автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Военная деятельность Правительства УНР в эмиграции (1921-1923 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Военная деятельность Правительства УНР в эмиграции (1921-1923 гг.)"

КИТВСЬКИЙ УНИВЕРСИТЕТ 1мен1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

РГ6 ОД

- 5 И ЮН 1995 На гфавах рукопису

СР1БНЯК Irop Володимирович

BIÎlCbKODA ДШЬШСТЬ УРЯДУ УНР В ЕКЗИЛ1 (1921-1923 pp.).

07.00. ог- 1стор1я Украпш

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на здобуття паукового ступени кандидата 1сторичних наук

KMÏB-1995

Дисертац1,ею е рукопис.

Робота виконана на кафедр1 нов1тньо! 1сторП Шпвського ун!вер-1ткту 1мен1 Тараса Шевченка.

Науковий кер1вник - доктор 1сторичних наук, професор В.В.Мус1енко

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор 1сторичних наук В.П.Трощинський

Пронина орган1зац1я - Ки1вський державний л1нгв1стичний ун1вер-

ситет. . "'

Захист в1дбудеться червя?; 1995 р, о 10 годин! на зас1

ши1 ипец1ал1зованох ради Д 068.18.06 при Ки1вському ун1верситет1 :.1ен1 Тараса Шевченка за адресою:

252 017 М.Ки1в. вул.Володимирська, 60, ауд.349.

3 дисертац1ею можна ознайомитися в б1бл1отец1 ун1рерситету (м.Ки!в, вул.Володимирська, 58).

Автореферат роз!сланий травня 1995 р.

Вчешш секретар спец1ал1зованох ради.

кандидат 1сторичних наук ОЛ.Божко

кандидат 1сторичних наук, доцент

Структура дисертацИ обумовлена метою 1 'заеданиями доЬл1дхеиня 1 складаеться 1з вступу, трьох розд!л1в, вксновк1ез. додатк1в, огшс^ ку використаних джерел та Л1тератури.

ВСТУП. Актуальн1сть томи. Процес державотвореннл, боротьби за реальну державн1сть в Укра1н1 на сучасному отагп обумовлюч нагалыг/ потребу створення 1 патр1отичного виховаиня иэц1оналы1их збройних сил. В1йськова доктрина та становище арм11 бу1Ь-яко1 дер^авп св1ту е безпомилковим покажчиком зр!лост! крапш, зваженосп 1 автор'.Ггет-ност1 II нам1р1в та д!й у в!дпов1дному геопол1тичнсму простор!.

Для сучасно! украпюько! державност1 розбудова блзсних зброй-них сил е не т!лькн одним з найб!льш вагомих завдань, але й одним з найсерйозШших випробувань. своер!дною перепустксю до • св1тог.-ого сШвтоваристпа. 3 огляду на це. перед державою псстае необх1дн1сть внроблення принципово нових п1дход1в до в!йськового буд1внпцтва 1 само! арм11, яка вв1брала та посднала б у соб1 вс1 досягпення га найперспективн1ш1 тенденцП розвитку сучасних збройних сил.

МЩним п!дгрунтям для цього повинн! стати найц!нн1ш, найеаго-м1ш1 новац11 св1тово! в1иськово-стратег1чно1 думки, досягпення нау-ково-техн1чно1 революпП, досв!д орган1зац11 1 принцип;: комплекту-вання арм!й передових держаз св1ту в поеднанн1 з невеликим, але власним досв1до.м 1 тродиц1ями укра1нського в1йська, бо саме 1сто-ричн! витоки повинн! живити сучасне в!йськове буд1вництво.

Анал1зу:очи сучасний ■ стан розвитку 1ст6рично! науки, иусимо визнати. ¡до, незважаючи на певн1 досягнення останн1м часом, в!йсь-кова 1стор1я Укра1ни 1 II складова - 1стор1я Збройних Сил УНР - пе-ребувакль лише'у зародковому стан1. Власне, вшськова !стор!я ук-ра1нського народу н!коли не була досл!д:;;ена у повному обсяз1< На сьогодн1 не 1снуе (за единим викляченням) Фундаменталышх ис.уково-1сторичних досл!джень узагальнюючого характеру про збройн! сили Ук-ра1ни, як1 б1льш-менш повно розкривали б концептуальн! засади ви-никнення, формування та подальшого розвитку Укра1н'сько1 Арм11.

Отже, зважаючи на сучасн1 вимоги створення власно! национально! армИ з Укра1н1, першочерговим завданням мусить бути внроблення концепцП украшсько! в!йськовост1' та накопичення фактичного матер1-алу саме у д1лянц1 1стор11 вШськового буд!вництва, яка у иор!внян-н1 з 1ншим напрямком в1йськово-1сторично1 науки - !стор!ею воен та в1йськового мистэцтва - на сьогодн1 е майже суЩльною ц!линою.

В1дродження 1 оновлення в Укра1н1 традиций нац1оналыю1 в!йсь-ковост!, яка була перервана на довг! роки, мокливо лише на грунт!

вивчення lcTopii творения, подальшо! реорган1зац!1. повсякденного побуту та бойових д1й укра!нськнх арм1й, що мали- нац1ональний характер формування. Досл1дження й анал!з внеску укра1нц1в у в1йськове мистецтво, розвиток в1йськово1 техн1ки. в!йськово-теоретично1 думки найб!льш перспективн1 в напрямку вивчення бойового шляху Арм11 Директор! х УНР, бо саме п1сля повалення гетьманату почалося перетво-рення нечисельиих украйюьких з'еднань у згуртовану народну арм1ю, яка в1д1грала визначну роль у боротьб1 за укра!нську державн1сть.

Досл!дження lcTopii Збройних Сил ДиректорП УНР мае особливе значения ще й через те. що дозволяе осмислити процес трансформацП партизанських 1 повстанських загон!в та в1дд1л1в у регулярн1 части-ни i з'еднання Укра1нсько1 АрмП. В так1Й ситуацП з'ясувати причини, загальн1 метода 1 особливост! становления збройних сил можна лише п!сля надежного висв1тлення одного з найтяжчих перюд1в 1снуван-ня АрмП УНР - п!сля П 1нтернування у таборах Полыц! й РумунИ. Це пояснюеться тим. що ильки п1д час перебування укра1нського вояцтва у таборах, Державний Центр УНР вперше отримав б1льш-менш сприятливу можлив1сть безпосередньо зайнятися фахово-спеЦ1альною осв1тою та иа-ц1опально-культурним вихованням козак1в 1 старшин Укра1Нсько! ApMii.

•Збройн1 сили ДиректорП УНР формувалися перевалено з нап1врегу-, лярних та партизанських частин П1д час гювстання проти гетьманату П. Скоропадського. 3 самого початку свого 1снування вони були змуше-н! вести майже безперервн1 6oi на к1лька фронт!в з1 значно переважа-вчими б1льшовицькиии В1йськами та арм!ею генерала А.ДенШна. Ц1 обставинн. с також пост1йн1 вимушен1 пересування украхнського в1йсь-ка та Уряду УНР. негативно впливали на консол!дац1ю та згуртова-н!сть частим Украхнсько! Арм11. Проте вперше в 1сторП визвольних змагань украХнського народу 1917-1921 pp. в1йсько УНР пабуло рис за-гальнонац1онально! армП, бо головнили д1ючпми особами у цьому процес!. за визначенкям генерала АрмП УНР В.Сальського, були "...пе-реважно укра1нський 1ятел1гент у форм! прапорщика, щонайб!льше -штабс-каШтана; 1 укра1нський селянин у форм! козака, ¡цдстаршини. Бракувало 1м спиц!алышх знань 1 досв!ду. що потрЮн! для орган!за-ц!1 в1йська, але ...у них було глибоке нац!ональне почуття, великий ентуз!азм, запал 1 безмекна !н!ц!атива. Це все було головнин фактором, двигуном у пройде! творения нзц!онально1 армП."(1)

1.Сальський В. Головн1 п!дстави творения АрмП УНР в ыииулому i май-бутньому // Табор. - 1927. Кн. 4. - С. 3-4.

