автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Языковые параллели в англяйсксй и русской авторской балладе

Полный текст автореферата диссертации по теме "Языковые параллели в англяйсксй и русской авторской балладе"

ДЙ1Р0ПЕТР0ВШШЙ ДЕРЖАЙШЙ yiîÎDEPClîTET

J Г Б ОД

1 G i'ilöü - ^'^------ -------"_На правах1 "рукониоу

KJ104K0 Олена Олександргвна

MOD11Î ПАРАЛЕЛ Î В .АНПШ'СЫ:!!'. ТА POCÎ^CbKÎS' ABI'OPCLKÎ?. БАЛАД1

-i^e^íü^-pocrflcbita мова lO.'CC.fM - repMÄHCbiti мови /англ1Пськв ш вк/

Автореферат дисертаци на адобуття паукового ступени кандидата ф1Л0Л0Р1ЧнИх наук

ДЙГРО ПЕТРОВСЬК - 1996

Диссртацхг.ю е рукогшс

}

Роботу виконано на кафедр} л1нгвхстично1 пхдготовки

хноземцхв Днхпропетровського державного уш верситету

Науковий кергвних: доктор фхлолог{чкик наук, професор СТОЛЯРОВА Л. П."

опоненти: доктор фхлологНних наук, професор АРЗАТ Н.М.'

кандвдат.ф1лологхчних наук, доцент ГРЕЧ?'" " ''А 1.%

Пров1дна установа: Харкхвський деркавний педагоИчний у^верситет 1м; Г. С,- Сковороди

9 к ■ ■ 1

Захист вхдбудеться - - - ----1996 року

годин! на засздзнн! спецгалхзованот вчено'г ради Д 03.01,16 для захисту дисертацхй на здобуття наукового ступеня доктора фхлологхчних наук при Днхпропетровському державному ун1 верстетх за адрссою: 320625, м. Дппропстровськ, про в.4 Науковий 13, кор. I, фхлолопчниА факультет.

3 дисертащоп можт ознайоштгисл в наукопхй б1бл:оте;<Д Ди пролетровського державного ушверситету

Автореферат роз!слано ". " ________ Р0КУ

Учений секретар спеч1ал1зовано1 ради, кандидат &лологхчнйх.наук, доцент - л, ^^Г Т.С.ПРИСГЛЙКС

У днсергзш х, що рофэруеться, представлена спроба пор1шяти мовя} ун!версали в баладних тзкстах двох мов -англ'йоькгн та ро-

с1йськ01.

Актадльн!сть теми. Загальна епрямованI сгь сучаених лптмстич-них доал!Д-хень ор1ентована на вавчення моей та ii %1ти онут>янил у сферах сп!лкувашм людшш. Поглийлюеться 1нтерес до пробле-ми функщональнкх отшив та пэв'язаного э цим питаннч поотичного стилю у р1зних мовах. Винчения морфолог(чних та синтаксичних аспек-тIв поетичнях твор1в погднуетъся з необх1дн1отю одержання теорзтич-них знань про законо^рност! фзрмування даного стилю в тгй тш {н-ш!й нац{ональн1Й мэвь

Б1льш1сть Л1нгв1ст1в розглядае поэтичну мову я ; особливий прояв загальнонароднох моей, п1дкраслюють зв'язок цих язищ, ало не отототататъ пг,1'2. 3 пах ш>зйшй вивчекня мовакг характеристик пов-тчннх текст!2 7 меяах одного канру, алэ в р!зних мовах забез-пэ1£уе об'октивку {цформацш про сп{льн! процэси розвитку як взага-л! поаз11, так ! специф1чних особливостей кояног з мов. Нечнслен-н1сть роб!т, що впвчшоть л}пгв1стичш особливост! такого кглщонт-рованого мовного матер1алу, який представлено в авторських баладах, примушуе ппльнша розглянути функц1онування лексичних, морфолог1ч-них та синтаксичних одиниць, що створюкть своер1дний стиль цих тво-р!в малок' поэтично? форт,

Одним 13 шляххв розз'язаншт дано! проблема е опис мовних пара-лвлай в англ!йсьгатх та рос1Йських авторських баладах; да пояонюе-тьск насамперед схожтсто вторичного розвитку та спадкоешпстю мов-кого впсловлання, яка с традинШшм для поетичних твор1в цього ,»ан-ру. Саме особлясос-п л 1нг в птичках прояв1в в кокн1й. з ознапених мов розкрявають 1 можуть поясните фэномон баладао! мош взагач!. Все це робять досить актуальним звариошщ до питания взаемсзэ' гаку лэксико-сомантичних, морфолоПчних та синтаксичних характеристик резнях час тин моей. в. шках- оригшального литературного твору.

т

Виноградов В.В. Стилисвдка», .Таорвя поэтической речи. Поэтика, ~ -М., 1963. - C.I70, ''.,:"./

2 а гери П. Об искусства. - М., 1976. - 413 с.

О0'0цтода досл!дяення е граматичн! раал11 рос!йських та англ1й-ських авторських балад у IX едносП та контрастах, в результат! пчр!шяння яких визначаютъся законом1рност! формування баладного стилю. Предметом вивчення виступають мор{>олого-граматичн! особливо-ст1 часг'н мош /1манннк1в, займэнняк!в, прикмотник1в, д!есл!в / та хх еспреоивно-комун!кативн1 мошшвост! у створешп синтаксичних зв'язк1в та словопэрядку. Розгляяу також п!длягають р!зн! тигш ре-чень та IX стил!стико-грамаТичн1 потенц!! в текстах авторських ба-лад. .

Метою ^сертац!йн01 роботд , е виявдояня мэвнях паралелай в ро-с!йськ!й та англ!йськ!й авторськ!й балад!* а такок визначення об'ек-тивно !снуючих лаксичних, морфолог!чнлх та синтаксичних процес!в, як! впливавть на формування специф!чно1 мови балади.

Поставлена мета обумовлюв.так! основд} аарпанрп:

1. Виявити Л1нгв1отичн! та екстрал!нгв1отичн1 ознаки авторсько! балади, як! характеризуют II ян тв!р поетичиого жанру та як р!зно-етд поэтично! мови.

2. Вид!лвти та описатя лров1да1 лексако-гргматичн! класи ся1в, що функц!онують в англ!йськ!й та роо!йськ1й авторськ1й балад!, з визначаншш !х конструктивно! вагомост! в побудов! речень.

3. Взд!лати та досл!дати тематичн! групи сл!в, що найб!льш ха-рактерн! для авторсько! балади.

4. Просл!дкувати за процесом виникнення синтаксичних особли-вэстей в текстах авторських балад в рос!йоьк!й та англ!йськ!й мо-вах.

5. Про!люструвати та пор!вняти л!нгв!стичн! стереотипа-загаль-них та скремкх моших факт!в, що актуал!эувались у батадних текстах при переклад! з одн!бх мови яа !ншу. .

