автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.05
диссертация на тему: Структурно-семантическая и ономасиологическая характеристика консерсии в современном французском языке (на материале общеязыковой лексики и терминов вычислительной техники, программирования и информатики)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Структурно-семантическая и ономасиологическая характеристика консерсии в современном французском языке (на материале общеязыковой лексики и терминов вычислительной техники, программирования и информатики)"

МШСТЕРСТВО ОСВ1ТИ НКРА1НИ

гтз

• ■ л ^

КМВСЬШ ЩВЕРСИТЕТ 1МЕШ ТАРАСА ИЕВЧЕНКА

_ На правах рукописд УДК 804.0-024=40

ВЕПРИИЬКА Зоя 1ван1вна

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ТА ОНОМЙСIОЛОГ1ЧНЙ ХАРАКТЕРИСТИКА КОНВЕРСИВIВ СУЧАСН01 Ф-РАЩУЗЬКО] МОВИ (на матер!ал! загальновяивано1-лексики.та терм!н!в обчислшвально! техники, .пррпрадуйання й 1ж!>орматики)

Спец(альн1сть 15.02.05 - романськ! мови

Автореферат

дисертацН на здобуття вченого ступени кандидата {плолог1чних наук

К и 1 в - 1993

Робота виконана на кафедр! роыанських нов Ки1впького ун!верситетц 1мен! Тараса Иевченка

Науковий кер!вник - кандидат Ф!лолог1чних наук, доцент СВЙТКОВЙ Т.Д.

0ф1ц!йн1 опоненти - доктор ф!лолог1чних наук, професор Н1К1ТШ Ф.О. - кандидат ф1лолог1чних наук, доцент НАЛАЙ В.Я.

Пров!дна орган1зац!я - Ки1вський педагог!чний 1нститут 1ноземних иов

Захист в!дбудеться '^'лютого 1994 р. о 10 годин! на зас!данн1 спец1ал1зовано! ради Д 01.01.09 при Ки1вському ун1верситет! 1ы.Тараса Иевченка ( 252601, Ки!в, бульвар Иевченка, 14).

3 дисеггац1ега ыокна ознайонитися в Науков1й 61бл!отец! ун1верситету ( вул. Володимирська, 58).

Автореферат рсз!сланий с1чня 1994 р.

Вчений секретар спец1ал!зовано! ради кандидат <Цлолог1чних наук.

доцент

З.О.Гетьман

Реферована робота присвячена досл!диенню структурно-семантич-них та оноиас1олог!чних характеристик конверсив1в сучасно! Фран-цузько1 мови.

Питания, пов'язан! з конверс1еп як способом словотворення у р!зних мовах висв!тлювалися в роботах рядя досл!дник1э: Я.Дамуре-та 1 В.Шшона, К.Нюропа. О.Есперсена. И.Балл!. 0.1 Смирницького, б.Куриловича. Н.Докул!ла, Н.Марчанда. О.С.Кубряково!. В.Г.Гака. Ю.С.Влуктенка. Г.Г.Соколовой. Ю.С.Степанова. Ф.С.Котельника та !н. Зокреиа. проблем! конверсП у французьк!й мов! присвячен! прац! В.Балл!, Ж.Марузо, Ж.Теньера, О.Савако. В.Г.Гака, Л.I.Iл 11. Г.Г. Соколово!, /I.Д.Больиаково1, Л.Д.Гусак. Н.К.Сабанеево! та ¡и. У них розроблягаться питания д1I механ!зму конверсН 1 пропонуеться мирокий терм!нолог!мний спектр найменування роэглядуваного мовно-го явииа. Проте спец!Ф1чн1сть ! багатоаспектн!сть проблеми конверсН не дозволяють вважати цгс тему вичерпаною 1 зумовлюють потребу подальыого П дослЦяення.

Йктуальн!сть досл1джвння забезпечуеться псе пильн1иою увагои сучасного мовознавства до зм!стово! сторони пох!дного слова, яка перебувае у т!сному взаемозв'язку з його Формальною стороною.Про-цес створення нових сл1в способом конверсП в характерним як для загальновживано!, так 1 терм!нолог!чно1 лексики.

Конверсивн! словотворч! модел! (КСЮ, ио Функ1ионують у сфер! загальновяивано1 лексики та в галуз! ¡нформатики, програмування й обчислювально! тех1пки у французьк1й мов!, не були предметом спе-цЬзльниго комплексного дослЦження. Вивчення словотворчого меха-н!зму конверсП через виявлення семантичних процес!в, як! вIдбу-ваютьгя в ход! конверсивного словотворчого акту, ! через визначен-ня закономерностей реал!зац!1 ц1е1 л!нгв!стич1ю! структури в оно-мас!олог!чному аспект!, дае додатковий матер!ал, необх!дний для

уточненияпоняггя конверсП як одного !з способ!в словотворення у Французьк!й мов!.

Об'ектом дослЦження е суц!льна виб!рка конверсив!в сучасно! Французько! мови з тлумачних словник!в Франиузько! мови 1 спец1-альних франкоиовних та Французько-р'ос!йських словник1в з обчис-лювально! техн!ки, програмування й !нфорнатики. ' .

