автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.04
диссертация на тему: Здоровье человека как культурно-эстетический феномен

Полный текст автореферата диссертации по теме "Здоровье человека как культурно-эстетический феномен"

Р Г 5 Ой

А *> ; ' *

націонатАііЙ Жлдамія наук України

Інститут філософії

На правах рукопису ФЕДЬ ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ

ЗДОРОВ’Я ЛОДШИ ЯК КУЛДУРШ-ЕСШИЧНИЙ ЖНОМЕН

/ Аналіз медико-культурологічних концепцій до розмежування наук про людину /

Спеціальність 09.00.Оф- естетика

АВТОРЕФЕРАТ дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Київ - 1996

Робота виконана на кафедрі естетики, етики і культури

Слов’янського державного педагогічного інституту

Науковий керівник - МАЗЕПА ВШЮДИМИР ІВАНОВИЧ

доктор філософських наук, професор.

Офіційні опоненти: ПЕТРОВ ЯРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

доктор філософських наук, професор ГРИЦЕНКО ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА кандидат філософських наук, доцент.

Провідна установа: кафедра філософії

Донецького державного університету

Захист відбудеться " і? "'ТРАВНЯ 1996 року о ІЗ год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д-0125.04 для захисту дисертацій на эдооуття наукового ступеня доктора /кандидата/ наук в Інституті філософії АН України /252001 Київ - II, Трьохсвятительська, 4/.

З дисертаціє» можна ознайомитись в оіоліотеці Інституту філософії АН України /252001, Київ - II, Трьохсвятительсьі

4 /.

Автореферат розісланий " ІЬ " і<.&1 і И Я 1996 року.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РиВиТЛ Актуальність теми дослідження. Сучасна естетика, срієн-. )чись на пераоцінку„методологічних засад, наближається до ро-ііння естетичного досвіду з огляду на різні галузі людської шьності і на різні історичні площини. І подальший розвиток «тики обумовлений спроможністю теоретиків осмислити усе іс->ико-культурне надбання, адже культура "це. історія цілком" Карсавін/. Це і спричинило звернення дисертанта до того ча-коли, культурна єдність становила елемент повсякденної жит-ііяльн'-сті, існувала у своїй.цілісності, недиференційності. гка і мистецтво до періоду розмежування знання про лщину ги щільно переплетеними, стже, естетичне і біологічне просіється у взаємозв’язкові і причинній обумовленості. Таке ібоке розмежування науки і мистецтва, раціонального і емоціо-іьного, яке спостерігається від Ф.Бекона до наших.днів, мать, тимчасове якщо вірити в перспективу ідеї гармонійного звитку людини і в ту сяючу вершину, про яку ще в середині ми-юго століття мріяв Г.Флобер: "Чим далі,- писав чарівник сти-

,- тим мистецтво стає науковим, а наука більш художньою, роз. . .« І швшись у корені, вони зустрінуться колись на вершині .

Останнім часом зростає кількість праць, які характеризують зні аспекти античної, середньовічної культури та культури иси Відродження. ..Наше скромне дослідження - спроба заповнити прогалину, що пов’язана з культурно-естетичним аналізом здо-з’я..Осмислення фізичного стану.людини під кутом зору відпо-іноио типу культури як історичної цілісності збагачує теорію ;инознавства, відкриває нові можливості для розширення

Флобер Г. Собр.соч.: В 5-ти т.-М.: Худ.лит-ра, 1956.-Т.5,-С.46.

естетичної практики сучасників. В більш вузькому розумінні запропонована тема - це спроба аналізу естетичної діяльності з огляду на біологічне в контексті соціальних потреб, діалектичний зв’язок прекрасного і природного, здоров’я як виразника.прі родної краси, як "закономірності природи в її найбільш повному і вільному виразі" /Гете/.

Логіка розвитку життя, реалії якого не завжди сприяють урі вноваженню організму з середовищем, вимагає комплексної науки про людину, в якій би завдяки певному сполучнику можно було .. поєднати вивчення біологічної.природи /тілесну організацію, роботу мозку і центральної нервової системи, а також біологічні потреби людини/ з соціальною сутністю індивіда /мотиви добування і переробка продуктів природи, причини.об’єднання у великі спільноти,.необхідність спілкуватись за допомогою мови, потреба творити свою власну національну історію і т.і./. Одним з таких сполучників виступає естетика, що входить своєрідним аспектом у всі форми людської діяльності,.становить найвищий іфитерій оцінок якості життя. Від часу свого започаткування іфаса.об’єднує ідею соціальної і біологічної сутності індивіда і практично спрямовується, а відтак, і реалізується в гармонії людського розвитку. .

Актуальність вибраної теми обумовлена також новими реаліями, коли різко підвищується активність особистості. В цих умова люди з низьким рівнем.здоров’я або нездоровим.індивідуально-осо бистим стилем життя до крайньої межі використовують біологічні резерви свого здоров’я і потрапляють в.стан "передхвороби", кол людина Гще не хвора", але."вже й не здорова". Це створює реальну, загрозу дисгармонійного, а інколи й патологічного розвитку особистості, скорочення її творчої активності. Отже, необхідніс

Г0ВИХ підходів до теоретичного сбгрунтуваїшя нерозривної ЄД-ості біолсгічногп і соціального продиктована сьогодні прсб-ематичністю самого факту існування людини і на практиці під-римується рівнем оптимальнссті, цілісності організму, що,без-еречно, впливає на тривалість естетичних оцінок. Актуалізують ему також глобальні проблеми сучасності, з одного.б^ку, і - з ншого, іфиза в удовах перехідного періоду, яка охопила україн-ьке суспільство. .

