автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.19
диссертация на тему: Верлибр и жанр: функционально-стилистический и перекладацький аспекты (на материале поэзии У. Уитмена и Т.С. Элиота)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Верлибр и жанр: функционально-стилистический и перекладацький аспекты (на материале поэзии У. Уитмена и Т.С. Элиота)"

VI о

v ч

п v.'»*

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНИВЕРСИТЕТ шеш I.I.ME4HIKOBA

На правах рукопису

ДЕМЕЦЬКА Владислава Валентишвна

ВЕРЛ1БР I ЖАНР: ФУНКЦЮНАЯЬНО -СТИЛ1СТИЧНИЙ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТИ /На матертал! noeaiï У.У1ТМЕНА

та Т. С. ЕЛ ЮТА/.

Спец1альн«сть i0.02.19.- теор!я мовознавства

Автореферат дисертацн на здобуття вченого ступени кандидата ф1Лолопчннх наук

Одеса 1994

Дисертяг^ео с рукопи:.

Робота виконана в СИмферопольському державному ун1верситет1

Нвуковий кер1вник: доктор ф!лолог1чних наук, професор Коврова Марина ОлвнсЦана

Науковий консультант: доктор ф1лолог!чних наук, професор Орехов» Людмила Олександр!вна

0ф1ц1Ян£ опонвкти:-доктор ф1«олог$чних наук, професор

Првв{цк« установа - ОдесъхиЯ деркавний педагог!чний ¿нституг хм.К.ДДиинського

Эахкот в!дйудеться "10"червня''1994р. о 13.ОС? на aaciцш^t спекал 1аованоХ вченоХ р«ди, шифр К 068.24.08 а ф1лолог1чних наук в Сдвсъкому державному ун!верситет1 /270050,м.Одеса, Франиувсъкий бульвар,24/2б,вуд.130/

3 дисер^Цео ыожна оанайомитись у науков1й Л1<1л{отец1 Одвського ун!верситету.

Автореферат роз {слано "_"_■__"1994р.

Вчений секретер

Колегидва 1рина Михайл1вна канаинат £1лолог$чних наук, доцент Балаян Наталья МихаЙл1вна

Дисертпцхя присвячена проблем! взаемозв'язну ссобливостей верлибру та жанрово1 традицП. Проблема ставиться у порхвняльнону га перекладацькОму аспектах.

А к Т' у а л ь н 1 с т ь досл1дтення виэнаипеться, з одного 1о-ку, в!дсутн!стю чхтких критерххв перекладу верл!бру, а, з другого боку, необх1дн!Стю б1лып глибокого вивчеиня того, як впливаз канро-во-стильова традш^я ориг1налу /дал! ВТ/ на вибхр способов перекладу верл1бру.

Н и у к о в а новизна досл1дження. Проблема вхдтворення Есрл1бру пгпртае розглядаеться з позицН жанровох теорхх перэкладу. В дисертацН висуваеться гипотеза про те, ¡¡¡о верлибр як форта в1рту-вання виник, а потхм трансформуварся не безвхдносно до жэнрово! па-м'ятх /торм1Н М.М.Бахтхна/. Мета мхтс традициям/ в!ртзм та эер.лброи лежить в самому принцип! органхзацП структур;? ВТ. Якщо традищйний В1рш створюзться перш за все на основу тих або !нгаих метричних законов, то "каркас"вер.Я1бру, навпаки, скледають перезажно традицЦ пея-них поетичних жанров. 1накие кажучи, в осноэх структур« верлхбру лежать не традитцйн! для в!ряузання ознаки, а типов! для того чи хн-шого жанру та отриман1 верлхбром у спадщнну релхктовх жанров! клше. Саме вони Я визначають хнтонащйну сэоерхднхсть вирл'бру. От-е, збе-реження в перекладному текст! /дал! ЛТ/ лексико-синтаксичних кл!пгв _ /дал! ЛСК/ вхдпопхцного жанру або танрхв дозполяз максимально адекват -но передати ритмхко-хнтоизшйну своер!дн!сть верл!бру.

■ Основна мета досл!дження полягае в шягтен1 взаемозв'язку мгк способами перекладу вг.рл!бру та його жянровою гГвм'гттп, з ураху-ванням як об'ективних, так I субъективных фактор!в.

Вхдпов!дно до поставлено? мети в дисертаиГ! пяр^увались так! завдання:

1.На теоретичному р!вн!:

-уточнити основн! г-эитерП верлхбру як форми в!ргаування; -обгрунтувати можлип!сть та нсобх!дн!сть жэчрового походу при енплхэх та перекладяцькому в1дтворенн! структурах особлиоостеЯ пер-л1бру;

-визнвчити зэсоби реалхэац!2 жянровоХ пам'ят! нп р!зних контексту-альних р!внях ВТ у фор*! верл!бру;

-досл!дити, як взаемодхшть критерП перекладацъкг" адекватное?! при переклад! верл!бру - я одного боку, реп!ктових жанр*1 чих структ"р-з другого.

