автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.02
диссертация на тему:
Академическое аккордеонно-баянное искусство на Украине (исторический аспект)

  • Год: 1995
  • Автор научной работы: Иванов, Евгений Александрович
  • Ученая cтепень: кандидата искусствоведения
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 17.00.02
Автореферат по искусствоведению на тему 'Академическое аккордеонно-баянное искусство на Украине (исторический аспект)'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Академическое аккордеонно-баянное искусство на Украине (исторический аспект)"

КиТвська державна консерваторы ¡м.ПЛ .Чайковськиго Cneaiajii30Baim вчена рада Д 09?.. 14.01

Г - ~ од 1 о

lia правах рукппису

ÏBMI0B Ш'Е.Ч ОЛЕКСЙНДРОВИЧ

АКАДЕМ1ЧНЕ БАЯННО-АКОРДЕОННЕ МИСТЕЦТВО НА УКРА'1'Hi

(¡СТОРИЧНИЙ АСПЕКТ) 1/.00.02 Музичне нисгецтво

АВТОРЕФЕРАТ дчсертацП на здобцтти ¡¡ацкового стдпена кандидата мистецтвозиавглва

Ки1"в - 1995 pi к.

Дисертац1я е рдкописом Робота виконана на кафедрI иародних ¡нсгрдменпв КиТвсько1 дераавно!" консерватор! I iM.Il. I .Чайковського

Науковий кер1вник - доктор мистецтвознавства.

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор мистецтвознавства ЛйЩЕНКО АНАТОШ. ПЕТРОВИЧ кандидат ыисгецтвознавстза БАЙ ЮР1Й НЙКОЛАИОВИЧ

Пров¡дна установа ~ Харк1вський дераавний ¡нститдт мистецтв

и_____ г о дин 1 на заиданш спец1ал1зованоТ вчено"! ради

Л 092.14.01 по захистц дисертац^й на здобцття вченого ступеня доктора надк у КиТвсыйй деркавшй консерватори 1«.¡1.1.Чайковського /ы.Ни1в,вцл.К.Маркса.1/3,2 поверх, 36 ауд/.

3 дисертац1еи моана ознайомитися в бIбл!отец 1 Ки'Гвсько!" державно! консерватор!1.

ирофесор ДАВИДОВ НИКОЛА АНДР1И0ВИЧ

1м.1Л1.Котлярсвського

Захист вЦбцдеться "

193.^ року

нвтореферат роз!слано "

1995 року

Вчоний секретар спощал1зованоТ ради.

доктор мистецтвознавства

I. АКТШЫИСТЬ ТЕНИ.

Мистецтво башпств е нев^д'еянов частинов укра'ГнськоТ катцонально'Г культури. Мабуть ко знайдеться 1ниого видя музично! творчост!, яка сьогодн1 функцхонуе у фольклорнгй, побутовгй та 1трофес1онально-акаяем1'пай сферах в надзвичай-Н1й pi3HOMaiiiTH0CTi форм, вид1в i saiipio. Зироке поаирення rapMOHiKu в усьону ceiTi не вшювЦае 1снуючим стереотипам сприймання цього гнструиенту як сдто pociftcbKoro. 9к вхдомо, в своГх нерозвинутих формах акордеонио-баянне мистецтво з'явилось на Якрa'tm ¡?е у нинулому crimrri. Поступово вот набувало профес1йних форы:, i сьогоднг моана безаперечно стверд5увати, цо нши ictiye санобутня украхнська акола акордеонно-йаянного иистецтва, яка вЦбивае особливосп национально! св1домост1. Про це свЦчить високий профес!йний piBenb виконавства вичизняних баян1ст1в В.В.Бесфаииьнова, В.В.Булавко, С.С.Гршченко, В.Д.Зубицького, Ш.Федорова, Е.ЧерказовоТ, П.Феника та багатьох 1наих, як! на авторитетних ¡¡и&народних конкурсах подтвердили ефективн1сть га шидгпсть розвинуто! систеии осв1ти. Бурхливий розвиток баянного, виконавства дав поятовх для комиозиторсько! творчосп та паукового осмысленна цього худоянього Феномена. З'явились разного р1вня HaynoBi розропки. ;датодич!и пособники. пЦручники, як! узагальнввали багатий досвхд виконавсько! практики / роботи О.Гелгса. ¡.Л.Алексеева. НЛ.Р}золя. Г.Й.Яакевича/. Ця ■ галузь вши.-дена на чкшю новий ргвень завдяки науковим поадкаа М.ft.Давидова, який розробив теорию формування виконавськоГ майсторнпстз fiaaiiiста та прицини

