автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Становление и развитие фразеосемантического поля "радость и горе" в немецком языке (опыт диахронического исследования)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Становление и развитие фразеосемантического поля "радость и горе" в немецком языке (опыт диахронического исследования)"

На правах рукопису

¿)

. ДУЖА Віра Іванівна

СТАНОВЛЕІШЯ ГА РОЗВДТОК ФРАЗЕОСИЛАНТИЧНОГО ПОЛЯ . "РАДІСТЬ І ГОРЕ" В НІМЕЦЬКІЙ ШВІ

/ДОСВІД ДІАХРОНІЧНОГО дослшення/ ■

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

' Автореферат '

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук

Київ - 1994

Дисертацієо е рукопис. .

. Робота виконана не кафедрі німецької ці полог II Київського державного педагогічного інотитуту Іноземних мов

Науковий керівник - кандидат філологічних наук,

професор В. І.ГАВ ВІСЬ •

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук,

. професор Л.ф.ОМЕЛЬЧЕНКО ,

' - кандидат філологічних наук,

' доцент Н.В.ЫЕШИКОВА

Провідна уотанова - Горлі всышй державний педагогічний і ноти ту т Іноземних мов

Звхиоі відбудеться "_____". _______І994 року о_______ годині

на засіданні спеціалізованої Ради К 113.14.01 по присудженню вченого ступеня кандидата наук у Київському державному педагогічному інституті іноземних мов /252150, Київ, вул. Червоно. армійська, 73/. ' '

8 диоертацією моана ознайомагиая в бібліотеці Інотитуту.

Автореферат розіолано

>■ ?и/іа.//ґА\ЧЗЬ р.

. . ‘ ' / '

Вчений секретар спеціалізованої Ради

Сучасний етап розвитку лінгвістичних досліджень характери- . зується підвищеним інтересом до вивчення проблеми фразеосемантич-иого поля як частини фразеологічної системи, на матеріалі якої можна проаналізувати процеси становлення та розвитку фразеологічного складу. Дисертаційна робота е першим дослідженням, присвяченим діахронічному аналізу фразеологічних одниць /ФО/, що виражають емоційний стан "радість і горе". Ці ФО характеризуються неоднаковим ступенем стійкості , різним структурним оформленням. .

Актуальні сіь дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю подальшого вивчення мови як динамічної системи, яка перебував в стані постійного розвитку та змін. Закономірності становлення та розвитку фразеологічної системи викликають все більшії інтерес в процесі пізнання її своєрідних властивостей.

. Комплексне вивчення становлення та розвитку фразеологічного складу передбачає всебічний системний аналіз розвитку фразеології на окремих часових зрізах з подальшим їх поаспектним зіставленням з метою виявлення домінуючих тенденцій становленння та ' розвитку фразеології. Це дозволить надати дослідженню системного характеру.

У нашому дослідженні здійснюється спроба діахронічного аналізу фразеосемантичното поля "радість і горе" в межах останніх двох століть, тобто в період існування сучасної німецької літературної мови. Вибір цьото фразеосемантичного поля зумовлений тим, що фразеологія як система вторинної номінації, фіксує радість і горе як найбільш сильні емоційні стани. У роботі виділяються три синхронних зрізи, які підлягають діахронічному аналізу; І/ кінець 18 - початок 19 ст., 2/ середина - кінець 19 ст., З/ кінець 20 ст. Виділення саме цих часових, зрізів пояснюється такими причина’®: І/ становлення та розвиток німецької фразеології в 19 столітті є цікавим з точки зору завершеності на той час формування німецької національної літературної мови; значні зміни в суспільному та економічному розвитку Німеччини протягом 19-20 століть активізувати появу нових ФО; 2/ особливого значення набуває вивчення розвитку фразеології сучасної німецької мови відповідно до періодизації. її історії з 1650 року до теперішнього часу1.

Основна мета дослідження полягає у виявленні загальних закономірностей та особливостей розвитку фразеосеман-

^ Див.: Moskalskaja 0,1, Deutsche Sprachgeschichte, - M.: Hochschule, 197?. - S. 257. • ' ‘

тичного поля "радість і горе". Розв"язання цього питання вимагає вирішення таких завдань: .

- інвентаризація та систематизація досліджуваних ФО;

- засвідчення особливої сутності фразеологічного значення;

- розкриття етимології досліджуваних фразеологізмів і встановлення джерел їх виникнення;

- виявленім основних факторів, які впливають на утворення ФО;

- визначення шляхів становлення ФО;,

- визначення причин появи фразеологічних неологізмів та новотво-

рень; ' ,

- розгляд явищ екстра- та інтралінгвістичного характеру, які спричинили деактуалізацію фразеологізмів;

- дослідження специфіки семантичних та структурно-семантичних

процесів розвитку ФО; '

- показ домінуючих тенденцій семантичного та структурно-семантичного розвитку досліджуваних фразеологізмів.