Укра!нська Арм1я здШснила к!лька значних в!йськових оперший (зокрема - пох1д на Ки1в 1 Одесу вл.'тку 1Э19 р. ). проте через неси-риятлив! в1йськов1 обставини, що склалися восешг 1919 р., була зму-шена вдатися до партизанських засоб1в боротьби. Знесилена у боях, гостро в1дчуваючи брак збро!, нечисленна Арм1я УНР внру;:;ила у ге-ро1чний рейд по зап1ллю б1льшовнцьких в1йськ, в1домий в 1стор11 п!л назвою 1-го_Зимового походу АрмН УНР. Це у велик!» м1рЬ зберегло украгнське в1йсько в1д деморал1зац1!,- а - головне - дало можлпв'кггь провести реорган1зац1ю арм11 впродовж першо! половини 1920 р.. го-туючи II для майбутн1х випробувань. 0станн1й в1йськовий усп1х_об'сд-наних польсько-укра1нських в1йськ, як1 п1сля укладення полпично! н в1йськово! конвенц1й м1ж урядами УНР 1 Польщ! у кв!тн1 1920 р.ов!ль-нили Ки1в та Правобережну Украшу, був нетривалим. Р,1д тиском б1ль-шовицьких в1йськ поляки швидко в1дкотилися до сво1х кордон!в та, 1г-норуючи угоду з УНР, п1дписали у жовтн! 1920 р. прел1м1нарн1 доков-леност! (а пот1м 1 мирний догов1р у Риз1) з б1льшовицькою Рос1сю.

П1сля припинення Полыцею военних д1й на б1льиовицькому Фронт! Укра1нська Арм1я залишилася сам-на-сам з Червоною Арм1ею. Протягом ковтня-листопада 1920 р., в умовах нестач! збро! та в1йськового спорядження, Арм1я УНР вела жорсток1 бо! на теренах Украши, стрн-муючи тиск б1льшовицьких частин, що безперервно прибували 'з вранге-л1вського Фронту. 21 листопада 1920 р. Укра1нська Арм1я з боями в1дступила за р.Збруч 1 була 1нтернована польською владою. Врахову-ючи набутий арм1ею бойовий досв1д та спиравчись на випробуване, за-гартоване 1 нац1онально св1доме ядро укра!нського вояцтва, Держав-ний Центр УНР розпочав велику орган1зац1йну роботу по п1дтримц1 протиб1льшовицького руху опору на теренах Укра1ни.

Досл1дження под1й пер1оду перебування Уряду УНР в екзил! набу-вав сьогодн1 великого значения через необх1дн!сть розкриття основ-них тенденц!й та головних напрямк!в його д1яльност1 в бвроп! для встановлення безперервного ланцюга явищ 1 факт!в украйюько! 1сто-рИ. для в1дтворення 1сторично1 правди.

Голобним об'ектом досл!дяення е д1яльн1сть Уряду УНР щодо збе-реження й реорган1зац11 1нтерновано1 Украшсько! АрмН та комплекс з1йськових й орган1зац1йних заход1в Державного Центру УНР щодо п!дтримки та подальшого розгортання нац!онального протиб1льшовиць-кого руху на теренах Укра!ни.

Хронолог1чн1 рамки досл!дження охоплюють пер1од з к1нця листопада 1920 р. (початок 1нтернування 1 створення табор1в) до л1та

1924 р. (л1кв1дац1л табор1в 1 орган1зац1я в Полыд! Укра1нсько1 Станиц! в м. Кал1ш1 1, таким чином, припинення 1снування АрмП УНР як згуртованог зОройно! сили). Одночасно простежуеться вплив екзильно-го украхнського уряду та його армП на партизансько-повстанський рух в Украхн! до припинення активних д1й проти б.1льшовик1в орган1зо-ваного нац1онального п!дп1лля п1д гаслами УНР.

Стан науково! розробки проблеми. Досл1джувана проблема нале-жить до числа найменш вивчених. У рядянськ!й 1стор1ограф11 майже в1дсутн! будь-як.1 згадки про 1снування 1нтерновано1 Украхнсько! АрмП. Натом1сть, ще на поча\ку 20-х pp. окремими представниками ви-щого ешелону б1льшовицько1 арм11 досить активно розроблялися проблема боротьби з повстанським рухом. Д1яльн1сть партизанських заго-н1в пнал1зувалася ними з парт1йно-класових позиц!й - вкрай уперед-жено й необ'сктивно: ц1 "бандитськ! згра!". мали бути л!кв1дован1 будь-якою ц1ною як "збройна внутрЗшня контрреволюц1я".(1)

Разом з тим, нац!ональний протиб1льшовицький рух укра!иського народу набув висв1тлення на стор1нках таб1рних видань 1нтернованого укра!нського вояцтва, присвячених перевакно П-му Зимовому походу Повотансько! ApMii УНР восени-1921 р. (2) Написан1 безпосередн1ми учасниками под1й, ц1 матер1али, попри всю свою Фрагментарн1сть, м1с-тили ц1нн! дан1 про рейд двох повстанських груп в Укра1ну.

Серед них найб1льюого резонансу набули спомини колишнього начальника Партизансько-Повстанського Штабу ген. Ю.Тютюнника, який у 1923 р. псрейшов на б!к б1льшовик1в. Автор, виконуючи соЩальне за-мовлення Носкви, всупереч фактам дав дуже суб'ективну й упереджену оц1нку п!дго^овки та проведения П-го Зимового походу АрмП УНР.(3)

1.Эйдеман Р. Очаги атаманщины и бандитизма,- Харьков, 1921; його ж. К вопросу о борьбе с бандитизмом // Армия и революция. - 1922.-М 2,- С.62-67; його к. Повстанчество и его роль в современной войне // Армия и революция,- 1922,- N 3-4,- С.92-105; Шеф К. Петлюровская авантюра в октябре-ноябре 1921 г.// Армия и революция. -1922.- II 8-9,- С. 164-200; Козельський Б. В. Шлях зрадництва 1 аван-тур.- Харк1в, 1927 та 1н.

2.Гладкий, сотн. ¡Илька сл1в про повстанчу Групу на Вкра1н1 ос!нню 1921-го року // На ру!нах. Видання Культурно-0св1тнього в1дд1лу 6-о1 Стр1лецькоI див1зП,- Кал1ш, 1922; Чшкевський Г. Коротка 1с-тор1я 3-01 Зал1зно1 див1з11.1919 - 1.VI.1922,- Кал1ш, 1922 та 1н.

3.Тютюник Ю. 3 поляками проти Вкра1нн.- Харк1в, 1924.

Над1йне п1дгрунтя для подальшого вивчення та паукового опрацю-вання теми було закладено у к1нц1 20-х - 30-х рр., коли на шпальтах украгнських пер1одичних в1йськово-публ1цистичннх видань, зокрема зб!рника "За Державн1сть", були надрукован! доклад»1 спомини Оезпо-середн1х учасник1в 11-го Зимового походу Повстансько! АрмП УНР, а також статт1, в яких були в1дтворен! р!зн! аспекта д1яльност1 1нтер-нованих у таборах. На жаль, поза увагою автор!в спомин!в залишилася як п1дготовка до проведения партизанського рейду, так 1 подальший розциток народного руху опору 61льшовицьк1й влад1 в Укра1н1 у 19221923 рр.(1) Грунтов»1 матер!али про життя 1 побут 1нтерновано! АрмП УНР, про партизансько-повстанський рух в Укра1н1 м1стилися у ча-сопис! "Гуртуймося"(2), який видавався у Чохо-Словаччин! групою ук-ранюьких старшин.

