автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.05
диссертация на тему: Украины в годы второй мировой войны

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украины в годы второй мировой войны"

_ нацюнальнаакадемшиаукукраКли / ь дм шститут нацюнальних вщносин i полполопТ

На правах рукопису УДК 947.084.8

ЛЕВ1ТАС ФЕЛ1КС ЛЬВОВИЧ

€ВРЕК У КРАЙНИ В РОКИ ДРУГО! СВГГОВОУ В1Й1Ш

Спешальшсть 07.00.05 - Етнолопя

АВТОРЕФЕРАТ . дисертаци на здобутгя паукового ступени доктора ¡сторичних наук

Кжв - ¡997

Дисертащем с монография

Робота виконана в 1нституп нацюнальних вшносил i поштологй Нашонально! Академй Наук Укргши

Офвдйш опоненти: доктор ¡сторичних наук,

' професор КУЧЕР B.I.; доктор ¡сторичних наук, професор КОВАЛЬ М.В.; доктор ¡сторичних наук, професор БО€В Ю.О.

Провцша установа - 1нсгнтут украшськоТ археографа та

джерелознавства ¡м. М.С.Грушевського, вшдм джерел новпиый icropii

За* ист -шдбудеться 1997 р. о 14.00 на засщанга спещашзованоТ

H'ienoi ради Д.26.181.0! в 1нституп нашональних вшносин i пол1тологи HAH Украши (252011, м.Ктв-11, пул. Кутузова, 8, ш. 202).

3 дисерташ'ею можна озиайомитись у кауковШ 6i6nioreui Институту нашональних вдаостш i шштологи HAH УкраТни (252011, Кшв-11, вул. Кутузова, 8, KiM.218).

Автореферат розгслано 997 р.

Вчений секретар спсш'алповано! пчепоТ ради, кандидат ¡сторичних наук

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть темя дослшжения. Друга CBiToua вШна залишила глибокий слщ в оричшй пам'ят! украшського народу, Пройшли роки, алс не забулись кривав! ншга нацистського "нового порядку", страхптя гтглер1вських кошетаборш, сових розстршв, душогубок, вбивств i катувань. Не забулась i цша Велико! ремоги. При Bcix суперечливих поглядах на пщеумки друга! свгговоТ вШни не жна не визнати, що розгром нацистсько! Шмеччини - одна э гсторичних Bix, яка шачила майбутне Укра1ни.

"1сторична пам'ять - дзеркало дуин народу. Без визволення УкраТни у 1944-му, I Велико! Перемоги у трашй 45-го не постала б держава, ¡м'я яко! УкраТпа", -начив Президент УкраТни J1JJ.Кучма на урочистому эасданш, присвячсному 50-чю визволення Укра'ши вщ фашистських загарбникш1.

Серея багатьох проблем icropii друго! евгтово! вШни тема птлер1псько1-о оциду та боротьби еврейського народу з нацизмом мае зиачний науковий, пшыпгй та шзнавальний ¡нтерес.

За тоталггарно! доби вивчення icropii еврейського народу взапш перебувдло «Я "небажашос" тем. Я кто до не! i звертались, то титьки п упередженому та денщйному виевгглент.

Шсля здобуття Украшого незалежносп з'явилась реальна можлив!Сть ективного виевплення цього питания.

Понятгя Холокосту всеб1Чно вплинуло на тслявоешшй ро21-иток еврейського юду, на Bci сфери його жили, глибоко вщбклось в траднцп та еуешльш'й toMOcri. Для евреТв, яю пережили нацистськпй окуппшйний режим, вонив-даговшов та сучасннгав трагешя минуло! шйни е своерщннм вим{ром шнносп

1ТЯ.

tнтерес до вивчення Холокосту постШно зростае. У США, Великобрктанп, геччит, Франци, Pocii та шшкх краТнах створено чимало нпукопих центров по ченню нацистського генодиду щодо евреш. Курс лекцШ пщ паз пою "Холокост опейського еврейства" викладаеться у багатьох учбових заклада* евпу.

Вивчення трагеди минуло! вШни мае не -ильки сво!х об'ективних линию'в. У KiHni XX сголлтя в евт ¡снуе цша школа penbioiiieriR Холокосту. говт и вненовки: н1якого геноциду евре1в у роки вШни не було. lie вигадка

1 Урядознй кур'ер. - 1994. - II жоатня.

сюиктв, щоб обдурити св1тову грошдсьтйсть 1 притягги значт фшанс кадходження для розвитку держави ЬраТль.

Практично паралельно з розвитком рев1зюшстських шш вццюджуетьс* набувае силу наиюиал-соц1ал1стична щеолопя. Неонацистсыа орпипзаци радккальт нащоналютичш кола намагакпъся вщродити теорда \ пракги птлеризму, пристосуватм В до сучасних умов. Лунають вщвери заклики сгвореняя "нового порядку" за зразком птлер^всысого. Серед послщовнш Трегюго Рейху ацтисем1гсыа погляди в'щирають не останню роль.

3 шшого боку, в США та крашах ЗахщноТ бвропи час вщ часу поширюють украшофобсьи настра!, яю пов'язаш з фальсиф1кащею ¡сторичного материлу п Холокост. Тому е неабнякий сенс звернутись до юторП еврейського народу в од! ¡з найтрапчншшх перюцш його житгя в Укранп.

У роки птлершсько! навали украшський та еврейський народи зазиа найчнесяьшших вграт, поклали чимало жертв на алтар Перемет. Тому неабияким штересом сприймаються в незалежнШ УкраТш розвщки й публжацП ¡стора двох народ1в у роки другоТ свловоТ вШни.

Нова Консгитуцщ проголосила, що украшсысим народом е громадяни вс нацюнальностей, яю живуть в УкраТш. В цьому контекст! вивчення ¡сгори еврс Украши, украГнсько-еврейських вщносин, особливо 1х позитивних сторш, бу, наги конкретний 1 важливий результат для змщнення мЬшацюнального миру злагоди.

1стор1я евреГв Украши в роки в1йни з"ачно виходить за рамки су еврейського, чи суго ншеиського питания. В кшщ XX сташття, коли проблема вШ1 1 миру залишаеться серед гаобалыгах проблем сучасного евпу, геноцид, насильств расове безумство залишаеться суворим 1 повчальним уроком для всього людства.

Все вшце виздачене 1 становить актуаяьшеть обрано! теми доелмження .

Предметом дисертацц е ¡сторш еврейського народу Украши в роки друг св1тово1 вшни.

Об'ектом дисерташйного дрслЬгження е нацнстська полпика ццоц еврейського народу Украши та боротьба еврсТв проти тмецько-фашкстсыа загарбннмв, учаегь евреТв у радянському та нацгональному руа' Опору та боротьба гитлеризмом на фронтах другтп евггово! вШии.

Внсвгошються украшсько-еврсйсыи вщноенни в роки вшни, а такс па 1 ¡тика Радянського Союзу та краш антиптлер1всько1 коалиш щодо Холокост

>аховуючи, що антиеврейська шштика нациста розпочалась з початком друго! 1Тово1 виши I трнг ла фактйчио до каштуляцн фашистсыкн Шмеччини хищения евреТв Украши завершувалось у концтаборах смерп на територц Польша Шмеччини), а також внесок евреТв у Перемогу, хронолопчш рамки лоелтуеинд значаються 1939-1945 рр.

Геоп>аф!чт меж1 лоелмження охоплюють украшсыа земл), яю входили у лад УРСР, Полыщ, Угорщини на 1 вересня 1939 р. Кр1М них територШ ¡стор1я реТв розглядаеться також в Криму, зважаючи, що цей репон входить до складу часно! УкраТни.

1сторюграф1я проблеми. Сукупшсть праць, я и безпосередньо або в окремих >жетах звернуп до ¡сгори еврейського народу УкраГни в роки другоГ свгговоТ 1ни, можна подшити ла таю групи: а) радянська ¡сторюграф1я; б) ¡зраТльська орюграф1я; в) л1втчио-американська ¡сторюграф1я; г) захщно-европейсыса орюграф1я; д) сучасна украТнська ¡сторюграфш.

Проблеми геноциду та боротьби еврейського народу з нацизмом спещалыго в хянсьюй юторюграфи нисоли не згадувались, а окрем1 сторшки щеТ трапчно! Я1 увШшли в роздши загальних праць.

У военш часи та перше тслявоенне десятиричя з'явилкся публшистнчга га муарш твори, в яких йшлося про Холокост та боротьбу евреТв з фашизмом .Эренбург. "Война", "Документы обвиняют", вып. 1-2, В.Гроссман. "Годы Гшы", Г.Смоляр. "Мстители гетто"). Бшышсть з них не дШшлн до широкого кола гач1в, тому що видавались або невеликими тиражами чи мовою 'чиш.

Збфник спогадш видатних д1яч1в партизанського руху "Партизаяська дружба* ! чи не единим в СРСР видапиям, яке розгговдало про участь евре'ш в гифашистському рус! Опору1.

У загальш вндання вмицувався певний матер ¡ад про трагед1ю еврейського юду2.

Однак, за чаав сталшських антисемггських кампанш, яю набули особливнх :штаб1в у друггй половит 40-х - на початку 50-х роюв, еврейська тема практично [кла.

Новий перкэд у розвитку ¡сторгографа, що рсзпочався в серели!П 50-х I 1Нчився в друпй половши 60-х роив, не прише эиачних эрутень. Кшка статей

1 Партизанская дружба, - М., 1948.

2 Дубина К. Злодеяния немцев в Киеве • М , 19+5.

у Велиий РадянськШ Енциклопедц були майже не сдиними, де згадувалась назва тема.

Так, у другому гом1 Енциклопедц в статп "Антисемггизм" вщзначалсх "Поширюючи бузув^рсма чутки про расову нер1Вшсть пароД1в, птлер1вш одра теля встановлення в Нгмеччиш свое! терористично! диктатур и (1933) постави еврейське населения поза законом \ розпочали проти нього дню гонит Антисемггська, кашбальсыса, людогдська шштика птлеризму набула жахливо характеру в перюд друго! евггово! вШни. МЬкнародний вШськовий трибуна розглянувши злочинш дп птлер1Б1ПВ, встановив, що лише гестапо вбило близько млн. евреТв. Титьки перемога Радяяського Союзу у Вслиюй ВггчизгошШ вШш про-птлер1всько! Шмеччини та 1 союзншав поклала юнець злочинному ггглер^асько! режиму, поыичила з його кашбальською пештикою"'.

Великий шзнавальний та емоцШний вплив на читача мала ¡старик« пубдщисгична повесть А-Кузнецова "Бабин Яр", що виевгглювапа киТвсысу трегсд1 в 1941-1943 рр. Видана в журнал! "Юность" (1966), вона одразу ста! ШСлюграфмпою рдоаспо, оскшьки була заборонена цензурою.

У настутпмй перюд, 60-80-11 рр., вийшло чимало праць, присвячених друг сгптовШ В1ЙН1. О крем 1 сюжета Холокосту знайшли свое воображения достижениях М. Ко валя, Т.ПершиноТ, Д. Проектора, Д.Мсльникова, Л.Чоршй та ш

Впершс в радянсыай ¡сторюграфи природа та ;тапи сгановдеш нацистського аигисетйтизму, шо був щеолопчним п1ДГрунтям геиоцш европейського еврейства, висвЬлено у пращ Р Коваля "Барбаросса: Истоки история величайшего преступления империализма"3.

На початку 80-х рр. в Украйп виходили багатотомт академ!чш пращ, I йшлося про нацистськтгй окупашйний режим 1 боротьбу евреш ч птлср^всыаш загарбникпми4. Але в кожному з усЬс видань фактично замовчувалось, що евр

' А ряд И. Халокауст. Катастрофа европейского еврейства (1933-1945): Сб. статей. Иерусалим, 1990.