- г -

перекладення ¡нстрдментальних твор1в для баяна. Таке активне ф1]нкц!онуванна баянного инстецтва в сфер! виконавства, кошозиторськоГ творчост!, науков!й думц! на галь не знайвло адекватного виевйлення в !сторичноиу аспект!. Без !сторичноТ перспективи не мо«на уявитк соб!* шляхи його подальиого розвитку, немояливо в повнй »1р1 оцпшти вклад видатних украГкських митц1», збагнути иаштаб га значения цього ыистецтва в контекст! культури.

ГОЛОВНА ИЕТЛ досл1Д«ення цолягае у з'ясуванн! об'ектив-них законом!рностей становления академичного ыузично-виконав^ького ыистецтва баян!ст1в на Украип ! виявдення перспективах тенденщй його подальиого розвитку.

ОБ'СКТОЙ вивчекня е иистецгво гарион\ст!в~бая1ист{в Якра'ши в процес! розвитку ви псрвтсних форы уснох традицп до вераин иузичного виконавства. Складность процесу досл!дження гармонии полягае у П функц!ональн!й багатоплановост!, бо вона широко використовуеться в р1зних сферах музичного «иття краТни. Це зумовило введения обиежень, як! стосувться проблей фольклорного та аматорського музикуваиня в контекст! зародження та еволвци акадеи!чнсго капрамку акордеокно-баянного виконавства.

. Сале на академ!чпому лапряику зосйрг:д««нг наукоо! штереси дослЦника. Вшикиешш та иункцишуванну якого, в зв'язках з сошально-1сторичшши уыовани та виконапськоя практикою, стало ПРЕДМЕТОМ каеерта1Ш.

МЕТОДОЛОГ[МНОЮ ОСНОВОЮ роботи е загальний фиюсофсько-естетичний П1ДХ1Д до розкритта структцри та функ1пй музичного мисгецтва як В1Добра*ення житта г; його суыпльно-детбри!ног,аноа;! историчному розвитку. П такс.* еформульований I.Мац1£!!ськии системно- етмофшнчпий метод, ясий полягае 9

вивченн! иузичного !нструиента, йог.о звукоряду, тембро-динам!чних осоСливостей, в систем! реального функц!онування та репертуару.

МАТЕР IАЛОМ ДИСЕРТАЦН е вЦповЦн! докуиенти. що збер1гаються в фондах Центрального деряавного арх1ву 1стор1Т в • м.Киев!, Центрального державного

арх1ву органов управления Якра1ни, Центрального дер»авного муз{!яьарх!ву л^тератури { кисгецтва ЛкраТии, Архиву науково-дослЦного иклитуту фольклору, етнографП 1 мистецтвознавства ги.М.Т.Рильськогоетатп з пер!одичних видана, монографи та диснртаци досл1дник!в

гариоч1ш>-баянного шстецтва шяих краГн. а тако» иатер!али З1бран1 в безпосередньомц сгйлкуванн! з иидатними д!ячами акордеонно-баянного мистецтва Укра'Гни. Вагоиин додатком досл1д*ення е анал1з надрукованих в р¡зи1 часи нотних зразк^в для гариоьпки-баяна.

НАНКОВА НОВИЗНА полягае у тону, цо *

- вперне в украшськоыу музикознавств1 зроблена спроба з1брати та систематизувати натер!ал з хсторП" укра!'нського академ!чного акордеонно-баянного виконавства;

- введен! з науковий об!г численн! лрх1вн! натер!али, св1дчення безпосередн1х учасншив та творц!в 1стор1Г ¡птчизняного баянного мистецтва;

- з'ясован! 1сторич!П першди розвитку гар»он1к, головн! сфори д1яльност! баятспв. генденцп, направления та форыи у виконавствг й педагогии;

- розглядаються дан1 стосовно особливостей зародхення та розвитку кустарного 1 промыслового гшройництва язичкових клав!вио-иневиатичних !нструмент!в на ЯкраТн!.

Результат» дослиження ыавть ПРАКТИЧИУ ЗНПЧИЫЮТЬ для

вивчення вторичного розвитку язичкових шструментЧв 1 мо*уть бути використан1 у курсах методики та 1стори виконавства у середн1х { вичих музичних навчальних закладах, у науков1й, виконавсыий та педагопчн!й робоп, а тако« сприяти подальяому збагаченню репертуару.

