автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.09
диссертация на тему: Аграрный взгляд на Закарпатье в добу феодализма в украинской и российской историографии

Полный текст автореферата диссертации по теме "Аграрный взгляд на Закарпатье в добу феодализма в украинской и российской историографии"

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ОЛАШИН Микола Васильович

АГРАРНІ ВІДНОСИНИ НА ЗАКАРПАТТІ В ДОБУ ФЕОДАЛІЗМУ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ

07.00.09 - історіографія, джерелознавство та методи історичного дослідження

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Дніпропетровськ - 1994

Дисертація є рукопис '

Робота виконана на кафедрі нової і новітньої історії та історіографії Ужгородського державного'університету

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор

■ ІЛЬКО Василь Іванович

Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор

• - САРБЕЙ Віталій Григорович,

кандидат історичних наук АТАМАНЕНКО Віктор Борисович

Провідна установа - Львівський державний.університет

' ім. -І.Я.Франка. -

Захист дисертації відбудеться " 2 " березня 1994 р.

о ІЗ тодині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 053.24.08 при Дніпропетровському -державному університеті (320625, ДСП, м.Дніпропетровоьк-ІО, пр.Гагаріна,?2, корп.І, ауд. 307).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського державного університету.

Автореферат розіслано " ** оічня 1994 року.

Вчений сеіфетар спеціалізованої вченої рада, кандидат - '

історичних наук, доцент

Тутик Л.С.

ЗАГАЛЬНА ІАРАігГЕРИСГШ РОБОТИ

Актуальність проблема. Історична наука надає важливого значен-я теоретичній розробці аграрно-селянського питання. Дослідження храрних відносин - поземельного, соціального, агрокультурного пи-ань е вадливим і актуальніш.

Значний науковий і теоретичний інтерес представляють проблеш юціально-економічного розвитку Закарпаття, зокрема історія селян-тва в добу феодалізму. Дослідгення аграрних відносин у іфаї в юзгдядуваяий період дає можливість з’ясувати рівень і шляхи роз-іитку продуктивних сил у сільському господарстві, простежити зро-ітання поміщицького землеволодіння, процес закріпачення селянства, іволецЬз феодальної ренти, всебічно проаналізувати соціальну ітруктуру села, показати становище і боротьбу селянства проти ;еодально-кріпосницького гніту.

Питання розвитку феодального і селянського господарства, іміни у поземельних віднооинах, економічне і правове становище >ізних груп сільського населення, його побутові умови, а також бо-ютьба за соціальне і національне визволення частково розглянуті у ірацях українських і російських істориків ХН-ХХ ст. Незважаючи на їє, що ці дослідники представляли різні напрями в історичній нау-ц, ними введено в науковий обіг значний фактичний матеріач, який ; на сьогодні не втратив своєї цінності. Проте, не всі вони могли сати правдивого всебічного висвітлення аграрно-селянського питан-ія.

Значних успіхів у науковій розробці багатьох проблем аграрної історії Закарпаття досягла радянська історіографія - опубліковано зяд монографічних праць і наукових статей, захищено кілька дисертацій. Проте ряд моментів соціально-економічної історії селянства фаю вивчено недостатньо. З позицій сьогодення неоднозначною є >цінка окремих проблем, що розглядаиться в опублікованих досліджених, вони вимагають певного уточнення, переосмислення.

Тільки всебічний аналіз досягнень історіографії з розглядува-іої в дисертації проблеми може сприяти об’єктивному, глибокому їисвітлєнню соціально-економічних відносин у закарпатському селі, іауковій розробці історії селянства краю.

Актуальність геми кандидатської дисертації диктується і тим, ю й досі в Уіфаїні немае узагальнюючої історіографічної праці про іграрні відносини на Закарпатті в добу середньовіччя. Праці провід-шх вітчизняних вчених, у яких аналізується розвиток історичної

науки в Україні за довоєнні роки, висвітлюють в основному загальні проблеми історіографії Закарпаття. В історіографічному плані опубліковано лише -кілька статей, присвячених аналізу наукової спадщини, українських, російських та радянських дослідників історії Закарпаття доби феодалізму. Актуальність історіографічного дослідження полягає і в зоцу, що об'єктивний, ретельний і вичерпний аналіз історичної літератури дозволяє виявити рівень наукової розробки проблеми і накреслити перспектива подальшого її вивчення. Саме дам і обумовлено вибір автором геми дисертаційного дослідження. •

Предмет та хронологічні рамки дослідження. Об’єктом даного дисертаційного дослідаення в праці уіфаїнськах та російських істориків ХІХ-ХХ ст., які зробили найбільш вагомий внесок у вивчення пройдеш ахрарних відносин на Закарпатті доби феодалізму (12 - середина XIX ст.). В основу аналізу та оцінки рівня науковості монографічних досліджень, нарисів, статей га повідомлень, опублікованих у новий та новітній час, покладено проблемно-хронологічний принцип. При цьому розбіжності у поглядах дослідників на те чи інше питання виділено в оіфемі іруди. - .

При аналізі історичної літератури звертається увага на використання істориками відповідних джерел і доказовість їх положень.

У роботі вказано також на ті питання, які зовсім не висвітлені або вивчені недостатньо і через це, в шйбутньому, сованні стати предметом нового дослідаення.

Студінь наукової розробки теми. Питання історіографії аграрних відносин феодальної доби на Закарпатті досі у повному об’єізі не розглядалось. Однак, є ряд досліджень українських, російських та радянських істориків, у яких наголошується на окремих аопектаг вказаної проблеми.

Серед українських істориків XIX - першої третини XX ст. найбільший внесок у розвиток історіографічних досліджень з історії Уіфаїни (і, частково, з історії -Закарпаття) доби середньовіччя і початку нового часу зробили М.С.Грушевськой, В.іІ.Гнатвк, Д.ї.Дорошенко та І.О.Левицький. Так, М.С. Гру шевський, характеризуючи розЕкток української історіографії ХУШ-ХІХ ст., аналізує і літературу з історії Закарпаття доби феодалізму.^ ' ■

I. Грушевский .а. С. Развитие украинских изучений в XIX в. и раскатке в них основных вопросов украиноведения//Украински£ народ в его прошлом и настоящем: В 2 т.-Пг.,1914.-Т.1.-С.1-37; Вхи же.

Об украинской историографии ХУИ1 в.: Несколько соображений/УИз-вестия АН СССР.-1934.-Серия 7.-Т.З.-С.215-230.

- з -

Певний внесок в історіографію історії Закарпаття зробив видатний український вчений-етнограф, історик, фольклорист В'Л.і.Гнатюк.'1 його дослідження присвячені аналізу наукового доробку Ю.Ю.Іатковича, Ю.І.Венеліна-Гуци, Г.И.Стрипського та . .

Є.Ю.Пер<їецького і е свідченням посиленого інтересу З.и.Гнатюка до історії нашого краю.

Аналіз досліджень про Закарпаття (в т,ч. із розглядуваної проблема) подано в змістовній праці Д.І.Дорошенка, яка охоплює всі проблеми української історіографії.2 Важливе місце в українській історичній науці належать І.О.Леницькому, який плідно працював у галузі бібліографії.3 його праці 2. сьогодні є незамінимим довідником для науковців, а дослідник феодальної історії Закарпаття може почерпнути з них для себе багато цінного.