1 Коваль M. IcTopU пам'ятас! (Кривавий шлят фашист на УкраХн!). - К.,1965; Пер-шна Фашистский геноцид иа Украине, 1941-1944. - К-, 1985; Проэктор Д. фашизм: пуп. агрессии гв&рля. - М., 1989; Малышков Д.. Чернея Л. Империя смерти. Аппарат насилия в нацисгскс Херматт, 1933-1945. - М.19е8. -

1 К од av. В. "Варбаросса": "Истоки в история величайшего преступления империализма". К.. 1949

' In орун Mirt t с!л Украшсы«* PCP у 26-ти томах. - К., 1967-1974. - Т. 1-26; Hcropi Упраетпской ССР. В 10 т. • К., 1984. - Т.8, Украинская ССР в Великой Отечественной вой!

Ссчтм 194 945 гг. В 3-х т. - К., 1575; История Второй мировой войны в 12-ти т. - К

1982. - Т.1-12.

и першими жертвами нацистов. Бойовий шлях евреТв-фронтовиив висвшцовався акценту на нацюнал' ну принадежшеть герош.

Великий фактичний материал про участь евреТв у боротьб1 з фашизмом йшов свое м1сце в спещальних працях, прнсвячених Героям Радянського Союзу (ешканцям р1зних областей УкраТни1, а також у двотомному бк>граф1чному анш "Герои Советского Союза".

В умовах глнбокоТ кризи радянськоТ ¡сторюграфп певною певшею стала книга [Пульмейстера "Гитлеризм в истории евреев"2. Автор, колишшй вШськовий курор, зум1в з!брати великий фактичний материал про трагеуцю ) героТзм гнського народу в боротьб! з нацизмом. Проте, ня праця, хоч 1 була першою пвкою, зазнала серйозно! критики з боку громадськосп. Стар! пшходи, допчт забобони епохи тоталггаризму не дали змогу авторов! реально оншити блему.

Новий етап у розробш теми розпочався з част проголошення незалежносп аТни, особливс вщзначеиня пам'ятноТ дати 50-р1ЧЧЯ трагедп в Бабиному Яру.

Трапчшй дол1 евреТв Бердичева була присвячена праця С.Слисавегськшо, ¡¡дження Я.Хошгсмана виевптшвало життя г боротьбу льгнвських евреш, прапя [яховицького розкривала нацистськяй геноцид щодо харклськлх евреТв. лжацП Д.Стародшського, Л.Рожеаюпа, С.Полаиука, Я.Камшського ¡¡тлювали становише украшськнх евреТв П1Д румунською окупаш'ею. В них 1Ьовусться геноцид шодо евреТв Трансшстри, зиишенпя сиреТв Олеси. Книги еко 1 Д.Гошюса присвячеж евреям Под ¡л ля3.

Найбшыиу кшьюсть праць украТнсью доелдошки присвятши трагеди тою Яру. Це було пов'язано не пльки з трапчним ювшеем. Вкэкання того, що тфа'Тнсыай земл! вщбувалась кульмшашя геноциду европейського еврейства (а ! так розглядаеться вбивство нацистами евреТв восени 1941 р. у Киев1), [укало бшышеть ¡сториыв до нових дослщжень. 1991 року з'явилась сер1я

1 Боевые звезды киевлян. Очерки о. Героях Советского Союз«. - К., 1968; Звепды зкиухцей славы. Очерки о крымчанах - Героях Советского Союза - Симферополь. 1975; За

стпо и отпату. Докумситалышс очерки о Героях Советского Союза - уроженцах Полтавы я »вской обл. - Харьков. , 1934; Золотые звезды Полесья. • К.,1Ж.

3 Шульменстер Ю. Гитлеризм в истории евреев. - К..1Э90.

3 Елисаветский С. Бердичевская трагедия. - К., 1991, Хонигсчан Я. Катастрофа Львовского гсггва. - Львов, 1993: Ляховнцкий Ю. Г праииая мезуза: Книга Дрогобицкого яра - Харьков, Стародняский Д. Одесское гетто. - Одесса, 199); Псмшиух С. Купель на плошал»- Чаписки ата. - Одесса. 1995; Каминский Я. Минувшее проходит передо мною. • Одесса. 19<й, Дско О. &ипм. Пов!сть-хрошка Шепепвського гетто. - К.. 1993; Гошхнс Д О чем труОш п- >фар -гга, 1992.

праць, присвячена шй проблематиш1. 11ауков1 дослщження, що побачили и створювалися на нових концептуальних засадах, розумшж проблем геноод взаемовщносин мЬк евреями та украТяцями, учасп евреТв в антифашистськс опорь

Сучасна украшська ¡сторюграфш придшила велику увагу ¡сторп еврейськс народу в роки другоТ свгговоТ вшни. З'являються нов1 узагальнюкт про монографп, статп, вадбуваються науков1 конференцП. Про те, що пробле становища евреТв у 1939-1945 рр. перебувае в центр1 у вага, свадчать, кацршсл: традищйш науков1 конференцП, присвячеш нащональним меншинам УкраТни, ) вщбуваються у м. ЗапорЬкж». Тшьки в рамках науково! конференцП "вврсйсь населения Швдня Украши: юторш та сучасшсть" (19-20 листопада 1992 р.) чима авторов присвятили своТ виступи 1 тезк доповдай зазначенШ проблем!2.

Сучасш науковц! Украши зробили чимало, щоб виправити ¡сгори1 збочення 1 вщтвориги нареит об'егсгивну картину Тстори друкп свгсовоТ В1ЙНИ.

У працях М.Коваля, нублжашях М.Поповича, С.€лисаветського вщтворе маловщом! сторшки з ¡сгори евреТв у роки В1йни з нацизмом3. Тема г'тге$>1вська геноциду як складовоХ частини ншецького окупашйпого режиму знайшла св воображения у дослщженнях Я.Грицака4, авпорського колективу нового пщручни "1сторш УкраТни" за редакшею Ю.Зайцева5. Певною подвею став захист першо! УкраМ кандидатськоТ дисертацц э названоТ теми А-Подольсьиого6, вюцд в о

' Лсвитас Ф„ Шимаиовский М. Бабий Яр: страницы трагедш!.- К., 1991; Коваль В. Пуп Бабьему Яру (Германский антисемитизм: история, теория, политика) /Лсторичю эоишти. - 1991 Гй 5; Король В., Кучер В., Мнгрин Г. Без строку давности. ТрагедДя Бабиного Яру. - К., 1991.

Мирскнй Р. Политика государственного антисемитизма в контекст . пакта Молото) Риббентропа: Кучер В.. Чернега П. Тре|«д1я Бабиного Яру: Левитас Ф. Катастрофа советскс еврейства в 1941-1945 гг.; Лаэоренко Ю.. До питания внсв1тлсиня геро1зиу еврейського народу роки Велико! Вггппшшо! винш (1941-1945 рр): Ратояский Ю. Холокост па времен оккупированной территории Южной Украины и "Тюбингемское дело" 1909 г. в ФРГ; Горовська 1 Шапов&л Ю. "Справа" £ЛК у контекст! пол1тики державного антисемгшму. бврейське населен П1вдня Укргйни: 1сгор1я 1 сучасЫсть //Теэи до наук конф. 19-20 листопада 1992 р. - ЗапорЬ- я 1992. • С. 89-98.

5 Коваль М. Украша 1939-1945. Малов1дом1 1 непрочитан! стор1нки (сторЦ. - К., 1995; Кова М. Навистсыигй геноцид щодо евре!в та украшське населения (1941-1944) //УкрДстор. журн. - 191 - М» 2. - С. 25-32: Коваль М. Бабий Яр-96: Боль не утихает //Еврейские вести. • 1996. • Чки Попович М. Еврейский геноцид па Украине //Философ, и социал. мысль. - 1994. - № 5, Слисаветський С. Свре! в антпфашистському Опор! й радянському п!дп1льпо-партвзапсгькому рус Украли //Укр. |стор. журн. - 1995. - № 3. - С. 59-73.

4 Грицак Я. Нарис ¡сгори Украйга. Формуваяня модерно! украшсько! наци Х1Х-ХХ ст. • 1

1996.

' 1с70р1я УкраГни/Зайцев Ю. та 1н. - Льв1в, 1996.

* Пол,ач>сиай Л Чапдсгсиснй геноцид тцодо сврсйсъкого народу Украйш 1941-1944. - Д1

*.аяд.(стор Нйук. - К..

ботомноТ пращ "Очерки еврейского героизма"1, а також узагальнюючо? npmii Евреи Украины" (крат ий очерк (мстории)2.

lie дишшчись на значнин науковий доробик в icropiio другоУ свггоьоТ liitnm, омплексне дослдосення про нацнстський геноцид та участь еврейськото народу в opoTb6i з фашизмом вдсутне.

Важдивий крок у вивчент проблем другоТ cbitoboi вшни зробилн ¡зрашьсьм ггорики. Найбшыпим центром дослщження Холокосгу став нацюнальний жституг ам'яп Катастроф» i героТзму (шститут Яд-Ва-Шем).

Холокост, Катастрофа, Шоа - саме так ¡зраЬьсьш вчеш визначають геноцид преТв у другой CBiTOBift EiiHii.

Серед багатьох ¡сториюв Катастроф!! слщ видонгги пращ ¡зрашьських вчених Арада, Ш.Спектора, М.Кипшса, 1.Гутмана, Х.Шацкера, О.Абрамовича та in3, езумовпо, великим досягненням ¡сгориюв Ьрашо е чггке визначешш юнолопчннх рамок Катастроф!! та П всеб1чний аиашз.

Проте, перлнм доел ¡дни кам звнчайно бракувало джерельного warepumy, :кшьки радянсыа ар.чти для mix були закрит! довгий час. Б|льш1сть праць эбудована тшьки на спогадах свщюв нацистських злочинш'в, бшыхпсть з якнк булп 1хщцями з Прибалтики i Binopyci.

У п!втчно-америкаисьюй та захщио-европейськзй гсгорюграфи пер:нг прнго, лшвячеш Холокосгу, з'явилнсь на початку 50-х роюв. ХрссюштШним юлдакеппям цього перюду е монограф1я Рауля Х1лберга "Зшпцення ¡ролейського еврейства"4. Можна вважаги, що i сьогодш вона займас одне я зоошшх мшць в ¡сторюграфп Холокосту, хоч MaTepianiB про геноцид радянських tpeiB там MaibKe немае.

Першою працею, що висв1тлювала геноцид на теренах Радянського Союзу,

■да книга С.Шварца "Еврен в Советском Союзе с начала Второй мировой войны «

939-1945)5. Обмсжсшсть apxiBHiix джерел не дозволила автору показати в повному ¡сяз! визначену проблему.

1 Очерки еврейского героизма - Киев-Тель-Авив, 1994 - Т. 1-2.

3 Горовскнй Ф., Хочшгмаи Я., Пойман Л. Елнсаистскя» С. Евреи Украина (Крлтхш» очерк тории). - К., 1995, - Ч. 2.

1 Лрад II. Холокауст. Сборшгк статей. • Иерусалим, 1990; Гутман И., Шацхер X. ¡\.->П" ге значение. • Иерусалим, 1990; Спектор Ш., Кпшшс М. Гмбий Яр. - Иеруалич, Н«|. АОрпч.шич В решающей войне; Участие и рол^ •'»[. .» СССР в иойне прегив нацизма Тель-Акчь. НЖ2 ■ I.; 1992. - Т.2.

4 ШЬегу Я. Т!!с ¿сЛпШюп 1Ье ёигир1л1 Леи 5. СЫглда 1Я61.

э ПЬифц С. Еь[<|-.( в Сао^ском Сини** с Начала Вг.^у.,и чироьни воины (1 ■ 1 'VI - Н«.е> >рк, 4 960.

У 70-80 --л роки в Сполучених Шататах Америки та кра'шах Захщно! €вроп! вийшло ряд нраиь, ям розкривали злочннний характер шмецько-фашистськоп окуиацШного режиму, змальовували реакцио свгту на тотальне знищення евреТ нацистами, та вопив Холокосту на подальше жнття еврейсько! громади. Багатч факпв, гдибоких висновюв моститься в црацях М.Брошата, X. Файна , Л-Давидовет та ш1. .