Стан дослідження проблеми. Питання "Здоров’я людини есте-іко-культурний феномен" знаходило своє вирішення в різні пе-[оди людської історії. Його„торкалися стародавні греки /Піфа-’р, Арістотель, Сократ, Демокріт/, представники давньоримсь->ї культури Західної Європи./Іілотін, Августін, Клеровський, ' 'расбурський/ та епохи Відродження /Леонардо да Вінчі, Піко їла Мірандола, Везалій/. Грунтовно дослідив названу проблему Бекон' ,• який вважається одним з перших представників европей-кого наукового Відродження. .

В тій чи іншій мірі.проблему "Здоров’я людини як культурно-1 тетичний феномен" періоду грецької античності, європейського редньовіччя та Відродження інтерпретували вітчізняні та забійні вчені. З естетиків-класиків слід виділити Гегеля, Кан-

1., Чернишевського М., Шелінга Ф.,ізеучасних естетиків -Бич-ва В.В., Кагана М.С., Кучинсьну А., Лосева О.В., Лукача Д., гаркевича В,- Досліджуваної проблеми торкалися культурологи: -

зрінцев С.С., Баткін Л.М., Буркхард Я., К^релін Ы., Тока-з С.А., Швейцер А.; психологи: Виготський Л.С.,Рубініптейн С.Д. ■шевський М.Г.; фізіологи: Анохін П.К., Павлов 1.П.

Переоцінка суспільних вартостей, ідо характеризує культур-I процес сьогодення України, логічно передбачав ретроспектив-I погляд не лише на історію народів Західної бвропи, а й на

історію народів Азії, зокрема, Китаю, в тих частинах його поступу, коли культура започаткувала свій розвиток. Проблема "Здоров’я людини як культурно-естетичний феномен" знаходить своєрідне вирішення в трактатах стародавнього Китаю: "Гуань-Цзи", "Книга перемін", "Люй-ци чунь цю", "Джуд-ші", "Нянь-Цзиі "Лаоська йога, Алхімія і безсмертя". Її порушували: Ван Янмін Ван Ці, ВанУень, Конфуцїй /Кун-Цзі/, Сима Цянь, Сунь Цзянь, Хан Фей, Ш Цзянь-Хуа, Ян-гЦзянь та інші. .

Особливості китайської думки в досліджуваному плані привернули увагу і знайшли тлумачення в працях Бічуріна Н.Я., Лу: сан.Г., Дубровина Д.А., Конрада М.І., Начерет Е.Л., Радуль-За туловського Я.Б., Овечкіна А.М., Попової Д.Т., Розенберга 0.0 Токсіду О., Урманцева Ю.А., Шеваги В.Н., Халмарада Упура та багатьох інших. . .

Про вплив здоров’я на процес художньої творчості засвідчили філософи /Адлер А., Рід Г., Спіноза Б., Фрейд 3., Шопенгауэр А., Юнг К.Г./; біологи /Дарвін Ч., Мечніков І.І./; лікарі /Арагон Л./лікар і письменник/, Лупічов Н.Л., Шахтельг/. У загальноестетичному плані це питання порушував А.В.Луначарс: кий у праці "Основи позитивної естетики". Хвороби, рани, всілякі страждання, на його думку, "понижують" життя, і через те воно сприймається як естетично негативне. А здоров’я - елемен "найвищої краси" і сукупність її ознак - "здоровий сильний ор ганізм"Ідеї А.В.Луначарського не знайшли своєї подальшої розробки, на яку вони заслуговують. Не лише через те, що,фізіологія за сто років зробила гіганський стрибок, і висновки дослідника не мають наукової.свіжості,„а.головним чином тому, щп у своїх працях він послуговувався роботами І.Канта, Г.Спен

І. Луначарский'А.ВІ Спбр.с^ч.: В 8 т.-М.: Худ.лит-ра. 1957.-Т.7. /Литературоведение, критика, эстетика./- С.71.

5 .

, В.Вундта, Е.Маха, С.Богданова, Р.Авенаріуса, які заборо-ся офіційною ідеологією. Сили радянських естетиків були мовані переважно на дослідження світу мистецтва як специфіч- -форми відображення соціальної дійсності, чим„звужувалось естетичного і унеможливлювалась оцінка здоров!я, одного з зчиків ступеня свободи, гармонійності і цілісності людсь-киттєдіяльності. Стереотип мислення не міг відобразити гар-йний характер взаємодії людини з конкретно-історичними умоприродного і соціального середовища в процесі філо- і онг-незу. Через, це і виникла необхідність провести багатоплано-. интезуюче дослідження, про здоров*я> як цілісний системний, про-як міру функціональної єдності і оптимуму особи і пристосу- . ної активності організму, яка грунтується на красі і доціль-

і, що і,склало предметне поле дисертаційної роботи.

Мета дослідження - осмислити.здоров’я як культурно-естетич-феномен, виходячи з аналізу потреб людини, її фізичного,ду-ого та соціального добробуту, базуючись на ідеї свободи, знійної цілісності життєдіяльності, що спонукає до вияву *их здібностей, розвитку естетичної свідомості і навичок, /■вання про своє здоров’я. Реалізація окресленої мети зумо-необхідність вирішення таких конкретних завдань:

1. Встановити специфічні особливості зв’язку естетики і дини з відповідним типом раціональності і описати названий зок у певному історичному контексті. „

2. Виділити в історії світової естетичної культури /грець-

шгеність, європейське середньовіччя і Відродження та стао зній і середньовічний Китай/ культурно-мистецькі явища, що ізані із здоров’ям людини. _ .

3. У світлі сучасної науки з’ясувати філософсько-медичну

9 *

специфіку здоров’я у.китайській культурологічній традиції /теорії У-Сін/, що встановлювала взаємозв’язок Макрокссмосу /Всесвіту/ і Мікрокосмосу /людини/.