Протягом другої половини XIX - першої третини XX ст. проблемам історіографії історії Закарпаття найбільше уваги приділяли російські вчені, серед яких - Ф.$.Арістов, А.С.Будиловач,

К.Я.Грот,‘О.О.Кочубиноькай, В.І.Ламансьяий, В.А.Францев, й.А.Явор-ський-та ін. Так, ^З.Арістов опублікував наукову статти, де всебічно проаналізував працю О.В.Духновичаз історії Закарпаття."1

На початку XX ст. відомий російський історик К.Я.Грот видав цікаву наукову історіографічну розвідку, в якій дано аналіз літератури, присвячене?історії слов'янських народів, що проливають у Карпазо-дунайському регіоні.^ У цьому дослідженні вчений значна

1. Гнатык В. Юоій 2аткович//Діло.-Львів,1896.-4 грудня; Те ж са-ме/Дітературно-науковий вісник С далі - ЛНВ).-І904.-Кн.Х-ХП.-С.206-207: Він же. Кілька причинків до біографії ірія Гуци (Зенеліна} з нагоди століття його у родлн//Ьау код і записки Товариства ім.Т.Г.Шевченка (далі - НЗТШ) .-Львів, 1902.-Т. хытт.-Кн.З.-С.4-в; Він же. Роковини уродин *)рія Гуди (Венеліна)// ЛНВ.-1902.-Кн.У.-С.21-22; Він хе. Доктор Гіядор (крітський// Вперед.-1919.-М8; Він же. Праці проф.Ь.Дерфецького по історії Угорсько ї Руси-Укра Їня//Книжка.-Станіслав,і922.-№4-7.-С,Б4-«6,

2. Дорошенко Д. Огляд української історіографії.-Прага,1923.

3. Левицкий И.В. Галицко-русская библиография XIX столетия с увзглянением русских изданий в Угоршнв и Буковине ІІ80І-І886 гг.): В 2 ч.-Львов,1888—і895; Він же. Прикарпатская г^сь в XIX в. в биографиях и портретах: В 4 т.-Льзов,1398-1901; Він же. Галицько-руська бібліографія за роки І772-І780//НЗТИІ.-1903.-Т.Ы1. -КН.2.-С.І-44; Він же. Українська бібліографія Австро-Угорщини: В 3 т.-Дьвів,І9С9-І9ІІ; та ін.

і. Аристов Ф.Ф. "Истинная история карпато-россов" А.В.Духновича. Значение А.В.Духновича, как угро-русского историна//Русский архив.-І9І4.-Й5.-С.І44-І55. .

5. Грот К.Я. Карпато-дунайские земли в судьбах славянства и з русских исторических изучениях.-Шб. ,1905. •

місце відводить огляду праць з історії Закарпаття (в т.ч. і місцевих істориків).

Серед відомих російських славістів помітне місце займає І.І.Срезневський, до наукового доробку якого входять і праці, присвячені історії Закарпаття доби феодалізму ("Русь Утореная” та ін.). Грунтовний аналіз його наукової спадаияи, у свій час, зробив

В.І.Ламанськик.* Інший автор - Є.й.Перфецький дослідив опубліковані видання, в яких розглядаються питання феодальної історії Закарпаття, а також проаналізував наукову діяльність першого історика краю - Іоанякія Базкловича.2 Є.іЗ.Перфецький, іфім історіографії, досліджував і публіцистику краю. • - •

Одним з провідних російських учених, який значну частину свого життя присвятив дослідженню історії Закарпаття, був О.Л. Петров. Він Еидав дев'ять токів "ьіатериалов для истории Угорской Руси" і написав цінне історіографічне дослідження.3 У ньому вчений звернув увагу на необхідність вивчення історії Закарпаття, запропонував ' скяасти реєстр всіх надрукованих доцентів (особливо тих, що стосуються урбаріаяьної реформи І<іарії-Терезії), наголосив на необхідності більш широкого використання матеріалів загальнодержавних -переписів населення 1715 і 1720 років. Велику надію у розв'язанні згаданих проблем вчений покладав на місцеву інтелігенцію. •

У кінці XIX =ст. першу працю з історіографії історії Закарпаття написав відомий російський історик (галичанин за походженням)

І.П.йілевич."* У роботі аналізується література (що частково стосується і теми нашого дослідження), ставляться завдання перед майбутніми науковцями щодо вивчення актуальних проблем з історії іфаю. На початку XX ст. у Варшаві була опублікована ще одна історіографічна праця з історії Закарпаття, автором якої був професор місцевого університету В.А.іранцев.5 Добре знання іноземних мов дало

1. Ламанский В. Измаил Иванович Срезневский (І8І2-І880 гг.).-

,1890. •

2. Перфецкий Е.Ю. Обзор угрорусской историографии//Известия Отделе-

ния русского языка и словесности шш.Академии наук.-Пг.,іІ9І4.-Т.ХІХ.-Кн.I.-С.291-341; Він же. Перший історик Угорської України - Іоанккі2 Базилович: (3 нагоди ІОО-х роковин з дня смерті)// пай є ;,:инуле.-К.,1918.-4.3.-С, 157-158. '

3. Петров А. Задачи карпаторусскоіі историографии.-Прага, 1930.

4. іилєеич й.П. Угорская Русь и связанные с нею вопросы и задачи русской исторической науки.-Варшава,1894.

5. «ранцев В.А. Обзор важнейших изучений Угорской Руси.-Варшава,

1901. >■ '

можливість досліднику глибоко проаналізувати значну кількість історичної літератури і дати їй відповідну оцінку.

Значний вклад з історіографію історії Закарпаття вніс Ю.А.Явйрський.1 У його працях розглянуто наукову діяльність російських дослідників О.Л.Петрова та В.А.Францеза і вміщено короткі біографічні відомості про цих вчених.

• Аналізуючи історіографічні роботи російських вчених необхідно підкреслити, що жоден з них не має спеціального дослідження про аграрні відносини на Закарпатті доби феодалізму. Цього питання вони торкаються тільки ча'отково, аналізуючи загальні' праці з історії краю доби середньовіччя і нового часу. . -

До певної міри історіографію історії Закарпаття розглядуваного періоду збагатили публікації місцевих дослідників. Тут, в пврцу чергу, слід назвати Ю.і-.Натковича, який угорською мовою написав "Історію історіографії угорських русинів" та наукову розвідку про дослідника середньовічної історії краю ІЛ.М.Лучкая.2 Особливо цікавою і досконалою е перша праця. Необхідно згадати також праці Г.М.Стрипського,^ присвячені з'ясуванню долі документів стародавньої історії Закарпаття (в т.ч. і Гукливського літопису).

І-.М.Кондратовач написав статтю, в якій аналізує шляхи розвитку історіографії Закарпаття.4"Він висловив ряд цінних думок, хоча науковий рівень дослідження і не досить високий. З.и.Гаджега відомий не тільки як історик (в першу чергу, церковний), але й як історіограф. Особливо цінною і змістовною е його праця, присвячена аналізу миттєвого шляху та наукової спад:оини_автора шеститомної "Історії карпатських русинів" М.ЇЛ.Дучкая.0 •

Заслуговують на увагу і дослідження історіографічного харак-

1. Яворский w.A. Из истории научного исследования Закарпатской Руси (А.Л.Петров, 3. А.ранцев).-Прага, 1928: Він же. Последний труд А.Л.Петрова//і£ивая мысль.-1Э32.-Ч.1.-С.2~4; Він жз. Из наследия по А.Л.іІетрове//Надкознй зборник товариства "Просвїгга". -Ужгород,1934.-Рочник X.-J.I-I5.

