBi для виражешш цього значения використовуються 9 прийменниив на, над, понад, з-тд, (¡)з-тднад, поверх, зверх, вшце, повшце, в росшсыай MOBi це 5 прийменниив на, над, из-под, поверх, повыше. У кожшй з мов, яи nopißinoioTbctf, напрямок д£1 вверх може бути вираженим також за допомогою прийменниково^енникових конструкщй, в яких в1Д1гов1Дна семантика зумовлена значениям ¿менника. У цих випадках ¿менники позначають об'ект, розмвдений вище початковсп точки або нижче юнцево! точки напрямку вверх, i використовуються прийменники: у шмецькш MOBi an, aus, in, bis in,

entgegen, von, zu, в украшсыай Moui (i)3/c, к, по, шд, у росшськш mobi в, из, к, иод, с У шмецьгай mobi приймениково-1менников1 групи, яи виражають наирямок вверх, лише уточшоють значения напрямку, яке виражеие словотв1рними елсментами. Розвинуп системи вданнюв та флексш, а також просторових цршшешшш е причиною того, що приймешгоковолменников! конструкцп стали основними засобами вираження напрямку вверх в укра'шськш та росшськш мовах. Як правило, прийменниковочменникош конструкцп використовуються у сполученш з дксловами-дериватами з префшсами просторово! семантики.

ЕИдмппюю рисою системи синтаксичних засоб1в вираження напрямку ВЕерх тменько! мови с те, що у цш Moßi с присл1вниково-прийменников1 конструкцн, поява яких зумовлена иаявшстю у шй MOBi синсемантичних прислшникш (bis hinauf in ..., nach oben, von unten, von unten ... hin, von unten ... her).

Внаыпдок взаемодп значень деяких префжав i прийменнишв ми можемо назвати групу префшсально-прийменникових конструкцш, я и мають значения напрямку вверх. До префшсально-прийменникових конструкцш 3i значениям напрямку дп вверх у тмецьюй MOBi належать:

1) entgegen- + дкслова pyxy/nepcMimcinw, дюслова (sich) heben, steigen + aus, von, zu;

2) heraus-/hinaus- + дкслова руху/перемвдення, дкслова (sich) heben, steigen + aus, von, zu;

3) henm-Лшап- + дкслова руху/перемпцення, Д1селова (sich) heben, steigen + aus, von, zu;

4) herein-/hmein- + ¿-цеслова руху/перемпцення, дкслова (sich) heben, steigen + in, aus, zu;

5) hervor- + дкслова р}-ху/перемццення, д1селова (sich) heben, steigen + aus, von, zu.

В украшсыай mobi наирямок вверх також може бути вираженим за допомогою префшеально-прийменникових конструкцш:

1) в- + дкслова руху/неремнцення + на;

2) ви- + дкслова руху/перемпцення + з, на, з-шд, поверх, вище;

3) до- + дкслова руху/перемвдення + к, до;

4) за- + дiecлoвa руху/перемщення + на.

В росшськш MOBi до таких префшеально-прийменникових конструкцш •галежать:

1 )в-/во- + дкслова руху/перемпцення + на;

2)вы- + днхлова pyxy/nepeMimeinm + in, на, из-под;

3)до- + дкслова руху/перемпцення + до;

4)за- + дкслова рз'ху/перемвдення + на.

У мовах, ям пор1вшоються, присутшй ряд стшких словосполучень (60 у нмецькш MOBi, 50 в украшсыай MOBi i 50 у росшськш MOBi), яга виражають

спрямовану вверх дно. Але, як показав аналп текспв, цей заиб вираження просторового значения напрямку вверх не е основним у пор1внюваних мовах.

Загальш результата Д0сл1Дження дозволяють зробити таи висновки;

1.Категор1я простору та пов'язаш з нею просторов! вщношення знаходять

свое вираження у MOBi засобами ршшх piBHiB.

2.На процес воображения i мовну репрезентанта просторових вщношень, на BHÖip В1ДП0В1ДН01 мовно! просторово! рефернцн' впливае ряд чиншшв, а саме:

-елементи, пов'язаш з реальними властивостями простору (локальнкпь, напрямок, дименяональтсггь);

-елементи, пов'язаш з особливостями структурно-семантично! оргашзацп" i функцюнування мови;

-елементи, пов'язаш з особливостями mobhoi ситуацп.

3. Внаслщок особливостей семантики i функцюнування вщповщипх словашрних елементш до основних 3aco6iB вираження напрямку дп вверх у шмецьюй MOBi належать префшсощи семантики напрямку вверх (auf-, herauf-, hinauf-, hinan-, hoch-, empor-).

4. Основними засобами вираження напрямку дп вверх в украшськщ i росшськш мовах с приймешщково-!мешшков1 конструкцп у комбшацн з /цсоивними дериватами з префиксами, яю виражають просторов! вадношення у цих мовах.