У робот! розглянуто 2014 корелятивних пар "тв!рне-пох!дне"; другим компонентом яких е конверсив Оз них 137Б конверсив!в належать до загальновживано! лексики 1 63Й - до теры1нологп). .

Иета роботи: визначити структурно-сеыантичн!.характеристики дослижуваних конверсивгв, виявити законом!рност1 формування се-мантично! структури пох1дних за конверс!ею, розглянувши для цього питания,пов'язаш э проблемами створення структури 1 семантики кон-версива, показати типи мотивац!йних зв'язк!в и!» похЦними 1 тв!р-ними всередин1 словотворчо''! опозицП за конверс!бЮ. Залучивши оно-мас!олог1чний аспект явица конверсН. проанал1зувати словотворч! прийоми. цо сприяють виникненни ново! лексично! одиниц! з! складною ономас1олог1чною структурой, висв!тлити питания реал1зацП най-менувань конверсив!в-терм1н!в у лексичному пласт! обчислювально'! техк!ки, програмування та !нформатики.

В!дпов!дно до вибраного напрямку дослЦження у дисертацП ви-р1шугаться так! завдання:

- виявити основн! модел1 конверсив]в загальновживано! лексики та конверсив1в-терм!н1в, дати "¡х структурно-семантичну характеристику;

- уточнит механ!зм виникнення у мов! лексичних одиниць, утво-рених способом конверсП;

- вирлбити критерП визначення пох!дного та тв!рного сл!в при конгн'рсП;

- провести розыеиування розглядуваних дерива^в з позиц!й по-д!лу 1х словотворних значень на транспозиц!йн!, з ускладненою транспозиц1ею 1 транспоз1ц1йно-ыутац!йн1;

- описати ононас!олог!чну структуру конверсив!в загальновяи-вано'1 лексики та конверсив!в-терм1н1в;

- виявити частотн!сть уяивання КСМ у загальновяиван!й лексиц! й у лексичному пласт! 1нфорыатики, програмування й обчислювально1 техн!ки;

- з'ясувати причини 1 виявити фактори, ио сприяю.ть продуктив-ност 1 конверсП у сучасн!й французьк)й мов!.

Наукова новизна дисертацП визначанться комплексник структурно семантичним та ономас!олог!чним подходом до вивчення проблеми конверсП. Комплексне вивчення дозволяй розглядати питания механ!зму конверсП на синхронному зр!з! через розмеяування семантичних пронес^. но вЦбувогаться у словотворч!й опозицП за конперс!ею, та вив'Гати конверсиви як одиниц! мови у '1 кнIй нокинативн!й ФункцП.

Як метод у робот! було використаио словотворч!й анал1з слова, широко застосовувався описовий метод, метод з!ставлення семантичних структур пох!дного та тв!рного сл!в. За допомогою анал!зу слов никових деф1н(ц1й виявлялися зм1ни, як! вЦбуваються у пох!дному слов!, з'ясовувався характер семантичного зеуву. .

ДослЦяснпя проводилося у синхронному план! 1з залученням елемент!в д1ахро>П 1. '

Теорптична значим!сть роботи. 'Отриман! результати в теоретич-ним а1ил!зом законом!рностей ! особливостей механ1зму конверс!'!. Виявлення ономас!олог!чно! природи конверсив1в загальноваивано'! лексики та'конверсив1в-терм!н!в е важливим для досл!дкення хоали^ востей Фцнкц1онування пох1дних-такого типу на р!зних р!внях мов-но'1 системи. вэаемозв'язку у н!й словотвору, лексики ! граматики,

г- по/

Практична ц1нн1сть роботи. Йзагалснений у дисертацП матер!ал та зроблен!.висновки можцть знайти застосування у спецкурсах з лексиколог!! французько1 мови у розд!лах "Словотв1р" 1 "Семантика пох!дного слова", при створен^ навчалъних пос1бник1в та навчаль-них завдань, у лексикограф1чн!й практиц! (при укладанн! словника словотворчих елемент!в французько! мови). а такоя у практиц! вик-ладання французько! мови.

Апробац1я роботи. Натер1али роботи були представлен! на науко- . во-теоретичних сем!нарах та науково-практичних конференц1ях: Ки-1в, КДУ, 1Э8Э, 1991, а такоя на конференцП "Нове у л1нгв 1стиц1 та методицГ', Перм, 1992. ,

Основн! положения 1 висновки висвНлен! в п'яти наукових статтях.

Мета 1 завдання досл1дяення визначили структуру дисертацП, яка складаеться з1 вступу', трьох розд1л1в. висновк1в з кожного розд1лу, загальних висновк!в, б!бл1ографП, «о включае 217 роб!т. Текст дисертацП викладено на 161 стор1нц! машинописного тексту, вм!щено 8 таблиць.

У вступ! обгрунтовуеться актуальн1сть теми, вказуеться мета 1 завдання дослЦження, визна^аються його методи, висв1тли'бться наукова новизна та практична значим1сть дисертацП.

