автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Структурно-семантические и коммуникативно-прагматические особенности сокращений (на материале современного немецкого языка).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Структурно-семантические и коммуникативно-прагматические особенности сокращений (на материале современного немецкого языка)."

Київський університет ім. Тараса Шевченка

-...ОГ '......................'...."■ ...

. _ На правах рукопису

і--"" УДК 803.0:801.3

ТУРЧИН Марія Марківна

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СКОРОЧЕНЬ

(на матеріалі сучасної німецької мови) Спеціальність: 10.02.04. - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ - 1996

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі германської філології Київського університету ім. Тараса Шевченка

Нуковий керівник - доктор філологічних наук,

професор Л.І.САХАРЧУК

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук,

професор Т.Р.КИЯК кандидат філологічних наук, доцент Г.П.БОЧКО

Провідна установа: Львівський державний університет

ім. Івана Франка

Захист відбудеться "3.3. " 1996 р. о 10 год,

на засіданні спеціалізованої ради Д 01.01.09 при Київському університеті ім. Тараса Шевченка за адресою: 252033, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці університету /Київ, вул.Володимирська, 58/.

Автореферат розіслано " ~4$ " 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради кандидат філологічних наук, доцент

Звернення до широкопланової характеристики скорочених мовних одиниць зумовлене постійною потребою у ряді нових найменувань та можливістю замінити складне слово чи словосполучення скороченою формою. У зв’язку з масовою появою скорочень виникла необхідність систематизувати наявні скорочення німецької мови, розробити їх чітку типологію, дати їм семантичну характеристику та простежити їх. функції за сферами вживання. Це означає, що увага лінгвістів перемістилася від нагромадження фактів про природу скорочених одиниць як засобу мовної економії до вивчення їх комунікативно-прагматичних особливостей.

Слід акцентувати увагу на тому, що значна частина скорочень бере активну участь у комунікативному процесі, тобто спрямована на створення перлокутивного ефекту. За допомогою них забезпечується емоційно-оцінна конотація висловлення. Окремі з них актуалізуються й набирають соціальної та ідейно-політичної значимості, набувають інгерентної експресивності і переходять у розряд стилістично маркованих одиниць, за допомогою яких реалізується прагматичний аспект.

Огляд літератури засвідчує, що й досі немає єдиного підходу до вивчення цієї проблеми. Відсутність понятійного апарату, теоретичної бази скорочень стала причиною того, що їх часто не відмежовують від інших знаків або ототожнюють з ними. Простежується нечіткість у розмежуванні термінів "скорочення", "абревіатура", "абревіація", "акронім", "штучні слова",. "штучні складноскорочені слова". Спостерігається однобічний підхід до вивчення скорочень як до абревіатур (складно/скорочених слів). Графічні скорочення, їх типи та ряд графічно-фонетичних скорочень залишаються часто поза увагою й не аналізуються /див., наприклад, праці Г.Бельманна, Г.Грос-са, В.Фляйшера, К.Зоммерфельда, Є.Розен, Р.Гатаулліна та ін./. Немає єдиного підходу у трактуванні мовознавцями терміну "скорочення". Одні позначають ним всі скорочення, інші лише графічні, запроваджуючи для різних видів скорочень неоднозначні терміни.

Ми вживаємо цей термін у широкому розумінні і позначаємо ним всі скорочення сучасної німецької мови. В роботі використовуємо також терміни "графічні скорочення” та "графічно-фонетичні скорочення", введені в науковий обіг німецької літератури В.Гоф-ріхтером /1977/. Терміном "графічні скорочення" позначаємо лише ті скорочення, які мають тільки графічну скорочену форму, тобто оформлені письмово, а терміном "графічно-фонетичні" - скорочення, що оформлені як графічно /письмово/, так і фонетично /усно/. Подальша розробка такого підходу дає можливість виявити як загальні ознаки скорочених форм, що становлять сутність скорочень, так і диференційні особливості, які забезпечують існування та постійне створення їх нових різновидів, обумовлюють різноманітність їх функцій, від номінативних до експресивно-стилістичних.

Актуальність дисертації полягає у системному підході до проблеми вивчення скорочень. Вперше зроблено спробу провести чітку класифікацію обох видів скорочень: графічно-фонетичних, графічних, а також згрупувати їх за істотними ознаками. Вона визначається загальною спрямованістю лінгвістичних досліджень на розгляд структурно-семантичних та комунікативно-прагматичних аспектів скорочень як мовних одиниць, що залишаються недослідженими.

Реферована робота - це спроба проаналізувати й систематизувати скорочення та довести, що вони виконують не тільки роль мовної економії та номінативної функції, а що ціла їх низка виступає новим змістом еліптичної якості і несе експресію, емоційність, іллокутивність, виступає активним способом словотвору.

Основна мета дисертації полягає у вивченні структурно-семантичної характеристики скорочень з метою виявлення їх семантичних ознак та дослідженні прагматичного аспекту.

Досягнення мети здійснюється за допомогою розв'язання конкретних завдань:

1/ розглянути структурну характеристику графічно-фонетичних та графічних скорочень і розробити їх типологію;

з

2/ простежити утворення типів абревіатур-антропонімів, визначити їх роль у збагаченні словникового складу мови;

З/ дослідити здатність скороченого мовного-знака- володіти множинністю потенційних варіантів значень;

4/ обгрунтувати класифікаційні ознаки омонімії скорочень;

5/ проаналізувати явище акронімії та встановити їх відповідні тематичні групи;

6/ виявити експресивно-оцінну конотацію абревіатур;

7/. визначити функції скорочень за сферами вживання /на основі газетно-публіцистичного, офіційно-ділового та розмовного стилів мовлення/.