Не дишшчись на велику ильюстъ науковнх дослщжснь по Холокосту, з 70-; рою» на Заход1 набувають силу так зван! ревЫошстсьы погляди. Бшьцпсть автор1в як) належали до рев!зтшстсько! школи, ствсрджують, що Н1якого Холокосту ш було. Чутки про геноцид навмисно поширюються евреями. Головка ¡де> ревЫотепв лолягае в занеречешн нацистських меггдав знищення европейськоп еврейства, виправданш нацюнал-сощалЬму. Перни пращ, в яких були викладен проввдш ¡ДС1 рев1зюшзму, з'явилися у США 1 Канада

Один Ь провшних рев1зюшспв Холокосгу професор Артур Буц (США) ; оюТй нращ "Мюгифисдшя XX столтя"2 сгверджус, що Н1яких табор1в смерт1 дш евре!в не ¡скупало, а Т1 концтабори, яы ¡снували, використовувались^тмцям! пльки як робса табори. Демографии! змши в склад1 еврейського иаселснш Ечропи Буц пояснюе таемним переселениям останшх в США та СРСР. АктиВ1зац1 д1Яльносп рев1зюшспв сирияло створення в 1979 р. у Катфоркп шеппуту, яки» ({тактично неретворився на провщний центр рсв1э1ошзму Холоко ту.

На початку 80-х рошв французышй ¡сторик, неонацист Роберт Фаурюон: заявив, що геноцид - м!фолопзаЦ1Я, вигадана апчк-тами про становище еврсТв з роки другоТ свггавоТ вШии. Погляди Фаурлона иа те, що в Освенцим! не булс газових камер I крематорнв, зиайшли серед ¡сториюв сво!х прихилышкщ у багатм» крашах С про пи, на жаль 1 в УкрашИ.

Мета 1 зацдання дослшжеиия - показати трагедию украшського еврейства п№ 41 с Н1мсяько-фашистсько1 окупацн Укра'ши (1941-1944 рр.), методи, засоби, масштаби кноциду еврейського населения на терснах Украши, а також £ кон таборах Полыш та Шмеччшш, розкрити полгтику крат антиггглер1ВСько]

Ftrretat V. Der Staat Hitlers, München, 1978; Fme Н/Accounting lor Genocide New York, 1979 D<.viiim-jcli L' The Wer against the Jews 1933-1945. - Toronto: New York: London: Sydney: Aukland

I9ftf>.

1 Butz A. The Hoax of the XX century. I.os Angeles, 1976.

1 r.«irir,on R- The Pioblem of the Gas Chambers or the Rumour of Anshwitz, Rochelle Park, N.Y

Ria -itmi't 1979.

1 Mcmcwc 11 Бг w про ''r« ,«i камери" i масове знищення хндш //За вшьну Украшу. -

1597 - 12 ч-['НКЯ

>алпш, у повгай и!р1 вщобразити украшсько-еврейськ! вдаосини та участь рейського народу в боротьб! з нацизмом.

структурно-системний. Вони дозволили дисертанту виявигн загальш I водночас [ециф1ЧН1 особливой! становища евреТв УкраТни в 1939-1945 рр. Автор поршнюе шггнку наииспв до евреТв у крашах Захщно! та СхщноТ Свропи, в У крапп, икривае погляди вщомих шштичних дкч!в Й. Столша, Ф.Рузвельта, У.'Кр'шит I геноцид еврейського населения, вщображае ршюматтт етапи вщносин мш реями та укранщями.

Узагальнення великого фактичного матер!алу переконливо свщчить про ачний внесок еврейського народа в перемогу над нацистською 1Пмеччиною та и юзниками.

итральноТ та м'юисво) преси, зб^рки документов 1 матер!ал!в, низки сгатистичних ¡рок, о крем! монографн, пауков! стати.

Дисертантом був використаний великий фактичний матер!ал, зосереджегшй у :нтральному Державному Арх1Ш Вищих Органш Влади та Управлншя УкраТни ЩАВОУ), Центральному Державному Архнн Громаде ьких Об'едняпь УкраТни [ДАГО), державному арх1В1 м. Киева, а також архдав КиТвськоТ, Запор!зько1, (еськоТ областей.

Важлив1 документа були вияалеш в арх1в'| Республнсанського товариства рейськоТ культур» в Украйп, фонд! "Пам'я-п жертв фашизму в У крапп", гсышеть цих матер1ал1В - не стшгади безпосереджх евщкш тЫв ншецького жиму, п'язнт птлер1вських гетто 1 концтабор1в, учаеннкт партнзансъкого руху та ш!в-фронтовиюв. Використаний спещальний фовд, присвячений праведникам !ту, громадянам УкраТни, як! рятували евреТв вш нациспв.

Дисертант працював з документами, яю знаходяться в арх!в1 та в б1бл!отещ нормального ш статуту пам'ят! жертв Катастрофи та героТзму Яд-Ва-Шем в >усалим1. Джерельна база Яд-Ва-Шем репреэентована 50 млн. справ про злочини циспв та Тхшх посШниюв Праги еврейського народу. Основний корпус джерел падений ¡з спопшв в'язн!в нацистського "нового порядку", евреТв - учасшш'в гифашнстського Опору в €врот, численних евщив алочин!в фашнел'в.

Велику наукову 1 джерельну ш'ншеть мають матер!али 616 ¡л ¡отеки Яд-Ва-Шем 75 тис. прим1рншив 50-ма мопами св!ту. Серед книг ! публшацш - видання

е проблемно-хроно~опчний, поршняяьно-ктрнчний

склали, перш за все, матершли архпмв, а також

птлержсько') Шмеччини 1933-1945 pp., нацистська литература, MaTcpiann збройш сил краш aimiimiepiBCbKoI коалщи, докумепти npouecie над вшськови* алочинцями. Kp¡M тот, 6i6jiioreKa мае колекцда лгеератури з пробл« антисемггизму1.

Значке Micue в дослщженш належить материалам аущофонду "Шоа", який б; зйраннй в УкраТш на протяз» 1993-1996 рр. Аудюматер1али та 1х розшифром знаходяться в музе')' Бейт Лохахкй Ха-Геттаот (Д1м-музей борщв гетто).

Значний штерес мають документа особистмх арх1вш поета-фронтовю ДДаена та лшомого досладника icTopií УкраТни в роки друго! cbítoboT вШп В. Косика.

Важлипу ipyiiy джерел станоатять збфники документов i матер1алш, Я1 Micrmi. директиви, розпорядження, накази вищих kcpíbhhkíb Третюго Рейх, шмецько!« BÜÍcbKOBoro командування, оргашв окупащйноТ влади, яю дакл можлив1сть побач1гги справжш naMipn rmiepiBUÍB та Тх езтелтв щодо УкраТни та громадян2.

Багато фактичних матер i ал ¡в увШшли в репональш зб!рникн, присвяче! друпн cbíiobüí jjittiíi. Чимало сюжетов у них присвячено геноциду i 6opotb6i eepei Укра'ши1 .

Спогадн людей, яю були учаеннкамн та евдаами трапчних i героТчпих пода мипулоТ вшни, знайшли свое воображения в сучасшй еврсйськШ нерюдии "Еврейская газета", "Еврейские вести", "Возрождение", "Хадашот" та íh.

Наукона новизна роботи иолягае в тому, що в нШ дослщжуеться актуальи проблема, яка те не одержала надежного виевгахення в кггоричкш лп-eparypi. Авто робть спробу розглянути та комплексно проанал1зувати питания геноциду т боротьби евреТв з нацистами. Якаю згздаш пище питания моли в псвн'н! Mipi евс шгештлення, то для дослщник«в залишаються практично маловшомими чи зовег

1 Яд-Ва-Шем. - Иерусалим. - 1989. - С. 32-34.

1 Ппгецько-фашистсьнлй эхупацШкий режим на УкраЬп. Зб>рннк документе 1 натер1ал!в. К, 1963; "Совершенно секретно!" Только д\ч командованияГ Сборник документов. - М., 196 Преступные цем» - преступные сродства. Сборник документов и материалов. - М., 1968; СС" дгЛгпчш. Документы о преступлениях СС. - N1, 1969; 1сгор1я застер^ае. Трофейга документа пр .ллочнпв Н1м"д].ку фмпистських эагпр0ник1в та ¡X иос1бник1в. • К., 1986,- Советская Украниа в год Великой Отеч-ч-п-еиичй войны 1941-1945. В 3-х т. Сборник документов. - К., 1908.

1 Киеащипа р годы Великой Отечественной войны 1941-19-15. - К.. 1963; Харьковвдина в гид, великой Отрчрспччшо» войны, 1941-1943 - Харьков. 1965: Николаевщина в годы Велико Ог'-ч«"ге»нной ройиы, 1941-1945 - Одесса, 1964; Херсонская обласп. в годы Великой Отечественно воины, 194Ы5И5, • Од"'т<1, 19№; ПедМля у Реликт В1тог.чшнщ вшш 19+1-1945. - Лымв, 196' Одесчадя об'всть г Вел, .ой Отечественной войне 1941-1945. - Одесса, 1970; н1мрцък1 окуитгт и

Иочт^гс.цшм. 1М1НМЗ - Палгава 1947; Львтиута у Ролики! ВпчляишШ юти (1941-1945). • Льв11

и

яевщомими украшсько-еврейсыа вщносини в роки вшни, а також реагаця свггу на голггику геноциду.

Новизну дисертацп харакТеризуе введения до паукового обиу арх!вних ркерел, що раш'ше не використовувшшся, а також залучення до досл'щження ту&икацШ, яю стали б1блюграф1ЧНою ршюстю.

Осцовш етапк написпчня робота. В 1991-1993 рр. дисертант вивчав арх1вш щерела центральних украшських арх1шв та фонди шстнтуту Яд-Ва-Шем (!зрашь). За цей час був пщготовлений ряд публлкащ'й з ¡сгори евреТв Украшй, одна <з них -'Бабий Яр: страницы трагедии". Пошукач брав участь в наукових конференшях з троблем Холокосту в УкраТш та за кордоном. В 1994-1996 рр. дисертант працював в кпоналышх архивах УхраТни та брав участь в створеш« аудюфонцу "Шоа", який находиться в арх1в1 музею Лохамей Ха-Гетгаот (Ьрашь), ознайомився з материалами мемор1альних компдекЫв Треблшка та Освенцима (Польша). За цей юс були пщготовлеш 1 надруковаш методичтп рекомендаци I матер ¡ал и для учит шал Украши по вивченню Холокосту. На протяз! 1996-1997 рр. автор завершил юботу над працею "СпреТ УкраТни в роки друг о! сватово! вШип". В березт 1997 р. юна побачила евгг.

ГЙПОРЯ! жчгоусми дисятчиц ша^шщосяткя.та з-шшп-

1. Расовнй антисемитизм був щеолопчною передумовою геноциду. Посднавши «лтйш, сощальш, економччш, побутов! упередження щодо евреш, нанисти додали [о нього расових мотивов, створивши зшрячу, людиноненависнипьку теорда, яка [еретворилась на жахливий шетрумент полпики "остаточного внушения".

2. Нацисте ыса навала на Украшу заааала невиправних втрат сврейському [аселеншо. Почавши з масових депоргашй I створення еврсйських гетто в Полыш,

нападом на Радяиський Союз нациста довели геноцид до свое! кульмшашйноТ тадй. €вре1 зншцувалнсь скр^зь, незалежно вш вшу, стат1, сошального походження, «лтйноГ належносп.

3. На окупованих територ1ях Украши нацистами було створено аплрат гасильства 1 масовнх вбивсгв. Винищення людей вшбувалось заздалепдь ¡дготовленим планом. Провщними ¡нстаншями пештики остаточного пирпиення тали гетто, концтабори, табор и смерп.

4. Для дол! украшських евреТв неабияке значения мала позишя мюиевого [аселення. За роки В1йни шепевкми лоа'бниками нацистов та колоборантамн були коет страши! злочини праги еврейського народу. Частина населения була

залякана нацистами. Велико! пошани - заслуговують "ряттвники чесп наци" -украшщ, як», ризикуючн життом, надавали допомогу евреям, праведники свпу.

5. Як ттлькн завершувалась полггика "Юденфрай" (чистий вщ евреш), починався тоталышй терор над украшським населениям; вщ рабсько! пращ до масових вбивств - так визначюш долю украТншв кертвники Третього Рейху. Спитыпсть доль украинца та еврсТв спонукали 1х до активно! боротьби проти фашистського режиму.

