автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Взаимодействия человека и техники: проблема ответственности

Полный текст автореферата диссертации по теме "Взаимодействия человека и техники: проблема ответственности"

РГб од

2 а НОЯ 15)93

мГНГПТЕ

М1Н1СТЕРСТВО ОСВ1ТИ УКРА1НИ

ЗАП0Р15ШИЙ ДЕРЖАВШИ УНШЕРСИТЕТ

На правах рукопису САРАФАНОВ Ыихайло Петрович

ЗЗА6М0Д1Я ЛОДКИ I ТЕХН1КИ: ПРОЕЗШ1А ВЩОВ1ДАЛЬКОСТ1

Спец1альн1сть 09.00.11 - сощальна ф1лософ!я

Автореферат

дисертацН на здобуття наукового ступеня кандидата ф!лософських наук

Запор!жжя - 1993

Дисертац1к с рукопис.

Робота виконана на кафедр! философ}I 1 сощологП Запор1зького державного ун!верситету.

Науковкй кер1вник -. доктор ф1лософських наук, професор

0ф!ц1йнх опоненти: доктор ф1лософських наук, професо]

Провгдна органгзацгя - Донецький дериавний ун!верситет

Эахист в1дбудеться 10 грудня 1993 року о 14 годин1 на зао1данн! спец:ал1зовано! вчено"1 ради К 068.52.01 при Запоргзькому державному ун1верситет! за адресов: 330600, м.Запорхжжя, МСП-41, вул.Жуковського, 66.

3 дисерташею можна ознайомитися у б1бл1отещ Запор!зького деркавного ун!верситету.

Автореферат роз I елани Г' " " листопада 1993 року

воловик ял.

МОРОЗ 1.А.

кандидат фглософських наук, доцен: КУД1Н0ВА А.0.

кафедра ф1лософ!1.

Вчений секретар спешал1зовано'1 вченоТ кандидат сошолоНчних доцент

ЗАГАЛЪНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦП

Актуальность темя дослгдтення. Глибок1 перетворення у остальному 1 природному оточенн} людини загострили увагу до глобаль-них проблем сучаско? цивШзацГ!. Особливэ м 1 сце серед к:;х займае проблема взастюгГ/ людини I техники. Правомгршсть фГлософського досл^ення взад^одН" людини I техн{ки обумовлена тим, що технЬ:а пронизуе ус! сфери еитт<зд{яльност1 сусгЛльства I до клнцл XX сто-лгття суттезо зм!нчла весь- вигляа земно г кул1. Ва^ливим фактором соцгального прогресу стаз техника, ГГ над{йн1сть, безпека, керова-н1сть, зтштшсть техн!га слунити на благо- лядства. Проте досв^д людства в утворенш та використаш^ складних {нженерних споруд багатий на приклади дисгармон{? у взазмовгдносинах людини I техн1~ ки. Дана обставина формус нагальну потребу досл( шгення проблем« в1дпов!дальност1 у вззгмов1дносиках людини I техн1ки. Особливо ця проблема актуальна для УкраГни, що пережила найб!льшу у XX стол{т-т( технолог{чну катастрофу.

Актуальн1сть анал!зу в1дпов1дальност1 людини за утворення та використання тэхносфери зумовлена такоя наступним:

- зростанняммасптаб1н техн!чного, штучного середоЕивд, поси-ленням залежност! яиттззабезпечуючих структур сусп!льства в1д без-печно? { ефективно! конструкцП та експлуатацИ техн!ки;

- посиленкям нгукозмкост! та техн{чкоГ оснащекостг сусп1льно-го Еиробництва, зм1коа внасл1док цього зм!сту I характеру зшттздг-яльност! людини;

- п1двищенням потенц!ально? небезпеки ново! технгки, зростан-ня-.( масштаб!в негативних насл1дк$в, виходу П з-п1д контролю людини.

Людство з{ткнулося з необх1дн!стю визначити те, якими люди кожуть дозволити соб1 бути при утворенн! I використанн$ техн£ки. В1дпов1дальне в1днотення\ людини до техн1ки перетворюдться у глобальну проблему вклеивания всього людства { потребув об'еднання зусиль {нтелектуальних сил планети. Цьому переикоджуа тенденция, що все посилюеться, в кра!нах Сходно! бвропи до нац1онпльно? автарк1? Лзоляц!?/ в утворенн} новоI та використанн! функц!оную-чих техн1ко-техн1чних засоб1в.

Актуал1зац1я в1дпов1дальност1 людини як техшка потребус ана-л«зу та розроблення обмежувань в областг техн1чного створення принципе безпечного використання техшко-технолопчних засоб1в.

Розвиток техносфери, перетворення складних техн1чних систем ,

£

привело до зростання риску експлуатацт? даних систог.:. Ненульовий риск 1х функц{ онування потребуе уовгдомлекня вгдповгдальност! лю-дини за IX утворення та використання.

Проблема вхдповхдального в1дно:яення до технт: Еизначилась як: - неминучий 1 законом1рний наслгдок бурхливого росту техн{ч-нкх нововведень;

■' - наел 1док 1гнорувагаш у процес1 техшчного ствсрення та використання техн!ки рол! та значения людського фактора.

Таким чином, актуальнхеть теми длсертац1йного досундкення обновлена не Т1льки II теоретичним, а й практичшм значениям.

Ступ{нь розробленост! проблеми. Фхлософгя техники як вгдиос-но нова область фхлософського знания здобула широке розповсюджен-ня в останш десятир1ччя як в кра1Ш, так I за рубеже?.:. Опублхко-вано дек{лька сотен роб!т, одна к е шдстава говорити про те, цо ф1лософ{я техн!ки все ще проходить стад{ю самоствершкення.

