автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.02
диссертация на тему: Украинский роман 70-80-х годов. Проблематика, характеры, жанровые особенности

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинский роман 70-80-х годов. Проблематика, характеры, жанровые особенности"

Кшвський ушверситет ¡меш Тараса Шевченка ПГ* ^

На правах рукопису УДК 883:82-3 «1970/1990»

БАНДУРА ГЕОРГ1Й ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УКРАШСЬКИЙ РОМАН 70-80-х РОК1В. ПРОБЛЕМАТИКА. ХАРАКТЕРИ. ЖАНРОВ1 ОСОБЛ ИВОСТ1

Спещальтсть: 10.01.02 — украУнська лкература.

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата ф1лолопчних наук

Кчдв — 1993

Робота впконана на кафедр! ¡стори укра'шсько! лпературп Кишського ушверситету ¡м. Тараса Шевченка.

Науковий кер1вник — академш АН Украши

ДЗЕВЕР1Н I. О.

Офщшш опоненти: доктор ф1лолопчних наук, професор К.АЧКАН В. А., кандидат ф!лолопчнйх ггаук, доцент ДУБИНА М. М.

Пров1дна установа: К'ровоградський педагопчпий институт.

Захист вщбудеться 9 лютого 1993 р. о 14 годиш на заЫдан-ш спещал1зовано'1 вченоГ ради (Д.068.18.10) при КиТвському уш-верситет1 ¡м. Тараса Шевченка (252017, Кшв-17, бульвар Т. Шев-ченка,14, актовнй зал).

3 днсерташею мож.на ознайомитися в науковш б!блютещ Кишського ушверситету 1м. Тараса Шевченка.

Автореферат розклано « СдТДЭч 1993 р.

Учеккй секретар спец1ал1зовано1 ради, кандидат ф1лолопчних наук, :

доцент Л. В. ГРИЦИК

Романов: - жанру .универсальному i динам:чноцу - i читачг, i доел1дники мало не односгаино вхдводять центральне м:сце а жанров:й систем: як cbítoboí, так i кожно! з иац^нальних литератур. Ддже стан ролвитку роман/ багато в чок/ визночае рíвень то! чи íhüo! л!тератури, засв:дчуе П можливост! художнього nia-нання й в:дображення дт^сност!, дао уявлення про багвтетво II форм, засоб:в i прийом:в. Не випацково тому : вивчекня роман/ мае давню :сторго та велик: традиц:!. ооднораз багнтоманНнкть поглядев на минуле i сучасне, теор:») та практику роману, чиелг.чи! дис-кусх! про його долю i м:сце в литератур: св:дчать, до a'* mírk но всi проблеми тут розвиязано, а не одна я них пикликм й rccTpi сулеречки.

Интерес до роману особливо загостртться a óO-r роки наяог'о столп'тя, коли розгертасться впетпропс-йська дискуе:я :подо його ДОЛ Í, В ЯКП1 в1г,,бинся вельми широкий спектр думск. Точки протисто-яння були позначен:, з одного боку, констатацию очевидно! крили та ньв 1ть неминучо! смер-ri трь^.щхнного роману, оскыьки, ковляв, розачток сучасно!' суспмыю! св i домоет i i л^дини эихлачао цШсне сприйняття евггу, характерна caito для цього жанру, í тому роман коли ti зможе ¿снуаати, то т:льки як роман модерн1стський, "новий роман" /позиц:я А.Роб-Fpie та ihuuix заххдних спец i ал i ст ib/, а э ÍH¡uoro боку - ствердженнями думки, зггдно з якоя роман пос:дао ч:льне мхеце в свх'товхГ лггератург, причому роман само реал:сти-чнил i наипер:се сецреалтетичний /иумка. висловлена лредставниками соц:ал^тичних кра!н, насампгред СРСР/ .

Законом1рно, 40 роман поетао i в центр! уваги укра!нських досл:дник:в. пому присвячзн: сотнг статей i рецонз:й, десятки ко-лективних лраць, монографгй. Серед них - у.эагэлытчого характеру .книги Л.Новиченка : В.дончика^ : бхльш локальн: за охопленням матер i алу досл:дження З.Г'олубево!, ^.Няонка, О.Логвиненко^. Роману

* Роман, человек, сбгаество. На встрече писателей Европы в Ленинграде //Лностранн&я литература. - 1963, - )? II.

2 '

фончик 13.Г. Укра!нський радянський роман: Рух':дей : форм. -К., 19Ь9; Новиченко Л. ^кра1нський радянський роман: /СтислиЙ нарис :сторИ жанру/. - К., 1976. '

^ Голубева З.С, Нов: гран: жанру: Сучнсний укра!нський радянський роман.- К.,197В; Логвиненко 0. Сучасний укра!нський роман.- К., 19Ь9; Наенко М. ц"ятил1ття украГнськрго ромаиу. - К., 1966.-

- z -

1сгоричноцу присвячен! iipaui МЛльнгцьксго, М.Сиротгка, В.Чуыа-ка*, 1стор/.ко-рвРол!;цИ:но1!у - Д.Деркпча2, военному - В.Лгеево'1 1 (¿.Левченки^, ыг.рсоьнчому - Л.СЫта!иш/', прослемп С1Льського роману розглядпе П.Конснекко0. У зничн1й частиц podiT 1дсться П]0 T]-cp4icTb окре.-.ш плсъмеиыиав: 0.Гончара, Л.Шмарою, П.За-греоольного, РЛваничука, Л.Мороза, ^..'/^шкетпка, М.Стельмаха, Р.&едо;ива6 та диш'-х. Пе^едус1м на худокн^Ь цосви роману спнра-

11ЛЬШ1Ш.К11Л №.!.'■. Лсдкиа в icTopiï: /Сучнсний украшськиИ ¿стора-чшь! роган/. - К., 1989; Сироткк И. 2£:г<г.й перогук епох i народ!в: lAe'i 4нгернац1оиал1зьу в украшському радннськоцу 1сторпчному роман!. - К.,1981; Чу..;ак В.Г. Мануле - очима сучаснлка. - К., 1980.

2Деркач Д.Б. Современны»! ссрета-та историко-революционнш". роман: /Проблемы иоэпши/. - К. ,1989.

®Агееиа В.Л. Па1.:"ять подвигу: /Укра1нсы-:а воеина проза GO-Sû-x рок1в/. -- К. ,1989; Левченко М. ХудсгнП; л1тсг;ис вогнонпих ро-itiB. - К., 1977.

^CBiTaiuio il.P. Роб^твнча тема в yKpaïhCbKiii радяксыий npcsi /60-70-i роки/. - К..1984.

%ононен?.о П.II. Село в украпюькШ л^тератури - К. ,198ч.

6До!.шшц.ке11 М. ¡.'лхалло Стелышс. - К» ,1973; динчик ВЛстина -ocoôncïictb: /Проза Павла Загреоельного/. - К. , 198-1; Пачкан В.Л. Роман С-едор1в. - К. ,1907; Килглшкк 0. Ceît правдк i краен: Проза М.Стелькаха. - К.,1283; Коваль В. "СоСор" i навколо соОо-ру. - К.,1989; Марко В. АнатолИ: ¡¿ороз. * К., 1988; Наенко },!. Краса BtpHocxi: У творчоыу.csiTi Олеся -Гончара. - К.,1981; 11огр1бний А.Г. Олесь Гончар. - К., 1987; Се;/.енчук I.P. Кшсай-ло Стелшах. - К.,1£82; СлаОоипицький М. Роыан 1ваш;чук. -К. ,1979; Стрельбйцьклй М. Проза монументального хсторкзьу. -К.,1988; Фащенко В. Павло ЗагребельниИ. - К.,1934; федоровська Л, Роман:: Ррхя'Муыкетпка. - К. ,1982; Шахов-ський С. Fouam: Павла.Загребельного. -г К. ,1974; Штонь Г.Ы. Анатол1й Дншров. -,К., 1988; Штонь Г.М, Рсмани 1'хха!:ла Стельшха.. - К., 1885.

чться також автори'досл!джень широкого теоретичного плану - У.^у-линський, jJ.|>1ярко, М.Наенко, В.й'ащенко^ та iHiai.

При всьому тому piROHb вивиення сучасного "материка ромпн{-стики" /М.^линський/ сьогоднх но може задовольнити. Здсбуття Укра^со державного супс-'нпптету, пробудження ДУХУ национально-культурного 1идродт,ення 'народу потребуй переосмислення ншаого ми-нулого, сьогодення i порспоктив уайбутньсго не "лльки в ^йно-пол1тичн1Й та соц1ально-економ1чн1Г|, але Р. пуховю-моральнтй га-лузях, в тому 4hmi й у сферт уистрцтвв слона, а також науки гтро нього. Зекокомгрно, що саме зараз постало питания про вироблення принципово hoboï концогапТ icTopiï yKpalucbKOï л!теритури, зоиро-ма, й роману-Адке в наы! дк| у'лттературу попертачться викрослен! з не!.тмена та твори, одержала "право громадянства" л1тература дхаспори. «деться, власне, про зни'цення так званих бглих плям, про повноту лттературних фактгв i ïx сб"сктивно осмислення, без чого немсжлива праця як ¿сторика, так i теоретика л1тератури. ¿иникае необхЦнтсть вивчення конкретного твору, творчост! окре-мого иисьыеннике або перход/, л^тератури в целому на основ! як1с-но ÏHHix критер11в дослгдження мистецтва слова, цо маять за»пнн-ти догми методологiï соц1ал1стичного реал1эцу, в пер:цу чергу -канон1зован: принцигш парт1Йност1 та класовость

Ало в 70-b0-i роки над л1тературознавчою наукоч тяжгв г1пнол стойких стереотипа у рг умжнг закономерностей розвитку художньо! CBtAOMOCTÏ сусп1льства, цо було наслгдком зафтксовано! ще в 1924 poiji С.Сфремовим ситуацЯ:' "....настала небуввла й нечувена мабуть у письменствг ргч - монополгя на друкоавнв слово деяких гурткгв, квнон1зац1я певних формулок, niiiMiwrnaHHR лгтератури спокуляцтею, самореклама, чадне меценатство - усе те, чого i поодинц1 досить, вдоб убити всякий pyx f поступ у письменств i . Необх1ДН1сть керу-й

* %линський .ri. Льдина як Mipa часу: Концэгщтя лхьдини ! проблема характеру в сучасн1Й радянськШ лттг>рптур[,-К. ,1^31; ЦулинскиЙ Н.Г. Человек в литературе.-А. ,19ЬЗ; .<!арко о. Л. Основа творчих щ/кань:Художня концепщя людини в сучаснтй yKDaïHCbKifl радян-ськ1й л1тературь-К.,19ь7; Назнко лГ.К.Романтичний enoc:JlipHKO-романтична стильоза течтя в укра!нськ1Й' радянськтй прозг.-К.,

Кащенко il.il. Лгдкриття нового i д}алектика почутт1в:гм-думи про зображення лгацини в сучаснгй ^апянськгй проз t.-К..1977; Наценка В,il. Характеры и ситуации.-il. ,1У62; Кащенко u.c. lepon i слово^1роблеми,характери i поетика радянсько! прози tJO-x рокis: 2 К., I9bt>. . . i.

