автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.03
диссертация на тему:
Здоровый образ жизни человека как объект социального познания

  • Год: 1997
  • Автор научной работы: Сущенко, Людмила Петровна
  • Ученая cтепень: кандидата философских наук
  • Место защиты диссертации: Запорожье
  • Код cпециальности ВАК: 09.00.03
Автореферат по философии на тему 'Здоровый образ жизни человека как объект социального познания'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Здоровый образ жизни человека как объект социального познания"

Міністерство освіти України Запорізький державний університет

На правах рукопису

С У ЩЕ II КО ЛЮДМИЛА ПЕТРІВНА

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ВИТТЯ ЛЩШ ЯК ОБ'ЄКТ СОЦІАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ

Спеціальність 09.00.03 - соціальна філософія

і філософія історії

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Запоріжжя - 1997

Дисертація е рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Запорізького державного університету. •

Наукові керівники - доцент Бех ЕЛ

Офіційні опоненти - доктор філософських наук, професор Воронкова а Г.

- кандидат філософських наук, доцент Таран а О.

Провідна установа - кафедра теорії культури і філософії науки Харківського державного університету.

Захист відбудеться ” 18 ” квітня 199? р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 068.52.01 при Запорізькому державному університеті за адресою: 330600,

м. Запоріжжя, МСП - 41, вул. Жуковського 66.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Запорізького державного університету.

Автореферат розісланий ” ^ 1997 року.

Вчений секретар

спеціалізованоі вченоі ради,

професор Волкова С. С.

доцент

кандидат соціологічних

- 1 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослі -

д я е и и я. В історії людства є проблеми, які є "вічними" і залишаються актуальними повсякчас і для всіх народів. Вони мало залежать від форм правління, а тим більше від будь-яких персоналій. Одна з найважливіших серед них - проблема способу життя людини.

Актуальність вивчення даноі проблеми в Україні і в країнах СЗД зумовлюється тим, щр в період переходу до ринкової моделі розвитку значно зростає цінність здоров'я людини як гаранта іі високої конкурентоздатності на світовому і національному ринках робітничої сили. Остання обставина вказує на гостру суспільну необхідність побудови філософської концепції здорового способу життя людини. Для вітчизняної філософської души важливість дослідження даноі проблеми також пов’язана з необхідністю показати громадянам української держави реальні суспільні переваги, а також особисту користь (моральну, матеріальну, фізичну, психологічну, етичну, екологічну) культивування здорового способу життя.

У роботі висвітлено, щр окрім теоретичної важливості розробка даноі проблеми має велике практичне значення як в суспільному, так і особистому плані.

У дослідженні показано, що явище ’’здоровий спосіб життя" людини є актуальною проблемою соціального пізнання. Дисертант послідовно наголошує на тому, щр здоровий спосіб життя окремої людини може бути кваліфіковано пояснений тільки завдяки використанню таких філософських категорій, як ’’буття", "свідомість", "спосіб життя", "біологічна природа людини", "суспільне буття", "суспільна свідомість", "спосіб

виробництва”, "техніка", "виробничі сшш", "сутнісні сили", "виробничі відносини", "соціальна структура”, "соціальна та індивідуальна психологія", "політика", "мораль", "право", "філософія", "спосіб життя” тощо.

У дисертації наводяться також інші аргументи на користь необхідності розв’язання обраної проблеми саме засобами соціального пізнання. Інтерес філософскої думки до вищеназваної проблеми, згідно з поглядом автора, полягає в опануванні внутрішнього соціального змісту людини, яким е індивідуальний потенціальний соціальний світ. Суспільство становить собою не що інше як вияв і діалектичну взаємодію між собою - саме таких потенціальних соціальних світів. Для ефективного становлення українського суспільства ідеальним е взаємодія між собою здорових індивідуальних потенціальних світів, які виникають на підставі здорових фізичних і психічних підвалин. Звідси випливає, що соціальне пізнання при обгрунтуванні потенціальних соціальних світів повинно вивчати їх як інтегральний продукт біологічних і психологічних процесів, які відбуваються в людському організмі.

Ступінь дослідженості теми дисертації. У дисертаційному дослідженні для оцінки ступеня опрацювання проблеми здорового способу життя людини застосована спеціальна гносеологічна процедура, в ході якої проблема, що досліджується, розглядається як видова частина родового поняття "спосіб життя", потім як самостійний об’єкт логічного та історичного аналізів, і як елемент, що знаходиться в діалектичному зв'язку з іншими аспектами ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ людини.

При цьому з'ясувалося, що коли категорія "спосіб лиття", як було показано вище, зміст її зовнішнього аспекту до-

- з -

сить багатопланово була подана а соціально-філософській і спеціальній літературі, то поняттю "здоровий спосіб життя" людини присвячено дуже мало робіт.