йПРОБАЩЯ ДНСЕРТйЦН. Головы! положения та висновки досл1д*ення пропондвалися на розгляд кафедри

народних 1нструиент1в КиТвсько'Г деряавноТ консерваторы 1 були впровадает в учбову роботу музично-недагопчного Факультету Сумського державного педшституту iH.fi.С.Макаренка. Окрем! аснекти обрати проблематики викладен1 в доновЦях на науково практичних коференц1ях /Суки - 1988, Черн1г1с -1994. КиГв - 1995/. наукових статтях /КиТв - 1995/.

Дисертащ'у складаеться з вступу, чотирьох глав, гпсляйови, 61 бл!огр<лф11, додакпв. Загальний обсяг робот;-, 268 и горянок друкованого тексту /239 сторпюк основного та 29 сторонок Гпблшрафи/. В додатку наведен! нот|и приклади.

ОСНОВШ ЗМ1СТ. й ВСТУП1 ибгрунтовуеться актуальн1сть теик, П наукова та практична доцглыисть. робиться анализ л^тератури, проводиться загадьна характеристика першодхеркл, ^ормцлаються мята та здвданнч дослЦаення, обгрунтовуютьпя хронолог 1чнI рамки.

В ПЕРШТЯ ГЛАЗ¡-"Генезис гармоники та оародякння гаряон1ко-баянноги виконавсгви на УкраШ в XIX на почагку XX епштгя"-шШжно роэгяанутп генезис гариои1ки, пронес проникнеиня та иобутувааня ГС на Украхн!, доводиться, то головни« осередкоа виникнення та функщонування мистецтва гармонн:т1В була »йська «чзичяа культура. Повирення цього нгмецького за походхшшям (истручннта, зуыовило появу пис!>«(!«оГ градици

передач1 музичного 3MicTy. Перп! зразки репертуару. як! почали друкуватися на НкраТн! наприк1нц! XIX стол!ття, були викладен! в нотно-цифрових, а згодои i в нотних системах. -1х анал!з дае пЦставу ствердяувати. цо в цей час у репертуар! гармонкпв були як популярн! танцввалып мелоди, обробки народного мелосу, так i cnpotieni перекладення в!домих класичних TBopiB.

Такий репертуар зумовив «еобх1ДН1сть конструкторського удосконалення !снунчих моделей !нструмент!в.

Майже одночасно в багатьох краТнах Европи гармон!ка удосконалюеться в план! i"i хроиатизацп, оптим!зацП структури клавиатур, пошуку нових теыбро-динаийчних характеристик.

Д!яльн!сть вхдоиого укра'шського майстра К.0.Мищенко сприяла популярное™ д1атошчних, а згодом i хроматичних вид!в гарионши на УкраШ, котрий з к!нця 80-х poKis XIX стол!тгя почав виготовляти гарнон!ки за ¡пмецькими зразкамн. 9 1903 - 1305 роках, paHine.His це в!дбулося в Pocii", BiH зробив хроматичну гармошку за системою М1рвальда /сучасна констрцкц1я "готового" баяна/.К.О.Шденко первим розпочав експериментаторську д1яльшстъ.спрямовану на покращення тембро-акустичних характеристик хроматичноГ гарм(Ш1киД сконструивав так звлиу "даману" деку.

Сл1д в!дзначити, що в окрчыих виданнях для гарионши з'являються шстрдктивно-методачи! п1дрозд1ли. як! зас1идчили початок пронесу цзагальнення педагог! чного дп г.» \ ду гар «он i с т i в-пр офе с i о нал г в.

В ДРУПЙ ГЛА81 -"Особливостг розвитку баянного мистецтва на УкоаТн! в .1917-1941 роках " - мова йде про чiтко визначен! тенденци щодо появи оргапзованих форм аматорства на в1дмгну вгд стих;йних. Суапльно-екоштчн!

уиови 1иття, пол1тико-1деолопчн1 настанови радянсько!" влади викяикали створення велико"! ¡алькосп гуртк1в, р!зноман!тних ансамбл!в та появу нових форм у виконавств! таких, як анса«блев1 акоипан1аторськ1 групи баян!ст!в, концерта! ансаибл! /дуети, тр!о, квартети та оркестри баян!ст!в/. В дераавиих хорових. театралышх, ¡нструкентальних колективах баян- став використовуватися як оркестровий {негрумент.

