автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Я.П. Новицкий в общественной и научной жизни Екатеринославской губернии (последняя четверть XIX - первая четвертьXX в).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Я.П. Новицкий в общественной и научной жизни Екатеринославской губернии (последняя четверть XIX - первая четвертьXX в)."

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БРОВКО Боряс Лркадійович

Я.П.НОВИЦЬКИЙ В ГРОМАДСЬКОМУ І НАУКОВОМУ ЖИТТІ КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (остання чверть XIX - перша чверть XX ст.)

07.00.01 - історія України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Запоріжжя - 1997

Дисертацією е рукопис

Робота виконана в Запорізькому державному університеті Міністерства освіти України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Карагодін Анатолій Іванович , завідуючий кафедрою історичного краєзнавства Запорізького державного університету

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Іваненко Валентин Васильович, завідуючий кафедрою російської історії Дніпропетровського державного уиіисрсиїсісіу

кандидат історичних наук Абросшшма Світлана Вікторівна, завидуюча архівним сектором відділу фондів Дніпропетровського історичного музею

Провідна установа: Донецький державний університет Міністерства освіти України, кафедра історії України

Захист відбудеться "Ль" ____ 1997 р.

о /у годині на засіданні спенїйшнмної вченої ради К 08.04.03 в Запорізькому державному університеті (адреса: 330600,

».Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корн.У, акт. зал).

З дисертацією можи ознайомитись у науковій бібліотеці Запорізького державного університету за адресою: 330600,

м.Запоріжжя, вул.Жуковського, 66, кори.ІІ.

Автореферат розісланий 1997 р.

Вчений секретар у*-) /у.

спеціалізованої вченої раднГ (|(1ь «^^¿¿¿ілТимчєнко С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження визначається підвищенним останнім часом інтересом до біографістики, необхідністю вивчення громадської і наукової діяльності вчених, які впливали на життя сіл, міст і навіть цілих регіонів, а також, накопичуючи фактичний матеріал, готували родючий грунт для наступних поколінь дослідників. Серед таких вчених останню! чверті XIX - першої чверті XX ст. в Катеринославській губернії відзначався Яків Павлович Новицький, відомий етнограф, історик, фольклорист, археолог, краєзнавець, статистик, природознавець і педагог, котрого професор Харківського університету, член-кореспондент Петербурзької АН, дійсний член АН України М.Ф.Сумнов ще у 1905 р. назвав "самым крупным вкладчиком Юго-Западного Отдела Географического общества и Харьковского историкофилологического общества"1, а відомий історик й історіограф В.Дорошенко в 1925 р. - "Нестором української етнографії"2.

Наше звернення до Я.П.Новицького зумовлене не лише вкрай недостатньою дослідженістю в історичній науці його особи, громадської та наукової діяльності, а й тим, що зараз спостерігається жвавий інтерес до проблем ролі суб'єкту наукової творчості, його внеску в громадські та наукові процеси регіону, де він жив.

Нарешті громадська і наукова діяльність Новицького як іс-торика-краезнавця, етнографа і фольклориста заслуговує спеціального дослідження, котре дозволить простежити життєвий шлях вченого, розкрита його внесок в громадські й наукові процеси життя Катеринославської губернії, визначити зроблений ним внесок у вивчення історії та культури Катеринослав-щини і її складової - Запорозького краю.

1 Сумцов Н.Ф. Об этнографическом изучении Екатершюславскоп губернии Ц Сборник статей Екатеринославского научного общества по гаучетпо края.- Екагеринослав: Типография Губернского Земства, 1905.-

С.7.

3 Дорошенко В. Я.П.Новидышя //Украша.- 1925,- Кн,б.-С.183.

Стан наукової розробки проблеми. Спеціальні« узагальнюючих праць з даної теми немає, проте деякі її аспекти порушувались у дослідженнях вчених. Дехто з науковців у своїх роботах так чи інакше торкався певних представників знатного роду Новицьких, саме з якого і походив Я.П.Новицький. Серед таких вчених виділимо грунтовну статтю М.Стороженка1 , в якій дослідник найбільш повно розкрив біографію охочекомон-ного полковника І.Ф.Новицького.

Інша низка праць про родовід Новицьких стосується охо-чекомонного полковника, одного із перших етнографів Сибіру Г.І.Новіщького. Передусім це передмова Л.Майкова до роботи самого Григорія Ілліча "Краткое описание о народе остяцком, сочиненное Гр.Новищшм в 1715 г."2.

Питаннями, що пов’язані з громадсько-культурною діяльністю Я.П.Новицького, його впливом на наукові процеси у Кате-ринославщині, дослідники майже не займались. За життя Я.П.Новицького досліджували його творчість лише деякі фахівці (що обумовлювалось недостатнім інтересом з боку науковців до друкованих праць вченого), з яких виділемо М.Ф.Сумцова3. Після смерті Новицькош такс становище мало чим змінилось. Останнім часом інтерес до виданих праць Якова Павловича значно пожвавився. Все частіше сучасні дослідники минулого Запорожжя присвячують свої доповіді на наукових конференціях як постаті самого Новицького, так і його творчості, а деякі

1 Сгорохеїіко Н. Охочекомошши полковник Илья Федорович Новицкий // Киевская счаршы,- 1885,- С.431-457.