6. Свре! не були титьки жертвами нацистськоТ влзди. Де 1 як ттльки виникала можлпв'ють в гетто ) концтаборах, вони пшпмались на боротьбу, чинили вщчайдушний ошр. бвре! були активними учасниками радянського шдпшьного т партизанського руху в Украшь 6 багато факпв про боротьбу евреш э нацистами в лавах украГяського национального опору - в загонах УПА.

7. бвре! УкраТни зробили вашмий внесок в перемогу над нацистською Шмеччиною та И союзниками. В лавах Радянсько! Арми найкратш представшоси еврейського народу виявили мужшсть, геро!зм, смьтивкяъ, про що свугчить вщсоток нашроджених високими урядовими нагородами. Не було такого роду вШ$ьк, де б евре! не бралиучасгт. Особливо треба вдоначити участь евре!в-фронговийв в бит зя Украшу, визволснт и вщ нтмецько-фашистських окупа тт в.

8. Сталшська псшгика в еврейському иитанш заслуговуе на спещальне висвалсння. Поширенкя державного антисемпизму, яке акт «но проводилось у передвоенному СРСР, сприяло Холокосту т мало "Для евретв трапчт наслщки в роки вШни. Флтрг Птлсра \ Сталша дорого т оштував евреям. Антиеврейсыо кампанп не приппнялись в СРСР на протязт вс|е! вШни 1 мяли призвезти до свого лопчного кшпя - депортами еврейського населения. Смерть Сталша зупшшла цей процес, аде до самого краху тоталитарно! сисгеми залишилас»- неприязнь та упередження до евреТв.

9. 1сторична правда вимагае показатя негативнт сгорош1 позицп краТн антиптлертвсько! коалщи, в першу черту, США та Аттгли, щодо здШснення "остаточного впр'шгсмня". Политика невтручання, загальт декларацц, нерозумшня еврейського кацюналытго руху призвели до фактично вмьного винищеиня евреш наштегами в СхтянШ Сврош.

10. Геношш 1 боротьба укра!нських евреш проти гитлеризму - важлива поршкя лруто! евпоно! вН'пш. 3 розпадом тоталттарпо! сисгеми, здобуттям

Украшою незалежшхгга, лисвдацн ¡деолопчних збочень, ця тема посша важливе м!сце в сучаснш украТн >кш ¡стор^ографи.

ыкштнчним порушешшм проблем з багатьох шггапь ¡сторп сврсиського народу в роки Холокосту. Значний фактичний матер!'ал, а також узагальш ния та внсноики вщкривають можлишсть для створешш фундаментальних праць з ¡сторп евреТв Украши, значно розширити науков1 розвдеи у вивчешп проблематики друпи :вггово! вшни. Результате дослщжень можугь бути внкористаш для кшттопки ¡пещальних та узагалънюгочих праць з ¡сторп Украши, для викладанпи загальшис ;пещальних 1 нормагивних лекцшних курсив, у внтда, середньо опсшальних га шальких ¿егоричних курсах.

Залучений дисертантом матер1ал мае наукове \ >.'рнкладне значения. Нин у ювшй М1р1 можна скористатися при формувант сучасно! нащоиалмил политики в 'крапп, створснн! та вдосконалент законодавчоТ бази.

[роблеми внкладеш у публ!кашях, серед якнх монограф1я, окрещ книги, брошу»'!!. !ау.коя! та шуково-публщистичш статт). Пщсумки дослщжень висгЛтлюгол»'» ь у иступах дисертаита й обговорювались на конференциях г> Укр л;>11 та за кордог-^одг [¡жиарод.'1.¡й конфсренци, присвяченй 50-р1ччю трагелп в Бабиному Яру (м. К.шв, 991), М1Жнародшй иауковШ конференцц з проблем нацюнальних меншии УкраТни Запор ¡жт (м. Запоржжя, 1592, 1993), на М1ЖНароднШ няуковШ конфершци. рисвячешй 50-р1ччю перемоги у Велиый Вггчизнятлй вШш (Кит, 1995). На онференцц "Сучасна сврейська пивипмцш" (брусалнм, 1994), "Сврейськнй сг!т I X ст." (Москва, ¡995), на конферснцн, присвячевдй боротьбг праги гаовш/зму, ащонал1зму I ксенофоби (Варшава, 1996) та ш.

Позишя та висновки автора знайшли свое воображения у виступах та учасп "круглих столах" семшару "Винчения Холокосту в школах Укрэшя" (Кит, )авснь, червень, жовтень 1997 р.).

Результата дослщжень використаш також 1 при читашн лекцШного спецхурсу Ки1вському межрегиональному шститул удосконалення вчителт ¡м. БЛГрпгченки, [Ькнародному Соломоновому Ун1верситет1, у виступах в иаш'оналыгих товзрисгва* кражи.

Основш положения й висноь. и дисертацн обговорювались на засшннпх [федри методики викладання ¡сторй та на й'кгмж рад! Кппкькоп;

дисертацн визначасться комплексним та

¡. Шдсумки робота автора з доели •>

МЬкрепонального 1нституту Удосконалення Вчител1в ím. БД.Гр1Нчеика, вщдшу евреисько? icropiï та культур и liicrmyry иацюналышх вцщосин i полгголош HAH Украйж.

фууктура дисертацц складаеться b вступу, восьми роздшв i buchobkíb.

ОСНОВНИЙ 3MÎCT РОБОТИ

У Bcryni обгрунтозуиься актуальшсть науковоГ тематики, визначена мета i загщчння дослдаення, назваш його предмет та об'ект, з'ясовукггься хрсчодопчш рамки, icTopiorpa<J)Í4na та джерельпа база, новизна, практично значеюи ¡i основш положения та висновки, ят виносяться на захист.

Перший роздал - чреиеысс аптачшр пдыш ттотсьш Шчстни" -розглядае джерела та сутшсгь нацистського антисемггизму, етапи його становления i практичну реапЬацда. Автор висвплюе ochobiií liepicvw в формувзнш людиноненависницько1 ¡деологй Третьего Рейху.

Один, бере свШ початок в глибоких коршнях мшггаризму, який був притаманний для багатов'\ково! icropïï Ншеччшш. Дух вояччини i насильства став основою щеологН Другого Рейху. Шсля утвореиня ншецько! ¡мпери активно иоширюються пангермансью ¡дек Вщвертий нащоналвм, шовшзм, расизм перетворили пангерманизм на щейного попередннка hí гецького нацизму. Пангермашсти яеодноразово пщкреслювали, що kpíM боротьби b зовтипйми i внугрштми ворогами, вони активно вщгворюватпмуть шггисемггазм як практику "визволешш вщ еврейського ярма"1. Духовного зброею пангермашспв стада фашистська ¡деолопя.

1де1, вдо склали сутшсгь нацизму, було запозичено з rnoptB А-Гобшо, ХЛемберлена, Ф.Нщше. У друпй половиш XIX ст. ишецыи фшософи, географи, сошологя i полпг!ки-Х1ангерман)Сги стали активно розповсюджувати ïx в крашк

Другий етап ушбрав у себе значш риси релшйного, CK0H0MÍ4H0r0, соцшньного та п обую во го антисемитизму. А остакш десятнр^ччя XIX ст. хорактеризуються ноявою нового чиншлса громадсьхого життя Шмеччшш -полггичного антассмп изму.

Bipyc юдофоб!? проникнув нпвпъ в штелектуальне середовише, виий учбов! закаадн, в школк. Aie напередоят nepuioî cbïtoboï вШшг bíh не укоршився в

' эицпкметргмя ТретьеЦ> Рейха. - м„ 1966. - с. 366..

меччиш, його нос1Ями були о крем i полггачш сили. Ораховуючн ситуацда, голеня шгерманськоГ литг Г.Гласс у 1913 р. заявив: "бврейсмса раса - джсреую bcíx безпек. Спрей i ншець - це як вогонь i вода. У св!й час гпдтмстъся люпина, якя веде нас на боротьбу проти еврейства. Ми чекаемо па фюрера! Герпшня, янння i зш прийде!"1.

Нацист» школи не приховували, що боротьба з евреями е найголовншшм шанням и парта. 3 приходом HauioHM-couiauiicTÍB до влади терор проти с.вре?в ю с кл адовою частиною пол ¡тики тмецько! держави.

Расове божершля в нацистсьий Н!меччит пройшло юдька етапи. Перший жга вважати пшготовчим. Як зазначали caMi птлерхвщ, на початковому eTani зричнево! революцП" вони здйснили вщбф, а точшше розподит на расово-вноцшних i неповноцшних. Gepei поетагшо позбувалися' громадянських прав, >етворюючись на ¡згоТн.

Почавши з бойкоту еврейськпх товар1в, нацист довели цькування евре?в до rpoMÍB. Кульмш-пцею переслщувань тмецьких еяреТв стала "Кришталева ni4" 9-яисгопада 1938 р., коли по всш Шмеччиш проко-талася хваля нясильствя i ibctb. Ситуация для евреТв нринципово змжилася. Пщ угасав та витшпення тети переишли до вщкритого терору.

3 нападом птлершськоГ Шмеччини на Польщу почалась "генерал wta [етнщя геноциду". Переб1Г подШ початкового етапу друго! cbítoboí bíühíi вказуе, нациста не Мали чггкого плану та едино! позица в полгпш! шодо oanieí з гчисельнипих еврейських громад бвропи. Бшыш'сть по'оськях еврст б'/ло ортовано в гетто, вводились спещальш правила для ¡снуьашш еврейсько'; мади2. Але чимало фагам свадчать, що вШська СС та вермахту гдашишсь до :ових вбивств еврейського населения3. Особливо страждали вщ кривавого терору el окремих район! в Cxixwoí Галичкни, яга до вступу РадянськоУ Лрми отшились владою птлершцгв4.

Трапчними датами увшшли в icropiro еврещ Ванзсйська конференция (c¡4enb 2 р.) та Познанська конференщя (жовтень 1943 р.). Саме на цих эбповнськлх (исгхв була виршена доля 6 млн. евреТв бвропи.

' Толанд Дж. Адольф Гитлер. - М„ 19Ь„. - Т.1. - С. 71. 1 ЦЙДВОУ, ф. 3833, оп. 3, спр. 2, арк. гв 1 Галадср Ф. Bocmtuñ дисшшк. - М., 1968. - Т.1. - С. 111.

4 Герцштьйн Р. Война, копирую выиграл Гитлер. • Смоленск, 1996. - С. 374-375,

Навпь в уыовах повио! поражи кацистськоТ Н^меччини антисемггсы попгснка не пльки не припишшась, а набула значного поширення.

У другому роздш1 "Наиистсыагй геноаид еврейського населения Украпп розглядаеться здшснення нацистами, ж союзниками та колоборантами палггш ¡еноцвду щодо еврейського населения Украши.

3 початком вшни Праги СРСР ншецыа засоби масовоТ шформаи розновсюджували по риномамтних каналах шформацйо, що бойов! дц ведутьс пльки на ¡лишения жщцв та комшар1в, а не проти народ1в Росц. Для здШсиенн свои планш "остаточного виршення" птлер1вщ створили могутшй капалык реиресивний апарат, який сютадався з айязащруп СС, розбитих на опералш загони - айнзацкоманди.

Як свщчать документа, на теренах УкраТни д'шли ДВ1 айязайцгрупн "С" I "Д; якТ просувались за групою армгй "Пшдень". Перша дшла на лшому крш настунаючих частин вермахту - з територц Полыщ повз Льв1в, Житомир, на Кшв даль Друга - на правому кршп - на Пщцень Украши та Крим.

Численш накали, шсгрукцП, вказ!вки нацистських керкнпк^ дакл можлнвмяъ побачитн мехашзм щштики "остаточного вирппення".