Емпіричною базою дослідження послужили в загальному понад 75000 скорочень. Вибірку скорочених одиниць зроблено на основі репрезентативних лексикографічних джерел, а також німецьких журналів, газет, директив, листів.

Достовірність відібраного матеріалу лексичних скорочених одиниць з експресивно-оцінною конотацією перевірено у процесі консультацій з професором Трірського університету Г.Кестер. Окрім цього проведено опитування інформантів стосовно експресивного забарвлення скорочень, їх вимови, а також вживання їх у розмовному стилі мовлення /серед них 10 студентів Трірського університету та 10 - Шверінського/. «

як до складової частини системи мовних одиниць, одного із важливих засобів людського спілкування. Розглядається їх використання у різних сферах комунікації з врахуванням співвідношення форми та змісту, можливості та дійсності, взаємозв'язку мови га мислення.

Матеріал і завдання дослідження зумовили необхідність поєд-яання таких методів: структурно-порівняльного, описового, трансформаційного, а також методів компонентного і контекстологічного

. У роботі здійснюється підхід до скорочень

аналізів та використання частково психологічного методу, математичної статистики та історичного.

внеском у розробку теоретичних проблем, ЩО пов’язані З ВИЯВ'

мові як комунікативно-прагматичної системи. Розроблено типологію скорочень обох видів та проведено їх систематизацію за відповідними ознаками; Вперше детально проаналізовано експресивно-оцінну : конотацію абревіатур та визначено їх основні лексичні групи. Результати нашого дослідження показали, що скорочені мовні одиниці слід розглядати не тільки як номінативно-економні, але й прагматично діяльні, що володіють експресивністю,’ емотивністю, образністю.

розробленою чіткою класифікацією графічно-фонетичних та графічних скорочень, обгрунтуванням їх семантичних ознак /полісемією, омонімією, акронімією, експресивно-оцінною конотацією/ та дослідженням комунікативно-прагматичного аспекту скорочених мовних одиниць.

Практична цінність дисертації полягає в тому, що основні • положення та фактичний матеріал можуть бути використані у загальнотеоретичному плані, при викладанні спецкурсів з лексикології та проведенні семінарських занять під час вивчення тем: "Bereicherung des deutschen Wortschatzes durch Wortbildung”, "Gegenwärtiger Zustand des deutschen Wortschatzes", а також у спецкурсах із семасіології та стилістики. Результати дослідження знайдуть застосування при укладанні словників-акронімів, - омонімів та словників абревіатур-антропонімів.

рювалися на підсумкових науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника протягом 1991-1995 рр., на Міжнародній науковій

визначається конкретним

ленням істотних ознак скорочень та специфіки їх функціонування у

проведеного дослідження визначається

слідження. Основні положення дисертації обгово-

конференції "Семантика мови і тексту" /13-15 жовтня 1993 р., м.Іва-

но-Франківськ/, на засіданнях кафедри германської філології Національного університету ім.Тараса Шевченка. Результату дослідження , відображено також у п'яти публікаціях.

На захист виносяться такі положення:

1. Скорочення - це мовні одиниці повних форм писемної та усної мови, що створені з їх графічної оболонки, а також графічної та звукової і знаходяться з розгорнутими найменуваннями в лек-сико-семантичному зв'язку. Графічні скорочення, як фактори письма, позбавлені фонетичної оболонки, виникають за відповідними структурними типами. Основою для них служить вихідна форма. Графічно-фонетичні скорочення утворюються за усталеними моделями, знання яких дозволяє систематизувати наявні скорочення і полегшує їх декодування як нових лексичних одиниць.

2. Скорочення, як мовні одиниці, що пов'язані лексико-семан-тичним зв'язком з повними формами, характеризуються множинністю потенційних варіантів значень, які виникають на основі подібності понять, функцій, ознак, суміжності понять, звуження або розширення значення, переносу семантики з частини на ціле і навпаки.

3. Об'єднуючись у групи, скорочення можуть оказіонально збігатися за означаючими, позбавлені точок зіткнення за означуваними. Семантичний критерій є визначальним при виділенні скоро-чень-омонімів, згідно з яким вони розподіляються на лексико-семан-тичну та лексико-граматичну групи.

4. Скорочення-акроніми - найбільш стандартизований підвид абревіатур німецької мови. Вони утворюють відповідні тематичні групи і є експресивно виразними. Моделі акронімів орієнтовані на когнітивний план експресивної функції, на живу образність.

5. Абревіація я в! спосіб словотвору характеризується закономірним розвитком смислової структури абревіатури. Конотації експресивного типу лідготовлюються соціально-політичними, етич-

ними, етнографічними та культурологічними поняттями. Вони є результатом вторинної номінації і пов'язані з орієнтацією мовця на об’єктивну дійсність,.

6. Створення скорочених мовних одиниць не зводиться тільки до принципу економії мовних засобів. При їх вивченні необхідно враховувати комунікативно-прагматичний аспект. Вони містять у собі крім об’єктивного також суб'єктивний зміст та оцінну орієнтацію мовця.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох глав і загальних висновків. У кінці роботи подано перелік використаної літератури, лексикографічних джерел, журналів, газет, директив, листів, а також список умовних скорочень.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, методологічна база та методи дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, формулюються основні положення, що виносяться на захист. Тут визначено також конкретні завдання, вирішення яких повинно допомогти упорядкувати типи та підтипи скорочень, визначити їх семантичні особливості, а також висвітлити їх на комунікативно-прагматичному рівні. Глава І складається з двох розділів.

