автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.09
диссертация на тему: Украинское памятниковедение: история, теория, современность

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинское памятниковедение: история, теория, современность"

г Г Б ОП 1 3 L¡/$ ^

ШЩЮНАЛЬНА АКАДЕМ!Я НАУК УКРА1КИ 1НСТИТУТ ICTOPJÍ УХРА1НИ

На правах рукспису

ЗАРЕМБА СЕРГ1Й ЗАХАРОВИЧ

УКРАТНСЬКЕ ПАМ'ЯТКОЗНАВСТВО: 1СТ0Р1Я, ТЕ0Р1Я, СУЧАСШСТЪ

07.0Q(j*J - 1стор1огр£1ф1я, цжерелознавотво та спбц1а2ьн1 iCT0pK4HÍ дисципх1ял

АВТОРЕСЕРАТ диоертаци на здсб/ття наукового сг/пеня доктора юторичних наук

КИШ - 1S3R

ДасертаЦбв з ыонс-граф!я.

Рооота яжснана е Центр! пзм'яткознавстза HAH Укра1ни 1 Укрсйвського товзркства охорони пам'яток 1сторП та кухлтури .

001П1ЙН1 ОПОЧЕНТИ: дсктор Юторитаих нзук, акдцеы!к

П.Т.Тронько до'пггор 1Сторичнях наук, профаоор

доктор Юторнчких наук В.М.Даниленкс

ПР081ДНА 0РГАН13АЦ1Я: 1кститут археогрефП i ¿уадрелозцаэ-

ка зас!данн1 сдец1зл1говада1 a^eirai ради Д 60.17.01 дхя аахиоту дксертац1й в iHcmrryi'i icTopll Укра1нм HAH Укра1ш: (адреса 252001, Кшв - 1, вул.М.Грушевс;ького,4).

3 дисерггоЦко мслна зэяшоиитисч у СЮлЮтец! 1нотитуту iOTDpil Укра1ш: HAH Укра!нк (адреса: 262001, Ки1в-1, ву£.М.Груагвоького, 4).

Автореферат роа1слашш rCS-iTl^logg р.

Вчений оекретар ОЕац1аи18.свако1 ачено! рвди

отва 1ы.Ы. С.Групввсжсго HAK Укра'1-

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦ1ЙИ01 ШЕСТИ

актуальнють 1 0туп1нъ д0сл1дж9нэст1

Пам'ятксзназство поо1даз оссбдиве и1сцэ а 1отсрико-ку.еь-туршму процоо1, у Сориуьань'1 сусШльно-юторичао! та культурно I св1домост1 надП, як складово! чзстини в1диошшшл укрзКвсько! дерлаинсст1, Нз цьэму тл1 ¿хзрмуеться зеве сгаьлвиня до 1сторико-культурно4. спадциии, постае эаздаяия 01льк активного вияелэння, ф1ксзцП, вивчоннк й эСерехення саи'п-ток археологи, врх1твктур;1, ыиотецтаа, 1стор1\, втнографП для май0угн1х покол1чь.

ВиЯчення иаукоаих фундамактаяьних 1 прикдадних проОлэы нам'ягкоэнавства потреСус комплексу энанъ з ЮторП, археолог!!, арч1тектури, ыютецтвз, втногра^П, иусеезнавотва, арх1вогнааотяа, чаукн 1 трхн1ю! та 1н. У нин1штЛ оилэд-шш перЮд- коршних пол1ткчних 1 соц1адышл ои1н укра!нсъкэ пам'яткогнайотЕО покликана сприяти вхдродженгаэ 1отсрично1 лаы'ятЭ. .эСйреженню нац1онаы>них мвтвр1альних 1 духовиих о>сар-01 в.

Сзш в 1сторихо-кул:ьтурн1й спаддин1 народу акумулюеться величеэний пласт духовного потенциалу оуоп1лъства. Укра1ногк» пам'яткознавство дноертантом роаглядаепоя • в коиплоко1 Сагатъох наук, пэредуо1ы таких, кк ютор1я, археолог!я, арх1тектура, етяограф1я, дхерелоэиавотва, Юторнчнв кравэнавотао, музеезнавство. .

Вкникав нагаоъна потреба • викладаянл спецкурсу "Укра1исыс0 паы'яткознавство" у вузах Укра1ни на Юторичних факультетах та в 1нсгитутах культура. Пркчому такнй дооз1д в нал!й держав! ехэ 8. Протягоч 1916-1918 рр. у Ки1вськшу

Фребвл1вському 1нститут1 читався куро "КиЧвськ1 пам'нтки". Йсго в'в з!дй>шй к ау ¡совий i пол1тичний д1яч В.Прокоювич. Курс! "Укра1коьке паТяткоэнавотзо" в початку 1980-х pp. мкдадавтьоя в КиЧаськоиу державному 1нститут1 культур/, УкраТноькоыу двржагному педагог i«iouy ун1верситет1 1ы. М.Драгоиакова та 1кшк вузах.

Укра!лськ@ паы'яткознавотво як наукова днсциш:1на оформувадося в XIX ст. йдоться порвдуо1м про валочаткування доол1д.чвкь, xov саы ïopulE "паы'яткознавство" ув1йпов до науксвого oOiry налрик1нц! 80-к - на початку 80-к pp. XX о?. Спароу е1н э'явквоя на ппальтах. науково- популярного журналу "Паи'ятки УкраЧки". Илька 1з отворенняи у травн! 1Q91 р. Центру паы'нткоэнавотва НАЛ Укра1ни 1 Укра1нського тонаркства охороки пам'яток 1старП та культур к в1н набуваз сткгусу D^iuiKTioro. Оприяе пауковому утвердженню та погаиренн» т£-ри1 иу "паи'яткоэневотво" рд1'йсгаванв видання п1д кагвж "JlpaiU Центру паы'ятксзнавства".

Кр.Ш наукос:тх говараств у XIX - на початку XX от. для становления i розвитку укра^коького каи'яткоанавотва Сагато гробила гуОернськ! арх1вн1 коы1с11, статистичн! ксм1твти, археолог1чн1 в'1эги, ыуээ!. Значне 1з1даес0ння у роовитку yKpslHOiKoro пам'яткознавотва як науки i як громадоького руху опоотер1г8Втьоя з 20-х роках XX ст. (маемо на уваз1 д1яльл1от1ь BceyKpaïHObKoï АкздемП Наук, П коыЮ1й, иаукових товариств, навчальпих 1 куль турно-проов1тних заклада, музе1в).

В 30-Б0-х .рока: укратське пам'яткоанавотво ваэнапо иепопрзвних втрат. Penpeolï пооти пам'яткознавц1в, нгсцеиня куязтонийс- споруд, Сагатьох рухомих пам'яток, згортання

д1яльност! нау:сово-пошукових громад съюк форыуваяъ эа?дади • нев*1дЕоротиих втрат нг?ц1ональн!й нзуц1 1 культур!. Hoai поаитизн1 зрушення в украЧнсъ'.-со«у пэм'яткоэнавотв1 почалиоя в ВО-х роках, накОШш1 ыодливост: для Лого роэвнтку настали niara проголошення негалежност1 Укра1ни.

Але 1 сьогодн1 держаанэ регулшаяня в галуэ1 схорони 1 викориотаняя 1стсрико-кулатурно1 спадцинк потреСув докор1нких ам1н. При цьому важливим эаяшаеться эвДеэпечення державою функц!й ццв1льно1, едмШстратизнз!, кргаЛнально1 в1дпив1далз>ност1 за порушення эахенодавства про охсрону 1 зЗереження 1сгорико-культурнс'1 спадолнп. В доол1дивни1 наголошувться на тому, то саыэ держава зоСоа'язача створети. сиотему 'орган1з науковсго досл1дж°ння, виявхення, охорони 1сторико-кульгурно1 спэдщина, сгркяти занесении П oO'cktIb до Державного реестру паы'яток, иадзэзти iu правового статуоу. Зиачною uipoio was тому сярияти п!дготовкз 1 виданкя "Зводу пач'яток IcTopl'i та icy ль тури Украгии", який эд1йсган? 1нститут lcTopil 1'кра1ни HAH Укра1ни, lnsi науков1 установи.

У диеертад1йноыу досЛддемИ укра1нсыш

паы'яткоэнзвогво розглядаепся на rzi розвитку укрз! нсысо'1 iCTopHVHOi науки, не оСиежуюпись проблемами схорони 1 эСереження Югорико-кулътурно! спадщиш. Воеб1чне 1 глиОокв вивчення 1оторихо-кулътурних надОань дав эмсгу gO'bictkbhq в1дтворити loropln народу. В контекот1 lcTopil Укра1ни автор дано! дисертацП подав lcTopic укрз!нськогс пам'яткознавотва з постановкоо фундаментальнее 1 прикладти проблем його подальшого розвитку.

Акт/аИ)Н1сть теш дисертацП вумовлона iano*: кео0х1дн1отю оС'шстивного вквчення, узагальнення та

Бвроосмиолення 1стор11 укра!нсгкого иач'яткоэнавства э ьййдавшига чао!в до съогодя1иш1х днгв; эростаншм рол1 1са'оркго-культурно1 опадщши у нац1онально-культурному Вадроджэнк!.; в державотворчих та культуротворчих процеоах б УкраЧк! 1 г мШшрсдкоыу «адпаО!; потреОою переСудови 1 ¡гозшпку мер©*} дэриавних, науксвкх, мугейних, бхОлЮтечних эакдзд1в та устаиов, як1 сприяютг вилвлвнн», зивчэкюо, сяорон1 паы'ятск, оксвлс-ння змЮту 1х д1ялъност1; Е31гум1оац1вп ьивчокня 1 уззгалънэипя 1огоричного доов1ду гьи'ятгагнаачо! га паы'яткоохсрокно! д1ялъноот1 нзукових товарюги та 1кших науково-гроедських об'вднань в Укрз1н1 у ' Х1К •• XX от. взрадх нал&годхенвя е^ктгаю! д1яльност1 саогоде!; квгйхьвсю потребою ревйхрац11, о0л1ку, пазгсртиаецИ рухоуих та норухомих паи'яток, пам'ятнкх югоричних «1сць, взяттад ^х 1Ш дердавний оСл!к, пссилення двряавнсго. контролю в ц1й галуэ! кухьтури; в1дсутн1отю у каталь ззжч'их рс-Мт г ЮторзЛ та теор1: укра1нського зззи'яткоэнавства; гео0х1днЮтю отвор^ння навчаньних, вдтсоьо-мйтодичних пооЮникав, програи, куро!в, мэтодичних рсэроСок, валроаедхення в ка^хадьт плани ьуа!в Укра1ни курсу "УкраЗнсъкЕ паи'яткогнаЕствз"; грсшдаько-виховяими вагдалнпмз» п1днеоетщ вагадыюгс культурного р1вкя народу, ьнройлатая 1 уот&лвння в ое!домоот1 бережливого отавленш до паы'ятск 1с;ор1! га кулътури.

Бага?еграш;1оть 1 Сагатошжгав 1 сть ровуы1ння, хлуыачеаия тэрмШв "паи'ятка 1сторП та кулътури", "1оторико-*удьтурн2 опадака", "пам'яткознавство", а також охдшде1ога сту стимулааалн появу вэлшю! к1лькоот!

публ; кзггД:;, прьсвачоких алгшэу р1зяйх аспект 1в

пам'яткоэнавстиа. До них од!д додати таксш прац1 1отор1ограф1чного, джэролознавчого характеру, г 1оторичного краезнавотва.

ЗагальноЮторичнсю основою даного досл1дж5ння стали теорэтичн1 та иэтодслопчя1 модед1 1с?ор11 1 куль тури укра!нського народу, роаро5лен1 в прадях М.1.Костомарова, М.П.Драгоманова, В.Б.Антоновича, М.С.ГруивЕсжого, Д.В.Антоновича, Д.I.Доропенка, 1.1. опенка, Д. 1.Яворкицькогс, 1.П.Крип'якввэтз, Д. 1.Багад1я та 1яшх ввдаткзк вчеких, як1 в1дстоювалц 1дею над1онально-к,/.'атурко1 оамойутноот! у1фа1нського народу. Послуговувзлн утверддэшпэ

пан'яткознавотва як науково1 дисцилл1ни зучасн1 з!дсм1 вчон! 1 грошдсък1 д1яч1 акадеы!к:1 ПЛ. Тронь ко, П.П.Толочкз, Я.Д. 1сабвкч, алэ 1з сп<?ц!альн;я досд1длэнь ыачша вид1лити 4ундаментадьн1 ионогра31чн! прац! В.I.Акуленка(1) та 0.0.Нестул1(2).

Виершд.в украп;ськ1й ЮторЮграфП В. ¡.Акуленка дошщдло висв1?лиз питания становления 1 роэвитку законодавства про охорону га викор'/.стання яам'яток за радянсько! доби, а також йога засюсування державними та громадськими органами. ОсоСлквсстям розвитку ' державно? оистеми охорони пам'яток в УкрзШ за доОи Центрально! Ради,

1. Акуленко В.1. Охсрска пам'яток культури в Укра1н1. -К. ,1901.

г. Нестуля 0.0. Виэвольн! змзганкя укра!нськсго народу 1 охорона пам'яток культури (1917-1920 рр.). - Полтава, 1993. Його я, Б1ля виток1в дер»ззно1 сиотеми охороки пам'яток р УкраШ. - К., - Полтава, 1594.

Гапыаяату та ДирошорП прксвятив свое досл1дження О.О.Неотухз. МоногрзЯчн! досл1д»ення В.!.Акуленка та С.О.Не-атр! розкрквглтъ т1дьки деряавну сиотеыу охорони пам'яток 8 1217 р., в них не отавилося азвдання комплексного доол1дкенкн вам'ятгаёкавства.