2. Zsatkovics Kalman. Маетакігзtag-і orosiok t3rtenetirasenak tortp-

nete//Ssazadolc.-Budapest, 1S90.-Ко .4-.-568-573, 64Д-660. oXd.; ' Він ке. Михаил Лучкай//":,ІЬсяцеслов" на 1910 год.-Ужгооод, 1909.-0.101-102. * -

3. Біленький Я. С-трипський Г.]. Угроруські літописні записки// ЗйГііі. -І9ІІ. -Т. СІГ. -С. 73-82: Зі я же. Где документы старейшей истории Подкарпатской Руси?-Ужгород,1Э24.

1. Кондратович Н.М. Ноеи пути подкарпатской исторіюграфии//Зогш-наЗпаі-Унгвар,І94І.-Рочник I.-Число 1-2.-С.44-55.

5. Гадаега Васдлій. Михаил Дучкай: 2итепис и твори.-Ужгород,1929.

. - 6 - . теру П.С.іедорах та А.В.Флоровського.^ Першій зробив короткий огля; діяльності публіциста А.І.Добрянського та історика і літературознавця й.й.Арістова. Другий - проаналізував праці І.-С.Оряая з історії Закарпаття. ■ -

Говорячи про історіографічні праці закарпатських дослідників, необхідно наголосити, що вони мали доступ до багатьох джерел із феодальної історії Закарпаття. Ця обставина, а також знання іноземних моз (латинської, угорської, німецької та ін.) дозволили їй зробити грунтовнії': аналіз наявної літератури, частина якої з плином часу зникла назавзди. • '

Першим серед радянських істориків звернувся до проблем історіографії історії Закарпаття І.Г.Колокісць. У своїй деотомній монографії, присвяченій висвітленню соціально-економічних відносин та суспільного руху на Закарпатті в другій половині XIX ст., він окремні; розділ при святив аналізу історичної літератури.^ Тут характеризуються праці, які відносяться не тільки до другої половини ХК ст., але й до попереднього періоду. Вчений проаналізував і дав оцінку багатьом дослідженням. Разом з тим, зауважимо, тцо на критеріях оцінки досягнень своїх попередників позначився вплив ідеологічного фактору. І.Г.Ксдоміець оцінював опубліковані праці з класових позицій радянської історичної науки. , •

Вагомий внесок в історіографію історії Закарпаття (у зарау чергу, доби середньовіччя) зробив З.З.Пальок. Він видаз куро лекцій та опублікував ряд статей.* •

1. іедої! П.С. Хваткий очєвк деятельности А.К.Добрявского.-Гкгород, 1926; Він ке. Федор Федорович Аристов: (К 25-летию его научнолитературной деятельности).-Уггород,1930.

2. Флоровскш! А. Заметки Й.С.Орлая о Катаатской ?уся.'-Уягород}1928.

3. Кодомиец И.Г. Истопил Закашатья в исторических исследованиях// Л.Г.Коломиєц. Социально-экономические отношения и общественное движение в Закарпатье во втотэой половине XIX столетия: В 2 т.-Томск: Изд-во То:.‘,ск.ун-та. І9о2.-Т.2.-С.524-532.

4. Пальок В.З. Деякі питання історії Закарпаття з найдавніших ча-

сів до кінця ХУЇЇ ст. з українській радянській історіографії// Культура і побут населення Українських Карпат: .(Матеріали пес— публіканської наукової конференції).-Ужгород,І973.-СГ.І05-ЇІ2; Він не. Історія Закарпаття в українській тзадянській історіографії: (Текст лекцій):*йєцкурс.-Ужгород, 1974; Він ке. .Наукова і видавнича діяльність товариства "Пиосвіта" на Закарпатті з 20-30-х роках XX ст.//ксграЬ1са-Кат>латика: Актуальні проблеми історії і культупи Закарпаття. 36.ст.-Ужгород,1992.-Вил.І.-

С.і5о-І6І; та ін. ■

У кінці 70-х років була опублікована стаття І. М. Заброди та Л.В.Олійнпка, присвячена характеристиці радянської історіографії історії Закарпаття.1 Але, на жаль, у ній відведено дуле мало місця ааалізу праць про феодальні відносини в краї.

Профеоійяилз історіографом історії Закарпаття е Д.Д.Данилюк. Серед наукових розробок дослідника е і наукові статті, що стосуються розглядуваної нами проблема.^ У них вчениіі-історик дає аналіз наукової спадщина О.В.Духнозича та В.М.Гадаега.

Необхідно окремо виділити наукові статті історіографічного характеру, написані Д.Д.Дашшоком та З.І.Ільком.3 Вони присвячені аналізу наукового доробку відомих вчзних-славістів, уродденців Закарпаття іЛ.і/і.Лучкая та Ю.І.Венеліна-Гуци.

Цінвима з історіографічні дослідження вченого-історика

О.С.Мазурка.* Він відшукав і проаналізував невідому статтю В.І.Взрнадсьного про Закарпаття, дослідив роль Наукового товариства ім.Т.Г.Шевченка У поширенні наукових досліджень з історії краю, розглянув внесок історика Ю.іО.Жатковача у вивчення етнографічних проблем Закарпаття. '

Дослідник Г.З.Павленко дав аналіз наукової діяльності відомого російського славіста І.І.Срезяевського.® У статті наголошується, що згадавші вчений на тільки сам Еявчав історію Закарпаття,

2. Данилюк Д.Д. Історична спадщина 0.3.Духно2ича//Тазя доповіде;-; наукової конференції "Суспільно-політичні відносини на Закарпатті в 20-30-х pp. XX ст.".-Ужгород,1Э92.-сГ59-63; Він "Затаїти правду яз сміючи..."//гіззідо?.:иіі Олександр Духнозич.-Ужгород: дрібна зв!.'ля, 1993.-0.25-61; Він же. В.М.Гадаега - дослідник історії і культури Закарпаття//Каграїіса -Карпатик&: Акгуа:ьні питання історії* історіографії і культури країн Центральної і Південно-Східної Європи. 36.ст.-Ужгород,1993.-Зіш.2. -0.187-193. .

3. Данилюк Д., Ілько 3. М.М.Лучкай г історик-слазіст Закарпаття

першої половини XIX ст.//Українські!;: історичний журнат (даті -У id). -1990. -J£9. -С. 80-84; їх же. Оцінка творчої спадщини Ю.І.Гуци-Зенеліна у вітчизняній історичній науці//Тач же.-1992,-Ш.-С. 32-39. . . .

і. Мазурок О.С. Поборник братства: (0 неизвестной статье З.Л.Зер-_надского, посвященной Закарпатью)//История и историки. І38Г,-wi.: Наука,1985.-С.218-222; Зін же. Роль Наукового товаоистза ім.Т.Г.Шевченка у вивченні історії Закарпаття//каграі;іса-Кат>-патика: Актуальні п -Зип Л.-о.106-134:

//Taf-i же. -Зип. 2. -о. хо /-iso.

5. Павленко Г.З. І.І.Сре'зневський - дослідник історії і культури украіндхв'Закарпаття//Кахраїіса-Карпатика: Актуальні проблеми історії .і культури Закарпаття. 36.ст.-Зил.І.-0.94-106.