4. Розглянути художню творчість і здоров’я в контексті най важливіших категорій китайської естетики і медицини, прослідкувати, як впливає сам процес художньої творчості та її результат /витвір мистецтва/ на фізівлогічний стан.митця і рецепієнтагда-ти порівняльну характеристику даосистської традиції класичного психоаналізу. . _ . .

_ Методологічні підходи. Методологія даного дослідження зумовлена необхідністю перегляду усталеної в радянській естетиці концепції гармонійного розвитку, що базувалась на утопічності

і декларативнїюті, і зверненням до реальних проблем людського буття, зоїфема до здоров’я як інтегрального витвору, що охоплює кілька сфер - медичну, естетичну» соціальну. Такі пошуки методологічно наближаються до антропологізму, представники якого / Гельвецій К., Фейєрбах Л., Чернишевський М., та інші/ через поняття "людина" розглядали сумність природи, суспільства, мислення. .

До певної міри автор знаходився під впливом китайських мислителів.саме тому, що.концепції їх вчень залишились цілісними і непорушними впродовж століть і в наші часи відіграють альтернативну роль європейській медицині. Важливе методологічне значення для автора мали праці окремих західноєвропейських філософів, на яких базується сучасна європейська культура. Китайські і західноєвропейські мудреці.грунтувалися на тому,.що буття.входить ДО свідомості і діяльності людини у всій його багатомірній сутності, зі всіма його таїнами і непізнаністю, трансцендентністю і іншими складовими частинами, що відбилися

іідповідних.фермах культури. На цих ідеях,- які передбачали -іий синтез науки і мистецтва, грунтувались принципи та кон-іції некласичнлї естетики, що відкривають шляхи до Вирішен-конкратного прагматичного завдання - користуючись математич-іи методами при обмеженому, вишуканому розумінні особливої 'естивної природи мистецтва,віднайти такі чинники,_за допо-■ою яких можна вплинути ва здоров’я.людини. 1 тут особливої.,

іі автор надає фрактальному^ аналізові, який називають наукою ; століття саме тому,.що він поряд із своїми методами корис-іться і художніми.засобами,.і через те за його допомогою, мож-проникнути у непояснювально-нескінченний, ралтово-парадок- -:ьний, до кінця незрозумілий світ.

У зв’язку з тим, що парадигма краси, здоров’я, лікування ! різні особливості в різні часи і у різних народів, матеріал :лідження обмежений певними історичними рамками і відповіді географічним середовищем. .

.Наукова новизна дослідження. На основі окремих галузей гкових знань: естетики, медицини, історії та теорії мистец-і в роботі вперше у вітчизняній літературі узагальнено і си-іматизовано теоретичний досвід вивчення здоров’я людини з гки зору іфаси. Здоров’я людини як культурно-естетичний.фе- ‘ . ієн, що характеризується інтегральною єдністю природничого соціального, фізіологічного та психічного,! є предметом між-іциплінарного синтезу усіх лвдинознавчих наук. Такий підхід і дисертанту змогу винайти критерії, які позначені рисами

"Фрактали - незвичайні, достатньо красиві...і складні за внутрішньою структурою мнсжини". /Турбін А.Ф., Працеви-тый Н.В.“Фрактальные множества, функции, распределения.-К.: Наукова думка.- 1992.- С.95.

наукової новизни: ,

- доведене, ще здоровий спосіб життя е одним із джерел

естетичнеї насолоди для людини, а художня творчість, у свою чер гу, виступає істотним чинником здоров'я; .

- зроблена перша спроба серед відомих авторові праць вичг ленити у філософських мислителів стародавнього і середньовічно гс Китаю та мислителів стародавньої Греції, західно-європейсь-нсго середньовіччя, Відродження естетико-медичну лініюів такому контексті.довести, що краса людини залежить від поєднання її біологічної, природи з соціальною сутністю;

- обгрунтовано порушене останнім час^м в науковій літера-

турі питання про те, що у сучасній духовній ситуації мають пра во на існування концепції, які вже не спираються на "класичні" теорії; запропонована парадигма не може бути спекулятивною, во на тлумачить категорію здоров'я як досить вагомий чинник у фор муванні естетичної свідомості і становить сутнісну основу есте тичної практики, в якій би сфері діяльності така практика не мала місце; . . .

„ - показана можливість проаналізувати і зробити вагомі ви-

сновки із теорій У-Сін, Ці, Тай-цзи, які розглядали мистецтво як медицину, а.медицину як мистецтво, при.умові залучення математичних методів дослідження, зокрема нового спрямування математики і теорії-.інформації - фрактального аналізу* зокрема про те, що головною мотивацією творення прекрасно-доброго є потреба реалізувати підсвідомі образи психіки. За приклад може слугувати творчість 1.В.Гете, емоційна наснага якої пояснює ться не тільки естетичним, але і медичним впливом художнього твору на автгра. „ . „

- воершв зіставлений класичний психоаналіз з стародавньою китайською естетикою дав можливість поглибити вивчення приро-

ди художньої творчості, зокрема, довести на конкретних прикладах прямий зв’язок між творчістю і статевим потягом, а також залежність.фізичного стану художника п : . 'у , від процесу художньої творчості. . . .