Вивчення матер!алу викагае звврнутися до головних проблем роз-витку функц1овального стилю у прагматичному аспект!, який спромож-ний показати цШснгсть функц!овального стилю як щось таке, що виз-начае його специф!ку та ун!кальн!сть. У цьому план! вивчення конк-ретних одинищ. та IX актуал!зац!я в текст! балад дозволяе просл!д-куваги за дзнам!кою л!нгв!стичних продас!в без порушення комуи!ка-тивн01 спрямованост!.

Для вир1шэння загальних проблем потр!бна розробка I окремих питаяь. До останн!х можна в!днести вивчення мрвних засоб1в та оригч-налъних прийом1в поетичшм твор!в мало! форлш, в яких к! за с оби

одночасно вдображають i !ндив!дуальну манеру письма, i и ум оби, в яких в ц1лому склалися л!нгв1стичн! та екстралшгв'стичн! тради-uiI жанру.

Матэр!алом лля досл!д*8ННЯ стали текста авторських балад ро-

- с1йських таанглгйських поепв.початку ХУШ стол1ття - кшця XIX---------------

стол1ття. Всього вивчено 2Ь балад 20 рос1йсышх aBTopiв та 22 бала-ди 18 англ1йсышх поет!в, Загалынй обсяг розгляиутого матер1а-лу с1!ладае б ли 31.«и 8000 gjub в кояшй з двох мов.

рауковд новизнд досл1дкення. У poöori вперше зд^йснюеться спро-ба досл!дити у л!нгв1отичному план! тексти авторських балад poctü-ських та англ!йських noeTiB. Лексико-граматичн! клаои сл!в, що най-б1лыл.типов! для баладних_тзкот!в, не були. предмета спец1ального вивчення Hi в рое!йськ!й, н1 в англ|йськ1й науков1й'практик. На було tokos встаяовлэто зпясяМстт. сигтакеясу авторських балад в!д ■ ступаня уживаност! того та imioro класу сл!в. KpiM того, у дисерта-ui i розглядаютьоя мошi паралел1 у пор1вняня! з !ндив!дуально авторскими та ун1варсалышми для ванру оообливоотями, як1 стали ти-повими граматичними засобами нав!ть при переклад! балади з одн1е1 моей на iffluy.

Таоратична й гтпяктичиа значения робод. Набувае розвигку- гдей комплексного п!дходу до вявчэння самантичних перетворень мовних знак!в в умовах поетичного текстуг Одержан! э!домоот! щодо эаконо-MipHocTi створвння сталiстико-граматичних засоб!в такого р!знома-н!хного за фирмою та зилотом твору, як автороька балада, доп.>мо -жуть розширити уявлення про проблема номiHauii га комун1кац!1, як! пов'язан! не плыш з лексиколог!сю, ала й з синтаксисом.

У практичному план! магар!али дасертад!! моиуть використовува-тися при вивченн! рос!йсышх та англ!йсышх авторських балад як у л!нгв!стачному, так i у л^тературознавчому acnoKTi. Дана робчта буде Ц1кава ! кориспа для перекладач!в поетичних текст!в з англП!-

ськоу мови на ро'Мйську f" навпакиг'"" " . ' , "' ......

Ацробзц}я porfota. Оснош! положения дисзртац!йяого досл}дтан- « ня були викладен1 у дэпомдях та пов!домлен!шх на науково-практич-них конфаренц!ях- Санкх-Пвтербурзького ун1вврснтету /1991 р!к/, в Одоському державному у^версигэт! / 1993 р!к/, на зас!даннях кафод-ри л1нгв1отачно1 п!дготовки !ноземц1в Дн1пропетровс; хого державного уШвсрситету / 1у95 piii/, 3 теми дисзртацН' опубл!ковано*3 робота, Oohobhi положання дисортац1йного досл!дкання, що ьинесеи1 для

пусШчяого захисту:

1. Авторська балада являе собою специф1чний р1зновид поэтично! мови, в hkííí комугпкативна задан!сть як основа ФункхЦопального стилю визтчае системыiстъ та односпрямовашсть тенденхЦй се лаки i f мовногс матер!алу.

2. Iманник як чаотина мови виконуе функц!ю лшгв1сгичнох доминанта, яка конструктивно важлива для гармон1йного й цШсного ба-ладиого тексту .

3. Лексичн! особливост! авторських балад мають безпосередя!й зв'язок э сштаксичним сГунгаионуванням мовних одиниць у tbkctí.

4. Загальн! характеристики i ознаки баладного рос1йського та англ!йського поэтичного тексту здеб1льшого. проявляються на лексич-ному 1 морфолог1чному р1внях, а в!дшнност1 - на синтаксичному р1в-Kt.

5. Стереотип л1нгв1стичних паралелей в перепадах авторських балад з одн!ег мови на 1ншу вгдтворгоз едн!сть ф!лософськох та мов-HOI основе цих поетичних твор1в.

СТРУКТУРА I 3MICT РОБОТИ.

Дисертац1я складаеться 3Í вступу, трьох роздШв, висновк1в, б!бл1ограф1чного списку та додатку, в я.кому представлено тематичн! класи сл!в, що найб1льш поширен! в текстах авторських балад.

У BCTynoqt обгрунтовуетьоя вдб!р теми, i i актуальн1сть, визна-чаються мета i эаадання дисертац!Иного досл1даэння, наукова новизна роботи, а також íi теоретична й практично значения. Даеться об-грунтування об'екта та предмета швчення.

Перший розд!л. який окладаеться з трьох п1дроздШв, присвяче-но виов!тлвна поняття авторськох балади в л1нгв!стичному розумшн!. Розд1л починаеться з характеристики процаса становления авторськох' балади як жанру.

Зародження европзйськох балада сталяся ще наприк!нц1 першого тисячол!ття нашох ери. Витоки та генезис баяади можна знайти ще в зразках уснох народно! творчост!, в м16ологй, героичному enoci та в icTopií.

Сама назва "балада" ваде походжання в!д п1зньолатинського bailare - "танцюваги", що сп!вв1дноситься з провансальским balada - "татювальна п!сня" та 1тал1йським bailete

4

"л!уйчна танцевальна п!сгш",

Р!зноман!тн!сть сюяет!в, форм та тип!в балад оглалася поступово: це результат гривалого розвитку i Ticnoro зв'язку та взаемод!! з i ншими яанрами.

■Протягом^часу авропёйсьмГнародна балада досягла розкв!ту в--------------

ХШ-ХУ1 стол1ттях i особливо в эпоху В!дродасвння. В цей час розви-ток культури м!ст визначався' штересом до щсень бачадного типу, так званих лубочннх балад.

Вазливу трупу в цих эразках народно! творчост! репрезентувть nioHi про страши вбивства, про добрих та злих розб!йник1в, а та-коя nicHi-Biflryra на !сторичн! пода.В Англ1г, напраклад, да бала-ди про битви аягл!йц!в t пготландд!в» в Pocii' - ni -Hi про Стеньку Раз iira та Оглзляла Пугачовя. -

В ц!лому про сор1озт:1оть ЮТереоу до фольклору в Pocii говорить "Собрание разних песен" /1770 - 1774/ М.Д.Чулкова, в якому по-ряд з л!тературшш1 творами подано i справжн! народи! балада та nicni.