облегли історії' і культури Закарпаття. 36.ст. ін же. Юрій Жаткович як історик та етнограф

але й підтримував місцевих істориків, збирав цінні документи з іся рії краю, закликав своїх колег до вивчення цього забутого куточку слов'янського світу. Вищезгаданій проблемі присвячена і стаття Б.Г.Сарбая та А.В.Кракова.'1' -

Багато зробив у справі вивчення історії Росії, України, Угорщини та Закарпаття дослідник й.І.Штернберг. Крім того, він дав ан£ ліз наукового доробку відомих вчених-краєзнавців Т.Легоцького та

А.іііаша.^ . ' '

Автору стали у пригоді 2 окремі праці загального характеру3 та ряд колективних монографій.^. Вони дали можливість краще зрозуміти і застосувати методику та методологію історичного дослідження. У цих працях є і деякий фактичний матеріал.

Таким чином, проблема аграрних відносин на Закарпатті доби феодалізму не знайшла свого висвітлення в українській та російській історіографії. Історіографічні праці, як правило, тільки . частково торкаються окремих аспектів згаданої проблеми. Саме току автор робить спробу частково заповнити цю прогалину.

І. Сарбей В.Г., Крюков А.В., І.І.Срезневський - історик України: ' (До 175-річчя з дня народження )//УІл. -1987. -KS..-С. І38-І44.

3. Астахов В.И. Курс лекций по русской историографии (до середины XIX века).-Харьков: Изд-во ХГУДЭоЭ; BiH же. Курс лекций по . русской историографии (до конца XIX в.).-Харьков: Изд-во ХГУ, 1965; Берштейн с.й. Еще раз о Срезневском//Job.славяноведение.' 1984.-Л2.-С.87-93; Болебрух А.Г. Критика феодально-крепостнического строя в трудах русских и украинских прооветителей ХУШ -начала XIX века.-Днепропетровск: л.и.,1Э86: Иконников B.C. Опыт русское историографии: В 2 т., 4 кн.-К. ,1й91-1908| Яллери^-

Рубинштейв Й.Л. Русская историография.-ш.: Госполитиздат,1941; Санцевич А.З. Українська радянська історіографія (1945-1982 рр. -К..: Вища школа,1384; Черепнин Л.В. Русская историография до конца XIX в.: К^рс лекций;-іЛ.: Изд-во ІДУ,1957; Шапиро А.Л. Р^с-окая историография в период империализма: Курс лекций.-Л.:

- Изд-во ЛГУД9В2; Він же. Историография с древнейших времен по ХУШ зек: Курс лекцкй.-Л.: Изд-во ЛГУД982; та ін.

4. Очерки истории исторической науки в СССР: В 5 т.-Ы.: Изд-во АН СССР; Наука, 1955-1985; Розвиток історичної науки на Україні за роки Радянської влади.-К.: Наук.думка,1973; Историография истории Уктаинской ССР.-К.: Наук.думка,1987; та ін.

Мета т»сертаційїого доаяіддвндя. Метою дисартаційної роботи с аналіз української та російської історичної літератури нового та новітнього часів про соціально-економічні відносини в закарпатському -селі, антифеодальну і національно-визвольну боротьбу селянства краю у добу феодалізму (її - середина XIX ст.). Складність завдання полягала з гоцу* по автору довелось аналізувати праці про аграрні відносини на Закарпатті за чаоів всієї феодальної епохи, враховуючи при цьому особливості їх розвитку в кожний конкретна;: період. • .

Для досягнення мети у процесі дослідженая поставлено такі завдання: ■

- простелити процес висвітлення аграрної проблеми на Закарпатті в

добу феодалізму з українській та російській історіографії нового і новітнього чаоів; • •

- дослідити основні етапи вивчення вищезгаданої проблеми: наукову розробку теми істориками XIX - початку XX ст. і вивчення її у працях зчених 20-30-х років XI ст. і здобутки радянської історіографії;

- визначити внесок місцевих вчених-історихів (М.Іа.ЛучкаЙ, ТЛегоаь-

киЗ, йі.И.Лелекач, А.Шаш та ін.) у розробну томи дисертаційного дослідження; ■

- з'ясувати, яке місце в історичній літературі відведено висвітленню станови:# селянства Закарпаття в добу феодалізму;

- показати рівень наукової розробки історії соціальних рухів селянства Закарпаття в минулому (селянська вііна 1514 р., національно-визвольна війна І703-І7ІІ рр., антикріпосницькі виступи народних мас краю в 20-30-х роках XIX ст.);

- проаналізувати дослідження істориків з питань антифеодальної та

національно-визвольної боротьби селян Закарпаття під час угорської революції 1848-1849 рр., звернувши увагу на мемуарну літературу ; • ■

- визначити, в якій мірі використання етнографічної літератури сприяє розширенню джерельної бази дисертаційної роботи.

Предмет та завдання даної роботи визначили вибір методів і ірийомів дослідження. З основу /ІОГО був покладенні: іфоблемно-хроко-іогічний метод вивчення обраної теми, її складових частин і окремі!:' іспектів, співставленая поглядів істориків на різних етапах істо->іографічвого процесу і виявлення тенденцій у поглибленні розробки

даної проблематики. Це дало можливість виявити не тільки стан досліджень на окремих етапах, але й накреслити перспективи подальші: наукових розробок. ' . .

Наукова новизна дисертації. У дисертації вперше у вітчизняні, історіографії зроблена спроба комплексно проаналізувати уігоаїнськ; та російську історичну літературу ХІХ-ХХ ст. про аграрні відносин: на Закарпатті х добу феодалізму, дати синтетичний науковий огляд найважливіших проблем соціально-економічної історії краю до середини XIX ст. ' - •

У дисертації здійснено аналіз літератури про соціальні рухи селян, їх причини, характер, розмах та наслідки нарізних етапах розвитку феодальних відносин. Характеризується також етнографічна література, в якій досліджуються окремі аспекти побуту закарпатського селянства. ■

У роботі не тільки підсумовано досягнення історичної науки в розробці розглядуваної проблеми, але 2 визначено коло питань, які потребують більш глибокого вивчення або переосмислення.

Джерельна база дисертації. Деереяьну базу дисертації склав комплекс історіографічних дзергл, які за формою поділяються на узагальнюючі (синтетичні) монографії (колективні та -індивідуальні] а також статті,, науково-популярні видання, повідомлення, публікації матеріалів науково-теоретичних конференцій академічних та наукових установ, -симпозіумів. У дисертації не випадково досліджуються праці українських та російських істориків, бо саме вони аайбілз ше зробили в справі розробки аграрної тематики. Із врахуванням історичних процесів і тенденцій і у відповідності з розвитком доа гевня даної теми використаний у дисертації комплекс історіографічних джерел може бути розподілений за певними періодами розвитку історичної науки: роботи, видані протягом XIX - поч. XX ст.; праці, написані в 20-30-х рр. новітнього часу; радянська історіографія. Особливе значення для вивчення проблеми аграрних відносин на Закарпатті доби феодалізму мають праці, опубліковані в матеріалах наукового -симпозіуму по аграрній історії Східної Європи, з "Наукових записках" Ужгородського дерзуніверситету, в збірниках матеріалів науково-практичних конференцій тощо. Найбільший внесок у справу вивчення згаданої проблеми було зроблено радянськими науковцям протягом 50-60-х років нашого століття. .

З штою конкретизації, уточнення ОІфЄМИХ полокень І ВИСНОВКИ дослідників дисертантом залучені такоа і історичні даерела (як ■

публіковані так і не опубліковані). За типово-видовими ознаками они поділяються на дві групи - документальні і оповідні (наратиз-і) дхерела. Серед перших виділяються законодавчі пам'ятки, пуб-ічно-правові і приватно-правові акти, ошіси маєтностей, урбарі-льні грамоти тощо. Зони були виявлені дисертантом у фондах Державою архіву Закарпатської області (м.Берегово).