Сф)эемов C.îc^pifl yKpaïHCbKoro письменства.-Нь«-^1орк,1991.

ватися лише пернсо схемоч розвитку лхтератури позначалась но об"сктивностг квртиии евол-оц}! украХнського ра.дянського роману, оскхлыш одн! письменники та 1х романи зовс1м не згадувалися, а творч1сть Ыаих оциговвлась одноб^чно, в}д чого страждали й уза-гальнен! висновки та характеристики. Активно гпдтримувалась "се-хретьрська" й "1деолог1чно витрш/ана" лттеретура I водночас за-лишалися в Т1н1 тндн! тендгнцЛ лгтературного розвитку, 1сну-вання яких засвЦчили романи "Собор" 0.Гончара, "¡'(альви" т ■ равлиний крик" РЛваницука, "Швденний комфорт" П.Загребельного тощо, бхлыле того - Ц1 твори гостро критикувалися. "Жандармами в палхтурках" назвав 1.Кошел1вець гграц}, в яких читачам поясню-валось, "до з погляпу тнтере^в партИ в кожний даний иомент «ожна I чого не можна"*.

Таким чином, л}терЕтурознавство рсбнть сього.дн1 перча кроки по шляху, який веде до створення справдт об"тктивноТ науково! 1стор11 украТнсько! л:тератури, у тоуу числ1 й укра!нського роману. Цим, на наш погляд, визначаоться актуальнтсть поставлено! в робот! мети - осмислити особливост$ 1 тенденцИ розвитку /кра-Хнського роман./' 7й-Ь0-х рок1В в 1сторико-лггературнсму I теоретичному аспектах. Ддже, з одного боку, в роки знаходять вияв властив1 лише даноуу неоднозначному, складноц, пер10ду В1тчизня-но! 1стор11 проблеми 1 конфликт», нове в характерах 1 обставинах, 1дейн1, естетичш, етичн1 уявлення /зрозум1ло, оргатчно повязан! з 1деЙно-художн1ми тенденщями попередн1х етешв розвитку ромац/Л А з тнщого - жанровий П1дх1д до вивчення л1тературного процесу виводить дослхдниктв на важлив! проблеми й окремого ху-дожнього твору, I л!тератури в цтлому: зм1сту I фсрми, тилологИ Л1тературних явищ т творчоХ хндив1д/альностт письманника, тради-Ц1Й ! новаторства тощо.

Мета досл1дження визначила так1 конкретно завдвнмя Кого евтора; - розкрити сути1сть категор1й "жанр", "кенр роману", "же.н-роЕий змтст", "жанрове форма", "характер" I дгалектику 1хнтх взаемозв"язк}в;

- визначити проблемно-тематичнг пошуки та оркнтацЦ роману, тобто особливост: його жанрового змтсту;

^ Кошел1вець 1. Сучасна л!тература в УРСР. - Нь>о-порк*1964.

- рОЗГЛЯНуТИ особливосп жанрОВО* форми /художньо! структура роману ;

- з"ясувати сп!вв{днесен1сть змктово-структурних особливо-стей конкретного твору з типологхчно близькими япищами в ножах жанру.

На./коза новизна досл1дження вб&чаоться в тому, >по п ньому пробленс епробу переосмислити ii по-ноаому оцхкити закономхрно-стх i тенденц^ розвитку романистики в VO-bO-i роки, вклачитм у сферу анал1зу твори, akï цонедавна були викрослен1 з л1тера-турного процесу. У дисертвцхТ тякож доел i джуггься жянротворнл роль характеру в романг з мети-? ц1л1сн1шого'"шшч<;Н11я' /ого нл эм1-стовому то структурному р1внях.

Тсоретико-методолог пму пеноьу дослхджения станоллять прин-ципи историчного i типилогхчного ан&лтзу ромшнетики та лхтера-турного процесу 70-ьй-х рок to. <1ри цьому автор спирмться на деевхд ахтчизнчного i cei?ouoro лггературозн^'стьа у роэробц1 питань TOûpiï та ic гор i; роману.

Лргктичне значения роботи зумовл'осться'MOiwiiBicTO викори-стання зроблених у нхи спостерет.ень i висновкхв у лекщйних курсах з icTopiï ykpaïhcbkoï лхторьтури, при гпдротовц: i пронодеи-HÏ спецкурсгв та споцсемхнар1в, присвячемих проблемам розвитку сучасного украХнського роману.

Апробдцхя роботи. „исертацхя сброворпнялссь на эаегданмях кефедри icTopiï украХнськоГ лггоретури фтлолорхчного факультету КиГвського университету ЬьТаресь Тачанка. iieBMi аспекти П ви-спхтл'-овались у виступах на наукоиих конфер^нцхях гсрофесорсько-викладшдького складу фалологхчного факультету КиХвського университету /19о9, Гэ90/. OcHOiiH'i положения i результати дослхцжеинд виклй!;сн1 в трьох статтлх автора.

Структура роботи. Аисертг.цхя склядаоться 3i вступу, трьох роэдШв, виснопкхв, н твкоч списку пнкористано! лхтератури.

Змтст роботи.

У вступх обгрунтонутться актуальнхоть тот, лизначе'отьел мета i завдоння, теоретико-методолпгхчнг основи дослхдження, йо го новизна, теоретичне i практично значения.

У паршоцу 'роздхл! - "iâÎHp i характер" - б тсторичному й теоретичному аспектах розглядаються категорх! "жанр", "жанр роману", "характер" i проблеми ïx взасмозв"язкуi

- € -

Лк вгдомо, розвиток л!терстури вже в античш чяси призвгв до виникчення бегатьох жанртв i to.p,í ж були не т}льки зроблен1 nepmi спроби !х теоретичного осмислення /Платон/, е й яакладенх основи родово-женророго вивчення лттератури /Аргстотель/. Учения Артсто-теля про походження та особлипостх жанр}в, принципи ïx взаемозв"яз-ку i об"<здняння в роди стало в1дправно-) точкой дтя побудови числен-них родово-жгнровит концепцтй у неступн1 стол1ття, однек нертдко ïx автори апологетнчно обстоювг.ли непсруштсть його полож^нь, пи-ходячи з яких створчвали власн! схп«птичн1, жорст'ко реглам^нто-BBHÍ жанровt побудови /класицизм/, або ж зподили його п,о набору формальних теоретичних принципов /романтики/. Toi/y протистоялп кон-цепцтя Гегеля, звстосувпння котрим при англ1зт яни:ц мистецгва i Л1тератури диалектичного метод/' пхдняло на якгсно ноеий ртвень i вивчення жанр1в. üíh розвинув i фглософськи сбгрунт^вав трэднщй-ний принцип доел хдження жанр i в у межах трьох родi в, побудуваз'аи вкзначення епоса i лхрики на атинтитезх фхлософських понять об"ек-та 1 суб"екта, дршли - на ïx синтез!, a ca;i жанр розглкдап'як категория хсторнчну а (¡-ормйлыю-з.ч^тору.

А проте й надал! родово-жанрова Teopifl, б1ля джерел яко! стояли Ар1стотель i Гегель, протягом усього часу свого генування мала i мае cboIx опонент1в. У робот! розглядаеться позицхя ряду зару-<5i*mix i в1тчизняних л1тературознавц!в /и.Кроче, дж.Спшгарна, E.iirrafirepa, О.бвлахове/, якт запереч/оть под1л лттератури на роди i жанри, абссл-отиэуочи неповторнгсть будь-якого роману чи поеми як результату творчих зусиль завжди оригинального таланту художника, що начебто робить неможливим по!цуки типолоИчнпх рис TBopiB. Ьод-ночас багатоман}тн1Сть методолог1чних основ л1тературознавства, недостатня розроблен1сть категортЕ cavo" теорЯ лттератури, в тому числ! понять "ртд", "жанр", "жанровий р1зновид", породжуе нов: п{дходи до проблеми жанру. У эв"язку з. цим розглядаються пояити-BÍCTCbKa Teopifl жанров Брюнетьчра, уявлення предстэвниктв формально! /В.Кайзер, Р.Уоллек i О.Уоррен/, лхнгв Этично! /Е.дяллес, A.EpcKÏH, Р.Якобсон/, психологично! /В.Лтзен, В.Вундт, Д.Овсянико-Куликовський, Р.иЬллер-5рей'тнфельс, Е.Бентлг / та íh. шктл. Шд-значазться позитивний досе1д вивченая цхз! проблеми прихильниксми р1зномаштних концепций жанру, зокрема в заруб иному л1тературо-знавств1, з яким радянська науке протягом десятил1ть вела запеклу тдеолоМчну боротьбу, вбеча'очи його недолхки в хибних методоло-г1чних настановах i оголещуячи едино правильнкми принципи i.-.ерк-

> систсько-ленгнсько! методолог:!. Така само1золяц:я радянського л:тературознавства, змушеного з часом визнавати об"ективну цш-н:сть ":деолог:чно чужих нам" метод1в /наприклад, структурал1з-му/, а також гострв критика формал{стично1 школи 20-х рок:в та рудименти вульгарного еоц:олог:зму, що П1дживлявали сттйку тен-денцго негативного ставлення до жанру нав:ть у G0-70-i роки /наприклад, у працях О.Чеп:ноги, Б.Рубша, в.Кэлмановського/, не могли не гальмувети розвиток жанрово! теор:Г.