Через юльки дшв пкля початку впши з СРСР вШсысам вермахту бул розюлано директиву про ставлення до вШськових комкарТа (сам наказ бу гвдготовлений ще до радянсько-шмецькоТ вШнй, 6 червня 1941 р.). Цей докумен мав трапчш наслдаи не тшьки для вШськових та полТтпршцвниюв, а й для евреи Як показав на Нюрнберзькому трибунам од и., я генерагив ншедькоТ армТ вщповщно иього наказу вш мав чти вкашвкн знищувата еврейське населенн скриь, дс воно зусгцлчалось'.

12 вересня 1941 р. за пщписом начальника игл "у Верховног головнокомандувашш вермаоту Кейтеля шдШшла директива командувача! вШськових труп врмнЧ "II ¡вдень, "Центр", "Швнга" про ставлення до еврейськог населения в окупошних областях "Боротьба проти бшьшовизму вимагае нещдд"« Т енерпйяих дШ, насамперед ... прош евреТв, яга е основшши иосшм бТлыцовизму"2.

' Ь.то1>1я засгсргпи.. - К.. 1986. - С. 23. 1 Там гйчо.

Кр1М активних дш айнзацгруп в маеош вбивства мирного населения втягувалась 1 прмш. По всьому шляху, по якому пройшда 6 арм!я Рсяхенау, залишилися сотт тисяч замордованих людей.

Першими жертвами нацнстського терору стали еврсТ заханих областей УкраТни, яю повтсш протягом кигькох тижшв вн"шн ошшились у зон! окупацц. Масов1 вбивства вЕдбулксь у Львов!, Равному, Житомир!, БсрдичеВ! та ш. мктах Украши. 3 перших мюящв вШни зншцувалися не титьки украТнськ! евре!. В лиши 1941 р. в м.Кам'янець-Подшьському було л1Квщовано десятки тисяч евреТв Угорщиии, Чехословаччшш га Полыщ. Разом з радянськими громадинами за час Кам'янець-ПодшьськоТ трагеди було знищено поиад 85 тис. пюземних громадян.

Птдер!всыа вояки застосували до знищения мирного населения р'пномпн'тп методи вбивства: розстр'ш, спадения живцем, враження електричпим струмом та ¡н. Л ¡дерн Третьего Рейху поспйно заявляли, що вшна на Сход! принципоно в!др!зняетьс.1 в'щ иаиих внгськових конфлнспв, а жорсток! д5Т солдат та офшерщ щодо цившьного населения не гвдпадають не пщ як! мЬкнародт угоди. Каральш акци проти еврейського населення постшно котролювалися пглер!всышм командованиям. 13¡д польових комендатур на мюцях постШно вимагалась достоверна ! чггка шформанш. Кривав1 зведения надходиди у Берлш'.

Масов! вбнвегва охопили не ттльки евреТв, а й мюисг- украшське та рос!йське населення. Як зазначалось в материалах НадзвичайноТ хсомюа з розсл1Дування злочйшв фашиспв та 1х пос!бштав, у м. Полтава було згашено понад 8000 чолешк: евреТв, а також рос1ЯН 1 укрэшщв, я и не захотши розлучатися а своТми рщними 1 близыаши еврейського походження2.

Найуразлившими жертвами генощщу буди дгги. Птдер1вська верх1вка

/

спрямукала терор проти найметиих громадяя Украши. Нацисгський режим визначив Тхню долю: не повинно було бути мстител!в, не повинно залишагись свадюв. Це наочно видно з матер!ал1в ГЗДК по Зэпор!зькШ обдаст!, де в одному з м!сг було вбито:3

Дгги Хлопчики Джчагка

Свре! 80 61

Росший 64 47

УкраТни! .25 . 25

1 Ц5ДБОУ, КМФ-8, он. 2, сир. 157, арк. 37, 119, 206. 1 ЩДВОУ, ф. 4620, оп. 3, спр, 235, арк. 112-113. 3 Залор1зький облдержгрыв, ф. 1Б57, оп. 1, спр. 39, арк. 6-9.

Масов! вбивства 1 терор розповскэдкувалися 1 на Т1 терени Украши, яш знаходплися п!д владою румунсыын адмцистрацй' та угорських окупацшнгос вШсыс. Чисельш фзкти свщчать, що в злочинах проти мгсцевого населения союзники Птлсра д1яли так, як 1 г-'мщ.

Оешь 1941 р. на украшськпх землях стала кульмшащею геноциду. Сврейське населения зпищузалось повнютю незалежно п1д стай, в1ку, професй, сощальиого стану. Швидщсть "акцш" конкретно залежала вщ можливостей айнзацгруп I допомоги !м з боку частин вермахту. Тому в деяких репонах Украши "евдзелюнг" вщбушвся протягом кшьхох дшв, в ¡нших - кишка м1сяшв. 3 повною окупащею У крапп: (липепь 1942 р.) 'и терени перетворилнсь на своерщний випробувальний полцон, ущкллышй за евош людиноненависницьким задумом експерименту (остаточ.ча лшвиацш евреГв), який нациста збиралися поширити згодом на весь

СВ1Т.

Третш роздш ''Ттгелгя Бзбнною Яру" присвячений чориим гням окупацй шмеиькнми в'1Йськами м. Киева 1941-1943 рр.

Врахопую-ш цостШний науковий та громадський штерес до шеТ теми, автор намагасться дати об'сктнвну оцшку суперечливлм подшм, яи вадбулись в Киев! за часи шмецъкоТ окупацп.

3 перших дшв вШнн сталшська пропаганда замовчувала факта нацистського геноциду свреТв. В Киев] з'явплось нимало б1женцш з захщних райощв Украши, яи розповиалн про страхитя, що творять фашиста. Але розповцц б1женщв розгладались здеб1льшого як чутки, Радяиське кер^вництво вважало столицю Украши могутньоы фортецею на Дшпр1, велась активна аптацш, що м1сто школи не буде здано шмцям. Чутки розглядались на р!вт панисерства 1 зради. Разом з бЬкепцямп, за тмсцькими даними, в мкгп залишилось понзд 150 тис. евреш. Помплки полтиного I вшськового кер!вництва СРСР призвели до раптового ввдступу радянськцх ш'йськ 1 з каступним оточенням Шпдешю-Захщиого фронту, вступом шмецьких в1йськ у Кит.

1снуе шла низка шмецьких документа, яка дае можливкггь вщгворити одну ¡з самих страх'пливих справ глглсршських катгв.

В оперативному донесенш по СРСР за 97 йдеться про вступ частин 6-1 тмецькоТ ар.ми 1 зопдеркоманд в Киев!, про ¡х акци проти еврсйського населения з 19 по 28 вересня 1941 р.

У зведеннях айнзг фупи "С по СРСР № 101 (2.10.4! р.), № 106 (7.10.41 р.), N2 128 (2.10.41 р.) вдеться про лтвщаапо 29 та 30 верссня 1941 року в Кисэ1 33771 :врся. "Каральш заходи були проведет у винищ шнрокомасштабннх акщй. Найбшьша з таких акщй мала м!сце негайпо п!сля окупит Киева. Бона була тправлена виключно проти евреТв та член'т !х «мен", - п'шкреслюпзлось в шцистських документах'.

Шелл кривавоТ розправи в Бабиному Яр! те 2 роки окунэш! це м!сие було претворено на ему!у смерп для десятюв тисяч вшськовополонених, актипкип -тсрашш'', рос!ян, циган, вс!х шших, кого вважав необхшшм зншцувати !тлер!вськнй режим.

Для проведения полтпеи "Юденфрай" та позбавленкя бщ рлсово ¡еповноцшних шмм створили в Киев! концентрации!! таборг, на Сирш, в Даршчи, Печ ;?ськ!й Лавр!, на вулищ Керосшшы га ¡неплугсьюй. Кулями ! газом, олодом 1 ччущаннями внконували планн Берл!ну нацист« ид вояки. 3 точною рШською методичшетго в)вся облж приречених. Ктв став першим местом в купашйшй нацистами бвроп!, де политика "Юденфрай" здобула свое! практично! еал1заца. За пшрахунками тмцш та !х пос!бник1в на 1 емня 1942 р. у Киев! злишш сь 20 евреТв (7 чоловта, 13 жшок), а також б ¡л я 40 циган (12 чолон!к!н та В жшок)2. За цей же час украшьке та рос!йське населения скоротилось майже на О тисяч^

' Правда про Бабшг Яр буде неповною, якщо не звернути увагу на особлкву оль колоборантш у зншценш еврейського населения Киева. Серед арх1вннх джерел Зернаеться чимапо матер!ал!в про активну участь полшейськпх «¡лроздшв у асових злочинах проти кияк.

3 наближеиням радянських вйськ до Киева у Берлин було прийнято рняешт ро лиевщашю сл!дт масових розстршв. Ця акцЬг була похладена на г!тлер!вськ1 тецслужби \ проводилась в умовах особливо! тасмкосп.

Груш в'язи1в, ях!п вдалось врятуватись, залишнла чимало евщчень про един найбшьших злочншв на украТнсьгай З.мли

Майже П1встол!Ггя п!сля вШни топштарна влала пргсховувала правду про 1бин Яр. Це пркзвело до багатьох чуток, вигадок, питань. Тому проблема лишаеться актуальною ! еьоголш.

' Спсктор Ш.. KJirniic М. Бабий Яр. - Иерусалим, 1091. • С. 19-21. 1 КШвсъкий облдержарйв, ф. 2300, ort. 12, сир. 4, арк. 6-7.

3 Там само.

Powin четвертой "Зпншетиг еврсйського населения Украйт в {erre коштборах уя таборах шерп" змальовуе птлер1вську ÍMnepiro смерть. яка бул; складским елсмеитом потворноп) апарату геноциду.

Характерною о-.,акою тюремного окупацншого режиму стало створенш гетто, нуди згашли enpe'ía, яи не були знищеш чйнзацгрупами. На землях Полыц та украшських територшх, яю входили в генерал-губернаторство, гетто проюнувалс юлька роив. На шших теренах, яш були окуповаш фашистами, бшышеть геттс npoiciiyyajio вш, юлькох цшв до кзлькох мюяцш. Все залежало вщ можливостег зондеркомацд, полка! та допомога 1м з боку вермахту здШснити полотку "остаточного BiipimsHim"1. Наибшьшим в УкраТш стало Льв1вське гетто (136 тисяч).

Кожний а'язень ierro був зобов'язанлй носити спещальт жовп знаки на спиш та на грудях. Управляли гетто шмецьк! коменданта, при яккх сгворювався ¡оденрат (сврсйська рада) та еврейсьха полщш. У невеликих гетто ¡снувяли "органи самоулравлпшя" - ради старшшин. У бшьшосп гетто i tí, й íhiuí бул.» слухнянимн викопавцями иол i гестапо.

ЗдШешоючи политику "остатгтого вир'шхення" еерейського питания на протяз1 1942-1943 рр, птлертщ лшидувагш бтышеть гетто, знишивши ix населения. В живих залишились невелша групп квашфшованих спешагцст. Майно зашблих вцщравгшюсь в Шмеччину.

Не вшетавала вщ ш.\;цш i румунська адмцисгращя. На значнш територП Трапстстрп CBpeiícLKi гетто бул о перетворено на М1'сця масового знищетш. Спроби деяких дослшдшыв приписати лояльность режиму Антонеску - безпшетавш. Про це краспомовио евщчать документа. Так, 23 ачня 1942 р. у донесешй Minicrpy eximnix областей Розенбергу визначалось, "що румуни на свош територа в 35 км В1Д Вшнищ аташтували Ta6ip, в якому утримують 60 тис. евреш. У табор! розпочалась епшемЬ:. Сврс/ тисають з табору ¡ переходять кордонк Вшнищ, де 1х розстршюють". KepiBiiHK и>мецьхо1 г.олши пропоцуе румунськш адмшетрацц чи прибрати свре1в з Вшннщ, чи розстрЬигги2. Правда, теля военних yenixis краш антиптлер1вськоТ коал¡:ш румунська влада припинила знищення еврейського населення. Гетто i табори Трансшстри прошнували до весни 1944 р. Близько 50 тис. евреТв на цих територшх (з 300 тис.) пережили окупацпо.

' Великая Отечественная война. 1941-1945 гг. Энциклопедия - М., 1985. - С. 206.

2 ЦДАВОУ, ф. ЗИ0, оп, 4, спр. 28, арк. 203.