За 1980-1996 роки в журналі "Вопросы философии" публікуються лише п'ять робіт, які стосуються питань збереження і зміцнення здоров’я людини.* А в журналі "Философские науки" за той же період зустрічаються тільки дві наукові публікації з проблеми, яка вивчається.**

Окремі важливі аспекти явищ "здоровий спосіб життя" людини досліджені в працях таких вітчизняних вчених, як Амосов М. М. , Брехман 1.1., Волкова С. С., Еойтенко В. П., Ізуткін Д А,, Ілларіонов М. С. , Кудрявцева Є. Н., Криштопа Б. П. , Лиси-цин Ю. П., Матюшин І. Ф., Панкратьева а В., Петленко Е П., Резник О. А,, Сердюк А. М., Сидоров В. М. , Смирнов І. Н., Троянський Е А. , Царегородцев Г. І. та інші, в колективних збірках і монографіях, а також відображені в матеріалах науково-

* Див,: Венедиктов Д Д. Социально-философские проблемы здравоохранения // Вопросы философии. - 1980. - N 4. -

С. 126-130; Кудрявцева Е.Е Здоровье человека: проблемы,

суждения // Вопросы философии. - 1987. - N 12. - С. 98-109-, Сердюк А. М, Здоровье человека, научно-технический прогресс и окружающая среда // Вопросы философии. - 1983. - N б. -С. 107-114; Смирнов И. Н. Здоровье человека как философская проблема // Вопросы философии. - 1985. - N 7. - С. 83-93.

**.Див.: Соловьева ДН. Философские и социальные проблемы

медицины и здравоохранения // Философские науки, - 1991.

- N 12. - С. 8-12; Шадиметов КЗ. И. Здоровье как важное ус-

ловие активизации человеческого фактора // Философские науки. - 1987. - N 8. - С. 31-36.

теоретичних і науково - практичних конференцій. *

* Див.: Амосов Е Е Раздумья о здоровье. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 63 с.; Брехман И. И. Валеология - наука о

здоровье. - 2-е изд. , доп., перераб. - М.: Физкультура и спорт, 1990. - 208 с.; Волкова С. С. Передумови культиву-

вання здорового способу життя у студентів // Матеріали науково - практичної конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури в навчальних закладах України", 21-23 жовтня 1993 року: Тези доповідей і виступів. - Кіровоград,

1993. - С. 76-77; Илларионов Е С. Новое качество социализ-

ма: оздоровление, гуманизация, демократизация (социально-философские вопросы утверждения здорового образа жизни). -Кишинев: йгиинца, 1990 г. - 250 с.; Кудрявцева Е.Е

Здоровье человека: проблемы, суждения // Вопросы филосо-

фии. - 1987. - N12.- С. 98-109; Лисицын ЕЕ, Изуткин Д. А., Матюшин И. Ф. Медицина и гуманизм. - М.: Медицина, 1984. -280 с.; Пэтленко В. П. , Царегородцев Г. И. Философия медицины. - К.: Здоров'я, 1979. - 280 с.; Разумная организация

жизни личности: проблемы воспитания и саморегулирования /

Ред. кол. Л К Сохань, Е А. Тихонович, Е И. Михальчэнко; АН УССР. Ин-т философии. - Киев: Наук, думка, 1989. - 350 с.; Сердюк А. М. Здоровье человека, научно-технический прогресс и окружаиря среда // Вопросы философии. - 1983. - N 6. -С. 107-114; Смирнов И. Е Здоровье человека как философская проблема // Вопросы философ®!. - 1985. - N 7. - С. 83-93;

Троянский Е А. Методологические аспекты комплексного исследования проблемы здорового о браза жизни // Философские вопросы медицины и биологии. - 1987. - Вып. 19. -С. 36-49.

Серед робіт, що безпосередньо стосуються теми дисертації, треба виділити праці таких авторів, як Блажей С., Борисенко М. Ф. , Водоп'янов К I- , Горчак С. I. , Демченкова Г. 3., ІзуткінД. А., Лавриненко В. Г. , Мельников Г. В. , Таветдіно-ва А. Б., Чикін С. Я., в яких описуються різні аспекта параметричної характеристики поняття "здоровий спосіб життя" людини, розкриваються його сутнісні і змістовні моменти, визначаються функції досліджуваного явилр. *

* Див.: Блажей С. Понятие "здоровый образ жизни" и его место в медицинском познании // Философские вопросы медицины и биологии. - 1990. - Еып. 22. - С. 22-33; Борисенко К Ф.,

Бородюк Т. М., Саенко Е И. Современные принципы разработки моделей здорового образа жизни // Врачебное дело. - 1992.

- N 2. - С. 115-118; Водопьянов В.И. Активный, здороый об-

раз жизни и нормология // Методологические и социальные проблемы медицины и биологии. - 1986. - Вып. 6. - С. 55 -90; Горчак С. И. К вопросу о дефиниции здорового образа жизни // Здоровый образ жизни. Социально-философские и медико-гигиенические проблемы. - Кишинев: Шгиинца. 1991. -

С. 36-75; Демченкова Г. 3. Некоторые показатели здоровья и принципы формирования здорового образа жизни молодежи // Здравоохранение Российской Федерации. - 1989. - N 1. -

С. 27-33; Изуткин Д А. , Степанов А. Д . Критерии здорового образа жизни и предпосылки его формирования // Сов. здравоохранение. - 1981. - N 5 - С. 24-32; Мельников Г. В., Шаталов А. Т. Биология в познании человека. - М.: Наука,

1989. - 282 с.; Таветдинова А. Б. , Андреева Т. И. , Гонча-

ров А.Т. Проблемы формирования здорового образа жизни // Казанский медицинский журнал. - 1989. - Ы 2. - С. 146-148.