Ц1кав1 спогади про перебування укра1нських вШт< ч1в гпд час 1х 1нтернування у Румун11 були вм1щен! на стор1нках военно-л1тератур-ного журналу "Табор"(3), який друкувався у Варыав! заходами укра!н-ського видавництва "До Збро1". У часопис1 "Тризуб" (4), який вида-

1.Шп1л1нський 0. Базар (1921-1931р.)// За Державн1сть (Матер1яли до ЮторП В1йська Укра1нського).- КалИи, 1932. - 36. 3. - С. 109-134; Ващенко П. До рейду 1921 р.// Там само.- С.135-139; Чижевський М. 15 д1б на окупован1й Москвою Укра1нГ// Там само, - С.140-155;Рем-балович I. Рейд 1921 року // Там само,- С.156-171;Яновськия В."За Укра1ну. за И долю..."// Там само,- С.172-191; Чорний С. Стор1н-ка з 2-го Зимового походу // Там само,- С.192-205; Зоренко Д. На партизанц1 // Там само.- С.206-225; Стечишин М. Щеп1орнський В1П-ськовий Цвинтар // Там само,- 1930,- 36.2,- С.151-183 та т.

2.Битинський М. Украгнське вояцтво на культурно-осв1тньому фронт1 // Гуртуймося.- 1932.- N 9,- С.35-42; Климач Ю. Спогади про Листо-падовий пох1д // Там само,- 1937,- N 19,- С.17-21; Пал1й-Сидорян-ський И."На рейдГ'// Там само,- 1929,- Н 3,- С.26-27;1930.- N 4,-С. 37-40; 1931,- И 5,- С. 9-13 та 1н.

3. Порох1вський Г. Украшська в1йськова ем1грац1я в РумунП // Табор,- Калии, 1930,- Кн. 13. - С. 57-68; 1931. - Кн. 16. - С. 74-90; 1932.

- Кн.17,- С.70-78; його ж. Десять рок1в на ем1грац11 // Там само.

- 1931,- Кн. 15,- С. 69-80 та 1н.

4. Носенко I. Памят! генштабу ген.-пор. СерПя Дядюш] // Тризуб, - Пари;;;, 1933,- N 20,- С.2-4;Сальськип В. Перспективи збройно! бороть-би за незалежн1сть Укра!ни // Там само.-1927,- N 2,- С. 3-11 та 1и.

вався у Парн:к1 як неоф1цшшй орган Державного Центру УНР в екзил1, була прим! ¡цена значн'а к1лыс1сть статей, ирнсвячених проблемам Ук-рапюько! АрмП. Великий масив 1сторичних матер!ал1в, що торкалися перео'ування АрмП УНР у Полыц1, було надруковано на стор!нках "Л1-тошюу (Календаря) Червоно! Калини" у Львов1.(1)

Ц1 публ1кацП. у 6!льшост1 сво!й - спогади безпосередн1х учас-ник!в бизеольних змагань украшського народу, як1 и1сля поразки .у збройн!й боротьб1 опинилися на чужин1, м1стили в соб1 великий фактолог! чний матер!ал. Разом з тим; у цих працях майже не робилося узагальнень, був в1дсутн!м анал!тичний ! досл1дницький елемент. по-декуди траплялись суб'ективн1 оц1нки й твердження.

Не можна снйти увагою. власне. едину в!йськово-!сторичну пра-цы узагальшоючою плану, щэ з'явилася у 1936 р.(2) Проте. в н1й т1лиси пов1домляеться про 1нтернування АрмП УНР у таборах Польщ1 •1а рейд Ю. Тютюнника.

У роки Др^го! св1тово! ьхйни на Заход! вийшла друком книга "Украина в огн! 1 бур1 революцП", написана в1домим Державины д!ячем Директор!г - колишн!м прем'ер-м1н1стром Уряду УНР - 1,'Мазепою. який зупинився на окремих проблемах становища 1нтерновано1 армП 1 повс-танського руху в Укра!н1. {3) Проте, не маючи в1дпов1дних арх1вних , матер!аЛ1в, автор був позбавлений можливост1 дата всеб!чний анал!з

1.Миронович М. Сп!льна в1йськова юнацька школа (короткий 1сторичний начерк) // Л!топис Червоно! Калини.- Льв!в,1936.- N 2.- С.3-5; ев-тимович В. До 1стор11 Кам'янецько! сильно! шацько! школи // Там' само,- И 6.- С.4-6; Яскевич С. К1лька поправок до 1сторП Кам'янецько! сп1льно1 юнацько! школи // ТаМ само.- N 7-8,- С.28; Петренко, сотн. Листопадовий рейд 1921 р.через польсько-украХнський кордон (Спомин з II Зимового походу в листопад! 1921 року)// Там сами..- 1934.- Н 6.- С.6-8; Сушко Р, Базар_(Могила 359 геро!в)// Тан само,- 1930,- N 4.- С.104-123; Зар1цький В. Неск1нчена справа.Ви-пад новстанського загону в!д Гусятина п1д Ки!в 1921 р. // Там само. - 1932,- N 7.- С.87-97; Добротворський 0. Листопад 1921 р. на Велик1й Украш1 (Короткий иарис Повет.Парт.руху п1д командою ген. Ю.Тютюнника)// Календар Червоно! Калини,- 1923.- С.142-150 та 1н. ;:\1стор1я украшського в!йська (в1д княжих час1в до 20-х рр.XX с.'). - Льв1и. 1936; те саме.- В1нн!пег, 1953.

Мазепа 1. Украша ь огн1 1 бур1 революцП 1917-1923 р. - Прага, 19-1о. - Ч.З. - С. 65,70, 75.

становища Арм11 УНР. На спец!альну увагу заслуговуе фундаментальна праця С.Нар1жного, ц1лий розд!л яко! був присвячений розгляду куль-турно-осв1тньо1 робота серед 1нтернованого украгнського вояцтва.(1) Наступним етапом у вивченн! зазначено! теми став Шслявоенний час. Досл1дження цього пер1оду можна умовно под1лити на дв! велик! групп: заруб1жну украШстику 1 радянську 1стор!ограф!ю.

Насамперед сл!д згадати про енциклоиедичн! украшськ! видання (2) та загальн1 прац1 з lcTopli Украгни (3), що з'явилися на Заход1 як у довоенний, так 1 у повоенний час. Попри певний фактолог1чний внесок цих роб!т в опрацювання досл1джувано1 теми, сл1д зазначити, що опубл!кован1 матер1али мали фрагментарний характер, власне -•г!льки ставлячи проблему.

Поб1жно торкалися ц1е! про'блеми 1 автори к!лькох монограф!й, що вийшли друком у Свроп! та Америц! у 50-х - 60-х pp.(4) Значно докладные висв1тлювалися окрем! аспекта таб!рного життя украгнсь-кого вояцтва та П-го Зимового походу у низц1 спогад1в безносеред-н!х учасник1в тих под!й.(5) Вони намагалися неупереджено п!дходнти до розгляду под!й того часу, але 1м бракувало фактолог1чно! бази.

1.Нар1жний С. Украгнська ем!грац1я (Культурна праця укра!нсько1 ем1-грацП MiK двома Св1товими в!йнами).г Прага, 1942,- Ч.I.- С.33-51.

2.Енциклопед1я Укра!нознавства. Словникова частина: У 10-ти т.- Париж - Нью-Йорк, 1955. - С.59-60,629-830, 1180-1181,2121-2122,31203121,3891,3458; Укра1нська загальна енциклопед1я: Книга знания в 3 т. - Т.З.- Льв!В-Станiслав1В-Коломия, б.р. - С.702-703,737.

3.Крип'якевич I. Велика 1стор!я Укра1ни,- Льв1в-В!нн!пег, 1948. -С.866-867; Полонська-Василенко Н. 1стор1я Украши: у 2-х т.- Т.2. Мюнхен, 1976.- С.544-545.

4.Удовиченко 0. Укра1на у в!йн! за державн!сть: 1стор1я орган1зацП 1 бсйових д!й укра1нських збройних сил 1917-1921.- BlHHlner, 1954; Шанковський Л. Укра1нська Арм1я в боротьб1 за державн1сть. - Мюнхен, 1958; Nagaewskl I. History of the Modern Ukrainian State 1917-1923.- Munich, Ukrainian Free University and Ukrainian Aka-deray of Arts and Sciences.- 1966.