Напсредодн! напопу на СРСР фашистське кер1вництв0 в березш 1941 р. видало директивк про оргашзацио концтабор!В для вшськовополонених, циаиьнопо населения 1 свре1в. В них таборах панувала масова смертность вщ холоду, голоду, епвдемШ, тяжко! праш, знутань. Насильства над в'язнями супроводжувались катуваннями 1 носили особливо садистський характер {спалення 1 закопування шдей живцем, цькування 1х собаками, страти гвд музику I тлн.).

За роки окупят! 180 концтаборт масового знищення було створено в /кранп; у найбшьиих з них було страчено: Яшвському - 200 тис. чол., Злавути-'ськоиу - 150 тис.чол., Дариицькому - 68 тис. чол., Умансыай Ям1 - 50 -ис.чол., Хорольському - 53 тис. чол. та ¡и.

Особливо жорстоким в таборах було ставлсння до евреТв, врятуьдтись ¡з гацистського пекла'цдавалось небагатьом.

^¡цйснюючи план остаточного вирцпення сврейського питания, нациста ггворили спе!иалыи "фабрики смерп", ставлячи на мот знищення в них 11 млн. :вропейських евреТв. Основна маса украшських евреТв була вивезена в Бел же . 1ахау, Освенцим. Масов1 департащ! в табори смерп в!дбувалисгь на протяз! 1942943 рр. 1 одержали ходову назву операцш "Реинхард" за ьм'ям шефа головного ярами 1я ¡мперсько! безпеки (РСХА) Гейдриха. А гнел я його вбивства чеськими ар-потами операцно очолив сам Гиммлер.

ступенем продуманост!, техтчною органиаш'ею, масов!спо I жорстокмгтю шпцешга людей Освенцим зопкшив далеко позаду вс! потом! до цього часу ¡мецые! табори смерт!. Серед евреТв багатьох краш бвропи, як! опинились в 1стшим1, були ув'язнеш сире! Львова, Борислава, Одеси та шших украТнсысих ¡¡ст.

Найб!льшою груиою евреТв, як! опинились в табор! смерт!, були евре! [арнатсько! УкраТни. Операц!я з л^квщащТ евреТв Закарггаггя, а пот!М б!дьшосг< горсысих евреТв одержала.назву "Акци Гесс", за яр1звищем Р.Гссса, колишнього оменданта Освенцима, якому Берл!н доручив поставит« останшо крапку в врейському питашн.

Освенцим перстворився на полигон расового безумства. Тут мали м!сцс гготовлення :.олекцц череп!в юдо-биыиошшв для расового шетигуту, за тешальними тсхнолопямл розроблялнея рсцепти миловаршня з людського жиру I використання шк!ри ! волосся в'язнт у промислових потребах.

"1мперш смерт!", як називали концтабори, ггрокнувала до повного розгром} птлер^всько! Шмсччлни. Спроби нациепв лшвщувати слщи кривавих алочишв у б!льшосп не вдалися. Нюрнберзький трибунал над вшськовими элочиншши квал^фгкував концтиСори як цеитрк самого жорстокого терору 1 людиноненависнкцтва.

Роздал п'ятий. "Поштика СРСР та краш антпптлер1всько1 коал!ци щодс Холокосту" розкривае одну з маловдомих сторшок друго! свггово! в!йни. На чисельних фактах 1 документах автор змальовуе поширення державногс антисем!тизму в СРСР напередодш радянсько-шмецько! виши. 3 встановленняы днктатури Сталша в СРСР юдофобш перетворилась на одну Ь сторш сталшеько! нацюнально! полнпки. Боротьба з ладерами парт!!, якх за нащональшетю були евреями, сприяла ноширенню антисемиизму в паря иному та державному апарап, а також на побутовому р1ВШ. Жертвами сталшських релресш стали десятки тисяч представнимз еврейського народу: вшськовослужбовц^в, штел!генц„, робтшыв, селян. За матер!алами розелщувань сталшських злочшшз в'язнями концгаборц були: 1942 р. - 23164 еврея, 1943 р. - ?0230, 1944 р. - 15317. 1945 р. - 144351.

Антисемкська хвиля набула в СРСР ще одного пвднесення теля падписашм пакту Молагова-Р1ббентропа. Вже в перюд дипломатично! щдготовки цього докумету I аж до початку радянсько-ншецько! вШни в СРСР фактичне припинилась будь-яка критика антисемпеько! политики нацистш. Навпакн, в радяпськш прес1 передвосщшх роив евре! поддавались нещадшй критнш як нероби, спекулянта, роэкрадач! сошалктично! власност1

3 нападом гшщивсько! Ншеччшш на Польщу пщ владою нациста опинилась одна з найбьтьших еврейських громад бвропи. Ткмчасово пщ ншецьку окупацно попали евреГ окремих районов СхщноГ Галичини. Багато свреГв шукали порятунку, переходячи польсько-радянський кордон. Але за наказом радянського кер1ВнпцтЕа Тх повергали на шмецьку. сторону.

Створен! радянсыа коюей по переселению заявляли ншцям, що вони зацшавлен! в переселент гьтьки украшського 1 бшоруського пролетариату, а не багагив та еврсТв2.

3 нападом фашистсько! Н1меччшш на СРСР еврейське населения було дезшформовано майже повним мовчанням радянсышх засоб!в шформаци про

1 Земсков В. Гулаг, где ковалась победа //Родина. - 1991. - № В-7. - С. 59.

5 Мрризлоэ А История и сталинизм. - М., 1991. - С. 217.

геноцид. Тому значка клькють евреТв не встигла свакуюлатись з прифронтових райошв 1 стала легкою здобиччю нацистш. Т1пьки в листопад! 1941 р. радянськии уряд офщШно сп0в1стив про масов'1 вблпства еврет шмецькими шйськами.

1 С1чпя 1942 р. у Вашингтон! »¡дбулась парада дипломатичшгх прсдеташшкш 26 краТн, на якШ була пщписана декларация об'сдначпх наши про спшьну боротьбу проти фашистського блоку. Через л'ять дшв п;сля подписания Ваши.птонськоТ Деклараци ¡3 нотою про зв!рства шмецько-фаишстських загарбшшз на окуповагшх радянських землях виступив нарком шоземних справ В.ГЛ.Молотов (6 с!чпя 1942 р.). Вш сповютив свггу про страшну трагедто Бабиного Яру 1 мдсоЫ вбквства с/.реГв в УкраГш. В ход! радяисько-юмецькоТ ш'йнп стлана,ке керкчпттяо аяалоея до повних полтгчннх маневр1в, щоб шформувати еврейськ! iixi.vnvi.ii Сполучсинх Штапв Америки та Велико! Брцтанн про становище евреТв п!д нацисте ькою окупащею.

Для одержання шозсмно! вшськовоТ та фшансовоТ доиомогн активно залучались Д1ЯЧ1 €ДК (€врейського ацтифашистського комггету).

Продовжуючн дипломатнчн! кроки по зм'щменню зв'язк1в з Заходом, сталшське кершшщтво не припиияло ацтисемпськнх д!й. Протягом л ¡ га 1942 р. булн видан! секрета! вказ1вки про звшьнення евреш з Украшсъкого парпоааського штабу, я в перюд СталнгградськоТ битвц упрок/шиш пропаганд» та аптацн ЦК ВКП(б) знанию час наделатн партшнпм комггетам ганебний лист "Про п!аб!р I внсу'шння кадр1в у мистецтв!", в якому засуджувалось засилля епрсщ в культур I та мистецтв!.'

У 1943-1944 рр. по м!р1 впзволекпя тергстор!» Украши шд нацистов свреТ почали повертатись в рщн! осел!. Але в багатьох випадках 1х чекала байдуж1сть сргашв ралянськоТ влади, а 'школа пщверта ворож!сть. В Киев! та Дшпропетровську малн м!сце л!дкрит! антисемггеьк! дП на побуговому грунт!1. Спалахи телявоешшго агггисемггизму були ие титьки залишкамн геббельавськоТ пропаганд«, а ! законом!рним результатом метонаправ-чно! кампани, яку проводив Кремль.

У полпиш свропейських держап, насамперед Атл'й, Франки та США, щодо Холокосту моягю надшита ряд важлпвпх сташв.

Першнй пов'язаний з утисками евре1в у Н!меччин! та спробою вирццитк "сврейське питания", не дратуючи Пт -ра та пацистськс оточення.

1 ЦДАГОУ, ф.1, оп. 23, спр. 2363, арх. 1-14.

Другой - з нападом Шмеччкни на Польщу, "генеральною репетицию" геноциду i перюдом "дивно! П1Йми" на Захолк

Трспй охоплюс резкщю CÎI1A та Велихобрнгани на геноцид. lia bcïx етааах liiiiiui уряди кра'111 ачгттлер^всько! коалщн виявили повну бавдужють до дол1 е ьропейськлх евреТв.

I3ci закликн еврейських громпдських оргшчзацш до уредив антигтглер1всько! коалщн зацлпти удар1в по шмецьким комуткацшм та таборах смерп виявилися маркими. Правда, у груд ni 1942 р. уряди СРСР, США, Велико! Бриганн, Белый, Голапдц, Люксембургу, Порвеги, Пол nui, Чехословаччшш, Югославц i Фраииузького иацюнального коттету прийняли спещальну декларацпо "Про вишпцення птлершською владею еврейського населения Овропи", в якш засуджувався нацистсьмгй геноцид. Але реальна ситуащя ддя евреев бвропи не зммилась, Тх доля Еже була виршена гтглер1вцями.

Роздш шостий - "У'крятсько-епреИсъю вшноегт д роки npyroï cbîtoboï mimi" розк'рквас мадовдам! сюжети в стосунках мЬк двома народами. Напередодт вШни вони по багатьох причинах защитились сунеречлиьими. У захдаих регюнах Украши лиерам украп:ського нашонального руху не подобалось, то у евреш розвиваеться тенденция до культурно1! асимшяии з полшпно домшуючою нанюпальшетю: з поляками в Гадичнш, рооянами - у Наддитрянщиш, румунами на Буковки; i угорцями в Закарпагп. У ЗО-ri роки чимало укра!нц1в покладали пади на птдершську НЫеччину (з причин, що не мали з антисемггизмом тчого стльного), .< tupeï, эрозумито, були проти Птлера (саме через антисем1гизм). На фо(й ¡стсрнчних неиодобств та pismix iirrepeciB було неминучим виникиенням межнациональною копфл1Кту.

Загостреншо ситуаш! також сприяла дшдьшеть ОУН, яка напередодт »¡кии зайняла негативну позицйо до навдональннх меншин Украши: в першу чергу - до pocisMi, uoiiR'.ciii та евреев. Голова новоствореного уряду Украши (30 червня 1941 р.) Ярослав Стецько однозначно висловився щодо еврейського питания: "Москва й жнгцветво с найбцгыш ворога Украши... Тому стою на стапошнщ вишпцення жиД1В i доцЫьносл перенести на Украшу тмецьы методи скстсрмшаци жщйветва, виключаючи ïx асимыящю"1. Тако! ж позици дотримувався i провщ ОУН(Б).

Участь п!цроздшв украшськги полти в склад1 вермахту в знищенш еврейського населения викликало протест i розкол в середовиш нашонал-

1 ЦДАВОУ. ф. 3833. он. 2, спр. 3, арк.

радикал in. Негативне с-анлення до антисимггсько! пол ¡тики вислог.ив вдомнй тш'онал-демократ С.Баран, письмеиник i публицист ЮЛипа, редактор ; економюг Т.Лукасепич, вщомий поет б.Малашок. ЬшюТ позицн, Hi»: ОУН, щодо гашональних меншин дотримувався организатор "ПолюькоТ Ciwi", а з часом cepisnHK УкрашськоТ повстаксько! армп Тарас Бульба-Боровець. Bin не тшькл сритикував полггичт ршення оутвшп, а й засудасував 1х пол ¡тику до нашоналышх леншин. За його наказами пропагавдистська робста ОУН серед 6iiintn УПА не (озводялась, a dcim воякам суворо заборонячось фубо сташпгнсь до цпвшьного {аседенгч залехно вщ нащоиалыюсп й шросповщання'.