Методологічною основою роботи є філософське вчення про єдність форми і змісту. Конкретними методами лінгвістичного аналізу стали: метод ідентифікації, прийоми синонімічного зіставлення, метод аплікації, метод компонентного аналізу. Історичний' та системно-структурний підходи, які лягли в основу нашого дослідження, відповідають сутності універсального діалектико-матеріалістичкого методу пізнання.

Матері алом дослідження служать 1147 ФО, які вибрані з тлумачних Словників 19 століття та 1600 ФО з лексикографічних джерел кінця 20 століття. Для верифікації мовних фактів ми використали тлумачні,словники німецької мови: словник ІІ.Г.Камяе /j.H.Cempe І807-І8ІІ/, - словник К.Ф.В.Вандера/К.Р.Я.'дапйег 18671880/. і Великий словник серії "Buden” за редакцією Г.Дроздовсь-кого /GWDS 1976-1981/. Лексикографічне відображення модифікацій ФО дає,можливість простежити зміни ФО, які нас цікавлять, дати надійну інформацію про семантику ФО.

Наукова новизна роботи визначається тим, що -вперше .тенденція розвитку фразеосемантичного поля ’’радість і горе" вивчається на порівняно тривалому періоді;

- досліджується співвідношення фразеологічних новацій і фразеологічних деактуалізацій в* складі цього фразеосемантичного поля протягом визначеного періоду;

- отримані відомості про певну зрну стійкості ФО, які не зазнали

- д- .

в процесі розвитку будь-яких змін;

- аналізові піддані семантичні та структурно-семантичні трансформації ФО;

— встановлюється залежність динамічного розвитку семантичних та структурно-семантичних процесів у фразеологізмах, що виражають емоційний стан радість і горе11 від впливу внутрішньо— та зовні — шньомовних факторів.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в ній впе-рше здійснюється комплексне системне дослідження фразеологізмів німецької мови, які виражають емоційний стан "радість і горе", протягом порівняно тривалого історичного періоду. Цей проміжок часу дозволяє виявити кількісні та якісні зміни в динаміці досліджуваних комплексних знаків. Теоретичне значення мають також дані про джерела та причини виникнення і розвитку ФО. Еисновки щодо способів і механізмів розвитку досліджуваних фразеологізмів поглиблюють і дояоенюють наявні теоретичні положення про сутність процесів німецького фразеотворення, про закономірності фразеологічної номінації. .

Практична цінність дисертації полягає перш за все в тому, що систематизований досить значний матеріал. Результати дослідження можуть використовуватися в теоретичних курсах з лексикології, в спецкурсах з фразеологі ї, при написанні курсових та дипломних робіт, укладанні учбових посібників, а також у практиці викладання німецької мови. Наведені в дисертації кількісні дані про семантичні та структурно-семантичні зміни в межах фразеосемантичного поля "радість і горе" можуть застосовуватися на семінарах з лексикології.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення дисертації відображені у чотирьох публікаціях і апробовані на конференціях: "Реалізація мовних одиниць граматичної та лексико-фразєологічної систем германських та романських мов" 26 березня 1992 року, "Контекстуальна взаємодія мовних однщь різних рівнів" 27 жовтня 1992 року, організованих Київським державним педагогічним інститутом іноземних мов.

На з а х и'с т виносяться такі о с н о в ні положення:

І. Становлення ФО, що виражають емоційний стан "радість і горе" здійснюється під впливом екстра- та інтралінгвістичних факторів. З точки зору внутрішньомовних змін розрізняють семантичні , структурні, структурно-семантичні шляхи первинного фра-

зеотворення, а також утворення фразеологізмів на основі іншомовного матеріалу. Зовнішньомовнимк факторами первинного фразеотворення є певні соціальні умови і життєві ситуації, професійна діяльність людини, бібліиські та міфологічні сюжети, художня література. '

2. Поповнення фразеосемантичного поля "радість і горе" відбувається в основному за рахунок фразеологічних неологізмів, які утворюються переважно завдяки внутрішнім ресурсам мови при незначній кількості запозичень. У фразеологічних неологізмах виявляються: тенденція мовної економії, тенденція до диференціації, тенденція до евфемізації. Фразеологічні новотворення, представлені в досліджуваному корпусі ФО, становлять незначну частину.

3. Основними причинами архаїзації фразеологізмів є.неактуальність /втрата актуальності/ образу, покладеного в основу переосмислення, та зникнення понять, позначуваних ними. До периферійних елементів фразеосемантичного поля ."радість і горе" відносяться архаїчні ФО, що характеризуються поступовою деактуалі-зацією, лзухенаям сфери застосування.

4. У процесі семантичного розвитку досліджуваних ФО відбувається зміна ступеня метафоричного зсуву, поява семантичних відтінків, полісемії, омонімії.

5. Структурно-семантичний розвиток фразеологізмів характеризується: . '

а/ формально-змістовими трансформаціями фразеологізмів, а саме субституцією, перерозподілом, звуженням, розширенням, контамінацією компонентного складу ФО;

• б/ появою структурних варіантів, синонімів, антонімів.

