автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.05
диссертация на тему: Суд над Сократом в европейской литературе: функционирование традиционной структуры

Полный текст автореферата диссертации по теме "Суд над Сократом в европейской литературе: функционирование традиционной структуры"

Нацюнальна академ1Я наук Украши [нститут л1тератури ¡м. Т.Г.Шевченка

" ~ ОД

и ''' 3 1395 На правах рукопису

Бойченко Олександр Володимирович

СУД НАД СОКРАТОМ В СВРОПЕЙСЬКШ Л1ТЕРАТУР1: ФУНКЦЮНУВАННЯ ТРАДИЦ1ЙН01 СТРУКТУРИ

10.01.05 — Пор1вняльне лггературознавство 10.01.04 — Л1тература зарубшних краш

Автореферат дисертацн на здобуття наукового ступени кандидата фшолопчних наук

Кг!1И 1996

дисаргащйй ü pj/додлс.

Poöexa аиконшш на ка$&др1 Xüopii ха Icxopii caixcwol л1харатУра Чоршввцьксго державного jatBöpMT&sj Lm. идйедьковача.

lia^iiOBl KepifliiHKM: доахор £,1лслог1чаа.. иа,ул, ПрС^.сОСр liOJliiOJ А.Р.

кандидат ("¿Ллолсилчних najxi, доцэнт Хлааюк ¿.¿I.

Ojiuiiiül опонанти: доктор ф|лолог1ч>ых наук, UpO^OCCp lUÜZCJBii Л. С. кандядах ^лолоПчншс на^к, доцеих шалаг1.;1СБ ь.£.

Иров1дна cpraniaauiii - арцкарпатськии державам ¿ливэрои-

хех Ш. Ü. Охв'^аиййа

Захист В1д0_удатьсд Я-З tK/lA-ЬЯ- LJ'ао роад на засдана! снец1ал1зовано1 вчаао! ради д Ol ¿-i 01 при iHcriiTjii л|гератури Ui. Х.Г.ыевчешш иАК У;;р;Паи /¿¿¿001, khib - i, вул. ш.Грушевського, 4/.

3 дксертац]ею можаа .ознакомится в б1бл1огеш. 1нсхихуху л1херахда 1л. Х.Г. шевченка «Au Украпш.

Авхореферах роз!оланий ¡2, ijF^tOU Isdb po^j.

Вчаний секрегар ,> ,

спед1ал1зовано1 ячено*1 рада^аШчеру D.I.

Актуальность те,v.u. -¿¡лосо^оька д!яльи1сть та соо5исга долл Секрага a-í7¿vmt?apnl;; к^льг^р! нйаого часу ичбуааагь. лее óí;ib.4.oi даг;:, '; /is х'Ьть.ш rosj< но зм!о1 iioro oalio-слр;йнлггя'та е«засге-;ц1глмш шдод2ака зиплшсаягь а!чииЯ •íurupoc, алз i rayj, «о ¿soro ,;;соз1д як "л:одера!сгоьки" cpieiíTo^aiioi ccoJiWiosri ctjö икс^альа/м для .сьогодения, лке дочидао'¿'йл.'дсллавг. хл нзо0х1д.Псхь aouoï лара.'ШЯМд ,.шх eejorpcu.

для îcrcpii t {.aocc^I í "загадка Оо;;рсха" заи*дл заллин-лаой ода!ел з дйш'рзль.ыл'адсЗлзх. lípore, ио'храт - цв из х!лька -1!лосс^, цз v образ, u,o ^-якц!сдус в

л^герагл-' apcí.íx'cu дас-я з ¡п:дсл;ыо» гдсдчол!ть i rix а давно аллугае лаео! ыюго, легального дссл!А£заан. '¿шла^сть сй$аэ] '¿окрага xa блс;у ¿coi,;2ia, ловп.>-залах з оудс.ч лад идо, для ruopí'i храд.щЦ.ши Ovaria i оЗраз!в /ГО О/ aicjäüs ствврджуваха <х pel о к i : Искрах - ив лаша порыли еаролаШ»-1<Ил ipiлосо.р, заседаем«! дс ó.asp?Hoi карл, Ьюкдо килуча -"П1»>5ЫШ nur влекла лыил repoi;" /¿"орд&гор/, але и перша uepcojm loTopi ï, до за з ни л лШрег^ио! грададюлоШад! Î. дало.у.у доол1давлшо додас окгогальносИ jj'xoji цант, «о» . пор!вшшо з осЗразиМЛ ^.олылорло-ли^ологНао! та лласие flixeparypiiól гвнезл, отрази !сторлчасго похбд.сзння недо-схатньо аялч(зн1 xeopiea i'JO.

Сбраз- С окра ra та «ошви, Hccia:» яклх, в!а вяст;яас,сга-аовляхь л]дисоло иШсну традиция,/ crpjurypj, ке.\;ллвксшй ааал»з лд(о!.з «врслекгавою ла асдальшз'аввдоянл огр;шидх роз7Льтат!й до -reopi i трэДицШш cükótíb га o¿pa3iB а ■v:üt ou аалсго диол1д;.:елш1. Дсояпшшш ц|в! «е.я лерад^ачаа, ¡;pi,i£ ряду ' чаогкрла;; арюлея, до лшилаюг* а ироцес! ала-л1зу xs:: c...hí,-; ï лор i а, рсзЛзааия гаках осиоиши зи. ааяь.яя:

- 4i гкв госриглчие ./слМсмлешш аонять "лсив" та „ "градшдИ.аи], могил с,,-д/';

- ¿;a¡!ct.v;aJb¡¡o йшииз' ¿оз'йел^лапая J orpjatypl образу Угкрлги "!cí'cp;i4i¡oí яраиди" xa й1^олог1чавх Нашарувань.що

*

дас змогу проел¡дкуватп надэвичайко вааливая процео ai 1фо— лог£зацП образу 1сторичного ноходкешш;

- виявледня р!знах теиденцП; та способ!?. традиц!онал|-зацП образу Сократа;

- ишылвивя та йнал1з основнах чпанлкЛа трансформации образу Сократа та »'.¡отлау суду лад ним в л!тератур! XX от.

••'¡ara та заадашш ;;оол1д'кешш заловили влкористендя досать взлиз ого за обсягс.ч ,\;атзр1ал.у. Ссаоваа у вага акце'н-тусться на т порах античлоот I та XX ст., оси [льни на лр.;кла-д! парыах просл1дковуетьс.ч зародавния та становления тра-диц!йно1 структура, а на приклад! других - иаЛсИльш активна II транс-рор:/1ац1я. ЩосЗ унакнута в!дчуття "лороянечГ в icTopII активно! рецепцЛ образу Сократа, автор диоертац! ! пролонус такой стислил огляд црисаячеиих Сократов! гвор!в "синкретачних" авгор!в в1д Ц1церо1и до Шцше, ззичално, зулиняачись далеко не на boíx, а т!льки на найсИлыл значу-цих в 1деЕно-художньшу план! явиадх.

Р1зно.чан!тн!сть I - головне - р|знор1дн1оть лватвр!а-лу виаагнли аикористання р!зних принцип i в тукового дос-л!джешш. Гак, щодо tbopíb добра вíдомах i неоднпразово досл!дауваних вяникала необх!дн!сть у "зведонн! до сильного знамошшка", тобто в систсиатизацН: ¿ !щшх вяпад-ках.доц!лыша було вдкористання дескриптивного методу чи аиал!эу окролах аспект!в твору.

йагально.четодолог!чн1 основа досл!даошш и i стлгься в розробках чимало1 к1лы;ост1 ф!лосо$'!в, що зворталясь до проблем тсорИ п!знання /в1д Платона il Лр!стотеля до Га-геля и . опенгауера/: серед них - принцип невтручання в ло-г1ку досл1джуваного об"екту, правила побудовл доведения та у;иовивод!в, дотримання закон1в однор!дност! та специ--ф1кац11 та 1я.