5. В1дмшносп словсгтарних елемештв, яю виражають напрямок вверх у поргвнюваних мовах, визначаються ix кшьюсним составом, особливостями ix семантики, сполучуватстю з д!есловами pi3HHX лексико-семантичних груп, словотворчою структурою похщких дксл'т з цими елементами. Пopiвнянo з нгмецькою мовою в украшсыай i росшськш мовах вщсутт словстирш елементи, ЯК1 спещашзуються на виражент значения напрямку вверх.

6. Лексичш засоби вираження напрямку дп вверх (д1еслова i прислшники вщповщно! семантики) належать до додаткових засобгв вираження цього значения у кожшй з П0р1внюваних мов.

7. Розвинуп системи в1дмшкдв та флексШ, а також просторових прийменшшв, що мютять у семантичшй структур! значения напрямку вверх, зумовили належшеть прийменниково-!ме1шикових конструкций до основних 3aco6iB вираження досладжуваного значения в украшськш i рошйськш мовах. Вщмшною рисою синтаксичних 3aco6iB у шмецькш MOBi е наявтеть синсемантичних присл1вникш i вщповщних прислшниково-приГшенниковюс конструкндй. Для спйких словосполучень у кожшй з пор^вшованих мов характерною с низька частотшсть використання для вираження значения напрямку дн вверх.

Змкт дисергацй виевплено в таких основних публйгащях:

1) Функционально-семантическое поле направленности действия вверх в

немецком языке. //Матер1али вуз1всько! науково! конференцп професорсько-викладацького складу за шдсумками науково-дослщницько! роботи. Актуальш питания романо-германсько! фьчологп. Ред.кол.: В. Д. Кал1угценко, A.B. Беспалова, Л.А.Мироненко. - Донецьк, 1997. - С. 61 -66.

2) К вопросу об отражении категории пространства в языке. //Вестник Донецкого инеттута экономики и хозяйственного права. №1, Серия „Социально-философские гуманитарные науки". Ред.кол.: Г.В.Гребеньков, В.Г.Ляшенко та шш. - Донецк: ДИЭХП, 1997. - С.88-97.

3) Особенности процесса отражения категории пространства в языке. '/BiciniK Донецького утверситету, сер1я Б: Гумаштарш науки. Ред.кол.: В.И.Шевченко, С.С.Опнта шш. Вип. 2, 1998,-С. 210-218.

4) Поришяпытей анал13 словотв1рних засобш вираження иапрямку дп вверх / шмецькш, украшськш та pociiicbKift мовах. //Лшпшстичш студи. 36. наук, праць. Зип. 5. Ред.кол.: А.О. Загштко та шш. - Донецьк: ДонДУ, 1999. - С. 70 - 77.

5) Сопоставительный анализ выражения направленности вверх с помощью инравительных глаголов в немецком, украинском и русском языках. //Типолопя ровнях значень у д1ахротчному та зютавному аспектах. Вип. 2. /Ред.кол.: В.Д. {aniynjeinco, M.F.CeniB, М.О.Луценко, A.M. Науменко та iimr. - Донецьк: ДонДУ, 1999 -С 75-84.

Анотацп

Кошкарьова Л.С. Засоби вираження напрямку дп вверх у шмецьюй Moni у ¡¡ставленш з укра'шською та роешською мовами. - Рукопис.

Дисертащя на здобутгя паукового ступени кандидата фшолопчних наук за :пеща:п>тстю 10.02.17 - поршняльно-кторичне та типолопчне мовозпавство. -Т,онецький державний ушверситет, Донецьк, 2000.

Реферована робота присвячена пор!В1кишюму анал!зу засоб1в вираження ипрямку дп вверх у шмецькш, украшсыай та росшськш мовах. У дисертацп юзглядаються особливоетт процесу шдображення KaTeropii простору у Moni, агалып та тдр1зняюч1 риси вираження нанрямку дп вверх за допомогою ловотшрних, лексичних та синтаксичних 3aco6iB вираження цього просторового начення у трьох мовах.

Ус1 сторони процесу вщображення KaTeropii простору в MOBi (вщ чутгевого прийняття реальних просторових в1Дношень до гагуючих у айдомостл iiocii'B юви уявлень про ироспр, як\ е основою для наступного вираження KaTeropii [ростору в Moßi) визначають вибф певного виду просторово! референци. У наченш просторових виражень знаходять свое вщображення як об'ективш ластивосп 1фостору, так i вид та enoeiö вщображення просторових вщношень у гисленш людини, формування в if св1домо(лт певних уявлень про проспр та аступне ix вщображення на р1зних мовних р!внях.

