автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Структурно-семантическая и стилистическая характеристика авторских неологизмов в произведениях О.Т. Гончара

Полный текст автореферата диссертации по теме "Структурно-семантическая и стилистическая характеристика авторских неологизмов в произведениях О.Т. Гончара"

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОА

На правах рукопису

Щ

ПАНІКО Лобов Василівна

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ТА СТИЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОРСЬКИХ НЕОЛОГІЗМІВ У ТВОРАХ.О.Т.ГОНЧАРА

Ю.02.02 - українська мова

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата Філологічних наук

Харків - 1994

Дисертацією е рукопис

Робота виконана в Одеському державному педагогічному

' інституті ім. К.Д.Ушинського

Науковий керівник:

Офіційні дгіогіентй:'

Доктор філологічних наук, . процесор ДроздовськгіЙ Володймйр’ Петрович . • . .

Доктор Філологічних наук, профеес Дорошенко Сергій Іванович

Каці$дат Філологічних ііаук, старо науковйЙ співробітник Інституту української,моіИ АЙ України Сологуб гіадія Миколаївна

провідна оргайізацій' Дойе£<ьк'йй де'ржбй'гіий університет

Захист відбудеться . 1994 р. о годині

на засіданні спеціалізованої вчейої ради К 053.66.06 Харківського державного університету /310077^ «.Харків, майдан Свободи, 4/.

З дисертаціє» можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного університету

Автореферат розісланий " ^1994

Вчений секретар

соціалізованої вченої ради ‘<§>.^*<^Жл^и^-и,ирокорад С.Х.

ЗАГАЛЬНА ХАРАііТЕРИСША РОБОТИ

Проблемі авторських новоутворень приділяється значна уиа-

а. Перш за все - їх виявленню та дослідженню в мові газет, пое-ичних творів. За межами дослідження згаданої проблеми залишае-ься проза. Особливо справедливе це твердження стосовно творіз країнських письменників. Між тим загальновизнано, що саме агітор-ькі новоутворення сприяють виявленню найактивніших словотворчих оделей мови.

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається еобхідністю подальшої розробки питань, пов*язаних з процесом творення нових слів, з проблемою мовленнєвого словотворення, отребою дослідження новоутворень, ужитих у художньому стилі овлення, який, залишаючись одним із провідних стилів літера-урної мови, впливає на збагачення загальнонародного лексичного кладу. .

Актуальність конкретного дослідження обумовлена недостатки вивченням мови творів О.Т.Гончара, зокрема авторського слово-■ворення, яке до цього часу не було предметом спеціального дослідження. Розгляд новоутворень художнього стилю мовлення допо-іагає встановити причини появи авторських неологізмів, умови їх іикикнення, функціонування. Характеристика способів утворення жазіональних, потенціальних та оказіонально-потенціальних слів ' мові художньої прози О.Т.Гончара, їх відношення до словотвор-юх норм української літературної мови дає. можливість розкрити іеханізм неузуального словотворення. .

Авторські неологізми О.Т.Гончара дозволяють говорити не тільки про індивідуально-мовленнєву систему письменника,- але й ¡ро тенденції розвитку синонімічної лексики.

Досить актуальним є вирішення "нагального завдання нашої іексикограйії - створення словника мовленнєвих новоутворень ви-щтних майстрів слова" І. в конкретному випадку - Словника шторських неологізмів, які суттєво допоможуть вивченню інди-іідуального стило О.Т.Гончара, ознайомленню з особливостями створення нових слів.

І.Ееляховскач І.А., Еогданой Н.А.Словообразовательный аспект изучения некоторых групп окказионализмов// Копке слова и словари нових слов.- І'.: Наука, І9с5.- С.ь^-92.

Об’єкт дослідження - авторські неологізми/оказіональні, потенціальні, оказіонально-потенціальні слова/ О.Т.Гончара.

Предмет дослідження - структурно-семантична та стилістична характеристика оказіональних, потенціальних, оказіонально-потенціальних слів у творах О.Т.Гончара.

Матеріалом дослідження послужили авторські новоутворення українського письменника, вилучені з останнього найбільш повного Зібрання творів О.Т.Гончара методом суцільного відбору.

Усього, досліджено 107 творів письменника, Із них: віршів -22, оповідань - ЗІ, новел - б, повістей - 4, романів - 9, літературно-публіцистичних статей - 35. У результаті було відібрано 2136 одиниць: авторських неологізмів - 1909, мовних неологізмів -125, авторських неологізмів, що ввійшли до Словника української мови,- 102і Комплексному аналізу піддано 1503 мовленнєвих одиниці. У Словнику авторських неологізмів О.Т.Гончара, який включає 1909 одиниць, є потенціальні слова - 1312, оказіонально-потенціальні - 469, оказіональні - 128. .

Мета дослідження - з’ясувати структурно-семантичні та стилістичні функції лексичних новотворів О.Т.Гончара як елементів . авторського стилю і лексичної системи сучасної української мови.

Завдання дослідження: ' ’

1. Зстановити співвідношення та взаємозв’язок потенціальних, оказіональних, оказіонально-потенціальних слів та неологізмів, виходячи з розрізнення мови як засобу спілкування та мовлення як реалізації цього засобу, ■

2. Виявити й описати потенціальні, оказіональні та оказіонально-потенціальні слова, які відносяться до авторських новоутворень у межах самостійних частин мови.