2.На практичному р!ан!:

-вир1энити найбадот релевантн!, э точки зору перескладоэнавства критер!2 верл1бру У.Удтмена та Т.С.Ьл1ота, 1нвар1антн1 та вар1ати н! ознаки;

-розглянути, як актуал!зуеться жанрова паи*ять оди, элег!5£ та п{ повед! в р!эноман1тних авторських л!нгвостил!стичних контекстах;

-вичлемити п творах У.Ухтмена та Т.С.Ел1ота лексико-синтаксичн1 кл!гае вказаних жанр!в;

-энайти законом|рност1 та типов! трудноаЦ, та виникають у проц< переклацацького в2дтворення верл!бру У.У!тмена та Т.С.Ел!ота;

-яргументувати вэаемозв'язок ступени® адекватного в|дтвореш верп!бру У.У1тмена та Т.С.Ел1ота га ЛСК того чи 1ншого жанру.

Те.оретичнв та практична 1гённ1сть досл1дже1 В робот! використовуеться новий жанрово-сткльовий п|дх!д до перекла: верл!бру. Виявлен! при цьому законом1рност! перекладу верл!бру У.У±' мена та Т'.С.Ел1ота можуть бути застосовпн! в подальших теоретичних досл1дженнях в галуз! пор!вняльного в!ршознавства, жанролог!2, теор тексту, стил!стики та поетичного перекладу.

Такий енал!а може бути корисним 1 для перекладач!в практик!в, 2 для кригик{в перекладу, оск!льки в!к дозволяе визнечити типoлarivнt параметра верл!1ру та прянципи Ххнього в!дтворення в ПТ. Кр1м того, вироЛлена методика вир!знення ЛСК дозволяе в!дме*овуьати в ВТ 1ндив дуально-авторську своер1дн1сть в1д тредицШноЕ-основи 1,в!дпов1дно, полегауе пошук адекватних вар1ант!в в переклад!.

Результат« досл!джвння можуть Сути корисними в учбовому процес! в курсйх лекц!й та на сем1нареьких заняттях з теорН перекладу та л{терэтур& стил1сттси, в токож при написанн1 в!дпов!дних курсових дипломних ро<Чт,

Методика досл!дження. Для р1тення поставлених завдань г совувався иомпаративний та струхтурно-типологичний анал1з ВТ та ПТ п1дстав! системи стил!стичних та перекладацьких контекст!в /М.Ю.Лот 1972; М.0.Нов!кова:1981/, Застосовувались також метод лексико-синт« но: хдент!ф1кац!5£ та дистр!бутивний анал}з лексико-синтаксичних кл] Мвтер1алом досл1дження е поез1я У.У1тмена та Т.С.Ел! р ориг!нал! та в украХнських,та рос!йських переклрдах.

На эахист виносяться такI положения 1.В»ря|Чр - цс форк'й в{ргаурання, де, м впм^ну в!д прогну

>стер!гаеться кореспоцдування ряд! в /навмиско вид!лених автором 1ф1чко/ та вдн1сть повторввання елгмент!в.

2. Верл!бр ян :нтернац|ональнэ явкща мае рад !нтегральких ознак. них належать: граф!чнв оформления, сэнака пвр!одични¥ амхни м!р »тору, система синтаксично-!нтонац1йних заход!в. В той ка час нац1о-г 1ьн! вар!анти верл!бру, кр!м загально типовик ознак, ыають 1 диферен-1льн! ознаки, як! породжен! своер!дн1ств т!ех чи !няо5£ мовноК систвын диференц!альних ознак взносимо: !зосинтаксиэм, клвчсв! слова.

3,1ш>зр1ант№ти для верлибру у У.У1тмеяа.та Т.С.Ел!ота з тан! озна : граф!чне оформления, !зосннтаксизм, ритм!чннй паралел1зн. Вар!втив~ ознаки: фонетичн1 /ал!терац!1, асонанси, спорадичн! внутр!тнп та вншия рими/; лексичн! /повний та скнон1м1тший повтори, ант!тезн/; лтаксичн! /повтори однор!дних член!в речения, в!докремления, анафора, 1фори, риторична повтори/.

4.Веряхбр гцстаз в спаддону, певнов ы^рою, принципи не т!яьки Зудови каноничного вхршэ, але й канон!чно£ орган1эацх5! тексту, йдеть-

про жанрову пам'ять, яна так чи хна"те е в верл1бр1. Особливо ч!тко крова пам'ять з'являеться у межах тематячиогв, лексичного та сантансич го контекст1в.

5. Ця жанрова пам'ять реалхзуеться в рал^тових нл1ие жанра. Так! руктури д лексико-синтаксичними кл!пе, як! сигнал!зують про жьнрову м'ять' текста. Саме вичленування ЛСК того чи !ниого жанру в ВТ дозво-

з в!дмежувати !ндив!дуально-авторське та традиц!йне начала в верл!бр!,

б.Збереження под!бних ЛСК в переклад! сприяе, з одного боку, жанров й ацекватност! ПТ, а, з другого боку, його вкв!валентност! веч>ч!бру

А п р о б а ц : я результат!в досл!дження була эд!Яснена в допов!-х та дискус!ях на рег!ональн!й иауков!й конференцН "Актуальн! питания лологН" /Херсон,1991/, на Всесоюзна науков!й конференцШ" Л.А.Потеб-- досл1цник слов'янських взаемозв'язкгв" /Харк!в,1991/, на КЦжреспуб-канськ^й науков!й конференцх! "Проблеми эаруб!*ного л!тературоэнявства критики" /Симферополь, 1992/.

Поставлена мета та зав-;ання визнячили структуру дослхджен-!. Дисертад!я складаеться |з встулу, двох розд1л!в, висновк!в, ^оцатку I списку використино! л!тератури.