5.Б1лон П.Спогади.- П1тсбург,1952;Герчан1вський Д.Вигнати окупанта.

- Мюнхен,1963; Горл1с-Горський Ю. Холодний Яр,- Лондон,1967; Лис-тспадовий реГ д. - Торонто: Укра1нськиП военно-Юторичний 1н-т, 1957; С1м'янцев В.У Полыц1 за дротами (Роки 1920-1923)//Визвольний шлях

- 1968,- КН.6.- С.754-765; Кн.7-8.- С.949-966; Кн.9.- С.1078-1090.

одничасно з появою численних розв1док на Заход!, прац!, прис-ьячен! проблемам бороться б1лылов1щько1 владп з партизансько-повс-тансъким рухом, з'явлнються 1 в УРСР.(1) Вони не в!др!зняються сво-1 ни концептуалышми п1дходами до вивчення теми в1д вже згадуваних нубл1кац!й 20-х рр.

У 196-1 р. винила друком монограф!я I. Трифонова (2), де автор на Шдглав! зиачного фактичного матер!алу розглянув широке коло пи-тапь. пов'язаних з соц!ально-економЗчними причинами'народного руху опору рьдянськ!й влад!. ' 1дейним 1 в1йськовим кер1вництвом парти-занськими загонами у багатьох рег1онах РосП 1 Украгни. Досл1дник подае дуже стислнн, м1сцями нав1ть схематичний огляд бойових . д1й н1ж повсташдями 1 61льшоеидькими в1йськами, розгляд яких в1н зак1н-чус 1922 р. Нарашг!, у 1971 р. з'являсться монограф!я 0.Кучера, в якШ автор намагаеться п!двести Шдсумки боротьби Москви проти повс-ынського руху в Укра1н1, зазначивши у передмов!, що ця боротьба "нротягом к1ль"ох рок1в була одн1ею з найгостр1ших 1 найважчих проблем, як! довелося вир1шувати УРСР".(3)

У роботах 60-х - 70-х рок1в нагромаджено значну к1льк1сть фактичного матер!алу, однак принципово! р1зниц! в поглядах з авторами 20-х рр. не !снуе. Переважае' наб!р стандартних звинувачень партизан-ських загон1в у "бандитизм1", у намаганн1 "загальмувати поступаль-ний рух 1стор11", у в!д1рваност1 повстанц!в в1д укра!нського народу 1 т. !н. В1дсутн1 нов1 п1дходи до ц1е! проблеми 1 в останшх працях радянсько! 1стор1ографП:; попри ц1нн1 дан1, автори продовжували ви-користовувати стар! "ярлики" про "зрадник1в народу".(4)

1.Зелсвський А. Розгром куркульсько-нйц1онал1стичного бандитизму на Укра!н1 (1921-1922 рр.) // Укра1нський 1сторичний журнал.- 1959.-N 4,- С.90-98; Римаренко Ю. 3 !стор11 боротьби трудового селянства .Укра!ни проти куркульського бандитизму (1921-1922 рр.) // Там само.- 1965.- N 1,- С.110-113.

2.Трифонов И.Я. Классы и классовая борьба в СССР в начале нэпа (1921-1923 гг.). Часть I. Борьба с вооруженной кулацкой контрреволюцией. - Л.. 1964.

3. Кучер 0.0. Розгром збройно! внутр!шньо! контрреволюц11 на Укра!н! в.1921-1923 рр. - Харк1в, 1971. -С.З. '

1.Голинков Д.Л. Крушение антисоветского подполья в СССР, - И., 1985; Паимескулоь Л. Н., Рогожин А.И., Сташис В.В. Всеукраинская чрезвычайная комиссия (1918-1922).- Харьков, 1990.

о

Огляд л1тератури св1дчить. що, незважаючи на численн1 звертан-ня досл1дник1в до багатьох еп1зод1в 1стор11 партизансько-поЕстансь-кого руху в Укра!н1. вона ще не стала предметом спец!ального неупе-редженого наукового досл1дження. Фактограф1чний матер1ал майже в ус1х публ1кац1ях радянсько! 1стор1ограф11 з досд1джувано! теми доби-рався одноб1чно, трактувався В!дверто апопогетично. У свою чергу, як вже зазначалося, украгнська заруб!жна укра!н1стика не мала в!дпо-в1дно! документально! бази, до того ж нею розглядалися переважно подП, що торкалися П-го Зимового походу Повстансько! Арм1! УНР. Под1! ж, пов'язан1 з перебуванням у таборах 1нтерновано! Укра!нсь-ко! Арм!!, майже зовс!м лишилися поза увагою 1сторик1в.

3 огляду на це заслуговуе на увагу монограф!я В.Трощинського. в як!й автор, даючи узагальнюючий комплексний анал1з 1стор1! со-ц1ально-правового становища укра!нсько! ем!грацп в пвроп1 у пер!од м!ж двома св1товими в!йнами, торкнувся 1 проблем перебування у таборах Польщ1 й РумунП в!дд1л1в 1нтерновано1 АрмП УНР.(1)

Мета дисертапП - досл1дити загальне становище 1нтерновано! Ук-ра!нсько1 АрмП в Польщ1 1 РумунП. И таб!рний побут 1 умови жит-тя, налагодження серед вояцтва в!йськово-фахово! та культурно-осв1т-ньо! роботи нацЮнально! спрямованост1, а також зд1йскити анал1з конкретного внеску Державного Центру УНР у справу збереження армП й використання I! як п1дгрунтя для п1д'готовки та розгортання народного протиб!льшовицького руху опору.

Ц1ею метою продиктован! й основн! завдання дисертапП:

- проанал!зувати фактичн! заходи Уряду УНР щодо ■ збереження 1 переформування Укра!нсько! АрмП в!дпов1дно до обставин перебування вояцтва у таборах;

-.встановити основн! етапи реорган!зацП АрмП УНР як в ц1лому, так ! И окремих в!йськових частин 1 з'еднань; з'ясувати роль, яку в1д1гравали у цьому пронес! В1йськове м!н1стерство, Генеральний штаб 1 Вища В1йськова Рада АрмП УНР;

- висв!тлити умови перебування. ^тан харчування 1 речового за-безпечення !нтернованих укра!нських вояк1в;

- розкрити заходи Державного Центру УНР щодо орган1зац1! фахо-вого навчаиня серед в1йськ, влаштування загальноосз1тн!х 1 украшо-знавчих заклад!в. п!днесення нац!онально-патр1отичного 1 культурно-

1.Трощинський В.П. М1жвоснна украп'ська ем1грац1я в 6вроп1 як 1сто-ричне 1 соц1ально-пол!тичне явище,- К , 1994.

rl.

го р1вня козак!в 1 старшин Украшсько! АрмИ;

- проанал1зувати заходи-Уряду УНР у справ! Налагодження орган!-зац1йно-оперативного керування народним партизанським рухом на тере-нах Укра1ни проти влади Москви;

- досл!дити прсцес створення ПарТизансько-Повстанського Штабу при ГоловШй Команд! В!йськ УНР, його д!яльн!сть щодо орган!зацП та проведения П-го Зимового походу Повстансько! АрмП УНР. а також показати ochobhI етапи розвитку нац1онального руху опору б!льшо-вицьк!й влад1 у 1921-1923 рр.

Методолог1чною основою дисертац!! е д!алектичн! принципи п1з-няння Зсторичного процесу, об'ективний п!дх!д до анал!зу сусп1льних явищ 1 под1й. В основу дисертац!I покладено системно-функцЮнальний та нроблемно-хронолог1чний методи. Автор ana.nl зуе процеси з точки гору розкриття законом!рностей ix розвитку, комплексност! й всеб!ч-iiocTl в ouiHul 1сторичних под!й, що передбачае дотримання принципу 1оторизму.