Структура- роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, підсумків, бібліографії. ‘

У вступі обгрунтовується вибір теми дисертації та її актуальність, визначається мета та завдання дослідження, методологічна база, розкривається наукова новизна, теоретичне значення, практична цінність роботи, формулюються положення, що виносяться на захист.

Перший розділ "Теоретичні основи дослідження" містить критичний аналіз літератури, присвяченої проблемам фразеотворення, фразеосемантичного поля, критеріям виділення корпусу фразеосемантичного поля "радість і горе". ■

У своєму дослідженні ми користувалися такими термінологічни-

ми позначеннями; фразеотворєння /або фразеотворчйй процес/ - типове поняття; родовими термінами е первинне фразеотворєння /первинний фразеотворчйй процес/, і вторинне фразеотворєння /вторинний фразеотворчйй процес/; до видових термінів відносяться: фразеологічна інтеграція і диференціація, первинна та семантична і структурно-семантична /або вторинна/ фразеологізація; субституція, контамінація, перерозподіл, звуження, розширення - підвидові терміни. ' ‘ ■

Термін фразеосемантичне поле використовується наш в традиційному значенні. Воно об"еднує фразеологізми, в значенні яких є, як мінімум.одна загальна сема, яку ми, за В.Г.Гаком, будемо називати архісемою.

Внутрішня структура фразеосемантичного поля "радість і-горе" розглядається нами як важлива парадигма, в якій з великої кількості фразеологізмів виділяються вужчі семантичні групи, окремі ряди фразеологічних опозицій. Парадигма фразеосемантичного поля'нас певний семантичний інваріант /архісему/, який міститься в значенні кожної ФО як елемента парадигми. Семантичний інваріант "радість/горе" функціонує в парадигмі поля як його семантичний стрижень, забезпечуючи міцність зв"язків між елементами парадигми і припускаючи занадто широку амплітуду коливання цих зв"язків.

У компонентному, складі досліджуваній ФО переважають соматиз-ми, а також лексеми, які називають явица природи та людські почуття. Але на відміну вгд фразеологізмів, вжитих у письмових джерелах, в оказіоналізмах усного мовлення майже відсутні лексеми-ком-поненти, тісно пов"язані з науково-технічною, спортивною, культурною та іншими сферами людської дільності. Саме тому змістовні структури цих ФО відображають обмежене коло найбільш типових для усної комунікації, проблем:

а/ характеристика людини з переважанням негативної оцінки: nicht daa Salz zur Suppe haben; Butter auf dem Kopf haben; wie ein Hund leben; .

б/ передача внутрішнього стану людини, її почуттів:

Sonne im Herzen haben; ein Herz von Stein haben;

' в/ фіксація побутової людської діяльності, а також розкрит-

тя людських взаємовідносин і відображення негативних/позитивних життєвих ситуацій: die Band im Spiel haben; einem mit glei-

cher Münze bezahlen; ein Pflaster auf j-e Wunde legen.

Варто зазначити, що досліджуваний емоційний стан "радість з'• . -5-

і горе" об"еднус фразеологізми, значення яких характеризується обов"язковою наявністю поряд з емоційним експресивного та оцінного компонентів. Стилістично забарвлених ФО наш зафіксовано небагато /240 ФО/.

Б другому розділі "Становлення та семантичний розвиток фразеологізмів німецької мови, цо виражають емо-' цінний стан радості і горя досліджується становлення та семантичний розвиток ФО німецької мови, що виражають емоційний стан "радість і горе" в межах останніх двох століть, У цьому розділі розглядається роль ступеня зміни метафоричного зсуву в процесі творення $0. Крім того, аналізується проблема поповнення складу досліджуваного фразвосемантичного поля фразеологічними новаціями, зокрема неологізмами та новотвореннями; розкриваються специфічні особливості виникнення фразеологічних семантичних відтінків; робиться спроба виявити наіізагальніші тенденції розвитку фразеологічної семантики; дається кількісна і якісна характеристика процесу фразеологічної деактуалізації. '

Цікавим для нашого дослідкення є питання виникнення ФО, що виражають емоційний стан радості і горя з погляду внутрішньомов-них змін у процесі розвитку німецької мови. Розрізняють такі шляхи первинного фразеотворення: семантичні, структурно-семантичні, структурні, або граматичні, а також утворення фразеологізмів на основі іншомовного матеріалу /В.І.Гаврись/.

І. Семантичні шляхи становлення <Х>. що виражають емоційний стан "радість і горе",. Існують різні способи утворення ФО, проте спільним є те, що первісне вільне словосполучення стає якісно новим сталим утворенням. Інакше кажучи, ФО виникає внаслідок семантичного зсуву. Метафоричне та метонімічне перенесення значення -основні опосередковані способи- відтворення явищ реальної дійсності , що передаються за допомогою ФО, наприклад: aus den sorgen nicht herausVoanaen -J'viele Sorgen hüben"; j-m das Spiel verderben - "j-s Pläne durchkreuzen"; j-m Staub in die Augen streuen

- "J-n anführen".