У периому розд1л! лодаеться теоретичне обгрунтовання досл1д-ження проблеми конверсИ; описуеться 1 стор 1 я вивчення досл1дяува-ного питания. У цьому ке розд!л! розгляданпься структур»! характеристики конверсиа!в загальновживано"! лексики 1 конверсив!в-терм1-н 1 в: вир)шугаться питания визначення словотворчо! похЦност! у словотворч1х опозиц!ях "тв1рне-пох1дне", висв!тлишься питания пов'язан! з виникненняы у мов1 конверс1йних омон1м!в та словотворчих 1шювац1й.

- ? -

Ц другому розд!л! роэглядаються сеызнтичн! аспекти характеристики досл1д«уваних дериват!в: сенантична структура пох1дпих за конверсию досл!дяубться з позиц1й розмежування 1х словотворчих значень на транспозиц!йн1, э ускладненою транспозицию 1 транс-позиц!йно-мутац1йн1.

Трет1й розд!л присвячений розкриттю ономас1олог1чно! струк-тури конверсив!в. Ус1 дослЦяуван! деривати роэглядаються в робот! як одиниц! ном!нацП, що е р1эними за своею орган!зац!ев, але виконуючими осиовну ноШнативну функц1и. Вивчаються джерела 1 спо-соби позначення понять за допоыогов номШативних значень словни-кових одиниць.

У к!нц! кояного розд!лу подаються ксротк! висновки.

У загальних висновках п!дводяться п!дсумки досл!диення i фор-мулюються OCHOBHi виводи.

На захист виносяться так1 основн! положения:

•I. Кокверс1я - це словотворчий процес. який грунтуеться не лиие на лексико-граиатичних, але й на оноыас1олог!чних эаконо-м!рностях роэвитку иови.

2. В1дпов1дно до характеру словотворчих значень конверсией доц!льно розпод!лити на транспозиц!йн!. з ускладненою транспо-зиц1бю i транспоэиц!йно-мутац1йнI ;

3. Конверсивними омонимами треба вваиати fiBi або б1льяе лек-сичн! одиниц!. ко угворен1 в результат! дi1 словотворчого меха-н!зму конверсП i мають формальний эб!г, вимовляються однаково. але розр1зняються за лексико-граматичними ознакаыи.

4. Конверс!я - засIб ном1нацП, эдатний до реал1зац!1 найме-нування через зам1ну одного морфолог1чко категор1ального значения iншим. Як найекономн1вшй словотворчий aaci6, конверс!я е до-сить продуктивною особливо в галуз 1 термШлогП, яка s найб1льв

рухливим лексичним пластом, що пост!йно збагачуеться.

Осно'вний зм!ст роботи

При комплексному досл!дяенн! конверсН у французьк1й мов'1 ии виходили з рсзум1ння цього явица як лексико-граматичного сло-вотворчого процесу, цо мае деривативний характер. Результатом конверсивного словотворчого акту в пох!дна за конверсию (кон-версив) - лексична единица, яка формально зб!гаеться з вихЦним словом, але мае 1нн1 морфолого-синтаксичн! та ном!нативн! функ-цП, 1ние сеиантичне наповнення.

Вивчення похЦних за конверсии велося у трьох напрямах: роэ-глядалися 1хня морфолог!чна, схислова та ономас!олог1чна струк-тури. Виходячи з основних поло!ень, цо стосуються шлях1в досл1д-ження семантики пох1днрго слова та ономас!олог!чно1 природи по-х!дних, цо були викладен! у роботах дериватолог1в("1!.Балл1, Е.Ку-р!ловича, О.С.Кубряково!;' I.С.Улуханова, В.Г.Гака, Ю.С.Степанова. О.Д.Зверева, Р .С.Манучаряна, 0.1.Но1сеева, Г.В.Колианського, Н.Д.Йрутвново! та !н.) i використовуючи дан! проанал!зованого корпусу конверсив!в. ми встановили, цо словотворч!й механ1зм конверсН опираеться на лексико-граматичн! та ономас!олог1чн! законо-м1рност1, як! знаходять свое в!добранення у таких перетвореннях:

- морфолог!чна основа похЦного слова у конверси'в! набувае ново! иорфолог!чно! парадигми; ■

- конверсив стае приналежн!стю 1ншоi частини мови у пор1внян-Hi з вихЦною базою (тв!рниы);

- наявне семантичне переосмислення вих!дного слова;

- вЦсутн!й' якийсь форнальннй дериватйний елемент, внаслЦок чого тв!рне i похЦне е омон1мами;

- у конверсив! формувться ономас!олог!чна структура, яка в!д-р!зняеться вIд ономаиолопчно! структури вихЦного слова.

Оск1л'ьки лексичн1 одиниц1 и словотворчих спозиц1ях за конверсии е оыон1мами, певну трудн1сть становить питания про напрямок пох1дност1. При розв'яэанн1 цього питания враховувались етиыоло-г1чний, семантичний, словогвipijnft i лексикограф1чний критерП.