До тепер{шнього часу узагальнений величезний 1сторико-культур-ний фактичний { теоретичний матер{ал, що торкаеться технп::; I тех-нолог{1 в д{лому. Розкрит! основн! тенденцп форкування I розвитку технгки у систеьп прол^.-.тивних сил I виробничих вхдносин. Виявле-я'( особливостг детер:.инацП технгки об'ективними законами природи 1 цглепола^аючоп д{яльн{стн лшини, проанал1зован{ питания про кри-Т€р11 пер1одкзац{1 технЬск.

I. Див.: Белозерцев В.И. Диалектика развития техники.-М.:Знание, 1974; Волков Г.Н. Эра роботов или эра человека?/Социологичес-кие проблемы развития техники/. - М.:Политиздет, 1965; Волков Г.Н. Человек.и НТР. - М.¡Политиздат,1972; Гафурова P.P. Понятие новой техники и ее критерии. - Владимир: Владик.политехи. ' ин-т,1985; Горюнов В.П. Техника и природа: социологические и методологические проблемы комплексности материально-технического развития. - Л.:Кзд-во Ленкнгр. ун-та,1980; Кандыбо Г.В., Страшников В.М. Материя, движение, техника.-Минск:Наука и техника,1977; Каширин В.П. Философские вопросы технологии: Социологические, методологическиё и технологические аспекты.- Томск: Изд-во Томского ун-та,1988; Князев В.Н. Человек и технология /социально-философский аспект/.-К.:Изд-во "Лнбидь" при КГУ, 1988; Кузин A.A. Техника и развитие общества. - М.:Знание,1970; Майзель И.А. Цивилизация и техника. - Л.:Изд-во Ленинград.ун-та, 1987; Половинкин А.И. Законы строения и развитие техники-.Поста-

Вися!тлена специф!ка техгйчного створення, 1нг;сенернох дх-яльност!

- ■ Аналгз взасмодГ/ лвдини I техшки немснливо тепер робити без никористання материалу, що напрацьовани:! найвидат.ч!2кми представ-никами захгднозвропейськох i аызрикансько! фхлсссфи'.техн!ки -Г.З.Аяорно,- Х.Еек, Х.Закссе, Х.Ленк, О.Рапп, Г.Рополь, О.Тоффлер, А.Хукинг, Х.Щельски, Ц.Хайдеггер, К.Ясперс^.

Значно меылса актившстэ вхдзначазться соц1ально-фьтософське осмислення В1дпог:яальност1. Предметом анал!зу дослхдникхв uioi проблещи були насамперед сп{ззхднотення в!дпов1далькостх i свсбо-д.11, ЕХдпоз!дальност1 i необххднсстх. Акцент у лсслг.якеннях робели

ковка проблем и гипотезы. - Волгоград: BffiI,IS85; Самарин В.В. Техника л сб^зстзо: социально-философские проблемы развития техиига, - :!.:!,!ысль, I9E8; Тарасечко Н.З. Природа, технология, культура: ^-п.'.-ософско-мировоззренчзский анализ. - К.:Нау;:осз думка,I9E.-5; Техника в ео историческом развзтгш /Поя род.С.В.Ху-хпрдпнл. - ;!.:Наука, I5C2.

1.Див.: Алехин В.В. Философские проблемы инженерно-!ехнического труда. - :Впсзая школа, I9S3; Еелсзерцез З.И. Проблемы технического творчества как ли да духовного производства, - Ульяновск, 1970; Горохов В.Г. *ллософсно-методологические исследования инженерной д^гельгостп //Вопросы философии. - 1982.' $ 6; Мамыкин И.Л. Техническое творчество: Вопроси теории и

методологии. - Минск:Выхе;>лая пк. ,1986; СтрвковскиЯ В.И. История и логика! развития научно-технической деятельности. - М.: Мысль, 1967; Чеаев В.В. Взаимосвязь инженерной деятельности и научного знания //Вопроси философия. - I9G6. - 3; Шаповалов S.A. ОСзество и инженер: Зилспзфско-социологическне проблемы шкенерной деятельности. - Л.:Изд-во Ленинградского ун-та, 1964; Чус A.B.. Данченко D.H. Основы технического творчества. - Киев - Док гик* г" Г;ДЭЙЗ.

2.Лив.: На.шгяностшн проектяриг-гчиз юхничзсккх систем и оценка риска. Пер. с акгл. - К. :Впг;а скола, 1967; Новая технократическая волна на Западе: Пе-резоды. - Ц.: Прогресс, I9E6; Пределы роста / пер. с англ. - М.: Кзд-зо ИГУ, 1992; Философия техники в ФРГ: Пер. с нем. и англ. - М.: Прогресс, 1989; Человеческий фактор. В 6 т. Т.I.Эргономика - комплексная научно-техническая дисциплина: Пер с англ. -М.:Мнр,1991; Ясперс К.Смысл

и назначение истории:Пор.с нем.- М.¡Политиздат,1991.

на моральна, соц}альн1й в1дпов1дальност1 вчених. Проанал1зо-ваш об'ективнг умови i суб'ективний фактор формування социально! в1дпов1дальност1 особистост}^.

Оанак анал1з хснуючих po6tT св!дчить про те, що в1дпов1даль-шсть у взаемов1дносинах лзодини i техн!ки ще не розглядалась як самост1йна соц1пльно-ф1лософська проблема з урахуванням сучасно-го стану розробки р1зних еспектгв if у ф1лософ11.

Вкхопячи з neo6xtjmocTf поглиблення розум!ння процесу взее-модП лзэдини i техшки, дисертант визнав можливим сконцентрува-ти увагу на одному аспект! проблеми, обравши темою свого до сложения проблему в1дпов1дальност1.