■ П. Птпуктушо-семянтичні шляхи. Численні фразеологізми виникли внаслідок: . '

а/ експлікації початкової матеріальної форми. Матеріалом для створення $0 при цьому є сікремі лексеми. У цьому процесі розрізняють фразеологічну інтеграцію та фразеологічну диференціацію.

Фразеологічна інтеграція полягає в тому, що окремі слова, вступаючи у фразеологічні зв"язки, втрачають своє первісне значен-

ия і набувають нового, Наприклад; іменник die Gurgel,вступаючи у фразеологічні зв"язки з членами фразеологізму j_m an der Gurgel sitzen, втрачає своє первісне значення 1 набуває уже іншого зіш-ченя: "einen zu etwas zwingen; einem keinen anderen Ausweg lassen, als sich dem Verlangen zu fügen". Для фразеологічної диференціації характерним є те, що первісна матеріальна форма /лексема/ перетворюється на розгорнуте словосполучення, тобто тут ніби розкладається слоео: lachen - vor Lachen platzen, sterben; sich vor Lachen nicht mehr halten können. Поряд з розгортанням однієї лексеми в сполучення слів спостерігаються численні евфемістичні заміни окремих слів або виразів. Такі заміни зумовлюються тим, що впивання окремих слів чи бяслоеів є незручним або небажаним .• Наприклад, завдяки запереченню використання у мовленні повних імен святих утворився фразеологізм Herr Jemine!

б/ Неправильного осмислення слова в зв"язку з асоціацією, яку воно викликає /явище "народної етимології"/. Наприклад, j-n ins Haberfeld treiben - "тяжко покарати кого-небудь".

в/ Леколчного зсуву різних частіш мови. heil процес досить ЧІТКО ВИДНО на фразеологізмі j-ra den Garaus machen.

г/ Семантичного зсуву через наявність архаїзмів або Історизмів у вільних сполученнях слів. У таких виразах, як Lunte riechen, компонент Lunte - архаїзм. ' .

Ш. Структурні /ггвматнчні/ шляхи утворення ФО. Основною причиною фразеологізації таких зворотів а но переносно-образна перетворення, а характер синтаксичного функйі-онуЕпння при закріпленій граматичній формі. Так, предикативні ФО виникають з вільних сполучень слів, які активно вживаються в ролі прнсудаа. Першопричиною їх утворення е синтаксична?, фактор, відносно якого семантичний момент уявляється залежним і вторинним. Напрюад: d-d hat keinen guten Tas; j-d ist wie von Sinnen; j-d. ist unter einem glücklichen Stern geboren,

ІУ. Запозичення Фтзеадогізмів з інших мов. Як провило, фразеологізми запозичуються калькуванням за моделями, які існують у відповідних мовах. Фразеологізми-кальки - це словосполучення, які, грунтуючись на структурі іншомовної моделі, відтворюють її тими ж або близькими засобами рідної мови. Наприклад, вирази, запозичені з міфології, Sisyphusarbeit, Apfel des Paris, інтернаціональні-фрпзеолог ізми, наприклад: укр. встати з лівої ноги, рос. встать с левоіі ноги, Нім. mit dem linken Fuß zuerst aufge-stnnden sein,, фрсінц, so lever du pied gauche. ’

Як уже зазначалося, мовні шляхч виникнення ФО тісно ітов"я-зані із зовнішніми, суспільними, факторами їх появи. Певні соціальні умови, професійна діяльність людини і різні життєві ситуації, міфологічні сюжети та сучасна художня література зумовили виникнення багатьох фразеологізмів. Наприклад, походження ФО Vollgas geben иов"язане з промисловим виробництвом;ein Pflaster kriegen; j-m eine bittere Pille geben - з медициною. З розвитком науки, культури, мистецтва з"явилися такі ФО, як aus der Schule plaudern /або schwatzen/; das ist unter aller Kanone; die Kunst geht nach Brot та ін. З студентської мови .взято вислів Betrieb machen, виникнення якого датується кінцем 19 ст.

Широко втілилися у фразеології різноманітні національні обряди та звичаї: etw» ausbaden müssen; was man sich (D) eingebrockt hat, muß man (auch) auslöffeln. '

З житіям тваринйого світу пов"язане походження таких ФО: seinem Affen Zucker geben, Krokodils tränen weinen; j-m einen Floh in den Pelz setzen.

Розвиток засобів фразеологічної номінації сучасної німецької мови являє собою складну діалектичну єдність двох протилежних тенденцій - тенденції до зміни фразеологічного складу та тенденції до його стійкості, послідовності.