У петуп! о*грумтовуються виб!р теш, Н актуяльн!сть, визначг.етьея ■та та завданн." дп?лгджпння, наухова новизна, теоретична та прчктична

ц!нн1сть виконаноХ роботи, викладаються основнг положения, якх виносят ся на захист та метода анал1эу.

У пвргаому роэч1л1 "Верлибр ;: жанр: теоретичниЯ аспект" вир!зняють ся релевантнг з точки зеру перекладу критерГх верл^ру взагал1 та вер-л!бру У.У1Тмекв та Т.С.Елхота, аочрема. Формулюються трудной вхдтворе ня форми в1раоокладанчл в переклад!. Доводиться жанрова обумовлен-иксчь хнтонацхйно! своер1дностх верл1бра ВТ та пропонуеться методика вичленування ЛСК того чи 1иного жанру, яка вхдповхдпе прагматичним заеданиям перекладу.

У другому роэдт "Верлсбр 1 жанр: порхвняльний та перекдадацькиР анпл1з" виявляеться ступшь збереженностх/трансформованностх елем«нт1в канрово-стильово! домхнанти /'?еэм1н М.0,Нов2ковох,0.М.Макаренко/ Двл: КСД/ оди, елегП та проповегД в перл|брових текстах У.Ухтмена та Т.С.Ег ота. Далх анал1зуються украз>ськ1 та рос1йськ! ПТ а точки эору збережт ня в иих с9оерйност1 стг,укт1])и верл|бру ВТ та жанрово!£ »1!тов1дност1 ВТ - ПТ.

У висновках сформульомн! пагальн4 пхп,сумки досл1дтення.

Додаток м!стить 33 таЧпщ!, де вхдоЛражено результети аналхзу оркг|нзльних текстхв та хлшх уг.рахнських га росЩських ПТ.

3 М 1 с ¥ р о б о т и.

Розцхл I - гтеоретичиий. Тут розглядаються теоретичн! проблем», «кх г;о»'язпн1 з верл|бром я»: формою в1рпування, жанровою обумевлеш 'от верл!бру та труднощами його г»р<кладу.

Нами прийняго таке вигишчгкня верлхбру. Еерлхбр - не форма Нрну вання, яка засноваиа на корв( пондуваннх ргд1в, що хх автор ричхлир графхчно, Якн\о ми маемо спрах/ л твором, який не кастить в сойх систеу плралельних рядхв та сциост1 по^торюваних елемонт1в, то пэред нами не верл1бр, а проза,

В кожному М8ц1ональнону вьрхант! верл1бру эбер:хгаються т1 ппч эагалш1 рис и , якх притаманн! вьрл1бру як форм1 мрпуганнн. Верд1с>р -рькщй хнтернл.що^рльне. Ному вядстив1 1нтегральчх, типологгшх рис и.

1мтеграль»!ими рисами о: гррф1чне оформления, оанеко перход«! ио1 ни М1р повтору, система еинтаксично-хнтоньнхПних заго'Чв.

Днф^ронц^ними ознаками о: хэосин-'пкоипм, клшов1 слова та ¡на! т/нов! длг кохно'1 мо вне? аисте ми лекги'чгё, фонет«"»ц та синтаксичнх

н.

- б -

Ми ai ;р!аняемо Taxi iHBapianTHi та eapiaTHBHi 1ндив1дуально-автор-'-:ьк1 ознаки Bepni6py У.У^мена та Т.С.Ел1ота.

iHBapiaHTHi ознаки: граф1чне оформления, паралел!зм ритмхчний та ^раматичний. BapiaruBHi ознаки: повтори рхзних pisnett /фонетичн! -»ÄiTepauil, асонанси, внутр1шня та сум1жна рими, складовий повтор/; 1ексичн1 /синон1м1Чний та прямий повтор, ант1теэи/; синтексичн! /поп-гор однор1дних членiв речения, В1докремлення, анафори, етфори, рнт>-5ичн1 ф1гури мовлення/; граф!чн! /видхленн! no3miii рядка, dorn fpq-Ичне оформления/.

На сучасному етап! вивчення верлМру питания про його жанрову гэлежнгсть залипаеться вхдкритим. Б1льпе того, воно практично ш? не ;осл1Д«увалося.

В1домо, що pep?i6p не закроив за собою будь-яку жанрову належи^гь {окна BipmoBana форма /строф{чна, метркчна, римова/ пов'язана а пов-шм колом яанрових, тематичних, образних уявлень. В своя чергу, вер-ix6p вхльний, але в межах, як{ суворо регулшться як власними закоио-Арностями, так i традицией; В noesii /та й взагалх в л!тератур1/ н® Есяуе поняття "абсолютно? ориГ1нальност1н, яка нэ була б пов'язана ) минулим $осв1дом ЛШот Т.С.:1919,49/. Це в piBHiH Mipi в|дноситы-" m до традицП форми, так i до жанровой традицИ. При seffl сеохЧ шормативност! верл1бр все ж теки 3<5epirae принципа не тьчъки побудили канон1чного Bipma, але й KaHOHi4HOi' opraHi38qii текста. Тек.осчой-ti ритмоутпорот-й ознэки верл!бру св!дчать про традиц!п (ЯблеЯськ^ЗЕ га niiypriflHoi noesii, а такоя проза1чного переклад;, noe3i'i, лрий«я-:ого у француэськ1Й лхтерэтур1. 1шгими словами, пгм'ять жанру i в та. »передня квнонгтна оргащэац1Я тексту, яка хоча й трансформ-врчя, 1ягла в пхдгрунтя структура верлхбру. Йдеться про яанрову пам'ять, ms так чи iwaKme присутня в текста Це особливо вежливо для веряitry. :ому що bih будуеться переважно но другорядних ознаках йлаенчного jipray, спираеться на найб!лья слабк1,факультатив^ /з точки зору глвсичного Bipraa/ ознаки. Вони, к!нець кшцем, i склвдвють новмй вдр-tac верлхбру. 3 жанрових позиций тпкими елементами в рел1ктсп1 сТрусту-ж жанру, як! збер!гаються в TCKCTi та обумовлтаоть Його 1итонац}Зну :воер!дн1сть. 1х ш: 1 називаемо лексияо-синтаксичнимй кл!те тог" <-!'' ;нтого жанру.