■ Новицкий Г.И. Краткое описание о народе остяцком, сочиненное Гр.ІІошцккм в 1715 г.- С.-Пб.: Сиб. общество любителей древней

письменности, 1884.- 104 с.

Сумцов М.Ф. Малюнки з життя українського слова // Сборшш Харьковского историко-филологического общества в память ироф. Е.К.Редиш.- Харків: "Печатне діло", 1910 - Т.ХІХ.-С. 43-116; Современная малорусская этнография,- К.: Изд. ред. журнала "Киевская старина", 1893.-Ч.І.- С. 34-129; Об этнографическом изучении Екатерииославской губернии // Сборник статей Екатеринославского Научного Общества.- Екатеринослав: Типография Губернского Земства, 1905.- С.3-10.

з

з конференцій навіть проводяться на честь вченого і носять його ім'я1 .

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає науковому напряму кафедри історичною краєзнавства історичного факультету Запорізького держуніверситету — “Історія Запорізького краю з найдавніших часів до 1917 року”. Водночас дисертація с складовою частішою другої теми згаданої кафедри “Історія Запорізького краго 1770-1917 років”, яка досліджується з 1991 року. Матеріали дисертації увійдуть до однойменної хрестоматії (“Історія Запорізького краю 1770-1917 років”), що готується кафедрою до видання найближчим часом.

Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб визначиш роль Я.П.Новицького в громадському і науковому житті Катеринославської губернії останньої чверті XIX - першої чверті XX ст., лати характеристику внеску вченого в дослідження історії та культури Запорозького краю. Відповідно поставленій мсті у дисертації вирішуються такі дослідницькі завдання:

1. Розкріпи напрямки і суть діяльності Я.П.Новицького в громадському житті Запорозького регіону і в цілому Катеринославської губернії останньої чверті XIX - пертої чверті XX ст.

1 Ульяновський В.1. Я.П.Новицькіш - дослідник Запорожжя // Матеріали першої республіканської науково-практичної конференції "Проблеми історії Запорозького козацтва в сучасній історичнім науці та музейній тірактині".-Дпілропетровськ, 1990,- С. 71-76; Бровко Л.С., Бровко Б.Л. Исследовательские основи краеведчсскпх трудов Я.П.Новицкого // Запорожжя в історії та культурі. Тези доповідей і повідомлень республіканської наукової конференції.- Запоріжжя, 1991,- С.29-30.; Бровко А.С., Бровко Б.Л. Культурно-познавателигое значетге исторнко-зтігоірафическнх робог ЯЛІ.Новинкою // Регіональна наукова конференція "Культура Придніпровського регіону в контексті загальноукраїнської культури".- Дніпропетровськ, 1991.- С.26-28; Мартиненко ІО.С. Внесок Я.П.Новицького в етнографічні дослідження Запоріжжя; Саєнко В.М. Ремінісценції основного індоєвропейського міфу в фольклорних записах Я.П.Новицького; Ігаїшікова JI. Тема руйнувати Сілі в історичних піснях, записаних Я.П.Новицькіга // Етнографічні досліджеіпія Південної Україїш. Збірник науковій праць Всеукраїпської ювілейної конференції, присвячений 145-ртю з дня народження Я.П.Новнцького. - Запоріжжя,

1992.- С.6-9.

через аналіз життєвого і творчого шляху вченого, зв’язків з сучасними йому науковцями та громадськими діячами.

2. Визначити місце Новицького у вітчизняному’ краєзнавстві останньої чверті XIX - першої чверті XX ст. та значення його наукової діяльності для розвитку суспільних наук в регіоні.

3. Визначите внесок вченого в дослідження історії Катеринославської губернії. Дати характеристику методики пошукової роботи Новицького, його джерельної бази.

4. З’ясувати, як Новицький сприяв розвиткові культури на Катеринославщині; з ким із видатних діячів культури України й Росії він спілкувався.

5. Докладно розглянути історіографію піднятої теми та дати власну оцінку найважливіших дослідницьких робіт, які неї стосуються.

У відповідності з метою та завданнями дисертації методологічною основою дослідження обрані діалектичні принципи пізнання історичної дійсності - історизму, багатофакторності, всебічності та об'єктивності пізнання. Вони передбачають комплексний аналіз громадської і наукової діяльності Я.П.Новицького.

Хронологічні рамки роботи охоплюють останню чверть XIX - першу чверть XX ст., що обумовлюється періодом, на який припадає найбільш активна громадська і наукова діяльність Я.П.Новицького в Катеринославській губернії.

Об’єкт дослідження складає комплекс джерел про громадську, педагогічну, пошукову, організаційну та науково-дослідницьку діяльність Новицького по етнографічному й історичному вивченню минулого Катеринославської губернії. Предметом дослідження є визначення вкладу Новицького в громадське і наукове життя Катеринославської губернії в контексті історії України останньої чверті XIX - першої чверті XX ст.

Наукова новизна одержаних в дисертації результатів полягає в тому, що в ній вперше зроблене комплексне дослідження громадської і наукової діяльності Я.П.Новицького у Катеринославській губернії через аналіз його життєвого і творчого шляху. Висвітлено внесок вченого в громадські процеси регіону, де він жив і працював. Також зроблена спроба визначити місце Нови-

цького серед науковців Катеринославіцшш і в пі лому України з окресленням кола його творчих зв'язків.