Таким чином, !нтэрес до традицШшх народних балад дав знач-ний поштовх до розвитку л!тературних зразк!в цього жанру.2 Перш! вагом! результата були досягнут! в Англ!! та Герман!! завдя-ки творчосг! видатних поег!в У.Вордсворга, С,Т.Кольр!дка, 1.Г.Гер-дера, Г.А.Бюргзра.0 Загальновi дои!"Л1ричкI Лаяади""Д7Э8/ У.Вордсворта та С.Т.Кэльр1дкл - двох англ!йсышх романт::к!в, що стояли б1ля BUTOitib розвитку авторськох оалади I ятсим вдалося поширити мояливост! виразних 3aco6iB поетичног мови за рахунок використання мови простих людей. Ось чому вивчения аъторськоЗЕ балади рхзних народ!в дае багатий мзтзрхал для пор!вняння поетичних i оуто мовних прийоьив, що впливають на становления лхнгп!стичних традаЦЙ окремо-го канру.

. Перш His описувати авторсъку баладу в л!нгз1сткчному аопекг1, необхгдно зупинитися на особливостях поэтично! мови взагал!. У до-ол!дженнях nisi проблэми стане у нагодг зьистовний висл!в П.Валер Iм-

1 Оиповская ГЛ.П.- Литературная баллада и балладное возрождение в Англии первой половины ХУШ века; -Автореф... канд.филол.нзук.-Л., 1977,- 18 с.

2 Кравцов Н.И. 'Славянская нарг дая баллада // Проблемы- славянского фольклора.- М.; Наука, 1972,- С.197.

о

lyniKH А.А. Эолова арфа. Антология баллады.-М. , :Высш.школя,19У9,/ - G7I с,

про те, що. повтична мова - це "яанк в языка"1, тобто сам терм!н "повтична мова" вкаэуе на тэ, що ця мова Micraib в codi усю систему засоб!в природньо! мови лидани.

Разом з тим коада иовна одиниця - слово, словосполучекня, рз-чення, текст - ¡снують у дек!лькэх оемантичних площинах, як! пере-гинаються м!к собою. Система мовнах засоб!в висловлювання повинна забевпечиги однозиачиу передачу зм!сту, В1дм!нний в!д загальномов-ного "ускладнаний" поемчний ам1от потребуе опец!ально| системи засоС!в дня свой! передач!, до !мпл!цуе внутр!ян! перетворення системи мовкгх резерв!в та утворення нових.

Осн овна, фундаментальна.. характеристика поэтичного тексту - рит-м!чна орган!зац!я Га особлива !нгонац!йна структура - значною Mi-рою шзвачае 1нш1 його влаотивост! ! безпооередньо впливае на семантику та функцП ycix оданиць мови, що викориотан! для його по-будош. Окр!м ритм1ко-!нтонац!йно! с тру тури азегично? нови, сл!д вид1лиги так! риси, як т!снота в!ршового ряду2»3, набуття нових властивоотай словами, на як! вшишуло в!ршова оточення висока !нформативна насичвн!сть, здатн!оть пэредавати великий обсяг in$op-мац!i у невеликому aaposMlpawa текст!, що у свою черту пов'язано э ун!кашшм ступеней орган!зовжоот! цього тексту на вс!х р!внях^

Особлив!сть текст!в авторських балад полягае в тому, що цей р!зновид поэтичного, твору мае /незалехно в!д мови, якою в!н написаний/, як правило, одаакову ригм!кЬ-!нтойац!йну структуру строфи. Це чергування чотирьохстопного ямба.з трьохсгопним /або двостогашм/ ямбом та однакова рифма АВСВ. Сама така строфа визначаеться в по-езП як баладна.6

Така властив!сть балад дав можлив!сть сконцентрувати у вагу на суто л!нгв!стичних питаниях, об'ектав!зувати процео виявлення та описувакня мовних паралелей рос!Йських баладних текст!в пор!вняло з англ!йськими баладами, враховуючи пр!оритет ocramjix у становлен-н! жанру.__'

1 Валери П. Об искусства. - IL, 1976.- 413 с.

й Тынянов D.H. Проблема стихотворного языка.-¡И.: Советский писатель,1965.

3 Сильман Т.И. Заметки о лирике. - Д., 197?;

4 Стехин ¡O.K. Русская стихотворная речь.-Днепропетровск:ДГУ,1986.

® Ковтуяова И.И. Поэтический синтаксис.чИ.:Наука,1986.-206с.

b Гальпар;ш И.Р. Очерки по стилистике английского языка.4.1., 1958.- 458 с.

Необидно зауважити , що р!вень дослхдженъ автороыагх балад як в рос!йському, так i з англШському мовознавств! обмежубгься описом деяких стшпстичних особливостей балад та лзксш:олог!чними проблемам, що постають у баладах. Сэрзд шшого прявертаать увагу

плтайкя арх! тектон i ки - балад, розглядаються особдивоит i _ ритму та______

рими.*

Батальною рисою ycix наукови:: доатпджень, як1 тгркаютьоя балади взагал1 i авторськох балади зокрема, е íx бэзумовна тэндэнц!я до яоеднання проблем лхнгвхстики та л!гературозкавстЕа; цэ можна пояс нет к- гам, що дуже складно бувае в1докремити сфари фактичного матёр1алу, що вивчаеться. Пхдтвэрджуеться також HeoóxijiHicTb рэзгля-дати yoi балада як вдшшй,.ивдод1льний текст, в ягмму дшть зв'яз-ки та законом1рност1, притаманн! ц!лому; 3 1ншого боку, матэр!ал цих лхтературнах raopíB' ЕИзиачаеться як сукугапоть автономий* проя-bíb 1ндив1дуально1 манери мовного вислову.

Всього досийдаено 47 балад роо1йсышх та англ1йських автор1в. Шд1 браво балади поет!в, твори яких вваяаються найкращивд зразка-ми у цьоцу жанр:. Це М. М. Ка ра мз i н, В. А.2уко вс ьки й, П.А.Катен1н, O.G.HynntiH, а також У.Вордсворт, С.Т.Кольр{дк, Дж.Байрон, Дж.Мтс та 1нш1 в!дом1 автори, твори яких увхйшт до едино! на сьогодн! антологИ автсрсышх балад. ^ Багато з них добре б i дом i читачевх 'завдякн квал^котзштия перекладам В,А,Жуковського, Ó.К.Толстого,, а також С.Я.Маршака i В.Лззхка.

Оскхлыш дэяк! твори мають в!д 4 до 8 ряда i в У поетичнП. стро-фi, то для KopeKTHOcTi обчислень мовних оданиць i беруться рядки балад, загальна к1льк1сть яких склала 1450 у кошпй з мов.