Джерелыюю базою дисертац!I е комплекс арх!вних ! друкованих матер1ал!в, як! зосереджен! в арх!вних та б!бл1отечних закладах Ук-ра!ни ! Pocli. Окрему трупу документ!в становлять матер!али, що збер!гаються в Укра1нськ!й б!бл1отец1 !м.С.Петлюри у Париж! та 616-л!отец! Укра1нського В!льного УШверситету в Мюнхен1, а також комплекс газетних матер!'ал!в В!дд!лу пер!одикй Центрально! Науково! Б!бл!отеки HAH Укра!ни !м.В.Вернадського.

Наиважлив!шу складову джерельно! бази дисертацН становить оф1-ц!нна докумннтац!я 1 листування державних 1 в!йськових установ УНР, що збер1гаю':ься у фондах Центрального державного арх!ву вищих орга-н!в влади ! управл!ння Украш!, як! до останнього часу були закрит! для досл!дник!в. Це, насамперед. фонди В1йськового м!н!стерства УНР (ф.1075).Головно! Управи Генерального штабу ДиректорП УНР (ф.1078). КанцелярП Директор!! УНР (ф.1429), М1н1стерства закордонних справ УНР (ф.3695), Пох!дно1 канцеляр1! В!йськового м1н1стерства при став-ц1 Головного Отамана В1йськ УНР (ф.3211), Партизансько-Повстансько-го Штабу при ГоловШй Ксмэнд1 В1йсыс УНР (ф.2297).

Для розкриття динам!ки партизанського руху сажливе значения мають матер1али фонд!в радянськкх установ в Укра!н1, а саме: документа ВсеукранюькоТ надзвичайно! KOMicli у боротьб! з контрреволю-Ц1ею. спекуляц!ею, саботажем 1 злочинамп за иосадою (ф. 3361), Наркомату закордонних справ УРСР (ф.4), ПостШно! наради по боротьб! з бандитизмом при Гаднаркои! УРСР (ф. 3204) 'га Раднаркому ,УРСР (ф.2).

Перша група (арх1вн1 матер1али уставов УНР) складаеться 1з зв1-т1в, направ, зведень, в1дозв, пов!домлень, звернень-та оф!Шйного листування вищих урядових 1 в!йськових посадових ос 16 УНР. Значку частину з них становлять оригШали документ1в (або засв!дчен1 ко-п11), багато з яких власноручно Шдписан! Головою Директор!! ! Го-ловним Отаманом В1йськ УНР С.Петлюрою та м1н!страми Уряду УНР. Ц! матер1али мають першорядне значения для розкрпгтя дано! проблепи.

Допом1жне значения . мають арх1вн! документа, що зосереяг?п1 У фондах Центрального Державного арх1ву громадських об'сднань УкраТни, у фондах Ки!вського 1 Харк1вського областних державних арх!в!в.' Тут збер1гаються зв1ти та 1нформац!йн! зведення пов1тових бглыговпцьких 1 радянських орган1в про х1д боротьби з повстанпями. розпорядження | центрально! влади, постанови пост1йних нарад по боротьб! з "бандитизмом". Для написания дисертацП автор використав матер1алй, що збер1гаються в арх1вних закладах м. Москви: Фонд Управлпшя коианду-ючого вс!ма збройними силами Укра!ни та Криму (ф.15) та фонд Штабу РСЧА (ф.7) Рос!йського Державного В!йськового арх!ву; фонд 0рган1за-ц1йно-розпод1льчого в1дд1лу ЦК РКП(б) (ф.17) Рос1йського центру збе-р1гання 1 вивчення документ!в нов1тньо! 1сторИ.

Окрему групу джерел, у яких розглядалнся загальн! завдання ук-ра!нсько! ем1грац1!, зокрема Штерновано! Укра!нсько! Лрм!1, та по-дальш1. шляхи боротьби за державн1сть Укра!ни, -становить публ!цистич-на 1 еп!столярна спадщина Головного Отамана В1йськ УНР С.Петлюри.(1)

Наукова новизна дисертац!! полягае передусШ у вибор! теми дос-л!дження. Одним з принципово нових напрямк1в е спроба всеб!чно про-анал1зувати становище АрмИ УНР 'у Полыц! та РумунП, д!яльн!сть Уряду УНР щодо II збереження 1 реорган!зац11, а'пот1м 1 поступового переведения укра!нських вояк1в до цив1льного життя.Введено до паукового об1гу ц1лу низку нових документ1в, точно-встановлен! терм1ни 1с-нування табор!в 1нтернованих, дати окремнх под!й. -що дае можлив!сть повн1ше в1дтворити процеси, як1 розгорталися в Збройних силах УНР.

Практично значения дисертацП полягае у тому, Що матер1али 1 висновки досл!дження можуть прислужитися при виробленн! концеиц1Г1

1.Петлюра С. (0.Ряст) Сучасна укра1нська ем1грац!я та II завдання,-Щеп1орно, 1923: його ж. "Табор" (Чергов! проблеми в1йськоеого бу-д1вництва в укра1нськ1й в1йськов!й л1тератур!) // Табор. - 1923,-N 1,- С. 51-79; Симон Петлвра. Статт1. листи. документ!!. - Нью-Йорк. 1979,- Т. II та 1н.

Ыкоьково-патр1отично1 роботи серед громадян УкраПш. зокрема серед в1йськовик!в Н збройких сил. Дисертац1я м1стить важлив1 фактичн! дан! стособно початк!в заснування Штабних курс1в • (реорган1зованих згодом в Академ1чн1 курси при Генеральному штаб! Арм11 УНР). що бе-зумовно буде корисним для засновано! Укра1нсько! Военно! АкадемН Генерального штабу> Матер1али диеертацП можна також використовува-ти при п1дготовц! досл!джень з загально! 1сторП укра1нського в1йсь-ка, п1дручник1в. лекц!йних курс1в з ЮторП Укра!ни.'

Основн! положения диеертацП. як! виносяться на захист:

- впродовж трьох рок1в 1нтернування укра!нського вояцтва Дер-жавний Центр УНР д!ево 1 ефективно впливав на процес реорган!зац!! й переформування Упрахнсько! Арм!I в!дпов1дно до умов И перебуван-ня у таборах, io дозволило зберегти к1стяк арм11: штаби й кадри семи див1з1й та старшинський склад В1йськ УНР:

- Урядом УНР були. вироблен1 стал1 закони та положения. як1 реглаыентували-структуру Украшсько! АрмП; до' процесу розбудови Збройних сил УНР були залучен1 кращ1 фах!вц1 армИ, що входили до складу Ви1до! В]йськово1 Ради; •

- за короткий час Урядом УНР була налагоджена всеб!чна спе-ц1альна осв1та й переп1дготовка старшинського складу укра!нських в!йськ 'шляхом заснування Академ!чних курс1в Генерального штабу, В1йськово1 електротехн!чно1 школи. повторних старшинських курс!в з yclx род!в збро!; д!яльн!сть Сп!льно1 юнацько! школи забезпечувала поповнення старшинського^корпусу; \- • ..

- в умовах хрон1чно1 нестач1 ф1нансових кошт!в Уряд УНР налат годив роботу загальноосв!тн1х та укра!нознавчих шк!л, культурних ! видавничих установ - що дало можлив1ст6 повн1стю л!кв1дувати не-письменн1сть серед козацтва та п!дготувати вояцтво для продовження студ1й в ocBiTHix закладах европи;

. - Державний Центр УНР, створивши Партизансько-Повстанський Штаб при Головн1й Команд! В!йськ УНР. очолив нац1ональний протиб!ль-шовицький рух.у 1921 р. в Укра5н1, а у 1922-1923 pp. надавав йому д1сву матер!альну й орган!зац1йну допомогу.

3MICT ДИСЕРТАЦ11:

У першому розд!л! - "С.тановище та реорган!зац1я Урядом УНР !н-терновано! Укра!нсько! АрмП"'- розглянуто комплекс правно-зако-нодавчих i в!йськово-орган1зац1йних заход1в Державного Центру УНР щодо збереження та переформування украгнських в!й.ськ.