1 все ж, незвэжа-очи на ц: негативю моменти-, сучасне л!тера-турознавство проблему жанргв в:дносить до числа пр:оритетних. А накб:лып продуктивном у Ii вивченнг .зелишавться шлях, який грунтузться на визнянн: того п:дтверпжуваного bcico :стор:-то cbi-тово! лгтсратури факту /заф:ксованого ще Гегелем/, що на загаль-н: закономipHOCTi розвитку жанру вплива'оть i 1сторичнтумови, t так: ж об"<зктивн: фактори внутршньолгтературного характеру -метод, особливост: лЬ^рптурно! епохи, традицй та сво-:р:дн:сть нац:онально! л:тератури, р1,д, у межах якого функцтону* жанр, а також суб"ективн1 момунти - твор^ :ндив:дуальность писькенника, котрий виробляе на основ: тредицгк жанру шдив:д/альн: жанров: форми." У жанр:, справедливо зауважуе Г.Г'рабович, "перехрещуеться i в:ддзеркал»)еться п^льс л:тературного та сусп:льного життя"^.

Лосилення уваги до жанрових проблем нэ призвело, зрозум:ло, до негайного розв"язання вс:х cnipHHx питань. Шдзначаючи в:дсут-н:сть загальноприйнятого трактування терм:ну "жанр"^, яким у теоретичних роботах : повсякденшй практиц: невиправдано позна-чаються вс: три ступен! родово-жанрово! класифгкац:!, дисертант под1ляе точку пору тих досл:дник:в /0.Бандура, Ф.Головенченко, Г.Поспелов та :н./, котр: поняттям "жанр" позначають вид л1те-ратурного тво'ру, що мае сво! жанров г ргзновидк. Висловлюеться також незгода з позиц:ега досл:дникгв, як: cxwibHi пов"яэувати жанр лише а формальнимД.Кузьмичов, Л.Тимофеев, Б.Томашевський /

^ Грабович Г. Питания коизи й перелому в самоусвтдомлетп укра-ХнськоГ Л1тератури //Слово : час.-1992.-ГГ1.-С.ЗУ.

^ лив.¡Абрамович Г.Л. Введение в литературоведение.-М.,1975; • Бандура 0.„1. Теор!я л:тератури.-К. ,1969; Головенченко Ф.М. Введение в литературоведение.-.я. ,1964: Гуляев H.A.-Теория литера-ратуры.—>1. ,1977; Крижан:вський С. художнч втдкриття т лттера-турний процес.-К., 1979; Теортя лдератури.-Н. ,197Ь; Тимофеев Ji.ll. Сгнорм теории литературы. - »1. ,1976;

^ дчв. гАбР-тович ГЛ. введение в литературоведение.—'<1. ,1975;К^зы.'и-• чеп ¡•i.l'epoii ч нгрод.-<'»!.',1973;Тпмоф>ев Л'.Л.Оскпрн теорл;' потеря-О -•-'.; _9'Л* ;Tcir • iorcKxii Б.Сткг.мсгигс п стихосю.«:,г.ч:'0. -Л. ,1-r.fj.

або лише 31 зм1стовим /Г.Поспелов^/ аспектами твору; найбгльш шпдним, на погляд дисертанта, <з вивчення жанру гпд кутом гзору едност1 зм1сту I форми, дгалектики Их взачмодЯ та взазмояумов-леностт .

Аргументуючи свое розумЫня жа>' у, дисертант приходить до ви-сновку, що його сл1д розглядати як категорш не т1льки формально-типологгчну,а й зкйстово-типологччну, як д1алектичну еднгсть жанрового зкисту г жанрово! форми, котра визначае "обличчя" Й еволю-цш жанру, I це дозволяе побачити в ньому систему, що складаеться 1з суптдрядних щейнб-естетичних ознак /жанровий зм!ст/ I елемен-Т1В художньо! структури /жанрова форма/. Але така робоча дефЫщгя ' не дае достатньо повного уявлення про жанр, якщо не враховувати, що в межах цього складного 1дейно-структурного утворення Д1влекти-чно поеднуоться об"ективне I суб"ективне, як1 харнктеризують став-лення письменника до шзнано!, 1дейно й естетично осмислювано! ним д1йсност1 /предмету зображення/, котра ?т1лтаеться в жанр!, загальне й окреме, що виявлять сщльне I непбвторне у творах одного жанру, мгнливе I стаде, що ф1ксують у жанр1 як. вспоено стало-му явищ1 виникнення нових якостей, Ц1ле I частика, як1 розкрива-ють зв"язки жанру та його елемешчв, ознак.

¿насл1док цього природа того чи мшого жанру стае наочно ви-явленою при вивченш I змгсту, I елемен^в його форми. Проте жан-ротворЧ! можливост1 складових елеыент;в жанргв неоднаковь Через те становлять интерес взазмозв"язки характеру т жанру, рцо, зро-зумхло, вимагад досл1дження само! категорЛ "характер".

У лгтературознавствх. накопичениР - т позитивний, т негатив-ний - досв^Ц вивчення Ц1ч! категор}!. Неприйнятними, птдкреслга-еться в роботх, ё крайнощт позиц1й фо'рмал1ст1в ; вульгарних соц1-олог1в, як1 кожн1 по-своему спрощували розумтння поняття "характер" та недооц1нювали його значения. Але й сьогодр:, коли проблема

^ Див.: Поспелов-Г.Н. Проблемы исторического развития литературы. - .VI. ,1972.

о

До теко* думки схиляються: Копыстянская Н.Ф. Жанровые модификации в чешской литературе. - Львоз, 1977; Лихачев д.С. Принцип историзма в изучении содержания и формы литературных произведений //Русская литература. - 1965. - №1; Якименко л. На дорогах века. - •*.{,■ 1973.

характеру розглядаеться вяе як одна з найваяливхших, не ес1 аспекта н дослЬдяен! з достатньои грунтовн ic.no, а двякI тлумачення впкликцють ¡¡езгоду. В1дсутн1сть закрхггленого за поняттям "характер" усталсного зм!сту, ла думку дисертанта, призводить до роз-»давания мед вживання г:;,«¿на: в!н вживаеться або в широкое ро-зум!нн1 - для позначення загально/ категори поетикк, а такоз взашозашнно з такиш терм!на/ли, по склалися исторично, як "персонаж", "лШова особа", "герои", "тип", "образ", або в розум1нн! вузьког.^у - для позначення одн1е'1 з IX стор1н /характер героя, наприклад/.

Анал13уючи хснувч! трактуванця цхег' категорх х, не погоджую-чись з однш.ш з них I подхляючи автор реферованох робота

дотримуеться точкг зору, згЬдно з якоп характер у лхтературх -це насапперед гад лхтературного образу, який розкривае в твор1 особу людинк в Н цхлхсностх та багатогранност1, вид!ляе хдею розвктку I сашрозвитку цхе'1 особи, а також констатуе зв"язок даного поняття з наива-тливхииш лгтературознавчиьги категор{ями I ес.тетичншм проблемами, що робить характер критерием правдивости а в{дтак 1 хуцохностх твор{в. О

Розглядаючи ж дхалектлку взаешвхдносин жанру I характеру, дисертант приходить до думки, що кояний ханр мае свох можлпвос-т! у створенн! характеру, який, у свои чергу, впливае на жанр, а наявнхсть зр"язкхв мхя ними дозволяе поставити питания про роль характеру в хсторП винккнення 1. розвлтку роману х м!сця його в структур! жанру.

Ривчаючи проблем генезису роману I не погоджуючись з думками досл{дн:1к1в про вих1д кого на лхтературну арену лише в часи просвхтительського реалхзку /М.Утехп!/ обо.в епоху кризи В1дрод-ження /З.Кскшюв/, дисертант доходить висновку, що передумови йо-го появи, сапе вшшкнення х подальша еволюц!я стали молсливими на тих етапах суся1льного розвитку /газня ангачн1сть, середньо*-В1ЧЧЯ/, якх характеризуются вшшкненням суперечностей мхя особою та сусшлвством-, новою якхстя бачення лвдини прав, рис, особлиЕостей/ 1 дШсносИ, яскраво вираженш п;тересом письменни-кхв до особистого, хндив1 дуального начала. "1дея особистостх" • • /В.Еелшськнй/ як центральна хдея' буржуазно"! епохи, що народяу-валася,стала основним жанротворчкм фактором I зумовила появу "скорми часу", що вт!лювала 11, - роману, яккй освоюеэв специф1ч-но романний предает зображешш - особисте життя лгдини в Лого

. протистояшп та зв"язках з "великим свгтом", а це визначило жан-ровий змгст роману, романхчний аспект трактування характеру 1 зауважений дослхдниками "особист1сний" характер вираження всього життевого матер талу'''.

3"ясування ж зв"язкгв характер з худо.жньою концепцгеюч лп-дини, тематикою I проблематикою, елементеми структури роману дозволяв зробити висновок: мгсце та функц1Я його в цьому жанрг дво-1ста. Б1дображаючи об"ективну реальн1сть I виступаочи витвором авторськоГ фантазг!, постаючи "результатом художнього пхзнання г його хнструментом" /С.Бочаров/, вш мае вгдношення I до зм1стово1, I до формально! його сторони. Саме характер, який реал1зуе в роман! художню концепцхю лодини, бага го в чому визначае його змтст г форму. Нзавмодгя харектергв мх.ж собой г обставинами породжус конфлткти, а В1дтак I проблематику твору, той чи тштий спостб зображення характеру, що залежить в^ц апторсько! концепцт! люди-ни, мети I завдання письмениика, а також' традиций в{тчиэняного мистецтва, впливае на сюжет I комлолиц1гс, оргзнпацхю художнього часу I простору, що покликанI у свою чергу бути засобом зобра-ження л.-сдини в II зв"язк£х з навколи.шпм свттом. Отке, характер стае 1 зм{стовним, \ структурним центром роману.