Прк оОгрунтуванн! шшептуалних засад оргая!аац11 та пзи'ятксзназчо! д1ельйоот1 муге'в, 1х 1оторП, наколичення зСерэлення рухомих пам'яток ми спиралися на цаг&льнотеореткчШ положения оучаоного ыуаевзяавства. При цьоыу наголоавно, цр поза увагсяс доол!дн1?к1а залишклооь шша пш'яткозкавчих проблей - 1стср1н форыування фовд!в, вкеоок иугэ!ь у виявлэння, вС1р та втачення рухомих иаи'ятск, 1х докумонгуваяня, музееф1кацП. Еашток отанозить СувдЕМ&итйдъка прауя Г.А.СкрипникО), яка розглядаз 1стор1ю Сориуватая етиографг-ших калвкцШ куэе!в, рсз;фивад соновн1 отапи отановлекня та рсавотку етнограф1чних музеев, вковАтлш дороЗок Сагатьох цувейких прац!вник1в у оправЗ, якаадення, ыгвчйнея та охорони пам'яток етнографИ.

Стае, р!ьн1 аспекти пробдеи пам'ктксзнавотва привертали увагу широкого кола ЮторккЛв, археолог 1в, етногргфв, иузе-з?наоц1в та представший сум1.жних наук. Проте уаагзлънгаочо-го досяНдаеиня, приавячэного висв1тленн» осзовних етап1в, сооСлмзоотей та тендоц!й роэвитку укрз^кського пан'ятко-йнавства у Х1К-ХК ст. дос1 но Оуло. Кр1м того, в укра!ноьк1й 1отор1ограф11 в!доуян1 праЩ, в яккх Ск висв1тлюв£воя внвоок науксвих товаркогв, губерноыаа стзтистячних ком1тет1в, ар~

1. Скршшик Г.А. Етпогрэф1чн1 муээ! Укра1ни. Становления 1 розвжкк. - К., 1589.

хеолог1чяих э'1зд1в, вчених врх1вшсс кои1о1й, ыузо!в, вуз)в, академ!чних уотапов в укра1ноько паи'ятгсознавство. Актуаль-нЮть тако1 прац1 зуиовлена татх держзьотворчими процесами в Укра1н1. Сучасний р1вею) роэробленост1 лзм'яткоэнавчоЧ проблематики значков ы1роэ нпличув на визначення мети, озе-дань, аврх1текточ1ки та зи1оту досл1дхення.

Хронолог1чя1 мож1 досл1дденкя. Наконичаиня значь э Ю-торП винюшення, вивчення, зОэрежокня, охсрони та провзгап-ди культурно! спадцют сягзять сиво! давнинк. "сиу в рсбот1 эроСлено короткий анал1з стану вивчэння, охорони пам'пток, створення призатних кодекц1й де з чао!в Ки1всько1 Рус1. Сенов на увага эосерэджена на пер1од1 XIX - XX ст. 1 эумовлена вона тим, цо, печикгночи э XIX ст. в УкраШ зд1йснювались системы! паи'яткоэназч! доол1дхення, як1 аапочаткували нау-ков! тоЕаристьа, вчек1 арх!вн1 ком1о1'1, губернсък! статис-тичн! ком1тети, иуге1, Позитивну роль у вквчэнн1 пам'яток, 1х зОирання отворенн1 музеТв в1д1грали археолог1чн1 э'1вди. Узагальнення значков к1лъкост! фактичного иатвр1аву дозволило виявити ооновн1 етали 1 визнзчитк головн1 тенденцП роз-витку укра;нського пам'яткогнавотва.

Об'бкток досл1дження б ¡.сгоричкий розвитрк укра!иського пам'яткознавства в контекст! кого ун1версаанэго значения для 1вторично! науки, культури та мистецтва, рол1 1стори-ко-культурно! спадщини у в!дсСра*.бин1 1сторичного микулого, у зПерехенн1 1 розвитку кац!онэльких традкц!й.

Предмет досл1дженяя - процес становления 1 розвитку ук-ра'1нського пам'ятксзнавства, його специф1ка, форми 1 методи орган1зац1! та функцюнуваннп.

Ппотезз Д0СЛ1ДЖ9ННЯ - шдвкщэння сфбктивност! виамек-

- s -

вя, визченкя, охэрони, зберэжеккя, рэотитуцП, пропаганда i етсрлко-культурно! спадщини б1дпов!дно до оучаоних вимог нолливе ааае на основ! концэпцП державного регулюваюш та фундаментального вивчетш Юторико-культурнэ! опадщини.

Методолог1чнои основою доод!дшшя в загальнонаукоЕ! прмщдлк !оторигму, роэгляд под1й 1 явил; у д1алектиц! та прнчшшо-насл1дковкх ав'язках, при науково-критичиоыу п!дхо-Д1 до джерел i опу6л1коьгно1 л1тератури. В1рог1дн1оть науке-сих результата та вксзо2к!в диоертацП заоезпечуеться теоретичная обгруктуванняи вкх1днкх полонез, викориотання кошшексу вэаемодоповншчих п1дход1в 1 иэтод!в. Мета та основк! задданяя доол!дждння:

- дати теоретично 1 гауково оОгрунтувашш паы'яткоанавства ик ошост!йно! наукою! дисцишйнк !сторичиого проф!во;

- лиавити опецифаку, тенденцП, Еаксноы1рност! отановлення укра!нського пам'яткоэнавотва та його розвитку протягои XIX-XX ст. ;

- роакрятн фэрми д1яльиост1 иауковкх товарного зазначеного пар1оду по вкязленню, вивченню та зберэженню Юторико-куль-xypKoï сяад1Щ1и;

- ДООД1ДИТИ паи'яткогнавчу д!яльн1оть археолог1чних а'1эд!в, г/Серкоьких статастичнях кои1тет!ь, вчеяих арх1вннх мом!о!й;

- проанаи1»увати д!яльн!оть вчених по збереженню та в1дрод-женшо культурно! спадщини, оц!нкти Ix внеоок у эбэрежэння !о-теркчяо! пгы'аг! та фориуваиия нац!онзльно! ов1дошот! укра-iHCbKüro народу;

- вивчити долю !сторико-культурно1 опадщгат га ргдяноько! доДи, проаяасД.эув£Ти вдэоок прогреоивних вченкх, гроыадських д1яч1в в ïx окормг/ та прошгаеду;

- ВИЯВИ7Н формл 1 м8т0ди Д1ЯЛЬНОСТ1 дерлявккх орган1п, HAJi УкраИни, вуз1п, xyae'in, гроыадських орган1эац1Л у otjepl пек'яткознавства;

- обгрунтувати необх1дн1стъ вдооконадення державного регуль-вашш в галуэ1 охорони i викоркст&ння Юторют-куль турно) опадщини;

- накрэолити пэрспэктган i эизкачити отдания пам'кткознавэ-тва о уыовах пэгалехяо! Укра1ш.

Джерельна Саза доод1цж8ння складавтьсн з к1л*кох rpynt. а) арх1вних докуыэнт1в Центрального державного apxlsy вида орган1в влади Укра!ни (0.116), 1нотитуту рукописна ЦКБ in. В.Рернадського HAU Укра1нн (®.Б,10), Рукописного в1дд!лу 1нотигуту ыкогецтвоэна?.стна, фолшлористики та отиологП 1м. М. Рильоысого НАЛ Укра!ни (0.1-4), Центрального держаьного 1оторцщ!сго арх1ву Укра1ни у м.Лььоа1, Центрального дэрялв-ного Юторичного apxmy у u.KkbbI, а таксд дердавних apxtslo В1нницько1. Залор1зько1, ОдесыаЛ, Чорн1г1воько1, Кк1всъко! областей, державного арх1ву Кримсько! автономно! реслугшки, ф!л1алу Черн1г1вського державного обданного арх1ву у м.При-луках; 0) документа иузе!в - Державного Юторичного ыуаеа Укра1ни, Музеи народно1 арх1тектури та псхЗугу УкраТки, Е1и-ницького, Запор1зького, Полтаьського, Кримського краезвавчих цуге!в, Дн1препв?ровського Юторичного музею 1м.Д.Язорюод:-кого, Державного Юторикс-культурного заг.ов1дншса на о.Хор-тиця (м.Эапор1хжя), Черн1г1всъксго 1оторичного нузвп, Сдесь-кого Юторико-кравзнавчого нузею; в) рукопиогаи waTeplaaiD -НацЮнально! бЮлЮтеки Pool! в MookbI, Публ1чно1 б1бл1о?еки 1м. М.е.Салтикова-Щедр1на в Санк-Петербурз!, Юторичного державного музеи у Itocits 1, арк1ву родина С. О.С1рополкз г:

- 1С -

Праэ1.

Порзинни; хнфсриахЦйний цаоив отааовили друкован1 арац1 вчених, видання наукових товариотв, археолог1чних г'^&д1в, губерноьких отатистшннх коы1те;1в, наукових уотанов, иуаа-вуа!в, 01Сл1ОТ6К.

Иаукова новизна. Вперве в укра!нськ1й 1отор1ографП вд1йснезо огробу узагальдаочого комплексного. доел:дженни розвитку пам'ктхознавэтва в Х1Х-ХХ от., обгрувтовапо його ооновв! етади та зкяначено головн! тенденцП. До наукового с31г/ медеш багато косого фактичного иатер1аду, арх1вюк джерел. Цо дало эмогу дисартаню21 роэроСнти конц9пц1ю кау-ково-тесреткчяих та методичнкх засад пан'яткоэнавотва як на-уксво5 юторитао! дисци1л1нк, визнзчити П об'екг 1 предает; рззкрити иэтоди 1 £орми орган1зац11 пам'яткознавчих пошук1з пауков над юяариствгыи, б тому чиол! цгрковшшк, 1юшши дер-ачнш! та грскадсьюа« уотаиовзла; ьиявити причини 1 зд1йо-кити ьаал1а црсцесу ницегаш ебм'ятск, а також вивеээння ру-. ;:о!л;х нзредких скарОАп аа меж! УкраЧни та 1х реотитуц1я; оЗгрунтувати неоСх!дн1сть перебудови отруктури державних ор-гаа!в у гд1йонэкв! д!евого контролю за викориоташшм та зОд-рзжбшшм 1отор;1ко-кудьгурз;о1 спадавши, проведен! оСл!ку, ре-еотрацИ 1 факоацП пш'ятск.

Комплексна вивчення !сторичного досв1ду, практично! д1-яяьнсот! ыузе1в дало ысиштЮть розкрити форми 1 методику 1х науково-поауково! роботк, визначити систему комплектування ыузейнкх фспд1в, иузеБф1кац11, дскументування, вивчення 1 абэреиешш цаы'яток.

Теоретична 1 практична значимость. У робот! закладено Шдвьлшш нового направления 1оторично'1 думхи: укра!ноьксго

пам'яткознавотЕа як !сторично! дисцкпд1ик, яка вквчзя пам'л-тки 1стор11 та культури (рухои1 I нерухсм!), пропагуг г/., виробляв засади 1х реставрацП, кснсервзцП, звер1гапнп ц 1оторкко-природному середовщ1 та з окрэмих сховщах (иузй-ях, арх1вах, СКШотеках, нриватнкх колекц1ях).

Теоретичн1 висновки, эрсОлен! в доол2Д*ечн1, мохуть стати важливиы додатковнм чнкнкком у розро6ц1 методики реео-трац11, оСд1ку, пэспортиэац!1 рухсмих 1 нерухомих пам'яток, виэначенн1 критерПв, за ягами пам'ятю: иолутъ 'ути вгяти из дердазнкй о0л1к, або занесен1 до 1кфорыац1иного Сапку даша про 1оторико-кулътурну сзадаияу, виробленг понятийного аларз-ту паы'ятксзнавогза.

Зач5а(1сть теоретичнж узагальнень дисертац!йяого дос-л1д.«ння, яке подано у вигляд! kh-.itи, полягаз в тему, пс ва-гато И положень уж,:- реал!эуються в деряавних та яауковкх установах, вузах, громздських срган1эац1ях. Цо стосувться 1 вдосконалення законодаъства про охсрону 1оторико-кудъ'хурнс\ спадщгаш, створеннл "Звсду пам'яток ю^орп та культура Ук-рз')нк", пол1пшення структура державного управл1икя, роОоти громздських орган1эзц1й у пам'я?коохоронн1й спраа1. Теоре-тичн1 положения дисертащ иного досл!дхэння вккоркстовуютьог! при читанн! курсу "Укра!нське паы'яткознавотво" (викладзетъ-ся дисертантои у Юпвському державному 1нститут1 культури -та на 1сторичному факультет! Укра1нського державного педагог!ч-ного ун1верситету 1м. М.Драгоманова).

Кр1и того, щр дисертант Сере участь у ряд1 держазних пам'яткоохоронних програм 1 проекпв, в1н з членом М1жнарод-но! ради з пигань пам'яток 1 визначнкх мЮць (ЮТ.ОЗ), бэре участь в робот! Укра'1ноькогс нацюналыюго ЮйЛтату IКСКЮСу,

•б еаогулндаоы Голови Укра'1ноького товариотва охорони пам'я-Чйх Icropí1 7а культури. Наукэв! роеробки 1 пропоэицП поиу-кувача реаНауотъся НадЮнааьноо komIgíso а питань повернеи-ия в Украину культурних ценностей при КаМнет! М1н!отр1в Ук-раИни, МШотерствсм культури i шгатецтва Укра1ни, Укра1ноь-ким тозариотвом схорона пам'яток 1стор!1 та культури, Укра-1исы<к»' фоадои культури, Центром пем'яткознавотва HAH Укра1-ки i УТОШК, IKOUOCou, вузами, музеями УкраТни.