В ней час на Украшх з'являвться виконавц!, як! залучаиться деряавою до музично-оглп шьиТ роботи в рад!о-ком!тетах, театрах, будинках кудьтури, (лльбудах.

Значков «¡рою стимулшвала розвиток акадеи1чного наирямку баянного виконавства ид УкраТн! Д1яльн1сть Пераого украТнського камерного ансамбли б;1ян1ст1в ¡к.Комсомолу гад кер1вництвом Й.Я.Штогаренка, «кий пропагував, поряд з абробкаыи народних мелод!й, твори /[.Бетховена, Ф.1онена, ПЛайковського та !нших.

В дисертацп в1ды!чено, що до початку 30-х рок!в виробництво гарконж на УкраШ було зосереджено в руках кустар!в, як! виготовляли, в иереваяьий быьиоет!, в1денськ1 дворядт гармоники з таецьким строем. Поряд з пим, найб!льи досв1дче1а майстри почииаюгь виготовляти и паями. У 30-т! роки кустарна иромисловгсть була зруйнована. Кустар1В пересл^ували як "ворог !и народу", багатьох з [¡их було розорено та засудгено. В цси час иочинаеться розбудова дераавних фабрик по виготоплсшш язичкових кдашано-нневаатичних шетруменпв на !1к;мпп /КнТв. Харк!в - 19.1!, Крекпше - 1933. ¡Житомир - 1!)3-1/.

Форвцвания державно! систеич ууаячио! осв1ти баянЬмлв на нрофесшналыш-акадегьичая/. засалил ночалося в 30-х пиках

XX стол!ття: спочатку в роб1тничих консерватор1ях, студхях, а згодоы у музичних училищах. Особливо (идкреслено, що вперае у свт баян був включений в систему вищоТ акадеы1чноТ осв!ти саме у КиХвсыий консерватор!X, в той час як у Москв! це в!дбулося лиае через десять рок!в.

Вимоги вичоТ нузичноХ освии дали 1мпульс для збагачення виконавського репертуару. Про це св1дчатъ программ украГнських баянкт1в па Всесонзному огляд!-конкурс1 /Москва - 1939/, до яких, нанриклад, входили 5-й вальс Ф.Шопена, "В^чний рух" Н.Паганпн, й-га Угорська рапсод!я Ф./Кста.

До друго! лоловини 30-х рок!в концертний репертуар для баяна створавали сам! виконавгп I лише з вказаного пер!оду з'являаться лера! орипналып твори написан! нрофес!ональними композиторами / концерти для баяна Ф.Кл1ментова, Ф.Рубцова, Т.Сотн!кова, концерна п'еси В.Роакова, й.Павлпчука тоцо/.

ТРЕТЗ ГЛЙВ£1 -"ТенденцП розвитку профес!онально-академгчного виконавства баян1спв у военн! та повоет« роки /1941 - 1905/"- починаегься з детального огляду кторичних факпв иов'язаних з д1ялыиств украХнських баян1ст!в в роки ВеликоХ ЕНтчизняноХ в1йни. Простеауетьея драматична доля окремих виконаицш та д1яльн!сть в!дд1лу народних !нструменпв КиГвсько! консерватор!X в евакуацп.

Даеться загальна картина вЦродження, зруйнованого в1йноп, державного проыислового виробпицтва яаичкових {нструмент!и па УкраХн!. На основ! статистичного аиал!зу п1дкреслаетьс'|, :до довоенний р1вень був досагнутий вяе в 1949 роци Поступово зб1льиуеться виготовлення б¿lянiв> але дом1ну:вчим видом фабричного виробниитва на украХнських дераавних пгдириемствах залиыаеться вЛденська • двпрядна

гаркон!ка та "хромка". Ливе у 60-х роках на гпдприемствах Укра1'ни виготовлешш хроматичних вид!в гармонш /баян, акордеон/ стало переважати над д!атон!чними.

Зростаючий р1вень виконавства вимагав не лиме покрацення якост1, а й новуку нових техн1чних р1аень щодо удосконалення сано'Г конструкцп 1нструмент та налагодхення !х виробництиа для гснувчих ланок навчання -иочатково!, середньоТ та вищоТ. Цей процес вЦбувався у т!сному сшвроб1тництв1 з провЦними педагогами та баян!стами-виконавцяии. Так М.М.Гел1с, який, як вЦомо, заклав основи ново! методики гри на иасових шструментах з урахуваиням Тх природд,вн1с ряд цшних пропозтцй щодо зи^ни форки корпус!в баян!в, ши почали виготовлятися округлими, а не прымими; встановлення двох ремен1в зашсть традицшшго одного на прав1й частшп корпусу, продовження холосто! частини нижиього крап грифу право! клав1атури; розтавування грифу не паралельно до передньо! плоцини баяна, а гад кутои / 35 - 50 градус!в/; удосконалення механ!ки спрямовано! на зыеншення супутн1х вум1в.