Найбільш значну групу нарагалних даерел, використаних у даній оботі, огаадао мемуарна література: спогади учасників описаних ■ одій,- записки подорожників по Закарпаттю в ЛЛ ст. Використання іої група даерел дозволяє більи наочно розкрити різні'аспекти те-

а. Слід відзначити, що мемуарна література опублікована, в основ-ому, в тогочасних історичних часописах ("Русский архив", "Русская тарива", "Исторический вестник").

Доводиться констатувати, що й досі не видано спеціальних ' рхеографічвих збірників, присвячених розглядуваній темі -і це, в евній мірі, гальмує дослідження проблеми аграрних відносин та ганоаища селянства Закарпаття доби феодалізму (до середини Кет.). .

Практичне значення дисертації. Робота е закінченим доалідяен-им і носить комплексний'характер. Вона знаходиться на стику таких аукових галузей, як економічна історія, історія України, історія арубіжних країн Східної Європи та краєзнавство.

Матеріали дослідження стануть у пригоді викладачам вузів при ідгетовці спецкурсів, при написанні історії Закарпаття доби езред-ьовіччя та нового часу, а такол історії селянства України. ;<Іате-іала дисертації можуть бути використані при розробці окремих їторіографічних проблем уіфахнської історії, а також при складан-і бібліографічного покаетика з історії селянства України в добу годальних відносин. . •

Ооновні подолання дисертації, ио виносяться на захист:

, Історична література про аграрні відносини на Закарпатті доби феодалізму поділяється на три групи: праці істориків XIX - початку XX ст., дослідження вчених 20-30-х років XX ст. та наукові здобутки радянських авторів. Рівень і характер досліджень залежали від багатьох факторів: рівня розвитку історичної науки на певному етапі, вдосконалення методів досліджень, використання джерельної бази, теоретичних, методологічних засад тощо.

Значну роль у постановці проблеми наукового вивчення історії Закарпаття, доби феодалізму відіграли відомі російські іоторики-

славісти - К.Я.Грот, Б.І.Яаманський, Є.Е.Перфецькиіі, О.Л.ПетроЕ,

І.І.Срезневський, І.П.&ілєеич, В.А.йранцев, Ю.А.Яворський та ін. Серед українській істориків найбільше уваги розглядуваній проблемі приділили Б.и.Гнатвк, Я.&.Гсловацький, Д.І.Дорошенко та ін. Дєеккй внесок у дослідження проблеми аграрних відносин на Закарпатті феодальної доби зробили місцеві історики - М.Ц.ДучкаЙ, Т.Легоцький, ^.М.Лелекач, А.Іііаи. Зони більи повно розкрили окремі питання проблеми, їх дослідження відзначаються вагомою джерельною базою.

3. У роботах.про окремі аспекти аграрної історії Закарпаття, написаних до середини 40-х років лХ ст. був відсутній формаційний поділ людської історії. Крім того, ці роботи, за деяким винятком (л.Ій.Лучкай, Т.Легоцький, О.ІДіц&к, б.Б.Тарле, А.Саш) носили описовий характер.

4. У радянській історіографії головна увага зверталась на різні аспекти антифеодальних рухів та національно-визвольної боротьби народних мас Закарпаття (Ю.І.Візницький, В.В.Грабовецький,

В.йі.маркут, В.ІЛ.мельник, І.Г.Коломієць, ЯЛ.ІІІтервберг,

І.Г.Щульга, В.П.Піуіааріи та ін.). Поряд з цим, помітне місце в історичній літературі відведено характеристиці особливостей аграрних відносин на Закарпатті у ХУІ-ХУП ст. (Т.М.Сопко) та урба-ріалької реформи, проведеної тут у 70-х роках ХЛ2 ст. (О.Мицкк, І.Г.Коломієць, І.Г.ІЦульга).

5. В історіографії досить грунтовно досліджено аграрне питання та національно-визвольна боротьба селян Закарпаття під час угор- ' ської революції І848-1849 рр. (Т.Легоцький, Р.А.Авербух, І.иІ.Гранчах, В.І.Ілько, І.Г.Коломієць, І.М.Мельникова, І.М.Меп- . ко, І.Г.Щульга та ін.). Окремі аспекти даної проблеми знайшли своє відображення у мемуарній літературі (її.В.Алабін, М.Богда-нозський, й.Григоров, М.Д.Ліхутін, Л.П.Николаї, І.І.Ореус та ін.).

6. При висвітленні окремих питань дисертаційного дослідження чимала роль належить етнографічній літературі (Я.Ф.Головацький,

А.П.Дешко, О.З.Духнович, Ю.Ь.Еаткович, В.Л.Лешцький, іІ.ій.Бахтін, Г.О.Деволан, О.Л.Петров та ін.).

Апробація дослідження. Основні положення’ і висноеки дисертації викладені у виступах автора на міжнародній науковій конференції "Культура Українських Карпат: традиції і сучасність" («.Ужгород, 1393), П’ятії і Шостій Всеукраїнських наукових конференціях з історичного краєзнавства (м.Кам'янець-ІІодільський,І93І; «.Луцьк,1993),

Другій Всеуіфаїнській науковій конференції "Проблеми історії національного руху на Україні {до 1917 р.)" (м.Миколаїв,1932), науковій конференції, присвяченій пам'яті Івана Данькевича (и.Ужгород. 1992), УІ-Й науковій конференції молодих вченшс і спеціалістів Ужгородського держуніверситету (м.Ужгород,1991), науковій коніє-ренції "О.В.Духнович і слов'янський світ" (и.УягородДЭЭЗ), а також на засіданнях кафедри нової і новітньої історії та історіографії УдДУ.

СТРУКТУРА І ОСНОВНІЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертація побудована на основі проблемно-хронологічного принципу і, у відповідності із завданнями дослідження, а такая реальними можливостями її джерельної бази, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.

У вступі обгрунтовано вибір теми дисертації, розкрито її актуальність і рівень історіографічної розробки, -визначено хронологічні межі дослідження, сформульовано мету і завдання роботи, окреслено реальну джерельну базу розглядуваної проблеми, вказано на наукову новизну і практичне значення дисертації.

У першому розділі - "Питання аграрної історії Закарпаття ІХ-БЗ ст. у працях українських та російських дослідників” - показано рівень вивчення аїрарно-сєлянської проблеми в історіоірафії. Розкрито особливості зародження та розвитку феодальних відносин в краї у розглядуваний період.

Зоїфема у першому параграфі звертається увага на деякі особливості формування феодальних відносин на Закарпатті на етапі раннього феодалізму. На думку переважної більшості дослідників (Я. &.Головацький, М.Н.Дучкай, З.М.Пачовський, МЛ.Бахтін, Л.Явдик, І.М.Гранчак, Д.Д.Дашшж, З.І.Ілько, їІ.М.Лелекач, Л.П.Сова...) закономірний процес суспільного розвитку Закарпаття був порушений приходом племен угрів (угорціз) у другій половині IX ст. Угорці; осівши в Тисо-дунайській рівнині, зуміли з часом підкорити ос<.і Закарпаття і встановити своє панування над населенням краю.

Історики Є.Ю.Перфецький, £.А.Балагурі, Є.І.Пекйк та ін. звергають увагу на той факт, що на час приходу угорців слов’янське населення Закарпаття вело осілий спосіб життя, займалося земле- . робствои та скотарством. Б історіографії вказується :;а другу особливість формування феодальних відносин в краї, яка полягача в то-^у, що завойовники (угорці) багато чого запозичили у підкорених

слов'ян, в перцу чергу, в організації господарства.