Для вичл^нувяния J1CK у текст!, нописаному у форм! pepnirtpy, wo^y7fc

бути використанх як 1нцуктивний, так *:дедуктивний методи.

Для практики перекладу найбхльга зру/ним виявився дедуктивний метод. При його використаннх спочатку роэп1знаються елементи жанровс стильвох домхнэнти /цалх ЖСД/ жанру /жанрхв/ на вс1х контекстуальна р!внях ВТ. Для перекладу верл!бру найбхлът значущями е елементи НСД лексичного та синтаксичного контскстхв. Саме зрощення жанрово /а, отже, й тематичного/ обуковлено:: лексики та типових для жанру синтэксичних конструкщЯ порождав ЛСК. Вони, в свою чергу, дають перекладачев1 моиливхсть встансвити межи 1Нвар1антного /вархативног' обов'язкового/ факультативного при переклад! верл1брового тексту. 3 цього вит1кають також критерх1 оцЫки перекладу: як! зм1ни в ПТ припустим^, а як! ведуть до зруйнування жанровой та хнтонапхйно'х св р1Дност! ВТ.

Так, наприклад, 1нверсН та елхпс1си як спмистичко забарвленх фхгури мовлення, сполученг з жанрово обумовленою лексикою, склацают ЛСК того чи 1ншого жанру. Тек саме стосуеться б1льтостх елемент!в синтаксичного контексту /риторичних фхгур мовлення, вхдокремлень, анафор, ещфор, паралелхзму/.

1накгае кажучи, основнх римтоутворюпч1 ознаки верл!бру: фонетичн лексичт, синтвксичн^-взаемозв'язанх э жанровою пам'ятто ВТ.

Головт трудной при переклад! верлхбру пов'язан!, по-перше, з належн1сто ВТ та ПТ до piзmx мовних систем, а , по-,друге, з розницею м!ж {нцивЛпуально-авторсышми вархантами верлхбру усёрецен1 сду мовнох системи. Анал1з верл1бру У.У1тмена та Т.С.Ел1ота дозволив вичленити хивархантн! ознаки верл1бру, та притаманх обом постам. При цьому було виявлена тока законом!рч!сть: саме хнвярхентнх ознаг /лексика, сннтаксичнх конструкцх1, тематика, образи, символи/ сглв-пх^носяться э жанровою традишзв, яка притвмана ВТ обох автор1в.

Отже, вхд эберекення /втрати/ ЛСК того чи !ншого жанру в перею пйиежить як р1вень жанровох адеквэтностх ВТ -ПТ, так х еквхвалентн: вхд-'ворення верлхбру.

Другий розд1л присвячений жэнровхй традицН елегхх, оди то про-повсд1 р ВТ У.Уiтмeнa та Т.С.Ел1ота та II дослхдженню в межах лхнг стилхстичних контекстхв: тематичного, лексичного, синтаксичного. Родиться також анвл1з укрязёнських та росхйських ПТ з точки эору 1'х: жпнровох ацеквртност! х сквхвэлентностх верл1бру обох поет1в.

Роэглянута жанрово-типолоМчна традицхя елегГх та оци у ВТ У.Уитмена та Т.С.Ел1ота д'&зволяе зробити так1 висиовки.

1СД у ВТ обох поет!в була почасти збережена, почасти трансформова-на, а деякх елементи загублен!.

1. Тематичний контекст.

1нвар!антно в^сутнх у У.У1тмена та Т.С.Ел!ота легендарна та пол1-тична тематика. У ВТ Т.С.Ел1ота 1нвар1антно в1дсугнл також !стог>ична тематика.

Вариабельна тематика для .обох поет1в - психолог!чна.Для ВТ У.У1п:е на вар1абельн| також фхлософська та исторична тематика.

Трансформовака у ВТ Т.С.Ел1ота фхлософська тематика. В бЫьотост! ВТ вона переплетена з рел|г1Йною тематикою.

2.Композиц1Йний контекст. .

1нвархантних елемент!в немае.

Вар1ативн1 для обох поет!в елементи: еп!граф та звернення.

Загублен! елементи: для Т.С.Ел1ота - елег!чна строфа.

Трансформован! елементи. У ВТ У.У1тмена зм1нюеться трациц^йна для елеги строфа. Принципи внутрхяньог т>матико-композиц!йнп1 побудовн строфи зам!нюоть традиции!, суто яетричн! звкони Н оргатзацН. У по>* эх« Т.С.2л!ота сум1*на рима трансформуетьс'я в факультативна використан-ня внутрхдньо'х та перехрастно? рим.

3.Лексичрий контекст.