Це був вагомий внесок украТнсько! иколи баян!ст1в у розвиток свиового академичного акордеонного нистецтва.

До важливих иод1й даного переду взноситься також становления киХвськоТ иколи акадеючного акордеонно-баянного виконавства. Склад педагогичного персоналу кафедри пародиях шструменттв КиТвсько! консерватор!! у пера! поносит десятир!ччяпоповникеи Г! найб!льи обдарованими вихованцями /КЛ.Р1золь -1349р., !.А.Яакевич - 1950р., [.Д.Алексеев -1951р., М.П.Давидов - 19й?.р.. С.Й.Крапива - 1965р. тощо/. Я 50-х роках вгдкриппиться кафедри народних 1нстрцмент1в в !нших консерватор ¿у:* 1Лкра!ни. Серед тих.хто заночаткував !х,

були кран! выпускники КиТвськоТ консерватор!I - Л.С.Иаврук у й.Одес! /1949р./, Л.М.Горенко у м.Харков1 /1951р./, Н.Д.Оберюхпн у М.Львов! /1951р./. Згодом назван! кафедри створили власн! аколи, як! взаемозбагачувалися та доповнввали одна-одну.

Як необхшисть у п1дготов1Ц висококвал!ф!кованих кадр!в баяш'спв для вищих навчальиих заклад!в у 1956 роц! при кафедр1 народних ¡нструмент!в КиГвськоТ консерватор!!' в!дкриваеться трир1чна асгпрантура.

Нерве повоенне десятир!ччя д!яльност! дано! кафедри характеризуется пост^йним поиуком та з'ясуванням головних принцигпв т критерП'в, ппрямованих на невпинне удосконаленмя методики викладання, виконавства, науково-досл1дноТ, творчоТ роботи. Органхзатпром цхеГ справи був 11 первий зав1дувчий М.М.Гели.

3 творчою Д1ялыпстю й.1.Р1золя та його квартету т!сно пов'язал! розвиток та примнояення на 9краГн1 баянних традиц!й. Виконавська д!яльн!сть квартету в!д!грала вагому роль в розвитку сольного виконавства на баян!, сприяичи подальшш!/ становления його як инструменту високоГ музично! культури. {Пдчуваичи репертуарний "голод", обмежен!сть концертного та педагопчного репертуару для баяна, М.1.Р!золь робить пдал! перекладення, обробки, ниае оригшальн! твори для яких характерне глибоке проникнеиня в нац1ональну пал!тру укра'шськоТ народно!" музики. Досконале знания худояньо-виразгапьних иояливостей инструмента та в!льне володишя ним, дозволили М.1.Р1зплм створити своер!дний репертуар, який ьйцно ув!йиов у педагог {мну та концерту практику бая1пст1В.

Так те и роки в!йни ц сгивроб^тництв! з композитором

И.Я.Чайк1нии була створена Соната с1 м1нор, яка поклала початок у форнуванн! ориг шального репертуару сучасного типу. Такого роду творч! контакти виконавц^в з композиторами виявилися досить пл!дними. Про це свщчать твори К.О.Мяскова, е.О.Шцевича, К.Й.Дошнчеыа, С.А.Ивана та :швих, як; з'явилися у безиоеередньому сп1лкуванн1 з

високопрофес!ональними башпстами В.[)есфам!лыювим. А.Хианяком, квартетом М.I.Р!золя, тр10 студент!в-балн1ст1в /М.Коцшба , В.Паньков , В.Воевод!н / тоцо.

В кгнщ В0-х на початку ?0-х рокгв з'явлмються в1ртцоз1п п'еси та припналып твори I .Й.Яикевича, поява яких ознаиенувала собою народження нового жанру в репертуар! баятиспв - концерт них транск-р и п ц ! й для баяна.