Третя особливість формування феодальних відносин на Закарпатті полягала в тому, що наш край протягом короткого періоду (Х-ХІ от.) ияляжяв до Київської І^оі (А.І.Ганоьорський, М.М.Леле-кач, Ф.П.Шевченко та ін.). До такої думки вчені-історики прийти піадя глибокого опрацювання великої кількості даерел (в т.ч. на латинській, німецькій, угорській та ін. монах). І цз відчуття спільності з народами на схід від Карпат оправило певний вплив на формування суспільних відносин у краї.

Певний відбиток на формування феодальних відносин на Закарпатті наклав і той факт, що на перших порах спільного прозивання угорців і слов’янського населеная краю цін нищ простеяувались добросусідські відносини. На цьому наголошують ряд дослідників (і, в першу чергу, Є.В.Тарле). •

Крім того, певний вплив на процео формування фаодальнкх від-ноовн на Закарпатті справила мовтрло-татарська навала у ' •

І24І-І242 рр. Наслідком цієї драми були зруйновані фортеці, спалені оела, витоптані -посіви,- криваві розправи вад мириш населенням. Де питання знайшло обоє відображання у дослідженнях І.Н.Гранчака,

В.В.Пашса, В.М.ПачоБськоГо, П.П.Совд та ін.- .

Разом з тим, у дисертації підкреалюсться, що питання особливостей формування феодальних відносин на Закарпатті в ІХ-ХШ ст. вивчено недостатньо. Пояснюється це невеликою кількістю джерел, а також (дуге чаото) їх недоступністю. Тому це питання залишається відкритим перед иайбутнішдослідниками.

У другому параграфі дано аналіз історичної літератури, в якій розвивається питання соціально-економічного становища Закарпаття на першому етапі розвитку феодальних відносин. Найбільше в цьому напрямку зробили Г.О.-Деволан, О.Мицюк, І.Г.Коломіець, М.М.Ледакач, М.А.Павлушкова, П.П.Сова, б.В.Тарле та ін. ;

У диозртації підкреслюється, що переважна більшість істориків (М.М.Бахтід, Е.О.Деволан, Л.Явдшс, б.В.Тарле...) відзначає рівно-1 правніоть угорців і русинів на початковому етапі їх спільної історії. Але ситуація почала змінюватися в ХШ ст., коли була прийнята "Золота булла" (1222 рО, що зрівняла у правах усіх дворян, звільнила їх від будь-яких податків, поставила на перше місце в суспільстві. ■ -

■ В історичній літературі (О.шицюк, М.М.Лелекач, М.А.Павлушкова, П.П.Сова, Є.В.Тарле) дається характеристика різних категорій ое-. ля-іот-за Закарпаття.

Є.Ю.ЇЇер§ецькнй, 2.А.Балагур і та С.І.Пеняк дослідили (останні, в основному, на археологічному матеріалі) основні вида занять населення Закарпаття у розглядуваний період. Підхвалюється, що населення краю зело ооілий спосіб яиття, займалося землеробством та скотарством, вирощувало зернові, бобові, технічні та городні культуру а також виноград. ■ •

В історіографії висвітлюється і питання повинностей селян Закарпаття. М.М.Лелекач доводить, що в кінці Ні ст. існували чотири ооновні вади селянських повинностей - "цензус", "сервіца", "одне-ра" і церковна десятина. Деяку увагу цьоііу питанню приділяють у своїх дослідженнях М.А.Пазлушкова і Є.В.Тарле.

У дисертації підкреслюється, що з історичній літературі ряд проблем виозіглені недостатньо ебо взагалі не розіфиті: І) необхідно більш глибоко дослідити характер взаємовідносин Угорської держави і народних мас Закарпаття; 2) потребують детальнішої характеристики деякі категорії населення краю ("йоббаді", "гості"» "цівео"); 3) вимагає конкретизації питання повинностей селян;

4) необхідно глибше дослідити селянські переходи (вони то дозволялись, то -заборонялись); 5) з історичній літературі зовсім відсутні відомості про соціальні рухи на Закарпатті в розглядуваний період.

У другом*? розділі 'дисертації - "Українська та-російська історична література про аграрні відносини на Закарпатті в ХІУ - першій половині ХУШ ст.” - аналізується історіографія, присвячена темі дисертаційного дослідження на другої»? етапі феодального розвитку крап. • •

У першому параграфі дисертації підкреслюється, що українські та російські історики досить добре показали діяльність угорських правителів з династії Анну в спразі поступового зміцнення феодальних відносин у країні (О.ІЛицюк, І.Г.Коломієць, І.Г.ІДульга). Цьому процесу поклали початок укази королеви Єлизавети (1343 р.) та короля Людовика (1351 р.). - ' ..

З історичній літературі грунтовно розкрито становище закарпатського селянства цього періоду (Т.Легоцький, О.Млцюк, Т.Д.Гусарова, І.Г.Коломієць, М,М.Лелекач, В.Н.Марнуа, Т.М. Сопко.Так,

Т.Д.Гусарова показала особливості угорського села (що мало багато спільного із.закарпатським) напередодні селянської.війни 1514 р., привела деякі документальні матеріали, що характеризують відносний мія селянами - і землевласниками з розглядуваний період. Цим же проблемам присвячено і дослідження Ы.М.Лелекача. Історик В.В.Тарле,

-де -

аналізуючи указ 1351 р., особливу увагу звертає на введення нового податку - дєз'ягіілЛ та запровадивння патримоніальної юстиції.

Вчені-історика В.Ы.Маркуш та Т.Ы.Сопко дослідили період ХІУ-ХУП ст. Особливо цінними в дослідкання останнього, в яких розіфито пройдену. "другого видання кріпосництва" (ХУІ-ХУП ст.).

У дисертації підкреслюється, цо в ряді праць (Т.Д.Гусарова, Т.М.Сопко та ік.) досить добра розвито питання угорського законодавства, спрямованого на закріпачення селян Закарпаття (як і воіеї Угорцики). Дається грунтовний аналіз рішень Офенського сейму 151*1 р. та Тріпартітуму (1515 р.), на основі яких селян було перетворено б кріпаків.

;,;.;<і.Лелекач та І.Г.Колсмієць проаналізували процес зростання

ч.еодальнкх повинностей та розмірів податків, гказали на деяку їх диференціацію. Разом з тим, вони дали характеристику великих магнатських маятків, назвали найбільша землевласників краю (в т.ч. і місцевих) та розміри їх володінь. їда сашш було спростозано твердження, в» на Закарпатті не було "своїх" панів.

Разом з тим, у дисертації вказується і на деякі питання, які не досліджено в історіографії взагалі або висвітлено недостатньо: І) й досі не з'ясовано питання про перші іфоки панування. Анхуйсь-кої династії на Закарпатті; 2) слабо висвітлено питання міграційних процесів, зростання чиоельнооті населення Закарпаття в Х1І1-ХІУ ст. за рахунок переселенців і роль в цьому ..роцесі шолтеоів і кенезів; 3) відсутня розгорнута характеристика різних категорій залежного населення краю у розглядуваний період; 4) доцільно було б дослідити особливості розвитку великих приватних господарств на Закарпатті у периій половині ХУШ ст., проаналізувати і співставити їх головні економічні показники тощо. .