В дисертації розкривається доробок вченого у фольклористиці, етноірафії, історичному краєзнавстві та допоміжних історичних дисциплінах; запропоновано періодизацію творчості, в основу якої покладено не тільки інтенсивність та напрямки його наукової праці, але і стан етнографії як науки на різних етапах її розвитку. Визначено шляхи сприяння Новицьким розвиткові культури в Катеринославській губернії.

Крім того, у цьому дослідженні вперше використано цілу низку раніше невідомих архівних документів та матеріалів.

Джерельну базу дисертаційного дослідження склали: 1)праці Новицького, що з'явились окремими виданнями; 2) різноманітні історико-фольклорно-етнографічпі джерела, надруковані у збірниках, на сторінках періодичних видань (газет, журналів, часописів та літописів); матеріали з особистого архіву Я.П.Новицького і утворені внаслідок його наукової діяльності; 3) матеріали із спогадів, щоденників ученого, автобіографій та других матеріалів з його особистого архіву, куди, окрім переписки з різними діячами науки, культури та представниками видавництв, увійшли чернетки досліджень власної генеалогії.

Відповідно запропонованому, поділу джерельну базу, таким чином, конкретно склали:

1) Опис історії м.Олександрійська1 , в якому вчений використав цілу низку документів, пізніше втрачених; легенди і оповідання про запорозькі й гайдамацькі скарби3 і "Народная память о Запорожье"3 , котрі Новицький згрупував і систематизував із попередніх видань за певною тематикою.

1 Новицкий Я. П. История г.Алексаилроиска Екатеринославской губернии в связи с историей возшштовепия крепостей Днепровской линии (1770-1806 г.).- Екатершюслав: Типография Губернского Земства, 1905.- 176 с.

Ношщкий Я. 1Т. Запорожские и гайдамацкие клады- Малорусския народньот предания, поверкя и рассказы, собранные в Екатершюславщиие. 1873-1906 г.- Александрове к: Тип.Б.Я.Штерн, 1908,- 76 с.

3 Новицкий Я.П. Народная память о Запорожье. Предания и рассказы, собранные в Екатеринославщипе. 1875-1905 г.- Екатершюслав: Типография Губернского Земства, 1911.- 116 с.

2) Дві праці вченого, присвячені легендарному острову Хортиці1 . Науково-популярний опис (від с.Софіївки до о.Мала Хортиця)2 , в якому Новицький найбільш яскраво виявив себе як етнограф. Дослідження старожитних повітів Катеринославської губернії (Новомосковського і Павлоградською)3 , де автор звернувся до вже надрукованих попередниками матеріалів. Опис кордонів Азовської губернії4, котрий Я.П.Новицький скопіював у 1889 р. з рукопису А.О.Скальковського. Архівні матеріали із Запорозького січеного архіву за 1770 і 1771 рр.5, передані Новицькому Скальковським і раніше використані вченим при написанні перших трьох глав "Истории г.Александровска". Підготовчі матеріали6 до написання історії м.Катеринослава, які сп ідчать про бажання Новицького описати історію всісї Катеринославської губернії з м.Катсринославом. Чорнові нотатки початку 20-х років XX ст.7 про історію м.Нікополя. Доповідна записка про охорону пам’ятників старожитносте» і природи Олександрівського, Маріупольського, Бердянського і Катерино-

' Поішцький Я.П. Острів Хортиця на Дніпрі // Народна пам'ять про козацгво.- Запорожье: "Иіпсрбук", 1991.- С.100-108; ІІовидький Я.П.

Острів Хортиця на Дніпрі // Запорожці до історії козацької культури.- К.: "Мистецтво", 1993.- С. 337-379.

2

Новицкий Я.ГІ. С берегов Днепра. (Очерки Запорожья). Путевые

записки и исследования // Сборник статей Екатеринославского научного общества по изучению края.- Екатериносдав: Типография Губернского Земства, 1905,- С. 11-205.

3 Новицкий Я.П. Старожитные уезды Екатерилославской губернии

Новомосковский н Лавлоградскнй // Сборшгк статей Екатерішославскою научного общества по изучению края.- Екатериносдав: Типография

Губернского Земства, 1905.- С. 206-226.

4 Новицкий Я.П. Описание границ и городов Азовской губернии // Летопись Екатерннославской Ученой Архивной Комиссии.- Вын.1.- 1904,-С.61-93.

5 Новицкий Я.П. Материалы для истории запорожских казаков. (Из запорожского сечевого архива за 1770 и 1771 гг.) // Летопись Екатерннославской Ученой Архивной Комиссии,- Вып.5.-1909.- С. 1-98.

6 1МФЕ НАН України ім.М.Т.Рильського. Фонд рукописів. Фонд Я.П.Новицького. Ф. 4-2/20. История города (Старый и Новый Екатериносдав). Краткая программа.

НБ України ім. В.І.Вернадського. Інститут рукошісів. Фонд Я.П.Новицького. ф. 202, N31.

славського повітів1 , нотатки про історію Запорізького краєзнавчого музею2, нотатки про урочище Царська пристань3 .