3. Зробити словотворчий аналіз потенціальних, оказіональних та оказіонально-потенціальних слів, встановити їх продуктивні типи.

4. Зиявити семантичні та стилістичні особливості мовленнєвих одиниць.

5. Укласти Словник авторських новоутворень О.Т.Гончара.

Методологічною основою дослідження є положення матеріалістичної діалектики про нерозривний зв’язок іїорми та змісту. Із згаданих позицій, а також з позицій принципу історизму семантико-естетичні властивості авторських новоутворень розглядаються в

діалектичній єдності загального, індивідуально-мовного, мовленнєвого і художньо-мовленнєвого, з опорою на лексичний аналіз, а також на взаємозв’язок структури потенціальних, оказіональних та оказіонально-потенціальних слів.

. Мета і завдання даного дослідження обумовили вибір основного - описового методу, суть якого полягав в підборі, описанні й систематизації матеріалу, а також контекстуального методу, який базується на "вчитуванні" в текст, та методу кількісної оцінки гМктів. При комплексному аналізі Фактичного матеріалу використовувались порівняльний, семантико-словотворчий та контекстно-стилістичний прийоми аналізу. .

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що: а/ відібрано авторські новоутворення О.Т.Гончара, які вперше підлягають комплексному аналізу, заснованому на виявленні особливостей семантики, структури, стилістичного й емоційно-оціночного забарвлення, стилістичних функцій граматичних <?орм, на встановленні й мотивуванні доцільності їх використання;

б/ визначено способи словотворення потенціальних, оказіональних та оказіонально-потенціальних слів О.Т.Гончара;

в/ укладено Словник авторських неологізмів О.Т.Гончара з поміткою частотності використання потенціальних, оказіональних, оказіонально-потенціальних слів, що е новим підходом у подачі мовленнєвих новоутворень письменника в лексикографічному плані; г/ укладено Словник авторських неологізмів О.Т.Гончара, які стали мовними; укладено Словник авторських неологізмів, які ввійшли до Словника української мови. .

■ Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що вивчення авторських новоутворень О.Т.Гончара дозволяє визначити продуктивність словотворчих моделей, ступінь активності чи пасивності словотворчих моржем, а також кількість оказіональних, потенціальних і оказіонально-потенціальних слів, які в індивідуально-авторському словотворенні можуть слунити матеріалом для подальшого вивчення мовленнєвих новоутворень.

Практична значимість дослідження полягає в можливості використання матеріалу П результатів, здобутих під час пошукової роботи, у вузівськіїі практиці при читанні курсів в лексикології та словотворення сучасної української мови, а також спеціальних курсів з лексики, словотворення, стилістики, лінгвостилістичного аналізу тексту. Матеріали дослідження можуть застосовуватися в

б . . шкільній практиці: на Факультативах з культури українського мовлення та при вивченні мови творів О.Т.Гончара.

. Результати проведеного нами дослідження можуть бути використані як додатковий матеріал у роботі по збиранню, систематизації слів у лексичній картотеці та при лексикографічному описові нових слів, значень, яку проводить Словниковий сектор Інституту української мови АН України/передано 100 слів/. Можливе подальше застосування теоретичних досліджень у галузі індивідуально-авторського словотворення, при вирішенні спірних питань потенціального та оказіонального творення слів.

На захист виносяться такі положення: '

1. Структурно-семантична та стилістична характеристика авторських неологізмів О.Т.Гончара дає можливість повніше розкрити механізм неузуального словотворення, виділяючи при цьому потенціальні, оказіональні та оказіонально-потенціальні слова, виявити найбільш активні моделі авторських новоутворень.

2. Авторські неологізми О.Т.Гончара дозволяють говорити не тільки про індивідуально-мовленневу систему письменника, його художню майстерність, а й про тенденції розвитку синонімічної лексики, про можливості входження її до складу мовних неологізмів

та лексики української мови. .

3. Створення Словника авторських неологізмів О.Т.Гончара сприяє подальшому вивченню індивідуального стилю письменника, глибшому знайомству з художніми особливостями його творів.

■ Апробація та запровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювались на засіданні кафедри української мови і наукових семінарах аспірантів,- щорічних підсумковий наукових конференціях Одеського державного педагогічного інституту ім. Латинського. Матеріали дослідження використовувалися в шкільній практиці: на Факультативі з культури українського мовлення в СЯ! ї." 5, $ 0 м.Слов’янська.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, бібліографії, додатка та Словника авторських неологізмів О.Т.Гончара.

-дсерілції

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідпешш, Гого методологічна осноза, визначається предмет, ме-

та, завдання, вказуються основні методи, наукова новизна, теоретична та практична цінність дисертації.

Перший розділ дисертації "Актуальні питання теорії вивчення авторських новоутворень" складається з трьох параграфів:

. І. Поняття авторських новоутворень у сучасній лінгвістичній літературі.

2.,.Проблеми класифікації нових слів у вітчизняній лінгвістиці .

3. Мовленнєві авторські неологізми у творах О.Т.Гончара та принципи їх аналізу. , ■

У даному розділі розглядаються новоутворення - неологізми та потенціальні, оказіональні, оказіонально-потенціальні слова, подається їх співвіднесеність та взаємозв’язок, характфистика, визначення новоутворень дослідниками у спеціальній літературі.