Дооягкення поставлено! ügth у диоертац1йноыу доол1дяен-iii вд!йснэю шляхом роакриття таких положены 1. Пзм'ягкоэнагство - сашстКпа нзукова диощшлЛш вторичного профип, яка аиявдяз, Сере на о0л1к, вивчае пам'ятки i с. top 11 та культури (ру.хом! 1 нерухом!), пропагув Ix, вироб-ляз еаоади 1х реставрацП, коноврвацП, 80ер1гання в 1стори-ко-природноыу середовиц! та окреыих оховищвх, узагалылое д1-яльн1оть наукопих, дер*авякх, гроиздоъккх структур, окремих ocie подо охорони i пропаганда 1сторико-культурно1 спадщпш. J!. Процэск виичвнкя, охорони, эбережошы, рестазрадП, кон-оерЕацП, колакд1окування в УкраШ 1сгсрикэ-культурного аедбанвя масть давн! традкдИ.

3. Наукаа1 тоьаркотва XIX - початку XX от. (Одеоьке това-риотьо ioTopil та отарожитноотей, 1оторичне товаркство Нес-тора-л1тотаоця, Науксше товариотво 1ы. Т.Шевченка у Львов!, Тввр1йська учена архивна кш1о1я - Тавр1йоьке тозэриотво Ю-торЛ, археолог!*, втиографн, Товариство досл1дкик!в Воли-п1, Катэриноодавэьке паукозе товариство, Укра'1ноьке наукове тоаариотво у Киев!, КиИвське наукове товаркотво охорони а£м'й1гок отарсвини va мио'хацтва) - оргаа!затори оиотемних Ппи'яткоэкаачюс досл!д*ега> s УкраШ.

Д. Царковно- Юторичн! товариогва (Под1лъське впгрх1альнб ю-торгосо-археолог1чне товариотво, Полтавський цэрковнкй 1ото-рико-археолоПчний ком1тег, Церковно-археолог1чле товаристю при Ки1воьк1й духовн1» Академ!1) в1д1грзвали вахливу роль у виявленн1, вивченн1 Юторичних документа, гСэрежэнй! 1 рвс-таврадП паы'яток арх!твктури, церкоаиих та ыонастироьккх некропол1в, отворвнн1 ыузе!в.

Б. Археолог1чн1 э'!эди XIX - початку XX ст. - валшгаий етад становления та розвитку украТнського паы'ятксзнавотва,

6. Губернськ! отатистлчн1 кгаптети 1 губернськ! зчен1 арх!в-к1 комЮП зд1йсшовали велику роботу по виявленню архШпос документ1в, отворенню арх!в!в, розшуку 1 езяттю на обд1к паы'яток- археологи, збкраннв паы'яток народно! творчосП, вивченнв, охорон1 та збвреженню 1сторико-культурнэ! опэдщпш.

7. Охорона 1сторико-культурно! сладщини в пер 1 од визвольних змагань укра'1нськсго народу 1017-1919 рр. Суда ооновниы аав-данням наукрво! гроыадськост1, приверталз увагу Центрально! Ради, Гетьманату та Директор!!.

8. Ставлення адыШстративно-командно! системи радлнсько! добк до 1оторико-культурно! опадщини укра!нського народу мало волюнтариотоьхий характер.

9. КомЮП ВУАН (АрехологЗчна, 1стор!1 Киева 1 Праяоберелгая, Л1вобередно! Укра'1ни 1 Сяобожанодши, Пол1сюя, Еткагр^1чна, бврейоька 1отори-ко-археограф1чна) - ооновн1 осередии вняв-лення 1 вивчення археоюг!чних, 1сторнчних, етнсграф1чних пам'яток.

10. Пауков! товариства радлноько! доби - дентри пам'яткоз-иавчо! та пан'яткоохоронно! д1ялъноот1.

11. М1оце музе!в в охорон!, збереженн! та вивченн! рухоыих

пш'пток, форма 1 теоретичн! оаоади нам' яткознавчо! д1-ядьноот1.

12. Актуальна проСлеыи пам'яткоэнавотва в умовах незалежноо-sí УкраТш: виявленля, овл!к, вивченяя, реставрахЦя, .реоти-т/ц1я пам'яток. ■ • .

Структура диоертац!йно1 робота п!дпорядкована лог!ц1 сиотеизогО вивчеяня оО'екту. Анал1в становления, роэвитку та оучаоного отану паи'яткознавотва УкраТни гд!йонено в ураху-вачням як загальноприйнято! пер!одизац!1 !сторичяого розвит-ïsy, так 1 спецга&1чних, тематичних яввд, характерних винятко-зо для такого налряму пк пам'яткознавотво,• то й оОуыовило арх1тектон!ку доол!дження. Монограф1я (оСолг 447 отор1нок) оклздазтьоя з! вступу, трьэх розд1л1в i эаклвчеяня. Кшший параграф роэд1лу гавэршув список викориотазпк арх!вних ыате-р1ад1в та лИератури.

AnpoQaiilH доод!д*етт. Ооновн! науково-теорвтичн! поло-йэння, вионовки i практики пропозяцП викладено в 1ндив1ду-альн1й иошграфП "Укра'1Еськэ яам'язкоэнавотво! 1отор1я, те-ор!я, cynaoHicTo" (К., 1085), ар отримааа позитивну оц1нку щюз1дних учених, у навчалъному поо1Снику для отудент1в (у сп!вавторотв! а В. Й. Бориоеикои), у п'яти колактивних працях, каукових статтях. За проблематикою доол1джения опуСл!ковано донад^ 60 анторськях пуСдхкац!й (ооновн! а них предотавлено в автореферат!).-

Ряд наукхшо-творетичних положена диаертац1йш! ровоти опробований у npoiieol викладенкя спец1ального куроу а !ото-plï га теорП yiq>a'jk0ikd?0 лам'яткозаавства у Ки1воькому дррж&внаиу Шстягутг! куль тури та на Юторичному факультет! Укра'иоького дег«авгзого педагоПчюго ун!верситет! lu.

М.Драгомалова. Наукоа1 досл1джэння допов1далиоя на численнйх наукових конференц1ях, в тому числ1 чотирьох м1жнародних, на вао1даннях "круглих отол1в", на сем1нарах р1зного р1вня, вчен1й рад1 Центру пам'яткознавства HAH УкраХни 1 УТОШК, пленумах та з'Хгдах УкрзХнського товариотва охорони" пам'нтга: ЮторП та культури, зао!даннях Ком1оП по культур1 Верховной Ради Укра!ни, Нац1онал1но! komIcü о питаяь поверненяя в Укра!ну кулътурних ц!нноотей при Каб1нет1 М1и1отр1в УкраХни, Укра!нського нац1ояального ком!тету IKOMOCy. 0крем1 иауков1 рекомендацП, практичн1 пропозицП, сформулъовая1 в диоерта-ц1йн1й робот!, використан1 музеями в процео! науководоол!д-но! та пошуково! робота. Це стооуеться, перш за воо, Музеи народно!- арх1тектури та побугу УкраХни, Музеи гетьманату в Киев!.

ОСНСВНЯЙ 3MICT РОБОТК У вступ!, яюш мае назву "СугнЮть 1 предмет паы'яткоз-навотва". обгрунтовано актуальнють теми, визначено об'ект, хронолог1чн1 рамки доол1дження, оформульовано його мету та эавдання. Особливу увзгу прщЦлено розкрктти оутност! та предмету пам'яткознавства, наголоиено на новизна проблематики та П актуальноет1. Публ1кац1! резудьтат1в доол1джонь в Укра!н1 оотанн1х рок1в дапть п1дсгави ствердкувати, що укра-1нське пам' яткознавотво s вхе сформоваким науковим напрям-ком. Шд терм1ном "пам'яткознавство" часто-густо розуы1ютьоя т!льки проблем« охорони, збереженкя та вивчення Ютори-ко-культурно! опадщини. Каоправд! воно охошпоз значйо б!льшо коло питаяь i наделить до типу комллексних наук. Лам'яткоз-навотво грунтуетьоя.^йЗ:Информативному матер1ал1 1оторичних, миотецтвознавчих, архХтектурних, етнограф!чйих, археолог!ч-

- 16 -

них, книгозиавчих, арх!воанавчж, науковознавчих джерел.

Пан'ятками 1сторП та культури б споруди, пам'ятн! м!с-ця i предмета," пов'яеан! о 1сторико-кудьтурниы диттям народу i деркави, твори матер!альио'1 i духовно1 творчоот1, що ста-еозлить 1оторичну, лаукову ии 1ншу культурну ц1ннЮть. А на-укова диоцшишт, яка виявляв пам'ятки idopiS та куль тури, вивчав "ix, пропагуе, виробляб принципи ix реотаврацП, кон-серхацП та зберЗхаккя - це i е пам'яткознзвотво. У той кэ час пам'пткознавство матаимально наближене i дсгатупне пшро-шму вагалу, розраховане на його безпосередна учаоть. Пам'я-ткознавство мзз три OOHOBH1 напряыи: науков;ш, практкчний i громздоький.

Науковий напрям включав комплекс проблем: виявлення, еизчошш пач'птск, 1х пропаганда, д1плън1оть наукових уота--пов, товариств, мувеЗв, 1гшях науково-творчих структур в га-луз! паи'нткозкавотвз. Сжди входить такой паспортизация, ка-талсг!8ац1я, отворення ик^орыацИшсго. банку данпх про !ото-, рико-иультурну опадышу Укрз'1нп, "Зводу" пам'яток. Практична пам'ятмоэназстяо Еиробдяе засади реставрацП, коноерзац!! пам'нток, е0ер1гьяяя в 1оторико-культурному оередозищ! та в скрэмих сховкзрх (музеях, арх!вах, С!бл!отеках тощр). Гро-надськкй напрам Mas широкий спектр: залученнн молод!, учн!в, !нтвл!геки1 i, 1ишкх категорий населения до виявлення, вив-чення, ваятя на обл!к, охороцу ! вбереження, пропаганду заы'яток.

Дане доол1ддэнкя приовячене науковоыу пам'яткознавотву. У 1шо;л' пэредус1и розгллдазтьса понятн1йний ааарат, до якого еходеть тэрм1кя: "пам'ятанк", "пам'ятка", 'Чсторико-куль турка слааднна", "!оторико-культуряа сэредовщэ", "охорока

пзм'яток",оОгрунговано тшюлог1чний под!л пам'яток на кору-хоы1 1 рухом!, а також на чотири '¡х ввди: 1стор1'1, археологи , и1отобудування та арх1тектури, миотецтва.

У вогул! виэначено ы1сцэ паы'ятксшавотва в 1оторичн1й науц1, яка псд1лявться на основа! (фундашнтальн1) I ,опвц1аЕья1 1стор;гап днсц1шл1ки. Зокроыа, паи'ятков-навотво разом 1з ддероловнзвстпои, археологЮТ, 1отор1огра-ф!ею, етногра'51св, 1оторичн1ш краванавотвоы належнть до фун-дамеятальюга 1отор:глик дксцилл!н. Роз гляну то тякож вэао-мозв'язок пам'яткозяавства з спецХалькиш! Юторетними дио-цнпл1наыи - хронолог1еп, метролог1Бв, нуи1зматикгао, генвало-г!ею, сфраг!отишо, геральдикою, 1сторичноо географ!сз, то-пон!м!кою, 1сторико-кравзнавчою б!бл!огр?.$1шо, СонЮтшсш, дипломатикою, 1ко;гограф1сю, картограф1во, 01юма0гг?ксл, тобто тими, що вивчалть певтга вид, або повнил костле!» !сторшшк: джерел 1 використовують при цьшу сп5Ц1!^1чн1 кэтоди. Диоер-тант наголоэув, що найОШшэ сп1льши эавдань пам'яткознавс-тво мае з Юторкчнш краезнавством, дшрелознавствон, 1ото-р1ограф!бю, кузеезнавством.

У роэд!л1 I "Б1ля виток!а укратськсго пам'яткознаво-тва: орг£н1зац1я оистемних паы'яткозиавчих доол!дне;п>". ср складаеться з таких параграфа: "Перш! пароотки укра!нського пам'яткознавства"; "Наугсов! товарисгва Укра1ни та пам'нтклз- ' навство (XIX початок XX ст.)"; "Археолог!чп1 з'1эди XIX- початку XX от. - валиивий етап розвитку укра!ноького пам'яткознавства"; "Вклад губернських отатно.тичшк ком1тет1в 1 вчених арх!внгк ком1с!й у виявленнл та збережегшя !стсричяик пам'яток"; "На элэЛ епох (1917-1919)" розгдядаютьсп тради-ц11 вивчення, охорони, аберэдення, рэсгаврацП та консерва-

цП паы'яток icTcpi* та культури, як1 сягаютъ о изо! давнини. Автором гроблено !сторкчний екскурс у глибину в!к1в, адже ще отародазн! л!тописц! чао!в Кшвсько! Pyol донесли до нас да-н1 про наявнЮть Сагатьох колекц1й отарожитноотей, рукописных TPopiE у соборах 1 монаогирях того пер1оду.

Дбали про зСереження пзм'яток icToplI та icy ль тури 1 ваотупн1 покол!кня. Про де засв!дчуе пам'яткознавча д1яль-nion предотавник!в духовенства, видатних культурных д1яч1в (Петро Могила), коэацько! етаршини. Так, в1дома орган!эа-тороька i мэценатоька д1яльн1сть укра!нських гетьман!в у в!дбудов1, вбереженн1 Сагатьох г.ам'яток арх!тектури, 1ото-pi'i, культури (Петро Сагайдачний, Богдан Хмэльницький, 1ван Брпховецький, iBaii Самойлович, 1ван Мазепа, Киршо Розу-швоькш), Iesvix коэацьких д!яч!в (Пэтро Калнишевський). Ва-гомий внеоок у справу заявления, збереження i пропаганду пам'яток ЮторИ, оообливо Юторичних джерел, зробили прэд-отаекики козацько! отарщики, щэ становили ел!ту тогочаоного укра!ноького сусп!льства (Григор1й ГраСянка, Сашйло Величко).