Анал1э структурних характеристик, конверсивгв виявив, «о най-продуктивн1иим у Французьк1й мовi в процес субстантивац11 з переходом прикметника в 1ыенник. В1н зд1йснюеться за КСМ flrij. -> -> H ( 1200 приклад!в, 59.582 в1д усix конверсив1в). 'И ел1п-тичним вар1антом N1 + fldj. -> N2 (8.34'/. вЦ ycix доел!дяуваних лексичних одиниць) та за КСМ P.passé -> N (0,7И) та P,prés.-> -> N (1,67. в1д ycix приклад!в ). Ад'Бктивац1я, тобто утворення конверсив1в-прмкыетник1в зд1Аснюсться за КСМ: N -> Ad!-.; P.passé -> AdJ.; P.prés. -> fldj. Ц1 иодел! такоя слЦ ввааати досить про-дуктивниыи, за ними утворено 510 конверсив!в ( 25.322 в 1д загаль-но1 к!лькост1 доел!дяуваних одиниць), з них за КСЫ N -> AdJ. -398'конверсив!в С19,?б/£ в1д ycix досл1д!уваних дериват1в), Суб-стантииац1я й ад'кктивац!я е продуктивнини як у сфер1 загальновяи-Banoï лексики, так 1 в тери!нологП й знаходять вираяення у таких к1льк1сних даних:

Загальновяивана лексика Терм1нолог1чна лексика

НН --------1----------------------------------—

п/п К С И К1льк1сть У. в1д К1льк1сть У. в1д

приклад1в заг.к1л. приклад1в заг,к!л.

приклад. приклад.

1 '2. 3 4 5 6

1. fldj. -> N >-lûSf

770 55.9Q 430 67,4

2. Hl + fidj. -> N2 116

3. P.passe' -> N '8

4. P.pres. -> N 11 ' 5. N -> Adj. 319

6. P.passe' -> Adj. 22

?. P.pre's. -> Adj. 41

Всього утворено за

KCW субсгантивацП та ад'с-ктивац! 1 : •1287

8,43 52 8,15

0,58 5 0,78

0,8 22 3,45

23,8 79 12,38

1.6 28 ' 4,39

2,98 21 3,29

637

U лексикограф1чних дяерелах, використаних для добору фактичного матер!алу нам зустр1лися нечисленн! приклади. конверсив1в, утворених за КСМ, що мають слабку потенц1в до утворення нових лексичпих одиниць способом конверсИ. Наприклад: КСМ V -> N (18 приклад1в, 0,892 в!д загально1 к1лькост! конверсив1в): toi-ber.v -> tomber,ш; Interj.-> N: /5,приклад1в, 0,36% доелi-джува-них дериват!в/: haro.interj. -> haro,m 1 т.in.

Окрена незначна частина досл!двуваних похЦних за конверсию (1,1У. в1д IXHbol загально! к!лькост1) е результатом багаторазо-во1 дП словотворчого механ1зму конверсП, тобто процесу рекон-всрсН. BiH здШнгаеться за багатоступеневими л!н1йниыи моделями, в яких Функц1онуить як повнозначн1, так 1 службов! частини мови. Наприклад, за рекслшерсивною словотворчого моделлга (РКСМ) fldj . -> N -> fldv.-> Interj. виникли 1 конверсив 1 2 реконверсиви: roc.sèche,adj. -> see,m -> sec,adv.-> sec,interj.

- il -

Ус 1 конверсиви згЦно з тими словотворчими значениями (СЗ)Л/, як1 вони вираяамть, подiленi нами на 1) транспозшпйн1, 2) з ус~ кладненога транслоэиц1еп i 3) транспозиц1йно-мутац1йн1 деривати.

1. Транспозиц1йн1 конверсиви. Ло цього типу конверсив!в ми в!дносимо noxijHi, для яких в характерниы збереяення основпих сем твtрноi лексично! одиниц!, кр1м частиномовного показника

(предметн! сть, ознана, процесуальн1сть). Ус i компоненти значения конверсива тотош! мотивуючону слову (почагкове лексичне значения залиааеться незм1нним). Наприклад:

luisant.е, adj. —> luisant, m

Qui luit, énet de Qualité de ce qui est

la lumière luisant

2. Конверсиви з ускладненов транспозиц(сю. До цiеi групп ув1й11ли похЦн! за конверс1сю. яким властиве нароцення лексичмо-го значения у пор i внянн! з вих1днои одиницею деривацИ - тв!рним. Конверсиви з ускладненою транспозиц!ею поряд !з суто т[пнспози-ц1йним значениям. як правило, за основн! мають ще й лексичн! значения, як i характеризуются семантичними зсувами. Процес семан-тично1 еволвцИ конверсив!в ц i в i групи складаеться з двох компоненте: 1) процес транспозицП: 2) процес лексично! деривацИ, коли вШуваеться лексичне нароцення семантики пох1дного, цо спричингае зм!ну лексичного значения конверсива. Наприклад:

conique, adj. —> conique, и

Qui appartient à la i. Ce qui est comique,

comédie 2. Le principe du rire, le

1. У поняття СЗ y пропоновангй робот! вкпадаеться семантична реляц!я всередин! словотворчо! -опозип!! за конеерс1ею "тв!рне-по-хине".