3) Переважна більшісь використаних у дисертації документів знаходиться в Інституті мистецтвознавства, фольклористики і етнології Національної Академії наук України ім.М.Т.Рильського і Національній бібліотеці України ім.В.І.Вернадського, де в рукописних фондах зберігається особистий архів Я.П.Ношщь-кого. Деякі документальні джерела, особливо ті, що містять в собі інформацію про педагогічну діяльність ученого, склали фонд Новицького в Державному архіві Запорізької області. Певний матеріал, який торкаєтеся родоводу Я.П.Новицького, знаходиться у Російському державному архіві стародавніх актів.

Всі документальні джерела умовно можна поділити на дві групи: пов'язані з родоводом Новицьких і документи біографічного характеру.

З невеликої кількості матеріалів першої груші виділимо "Тетрадь заметок по генеалогии рода Новишатх. (Коп. XIX в.). Чорнових."4 , та історичну довідку до родоводу5 , де вчений не тільки звернувся до найбільш відомих Новицьких, але й дав деякі цікаві дані про батька, діда і прадіда.

Багато джерел з особистого архіву Я.П.Новицького стосуються ііого життєвого і наукового шляху, зв'язку з іншими науковцями. Це різні біографічні матеріали, життєписи, нотатки біографічного характеру6 , написані самим вченим або під його диктовку, щоденники вченого7 , "Замітки про народження і смерть родичів”8, листування Я.П.Новицького, котре в свою че-

111В України ім. В.І.Верладського. Інститут рукописів, Ф.202, N217.

2 Там же, Ф.202, N33.

3 Там же, Ф.202, N217.

4 Там же, У, 790.

5 ІМФЕ ПАП України ім.М.Т.Рильського. Фонд рукописів. Ф.4-1/2.

6 Там хе, Ф.4-1/2, Ф.4-1/1; НБ України ім.В.І.Вернадського. Інститут рукописів. X,17380, Ф.Х.5145.

7 ІМФЕ НАН України ім.М.Т.Рильського. Фонд рукописів.

Ф.4-1/4, Ф.4-1/5.

8 Там же. Ф.4-1/6.

pry можна поділити на архівне 1 , вперше введене в науковий обіг і видане2, звіти3 .

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що ці матеріали дисертації можуть буш використані для підготовки наукових праць і навчальних посібників з історії України, історіографічних та джерелознавчих робіт. Окремі її розділи залучаються для вивчення курсів історії України, етнографії, історіографії, джерелознавства та спецкурсів, присвячених громадській та науковій діяльності Я.П.Новицького на історичному факультеті Запорізького держуніверситету. Запропоновану методику вивчення творчої спадщини Новицького можна використовувати для дослідження творчості інших українських краєзнавців.

Особистий внесок здобувача. У цьому дослідженні вперше на рівні кандидатської дисертації в сукупності розглядається внесок Я.П.Новицького в громадське і наукове життя Катеринославської губернії, найбільш повно освітлюється біографія вченого та його родовід, зв'язок з діячами науки і культури, громадська діяльність науковця, доробок у галузі фольклористики, етнографії, історичного краєзнавства та спеціальних історичних дисциплін. Цим відзначаються й публікації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення у книзі, ряді статей (в республіканській збірці й місцевих часописах), тез і виступах автора на республіканських, регіональних та обласних конференці’ях.

Структура роботи обумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу’ (22 с.), трьох розділів (І - Генеалогія роду Новицьких (28 с.); II - Громадсько-культурна діяльність Я.П.Новицького (26 с.); III - Науково-дослідни-

1 ІМФЕ IIAI1 України ім.М.Т.Рильського. Фонд рукописів. Ф.4-1/139, 41/140, 4-3/49, 4-3/130, 4-5/136, 4-5/137; НБ України ім.В.І.Вернадського. Інститут рукописів. Ф.202, N53,55-181, 183, 185, 191, 225, 227-232.

* Олійник-Шубравська М.М. 50 листів Д.І.Яворницького до Я.П.Новицького // Наука і суспільство,- 1988.- N6-9, 11; Абросішова C., Ульяновський В. Повернені із забуття// Наука і суспільство,- 1991,- N12.

3 ДАЗО,- Ф.56,- Ои.1,- Ол. зб. 36.

цька діяльність Я.П.Новицького (75 с.)), висновків (4 с.), посилань (36 с.), списку використаних джерел та літератури (26 с.) і додатків (II с.). У додатках подається ксерокопія портрету охо-чекомопного полковника І.Ф.Ношшького (1 с.), гілка генеалогічного дерева Ношшьких у бік Я.П.Новицького (1 с.) та вперше вводиться в науковий обіг стаття вченою "Охрана памятников древности и природы. Места достойные внимания для научных исследований и экскурсий" (8 с.). Список використаних джерел налічує: Російський державний архів стародавніх актів (1 од.зб.); Інститут мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім.М.Т.Рильського НАН України. Фонд рукописів. (108 од.зб.); НБ України ім.В.І.Вернадського. Інститут рукописів. (83 од.зб.); Державний архів Запорізької області (1 од.зб.); надруковані джерела (46 од.). Список використаної літератури налічує 55 примірників. Обсяг дисертації складає 157 сторінок машинопису.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, з'ясовується ступінь її розробленості, визначається предмет, об'єкт та завдання дослідження, наукова новизна, практичне значення та апробація, хронологічні рамки, по дасться характеристика використаних джерел та літератури.