На фактичному матер1ал1 показано, шр дар Петро I б призз1дець процесу вивозу рухсмих паи'яток г Укра!ни до Pool!, Наотушшки Петра I на рос1йськоиу престол1 поставили цр оправу на державну основу 1 виа!з продовжувавоя протягом отслИгь (С. 38-39).

У nepialii половин 1 XIX от. эначно лолшавився !нтерео ук-palHCbxo! громадськоот! до 1стор!1 Укра!ни, в гв'яаку г чим акткШзувалооя ьизчення пам'яток 1стор!1 та культури, эокре-ш Юторичних джгроя, л1топио!в, рукописних книжек, укаэ1в, ун!версал1в 1шнх докушнт1в. На фактичному мзтер1ад! роэк-

риваеться роль прогреоивних д!яч!п, вчекнх, аматор1в у ота-новлвнн1 украТнського пзм'яткознавотва.

Так, на основ! вивчення творчо! спадщии 1.Я.Фальковоь-кого, яка зСер!гаеться в 1нститут1 рукопис1в ДНВ HAH Укра!кг; (92 рукописи1 книжки), показана його роль як вченого 1 рвд1-г1йного д1яча у збор1, вивчеш!1 1оторичних докумэнт!в, напп-санн1 п1дручнии1в, в тому чксд! з icTopi'i УкраЧни, виданн1 "Ки'1еськз1Х м1сяцеолов1в", створенн! С1бл1отэки Киево-Михай-л1вського ионастиря, громздсько! друкара1 в Ки1воьк1й духов-н1й академП. На основ! 1сторичш1Х документа I. Я. Саль контакта написав loropüo друкзрк! КиББО-ПечерськоХ лаври. Нин оОгрунтована дата (1БЗЗ р.) початку друкування у Киев!.

В досд1дженн1 роз крат а лш'яткоэкавча д1яльк!оть В.Я.Ломиковського, 0.1. та 1.Р.Мартоо1Е, Д.М.Бэятип-Каыенсь-кого, М.О.Берлинсъкого, К.А.Лохвицького, С.О.ЕодховШнова, Ы.О.Максимовича, Я.М.Марковича, А. I .Чопи, В.В.Паооека, В.В.Кашцота, П.I.Кеппена, Зор1ая Доленги-Ходаковоького та 1ншх. Сама М. Максимович, е.Бодхов!т1нов, М.Берлинсыош, к.Лохвицькш Сули 1н1ц1аторами сгворення в Кибв! Коы1тету по роэшуку старожитностей (1835-1845 рр.). Заолугоя ком!тоту Суло створення при ун1верситет1 музеи старожитноотей.

Щэ (Ильи пл1дну паи'яткозказчу д!пльн1оть проводила настушиця ком!тету - Тимчасова ксм1о1я для розгляду давк!к акт1в. В 1оторичн1й л1тератур! И часто назквэоть Археогра-ф1чною KOMloiea або Ки1вською археограф1чноа KouloiGa. Ком1-cln розшукувала документ л spxisax дарлаанах уогалсз, ш-г1страт1а, монастир1в, прстатних з1йршпшх. -3 184Б р. на ко-«lcln Судо покладеио сбов'язю! виявлятн 1. досл1джувати паы'ятга грхеологП, арх!тектурп. Осковноа молугсэ Тимчаса-

BOl KGMlCll для розгляду даан!х акт1в у Киев! було виявлен-ня, а також видання уиИсалышх пам'яток icTopil укра!нського зароду. ; , .

. S перш! половили XIX от. в Укра!н1 фунгаЦонували гро-надоьк1 утворення - наукой! товариотва, як! об'еднували нау-ковц1в, а також широк! кола аматор!в за фахом, науковиыи 1 громздсьюши 1нтересами. Вагомий внеоок у роэвиток укра!ноь-кого паы'яткознавотвз внесло Сдеська товариотво.ioTOpil та старшштностей (1839-1922 рр.). Товаристьо ставило своею ыр-тсю: вбирания, , олио 1 сбережения пам'яток; вивчення та пуб-л!кац!п висемних пам'яток) орган!&ац!в иаукових експедиц!й i екокуро1й для ведения • археолог1чиих рсзкопэк та вивчення нам' я ток археолог!!; видаякя 1оторико-археолог!чпи>: доол!д-мэш) та Marepiaiis; ср?ан1заЩв та проведения конкурс!в на крали твори э патакь пам'яткоэнавства.

Членами товариотва в р1зя1 nt-рЮди були так! в!дом1 вчен! й громадськ1 д1яч1 як А.Скальковський, О.Мзркевич, Ё.Загоровський, О.Мартоо, М.Мурзакевич, А.Флоровський, А.Еерть6-Делагард, 5.Фел1цин, З.Аркас, О.Брун та !н.

Товариотво видало 33 томи "Записок Одесского общества истории и древностей", створило музей, б!бл!отеку, зрх!в. Значку частину арх!ву товариства, який складався з рукопи-с!в, еа1т1в про результат« археслог!чяих розкопок, оботежень Н0крспол!в, курган!в, а також с?зродрук!в та !оторичних до-КуыенПв, п1д час Велико! В1тч;;зняно! в!йни було вивеэено до РуиукП 1 доля 1х нев!дош. Лише невелика чаотина !х п!оля в1йни повэркулаял в Укра!ку 1 ник! становись п'ятий фонд Знстнгуту РУКСПИС1В ЦНБ HAH Укра'пш.

3 1874 р. пл!дну pof.ory пи Биявлеккв, вивчекк® пам'яток

археологи, iOTopil, арх1тектури проводило 1оторичнз това-риство Нестора-л1тспиаця в Кивв1. Через 2Б рск1в ового 1с:гу -ваннц товориство нал!чувало 122 д1йстос члэп1в i 21 почес-нкх. Серед них tsicí ni дот, як В. Б. Антонович, I. I.Cpeaasnos-кий, B.C. IicotiHintoB, О.М.ЛаэаревоыиЛ, В. ЩорСина,' В.П.Нау-меико, Ü.I.Коотомароя, А.М.Лобода, 0.J. Левицький, М.®.В1лл-и1вський та in.

В 1879 р. по 1914 р. тоъарпство видазало гб1рник науга-вих праць "Чтения d Историческом оОцаотве Ноотора-летописца" (впйшло 24 книги). На ппальтах цього видения пуел1куваигоя протоколи, вв1ти товэриства, документа, naynonl отатт!, роэ-в1дки з lOTopi'í У1фа!пп XVI-XVI11 ст., археологи, нум1вна-тики, 1оторично]' гэсграфП, палеограф!1 - Ваяливе м1сце эай-иали питалня украшського пам'иткоэнавства. Товариотво фушс-ц!онувало до 1931 р., ало за рздянських чао1в друковано! продукцП не видавало.

В розд1л1 зроблено анал1э пам'ятго;>наЕчо1 д1ядьноот! Наукового товариства 1ы. Т.Шевченка у Львсв1, Швденно-За-х1дного Роо1йоького географ1чного товэриотва, Харк1вськогс наукового 1оторико-ф1лолог1чного товариства, Товариства доо-л!дник1б Волин1, Шдинськсго !сторико-ф!лолог1чиого товариства, Катериносшазоького наукового товариства, Ктвсысого в1дд!лу рос1йського в1йськово-1сторичного товариства, Укра-1нського наукового товариства в Киев!, Ки1зського товариства охорони пам'яток старов;пш га мистецгва.

Автор вперше п укра!нськ1й 1стор1ографП розкризае нау-ково-доол1дницьку роботу церкошго-1сторичн11Х тозаркотв. Як в1дсмо, радянська влада энехтувала б1льш як тисячод1тн1ми надбаннями православно!" церкзя- в УкраШ, ар павнса ulposo

сярняло деморад18ац1'1 1 денац1онал1зац11 укра!нського народу. А духовно-куль гури1 надйання церковних товариотв 1 ком1-?эт1в у галуа1 паи'яткоанавотва доситъ вначк1. Так, 1865 р. у Кам'янц1-Вод1льсъкоиу отворено Ком1тет для 1оторико-ота-ткотичного опиоу Под1льсько1 впархП. 1903 р. КомИет реор-гая1аовано в ПодНьоько Бпарх1ельнэ 1сторико-археолог1чне товариотво, яке про1снувало до 1921 р. Ком1тет иав друкова-ний срган "Труды", як1 на сьогодн1 б важливиы ддерелоу вив-чекни пам'яток Под1лля (С. 102-103).

В розд1л1 розкрита пам'яткозньвча д1нльн1оть Полтавсь-кого церковного 1оторико-архесшогачного кои1тету (1906-1920 рр.), Церковно- Юторичного та археолог!чного товариотва при Швськ1й духозя1й академП (1872-1919 рр.). Ц1 ком1тети 1 товариства оО'еднували в1доиих вчених, а такси аматор1в, йи>шад&ч1а, вчктед1в. Всни мала сво! друковша сргани у виг-ляд 1 чаоо1шс1в, эб1рник1в наукових праць ("Трудов"), займа-дкоя вивченням, рботаврац1ао, ремонтом культовнх споруд, пам'ягск церковного мтотецтва, некрололхв, винченням церковних га монэотироьюи Ерх1в1в, б1бл!отек, на оонов1 э16раних пам'яток счьоркли муээ! ("древнехранилища").

Анад1э опубл! кован их ыатер1ал1в, а також арх1вних документ^ дав можлив1сть розкрити роль та значения археоло'г1ч-аих э'1зд1в к1нця XIX-початку XX от. у становленн1 та роз-вктку укра!ноького пдм'яткознааотва. Аджэ э п'ятнядцяти э'1-зд1в и1оть в1дбулиоя в укра!ноьких м1отах (Ки1в-1б74, Оде-оа-1Вв4, Ки1в-1В39, Харк1В-1902, Гжеринослав-1905, Черн1г1в - 1308). Показана роль "Шдготовчих ком1тет1в" у коордкнацП наукоЕО-дсол1дио'1 1 пошукзво-експэдищйно! роботи. У 1х обов'кзки входила також: розробкз програм роботи чергових

- 23 -

з'1зд!в 1 тематики ор1бнтовних допов1дей 1 поШдоилень на них; п!дготовка виотаэок пам'яток та видения иатэр1ал1в з'1-эд1в, каталог 1з виотавок тодо. Кодна вистав1са отановила основу для отворення нового музее у м1от1. Оундпменталъним о видання в'1зд1в ("Изевотия", "Труды", "Правила и протоколы"). Наголошено. пр саме чотирнадцятий з'1вд, який проходив в Черн1гов1, розроОив державну програму про вэяття на оСл1г. 1 охорону пам'яток ("Заходи прдо охорони пам'яток отаровя-ни") (С. 139).'

" Мало в1дома оучасним доол!дникам д1яльн1сть губерноьккх статиотишгах ксм!тет1в в УкраШ на нив! 1оторичного, етпог-раф1чного вивчення краю, спио 1 досл!дхення державикх та приватних арх!в1в, пам'яток 1стор11 та культури, в тому чис-л1 арк1тектури, збору 1 публ1кадП пиоешшх джеред. Ксм!татн •провели пл1дну роботу по орган1зац11 археолог1чних розкопок, вияелэнню та вивченкю докумэнт!в, !х публ1кацП, складаннп археолог1чних карг.

Позитивну роль ком1тети в!д!грали у цзрин! эбору та вивчення пам'яток народно! твсрчост1, тсень, легенд, кззок, а такая предмет1в народного побуту. Вони стали фундаторами багатьох 1отсрико-етногра.|1чннх та археолог!чнк< музе!в! Ве-лику ц!нн!сть становлять статкст/чн1 таблиц!, 1сторичн1 на-риси с!л, ы!стечок, як! п!дгстували члени ком1тет1в. КомЗте-ти ыали ово'1 перЮдичн! видакня: "Записки", "Сборники", "Ею-летени", "Листки", "Труды", "Памятные ияихки", "Отчеты". Особливо ц:нн! лам'яткознавч1 матер1али подибубмо на шпаль-тах "Харьковских губернских ведомостей", "Киевоких губернских ведомостей", "Черниговских губернских ведомостей". В губернських статистичних комитетах найб!льи пл!дну д1яль-

пють проводили О.Лазаревсъкий, А.Маркович, Д.Пзлщко, О.Ру-соа, П.Чарв1нсыаш, Е.Паооак, П.ефименко, Г.Данилевсыага, 1.Сокалгоьгаш, В.Караэ1н, А.Севдульський, М.Теодорович, А.Скальковоький.

В ряд! губерШй Укра!ни буди створен! арх!вн1 ком1о1Л, пий займалися э&орои, опиоом докуыенИв иоиаотир1в, ззык!е, вдшатних арх1в1а, державнкх уотаноа. Вчаи1 кои!о11 в ид авали "Труды", "Летопиои", проводили археолоПчн!, отнограф1чн1 шуксво-Еошуков1 експедиц11, Еивчааи некропол!, зСирали рукописи! творк, арк12н! штер1ам, стародруки, швчали культов! опоруди, оприяли 1х охорон! та збереязшаз.