- б -

Оригінальний внесок у дослідження цієї проблеми зробили праці, які дозволяють визначити взаємозв'язок здорового способу життя а іншими аспектами життєдіяльності лвдини. Найбільш значущими серед них є продуктивність праці, мораль, наявність чи відсутність шкідливих звичок тощо. Вагомий внесок у розробку цієї сторони проблеми здорового способу життя людини було зроблено такими авторами, як Афсахов І. А. , Венедиктов Д Д. , Волкова С. С. , Жук Є. Г., Кальченко €. І. , Кле-ін С. Д , Клімова В. І., Лисицин Ю. Е , Царик А. Е , Шадиме-тов Ю. І. та іншими. *

* Див.: Афсахов И. А. Отношение человека к здоровью // СОЦИС.

- 1992. - N 6. -С. 102-103; Венедиктов Д Д. Социально-фи-

лософские проблемы здравоохранения // Вопросы философии. -1980. - N 4. - С. 126-130; Волкова С. С. Формирование здорового образа жизни через школьный факультатив "Азбука здоровья" // Материалы второй Всесоюзной конференции "Физическая культура и здоровый образ жизни". Тезисы докладов и выступлений. - Липецк, 1995. -С. 32-33; Жук Е. Г. Гигиеническая концепция здорового образа жизни // Гигиена и санитария. - 1990. - N 6. - С.68-72; Klein S. D. Class, culture and health // Public health and preventive medicine / Ed. J. M. Last. - New York: Appleton Century - Crofts,

1980. - P. 203-215; Климова E И. Человек и его здоровье. -

М.: Знание, 1990. - 224 с; Царик А. В. Физическая культура

как основа здорового образа жизни сегодня и ... в XXI веке // Теория и практика физической культуры. - 1991. - N 1. -С. 2-5; Шэдиметов Ю. И. Здоровье как важное условие активизации человеческого фактора // Философские науки. - 1987.-N 8. - С. 31-36.

Не можна не відзначити спеціально праці, які висвітлюють родо-видові зв'язки між поняттям "здоровий спосіб життя" лвдини та його видовими станами, а саме: фізичним,

психічним і соціальним. У них найбільш повно відображено елементи і структуру досліджуваного явиша, взаємні переходи між елементами і структурними рівнями. В опрацюванні цієї проблеми найбільшу цінність мають роботи таких вітчизняних та зарубіжних авторів, як Антоновський А., Беркман Л.Ф. , Борисенко ЕФ., Бреслоу Л. , Дев і с А. , Дубос Р. , Манофф Р. К ,

Меламент Л. Є., Мечаник Д., Мовчанюк В. 0., Панкратьева К Е ,

Петленко ЕЕ , Рудь Г.Е , Царегородцев Г. І. та інші.*

* Див.: Александров 0. А. Комплексная программа здоровья. -М.: Медицина, 1988. - 90 с; Antonovsky A. Health, stress

and coping. - San Francisco: Jossey - Bass, 1981. - 255

p.; Berkman L.F. , Breslow L. Heath and ways of living. -Oxford: Oxford University Press, 1983. - 284 p. ; Борисенко E Ф., Мовчанюк E 0., Меламент JL E., Рудь Г. E Основные направления работы по формированию здорового образа жизни // Врачебное дело. - 1994. - N 5-6. - С. 181-184;

DaviesA. R., Ware J. Е. Measuring Health Perceptions in the Health Insuran - ce Experiment. - Santa Monika, 1981. -150 p.; Dubos R. Man, medicine and environment. - New York: Praeger, 1986. - 248 p.; Manoff R. K. Social marketing: new

imperative for public healt. - New York: Praeger, 1985.296 p.; Mechanic D. Kfedical sociology. - New York: The

Free Press, 1978. - 250 p.; Панкратьева E E Здоровье -

социальная ценность: Вопросы и ответы.- М.: Мысль, 1989. -236 с.; Петленко Е Е , Царегородцев Г. И. Философия медицины. - К.: Здоров’ я, 1979. - 280 с.

Проблемна ситуація. У зв'язку з розривом, який позначився між онтологічною актуалізацією явищ "здоровий спосіб життя" людини і створеним гносеологічним вакуумом, за основу проблемної ситуації даного дисертаційного дослідження, виходячи зі стану науково-філософської розробки проблеми здорового способу життя людини, покладено суперечність: з одного боку, сучасна стадія розвитку суспільства висував перед людиною високі вимоги, які стосуються її інтелектуального потенціалу, фізичного, духовного і соціального здоров'я, а з іншого - відсутність науково обгрунтованого підходу до формування здорового способу життя, щр явно обмежує активність людини.

Мета і основні завдання дослідження. Головною метою даного дослідження є параметричний опис процесу взаємодії складових компонентів явища "здоровий спосіб життя” людини.