Теоретичне і практичне значення роботи. Проведений у дисертації аналіз дар, підстави.більш об’ємно і чітко простежити

ІстиТнко/а

евристичні ЗВ’ЯЗКИ між онтологією і естетикою,і культурологією. Узагальнені висновки можуть стати в пригоді при подальшій розробці естетичних питань комплексного вивчення людини, а також у-перебудові.спотвореної свідомості людини і суспіль** ства - необхідної умови вирішення політичних І економічних завдань сувереної України. . _

На основі різнобічних підходів до вирішення проблеми "Здоров’я лвдини як культурно-естетичний феномен1* розроблена і практично підтверджена концепція, яку можно використати як соціальну програму загальнокультурної і кваліфікаційної підготовки молоді. Конкретні висновки, отримані в роботі, можуть прислужитися при розробці методологічних засад.в мистецтвознавчих дослідженнях, присвячених особистості„творця. Матеріали дослідження можуть бути використані у програмах медичних та педагогічних учбових, закладів при читанні спецкурсів. ..

Апробація роботи. Дисертація обговорена на спеціальному засіданні кафедри естетики, етики і культуриста кафедр філо-зофії, медицини і математики Слов’янського державного педагогічного інституту і рекомендована до захисту. Основні її поло-кення і висновки знайшли своє відображення в публікаціях та винаходах автора, також у його виступах на Міжнародних конференціях “Неклассическая эстетика и современность" /Москва, лютий 1994 р./, "Греко-русско-украинское единство*. 1000-летие ;го формирования" /Донецьк, травень 1992 р./, а також на рес-

публіканській конференції "Фрактальные обьекты в математике, физике, биологии” /Слов’янськ, квітень 1991 р./. яку приводив Інститут математики НАН України. Ідеї дисертаційного дос-лвдження знайшли своє втілення у раціоналізаторських пропозиціях автора, що видані патентною групою Донецького медичного університету ім.М.Горького. „ .

Структура дисертаційної роботи, обумовлена логікою дослідження, яка випливає з поставленої мети й основних цілей. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, заключения і списку використаної літератури. В першому розділі ставляться історик^-теорвтичні проблеми гармонійної єдності духовної та тілесної культури, що розкриваються на матеріалі античної філософії і мистецтва, культури епохи середньовіччя та Відродження. Аналізуються філософсько-медичні„праці Ф.Бекона. Другий розділ присвячений з’ясуванню філософсько-медичної специфіки здоров’я у китайській естетиці у.світлі сучасної науки, теорії У-Сін, яка встановлювала взаємозв’язок Макрокосмосу /Всесвіту/ і Мікрокосмосу /людини/. В третьому розділі аналізується художня творчість і здоров’я в контексті найважливіших категорій.китайської естетики, і медицини, просліджуеться, як впливає процес художньої творчості та її результат /витвір мистецтва/ на фізіологічний стан митця і реципієнта, дається порівняльна характеристика даоської традиції і класичного психоаналізу.

II. „ОСНОВНІЙ ЗМІСТ РіБсяй.

У вступі обгрунтовується актуальність теми, аналізується стан її опрацювання, формулюються мета та завдання дослідження, вказані методологічні основи і джерела, визначається наукова новизна, практична значущість і апробація роботи.

- II .

Перший розділ "Історико-теоретичні проблеми гармонійної зеті духовної та тілесної культури в Західній Європі"скла-гься з трьох параграфів. У першому параграфі "Становлення ї естетичної оцінки здоров’я людини" йдеться про естетичні :тивості живих істот, про їх зовнішню і внутрішню доцільні гь. Поняття органічного цілого пов’язане з категоріями гар-ії, симетрії, ритму, пропорції, якими.й вимірювались естері параметри здоров’я. Біологічне і соціальне у формуванні зтичних чинників співпадать, бо людина свідомо чи неусві-пено виходить з ідеї всебічного розвитку, мета якого - діа-тична єдність психічного, естетичного і фізичного. У друго-параграфі "Гармонія душі і тіла у вченнях стародавніх гре-". наголошується, що Стародавня Греція завади виходила з вого тіла" і це позначилась на відмінних особливостях всієї опейської естетичної свідомості, в тому числі і на свідомо-українців. Адже греки поширювали свою культуру в закладеними містах /Тїра в'гирлі Дністра /БілгородгДністровський/, ' ійська Ольвія в гирлі Бугу /недалеко від Миколаєва/, дорій-ий_Херсонес /Корсунь/ біля Симферополю, ПантекапеЙон /Керч/, одот розповідав про народ "будинів" /Полтавщина/, який мав актер народу культурно досить елінізованого, а письменник н Хризостим описував Сльвію, яка квітла багатством і куль-ою, а її жителі знали Гомера і Платона і жили духом грець-філософії. В ранній період розвитку грецької культури гар-іія духу виражалась-через гармонію тіла, отже, потворним вва-:ась те, що не відповідало-загальновизначеним зовнішнім якос-• і і трактувалось як брак розуму, благородства, сили характеру, [вертається увага до аналізу.двох проблем: "Медицина і музи-у вченні піфагорійців" і "До питання про катарсис як духов-

не І фізичне оздоровлення", піфагор/2-га пол.6 ст.-поч. 5 от до н.е./ І піфагорійці віддавали належне музиці, що спрямовані на очищення душі, в гой час, як медицина трактувалась як засіб очищення тіла. Оскільки важко провести межу між тілом I д^ шею, неможливо було й визначити, ідо конкретно повинна лікуваті медицика I що музика. Вое це привело до Ідеї лікування хвороб спеціально підібраною »<узикою /музикотерапія/. Лікувальна методика Иіфагора базувалась на заглибленні пацієнта в сферу спе ціально підібраних звуків, оздоровчим ефектом е перебудова організму, просвітлення свідомості.