Робота виконана в русл! сучасно! ко.\!Пярагад!сг;ти, основа! «отода яко! на;;б!льц ловно прздст.и;лвн1 л лрацлх Д. Д-орГлаиа "Гаор1я лор1виялы:сго плачети л^ер ;t;/p;:",

0. Д!ми Мрзюдшш цор!ацяльпого д^ературозиавс'тва'', ¿,¡.11. Аланией га "11ор!внллы1с лИзрат урсшавствэ". ,

¿к; к ошсрз пы.;:;/ umtü.^vuui.u: тотанозамл лоояшт ко-рлетувазеа ирыкая „я '..' jopti ГСО А.Р. ¿¡оллооа га A.C. Йпм-

Закорлстян!• гикал спрэм! тзорстцчн! положения 0. йвс'ело^сг-ип'о, j. AHi'.'.yiH;j:;crn, l. .¿ургьзсько!, Г. lisj'iio-Küsgol, Б. ujri.ic3a га in.; лргаонузаа^я ü досз!д досл!дзеяь кслкргтнях традшШних рщрт!в та образ 1з, ?д1йоиеши 0. Б!лзцьким,-I. 1?;,'о1пзйн;1, 0. Чорв! немою та ■ ifi.

На.уксдп коппзгр дослЬчдэшш лоллгае з cripoöl иашлакс-пого mpluSKa:: иплдшь; нс2пяэп;и:х з 1у1шц1сауаашш с евроавйсьиМ л1твратур! озразу Сократа ян ¡¡ос1я 6г.сну "су-долях" moiiiaii. ЗЛксукяься i момент.-; лод1бнссг1 a piэеьтс 1'нторпрэтац1лх образ;1 /л 01льлост1 бпппдл!в ца по.юнхитг.сл лплиго.;! lunapfoüry то "сюкет1в-зрпзк1я"/, 1 рсзб1;-пос--тt, зумозлен! осодлслссзлив овГгоглядних та естэтичндх ;to цош(1й р!з,ш;: азтор1в. Влоршз л римдах тесрИ l'CD рз-тельнп проанал!зопако зм1ст лоняттл ".мотив" 1 десл1дазн! oxipe.nl псо:;рэт1вськ1" мотшзя-аитуппП, котипи-д!Г, ::от.;ви-хараятеристяни та 1н.

Певноп и!роз новизна эуаослола Ii са.тм катер!,члом дог.--л!дашня: а.чал1з (Ллкаося! гзор!л XX ст. здШснеиаП впоршо, тлориж попэрздц|х епох роз глянет! щ'д новш.1 кутом гору.

Лраитлчне значащи роботи. Результат доол1даешш .чегугв бути- застоиован! в подальш!й розробд! таорИ традициях chkütJb, мотив!в та образ 1в. Дсц!лышм видабться пнесенчл о;;р?мих лглсяонь досертацП до !стсряко-л!тера-туркурс 1в з aimiHliol та сучас/tol эаруб1лпю! л!терату-' ри. Матер!алд рЬботи могуть лятти в основу, нового т!тера-турпо-'l !лооохоького спецкурсу.

Оииэзп! положения робота апробован! на наукових св-1 парах газ|идрл георИ та Icropll oalvoifol л/тар,чтурл '•!'!рн!нецького ун!ворсйтету, на XXI Толстойських чатаннях

/Гу ibcL.r;;iii ладЛкотдтух, 139S/, на аау::ов!й коа$ереяц!!, ^¿зоа-лзШ 120-р1чч» заслувояая Чор.чгвоцлкого jpHlsapoJsse-ту /4op;i.iли:, 1035/.

0г.\щ7УУ1 роботя. Длсертцц!я склад^сться 5з ьстулу, грьсх роздШз, з;;сяо::1'!з та сляоку -л!херахури /176 яози-

? "JOf.'^Ti обгрулголуеться Gur^a-'ibiiicTb ve.Mil дгсл 1даед-ня,. ¿с^цлшг.ьйя «еха -га эаядання, »"ясоадясься йвтодоло-г1чд!' •?£. .«егодичн! аа:.ад:< ддссрхацП. дцахься огляд зах!д-HoecpojPiicbxoI ха в^хчдзшыэ! лшь1рцт«Ысг.и<я; двхздьй!-«се р01!гл.^а»гься осмола! лолохаияя гаорН Т.7'0 ха o.mi-зусгь ся поляг га ".иоткл". Олстматлзулться разульгахл вир»-шзния проблей iukxx спЬв'днс^энь, яг; "1дезл2заи;л-.гил1-зглЛк", "дрототйп-тлд'", олр^слйоться трудиол!, лог"язаа1 з перекладом далньогроцьхлх xepiiliiii.

Розд!л I. Сократ а алтлчЩц л!?ара?.7р!: традаи!онз-л{зец!л о J за зу та .'.:гх/.зу с.'щ,

В 51 - "¿¡иосо^льяо-ехичаа д1яльн{сть Оолраха, розгля-яута а синхронному ха д]ахрошш; зр!зах" - доскрлптиглю впзладан! основа! отап»; складного шляху, процдансго грэць-ксю i(;! лосо jlcao с га к ом на другу п'ололяяу 7 сх. до н.а.: ■первхЦ в1д "народно! мудрост!" до -paaloaaJibHo обгрунхо-вано1 св!тоглядно1 концеацЦ Фалэса ГЛ1лехського; " to арги'са" - незншцувано мчало, протялеиде смертному л-.атз-р1альпо,'/у cbIxob! - Анаксииавдра; "Логос" як "розеине слово природа" ха д1алекхячна оргач!зац!я протялехиостей Гвракл1га; правила загальноллдсько1 морал! та !дея без-гмертя душ! Шфагора; зачахни монете!эму Кседо'.лна; зале-роченяя руху/яантигеракл1хязи"/ 11армбн!да та Зеноио; де!зм бизпосерэднього вчихоля Сокраха - Анаксагора та In.

Особливо! уваги заолуговують осдовн! д!йов1 особи грецького Про<5в!хдгельства - со$1стд, без явих'"класичиа Гроц1я' так ca.vio нэзроэум!ла, як Слропа' баз Вольте-.,

ра"1. У згаслюдН га Зорсгьб! з 1деял:и co-JlcTia I розгля-дасгься д1яязн1сг& ф!лосо;-а лорех1д1»с1 oncxi - Сократа.

Дясартант зил^рачуе слроби окрэаих досл!дляк!з /2. Джтр.эалъ, 0. Гfгl:í, I. Роханськл;"/ пранязагя значзння Сократа п i от ор: I авроле^оько! ф{лооо.('11 чи нав!ть довести ялключно ,м!;слог! j.'iy гечэзу йОго образу, хоч 1 яазназ сам к т mí >J о л ог i с а ц i I 1стерачно1 достат! Сократа, зумовлело! лерп па лсэ гостов полз«íкоз ul& прахалылкама та яротяа-яикшз киолдтел:, j уаозах ж: о i о?зсровалаоя перш! "сскра-тдчпГ' тзорл.

Азторська оцГша рол! Сокра/а а розлнтку еароявлсьяо! фЬюоо^сько! д./Л"-<л базусться не досл'д? велико! 1;!льлоот1 1 стория о->1 л со с^сышх Tsopia в!д "¿5ота£.!зяки" Ар {ст отеля . до "Icropíi a;:r;raoí есгетакл" О.С. Лосева.