Реалізація цієї мети передбачає розв'язання таких наукових завдань:

- уточнити методологічний підхід до аналізу явищ "здоровий спосіб життя" людини-,

- дослідити відображення розвитку явища "здоровий спосіб життя" людини в історії світової та вітчизняної філософської думки;

- розкрити сутність і зміст категорії "здоровий спосіб життя" людини;

- обгрунтувати критерій здорового способу життя людини;

- побудувати евристичну модель ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ людини як основу для розробки системи моральних та правових норм, які відображають його здоровий спосіб життя;

- перевірити на практиці евристичні можливості запропо-

нованоі моделі ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ людини і внести пропозиції до її оптимізації.

Об'єктом дослідження є вся сукупність форм життєдіяльності людини, яка складає його спосіб життя.

Предметом дослідження виступає здоровий спосіб життя, який розуміється як позитивна тенденція в життєдіяльності людини.

Гіпотези дослідження. Основна гіпотеза складається з припущення, що евристичну модель життєдіяльності людини можна скласти шляхом інтеграції в органічну єдність фізичного, психічного і соціального компонентів, які є елементами структури організму людської особистості.

Однією з головних гіпотез дослідження є наукове припущення про те, що евристична модель ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ людини, викладена мовою моральних і правових норм, може служити інструментом для вимірювання якості способа життя людини.

Характеристика методології

дослідження. У своєму дослідженні автор використовував філософські, загальнонаукові та спеціальні методи, що в своєму системно-комплексному застосуванні здатні забез-бечити високу якість соціально-філософського аналізу явища "здоровий спосіб життя" людини. Дисертант виходить а необхідності комплексного підходу до визначення методів дослідження. Методологія дослідження включає наявність наукових методів і підходів до аналізу: діалектичного, історичного, логічного, системного, структурного, онтологічного, соціологічного. Використання вищезазначених методів, а також порівняльного та ретроспективного методів аналізу, дало можливість зіставити процес саморозгортання явища "здоровий

спосіб життя" людини ка різних стадіях суспільно - історичного розвитку. Філософсько-теоретична основа дисертації грунтується на використанні і вивченні робіт філософів, психологів, соціологів, спеціалістів з теорії фізичної культури, медицини, валеології, фізіології, які безпосередньо стосуються цієї проблеми. Методологічну і теоретичну основу дисертаційного дослідження складають принципи єдності зв'язку, історизму, цілісності, соціального детермінізму, діалектичної єдності соціальної теорії і практики, системності.

Наукова новизна дослідженні полягає в тому, що розглянута життєдіяльність людини як інтегративний процес взаємодії його фізичного, психічного і соціального компонентів. Наукова новизна може бути визначена тим. що в дисертації:

- з'ясована методологія соціально-філософського дослідження проблеми "здоровий спосіб життя" людини, яка включає в себе розробку основних принципів дослідження, його засобів і методів, умов і особливостей їх найбільш ефективного використання;

- на основі історичного методу дослідження зроблено грунтовний аналіз становлення поняття "здоровий спосіб життя" людини, визначено основні тенденції й особливості становлення поняття "здоровий спосіб життя" людини в різні історичні епохи;

- у процесі логічного аналізу розкрито функціонування та розвиток людського організму як цілісної системи, також запропоновано структуру життєдіяльності людини, яка включає в себе фізичний, психічний і соціальний компоненти;

- ведучу функцію особистості визначено як вироблення потенціального соціального світу, що є предметом феномено-

логічних досліджень і визначає якісний стан соціального організм'/ України;

- вироблено дефініцію філософської категорії "здоровий спосіб життя" людини, яка стала закономірним результатом інтеграції морфологічного і структурно-функціонального визначення саморозгортання сутності явипр;

- побудовано евристичну модель ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ людини, яка здатна, при відповідному нормативному забезпеченні, бути основою для створення стандартів здорового способу життя, розрахованих на різні категорії населення країни;'

- за допомогою евристичної моделі зроблено аналіз стану сучасної теорії розвитку людини як цілісної системи;

- нарешті, розкрите системне визначення категорії "здоров'я" людини, на основі якого проаналізовано фактичний стан здоров'я населення України відповідно до концептуального бачення здорового способу життя, запропонованого в даному дослідженні.

Теоретична і практична цінність дослідвєння полягає в можливості використання її висновків і положень для подальшого філософсько-теоретичного осмислення саморозгортання явища "здоровий спосіб життя" людини, а також у збагаченні конкретних наук про людину філософськими засобами вивчення механізму розвитку людського організму як цілісної полісисте-ми. Засвоєння основних ідей даної дисертаційнної роботи буде сприяти підвищенню рівня гуманістичної культури людей, у тому числі й української нації.

При цьому важливим висновком для будівництва нової незалежної України є те, що відображається теоретично вплив способу життя окремої людини на багатство форм і розвиток

змісту соціального організму країни. Дисертаційна робота показує технологічну залежність саморозвитку України від якості життя окремого її громадянина, всього населення.

.На основі запропонованої філософської концепції здорового способу життя людини можна розробляти соціальні технології культивування здорового способу життя для різних категорій населення країни. Вона також може служити надійною методологічною основою для розробки різних видових систем здорового способу життя.