' В1длов1дно до м!кнародних норм в1дд!ли АрмП УНР були 1нтерно-

ван! в спец1алышх таборах на теренах Польщ! (Олександр1в. Ланцут. Кал1ш, Вадовиц!, Петрок1в 1 Пикулич1). В них на 20 с1чня 1921 р.на-раховуаалося 17464 старвш Й ко.зак1ь Укра!исько1 АрмП. Незважаючи на те, що статтяни Ризького договору у Польид заборонялося д1яль-н1сть будь-якнх протиб1ль!1)овицьких Формувань й орган1зац1н. польсь-кип уряд, через ворожу 1деолог1чну 1 пол1тичну настанову до б1льшо-вик1в, до к!нця 1921 р. у ц1лому фактично не перешкоджав перебуван-нп та слрняв реорган1зацП Украхнсько! АрмП, разом з тим офЩ1йно запоречуючи íi 1снування.

Bel зусилля Державного Центру УНР були спрямован! на збережен-ня та реорган1зац!ю збройних сил, його заходами на початку лютого 1921 р. було досягнуто пол1тичне порозумШня б1льшост1 украшських парт1й та орган1зац1и у рамках Ради Республ1ки (предпарламенту Ук-paiHU), що почала з 3 лютого 1921 р. д1яти у Тарное! (Польща).

На п1дстав1 "Закону про вище в1йськове управлшня" в1д 12 листопаду 1920 р. Уряд УНР зд1йснив ц1лу низку заход1в, пскликаних вдосконалити роботу В1йськового м1н!стерства та Генерального штабу Украхнсько! АрмП. 3 метою залучнти до процесу розбудови Збройних сил УНР кращ1 фахов! енли армП в к1нц1 с1чня 1921 р. було створено Вищу В1йськову Раду (ВВР). Рада, до складу яко! входили вищ! посадо-в1 особи apMii 1 три м!н1стри Уряду УНР, мала право попереднього розгляду вс1х законодавчих акт1в, що торкалися Збройних сил Республики. ВВР були розроблен1 1 снесен! зм1ни до д!ючого "Закону...", як1 були спрямован1 на вдосконалення структури в1йськових 1нститу-ц1й та п1днесення ефективност! ix д1яльност1. Були розроблен! також дв1 форми внутр1шнього устрою ВШськ УНР: початкова (niд час 1нтер-нування) 1 основна (п!сля переходу на терени Укра1ни). К1стяк армП творили ш!сть стр1лецьких (п1ших) i одна к!нна див1зП трьохбригад-ного складу: 1-sa Запор!зька. 2-га Волинська, 3-тя Зал1зна, 4-та Ки1вська, 5-та Херсонська, 6-та С1чова i Окрема к1нна див1з11. Шелл проведения мобШзацИ кожна з цих див1з1й мала бути розгорнута на теренах Укра!ни в корпус трьохдив1з!йного складу.

У грудн! 1921 р: укра!нськ1 в!йська були зведен! у три табори: Стрзкал.сово (Стршалково або Стр1лково). Кал1ш i Щеп1орно. Незважаючи на чергове скорочення видатк!в на утримання украшенного вояцтва з боку польсько! Егаси, Державина Центр УНР продовжуьав збер!гати згорг-yxi апара-.л штаб 1 в 1 управл1нь Украшсъко! АрмП, дбати про збереження старилшсысого корпусу. Д1йсним випробуванням морального духу й витривалост! коэак1в ' старшин АрмП УНР стали приЬди до

laooplB навесн1 1 восени 1922 р. б1льшовицьких делегац1й. як! зап-ропонували украхнським воякам повернутися в Украину за умов ÏX в!д-мови в1д продовження боротьби з радянською владою.- Насл1дки робота цих делегац!й були незначними - скористатися амн1ст1ею виявила ба-жання невелика (489 чол.) к1льк!сть украшських в1йськовик1в.

Протягом 1922-1923 р. становище украшського вояцтва стабШзу-валося. Проте на початку 1924 р. поляки починають п1дготовку до пов-hoï л1кв1дацП табор1в 1нтернованих укра!нських в1йськ. Bel 1нтерно-ьан1 були под1лен1 на три категор1Г ("А","В" 1."С"). Кожна з яких отримувала певн1 п1льги 1 початкову допомогу п1сля переходу на цив1-льний стан. Вл1тку 1924 р. таб1р в Щеп1орно було розв'язано, а Ка-л1ыський таб1р було реорган1зовано у т.зв. "Украгнську станнцю", в як1й вже на цив!льному стан1 мешкало обмежене число колишн1х вояк1в /.¡¡Miï УПР. Вс1м украшським в!йськовикам було надано статус пол1-/1ичних ем1грант1в з дозволом в1льного поселения у межах Bcleï Поль-щ1 (кр]м Гали,;,ши) або ви!зду за кордон.

Украшська Арм1я припинила свое 1снування як регулярна в1йсь-кпва сила держави, проте продовжувала 1 надал! збер1гати стал1 осе-редки у вигляд1 згорнутого апарату шести стр1лецьких 1 одн1е! к1н-Hûï див1з1й. Генерального' штабу 1 В1йськового м1н1стерства УНР. СгильнГзусилля вищих урядових 1 в1йськових 1нституц1й УНР в справ1 реорган1зацП й оп1кування 1нтернованих украхнських в1йськ, плекан-ня ÏX нац1онально-держаБницького духу у поеднаннх з геро!чною пра-цею св1домох частини украшського вояцтва у таборах заклали над!йн!' н1двалини для майбутньо! д1яльност1 Державного Центру УНР в оборон1 1нтерес1в Украиш в усьому св1т1.

У другому розд1л! - "В1йськово-фкхова та культурно-осв1тня робота в АрмП УНР" - в1дтворено процес орган1зацП та подальше! д1яльносН спец1альних й загальноосв1тн1х учбових заклад!в Ук-раЗнськох АрмП, проанал1зовано роботу культурних 1 благод1йних ор-ган1зац1й, видавничих 1 рел1г!йних уставов, що були заснован! у таборах 1нтернованих укра!нських в1йськ.

Перебування украшських в1йськ у надзвичайно тяжких умовах 1н-тернування нагально вимагало п1днесення морального духу вояцтва, так як т1льки нац!онально св1домий громадянин-в!йськовнк АрмП УНР ми1 до к1нця витримати вс1 випробування тяжких понев1рянь на чужин!, не п1ддавшись в!дчаю й деградацН.Важливий напрямок у вир1шен«1 цьо-iо заидання Уряд УНР вбачав у налагодженн1 фахового навчання в1йськ, ыи-амиеред через заснування повторних старшинських 1 п!дстаршинсь-

ких KypciB 1 вишкол1в з yclx род1в збро! при кожн1й икрем1й частиц! В1йськ УНР.

Значаi зусилля було спрямовано на заснування л1дготовчо! сту-neiil АкадемП Генерального штабу Украгнсько! Армi i. яка розпочала свою д1яльн!сть восени 1921 р. у вигляд1 Скорочених курс1в по п1д-готовц1 старшин до прац1 в оперативних штабах Арн!1 УНР (у 1922 р. !х ск1нчило 27 старшин). Тод! ж Скорочен1 курси було реорганизовано у Академ1чн1 курси при Генеральному штаб! Арм11 УНР. як1 дшш до к1нця 1нтернування Укра!нсько! Арм1х.

0пец1альною осв1тою старшинства займалася i В1йськова електро-техн!чна школа Apnli УНР (ск!нчило 10 чол.) та В1йськовий факультет Укра!нського народного ун!верситету. Значна увага прид!лялася поповненню старшинського корпусу украхнських в1йськ: за 3.5 роки 1н-тернування юнацьк! школи (Сп1льна державна 1 Скорочена в1йськового часу при 3-й див1з1!) зд!йснили випуск 378 чол. молодшо! старшини у раиз1 хорунжого АрмП УНР. Фахов1 п1дстаршинськ1 вишколи охоплювали значну частину козацького складу див1з1й. даючи !м початки в1йсько-во1 т& загально! осв1ти.