I. Див.: Антонов В.П. Глобальные проблемы современности и моральная ответственность ученых У/Вопросы философии. -1968.-№7; Свобода, ответственность, управление: Вестник Ярославского университета. - Ярославль, Ярославльский университет, 1975; Головко H.A. Проблема моральной ответственности в марксистской этике. - Киев¡Политиздат Украины, 1972; Косолапов Р., Марков В. Свобода и ответственность. - Ы.¡Политиздат,1969; Мамчур Е.А. О социальной ответственности ученых //Философские науки. -1990.- )? 5; Ыуздыбаев К.Психология ответственности.-Л.: Наука,1983; Наука, техника, культура: проблема гуманизации и социальной'ответственности /Материалы круглого стола //Вопросы философии. - 1989.' - № I. Плахотный A.B. Проблема социальной ответственности. - Харьков: Вища школа: Изд-во при Харьковском университете, 1981; Серебряков С.Л. Диалектика объективных условий и субъективного фактора в формировании социальной ответственности личности: Автореф. дис. ...канд. философ, наук. -Ы.,1984; Сперанский В.И. Социальная ответственность личности: сущность и особенности формирования. -М.: Изд-бо МГУ, 1987; Томашов В.В. Сущность социальной ответственности и ее место в системе категорий исторического материализма. - Челябинск, 1980; Энгельгардт В.А. Век науки и.ответственности ученого //Вопросы философии. - 1984. - И; Ответственность в системе управления /вопросы теории и практики/ Переводы /Общая ред. Р.А.Еелоусова. - Ы.: Прогресс, 1987. Ответственность в управлении /Отв.ред. А.Е.Лунев, Б.М. Лазарев. -М.:Наука, 1985 и другие.

Мета .1 .задач! лосд^таеннд. Мета дисертац!Иного досл1джен-ня полягае в тогу, цоб виявити сутн!сть в!дпоп{дального в!дно-шення людини до створення ! використання техн1ки, визначити со-ц!альн! умови в!дпов1дального в!дношекня людини до технгки як фактора соц!ального прогресу.

Реал{зац!я поставлено! мети висунула вимогу вир{шення нэступних доел!дкицькик зздач:

- уточнения зм!сту понять "техн!ка", "в!дпов!дальн!сть";

- виробка методолог!!' соц!ально-ф{лософського анализу в1дпов!дальност! у взаемодГ! людини I техн!кя;

- анализ сутност!, структури техн1чного створення, визна-чення зм!сту вгдпоз!дальност{ людини, ьири 11 значущос!'! на окремих етапах техшчного створення;

- лнал'з при.чпипIв в{дпов!дального вгдноэення до викорис-тання техн!ки;

- з'ясування рол! в!дпов!дальнего використання техн!ки як фактора соц!ального прогресу.

Методолог!чну ! теореткчну основу дисертац1!,ного досл1д- • ження склали принципи диалектично!" едност! соп1ально! теор11 1 практики, сог^ального детерм1н!зму, {¿торизму, що характеризуем а!алектеко-матер1ал!стичне разумения взаемод!! людини ! техн{ки, в!дпов1дальност! як законом!рного результату Ух вэаз-мозв'язку { фактора оптим{эац{'1 сусального розвитку.

■ Автор використовував прац! в!тчизняних I заруб!жних вчених з дано! проблематики, матергали ? програм науково-техн!чного розвитку краУн ! рег{он{в.

ЕХ'п1ричнго1 матер! алом -для даного досл1дяення були стати с-тичнг дан г ргзних кра'/н, результата соц!олог!чних доелгджень, уа тер 1али 'в1Тчизняно'1 ! заруб{дно! преси з проблем в!дпов!даль-ност! у створенш ! використанш техн!ки.

Наумова новизна цосл!дження полягае в тому, що в ньому зд!йснений соц!ально-ф!лософський. анал!з в!дпов!дальност! лади-ни при взаемод!! з техн1кою з точки зору не розкритих ранте зм!сту, структури.особливостей ц!еГ взаемод!! на сучасному етап!.

Результатом досл!дтення е наступи! положения, що мають наукову новизну:

- уточнена методолог{я сои{ально-ф!лософського анализу в!дпов!дальност! у взаемод!У людини { техники, що включая по се-

бе виробку основних принцишв дослгцхекня та його метод.: в, умови 1 особливост! найб1лыа ефектквного використання цих методов у даному досл1дкекн1;

- дане визначення поняття "техн!ка" як систеыи, основными елементами я;:о! е технхчний зас1б, технолоНчний процес 1 алгоритм д1й людини з II використання у певнйс умовах г Ц1лях;

- поглиблений зьпст поняття пв1дпов1дальн1сть" у взасшдп людини I техшкк; в1дпов1дальность у даному випадку розглядаеть-ся як певна мгра едностх лидини I техшкк;

- визначена сутшсть, структура техн!чного творения I зм!с- ' ту в1дпов1дальност1 лидини на окремих етапах цього процесу, вид!леш принципи в{дпов1дальност1 людини в техшчно?лу твореннг;

- виявлёш I проанал1зован1 принципи в1дпов1дального в1дно-шення до використання техн1ки: пр1оритету безпеки при викорис-танш техн1кн як найважлив1Шого елементу якост1 киття 1 соц1аль-ного прогресу; припустимогс риску; щй сритету сощального ефекту перед економгчним; компром1су пом1к поколгннями; доступност1 та вгдкритост! 1нфор1.;ацп ; глобального п1дходу до вироблення стратег!? функц!онування техшкк;

- обгрунтован1 соц1альн! фактори.як! детермТнують в1длорддяль-не використання техшкг як фактору сощального прогресу, а саме

- посилення активное« деркави при проведенн! науково-техн1чно1 пел¿тики; впровадаення нових стереот1ш!в виробничоГ ! спожив-чоГ повед1нки; здолання надм!рного г!гантизму вкробництва; збереженкя випереджаючого розиитку фундаментальнкх дослгдже.нь, здатш.еть розкрити шляхи зниження рискоемкост1 за рахунок переходу до якхсно нових технолог!й.