При цьому розглянута філософська розробка є методологічним засобом для встановлення раціонального балансу між обсягом і змістом теоретичного знання і практичних навичок у структурі ярофесіограми фахівців, які зайняті в сфері культивування здорового способу життя. У процесі дослідження сформульовано "соціальні завдання" для фахівців, які працюють в інших галузях науки і філософії. Такі "завдання" є свого роду рушіями теорії пізнання.

Нарешті, дослідження має аксіологічний аспект, завдяки якому приходить розуміння ІСТИНОЇ ЦІННОСТІ людського життя.

Апробація результатів

наукового дослідження. Основні висновки та положення роботи апробовані на теоретичних семінарах кафедр філософії, соціології і теоретичних основ фізичної культури Запорізького державного університету. Концептуальні ідеї дослідження пройшли апробацію на Міжнародній науково-практичній конференції "Фізична культура, спорт та здоров'я нації" (Вінниця, 1994), науково-практичній конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури в навчальних закладах України" (Кіровоград, 1994), Міжнародній науково-практичній конференції "Физическая культура и здоровый

образ лизни" (Липецк, 1994), Всеукраїнській конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури та валеології в навчальних закладах України" (Кіровоград, 1995), науково-прак--тичній конференції Еалеологів "Освітянський заклад - школа здоров’я" (Дніпропетровськ, 1996) і в публікаціях на тему дослідження.

Важливим засобом апробації здобутих нових знань про механізм формування здорового способу життя людини стали лекції автора для учнів загальноосвітніх шкіл регіону, студентів вищих навчальних закладів, слухачів курсів у системі підвищення кваліфікації і спеціалістів у галузі фізичної культури і спорту.

СТРУІСГУРЛ І ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків і переліку посилань. Загальний обсяг дисертації складає 165 сторінок, список літератури включає 244 джерела.

У вступі розглядається актуальність дисертаційного дослідження, аналізується ступінь розробленості теми, обгрунтовуються мета і завдання дослідження, наукова новизна роботи, теоретичне і практичне значення.

Перший розділ "НАУКОВО - ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ ВИВЧИШ ЯВИЩА "ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ВІТТЯ" ЛЯЩИШ” складається з двох параграфів. У першому з них, який має назву "МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ЯВИЩА "ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ" ЛЮДИНИ", йдеться про сукупність гносеологічних засобів пізнання даного феномена. Методологічний комплекс дисертаційного дослідження сформований на основі інтеграції гносеологічних засобів комплексу медичних, психологічних і суспільних наук, які окремо вивчали відповідно фізичний, психічний і соціальний світ людини. Тому створений спе-

цвфічний комплекс методологічних засобів закономірно виводить дослідження на якісно новий - філософський рівень узагальнень.

До його складу ввійшли такі ефективні пізнавальні засоби соціально-філософського аналізу, за допомогою якого розчленовується об'єкт дослідження і формулюється дослідницька проблема, а також принципи і методи вивчення, дослідницькі процедури, різноманітна експериментальна техніка, різні технічні засоби, які дозволяють перейти від розкриття змісту окремих аспектів феномену "здоровий спосіб життя" до інтелектуального розуміння його цілісності і образного уявлення його системності.

Другий параграф роботи, який має назву "ІСТОРИЧНИЯ АСПЕКТ СТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ "ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ" ЛВДИИИ" присвячений саморовгортанню даного поняття в Давньому світові, середні віки, епоху Відродження і Новому часі, а завершується історичний аналіз висвітленням метаморфоз феномена в Новітній час.

Історична ретроспектива проблеми дослідження розкрита через призму виникнення і становлення таких аспектів, як: сутність і зміст поняття "здоровий спосіб життя" людини; елементи і структура феномена; відображення явища в теоретичній і практичній свідомості людей; форми регуляції процесу становлення здорового способу життя людей; критерії, фактори і умови його цілеспрямованого формування; провідні тенденції розвитку явиша в різних конкретно-історичних умовах.

У процесі історичного аналізу показано, як розвивалися знання про даний феномен від наївних уявлень, що мали місце на початковім етапі людської історії, в розвинуту систему наукового знання про людину в теперішній час.

На основі аналізу численних і різноманітних джерел автор показує, що на початку переважав фізичний компонент структури людини, потім на зміну йому прийшов психічний, а в сучасну епоху помітною е перевага соціального компонента.

У роботі підкреслюється, пр корені проблеми губляться в глибині ТИСЯЧОЛІТЬ людської історії. Вже в древній ІНДІЇ, за шість століть до н. е. , у Ведах сформульовано основні принципи ведення здорового способу життя і даються розумні поради про засоби збереження здоров'я людиною. Завершується історичний екскурс аналізом внеску українського народу і науки у вивчення даної проблеми. При цьому на численних прикладах констатується, що Україна дуже багато втратила з того, що вона накопичила позитивного в минулому, коли були відкриті науково-дослідні інститути, випускалися спеціальні журнали, велася широка пропаганда здорового способу життя серед населення.