1ншим напрямком п1днесення морального духу !нтернованих, згур-тування в1йськовик1в п!д гаслани продовження боротьби за укра!нську дер:кавн!сть було широке розгортання ку/п>турно-осв1тньо! робота в таборах. Незважаючи на те, що впровадження осв1ти у в!йськах в знач-Н!й м!р1 ускладнювалося майже повною в!дсутн1стю ф1нансових засоб!в у Державн1й скарбниц!. д1яльн1сть Уряду УНР у uifi площин1 мала сво! пл!дн1 насл1дки. У таборах були в1дкрит1 класи scix ступен!в едино! Державно! школи, НмназП 1 Укра!нський народний ун5верситет. Д1яль-н1сть шк1л грамоти 1 початкових шк1л дозволила повШстю (на протяз1 1921 р.) л1кв1дувати неписьменнЮть серед козацького складу арм!!. Значна увага прид1лялася 1 налагодженню роботи курс1в укра!нознавс-тва, студ1юзання яких мало обов'язковий характер.

Взлике значения для п1днесення морального духу укра!нського вояцгва, плекання його нацЮнальних почутт1в мало заснування чисель-них культурних об'еднань 1 гуртк!в, драматичшк товариств. художн!х майстерекь 1 студ1й, видавничих установ. В значн1й Mlpl вони провалили свои роботу завдякп допомоз1 з боку пац!сналы;их. евронейських 1 американських благод!йних орган!заЩй i Фундац1й. як1 перерахову-вахи giiiaHcoBl 'ошти на облаштування поСуту 1нтернованих, воебШний posñt.roa ироси1тницьких, театральных i х^рових осередк1в серед ук-р^ьльксто всйцтва.

Д1яльн1сть ocbItiiIx й культурних заклад!в дозволила п1дготува-ти 1нтернованих до переходу ix вл1тку 1924 р. на цив1льний стан. Ця робота, започаткована. у таборах, заклала м1цне Шдгрунтя для про-довження подальшо! фаховох й загальнох осв1ти колишн1х в1йськовик1в Apulх УНР в £вроп1.

У третьему розд1л! - "Створення та д1яльн1сть Партизансько-Новстанського Штабу як национального центру протиб1льшовицького руху опору" - розглянуто вплив ППШтабу як окремох таемнох вШськовох установи УНР на розгортання боротьби украшського народу проти ра-дянськох влади в Укра1н1.

. Ростре народне незадоволення новою владою призвело до стих1йно-го утворення чясл^нних партизансысих загон!в 1 таемних п1дп!льних ;фган1зац1й - пе^танських ком1тет1в губерн1й 1 iiobItIb- Украхни. Партизанськ! формування перешкоджали проведению найважлив1ших пол1-■шчних 1 господарських заход1в ново! влади: унеможливлювали д1яль-нхсть м1сцевих 1нституц1й радянсько! влади, зривали постачання продуктами харчуьиння 1 паливом з Украхни промислових центр1в Pocll. Значка частина украхнсько! 1нтел1генцП. нац1онально св1домого селянства i роб1тник1в не прининяли активно! протидП вс1м заходам Москви стаб1л1зувати свое-становище в Укра1н1.

Про млсштаби народного збройного руху опору в Украхн! св1дчать так1 числа: за б1льшовицькими даними протягом 1921 р. на територП вс1х губерн1й крахнй д1яло 464 м1сцевих та м1груючих партизанських загон1в. В зв'язку з частими зм1нами складу 1'диспозиц11 повстансь- • ких в1дд1л1в, штаб М.Фрунзе був не в змоз1 зробити точний п!драху-. нок i'x чисельност1. Проте в1домо,' що в час1 найвищого п1днесекня руху (травень-червень 1921 р.) к1льк1сть повстанца, зареестрованих розв1дв1дд!лами червоних. становила не менше 10 тис. чол.

П1дготовка до розгортання партизанського руху почалася ще до в!дходу АрмП УНР за Збруч. 3 особливими дорученнями Головного Ота-мана В1йськ УНР С.Петлюри в б1льшовицькому тилу були залишен! стар-шини 1 козаки. а також окрем1 в1йськовх в1дд1ли для орган1зац11 ак-тивних партизанських вистуШв. 3 табор1в 1нтернованих украхнських вхйськ, за наказами ППШтабу, з спец1альними завданнями у р1зн1 гу-бернП Украхни в!дрядмалися старшини АрмП УНР.

3 метою внести певне спрямування у народний рух опору московсь-tuii ьлад1, 5.кий у цей час розгортався здеб1льшого стих1йно, у к1нц1 С1чия 1921 р. було створено Партизансько-Повстанський Штаб при Го-iiwt.nl и Команд 1 В1йськ i'ilP на чол1 з генералом К). Тютюнником. Штаб

-П-

був покликаний скерувати украшським протибхльшовицьким рукон у ин-ц!ональному масштаб! у напрямку п!дготовкн загального збройного повстання проти б!льшовицькох влади. Спочатку Штаб пребувая у Тэр-нов1, в червн1 1921 р. його було перенесено до Львова. На ной чао орган1зац1йно в!н складався з трьох референтур (керувань) - полипного, цив!льного 1 в1йськового.

Заходами ППШтабу була налагоджена робота .¡'яти контрольно-гтг-рг; пускних пункт1в на кордон!, що дозволило весною-л!том 1921 р. над 1с-лати в Украшу б1ля 500 старшин-орган1затор1в партизанського руху 1 зв'язк1вц1в з м!ським п!дп1ллям. !х зусиллями були створен! .noi>;-танкоми у кайже вс!х губернських м1стах Украхни та встановлено ста лий зв'язок з вже 1снуючими, зокрема з областним Повстанкомом Кате ринославщини, Херсонщини 1 Тавр!!, Одеським губернським повстанко-мом "Пол!тична п'ят!рка", Холодноярським повстанкомом та хншиш ор~ ган!зац!ями. За дорученням ППШтабу координував д!яльн1сть рег!онал1. -них повстанком1в Всеукрахнський центральний повстанський ком!тет у Киев!. М!ське п1дп!лля займалося аг!тац!йною ! розв1дувальною д1яль-Н1стю, збирало зброю, готуючись до загального повстання.

Одночасно ППШтаб вжив орган!зац!йних заход1в для подальшого розвитку партизанського руху, для чого под!лив теренч Украхни на п'ять Повстанських груп, як1 в свою чергу под!ляллся на 22 ппвстаи-ських райони. На чол1 кожнох групи та району. ППШтабом призначався досв1дчений старшина, який вже на м!сц1 формував св1й штаб. Ц! заходи дозволили в значн1й Mlpl пожвавити протиб1льиовицький рух опору, про що зокрема св1дчить 1 чисельн1сть деяких партизанських"за-гон1в, особливо на Кихвщин! (1-й Повстанський украхнський полк на чол! з полковником Струком - 200 чол.; в!дд1ли .отамана Орлика - до 300 чол.; формування п!дполковника Ю.Нордалевича - до 400 баг.: 2-й Гайдамацький Запор!зький кур!нь Смерт! отамана Богатиренка - 600 чол.) 1 на Под!лл1 (145-й Гайсинський повстанський п!шок!нний полк отамана П1дкови - 300 чол; 144-та Надбужанська див!з!я отамана Хмари - 640 чол.; формування отамана Заболотного - до 800 шаб. 1 баг. ).

Проте скористатнся ним значним потенц!алом Штаб не зум!в. Через л!кв!дац1ю ЧК вл!тку 1921 р. б1льшост! повстанком1в та розппро иення п!сля з!ткнень з регулярними частиними РСЧА великих партизанських формувань, загальна ситуац1я в Украхн! вже не сприяла проведению збройного повстання. Кр1м того, б1лы!ювики почали впровад-кувати т.зв. НЕП, що позначилося на загальких настроях селянства -)снови партизанського руху. Незважаючи на це, ППШтаб проловжуглп

п!дготовку збройного гювстання, спод!ваючись, що проведения в1дпо-в1дно до розробленого плану рейду трьох арм!йсьКих груп (Волинсько!. Г1од1льсько1 1 Бесарабсько!) п1дштовхне украшське селянство до бо-ротьби з Москвою. Але ц! розрахунки були марними. Зд1йснений восени 1921 р. рейд. в1домий в icTopli як П-й Зимовий пох1д Арм11 УНР, продемонстрував небажання селянстЕа масово п1дтримати цю акцп). По-х1д зак]нчився загалыюю невдачею: Волинська трупа (основн! сили армП) потрапила в оточення 1 майже вся загинула у бою, 359 полоне-них з И складу було страчено у м.Базар.