'Сир1м синхронного, д1ядчн1сть Сократа розглядасться 1 л д!ахрзнному tpísi, тобго аа тл 1 таких "эвгордтетанх осо-йлстосгэй загальнолддсько! IcTopit"", як ¿удца, Хонфуц!;;, Згтатустра,'Христос, Магомзт. Ткп6лог!чну лод!бн1сть, що Jo/iye uíx вкаэашии "зелаками реформаторам;;", в1дзначалд Л. Толсто;),'К. Яспорс, Л. Гум1льоз та 1н.

Звлчайно, детальнее розглядщться момента з.1! га нал сократ!всько! та храстияясько! /шлршз - се,л1тсько1/ мудреет!. £!лссо.£!я, рел!гь1 та "латтева" мудр!сть гармон1й-но поеднупться у Сократа в единому пошуяу того, що е . "в!чна 1стина, що е Бог f що поа*язало з üoro природою".^.

*Лосев Л.Ф. История античной эстетики. Софисты. Сократ, Платой. - К.Искусство, 1У39. - С. 14.

^jci.ifKM^) К. 1Хе Ф'ол-ietv PÍ'llCo.sobUew^ IM fWdieiv, - W\. '

°Гогвль. Лекцлл но истории религия // философия ре-лигял з 2-Х тт. - ГЛ.: М.- Мысль, 1976. - С. 2iy¿

ГлиЗаиш лричана суду над Сократом власно й полагала в тсху, чо в!н тлагавзя виводатд люр^льн! залолд, одд-реачгсь на "мудр!сть не в!ку цього, ин! вслодар!л цьсго в^1ку, и,о гднутъ, але Беку мудр!сть" /1 Кор. 2. 6,7/, будучи, сл!дй(. за Геракл! том ! задолго до алоотола Павла, твердо паре;:спаши, то "ладив - дочасие, незадаче к - в!чие!" /2 Кор. 4. IБ/.

"2 - "ло.мод1я Ар1сто^ааа "Хмари" як "релетш^я" вторично: о суду над Соарат:".

¡(а Велик! ;исн!сИ 423 р. до и.о. Лр1сго£ац прс-дста-вда перед глядачама та 1 нет игу тел: судд!в кюед!» "Хаарл". ПостаьодКа стала перс.«м - покя до ояо1олог!ч!Ш - судом над Сократил. Apir.Tci.aHi3 Сократ - це зарозул:1лд,.; гче'идй, з<з>:Плгл", вавчехлш безглуздхх пробле;.:. Сл1д заула..:;: 'л, що ДЛ1 здорового прагматичного розуд:у аггачдого селядида-, чи! 1итересл I представляв Лр1сто1:.ан, л!дгл!стачй1 екзврс1си ' ссф!ст1в-та 5янйЧбнолог1чй5 дрсблелы Сократа мало чаи в!др1знялиоь в!д вд«1рмваш1я бло.дшого стрпбг.а чл рсзв"я-залня пата дня, ли сю частидов т !ла адддть ка/ар. Голоан! я Сократов! пгр!хи" полшдогь у тому, що'в!д не вдздас за-гальнолрлйнятдх бог!в, а моллться Х.шраа, Хаосу та Яздку 1 * вчигь юнак!в ввдаватн брахшз за правду та ¿щьковув и на

багьк!в. Покарання за таку д!яльн!ств .чоае бутя т]льйи од-ив - смерть.

Через 24 роил л1тературне обалнувачешдя траиоХормусгь-ся в юриддчне, а впрок, зачктандЯ л!таратурно;лу дерсонаже-в!,'пяслу;;ас рва льна !стордчиа особа.

;-1а1!«е весь §2 присзячэниЯ як смога ч!тг.1шому розиаяу-шшнш в структур створеного Лр!сто,^ано1у образу Сократа "!сгорично1 правда" та "хтоегичних вигадек".

Осдовшш тут с питания: чд-лшв праве Ар!сго£ад побра-зкта Совята "головши <у>1Лсто.ч", коли в!доио, ко !иторяч-и»Ц Сократ протягом усього життя. нссл1.:;овцс вистулал як головни},' ворог соф!ст,1в? Ти,у, б!лы.е, ще ставленкл до со- .

$loxla Лр1ото$ана та Шазтсйш з ХоеноХоягом було практично однакоиш, ставлешш ж до Сократа - д!аметральяо проталаж-

Авторитет Платона змулуваа псревазау б!льд1сть досл!д-ш:я!а рсйата диснопоя, г, о "воя д!я /л "Xv.apax" - О.Е./, ааск'лькд вода стосусться Сократа, булз з!ткааа з иайзухва-л!шо! брехя1"А.

'Одйад ззертаяня до часельнах антлчдах даерел да с з.мо-гу пореконагкся з тому, ¡до в ApícToJana було чимало п!дстав ототоанюзата Сократа з советами. Явщо зробнгя поправку на нзодноразово доол!дж^пу гротесков!сть в зебраяелн! героя в давиьогрецькИЗ комедП, виявлться, що в "Хмарах" не так ужо ¡i багато "зухвало! брахн!", i нав!ть.31льао того: комед!я ApIoTogajfa базус?ься не т!льки на "з!рносхоплыйчол:у I но-ти!шт1" /Шашо/, але ü па глибокому розумЬш! поет ом сучас-HOCTI.

Благородна мага Сократа вивести AQIna з морально! криза из ц!кавяла ApIcr&Jaim, ¡loro ц1кевали надзвичайно блазь-к! до соф!стських метод;;, за додомогою яках. Сократ лама-га вся це зробита. Така позиц!я Ар!стс;}ана особливо зрозум!-ла.'якщо врахувати, що свое! мети Сократ не досяг. 3!н зробйз-для ioTopil значно. б!льше: вГдкрив тип "теоретично! люэдни", тобто своер!дпого митця в,;шуц!, для якого радletь п!энання жаття стае важлив!шсю за сама гиття, та поредчув мораль монотеГстично! рел!г!!. Ало це було не подоланням краэи в мехах клаелчйого грецького духу, а якраз влходач за Лого меж!. Мабуть, найц!кав1ший парадокс в жятт! Сократа в тему й пелягае, що метода, яками в!н хот!л урятувати Аф!яи, не могли цього' зробити ni при яки! обставших, I першим це зрозум!в саме Ар!сто$ан. Гегель справедливо т!дзначип, що ком!з:л "Хмар" базуеться на тому, що Сократ

*Блакки Дк. С. Четыре фазиса нравственности. М.: здание M.D. Клгокина, 1905. - 0. 135 .

- в -

"сво!ми моральней. зусяллянд здМснюе прогалекне то.«.у, до ' чого'прагне"1.

грак1з uípa г отарах doria, слухкян.'сть д^рвд законам, вст..,;!озлоплл] богау.л, та notara до старших як нооПв дього закон/ булл нерозд!льнилш частинамк единого деркакао-го порядку. В1д1:ов1дно, пооягашш хоч ;•._. одну ланку ру/.ну-валл ц!лу систему. Лкцо щз згадгтл, цо "Х/,арх" булл каписа-«I до ткрапН кр!т1л,- зради АякЫада та суду лад ücxlnoM /бс? трос - учн1 Сократа/, зал;дасться сл!до.м зи Гегелем "дизуватись гхибокодуыпост! Ар1сто^нщ, котрлл розШзлаз негатизну сторону д!алектикл Сократа i з образ ив I: такою апеанеаол рукою. Бо вир!шеная при .метод! Сократа за над переноситься в суб"ект, л coalcTB, а до останая дурна, завздк поаи на позторааатись 1стср1я Стрелс!ада'"'''. '

' Огзке, Лр1ого^ан на без п1дстаа вважаз Сократа советом. Бизнавли ;к üoro таким, ц!лком ;юг1чао було, створюючя образ. Сократа, скорястагяся, окр!м .характерного атгвч-но1 комедИ мот оду "зворотньо! 1дбал1зацП", i иайлт.сст1-■ шш.; методом тия!зац!1, тобто падаги ¡;o.v,y ряс 1ешях ccjjlc-т1в. В результат! отрдмуемо образ, що а деталях, звкчайнз, в!др!знясться в!д свого 1сторлчного прототипа, алз Bipao перодас суть íiого pyííiilBHol для патр!архально! Гре»',П д!яльност!. .