- 12 - -

- ' genre de la coœêdle. 3. Auteur conique; acteur ou chanteur conique. 3. Транспозиц1йно-мутац1йн1 конверсией. Пох1дн1 за конверс1-бю uiei групи характеризуются не липе зм1но» морфолог1чно1 ка-тегорП та синтаксично! ФункцН (транспозиц1я ), а 1 появою нового лексичного значения, яке значно в1др!зняеться в!д значения BHxiдного слова (нутац!я). й процес! конверсивного словотвор- . чого акту перебудовуеться характер иотивованост! пох!дно1..за конвьрс iсв. цо означае появу нових денотативних значень конвер-сива. Наприклад:

visuel,elle, ad]. —> visuel,в 1. Relatif à la vue. Inform. Dispositif d'affi-

2: Qui fait appel au chage, d'inscription sur

sens de la vue. ' un écran ou une console

à tube cathodique; l'écran, la console. 1з 2014 розглядуваних похЦних за KOHeepcisu було виявлено 718 транспозиц!йних конверсив!в (35,ТА в!д эагально! к!лькост! дериват1в); 658 конверсив1в э ускладненою транспозиц1ев (в!дпо-вiдно 32,77.), 638 транспозиц!но-нутац1йних конверсив1в (31,6Х).

Йнал1з СЗ показав, що для конверсив!в-терм!н1в е характер-ними переваяно транспозиц!йно-ыутац1йн1 СЗ (638 К0нверсив1в, цо складае 31,7% в1д загально1 к!лькост! досл!джуваних дериват!в), а для конверсив1в загальновяивано1 лексики як транспозицШ! (718 конверсивiB, в!дпов!дно 35) так i ускладнено-транспози-ц1йн! СЗ (658 приклад!в, 32.7%).

Вивчення семантичних структур ycix трьох вид1лених тип!в дозволило визначити, то становления семантики конверсив!в 1з

транспозицМним значениям пов'язане 3i словотворчоп деривац1бю, а конверсив1в з ускладненою транспозиции 1 транспооицШт -му-тац1йних - як з1 словотворчою, так 1 з семантичною деривац1ею.

Вид1лено 4 типи семантично! сп!вв1днесеност1 у словотворчих опозиц1ях за конверсiGn; 1 Усi лексико-семантичн! вар1анти (ЛСВ)/1/ TBipnoro беруть участь у реал!зацП значень семантично! структу-ри похЦного (конверсива).2. Конверсив успадковуе лише частину ЛСВ тв!рного. 3. Конверсив реал1зуе вс! ЛС5 тв1рного ! розвивае нов! ЛСВ,часто лексикал!зован!. 4. Конверсив утворюе нов! ЛСВ, не успадкован! в!д т в i р н о 1 бази,

Йнал!з показав, що конперсиви транспозиц!йних СЗ належать до 1 i 2 тип!в Семантично! сп1вв1днесенност!, конаерсиви з ускладненою .транспозиц1ега - до 3 типу, а транспоэиц!йно-мутац!й-н! конверсией, як! являять собою терм1нолог!чну лексику - до 4 типу семантично! сп1вв!днесеност1.

Семантика конверсива з транспозицШшм СЗ не мае лексичних нарощень. У 84£ випадк!в для цих дериват1в е характерниы 1-ий тип семантично! сп!вв1днесеност!:

ш1ая-в1ав, inter], —> niau-mian, в Exclamation exprimant Le fait de manger (1ang.

le fait de manger enfantin)

У ход! словотворчо! пох!дност! за KOUBepcisB noxiflne моле успадкувати не вс! ЛСВ вих!дно! бази, цо виносить под!бн! дери-вати до 2 типу семантично! cniBB1днесеност!.

115 конверсив!в названо! групи (Ш в!д загально! к!лькост!

1. ЛСВ розглядаеться в роботi як двоб1чна лексична одиниця, Фор-мальний б!к яко1 складае звукова форма слова, а эм1стовий-одне з1 значень. цього слова.

похЦних 1э транспозии1йними СЗ) звунують св1й семантичний обсяг в .результат! втрати вторинних ЛСВ мотивушчого слова. Найчаст1ше звуиення семантичного обсягу пох1дмого за конверсию зд1йснвбть-ся за рахунок втрати переносних, ыетафоричних значень, цо пояс-иметься lxiihon узуальной незакр1плен1стю у вих1дн!й баз1. На-приклад:

ail.ie, и —> ani.ie, adj.

1. Personne avec laquelle D'un anl. d'amis, on est lié d'amitié.

2. Personne qui est bien di sposée envers une autre ou une collectivité.

3. Fie. Partisan, défenseur t.rcs attaché à une cause.

Кониерсиви з ускладненою транспозиц!ею вIдиесеиI нами до 3 типч семантично1 сп1вв1днес.еност!, при яному сенантична структура ио х 1 un их за Koimepclcio поповниеткя за рахупок нових ЛСВ: recuit,е —> recuit, и

P.passe du verbe "recuire": 1. fiction de recuire, de cuire de nouveau; subir soumettre de nouveau à

une nouvelle cuisson. l'action de la chaleur.

2: Chauffage d'un produit ne'tallurgique pour assu- . rer son e'qui libre physicochimique et structural.