П1сля цих под1й Державний Центр УНР вже не в!дновлював д!яль-ност1 ППШтабу, хоча 1 продовжував надавати значну матер1альну й кадрову допомогу иартизанському рухов!. Головний наголос у 19221923 pp. було зроблено на налагодженн! максимально законсп1рованого п1дп1лля, на проникненн1 до складу р!зних б1льшовицьких 1нституц1й при повн1й тимчасов1й в1дмов1 в!д активних форм боротьби з Москвою.

Незважаючи на те, що партизансько-гювстанський рух укра!нсько-го народу проти б!лыиовицького панування зазнав поразки, сам факт збройно! боротьби св1домо1 частини укра!нського селянства 1 1нтел1-генцПбув яскравим св1дченням потенЩалу нацП, проявом И прагнен-ня до незалежност1, до розбудови свого власного державного життя.

У висновках зроблено ochobhI Шдсумки 1 сформульовано практич-н1 рекомендацП по використанню результат1в досл1дження:

- незважаючи на укладення Ризького мирного договору м!ж Польшею 1 б1льшовицькою Рос1ею, Уряду УНР вдалося дипломатичними заходами забезь -шти можлив!сть власно! державно! прац1 в екзил!, згур-тувати 1нтерчовану украйюьку Арм1ю;

- заходами Державного Центру УНР Укра!нська Арм1я була розм1-щена у спец!альних таборах, П див1зП були реорган!зован1 1 переформован! в1дпов!дно до вимог стану !нтернування, поновилась внут-р!шня структура в!йськ - що дозволяло належним чином п!дтримувати бойовий стан армИ;

- в частинах АрмП УНР була впроваджена Фахова осв1та, якою було охоплено весь старшпнський склад 1 переважна б!льш1сть козак!в;

- створенпя Партизансько-Повстанського 01табу при Головн1й Команд! В!йськ УНР дозволило у значн!й м!р! внести державницький на-прям у стих!йний народний протиб1льщовицький рух та спрямувати йо-го на п!дготовку збройного повстапня;

- Шдготовлений ППШтабом П-й Зимовий пох!д Повстансько! АрмП УНР став одним з найб!дьашх прояв!в звитяги 1 кужност! укра1нських

вояк1в, незважаючи на його к1нцеву невдачу;

- орган1зац1я у таборах широко! мереж1 початкових шк1л та ук,-ра!нознавчих курс1в дозволила повн1стю л1кв1дувати неписьменШоть серед козак1в; заснуваиня таб1рних 1 див!з1йних театр1в, xopiB, ор-кестр1в, мистецькйх гуртк1в 1 товариств дало можлив!сть г!дно пле-кати нац1ональн1 почуття укра!нського вояцтва;

- в Арм11 УНР була широко розгорнута видгвнича справа, в типографах див1з1й 1 табор1в друкувалася велика к!льк1сть часопис1в 1 книжок. Що позитивно впливало на формування нац1онально! св1домос-т! та державницьких прагнень козак!в 1 старшин Арм1! УНР;

- зусиллями Державного Центру УНР Украшська Арм1я була п1дго-товлена до переходу на цив1льний стан; здобут! фахов1 знания дозволяли украшському вояцтву продовжувати свое навчання в осв1тн!х закладах бвропи;

Весь досв!д в1йськово! д!яльност1 Уряду УНР на чужнн! у справ1 зберейення та реорган!зац11 1нтерновано1 Украхнсько! АрмП, впро-вадження фахово-спец1ального навчання. налагодження культурно-осв!т-ньо! робота серед в1йськ повинен бути ретельно вивчений 1 служити практиц1 сучасного в1йськового буд1вництва в Украхн!.

Апробап1я досл!дження. Дисертац1я пройшла обговорення на кафедр! нов!тньо1 iCTopii Укра!ни КИ1вського ун1верситету 1мей1 Тараса Шевченка. Окрем! положения досл1дження допов1далися на наукозо-ме-Тодичн'1й конференцП "1стор1я державност1 Укра!ни (проблени вивчен-пл у вуз1)" (Ки1в, 1992 р.). ¡ижнародних наукових конференц!ях "Ук-ра!нозИавство в розбудов! держави" (Ки1в, 1993 р.) та "Волинь та волинське заруб1жжя" (Луцьк, 1994 р.).

Основн! Положения та висновки дисертацП знайшли в1дображення у наступних публ!каи!ях автора:

1.В1йськоз1 орган1зац11 УНР у РумунП 1 п1вденному заход! Ук-palmf у 1921 р.// Штурм. - ,'Шшесота, 1994,- Ч-.76-77,- 1,0 друк.арк.

2.Розгромлен1, але кепереможеШ // Сурма.- 1995.- N 1,- 1.0 друк.арк. (у сп1вазторств1).

3.В1Йськов1 формування АрмП Уряду У.Н.Р. у 1921 роц! // Штурм. - 1993.- Ч. 74. - 0,2 друк.арк.

4.Д1яльн1сть Всеукранюького Центрального Ппвстанського Ком1те-ту в 1921 р.// Штурч. - 1994,- Ч. 73,- 0,6 друк.арк. (у сп1вавторствЗ).

б.Партнзансько-повстанський рух на Украйи у 1921-1924 pp.// 1стор1я дертпност! У.чраши (проблем« вивчен-:я у вуз1): Тези доп. респ. студ. наук, -практ. конф. - К., 1992, - 0,2 bpvk. арк.

Срибняк И.В. Военная деятельность Правительства УНР в эмиграции (1921-1923 гг.).

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - История Украины, рукопись. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1995.

В диссертации на основе широкого круга источников исследованы основные направления деятельности Правительства УНР но' реорганизации интернированной в Польше Украинской Армии; проанализирована деятельность Партизанско-Повстанческого Штаба по руководству антибольшевистским национальным движением. Установлено , что Армия УНР во время интернирования сохраняла штабы соединений и кадрирований состав семи дивизий, которые играли важную роль в организации партизанского движения в Украине. Военная деятельность Правительства УНР способствовала сохранению Украинской Армии и последующему эффективному Функционированию Державного Центра УНР в Европе.

Sribnyak I.V. Military Activity of. the UPR Government in Emigration (1921-1923).

Dissertation for a scientific degree of Candidate of History on speciality 07.00.02 - History of Ukraine, the Kiev University, named after Taras Shevchenko, Kiev, 1995.

The manuscript that Is going to be defended surveys the main directions of the UPR Government activities on reorganization of internee Ukrainian Army In Poland on the basis of a wide variety of sources. It provides analysis ort the activity of the Partizan-Insur-rectlonal Staff being at the head of the antibo.Ishevlk, national movement.

It's determined that being interned UPR,Army has maintained Staff of formations' and: limited contingent of Seven Divisions.which were of great importance In the organization of the partlzan movement in Ukraine. The UPR military activity has promoted maintaining of the Ukrainian Army and the further effective functioning of the UPR State Centre in' Europe.

Клйчов! слова;: Уряд' УНР, Укра1нська Арм1я, таб!р 1нтернованих. Партизансгко-Поостатеький Штаб, в!йськово-Фахова осв!та.

- Шдлисая'о да друки: i5 .05. 95г . форкат 60* </ц> / .

06' си д.а- Зам.N/24 . Тира я-/00 itfkkífkkkíb -

Деряавне конуиальие пол1граз>1чне niдг^иеяство "Ткраз"

м-Ки'1В