Другий розділ "КУЛЬТИВУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЛИТТЯ ЛВДЕЙ ЯЯ ФАКТОР ВІДРОДШШЯ УКРАЇНИ”

складається з трьох параграфів. Перший з яких має назву "СУТНІСТЬ, ЗМІСТ І ФОРМА ВИЯВУ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ". На основі логічного аналізу родового поняття "спосіб життя" показано генезис видового поняття "здоровий спосіб життя" людини. Джерелом його опанування стало поняття "життєдіяльність" людини, завдяки якому розкрито структуру предмету дослідження та описано його елементи. Проаналізовано наукову полеміку навколо сутності і змісту поняття "здоровий спосіб життя” людини. Типологівовані основні наукові підходи до його розуміння, які склалися в різних галузях наукового знання. Підкреслено, що особливістю життєдіяльності людського организму є те, шр він одночасно включений у першу

- 16 -

та другу природи і яри цьому має особисте життя.

Докладно розглянуто питання про структуру трьох вищеназваних компонентів, викладено механізм взаємодії фізичного, соціального і психічного компонентів. У процесі логічного аналізу показано, що перша природа бере участь у взаємодії завдяки генетичній інформації, а друга -соціальній. Висунута робоча гіпотеза про те, щр в процесі психічного опосередкування ці два види інформації співіснують в енергетичній формі.

Дефініція здорового способу життя людини одержана в ході реалізації системи послідовних кроків вивчення проблеми: морфологічного, структурно-функціонального і системного. Так у результаті аналізу явишд визначено, що життя людини буде здоровим'у морфогенетичному відношенні, якщо отримає розвиток онтологічна основа людини, яка складається з трьох компонентів: фізичного, психічного і соціального.

Далі на підставі аналізу функціонального аспекту зроблено висновок про те, що здоровим способом життя людини Є її самодіяльність у формуванні атрибутивної здатності людського організму до виконання певного виду високоефективної творчої діяльності по перетворенню навколишнього середовища. Оскільки людське життя організується структурно, а виявляється функціонально, то ніякі з наведених визначень здорового способу життя не можуть бути зрозумілими без їх взаємозв’язку. Для теорії і практики формування здорового способу життя людини необхідна інтеграція наведених вище визначень у більш загальну і більш універсальну за рівнем абстракцій дефініцію.

Інтеграція виробляється на основі приведення структури і функції людського організму до більш загального знаменни-

ка, за ним е в даному випадку системна організація життя людини, в якій структура та функція знаходяться в єдності. При цьому зазначено, що генеральна функція людського організму -це вироблення і відтворення природних сутнісних сил для потреби його саморозвитку, які складають квінтесенцію всього процесу розвитку і функціонування людського організму. Самі ж сутнісні сили являють собою джерело друтоі природи або потенціальний соціальний СВІТ, який є суспільною сутністю людини.

Концептуальне визначення здорового способу життя людини, яке виноситься на обговорення філософів і спеціалістів різних галузей наукового знання, отримане на підставі інтегрування його морфогенетичноі і структурно-функціональної характеристик. У роботі зазначено, що здоровий спосіб життя людини - це така життєдіяльність, яка, при позитивному емоційно-вольовому настрої людини, забезпечує дотримання екологічної рівноваги її з першою природою і невпинне зниження ентропії суспільних зв'язків у соціальному організмі країни, в яку вона включена як джерело інтелектуальної енергії, а отже, і її основна рушійна сила.

При цьому особливо наголошується, що на якій би фазі розвитку не знаходилась людина, її спосіб життя завжди індивідуалізований і адаптований до умов її існування. Останнє подано як стиль життя людини.

Другий параграф має назву "ЕВРИСТИЧНА МОДЕЛЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛКЩНШГ ЯК ЗАСІБ ФОРМАЛІЗАЦІЇ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ". Для інтеграції в органічну єдність фізичного, психічного і соціального компонентів у дисертаційному дослідженні послідовно розглянуто функції їх стосовно генеральної функції людського організму в цілому. Разом з тим

з’ясовано, що генеральною функцією людини а актуалізація потенціального соціального змісту, який криється у внутрішніх структурах людського організму. При цьому підкреслено, що кожна окрема країна, й Україна в тому числі, має стільки варіантів свого розвитку, скільки є наявних варіацій або поєднань із загального числа потенціальних соціальних світів особистостей, шр живуть у ній. Вбудження семантичного змісту в структурі особистості відбувається як потоками зовнішньої інформації, від якої вона захитається системою внутрішньо-особистісних фільтрів (фізичних, соціальних, гносеологічних, ідеологічних, психологічних], так і шляхом

здійснення власної розумової діяльності. Підкреслено важливість присутності інформації в структурі людського організму для розуміння процесів його самоорганізації і саморегуляції, оскільки передача її по внутрішньосистемних "і міжеистемних зв’язках веде до здійснення актів регуляції й управління.

Самороагортання здорового способу життя подано як процес, який має точку виникнення, потім етап становлення, після чого переходить у період зрілого функціонування І ТІЛЬКИ після цього наступає пора спаду або переходу в нову якість.

Зрозуміло, що якісні і кількісні характеристики їх будуть

різними, тому для кожного віку повинні бути свої норми І стандарти.