У другому роздШ. який складаеться з 4 п1дроздШв, простежуто-ться та порхвншться лексико-граматичнi ун1вврсалх1 рос{йських та англхйських авторських балад.

Визначаеться роль та mí сне ¡манника як частини мови, и;о функ-

ц!онуе в умовах поэтичного тексту .мала* форми, - ¡манники як лэксико-

граматична реальн1оть називають явища та предмета об'ектипнох д!й-°.

hoctí, а також боруть участь у побудов1 вислову / пов'домдэшш/.що

створш floro основу та вказув на його-ввдосну статику. .

i......"' • *............ "

Колота« В.Г, Взаимообуоловлен"ость синтаксиса и ритмики английского стиха: Автору... канд;фюшл.наук.- М. ,197 .

2 Гуанин А.А. Эолова арфа. Антология баллады.-М.,1976.-071 о.

Вивчеяня текот!в авторсышх балад п1дтЕерджуе, що концентрац1я 1менгшк1в в рамках невеликого контексту створюв передумови для активно! реал1зац11 лексичних, морфолог1чних та граматичних характеристик частини мови.

За? 1ксовано понад 2300 1монник1в, функц1онугачих в текстах ро-оМських авторсышх балад соред загальнох кШкост! у 7250 сл!в, тобто це фактично третя чаотина даного лекоичного масиву.

В англ1йсышх авторсышх баладах в1доИчено понад 1700 випадаив вживания 1менник1в на 8700 лексем, що отановить сп!вв1даошення до 1нших ¡ас тин мови як 1:5; це ов1дчить про знижену активн1сть в-.швання 1мзнник1в пор!вняно з рос{йськими текстами.

0бл1к к1лькост! основних частин мови - 1менник1в, пракмзтшк1в, д1«сл1в, займенник1в - у баладах обох мов показав так1 результата:

Рос1йськд морд: 1450 рядк1в, у середньому 5 сл!в у. рядку -тобто 7250 сл!в:

ТпАотст I

Хменники Прикметники Займенники Д1еслова 1нш1 частини мови

2388 1239 . 1115 1565 943

32$ 17$ 15$ 22$ 14$

ька мова: 1450 рядк1в, у середньому 6 сл!в у рядку -

. тобто 8700 сл!в

Тайшя 2

1менники Прикметники Займенники Д1еслова 1нш! частини мови

1750 1259 1512 290й 1274

20$ • 15$, 17$ 33$ 15$

Зауважимо, що показники наяш эст! 1менник1в / як 1 1нших частин моей / у таблицах i й 2 вюшчають к!льк1сть не окремих сл!в, а к!льк1сть використованих сл!в у ц!лому. Це означав, що деяк! пенники зустр1чаютьоя у. межах досл1дакених.'текст1в дек!лька або на-в!ть багато ра^в. Напри клад, в обох мовах своею частотою вид1ля-ються олова, лекоична значения яких робить '1х центром смаслово! та синтаксично! органбаладаого/тексту; вони називають предмет та явида загальнов!дом1 та важлив! для нос!!в дано! мови.

Це слова, як правило, що означають частини т1ла лвдини та ii почуття: сердце, очи, рука, голова, любовь, вера, надеада, печаль, тоска та imui.

-> - Анал1з га кглькхсть ¡менншиз, ужиааних в обох мовах, дозволили вид!лити та пор!вняти загальн! особливостх Hier частини «спи у текстах авторських балад. Як ведомо, функцП 1мзнншйв мають пряма в}дношвшш до icaroropti продайтност!, що репразагтуеться i в рос1йськ1й, 1 в аигл1йськ1й мовах насамперэд даною чаотиною мови, а також займенникаш, * Враховуючи, що авторська балада сягае cboih порциям до традиц1йно1 народно! балада та ntcai, мо-?.но зрозум!ти вахшвхсть. зворотного эв'язку п!д час сприйняття 3uicry цього тво-ру слухачам. Категор1я предметное»! набуваё визнат ально! ваги t за обставит щбору лексика авторами балад,' loölp когда}кативна ц1н-Hicib iманникtв використонуеться поваов Mlpoa.

Конкретн1сть та однозначн!сть б1льшост! {менник!в у баладах робить ix стил}стично не карк{руваними. Але цай факт вже сам по codi можа служити стшйстичним дроявом специ$1ки авторського тексту. Тим ¡31лыпе, що 4iTKfcTb бамаятичнше меж 1данкик1в с деякоы Mi-рою зв'язуючим ланцюаком Mi« лекоичною та морфолог1чною основою сл!в. Про це св!дчить той факт, що найб1льш поишрэн! лексеки в сбох мовах не мають велико: к{лькост{ морфем; чаприклад:рос. небо-англ. ejjy , рос. солнца - англ. gun та imai. Спостервжен-ня niдтварджуюгь, що ьлкористаяня 1менншйв в авторських баладах базуеться сама на цхй заложност{ сешнтикя га морфологи. Ця вла-стив!сть особливо притаманна 1ме кийкам в pocikcbraix текстах, де речення, в яких сконцентрован1 одно- та дйоскладов1 слова, ча~то exomi на вислови усног народно": творчост! та приолis'я:

С милым вместе - всюду дай, G милым розно - райский дщй.

/В.А.Жуковский "Людмила"/

Хоть горька разлуки чаща, Выпивай ее до щщ.

/П.А.Катенин "Натала"/

пубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освецашш,-М., 1978. - 115 с.

В загальному mqckbí в1д1браних для вивчання рос!йсышх сл!в вид1ляютьия б1лып-менш пост!йно вживан! йЙша: -нц, -ик, -гель, -ец, -к -/красавица, блудница, мужик, воитель, молодец, пляска/; проФикси:по-. за-, не-, из — поклон, почесть, забава, напогода, невеста, чзмена та ímu!.

У ц1лому для рос1Ёськах текст i в типовим с функц1онування ¡мен-; 2к1в з суфi сальво-префi ксальиим способом сльвотворения ;наприклад:

ишщ» ухшшшш. пшшеш. вамашк» рассказчик, мш та 1н.

а такоя наявшсть лексем 1з зменьшувально-пвстливими суф!ксами: дазуда. агдшша, ШХШ, Штш, ДШРК *а/ iHiai. '

На в!дм!ну в!д цього в англШськшс текстах балад одним 1з продуктивных засобхв словотворення в складення основ; «oon-iight, tun-rl»e, eee-ttim 1 KpiM того, англ!8ськ1 1мен-

ники не дають гако'* р1зноман1гност1 парадигматичнюс форы, як poclft-ськ1, бо не шить категорй роду та в!дм1нку /за вияятком об'ектно-го . Objeotiv« Cate /• Основании Фа фактично вданими словоформами , як! можуть бути протисгавлен!, s форма одашш та мнсшня Ыен-hhkíb, що досить- широко використовуютьоя в англ!йських баладних toki стах, збер!гаючи ритм{чну 1нтонац1в строфи та п1дтримуючи насичан!^ даними лвхсемами поетичннх'твор1в:

And through the drtfta the «owy clifte Did ««ad в diee»l sheen ! Яот mat of 12a "oí Smía *«« -The ley was «11 between«

(S.T.Coleridge "The Ancient Mariner"') .