Шдводячя шцсумки, автор роботи зазначае, що сбгрунтування розум1ння жанру як дгалектично! едност1 жанрового змхсту I <|орми, категорЛ зм1стово-типолог1чно! I формально-типолоНчио!, ромсд/ /жанру загелом/ як системи, що складаеться 1з суп1дрядних ¿дейно-естетичних ознак /жанровии змхст/ I елемент1в хуцожньо! структури /жанрова форма/ х характеру як ланки, що з"еднуе елементи I жанрового з1*п'сту /тематику, проблематику, хдейно-естстичний пе(|ос/, I жанрово! формй /сюжет, композищя, художнхй час I простхр, фор-ми опов1д1/, дае можлив1сть визначити тенденц11 його розвитку на сучасному етап1 в з,дност1 проблемно-темптичних I формальних устрем-лхнь х пошук1В, встановити широту його тематичних штересхв I ва-гомгеть порушуваних ним гфоблем, а також особливост1 структури сучасного' ромлну', у тому числ1 й у!фа1'нського. Тим самим в1дкри-ваяться илях до внутрхшньожамрового досл1а,ження роману як на нроб-лемно-тематичному, так х на структурному р1внях. Пооднання цих напрямхв дасть уявлення х про 1дейно-х"Удожню свотр1дн1сгь конкретного твору, I про його належнхсть до ряду типологхчно близыл,-'-

•т—---------—

Затонський Д.1-. Рок^н и XX век. - , 1073. - О ГО.

- и -

явит у межах жаяру.

У другому розцШ - "Проблематика. Херактери" - сучасний укра-1нський ромам дослщжусться на зм1сто!)ому р}вм1.

Визначаччи специфгку I масштаб охопления яви.д д!йсмост! романом т не погодтугачись 13 рядом {снуючих визначень Кого, дисор-тант з"ясовуо, що в загольному жанровому змкт! роману /стаиор-лоння людини в його зп"язках, зтткменпях з сусл!льством, св!том/, який набуваз значения 1нвар{анту шодойого иар!анту -зм!сту кожного конкретного твору цього жанру, вид{лязться нац!окпльно-!сто-рична проблематика у творах гстор.кчних, 1Сторико-револ»)Ц1Йних, воонних та хн., темптично присвячених {сторичноцу мкиулому народу вгд дпвн1х часгв до &}лккоГ ШтчкзняноГ огйни, 1 етолог!чма /звичасвоописова/ проблематика, ко осмислгач стан сусптльства у романах виробничих, схльських, про ттел!генц{:о, предметом яких стала наша сучасктсть.

Ьиэнача'очи ц! проблем-но-тематичнт дом1Нэити, як1 дозьоляють об"еднати /а вгдтак I розмежуиатг/ романи на зИстовому р1вк1, сл1д пам"ятьти, що така типологхя, лодтбно до будь-яког типологии певною м1роп умовна, тому умовнг й мож! м1ж> романами р1зних проблемно-теметичних напрям1В. Водночас, дапчи уявлення про характер«, якI стоять у центр! подгй, 1х»м професЬнальну дифчрен-цхецш, коло вирхтуваних проблем, ¿ведений у тв1р жкттевий мате-р1ал, а тим самим .- про 1деино-зм1стову спряклвангсть творив, типологхя жанру за особливостямп змгсту вказув на найб!льш за- ■ гальк1 проблемно-тематичн! тонденц!! в освоемп! д!йсност1 сучас-ним романом.

Автор роботи прагне з"ясуввти, якоч м{роч украТиському роману 70-Ь0-Х роктв вдавалося реалгзовувати жанрову. установку на все-б!чне зображення л»>дини 1 св1?у, чи викоч^впэ вЫ, як ? л!терату-ра в цтлому, протягом цих остянн!х десятил!ть свою м{стч худож-нього п!знання дМсност!, чи не витьорював якусь особливу реальность, мало пов"язану з життям, а то?<у Й розходився через т! чи }ншт об"ективн1 ! суб"<зктивн! причини з читтевою правдою.

У робот! анал1эуються особливост! роввитку сусптльства 1 л{-тератури та И оцЬпси критикою /розрив мЬс декларсвглим ! реаль-ним станом справ у кра!н! "розвинутого ¿оц1ал1з»^", безправн1сть радянськоГ¡лидини, цгеХ "найвищоГ социально! ц!нност!"; директив-не втручання у творчий процес через "спальне, замовлення" ! пра-гйення письменниктв до об"емного зображення людини I свхту ! т.д./,'

що в.:л.1вал>! iiu стан романtcT/.Kii, зокрена на тгорк, присвячен! po6iTini4iil тематкц!. РозроОка и у радннсы». ill лхтератур1 з самого початку розШшлвалась лк иеолог!чне завданнл, а в реальнМ худоии,'! n^ai'.T-mi озла '.енуьа.адсь творения". CTt;pao';...iy 1;;:робш:-чого poi,:uiiy /30-1 |.ок;!/, прагнення ж вШ.пм вЬд вяроолених схем 1 иайлон!в та поставит:! у центр цослы1ення характер эвелося до такого co6i "тр1:виы1рного" iioi'o зоорпхення - штучного дозування. р!зш;х с*ер жкттед1лльпост1 героя: вгробнпитва, побуту, особисто-го яшттк /40-50-1 роки/. В останнi дш цесятилп'тя на прот::вагу бадьоркк заиеинянням про досягнення все нових i новюс висот в економШ кра'/ин народно господарство наолижалося до кр;;зл, а зи 1деолог1чша:;: кл!ае про акшгцрдну роль роб!тн;:чого класу пркховувалосл по сутi Ссзлравне становище Е;:ройнлчн;жа - рядового в::конавил, усуиутого в!ц вплели; не т!льки поэтично"! влади, a ii власного виройя;щтва, цо пороху гало склалн! ксл1зЦ г?::роб-ничого i духовного, /.:орально-етнчного ¿.кгеру. ici хслаин.ч цих проблем у литератур! ;.:огло стат;: худо.ел е1:пф::тт/-.ч, однак гони пнсьненника-'л!, лк правило, "не поучались". Та все я автор:: чксленних ромаи!в давали досять инроку картину влробництва. Про-в!дн1 характер« цього ро:ину - образи молодого роо1тшша i "д1-ловоУ" людинд - вводили читача в коло р1зноиан1тннх провес¿ональ-них проблем i пов"язаних з н:а.ш проблем, социального, морального виховання особи, св1тоглядних п::тань. Деяк! з них, г.оданх я :.:о-ральному та св1тогллдн6му становленн1Г~запамИятоБу валясь юнацьким иакси1.'лл1з1.юы, бажаннга.1 отлиювати дь:сН1сть "з погляпу шчностР /молод! роб¿тннки Дмлтро Череда з трплогП • "3 поглнду pi4koctL", "Переходимо до любоеi", "На:.11!лена трава" П.Загребельного, Петро Драгота з "ЗатерлШК" Х.Грпгурка/ i c;;po6ar.3i осмлслити свое яиття, роботу -в широкому контекстt духовних шукань часу /¡нхе-нер Кодолов з роману I. Григуji;a/. Але письыенники обмежува-' лися перевахно ф1ксац1еп л:ше 30BHiumix прояЕ1в всього того нового, цо виникало в citi сфер! п1д впливо..; соцхальних 3i,:ih i нау-k0b0-texhi4h0r0 прогресу: hoeiiii pibehb техн1ки, ускладнення зв"яз-иу-"кашина-людина", ноие в стосунках м1х людьми на робот t i в побут!, а тому виробничий роман давав усе-таки спроцену картину д1йсност1, вхдзначався зконструковангстю хон1*л!кт1В i схематизмом у зображенн! людських взасмин, неперег.онлшистю психологичного портрету i невиотивовахнетю Д11; repoiB, що часто компен-сувалосд експлуатацхею р1зних кризових ситуацьЧ /досить показо-

вими ¡цодо цього с твори "Поверх сорок другий" Ю. Бядзика, "Скипснь" Г.Нулеби, "Вогнелоклонники" Ю.Шктня, "М^теори" С.Иссаня/.

В1дзиачаючи активну стимуляцго !нт«р'гсу митц!в до роб^тничгх теми та прагчення во ^ночпс перетоорити 71 а одну з' лЬгернтурннх ' "зон лоза критикою", а також заперец/ючя спроби критики уг.п в "па-ребудсьний" час захист1гн виробничий роман п!д негптияних оцЫок постижими розмоиами про гтринципову важлив1сть дано! теми, автор дисертацт! солгдарияуеться з тики критиками, як! слабк!сть вироб-НИЧИХ /т СТЛЬСЬКИх/ творгв П0в"язували Нййперле л помилковоп концепцию суспЬчьного розвику, г;о лежала в !х оснои! 1 пиппачпла еволоцгэ х(рпктергв, зап"яяку I розп"язку кон'{л(кт!в, керуппла сюжетом: боротьба нового :п старим на виробництв! виянпчалась не реальними процесш/и \ еупероч'ностями д!йсност1, а природними в}д-мшностями натур нояаторгв I консерваторов, 'цо вело до гранично! персонал1зац!1 ./схх суспиьних зв"я:эк!в.

Недолги виробничого роману багато в чому б.» ли властив! 1 роману с1льському. Адже на сол1 а:;мпистративно-б1рократична система також породжувала масу проблем - втд створення та штучно! реа-Н1мацг! нежиттсздьтного колгосгшого ладу» який т<зк I не з/мгз на-годувати краГну хл1бом, 1 до "розселянхгапння" С1льоького жителя, який В1дч/"*увапся В1д свос! зеклл, забуовв столтп трудов! тра-диц!I та духовн! ц1г.ност1, що неминуче де<}ор«увало його морально обличчя.

А прзте численнг те ¿и на сгльськ^ тему засн гдч/нали турботу, автор1в про !хне виробниче иосня:цепня", чим довали уявлення про етапи I напрямки агрорно! по/л гики парт!! т держави, хоча й на могли э&довольни'"и зрослу сусшльну потребу в осмисленн! склад-них г суперечлявих процесса тих рок га. Так стплося з ромалом "Но-восллля" -¡.Дрозд", в якому сперативн!сть В1дгуку на "перебудсвн!" процесн в сусп1льст1И не була нтдкртплена належним ртвнем художньо-го ссмислення роэма1?ого т багатого на внгомт проблеми житттвого материалу. У загальному потоц1 роман!стикн на с!льську тему можна знайти I свого роду бслетризацм суспгльно-важливих питань г псев-допроблемн1СТь, I брак повнокровних харач'гер!в, як! б розкривали духовне I моральне обличчя селян. Иогоджуючись з негативними оцш-ками рядом критик!в стану справ на цьому проблемно-тематичному непрям!, автор роботи з! свого боку вбачае чи не основну ваду' сгльського роману в тому, що вхн, як л роман виробничий, виаону-в^в роль в основному тлюстраторську, а' не досл!дницьку, йдучи

в}д накинутих 1ззовн1 писноек1в до життя, обминаа реальнх проце-си I суперечност1 розвитку, реян1Ю"очи, скаж5мо, старий виробни-чий конфл1кт м}ж консерватором { новатором /головою райвиконко-му 1 голсвоч колгоспу, "старим" 1 "новим" головами колгосгпв тощо/ 1 даючи тим самим що один гг.р}ент персонал 1ооцг1 сусптльних эа"язк{в, оскЬьки 1 ту* вхд особистих якостей героя, його вол1 повн1стю зглежпть, вияьляеться, успхх спрьви.