, У Розділі І розглядаються історичні витоки скорочень, розкриваються вихідні теоретичні та методологічні засади дослідження проблеми скорочень, встановлюються фактори, що їх обумовлюють, даються дефініції скорочень. Виявлено, що першими скороченнями були абревіатури-антропоніми, які виникли у УІІ-ІУ ст. до н.е. Позатекстові ініціальні графічні скорочення з'явилися у ІУ-І ст. до н.е. Від них започаткувалися інтернаціоналізми. Поява суспензій та контракцій у германській мові припадає на ІІ-ІУ ст. н.е. Зародження усічень відноситься до V ст. н.е. Текстові ініціальні або сиглеві скорочення виникають у IX ст. Активний процес спрощення

антропонімів за рахунок /Nomina sacra/ та часткова асиміляція і редукція загальновживаної латинської лексики - характерна ознака XII-XVI ст. Чисельне утворення графічних та графічно-фонетичних скорочень зумовлене у XVII-XVIII ст. зростанням ролі професійних мов. Характерною ознакою XIX ст. є витіснення запозичень, насамперед латинізмів, німецькими скороченими еквівалентами. Відбувається лексикалізація ряду графічних скорочень, з'являються їх нові типи: літерний та неповні графічно-фонетичні скорочення. Типовим явищем XX ст. є масове виникнення скорочень обох видів як графічних, так і графічно-фонетичнії:: та їх нових типів. З'являється суфіксальний спосіб утворення абревіатур, виникає їх особливий підвид - акроніми, що зумовлено не тільки мовною економією, але й прагненням носіїв мови до естетики скорочених лексичних одиниць та їх експресивного вираження.

Вивчений матеріал переконує в тому, що екстралінгвістичні та лінгвістичні фактори - основна причина виникнення скорочень, допоміжним є інтерлінгвістичний фактор. В наш час переважають графічно-фонетичні скорочення над графічними. Це становить 59,5% відповідно до зробленої вибірки на основі журналу "Spiegel" та газети "Frankfurter Allgemeine Zeitung” 1993-1994/, графічні складають 40,5%.

У Розділі II розглянуто структурну характеристику трансформаційних моделей графічно-фонетичних та графічних скорочень, в тому числі й абревіатур-антропонімів. Структурний критерій дозволив виявити значну кількість скорочень обох видів. Застосування фонетичного принципу допомогло нам відмежувати графічні скорочення від графічно-фонетичних та вирізнити ряд типів скорочень обох видів. Наголошення на структурному критерії має свої причини, тому що застосування лише одного фонетичного спростило б велику кількість структурних типів скорочень і вилучило б з класифікації графічні скорочення. Орфографічний критерій береться нами до уваги тільки з метою встановлення

правопису скорочень, він не є визначальним. Виявлено, що скороченню піддаються всі класи слів, до скорочень залучається найчастіше іменник, а у складі словосполучень всі наявні частини мови, в тому числі артикль, сполучник, прийменник. Згідно з структурно-фонетичним критерієм графічно-фонетичні скорочення класифікуємо за такими типами: літерні, літерно-звукові, звукові, частково скорочені слова, усічення, комбіновані, контракції. Наголос робимо насамперед на структурному принципові, оскільки завдяки ньому вдалося виявити значну кількість типів та підтипів скорочень обох видів. Скорочення літерного типу становлять домінуючу групу. Вони виникають внаслідок редукційних процесів вихідних форм до початкових літер. На їх основі утворюються відабревіатурні похідні з допомогою суфікса "er", напр.:

Betriebsgewerkschaftsleiter -> BGL + Suff, "er" = BGLer;

Spieler des Berliner Fußballclubs "Dynamo" -» BFC + Suff. ”er" = =BFCer;

International Olympic Committee /engl/ = Mitglied des Internationalen Olympischen Komitees -> IOC + Suff, "er" = IOCler.

Свідченням продуктивності скорочень літерного типу є те, що за окремими з них у результаті тривалого вживання може закріпитись вимова слова, напр. : Elektrokardiogramm -» EKG -» Ekagee;

Lastkraftwagen -> Lkw -> Elkawe;

Kraftfahrzeug -> Kfz Kaefzet.

Поширеними є також літерно-звукові скорочення, що побудовані виключно з початкових літер вихідних форм і читаються за звуками як звичайні слова. їх обов’язковою умовою є наявність у структурі скорочення не менше трьох літер. Аналіз матеріалу засвідчує, що цей тип широковживаний у сучасній німецькій мові, напр.: Allgemeine Ortskrankenkasse —> АОК; wahre Ortszeit -> WOZ; Internationales Getreideabkommen -» IGA;

Technischer Überwachungsverein TÜV; mitteleuropäische Zeit -» MEZ.

Набувають поширення звукові абревіатури, утворені зі складів та початкових літер /тобто комбінованим способом/, однак відрізняються від комбінованих скорочень фонічною формою /читаються

словами/. Результати дослідження показали, що звукові абревіатури наполегливо прокладають собі дорогу завдяки стислості, милозвучності та орфографії, напр.:

Sehutzgemeinsehaft für allgemeine Kreditsicherung -v Schuf а;

Reichsausschuß für Arbeitsstudien -> Refa;

Gesellschaft für forstliche Arbeitswissenschaft ->• Geffa.

Значного розповсюдження набувають в наш час частково скорочені слова, які стали типовим явищем сучасної німецької мови. Переважно скорочується перша частина вихідного слова /композити/, рідше - остання або середня. Нескорочена частина відділяється від скороченої дефісом, напр.:

■ Vertrauensleute -► V-Leute; Verbindungsmann -> V-Mann;

Elektrolyteisen E-Eisen; Elektroneneingang -> E-Eingang.