На вначному арх1вноиу иатер!ад! показана кауксво-прак-ткчна пам'яткознаЕча д!яльн1отъ Тавр!йсьно! учено! арх!вно1 кпм1оЯ (ТУАК), яка вииикла в С1мферспол1 в 1837 р. 1 в 1923 р. иеротБорзна на Тавр1йське товариство 1отор!1, археолог!! га етеэграфП (ТИ/иЕ). "ГУАК мала св1й друкований орган -. "Известия Тазричеокой ученой архивной комиссии", яких за пэт р!од 1887-1920 рр. в икало 67 тоы!в. ОссхЗливу увагу ТУАК прислала вивчонкю 1 збору р1аноман1тких !оторичних, археоло-г!ч1шх, етяограф1чних паы'яток. Члеки ТУАК а!брали ун!кальн! документ про Юторичну долю Кримського хакотва та форцувая-ыя кршсь¡со-т агароыао! народности, в1рменоьк1 рукописи, еп1граф1чн! энах1дки, обстенували синагоги, мечет!. ТУАК в!-д!грав основку роль у створенн! Тавр1йського губерноького архЗву, науково! ОЮлЮтеки "Тавр1ка", Центрального крабз-назчого ыузодэ. Б робот! ком!с!! брали участь в1дои! вчен1 М. ЬВвоеловоъкий, А.Ю.Криыоьккй, Д.В.Айналов, Г.О.Еонч-Осмэ-ловськкй, 0.ЬМаркевич, ФЛ.ИМт та !н.

'837 р. вияикла Ч^рнИчвськз губернська учена зрх!вна

:х'Н1о1п, 1398 р. - Хероонська, 1903 р. - Катеринославська 1 Полтавська, 1914 р. - Ки!воькэ, 1915 р. - Харк1вська. Ком!-о:П припинили свою д1яльп1оть в 1918-1910 рр. 3 ус1х комЮ1й лайпл1дн!пу роботу по збору арх1внкх документа, 1х вивчен-то, роэтуку археолог!чних паи'яток, збору пам'яток народно! т^орчост!, охоротЦ, орган1эад1! реотаврац!! паы'яток арх1-такгури, некропол!в, курган1в, вал1в, городищ, могильник1в провали Тавр!йська, ЧэрнШвоька, Катерзшославська 1 Пол-?~пська. Еагодай внеоок в д1яльл1сть губернських вчених ар-Х1ВН1И !ш*!]1с1й пробили О.М.Лаэаревський, В.В. Тарновський, П.М.Доброваяьсыкй, В.Л.Модзаяевський, . П.Я.Дорошзшсо,

Д.Я.Сгкюкзасов, Д. ЬЯворницький, Д. 1.Батал1й, О. А.Кулаковсь-¡351, В.О.Пдков, Д. ЬДороаенко, А.С.Сипяасыой.

Кои!с11 видазали сво! "Летописи", "Труды", в яких пода-заллся результата експедщ!й, попук!в, докумэнти.

Ссобливу ц1ни1сть отановлять опубл!ковзл1 1оюричн1 джерела, доппз1д1, пов1до!4лення, а якгаи виотупалл на зао!днкнях члени кото!й. Само губернськ! зрх!Ен! ком!с!1 вЩграли основ-яу роль у створенн! губернських архШв.

У дано¿у дисертацШюму досл!джэпн1 наводиться нов! факти про д!яльн1оть Центрально! Ради, Гетьманату, Директо-рП у справ! охорони 1сторико-культурно! сладдини,; аджэ а усього комплексу заздань укра!ноького пам'яткоэнавотва в ц! о:иадн! чаш пам'яткоохоронна праця виоуваеться на одна з перших ы1сць. Водночас тод1 у вир1 громадяноько! в!йни та 1нозешю! 1нтервенц!1 Суло зруйновано десятки арх!1ектурккх споруд, роэграбовано нуге! 1 приватя! иолекц!!. Ватато паы'яток мистецтва, арх!вних докуиент!в пограпило за кордон,' ни-¡¡цшюь сгзрадруки, рукописи! гвори (С. 161-185).

- 26 -

Докладно у роад!л1 виов1тлебтьоя д!яльн!оть Центрального кой!тету охороии пам'яток старовшш й миотецтва, до якого входили.Ы.Б!ляш1ваькнй, Ы.Грушевоъкий, Д.Дорошенко, С.Ефремов, 1.Каман1н, В.Модаалэвський, М.Василенко, В.Крнчевоький, П.Кур1нний, Д.Щербак!воький, В.Щербина та íh. Це фактичко був державний орган охорони 1 збережання пам'яток ЮторП та культури. Пам'яткоохоронну оправу проводив 1 В1дд1л охорони пам'яток i муаейно! оправи при Генеральному оекретар1ат1 народно! оов1ти (В.Антонович, М.Бурачек, В.ВШноька, М.Ста-рицька, К.Широцький, ЬЗборовоький, Г.Павлуцький та багато !шшх в1доиих д1яч!в науки та куль тури). Вехику справу роз-почала з kbíthh 1018 р. Культурна ком1о1я з пнгань повернек-ня пам'яток з Pool!, але вовнн1 дП перервали 11 роботу.

Рогкрита д1яльн1сть В1дд1лу охорони старовини при Головному управл1нн1 мистецтв i нац1онально! культури, Надзви-чайно! KowiGil по охорон1 отаровини 1 мистецтва, показана д!яльн!сть б1логвард1йд1в 1 61лъшовик1в по нищегаго 1 виве-зента за меж! Украйни пам'яток. Б!лъЕОВИЦЬка Елада в Kkgbí створила так зван1 сейфов 1 komIcII, як1 займалися зломом приватних сейф1в 1 вилученням г них Щнноотей. Тисяч1 давк1х монет, медалей, орден!в, р1дк1сних 1кон, годинник!в, эбро!, cpi6mcc i золотих ювел!рних вироб1в приватних ос!б були привдаснен! радянськов владою. 3 ран!ше нев1доиих документ!в д!знаеиося про 1мена людей, як1 грабували i нищили культуры! скарби. Так, хзрк!в'яник, б1льшовик М.Дадик1н в ycix музеях Кизва призначив "пол!трук1в", як1 в!дСирали эолот! i ор1бн! вироби, чаотину розкрадали, а частику выправляли до Москв». М.Дадик1н дав розпорядаення 6!льшобицьким ком!сараы попитк костюми з ун!кального гобелону XVII ст., цо абер!гався в од-

г/ому а музеев Киева. 3 небуття вишшваз чорна т!нь С.Фарен-гольца, я гай сприяв "добрарлИ" грабувати ыузо! Киева. В роздШ наголошубться, що проблема пам'яткоэнавотва в пер1од визвсльних змагаиь украпюького народу потребуб глибинного 1 зсеб1чного Еивчення (С.185).

!сторичний доов1д становления 1 розвитку укра1ноысого пам'яткоэнавотва протягом XIX - початку XX от. ээяз1дчув про р1аноман1тн! форми пам'яткознавчо! д1яльност1 наукових това-риотв, археолог!чних з'!зд1в, губорнських отатистичних ком1-тот1в, вчених арх1вних комЮ1й. Вони эводклиоя до заолухову-заннн допов1дэй, ре$ерат1в, пов1донлэш>, вилвлення 1сторич-них докушшт1в, 1х збору 1 ьивчення, проведения науковопо-иукових експедиц1й, археолог1чяих розкопок, оргая1азц11 вио-тзюк, ствсраии! муээ1в, арх1в1в, фувдаыепталышх

наукових праць.

Розд1л II. "Укра1нське пам'яткознавогзо радянсько! до-Си", ир складазтьоя з таких парзгра$1в: "Доржавн! органи 1 пач'яткознавотБо"5 "Ком1оП ВУАН 1 1х внеоок у справу вив-чення та вбереження 1оторико-культурно1 спадщиня"; "Д1яль-н1оть наукових товариотв в галуз1 паы'яткознавотва"; "Пам'я-ткоэнаватЕО у нищих навчаяьних закладах.УкраЧни"; 'Чстори-

краазнавча б1бл1ограф1я - важливий чинник розвитку пам'яткоэнавотва", приовячений розгляду проблем вивчення, збере-ження, охорони, пропаганди 1сторико-культурно! опадщини в контекот1 пол1тичних, ооц1аль но-економ1чних 1 культурных процео1в, як! в1дбувалися в УкраШ п1д 1дэолог1чшш пресом КПРС - КП Укра!ни. Тут розглянуто оволюц1ю правових заходгв орган!в радянсько! влади щодо охороки Юторико-культурних ц!шюстей, нзголошено за проявах волюнтгристсысого ставлення

адыШотратквно-командно! оиотеми до народно1 опадщиш: (С.188-228).

3 вотановлення радяноько! влади створювалися нов! дер-кавн! органи, як! Сезпооэредиьо займалиоя питаниями охорого: !оторико-культурно! спадщши. На ыЮцях цэ роботу виконували губерноьк! ьиконавч1 коы!тети, а координував !х д!яльн!сть Воеукра!ноький ком!тот по охорон1 пзы'яток ыкстецтва ! ота-ровини (ВУКОПШС), який було отворено в лютому 1919 р. при ВоеукраЗноькому в!дд1л! миотоцтб. У роздШ роэглянута д1-яльн!оть м!сцевих рад, обласних, районних ком!тет!в, ЦК Ко-ыун1стично'1 парт!! Укра! ни щрдо охорони, збереження пам'-яток. Показано нщення паи'пуск (особливо культових опоруд, пам'пгок церковного мистецтва) за прямиш вказ1вками владних структур.

В досл:джеян1 наводиться низка факт!в про нищення ун1-кальних пам'яток арх!тектури, церков, собор1в, перетворенип 1х у господарськ! приыНцення, клуби, спортивн! зали, опадения 1ионостас1в, 1кон, зняття дзвон!в та 1х переплавку, що було складовою частиною репресивно! пол!тики проти духовено-тва, яка заотооовувалася радяноьшо владею з чао1в грома-дянсько! в!йни (С.202, 219-220).

Кр!м загальких постанов ново! влади щрдо "ворожих еле-ыент!в", негативну роль з!грала вказ!вка НКВС УРСР в!д Б жовтня 1937 р., де наголошувалося на нёобх1дпоот! " у найко-ротший геры!н провести троку операц1ю а метою р!шучого розгрому церковно-секталтсышх контрреволюЩйних кадр!в". До цього необх!дно додати, щр на початку лютого 1938 р. наркомом внугр1шн!х справ Укра!ни був призначешш 0.Успенський, злочшша д!яльн1сть якого зэвдала значно! пкоди. I все к 1 у

цик несприятливих для розвитку пам'яткзанахства умовах, зав-дяки втручанню громадськост!, Сагато пам'яток вдадося вряту-вати (С.224-226, 241, 254-2Б8).

Поряд з цим, сл1д зазначити, щр оамэ за радяноько! доби охорона пам'яток Оула поставлена на державну основу. Фактич-но першим ззконом по охорон! !сторЕко-культурно1 опадщини в УкрзШ стало "Полояюння про пзд'ятки куль тури 1 пркроди", гатзорджене постановов ВУЦВК 1 РНК УРСР 16 червня 1026 р. Вено втратило свою силу т1льки в гдурн! 1946 р., коли була прийнята постанова РНК УРСР про II в1дм!ну. 5 к1нця 20-х -початку 30-х рок!в почалася мзоова л1кв1дац!я не т!льки дер-лавних структур, але й науксвих товариств, ком1тет1в, в1дд1-л1в охорони пам'яток.

У ро0от1 дала оц!пка в1дпов1дно! д!ялыюот! Народного Ком1свр1ату осв1ти УРСР, Укртуки, 1нспектури охорони пам'яток. 31 серпня 1940 р. Раднарком УРСР ухвалив заснувати при уряд1 Кои1тет охорони та эОврежения 1оторико-культурних, арх1тектурнгас та археолог!чних пам'ятник1в 1*РСР (голова П.Я.Пат). В1дпов1дн1 ком1тети отворюалкся в областях, ало в1йна перешкодила зд1йснбншо позитивного аадуыу. 3 60-х ро-к!в державна роль в охорон! пам'яток покладалась иа М!н!о-теротво культури ! Держбуд У|фа1ки.

В розд1л1 значиа увага прид1лена монумвнтальн1й пропаганд!, яка заов!дчув волпктариотсысий п1дх1д оргая1в ра-дяноько! владн, парт!! до спорудження ков® паы'яток. Яка» модна оц1нити як позитивну д1ялън1оть в ув1чяевв1 Геро1з прац!, учаоник!в в1йш, то в невиправданиы спорудлелея ылйяэ в кожному население пункт! пам'ятник1в, Зюот1в Лея!ву, Ста-л!ну та !нлшм д!ячам того часу. Напряклад, в Укра1н1 ва яда-

тень 1949 р. в!дноплено 338 пам'ятник1в Лен!ну, опоруджено 320 нових, Стад!ну в1дпов1дно - 172 1 232. На початку 1980-х рок!в пам'ятиик1в Лен!ну, вэятих на державний обл1к, нал!чу-ьадооя понад 4 тиояч!.

У доол!дженн! на эначному арх1вному матер1ал1 показана роль HAH Укра1ни (Ком1о1й ВУАН, 1нстктут1в) у виявленн!, вивчвнн1, зберехенн! !сторико-культурно! опадщини. Починаючи в 20-х poKiB у систем! УкраЧнсько! Академ!! Наук створишься кауково-досл!дн! катедри (кафедри) !стор!1 Укра1ни та Ком1-oli, ер иро!онували до 1936 р. Найпл!дн!шу роботу в царин! укра!нського пам'яткознавства проводили ком1с!1 порайонного досийдження. S 1924 р. !снували ком!о!1 по вивчеини !стор!1 Киева 1.Правобережья, Л1вобережно1 УкраХни 1 Слобшанщш;;.. Пол!ося, АрхеолоПчна. 3 1925 р. розпочала роботу KouioiFi по вивченню Полуднево! (Степово1) Украп«:.