Розвиток і вдосконалення ФО фразеосемантичнЬго поля "радість і горе" виявляється перш за все в їх кількісному збільшенні, яке свідчить про розширення номінативних можливостей фразеології. Поповнення фразеологічного складу досліджуваного фразеосеиантично-го поля неологізмами і новотвореннями суттєво переважає над процесами деактуалізації $0 і збільшує комунікативні можливості фразеологічної субсистеми.- Кількість фразеологічних неологізмів майже вдвічі перевищуе кількість архаїзмів. ’

В основному склад фразеосемантичного поля "радість і горе" збагачується за рахунок фразеологічних неологізмів /467 ФО/, які є необхідними номінативно-експресивними одиницями, що задовольняють потребу мови в нових: емоційно-експресивних позначеннях відомих понять і явищ. У фразеологічних неологізмах виявляється тенденція до мовної економії / Betrieb machen/, диференціації /j-в Uhr ist abgelaufen, vor dem Feind bleiben/.

Конкретність образу,'його здатність викликати чуттєві сприйняття належать до його найважливіших характеристик /С.Г.Вайяшкин,

І.А.Коралова та ін./. Аналіз наявного матеріалу свідчить про розширенім кола слів конкретно-предметного значення, пов"язаних з

побутовою, господарською сирами, які підлягають образному переосмисленню. Звернемося до прикладів: den Gashalm aufarehenj die Matratze belauschen; altes Möbel; etw, ia die Esse schreiben; aus dem Mustopf kommen u.a.

До переваленої, більшості нових фразеологізмів досліджуваного фразеосемантичного поля входять такі компоненти, які прямо називають відповідні реалії, поняття. Наприклад: sich vor Ereude nicht zu lassen wissen; vor lachen beinahe /fast sterben; das ist doch zum Lachen,

Рівень розвитку економіки, науки і культури відбивається на виборі мовних засобів для вираження тих чи інших понять. Варто зазначити значне збільшення термінологічних словосполучень, професіоналі змів, що,виступають як змінні словесні комплекси фразеологічних неологізмів. Це пояснюється зростанням рівня професійно-технічної поінформованості носіїв мови в різноманітних виробничих галузях, значною роллю в мовному спілкуванні засобів масової інформації:•преси, радіо, кіно, телебачення. Виявом тенденції до інтелектуалізації літературної мови є поява ФО, змінні словесні кої.шлекси яких відображають розвиток техніки, нові досягнення науки: keine Antenne für etw. haben; Mattscheibe haben; j-m geht die Muffe /eins zu hunderttausend/; das ist meine Blutgruppe u.a.

Як відомо, літературна мова збагачується за рахунок територіальної, часової і соціальної периферії: місцевих говірок, професійних мов, групових жаргонів і архаїчних пластів. Посилюється соціально-професійна стратифікація лексичного складу, що впливає на розвиток ФО, характерною особливістю якої є освоєння експресивно-нейтральних, емоційно-оцінних розмовних слів, регіональної лексики, жаргонної лексики, наприклад: den Buckel voll bekommen /kriegen; in der Tunke sitzen; Jugendspr,: kein Gas im Ballon haben; Gaunerspr.; Mauer machen/stehen; Studentespr.: in Verschiß geraten/kommen / CT7DS/.

Разом з ви необхідно зазначити ще одну цікаву тенденцію: використання образів давнини для позначення сучасних понять. Відродження застарілої лексики, слів-історизмів як компонентів посилює прагматичний потенціал фразеологізмів. В gvvds з'явилася се- _ рія ФО з компонентом der Thron, не зареєстрована в словниках Кампє і Вандера. Цей компонент м.ає типову семантику "влада": j-s Thron wackelt; j-n vom Thron stoßen. Однак тенденція використання слів-історизмів у нових Фразеологізмах не занадто значна, їй протистоїть тенденція до полегшення розуміння аа допомогою

уніфікації мовних засобів. .

На відміну від фразеологічного неологізму, фразеологічне но-вотворення позначає нове поняття і виконує певне номінативно-експресивне завдання. Фразеологічні ноюгворення /12 ФО/ складають незначну частину змін у фразеологічному складі досліджуваного фразеосемантичного ПОЛЯ: eich (D) ein lionograraiin den Bauch beißen. '

У процесі дослідження фразеологічної семантики нами встановлено, що більшість ФО характеризується наявністю одного значення, яке в і/роцесі розвитку зазнає впливу мовник та позамовних факторів. Значна роль у творенні фразеологічного значення" відводиться ступеню зміни метафоричного зсуву. Перехід змінних словосполучень, які в стадії виникнення вживалися в конкретній ситуації в переносному значенні, до складу потенційних фразеологізмів відбувався внаслідок посилення метафоричності / voller Freude wie der Hund voller Flöhe sein, Schwein habea/, появи нового переносного значення./J-а eina leus in den Pelz setzen/» втрати авторських асоціацій /auf den Hund kommen/, .