Под!6ni деривати завжди багатозначн!. 1хня багатоэначикть -- результат семантичних в1дношень Mis; тв1рнин 1 пох1днин, нас-л ! док не лше словотворчо'1,-а й ссмантично'1 дерип.;- ;'i, вшглика-

но'1 семантичними зсувани у значениях. СЗ tilei групи дерират1в не т!льки нонстатують наявн!сть словотворчих в1диовгшь всереди-н1 опозицП за конверскю "тв1рне - похЦне", а й щ1ксцить пев-ний смисловий р!зновид них вЦношень.

Для конверсией з ускладкено-тракспозицШшм характером СЗ è характерним успадковцоати у сво!й семантичн!й структур! переноси!, метафоричн! значения вих!дного слова.

caustique, adj. —> caustique, n,f

Qui désorganise, attaque, l.n.n. Substance caustique,

corrode les tissus animaux 2. Lieu des intersections

et ve'gétaux. des rayons réfle'chis ou

Fig. Qui attaque, blesse par réfracte's.

la mo.querie et la satire. 3. Fig. Personne qui se

moque avec mordant. Нонверсиви з транспозиц!йно-мутац!йникн СЗ , що представлен! в нашому матер1ал! терм1нолог1чнов лексикою, утворен! за КСМ субстантнвацП й ад'ективацП, що в!др!знягаться високим ступеней продуктивност! у науково-техн!чн!й лексиц!. Вивчення се-мантично! сп1вв!днесеност1 конверсив1в-терм!н!в з Тхньою тв!р-нота базою показу?, що поява нового лексичного значения 1 зм!на синтачсично! функцП них пох!дних пов'яза?|! з виникненням нових денотативиих значень, як! злачно в!др!зняиться вiд значень тв!р-ноТ бази. Змша значень конверсив!в цього типу в!дбуваеться не за явно вираненими законами, а шляхом переосмислення, тобто шляхом мутацшжх перетворень, що в i дпов! дае 4 типов! семантично! сп1вв!днесеност1. Змша семантично! структури конверсива, тен- • дени!я до звуяення ! коннретизацП значения е стимулом для ство-рення вузькоспец!алышх назв, тобто терм!Шв, здатиих однозначно детерм!нувати об'ект, щэ називаеться.

1з проанал1зованих конве^ив! в-Tepni н i в 62У. звунують семан-тичний обсяг у гор!внянн1 до TBipHOi бази, 18Х - успадковують його. а 20/. - розширюють. Наприклад:

Béant.e, n —>

1. Myth. Être fabuleux, né de la Terre et du Ciel.

2. Personne dont la taille excède anornalement la moyenne.

3. Fie. Génie, héros, surhomme. titan.

coiamitant —>

P.prés, du verbe "commuter": changer par une substitution, une commutation.

géant,e, adj. Dont la taille de'passe de beaucoup la moyenne. Inforn. Ordinateur ge'ant. (Супер EOM).

commutant, m 1. Syste'me des résidus réduit (d'un programme demandé à un calculateur).

duplex, ad], —— >

Terme latine, signifiant "double"

duplex, в 1. Liaison de télécommunication- permettant l'acheminement simultané de message entre deux points.

.2. Ensemble de deux équipe- ments dont l'un est utili-,

. se en cas de défaillance ' de l'autre.

0ноыас1олог1чна структура досл1д!уваних дериват!в розгляда-лася у xicHOMy взаемозв'язку з 1хньов морфолог1чною структурою. Це дозволило за ономас1олог1чний базис узяти фориал^ний б1к слова, тобто певну частину мови як полятШмй клас. Р1зновид части-' НИ мови,. вказано! понят Шшк кдасои, як и Я розкривап суть'нязни i

Ф!ксуе поняття, в!дноиенням з яким пов'язаний базис, сприйма-еться за ономас1олог!чну ознаку.

0номас!олог1чний ракурс розгляду пох1дних за конверсию за-гальиовживано! лексики та конверсив!в-терм1н1в, Ао враховуе осI складов! компоненти КСМ та РИСК, дозволив вид!лити сл1дугач1 оно-мас1олог!чн! категор!! ном!нативноТ структур« дериват!в: предме-ти, речовини, матер!али; галуз1 ля'дських знань: якост!, власти-вост!, зд!бност!: стани. процеси, дП та !х зм!ни; моральн! та ф!лософськ1 поняття; етнограф!чн! поняття; засоби обчислювально1 техн!ки, програмування, !нформатики та 1х елементи; властивост! ! якост! способ!в зд!йснення ¡нформацМних технолоПй; сфери зас-тосування засовав !нформац!йних технолог!й.

Неодндр1дн1сть ном!нативно1 орган!зац!1 анал!зованого мате-р1алу мае свое виравення у певнй II понят1йн1й розчленованост!. Це дозволяе вид!лити за формально-смисловими ! словотворчими оз-накаии понят!йн! групи назв (ПГ), як1 являшть собою семантично-наблияен! сукупносп конверсив!в, об'еднаних сп!льн!сти поня-т!йного зм!сту: назви предмете, речовин, матер!ал!в 1 вироб!в !з них; назви галузей людських знань; назви р!зноман!тних ду-ховних та ф!зичних якостей, властивостей, зд!бностей; назви зн!н р!зноман1Т11их стан!в, процес!в, д!й у р!зних галузях лвд-сько1 д!яльност!; назви ф!лософських та моральних концепц!й, переконань, в!рувань, погляд!в й ос 1 б. як! ц! поняття подШгать; назви рас, народ!в, мов св!ту; держав, континент1в, '!хн1х жи-тел!в; назви засоб!в обчисл»вально"1 техн!ки, програмування, 1Н-форматики та !х елс'менти; назви властивостей !■ якостей, як! ха-• рактеризугать способи здтйснення процес1в обробки даних; назви сфер застосування техничного, програмного й 1нформац!йного забвз-печення.