Загаггьною рисою зкггавлюваних мов е той факт, що значения „напрямок ди' вверх" знаходить свое ввдображення у одиницях ргзних мовних piBiriB, а саме: а) словотвхрних: у тмецькш MOBi це префксоУди семантики напрямку auf-, aufwärts-, empor-, herauf-, hinauf-, hinan-, hoch-, über- та субстантивш компонента семантики напрямку berg-, treppen-; в украшсьый MOBi це префнсси семантики напрямку з-/з1-/с-, воз-, тд-/гпд'-/шдь; у pocificbKÜi MOBi це префшси семантики напрямку вз-/взо-/взъ-/вс-, воз-/возо-/вос-, под-/подо-/подъ-; б) лексичних: у Bcix пор1вшованих мовах це Д1сслова та нрисхпвники семантики напрямку; в) синтаксичних: у шмецькш MOBi це прийменниково-гменников1, прислшниково-прийменников1 та пpeфiкcaльнo-пpиймeнникoвi конструкцп, спйга словосполучення семантики напрямку; в украшськш MOBi це прийменниково-iMeHHHKOBi та префксально-прийменников1 конструкид, стшю словосполучення семантики напрямку; у росшськш MOBi це приймешшково-1мсшшков1 та прсф1ксалыю-прийменииков1 конструкцй, стгша словосполучення ссмаитики напрямку;

Основними засобами вираження напрямку дй вверх у шмецькш mobi е словопйрш засоби. Шмецыи префиссощи въдповвдно! семантики спсщалгзуються на вираженш цього просторового значения i, внаслхдок особливостей i'x семантики та функцюнування, найбшын гадходять для тииовоУ для niei мови рамково! конструкцй речення.

Основними засобами вираження напрямку дй вверх в украшсыай та росШськш мовах е приймешшково-гменников! конструкцй у комбшацп з д1еслшними дериватами з префиксами, яю виражають npocTopoßi в1дношелля у цих мовах.

Клк)ЧОВ1 слова: npocmopoea референц1я, дейксис, компонентный auaniз, дистрибутивный аналЬ, згставний аналЬ, c/ioeomeipiti, лексичт та синтаксичм засоби вираження значения, напрямок dii вверх, семантичт дгференцшш компоненти.

Koshkaryova L.S. Means of Expressing Actions Directed Upward in German in Comparison with Russian and Ukrainian. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree by 10.02.17 comparative-historical and typological linguistics. - Donetsk State University, Donetsk, 2000.

The thesis deals with the contrastive analysis of the means of different language levels, which express actions directed upward in German, Ukrainian and Russian. The thesis studies peculiarities of the process of reflection of the category of space in language, investigates common features and peculiarities of expression of the meaning of direction upward with the help of the word-formative, lexical and syntactic means in three languages.

All the sides of the process of showing the category of space in language (from

ense perceptiorfof thfTreal space relations to the notions about space which exist in the lative speakers' consciousness and which are the basis for the further expression of the ategory of space in language) determine the choice of the type of space reference. The leculiarities of structural-semantic organization and functioning of each language are eilectcd in the system of the language means expressing space relations. The meaning .direction upward" can be expressed by means of the units of different levels in anguage: word-formative (in German they are prefixoids with the meaning of lirection aufwarts-, empor-, herauf-, hinauf-, hinan-, hoch-, uber- and substantive omponents berg-, treppen-; in Ukrainian they are prefixes with the meaning of lirection 7-/71-/s-, voz-, pid-/pidi-/pid', in Russian - prefixes with meaning of direction z-/vzo-/vs-, voz-/vozo-/voS", pod-/podo-/pod'-;), lexical (in the language under analysis bey are presented by verbs and adverbs in the meaning of direction), syntactic (in jerman they are prepositional-nominal, adverbial-prepositional and prefixal-irepositional constructions, set expressions in the meaning of direction; in Ukrainian -repositional-nominal and prefixal-prepositional constructions, set expressions in the leaning of direction; in Russian - prepositional-nominal and prefixal-prepositional onstructions, set expressions in the meaning of direction;).

The main devices of express the given spatial meaning in the German language re presented by word-formative means. The German prefixoids of the corresponding cmantics specialize in determining the direction upward, and due to the peculiarities of leir semantics and functioning are best suited to the framing stnicture of a sentence khich is typical of this language. The main means to express direction upward in Jkramian and Russian are prepositional-nominal constructions combined with the erbal derivatives with prefixes, which denote spatial relations in the language.

Key words: space reference, deixis, componential analysis, distributive analysis, ontrastive analysis, word-formative, lexical and syntactic means, to express meaning, 'irection of a action upward, semantic differential components.

Копткарева JT.С. Средства выражения направленности действия вверх в емецком языке в сопоставлении с украинским и русским языками. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук о специальности 10.02.17 - сравнительно-историческое и типологическое зыкознание. - Донецкий государственный университет, Донецк, 2000.