' $3 - "Аполог!я Сократа як жанр та як одна з теиооло-г!чаах завдань сократачних д!алог|в Платона'ü Ксеао.;,онта" -лочйнаеться з огляду еволюцН грецького закснодаясгла та рол! поборника справедливост! Сократа з перетворенп! суду з гаранта зяконноот! на свав!льнэ збхгозисько. Скептична рефлекс!я, що не зуплнясться ai перед чим, рано чи гПзко мусила засуан!ватись I в божественному походавна! закоа1н.

^Гегель. Лекций по истории философии // Сочинения'; -Т. 10.' -,М.: Партиздат, 1932. - С. 71. ^Там же. - С. 73.

По Л11рI того, як ,ч!ф пабуваз алогорлчкого наполнения, закон втрачав рел!г1йлу основу: мойка за !нерц!ею продовау-затл дотс.'мувэтксь об?лд!з, ало ваако лримуслга себе под{-рдтя в те, то олзгсрН здатн! зстаьозлшатд закона.

Перла псо\из.\:е /:;оправка до закону/, арг&няга яарод-кш зборамк, була лочаткач кПщя а-1-1исько! закоааоот!. За кадз?ичаляо короткий чао парод усв'1дс.\!яз себе за::снствср-цем 1,. як це л такдх западках а1д<$^вссться, дол!л. справ?' до абсурду. "Демос", лозбазленяк рзл!г!;;но1 /та л схигсь-кс'/ морз;;ькост!, яаретворювався на "охлос", демократия -на'охлократии. Еадто сузоро за)Ю<$!гаэчи культов! оссбис-тоотГ, а-Ъ1таи досягля культу ¿итовпу.

В таких умсвах 1 з!дбуаоя рвальи;Ш !стгр«чшй суд лад Сократом, який нистулле 1нвар1антои стосовао вс!х л!тзра-турних тиор!в, в яках реал!зузався могла цього суду, аоо ж ц1лин блек иоа^язааих з судом' аю1ил1в. Перш! з з!дол:лх нам .зар!анг!в, як! згодш на б? ли значешш |,с:1е0т|в-зрай-к!в", створен! Платоном I Ксено^онтсм. Дасертакт теркаеть-ся юта имя про те, чя'а Сократ б!ль,ле В1дп0з!дас своем? !стсрлчцому прототипов!. Пор!вняльний розгляд текст ¡в Платона V. Ксенофонта, а також праць багатьох досл!дник1а, дозволяв зробитя виснолок, що ов!дчеаня вс!х античнпх ав-тор!в /у тому числ! й Лр! стогна/ заслуговують на пеан? дов!ру й ж одна на абсолюта?: но менш с?мн1вы1.ч, н!ж с1льськогосподарськ! пролоди Сократа у Ксенофонта, вида-еться, наприклад, -лрипущэння, що сама Сократ буп авторам тоталитарно! утоп!!, заародоиовадо! в "Держав!" Платона.

- Мотив суду над Сократом вт!лений ? Платона я Ксенофонта у творах з одиаколою назвою - "Аяолог!я Сократа". Мо.ча йде про суд яд мотив-сатуац!ю, в магах як ого реал!--зуються !нш! мотива, але який сом с складником блоку моти- ' в'1в, пов"язаних сп1льноа статною темою.

Характерно, що обидва автора усв!дсмлгаоть мотив суду над Сократи.' са.ме .як мотив, як частковий випадок юридяч-

- 10 -

ного суду дзагая!, тобто ¿ор.;:ули,' заздалеПдь в!до;.:о! ч;;-тачев!, що дозволяв, заллшзчи з контакс-г! тяяоаз, акцец-туватд у лагу па ос облив с.\:у. TiuioaJcrb снтуацП уов1даия.ос ü ca.« С окр*, г, но-::; говорить, ¡до зуотр1ао?зс£ ..'¡а гол:у calci "э Палааадок SS- з А/лтоу, синс.\. Твламода, або ад з к;:-иоаь fa' да:з.-Нх, хто загянув жортлоа нэп.jводного суду"1-.

Анал!зуютьоя im;! ?радиц!2до оократичи! кол^д-ои-туац1 i, лш\Ъд--д1 *, .чотява-йозлияня та аот.'Ш'.-хпрактердсги-ки /лбра: за вое "!рон!я" та "дел; он"/.

• Досл!д-лення сократдчиого. д!алогу як жанру, е я1;о.\;у дродожуеться захист Сократа, эначпол м!рою опираешься па детальн! розробки М. Бахт1вд /"¿аос i роман", "Проблалд поетакя Достоевського"/. Сдидо, з чк.-л у М. ЗйШда лоч-.-.о погодиглсь, цв догляд на сократдч.и',] д!алог лк вгиошчдо яне-{аторлчнай atanp": "В1н виростае на ндродно-карла:-.} HÜ1 иен021 i гллбвко проднятЩ! карнавальна* csixccnpinümi-тя.'/., споблнло, звдчаШю, на усн!й сократfscbiiifi eva/ui свого.розздтку"2.

,Алв справа в тому, що asb hs з'дас.»:о 1 nlkuta не -••üas-мо, ядам точно був сократлчниП д!алог на ycnlii сгадП сво-го розвитку. Б!льше того, якдо б на.« нав!ть вдалося про це д1зшшюя, все одно .'<юву дро сокративши д!алог як eta; р .•Ложна вести цочшшючд з стад!! дйсь,'шзо1 , тобго з Пясти, у якого десять в!дчутшш з самого дс:атйу був- зплив лк риторики старших со$!ст!в,'так I максимально.jiorlsosanuro ф!лосо;£съкого методу Пар;лен1да, що м!г варостати 'на rj;iii завгодно основ!, окр!& народно-карнавально!.

Заворшуеться розд1л оглядом трансформации яких зазнав сократичний д!алог та продукта üoro роздаду за б!льш и!к двотисячол!тню !стор!га свого |снуван1ш.

^•Платон. Сочинения в 3-х,тт. - T.I. - И,: Мысль, ■ 1968. - 41 В.

^Бахтин U.M. Проблемы поэтики Достоевского.-4.1.: Сов. Россия,-1979. - С. 126.

Розд{л ¿. ïoi-ooïH аклпшо! зешздцН обоаз.у ra i.rbioao;,i 'i Соккиа в1д Ыйеоона до

JepjxU до роэглад образу Сократа а нов! часа ввиш-;ляви£ баз зупашш - зссча б ксроткочасно! - на д!яльнссг1 рамського оратора, по,'г-ичного д!яча та ^¡лосо^а марка Тул1я Щцерона /106-4^ pp. до н.э./.

Щцерон, як правило, не аизааеться серйозиам самосИй-шш мисдителем. à той за час ваико пираоц!нити i;ого роль а палулярцэацП грецько!, 1, зокрема, сократ1воько! ф!ло-ooiii. Через лосереднацЯао Щцерона Сократ був спрййнлтий не т!льки дави.!« Рямим: як в!дшо, "3!дро/ -.виня було перш . за асе а!дродаенням Щцерона, а п!сля нього i вже завдяки йому - iHüioí класачно! давшши"*. tia исновнях моментах просв1тагелАсько1- д1яЛьносг1 Щцерона i зуляняегься диоар-тант.