Короткий екскурс в історію розвитку проблеми вивчення авторських неологізмів/!.І.Срезнєвський, Г.О.Зинокур, Н.1.Фельдман,

0.0.Земська, А.Г.Ликов, іі.М.Хохлачова, Е.І.Ханпіра, В.В.Лопатін, М.У.іСалніязов/ дозволяв виділити серед них слова мовного та мовленнєвого рівнів. Однак треба зазначити, що різноманітність термінів на позначення одного і того к явища є перешкодою для більш глибокого вивчення цього питання.

У лінгвістичній науці можна виділити три підходи до розгляду проблеми мовленнєвих новоутворень: а/ мовленнєві новоутворення є оказіональними; б/ мовленнєві новоутворення поділяються на оказіональні та потенціальні; в/ мовленнєві новоутворення можуть бути оказіональними, потенціальними, оказіонально-потенціальними.

Беручи до уваги різноманітність новоутворень, а також теоретичні та практичні висновки, до яких прийшли деякі дослідники /Л.І.Джоглідзе, Е.І.Ханпіра, 0.0.Земська, В.М.Хохлачова, і.!.У.!{ал-ніязов, ¡.1.0.Богданов, І.Л.Загрузна/, визнаємо доречним розмежувати оказіональні, потенціальні та оказіонально-потенціальні слова на основі здійсненого структурно-семантичного та стилістичного аналізу. ■ . ■ .

Оказіональним вважаємо мовленнєве новоутворення, яке найбільш віддалене від узусу, утворене з порушенням законів словотворчого типу або за непродуктивним словотворчим способом, тісно пов’язане з контекстом, для якого характерна фразеологічність семантики та висока експресивність.

Потенціальне слово - мовленнєве новоутворення, найбільш

близьке до узусу, сприймається як канонічне, утворене згідно до високопродуктивного словотворчого типу, не залежне від контексту, з прозорою семантикою, без емоційного забарвлення, стилістично нейтральне.

Крім оказіональних та потенціальних слів фіксуються перехідні лексичні одиниці/ "проміжні" слова/, тобто такі, яким властиві риси як оказіональних, так і потенціальних одиниць. Це -оказіонально-потенціальні слова.

Поділ мовленнєвих неологізмів усного мовлення та авторських на дрібніші групи відбувається однаково, але, щоб розмежувати оказіональні, потенціальні та оказіонально-потенціальні слова, при характеристиці авторських неологізмів доречно додавати слово авторський: авторський оказіоналізм, авторське потенціальне і авторське оказіонально-потенціальне слово. У зв'язку з тим, що в дисертації нами досліджуються тільки авторські неологізми /а не усного мовлення/, слово авторський у відповідних термінологічних сполученнях випускаємо.

Якщо простекити подальший шлях розвитку авторських мовленнєвих неологізмів та усного мовлення, то помітимо, що в майбутньому потенціальні слова можуть поповнити/хоча й не обов’язково/ групу мовних авторських неологізмів/потенціальних слів художнього мовлення/ та мовних неологізмів, що не мають автора/потенціальних слів усного мовлення/, а потім -Словник української мови. Здатність входження потенціальних слів у мову не дає права стверджувати, що всі ці одиниці обов’язково пройдуть такий шлях. До кожного потенціального слова слід висунути такі вимоги, як актуальність, активність використання його Фюрми, тобто потенціальні слова можуть поповнити склад літературної мови, але для цього необхідне випробування часом. Не можна забувати, що, увійшовши в мову, потенціальне слово зберігає свою незвичність і новизну, а також стилістичне забарвлення, з яким вживається у тексті.

Подаємо схему класифікації новоутворень, яка відрізняється від традиційної не стільки назвами одиниць, скільки їх групуванням.

СХЕМА КЛАСИФІКАЦІЇ ' НОВОУТВОРЕНЬ

У лінгвістичній літературі мовленнєві новоутворення розглядаються в різних аспектах: лексикологічному, семасіологічному, словотворчому та інших.

Словотворчий аспект мовленнєвих новоутворень найбільш вивчений і представлений у лінгвістичній літературі працями таких учених: Л.А.ІЇеляховської, М.О.Еогданова, В.В.Лопатіна, 0.0,Земської, І.С.Улуханова, М.Еакіної, М.І.Калніязова, І.З.Агаронян.

. -ю

У лінгвістичній літературі вивченню лексико-семантичного аспекту увага майже не приділяється. Винятком е дослідження Г.Є.Гончаренка, Д.М.ймельова та деяких інших дослідників.

Семантико-словотворчий аспект зацікавив Л.М.Чехову, стилістичним аналізом займалися: Т.В.Анісімова, Р.А.Кисельова, намагання поєднати структурний та семантичний аналіз, семантичну структуру слова та стилістичний компонент помічаємо в роботах І.Л.Загрузної, М'.У.Калніязова та інших лінгвістів. '

Ми дотримуємося точки зору тих учених, які схильні розглядати мовленнєві новоутворення різнобічно: семантику, структурні особливості, стилістичну віднесеність, контекстне оточення. Вважаємо, що комплексний підхід дає можливість усебічно вивчити мовленнєві одиниці.

У процесі відбору авторських неологізмів О.Т.Гончара виникли певні труднощі. Це пов'язано з відсутністю чітких критеріїв при виділенні авторських неологізмів. Н.І.Фельдман, В.В.Лопатін, М.О,Богданов.вважають'основним критерієм тлумачні словники: відсутність слова у словнику свідчить про його немовний характер.