Теоретична ! ггракткчнз значим!сть досл!дження полягас в тому, що одержан! результати можуть бути використан!:

- з метою найб!льш глибокого теоретичного анал1зу процес!в створення ново! техшки I технолог^, перспектив розвитку науко-во—техшчного прогресу;

- при розробщ та реал!зац!У програм науково-техн!чного розвитку рег!он!в, галузей, п!дприемства;

- з метою поглиблення нормативких курс!в ф1лософп", зокрема тем: "Природа як об'ект ф1лософського анализу", "Наука", "Проблема людкни в ф!лософ11", "Сусшльство як система, що розвиваеться";

- для читання. спецкурсу "Взаемод!я людини I техшки" у тех-н!яних вузах.

Аггообац'гя пезультатгв аосл!ляення. Основн! положения робота викладались у виступах на всесоязн!й науков!й кснференц!г "Бататом1рн1сть людини як проблема ф!лософ!1 * науки" /Рудний, Казахстан, верасень 1991 р./, всесоюзных ф!лософських читаннях молсдих Ече:п:х /Москва, 1090/, обласн!Я наукоЕО-прзктичнгй кон-ференцН "Виховний потенц1ал трудового иолективу I дляхи його п!дв:гдення" /Запорггося, 1991/, науковгП конференцгТ викладеч!в ! аспIрант 1з З.ЦУ /Запор!гяя, 1992, 1593/.

Полсяекня, цо висуваються та сбгрунтовувться в дпсертац!:, обговоравалнсь на теоретичшк сем!нарах кгфэдри ф!лссофП ! со-ц!олог!Г Запоргзького университету.

Основы! результата пикладен! у 4 наукон:пс публпсац!ях. Структура днсертащПного .досл!;пеннз обусловлена дорлпдхщь-ними задачами I складаатъся з вступу, трьох роздЬпв, еаклгчен-ня 1 списку осноено! використакоГ л!таратури.

СТРУКТУРА I 2ПСТ ДИСЕРТЛШ У вступг обгрунтозувться актуольн!сть досл^длссння, ейклада-пться його мета" [ задач!, впса!тлюгться ступ'нь розробленост! лроблгми, розкрнвзвться наукога новизна, тсоратпчне I лрактичке значения досл!дяекня.

У перясму г.оздгл! - "Ме-годолог^та! основа досл!д?.ення з!д-пов!дальност! у взазмодП ляжнн ! техн!ки" - обгрунтовуютъся метсдолог!чн! основи соц1ально-ф1лоссфсьяого анал!зу феномену в£дшз1дальност! у взаемод!? людини ! технЬш.

!|!етодолог!чною основою даного досл1дл:ення були принципи д1алектично? сдаост! теорГх ! практики, пршяапи сдност! 1ндив1-дуального с сонгтьного, принцип соц!адьного детерм!шзму, принцип зоебЫност; , нринщп !сторизму. Автор виходить !з дхалех-'тико-матер!ал1сг;.чаг. , . -.=-!! г ■.■г.тлг*. соя!альних фжоиен^в як лядина ! техн! ;.игкй:и:л IX т>зазмодП нп протяз! вехе! лвась-ко! !сторп:; д!алектико-на'гер1ал1ст::чко1 конпепиГ! свобода I не-обх!дност! в соц!альнИ1 реальност! ! в технпшему кснструюсанш; конкретно-!сторичного гпдхеду до в1дпов!залькост: як едшех з, форм ¡снувакня зв'язку I взаекно? залежност! лздхна I сусп1льства.

Перетворення середовища, прнроди, само! людини £ людського суспьчьства лепить в основ! резвитку культури I цив1л!зац!1. Техн1ка з моменту сеого виникнення е унхкальним засобом такого перетрорення. 3 цьому фтлософська суть техшки, II культурна по-

о

кликаннл.

Отас, е тлеть лшдини х техшки, ¡Ех взаемод!я на всьоыу пляху 1сторичнйго прогресу виступае як законом1рн! сть сусп!льно-го розвитку. В!дпов!дальн{сть лвдики в пронес! ще! взаемодП проявляе себе як мIра едност1 лвдини 1 техшки. Порупення к!ри п!е'1 едностх, однобокий г неконтрольований розвмтох техносфери виявляеться в послабхенш в1д~окД£альност1, ко призводкть до катастрофлчких насл!дк!в.

При ансл1з! Б1длов1дальностг у взасмод!! людини 1 техшга Е0сл1пдуються так! клгочов! попяття як техшка, в1дпов1дальшсть, взаеыод1я "лэдпна - техн1ка".

Еудь-як1 спроби визначення техшки, заллзаочись кориснкки, не можуть в!добразити вичерпно природу техшки. Причини пього м!стяться у вичерпкост! самих мозигавостей техн!ки ! зглбкостей лвдини по створенка техшки. Тому ваялнво вид1лити фундаментальна, суттевг характеристики техники. Такими будуть: прирооио-сощалька подв1йшсть техники, власти в гсть техшки бути штучно перетвореними фрагментами природи; эм1нювати залученI у при-родну дтяльшсть речовши 1 процеси природи; властив!сть бути ун!версальним засобом перетворення самоТ людики : лцдського сус-п^ьства з метол задоволення лзэдських потреб; п}двицувати ефек-тивнгсть трудово! д1ял1ност! ледини; впливати на г.;атер1альш умови I. соц!альке буття людини, Гт духовний св1т.