. Для досліджуваного адазеосемантичного поля характерним є поява семантичних відтінків, які уточнюють значення ФО і несуть додаткову інформацію: J-m die Freude versalzen:' J-и die Frauda verderben, es ao tun, das j-d sich ärgert. Наш зареєстровано в словнику gwds 145 таких ФО - 11,2 $ від загальної кількості ФО. Поява відтінків у значенні ФО спричиняється змінами сигніфікативно-го та конотативного аспектів фразеологічної семантики.

Кількість полісемантичних ФО зросла майже на 3/0- Це свідчить про те, ідо збагачення семантичної структури ФО за рахунок появи в них нових значень не є тиловим процесом. Ми нарахували 16 таких фразеологізмів у межах 19 ст. /1,5% / і 66 ФО у межах 20 ст,

/4,2 7»/. ’

У смисловій структурі полісемантичної ФО розподіл семем залежить від характеру їхніх взаємовідношень, і в різних ФО виявляється по-різному. Він визначається, у першу чоргу, способом виникнення значень: незалежно одне від одного, тобто внаслідок паралельної метафоризації або одного на базі іншого як результат вторинного метафоричного зсуву. Так, ті зьачення, які виникають незалежно, вважаються рівноправними. Вони становлять рівноцінні, паралельно існуючі семеми полі семантичного фразеологізму, наприклад: auf den Hund kommen. I/ herunterkonwnenj 2/ in schlechte Verhált-півае geraten. Рівноправні значення виникають незалежно одне від

- /¿г .

одного для вираження різних понять як наслідок узагальнення образу. •

У межах полісемантичного фразеологізму можуть співіснувати і нерівноправні значення. У таких випадках місце розподілу семем у смисловій структурі ФО е неоднаковим: вони можуть співвідноситися між собою як первинні та вторинні, вихідні 1 похідні значення, а такок одне значення може перебувати в прямій залежності від іншого, наприклад: in Schwang kommen; І/ in Gang kommen, vorangehen; 2/ intensiver werden /in seiner Tätigkeit/. ЗвичаИпо, вторинніпохідні семеми вважаються значеннями вищого порядку порівняно з первинними, бо їх зміст є абстрактнішим, загальнішим, експресивнішим, оскільки вони вбирають в себе певні ознаки і етимологічного образу, і зміст своїх попередніх сем.

Деякі зміни в семантичній структурі ФО пов"язані з утворенням омонімічних значень /8 ФО/ і є засобом вторинної номінації вже відомих носі™ мови фразеологічних образів. Модифікації семантичної структури ФО набувають різномантіних форм: розходження образних асоціацій /нааге auf den Zähnen haben /; актуалізація різних потенційних сем, що відіграють суттєву роль у виникненні фразеологічного значення: zwischen Tür und Angel stecken - Campe: in der Klemme stecken, in einer mißlichen läge, zwischen zwei Fallen, unter welchen man wählen soll, sich befinden. Wander: eingeklemmt, in Not oder im Gehen. GWDS:in Eile,ohne genügend Zeit /für etw./ zu haben, im Weggehen. Раніше цей фразеологізм викликав асоціацію з крайньою незручністю становища шодини, тепер з тим, що людина, поспішаючи .перед дверима мав намір ще щось.сказати або зробити.

Процеси деактуалізації ФО мають інтенсивний характер. Серед фразеологічних деактуалі заці й нами розглядаються: І/ ФО, що вийшли з уиитку в зв"язку з деактуалізацією позначаючого /фра-зоологічні архаїзми/; 2/ <10, які втратили свою актуальність в зв"язку з деактуалізацією позначуваного /фразеологічні історизми/; 3/ застарілі значення ФО, наявних в мові; 4/ члени фразеологічних серій, які вишили з ужитку.

Фразеологічні історизми /Є ФО/ відображають у сзосму змісті історію, культуру,. умови життя німецького народу в минулому. До історизмів наложать ФО, значення яких мас актуальність лише на певному відрізку історії німецького народу, наприклад: fiängeLbirnen essen. ,

Основну частину фразеологічних деактуалізоцііі складають

І у

фразеологічні архаїзми. Вони становлять 22,4 $ фразеологічного матеріалу 19 століття /257 ФО/. Перехід ФО до розряду історизмів зумовлюється екстралінгвістичними причинами, архаїзація ФО

- результат впливу як-лінгвістичних, так і екстралінгвістичних факторів. Основною причиною архаїзації ФО є неактуальність для сучасних носіїв мови образу, покладеного в основу переосмислення, а також стертість,стереотипність образу /¿-m brennt die Stelle unter den Fuöen; daß h3t sich gewaschen/.