Анал1з показав, «о у rpyni дериват!в загальноввивано! лексики иайчисельн1аою в ПГ "Наэви предмет1в, речовин, матер1ал!в 1 вироб1в з них", яка визначаеться ОН "Предмети, речовини, ыатер!-али". Бона охоплюе 517 найыенувань, но складаб 37,57% в!д загаль-но*1 юлькост1 конверсив!в загальнов«ивано1 лексики. Конверсиви ulei ПГ у творен! переваяно за моделями субстантивацП й охоплю-ють словотворчими в1днсиеннями за конверс1бпсамост1йн! частини мови. Наприклад: calcaire, adj. -> calcaire, ш; colorant,e, adj. -> colorant, m; combustible, adj. -> combustible, i; un appareil annonciateur -> un annonciateur, etc.

«

ПГ "Назви р!зноман1тних духовних та ф1зичних якостей, власти-востей 1 зд16ностей", яка визначаеться ОК "Якост1, властивост1, зд1бност1", об'еднуе перевакно конверсиви, утворен! за моделями ад'бКтивацП (207 похЦних за конверсии, чо складае 15,04% в 1д загально1 к1лькост! прмклад1в конверсив1в эагальновнивано1 лексики). ПГ "Наэви зм1н р!зноман1тних стан1в, процес1в. д!й в р!зних галузях людсько! д1яльност!" через ОК "Стани,.процеси, дП та '1х зм)ни" (221 конверсив, в1дпов1дно 16,37%) групуе конверсиви, як1 вказують на в1дношення до дП, процесу, стану, цо вираиен1 у твiрн!й баз1. Таким чином, реал!зац!я найменувань за допомогою нехан!зму конверсИ поеднуе у словотворч1й опозицП "тв!рне - по-х!дне" через посередництво зам!ни одного категор!ального значения 1ншим, поняття "предметност!", "процесуальност!", "ознаковостГ' через приналеин1сть до вказаних ПГ.

Ном1нативна орган!зац1я транспозиц1йно-иутац!йних конверсив1в (31,7% в!д. загально! к!лькост1 дериват!в), цо являе собов теры!но-лог1чний пар лексики, ловною м1ров в!дбиваб законон1рностх реа-л!зацН найменувань у науково-техн1чн1й лексиц1. Тсрм1нолог1чний пласт лексики обчислювально'1 техн!ки, програмування та '{»форматы-

ки - це рухливий. зм1нний пар словникового складу нови, 1 для ньо-,го s характерней, з одного боку, терм!нолог1зац1я загальновяивано! лексики, а з 1наого - деспец!ал1зац1я терм!н!в, тобто значн! зм1-ни смислово! структури noxiдного слова (мутацШн!' первтворення).

ПГ "Назви засоб1в обчислювальноТ техн1ки. програмування, 1н-форматики та !х елементи" визначена ОК "Засоби обчислювально! техн!ки, 1нформатики, програмування та 1х елементи". е найчислен-hIsiod. Вона групус 268 конверсив1в-тер»1н1в, що складае- 42'/. в!д 1хньо1 загально1 к1лькост1. Ц! деривати утв.орен! за моделями суб-стантивацП, що свЦчить про високу продуктивнкть цього процесу у збагаченн! словникового 1нвентаря науково-техн1чно! лексики. Наприклад. за еНптичноя KCU Н1 + fldj. -> Н2 утворен1 так! конверсией: la calculatrice ( la machine calculatrice); un diviseur ( un appareil diviseur); la perforatrice (la nachine perforatrice), etc.

Вид1лення ОК та Г1Г дало моилив!сть розглядати наявний корпус конверсив1в в ономас1олог!чному висв!тленн1 за допоногою ном1на-тивних словникових одиниць. Такий п!дхЦ найб1лыи повно розкривае не лиие морфолог1чний, словств!рний, синтаксичний, але i семантич-ний компоненти КСЫ та РКСЫ.

Проведене дослЦлення дозволило виявити деяк! законом1рност1 д11 словотворчого механ1зму конверсП, формування семантично! та OHOMaciojiori4Ho! структури конверсив!в 1 зробити так! висновки:

1. Конверс!я у французькому словотворенн! - це л1нгвктичний феномен, який охоплюе як словотв1рну, так ! граматичну системи мови. Це лексико-граматичний спосi6 творения нових сл1в на баз!.-вяе 1снуючих, який опираеться на семантичне перетворення вих!д-ного слова.

- Словотворча пох1дн!сть в опозицП cjiîв за конверсию

"тв1рне-пох1дце" мае яскраво ьиракений деривативний характер, що св!дчить на трисгь того, що конверта - одна з! складових процесу деривац!Т.