1нвархантн! елементи. У ВТ У.У^мена - емоц1йно-лейтмотивна лекеи-ка; у ВТ Т.С.Елхота - елегхчн! фразеологии! клх'ие, м1фологхчн1 алюзхх, метафсри.

Вар1ативнх елементи. У ВТ У.УИмена - пхдвищена метафоричн1сть, елег!чнх фрязеологгш! клхпе, архахзкк, розгорнек! порхвняння. У ВТ Т.С.Ел1ота - розгорнен1 пор1вняння, емоц!йно-лейтмотивна лексика.

Загублен! елементи. У.ВТ У.У^мена - мхфояоНчн! алюзД; у ВТ Т.С.Елхета - архахзми.

4.Синтаксичний контекст.

Най^хльиа кхлы^сть збережених елементхв ЗСД елегх! у У.Ухтмена i у Т.С.Ел!ота припа^ае на синтаксичниЯ контекст.

1нвар1витнх елементи. У ВТ У.Ухтмена - в1докремлення, 1нверсх1, анафори, еп1фори, паралел1эми, з^!г синтагми та вхряа; у ВТ Т.С.Елхота -в1докремлеиня, паралел1зми.

Вар1аишн елементи. У ВТ У.Л таена ~ риторичш Ф11урл мовлення; у ВТ Т.С,Вл{ота - 1нверс1Г, риторичн1 ф!гури мовлення, внефора, еп1Фор 8й1г синташи та в!рша.

При аналЫ БТ У.У1шена та Т.С.Ел10та, ям насл!дують традкц|ю оди, на р1вю л1нгвоотил{стичних контекст{в виявлена р|зна ступень реамзап!? ЖСД оди.

1.Тематичник контекст.

1нвар1антно в1дсутн|: у ВТ У.У1тыена - рвл!г1йна та любовна тематика; у ВТ Т.С.Рд1ота - панепрична, громадянська,. любовна, патриотична тематика. 1

Вар1ативна тематика: у ВТ. У.Угтыена - громадянська, патриотична, ф}лософська, панегхрична. •

2.КЬшюзишйнкй контекст.

1нвар1;щтш елементи. У ВТ Уитмена - зачин-авернення; у ВТ Т.П.Кл!ота {нвар!антних влеменпв не визначено.

Вар1атлш5 елементи. У ВТ У.У1тмена - строф!чн1сть» монологтчна форма ВТ. великий обсяг ВТ{ у ВТ Т.С.Кл!ота - знчин-звернення, моноло-г!чна форма ВТ, великий обсяг ВТ.

Тпякоформован! елементи. У ВТ У.У/тмена - не виэкачено; у ВТ Т.С.ЕлЬта зм5нветься цршшип побудови ус1х строф за модвллю традищй-н01 строфи.

За1ублен! елементи. У ВТ обох поепв - одична "неправильна" строф«

3.ЛексичниИ контекст.

1нвяр1агтн1 влементи. У ВТ У.Угтыена - аоои4ативн'1сть, пepcoнiфi ■ кахпя, нец}онально-|сторичнг раалЦ'; у ВТ Т.С.ЕлЬта - асоцтативнхсть, ел«?горичн{сть, «{двщена метафоричн1сть.

Вар1ативн! елементи. 7 ВТ У .Отмена - алегоричнтсть, щдвшцена метжЬоркчн^сть, романтичн{ юНше, архаЧзми; у ВТ Т.С.Рл'юта - персон!• ф! м)фолог5чн5 алюз)1, романтичнг клше, нащонально-1сторичщ

Огублен! елементи. У ВТ У .Уитмена - М1фолог1чн^ алюзи'; У ВТ Т,г. лЬта - архаУзми.

,4.Синтаксични11 контекст.

1нвар1готи влементи. У ВТ Л Уг таена - в1докремлення, риторичм Фн-ури мовлення, паралел}зми, янафори, ещфори; у ВТ Т.С.&пота -

1Р1.,гс(?л?-ч1 конструкцй".

Вар1атиБШ елементи. У ВТ У.У1 тмена - 1нверс1;, емфауичн! конструкция; У ВТ Т.С.Р^пота - в!докремлення, 1нверсн, риторичн! гуси мовлення, ем|)аткчн5 конструкпН', еп}фори.

Низка ВТ У.Уклона та Т.П.Ел»ота витримаяа в традшп! проповгд} , до жанров} рел^кти збер1глися в основному на р1вн5 тематичного, лаксич ного та синтаксичного контекст!в.

1. Темнтичний контекст.

{нвар1антн1 елементи. У ВТ У.У{тмена - не визначено; у ВТ Т.С.Кл!-ота - рел!г1йна тематика.

Загублена елементи. У ВТ У .У' тмена - рел|Г|1ша тематика. Мото ВТ ор1'ентоваш в основному на патрютичну та громадянську тематику.

2.Качпозипший контекст.

!нвар*антн! елементи. Традиц1йна для проповШ композииДйна пойу-дова притачана як У.'Лтмену, так } Т.ПЛпоту.

3.Лексичний контексй

1нвар1онгн'1 елемзнти. У ВТ Т.С.Кл'юта - конфво1 йна лексика; у ВТ 7.71тмена - не визначено.

Вар1ативн1 елементи для ВТ обох поет!в - тропи: пор!вняння, мега-фори, г}п9рбогш.

За^блен! елементи. У.У!тмен не збер!гае 1нваргантний елемент пропов1Д1 - конфеотйну лексику.