Логічний аналіз завершується побудовою евристичної моделі ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ людини, яка при теоретичній доробці І нормативному забезпеченні, тобто при розробці і впровадженні в повсякденне життя сукупності моральних і правових норм, може служити прикладом здорового способу життя, а також використовується для стилізації її в залежності від реальних

умов, у яких вона опинилась.

Третій параграф мав назву "КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА КУЛЬТИВУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ЛВДИНИ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. При апробації якості евристичної моделі життєдіяльності людини на емпіричному матеріалі вивчався стан двох принципово відмінних напрямків діяльності суб'єкта з формування здорового способу життя. Один з них - теоретичний, а другий - практичний. Доведено, що в кожному з них існують свої спевдфічні шляхи оптимізації способу життя людини, доведення його до здорового варіанту.

Специфічним засобом, який допоміг розкрити зміст системи ’’здоровий спосіб життя" людини при оцінці практичної сторони справи, є визначення родового поняття "здоров’я", а також визначення видових понять "фізичне здоров'я", "психічне здоров’я" та "соціальне здоров'я".

На підставі аналізу стану теоретичної свідомості показано, шр вона ще тільки робить спробу визначити підходи до створення стрункої теорії здорового способу життя людини. У зв’зку з цим подано авторське бачення категорії "здоров'я", яка є не що інше, як оцінка співвідношення практичного стану організму людини або її окремих органів і підсистем з теоретично розрахованою чи практично сформованою в індивидуальній і суспільній свідомості нормою. Підкреслено, що в повсякденному ЖИТТІ люди оцінюють якість свого способу життя за допомогою світоглядної категорії "сутність життя".

У роботі зазначено, шр сьогодні перед теоретичною наукою стоїть досить складне завдання розробити базу для визначення загального стану здоров’я людини та окремих його складових частин. Особливо підкреслено, що створення державних стандартів здорового способу життя для різних категорій

населення країни та прийняття їх як вихідних нормативів при плануванні і прогнозуванні суспільних процесів є, на думку автора, одна з найважливіших найближчих перспектив у галузі державного будівництва. При цьому відзначено, шр треба виходити а того, шр норма - це не заданий кількісний показник, а визначений діапазон зміни параметрів функціонування і розвитку внутрішніх органів та підсистем людини.

У дисертації з'ясовано, що суспільствознавству, спеціальним наукам, наприклад, валеологіі сьогодні необхідно вирішити декілька важливих світоглядних, методологічних, теоретичних і методичних завдань, при розв'язанні яких вчені і фахівці, що працюють у різних галузях загальнонаукового знання, зможуть використовувати не тільки вище названу евристичну модель життєдіяльності людини, але й спиратися в своєму пошуку на сукупність висунутих у дослідженні робочих Гіпотез.

■ У підсумку філософського аналізу зроблено висновок про те, що оскільки евристична модель життєдіяльності людини побудована, а її пізнавальні якості перевірені на емпіричному матеріалі, то основна мета даного дослідження досягнута.

При цьому дисертант, оцінюючи зроблену пошукоЕО-пізна-вальну роботу, показує, що подальша розробка досліджуваної проблеми повинна вестися вже фахівцями, які працюють в інших галузях науки.

Дослідження показало, наскільки великі потенційні можливості кожної людини, якшр джерела її сутнісних сил знаходяться, з одного боку, в першій природі, а з іншого - в багатстві другої природи. Людина є водночас наймогутнішим продуктом природи і "найвужчим" місцем у саморозгортанні соціального організму країни, й Україна не є винятком.

- 21 -

У висновках дисертаціі порушуються питання щодо впровадження одержаних знань про явище "здоровий спосіб лиття" в систему уже існуючих загальнонаукових і філософських знань.

ПУБЛІКАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОГО ДХШДЖШ

1. Методологические подходы к изучению проблемы формирования здорового образа жизни // Тезисы III межреспубликанской научно-практической конференции: "Физичекая культура и здоровый образ жизни". - Липецк, 1994. - 0.1 п. л. - В соавторстве.

2. Подготовка учителей физической культуры к изучению

предмета "Основы здорового образа жизни” //Тезисы III межреспубликанской научно-практической конференции: "Физическая культура и здоровый образ жизни". - Липецк, 1994. - 0.1

п. л, - В соавторстве.

3. О преподавании курса "Валеология" для студентов фа-

культета физической культуры // Тезисы III межреспубликанской научно-практической конференции: "Физическая культура и здоровый образ жизни". - Липецк, 1994. - 0.1 п. л. - В соавторстве.

4. К генезису понятия "здоровый образ жизни" // Тезисы

III межреспубликанской научно-практической конференции: "Физическая культура и здоровый образ жизни". - Липецк, 1994. -0.1 п. л. - В соавторстве.

5. До методики викладання курсу "Основи здорового спо-

собу життя ” //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Фізична культура, спорт та здоров'я нації". -Вінниця, 1994. - 0.2 да. - У співавторстві.

6. Про аналіз рівня фізичного здоров'я студентів фа-

кудьтету фізичної культури // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Фізична культура, спорт та здоров'я нації”. - Вінниця, 1994. - 0.1 д. а. - У співавторстві.

7. Передумови культивування здорового способу життя у студентів // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури в навчальних закладах України". - Кіровоград, 1994. - 0.2 д. а. - У співавторстві.