Процес деактуалізації ФО відбувається звичайно завдяки поступовому їхньому застарінню, звуженню сфери застосування. Такі одиниці відходять на периферію фразеологічного складу або є притаманними одній соціальній або віковій групі носіїв німецької мови. Застарілі фразеологізми не однакові за ступенем застаріння: одні з них є застарілими /veraltet/, тобто вони не використовуються в звичайному мовленні, інші - перебувають на стадії застаріння і вживаються, в основному, в лексиконі людей старшого поколіти / veraltend /. Наявність у фразеологічному складі проміжних утворень, периферійних елементів, які не належать до типових протиставлень і взаємозв'язків, е фактором, що демонструє відкритий характер фразеологічної субсистеми. У нашому матеріалі нараховується У2 ФО, ідо виявляють тенденцію до поступового зникнення, наприклад: gwds: j-m, einer sache unhold sein/dichter., veraltend* nicht geneigt, nicht zugetan sein/; auf der 1/alatatt 'bleiben/veraltet; im Kampf, im Krieg fallen/ u.a. •

Неперервність існування фразеології підтримується певною зоною усталеності ФО, які не піддалися деактуалізації /792 ФО -69 % /. Ця зона складає приблизно 2/3 фразеологічного складу досліджуваного фразеосемантичного поля, який існував на початку минулого століття.'

Отак,діахронічний розгляд засвідчив, що семантична структура ФО являє собою рухливе, постійно еволюціонуюче явище, суттєвими рисами якого є підвищена динамічність і мобільність.

Третій розділ "Структурно-семантичний розвиток фразеологічних одиниць, які виражають емоційний стан "радість і горе" присвячений аналізові динаміки структурно-семантичного розвитку фразеологізмів. У розділі розглядаються тенденції варіювання, синонімії та антонімії ФО. Особлива увага приділяється структурно-семантичним трансформаціям компонентного

складу досліджуваних ФО, намічаються загальні закономірності розвитку фразеологічної семантики і структури.

Фразеологічний склад є відкритою системою, яка постійно поповнюється як в плані змісту, так і в плані вираження. Зміни в структурному оформленні ведуть до модифікацій семантичного плану.

Основні зміни структури ііов"язані з паралельними змінами в значенні фразеологізмів. Такими є структурно-семантичні трансформації, до яких ми віднесли субституцію, перерозподіл, звуження, розширення компонентів ФО та фразеологічну контамінацію. Найбільшою активністю характеризуються такі способи фразеотворення, як субституція та перерозподіл. Під субституцією компонентів фразеологізму ми розуміємо спосіб структурно-семантичної трансформації ФО, який полягає в цілеспрямованій заміні одного, кількох чи усіх компонентів функціонально схожими елементами: Sanders: nicht das Salz zum Brote habea - GWDS: nicht das Salz zur Suppe haben.

Завдяки субституції утворилися 357 ФО, що становить 22,3 % ФО, наявних, в кінці 20 століття.

Шляхом перерозподілу виникло 200 ФО - 12,5% від ФО, що існували в 19 столітті. Перерозподіл - це такий структурно-семантичний спосіб творення ФО, під час якого внаслідок посилення ступеня її узагальнено-метахроричного значення відбувається втрата компонента, що стосувався до певного конкретного значення ФО, супроводжуючись ситуативно зумовленими змінами в морфологічній структурі дієслівного компонента. Наприклад: "Sendbrief von der Meßkrankheit": "ich mein, - говорить Фрюмесер, - ir seyt voller fantagten /unendlichen,lcrausen/sinn, denn ein zotterer Hund flöch im Augsten/ August" - voller Unarten stecken wie der Hund voller Hohe.

Ще одним типом структурно-семантичних фразеологічних трансформацій є звуження - виділення компонентів стійких фраз в самостійну. -ФО. Таким чином .утворилося 35 ФО - 2,2% • загальної кількості , наприклад: Кіп armer Wann iat in Gottes Bann - ein armer Mann.

Всі три різновиди формальних перетворень ФО характеризуються тенденцією мови до економії. Скорочення складу ФО веде до ви- ' ракення понять та явищ навколишнього світу шляхом натяку. Посилення експресивності відбувається завдяки все більшому віддаленню від первісної форми ФО. Саме це відхилення'від початкової

. ■ -ІЗ- . '

форми, зумовлене явищем синкретизму, веде до затемнення етимології ФО.

Розширення компонентного складу ФО, яке характеризується здатністю ФО до розгортання за рахунок включення нових компонентів, відбувається в межах словосполучення, а також простого речення, ш зафіксували 52 таких ФО /3,2 % /. Наприклад, з ФО einen Mohren weiß machen утворилися фразеологізми: Einen Mob-' ren kann man nicht weiß machen. Mohren werden nimmer weiß. Wer einen Mohren wäscht, der verliert Muhe und Seife,

Цікавим з точки зору утворення нових структурно-семантичних стійких словесних комплексів є явище фразеологічної контамінації /22 40/. Контамінаці я охоплює як семантично близькі ФО, так і ФО, семантично далекі. В основному контамінують фразеологізми, об'єднані формальною подібністю. Можлива такої: контамінація формально відмінних ФО. Наприклад: Sanders: aufrecht in seinen Schuhen stehen /sich ia guten Verhältnissen befinden/ - Sanders: in keinen Schuhen gut sein /gpr nichts taugen/