4.Синтаксичний контекст.

1нвар}антн1 елементи традшцйно1' проповгд! повн!отю збережен! у ВТ обох поет^в: риторичн! питания, паралельн! конструкщ I*. повтори, звернення.

ЗагусЗленпх елемент¡в не визначено.

Трансформованих елемент!в не визначено.

Дети ВТ обох поет1в насшдують зм'шину традишю: ода, елег1К 1 проповтдт. При цьому рел1ктов1 структура жанргв збертгаютьсй дереважно в рамках лексичного та синтаксичного контекст 1 в. ,11е дае шдставу припустите, що вз'дтворення в перекл д! своер1Лностг верл!бру вказаних поеи'в залекпть в5д збервжоння ЛСК уе!х ПврелИених жанр{в.

ОскГльки /ганрова евоершпсть ВТ реал5зуеться в текст! за допомо-гою р)зиор1вн°в1:х варсшг ксшишос эасосЯв /гра^гших, фонетичт.х, лексг. них, синтаксичних/ в роЗсш янзначен! гГ ознаки вврл1'б{г/ у ВТ та ИТ,

тй оформлюють в текст! елементи 1СД того чи шаого капру.

Ось ^к: оэнаки верлибру актуал!зують елементи ЯСД елегхх у ВТ обох поет1в та ах украх'нських та росхйських перекладах.

1.Тематичний контекст.

Обов'язкових озкак верл1бру, як1 приймаить участь в органхзахЦ) "лемент1в тематичного контексту немае.

Факультатив^ ознаки. У ВТ У.У1тмена та Т.С.Ел4ота використову« ся лекскчн! /премий та синон1м1чний повтори, ант1тези/,синтаксичн1 /повтор оцнор1дних член|в речения, анафори, паралелхзми/.графхчнх /мед1альн1 та начальн! позицп в рядку/, а такс* фонетичн1 ознаки /елтрацН, ритм1ч!ШЙ паралел!зм/.

Для росхйських ПТ В1дпов1диих твор!в У.У1тмена обов'язковими оэняками верлхбру а yci перел1ченх вище синтаксичн1 оэнаки.

Факультатив« ознаки - ус1 графхчн1 та лексичн1 ознаки верл1бр; та деяк1 фонетичн! ознаки: алхтерац!?, асонанси, складовий повтор.

Для украХнських та рос1йських ПТ Т.С..Ел|ота обов'яэковох коре: цН ыхж елементами тематичного контексту та ознаками верл1бру не визначено.

Факультатив^ ознаки - граф1чн1 /ус! вид1лен1 позихцх в рядку/ фонетичн! / внутрхшня та сум1жна рими, складовий повтор/.

2,Лекс^о -синтаксичнкй контекст.

Обов'язковими ознаками верл!бру у ВТ У.У^мена е вс1 синтаксич та лексичн1 ознаки.

Факультативними е гpaфiчнi /ф1навльн1, ме^иальнх лозицН/, фон ти'ш{ ознаки /ритм1чний паралелхзм, ал1тера1дН, скяацовий повтор/.

У в]дпов1чних росхйських ПТ жанров! елементи лексико-синтаксяч го кочтрксту елегГх реал{зуються через о^ов'язкове використання ус синтаксичних' пзнак вг-р1г1бру та оэнвк фонэтичних'.елхтесацдх, ритм1ч го парапелхзму.

0бов'езков1 ознвки верлхбру Т.С.Ел1ота - фон»угичн1/ внутр1тня суъцт.на рими, ал1терацП, асонанси, складовий повтор', а'тйкож гра »Л /мад1альн| тп фхналы^ позипГх в рядку/.

Факультативн! ознаки - лексичнх /синонхм1чни* повтор, внт1т(?эи та синтйкои«н{ /анвфори, пвпялелхзми/.

В :.тпа5нгьких .та росхйських ПТ Т.С.Елхотп, 'цо нес»1дують жанре традицию елегх!, обгв'язковими е фонегичн1 ознаки верлхбру /внутрх та ?;,'мхжнп римя, ритм!»™«?' перплел1эм, складов«!* пое эр'.

Факультативно для оформления елемент1й лексико-синтаксичного кон-ексту в ПТ використовуються ус1 хншх лексичн1 та синтвксичнх ознаки ерлхбру.

Проведений ан8л1з укртх'нських та рос!йських ПТ твор!в У.Птмена та '.С.Е^отв, якх зберхгеють релхктовх структур« жанра елегП, позволяй идхлити ряд жанрових зсувхв та версифхиавдйних трансформац1Й. Нпйбхльч иповими з них д такх: 1/вибхр переклацацьких в1дпов!дностей в! уЬваеть-я без урахування тянрово? традицх£ ВТ; 2/ лексичн! дописки у ПТ чвого ¡иявляються логхчно невипрэвдувяними х, що особливо ваадиво, жанрсру^ну-!альними; 3/ ясоцхативний ряд ВТ не эавжди вгдтворениЙ.

Далх я робот1. розглядуються ознаки верлхбру, за допсмогою якнх 1ктуалхзуються ст-менти ЙСД оди.

1.Тематичнии' контекст.

Обов'язковими ознаками верлхбру у ВТ У.Ухтмена в:синтаксичн1 /ппрядо 113м, риторичнх повтори, анафори/, лексичнх /прямий та синон!м|чний псэ-■ори/; у ВТ Т.С.Ел10та - фонетичн! ознвки /внутрхшня та сущжив рими, !итм1чний паралелхэм/.