У другому параграфі аналізується історична література, в якій висвітлюється питання антифеодальних рухів та національно-визвольної боротьби селян Закарпаття в ХІУ - першій половині ХУШ ст.

У роботі підкреслюється, що досить добре вивчено окремі аспекти селянської війни 1514 р. (І.Арський, Т.Д.Гусарова, Є.В.Тар-ле, В.П.Щуиарін та ін.). Історики розкривають причини, хід та наслідки селянської віГши під проводом Дьєрдя Дожі.

;и’.гакь:я-.' антикріпосницької та національно-визвольної боротьби ::?родних мас Закарпаття другої половини ХУП і початку ХУШ століть п.;:іоелч2яо дослідження В..'(!.мельника. Автор дослідив селянські виступ;!, цо відбулися під час визвольної війни 1648-1654 рр., описав хід повстання під проводом Імре Текелі (І67В-І685 рр.). Однак

ігаданий історик допустив ряд фактологічних помилок і перекручень.

Зажливе місце в історіографії належить визвольній війні [703-І7ІІ рр. Саме ця проблема найглибше розкрита в дисертації та ряді наукових статей Я.І.Штервберга. Відомості про події [703-І7ІІ рр. міотятьоя і в багатьох колективних дослідженнях.

Досить добре розроблена в історичній літературі і тема оприл-сівського руху на Закарпатті та Прикарпатті (В.В.Грабовецький,

І.Г.Коломієць, В.М.Иельник, Ф.І.Отеблій, І.Г.Шульга). Звичайно іріоритет у цій справі належить В.В.Грабовецькому.

Водночас у дисертації наголошується на тоцу, що далеко не всі іспекти вищезгаданої проблема висвітлені в достатній мірі, а саме: '.) й досі не досліджено селянсько-дворянська повстання під проводам Петра Петровича на початку ХІУ от.; 2) на основі аналізу ар-:івних матеріалів потребують глибшого вивчення селяноькі рухи 436-1437, 1457, 1470,.1484, 1490, 1492, 1494 і 1551 років, про кі в історичній літературі тільки згадується; 3) необхідно звер-ути увагу на висвітлення селянських виступів, які відбувалися ід релігійними лозунгами, вказавши на їх оіфемі особливості;

) у переважній більшості наукових праць відсутні карти-схеми се-янських рухів на Закарпатті, а також відповідний статистичний а ілюстративний матеріал. - . ; .

" У третьому розділі дисертації - "Закарпатське село у період ризи феодально-кріпосницької системи (друга половина 2Уш - перша оловина ХП оті): історіографія питання" - дано характеристик;- • сторичної літератури з цієї проблеми.

У першому параірафі, яа основі проаналізованих праць, робить-я висновок про безроздільне панування поміщицького землеволодіння а Закарпатті в розглядуваний період. Наголошується, що історики риділияи належну увагу з’ясуванню мети, ходу та'наолідків прове-зння в краї у 70-х роках ІУШ сг. урбаріальної реформи Марії-Тере-ії (О.Цицюк, І.Г.Коломієць, І.Г.Цульга). В історичній літературі [.Г.Коломієць, І.Г.Щульга та ін.) підкреслюється, до це Зув пє-іод зростання великого поміщицького землеволодіння, зміцнення ггифундій, втягневвя їх з орбіту товарно-ірошових відносин.

У дисертації акцентується увага на тому, що історики О.иіицюк Г.Коломієць, Я.І.Шгврнберг,-І.Г.Щульга та ін. досить глибоко ізкрили становище закарпатського селянства: показали зростання * інцкна, натуральних та грошових додатків, загальне зубожіння льської бідноти. Тут підкреслюється, що австрійське та угорське .ководавство тзердо стояло на варті інтересів панівних класів. І

ті поодинокі закони, що могли привести до деяких позитивних наслідків, була проігноровані дворянотвом.

• В історіографії досить добре досліджена господарська діяльність веашкиг магнатських латифундій. Да стосується, в першу чергу, Цукачево-Чїшад і ївськб ї доиінії графа Шанборна (Т.Двгоцвкай,

А.Шаш, І.Г.Щульга). • : . _

Разом з тим, у дисертації підкрасгаитьоя, що ряд аспектів вищезгаданої проблеми потребують глибшого вивчення на основі ново виявлених документів: І) необхідно більш чітко і науково обгрунтувати хронологічні рамки завершального етапу розвитку феодалізму на Закарпатті; 2) вимагає всебічної розробки питання економічного та господарського становища окремих приватних латифундій та державних господарств, їх зв’язок з внутрішнім та зовнішнім ринком; 3) необхідно детально вивчити питання продуктивності сільськогосподарського виробництва, зоїфема в справі застосування досягнень агрономічної науки та техніки; 4) залишається не до кінця з’ясованою у літературі проблема взаємовідносин землевласників і згленних селян (конкретно по комітатах, районах, окремих господарствах тощо); 5) в історіографії майзе нічого не говориться про міграційні процеси на Закарпатті в розглядуваний період.

У другому параграфі дисертації показано здобутки української та російської історіографії у плані дослідження питання антифеодальної та національно-визвольної боротьби селянства Закарпаття н завершальному етапі феодального розвитку.

Вчені-іоторика (І.Г.Колоиіець, Я.І.Штернберг, І.Г.Щульга) дали характеристику різних форм боротьби народних мао із гнобителями,- вказали на більш організований її характер.

У дисертації підкреслюється, що найбільш повно висвітлено селянські виступи на Закарпатті, які відбувались у 1784 р. у зв’язку з селянською війною у Трансільванії (Я.І.Штернберг) та рух селян 20-30-х років XIX от. (Ю.І.ВізшщькпЙ). У наукових працях досліджено різні форми боротьби селян, їх вимоги, рівень організованості, розіфито причини невдач та наслідки селяноьких заворушень. •

В історичній літературі (Ю. І.Візницький, І. Г.Коломієць, Ф.І.Стеблій, Я.І.Штернберг, І.Г.Щульга) показано єдність селян різних народів, що населяли Закарпаття у боротьбі проти феодальне кріпосницького гніту.

Із змісту дисертації видно, що неоднозначною була оцінка характеру антифеодальних та національно-визвольних змагань народних •;ас Закарпаття. Вона зазнала певних змін. Наприклад, переважна

більшість істориків у минулог.:у (О.Мицан та ін.) з'асудзузала активні форми боротьби пригнобленого населення проти існуючій порядків, а -організаторів цієї боротьби називала "розбійниками", "злочивця-ии" тощо. І тільки з новітній історіографії ш основі документальних матеріалів обгрунтовано закономірність і необхідність боротьби народних мас проти фзодальво-кріпоевпцької системи,- що згала себе (В.З.Грабовецький, І.Г.Кслоаісць, б.І-Стеблій, І.Г.Щульга).