- КонверсН - вакливе джерело омон!м!1 и мов!. Конверсивн! имон1ии - це так! лексичн! одиниц!. ян1 виникли у результат! д1! словотворчого механ!зму конверсП, мають форкальний зб1г, вимов-лашться однаково, але розр1зняються за лексико-граматичними озна-ками. НеобхЦна атестац!я конверсив!в, «а утвердилися як самос-т!йн! лексичн! одиниц! словникового складу мови, едина в ус 1х типах слпвник!в, що дало б моклив!сть Срати до уваги не лише ыорфо-лого-синтаксичн! а й лексико-семантичн! аспекти взаемод!! конверсП й окон!мП у ыов 1.

- Результати анал!зу фактичного матер!алу св1дчать-про те, ко

у Французький ыов! найлродуктивн!иим е перех!д прикметник!в у !мен-ники, !менник!в - у прикметники. Саме ц! два тили конверсП (суб-стантивац1я й ад'ективаи!я) вир1зняються найб!льшов частотн!стю й у творенн! конверсив!в-терм!н1в.

2. Ус! розглядуван! пох!дн! за конверс!вп в!дпов1дно до характеру словотворчих значень под!ляються на транспозиц!йн!, з усклад-неною транспозиц!вв та транспозиц!йно-мутац!йн!.

- Становления семантики похЦних за конверс!бв з транспозиц1й-ними СЗ пов'язане з! словотворчою.деривац!еп, а конверсив1в з ус-кладненоо транспозицию ! транспозиц!йно-мутац1йних - з! словотворчою 1 семантичною,

- Шж тв!рним 1 пох!дним у словотворч1й опозицП за конверс1ею 1снуе чотири типи се»антично1 сп1вв!днесеност1. ) 1 2 тили характеризуясь транспозиц1йн! деривати (!хня семантика не мае лексичних народень - у 84£ ; у результат! втрати вторимшх ПС[. мотивувчого ыожливе звулення обсягу значень конверсива - у 16У. випадк!в; моя--

лива терм!нолог!зац!я значень конверсива (за умови повно! мотива-ц$1 тв!рного)).

. 3 тип семантично! сп!вв!днесеност! характеризуй конверсиви з ускладненою транспозицию. 81дновення словотворчо! пох!дност! у словотворчих опозиц!ях вираяавться: 1) форыуванням у пох1дному за конверсию нових значень аляхом реал!зацП усiх ЛСВ вих1дного слова; 2) у моиливост! реал1зацп в семантичшй структур! конверсива переносних, метафоричних значень вих!дного слова.

4 тип сеиантично1 сп1вв1днесеност! s характерним для конверси-в!в-терн!н1в з! транспозиц!йно-иутац1йними СЗ. В1н проявляеться; 1) виникненням нових денотативних значень конверсива, як! значно э1др!зняються в!д значень вих!дного слова; 2) терм!нолог)зац1ею конверсива внаслЦок звуяення 1 конкретизацП значения.

3. Нехан!зм конверсИ - один 1з засоб1в номЗнацП, здатний до реал1зацП найменування через зам1ну одного категор!ального значения !ниим; це моялив1сть утворення нопих найменувань на баз! в«е 1снуючих, св!дчення гнучкост1 мови, Ü економИ, зручний i продуктивная спосiб поповнення ном!нативного Фонду мови.

- 0номас1олог1чна структура досл!дяуваних дериват1в т!сно ко-релве з 1хньов морфолог1чнов структурой, эд1йснюачи ном1нативну Функц1ю за рахунок використання в акт! ном1нацП фонетичного образу вяе !снуючо1 в мов! лексично! одиниц!, яка вживаеться як 1'м'я для нового позначуваного.

Основн! полонення дисертацИ викладен! у таких публ1кзц1х;

1. К вопросу о стилистической эволюции транспонированных единиц в стиле рекламы в современном французском языке //Кон- . трастивная лексикология и лексикография. - Киев, КГУ. -

- С. 110-115. - Деп. в ИНИОН ПН СССР от 19.08.1388, N 35217.

2. 0 роли конверсивной словообразовательной модели с обра-

зовами терминов научно-технической лексики // Термин - 91 /.тези ионфсрениП/. - Ки1в. ИДУ, 1991. - С. 164-165 / у сп!вав-торств!/.

3. Продуктившсть конверсивно! словотворчо1 модел! у форму-ванн! французько! науково-техн1чно1 лексики // 1Нсник КД9: 1сто-рико-ф!лолог1чн1 науки, вип. 4, стор. 103-108.

4. Семантическая соотнесенность "производяцего-производного" в словообразовательной оппозиции по конверсии. - Киев, ИГУ, -

Деп. в «крНИИНТИ от 27 .02. 1992, N 258УК92.

5. О номинативной организации конверсивов современного французского языка //Новые тенденции в лингвистике и методике преподавания иностранных языков: Тези доповШ на науков!й конферен-цП. - Перм. 1992, стор. 184 / у сп1вавторств1/.

6. Кпнверсивнне словообразовательные номинации в современном французском язнке. - Кий, 1993. - /Б друц1/.