Класифікацію авторських неологізмів О.Т.Гончара доречно провести, виділяючи три основні групи:

1. Мовленнєві авторські неологізми/оказіональні, потенціальні, оказіонально-потенціальні слова/, які не зафіксовані в Словнику української мови, картотеці Інституту української мови АН України, у Словнику-довіднику з правопису та слововживання С.І.Головаїїіука, в орфографічному словнику І.М.Кириченка або заФік совані в картотеці Інституту української мови АН України з прикладом із творів О.Т.Гончара.

2. Авторські неологізми, які стали мовними. Вони не значать ,ся в Словнику української мови і зафіксовані в картотеці Інституту української мови АН України із посиланням на О.Т.Гончара та інших письменників, твори яких були написані пізніше. Час написання творів, їх точну дату встановлювали за такими джерелами:

1. Письменники Радянської України. Бібліографічний довідник.

2. Українська Літературна Енциклопедія. 3. Українські письменники. Біо-бібліограЧчний словник. .

Авторські неологізми, які стали мовними, - це ті потенціальні слова, ".'о можуть поповнити Словник української мови.

3. Авторські неологізми, які ввійшли до Словника української мови. Зони зафіксовані в Словнику української мови або в кар-

тотеці Інституту української мови АН України з прикладом тільки з творів О.Т.Гончара. .

У другому розділі "Структурно-семантична та стилістична характеристика авторських неологізмів О.Т.Гончара" мовленнєві одиниці розглядаються з урахуванням їх структури, семантики та стилістичного значення. В основі такого комплексного підходу лежить словотворчий тип, який допомагає відрізнити оказіональні слова від потенціальних та оказіонально-потенціальних у мегсах даної групи, виділити їх характерні ознаки, визначити продуктивні й непродуктивні способи словотворення. Розгляд авторських неологізмів у контексті допомагає побачити їх стилістичну Функцію, глибше зрозуміти причину словотворення, ступінь письменницької майстерності в гадузі творення нових слів.

Авторські неологізми-іменники - найбільша група, якій властиві незначні відхилення від традиційних способів словотворення сучасної української мови. Зони нараховують 1040 слів/потенціальних - 684, оказіонально-потенціальних - 203, оказіональних - 73/ і класифікуються залежно від способів словотворення.

Найчисленнішо» є група суфіксальних авторських неологізмів, яка об’єднує 429 слів/потенціальних - 323, оказіонально-потенціальних - 90, оказіональних - 16/ та БО груп суФіксів, за допомогою яких утворюються нові мовленнєві одиниці. Наприклад: небес-ність/П/, іконність/О/П/, полігонність/О/Я/, окейність/0/, нічо-гість/0/. До найбільш продуктивних суфіксів відносяться: -ІСТЬ /-ИСТ/66 слів/, —ri—/41 слово/, -ЕЦЬ/-ЄЦЬ/33 слова/, -АТ/а/,

-ЯТ/а/, -Aïrt/а/, -ЯїК/а/25 слів/, -И.{/-03-И.{/, -W-UU5 слів/ та інші. ■ Ступінь продуктивності суфіксів серед потенціальних, оказіональних, оказіонально-потенціальних слів різний.’ Серед потенціальних найпродуктивнішими е: -ÎCTL/-HCT/59 слів/, -Еі|Ь/-Г.Щ/ З? слова/, -X-/2Z слова/. Серед оказіонально-потенціальних - •

-AT/а/, -ЯТ/а/, -Ш/а/, -ЯТ/С/аДіи слів/, -.<-/16 слів/, -Y.X /-03-Ш/, -ÎK/-IK/9 слів/, -ЧУК/8 слів/, а серед оказіональних -—ИК/—ОіЗ—ИК/5 слів/, -К-/2 слова/. Більшість із названих продуктивних суфіксів повторюються серед потенціальних, оказіонально-потенціальних та оказіональних слів, але в різноцу співвідношенні. Наприклад,су1 ікси -l'H/-0j—1’К/, -Î.V-Ï.Î/ у групі оказіональних знаходяться ка першої/,у і.'.хспі, у-групі оказіонально-потенціальних -на третьому, а серед потенціальних - на дев’ятому, тоді як су-’ітс -.4- у трьох групах знаходиться на другої"/ місці.

Другою за кількістю є група складносполучених авторських неологізмів, яка нараховує 303 слова/потенціальних - 218, оказіонально-потенціальних - 120, оказіональних - 46/. Серед потенціальних, оказіонально-потенціальних, оказіональних слів активніше утворюються авторські неологізми, які складаютьбя з двох слів української мови:артилерист-віртуоз/Ц/, ачація-підростоїс /0/11/, вуха-стовпи/0/; потім ідуть авторські неологізми, утворені поєднанням загальновживаного слова і авторського: квіти-ма-льовки/П/, кепчина-млинець/О/П/, людина-авоська/О/; найменшою є група мовленнєвих одиниць, утворених із двох авторських неологізмів: прикрик-притьохк/Л/, щуцман-людохват/О/П/, харки-макого-нигси/0/. Кількісно вони співвідносяться: 271, 104, 8.