Слід розрізняти частково скорочені слова від звичайних слів, у яких вживаються префікси "Ко" або "Ех" оказіонально з метою ви-різнення цих слів на фоні інших, напр.: Ko-Hyponym; Ko-Präsident; Ex-Minister; Ex-Star, а також частково скорочені слова від композит, у яких словотворчими конституентами виступають скорочення, що з’єднуються зі словами пояснювальним дефісом, напр.:

TUI-Flüge = Touristik Union Internationale - Flüge;

GUS-Raumfahrt = Gemeinschaft Unabhängiger Staaten - Raumfahrt;

INFO-Service — Internationales Informationszentrum - Service.

Значна частина частково скорочених слів поповнює словникові парадигми сучасної німецької мови, виступає рівноправними лексичними одиницями поруч зі звичайними словами, напр.:

Untergrundbahn -» U-Bahn; Übertragunswagen -> Ü-Wagen;

Identitätsausweis -> I-Ausweis; Durchgangszug D-Zug.

Особливого поширення набрали усічення. Зручними у вживанні є одно і багатоеегментні усічення. На основі односегментних усічень виникають відабревіатурні похідні за допомогою суфіксів "і”, "о”, "е", які стали типовим явищем сучасної німецької мови, напр.:

Professional -» Profi; Pullover -> Pulli; Adelheid -> Ado;

Ulrich Ule; Anarchismus -» Anarcho.

Багаточисельну групу складають багатосегментні усічення, які наближені за правописом до іменників, напр.: .

Elektrokarren Elka; Motorfahrrrad ->■ Mofa; Bundeskongreß Buko.

Оригінальними є багатосегментні усічення, що побудовані з редукованих складів або морфем, у яких початкові літери кожного складу чи морфеми маркуються великими буквами, напр.:

Büromaschine -> BiiMa; Bundesbahn ВиВа;

Kalkulationsrichtwerte -> KaRi;

Wissenschaftliches Landesprüfungsamt -> WiLaPrti.

Набувають розповсюдження комбіновані скорочення, які за структурою ідентичні звуковим, але відрізняються від них вимовою, оскільки читаються комбіновано, частково за назвами букв, частково за складами і морфемами, напр.: Postreferendar PRef;

Maschinenpistole -> МРі; Währungsgesetz -> WährG.

Малопоширеними є контракції, що займають зону низької частоти. Вони є характерними переважно для антропонімів. Цей тип скорочень виникає в основному на основі похідних слів внаслідок стягнення голосних та приголосних початку, середини або кінця вихідного слова, напр.: Million Mio; Division -> Dion; Rudolf -» Ruf.

Утворення скорочень на основі композит та словосполучень характерне явище сучасної німецької мови. Наводячи словотворчі моделі, ми зуміли визначити, які частини мови залучені до кожного типу скорочення і яким з них надана перевага, напр.:

Austrittspupille -> АР = rSubst. + rSubst.;

technisch-ökonomische Kennziffer -> TÖK = rAdj.+rAdj.+rSubst.;

Universalmotorgerät -* Unimog = rAdj.+rSubst.+rSubst.;

Hand-über-Hand-Schwimmen -> Hüh-Schwimmen = rSubst. + -frPräp. + rSubst. 4- W. .

З'ясовано, що абревіатури-антропоніми посідають належне місце поряд з іншими графічно-фонетичними скороченнями у системі сучасної німецької мови. Вони розподіляються на три типи: усічення, контракції та комбіновані. Вирізняючись на тлі масових слів своєю емфатичністю, образністю, чіткістю, вони служать для оновлення сучасного іменного мовного репертуару.

1 і

Виходячи з структурної класифікації, графічні скорочення поділяємо на п'ять типів: літерні, усічення, контракції, комбіновані, неповні графічні скорочення. Найчисельнішу групу серед них складають літерні скорочення. Належне місце посідають усічення, контракції, комбіновані. Малочисельну групу займають неповні графічні скорочення, які проходять стадію становлення. Графічні скорочення - приналежність письма. Однак за окремими з них у результаті частотності вживання може закріпитися звукова форма, що є свідченням лабільності меж обох видів скорочень.

Незважаючи на орфографічні розбіжності двох різних вцдів скорочень, нами виявлено, завдяки структурному принципу, їх загальні закономірності. їх об'єднує подібність окремих типів, причому домінуючим для обох видів скорочень є літерний тип. Відмінність графічно-фонетичних та графічних скорочень полягає в тому, що графічні скорочення дублюють семантику розгорнутих найменувань на відміну від графічно-фонетичних скорочень. Скорочення обох видів різняться також відсотками подібних типів. їх спільність та відмінність можна зобразити за допомогою схеми.

Композиційна схема графічно-фонетичних та графічних скорочень

У другій главі, присвяченій структурно-семантичній характеристиці скорочень, проаналізовано семантичні ознаки скорочених мовних одиниць. Аналіз матеріалу показав, що окремим скороченням, як і їх вихідним формам, притаманна множинність потенційних варіантів значень, що об'єднані навколо одного смислового стержня. Полісемія скорочень грунтується на: подібності поняття, функції, ознак, розширення або звуження значення, переносу семантики з частини на ціле і навпаки, а також суміжності понять. Полісемію скорочень об'єднує одне означаюче, що характеризується експліцитною та імпліцитною наявністю різних диференційних ознак означуваного. Розмежування полісемії скорочень можливе тільки при наявності розгорнутого найменування або контексту.