Для подолакня односторонностг в розумхнш техн!ки вона роз- ■ глядаеться автором як система, основнмж елемзнтами якоУ будуть: техн1чн1 засобк, технолог1чний провес, алгоритм д!Г лэдкни по II викоркстангсэ у певких умовах г шлях. Останзнй елемент вка-зус на те, що людина Ее тгльки творець те:ш1кт а й невгд'сннкГ-II компонент.

Техн1чне ТЕорення неио-^иБе без в1дпоз!дального шдходу суб'екта до конструшання I впкоркстання тзхшко-технолог1чнкх засоб1в.

В1дпсз|яальшсть с сошально-ф1лософська категор1я, яка в1добралае взаемовгдносини сусшльством 1 особист:1ств I вирапае 1сторично конкретш;й характер взаекнкх обов'язк1в, ¡цо реал1зуються в Чх -ткттед1яльност1.

В1длов1дальн1сть виникае як результат эд1йснення необх!д-ного I надежного при в1дносно вольному вибор1 плях!в I засоб!в IX реал1зац!1.

ВтдповЕдальн!сть y c'cpi взасмод!j лвдики i техшки ризна-часться як Mipa едност! них протилежностеЯ, як законом!рний результат взссу.од1у яядкни i TexHiKK.

Для г?себ1чного категор1зльного акал1зу поняття "bî,tjiobîдальность" автор у лераоку роздШ розглядас гносеслог1чн;!!\ соц1оло-гКгниЯ i со121ально-пс;1холог!чкий гспекти 'в!япов1дальност1 лвди-Hîî у ззаскод!! з техников.

Лвдська д1яльн1сть тим сирпа, чим б!льпе 1 глибзе Бона cntpnasae з 1сторичноз необх!дн!ста. У цьс:лу зкаходить скос з;.:1стсгке вкрсяекня i Е1дпов1дальн1Сть: в она завили 1сторично конкретна, обновлена певкг.д) вкмогами, цо вкступають у риглядг согНальних задач, ÎHTepecÏB, !деал1в, шнностей, нор!.;, установок t т.п. Осгальки Еиб1р когУШЕоетей p.iï зипливас з зктивност! суб'екту, ступ1нь його особистоТ впшов1дальпост1 визначаеться напрякком î сошальними насл$дка!л1 Яого дгяльностг. Напряуок UÏGÏ дгяльностг вибирзеться добровхльно пляхом Biдпов$дального прийняття ршення. У иьо.'.-у с.'-ислг э!дпов1.тальн! сть вкступас як ripa свободи. Людино-техн!к володте свободою eoAï, яка виражз-еться у 1пленапрарлен!г; активности, t внасл1док пього зона вгдло-вгдальна.

Сошальни:» аспект дослгдзекня'вг ддовгдальностг людана - техника передбзчас Еиявлення г.: i спя i значения ïî у систем! сусп!ль-них ярич i в1днозень._

Взгстаа ~ are.-ffli с?ь 1ндирлД1в з кеобхгдш *.тю icHye у С'удь-як1й соп12льн1Г' -":п1льност1 як в1дкояення в!дпов1дальнох залеж-hcctî. Взасмод!.! ЯГТ<?" f v-^îbictb вибору д11 визначзють проблему в1лпор},дал:..^>л;..

В1дяов!".с-.: ..чгсть мае ссцгальну функшэ р-ггул.тцп повед1нки $пд1!в1пу зггдно з налеиккм, uïhhkm для сусп1льстга в ni лег/. Але так як зв'язок рссбкстсстей i суспЬчьства с сзасмним, взгено-обугевленж, поняття "в1дпов1дальшсть" сб'сднуе дв! фор.и, два piàmix вида в1дпов1дальност1: 1.Вгдпов1дальн!сть як реампя /система вгдпов!дей/ суспгльства на поведшку гндивгда /сусп1ль-на в1дпсв1дальн!сть/; 2.В1дпов1дальшсть як система в1дпов1дей 1Няив1да,оссбистост{ на'вк/оги сусп!льства /особиста вгдпозгдаль-

н£ ctb/. .

Ссшально-психолог^чкий аспект в!дпов1дальност1 був исторично першим i довгай час единим регулятором яодсько? д}яльностг у сферг створекня та викорнстання техшки. Як В1дн0аення i яклеть ocoûhctoctï в1дпов1дальн1сть поклнкаеться до яиття iiîte—

ресг.ми I потребами люпей. Бона е результатом субъективного в!д-Сиття у с г ¡помост! Ыдия^ду об'ективно'1 системи колектиЕ.чкх, / групових вгдноаень, потреб.

Зиконуячи гпзнавальну, оц!кя.очу ! регулятивну функц!!, в!;шов!лальн!сть виступае як едшсть I/ регионального, 2/ вольо-вого та 3/ еволвц1йного момент1в.

В1яповгдальнхсть як внутр!аня як!сть особнстост! людини -техн1ка - складне у структурном!' с!днопзнн1 яви^е. Воно вбираз ю себе так! складов! як усв!дсмлення необхгдност! Д1яти в!дпо-рлпно по обумовлених вкмог с норм як сошальнкх цЬшостей; самоопЬша I самозв!т, усв!домлення свое? социально? шнкост! 1 суспгльно'/ рол!; передбачення насл1дк!в Еибору, рг^ень ! дгй; :<ритичн!сть 1 пост1Г'КИй контроль за сво?ми глями, врахування IX насл1дк!в для ггаих людей, прагнзння ло самозд1йснення, реа-лгзацП' себе в об'ектипному св!т!; гэтовн!сть в1дпов4дати за сво'1 глУ; соц1ально-в&дпов1длльну д!яльн!еть.