Ирац! Щцерона сухгево аплинули на творч!стъ н1дер-ландського гуман!сга ХУ-à/I ст. аразма Роттердамського, ■ який буи палкам лрахильнлком 1де1 гармон!Еного розватку особисгост!, для чего взажав за йеобх!дне поеднувати христяянську любов з поганською мудр!стю. иого "liaoTaHoaa християнського BoiHa" являв собою "опробу лредсталати ового роду мастецтво доброчиняоет!, як 1нш1 дають сукупне тлумачення окремам наукам"^. Тобто, по сут!, Гразм продов-жуе розгляд егично! категор!!, яяому Сократ прасвятив усе життя, т!льки на в!дм!ну в!д'Сократа вважас знания хоч 1 нэобх^дною, алз на единod яередумовош доброчиняоет!.

У творах ¿разма Роттердамського ч!тко розмежовуються два погляди на Сократа. Перша т гак он мовити, ао!сго;;а-■ ' н!вськай - вт 1лэннй в "Похвал! Глуяот!". Другий - аполо-. гетлчиий - якого, без су:ш!ву, дотримувався сам Кразм,

•'■Цит, за: /гченко С.л. Цицерон л его время. - М.:

1/1ысль, IJ'oo. - С. 326.

?

ЦиТ.за: История всемирной литерттуры в 9-ти т. -Г.З. - »¡.s Наука, iib5. - С. 167,

k

— í¿ —

найсИлыи ральй.-.но виявався я д1алоз{ "¿лдгочесхлаа заотхл-ля", зноау а тали арлсвячеао^у ¡деî цосднання лслдисько!

4 та ХрИС.'ИЯНСЬКО! ДОбрОЧЛпг.ОСП.

ломдо. ayjfeiío "^«лагочесхаве заоПлля" нагадуа диалога Ллатона и Ксено^онха /пари за все '"Олмлоз1 oaKV та.'Туску-лавськ1 бас1дк" Щцврона. '

Ца ж традиц!ю продовкують i д!алоги "укра 1нського •Сократа" - 1'рагор{я Сковороди /I7¿¿ - i'/äV. Odaa aatouo-üacia - "украiаськил Сократ" ашшкае не'т!лвк^ i не of |льки зовдшхй зЮтавлюваност! величин, яхшд е Сокраг Г ■Сковорода в1Д1Юв1ДН0 у грецьк!й та укринюькК: /mzpue -слоа"яиоы!.{/ фхлосорИ: вола базуеться'на лодМкост! cuî-тогляд1в та ciiocoöia няття двох ..;дслихел1в.

В дгалоз! "Разговор, аазывйаад:: алфавит; аы букварь мира" розгортасхься аде знакомил йотив-сцгуаЩя: за xp^aa-зою са1врозмовшшг заертайгься до ар,ылад1в антично! ¿уд-рост i, яицо вода ad сулеречихь ocroai.

влизькЮхь Сковорода л Сократа иросЛадлоауеться на лри.;дад1 caiBaiflHOJcmui хдеi "сродносг!" та явища сократ i псы; or о демона. ■

дисертант звзртас увагу на валику к!льк1сть у лУ^-X1Á ст. незд1конеиях задум!а наплсаги tbíp про Сок>ига, виьченая icrgpii я!;их /задум1в/ мр'^е аиявигись ду.ле пленим." • . •

Ира цьому мова йде не про так званих ш;илмеаник!в другого плану, а якраз про таких "л!тератураих тигаа1а", як Д1дро, Вольтер, Л. Голсхои.

шее говорилооя про'суд над Сократом ян мотив i як ел-, жетну тему блоку мотив!в. Треба додахи, iAo icxopia слрил-няхтя жигтя 1 д1яльност! Сократа - це такод свого роду безяерарвний судовий процес з динает1ями ярокурор1я .уа адвокат!в. "

ivlaöyib, найвакче на цьому суд1 визна чихи позиции, данського'"иоета в!д ф!лосо,[.П" С. г/'еркегора /ibid -

- -

16оо/, якай ставил проблему Сократа як проблему са1аа|дао-шеаня заан!Ш гЛри, атака ралшх а лсятаксх! слое! ос-ротьйя з ¡сторлчнл:,: х^иохалястаса -ссеку лязманов £!Лоео-4-1еп, що - з цьс.у.у К"еркегор Оув яцрзкснанкл - слрс.«оглися скасуватл ГхНбЛхи, 1 лрасха, ¿;дучд ¿т розгляаухал ыляхом поадпалня аагично! ха хрисхшнсько! мудреет!.

л"еркзгор добра рсзу.уцв, ¿.о сГсло-уачл вШу Гвгэлез!, • а!я вяс^упаа претя лацого здобутку, як ого лодетас зд;,тае досухгта.аласяа^а'силам, - едя ост! рсзуму ц зтяки, 1 в,о р^рссйв»«хааяяь :;нал!з шляху, яролдеиого спедулягллаао ¿л-лосо[Лсо, ае м|г яв 'т.-лаесхи до Сократа.

х'озрйа з аарочваоа РеПясо Ольовя яаОуа у. св!домосх| К"еркегора масштабу асесаIтдьо-1 сТорвчиоI трагвд!•.!.. "ли-цар сам с.¡ре чения" Сократ га слек'уляхазна досо Д, озбро-е»1 лог! чаши законами, ¿шкуть повеялга цв трагед!». Але для того, ь(0б повернул: гвПау, яогр!бна як!сло ¡аиа сплавала Абсурду, сала "л,л;аря ц|ра" Авраама.

ироте, лосгаваз^а пнхаИая "або-або", 1\"еркегор так I аз з;Ш* пралаяги остатсчаого р!шеаая. Складасхься вр<аен;ш, цо, кздарчась з об Наш Абсурду, а!а заляыае для себе за-г.асшщ шлях в!дступу до Сократа: якщо ¡¡в вдасгься поверпу-хи Рег1ку, доводиться арамати В'Нхи егяди» якщо не вда-сг^ся охахи "лицарем в!ра", котрий дозволяв ооб! маслати а катеГор|ях життя, гроба поавргатись до "ляцаря самозре-чеаня", когрий мкхв хоча б*кити в категср1ях мислення.

Лякорастоауючя б1бл!аиу систему образ!а, момна ска-' заги, що Сократ вШграа у дол| К"еркегора роль злНя, ядна,а1Двврхаючи людину ,в!д дерева жигхя, пропоауе Щ ял!д з дерева Шзаалня добра ! зла. Добре уса1до.члюючя, Що через знания атрачасться свобода, Ю'еркегор оголошус в!йну ас 1м, хто "знас", кр|м того, хто сказав:. "в!дкришься у аа'о оч!, I ви станете, як Бог, що заас добро 1 зло"/1;Л. 3.5/, - кр!м самого Сократа. '

На це ь,дванився через чаерть сгол!ття Шсля с;лерт!

- 14 -

С. К"еркегора н!мацький ¡¿Л долог, ^¡лософ i лоет i. Шцше /1844 - 190С/, який з "сократазм! морал!" побачив початок CBlToao. о декадансу.

htiv-a, аезва;;;аючи па вс! лрог,;р1ЧЧЯ, характера для р!зндх етал!з iioro'тлорчосх!, все .лигтя пословно боровся з мораллю як проявом запопаду , культури, а значить - а Сократ:. Аристокрихачлиа смак й!цшз на :.iIr влбачита Сскрахо-bí п1дм1ни лигтя спробою ,;ого лояснита, nepeaoüici'ii за до-ломогою д1алзкт;ши доступною .ксилозу мовою. b СскраИ tílu-ше бачив "блазня, що ваклккав. cepiiojae стаюлеаня до себе'4 длсортант детально ашШзув зсоражену tilica £• "йарод-Kouul храгод! I", "Сух1нках |дол1в" та |ыйх творах рул-н1вну для гра^1чаого м!фу д^ялыйсхь Сократа та основьих чинникШ цього руйнувааня - Д1йлек1,ичао1 Ipotiíi xa демона.