Перший розділ "Генеалогія роду Новиньких" присвячений дослідженню родоводу Новицьких (від охочекомонпого полковника І.Ф.Новицького до Я.П.Новицького) та його найбільш значним представникам.

Я.ГІ.Новицький живо цікавився своїм родоводом, намагаючись визначити роль предків в історії України, але завершити багаторічні дослідження йому не вдалося, а ті відомості, що були здобуті в нелегких пошуках, залишились нсопублікованими. Засновником свого роду вчений вважав І.Ф.Новицького, котрий почав підноситися по ієрархічній скалі ще за часи гетьмана

І.Бргоховецького, але по-справжньому його зірка, хоч і не така яскрава, як інші, зійшла на політичному небосхилі України після обрання гетьманом Д.Многогрішиого у 1669 р. Згідно з дого-

ворними статтями між царськими послами і новообраним гетьманом від 6 березня 1669 р. було оголошено про утворення особливого кінного полку, котрий міг би збирати "всякие ссорние и смутнис слова, подмечать всякие шатости и измены"1 . Командування цим охочекомонним полком поклали на І.Ф.Новиць-кого, котрий багато років ретельно виконував доручення гетьманів І.Самойловича й І.Мазепи. Останній навіть у 169б р. призначив Новицького головним начальником усіх прикордонних міст і сіл з боку татар. Належна оцінка діяльності охочекомон-ного полковника була дана і царськими особами Росії - Іоаном Олексійовичем та Петром Олексійовичем. У грамоті від імені самодержців говориться, що він "служит нещадя головы своей против неприятеля креста”2 . Завдяки розваженості, кмітливості й особистої хоробрості, тобто якостей, які робили людину авторитетною серед козацького середовища, І.Ф.Новицький зумів не тільки наблизитись до гетьманської влади, але і досить довгий час зберігати за собою займану посаду впливового охочеко-монноґо полковника. Вміло підтримуючи добрі стосунки з вищими посадовими особами як України, так і Росії, Новицький згодом став дуже заможною людиною, отримуючи від українських гетьманів і російських царів дозвіл на придбання нових маетностей. Проведені нами дослідження дають підстави вважати, що саме при Іллі Федоровичу рід Новицьких досяг своєї найвищої могутності й суспільно-політичною впливу.

Із семи дітей І.Ф.Новицького найбільшої уваги заслуговує син Григорій. Випускник Києво-Могшшнської академії, охоче-комонний полковник, "резидент” при великому коронному гетьмані Сенявському, Г.Новицький був засланий у 1712 р. за наказом Петра 1 у Тобольськ як свояк гетьмана-емігранта П.Ор-лика. Тоді освічений засланець і написав "одну з найбільш ран-

1 Портрет Илии Федоровича Новицкого, охочеко мойного полковника XVII в. с пояснительным к нему текстом.- К.: Тин. А.Давиденко, 1886.- С.З.

•7

“ НБ України ім.В.І.Веріидського. Інсгшуі рукописів. Ф.201,- N73. Кішга копий царских грамот, гетманских и полковничьих универсалов, выписей из актовых книг на земельные владения старшинского рода Новицких за 1670-1705 гг. Копии начата XIX в.

ніх у світовій літературі етнографічних монографій"1 "Краткое описание о народе остяцком", цінність котрої полягає в тому, що це одне із перших історико-стнографічних оповідань про північні народи ханте і мансі. Як безпосередній учасник згаданих в рукописі подій автор "Краткого описання" дотепно описав хрещення цих народів, їх побуг та звичаї.

Я.П.Новиііький першим зробив спробу розібратись у генеалогії свого роду, але ці дослідження залишились тільки у чернетці "Тетрадь заметок по геиеалопш рода Новицких"2 . Згадана чернетка була зроблена наприкінці XIX ст. Саме тут вчений простежив розвиток двох гілок старовинного родовідного дерева Новицьких. Нам вдалося упорядкувати чорнові нотатки Я.П.Новицького відносно розвитку генеалогічних гілок у бік Івана Ілліча (пращура Я.П.Новицького, одруженого на дочці племінника І.С.Мазегіи, ніжинського полковника Л.Я.Жураков-ського) та Якова Ілліча.

Після смерті І.Ф.Новицького, а пізніше - Ігапа Ілліча, родовідна гілка Новицьких у бік Якова Павловича все більше слабнула у державно-політичному і громадському розумінні. Її представники вже ніколи не наближались до керівних кіл України, а з І.П.Новицьким ще й відійшли від традиційної для чоловіків козацького роду військової служби; не досягли скільки-небудь значних висот у цивільному жггіі; поступово бідніли матеріально. І лише яскрава постать самого Я.П.Новицького завдяки його таланту науковця-дослідника і вкрай напруженій творчій діяльності новою зіркою спалахнула на цьому померклому родовому небосхилі.

У другому розділі "Громадсько-культурна діяльність Я.П.Новицькот” розглядається життєвий шлях Я.П.Новицького, його педагогічна, громадська і наукова діяльність, зв’язки з відомими діячами науки і культури.

Горленко В.Ф., Н аул ко В.І. Українське народознавство: эародження, розвиток, перспективи // Культура і побуг населения України.- К: "Либідь",

1993.- С.47.