Торкаючись проблеми катарсису як духовного І фізичного оз доровлення, береться до уваги те, що назване питання стосуетьс не лиие проблем оуто естетичних, а відноситься до всієї людини в цілому /О.ФЛооев, В.П.Шестаков/. Проаналізувавши цілий ряд робіт з означеного питання, робиться висновок про неадекватніс слова " очищення " поняттю " катарсис ". Арістотель / 38і*- 322 до н.е. / також шукав більш точного окреслення поняття " катарсис ", бо наводить два відповідники: "зцілення", " очищення " Слово "очищення" відходить на другий план І у таких відомих ав торів, як Я.Бернайс, А.ГерІнг, ГЛенарт які розуміли катарсис як"розрядку напруження". Теорія катарсису як цілительствд знай глибоку підтримку у деякий дослідників. Наприклад, А.А.Грушка вважає медичну теорію найбільш природною, просто», приступною для емпіричної перевірки I разом з тим документально доказовою внаслідок чого зі всіх точок зору найбільш вірогідною. Про каті систичне мистецтво, що має лікувальний ефект, писав також Ю.М.З видов, визначивши його як "соціальну терапію".

Заключний параграф першого розділу - "подальший розвиток Ідеї гармонійної єдності духовної та тілесної краси у европейсі к їй культурі". Він містить у собі три питання: середньовіччя,

- ІЗ -

Відродження, Френсіс Бекон. В епоху середньовіччя принцип за-гальнотілесного життя /душі/ стає домінуючим, і душа більш жорстко підкоряє тілесні "стихії". Суспільним і естетичним ' ідеалом стає Бог, він виступав як Вища Гармонія, що тільки й спроможна поєднати.добро і красу. Здорове довголітня життя можливе лише у того, хто.слідує вченню Христа. Августін /354Р 430/, вся фідоссфія якого несе на собі естетичну спрямованість його духу і "який на всі явища природи і історії дивиться - з точки зору краси/" / І.В.Попов/, сповідуючись про те, що ночами його переслідують образи плотських насолод, просить у Бога звільнити й^го від цього пороку. Гнітить Августіна і черевоу-годництво; їжа,напої необхідні для підтримки здоров’я, але\цьо-го примішується ще й задоволення. Як віднайти міру, бо вона різна для здоров’я і задоволення? Такою мірою, за Августіном, є гармонія духу і плоті. Фома Аквінський /І225тІ274/_вважав, що для краси потрібні три умови: цілісність або досконалість; відповідна пропорція або співзвучність,і ясність. Привертаєїь-ся увага до.роботи Ульріха Страсбурського /помер в 1277/ "Сума про„благо", зокрема розділ "Про красу". .

Послуговуючись філософією древніх, епоха Відродження висунула новий т'-зі гармонії - краса розглядалася як належна якість самої природи, а людина - ідеал краси. Естетика епохи Відродження переносить на грунт нового часу платонівське розуміння пре-іфасного,„суттєво поширює його і вдихає у нього гуманістичний смисл. В означений період індивідуалістична спрямованість іде-ології-і культури висуває примат чуттєвої.краси: міцне чоловіче тіло і витонченість м’яких гбрисів жіночої фігури обожнюються. Саме тепер усі форми відношення людини до природи узагальнюються в понятті "здоров’я". Та медична наука відставала від

свідомості гуманістів - лікарі навіть були схильні наділяти дувшею саму хворобу. Робиться спроба здійснити біосоціальний підхід. Будучи універсальним, цей підхід в епрсі Відродження має свої специфічні особливості. По-перше, людина усвідомила саму себе як біосоціальну істоту: "тіло для справжнього Від— родженЦя ніколи не було просто тілом" /О.ф.Лосев/. По-друге, науку випередило мистецтво: анатомічні дослідження Леонардо . да Вінчі, наприклад, буяй -водночас і художніми, і природничо-науковими. По-трете, як ні в яку іншу добу, у італійському . Відродженні спостерігається подвійна імплікація, тобто те,що прийнято називати "еквівалентністю". А це означає, що "біологічне" і "соціальне" з абсолютною точністю дорівнюють одне одному, і якщо рдне з них істинне, то друге не може бути іншим. Біосоціальне - це єдність прекрасної душі і прекрасного тіла, це їх рівна за сидою протидія, що свідчить про їх нерозривний зв'язок. Справжнє естетичне сприйняття людини - це рівномірне, без переваги духовного чи тілесного протиставлення. Лише віднайшовши "третій вимір", як його„віднайшов Леонардо, аналітик забуває специфічне призначення кожного з них - духовного чи тілесного. - - -

Першу главу завершує аналіз творчості Ф.Бекона - філософа англійського Відродження і разом з тим фундатора європейського наукового Відродження. - В беконівській класифікації людського пізнання медицина відноситься до розділу філософії людини. Цей розділ містить у собі три складових: збереження здоров’я, лікування, хвороб, продовження життя. Ф.Бекон розглядав людське тіло в чотирьох іпостасях, використовуючи для аналізу функціональний підхід. Оскільки тіло має чотири блага /здоров'я, форма^або ж краса, сила, насолода/, то їм повинні від-

и і певні наукові галузі: медицина, косметика, атлети-ука про насолоди. Із.загальних положень Ф.Бекона вчді-три питання: І/ Філософія повинна бути спроможньога вити в єдиній понятійній мережі різнобічні; а якщо тре-еречливі поняття. 2/ До філософії медицини висувається моделювати складні, саморегулюючі системи, деякі чин-гї можуть бути і невідомими. З/ Естетика, з т^чки зо-кона, для успішного вирішення своїх завдань повинна бу-иженою до..усієї різнобічності людського існування. Ме-стетика повинна виходити з таких критеріїв, як: підтрим-оо’я, лікування хвороб. Довголіття залежить не тільки ,ичного втручання,'скільки від норм режиму харчування і х вправ. . .