Разом ü ход, не и опт забудаги, '¡до'гИцие виз навал Сократа "шзначам ла^и! культура", /¿аслихелем, ^о вiдарив "Ьюхлнкх «ayi:a" i зум1в, керуючась. ¡..им 1нстднктш, не т1лы;а лага, яле а аомархл. "Го;.:у-го, - ibue Шцые, - сбт раз д;.:.;раачого Сократа як ладана, що знаниям i доказав! зв|льаилася в!д страху c..;epTi, с вдх з гербоа на ло^-ол наука, якай аагадус кодному про Ü лрлзначення, а- oiao -podara для аас зрозумШш Юнуваийя i хам iioro вия^долу-вага"^. . '

Рс.зд1л 3 - "Грансрормаци образу Сократа- та суду над ним в л1таратур! ¿X. ст." - ирйсвя4ваиИ апал1зов! таких TaopiB, як Новела Б. Брехта "аоранлай Сократ", ол од i Дания У. JíapiiJ "Сократ в' ГельсГши", намнет д. ^арналюо "Справяня аполоПя Сократа", "пол!сть в д!алогах" ¿.Рад-

■Цшцше w. Сумерки вдохов, илл как .¿¿мосо^схзуых г.олс-ха" // Сочинб1ШЯ в 2-х тт. - Г.2. - и.: аксль.ЬаС.^.ооо.

^Шщше Ф. Раздавав трагедии, ила аллинсхдо а посоа-мазм // Гам же. - Г. 1. - С. lio.

- 16 -

з!йського "Бас!да з Сократом", ролшни Л. Ъдленотена ''Смерть Сократа" та И. I ¡л. ГоааШв "Сократ", а талон но. г ела укр'Ияоышго тюьмвшшт а. иуайвтшш "Саарть Сскра-• та". .

¡»(¿¿¿ла Брехта 'ти олсг1даиия ли^н! рсзглддаэтлсл л иор1лкяшЛ. 1х лоеднус дело апокриф!чде етлалааад до аред-л;зту эобр&ленкя /Сократ "дегсро1зуегься"/> що, одаак, ще. - на дозиодла голорлгд дро карака-ГурЫСл'ь ча лрс^лниц!» образу Сократа. Тон, ооарають ангора,- [роШчнии I а

же час добризичллвдд - пугадуе тон розмов самого Сократа < пэредаядх Цда-г-.чсй 1 {Соено^ош'ач. Оооаз насовав ам-б'лалздгаого ззучання: ф|лоооф1я пэедауаться в ¡;огз меаах з народ ними заОсбонамс, раса "васоко!" ов!до./.оот1 - з расами "на1нно1".

¿лзг.т шПвпо! св!домоет! дооягаетьия Ьрехтсм за ра-хунок "закидайпя" Сократа до чу.«о1. для нъсго сйхуацП бою. А;шох1дь дисергант зушшясгься й ВД тзор!, що здШспил на новелу ¿оехга безяосоредд1и вдлив, а сама - на граП-комндП Г. дадзера "дрятованнй Алк!в!ад"./ Лард! ж вдьо-ристовуа традвц1д1шм /алз не для "сократ 1ана"/ йохив ча-совО-лросторового и^ренеоення. На!вна Со];ратова св!до-м!сть зШграе в кого одов!данн! Скиетоутворюючу роль.

Так!; на дерши!) догляд, р!зн! образа, як "!доальнШ1 ф!яософ" Платона, "кремэзний чоботар" ¿рэхта та "всохлий д!дш" Ларн1 при глибшому анал1з! виявляються под ¡6 ним а м!я собою як носII "безпорэдно! мудростГ': Сократ на суд! впгдядае таким же '"на ¡.пням", яй 1 в бою з персами чд на вулицях сучасного Гельс!.чк1.

11росл1дковуегься в роздШ 'й генеалог!я образу ЯсаТЬ-т1дпи, що зазнав у л!тератур1 XX ст. найв!дчутн!шо! традс-формацМ: вс1 розгллнут! автора зд!йснюють сдробу йиправ-дагй, або хоча' б пояснити поиедНшу "иайсварлил!шо1 з ж!~ нок" умолами II 1снувашш, як! завдяки Сократов! б^ли вкраИ иосприлМипями, а Л. Го«ан створюе яав!ть своер]дпу

- lo -

аполог!» iteauxlana, до ae дизио, ариховуюча, ¿\o ata лри-цюяаа над романом сд1ль»ю а дружино» .ирославсю.

11алтушща сб"ект досл;даецал - аолела-па«:рлех /з ло-Пчаим jiarr:4occu на "лам.^-лзт.!"/ ¿i. ¿араал!са "оправкая паолоПя Сократа". •

• йвлчаыс, почлаалча з atuaiHCuTi, .-ожел,' хго иаоаа upe Сократа, схвор^вав образ "свого". але вое-хаки (;окра-*а. ¿аряал!о а!дадм»е.!люз!а а^аадолодхбноат!: члм дал!, там зрозу;.!! л !uoí) стае "сучаси1ить" и его героя. ¿ зга лиоь-мбллкка - довести нообх!дн!сть сод1алi стачной ре,.слюд!! а Грещ Г. аля дього «сана аикорлстатл и авторитот Uo.^pava, яклн в ¿¡ого хвор i весь час гсаорахь з.аиссгя ла ох&Лххя: .,в!а набуаае tвторичного дооа1ду оараал!са, ал.; разом з тлм 1 üapaajüco^o'i "мудреет 1".

Ссучаснення образу.1стордчного походлелня е для лгге-рагуря /особлаао ал сх./ являем законом !рним. лрохе, здИю-яюаахись аоао моде ло-р13Ному. У влпадку J3 "Ояра.'кньоэ aao;ioficii Сократа" доводиться констатувата дрямолПШ.йу /щгб, не сказати аульга^.ау/ однш1ра!схь' образу, яка зво--дпть нан!аедь acl яотугя Ьараал^са <51льш-меиш гармонично -поеднаха художа!схь з лусШцясхячнхсгв: в результат! охри-муемо одну злободенну нублщистику.

Хиакшй приклад "змПш акдан'Лв" в lcropt! Сократа дэменсгрус HoaícTb в д!алогах ü. Радзхнського. "£ес!да з Сократом". .

Г1ансфсрмац1я, як ми яареяоналися, може досягатись I за рахуйок.перенесения героя, до чужого середовища, на яке йому доводиться рехрадиц!йно реагуаахи, I за рахуаок аико-ристаннй /в ¡дкрлгого чп завуальовааоГо/ храдицЩногс обра-»' ; зу як об"ему, якай автор наиовнве власним bmícxom. Рад-з!яськяй. навпаки, майке не зм!нюе розмоа Сократа, шднай-дених в аатичних хаорах. Грансформрц1я ж досягаехься з:-, рахунок композиц11Шого розташуванкя матер!алу, лке набуаае цеяхонноГо характеру: Радз!нський "шлатус" даааьогредьк!

- А? -

тедоги 1 в межах миъииьлтл схаидого часоао-лросгорового конгацууя? "злавав" найШлоы в&ллллI"¿шшхии", в результат! чсх'о Югбрдчиа та ссоблсха доля Сократа 'иосга лть перед глад чел; /чдхачем/ у ксидслгролслю./.у дллщд!.

алсортамг дсол!д,;:ус -^.¡ак, якл.ч члном трипсйс^сзаниа Радз1лоьклм суд «ад ссдраток влязла здагя!ст"ь лроедтуаага-ся ¡¡а "«(Зиравсдь! суд:" оучаСйССЛ га да ценхралвау для хрлсхдялсько! сл!домосг! !сгорлчау гхагвд|э - суд аад лрлсхом.