“ ІІБ України ім.В.І.Верпадського. Інститут рукописів. У.790. Тетрадь заметок по генеалогии рода Новицких.

Я.П.Новицький після закінчення Олсксандрівського повітового училища за матеріальним станом не міг продовжити освіту і вимушений був зайнятись самоосвітою. У 1868 р. після доленосної зустрічі з організатором народної освіти на запорозькій землі бароном М.О.Корфом майбутній вчений починає свою педагогічну діяльність, котрій залишився вірним усе життя. Саме робота у школах повіту підштовхнула Новшдького до наукових досліджень з ботаніки, зоології, геології, фольклористики, статистики, історії та етнографії. Власні спостереження і напраціовання він став уводити в навчальний процес, чим здобув визнання й повагу з боку освітян.

Активна педагогічна діяльність не заважала вченому співробітничати з редакціями газет і журналів. Але така співпраця ускладнювалась тим, що продовжувалось переслідування української мови, внаслідок чого учений фактично не мав можливості друкуватись рідною мовою.

У 1885 р., коли Новицький був шкільним попечителем, вийшла постанова Катеринославського Дворянського Депутатського зібрання, згідно з якою Яків Павлович призначався секретарем канцелярії Олександрівського повітового Предводителя Дворянства. Ці іромадські обов'язки він виконував до закриття названих установ у 1917 р. Зауважимо, що події 1917 р. не внесли суттєвих змін у іромадські погляди Новицького, але активну іромадську діяльність науковець вже не міг продовжувати за станом здоров’я.

За дослідницькою роботою Яків Павлович не забував і про популяризацію наукових знань серед населення. Яскравим свідченням сказаного стало сприяння вченим розвиткові бібліотечної справи у повіті та важка боротьба за утворення і відкриття Олександрівського міського музею старожитносте».

Чимало зусиль Новицький докладав для розвитку бібліотечної справи як на селі, так і в місті. Наприкінці 1904 р. він взяв активну участь у підготовці до відкриття нової міської бібліотеки й навіть увійшов до її правління від повітової Думи. Залишається нез’ясованим, чи дарував Новицький свої книга міській бібліотеці, але широко відома його допомога схожим закладам. Коли навесні 1902 р. в Катеринославі відкрився історико-

археологічний музей ім.О.Поля, Новицький як член його правління по вибору Олександрівської думи став проводити велику роботу по збору експонатів. У 1915-1916 pp. вчений став одним з організаторі» утвореного в Олександрійську краєзнавчого музею, його першим директором. Сюди він не тільки передав із власного "домашнього музею" велику кількість особисто зібраних експонатів, але й продовжив активну пошукову роботу.

Не шкодував Новицький власних зусиль заради заснування Катеринославської ученої архівної комісії, в роботі якої надалі сам брав активну участь. Своєю роботою, за визнанням голови Комісії, вчений "внес в деятельность Комиссии в качестве ученого учреждения, разрабатывающего местную историю, вклад громаднейшего значения”1 . Зокрема по завданню з Катеринослава він опрацьовував архів Олександрівського казначейства, розробляв історію місцевих дворянських родів за родинними архівами, неодноразово доповідав на наукових засіданнях, друкував свої статті в "Летописи Екатеринославской ученой архивной комиссии". З повним правом його можна вважати засновником повітового архіву.

Як науковець-пракгик Новицький підтримував тісні зв'язки з багатьма відомими діячами науки і культури, але особливо треба виділити його спілкування з В.Б.Антоновичем і Д.І.Явор-шщьким. Антонович став добрим радником дослідника з Олек-сандрівська у розв'язанні наукових проблем, а своїми працями -учителем Якова Павловича з археології. Д.І.Яворшщький на протязі багатьох років мав з Новицьким братні відносини, що видно з їх листування, постійно обмінювався здобутою під час наукових досліджень інформацією, а в галузі історичної географії, признавався Яворницький, "і собі так не вірю, як тобі"2 .

Третій розділ "Науково-дослідшщька Діяльність Я.П.Нови-цького" присвячений діяльності Я.П.Новицького у фольклористиці і етнографії, історичному краєзнавстві та допоміжних історичних дисциплінах.

1 Летошгсь Екатершюславской ученой архивной ко миссии.- Екатеринослав, 1915,- С.9.

' Олішшк-Шубравська М.М. 50 .піст in ДЛ.Яворшщького до Я.П.Новшдького // Наука і суспільство,- 1988.- N11.- С.49.

Умовно фольклорно-етнографічну спадщину вченого на історичну тематику можно поділити на такі теми, які між собою тісно пов'язані: походження запорозьких козаків, історичні постаті, риси з життя запорозьких козаків, козаки - захисники рідної землі, переселення козаків після ліквідації Січі, козацькі могили і скарби. Ще до Я.П.Новицькош на Катеринославщині робились спроби досліджувані фольклорно-етнографічну спадщину мешканців регіону, але вони носили скоріше випадковий характер. Корінні зміни відбулись у 80-90-х рр., коли в місцевих виданнях з'явилась велика кількість матеріалів за підписами І.І.Мапжури, Я.ІІ.Новицького і Д.І.Яворницького. Після них, за словами М.Ф.Сумцова, "трудно представить появление нових обширных материалов в области археологической этнографии"1. Наукова діяльність Новицького, дозволила донести до наступних поколінь учених велику джерельну базу для нових пошуків і досліджень.