Набагато меншою е група складних авторських неологізмів. Зона нараховує 141 слово/потенціальних - 97, оказіонально-потенціальних - 44/ і охоплює шість підгруп. Наприклад: суперлітера-тура, напівриба/П/, радіоцвіркун/О/її/. Активно утворюються нові слова за допомогою способу складання у сполученні з компонентами/46 слів/: кінокавалір, суперпробка/П/, обербрехун, авіакоза-кування/О/П/; способу чистого складання/28 слів/: юшкоїдець/П/, словозлива/О/П/, океаноград/О/П/; способу складання у сполученні з нульовою суФіксаціею/28 слів/: густопис/П/, центробрех/О/П/, неботрус/О/Л/. Частіше зустрічаються новотвори з такими компонентами: КІНО—/15-слів/, НАЛІЗ—/V слів/, ПСЕВД0-/4 слова/, а також -МАНІЯ, -ЕНЦІЯ/по 3 слова/. Характерною особливістю складних авторських неологізмів можна вважати те, що більшість із них є потенціальними та оказіонально-потенціальними.

Малопродуктивним способом словотворення авторських іменників є префіксальний, який нараховує 42 слова/потенціальних -24, оказіонально-потенціальних - 16, оказіональних - 2/: без-квартир’я/П/, антикрутійство,-праніч/О/П/, антибублия/0/. 0.Гончар намагається розширити можливості префіксів, тобто ввести в можливі сполучення більпгу кількість іменних основ. Найчастіше вживаються префікси АНТИ-/б слів/, НЕ-/7 слів/, НАД—/С слів/.

Авторські неологізми, утворені контамінацією/9 слів/, абрєвіаціею/20 слів/, безсуфіксним способом/Іб слів/, вживаються письменником нечасто. Контаміновані слова мають найбільший ступінь оказіональност'і .порівняно не тільки з малопродуктивними, а й із високопродуктивними способами словотворення, тому всі вони відносяться до оказіональних/9 слів/: пискулянт, ОіСряха,

пікантерія.

Авторські неологізми-прикметники в науковій літературі розглядаються з урахуванням суфіксального словотворення/Г.$.Бандуриста/, префіксального/Л.М.Чехова/, особливостей компонентного складу індивідуально-авторських складних прикметників, їх впливу на художню значимість мовних одиниць. .

Авторські неологізми-прикметники нараховують 558 слів/потенціальних - 403* оказіонально-потенціальних - III, оказіональних - 44/: хуторянсько-міністерський, зовнішньо-етнографічний /П/, інтимно-виробничий/О/П/, жадібно-радісний/О/.

Найчисленнішою е група складносполучених прикметників, яка охоплює 251 слово: потенціальних - 140/величаво-байдужий/, оказіонально-потенціальних - 70/корисно-шкідливий/, оказіональних -4І/ковилево-піоновий/. їх можна згрупувати за двома словотворчими типами: сполучення компонентів, граматично не пов’язаних один з одним, та сурядні словосполучення. ■

У сучасній українській літературній мові ці два типи вважаються продуктивними. Серед авторських неологізмів до продуктивних відносимо тільки словосполучення, граматично не пов’язані один з одним. Зони нараховують 244 слова: потенціальних - 135, /владно-ласкавий, впевнено-розвалькуватий/, оказіонально-потенціальних - 70/анкетно-благополучний, корисно-шкідливий/,- оказіональних *- 39/рясно-сонячний, туманно-м’який/. Для порівняння з сурядними словосполученнями - всього 7 неологізмів.

Продуктивність типу з граматично не пов’язаними компонентами більша за рахунок використання одного й того ж слова як з основним, так і додатковим значенням, наприклад: туманно-абстрактний і багрянисто-туманний; корисно-шкідливий і шкідливо-корисний, а такок за рахунок великої групи одиниць з відтінками кольорів. Серед авторських неологізмів даного типу зустрічаються тільки ■ двокомпонентні, хоча в мові існують прикметникії, які поєднують і три основи. .

Авторські неологізми, що містять відтінки кольорів, об’єднані в три групи: прикметники, головним словом яких виступає назва основного або додаткового кольору/58/; назва кольору, заснованого на порівнянні/29/; назва загальної характеристики кольо-ру/І2/. Оказіональні ознаки частіше виявляються в першій-групі.

Суфіксальні авторські неологізми-прикметники складаються із якісних/оО/, відносних/25/ та присвійно-відносних/32/.

Суфікси якісних прикметників поділяються на дві групи: "су-'''ігсси-модифікатори, за допомогою яких утворюються фррми лексико-граматичних категорій прикметника/ступенів порівняння,Лбезвідносної міри якості й суб'єктивної оцінки якості предмета" та "суМк-си-кваліфікатори, що служать для утворення нових прикметників; за допомогою таких суфіксів якісні прикметники можуть утворюватись від іменників, дієслів і /зрідка/ прикметників та числівників"^

За допомогою суфіксів-модиФікаторів утворено 14 слів: потенціальних - 9/плавковитий/, оказіонально-потенціальних - 5/жажденний/, а за допомогою суФіксів-кваліФікаторів - 74: потенціальних - 71 /кожухастий/, оказіонально-потенціальних - 2/химерійний/, оказіональних - І/струбульчастий/.