Дисертант розглядае об'ектпвниГ: : суб'ективнпй зм!ст в!д-погЛдальност! творця I користувача технЬ'.п.

Автор рсзр!зняз в!дпов!дальн1сть, яка об'ективно вит(кас з характеру эд!йснених лядиною д!й, ! эдатнгстъ прийняти на себе в!дпов!дальн!сть.

Внходячи з ргзннх аспект!в д(яльност! людкни поствсренга) ! використанки техн!ки, при анал!з! в!дповсдальност! лздини -техн!ха, автор вид!ляг так! види П: 11 причинну уЫдпоз!дольн!сть за лIу /або беэд!яльн!сть/; 2/ в!дпов!дальн!сть в силу обов'яз-к!в; 3/ в1дпов!дальн!сть за виксниння задач! або соц!альноТ рол!; 4/ в!дпов!дальн(сть за здатн!сть ейконусати задач! або рол!; Ь/ п!дзв!тна в!дпов(дальн!сть /орган(зацШш/.

Суттыв! властивост! досл!яжуваного явпща иояуть виникнути 1 бути Еизнаними т!льки у взаёмодгУ з !найми об'сктамн. Тому вииченкя вiг.поеiдальностi у пзасмотиТ ладини ! техн!ки наблизить розум!ння сутност! взасмод[вчих сторгн. П!д взазмод!ею дисертант розумгс еллив р1зних об'ект!в один на одного, ix ззаемну обумов-лен!сть, зм!ну стану, взаемоперех!д, а також породлення одним об»актом другого. •

Пронес ЕзгемопП лодини ! тсхшки е одн!ею з йорм дгяльнос-т! ¡подкни, а саме матергально-перетворккчо'г ¿ияльностк

Сутта матер:ально-перотзорспчоУ Д1яльнсст1 е д!алектична

едшсть двох УУ складових - техшчног'о творения I викоркстБН-ня, експлуа таиГУ техшки. Створення 1 використання техшки -сдиний взаемозв'язуючий пропес. Юнцевим етапом створення техш-ки е ГУ виготовлення, ггроцес виробництва, об'ектквац1я нафтен:;?: ¡¡лей винахшнтив I конструктор!в. Процес виробниптва с провесом використячня, експлуатащУ виготовленоУ ранте техшкя. Таким чином вгдбувазться Д1алекткчне заперечення староУ техкгки новою, але стара техшка с основою, необхгдною умовою пояек новоУ техшки.

Створення I використання техшки - суть два моменти единоУ цглепслагаючоУ, матергально перетворюючоУ д!яльностг. Розполгл .Ух кокливий ?{лы-ги в анал1ткчнсму плаш I служить для виявлен-ня сут1 I специфШ! вгдповпдальност! людини ка р!зних етапах пропесу взаемоя1У людинк 1 техники.

Другий гозе^л дисертацЦ '!В1дпов1дальшсть у техшчно;.;у творенш" присЕячекий виявлению сутност!, структури, принишпв вгдпов1лальност1 людини у створенш техшки. Для цього автор анал1зуе саме техшчне творения, Кого сутшсть 1 структуру.

Сутшсть техшчного творения автор розглядае; аналгзуючк 1И2энерну працэ, пггенерно-техшчну прага; гкяенерну дгяльнгсть; техшчну, науково-техшчиу д{яльшсть; техшчну, науково-техшчну творч!сть.

Використовувчи поняття "техшчне творе-мя", автор в1дзначае, що воно мае б!лыз сирокий по обсягу змхет, шж гняенерна праця або техшчна дгяльшеть. Процес творения техники не охоплюсться поенгстю поняттям "науково-техшчна творчгсть".

В пей пропес вплетен! г наукова прагш, I 1няенерна, 1 кон-кретш види предметно-ь:атер1альноУ вифор.говуючоУ прап1. В ньому е I творч1 моменти, I тиратгування створеного рашше.

Техшчне творения дисертант визначас як дгяльшеть, спрямо-вану на розробку, конструювання I Еиготовлення техн!ко-техноло-Г1чних засобгв. Технгчне творения е особлива, специфична форма прояву взасмозв'язку людина - техшка. Слепи$1ка УУ полягаб в тому, цо у процес! реалхзашУ шеУ форми взаемод1У людини } техники створюсться нова техшко-матергальиа основа техшчного I сошального прогресу. ,

В основ: розвитку техшчного творения л ежить протир1ччя шж. суспгльною потреббю I немсжлив1стю задовольнити II {снувчкми техш ко-технолог1чними засобами.

Досл1д.т.сння проблема в!дпов!дальностi лодини у техн!чному творенн! з nco6xthhícto ставить проблему вивчекня генезису тех-н!чного творения.

На поглкд автора, техн!чне творения е д!яльшсть 3Í ствэрен-ня iнструментального механ!зму практичного перетворення прпроди i cycnb4bH0-icTcpi!4H0T д:яльност{, е нев!д'емним елементом су-сп!льног прац! з самих ранн!х eTantB його розвитку. Будь-який • вит трудового процесу вбирае до себе виготовлення або викорис-тання створеного ран!ие знаряддя прац!, технолог!чного способу виробництва'. I якцо на перпих етапах сусп!льного виробництва в рол! осташпх виступали в основному природн! органи ллдини або пре.омети природи, що не Еимагали значноУ переробки природних форм, то з ускладненням сусп!льного виробництва зб!льаусться частка, масштаб штучно створених засоб!в, зростас Ух складн!сть, функц!ональне р!зноман!ття. У зародку, нерозвинен!й форм! тех-н!чне творения присутне в трудовой д!яльност! nepEtcHoi людини, розвиваючись I збагачуючись разом з íí становлениям. Техн!чне творения с перопумовою I моментом будь-якого виду сусп1льно'1 прац!, I в той же час виступае результатом його розвитку.