Дал! характеризуется процес створення учбово-методичного та педагогичного репертуару для !снувчих ланок лавчання, який форыували нровЦн! фах!вц! баянного мистецтва ЗкраТни. Акцентуеться увага на творчий доробок С.Г.Чашпя, котрий периим серед профес1ональних баян!спв розпочав формувати базис потно! лнератури для баяна з виборноп системою клав!агу1>и.

йктивне впровадхення 8 учбову та концертно-виконавську практику готово-виборних багатотембрових баян¡в на ЯкраГн! розпочинаеться з перво! ¡¡пловини 60-х роктв, що в свои чергу актив1зувало удосконалепня методичних аспект!в викладання гри на баян1- в КиТвськ!й консерватор!!, зокрема: розвиток технии п'ятипальцево! ап^п катури. системи звуковидобування та атрих!в, культури звуки то ¡¡до.

Йнал!з концертних програм проБхдних виконавц!в тих час!в св!дчить про зкачне роз^ирення кола автор!в, твори яких

почали нерекладатися для баяна-соло, про збагачеиня ориг1нально1" л!тератури для баяна, яке здШнавалося у напрямку ускладнення форми 1 змкту /в1д простих - до сонатно-симфон1чних цикл1в/. 3 поавоп готово-виборного багатотембрового инструмента все зриитяе почала позначатися тенденщ'я до виконання фортвманшн, клавесшш'Г, органтн музики в орипналк

В цей час в1дбраетьсу остаточне закр1плвння баяна в складах ирофес1ональних гворчих колективав УкраТни - Заслужено! капели бандурист¡в . хору ¡м.Г.Г.Верьовки, Черкаського народного хору гоцо.

В ЧЕТВЕРНЯ Г ДАВ I - " Розвиток профес1оиально-акадеа][чного виконавського мистецтва бажпспв на Икрами в ВО—т! - ЭО-т 1 роки ТА стол!ття " - розглядаеться сучасний стан виготовлення язичкових клавшю-пневматичних Й1струмент1в на п1днриемг.твах Укра1ни.

Особливо в1дзначаеться генеральна реконструкцхя пЦприемств. яка була спрянована на зб!льиення виготовлення 1!1струмент1в. Вперие, з цругоГ половини ?0-х рокгв, для навчання д1тей налпгодзуеться виробництво малогабаритних готово-виборних гнструяпнт1в /1итомир, Горл1Вка, Крем1нне/. - -На Житомирсьюй бачшпй ^абриц! у 1978 роц! розпочато виготовлення гшрамгп украТнського готово-виборного багатотембрового ¡мина "Украина" 101 ЛИх! ЯО/ЗП-4-!.'), ща в]'диов1дас псионним вииогам академ1чноТ кинпортноГ практики. Як с в ¡н'ыт ¡^мгистичн! дан к перова,хна й [ яьм I сть башпв, як1 виробляляс:.' украХнськими музичними 1ид|фи';мствами, призначалися перевая.ы чяя аматорського музикуваннч. в ш.1 же час КТЛЫПП'П, ! ,-ц.;0 -виборних Н1СТру.ЧОПТ! в поступив» зростае. Остаточкий пар.:.<1Д учбового пронесу на суч.'имН

- 12 -

модел! готово-виборного багатотембрового баяна на УкраТгп вЦСувся на початки 80-х рок!в.

Поруч з перекладеннями класичних твор!в для ц1е! модел! ¡нструмента почали з'являтися 1 орипнальн! п'еси.

Так концертний репертуар пров1дних виконавц!в у 70-т1 - 30-т1 роки поповнився творами молодих украХнських профес!ональних композитор!в. як! вийшли в св!т великого мистецтва з! сфери академ!чного баянного виконавства /В.Зубинький, В.Рунчак, Й.Б!ловицький/. Розиирення та збагачення иузично"! моей в творчосп названих композитор ¡в в!дбувалося гпд значним впливом опанування широких худояньо-виражальних засоб1в !нструмента ново!" конструкций в результат! чого знайвли застосування прийоми гри, як! грунтувалися на специф1ц! будови клав!атур та особливостях конструкц!'! багатотембрового готово-виборного баяна кластери, зыениен! акорди, репетиц!'!. стриык! паса!! подв!йними нотами, в!брато, тремоло м!хом, рикошет, ппсандо, наргьтельн! та п'ятизвучн! акорди у вирокому •розтавуванн! в неяах двох октав, сполучення найб!льа високих та низьких звук!в !нструмента, прийоми, що передають р1зн1 иумов! йф>;кти тощо. йвтори пироко використали колоритн! сонористи'Ш! ф.1рби, як1 значно збагатили фактуру новими у баяший л!тератур1 прийомами гри. Характерной рисоа пал1три репертуару п.ии опального баянного виконавства була ! залияилась щира в!дкрипсть подо обмшу передовими !дея«и, новими тво рани. Тому не випадково на УкраХн! великою популярни-лв користувться краиц п'еси в!домих сучасних к»м|И)Зитор1в бвропи /Н.Бенгсон, Н.Бреме, В.Золотарьов, Г.Куртшвайль, 1.Нат!с, В.Ренн!ков, П.Х!пдем!т