жэ, історія розвитку науки дає підстави зробити.висно-рші кроки.медицини,саме до розмежування наук про люди-в своїй основі практику, філософію, естетику. І хоча а той час почали розходитися, мислителям вдалося побачи-пільну загальнолюдську природу і те, що корінь.у них філософія. Ця істина.справедлива як для західноевропей-так і для Східної, зокрема, китайської культури.. угий розділ - "Філософсько-медичні проблеми здоров’я у кій естетиці і сучасна наука" - складається.з двох пав: "Теорія У-Сін про гармонію макро- і міїфокосмосу" і ька естетична традиція у світлі сучасної науки". Зміст розділу не виходить за рамки проблем, порушених у пер-зділі. Та старокитайська естетика має більш практичний р, а медицина залишалась за своєю сутністю незмінною до асів. Крім т^го, якщо Захід і нагромадив великий досвід нні людської природи, східна наукова думка об’єднала

різнобічні факти рамками однієї теорії. Викладенп цієї базової теорії присвячено перший параграф. Аналізуються погляди провідних філософських шкіл Китаю на порушену.проблему: вчення конфуціанців, даосів, будистів та інших. Головна увага прі діляеться даосько-будійсьиому спрямуванню у філософії та.естє тиці. Обгрунтовується, що сучасній науці цікаве,не просто тл^ мачення фактів з.матеріалістичної точки зору, що було найбіль характерне для конфуціанства, а намагання людського розуму по нити явища, які не підлягали логічному аналізу. Саме тому спе цифічний характер мистецтва був спрямований на розширення люд ської свідомості, проникнення її у більш високі виміри просто ру і часу. Виділяються прямі аналогії між "очищенням" /Люй Ші Чунь/ і "катарсисом" /Арістотель/, які конкретно слугували ць му розвитку. В процес і створення та сприймання художнього твору хвора лщцина позбавлена естетичної насолоди, оскільки у св< більшості патологічна імпульсація головного мозку став на зав< ді естетичного почуття. Медицина використовує тільки половину можливих шляхів, які гальмували б~хворобу /знищення безпосере; ньо самого осередку: блокування його імпульсів на периферії/. Іншу половину повинно взяти на себе мистецтво, яке має в своему арсеналі гнучкі засоби /формування більш сильної імпульсаці і структуювання осередку у.найбільш оптимально створені функці нальні системи/. Таким чином, слід обгрунтувати можливість лікувальної дії естетичними, художніми засобами при виконанні ви щоназваних вимог, тим більше, що е конкретні приклади такої ді у західній /Хайдеггер/ та східній /чань-будизм/ естетиках. А для відкриття таких шляхів впливу необхідне глибоке розуміння і відображення.в естетичному ідеалі біологічних проблем.людини Базою для цього розуміння і в теорія У-Сін, суть якої полягає

■ому, що будь-який об’єкт дослідження містить складові час-іи, пов’язані між собою за принципом прямого та зворотного язку. .

У другому параграфі "Китайська естетична.традиція у світ-сучасної науки" аналізуються вищезгадані положення китайсь-естетики з точки зору загальної теорії систем Бертанлафі. уважному вивченні можна побачити принципову відмінність мо-іівання фізичних процесів, які е розкритими, від біологічних, характеризуються станом рухомої рівноваги, тобто е відкри-

и. Фундаментом для розуміння цих відмінностей є уявлення про атомірний світ і, у певній мірі, пов’язаних з ним сигналь-систем організму. Для розкриття багатомірного світу і сут-ті сигнальних систем організму можна використати не ціле ло вимірів, а.дробове, або фрактальне. Фраятальні об’єкти уть стати базовими моделями художнього.образу, найбільш при-на з них - "сніжинка Кох". Аналізуючи.орфічні мотиви музич-творчості, можна провести прямі аналогії між формальними аками краси /перш за все ритмом/ та біологічними показника-життедіяльності організму. Класична китайська естетика дає ливість зрозуміти те, що сукупність ритмічних характеристик ини може давати інформацію про будь-який об’єкт природи. Чи-вірогідних комбінацій кінцеве, а це означає, що пізнання допомогою ритму можливе. Отже, у більш широкому розумінні сі підстави скласти конкретну модель людського організму як ктального об’єкта. .Для цього етап будування "сніжинки Кох" снюється з точки зору альтернативної медицини /перш за все котерапії та гомеопатії/. Вже перші побудови "сніжинки" ть змогу отримати кластер із 53 параметрів, структуровяних собою за ступенем важливості. А це допомагає вирішувати цаментальну проблему " розпізнавання структур " із

запобіганням "інформаційного вибуху", або старінні інформації при обр'-бці. .Відзначені положення дають підставу для аналізу унікальної можливості мистецтва, яка полягає не лише в тгму, щоби приводити,реципіснта до споглядально\-медитатичного стану, піднімати його дух на високий рівень свідомості. Встанов-люючи^прямий контакт людини з вищою духовною реальністю, мистецтво .набуває терапевтичних властивостей.

- Розділ третій. "Художня творчість і здоров’я" торкається П'-становки трьгх питань: І.Художня творчість і здоров’я в контексті найважливіших категорій китайської естетики і медицини.

2. Культурологічні аспекти даосизму і класичного психоаналізу.

3. "...Геній є людина в-художникові,.а не художник в людині" /А.Бєлий/. Перший параграф розвиває,оСНовні.положення попереднього і ставить за.мету показати пр-яв хвороби у психо-емоцій-НІЙ сфері. Це ДОЗВОЛЯЄ пояснити міметичний вплив художнього твору на реципієнта як структурування патологічної домінанти

і залучення її складових,частин у знову створювані функціональ ні системи, виходячи з поглядів на означене питання Арістоте-ля, пізніх моністів і сучасної медичної науки, вчення яких мож на визначити в термінах класичної китайської естетики, перш за все сінь /)\л!. Медицина і естетика можуть об’єднуватись, не. втрачаючи своєї специфіки і на базі інших понять, які є родовими як для медицини, так, і естетики Давнього Сходу: ці /Ді/; Цзін. ЗаГдопсмогою стає,можливим уявити мистецтво як лікування а лікування як мистецтво. .