8. До питання про формування здорового способу життя у

робітників комбінату "Запорідсталь" // Матеріали науко-

во-практичної конференції "Актуальні проблеми з оздоровчої фізкультури в навчальних закладах України". - Кіровоград,

1994. - 0.1 д. а. - У співавторстві.

' 9. Из опыта работы над программой "Валеология" // Тези

доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми фізичного виховання у ВУЗі. - Донецьк,

1935. - 0.1 д. а. - У співавторстві.

10. Основной подход к концептуализации здорового образа жизни // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми фізичного виховання у ВУЗі.

- Донецьк, 1995. - 0.1 д. а.

11. К вопросу о структуре валеологических знаний // Человек как объект интегративной антропологии: Вып. 1. Международный сборник исследовательских работ. Сев ГТУ. - Севастополь, 1995.- 0.2 п. л.

12. Евристична модель здорового способу життя як засіб формування валеологічних знань // Матеріали третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультри та валеології в навчальни закладах України ". - Кіровоград, 1995. - 0. 2 д. а.

- 23 -

13. Н волросу о механизме здорового образа лизни человека // Тези доповідей наукових конференцій викладачів і студентів університету. - Запоріжжя, 1995. -.0.1 д. а.

14. О структуре здорового образа жизни человека // Тези доповідей наукових конференцій викладачів і студентів університету. - Запоріжжя, 1995. - 0.1 д. а.

15. До питання про формування поняття "здоровий спосіб життя" людини // Матеріали другої обласної науково-практичної конференції валеологів "Освітянський заклад - школа здоров’я". - Дніпропетровськ, 1995. - 0.3 д. а.

16. Історичний аспект становлення поняття "здоровий спосіб життя" людини // Нова парадигма. - Гуманітарний журнал молодих вчених Запорізького регіону. - Вип. 2. - Запоріжжя, 1997. - 0. З д. а.

17. Еволюція поняття "здоровий спосіб життя" людини (XVIII -XIX століття) // Нова парадигма. - Гуманітарний журнал молодих вчених Запорізького регіону. - Вип. 3. - Запоріжжя, 1997. - 0. З д. а.

Suschenko L.P. Healthy way of life as an object of social knowledge . The dissertation is aimed at the philosophic sciences candidates's degree competition -speciality 09.00.03 - social Philosophy and Philosophy of History. - Zaporozhye State University, Zaporozhye, 1997.

A heuristic model of vital activity which is a member of integral whole with physical, social and psychological structure of human organism is defended. The healthy way of life is considered as a progressive tendency in human body development. The suggested model is a means of formalisation in the standards of a healthy way of life among different

categories of population in the country.

It has been defermined that the phylosophical category "healthy way of Iran's life” which appeared as a result of integration of its morphogenetic and structur - functional characteristics, is a safe-guard, which (if a man is in a good positive mood) helps the observing of ecological

balance both with man's first nature and steady reducing of entropy of public contacts in a social structure of the country, where he is included as a source of intellectual energy and therefore as its main motive forces.

It is also shown the technological dependence between the quality of personal life, to be exact, his potential social world and social structure of Ukraine.

For authorities in social-philosophical analisis a number of "social orders" are given as well as for

phenomenological trend in phylosophy. Without them it is inpossible both to explain " shadow places” in the problem under cousideration and to point out some positive

tendencies in vital activity which conform to the law.

Сущенко JL E Здоровый образ жизни человека как объект социального познания. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 -социальная философия и философия истории. - Запорожский

государственный университет, 1997.

Защищается эвристическая модель жизнедеятельности человека, которая интегрирует в органическое единство физический, социальный и психический компоненты структуры человеческого организма Здоровый образ жизни человека рассматривается как положительная тенденция в саморазвертывании чело-

веческого организма. Предложенная модель есть средство формализации нормативов здорового образа жизни для различных категорий населения страны.

Установлено, что философская категория "здоровый образ лизни" человека, возникшая в результате интегрирования его морфогенетической и структурно-функциональной характеристик, есть не что иное как жизнедеятельность, которая, при положительном эмоционально-волевом настрое человека, обеспечивает соблюдение экологического равновесия его с первой природой и неуклонное снижение энтропии общественных связей в социальном организме страны, в который он включен как источник интеллектуальной энергии, а следовательно, и его основная движущая сила.

Вскрыта технологическая зависимость между качеством жизни индивида, а точнее его потенциальным социальным миром, и социальным организмом Украины.

Сформулирован ряд "социальных заказов" для специалистов по социально-философскому анализу, а также для феноменологического направления философской мысли, без помощи которых невозможно объяснить "узкие места” в изучаемой проблеме, а также указать на закон, с которым сообразуется положительная тенденция в жизнедеятельности человека

Ключові слова; СПОСІБ ЖИТТЯ, ФІЗИЧНИЙ, ПСИХІЧНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТИ, ЕВРИСТИЧНА МОДЕЛЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ, СТРУКТУРА І МЕХАНІЗМ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ, КРИТЕРІЙ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ, НОРМАТИВНА МОДЕЛЬ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ЛВДИНИ.