Найпродуктивнішими суфіксами можна вважати: -УВАТ-/-Ю0ЛТ-/

19 слів/, -ИСТ-/ІІ слів/, -Ж13-/І0 слів/, -АСТ-/І0 слів/, -Н-/8 слів/;, -СШТ-/7 слів/: чортуватий/П/, гамановитий/П/, зимуватий /0/П/. До менш продуктивних відносяться суФікси: -К-, -УЧ-, -АТ-, —АЗ—, —Л—, —ИЗ—, ■

СуФікси присвійно-відносних прикметників представлені трьома словотворчими типами і нараховують 32 слова: потенціальних -ІО/вмілицький, хитряцький/, оказіонально-потенціальних - ІЗ/гаш-коїдський, школяриковий/, оказіональних - І/кедарський/. До найпродуктивніших суфіксів слід віднести -СМ-, -ЦЬК-, -13СЬгС-/29 слів/, а до менш продуктивних —03-, -ИН-, -АЧ-/-ЯЧ-/, за допомогою яких утворені одиничні авторські неологізми.

Відносні прикметники представлені двома продуктивними та' двома непродуктивними суфіксами, до яких відносяться: -Н-/ІЗ слів/, -СЬІЇ-, -ЦБК-/7 слів/, -АН-, -АРН-, -ЛРН-/3 слова/, -ЕЗ-/-ЄЗ-/, -03-/2 слова/; травній/П/, дьогтярний/О/П/.

Таким чином, авторські неологізми, утворені суфіксальним способом, складають групу із 145 одиниць: потенціальних - 119, оказіонально-потенціальних - 23, оказіональних - 3.

Складні авторські неологізми нараховують 101 слово: потенціальних - 92, оказіонально-потенціальних - 9. Зони представлені дев’ятьма словотворчими типами.

Найбільшою є група авторських неологізмів, утворених сполученням основи прикметника та імєнника/40 слів/: гладкошиїй/П/, повноплечиР/О/Л/. Серед них переважають прикметники з чистим скла’ І. Сучасна утеаїнська літепатурна мопа. Морфологія./За заг. редакц. пкад. АЛ Л^СР І.¡{.іілодіда/.-л. :Лаукова дтака,І969.-СЛ93

данням/39 слів/, а не з суФіксацією/9 слів/. Друга частина даних авторських неологізмів являє собою назви частин тіла людини, її зовнішнього виду, а також назви тварин та птахів. Зона вважається головною. Перша частина доповнює другу і служить означенням. Значне місце займають прикметники; першою частиною яких е слова, що вказують на колір/ІО слів/. .

Останні вісім, типів словотворення складних авторських прикметників можна вважати непродуктивними, тому що їх кількість не перевищуй 14 слів.

Найбільший ступінь оказіональності мають авторські неологізми, утворені сполученням прислівника з прикметником, прикметника з іменником. Серед них Фіксуємо найбільшу кількість оказіонально-потенціальних слів/по 3 слова/: пишномудрий/О/П/.

Авторські неологізми-прикметники, утворені префіксально- . суфіксальним способом,' представлені 14 словотворчими типами і нараховують 50 слів: потенціальних - 44/безпоемний, безчерешневий/, оказіонально-потенціальних - б/крізьзубний, антикозячий/.

Найпродуктивнішими префіксами у сполученні з суфіксами можна вважати БЕЗ- і НЕ-, оскільки за допомогою їх утворено 25 мовленнєвих одиниць, на долю яких припадає 3 оказіонально-потенціальних слова.* безхозний/О/П/, невтьолний/О/Л/.

Найпродуктивнішими суфіксами у сполученні з префіксами варто назвати суфікс -Н-, за допомогою якого утворено 38 слів. Із .

6 оказіонально-потенціальних одиниць, що знаходяться у складі префіксально-суфіксальних авторських неологізмів, 4 утворені за допомогою суфікса -Н-, одне - за допомогою суфікса -ЯЧ-. ‘. .

. Згідно з нормами української літературної мови при утворенні авторських неологізмів префіксально-суфіксальним способом в основі прикметників лежить, як правило, сполучення іменника з прийменником або часткою НЕ,'які переходять у префікси і реалізують свої можливості.

Малочисленною є група авторських неологізмів-прикметників, утворених префіксальним способом. Вони нараховують II слів: потенціальних - 8/над’ювелірний, над’яскравий/, оказіонально-потенціальних - 3/найнашіший, найнебесніший/. ‘

Префікси даного типу можна об’єднати у дві групи: а/ преФік-си-модиФікатори, "що вживаються для утворення Форм лексико-граматичних категорій міри порівнюваної якості і міри безвідносної

. • 16 . якості','^ та префікси-кваліфікатори,."з допомогою яких утворюються прикметники з новим лексичним значенням"2. У кількісному відношенні вони майже однакові - 7 та 4 авторських неологізми. Якщо х ураховувати ступінь оказіональності, то треба зазначити, що більшою мірою вона проявляється при утворенні прикметників з пре-фіксами-модиФікаторами, ніж з префіксами-квалійікаторами: оказіонально-потенціальних слів відповідно 3 і 0.,

Авторські неологізми-дієслова привертають увагу дослідників, але не можна сказати, що питання, пов’язані з оказіональними дієсловами, досить часто розглядаються в науковій літературі. Дієслівні мовленнєві одиниці досліджуються, як правило, паралельно з іменниками та прикметниками/М.О.Богданов, В.П.Григор’ев, А.Г.Ликов/. . .