Бнагае м1сца у дксертац!йноыу досл1дасенн! поо!даз шевеления науково-пошуково! пам'яткознавчо! д!яльноот! Кразр-кавчо! KOMicil ВУАН (очслзовалк: -опечатку акэдем!к Л.М. Лебеда, g 1925 р. - А.В.Корчак-Чапурк1вськии), Воеукра!ноького археолог1чного ком!тету, Укра1ноького ком!тету охорони паи'к-ток, Етнограф!чно1 Koulcil ВУАН. Головою оотанньо! до 193Ü р. був академ1к А.М.Лободг..

В розд!л! анал!зуетьоя великий арх!вшй фонд Етногра-ф!чно! коыЮИ, э!бран1 нею 1оторичн1 документа. Р!ан! анке-тн 1 в1дпоз1дн1 е?нограф!чн1 пам'лтки (докуыенти знаходятьск у рукопионих фондах 1нотитуту юютедтЕознавотва, фольклористы® га етнологП !ы. Ы.Т.Рильського HAH УкраНш) г! saiei Укра!1Ш.

3 приходоы до вдадк 0!льеовкк!в науков! товарцетва, шр

'"|ункц1оиувахи до того протпгом багатьох десятк1в рок18 1 пробили значний вклад у вгавлення, вивченш та збереження паи'яток, эмушаи1 Сули один за одним пршинити свою д1яль-и1оть. Формально до 1923 р. 1снувало Одеське товариство 1с-'.'•орП та отарожитностей, до 1931 р. - 1оторичне тонариотво Нэотора-д1топиоця. Тавр1йську учену арх1вну ком!с!ю 1923 р. рэорган1зували у Тавр1йське товариотво ЮторИ, археологи 1а отнографП, ало воно пргашнило свою д1пльн1оть 1929 р., 1939 р. припинило д1пльн1сть Наукове товариотво 1м. Т.Швв-ченка у Львов1.

Кр1м узагальнення д!ялыюст1 даних наукових товарной у розд!л1 розкривааться науково-пошукова робота в галуэ1 укра-"иського пам'яткознавства 1оторико-л1тературного товариотва при ВУАН, Харк1воького паукового товариотва ВУАН, Наукового товариотва доол1дяення й охсрояи паи'яток старовини та иво-тецтва на Подтавщин1, Чзрн1г1вського наукового товариотва, Н1хинського наукового товариотва кравзнааотва при ВУАН, Одеоького наукового товариотва при ВУАН, КаС1нзту вкбчоннй Под1лля, Кам'янець-ПодШського наукового товариотва та 1ц-пях. Значяа увага прщЦлена пам*яткознавч1й д1яльноот1 Сагатьох краезнавчих товарисгв, ком1тет1в, бюро, гуртк1в Хорола, Кроменчука, Лубен, Донэцька, Соошш1, Проскурова, Короо-теня, Новоыосковська, Черкао, Б1ло1 Церкви, ШепеИвки та 1н-ш1х м1ст.

Еа1дну д1яльн1оть у галуз! В1шчення укра1нських 1ото-ричиих пам'яток, верэважно арх1вних, проводили товариотва, рр энаходилиоя за межами Укра1ни, зокрема - Товариотво доо-л1дник1в укра1нсько1 1стор1'1, пиоьызнства та нови а Санкт-Петербурз! (годовою Оув академ1к В.М.Перегц). Воно ян-

- 32 -

дало три випуоки "Наукового зб1рника" (К., 1928-31).

ОооСливо ол1д в!дзначити д!яльн1оть по ебору пам'яток народно! творчоот1. писемних та документальних джерел,.ота-родру^в, цврковних паи'яток укра!нським Товариотвом шану-вальтшв вивчення Кубаноько! облаот1. До його складу входило Сагато укра!нських д!яч1в, учителin, художник1в, вчених, аматор!в-краезнавц1в Кубая!. У 30-х роках С1льш1сть члэнШ Товариства, в тому чиол! укра1нсько! сокцП КуОансько! асо-ц!ац11 пролетароьких письменник1в, Оули репрасован1 на ооно-в1 сфабрикованих обвинувачень. Серед них письыенники, поети Г.Кондевич, Я.Жарко, В.Потапенко, Г.Доброскок, С.Брастов, С.PosyuiБНКО (С.310-311).

Анал1з роботи наукових товариотв, гуртк1в, i шик 1сто-1 рико-краезлавчих осередк!в в Укра!н1 у 20-х роках дав змогу автору д1йти висновку, щр вони провели'пл!дну роботу по ви-ивленню, вивченню та збереженню рухомих 1 нерухомих пам'яток. Важливим чинкиком !х д1яльност1 була видавнича справа, пропатандистоька робота (iiayKoai лещП, дискуоП, екскур-ol'l, експедицП, вечори пам'ятних дат). Значною була роль iоторико-крабзнавчих наукових товариотв, гуртк1в, бюро, ка-б1нет!в у отворэнн1 музеев, б1бл1отбк, поповненн1 !х пам'яг-ками, рвставрацП 1 крнсервацП.

На початку 1930-х pokíb yoi на той час д1юч! товариства Оули еакрит!. Натом1оть почали отворюватися краезнавч! осе-редки на заводах, фабриках, у колгоспах, у вузах, техн1ку-иах, сколах вони видозм1новапися. Зм1ну структури кравзнаи-чих ооередк1в було проведено з кетов надання iu б1льш масо-вого характеру 1 перетворення в рупори комунЮтично! пропз-гаэдп.

- 33 -

Новий стал у д1яльноот1 пам'яткознавчих товариств роз-почався т1льки в 60-х роках. Та це вже були громадоы:1 това-рнотва, а не науков1. В розд1л1 зроблено такох анал!з д1яль-1тоот1 Укра1нського товариства охорони пам'яток 1оторП та ¡гультури (УТШ1К), яке виникло в 1066 р. (з того часу очолю-залося зоно академ1ком П. Т. Тронь ком, з 1090 - академ1ком П.П.Толочком). Воно б доброд!йноя, благодШюп, нац1ональио-кудьтурною, наукоЕО-тЕорчою орган 1сад!ею, отвореноя з иетсл ззплвлення, вивчення, зберекеннп пам'яток, зд1йонення гро-чадського контроля за дотримакням законодавотва про охорону 1 ииксризтаяня 1оторико-кулътуряо1 спадцини, проведения ггулъ турно- прсса1 тшщь ко! робсти.

УТОП Ж провело величезну роботу по внявленюэ, пауковому оЗотеленяю 1 вивченио, зСэределшэ 1 взяття на обл1к паи"ятек 1 отворення" 1х каталогу. Валливсп була його видавпича д1яль-::1сть! монограф!!, зб1ршжи статей, броиури, програми, кпсэ-тн, методичн! розробки. 3 19В9 р. Тозариство надавало 1п5ар-М5ц1йно-кетодичний бшетень "Пам'ятники Укра1ни", в 1989 р. перетворений в журнал "Пам'ятки Укра!нв". 3 1990 р. для олукбового користувзнни Товэриотзо почало видавати !пфорыа-ц!йпо-методичяий "В1снкк УкраТнслшго товариства схорони пам'яток 1отор11 та культурн" (на к!неиь 199Б р. таких ви-пуок1з було 25).

УТОПЖ нагромадило великий доов1д культурно-охорокпо! д1яльноот1, п$о показано на Сагатсму фактичному матер1ал1. Еопо зум1ло об'вднати навколо себе потужвнй Лнтелектуажьькй потеши ал. Пояад чверть отолитя напружено! повуково!, н&у-ково-творчо! прац! десятк1в тпсяч гашгв1от1в, оотн! врятоваг тш, тиояч1 ВВЯВЛ9ЙИХ пам'яток, отворэянн Мугеа народно! ар-

- 2-1 - ;

хНекгури та поОуту УкраЧни (е 1004 р. йсму виповюшхзя 25 рок1в), велика ; куль турно-проов1тницька, науково-пошукова, видавяича робота - ось неповний перел!к д1яльноот1 УТСШК.

У вО-х роках Товариотво заонувало к!лька почеоних пре-м1й: !м. П.П.Чубиноького в галуз1 охорони фольклорно-етног-раф!чних пам'яток; 1м. В.В.Хвойка в галуа! охорони пам'яток археолог!!; 1и. 1.В.Моргилевського в галуэ! охорони пам'яток архиектури та ы1отобудування; 1ы. В.Б.Антоновича в галуз! охорони пам'яток 1оторП. Але в цей же пер1од УТ0П1К, яке деоятки рок1в брало активну участь (включаючи дольову ф!нал-оову) в охорон1, реотаврацП, коноервацП, опоруджен! мону-ментадьних пзд'ятник!в, проведен! науково-пошукових екопеди-ц!й, науково-практичиих конфервнц!й, пропаганд! пам'яток, оьогодн1 позбавлеяе будь-яко! эаконодавчо! чи' ф!наноово! Шдтриыки. В дисертац1йн!й робот! п!дкреслено, що эдобутш! УТШ1К могли бути значно вагои!и1, коли б йому був наданий отатуо державного сприяння.

Для роавитку укра!ноького пам'яткознавотва за радяноь-ко"1 доби певши вклад зробилм вищ1 учбов! заклади. Значна увага в роадШ прид!лябться авал!зу пам'яткознавчо! д!яль-ноот1 кафедр !оторП Укра1ни в 20-х роках, як! припилили свое !овуваиня в 1930 роц1. Це стосувтьоя Катеринославсько! кауково-доол!дно! кафедри !сторх! Укра!ни (очолював Д. 1.Яворшщький), яка проводила археолог1чн1 роакопки, скла-ла археолог1чну карту Катеринославщини, вивчала 1 описувала паы'ятки катер1алъно1 культури, особливо Запор!жжя, вбирала та опрацьовувала етнограф!чяий катер!ал.

Увагальнена науксво-поиукова д!кдьн1оть в галуз1 укра-1нського паи"яткознавотва кафедри !стор!1 Укра!ни в Харков!

(очсшозав Д.1.Багал1й), п Кам'янець-Под1лъоькому (очолювали О.Д.Стааевський, П.В.Клименко). Певну роботу по вивчецгао пам'яток проводили НЗжинсыса 1 Швоыса кафедри 1сторП Уп-га'1ни. Сп1вро01тники кафедр, опрацьовуючи пац'ятки Шсцевих г-ох1в1в, досл1дхували ряд важдивих питань э ХсторП краа, 1стор11 нЮ? 1 о1д, проводили 1оторико-археолог1чн1 та 1ото-*.:1!со-етногр5ф1чн1 експедицП, вивчали пам'итки 1отор11, др-;;еолог11, арх1тектури, ¡¿иотецтва, склздшш археолог1чн1 карги краю, проводили ф1коац1в та обл!к пам'пток, 1х охороиу (С. 334-335).

Дисерхантои зиов1тл51!о позитивиий доов1д у вивчешп заы'ятск краю, пу0л1кац11 документ1в, проведенн1 археолог1ч-:г.1Х та 0тнограф1чних скспедиц!й, орг£н1зац11 та проведепп1 г-разэнавчих конференЩй во1х р1внай у 60-80-х роках 1сафедр 1оторП УкраЧзш 1оторичних факультет!в пед1иотитут1в та ун1-вероитет1в.

Иаголощено, що валшиве н1оцэ у п1двизденШ ефэктивноо?! пЕм'яткознавчих доол1джень та 1х 1нформац1иному за0езпаченн1 палежить 1сторико-кра53навч1й 01бл1ографП - вона Биьчаетьоя як галуэь вауково-практично'1 д1ялы:оот1, цр заСеэпечув функ-цЮнувапия у сусл1льств1 1нформац11 про пам'ятки. Роагляда-зться роэвиток 1сторико-краганавчо1 01бл1ограф11 ?а радяноь-н»1 доби. Анал1зуютьоя пайОЗльш фундамеяталъи1 видашш. При цьому наголояувтьоя,. гр хоч 1 в1доутнз уоталенэ трачтувишя понять "крабзнавча д1тература", "краванавча 010л1ограф1я", "оиотема краззнавчих 01бл1ограф1чних поо10ник1в", аза явно пам1тилиоя твнденц1я до вЦокреилеиня 'Чоторико-кравзнаачо! 01бд1ографП", а згодсм - "пем'яткознаячо! б1Сл1сграф11".

Сьогодн1внс в1дрод*9ння 1оторико-краознавчо1 б1бл1огра-

- Зи -

$11 викдикаке в1дчушш п!днесенням нац1онально! ошоов1до-ыоот1, визнаякяи пр1орктету загальнситдоьких ц1нностей. До-оертант наголошуб на тому, щр 1сторикс-краезнавча б1бл!огра-фая отане оуттввш. чинником подалыпого розвитку паи' ятков-навотва. (С. 341-363).

У роадШ III "Музе! - осередки паы'яткознавства". щр окладаетьоя з парагра41в: "1отор1ограф1я укра!ноького музе-бэнавства"; 'Перш! музе! Укра!ни"; "Музе! радяноько! доби" виов1тл»бтьоя 1стор1я виникнення та розвитку музе! в в Укра1-н1, теор1н 1 методика ыузейно1 науково-досл1дно1 роботи, оиотема наукового комплектування муэейних фонд!в, докуменгу-вашга, вивченкя 1 зберохення пам'яток. Наголошено, щр ыузе-Бвнавотво включав 1 опрацювання методики побудови музейню: екопозиЩй, виотавок, р1гноман1тних форм науково-оов1тньо! та популяриааторсько! д1яльност1 муге!в. Ооновне ж завдаяня музею - эЮрати 1 зберетти для нащадк1в рухом1 пам'ятки 1с-ТорЛ та культури.