• Автор розглядас процес техн!чного творения, яке складаеться з етап!в: ¡.Наукове досл!дяення; 2. Еинах!дництво; 3. Проекту-ваиня; 4. Конструювання; 5. Технолог!чна п!дготовка виробництва; 6. Виготовлення.

Надал! автор анпл!гм зм!ст в!дпов!дальност! людини - тех-HÍKa на кожному з перел1чених етап!в техн!чного творения. Дисер-тант вид!ляс наступи! принципи в!дпов!дальност! у техн!чиому творенн!:

а/ Неоднакова м!ра в!дпов!далыюст! людини-техн!ка на р!з-них етапах техн!чного творения: зростання на порядок вище в!д-пов!дальност! в Mipy наближення техн!чного творения до лог!чно-го кЬшя - сксплуатац!? техн!ки ! технолог!'!.

б/ Вир^ольне слово у прийнятт! р!шень по техн!чному творению повинно належати не адм!н!страторам, не пол!тикам, а вченим ! незалежним екпертам. Це потребуе розробки розвинутого механизму незалежноУ експертизи.

Автор робить висиовок про необх!дн!сть розробки етичних норм, п!нностей та !дей,що визначають гуман!тарну ор!ентаи!ю техн!чного творения. Принципи в!дпов!дальност1 у сфер! техн!ч-ного творения повиюп допомогти техн!кам вийти за меж! Ух сугубо Црофес!йноУ етики ! спонукати до активно! громадськоУ д!яльност!

i позшцГ, щоб внести вклад по загальних зусиль по виршеннк назрглнх ссщальнкх проблем.

Потр!бна=.наукова проробка комплексу правових норм поперед-куЕального характеру, цо торкаються впливу техн!ко-техногог1ч-них 3aco6ÍB на навколишне середовище, системи правових наказi-p у в!дноиенш в!плов!дальност! творщв i користувач!Е техники, системи мониторинга та контролю за створенням i використанням складних 1нженерних споруд.

У-третьему розл1л! "В!дпов!дальне вккористання технпга як фактор сошального розвитку" автор обгрунтовуе i формулес принцип« в(дпоз1дальност1 лидини на еташ використування техн!ки.

Найваиливгшим принципом вгдпошдального викорястання тех-шки е принцип безумОЕНОГо пргоритету безпеки при використанш технеки як найванливгаюго елементу якостг ниття i социального прогресу. Цей принцип як голоений ор1ентир розвитку повинен пе-редбачатися насамперед правовою пол!тиков дерзави ! мгянародно-го товариства. Ргвень безпеки вгябиЕаеться практгтено на bcíx показниках якост1 яиття /тривал1сть киття, стан здоров&я, генофонд, збереження природного середоЕища, матер!альних благ i т.д./ i е його наГ'Баялив1ри.! елементом. Оскоьки все б1льша частина населения еиходить з системи сощальних цгнностей, п;о пропонуе .. безумовний пр1оритет збереяения здоров'я лвдини над iгсзнми еле-ментами hkoctí киття, .виникае потреба гаранту вказоного npiopu-тету, Poro конституввання цивШзованкми державами. Другим принципом вгдпов1дального в1дношення до використання texhíки, на погляд автора, е принцип припустимого ризику. Bíh покликаний у кган1й конкретшй ciiTyanií визначити нижио припустиму мету безпеки i верхнэ меяу ризику. Коректнгсть подгбних З1ставлень найчаст1ие Еиклн.-'ае cyMHÍB, i тому при .практичному використанн! вони потребуйте г о, " "запасу míuhoct!". Наприклад,

на cchobí вка,?.-чюго принципу дьлкими доелгдниками пропонуеться, щоб ризик ново? технолог!? був, принайми!, у 10 pa3ÍB менае, н1ж д!ечих.

В1дпов!дальне вгднолення до використання техн!ки грунтугть-ся i на принцип! несумгрностг економ!чного, соц!ального ефект!в та безуковнему ггр!оритет1 останнього.

Соцгальна ефектившеть в!дбивае як1сть будь-якого процесу в аспект! соцгально? спрямованост! i значущост!. Бона не меже бути повн!стг> виражена в яких-небудь натуральних показниках, по-д!бно економ!чн!й ефективност! матер!ального виробництва. 3míct

сопельного е^екту сбумовленнй шшюстями i Идеалами суспьчьства, Poro матергальними можливостями. Трапиц:йноэ ошнксю соцгальноТ , eíeKTHPHOCTÍ технгки е прямнй п!драхунск лапе!!, цо"виэволяаться" в результат' освоения нових техшко-техкологитких засоб!в. Такий nir.xi,n rae не в!д6игае реального суспглько корисного ефекту ви-користання техн!га. Мета ейективного Еикористання техмки моститься сьогодн! не ск^льки в замЬи лидкнк техникою, ст!льки у п!дко-ренн! с.кладних техшко-технологгчних засобгв лидп.Ч!, тобто у стгюпеннг таких умов для продуктивно! дгяльност! лмдини, як! дозволять з на{;б1лыло» погнотоя розкрити :;ого теорч! мояливост!.