. Скорочення можуть збігатися оказіонально за означаючими, не маючи точок зіткнення за означуваними. Поняття "омонімія" розуміємо широко і погоджуємося з думкою Ш.Баллі, що "омоніми - це два знаки, що мають тотожність означаючих і різні означувані" /Балли 1955:189/. Під лексико-семантичними омонімами розуміємо скорочення, що збігаються фонетично та структурно, відрізняючись семантикою вихідних форм, і належать до одного виду слів, словосполучень. Це повні омоніми. Переважають графічно-фонетичні скорочення, які репрезентовані літерними або літерно-звуковим типами. Вони можуть бути генетично однорідними і різними, напр.:

NM <г- Nennmaß - номінальний розмір;

NM «- Normenstelle - оцінка норм;

ADW <- /engl/ <~ Air Defense Warning = Fliegeralarm -повітряна тривога;

ADW <- /dt/ *- Allgemeine Deutsche Warennumerung - загальна німецька нумерація товару;

ADV *r- /engl/ <- Air Defence Version - варіант повітряної оборони;

ADV «- /dt/ <- Allgemeine Durchführungsverordnung - загальна постанова про виконання.

Лексико-семантична група охоплює також графічні скорочення. Графічні скорочення-омоніми позбавлені звукової форми, збігаються орфографічно, відрізняючись значеннями вихідних форм. Це повні омографи, але неповні омоніми. Вони . поділяються на: літерні, 'усічення, контракції та комбіновані, напр.:

Wb. <- Weiterbildung - підвищення кваліфікації;

Wb. <- Wasserball - водне поло;

Gen.-Vers. <- Generalversammlung - загальні збори;

Gen.-Vers. <- Generalversicherung - головне забезпечення;

Wh. «- Wiederholung - повторення;

Wh. <- Wohnhaus - жилий-будинок;

Hpt.-Ber. *- Hauptbericht - основна доповідь;

Hpt.-Ber. <- Hauptberuf - основна професія.

Лексико-граматична група охоплює омоніми-скорочення, що збігаються граматичними формами вихідних форм, але відносяться до різних видів слів, словосполучень, мають однакове звучання і відрізняються означуваними розгорнутих найменувань. Серед них виділяємо дві групи: повні омоніми-скорочення і неповні. Це в основному графічно-фонетичні скорочення, які репрезентовані літерним, літерно-звуковим та комбінованим типами, графічних нами не виявлено. Повні скорочення-омоніми охоплюють літерний та літерно-звуковий типи. В омонімічних парах такі скорочення не відрізняються структурно-морфологічною фіксацією, збігаються

повністю за звучанням, напр.:

DFB Demokratischer Frauenbund - Демократична спілка жінок;

DFB <- Devisenfreibetrag - чек в іноземній валюті, який не обкладається податком-мінімум;

ВАК <- Blutalkoholkonzentration - концентрація алкоголю в крові;

ВАК <- Bayerische Akademie der Wissenschaften - Баварська академія наук;

TEG <- Teilerrichtungsgenehmigung - дозвіл на часткове будівництво;

TEG <- thermoelektrischer Generator - термоелектричний генератор.

Неповні лексико-граматичні омоніми - це скорочення, що збігаються фонетично, але відрізняються структурно-граматичною фіксацією /варіюванням графем/, семантикою вихідних форм, а також видами слів. Це в основному скорочення літерного, літерно-звукового типу та комбіновані. їх ми класифікуємо як повні

омофони і неповні омоніми, напр.:

VdM Verband deutscher Musikschulen - товариство німецьких музичних шкіл;

VDM <- Verband Deutscher Makler - спілка німецьких маклерів;

WEG <- Wohnungseigentumsgesetz - закон про власність на

житло;

WEK <- Welterdölkongreß - міжнародний конгрес нафтовиків;

Wig <- Witwengeld - вдовина пенсія;

WIG <- Wolfram-Inert-Gas - вольфрамо-інертний газ.

Виділені дві групи омонімії та їх види допоможуть розмежувати різного роду омоніми-скорочення.

Тенденція означаючого набути нових значень проявляється в семантичних зрушеннях скорочень. Результати дослідження показали, що німецька мова репрезентована значною кількістю акронімів. Акронім - це /складно/скорочене слово, яке збігається за своєю фонематичною структурою із звичайним словом, незалежно від способу його утворення і відрізняється від нього означуваним. Збігаючись фонематично й орфографічно зі словами, акроніми виступають повними омонімами і омофонами до вихідних слів. Акроніми відповідають фонематично таким тематичним групам; етнонімам, топонімам, гепонімам, зоонімам, антропонімам, фітонімам, назвам осіб, абстрагованим поняттям, психологічному стану тощо, напр.:

OB <- Oberbürgermeister - обербургомістр;

2. Ob m - річка Об;

GAU <- größter anzunehmender Unfall - зростаюча кількість нещасних випадків;

2. Gau m - область, край;

StOK <- Standortkommant(ur) - гарнізон військової комендатури;

2. Stock m - палиця, посох;

NUS <- /engl/ <- National Union of Students = Nationaler Studentenverband - Національна спілка студентів /Великобританії'/;

2. Nuß f - горіх; __________________________________________

~ GASt <- Grenzaufsichtsstelle - пункт пограничного контролю;

2. Gast m - гість;

FAL Forschungsanstalt für Landwirtschaft - науково-дослідницький заклад з питань с/г;

2. Fall m - падіння, зменшення, спад;

HAS <- Haßberge /Kfz/' - Гасберге /в Гасфурті/;

2. Haß m - ненависть.

Аналіз матеріалу показав, що акроніми не тільки існують у німецькій мові, але й набувають дальшого поширення. їх мотивова-ність визначається вихідними словами. Домінуючу групу становлять акроніми, що збігаються фонематично зі словами німецької мови, але відрізняються написанням і значенням. Це акроніми-омофони. Омофони - це несправжні омоніми, що не мають однакової морфологічної будови і складу фонем, а різні корені і різне походження, збігаючись за звучанням. Мовна економія, потреба в номінації, прагнення до типізації мовних одиниць та їх експресивного вираження - основна причина їх появи у німецькій мові.