. Матеріалом для вивчення авторських неологізмів-дієслів частіше всього служать твори російських письменників/М.Пришвіна,

Л.Леонова/, а також художні твори Остапа Вишні, С.Олійника, П.Тичини. ‘

' Авторські неологізми-дієслова нараховують 311 слів: потенціальних - 225/збуйніти, змізерити/, оказіонально-потенціальних -75/здідитися/, оказіональних - ІІ/змодитись, зцапіти/. Нові мовленнєві одиниці, об’єднані п’ятьма словотворчими способами, є характерними для української літературної мови.

Найчисленнішою є група авторських неологізмів, утворених префіксальним способом. Вона охоплює 176 слів: 130 потенціальних /здірчавіти/, 41 оказіонально-потенціальне/збезжиттєвіти/, 5 оказіональних/ змушкотіти/. Дані мовленнєві одиниці представлені 15 словотворчими типами.

До найпродуктивніших префіксів можна віднести: 3-/25 слів/ ЗА-/22 слова/, 8И-/І9 слів/, НА-/І6 слів/, ПО-, Р03-/І4 слів/, У-/І2 слів/, а до непродуктивних - ЛІД-/3 слова/, НЕД0-/2 слова/ Розглядаючи оказіональні та оказіонально-потенціальні слова, модна помітити, що при їх творенні найчастіше вживаються ЗА-, 3-:

Авторські неологізми-дієслова, утворені суфіксальним спосо-

1. Сучасна уітоаїнська літературна мова. Морфологія/За заг. редакц. акад. А1ГУРСР І.Л.Еілодіда/.- К.:Науісова думка, 1969.-

0,200. . ■

2. Там же. .- С.2С0.

бом, нараховують 109 слів: потенціальних - 72/кошмарити, дзінь-кати/, оказіонально-потенціальних - 34/вицибувати* цвітатися/, оказіональних - 3/розвогнпвати/.

Твірними словами мовленнєвих одиниць активно виступають дієслова, за допомогою яких утворено 50 слів, іменники - 34 слова, прикметники - 12 слів. Слід звернути увагу на-деякі особливості авторських неологізмів у плані словотворчих закономірностей української літературної мови: "звичайно, дієслів, утворених від займенників, вигуків і часток, в українській мові небагато, бо словотворчі основи цього типу в ній кількісно дуже обмежені"? Серед авторських неологізмів досить часто спостерігаємо утворення дієслів від вигуків/І8 прикладів/.

. Найвищий ступінь продуктивності при творенні авторських нео-логізмів-дієслів мають такі суфікси: -УЗА-, -ЮЗЛ-/47 слів/, -А-, -КА-/І8 слів/, —И—/16 слів/, -ОТІ-, -І-/ІІ слів/, а найменший --03-/8 слів/. Із названих суфіксів тільки -УЗА-, -ЮЗА- утворюють оказіональні слова/3 одиниці/, а серед оказіонально-потенціальних дані суфікси проявляють найвищу продуктивність/29 слів/.

Порівняно невелику групу складають складносполучені авторські неологізми. Вони представлені 10 потенціальними дієсловами і об’єднані двома словотворчими типами.

Кількісно більшою є група з синонімічними компонентами/ІО ' слів/: яворитися-клекотати, а меншою - з компонентами-антонімами /б слів/: плакати-співати. Складносполучені авторські неологізми дають можливість гостріше відчути внутрішню Лорму звичних і властивих мові слів, а також усвідомити необмежені їх можливості.

Доречно зазначити, що авторські неологізми-діеслова виступають синонімами не тільки між компонентами, але й між мовленнєвими одиницями, наприклад: блискотіти-переблискувати та яскраві-ти-майоріти; бігти-струмувати та погнати-почукикати. При цьому вони моїкуть створювати синонімічні ряди, наприклад, зі словами "блищати", "йти". _

Складносполучені авторські неологізми-діеслова цікаві це й тім, піо в українській мові цей спосіб творення дієслів не виділяється. Серед авторських же неологізмів він також вважається малопродуктивним. Але сам 'такт наявності таких слів/Іб прикладів/ го-

I. Жовтобрюх М.А., Кулик Ь.”. Курс сучасної української

мови.- : Зиг;а школа, 1972,- і!.І.- С. СС2.

ворить про приховані можливості мови.

До малочисленних груп авторських неологізмів відносяться контаміновані слова/3 слова/ та слова, утворені префіксально-суфіксальним способом/7 одиниць/. Дані неологізми мають позитивну внутрішню семантику і е реалізацією потенціальних можливостей української мови. .

У висновках обгрунтовуються висунуті на захист положення і подаються результати дисертаційного дослідження у відповідності до поставлених завдань: .

1. Завдяки структурно-семантичному та стилістичному аналізу авторських неологізмів О.Т.Гончара встановлено співвідношення між трьома групами мовленнєвих одиниць: потенціальних слів - 1312 оказіонально-потенціальних - 469, оказіональних - 120.

2.Виявлено й описано авторські неологізми/потенціальні, оказіональні, оказіонально-потенціальні слова/ у межах самостійних частин мови: іменники нараховують 1040 слів, прикметники -550, дієслова - 311. Активність у поповненні авторських неологізмів проявляють іменники, прикметники, меншою мірою - дієслова. Ця закономірність простежується і в поповненні оказіональних слів /іменників - 73, прикметників - 44, дієслів - II/, і в поповненні оказіонально-потенціальних одиниць/іменників - 283, прикметників - III, дієслів - 75/, але найбільше у поповненні потенціальних слів/іменників - 604, прикметників - 403, дієслів - 225/.