0ск1лыси в росШьках баладах е б!льше мождивостеЕ л1дтримувати„ раму строфи за рахунок парадагматичних вар!ант1в 1менник1в, то 1фо-тисгавлвння форм одняня та шошш служить головним чином як crani-стичний зас!б, напршмад:

Ты знаешь ли, витязь, уласную зд^ть? -В рязанские станы аяомились татары! Там сильные долго сшибались ударн. Там долго сражалась с насилием честь, Но все победили Батыевы рдтр.

/Н.М.Языков "Евпатий"/ Чергування 1 манник!в в одавш шаЗЬ» насилие. чедт^ i

у мноясин! щацы, тртарц. удары, ш в Ц1ЛОму пояснюе метон1м!чну

ф!гуру: "сражалась с насилием честь", "победили-рати".

Разом з там, к!ль?йсть склад!в, наявн1сть чи в1дсути1сть сло-вотворчих аф!кс!в не мояна энал!зувати формально, бо лехсош !сну-_ють-не_сам!_собою,_а у; зв'язн му, литературного текст!.

Обмеясен!сть оболгу балади, залези1сть_в!д "гитонацП""га"ритму поеднують морфологччд! та граматичн! власгивосг! !меннкк!в таким чином, що !х взаемозумовлен!сч'Ь стае обов'язковоп та об'ективною.

1мошшки як лексичя! оданид1 мовнох структура в!д1грають важли-ву роль своею к1льк!снся вживак!стю, грэ1Латичними та парадигма тич-ними властивостями, якх в свою черту реал!зують"ся через вплив на рип.пчку орган!зац!ю тексту балади.

Цэй вплив шшфовться та' закр!дяиеться наявн!стю твдатичних клвсАь чи труп, як! фушщ1оду»гь' з рамках бзладох твор!в ! -яя! були вид!ленI в результат! досд!деш1я. . ,"

Пом!чено, що поети в!дбирагть лексику за принципом тематичнох в!дпов!дност! чи однаковост!. Так! Дменникй 6 ОйОрниот, юточовимр словами як для смиелового, так Г для граматичного розум!ння автор-ського тексту.1 ■"'..'.

Вивчення лексичного значения та ном!йативних функц!Я !манник!в дозволило ,вид!лити трц дрцорр! темдтичн! гртпи сл!р. що характэрн! для обох мов.-.роо!Йсько1 та англ!йсько1. А сама:

I. 1мецники. що означать овУлплинй та Ё'Гпотетггв:.......

женщина - гоаая отец - father ; жизнь - life ?.

ОГОНЬ - fire дождь - rein 3.

, мужчина - аав любовь - love смерть - death

вода - weter

, мать - aether страх - feer "а !н.;

туман

fog

».ope - woe,

снег - snow

мор оз о

- froafc та !н.

день - iej ... ночь - night , чао - hour , год - year ,■ месяц - month , пространство - space та hi.

Тематична згрупован1СТь !менннк!в та конкретн!сть лзкейч^ого зна-. ченн; бЬтъшост! з них дають змогу вивчати текст л!тературного твору як 13 урахуванням формальних мор$олог!чних, граматачних та синг ^.кс мних ознак, так i цШсного ецрийняття стильовох свозр!дносг1 баял д.

Бондарко А.В. Лексико-граг/чатические проблемы лексикологии. - Минск, 1970. -

:ды слов/'/ Актуальные .25-26.

П

У низц! характерних рио цих TBOpiB е також дуже важлива - взае-мозв'язок субстантивно!' та дхесшвног систем, Адке визнання !мен-ник1в якимось абсолютом серед ycix час тин мот под!ляеться далеко на ус1ма л$агв!стамил Без cyMaiey, синтаксис мови грунтуеться на р~зум!нк1 аершочергово! валшвост! них обох розряд!в сл!в.2 Тим ôiabme, що аная!тична будава англ!йсько1 мови висувае д^еслово та д!еел!вн! форми на одае э головншс м!сць у сво'хй структур!.

Хоча в росхйських текстах присугн!сть дхбслова не завддд обов'яз-кова /зоно взагалх шва бути в!дсутн!ад/, його здогадна црисутн!сть легко в1дновл»йться з контексту, а насичешсть балад ,uie словами активно! дП й типовою для обол мов; да монуть бути так1 д1есдова: в poçificitffia mobI - ехать, плыть, идти, лететь, манить, петь, брать га 1н.; а.ШШЗЬКШ - te г», to rty, to coee, to «mrder

та багато iœimx. s

Визначалъна в!даинн1сть англ!йеькик д!еслхв в {данному оточанн! тексту баладахюлйгае у тому, що I) ангя1йсш1й текст /i MiKpo— текст строфи не е виключетаям/ i на^хи» речения не ыокна побудувати' без fliecwioBa,2j) ' пэсл!довн!сть словопорядку ь аю.'л!йськсму текст! у раз! зм!ни традиц!йного "п!дмот - црисудок", яхадо п!дмет- !мешшк, надаз особливох !ньерсивност1баладх в ц!лому.

Таким чином, к!льк!снэ спхввхдаошехшя хменншЦв та AiecuiB у текстах росгйськах та антдх^ьких авторських балад е р!знии t ц!л-ком пояонюеться грама тачною будовою обох мов. Це дорхвшое 2055 !меи-ник!в та 33$ д^еидхв в!д загалыхо'х кхлькосгх у 8700 сл!в в англ!йсь- 'г кхй мовх, а також 32$ хменникхв та 22$ дхесл!в в!д батально! к!ль-Kocti 7250 Mis у рос!йсыс!й /даь.таблид! 1,2/.

Взасмод!я та взаемозз'язок суботантавкох та дхес^лвнох систем в текстах балад маютъ свое продовження розвиток на рх.внх синтак-сичного функцюнувашхя цпх ваадишх частин мови.

'Гьетзй розд!л роботк складавться з чотирьох тдроздШв i при-свячений цорхвняяни каврових та ^кдчвядуально авторських особливо- ■ стей балад, що i/o с таить у ix силтакоиех та зберхгаються при переклад! з ода!ех мовн на !ншу.

^Царлюкошч В.К Номинативносгь и кш-шуяихсагивноегь хсак различительные признак слова и предложения // Словообразование и номинативная деривация в славянских языках.'-Гродно,1£?Е6.-Ч.1.-СЛ14^

о

* .'Олян С.Т. О принципах i миозиционной оргвиилаши поэтического .акста // Проблем« структурной : т.чгшсп са.-!Л., i306.-C.60.

т 2.