Зважаючи на доцільність врахування опозиції: "мовець-

адресат" при вивченні мовних фактів різних рівнів, в тому числі і лексичних, ми розглянули лексичні скорочення не як сукупність чистих означуваних, а як реально самостійні одиниці мови, які містять в собі крім об'єктивного і суб'єктивний зміст, тобто такі, які володіють комунікативно-прагматичними особливостями /оцінним та експресивно-забарвленим значенням/. Категорія оцінності синтезує в собі дві домінанти: емоційну й антропометричну. Конотаційна характеристика визначає напрям додаткових значень. Вона розчленовується за принципом різноспрямованості на позитивну, негативну або експресивну. Аналіз експресивно-оцінної конотації абревіатур показав, що конотаційна характеристика йде не від раціональної, а

емоційної сфери психіки мовця. Ми відносимо експресивність до вторинної образної номінації і вважаємо, що вона виникає тоді, коли в даній лексичній одиниці домінує емоційне сприйняття, тобто коли в ній відображено об’єктивно або суб'єктивно-оцінне відношення.

Отже, до аналізу емотивності потрібен інтегральний підхід, оскільки свідомість - це не тільки відображення об'єктивної дійсності у формі мислення, але й стану переживання цього знання людиною, що виражається у словах. •

Нами виділено в експресивно-оцінному типі абревіатур такі основні лексичні групи: евфемізми, професіоналізми, іронічні,

розмовні, фамільярні, книжні, пейоративні, жаргонізми, напр.:

Rhino +- Rhinozeros /dummer Mensch/; Hipo <- Hilfspolizei;

Expo <- Extemporale /Klassenarbeit/; Line <- Karoline;

Turtel «- Turteltaube /intime Freundin/; Polli <- Polizeibeamter;

Spezi Spezialist; Provo <- Provokateur.

Значну роль в експресивному забарвленні абревіатур відіграють суфікси, які часто виступають емотивом значення, напр.:

Drogi <- Drogensüchtiger; Brummi <- Brummbär;

Putze *- Putzfrau; Computi «- Computer.

У конотаціях часто використовується метафоричний перенос, за рахунок якого відбувається розширення значення абревіатури, напр.: Ami Amerikaner - американський солдат /сьогодні означає небажану, несимпатичну. людину, якої хочуть позбутися/; Fan <Fußballfan - пристрасний любитель спорту /в даний час характеризує будь-якого любителя музики, естради і т.д./; Profi <- Professional -професіонал /в галузі спорту/, зараз означає професіонала будь-якої галузі; Akku «- Akkumulator - акумулятор /а нині абревіатура стала експресивно забарвленою й означає "збирати сили для відпочинку"/ та ін.

Таким чином, абревіатури сучасної німецької мови, як повноправні'лексичні одиниці, володіють експресивно-оцінним забарвленням та групою лексичних конотацій. Вони естетично збагачують мовну палітру. Експресивність абревіатур - результат вторинної номінації, вона відображає світ інтерпретатора. Соціальна оцінність -головна ознака абревіатури. Конотація абревіатур визначається

індивідуальною та суспільною свідомістю і проявляється на певному відрізку розвитку мови. Експресивно-оцінна номінація формується семантичним шляхом та афіксацією.

____3 аналізу- структурно-семантичної характеристики скорочень

випливає, що їм притаманна полісемія, омонімія, акронімія та експресивно-оцінна конотація. Абревіатури експресивно-оцінного типу виступають варіантами до розгорнутих найменувань і є синонімічними еквівалентами до них. їх експресія соціально мотивована /різними верствами суспільства, у середовищі яких вони виникли/. Потрапляючи у загальнолітературну мову, вони набувають інгерентної експресивності і переходять у розряд стилістично маркованих одиниць. Помітна тенденція до набуття конотації за рахунок метафоричного переносу /розширення або звуження значення/.

Третя глава присвячена прагматичному аспекту скорочених мовних одиниць, оскільки вони беруть активну участь у комунікативному процесі. Ціла низка абревіатур спрямована на створення перлокутивного ефекту, за допомогою них забезпечується емоційно-оцінна конотація висловлення.

Досліджуючи прагматично-комунікативні особливості скорочень на основі офіційно-ділового /ОДС/, газетно-публіцистичного /ТИС/ та розмовного стилів , РС/ мовлення, виявили, що скорочення, як мовні знаки, не задовільняються лише функцією мовної економії, значна частина з них с емоційно забарвленими і виконує роль апрейзорів та прескрипторів, емотивно впливає на адресата, спонукає його до реакції. Основними факторами, що визначають прагматичне значення, є функції предикації /відношення змісту даного предмета до дійсності/ та ідентифікації /уподібнення/. Мовець не тільки ідентифікує об'єктивні фактори, події, але й оцінює їх, висловлює в акті мовлення свою соціальну функцію або психологічний аспект. Вживаючи скорочення в ОДС, звертають особливу увагу на те, щоб не перевантажити ними документи і не порушити цілісності змісту.