1,,г„-рзо до тра;ил,!;:алх сас8Т.1в та образца у тлорчос-т! ¿рехга, Лар.'^л1са. гадзЩсьдого Суз лосгШша. Це ж стосуетася й аз1'ср1в да ох розглянухих в робсп рошЫа л. .иллолстияа /"й,:арть Сократа/ та 11.. I ш. Гол;аЛ1В /"Сократ"/'. Лор!вяяль«д.. аиалхз цах рааднв дозволяе сказам, що за багатьма 1±,ор,-/.ально-зм!сговнимй лсказя;:ками вони утзорюгаь антитезяу лару. перс за все це лиявлястъса в охошмах иисьмаакдкалп "часоло-просхоровлх континуумах": Д1Я раедну ыллеасгена ыдбуааеться г л.,1яах прог«гс.м од-н!е! - остадньо1 для Сократа - дооа; д1я роману Го:,;ан!а починзеться в дбнь народаення Сократа ! зак!нчуеться л день ¿¡ого смерт!, тобто охоплюс весь жяхтсвий хронотоп героя.

Звичаинс, странней, навколо якогс розгортаюгься аодП обох ромаа!з, с образ Сократа, але засоби розкрктхя ивогй образу в них заову к дгаметрально протилеяш!.

¡1а думку Л. ¿.'ллвнстена,. л!таратура - неунвредяена, а!дчуйена Пх^и. , 1 письменная повинен пропоау-

вати р!зш ¡нторпрзтац!I одного а того ж образу, й роман! "Смерть Сократа" ¡ииенсХен ц!лком дохримусться декларола-ного принципу, зм!щуючи кути зору ! аисуваючи р!зн1 вер-' с11 одн1е1 подП, що, хоч ! э яевним застереженням, дае право гозоритй ¡1ро к!лька транс(|,ормац!й !нвар!аату а межах одного гвору. Мого Ы(!>и.(/х. р!вною м!роы дозволяе заловлювати зебе 1 противникам ! лрихильяикам Сократа, а

- 16 -

г см 7 час л! Ьбзднуаачев! ..¡елэтов!з лшгляду .якого и описуе Юллснстеа аса, щс стосуеться власне суду, йсго крлхоаанах ■причин .а касл1дк1ь.'

На в|,чИ1ну в!д роману .1. «¿лло.чстена, та и. Го мани ле прлхоауки'ь сло5г сил!;их1й I лротягок усй&Ьо твору вро-полудть читачаь! Одну правду - дралду 1хнього Сократа. Л|ддоз1дяо, сд.!вз1диовоиня позитивных Негативная рас в Л&ыис пороолаасх ирл«о залажить в!д того, васк|дьки позитивно ча негативно ц! персона*! слрикмають Сокрьга як осо-бис'^сть та :;Ллссс*;а. •

Гололаа яод1я а жигт! Сократа - суд - сгае а голсв-ноа.лод1&о роману. '¿т!м, доведаться г.&нстатулата, що аыр-с!я суду, залрололссана Гома лама, ааглдцае, х"жо кааучи, кепереконлкао. Судд!, як в!домо, - цз народ; п!дсудивй, як ствардаують Тамани, - улюсЗленець цього народу. Ьа же чином народ засудагуе до с.«:ерт! свого улвбленцк? За Гомпиа-щ, д усьсму лануаат! калька аег!дник!в: Ан!т, ¡лыат, ¿1-кон. ■ , '

. пояснения для такбго явно невдалого худокньох'о вар!-шешш досл!дник знаходить т!льки одне. Автора сам! зага-яяють себе а дялему: влходяча з аласнах симпатии' вони не можуть"доаустига, щоб "нарсдний ¿¡лосо^ весело! вдычГ' бул хоч.з якого-нибудь догляду алнувахам; в той же'час, як соцраал!стл, Томана -не можуть зробитл нэгативчшм персэал-жем аа^од, "домос". Нема'е сум1иву," що причина тако! роз-станоаки сил красться в о^щПш1й !доолог!чи!и 'насХанош: И. Томай надто добре 'вавчав аатачн!сть, щоб не знаги, що йем!стокла,. завдяки як ому Аф1ни стали могутаьою морс;,кою Державою, вагяав з р!д!шго м!ста самё "демос", як 1 канув' до в"язииц! Ф!д!я, вигнав Анаксагора, зламав жигтя аалта-ла,-оьйт!шому'своему полководцев! Алк!л!адоа!; засуд^до слерт! стратег!в, як1 виграла АргЫуську битву. Лерелп< под16пах злет!в у д!яльност! "демосу" мСкна продовжулати до неск!нченост!. • '

- rJ -

к робот i тала вмк мотав як "Сократ -уха",- особдг.зо "Сякра?'- Л.-иток", та ¿¿»-.очикав::;; л:сгяв "Гйлы'с-чого Сократа".

?о.?,-.1л 3n^ípu';/c¡T":.'j.¿ ;иоссяп у. ..¡^когака "чйерть CîOj'.p-aïJ.", ¡;orp;.:í, до ргч!, в породаов! дс ро;<аау Го;.кш1в ко:.;;: "à из «а»; иогодлтлсь з ,;озе.;!Ш Гонаде:.1. тп ..шросяалс» Ге;,.ааоао;э, äki зиалыЛ^оть Сократолях i'opoi'ia J'íлькл а;;.л, др!бдд..:а i бру;.иш..;л"-.

.ó. i/.yui-.Oi :.к oJapae iaau; jcjy.\ii;04i:, цо ,'.:átí

одразу з т.:.Цх-зд1ео ¿cicl, ГредН, a 'не з кур;;езьлг.1 ¿.¡ладком адиэго Compara, еар;;чанипл;'. ¡и,.;;псга обвлдуаач1з та лд/нл-•••сю суд у. ¿аг^л^-ау 1дэд та ору иосио. пор-здохи. слсзгьш Гегз-ля, з иэгляд/ .:каго суд ¡ид Сократил засз!тлав боротьбу дзох право...; ipaax сал: "оаиеогвелаого upaaa, аа 1шдх ззд-«ala, закола яках тогаии з солёд та;;, хго в дйх лызо, лЛ у ûBOï;; cyraocri; «a ¿;o,«e:.;o абстрактно ааз1лтя цв otí"e;t-raEHoJ слободой"; та "длстЬчьки г. божественного црава vai-догост!, прав." Заааая або суб"сктдэно1 саободк; цо - ил!д дерева п1знандя добра I зла, тобгс! черна,очсго з себе розу-;jy, - загальнал ¿^'ныаш ф!лософ1 i acíx наступддх час1в"^.

Героем гаору в зличному розеина цього сло^а с по СократТ а стратег ¿аоген, чая сИ/iíutlía доля - боротьба з Сократом i салюг-убстзо Я1: результат поразка - симзол1зус собою "трсгед1ю Bcisi Гре'цИ". 3 влутр!шн!х д!алог!в Фео-гона читач д1здастьсЛ про вгЗжку роботу його ов1дочосг1, яка посгупово перетзерюетвся з nalBHoî ла ре^ектувчу. Через призму отратегового сприйняттА з.чйльозус Ю. Ыушкотлк í суд алд Сократом, який в пепел i, як i спратан1й 1сторич-

^лушкэгдк lu. Сократ. Коменгар до роману Гсл'.аыв // licecBiT. - iy7ü-JM. - С.6.

2Рйгзг»ь. Декцли цо истерли философ // Сочинения. -Т. 10. - fo.i Партиздот, 1Э32. - С. 67.

- ¿o -

яяй, !;« лсдаьчас i суд Сгодог.« нлд сучаашхзмк га нглцадка-мк.