Фанультативними озняками у ВТ У.У1тмена е: фонетичн! /ритм!чний гаралелхзмф ал!теращх/ та грэф1чн! ознвки верлхбру /мед1альн! та |н1и1-шьн! позиц11 в рядку/; у ВТ Т.С.Кпота - ус1 лексичи!, синтяксичн!, ■•ряфхчн! ознаки верлхбру.

Для укра'хнських та росхйських ПТ в1дпов1дних твор1в У.Ухтмена 5бсв'язкявими ознаками верл1бру, як1 ревлхзупть елементи темвтичного сонтексту оди е лексичн! ознаки /прямий та синои!м1»> ;ий повтори -'.

Овкультативн! ознаки верлхбру - синтаксичнх /повтор одморхдн'пг !лен1В речения, П9ралел1эм, анафори/ та фонети'ж! /рнтм1чни1 пярялелхам, 5л1терЯ!П1/.

В укря1'нських та росхйських ПТ Т.С.Ея1от» обов'язковоз коргляш'т *хж епементпуи контексту та ознаками перл!бру не пизначено.

Факультятивно використовуються усх можтив1 ознаки верл{бру.

2.Лексикс-сингпксич«ий контекст.

Для перекладу найбхльта важливи^ е встановлення адекватное?} мН 1СК ВТ та ПТ. Це осо^тево сутт^яо щ» й тому, що ЛСК € осногни-.-н сгруктур-чими компонентами г^ртхбру , х рхд ххнього збереження у ПТ зп.1?тмть гтупхнь вхдтвгрення особливостей верл!бру обох поет!в.

При оформлешц елементхв лек( !ко-синтаксичного контексту у ВТ У.У1тмена обов'яэково1 сп1вв!дносност1 э будь-якими осаками верЛ1бру всановлено.

Для актуал!эац13£ елемент1в того ж самого контексту у ВТ Т.С.Елх обов'язковими е фонетичн! оэнаки /асонанси, ал!терац11, внутрхсня рим складовий повтор/, а такой лексичн! оэнаки /прямий та син0н!м1чний по тори/.

Факультативно використовуються графхчн! оэнаки вэрл!бру /мед1ал н!, ф!нальн! позицИ/ та синоаксичн! оэнаки /анафори, паралелхзми/.

У в!дпо хдних украхнських та росхйських ПТ У.Утюна еяементи лексико-синтаксичного контексту актуалхэуготься через обов'язкове вико тання всхх лексичних та синтексичних ознак верл!бру.

Факультатив^ ознаки: граф1чнх /вид!лен1 позицИ в рядку/, фона н! /рнтм!чний паралелхзм, ал1терац!х/.

Обов'язковими ознзками верлхбру в украхнських та рос!йських ПТ Т.С.Ел!ота, як! наслхдують жанрову традицию оди, е фонетичн! ознаки /внутршня та сум1жна рими, складовий повтор, асонанси/.

Факультативн! - ус! граф1чнх та синтаксичн! ознаки.

Для перекладу ВТ У.Ухтаена та Т.С.Елхота канровох традицИ оди характерними е такх канров! зсуви та '¡зерсифхиацхйнх деформацИ.

Перла група деформец!й пов'язаиа з яеувагою до образно!' системи ВТ. Друга - з н1велюванням жанровой традиц!$, притаман!й ВТ. В цьому випадку яанроруйнувальним е буквалхзм при ввдтворенн! лексичнох та синтоксичнох орган!зац!1 ВТ, оск!льки в результат! верл!бр перетворэе ся на прозу. Кр!м того, неувага до рнторичних фхгур иовлення /одного головних жанроутворкдачих елемент!в оди призводить до 1нтонац1Пно1 не-адекватностх БТ-ГТГ, о хнколи -неадекватном! семантично!.

Розгляд жанровох традицН пропов!д!, притаман!Й деяким творам У.У1тмена та Т.С.Ел!ота, дозволив визначити ступхнь збереження цхе1 традицН в межах л!нгвостил!стичних контекстхв.

Треба зробити зауваження, що в дисерташх мова йде в основному про твори Т.С.Ел!ота. ВТ У.У^мена, як! слхдують традтц! пропов!д!, эбер!гають Хх типов! жанров! характеристики липе почести. Так, в У.Уг мена загублен! !нввр!антн! елементи тематичного та лексичног© контекс рсп!г!йна тематика та конфемйна лексика.Цч лексика повщстю зм^ена ня лексику пол!тичну та громадянську, вэдповхдно зм!нена й тематика.

1,Тематичний контекст.

У ВТ T.C.&tiOTa обов'язковях кор?*яц!й иЫ елвментами тематичнего онтексту та ознаками верл1бру не визначено.

В укратнських та pociRcbKax ГГГ обов'язково застосовуються yet ■раф1чн1 та лексичн! ознаки верлибру; факульта^нвнх - ознаки фонети'-mi ■a синтаксичнЬ

2.Композиц!йний контекст.

Для ВТ У.У1тмена обов'язковим е використання yctx лексичних та :интаксичних ознак верлибру у той час, кк фонетичн1 ознаки вврл!бру 'внутр^ня та сум i ясна рими,. алхтерацИ/ та yci граф|чн1 ознаки виконувть гитпе факультативну роль.