Прозорість структури скорочення полегшує його сприймання, підсилює дієвість. Прагматична установка скорочених одиниць в ОДС реалізується за такими аспектами: насиченість ними тексту, їх доступність, адресність. В адміністративному різновиді ОДС переважають графічні скорочення, це стосується в першу чергу директивних документів. Частотність графічно-фонетичних скорочень у таких текстах незначна. Вони використовуються переважно у заголовках текстів з метою актуалізації висловлення. У директивно-нормативних документах поряд з графічними скороченнями вживаються також і графічно-фонетичні, роль яких полягає не тільки у мовній економії, але й у прагматичній установці: відображенні соціальних, ідеологічних та політичних цілей. З їх допомогою виражається певна міра експресії /переконливість, доказовість, згода/, напр.:

Für Schüler und Studierende aus Familien mit geringem Einkommen gibt es finanzielle Unterstützung vom Staat. Sie ist bekannt unter dem Kürzel BAföG, das für "Bundesausbildungsförderungsgesetz" steht. Die Höhe des monatlichen BAföG richtet sich nach dem Einkommen des Auszubildenden... .

/3: "Ratgeber für die Bürgerinnen und Bürger in den neuen Bundesländern", Bonn, 1991. - S. 30/.

Скорочення, що вживаються у діловому листуванні адміністративного різновиду ОДС, позбавлені в основному емоційно-експресивного забарвлення. їх функція обмежується мовною економією. Рекламний різновид ОДС репрезентований скороченнями обох видів. Графічно-фонетичні скорочення виступають у ролі стилістем і залучаються до заголовків, у яких вони виконують експресивно-апелятивну функцію, напр.:

Mit BAföG wird Studieren für alle möglich

EMA ELEKTRON GmbH

Elektro-Montagen, Antennenbau, Haushaltgeräte

Beratung Planung Montage Service Elektroinstallation Anlagenbau Antennenbau Sicherheitstechnik Vernetzung v. Datenanlagen Haus-und

Kundendienst Küchenstudio... ___

/Зг"Elbe Express'', 25. August 1994, Nr. 34,- S. 5/.

Розглянувши функціонування скорочень на основі різновидів текстів ГПС, а саме: офіційно-інформаційного, інформаційно-аналітичного, інформаційно-ділового, інформаційно-експресивного, інформаційно-публіцистичного, узагальнююче-директивного, репортажно-го, неофіційно-інформаційного, газетно-наукового, що включає в себе науково-публіцистичний та науково-популярний, приходимо до висновку, що ГПС репрезентований значною кількістю графічно-фонетичних та графічних скорочень, частотність графічно-фонетичних вища за графічні. Значна частина графічно-фонетичних скорочень виступає експресивними лексемами та ідеолексемами. Відабревіатур-ні похідні, що виникають суфіксальним способом, виступають неологізмами і транспонуються в іменникові абревіатури. Це яскраві сти-лістеми, емоційно впливають на адресата, спонукають до оцінного ставлення. Найяскравіше проявляється експресивність скорочень у таких підтипах текстів: інформаційно-експресивному, неофіційно-інформаційному, експресивно-публіцистичному, репортажному. Графічно-фонетичні скорочення, що вживаються у різних підтипах текстів ГПС, виконують не тільки функцію економії мовних засобів, але й прагматичну, за винятком скорочень офіційно-інформаційного, інформаційно-ділового, узагальнююче-директивного підтипів текстів. Напр.:

Sie haben nichts - außer Zeit?

ITA heißt - ich tue alles... Um ein ITA zu werden, braucht man Zeit... ITAs besuchen Kranke oder helfen bei Wohltätigkeitsveranstaltungen mit... ITAs sind gesuchte Leute. Sie sind kluge Verwalter und spielen eine ganz wichtige Rolle.

/3: "Klar & Wahr”, 1993, Nr. 2.-S. 6-7/.

Нами виявлено, що деякі соціально-оцінні скорочення можуть міняти свою конотацію під впливом історичних суспільних змін з позитивного на негативне або навпаки, напр.: .

... Die deutschen Sozis sind vaterlandslose Gesellen... Onkel Herbert Wehner war in Wirklichkeit ein Agent des KGB, der mit H6necker kungelte und die nationale Lichtgestalt Willy Brandt vom Thron gestoßen hat...

/3: "Metall”, 1994, Nr. 2.- S. 4/.

В ролі експресем виступають також абревіатури-антропоніми та молодіжні новуми, з допомогою яких підсилюється висловлення, стає виразним, емотивним, напр.:

ungeahnte Richtung... "Dagi hat sich für den Endlauf qualifiziert -nicht ich!"...

/3: "Schweriner Volkszeitung", 7. September 1994, Nr. 209.-S. 10/.

Lomo-Chefökonom Didvk: "Arbeitslosigkeit ist Medizin gegen Faulheit

...Lomo ist der Vorzeigebetrieb des Privatisierungsministeriums... Ein wichtiger Kunde von Lomo sitzt in der Ukraine...

/3: "Spiegel", 1994, Nr. 33.- S. 72/.

Таким чином, цілий ряд графічно-фонетичних скорочень, як наприклад, BAföG, ITA, KGB, Sozis, Franzi, Dagi, Lomo, виступає у ГПС яскравими стилістемами й актуалізаторами висловлення. Нейтрально-експресивними є скорочення-інтернаціоналізми, які не несуть експресії, а також графічні скорочення, що обмежуються тільки функцією мовної економії.

Аналіз скорочень розмовно-побутового та розмовно-ділового різновидів PC показав, що частотність абревіатур тут досить висока /графічних скорочень нами не зафіксовано/. Скорочення, що

Um 10, 53 Uhr ... wendete sich das Schicksal für Franzi in eine

-функціонують в PC, виконують насамперед прагматичну функцію,

забезпечують експресивно-емотивний комунікативний ефект. Це в першу чергу стосується новумів, які номінатор спеціальнсГдобирає з метою ексцентричності та образності абревіатури. Домінуючу групу займають абревіатури-усічення, а також відабревіатурні похідні, що володіють конотацією новизни. Емотивна експресія таких абревіатур опирається на афективну суфіксацію, за допомогою якої маркується висловлення, напр.: Heidi (Heidrun) hat ihr Stip (Stipendium) in ein paar Tagen vergeudet. Frido (Friedrich) muß Polök (Politische Ökonomie) eifrig studieren. Dieser Hiwi (Hilfswissenschaftler) hat- uns mit seinen Experimenten zu -Tode gequält, Eddy (Eduard) ist ein Spezi (Spezialist) in Mathe (Mathematik).