3. ііроведено словотворчий аналіз авторських неологізмів,

встановлено продуктивні типи словотворення, виявлено найбільш, вживані- суфікси та префікси. .

'З основі виникнення авторських неологізмів О.Т.Гончара ле-їхать 0 способів словотворення, характерних українській літературній мові. До найактивніших відносяться: суФікЬальний/бОЗ .слова/, складносполучєних слів/650 слів/, а також складні/242/ та.пре-Фіксальні/229/ слова, менш поширені у системі авторських неологіз мів - префіксально-суфіксальні слова/57/, складноскорочені/^О/, безаФіксні/І6/, контаміновані/12/.

4. ІЗиявлено семантичні та стилістичні особливості мовленнєвих одиниць: .

а/ головнім критерієм творення авторських неологізмів є відповідність їх дані:' ситуації, меті й умовам спілкувати;

б/ мовленнєві одиниці використовуються з метою емоційно-експресивного впливу на читача: суфікси допомагають письменнику виявити своє, суб’єктивно-оцінююче, ставлення до описуваного, префікси надають новоутворенням різних додаткових відтінків;

в/ метафоризація авторських неологізмів може бути засобом для створення образності або засобом для надання додаткових значень; ■

г/ авторські неологізми-синоніми відрізняються не лише змістовими відтінками, а й емоційним забарвленням.

Б. Укладено Словник авторських неологізмів О.Т.Гончара, в якому розмежовані потенціальні, оказіонально-потенціальні та оказіональні слова, а також встановлено частотність їх видавання.

У Словнику авторських неологізмів уміщено 2136 слів, які представлені трьома групами: ■ .

а/ авторські неологізми/оказіональні, потенціальні, оказіонально-потенціальні слова/ - 1909 одиниць; '

б/ авторські неологізми, які стали мовними - 125; в/ авторські неологізми, які ввійшли до Словника української моВіИ - 102 одиниці.

. Із трьох груп авторських неологізмів тільки перша одержала в дисертації структурно-семантичну та стилістичну характеристику, .фуга та третя, подані у Словнику, оскільки вони цікаві для простеження шляху мовленнєвих одиниць від моменту виникнення і до входження у лексичний склад української мови. Здійснене дослідження свідчить, що 125 неологізмів О.Т.Гончара знаходяться у складі мовних, 102 - поповнили Словник української мови. Усі ж вони в минулому потенціальні слова. І це закономірно, адже із 1909 авторських неологізмів найбільшою е група потенціальних слів - 1312, Характерно, що з трьох груп новоутворень основна роль належить іменникам, потім - прикметникам та дієсловам. Чим більше письменник утворює авторських неологізмів, тим більше їх потрапляє до складу мовних, а відповідно і до Словника української мови.

Дослідження дало можливість виявити ряд питань, які мокуть одержати подальше вирішення в наукових розробках. До найбільш перспективних, на нащу думку, можна віднести: ■

1. Структурно-семантичну та стилістичну характеристику авторських неологізмів, які стали мовними.

2. Структурно-семантичну та стилістичну характеристику ав-

торських неологізмів,що ввійшли до Словника української мови.

3. Укладання частотного Словника авторських неологізмів О.Т.Гончара.

З теми дисертації автором опубліковано такі роботи:

1. Мовотворчий спектр творів Олеся Гончара/окремі'спостере'

ження/ // Літературний процес і творча індивідуальність письменн ка: Тези доповідей, обласної конференції.-Дніпропетровськ :ДДУ, 190 С.202-204. . • . "

2. Мовне новаторство М.М.Коцюбинського та О.Т.Гончара// Творча спадщина М.І.1,Коцюбинського і сучасний літературний процес Тези,доповідей та повідомлень на обласній міжвузівській науково-методичній конференції,- Одеса:0ДПІ,1909,- С.ІІО-ІІІ.

3. Поглиблення знань студентів 9 української мови на основ вивчення авторських неологізмів О.Т.Гончара/Дляхи посилення пра тичної спрямованості у викладанні близькоспоріднених/української і російської/ мов: Тези, доповідей обласної міжвузівської науково, методичної конференції.- 0деса:0ДПІ, ОДУ, 1990.» С.І08,

4. Структурно-семантична характеристика авторських неологі мів повісті О.Т.Гончара "Земля гуде"// Твори для дітей і про дітей у вітчизняній і зарубіжній літературі:Тези і матеріали науко' во~методичної конференції.- 0деса:0Д11, 1991,- 4.1,- С.93-95.

5. Еотетичне багатство слова в романі О.Т.Гончара "Людина

зброя"/Длйхи посилення ефективності практичного курсу української мови та виховання читацької майстерності:Тези і матеріали ДО' повідей науково-методичної конференції,- Одеса:0Д1І, УІІДІП, 1992 С.46. '

6. ¡¡оваторство М.Коцюбинського та О.Гончара у ставленні до слова//Класична педагогіка і Філологія в світлі сучасних завдань шкільної і вузівської словесності Матеріали і тези науково-практичної конференції.- 0деса:0ДПІ, 1993.~ С.І29-ІЗІ. .

7. Практичне удосконалення викладання української мови на основі вивчення авторських неологізмів О.Т.Гончара//Класична педагогіка і Філологія в світлі сучасних завдань шкільної і вузівської словесності Матеріали і тези науково-практичної конієренці Одеса: ОДНІ, 1993,- С.136-138.