Поглкблене вивчэння 1мояния!э у тенорах доол1джуваних tuopis' доказуе, що кошштрац!я цих лексем справляв значний вгошв на син-

гаксичну будозу поэтично! строфа балада. Цэ пояснюоться особливою пол1функц!ональн1схл ■ цШ часлши мови, яка моча викоиувата роль майяе ycix член in речання: п!дмёга, арасудка, "означення, "дбловнен-" ня, ■ обставини та звзрненяя, мохе бута конструктивним центром одно-складового речения.*

Загальна тепдена!я до шкористакня- cehohImîb, однор1дних îmôh-eekîb вшшшаз в рос!йськшс текстах появу'приклада t, що значков Mi-рою р1дннть баладу та народцу билипу; паириклад: кугрщк-душа.до-

ттт&=шт, тл^шшитм га in. Прикладка в баладах моя- бути висловлена ц!лим словоополученням t ocortiraior-» стада-«ы>ро «акру » роо*йоьч1й л1твратурн13 сяадаинк Отчего а огнями блещет зала? Чем король обрадовал страну?

7 s2Q№ ,г..,тт.'2.т<иш -Он увез красавицу жену. ■

/А.и.Апухтик "Кородеза"/

Центральна м1сце Чменннка яж > суб• вкта, предиката *а об'екта в речениях вазна'чаз t його голошу роль у зд*1йсненн! синтаксичного зв'яэку Mis гага. Кироковтаван! лэксйчвГ повтори в авторських ба-ладах зиявяяють цей зв'язок та актуал!зуить його; лэксичний повтор нз г!льки данина сгил!зацИ п!д яародну творч!сть, але-С об'ектив-не явшце мови; наприклад:

Мне время на битву. Назад,-Я скоро со славой тзизду: Срсддом обижен Конрад, Но грозно ОТМОЧИТ ОН £St£âJE£!

................/К.М.Язаков "Роишо"/

3 англ!йсышх текотах лексичяий повтор тематично пов'язаних iMSHHHK.iB викиикае. лояву та повторения предикативно: синтагм!, 'в як)й дана лексема влкоиуе роль гпдмага:

Г «et *"l«ty la' the'•»»•â»''.':•'. — '

ïall Beautiful, • faery's вПШ| Her heir,wes tony;, ha* foot fee light, And her-eye» war» wild.

(.Th.Keete "Lu Bell' Dene Sain Merci")

. I йголярэт Яшх существительное в /ладом, синтаксисе современного русского литаратурногч язаха.Дис.... докт,- филол.наук: "

Днепроне ïpqbck : ЛД, 1989.

Завдяни мацавому шкиванню 1ментшв в обох мовах постае проблема словодорядку /а точн1ше, зворотного порядку, або !зорсп/ га його значения для структурно* побудови речения взагалк Для ро-схйсЬко! нови це явищо нэ таке актуальне та важливэ,як для англхйсь-ког. Росхйаьк! ¿манники /як I 1нш1 частили мови/, як правило,мають в1льн! комб'ИацИ та перестановки, що сблюжуються т1льки сшслови-вими га лог{чнит рамками. Враховуючи plmoмaнiття вхдмхнкових за-к!нчень, це подехиуе п!дтримання ритшчнох органIзадII балад. У росхйоьких текстах явища 1нверсП мае М1сце за рахунок:

I/ повтору контекстуалькях синонглив та однакг-юго дхеелова з ними: "Быд парь грозный, бцл паев елашый" , "<5м_в22ЖМ многих стран" та хь\;

2/ лексичного повтору га р{зких я1еол1в:"Ишдг помощи глазами, криком ромэпр зовет"! г.п.

Поняття хнверехх в англгйськгй мовг - це багатогранне 1 деякою м1роп- су перечне питания1, але в баладах-цей феномен мае тхений "зв'язок 1з сполукоп хменшнав з 1ншиш частинами мови, а насампе-ред, з д!есловаш, займэвнякамк та прикметниками. Еозиц1йн1 можди-вост! означених частин мови 1 вар ¿акта 'посл1довностей сл!в у синтагмах та речениях п^тверджують, що синтаксичн1 функцхх 1менник1в . обумовлэн1 IX поеднувальними ьлаотивостями. Проведене пор!виянчя с по лучения 1МэпншЦв з ¡кщими частиками мови в англ1йс[Шх та ро-с!йських текстах даз можливост! предсташти перспектива I вживання Iменних. синим у р1зних типах речэнь у баладаому тэксть

. Диференц!ац1? та 1дентифхкацП шдлягаютг рхзн! структурн! тили речень в план1 хх об'бктивних вЦмшностай в мовах з р13ною гра-матичною Судовою, Для рссхйськог мови це у першу чергу так! речен- , ня за метою висловяювакня, як питальнГта склични Питома вага пи-тальних та окличпих рячаиь Сезпосэрёдньо пов'яаана з икотенсишдам укиванняи1менник.1в та перевшцуе уживання аналог¡чних синтаксичних структур в англ1йсышх баладг.А самэ: на одне питальне чи оклачне рачення в англШськсму текстI лриладае /у езреднъому/ три питальних та п'ять окличиих у росхйському. .

Ше 1кова Б.Е. {Црдятгии порядка слов современного английского языка в аспек а ©нкционального синтг, .опта: Авторэф.дио.... локт. фил од. наук,- Я.', 1982. -56с ' ;

В ц!лому дда роо1йських батадних гаког1в характер«!: I/ прост! двоокладов! речения, 2/ рэчення, ускладнен! однор!днияи членами, 3/ речения з нульовою зв'язкою» 4/ неповн! рэчення. ___ ■ В англ1йськ1й 1лоъ1 явищв ¿меннох насичзност!. баладаих текстхг не так виразно вили вас на виб1р авторами синтаксичнох модэл! речения у СВ01Х тьорах. Фактично иемае приклад!в, в яких багаточи-селыисть ц!е! частшш'мэви спраяла б :пльк1сному ишлепяк того чи I ни ого типу рэчення. Звортаз на себе увагу хнше синтаксичне яви- ' ще,-вже згадувалось вищвг а сама 1нверо!я- - ; •

Таким чином, внзначаються два основн! шляхи, за я киля йдо побу-дова авторського баладного тексту в рос!йськ1й та англ1йсыий мо-вах. Загальнояанров! характеристики .фуннц!онування !манник!в, що являють еобо» епеииф!чне явища як у-Ч'аму, так х-Чншому випадку, ой~ межуються р!зними рхвнями роаповсвджвння та впливу на синтакси лу будову балад. Цэ каочно простереться на прикладах перекладу англ!й-ських балад на рос!йську мову 1 навпаки, э роо1йсько! на англ]й-ську. ...

.В текстах анппйсышх аоетхз цей впяив сов'язаггий з граштичною !нварс!вю, яка не те ч}.тко: система у сво!й повч'оровальноот!, а . навпаки, багата вар!аитамя. Однача роль 1менник!.в у цьому явищ! очевидна, хоча из е ЕЯзначадьноа та зданою. Структур«! типа речень не залетать в!д !менно! насиченост1 балади; остання обменуе св!й вплив синтагматичням р!внем.