Чим більше Я.П.Новицький займався усною народною творчістю, тим більше його приваблювало до себе історичне минуле цього краю. Так з'явились істерико-краєзнавчі роботи "История г.Аяексаидровска (Екатеринославской губ.) в связи с историей возникновения крепостей Днепровской линии (17701806 гг)", "Первыя училища Александровской крепости и Алек-сандровска уезднаго города", "С берегов Днепра. (Очерки Запорожья). Путевые записки и исследования", "Сгарожигныс уезды Екатеринославской губернии - Новомосковский и Павлоградс-кий", "Остров Хортица на Днепре, его природа, история и древности" та багато інших. Новицький так і не завершив поступового історико-краєзнавчого опису островів і населених пунктів Олександрівського повіту, розташованих нижче о.Хортиці. Не вдалось йому здійснити і більш широкі плани - опису всієї Катеринославської губернії, а про те, що такі намагання захопили науковця, свідчить особистий архів ученого. Разом з тим праці Новицького, крім історико-краєзнавчих досліджень міст і сіл Катернославської губернії, донесли до нас чимало пізніше втра-

Су&шов Н.Ф. Об этнографическом изучении Екатеринославской губернии // Сборник статей Екатерииославского научного общества по изучению края.- Екатершюсдав:Тшгография Губернского Земства,1905.- С.9.

ченого архівного матеріалу. Я.П.Новицький звертався і до допо-міжшїх історичних дисциплін для більш повного вивчення і висвітлення у своїх наукових працях минулого Запорозького краю, хоч не займався глибокими теоретичними розробками цих галузей історичних знань. Якщо в археології пін йшов за Антоновичем і Яворшіцькм, лише користуючись їх напрацюва-ннями, то в історичній географії й топоніміці Новицький або наводив, або спростовував твердження своїх попередників. Інколи у науковій діяльності Новицький виходив за традиційні межі окремо взятої науки. Так, наприклад, сталося з гілкою топоніміки - годонімією (з грецької Іюсіоя - шлях, рух і опуша -ім'я), що вивчає назви вулиць, провулків, майданів, але і в цих випадках вчений не робив теоретичних узагальнень. Крім того, Я.П.Новицький вважається одним із засновників статистичних розробок в Олександрійському повіті.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ВИСНОВКИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. До активної громадської і наукової діяльності Я.П.Новицький прийшов через наполегливу, копітку педагогічну роботу спочатку як сільський учитель, а потім - інспектор поштових шкіл.

2. Громадська діяльність ученого фактично стала продовженням його наукової діяльності. У громадському житті краю Но-вищікий проявив себе не як суспільно-політичний діяч, а як науковець, котрий через громадські заклади перш за все намагався розвивати у широких кіл українського населення почуття національної гідності й самосвідомості.

3. В науковому житті Катеринославської губернії вчений відіграв чималу роль, бо з усіх дослідників цього регіону останньої чверті XIX - першої чверті XX ст. тільки він і Д.І.Яворни-цький зуміли всебічно висвітлити історію Запорожжя. Разом з тим Новицький не відривався в ід наукових центрів України, а в утворенні деяких з них сам брав активну участь. Так, Яків Павлович був членом Південно-Західного відділу географічного товариства, Харківського товариства дослідників природи, Кате-

ринославського вченого товариства, Катеринославської губернської статистичної комісії, співробітником Петербурзького університету "за постачанням" рослин катеринославської флори, членом правління Катеринославського музею ім.О.М.Поля, організатором і першим директором Олександрійського краєзнавчого музею.

4. Фольклорно-історичне дослідження Катсринославщини було головним напрямком наукової діяльності ІІовицького. В його працях історія, фольклор і етнографія настільки поєднані, що будь-яка штучна спроба дослідити щось одне без іншого приречена на невдачу. До казок, легенд, пісень і переказів Новицький ставився не як до чогось фантастичного, невартого уваги науковця, а як до цінного джерела народної пам'яті про минуле, котре ставало першим етаном на шляху важкого, копіткого дослідження. Після розповідей старожилів вчений починав проводити археологічні розкопки, пошукову робочу в архівах з мстою здобугтя підтвердження раніше зроблених нотаток. Розповіді старих мешканців дозволяли вченому обновлювати місця розташування стоянок стародавніх людей, колишніх битв, козацьких укріплень і могил, звичаїв запорожців, трагічних подій, пов'язаних з татарськими набігами на українські землі. Під час історико-красзнавчих досліджень Новицький залучав матеріали з місцевих архівів, а після заснування Катеринославської вченої архівної комісії, за дорученням останньої, навіть вилучав найбільш цінні документальні джерела і передавав їх Комісії на збереження. Публікація різноманітних джерел та матеріалів, що стосуються минулого Запорозького регіону, стала не тільки важливим доповненням етнографічних праць Новицького, а і одним з основних напрямків його творчості.

5. Чималий внесок Новицький зробив і в галузі спеціальних історичних дисциплін. Якщо в археології він орієнтувався на розробки В.Б.Антоновича і Д.І.Яворницького, збільшуючи фактичну базу для наступних поколінь дослідників, то у статистиці, історичній географії й топоніміці він виявив себе самобутнім науковцем, де в чому навіть випередившим свій час. Особливо відзначимо його наробки у галузі історичної географії регіону, де вчений виправив численні помилки своїх

попередників, і топоніміки, в якій одним із перших ввів наукове вивчення назв вулиць населених пунктів.