0.1и1дт, та ¡на! /„ В той хе час твори дкраТнських пилив викликають зац1кавлення багатьох закордонних виконавц!в.

Перегляд числених концертних програм ведучих баян1спв-виконавщв 70-х - 30-х рок!в дотшг зробити ряд суттевих спостерехень:

-по-перше, обертонова сфера багатотембрового

готово-виборного баяна та особливост1 пневматичного звуковидобування наблизили його звучання до органного. в1дтак органн1 твори природно вписались в акс1ологтчний реп'ертуарний Фонд баян1ст1в;

по-друге , нов1' засоби виразност! сучасного баяна внесли суттев! корективи стосовно вЦбору для перекладення п'ес комн«зитор1в-кдасик1в. Вибран! сонати I.Гайдна, В.Моцарта Д.Скарлатп стали вЦтворпватися з урахуванням вс1х елемент1в . чузичпо1 фактури ориНналу;

- по-трете, значно зменшуеться штерес до фортетанно! музики романтик!в /Ф.Шопена, О.Скряб1на, К.Дебвс1 та 'т./ тому, що притамаш ш колористичн! ефекти педал1зацн не можуть в повн1й м!рх бути в!дтворен1 засобами баяна. Орипнальний баянний репертуар 60-тих - 70-тих роюв вгдр!зняеться пом1тною пол1фон1зац1ея матер!алу. Сьогодн! як1сн1 з<пни торкнулися факгурних перетвореннь парти л1во'1 руки, посилення рол! темброаоТ виразносп. перобуцови апл1катурних принижав, використання сонорики як ваамшшго штонащйно- вирагшоп» :;<н;иоу.

Осташий розд!л глави присвячений вивченни та анал1зу . методичниго, педагопчного, науконо-теоретичного надбання украп1сько'1 баянноГ иколи.

У П1СЛЯ110В1 гпдвпдяться гпдсумки досл!дхення. Формулашься у стисл1й Форм! принциповI нолохення, ши

- 14 -

дозволяпть обгрунтувати прийняту класиф1кац1в у дан!й дисертаци пер1одизац1ю обраного художнього явища.

Еволюцгя академ!чного баянного мистецтва, як про це св!дчать факти, повторив у концентрованому вигляд1 основа етапи европейського ыузичного ¡нструментал1зму. Головнич фактором розиирення можливостей цього виду мистецтва. як в1домо. е процос удосконалення музичного ¡нструментар1я.

Полышення техн1чних характеристик гармонии в вторичному шши можна уиовно под!лити на три етапи, в кожному з яких домшував певний И ргзновид. Спочатку це були виклвчно д1ато1пчн! модель але згодом вЦбуваеться И хроматизащя I остаточне неретворення в сучасний концертний готово-виборний багатотеыбровий баян. Сл1д особливо п!дкреслити, що актива поиуки його оптимальних техн!чних, акустичних, тембрових характеристик триваить I нинк

Розвиток органам шетрумента, головним чинов, стимулввався виконавськов практиков та вимогами акаде«ачноТ естради. Поступово склалися в1дпов!дн1 концерта програми, як! збагачувалися 1 поы!тно ускладнювалися як з«1стовно, так 1 в асиекп засоб1в музично!" виразносп. На периих порах виконавщв влаагтовували власн! обробки народного мелосу, масовоТ популярно! музики, полегшеш перекладення вЦомих клаеичних твор1в, але прагнення отримати високопрофос1йний статус оркестрового, ансамблевого I сольного ыузикування викликало потребу сгворення оригшальпого репертуару. Сьогодн! композитори впевнилися, цо у контекст! баянного мистецтва можна реал!зувати будь який творчий задуй, використовувчи спецкф1ч1й баяин! фарби. Спирашчись на в Iдому типолог1ю Е.Назайкптького. можна сказати, цо репертуар гарионгки-баяна швидко еволшппнував

в1д "культури музично-язикових канон1в" до вростання в европейську "культуру музичного твору". Проте важливо зауважити, цо фонд баянноТ Л1тератури знаходиться у стадп створення.