Ьоциочпс не можна забувати, пидкресл-зсться в дисертац!!, щс внасл1док особливостей свого национального розвитку укра!нська литература завжди була сильна тра^ц1ями зображення села, яке в яскрг.вих художнхх характерах твор1в Г.Кв1Тки-0снов"яненка, 11аяа-са Мирного, Марка Ьовчка, 1в*на Френка, ^Люцюбкнського, Ь.Сте-фаника в1дбила 1сторХ10 селянства як 1стор1<5 народу в П визна-чальних аспектах - соц}ально-економ1чному, нащонально-д/ховному, морально-етичному. 1 в радянський час тема в1.дродження села, виховання ново! людини, звгльнено! в1д стол1тньо! темно! "влади земл!", стала в ряд основних у лхтератур}. Та ксли одн1 письмен-ники п!д тиском "седельного замовлення" то ортодоксально! критики .че могли уникнути рожевих тон!в I спрочянь, що в шдсумку викриЕляло художн» реальн1сть багегьсх твортв радянсько! лхте-ратури, в тоцу числ! укра!нсько! /романи "Хпэя!" С.Склярепка, "Степняки" Ю.Дольд-Михайлика/, то 1нш{ i в тих складних умовах панування м1фотворчост1 робилн спробу проникнута в складну дт-алектику процес1В, що вхдбувалися не сел} /"Кипа вода"./"'.зф"/ Ю.Яновського, "Правда 1 кривда" -М.Стелы.'ахЕ, "Тронка" 0.Гончара/, 1 тим самим у нових соцгвльно-полхтнчних умовах розвивали I збагвч/вали традицП кл&сично! лгтератури, випереджа-очи часом на бегато рокхв подхбн1 поиски всесоюзно" прози, зокре>.Е рос1й-ського с1льського роману /"йтахи поли.иаоть ппзде" !.Чендея/.

Через те й продов.жують викликати 1нтерес романи "Левине серце" т "иигнання з реи" 11.3агребельного, "Оглянься з ссен1", "А тепер - 1ди" В.Яворхвського, "Рубх.т" й. ¡^шкетика, "Четверо на ,дороз1" А.ЛЬроза та хн., азтсри яких 1 в часи "эасгс:о" праг»гули дослгд-жувати реальш супэречнсст! нечиттездаткох' модел! державного устрою, I Т1 хар&ктери, що вхдзначаються бтльш глибокою психо-лсг1чною розробкога I виступачть як точка перахре^ення виробни-чих, полхтичних, фхлософських ! моральних проблем часу /образи Шостака т Горпвого з романхь "Рубтж" х "Чдтваро нр '.'¡ляху"/. Зав-

дяки цим та шиим творам укра!нський роман, як I вся всесоюзна ромьнхстика, представлена творами Ф.Абрамова, В.Бубнхс?., 1.дру-це та ш., не еалкшились осторонь худоздього осмислення сощаль-но-економ1чно! та духоено* ситуацИ, що утворилася в кра1нх, задумывалась над немнкущим значениям для вхку ниншнього нецхона-льних, морально-етичних Ц1нностей, набутих поколшнями селян.

Таких спроб критично—енал1тичного проникнення в дхйсн^ть бракуе багатьом творам, зверненим до теми хнтел1генц11. Дослхд-жуочи причини цього, автор дисертацх! вхдлначас I поргвияно слабни в1дповтднх традицИ в укра^нськхй тптературх як реакцИ на "кеповкоту" /М.Грушевський/ нацх" I диктат вдади як ^одо предстьэниктв цгеГ соцхально? гругти, так г шодо худохнгх образхв 1нтел!гент1в, дол'э яких треба було покпзувати та оцтнивати ■ крЬь накинут/ письменникем 1деолог1чн.у призму, котр^г викривлю-вала репльн1 гаяхи- 1нтелхгенц11 в п^ртод нац}онэльно!£ революцЯ I виявольних ямагань, в роки побудови нового сусптльствя. Внес-лхдок цього одн1 твори викреслявалися л лтратурного процгсу, а - "х автсри навхть з яиття /"М{сто"З.П!дмогильного, "Вальдшнепи" У.Хт.льового/, 1Н'Н1 пхд тиском голобельнэ! критики зазнавали згуб-них дл'я 1хньо1. художььо" концепцх! вплив1в /повкть "Голубх еиелони" П.Санчо/, а трет! слухняно виконували пол1тичн1 наста-нови /роман "Ки1в" Н.Г'сбака/.

У ."иссфтацх! констатуеться, що твори на тему 1г1тел1генцх1 писалися постх^ло, але саме у зв"яз;<у э роз'глядсм роману 70-80-х рокхв слЦ говорити про дедал1 гчтенсивнхле художнд П освоения, оперте на глибде роэум1ння мхсця 1 р.ол1 Ытел1генц1* в сус-П1льств1. ллльк1сть твор1в помхтно зростае, хоча чимало авторхв не ставили перед собою значних 1дейно-художн1х завдань. У романах про людей тЕорчо! прац1 виявляються сп1льн1 для вс{е1 прози не-' долIки - вториннхсть зображуваного, псевдоконфл1ктн1сть, повторю-ванхсть сюжетних ходгв í пхзнавзнхсть харахтергв, а також втра-ти специфхчнт - невмгчня покрзати штелект, талановитхсть I особливо творчий характер само! Д1ял1,нистх героев /"Станцхя сподг-вань" Б.Грищука, "й"'Ех дисидентки" В.Канхвця, "Ваш по!зд о де-в"ят1й" А.Мороза, "ь(о нового птд сонце:" В.Стефака, "Дзвони янтарного л{та" Г.Цопи, "Двое" П.Щегельсысого та хн./.

Тим чесом ствсрттпна на цьому магер1р.л1 лттературэ ма: велик! пг-рспек-иви } в план! зегальному - п!знаиня законе хрнп-

стей 1 суперечностей д!йсност!, 1 в цветковому - осмислення феномена творчои:1.

Саме зовн!шне ! вц/тршне протистояння т*ланту 1 посеред-ност1, духовност! ! безд/ховност!, моральностг I безпринцип-ност!, громадянського обов"язку 1 безв!дпов!дальност! визна-чае 1дейний-I моральний зм!ст багатьох твор!в, особливост! !х конфЛ1кт!в /"Твоя зоря" 0.Гончара, "Роаг!н" П.Загребельного, "Вгла тшь" Ю.^шкетика/. Розшир'оються також соц!пльно-рольо-в! функцП худ^жнтх харвктер1в: На сторхнках роман! в ми зусг-р!чаемо ! в!дданих сво!й справт жтелхгентхв /Кирило Заболот-ний з "Твое! зор!" 0.Гончара, Нетро Карналь з "Розгону" П.Заг-ребельного/, I таланти, ;цо зазнагать творчо! невдачг I роблять переоцгнку власного шляху та моральних норм /дмитро Марченко э "Б!ло! тЫ!" Ю.(»1/шкетика, бвген Жадгл з "Причин 1 наелтдкгв" Ю.Щербака/, i цин1чних псевдо!нтел1гент1В, невтомних спожива-ч1в матер1альних благ /Ярослав Петруня з. "Спектаклю" В.дрозда, Кучм1енко з "Розгону" П.Загребельнсго, Лариса Супрун з "Причин 1 насл1ДК1в" ОЛцербака/.

Разом з тим, захоплюгачись серйозними проблемами професхо-нально! д!яльност: тнте^пгенц!! та I! духовно-моральними пощу-каш, письменники, на думку диеертанта, немовби пхдем если на другий план законом:рност1 та суперечнг.стг дтйсностх, хнструмец-том пхзнап^у. яких герой-штелггент не ставав, а тому не являв собою неЗезпекш для влади. Появо на карт! дысност! "закритих зон", надхйно сховених в!д анал1зуючиго погляд/ письменника, ! сдночасно посилена, акцентац!я на темах дозвелених, у тому ■числ1 й чи не в перлу чергу - морально-етичних /хоча я них ста-ранно виыивалась соц1альна основа/, - результат взеемостосунк!в "митець - влада" в умовах тдеологхчно! несиободи /тдо ситуацш переконливо емапював 1!.Дрозд в "Спектаклг"/. Т!.к твори, харак-тери яких загострили увагу суспыьства ка катпстроф1чнит нас-лддках нащонально! та социально! пол!тики держави /Володька Лобода з-"Собору" 0.Гончара, Твердохл!б з "Швденного комфорту" .П.Загребельного/, поддавались острак13му, I лише атмосфера де-•уократизац!! зм!нила Ситуац1ю..на краше /бвген Шадан з "Причин I насл!дк!в" Ю.Щербака/.

£толог!чний роман майже не торкався питань нац^нального буттА- народ/, що активно розроблювалися прозою ще в 20-1 роки

/"Вальданепи", "Редактор Карк" М.Хвильового, "Смерть" Б.Анто-некка-Давидовича/, яка пхвдапала суг.ыхву вгпов1:ш{сть нац!о~ . нально-визвольного руху украипцв насаджуванхЛ в крапй бмьшо-бицькь! Геологи, а загальнолюцських моральних Шнностей - кла-совШ моралх, 1 пот!м лише окре;ли:п1 мотива:.,« цк проблематика в романах "Собор", "Циклон", "Твоя зоря" 0.Гончара, "Поема про море" О.Довхпнка, "Розпн" Л.Загребального, "Птахи полишагать гн!зда" ЬЧендея, "Чотпри шаблх" М.Яновського тоцо могла проби-тисл кр1эь злагодяенил хор творхв на теглу дружби народ1в.