= Rohrich: in keinen guten Schuhen stehen /sich in schlechten Verhältnissen befinden/; Wander: Trübsal blasen /sich beklagen/ - Sanders: nach Noten - G1SDS: Erübsal nach Noten blasen /sieh beklagen, jammern/. ■

В процесі розвитку фразеологічного складу розширюються можливості формально-структурного варіювання. Аналіз варіативних відношень в діахронії засвідчив, що наішгарше представлені' морфологічні / eich ein Leid/ ein Leides antun/ синтаксичні /ein hartes /oder steinernes, eisernes /Herz haben, ein Herz von stein haben/ типи структурної варіативності. У процесі розвитку сюди ввійшли також фонетичні /і-п auf der Pi/e/ke haben/ та граматичні варіанти /nicht um ein Haar, um kein Haarj es ist hohe//die/höchate/ allerhöchste Zeit/.

Необхідно розрізняти структурні варіанти і структурні синоніми, які виражають спільне значення, але відмінні між собою компонентним складом, а також семантико-стилістичними відтінками і функціональним використанням. Діахронічний аналіз показав, що виникнення фразеологічних синонімів пов''язане з втратою образної мотивованості або з оновленням образу / Schwein haben/ unverdientes Glück haben/ — Buaal haben /großed, unverdientes Glück haben//, а також з посиленням емоційно-експресивного

- 1Ч-

/ die Nerven verlieren - Jem, den letzten Herv töten/, СТИЛІСТИЧНОГО забарвлення /Ugs.: jem. lächelt das Glück — salopp: das Glück läuft jem. in den Areclfif процесі розвитку кількість фразеологічні« синонімів збільшилася в 2,5 рази: 144 ФО в 19 ст.

•і 323 ФО в 20 ст.

Фразеологізми досліджуваного фразеосемантичного поля антонімі зуються внаслідок появи в структурі антонімічного фразеологізму компонента з протилежним значенням. Фразеологічні антоніми - це одноструктурні та рі зноструктурні ФО з протилежним конкретними і спільними загальними значеннями, які належать до однієї частини иови. Антонімізація ФО спричинена дією інтра-лінгвістичного та екстралінгвістичного факторів. Вони можуть З "являтися одночасно /ein warmes Herz haben - ein kaltes Herz haben; im Vordergrund stehen - im Hintergrung stehen/ і поступово, заповнюючи вакантне місце в парі фразеологічних антонімів /Sanders: seinen guten Tag haben - GWDS: keinen guten /seinen schlechten/ Tag haben/. Нами зафіксовано 72 таких ФО, що в 1,7 раза більше їх кількості в 19 столітті /30 ФО/.

Що стосується порівняння дії семантичних та структурно-семантичних процесів в межах мікрополя ''радість'1 та мікрополя "горе", то переважання в кількісному відношенні служить на користь негативно забарвлених ФО. Це перєватання виражається таким відношенням: 65? до 35/5 ,що пояснюється тим, що позитивність сприймається як щось само собою зрозуміле, А. з негативним людині доводиться боротися щоденно: переборювати труднощі, недоліки, негативні емоції, тяжкі хвилини життя. Тому це такою значною мірою і так стійко відображається в мові.

У процесі роботи над дисертацією ми переслідували мету -шляхом діахронічного аналізу конкретного фразеосемантичного поля показати загальні тенденції становлення та розвитку фразеологічного складу німецької мови. Результати показали, що розвиток і вдосконалення ФО детермінується потребою виконувати все більш складні номінативні і комунікативні завдання.

У підсумках узагальнюються основні результати роботи та накреслюються перспективи більш поглибленого вивчення ФО, що вираиають емоційний стан "радість і горе", на основі ви- • користання результатів нашої роботи.

-Іs- -

Основи! положення дисертації знайшла відображення у таких

публікаціях: ■

1. Діахронічний аспект фразеологізмів німецької мови, що виражають емоційний оган радості і горя // Реалізація мовних одиниць граматичної та яексико-фразеопогічної сиотем германських та романських мов: Тези конференції 25-26 березня 1992 року. - Київ, 1992. - С. Ц0-П2.

2. Комунікативно-прагматичнай Потенціал фразеологізмів

німецької мови, що виражають емоційний, стан радості і горя // Контекстуальна взаємодія мовних одиниць різних рівнів: 36. статей наук, конференції 27"жовтня 1992 рику. - Київ, 1992 /подано до друку/. . .

3. Становлення та семантичний розвиток фразеологізмів німецької мови, що виражають емоційний отан "радість *■ горе". -Київ, 1993. - 16 о. - Дап. в ДНТБ України 06.J2.9b., № 2415. -Ук уз.

4. Структурно-семантичний розвиток фразеотг ¡змів} що входять ло складу фразеосемантичного поля "радість I горе" /на матеріалі німецької мови/. - Київ, 1993. -‘22 с. - Деп. в ДіТБ України 06.12.93, № 2416 - Ук 9з.

-!Ь'