Тсрор птлсршщв в Укранн, арешти i розстриш серед Д1яч1в нашоналютичного •абору, перемош вшськ антнптлер1всько1 коалит над шмецькими армшмн привели (о змши полггичноТ'орюитацй проводу ОУН(б), його демокрагизацн i толерантному тавдению до нацюнальних меншин. Рииення Ш надзвнчайного збору ОУН Тактично пщтвсрдили цю позищю: "Жид1в i шших чужикцш на наших теренах рактуемо як нацюнальн! меншини"2.

Становище еврет багато в чому залежало вщ позици мкиевого населения. Тому нациста розгорнули шалену ангисемггську пропаганду, залучаючи засопи шсовоТ птацн: газсти, афиш, плакати, спеххакш, кшофшьми та ¡¡г., як/ закликали ■краТшив пщтримувати шмецьку полггаку щодо евреТв. I хоч oxo'ii зиаходидись, Тх !уло jaiaTO, MacoBi вбивства i зкущання над еврями шнелнкали протест крашського насслешш. Так, спроба гестапо оргашзувати масон! еврсйсьи погроми а участю- шецевого населения провалилась у багатьох М1гцях УкраТни3. А роста ючий onip украинце в шмецьюй пол!тищ заставив птлертську верх!вку ерейти до таемного зншцення евреТв, уникаючи небажаних евщюв.

Праведниками евггу називали тих украшшв, яи рятували евреТв ещ нацистш. -амовцщашеть та мужшеть виявили представники рЬних версгв населения.

Митрополит Шентицысий врятував 15 рабин!в ! 150 ддтей. Близько 500 ¡руючих галичан брали участь в uift свят!й enpaei. Серед -.¡яч1в церкви, празеднию'в «¡ту, виступае велична достать ки" ;ького священника О.Глаголева та його ружшш. Тисяч! украшшв, роади, 6Liiopycie, робтшюв, селян, прэдетавнлмв ггелпенпп, в!р, ;очих та атеТспв доиомагали евреям уникати смсрт!. У с. Яруга, що а Подитл!, праведниками стало все село, врятувавши сусщв-евреТз. Форми

1 Воровець Т. Арм'я без держави. Львт,1993. - С. 84

2 ЦДАВОУ, ф. 3G33, он. 2, спр. 3, орк. 5.

3 ЦЛДВОУ, ф. 3538, он. 1, спр. 53, арк. 47.

рятування були рЬннми: персховування, пщробка докумен-пв, хрешення, сприянш втеч! до партизан.

Певну допомогу ув'язненим евреям надлли партизани. Так, 8 липня 1943 р. партизанське з'сднант. С.А.Ковпака зайнявши м. Скалат, визволпло з концтабору 300 еврсхв. Украшськими партизанами було -чятовано чимало в'язшз гетто i Маневичах, Камеш-Кяширському, Поворському та in. Активно Д1яли партизансью загони Волин! i Р1внешдини. Проте, слад визнати, що операдп радянських партизан по визволенню еврейського населения мали ел1зодичний характер i не носили метонапрйвлених д!й.

Розглядаючи украшсько-еврейсыи вушосини, автор намашеться лжвщувати упереджгння та стереогипи, ям багато роюз юнують з uiei проблеми. Об'екпшш'сть вимагае сказати, що в мехах Bciel УкраТ'ни залишшгось чимало людей, байдужих до чужо! дол1, а ще битьше заляканих нацнстсыагм режимом, бо птлер1вський терор забрав життя понад чотирьох мшьйошв украшшв. Тим бшьше, чер„з швстолптя caiT шанус пам'ять укра'шщв - рят^вшшв свре1в.

Роздш сьомий "Участь евр "ч у антифашустському Onopi в Укрыт" розкрпвас практично маловщом! сторшки в!йни. У бшьшосп праць доби радянсько! ¡сторюграфа змальовувались титьки сюжети геноциду евреТв. Це призвело до значпих деформащй як в уяачеши науковщв, так i на побутовому piBHi.

Не можна не враховувити той факт, що жертвами гпжршшв стали переважно •ri, хто не Mir боротись: жшкл, дшт, crapi, xeopi.'Де i як тшьки було можяиво, евре! вдавались до р!зномаштних форм боротьби.

Чисельш факти свщчать, що в'язш нациепв з пдшепо i честю зустр1чали свш смертшй час, не плазуючи перед катами.

До л ¡та 1942 р. вцбулись повсташы у гетто РхвнеиськоТ та ВолинськоТ областей, у тому чист в Любомлт, Маневичах, Ковел1, Дубно, РафалЬщ, Дубровищ та в iiinmx Micrax. На територн Захдао! Волин! збройш виступи евреТв прота фашист!в вщбулись протягом 1942 р. у гетто Луцька, Кременя, МЬоча i Тучино.

У Схштй Галичиш збройн! повегалня в'яэшв-свреТв вщбулися в Бортов!, Рогатнт, Бродах та !н. местах. Поветання в гетто i колцтаборах, MacoBi втеч! евреТв з шмецько! иевол! створю1!алп важлив! передумови для розгортання партизансько! боротьби. Доля 1ткач!в часто була складною. До 1943 р. радянськлй партизаиський рух був не духе поширений в Галичиш. Мюцеве населения ставилось до евреТв обсрс-жно. Тому сиочатку спреТ могли розраховувати лише на wiacni сили, на

дояомогу окремих укра';мських i польських napriorifl. Зброя, медикамент», харч!, обладнання партизанськоТ бази - nci цГ та muii питания стали перед гткачами, що П1ШЛИ до Л1су. Але з часом еврейсыа партизанськ! групи i загони стали реальними бойовнмн одиннцяки. Тому реихскомкар Кох телеграфував в М!шстерство ехшшх окулованих Tepirropiti про появу "невеликих збройних загошв, яа складаються виключно з евреТв"1. Найактивтшими загонами серед шгх були пифоздиш М.Кашщука, М.Мксюри, С.Бакальчука, М.'Пльденмана та iH.

Поширення радянського партизанського руху в Захцщу Украшу значно посилил^ Onip евреТв нацистському режиму. ГТриблизно 1009 Giiiurn, яка складались з 35-40 груп, прнеднались до радянсысих партизан, яю. з'явились на Волпш ттльки гаприюнщ 1942 р.2.

Взаемодгя евреТв з радянськими партизанами не аавжди приносила оч1куване визвол дня. Спочатку невеличю, погано озброеш, организован!, окрем! фупи партизан н^ поепшали надавати евреям допомогу. До партизанського табору приймалися лише одиниц!. Були випадки роззброенпя евреш. Перебуваючи п!д впливом сталшсько! пропаганд«, що в л!сах краю воюють яише нац!онал!сти, зрадиикн Батыавщини, леям хомандири ставились до евреТв обережно, в запн брали Гисля довго1 перев!рки, особливо молодкх i здорових, як! мали зброю. Траплялось, що необстршяних людей для переварки посилали на иебезпечие завдання i вони гинули в першому ж бою.Ситуэдш зм!нилась, коли радянський партизапсышй pyx змщшв i набув нових оргашзацШних форм.

Партизансыи з'еднання С.Ковпака, О.Сабурова, М.Наумова, О.Федорова, М.Попудренка характеризувались бойовою активн!спо, орпнпзовашетю, днецшишюю. Ставлення Тх до евреТв було ишпш, Hix у партизан 1941 р. Яыцо вони натрапляли на отхкач!в з гетто, то сприяли оргатзацП цивишшх таборов, забезпечувалк людей харчуванням, одягом, охоронок». Bciw, хто м!г носити зброю, пропонувалось без будь-яких умов поповиити лави иародних месниюв.

Багато партизансыагх частин мало значну к!льк!сть евреТв-бшц;в. Так, в бригада вшннцьких партизан воюяало 154 еврея, в Ршнеиському з'еднаши генерал-майора в.Бегми нал!чувалось 308 бШшв i команднр!в-евреТв, у Сумському з'еднант партизанських заготв воювало близько 100 евреТв-ковпак1вц1в. На чиссльних

1 ЦДАЕОУ, КМФ-8, оп. 1, спр. 182. арк. 23.

1 Маляр И. Участие евреев в партазанской борьбе иа территории Украини, Белоруссии и

России (1941-1944) //Катастрофа (ШОЛ) и сопротивление. - Телв-Лвив - Киев. - С. 193-263.

документах та {сторичннх фактах в дпсертагш змальовуються бойов! подвиги евреш-партизан.

Активну рель вдагравали евре! в антифашиетському пщпшп. Серед пилшьниюв Киева, ?омшв, Вшьювшв, Житомира, Одеси було нимало самовщдан их боршв з гитлеризмом. 3 677 пщпЬмшкт \ партизан Одеси було 378 украшц;в, 244 рос'2яшша, 23 еврея, 5 биюруеш, 9 поляюв, 4 шрмена I 14 представниыв шших нашональностей1.

Не мож>1а обшти стороною участь евреТв в украшському нацюнальному рус! в Схщнш Галичит. Проблема ця завжди викликала 1 викликае чимало протилежних погадав. Не тушуючи негативних сторш, автор робить акцент на позитивных сторонах 1Д1С1 проблеми. Окрему сторшку УПА становить праця для украТнського народу еврейськкх л^кар^в, як1 з родинами були викрадеш з гетто. Але евреТ складали в УПА не т-льки медперсонал, а активно боролись в лавах повстанцев з нацистами, виконували риномаштш робота, рем!снич1 та госпо,_,арч1, яи ш доручали. Автор приеднуетъея до точки зору вщомого украТнського ¡сторика Я.Дашкевича: "6врсТ хоробро борот-сь в лавах УПА, ми не знаемо випадыв Тх непдноТ повед^ки"2.

Псрекоцлцгл факти, документа, матер^али св!дчать, що партизанська 1 п1дп1лыга д¡яльнють евреТв УкраТни була героТчною сторшкою Опору фашистськнм загарбтшкам. СпЬчьна боротьба партизан, народ!в катшинього СРСР, була складовою частиною иеремоги над нацистською Шмеччиною

Роздш восьмий "СярсГгсвкий ипрол у (юротьЯ/ з Фашизмом на фронтах ДрУТХ)/ СВГТОВО! В!Я!ГП" ЗВернуТИЙ до ТрЗПЧНИХ фрОНТОВИХ дшв протистояння з тмецькцми армиями на Сходному фронп. 3 початком гтглер1вськоТ навали сотш тлсяч евреТв стали до лав ЧервоцоТ Арми. На всю краТну пролуиали слова Соломона М1хоелса: "Сврейська мати! Яйцо у тебе е единий син, благослови його на боротъбу з хоричневою чумою". В найтрапчшш! дш ваши сврейська молодь 1 ветерани поповшиш народне ополчения I винищувальш загони в Киев1, Одес», Внншш, Хмельнкцькому, Черкасах. ГсроТчно вели себе бшш 1 командири в оборонних боях л ¡та - осеш 1941 р.

У зведениях Радянського шформбюро згадукхгьея чимало вШськобих подвипв воТшв-евреТв: кер1вника народного ополчения М.Слободського, командира

1 Одесская область в Великой Отечественной шак 4941-1945. Сб. документов. - Одесса. 1970. • С. 345.

* Дашкс-зич Я. Дшлп разом //Ратуша. - 1992. - 16 листопада.

з'еднаюм полковника " I.Бланка, командира 2-1 парашутно! брнгадн полковника К.Штейна, вщважного пцшодника {.Фисановича та ш. У роки виши "братами Матросова" иазивали воМв, яю повторили подвиг рядового О.Магросова, що закрив амбразуру ворожого доту своТм тмом. У героТчному списку воши 22 национальностей, 31 з них - з Украйга, в тому чисти 4 евре! (М.Татарський, АЛев'ш, Т.Райз, Г.Тартаковський).

На п'ятий день пиши радяяський льогшк М.Гастелло направив палаючий лггак на колону фацхистсько! техшки. Подвиг сина бшоруського народу увшшов в ¡сторио чк "подвиг Гастелло", який повторив воент'.й пшот 1саак Прейсайзен. Перцп повеян! тарани эдШснили сини Украши М.Бшов та 1.3азудннський.