У рос1йськ[й мов1 феномен майже ун!версальнох здатност! 1мен-никхв сполучатися з !ншини частиками лови вшшвае на Формуваняя тппов'.'х словосполучень, як1 капть широкий д!аяазон граматичних можливостйй та характеристик. Цей процес сприяе о./'едаанна простая синтаксичних моделей, що у свою чергу представлений елашнтарниш послхдовностями простих речень. Саме в синтаксис! баладного.тексту • проявляться та закр{шиютьоя як шдив!дуальнх прийомя, так ! но-, ваторсыи знах!дки роспкьках автор:в та цэрекладач!в балад.

У висновках формулшться найзагальнш! результата днсартац!й-ного ^оагпдазння, як! полягають.у тому, що:,

I. Комун 1 катизно-прагматична ор!ентован!сть авторських. балам викликаб до яиття так1 прояви слеииф!чио1 доетичнох моей, як одно-спрямован!стъ та лост1йН1гть мовного вхдбору, що освежений рамками даного фуикшонаяхного ст2-тю. Не дивлячись на рухошстъ мовного складу текстхв йалад, нашчаеться дзяка загальна закояомхрнлсть

цього в!дбору } Hasiib визначаеться номенклатура стабьтьних ознак.

' Це не означав, що даний' анач!з мовних паралелай в текстах обрано-го нами жанру можна звести до схематичное?! та спрощеност! !нвен-таря'його характеристик. Навпаки, кош йде про пэреплет!ння та взаемонрондкнекня мовних sacoöiB, про в!дсутн!сть ч!тких мок м!к ними, i штамп словами , про данэм!чн!ст1> та гнучк!сть принцип!в ' MOBHOI селекпН п1д чао створення конкретного тексту балади.Грама-тичнi факта,що були предметом аяал!зу, говорить про те. що семантика ц!лох низки мовнах прояв!в у текст! з&теяить з екстрал!нгв!стич-Hoi точки зору gfд !ндив!дуального та неповторного ;лрийняття CBi-ту кохним автором, а з л!цгв!стичн01 в!д стандартного, звичайно-го, .багато раз!в повторюваного i внаслхдок цього тшпзованого яви-ща.

2.Найваялив!шнй йагальножанровий ппназник або мовна дом!нанта -насичен!сгь баладних текстов шенниками - вивначае пэриорядау роль !менник!в у росхйських текстах 1 одну з гбловних - в акипйських, Суттеве п!дтвардаення цьому - к!льк!сний фактор присутносг! !ман-ник!в у баладах, що дор!внюе'32% в1д загальнох к!лькост! досл1да:в-нех сл!в у pociftcbKig mob! /7250/ та 20% в!д загально1 к!лькост! /0700/ в англШсыйй. Кр!м того, ня пров!дна роль обумовлена та п!дкрхш1ена у^вэрсальниш лексичнкми /предметна основа/,морфоло-Пчними /cjXDBOTBip/, ритм! -иими та синтаксичними властивостямя !меи-НИК1В. Потакцп можливих сполучень qiei частини мови виводять ii ( на р!веиь еврердаогэ модиф!кятора баладного стилю, а це. надае ак-

. тивного впдиву на структуру та тип речення в евтероькому текст! балади.

3. К!льк1сне ап1вв1дношонни ¿менник1в та д!вслхв в англШських та рос!йських текстах покаэуе, що i в fid, ! iKuiiй mdbi вони разом скл&дають б!льше половинй ус!х доемнджених супе.

У pociRcbKiR мов! це 54% / з них 32$ - Лмеиншси i 22% дхеслова/, в aioviißcbKiü MOBi - це 53% /э ни* 20% хменники ! 33% д is слове/, тобто зм!щення си1вв!дношення у 6iK Д1€слова в англ1йськ!й mobi св1дчить про його виключно важливу роль у структур! граматично! систеяи. '

4. Звичайна та характерна здаппсть imghhukiu сполучатись з пpикмeтникaм:■. в баладах виявляе дзяк' т:»пов1 оообл!вэсг!, як! пратакакн! поэтичней мое! взагал1:

I/ прикмотникв з обох лопах мають тандзниДю до втагаккя не cTi-лькя перед i¡данниками, ск!яькл тииля них'.наприюшд, в pucittobKiP.

...мое!: "в теремах вксоких", "в кругу красавиц чорнооких" та in.;; в oHXViiücbKjB .WOBI; armciur bricht -распом блал-ядао, уеот«п

- i'ö

brave sad bold- йомены отваннне и смелые;

2/ прякмэтники можутъ бути в1докр9млея1 в!д означувзлытого слова, тобто в!д. ¡иэшшкг; наприклад, в рпс1йсь:ий мовг:

"Цовшй_с_деревьев сыплется лист.______________________ ________ ____________

Громкий раздался по лесу сбист"; з англгйськ1й mobí : "Наг listen ditS «яхе both weg aad рат^та íh.

5. 'Пор!вяяння слозосполучень■займанник* iмзшгсга в авторсышх баладах шдтЕврдило, що особливэ м1сце.за штенсивхистю уживання займаеть займенника вказ1вн! та присв1йнь 1х дейктичн1 вяастивост1 аиявляють здатхпсть вис тупа ти з зобракувальнхй функц!х, в!дтворюя-чи образ сприКняття.* Це виводить хх на ревень специфичного стилх-стичного $ункц!онування в авторських баладах обох мов.

2. 2мШ'ЛйтЗаав заивання хмеаншивв обох мовах•епрчя« ©тиоре*-на i маняaro га своврхдного стилю баладного гёксту за рахунок тема-тичних ланцюякхв сл!в у межах малого'об'ему отроги.

Видхлено три основа! текатичн! групи /класи/ 1менник!в, що в' типовями як для аягл!йськох, так i для рэс!йсько1 мовн:

Г - а трупа - !менники, що означаютъ csit лидини, ii почуття; наприклад: сердца - heart , слеза - teat« , улыбка -aaiie '» враг - fee . Друг - mend та 1н. 2 - а група - fданники, що означаю»'явища природа; / : наприклад: огонь - Pira , буря - teapaet . доздь - rain . снег - апоп , туман - fos , роса - dew ' Та in.

3- я група - 1м9нняки, що означаю» npocrlp та час; наприклад: месяц - aonth , год - уваг , час - hour пространство - space та- !н.

У додатку представлений бхльш ловний перол!к досл!джених лексем.

7. ЛослгджениЙ матер!ал текстiв авторських балад дозволив виз-аачити низ1су морфолог !:чних характеристик 1менникхв у меяах жанру: I/ перевзга двоскладових i трискладових лексем, що характерно ддя обох мов, 2/ фактично повна в1дсугн1сть окладних слгв у рос!йськ!й мо в i оалад навпаки, тродуктивн!сть слрвосюгадення в англ!йських текстах /наприклад, Watermen, blrth-W" .. та íh./.