Цп М1с}ю могла взяти на себе нац1онайьно-1сторична романа-тика, що протлгом десятилхть радянсько1. влади прагла задовольни-ти потреби у п!знанн! своер1дност! звивистого ¿сторичного шляху Укра'пш, у Ечдрод-енн! геро'1'чних традицхн в боротьбх народу за ■ незалежнхсть. У робот! аналхзувгься причини Пеолог!чного х Л1те-ратурного характеру, завалки яки*.; цл лета була досягпута лише частково, хоч у Н актив1 були твори "Наливалио" I "Хмельнкцький" 1вдна Ле, "Гомонхла УкраУна" II.Панча, "Святослав" I "Володга.ир" С;Скллренка, "Богун" О.Соколовського, "Лпдолови" З.Тулуб та Ьх. У «¿унда.ент радянськох {сторично'х науки ллгло ;ларкспстсько-лен!н-ське вчення про !сторхю. Внаслхдок цього 1сторхл Украгни стала вивчатися та оцхнюватися кр1зь призму пануючо! радянсько'1 /власна,-роо!;!сько1'/ 1стор1ографН, що призвело до ¿.альси^1кац1 У всього ¡.мнулого нашого народу в!д налдавхиших часгв до XX стол!ття включ-но. В1Дпов1дно розроблюнЕлися 1 утвердяувалися !деин1 принципа радлнсько1 хстор::чно! прозк, по зумовлввали авгорську худотаю концедцхю, проблематику, способи зображення характер1в. Основним петодолоИчним ключем, що давав -едино правильно розум1ння та ху-дожнс вхдобраяення шнулих епох, дхяльностх видатних люден ! жит* тя народних вас, оголошувався партШно-класовкй пхдх1д, внаслх-док чого 1Стор!я Укра'1ни з1 стор!нок творхв поставала переважно лише як !стор!я соц!альних суперечностей,. безпврервно? класовоТ Ооротьби, а кац1ональшш аспект вс!ляко.замовчувався. Будь~як£ в1цступи В1Д офхшйнох схеш- историчного розвитку. наштовхували' ся на ша'гвну кргжлу. якы. у р1знх роки були п!дданг десятки творхв рхзн:ис :хак^лв, у га.1у числ1 романа О.Соколовського /"Еб~ туп"/, 3.Тулуб /"Лпдолоеи"/, 1вана Ле /"Каливайко"/, П.Панча /"Запорожц1"/, РЛванкчука /"Мальви"/, 1.Бхлика /"Меч Лроя'7,

Р.Андр1яшике /"Пслтвзл. .

Письменлики зч/шен! булк вхддазати бхлыну чк иенщу данину ¡дёолог1чниы стереотипам - стосувалося це давн1х епох чи стол1ття ншишнього, а викривлення правди хсторично! неминуче призводило до порушення правди художньо!. Так, у традицмному для радянсько! 1стсрхограф11 дус1 оцхнагаться окремх факти I иодх! у вхдомих романах "Я, Богдан" И.Загребельного, "Нса" Ю. Ч/шкетика. Особливо ьхдчутних втрат зазнав роман про ;стор1ю революц1йного руху та його учасник1В на Укра1н1 I в РосН, революцх! та громадянсько! в1йни, перших десятшпть радянсько! влади I Велико! Вхтчизняно! вхйни - пропонована ним концепц1я 1сторичного характеру х обста-вин, в яких вш д1е, фактично фальсифхкувала реальне минуле Укради, "закриваючи" певнх теми, викресладочи з хстор1! тих чи мших II Д1яч1в, так чи хнакше викривлюючи факти, що не могло не воли-вати на р1вень художнього осягнення д1йсностх нав!ть у крацих творах /дилог1Я "Лебедина зграя" х "Зеле'н1 млини" В.Земляка, "Чотири броди" М.Стельмаха, "Б1ль х гн1в" А.Дхмарова/ i ткх, що вийшли друком вже в "перебудовних" умовах звмьнення В1д 1деоло-Г1чних штамп1в х схем /"Конх ворон1!" В.Козаченка, "Два ксльори"

. О.Левади/. Хоч в хншыс, б1льш вхльних 1деолог1чно-естетичних умовах укра!нськх письменники змогли сказати св!товх слово правди про, наприклад, тоталхтарну добу /"Сад гетсиманський" 1.Багряного, "Жовш»'' князь" В. Барки/. идновим1рн1сть зображення минулого в роман! поеднуеться з невибагливими романтичкими !стор1ями та пхкантними ситуациями, покликаними "пожвавити" опов1дь /"1з дерева жалю" и.Угляренка,'"Великий луг" Р.Чумака/.

1 все ж як1снх змЬш в сучасн1Й хсторич^й романистши, П тематицх, проблематиц1, систем1 характер^, поетиц1 поступово яа-копич/ються /даючи, наприклад, таке щкавс й самобутне явище, як грузинський хсторичний роман/. В -¡¡х осноы - нов1 П1дходи постстап л1нського суспхльства до проблеми людини як двища иеповторного та самодостатньоро, певна переоц!нка цшностей - дедалх глибше розуьанад того, що ц!нност1 загал^нолюдського значения мають до-мщ/вати над класовими» нареилч, продиктована часом потреба Аи-б'окого фиософського, морального осмислення минулого I сучасного заредк передбачення майбутнього. 1сторичний роман ро сут1 пере-бирав\уа себе функцх! хсторично! науки, яка поступово втрачала здатнхсть виконувати своУ анал1тико-допл1дницьк1 та прогкостичн1

функцг!, одночасно bîh вир1д/вав також чисто xy,,o*Hi завдання, виступаючи акумулятором.народно! пам"ят|, граэчи роль охоронця загальнол'одських i нацюнальних ценностей, хай i э допзиогоп езопово! мови та 1сторичних паралелей лвертаочись до таких соц1-альних аспектîb народного буття, котр! не могли бути висв1тлен! у творах на сучасн1 теми /прсблеми влаци i Э1дповп1,альност1 П нос in перед народом i часом, проблема взасмостосунк1в особи i державно! машнни тощо/. Художн: характер« в сучасногу хсторич-ногу роман i, присвяченому цЫ проблематицх, - художник Сипоок /"диво" П.Загребельногс/, лЬопнсц; монах Семен /"На пол! смиренному" ^ал.шевч/ка/ i исташко палiграф /'"Черлене вино"/, иелесич /"Ьелесич" ьал.«вчуко/, життсписц1 отець 1лля Турчиновський, канцелярист Иетро Турчиновський, учитель riMHaoiï Кмрияк Сата-новський /"Три листки за bîkhom" 13ал.мзвч»ка/, i "л1тописець" -учитель ^вьн лановенко /дилиг1я "¿opi i оселедцр, "lia ясн! зо-pi" Ъ.пилила/, С1тець iiiTjca /"Золотг стремена" 1аанчинко ., "шрами на CKajii" ^Лваничука/, ф1лософ 11авло <'.;обим,ський /"йурав-линий крик" i "иода з каменя" РЛвинич/ка/, учений ¡«школа Гулак /"Четвертий вишр" РЛвцннч/ка/ - засн1дчили ще одну зьконоьар-н!сть: нац1онально-1сторичний роман, як i роман етолог1чний, дедьл1 впевнение стас романом "мислячим" /ЛЛльницький/. ибра-зи творчих людей в ньому, hkî В1добрау.аоть стан суспхльно! Думки Tie! чи iHiioï епохи, б1льше за iiuiix здатн: осягнути сутнхсть яаищ i проникнут« у тясмниц! лядсько! A/ai, здобути i эробити зпгальним надбанням ,ухоЕнз-коральнип, гуменгстичний досвгд поколхнь. Î навтть трактування тредицпших для вторичного роману постатей полкоасдцхв, держав них Д1яч1в в:дзначаэться схиль-HicTio до ф1лософгчност1 та глибоис! психолог1чно! розробки ха-paitTepifl у kohtokctî eni4!io зобрауувоно! епохи /1бьн CipKO з роману "Лсп" ^.-{/икетика, Богдан xi.-ельницький л роману "Л, Богдан" п.оагребельного/.

13изнача:очи типолог1о роману ла особливостями жанрового si.iicry, дисертант пгдсумовуе, що анал13 проблематики у сгпвв1д-нисеннi л остальною д1йаиста i врахуванням традицМ, досв1пу Ccji. ^i'j р,:.ану в П розробЦ1 доэаиляе эробити певн1 узагальлоння чодо тспдипцхй роз витку цього жанру в 70-oU-x роках на змгсто-вому piBHi.

il ун1тарному радянському сусп1льств1 1пд ^орстким держав-но-парт1йним контролем опинилася i лгтература, яка була пере-

творена з мистецтва слова в ^еологчнз, цо мислить образами, I, в1дпов1дно, лхтерьтурознавство та критика. Тому створявана на основ1 методу соцхалЭтичного реал1зму "картина св1ту" неодм1н-но мала бути життествердж/ючо'о, в1дображати не справд1 1снуюче, а нолежне. Шдпов1дно I в1д характ^рхв Л1тератури /найперше В1д обраг-у "позитивного героя"/ виуэгрлось втхлення концепщ! ново! людини - активного буд1вника кому н Этичного св1ту в теор1! I нкол1щатка" величезного бюрократичного механхзму на практиц1, а тому вони позбувалися реально! основи, спрощувались I не могли В1дбити все розма!ття людських зв"язк1в I стосушив. Тематика I проблематика також взбивали херархи 1деолог1чних прхоритет1в: у центр письменницько! уваги наполегливо висувались виробнича та !сторико-револяЦ1йнх теми, тод1 як !сторичн1 романи ретельно вив!рялись на вхдпов1дн1сть 1сторично-правдивому класово-парт1Й-ному воображения национального минулого, а автори схльського роману- з«стер!гались В1д зехогшення патр!архалыпст"о.

Але ! в Ц1Й задушлив!й атмосфер! духовно! несвободи поступ роману /вехе! лхтераъри/ хоч I упов!льнився, еле не пршшнккся, як^о кати на уваз1 нлйпоутпииа твори 0.Гончара, А.Дурова, Ъ.^озде, И.Загрсбсльного, а.Зсыляка, РЛвьличука, Ю. Муцжетика,.