8 листопада 1943 р. разом з Орденом Перемоги за бонов! вшзнаки був засновании солдатський орден Слави 3-х ступетв. За час другоТ свгговоТ внши повничи кавалерами ордена Слави стали 1627 чал. Це були воши вах национальностей, в тому числ» - 12 еврей. 9 з них були виххдщ э Украши.

€вре! Украши виявили мужшсть 1 геропм пщ час найбшылнх б ют другоТ штовоГ вШни: шд Москвою, пщ Сталинградом, на Курсьий дузц за вкзволення Украши.

К 1Йб1льше гсро!в виявилось пщ час форсування Днтра I звшьнення Киева :вд ншецько-фашистських загарбникш. Титьки серед ГероТв Радянського Союзу тредстАйники 41 нашональнсхгп. Серед них 1838 росши, 434 украшая, 49 татар, 47 Зиорус^в, 31 еврей, 28 казахов, 27 узбеив, 26 мордовщв, 22 башкири, 19 грузишв, 15 в'фмешв та 69 вош'ш ¡з числа шших народив.

У лавах 1, 2, 3, 4 УкраТнських фронтш евреТ брали участь у внзаолеши в1д фашист/в краш СхшшТ Бвропи. Для июстраци наведемо, що тшьки у склад! 4-оТ -вардШсько1 армн 2-го Украшського фронту навеет 1944 р. нал1чувалося: 57% гкраТнщв, 35% рос^ян, 1,5% евреГв, 0,8% белорус ¡в, 1,3% татар, 1,4% закавказщв, 1,6% представнгш'в середньоазштських республш, 1,3% вошш ¡нпл!Х гащональностей1.

Кр^м героТв-фроитовшав були ше десятки тисяч юнаюв, Д1вчат, жшок, ¡етеран1В, я и наближали перемогу, працюючи на оборонних пущриемствах у тилу.

Значним був прошарок евреТв серея оргатзатор1в вШськово! промисловость У 941-1945 рр. в танкобудуванш майке на 40% завод!в вони займали посаду

' Муковський I., Лисенко О. Звитяга 1 жертовнкггь. Укр&шц! на фронтах Аруго» евгеожй Шт. - К., 1997. - С. 401.

директора чк головного шженера, в металургхйшй промисловосп - 33%, виробницш аргилсрШного 1 стриецького озброення - 20%, у,'. важкому машинобудуванш - 12%, виробницга боеприпас1в - 12-15%. У роки вШии за заслуги в оргашзацн ви]>обн11цтва озброення, техшки 1 боеприпас1в Орденом Ленша буди нагороджеш 144 кер1вники-евре11.

У висновках узагальнено результата дисертаци. Наводятъся матершли демограф^чних дослщжень та осгаточш данш щодо втрат еврейського народу Украши. Доба псадтики нациспв в Украйи була жахливою. Загальт людсью втрати еврейського населения досягли майже 62%, загинув великий пласт ¡дишистсько! культури. НацистськШ геноцид завдав украшському еврейству такого руйнувакня, що трапчт наслщки вщчуваються 1 сьогодш. Як вщзначив Президент Украши Л Д. Кучма- це трагедш, катакшзм загальнолюдського, универсального характеру, а П наслщкн важко адолати за роки 1 навпъ десятилптя.

Автором шдкреслюеться, що в друтш свгговш вШн1 вир1шувадась доля не титьки еврех» бвропи, а й иарод1в всього свггу. Вщ й результатов залежало, чи зможуть нацисти виконати свШ лан "остаточного виршення", дшвщувати демократичш шститути, перетворити на ра61в "нижч1 раси".

Кон'юктура часу не може стерта людську пам'ять про Велику Перемогу. Украшсыа свре! воювали з першого до останього дам на век фронтах, брали участь у всIX битвах 1 наибольших операщях, яы призвели до розгрому нацистсько! Ншеччшш.

Не можиа об1Йти того факту, що у повоенний час евре! ледве не стали жертвами сталшського геноциду, який готувався з такою ж зухвашстю 1 масштабшстю, як 1 нацистський.

Катастрофа, як ¡сторичний феномен, поставила перед сучасною цивипзащсю кардинальне завдання: захистити мир 1 життя людини.

Без активно! кггоричио! пам'ягп зробити це неможливо.

Очерки еврейского героизма. - Киев ■ Тель-Авив., 1994. - Т.2. - С. 165.

31

список

оцуб.иконаних наукових праць

1. СвреТ УкраТни в роки другоТ свгговоТ вШни. К.: Вирш, 1997. - 272 с.

2. Бабий Яр: страницы трагедии. - К.: Слш, 1991. - 54 с. (у ствавторств1 з М.Шимановсыаш). Обсяг авггорського тексту 2 друк. арк.

3. Бунд в УкраТни: мюце в суспшьному житп. - К.: Логос, 1995. - 72 с. (У ствавторств! з В.Гусевим). Обсяг авторського тексту 2.5 друк. арк.

4. Справа Бешпса \ украшська думка. - К.: Освп-а,1993. - 25 с. (У ствавтс^.стш з М.Рибаковим I 1.Пр1пулою). Обсяг авторського тексту 0,7 друк. арк.

5. 1стор!я УкраТни XX столптя в запитанкях 1 вщповщях. - К.: Мапстр-Э, 1996. - 160 с. (У ствавторств! з Ф.Турченко 1 П.Панченко). Обсяг авторського гексту 3 друк. арк.

1стор!я УкраТни XX сголггтя в запитаннях I вщповщях. Друге вндання. - К.: \laricTp-S, 1997. - 128 с. (У спгвавторста з Ф.Турченко ) П.Панченко). Обсяг »вторського тексту 2,5 друк. арк.

7. Всесв1тня «ггор'ш краТи Центрально! та Шадеино-Схдакн Европн в 19431993 рр. Зб1'ршгк матер1ал1В 1 методцчних рскомендацШ для викладань, студетш, лтшв та аб^тур^ентв. - К,: Знания, 1993. - 94 с. (У ствавторет). Обсяг авггорського [«кету 1 друк. арк.

8. Хаиука. Пос!бник ддя еврейських шкш. - К.: АТ Сучасник, 1995. - 32 с. Наукова редакц1я). Обсяг авторського тексту 0,5 друк. арк.

9. Пурим. Пособник для еврейських шкш. - К.: АТ Сучасник, 1997. - 36 с. Загальна редагаця). Обсяг авторського тексту 0,6 друк. арк.

10. Леопольд Трйппер // Очерки еврейского героизма. - К.-Тель-Авив.: АТ Спита, 1994. - С. 126-132.

11. Доля еврейського народу в нталыгому курс! ВсесвтгьоТ ¡сгори. Матер ¡ал и (о уроюв. 6 клас //Вшродженпя. - 1994. - № 1. - С. 61-66.

12. Доля еврейського народу в школьному курс! ВсесвггкьоТ ¡сгорц. Матер!али ;о урогав. 7 клас //В!жродження. - 199ч. - № 2. - С. 69-73.

13. Доля еврейського народу в шкшьному курс! ВсесштчьоТ ¡сгори. Матер1али ;о урогав. 7 клас //Вщродження. - 1994. - № 3-4-. - С. 71-74.

14. Доля еврейського народу в шкшьному кура Всесятгьо! ¡сторц. Матер1али ;о урогав в 7 класи //Вщродження. - 1У94. - № 8. - С. 70-72.

15. Доля еврейського народу в шильному курсп Всесвлньо! ¡сгори. Матер^али до урокш. 10 клас //Вадродження. - 1995. - № 5-6. - С. 69-73.

16. К вопросу о гитлеровском геноциде евреев на Утайке в 1941-1944 гг.// Тезисы научно-практической конференции "Еврейское население Юга Украины: История и современность" - Запорожье: ЗГУ. - ! 91. - С. 33-34.

17. Катастрофа советского еврейства в 1941-1945 гт. // Тези до науково! конференцц "бврейське населения Пщцня УкраТни: 1стор1я та сучасшсть" -Зап0р1жжя: ЗДУ - 1992. - С. 95-97.

18. Гитлеровский геноцид евреев Украины: взгляд израильских историков // Тези Всеукрашсько! науково! конференцц "М1жнацюнальш вщносшш на Швдш Украиги: ¡сторш та сучасшсть" - ЗапорЬкжя: ЗДУ. - 1993. - С. 280-283.

19. Украшсько-сврейський дйшог в коотексп ¡сторн // Матергали науково-практнчно! конференцн "Спадщина Володимира (Зеева) Жаботинського та процеси державотворення в Украш!" - Кшв: Шштична думка. - 1996. - С. 35-3в.

20. Архшш документи як джерело вивчення иацистського геноциду в Украш!// Науков1 доповцц Всеукрай.-ько! конференцц "Украшське арховознавство: ¡сторш, сучасний стан та перспектива"- Кшв: УДНД1 арх1вноТ справи та документознавства. - 1996. - С. 108-110.

Лештас ФЛ. бвре! Укра!ни в роки друга! свггово! впши. - Монографоя.

Дисергашя на здобуття паукового ступеня доктора ¡сторичшк наук за спещалыпспо 07.00.05 - етналопя. - 1нститут нацюнальних вщносин I политологи НАН Укра'ши, Ки!в, 1997.

В дисертацп на основ! широко! джерелыю! бази арххвних документов вперше здШснюеться спроба комплексного ¡сторико-теоретичного анал1зу становища еврехв Украши в 1939-1945 рр. Автор розглядае тггашш формуваншш нацистсько! ¡деологп, здШснення птлершцями та колоборантами полянки "остаточного виршкмшя" еврейського питания, позишю край! антаптлергвсько! коашш; по вщношснкю до Холокосту. Великий джерельний матер1ал висвгоное проблеми украшсько-еврейських вщносин, боротьбу еврейського народу прсгги птлер1вських загарбнигав. Автор також л ряд ¡ли в увагу дискусШним проблемам ¡стори друго! свггово! вшни.

Ключов! слова: cupel Украши, нацистський геноцид еврейськото населения, рашсько-еврейсыа взаемини, ангиптлер1Вська коалшя i Холокост, евре! У кражи 5оротьб1 з фашизмом.

Левитас ФЛ. Евреи Украины в годы второй мировой войны. - Монографин.

Диссертация на соискание ученой степени доктора историческепх наук по ециальности 07.00.05 - этнология. - Институт национальных отношений и литологии НАН Украины. Киев, 1997.

Е диссертации на основе обширной источниковой базы архивных документов ;рвые осуществлена попытка комплексного историко-теоретнчеекого анализа тожения евреев Украины в 1939-1945 годах. Автор рассматривает вопросы рмирования нацистской идеологии, осуществление гитлеровцами и гоборантами политики "окончательного решения" еврейского вопроса, позицию ан air 'гитлеровской коалиции по отношению к Холокосту. Большой очниковый материал освещает проблемы украинско-еврейсклх отношении, >ьбу еврейского народа против гитлеровских захватчиков. Автор также уделил гмание дискуссионным проблемам истории второй мировой войны.

Ключевые слова: евреи Украины, нацистский геноцид еврейского населении, игитлеровская коалиция и Холокост, украинско-еврейские отношения, евреи >аины в бочьбе с фашизмом.

Levitas F.L. Tie Jews of Ukraine in the years the Second World War. - Monography.

The thesis is presented for academic degree of doctor of hictorical sciences, speciality 3.05 - etnology. - Institute of Ethnic and Political studies of the National Academy of Ukraine, , 1997.

The thesis is defended of the form of the monography which represents large numbers ive sources, a first realize attempt complex historical-theoretical analysis situation Ukrainian in 1939-1945. The author investigate questions created nazi ideology, realize nazi and »rants Final Solution for the Jewich Problem, pozition coimtres of the anti-hitler's coalition olokousl. Large sources materials Humiliates Ukrainians jews relations, struggle jews against r's invaders. The author also give fall attention discussions problems history a Second World

The main words: jews of Ukraine, nazi Holokoust jews people, anti-Hitlers coalilion and koust, Ukrainians jews relations, struggle jews against fascism. J