В основ! такого принципу в i дно свального в'днсзення ао техники як KCKipoMÍc М1ж покол!нням/ леуить уява про те, гдо безпе-vn наших дгтеГ; та снук!в дорожчс сьогсденних благ. Ефектявнгсть гитрат на тсхногенну i природну бепг.еку повинна сути тем кяде, ЧК1! ? Ci.tb'üii» uipl ui нитрата сярп-.овпн! ua зах*лст hiTepecin маГбутнсх покол!нь. Такий ni ¡ata риаравдовус, нг,пр;!клаг., скоро-чення спо.-хивання глтчкзнянпх прнродких ресурс!я, а такса xíkbí-дшп»> еколог!чно небезпечних вкробьиптв.

На основ! принципу поступнос:: í в1дкритост! iaíop::ciíiх кесбх1дио прикати решения про бу:!ьництво технолсг!чко небезпечних oC'sktíb. Ерахування сусп!лького погляпу при прпйнятт! таких р1аекь необхгдн!. СприРняття ллдино--) т!еТ чи Uncí небеолеки заложить не тьчьки в1д тяжхост! 04i купаних насл'ь-тв, о ¡1 bíü ступен! foro т^ору.ованост! про исагьне положения спрц» t доргр'я г.о одеру.яно/ !н,формац!i.

В&тслкякк е i принцип глобального подходу при розсобц! стратег i í бозпечного функц!онування техшки. Ризикснасичена ци«!л!-зац!я диктуо необх!дн!сть позбавленкл э!д тактики рег!онально-листшпл!парного досл!дкення проблем беяпеки г потребус перейти до бгльп яиттездатного напряму думок i д!яльнос?! - до концепц!}' системно-сощокультурного ана л i я у глобальних питань !снування самого нкття на планет!. Цсй висновок пов'язпний з все б!льи реальнкм еколог1чним зубож!ннпм середог'/ца ииттк .тадини, що в результат! виводить на проблему мохливост! виг-кивания ладики як б!олог!чного виду.

Eiano3Íдальне гикористлння ?ехн;кп псрея&отав розробку стра-тегг'/ безпечнсУ взаемодП ладшгл i техники. В П основу повинна бути пок.-'здена ::оннепц!я "ненульового рнзику", тобто признания недосяжностг абсолютно! безпеки. Кснцешпл "ненульового ри-

зкку" потребуй нэ тгльки вивчення фак'тор1в та дкерел пглв^ено-го ризику; але Г; перепбачекня ходу под!К, ошнки насл!лк1в азарт}1.. Знапчи !.ковIр.ч!сть таких апергй та оч!кувану величину втрат, могг.да запобхгтп у ряд! випадьчв вакккм катастрофам, знаходяч:: альтернативн! техп!чн1 р!сеннд , послабити :х сили ! перелбачпти ебектквниЕ ко;.:пенсац!йний мехсшз'м.

Виходячи з концепцГ: "ненульового ризику" кокливо вичленик: наступи! умоси безпечнэ: взаекод:: люднни I технхки на сучасноку етап:;■

- заг.обггэкня причина;' виникнсння катастроф а к до самог вгдкови в!д продукт!' кебезпечннх виробниптв, закриттл авар!й-•нкх об'скт1в;

- гапобггдккя Екниккеккз кадзЕичаРких ситуац!й у вкладку, коли кемотливо усунути прытки катастроф /буд! еництбо/ захисних споруд, даг.б, створення п!лзе'<ноУ економпси, завчасна евакуац!я населения/;

- пом'якленкя насл1дк!в. технолог г чних катастроф, зд!йснен-ня стабШзап! йних та компенсащйних заход!в.

Кер!ЕНицтво взае;.:одгея людини ! технгки з метою досягнення IX гармснгг у безпечного фуккц!онування на сучасному етап! потре-буз поступового подолакня наяшрного гхгантизку виробнкитва, вгд-говк в!д прхорктету еколог!чк:к показнктпв на шкоду сошальнкм, зберегення виперздтаючого розЕитку фундамзнтальних дослгдкень, здатних розкрмти пляхи зникення ризикозмкост! за рахунок переходу до.як!сно нових технолог!й, впровадження нових'стереотип!в виробнкчоь ! спокивчо: безпечног повсд!нки переносу центра ваги у технолог!чн!й стратег!: з продуцирувзння все бЬчьпоГ к!лькост1 енергГ:" для потреб виробництва на енергозберезкення, а такох з необх1дн1стю потребуе за-р1зноман!тних господарських систем актиетост: держави при проведенн! науково-техшчног пол!тики в гнтересах всього сусп!льс?ва.

В заклпченн! п!дводяться тдсумки проведеного досл!дження, формулюються основи! теоретичн: ! практичн! висновки, викладають-ся пропозищУ, спрдаоваш на удосконалення науково-техшчНоУ полхтики ! д1яльност! сусп!льства.

Список

основних публ1кап!й з теш гшсертацгУ: I. Гуманистические ориентиры технического конструирования

Воспитательный потенциал трудового коллектива и пути его повышения: Тезисы научно-практической конференция. - Запорожье, Запорожский госуниверситет, 1921. - С.40-41.

2. Взаимодействие человека и техники: проблема ответственности //Многомерность человека как проблема философии и науки: Тезисы докладов Всесоюзной научно!» конференции /П-12 сентября 19Э1 г./ - Рудный, 1991. - С. 53-54.

3. *илосо4ское осмысление взаимодействия человека и техники //Научная конференция преподавателей и студентов Запорожского госуйиЕерситета: Тезисы. - Запорожье,1992. - С.12-13.

4. Методологические проблемы исследования взаимодействия человека и техники. - Запорожье,1991. - 14 с. //философские науки. - 1991. - )1 II /в ИНИОН АН СССР Г- 4477Б от I6.0G.9I г./. /В соавторстве с Кривегой Л.Д./.