£>ы:.>£БЧгка, JJ.i4cp6i.Ka, В.Яворхвського та ¿н. имсь-м»нники } в ссладних пля творчпст!• суспыышх уьоьах продовжува-ли спроби активно втручатися - на основ! поглиблення 1Сторизму та соц!альност1,"анал!тичност1, ф1лософ!чност1 та психслог1зму -в Суперечлив1 процеси неродного життя, яке "постьчало" 1м мате-р1ал для твор1в, зумовлгавало виб1р проблематики, херактерхв, ху-дожшх р1шень. Ьони не уникали досл1дження гострих проблем сучас-ност1, через сво!х геро!в звертаочи увагу читач1в нь аномал¡1 суспгльного буття, загроэлив1 процеси девальвЕц1! морально-етичних цшностей, поширення р1зноман1тних форм соц1альноХ ых- I М1крх1 та споживацтва, речоЕизму та д1ляцтва тощо, знаходячи засоби протистоянкя Хм у вдовому досвхдх народу, його розум1юи "вхчних" питань життя I смерт1, добра I зла, любов1 х ненавист1, В1рностх х зради. Звертаючись до характер!в 1сторичних. роман1С-ти в 1Сторх! та у долях II Д1яч1в щукали не Т1льки знань про трагхчне ! геро!чне минуле Укра!ни, але й мочишвостей вхдродкен-ня нащокально! самосв1докост1 х г1дност1 в умовах посилення ун1ф1кац1йно-асим1лятивно! пол!тики "злиття" нац!й х народностей

в "сдину сп1льн1стьп - радякськии народ.

У третьому розд1л! - "исобливост1 жьнроаоХ форми" - розгляда-ються форшльно-осразн! шукшшя , сучасного укра!нського ро-. иану.

Характеризуочи жанрову систему роману, дисертант нагадуо, що сфера його зображення знаходигься в зон: Ыдивхдуальних Ытереси лгадини, через долю яко! розкривветься сусп1льне цхле. Лова йдо, таким чином, про хенування двох полос 18 у межах романного эм!с?у - людини 1 суспиьства, характеру I обставин, поедненням яких створюеться художня модель св1ту.• Взасмодио цих полюс1в орган1зуеть-ся "ядро" роману, >цо забезпочуе цШснхсть систсии жанру, 1гно-рування будь-якого з них призводить до Йоге руйнування, адже на пробному камеки !х д1алектично! протилежност1 I едност1 "стол1т-тями в1дточувалась структура роману"*.

Дисертант з"ясовуе соцхнльи! И естетичн1 умсви становления та шляхи розвитк,» в укра!нськги лхгерагурх XX стол!тгя роману широкого сп1чного дихання, в якому проблемне-тпыатичний комплекс, означении Л.Бахтхним понятгям "ц1нн1ски& центр'"*,вирезно тяж!о до полюсу "с/сп1льсгво" в бхполярнхй схем1 жанру; Корхння цього роману вбачаються в >кра!нськ1й лт-рьтурх XIX ст., коли на нагальк/ суспхльну потребу осмисл^ння вторичного буття народу В1Н в1,^укнувся еп1чними творами il.lv/jiiuja, А.Саидницького, 11ана-са Лирного, Л.Стерицького, в яких масштабн1сть оИсту виыагала в1дпов!дно! формально! органхзац*! - ускладкено! композицх!, ба-гатолж1йного сюжету з хронолог1чниы викладом под1й, рхзноман1т-них форм оповш.

XX столпгя з його революциями, евхтовими винами, нащональ' но-визвольними рухаыи, глобальни*! протистоянням двох соцхальних систем, загрозою ядерно! та екологхчно! катастроф, що р!зко няли долю ц1лих народ1в 1 кра!н, дало новий могутшй 1мцульс роману широкоформатному, панорамному, який задумувався над карди-нальними проблемами часу. Твори 30-£0-х рок!в З.Тулуб, И.Панча, Г.Тютанника, 0.Гончара, а також й.Абрамову, М.Дуезова, Д.Димова, Я.1впп::л:г.ича, М.прлежи, 1. Мел ежа, В.Минача, К.Симонова, В.Чопича тс.цо наочно эосв1дчили синхрони1сть пошуИв у галуз! жанрово! форми письминникхв багатьох кра!н.

* Затонский Д. Искусство романа и XX век. - М.,, 1973. - С.21.

Медведев П.Нормальный метод в литературоведении.-Л. ,1928.-С.211

/досл1дники вважають. що основний текст пращ належить

ну - див.: Бахтш ^.¿стетика словесного творчества.-М.,1979.-С.Зо£'

I I

■w о

О- со

о 2

VD

co

c\i

OJ

Я"

a:

в <=C X

СЭ

H

03 X С. (3

a,

с

s

4

о

X

a о Ж a о s H a) . 2 X О H

'M

X «

СЭ сэ Я

л ••"»

i i

. °

i <a n

о c£ s

ai . о

V -t •

О Э

Е- >-i

« -

L. t, CB

al о X

X

=C о u

14

s

X

Œ

о. с: о

a -

H >i

r,

о о

4 X

a л

a. « X X а a, u о Ш CJ . IL. К X X СО

'»i X о г: о E- ai я ч О — ■S Е- г: и

a И •и m СЭ о a. x >> X К s а о л

s; а О. Еч X о и ■ X X X et о о

"ч о о. » s L: £ « ni ь; 01

Q. a, >o 01 • 4 s 2 о л ь о. О >-» р" к

E- о Е- X > л ■4 a H (Л s о s и о О ш

O к со • ►•« X s UÍ сС U, ш п л и

i й С, • э- S X из i X

X о ••"« О =r О Л ta X со Ч о о Ъ о

s Е- X s Ч E-. ■о X s X ni •i-« о

X о Я — Я сэ р И 2 э я X ч

X э о Е- о а. а ai U 2 X X t- ■и ч (-

я г* н 03 a ь а et X Л X X о X >» л

2 2 Ф о О о у л 3" о U1 2 о Е-

О ш ■»-» 0Э a. — a. Q. св s о и с- S a

a. с •=: i н a СЭ X С a к о Q.

о 43 о S В Й о X О X ca

« м о M с. •M • О сГ ш 3; сэ ¿г о

3 S о От s О о г 2 1э S со а: (С к- ■ h-t X

о с a. ч 3 К О, О а. о U al

X ОЭ о f- О 1Э а) •î X о о о. О Ч

ta о п. al E* « (- X С >5 g- X ю Ч С

X э- J п и •k H д ей X а) d о о О

Q. о •H « ai 2 К s s ü •н о С ш о к н

i; X и •м я X я X г; & с al к 01

H СО X — X ts X X t* а X ci РЗ о с.

X * S ев a » m и о s n • Ht с о

о S 3 2 со а а <9 ш ю

a. о Е- a. о • a] a. Е- а 2 Е- 2 сэ сэ —

al m CJ о s о. зд E- £ 2 сэ X О О X а •м

и о О Е- a. О о •>1 ич Q. 2

^ CJ о * а О СО с — со X о л л

5 a чэ ■w (- X ai X >м <3 X СЭ а al H i? о H

Ч а 1 о X u: X у ■м и а 2 Ч CJ eí о

<а е-> О ■ >-« s s o о а] чэ О 5 а) Р • м

с. э x Е- со X t« « 2 о о. ff о. ч X

л'одсько! дол1 та 1стсрично'1 под!!, дол1 людини I дол1 народу в перюди г1гантських 1Сторичних зрушень, сопельного та психологичного, побитового 1 буттевого, ф1лософського, що визначило спо-С1б эображення характеру в роман!, який впливав на його жанрову структуру. Ирагнення до багатогранностг I широти охоплення подгй у час! 1 простора змалювпння епохи в ршних аспектах Асторико-пол1тичному, морально-етичному, побитовому 1 т.д./', бегатосторон-нього сб"ективоваиого розкриття соц1альних эв"язк1в : .духовного життя численних геро!в, зобрзжених, як правило,.протягом тривало-го чесу /нер1дко - десятилхть/, зумозлають розгалужен1сть компо-зиц!йно! побудови, хрон1кРльн1сть, посл1довн1сть розгортання сюжету, максимальну об"ективош!Цсть опов!*1- та розширёння" «¿Ьп'ц^« гхросторових рамок творгв.

11рэте тенденция егпзацП як реакцИ на потребу ссмкслити епохальн1 подх! доби не уо-кна обнежити жанровI попуки роману. У робот! проелхдкозуеться становления в укра!нсыай лЬ'ерат/р1 "доцентропого" роману, "цхннхсний центр" якого змпцучтьсп I на-голос робиться на полос! "лпдина" в двопол-оенхй структур! жанру. Грунт для нього готувався ус1м соц1альнэ-естетичним розвитком сус-пгльства кшця XIX - початку "(X столгття, коли на элам1 двох епох у .життя приходили нов: проблем \ нов: конфлхкти, коли додалI глиб'лим стезело розум1кня ц!нност1 кожно! люди ни, - все це вело не Т1льки до появи нових тем, 1дей, образ 1в, але й до поиуклв ноеих п1дход1в у зображенн1 характеру i способ1в побудови твор1в р1зних жанрIв, зокрема тяжхння "нов¡лих письменник1в" /1.Франко/ до лгризму, передач! яви<ц дхйсностг через сприйняття героя, вхд-творення самого психолог 1чнсго процесу, бхльш выьного поводжен-ня з худо.тнлы простором 1 ччеом.