Подано Ютор1ограф1в музеезнавотва з к1нця XIX от., коли литература про муза! мала переваяшо дов!дковий характер. До - покажчики муае!в Киева, ЧерШгова, Катеринослава, Оде-'оа. Деяк! музе! мали сво! ввдання. Так, Волинський музей выдавав "Труды Волынокого музея", Одеський археолог!чний музей, отворений при Одеському товариотв! 1отор11 та староашт-иостей, - "Записки Одесского общества истории и древноотей". Але 1отор1я, теор1я та методика ыуаейно! оправи в Укра!и1 стала предметом опеиДального досл!д*ення тШки а 20-х рок1п XX от. 1 пов'язана вона г 1иекем академ!ка ©. 1.Шм1та, В ров-д1д! вид1лявтьоя такий поэитивний досв!д д1яльноот! музе!в в ЁО-х роках, як ввдання сво!х зв!т1в. Але цн практика на

;;атгь, но д1ста!а полфеиня, про ср иояна 11 льют пкодувати, оск1лыш у зв1тах йшооя про методику науково-попгуково! работа, результат« скопеднц1й, ви1щувалисъ б1бл1ограф1чн1 по-глжчиси л1тератури про конкротний музей. Тепер1пш1 зв1ти му-пэ!в оо1дають в арх1в1 ШнЮтеротва кудьтури 1 «иотецтв або 1нших в1домотвах 1 не масть (¡»актично практичного та науково-го значения.

В ЗО-х роках XX от. почалаоя реорган1зац1я нузешга! справн в русл! директивпого вт1лепня марксиотоько-лен1нсь кого вчення, идасового п1дходу до вивчення оусп1лышх пвиц. ЕвопоэицП б1льпоот! муае!в Сули ун1ф1кован1, 1х голояпиы навантааевнпм отала ксмун!стична 1деолог1я. ЗиНжшться пр1э-рятетн 1 мугейних видань. Почал;? пореважати пропагандиотоьк1 С'лаети, плпкатл. Але,досв1д становления 1 рсзвнтку рэдяноь-га! 1отор1о,граф11 з пнтаиь муээвзпааотва »/аз повне значения 1 зшшваз на пам'яткоэназчу д1яльн1оть ыузе1в.

Дисэртантоы значну увагу прид1лэно япал1зу монограф1ч-пих досл1длень, науково-популярних видань, аб1ряикам отатей пэр1оду к1ндя 50-80-х рок1в. 3 к1нця Ю-х рок1в XX от. в Ук-ра!п1 споотер1гаеться прочее формування 1 розшнрешш ново! профШно! ыузейко! ыэрзл1 - ыузвИв 1отор11 ы1от, о1л. Юто-рП п1дприбыотв, ЮторИ Велико! В1тчизкяно1 в1йян, гро-иадських, екШних, вуэ1поы<их, ыеиср1алькж музе1в, що по-яоловтьоя об'вктивниш чинниками. Дало ааукову оц1нку муэе-еэиавчим роботам Г.Чернявоького, С.Чайтозоьксго, Ы.Шяяна, 1.Буланого, Г.Мезенц9во1, А.Василекка, Ю.Омельчеика, Г.Скрипник та 1а.

У книз! зазначазтьоя, пр розшггок радянсько! 1стор1ог-

рафП укра!ноъкого музевзнавства проходив п1д тиокоы 1деоло-Пчних диктат:в, оправляючи негативней вшшв на II тематкку за зм1от. Зокрема, цэ проявилооя в тому, що перевага надава-лаоя виданко л1тератури про роботу муэе!в на громад оысих засадах, музе'1в Лен1на. Вивчення 1стор1ограф1чного надбання укра!нського радянського музеезнавотва б п1дставою для обг-рунтуваняя концепцП, науковс-теоретичних засад 1 практично! д1ядьноот1 музе!в га радянсько! доби. 3 1кшого Соку, пози-тнвний доов!д доробку дозволить його усп1шно викориотати при оновленн1 д!яльноот1 оучаоних музе!в та роэвитку 1отор1огра-ф11.

Колекц1онерство в1доме в УкраШ аде з час1в Ки!воько! Руо1, воно в1д1грало позитивну роль у збор!, абереженн1 1 зооерядашнн^ у пэвних мЮцях рухомих пам'яток. Але перш1 окарбниц1 1оторико-культурно! опадщши - музе1 - в УкраШ з'явилиоя т!льки на початку XIX ст. У розд1л1 роакрито 1сто-р!ю виникнення муэе!в в УкраШ, джерела формування 1х фои-д1в, 1х науково-пошукова д1яльн1оть в XIX- на початку XX ст. (С.384-394).

Уоуоп1лькеиня культурных окар01в минулого, концентрад1я 1х у державник уотановах-музеях (а фактично пограСування приватних колекц1й) отали важливими завданнями пол!тики ра-дяноько! держави ъ перших дн!в П 1снування. Протягом 1919-1920 рр. майже во1 музе! Укра!ни, цр Юнували до того були нац1онал1зован1 1 включен1 в мережу держав них музе!в республАкалського або м!сцевого п1дпорядкування. У перш1г, половил 1 20-х рок1в радяноький уряд республ1ки прийняв низку постанов ("Про музейя1 коштовноот!", "Про заходи припиненип вивозу за кордон речей музейного значения", "Про куп!вля длк

;>грш£них иузэ!в у приватних ооЮ музейних коштовноотей"), покликаних оприяти стаиовлешт та роавитку музейного Оуд!в-шщтва в Укра1н1 на оонов! марксштсъко-лен!ноько1 Геологи. Для цього видавалися поотанови, авернення, накази, роз-порядження оргая1в радянсько! влади на мЮцях. Почали ыаоово отворюватися "иузэ! революцП", музе! Лен 1 на.

В розд1л1 проол1дковувться динам!ка рооту музе!в, коор-Д;шац1я 1х д1пдьпоот! дериавними органами. Нзголошено па тону, ир в!дсутн!оть единого координац!йвого центру в Угсра!н! призводить до того, ир оъогода!, наприклад, пемсиливо назва-ти точну к1льк1оть муэо!в та музейнкх к!штат. До 1922 р. му-зо! Укра!пи п!днорядковувались Укрпол!тосв1т1, укрпауц1, 1потит/там народно! осв!ти, 1стпартам, в!дд1лам профео!йно! ссв!ти НКО. Пот1м музе! перешили у Шдпорядкування Вовукра-1шько! АкадемП Наук, а 1945 р. - Ком!тету культурно-осв1т-я1х уотаков при Рад! М1н1отр1в УРСР. Сьогодн! координац!ю державши музэ!в та «узе!в на гроиадсыотх засадах ад!йогаов Ы1н!отеротво культури ! миотецтва Укра!нл. Музе! шил, ву-з!в, техн1кум!в Шдпорядкован! МШотеротву вищр! та ое-редньо! оов!ти, ааводоьк1 - кор1вництву завод1в тощо. Тобто, наголошувтьоя у розд!л!, в!д ч!тко1 орган1зад1! роботи музе-1в еапеяить налагоджвшш в масштабах Укра!ни поточного ! перспективного адануваняя розвитку 1х мере«!, координацП роботи.

Подано коротку 1отор!ю Б10д!отеки 1 Музею !мэн! Симона Помори в Парих1, 1.{узео-Арх!ву визволення боротаби Укра!ни а През1. ОстгюйИ иаа ов!й друшванкй орган "В1оги", вбирав 1 влвчаз пам'ятки не т!лька внзвоаьного руху укра1коького народу, ало й стародруки, рукописи, пам'ятки фольклору та етног-

рафП. При цьоыу в роэдШ викориотан! ун!кальн! документа 1з о!иейного арх1ву Олекоандри С!рополко в Праэ1, дочки вк-датного укра!ноького культуролога, заотупника и1н1отра народно! осв!ти УНР, близького родича 1 соратника Симона Пэтлюри С.0.С1рололко.

Прид!лена гначна увата розкриттв основних форы паы'яг-коаншгчо! д!яльност1 музе!в, сэред яких ваядивиии б оргая1-вац!я ! проведения науково-кошукових екопедиц!й, археолог1ч-нкх розкопок, п!дготовки 1 видалия р!эного виду видань, ук-ладення иугейних каталог1в. Оообливс вид1лявтьоя дв1 форет пам'яткознавчо! д1яльност! музе!в, це видання пут1вник!в по музеях ! укладення муэейних каталоПв.

Буг!вник по музею - коротко дов!дкове видання. приэна-ченэ пар&валшо для ос10, нэзнайомих э конкретним музеем, йога екопоаихДвс та фондами. Пут 1 вник рсзкривае 1отор!ю музею, його структуру, подав характеристику екопозицИ та фонд1в. В!н Еюсонув дв! функц!! - дсЫдкову та 1нфорыативну. Дов!д-кову - в план! науково!, к1льк1оно1 1 як1оно! характеристик;! екопозиЩй, фонду, пам'яток загалом, 1нформативну - в план! аагально1 характеристики иузег.

Вадливою формою паи'яткознавчо! д!яльиоот! музе!в е окдадання 1 видалнп иугейних каталог1в. Самэ 1х видання практично в Укра1и1 1 до оьогодн! не набуло чинноот1. Музей-шш каталогом цолна назван; перел1к пам'яток-експоиат1в, наивных у даноыу музе!, складешы а метою воображения 1 роэк-риття фоид!в (включасчи пам'ятки д1ючих експозиц!й), 1кфор-ыад1! ш:тач1в про них 1 оприяннн кращому 1х викориотанна. а: пут!вник по фондах музе!в каталог виконув дв1 функц!!! реко-мекдац!йяу (пропаганду пам'яток) для екскуроаят!в те 1нфор-

;.'яц1йну - для науковц1в. В1п в одн1си 3 Р13ИОВИДПОСТОЙ 1н-Формац1йво-пошукових систем.

3 «в темп удосконаледня обл1ку та га орган музейних пам'я-ток, 1х ефективного викориотанля у наукових ц1лях иео0х1дно :гэ т1льки отвореннн 1 видашя каталог1в. Винккла нагальна потреба отворити па бзэ! оучаояих 1вфорцац1йких технолог1й гатсматизованого Банку даних-про пам'ятки 1отор11 та культура ео!х цуза1з Укра1ни, оперлу хоч Си дердавпих.

У закдячени!, яке мае иазву "Актуальн! пгоблеми пш'пт-гоБншзотза". ровкрито отан украТнсъкого пам'яткозпавотва па оучасноыу етал1, кш11чоно його тендекцП п1оля прийняття Еерховпоо Радея раопубл1ки 24 сорпня 1991 р. Акту проголо-™сння нозалеяноот1 Укра1ни, вкзначено эавданаа. ©актична в!дсутя1оть вдино1 дердаляо! олукСи схорони, зОоромтга, по-яулярноацП 1оторико-1?/льтурно1 спэдщини негативно нозначз-отася на дол1 пам'пток. Со-® держава зоСов'пзапа отвороти систему орган!в охорони 1оторико-культурно1 спздщгош, зало-оення 11 об'ект1з до Державного реестру пам'ягок, наданкя правового отатусу. Зд1йоигги цэ кожяиво у вигляд1 Державного Ком1тету, до отруктурк якого входила б Державна 1нопекц1я охорони 1сторико-культурпо1 опадщини, Державна екопертиза охорошзо-реставрац1з1пих гаход1в.

Розбудова УкраЧноысо! деркави, духовна в1дроджэнна, эроотшгчий р1везь 1сторкчио1 та нац1онально! самосв!домоет1 укра!поьксго народу отав ля ть на порядок деяний так1 зажлив1 завдашш:

- асладаиая повнего ресотру наявнлх 1оторико-кульг/рних Ц1В130СХ9Й, як1 П1Ш1 г0вр1гзот5ся эа мюиод Укра1нл у музеях, охевщах та Сагатьох ириватних колэкц1ях;

- 42 -

- шгачення оботавин 5х вивезеиня г Украйни 1 моиливоот! реотитуцП,

3 паукового доад1дження випливапть так1 основн! результата 1 п!доуыков1 висновки:

1. УкраХноьке паи'яткознавотво пройшло тривалий шшх ового розвитку 1 сьогодн1 оформувалооь як оамоот1йна наукова диоц!шл1на.

2. 3 першо! псшэвини XIX от. в УкраШ функцЮнували гршадськ1 утворення - вауков1 товарксгва, пк1 об'вднували пауковдав, а тако» широк1 кола аматор1в. Само науков1 това-рпотва залочаткували орган1зац1п сиотемних пам'яткознавчкк доол!джень, провели обл1к пам'яток арх1тектури, иекропол1в, розпочали зб1р 1оторичш!х документе, створили пера! в Укра-1н1 му391.

3. Становлению 1 рсзвитку укра!нського паы'яткознавства олрияли археолог!чн! з'!зди, яких в!дбулося п'ятнадцять, шЮгъ з них - в укра!ноьких ы!стах. Необх1дно вказати на 1х зяачим1оть в план1 актив 1 зад!I вивчення пам'яток археологи, арх!тектури, пам'яток иистецтва, особливо церкоьних. Важлива Их роль у створенн! музе1в та поповненн! ун1кальними пам'ят-каш.

Пл1дну д1яльн!оть по выявлению арх1вних документ1в, археолог!чних пам'яток, пам'яток народко'1 творчоот1, охорон1 паы'яток арх!тектури зд!йо1повали губернськ! учен1 арх1вк1 кш1о11. Форми роботи кои1с!й були найр!зномал!тн!ш! - в1д зааауховування допов!дей, реферат1в ! пов!домлень - до проведения виставок, науково-пошукових екопедид!й, археолог 1ч-иих оботежень. Велика заолуга ксм1о!й полягала в сиотемати-зац!1 та упорядкувшш! арх1вио! оправи в гуСерн!ях, отворен-

- лз -

ni 1т/эе1в, пропаганд! 1стор!1чшх зшшъ.