У ВТ Т.С.Ел1ота обов'язковими о фокетячн! ознаки верл|бру 'внутри 1Я та суи^жна рими, складовий повтор/,

Сбов'язков! озаки верл^ру в рос1йськик ilT reopiB У.Уитмена: ус* зинтаксичн! ознаки; факультативна - yci лексичн1, графхчн: та фонетичн! 53Н8КИ.

В украх'нських та рос1йськях ПТ текст!»» Т.С.Ел1ота обоа'язковими з фонетичн! ознаки верл1бру /внутр|шня та суы!жна рими, ал!терац1Х та лсонанси/. Факулътативними можуть бути yci лексичн! то синтаксичн! ознаки,

2,Лексико-синтаксичний контекст.

Одним i3 nipiaHTHHx елемент!а ЯСД пропов!д! е наявн!сть конфвс|й-но!с лексики. Вот поьнхетю зберзженз у Т.С,Ел1ота i актуал!ауеться через б1яьт*сть ознак aep.ii6py. 'Kpiw того, у ВТ обох поет!в зберожен! yci лексичн1 елементи ШСД nponosxAi, як! характер^ для цього жандч fк твора ораторського миетецт.ва. У ВТ У.У^мена та Т. C.Eiiora анаКпыги свое воображения i типов: для жонра синтаксичн! конструкцГх: риторичн! питания, пгрятльн! kohctjv/kiui, повтори, звернення. Синтаксичнх елементи nporioBi",i оформляться У ВТ У.Отмена 7п Т.С.Елхотв через, так! о^ов'рзковх фонетичн! озкки b?pJii6py: ал1теряцН, асонянси, cywi»h,y та BHyrpin! ню pvrrn, ритмхчтй пяралелхэм. Лексичнх, синтяхскчнх, гмфгь ях гзнаки верлхбру е лине факульгатишим*.

Ал-.' при «us *riэх укрэх'нських та роохйських ПТ був визначеш'П ряд «анрових ricyaiB. Перша трупа таких 3cyisie пов'язанч з переб1льненнп« жянровох градищйноит! ВТ. Це вхдбуваагься через Ha^yipue запооваджуван-чя CTanoc.vnaB'4ni3K'iB, навуисну концентра!«» penirittnoi лексик... Др.угя групп яаиювих зоугив мае протилеаюиЯ нанр«™. "аради я^ереженн" p«wi't~

hi.ii, малонка г» своер!дност! ВТ !гноруються або к^ькхстно зменшув сп цого ДСК, в через те м!ввл!руеться його жанрова память.

Ог«а,в результат! виконаногв досл1дження б.ш визначен! тi озн верл!бру, за допомогою яких у ВТ те ПТ реал!зуються елементи НСД елег11, оди та пропов!д!. Кр!м того, були виявлен! характер^ жанр нарек надацьк! асуви. Вони дозволяють говорит« про дв! основн! тенц nii при переклад! текста У,У!тыэна та T.C.EbtiOTa, що спираютьоя н жанрову традш 'в елег!Х, оди та пропов!дЬ

Перяа тецденц!я в!дображае прагнення пврекладача наблизити 1ТГ до жанрових kohohIb. Жанрова ор!ентац!я авторського верл!бру пере-йхльшуаться. Оси!льки ж ритм ! !нтонац!я верл1бру, хоча й неявно, але езаемоав'язан! э жанре«, п!двищена коншнтршця ЛСК, типових п будь-якого жанру, приводить, в своя чергу, до надм!рного врегулюва ня ритма. Як насл!док, послаблюетьея або аовс!м зникве !ндив!дуаль авгорейка своер!дн!сть верд!бру.

Друга тенденц!я е типовая для переклад!в, де жанрова пам'ять Е нввпаки, nobHicTD або частково !гноруеться. Так! ПТ насичуваються жанрове-нерелевантною лексикон, а синтаксичн! особливост! верл!бр} автора механ!чно кальк!руються. Це призводнть до створення особист пгрекладвцького вар!анта верл1бру.

Лише вир!зню»чи в верл!бровому текст1 ЛСК того чи !ншого жанр} i комплексно в!дтворивчи Six в ПТ можна зберегти в переклад! жанро( традиц!ю ориг!нал!в та екв!валентно в!дтворити ixKift верл!бр.

Основн! положения дисертаци зн'айшли свое воображения у сл!дз ю-шх рсботах;

I.Особливост! експресивиого синтаксису сучасно1 америкенськох noesii // Метоцичм! рекомендвц!if та матер!али регхонально^ науковс етудентсъко^ конференц!5Е "Актуальн! питания ф!лолог!!г".-Херсон,I9i с.£9-30.

2. Деяк! особливост! неримованих в!ргаей в cniTi жанрово! Teopi переклад}'// Тези допов!дей Всесоюзно* науковс^ коиференцН "А.Л.ГЬгебня - досл!дник слов'янських взаемоэв'язк!в''.-Харк!в,199] ,:.71-72,у сп!вавт,

3. Традиц!я елег!Х та *ерл!бр / "И вновь я посетил..." О.С.Пуг KiH«' //Тези допов!дей наковок' конференц!'1 "Перт! пугтаиськ! чит< ич".-Керчь,1992.-с.21-22.

1. !1рироця ритма у зарубежному л!терзтуроэнавстЛ//Тези допов: net KpHMCbVOY наукогох' ком^ор^нц!!' "Проблеми зяру">}*.ного лхтерэту рняв/тгч га критики."-Схмфергполь,1992,-с.112.