Вивчення мовних пар^лйлэй в рос1йських ta англ!Яських твэрах п!дтвердило,'що хметшки^швляють-багато спхльних'рйс cave за

^"Ковтунова И.И. Поэтический синтаксис. - ГЛ.: Наука, 1986. -206 с.

лаксичному та морфолог iчному ргвнях: це лексичнв значения слова, зумовлене тематакою балад, подальше об'еднання у тематичн: групи або класи, м.орфемний склад лексем, зикористання граматичн01 ката-ropii числа як спшсгичного засоба.

' В той же час словотв1р у широкому значены! в авторсышх бала-дах йде р1зниш шляхами. В росШськШ mobí за рахунок р1зномаШт-Hocri семантики морфем /налрихиад, наявнзсть 'зменшувалышх суфш-cíb - уак, -шк, - очк, - ик та ík./ та 1х штенсивного використан-ня, а в англ1йсыай - за рахунок -окдадання основ.та незначноГ афхк-сацП.

8. 1дэнтиф1кац1я та анафаз реченъ.за метою висловлювання та за струкгурнкми характеристиками ааказуе, що авгори росхйських оалад активно використовумь насиченхеть 1менникаыи у стюпстико-граматич-них функц!ях. Тому в рос;1йських текстчх балад досить виразно просте-жуеться тэндешия до втаБат,ня типових рвчень при гипових накопичен-нях ÍM6HHHKÍB. Це насамперед двоокиадов1 CpocTi речання, доскладов1 речения,- ускладаен! однор1дкпми чк вхдокрамленими членами, неповн1 речения /без п!даета чи присудка/, й тара речення э нульовою зв»яэ-кою. B'ocTaHKíx лексична та морфолого-градатична щтпсть íманник!в Biflirpae ьа клину роль, со с&мангика баладних 1m9hkhkíb В1дзначаеть-оя предметаiстю, вони легко сприймаються I слухачам, i читачем.Бе-зумовно й та, що в росШсь.Лй mobí найбгльш дашрений тип розпов!д-ного речення /72 s кохннх 100/, але немало оклччних /16 ia 100/ га f\ питальних /I" i3 1С0/. В адампйсы'лй mobí" ui показники складають ' bíauobísho 93, 2 i 5 на kgkhí 100 рачань, що ц1лком обумовлено хоре тки ми итогами структурно! будови англНюького речання'. г

Визначено, що продеои, якi стимулюють створення специфхчного баладного тексту, обмежуються в гшгд{йськлй mobí синтаксичним piB-нем участ! хмелни/дв у скдадани1 ¿мзнних словоополучень, tostó зя-лишавться в межах сиктагми. Вид i лиги якюь систематично мипан i структура типи речень ноше моаливисп. Одкак заф1ксовака значна роль ntдвищеко! концентрацх i' лмчнникхв у 3Míhi словопорядку в • баладному токстх за рахукок перестановки голошик член te 'рече-ния. Д1ля 1-эс1йсько1 тви така порзстановка членхв рочекня - це яш;де звичаПно як з , раматкчно{;гак i з комунхкативнох точга зору. Ней феномен пов'язаний, як правило,'-ü н^аб-лдцисго убероження ритму

тл рими строфи, а" також з йьла.чням авторов 1м!гуеати розмотшй стиль. •

' '

9. Овоер1дна граматична та локсична задан!сть баладаого тексту проявля?,ться из тЬтька з оркНнальних авторсыслх баладах ала й п!д час перэкладу англ!йських балад рос!йсы:ою мовоа 1 навпаки. Сама

________у. перекладах найбмьш: на очи о ироявляетьсясхйлыпстъ окстралингв!-

стично! та л1нгв1стично1 основ побудови баладаого тексту внасл1док морфолого-граматичноГ, лексичнох та синтаксично! штеграцН' Л1нгв1-стичних засоб!в як у кожн!й мов1, так 1» що дуйэ ватапво, на м!.ж-мовдому рi бн 1 у межах о'кремого жанру. Наприклад, дом!нування !мен-никхв у балад!що.пербкладэеться, неухильно збэрЬ'аеться перекла-дачем, лк збер1гаеться 1 беэумовний тематичний зв'язок лексем. Сту-пшь та М1ра л1нгв1стичн01 рогламентопаност! та допустимом! вяк-вання ! функц!онування мовних засобхв проектуються на 1ндав1дуаль-»! стал! автортз перекладу. » результат! виниказ та даичм/чча р!в-новага ус1х лхнгвхстичних раал1Й, яка визначае »¡даинний Ыд II. лх фуниИональних стил1в стиль авт^рсько! балада.

Д^гацН ;в!добракено б,

1. О граиматической инверсии английских авторских баллад//

// Пути совершенствования преподавания иностранных языков и повышения их роли в гуманитарно« образовании студентов. - Сб. научн. трудов.- Днепропетровск: ДГУ, 1593.- С.193.

2. Сютепгая соотнесенность.русских и европейских литературных баллад ХУШ-Х1Х вв.// Тратьи Волковскио чтения. - Одесса: Одесский госупяверситзг, 1393.-С.32.

3„ /.второкял баллада как разновидность позткчссхого текста// Труды не.ирегиональкой науто-практччсской конферв! Д'МЛ,-

- Днепропетровск, 1995,- с.30-34.

Клочко Е.А. Языковые параллели в английской и русской авторской балладе. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальностям 10.02.02 - русски*! язык з 1С.02.04 - германские языки /английский язык/.

Защищается диссерт'дат /172 стр. машинописи/, В работе иссле-. дуются языковые параллели в русской и английской авторской балладе в их единстве и противоположностях, а- также-- определяются объективно существующие лексически«*, морфологические и синтаксические процессы, участвующие в дроркирозании специфического гонка баллады. Выявлены язнковые реасии, которые типизировались в употреблении и

оформились в качество актуализированных грамматических приемов этого оригинального жанра. Материалом для изучения послужили литературные баллады русских и английских авторов 1УЩ-Х1Х вв.

Kloebko H.A, Linguis'i-ie р»т»11еНаа in English end Russian literary ballads. Thesis for the degree Candidate of Science*. Linguistics. Philology. Specialities ''O.OJ.O? -Russian language end ^0.02.0^ - Genaenic philology (English Lenguagft).

The thesis treats linguistic parallelism in English end Russian literary ballads to be e result of a specific functional style. The simple rhymes, the obligatory epithets, the commonplace phrases end the dramatic net«re of the narration eake the unique style of the ballads. The aesthetic properties of the style in question are of use in understanding harmony achieved betveen a certain communicative aim and (in adequate choice of language memo and units. Some of the later appear to become dominating linguist!a phenomena that maintain the dynamic Stability of the ballad text.

К лютой слова; аысрська бал од а, 1менник, тематична група, словосполучення, речения, текст, лхнгвгетичний стереотип. \,..'

1ип:гЬ[Ч 20

if С 3 -ho