5 . 3 60-х рок1в XIX ст. до учаот! у вбиршш! ов1дчвш> про паы'ятки стзролитноотой Сули залучея1 губервськ1 отатио-тичн! ном1?ети, як1 винккди ще в 30-х роках. КомИети сприя-:м Дрхеолог1чн1й комЮИ в обстеженн1, вэятт1 на обл1к кур-гэл1в, печер, древн1х вал1в, поховань, пооедень, залишк1в gopisitb, культових споруд. Ваггашй 1х внесок у вивчення по-Суту 1 звича!п н1сцевого населения, пам'яток яародно1 твор-•jootí, отатиотичних иатер1ал1в.

5. В перЮд зизвольпих знагянь украШсысого пароду (1917-1919 рр.) ооповким завданняы перодово! грсиадоыяхзт1 було зрятувакня пам'яток, як рухолк, так 1 нерухомих, зддэ коня пщилкся, вявоэклгоя за исж1 Укра1нн по т1дъки окреюэя! оообаии, ase 1 в1йсысовнш1 отрукгураып.

7. Радянсьгео ааксаодазстао"регулпвало охоропу паы'яток, 1!аявн1 Сули пеан! правов1 заходи срдо 1х гСэредення 1 вив-чашш, ало волоптариотське ставлепия napTiiniiK орган!в, ад-ыШотративко-кошшдно! сиотеыи призвело до нопоправгслк зтрат загалыгоззодських Юторшэ-кудьтурши ц1плоотэп.

8. Вносок акздбм1чних усталой (АрхоолоПчна коиЮ1я, IOTcplI Киева 1 ПразоСережяя, Л1зсСзролно1 УкраТни 1 Слобо-яашщши, Пол1ося, Еткограг$1чна, бврзйоька Юторично-археог-роф1чнз Полудново! Укра1ни) у оправу вияилония, вивчонля та збероженвя 1оторико-!сультурпо1 спадщяш.

В. В уиовах тотал1тарного роману гроиадоьк1 орггл1зац11 - пауков1 товариотвз, коы1тети, гурткн, шотупали га зОеро-хещш Kyj»TOBiíx опоруд, нзкропсл1в, зайиалиоя пошуком 1 збо-poi рухошк пам'яток, доол1дженюш юторико-кудьтурпо! опад-щшш. Найб1льп ид!диу д1яльи1оть проводили науков! товариот-

ва га радянсько! доби в 20-х роках, а к1нця 60-х рок1в 1 до оьогодн1 значну паы'яткоаиавчу роботу проводить У1фа1ноыш товариотво охорош паи' я ток 1стор11 та культури.

10. Дсюить вагомою у розвитку укра!нського пам'яткоз-навотва б роль видах учбових заклад!а. У 80-т1 роки кафедри !отор!1 Украйни вуз1в в1дновили овао лам'яткоэнавчу д1яль-нЮть, яка активно гд1йоновалаоя у 20-1 рр., розширивши 1 збатативши П форма.

11. Музе! б осэредками пам'яткознавотва, окарбницямк рухомих пам'яток 1отор11 та культури. 3 метоп удооконаленш: обл!ку та охорони иуаейних пам'яток, 1х ефективного викорио-тания у наукозих ц!лях нео0х1днэ отаорення 1 видання новкх пут1вник1в, буклет!в.

12. Шдготовка 1 видання Юторнко-краезнавчо! 616л1ог-ра$11, яка включас документ», книги 1 отатт! про пам'ягкн 1отор1! 1 культури, е вахливим чинником розвитку >'1фа1нсько-го пам'яткознавотва.

13. Терм1нове прийняття нового Закону Укра1ни "Про охо-рону 1оторико-культурао1 опадщини" вкрай необх1ди9, щр вик-ликало заотар!л1отв деяких положень радянського законодаво-тва, а таком новтш умовами оусп1льно-пол1тичного життл (приватизац1я, передача культових споруд рел1г1йииы громада").

В новому законодавотв! необх1дно ч1тко визначити гра-дац1ю ц!нноот1 пам'яток: Державний реестр наЩонального 1о-торико-кулътурного надбаикя, Державний реестр 1оторико-культурного надбання регЮнального эначення, Державин! реестр ю-торико-культурного надбання ыЮцевого значения. Необх1дно розробити статус 1стсрк;со культурного эапов!дника. При цьо-

иу, об'екти, вкпочен1 до Рэвотру нац1 овального культурного надбадня, но можуть бута у приватн1й вдасноот1.

14. В умсвах прплатизацП 1 роздержшдогом гроола реальна загроэа курганам, склепам, некропошш, гешгаы 1стори- • ко-культурно! опадаини, культовим спорудам, 1ншкм пам'яткаа ар.ч1тектури, 1отор11. Тому вималъояувтъоя необх!дн1сть т®р-Шнового отворекня Банку даних про 1сгориио-куль турну оаад-г?пр/ Укра1ш1, взятия пгм'яток на обл1ге 1 п!.д дэрэшину охоро-ну.

15. Акгуальшм на оьэгодн! ¡5 шгааная поавряоння {рвога-?уц11) 1оторико-культу1ших ц!наоатей. Е» проблему «¡юСМдно р*р1нувати т1лькз! па дэрхавпоиу plr.nl, залучяши до цього сроа1дшя <2>ах1вц1в.

Основн! результата доол1дявяия вшсдадепо у таких пауко-зих правд Г

1. УкраТнське пач'пткозназотао: 1отор1п, теор!я, оучао-КЮть. - К.,. 1995. - С.447.

2. Киевоккй ордена Трудового разного ви&мени инженорно-отроитольный институт. Иоторячеогай очерк. -К., 1931. (у оп1ва£торотэ1 а В.А.Молоотоянм та В.Ф.ПаяЮудхласксю). С.ББ,

3. Укра1на козацыш. У двоя чшютах. Чаатта I. Наз-чалмшй пооШник. - К., 1993. (у он1вааторотз1 3 В.Й.Борж- • оекксм). - С. 103.

4. Киевский Ароэвад в дореформенный период (1734 -1661), // История завода "Ароепал" ка.З.М.Лэшша. К., 1983. (у оп1вавторотв1 г1Корост;иьовсю). - С. 16.

б. Подтаяськая облзсть // Памятника ногориа и кульууры Украинской СТР. Катаяог-оправочик. - К., 1987. (у сп1паз-торотв! э С.¡.Котом). - С. 14.

- 48 -

6. Питания loTopli Швденно! Укра1ни друго! половини XVIII от. на cToolKKax з01рника "Записки Одесского общества иотории и древностей" // 1оторичн1 досл!дженкя. В1тчиэняна 1стор1я. - К., 1970. - Вил.2. - С.9.

7. Воэ'вдн&нкя Укра1ни г Poolao у висв1тлеин1 укра!ноь-кнх л1тописц1в друто! половини XVII - першо1 половини XVIII от. /./ Укра!нський 1оторичний журнал. - К., 1978. - N 10. -0.0.

8. Bin oIrb розуине, добре, в1чне // Наука 1 оуоп1льот-30. - К., 1878. - N 7. -С.З.

S. Форш орган1зацП Юторичного крзгзвавотва на Укра1и1 в пер1од поСЗудови ссц1ал1стичного оусп1льства // Друга рео-пуОл!каногка наукова конференц1я а 1оторичного краеанавотва (Тези допоЫдей). - К., 1982. - СЛ.

10. Становления радяноького 1оторитаого кразанавотва па Черн1г1вщин1 И У!фа1кський Юторичний куриал. - К., 1083. -N 4. (у оп1вавторотв1 э О.В.Ховаленкоы). - С.4.

11. 1сторико-кравэнавча д1ильн1оть Етнограф1чно'' ком1-oli ВУАН J/ Народна творч1оть та етнограф1я. -1085. - N 1. - С.З.

12. Отражение в памятниках Черниговщшы классовой и освободительной борьбы народных масс в дооктябрьский период // Материалы к Своду памятников истории и культуры народов СССР по Украинокой ССР. - К., 1980. - Вда.4. - С.10.

13. "Цире братство" у гоход1 // Пам'ятки Укра1ни. - К., 1901. - М 2. - С.З.

14. Слава не вире, не псляже...// Хотиноька а1йна. -К., 1991. - С.20.

1Б. Вчений-проов1титйЛЬ 1ван Вальковсышй // Ки1воька

- 47 -

отаровина. - К., 1992. - N 3. - С.б.

10. Пам'яткознаЕотво Укра1ни: 1стор1я i оучаоя1оть // Прац1 Центру пам'яткознавотва. - К., 1992. Вип.1. - С.20.

17. Kcwioll ВУАН 1 1х внеоок у оправу вивчення 1оторико-культурне! опадщини // Прац1 Центру пам*яткоэнавотва. - К., 1993. - Вил.2. - С.47.

18. 6.0.Болхов1т1нов 1 укра1вськ9 паи'ятковнавотво /// Ки!воький Болхов1т1новоький зб1рник. - К., 1093. - С. 19.

19. 3 национально-культурного життя укрз!нц1в на Ку0ан1 (2O7SO-TI роки XX от.) //' Ки!воька отаровияа. - К., 1993. -N 1. - С.11.

20. Екскуро1йн1 ыарврути по пям'ятних м1оцях укра!нсь -кого коэацтва // 1оторико-культуряа опаддяка PlBHonsjnnti ея-нвлетая 1 викориотгння паы'яток засоСами туризму. - Ки!в. -PiBHô. - 1Ô93. - С.З.

21. Василь Лошиовськзй та його оточэжш // Ки!вська отаровина. - К., 1993. - N 4. - C.G.

22. Пам'яткознавча д1яльн1сть Катэриноолавсько! гу-Оерноько! вчено! apxlEHOl komIoIÏ // Шоота Всоукра!пська на-укова копференц1я э ioTopiroioro краезнавотва. - Луцьк. -1993. - С.2.

23. Козэцька аЯэтика J/ Укра!ноький 1оторичний каяен-дар. 95. - К., 1994. - С.21.

24. Церковно- 1оторичио та архэолсПчпе товарнство з Киев! // Кзивоька отаровтаа. - К., 1Q95. - N1. - С.8.

25. Археолог1чн1 5'!зди в Киез1 (1874-1869 pp.) /У Ка-!всь!са отаровина. - К., 1995. - N 3. - С.8.

26. Паы'яткоэнавча д1ядт1оть цэркояшк товарной» в Ук-paîHi // В1оник УкраТтзького товариотва охоропа па-м'яток 1о-

- 43 -

тори та культурн. - К., 1996. - N 4. - С.5.

27. Актуальн1 проблема пам'яткознавотва в уыовах неаа-лэдйоот1 Укра1ни // Юторична наука на пороз 1 XXI стод!ття: п1доумки та перопекткви. - Харк1в, 1935. - С.4.

SAPEMSA С,3. УКРАИНСКОЕ ПА1.ЯТНИК0ВЕДЕНИЕ: ИСТОРИЯ, ТЕОРИЯ, СОВРНШШОСТЬ

Дисоертация е виде монографии ка соискание ученой степени доктора иоторических наук во сг.ециальнооти C7.00.0S -историография, ноточниковедекие и специальные исторические диоцишшны, Институт истории Украины HAH Украины, Киев, 199Q.

Эагдщзетоя монография, в которой освещаются оояовныо атшш, специфика, особенности и тенденции отано&аеюш и развития украинокого памятниковедения в период XIX-XX от., рассматривается концепция памятниковедения как научной дисциплины иоторического профиля.

Установлено, что в становление и развитие украинского памятниковедения больной научный и организационный вклад внеоли научные обцеотва, архивные комиосии, губернские ота-тюткчеокие комитеты, учебные заведения, музеи, епархии, которые объединяли лучшие аилы историков, археологов, архитекторов, иокуоотвоведов, статистиков, архивоведов, краеведов, этнографов, музееведов. Значительное внимание уделено науч-Ео-поокковой и научной деятельности отдельных лиц, роли музеев s учете, охране к изучении движимых памятников.

раочов! олова: пам'ятка, пам'яткознавство, Юторико-культурна спадщина, науков! товарнотва, вчеы! арх1вн! кшЮП, гу&зрнсы«! статиотичи! ком1тети, архс-олог 1чн1 з'1зди, юто-

- 40 -

piKD-iipasimaana OiCiiorpatfis, Hysel.

Zaremba S.Z.

Ukrainian Monument Science! History, Theory, Contemporary Situation.

Thesis in a typa of monograph for the soientifio dejrse of the Doctor of Historical. Solences on speoiality 07.00.08. - historyography, sourae science and spcolal historlal disciplines, tho Institute of History of Ukraine HAS(HAH) cf Ukraine, Klav, 1950.

The typescript in which tho rain stcjos, speoifios, piculiarities and tendencies of setting and davelopssnt cf Ukrainian monument science are lighted upon XIX-XX oo. the conception of monument science is wssiined as a Mintifio dlsoipllno relates to.the history-science. It is determined that durlnsr the time of setting and development of Ukrainian rr-cnument sclenco scientific cczmunltles, archlvos's camissions, regional statistical ccssnitteea, educational establishments, museums made a great contribution to the development of this soienoej they united the bflst historians, archeolojists, architects, art critics, Specialists in musouci and archive management. The jreat attention is payed to the soientifio research and soientifio activity of some individualis, the role of museums in registration, protection and Learning about movable monuments.

Key words; monument, monument science, historloal and cultural heredity, scientific communities, science arhives ccsrsnissiona, archoolofjlc.il, ccnsroaBos, province statistical committees, .historical bibliography aid of Ideal Loro, museums. ^—\ /