1 Разом з тим, у диоертації зазначається, що не всі аспекти зкцезгаданої проблема знайшли достатнє висвітлення з історичній іітературі. В зв’язку з ЦИМ, необхідно грунтозніпе дослідити зприаківський рух на Закарпатті (від зародження -і до серздини [IX ст.); на основі архівних даерел скласти картк-ехемн, що дава-12 б повну уязу про антикріпосницьку та нгціокатзно-влззельну бо->отьбу народних мас крав. •

У третьому параграфі аналізується' історична література,прпсЕя-;еза висвітленая аграрного питаная та розмаху націснально-визволь-юї боротьби селянства Закарпаття у період угорської революції Б48-І849 рр. • •

Дослідники вищезгаданої проблема (?.$.Авербух, І.Г.Коломієць, .М.Мельникова, §.І.Стеблій, І.Г.Щульга та ін.) довели, що рево-юція була закономірним явищем, вона зуміла розв’язати дазно на-ріле питання скасувала кріпосне право. Але, разом з гш, паго-озувть історики, вона не зир ішла, двох ваклпвгх натань - гіршого і національного, що позбавило її підтримки з боку слоз'яв-вких народів (в т.ч. і закарпатських українців). У науяозому ослідкенні -І.ЬІ.Мешка робиться правильний висновок, що неиослідоз-ість у розв’язанні аграрної проблеми була однією з основних злчин'поразки революції 1848-1649 рр. . •

З історичній літературі значна увага приділяється роббті їоз’янського з’їзду з Празі (І.С.Брик, й.й.Первольф, О.О.Погодін, .О.Попов, І.І.Удальцоз, З.А.&ранцез). Підкреслюється, що це була грпа серйозна спроба слов’янського об’єднаная, яка, до речі, • іявилася невдалою. .

ВатдиЕйм джерелом з вищезгаданої проблеми с «змуари росій-іКЕх офіцерів-учасників угорської кампанії -І849 р. -(П.В.Алабін, Д.Ліхутін, -Л.П.Николаї, Д.П.Сснцоз...). Саиа ця література, вважаючи на-деякий її суб'єктивізм, дала можливість значній чао-їні росіян познайомитись з слов'янським населенням Закарпаття.

>ім того, вона сприяла пробудженню наукового інтересу до історії

іфаю. ■ .

У диоертації на основі аналізу історичної літератури робиться вионовок, що угорська буржуазна революція 1848-1849 рр. прискорила загибель феодальних відносин. Вона стала водорозділом міх феодалізмом і капіталізмом. '

У дослідженні вказується також на деякі недоліки української та російської історіографії з даної проблеми: І) проаналізовані праці мають певне ідеологічне забарвлення; 2) необхідно уточнити сили революціонерів, які в літературі значно завищені; 3) в історіографії відсутня інформація про втрати росіян на території Закарпаття; 4) необхідно скласти карти-схеми, які б відображали ..-'.дії 1848-1849 рр. (в т.ч. і маршрут російських військ влітку Іі4У р.), де було б подано паралельно старі і нозі назви населе-

і’Г-л ПУНКТІВ.

У четвертому параграфі дисертації дається історіографічний огляд етнографічної літератури, присвяченої питанню побуту оелян-отез Закарпаття на завершальному етапі розвитку феодальних відносин. Підкреслюється, що найбільший внесок у розв’язання даної проблеми зробили такі автори,як Я.Ф.Головацький, А.П.Дешко,

О.В.Духнович, Ю.Ю.Жагкович, М.Н.Бахгін, Г.О.Деволан, О.Л.Петров, ІД.СрезневськаЙ...

Дослідники описали житло русина-уіфаїнця, його зовнішній і внутрішній вигляд, матеріал для будівництва тощо (Ю.Ю.Еаткович,

В.Л.ЛевицькиЙ, Г.О.Деволан та ін.). Я.Ф.Головацький найбільше зробив у питанні вивчення одягу жителів Закарпаття.

В історіографії певну увагу приділено і питанню харчування селян краю. Дослідники Г.О.Деволан, О.В.Духнович, А.П.Дешко,

іі.іі.Жагкович показали, що їжа русинів-українціз була малокалорійною і не давала можливості відновити затрачену енергію. Через це селяни були виснажені, кволі, часто хворіли.

З історичній літературі (переважно етнографічного характеру) звертається також увага на поділ населення Закарпаття за місцем проживання (Я.й.Годовацький, Ю.й.Іаткович, Г.О.Деволан). Описуються також уродани, хрестини, весільні обряди, похорони. Згадується і про роль народної медицини у житті населення Закарпаття.

Разом з тим, у дисертації наголошується, що питання побуту селян Закарпаття у розглядуваний період вивчено недостатньо. Сучасні історики практично не займаються дослідженням вищезгаданого "итання. А праці, написані в XIX - на початку XX ст., не завжди

відповідають рівневі розвитку оучасної історичної' науки б Уіфаїні.

У дисертації підкреслюється, що для більш грунтовного дослідження згаданої проблеми необхідно: І) чітко спланувати цю роботу і включити оіфемі її аопекти до тематики науково-дослідної роботи кафедр, курсових та дипломних робіт студентів-істориків Ужгородського держуніверситету; 2) адміністрації історичного факультету іфаще організувати етнографічну практику студентів (кожний студент повинен працювати вад індивідуальним завданням); 3) налагодити контакти з вауковнмЕ співробітниками Закарпатського етноіра-фічного музею; 4) підготувати і провести науково-теоретичну конференцію з вищезгаданої проблеми з широким залученням до її роботи науковців, студентів, краєзнавців, народних умільців.

Дисертація завершується вионовками, в яких підведено головні підсумки наукового дослідження. Тут зазначається, що українські га російські історики ХІХ-ХХ ст. доситі детально висвітлили проблему аграрних відносин на Закарпатті доби феодалізму. Підкреслюється, до найбільший внесок у розробку згаданої проблеми зробили радянські дослідники 50-60-х років.

Разом з тим, у диоертації наголошується, що ряд питань со-їіаиьно-енономічної історії краю досліджено недостатньо і вказується на найважливіші з них, які потребують більш глибокого виз-іенкя або переоцінки у світлі вимог сучасної історичної наука.

Ооновндй зміст і найважливіші положення дисертації викладені

і таких публікаціях автора: • •

С. Аїрарні відносини на Закарпатті в епоху феодалізму в радянській історіографії//Сборник тезисов докладов УІ-й научной конфврен-

• ции молодых ученых и специалистов УжІУ, 10-17 июня 19Э1 г.-Ужгород,І99І.-С.І83-І84. ■ '

!. Огляд архівних джерел з історії Закарпаття доби феодалізм//

У Всеукраїнська конференція "Розвиток історичвого краєзнавства в контексті національного і культурного відродження України" (жовтень 1991 р.):. Тези доповідей та повідошгень,-К.-Кам*янець-Подільський,І99І.-С.І4І-І42.

і. Національно-визвольні моменти в соціальних рухах на Закарпатті в добу середньовіччя: історіографічний огляд сучасної літера-тури//Друга Всеукраїнська науково-теоретична конференція "Проблеми історії національного руху на Україні (до 1917 р.)"

£7-8 жовтня 1992 р.]: Тези доповідей: В 3 ч.-К.-Миколаїв,

І992.-Ч.2.-С.63-64.

4. Питання феодальної історії Закарпаття в науковому доробку О.Л.Пвтрова/Діатеріаля наукової конференції, присвяченої пам'яті Івана Панькевича (23-24 аовтня 1992 року).-Ужгород,

1992.-С.227-231.

5. Питання боротьби народних мас Закарпаття проти феодально-кріпосницького гніту в радянській історичній літературі//Тези доповідей наукової конференції "Суспільно-політичні відносини на Закарпатті в 20-30-х рр. XX ст.".-Ужгород,І992.-С.90-І04.

6. Олександр Духнович як історик//0.В.Духнович і слов’янський світ: Тези наукової конференції 23-24 квітня 1993 ровд.-Ужгород, 1993.-0.138-139.

7. Володимир Гнаткк і Закарпаття/Діоста Всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства [28 вересня - І жовтня 1993 р.]- -Луцьк, 1993.-0.257.