Диссертация посвящена сравнительному анализу средств разных языковых ровней, которые выражают направленность действия вверх в немецком, краинском и русском языках. В диссертации рассматриваются особенности роцесса отражения категории пространства в языке, общие черты и особенности ыражения значения направленности действия вверх с помощью новообразовательных, лексических и синтаксических средств в трех языках.

Все стороны процесса отображения категории пространства в языке (от

чувственного восприятия реальных пространственных отношений до существующих в сознании носителей языка представлений о пространстве, которые являются основой для последующего выражения категории пространства в языке) определяют выбор вида пространственной референции. В значении пространственных выражений находят свое отображение как объективные свойства пространства, так и вид и способ отображения пространственных отношений в мышлении человека, формирование в его сознании определенных представлений о пространстве и их последующее отображение на различных уровнях в языке.

Исходным пунктом при формировании высказывания с пространственным значением является определенное ментальное представление о пространстве, которому соответствует прямой языковой коррелят. Пространство, таким образом, подвергается отображению как ментальная презентация и как языковое выражение. Ментально-психологические представления, имеющиеся у носителей языка, определяют выбор конкретного вида пространствешюй референции, иными словами, способов и средств языкового выражения конкретного пространственного отношения, для чего необходимо отобрать релевантные данные из тех пространственных представлений, которые уже имеются и которые наиболее полно соответствуют информации о пространстве, которая описывается или сообщается. Еще одним важным пунктом при формировании высказывания с пространственным значением является конкретная перспектива (дейксис), которая предопределяет построение соответствующего высказывания. Дейксис можно определить как референцию в конкретной речевой ситуации. Такой перспективой может бьггь перспектива повествователя, перспектива адресата информации или перспектива определенного пространственного объекта в зависимости от цели коммуникации. В объем смыслового содержания значения „направленность" входят следующие семантические дифференциальные компоненты: 1) субъект направленного вверх действия, 2) объект направленного вверх перемещения, 3) действие, семантически связанное со значением „направленность вверх", 4) пространственный ориентир (субъект, объект, место, граница, уровень), относительно которого определяется характер направленности действия: а) аблативная направленность (ориентированная относительно начальной точки действия), б) аллативная направленность (ориентированная относительно конечной точки или цели действия), в) перлативная направленность (ориентированная относительно промежуточной точки действия), 5) коммуникативная маркированность направленности, которая определяет реализацию значения направленности в зависимости от речевой ситуации или контекста.

В системе средств выражения пространственных отношений находят свое отражение универсальные черты (свойственные каждому языку) и

индивидуальные особенности структурно-сематической организации и функционирования каждого из сравниваемых языков. Анализ средств выражения пространственных отношений вообще и направленности вверх в частности необходимо проводить с учетом их общих (представленных во всех языках) и индивидуальных особенностей, а также коммуникативных элементов (обусловленных коммуникативной ситуацией) пространственной референции. Эти факторы определяют выбор вида пространственной референции в каждом из сравниваемых языков. Значение направленности вверх может быть выражено посредством единиц различных уровней в языке, а именно: словообразовательных (в немецком языке это префиксоиды направительной семантики auf-, aufwärts-, empor-, herauf-, hinauf-, hinan-, hoch-, über- и субстантивные компоненты berg-, treppen-; в украинском языке это префиксы направительной семантики з-/зь/с-, воз-, тд-/тдь/гад'; в русском языке это префиксы направительной семантики вз-/взо-/взъ-/вс-, воз-/возо-/вос-, под-/подо-'подъ-; лексических (во всех сравниваемых языках это глаголы и наречия направительной семантики), синтаксических (в немецком языке это предложно-яменные, наречно-предложные и префиксально-предложные конструкции, /стойчивые словосочетания направительной семантики, в украинском языке это тредложно-именные и префиксально-предложные конструкции, устойчивые словосочетания направительной семантики, в русском языке это предложно-лменные и префиксально-предложные конструкции, устойчивые словосочетания iai фагштелыюй семантики).

Основными средствами выражения данного пространственного значения в темецком языке являются словообразовательные средства. Немецкие префиксоиды соответствующей семантики специализируются на обозначении ктравленности вверх и, вследствие особенностей их семантики и функционирования, оптимально подходят к типичной для этого языка рамочной инструкции предложения. Основными средствами выражения направленности ¡ействия вверх в украинском и русском языках являются предложно-именные сонструкции в комбинации с глагольными дериватами с приставками, которые >бозначают пространственные отношения в этих языках.

Ключевые слова: пространственная референция, дейксис, компонентный гнализ, дистрибутивный анализ, сравнительный анализ, словообразовательные, 'ексические и синтаксические средства выражения значения, направленность к:йствия вверх, семантические дифференциальные компоненты.