V Тзорчому досв1дов! Б.Стефакика, ЖКсцюбинського, О.Кобилян-сько!, серого 1.4ргнка та шших лроза!к!в, як1 повертели украХн-ську л!тературу ь европейське р!чище, стали суголосними цоканиями романтики вже друго! полов^ни XX стол1ття, коли в псстста-лхнську добу ролхит'ування суто ф,>ш:ц!ональних уявлень про людину як "геинтикя" велг-ч^зкого державного механхзцу i демократизецх! суспгчьнсго житта .„-.сву загострилася увага пиоьменнихав до ссо-бистост1 та П внутргднього св1ту, до широкого кола морально-етичнох проблематики, взагал1 - поднялась хнтелектуальнс-фолософ-ська та психолог очна "температура" лттератури. Заперечуючи спроби критики абсолэтизувати "доцентрову" тонденцм в роман!, оскхльки

«

це неминуче зб1днюе I сам роман як найб1льш ун1версальний жанр, водночас не можна но бачити, що в основ! таких спроб - реальний фект зрослоХ уваги письменникхв рхзних крь!н до "гомоцентричност1", тяж1нням до яко! позначен!, зокрема, романи поляка Т.Голуя /"Троянда I. палаючий лхс"/ 1 угорця Т.Чцреша /"Л, Лайош Кощут"/, а в укра!нськ1й лгтератург СО-х рок1в - "день для прийдешнього" П.Загребельного, "Хвши" Ю.Збанацького, "Ч/же кохана" А.иЬроза, "У сорочц1 народжений" 1.Кратове, "Крапля кров1" ¡О.^шкетика, "Дикий мед" Л.Пирвомайського, "Бпп хмари" О.Сизоненка, "Людина живе дв1Ч1" Ю.Шовкопляса та ших. Уже в цих творах л!рик'о-психо-лог1чне, фглософське осмислення д1йсност1 зумовило переввжання вираження над зображенням, заглиблення в д/мки х поц/ття харькте-рхв, загострений морально-етичний пафос, а на р1вн1 структури при-звело до ц1кавих пошукгв в галуз1 сяжету I композицИ, зокрема до змщеннл р1зних часових "пояс.хб" у романах 1. "1/ратова i Л.Пср-вомайського, конденссцт! под1й у час! у творах П.Загребельного I Ю. Ыовкопляса, змхни I чергування способгв оповтдг, П1двит;ецого 1н-.тересу до споведально! форми викладу, внутршнь'ого монологу тощо - до тих пощ/К1в, що у наступиI два дссятил1ття набуцуть характеру стхйко! тенденцхХ завдяки зусиллям 0.Гончара /"Циклон", "Твоя зоря"/, П.Загребельного /"Розгхн", "Л, Богдан"/, и.Коэаченка /"Отчий дхиГ/, Ь.Логвиненка /".Азртвий як1р"/, 1..«иратова /"Спо-вхдь на -ьерамнх"/ та Ыших.

Внасл1док поглиблення ^торизму художнього мислення у пол 4 зору письменникхв опиняються характери /МтвлЩ' Примаков ! Богдан Хмсльницький, Петро Карналь, Богдан 1юлосовський 1 Кирило Зьболот-ний та хн./, вд сприяють осмисленню найвахливмих суспхльних 1 духовних проблем епохи, людського буття. хзее частое хндивхдуель-на доля стае.точкою перехрещення минулого, с^часного х мвйбут-нього, виявляе зумовленхеть сьогодоння ! ьайбутнього героя, а от-же, I народу, близькимх б!лыл В1дцаленим минулим, розкривае гли-бинн1 зг".язки особи з 1стор1ею та суспхльством, спадкоемнкть ду-хоених, моральних цпшостей. Роль психологизму, тою чи хнаою м1-.роп наявного в кожному творх, тут вхдчутно зростае, стаючи часто першочерговим I безпосередн1м завданням автора.' А тому характер у цих романах подаеться не стхльки у зовншн1х об"ективов8лих д:ях,оск1льки у внутрщнхх порухах дуть Створений у двох планах зовшшньону та внутршньоцу, - в!н вияг.ляе здатнхеть передати скльдн!сть вэаемозв"язк/ фгосту, вчин1су, подII та св!домостх,

почуття, емоцН, чин забезпечусться необх1цна ц1л!снхсть Г полнота зобрахення.

1з св0ер1дн!стю типу характеру, особливостями кого побудови 1 спососЦв зобранення пов"лзан1. структуры! особливостх ро:«пив -'ш властпвх вхльне поводяення з романним пасом х простором /1сну-вання поруч з часом сичсетншл, 1сторични;1, протягом якого в1дбу~ васться д1я, внутргднього часу героя/, ..юнтування картин 1 сцен за асоцхативним принципом, гнаслхдок чого сюжет втрачае хроноло-г1.чк!сть I поелIдоли Iсть, нозйавлена об"сктааоБаност1 оцое1дь, структура лко1 органхзуеться рхэн::>.1 сгг1вв1цношекням голос!в явто-ра-опов1дача та героя.

Таг, I.Муратов застосував наскр!знии прийоы' "спов1цального" г.онологу героя, кстриа воскрес I згадуе минуле, що ¡1 ишачило розкуту свжетно-комлозицхИну будоиу рос.ану. Увагу до спов!дальних (¿ори продеьонстрував такоя П.ЗагребельниИ - устами героя-огсов1-дача, якип з вершши свого беземертя веде "сповхдь у слав1" /шцзоголоеэк редану "Л.Богдан"/, писы-енник творить "особиотхс-ну епочею", цо прагне побачити рух хсторхх ,укра'1Нсы<ого народу крхзь прпзпу духовного досзхду одного з пого найбхльших речник!в. Не тЬчьци 1доаншл, а и ц.ор./.отворчиг.: центрол, на яки;1 "працюють" вех компонент:! тзору, стаять характера структурно-оригхнального типу рог.:ану "зз"лзку часгв" - са'.:е навколо Петра Карналя /"Роз-г!н"/, Богдана Колосозського /"Циклон"/ 1 Кирила Заболотного /"Твоя зоря"/ буцуеться двоплоцинна композицМша структура /мину-ле-сучасне/, завдяки чопу азтори одер;хують моялив!сть у дол1 геро'/в побачитп долю асього покол1ння, вс'ю! крапп:, а в х'хньому особистоглу таттсво:,^. Д0СйхД1 - органхчну частку досв1ду народного.

Констатуючи пл1дн!сть худодн1х досягнень "доцентрового" роману як наслхдку зростання питого! ваги су.б"сктивного начала в Л1тератур!, дисертент заува:*уе водночас, цо 1снуе 1 певна спро-ценхеть апалхзу соцхально! дхйсност1 в ТЕорах, I нешдготовле-нхеть частини критики до об"ективно! огЦнки' новаторських пошу-к1в 1тисьленш[к1в у галуэх жанру.

У "Зисноекэх тптаеден! осноен1 шдсумки досл1дження. Зазна-чаеться, цс укра!н'.:й'/ш роман дае багатий матвр!ал для його ана-Л1зу у напр13ног!ан1Тк1ших аспектах- I ракурсах. Один з можливих п!дход!в до нього, пропоногании х обгрунтований у дисертацГ! -Бивчення роману кр1зь призму характеру, що створюе угтави для цШ-сишого внутр;:пш>ожаарового дослхд.хення укра!нсъкого роману. на

проблално-те.-цлтичнону i зшстовому рхкнях. Розг^лд з,Лотового аспекту цього .¿аиру цозаолле з"ясушти, цо cá.-e через характер /як образ людиш: у творх/ и нього входить нацхопалыю-хстор^чна та етологхчна /звичайвоонисова/ проблематика i «о така типология за особливостями зшсту ua¿ уявлешш про про0лу;,:по-те,.;атич-Hi зацп'.авлёния роману. Дослы^уючи ху до4Ньо-^ор1..альнш1 аспект вднру i визначаичи характер не тхльки а;л1стов;:м, a «i стру^турним центро». роману, нг.ии виллпас на осоолльосг! joro nooyuocu, дисер-тант серед bcící <5агато;ланítiíootí хнд'лвхдуалмшх широких ^орм «afikcye тшюлог1чпо cni льне е hex i па lüi; н!дстав! вид i ля е на pibHi струитури дв! тенденцп iioro розвптку - "в1ццентро1\у" t "доцеитрову", що спркяе гл:;бшому ¡1 кон^ратнiuor ¡y розу.йнню самого напряику худохнix iiouiyKiB сучасних романхстхв.

70—80—i. роки стали для укра!'нсы:ого роману велы..п иоказови-ык. Вонл це раз вллвили весь драматкзь; хснування письленнпш, лхтератури, нистевдва в цхлому в умовах авторитарно! дергани з i"i настаиоваш! аа соцхальну та аитпнацхоиальну демагог in, роире-с i i та терор дрога народхв i особи, антлгу^хшхзм i антндухов-нхсть у суспхльноыу KMTTi, а в есггет!:чьtil теорП i тЕорчхй прак-тицх - на догматизм i партхйно-класов! крлтери.

I все ж украшськш ро;.,ан прагнув - i в наИкрацих ceoix зраз-ках певиим чином реал1зував це прагнення - сказати правду про ли>-дину, рхд-Атрод, побачитк вхчне у конкретно-i сторично(.:у, гагаль > нолюдськё в класово;ду, загострпвав увагу ка'"больових" точках со-щально! uiíiCHOCTi i в такий cnoci6 у wipy cboix сил готував су-спхльну св1До;.:1сть до необххдностх зшн.

В умовах суверенно!' Украхни, коли оновлюються основи народного буття i сйхдоглостх, В1цродкусться íHTepec до ниШональних духовних uiHHOcTeit, повертаються вилучен! hiena- i заявляс про себе Л1тература д!аспори, утверцжуеться реальнш естетичниИ плю-ралхзм,' з"яЕЛяеться нацхя, цо украх'нсыш-. рошн розкрие ваоь CBiii могутнШ потенщал/продемонструе справжнс багатство зь'Лсту, метод!в, 'стил1В ■ i ^орм. ..

Ochobhí положения-дисертацп виклацен!-в таких публхкац^ях:

I. ''знденцхх розвитку украх'нсько'х радянськох ромэнхстики 70-х poKii // Biсник.Raíвського ун1верситету. Лхтературознавство, Мовознавство. - 1982. - Вип.24. - С.29-36.

А*

- 27 - .

2. Сучасний украшськпй роман /До питания про типологхю кан-ру/ // В1сшш КпУвського унхЕзрситету. Л1тературоэнавотво. Мово-знавство. - 1985. - Вип.27. - С.7-14.

3. Нанр, характер 1 проблема IX вза5мозв"язку //В¿сник Ки?в-ського ун!верситоту. 1сторкко-ф1лолог1чн1 науки. - 1991. - Бип.1.~ С. 54-59.

•1. Украшсьшш роман 70-80-х ро!итз: до проблеш канрових по-шук13 // Вхсник 1Швського унхверсптсту. £'1лолог!чн1 науки. -1993. - А I. -0,3 а.а. /подано до публ1коцП/.

Зам. 412,тяр. 100.Друк.Вип.-пол1гп. пенттэу,КУ. Кя]в-17,Бульвар Шевченха, Ш.