Другий параграф побудований на порівняльній характеристиці даосизму і класичного психоаналізу. Постановка таким чином питання стала можливою завдяки перекладам даоської філософії на мову англійську /1970/ і на російську /1993/. При уважному вивченні трактату Чкао Біченя "Таїна вдосконалення сутності

оди і Вічного життя" і творів Фрейда, Адлера, Юнга ггстає й ряд положень, які характерні як для одного, так і іншо-прямування. Як відомо, ггле діяльності, в якому психоана-ки знаходили місце "неусвідомленого"; проявляється у сно-ннях, галюцинаціях і фіксується у витворах культури /перш се - у міфах/'. Даоси з успіх-м використовували галюцинеге-’реч^вини, цс викликають галюцинації/, досліджували снови-ія і міфи. Класичний психоаналіз мав рацію звернутись до _ изму іде й тему, що китайська естетика У-УІ ст..прямо зап^-ге з містичної літератури поняття "неусвідомлен^го" /унянь/. іяди 3.Фрейда про сублімацію статевого потягу мають також ■ки у лаоській традиції. Згідно з названою традицією, од_ з критеріїв справжності школи є сублімування статевої енер-і її використання в релігійній практиці. Щоправда, така етика не має нічого спільного з пансексуалізмом Фрейда. Ста-і активність у даосів розглядається на як.наслідок хтивості, с показчик загального тонусу організму, його активної житте-іьності. Ось чому К.Юнг велику увагу приділяв східній куль-і як такій, де особистість повністю розчинена у архаїчній гктурі "колективного підсвідомого". Що Ж стосується алхі-,-то він особисто вважав.її попередницею "аналітичної пси-тії". Даосизм не випадково вивчався основоположниками пси-іалізу: він вплинув на розвиток різних ф~рм наукового знан-Вплив на науку про здоров’я вирізняється.як в теоретично-^вчення про подібність лодського тіла усьому Всесвіту/, так практичному плані /голкотерапія, фармакологія/. Зверталась зж увага на взаємозв'язок розумової діяльності з еротичним щенням. Сублшування статевого потягу, як його розумів эейд, дещо збігалось і де в чому було відмінним від кон-

20 . цепції датських мислителів. Для них сублімування статевого потягу становило базу для подальшої’'' вдосконалення особистості за допомогою піднесення "ці".і "жень", які в кінцевому результаті спрямовані на естетичне освоєння світу. .

Третій параграф т^ркаоться складних питань творчості і співтворчості, їх впливу на фізичний стан автора і реципієнта. Безособова творча пристрасть не зважає на примхи організму, і - художника судять по його творчій дії. Дисертант лише частково п~годксуеться з вищенаведеною думкою К.Юнга. Процес творчості впливає на здоров’я в позитивному плані. Вихідною позицією такого твердження стала думка про те, що акт твгрен-ня залежить від здібностей автора перевтілюватись » образ, набуваючи не лише нових духовних, а й фізичних якостей. Оскільки худскник ВТІЛЮЄ В собі "тисячі душ" /Мікеланкело/, Т' його фізичний стан ніби перебуває в різних життєвих обставинах, гартується І більш СТІЙКО пристосовується-до реальності. Отже, творчість - краса.- здоров’я - її:і широко вживані поняття перестають бути неподільними монадами, коли вступають в одне річище і визначають характрр людського життя.

Виходячи з поглядів старокитайських медиків, психічна діяльність є лише відображення фізіологічного стану.орпанізму. 1 ЯКЩО спостерігається порушення роботи внутрішніх органів, це автоматична.відбивається на вищій нервовій системі, яка, безперечно, є ОСНОВОЮ сприйняття І формування художнього мислення. Головною мотивацією творення прекрасно-доброго у будь-якому виді мистецтва з точки зору психоаналітичної естетики є усвідомлена потреба реалізувати підсвідомі образи психіки. Такий процес буде давати полегшення фізичного.стану автора і навіть може бути своєрідними ліками, які приносять повне або ча-

ю полегшення. Яскравим прикладам відповідності творчості ін^му стану організму може слугувати життя і діяльність 'ете. Як фізіолог, І.І.Мечників вважав, ще Гете пр^демсн-зав вражаючу еволюцію з песимістичної в різко виражену °п-;тичну особистість. Все це.відбилося на йто творчості, пл-очи від "Страждань молодо^ Вертера" і закінчуючи другою інлю "Фауста". І спричинили таку метаморфозу йогл власні л. Поетична творчість, пращ і люб'-в були для.ньоро ліками л приступів поганого настрою. "Він зізнався,що один виклад

іс страждань на папері вже полегшував їх...Поезія, що ^писуе

- _ і .

кдання, втішає поета . "

З точки зору китайської медицини тут мова йде про синдро-ний діагноз поразки органу, "легені” з інь-синдром /неста-енергії ці/. Скільки фізіологічним поразник^м у цьому ви-у є емоція "печаль", вона стає виправданню, бо підвищує гс-ену функцію органу,.який впливає на "печаль". "Легені"- до-багатозначна категорія китайської медицини і мас не увазі ціснальну‘систему, що об’єднує органи дихання, шкіру, воло-п^тові залози і '■бмін речовин. П'рушення будь-якого рівня |о проявитися на емоційному фоні. Згідно з теорією У-Сін, в іесі будівничих зв’язків кожен першоелемент є або "матір’ю" ’упного, або "сином" попереднього елемента /правило "мати-f. В нашому випадку "мати" - це першоелемент, що спроможний дати живодайну енергію, а "син" - реципієнт,що споживає ене-

о. Якщо ж недостатньо енергії в першоелементі /"матері"/,то Умає надміру.Елемента"метал" не достатньо/інь-синдром/,а це

Мечников И.Л.Гетеи Фауст // Мечников Л.И. Академическое :ойр,соч. - М.: Гос.изд.медиц.литературы, I960,- Т.12.-С.21.