Скорочення, що використовуються y PC, характеризуються модально-афективним ставленням мовця до змісту висловлення. Вживаються в основному оцінно-забарвлені абревіатури, що володіють конотаціо'ю новизни. їх роль полягає насамперед у комунікативно-прагматичному аспекті /експресивно-емотивно вплинути на реципієнта, актуалізувати його увагу/.

Узагальнені результати дослідження подано у висновках дисертації. Основні висновки проведеної роботи можна констатувати у вигляді ряду положень:

1. Головним критерієм виділення типів та підтипів скорочень обох видів є структурний, допоміжним - фонетичний.

2. Жоден із визначених нами типів скорочень не має випадкового характеру. Переважна більшість графічно-фонетичних та графічних скорочень виникає на основі словосполучень та композит. Графічно-фонетичні скорочення виступають активним способом словотвору. Зону високої частоти складають літерні скорочення, поширеними серед графічно-фонетичних скорочень є літерно-звукові, звукові та частково скорочені слова. Зону низької частоти складають контракції, на відміну від графічних, де вони є досить широковживана-

ми. Набувають поширення комбіновані скорочення. Стадію становлення проходять неповні графічні скорочення.

3. Структурно-семантична характеристика скорочень показала, що їм притаманні такі семантичні ознаки: полісемія, омонімія, акронімія та експресивно-оцінна конотація.

4. При вивченні скорочень необхідно враховувати комунікативно-прагматичний аспект. Переважна більшість графічно-фонетичних скорочень, які звучать евфонічно, виконує прагматичну функцію, емотивно впливають на адресата і спонукають його до оцінного висловлення. їх роль полягає в іллокутивному ефекті, що ж стосується графічних, то вони обмежуються лише функцією мовної економії. Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

1. Структурна характеристика трансформаційних моделей скорочень німецької економічної терміносистеми //Іноз. філологія / Респ. міжвід. наук. зб. Львів: Вища шк., 1984.- Вип. 75,- С. 64-72.

2. Омонімія скорочень німецької економічної терміносистеми //Іноз. філологія / Респ. міжвід. наук. зб. Львів: Вища шк., 1985.-Вип. 77.- С. 72-78.

3. Експресивно-оціночний тип абревіатур німецької мови //Матеріали міжнародної наукової конференції "Семантика мови і тексту" /13-15 жовтня 1993 р./ Ч. II, Івано-Франківськ, 1993.-С. 170-171.

4. Історичний аспект дослідження абревіатур власних імен в

німецькій мові //Вісник Харківського держ. ун-ту. Харків: Константа, 1995.- Вип. 384(Т.2.): Проблеми мови та мовленнєвої діяльності.- С. 168-173. .

5. Типологія утворення абревіатур власних імен в німецькій

мові //Вісник Харківського держ.^ ун-ту. Харків: Константа, 1995.-Вип. 384(Т.2.): Проблеми мови та мовленнєвої діяльності.- С. 173177. ' , ' / ' ' ' •

Annotation

Turchiri M.MrStructural semantic and communicative pragmatic peculiarities of abbreviations in Modern German.

Dissertation for the Degree of Candidate of Philology, speciality 10.02.04. - German Languages. Kiev Taras Shevchenko University, 1995.

The research investigates Modern German abbreviations as to their semantic.structure and communicatively pragmatic pecualiarities. Structural approach for classifying prominent classes and subclasses of graphically phonetic and graphic abbreviations has served as a criterion in the investigation. The graphically phonetic abbreviations are actively involved in modern wordbuilding. The abbreviations make up a fairly complex linguistic category that possesses such semantic traits as polysemy, omonymy, acronymy and expressively evaluative connotation. The whole number of the graphically phonetic abbreviations acquires some emotionally expressive shades and acts as specific stylistemes that build up the utterance and enables the addresser to exert emotive influence on the addressee. The abbreviations carry out both pragmatic and language economy functions.

Key-words: abbreviations, graphically phonetic and graphic

abbreviations, acronym, expressively evaluative connotation, expresseme, stylisteme, pragmatic aspect, language economy function, perlocutive, illocutive, frequency.

Аннотация

Турчин М.М. Структурно-семантические и коммуникативнопрагматические особенности сокращений (на материале современного немецкого языка).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. - германские языки. Киевский университет им. Тараса Шевченко, 1995.

В работе исследуются структурно-семантические и коммуникативно-прагматические особенности сокращений в современном немецком языке. Главным критерием выделения основных типов и подтипов графически-фонетических и графических сокращений является структурный. Графически-фонетические сокращения принимают активное участие в современном словообразовании. Сокращения составляют довольно сложную языковую категорию, обладающую семантическими признаками: полисемией, омонимией, акронимией, экспрессивно-оценочной коннотацией. Целый ряд графически-фонетических сокращений приобретает эмоциональноэкспрессивные оттенки и выступает образными стилистемами, с помощью которых усиливается высказывание и осуществляется эмотивное влияние адресанта на адресата. Следовательно, сокращения выполняют не только функцию языковой экономии, но и прагматическую.

Ключові слова: скорочення, графічно-фонетичні і графічні скорочення, абревіатура, абревіація, акронім, експресивно-оцінна конотація, експресема, стилістема, прагматичний аспект, функція мовної економії, перлокутивний, іллокутивний, частотність.