¡юлола залерц/сгься словам: "со..рат ya з.:ала{;"*, як1 03«a4ai;íJb, цс суд 1де арсдоажусгьоя. «¡¿ало алрЬ'улатй т-талая, сторону - с ja a ну ва чапая ад ¿axaory - ар;и.ндтд на цьсйу суд!, ьдоздгьндк аа^Льас за чйгачеа.

/ «л;ло;.ч:ох узаг«лва»^гьоя результата досл|даацня ¡¿yanuioi-y^ai!:..! л лЦерагур! образу Ооарата та могил ia, accíc.v: дхлл. sin вастуаае; слстзматлэуюглая дань отдоил! в ироцси! алилйзу "солри?1ацд" а!д аит^чяссг! до ¡¡aus*

Jcz^t&j а;]! аа гл1 овса i елоха йолрах достас pyüala-uoazu "Лйхр1архальлогц гредьЛого дуду", ио i. знахэддть деде гЫер0сл13оззио зисОрак^диА в kcc:6aíí «pjcíc^-aa "jusp«". Сдлак в'дхахролйа^у apiai ¿оасиед vократа аияадяе гллслог1чау д'од1<Зи1схь з "лелдд;ыа рэ^ор-аторийк", "аатори-.тетнами ссоблстостякк загаяьдоладсько! Icxcpl I'f - Буддою, Áoa'iyuicM, Зороастрсм, лр'аоги;, i.iaro.'JíxoM га 1а.

«Поля смерт! Сократа iioro образ та :.:oias иуду над ада зазнають .'..лттезо î традац!оиал1зац11, а а1дтак — i члеэль-аах тралс^эр.лахи;'. Б ícxopii cktüjíící родещ! ¡ вказаио! традад]йао1 структура чГгко'розмелювуаться да1 теддеедП: адологетачЛа та званувачувальаа. Лдька а ИХ ст. /аарш'за всэ сл!д згадитд Гагеля/ з"являсться. розуи i Лия суду над Сократом як "всесв1тньо-1сторичао1 трагедп". ß худоян1ц лргератур! "lOTOpifl Сократа" uaiisáciiiuo ахДтяоряеться а jüi ст., лрлчому здеб!яьшого a Taop4ocri ддсьаениш<1а реа-л!стично! opiCHiauli,- що не в остаалв черту пояенветьоя ' ран1сйал1стЛчши характером д1яльаост1 ajjiacbKoro шеля- -теля.

Траасфор'иац! i традиц1Као1 структура зумоален!

дшетик Í). Смерть Сократа// ii овала. - К. : Радянсь-•киа лисьмецник, 1971. - С; 125.

— ¿A ~

3«l!u.w у "алаеиях", ЬишрЬ'Нгадх ¿'.crasax /"суд"', "GoKpi'i' - дсачПала", "Солр-.г - ¿ч.и"; ;<отиая-х;рал-•гэрастакк: "де.,-::а", "tpo¿ia" -ru Ja./. аллорастиишл /juaxpoajav.ia /"-Joi-soï" -j ?адо1«ського, "Загва з персами" у ¿px;r;;/,4 аарз.лi, аса .тесаниям "чужих" Moraaia /"каяхл.", "¡.слгасгл'.ле ч^совс-арссгорпзэ лоредасення гзрсл" га i л./.

roajЛогам ([¿-саадвяого досд1д**няд дозвсляють pcapa.vOïjv'Bjra на те, до як QeaoMea евро-

де^олко! ;г ¡ repu гурл rai.'ua в opdiiy я ост ti, них iarepaciu reopl ; 12л„У4'л1яшх cúiíiarij, .v. с г яла га образца.

Ccaoj.ní г/оложбная длсертацП aHoSpáseaí а гаках аусШка Ц1ях:

I.- лол',ед1Я Лр1сго1;1на " ливра'* як "релеглц!я" 1сторанного суду над Сократ oís. - Id с. дел. в jiiifo УяраЬш IC.Cij.ao, А' 1047 - /к do.

¿, проблема сократiаського л^знааал в тясрчост( С. ¿{"иркогора та sí. ¡Ищи. - 1а с. - дал. а ДиТБ /кргпнл iO.ûb.Ôô, il 147¿ - Уд Jo.

'о. Warypa Сократа а "Дневниках" Л. Толстого // Ыатераалы jütl Толстовских чгендз. - Тула, -

с. и<:-из.

4. Суд над Сократом а aiTeparypi// ыагер!али аауково! конфвранцН в.чкладач1л,- ся1вроб1тняк1а та . студента, ирасаячзисй 1^0-р1ччю заедания Черя1вещ>-ксго уя[5эрсит0гу. - Чврн1вц1, ГУУ5. - С. 76 /eniaapropa - Волков А.Р., Мельник В.1./.

- гг -

О U ¡н i.. i\ i, i

«oscboiifco A.V. Xrif.l olí Socrnt in ¿tircpfeon litcr E.*.are:

y Ihe func l.ioiiiíi^ of thc !..r-'it iorml otructure.

Th' o ir¡;or tat ion «.i'binitlod Гог sctioli'ly cc of. oóndi-df te С Г ¡'¡llloios:,- 'in £¡1>?C j.P.Hsu l Ion Í0,CJ.0j - Cor.ipr.l-.'tiVÍ-Litern tue:, I0.CI.04 - Foreign Literotute.at T,f¡hfcVch?nco Xr.stituic с'. Litpreture of ihn UatiomiJ. Acactamy о Г delinee: o oí' i Ufiin.!, /.yi», Vi':b-

i lio .'h.'jit: preoonfcod btvdXfc tho. fuí'ctiori .of'ti i<33ticr.í»l tb'.uio, i.íi'.it (loo J. Tíith "Trini dti Socrf fin Kíiropeei: litorü-ture. Tin: charncl.or оГ Uiir, cinrjient C-ic'lr Ihiniot in .itudicil aioi:/;r.'.! ds vj Л L ii ctiicr characlerr of tlio v.orld iiintor.v. The nía in fuutort- p.nd objfictiv? levis of lormi.it ion rnd trnnsfor-, met Ion of thin traditioml" ptriiotnrr t".].c Khejpo orí the Ьаее of 'ii-1 J J'kís of numcu-о и г rorke of nn t íftiic ruia nio'lcrji lito-i-p.tlirc.

A H 11 0 T Л Ц Ii Ti

ГоИ.ченко A.B. Суд над Сократом б европейской литора-

ту] о: .¡ункгаонпрование традицпошюл структур:.'.

;ч;ссг] тапи.ч на соискание научно;! степени■ кпндидяла

<■ -si.'ioJjc-i'ii'jVckijx каук по специальности-! lO.Ol.Gfi - Сравш:-

TC.'iJiHoe литературоведение и 1С.01.04 - Литература зе^уоеж-

f

cTi-fin, Институт литературы mi» T.l Ь.евчшко HAU Укра-льи, Клев, 1996.

^отдается рукопись, в которой наследуется'^унктиюиг—

*

и t;u["'üiieiiCKOTi'литературе блокп Т]чии:тч::.чм:-:>: •

- .id -

bob, съязапъ'х с судок, it-vi Сократом. С0]аз древнегреческого ы/слвтеля paucrv.aï;.i.ba€tcr. ш ..вне деятельное ti; других "авто! ктвттпе л "inc. sic Г общечеловеческой ;;cvo;t:::i. ha основе акалкза моютхел^шкх ьрокзведсьпЗ /в ьерву» очередл. антично* и сов^.е,-. ё.;-:г;ол лгтергтур/ устанавливаются главнче Гякторь* в заколе. г>; чсстд становления а т;аис./ор-г,-aire к тi r'íi.n::oítíioii cxryi:.л i к.

Ключоз! слоги: традиция! .чохиая ха образ,;, сокра-хичняу диалог, отичнм 1двал.