3 середини 50-х рок1в украТнське академгчие акордеонно-баянне мистецтво почало дослЦаупатися музичною наукою, яка узагальнювала методична педагопши аспекти, тип самим сприяючи розвитку р1зних ступен1в ОСВ1ТИ.

На превеликий жаль. вЦсуппсть профес1йно!" критики в дан1й сфер1 ыузично'1 творчост!, певнов м!роо стрииуе його нодальний прогрес. Про це, наириклад, свЦчить те, цо снриймання нового звучания баяна наштовхуетьея на нерозум1ння консервативно миелячих виконав1цв та слухацькоТ аудитор!!. I дос! в громадськп* свиомост! баян не зв1льнився в!д амплуа суто фольклорного ¡нструмента 1 доеягнення академичного напряыку залииашться без налеаноТ уваги. Вивчення Iстор!Т украГнського академ1чного акордеонно-баянного мистецтва дозволяе виявити, що на сучасному етап1 склалася та активно функц!онуе його комун!кативна система.

Дана дисертац!я е одним з етап1в монограф1чного доапдження ориг1нальност! Функц10нування гармоники на УкраШ та зародження академичного акордеонного /баянного/ виконавстйа. Робота не претендуе на всеб!чний анал!з цього худоянього явища. Поряд з ним в нтй м!ститься широкий фактолог1чний матер1ал, який моае бути використаний для подальиих, б!льи грунтовних досл1даень окремих ТТ аспекпв.

По тем! дисертаци опубл!кован I сл1дуичи нрац1:

1. Деяк1 особливосй еволащи украТнсько! народно! гнструментальноТ музики.// Този допгшдей 1 повш>млень

- 16 -

надково-практичшн конференцп, присвяченох 250-р1ччп Глдх1всько'1 иузичноТ школи.-Суми.-1988.-0.2 др.арк.

2. Деяк! особливостi генезису та еволюци мистецтва гармонии-баяна в УкраШ .//Тези допов1дей i повтдомлень науково-практично!" конференцп "Музичне мистецтво у духовному розвитку особистост!".//MepHiriB - 1У94.-0.2др.арк.

3. Оригшалыпсть функцтщвання гармонией на Укра'1Н]'//Тези допов1дей i ттдоклень надково-ирактично!' конференц1г"йктуальн1 напрямки вЦродження та розвитку народно-¡нструментального мистецтва в НкраШ".-Ки"1В-1995.-0.2 др.арк.

4. Генезис гармонии та зародження гармон1ко-баянного виконавства письмово! традицп на УкраШ в XIX на початку XX столитя.-Суми.-1995.-Доп. в ДНТБ НкраТни 07.02.95 К 254 -Як.35.-2.5 др.арк.

Ivanov Е.А. flcadeaical art of accordion in Ukraine /historical aspect/. Dissertation for the scientific degree of bachelor of sciences. Specification code - 17.00.02. theory of art, music. Kiev State Conservatoire afte P.I.Chaikovsky, Kiev, 1395.

The original status of harmonica's functioniog in Ukraine is analysed and investigated in its histocal aspect. The leadin tendences of formation and evolution of academical art of accordion play are considered here. The attention is focused around achievetents of professional Ukrainian accordeon-players and their role in furtten development of acadeaical performance. The subject-matter concernin suae peculiarities of artisan and industrial production uf liarsiunica's and accordions in (Jkrain /XIX - XX centuries/ is presented belou.

Иванов Е.й. Огадемическое аккордеонно-баянное искусство на Украине /исторический аспект/. Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.02 - музыкальное

им.И.И.Чайковского, Киек, ГШ.

В историческом аспекте исследуется и анализируется оригинальность функционирования гармоники на Украине.

Рассматриваются ведуцие тенденции становления и эволюции академического искусства игры на аккордеоне.

Акцентируется внимание на достижениях известных украинских профессиональных аккордеонистов и их роли з дальнейшем развитии академического аккордеонного исполнительства.

Представлены материалы касающиеся особенностей кустарного и промышленного производства гармоник и аккордеонов на Украине в XIX - XX веках.

Клпмовг слова: гармонжа, акордеон, баян, акордеонно-баянне виконавство, академтчне акордеонне мистецтво.

искусство.

Киевская

государственная консерваторим

с