означає, «г наступного елемента /"вода"/ повинно бути у великій кількості /ян-синдром/, а попередньо "земля" також у нестачі. ян-сіндрому "води" ВІДНОСЯТЬ КЛІНІЧНО незвичайний вплив енергії,„пхдвшцоння сексуальної потенції. З наукової лі тератури відомо, як Гете кидався.від однієї науки до іншої,по тім наступали періоди літературної творчості. Не менш відомим був Гете любовними історіями. З точки зору китайської медицини названі факти свідчать про вибір хвсроро організму Гете,що шукає виходу з дисгармонійного стану. Отже, здоров’я як стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя є на більш адекватним відображенням усієї об’єктивно-суб’єктивної реальності, яка дає.підставу зрозуміти не лише зв’язок зовніш нього і внутрішнього почуття людини, але й встановити відношення взаємодії між. ними. .

У висновках підбиті підсумки дослідження, сформульовані основні висновки, визначені перспективні напрямки подальшії розробки поставленої проблеми, розглядаються можливості практичного застосування отриманих висновків. -

З теми дисертації автором опубліковані такі роботи:

1. Фракталии в медицине // Фрактальные обьекты в матема-

тике, физике, биологии / итв.ред.А.Ф.Турбин,- К.: АН Уіфаиньї, 1991.- С.25-26. .

2. Здоровье человека как эстетический феномен: к вопросу о трудотерапии // Актуальні проблеми сучасної науки.- Слов’ян* 1993.-.С.67-69.

.3.Формирование эстетического отношения к труду как средство духовного и физического развития личности // Личность школьника и трудовая деятельность: теоретические проблемы: Материалы меквузовсклй кои{>бренции. — Славянск: 1993,- С.43-45.

4. Философско-эстетические проблемы древних греков и на-:овремениость.// 1’реко-славянсн''е духовное единство / Под Л.А.Яли.- Донецк, 1993.- C.I54-IG3.

5..К вопросу о физиологическом.в эстетике // Вестник М°с-іког'' университета. Сер.7. Философия.- 1994,- №2,- С.85-87.

6. Нормальнее и патологическое в творческой деятельности

:жника // Вопросы совершенствования учебно-воспитательной 'ты в школе и вузе: Сб.науч.статей. Вып.1. - Славянск: УИЦ :п, 1994,- С.140-145. • -

7. Фрактальность: обьект, субьект и чувство // Вопросы со-іенствования учебно-воспитательной работы в школе и вузе.

.1. - Славянск, 1994.- С.138-140.

Раціоналізаторські винаходи, що видані патентною групою щьксго медичного університету ім.М.Горького: .

1. фотохимический дозиметр /Свидетельство №2778 otI7.04.8Sj/|

2. Устройство для контроля давления /Свидетельство №4952

[2.05.1968 г../, .

3. Устройство ДЛЯ защиты новорожденных'при рентгенологи- '

<ом исследовании /Свидетельство № 4963 от 12.05.1968 г./ ■

4..Устройство для "бучения поведения больного в условиях ггенодогического исследования /Свидетельство № 4954 «т 36.88 г./

I.A. Human Health ял Cultural ahd Aesthetical • •

Phenomehon.

dissertation £ the rigxlits of manuscript ) of candidate’s ■ее of philosophical sciences in speciality aesthetics.

-itute of Philosophy. K. 199£*

7 scientific papers end 4- rationalization proposals which. ;ain theoretical research of human health problem in philo-lieal and cultural aspect of deyeiooiu,, world’s uesthetical '■аз till delimiting human sciences are defended.

It v;arf established Uu;t uuraan iiualtii is nob only ої pnytiiological and social but abo ao:jUi>sticul and cultural value. l‘l o шаі priorities о Г sucU viu’.vs arc bayed on the classical Ыил*leu of traditional Chinese noatU' lical and medicino ( ferot of ail U-t theory ). ■

Close relationsiiip of uuch. yiuws leading troudu in Modern science ( neuro-piiys i.'jioi.;.;.’, Iraol-uJL amii'Sii? and others ) is t;l: It was conclud'j<i that; it is poasiable to unite all differc Irenas vrith. one uotional net 011 the base of considering Uealtti as aesthetical and cuicural fhenon.

Федь И.А. "Здоровье человека как культурно-остетический феномен". .

Диссертация правах рукописи/ на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.08 - эстетика. Институт философии НАН Украины. К.1996.

Диссертация содеркит теоретическое исследование проблемы здоровья человека в философском и культурологическом аспекте pi авития мировой мысли до периода размежевания наук о человеке. Установлено, что здоровье человека имеет не только фиэиологиче< кую и социальную, но и эстетико-культурную ценность. Основные приоритеты таких взглядов опираются на классические теории традиционной китайской эстетики и медицины /прежде всего на теориї У-Син/. Показана тесная взаимосвязь таких взглядов с передовыш направлениями современной науки /нейрофизиология, фрактальный анализ и т.п./. Сделан вывод о теоретической возможности на базе понимания здоровья как эстетико-культурного феномена ооьединить различные направления наук единой понятийной сеткой.

Ключові слова: оіосоціальне. здоров’я, катарсис, краса, не класична естетика, У-Сін, фрактали.