6. До історико-краєзиавчих наукових досліджень Новицький прийшов через вивчення свого родоводу. Я.П.Новицький був вихідцем із старого українського козацького роду, котрий брав свій початок йде від сподвижника І.С.Мазепи охочекомонного полковника І.Ф.Новицького, і тому' живо цікавився своїм родоводом, як складовою частиною загальноукраїнської народної історії, хоч не присвятив цьому жодної із надрукованих праць. Пояснення треба шукати в суспільно-політичному житті України того часу, коли ідея національної незалежності України, родинні зв'язки Новицьких з прибічниками опального гетьмана Мазепи могли принести чимало неї іриємностей.

7. Новицький не вважав себе професійним істориком, тому ніколи не висловлював концептуальних поглядів на ті чи інші історичні події. В гой же час у своєму аматорстві він піднявся до високого рівня красзнавця-професіонала. У поглядах Якова Павловича на вивчення історії Запорозького краю можна знайти багато спільного з науковими позиціями Д.І.Багалія і ДЛ.Яворнинького, а самого вченого віднести до табору істориків ліберально-демократичного напрямку. Але найбільшого визнання Новицький здобув саме як фольклорист

і етнограф. В 1924 р. його було обрано членом-кореспоидентом АН України.

За темою дисертації автором опубліковані такі праці:

1. Бровко А.С., Бровко Б.А. Яків Новицький та його імениті предки.- Запорозька спадщина.- Вип.З,- Запоріжжя: РА "Тандем У", 1997,- 60 с.

2. Турченко Ф.Г., Бровко Б.А. Я.П.Новицький - людина і краєзнавець // Репресоване краєзнавство (20-30-і роки).- K.: "Рідний край",1991.- С.56-59.

3. Бровко Б.А. Яків Новицький - людина та науковий діяч // Південна Україна XVIII-XIX століття. Записки науково-

дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ.-Запоріжжя: РА "Тандем-У", 1996.- Вип.2.~ С. 156-160.

4. Броско Б.А., Злобіна Л.Г., Князьков Ю.П., Кокошинский О.М. Так сколько же лет городу Александровску? // Из прошлого Запорожья.- Вьш.З,-Запорожье, 1996.- С.29-36.

5. Бровко A.C., Бровко Б.А. Культурно-познавательное значение историко-етнографичєских работ Я.П.Новицкого // Регіональна наукова конференція "Культура Придніпровського регіону в контексті загальноукраїнської культури”. -Дніпропетровськ, 1991.- С.26-28.

6. Бровко А.С., Бровко Б.А_ Исследовательские основы краеведческих трудов Я.П.Новицкого // Запорожжя в історії та культурі. Тези доповідей і повідомлень республіканської наукової конференції,- Запоріжжя, 1991.- С.29-30.

Бровко Б.А. Я.П.Новицький в громадському і науковому житті Катеринославської губернії (остання чверть XIX - перша чверть XX ст.). (Рукопис).

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. Запорізький державний університет,- Запоріжжя, 1997.

Захищається дисертація, у котрій вперше визначається роль Я.П.Новицького у громадському і науковому житті Катеринославської губернії останньої чверті XIX - першої чверті XX ст. і його внеску в дослідження історії та культури Запорозького краю і півдня України в цілому.

Ключові слова: охочекомонний, краєзнавець,

Катеринославщина, генеалогія, родовід, фольклористика, історія, етнографія, історична географія, топоніміка.

Бровко Б.А. Я.П.Новицкий в общественной и научной жизни Екатеринославской губернии (последняя четверть XIX - первая четвертьXX в). (Рукопись).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История

Украины. Запорожский государственный университет. -Запорожье, 1997.

Защищается диссертация, в которой впервые определяется роль Я.П.Новицкого в общественной и научной жизни Екатеринославской губернии последней четверти XIX - первой четверти XX в. и его вклада в исследование истории и культуры Запорожского края и юга Украины в целом.

Ключевые слова: охочекомонный, краевед,

Екатеринославщина, генеалогия, родословие, фольклористика, история, этнография, историческая география, топонимика.

Brovko В.О. la.P.Novyts’kyi - in public and scholarly life of Katerynoslavs'ka gubernia (the last quarter of XIX th - the first third of XX th century) (Manuscript).

This dissertation has been completed to accomplish the degree of "kandidate of history scholarship" faculty 07.00.01 History of Ukraine. Zaporizhzha State University. - Zaporizhzha, 1997.

The dissertation has pioneered in analysis of contribution, made by la.P.Novyts’ky in topublicand scholarly life of the former Katerynoslavs'ka gubernia (the last quarter of XIX th - the first third of XX century) as well as the role of his research in the fields of history and general culture of Zaporishsha particularly and of Southern Ukraine in generally.

Key words: okfiochecommonyi (mounted volunteers), kraeved (region’s surveyor), Katerynoslavshchina (the Katerynoslav region), geneology, rodovod (the seroll of the family’s origins), fol'klorystyka (folklore), istoriya (history), ethnographia (cultural anthropology), istoricheskaya geographiya (the historical geography), toponímica (toponymy).