автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Александр Оглоблин и его вклад в украинскую историографию 1920-1940-х годов

Полный текст автореферата диссертации по теме "Александр Оглоблин и его вклад в украинскую историографию 1920-1940-х годов"

Р Г бНАЦфДАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРАШИ статут украшськсм археограф» та джерелознавства О .. ]м. М.С. Грушевського

Верба 1гор Володимирович

УДК 930.477 (092: Оглоблин)

ОЛЕКСАНДРОГЛОБЛИН ТА ЙОГО ВНЕСОК В УКРАШСЬКУ1СТОРЮГРАФ1Ю 1920-1940-х роив

07.00.06 - 1сторшграф1я, джерелознавство та спещальш кторичш дисциплши

Автореферат

дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора юторичних наук

Ки1в 2000

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана у вщцш джерел новггньо1 icrropii Украши 1нституту yi сько! археографн та джерелознавства ¡м. М.С. Грушевського HAH Украл

Науковий консультант: доктор ¡сторичних наук, професор,

член-кореспондент HAH Украши СОХАНЬ Павло Степанович, директор 1нституту украшсько! археогра< та джерелознавства ¡м. М.С. Грушевсько1 HAH Украши

Офвдйш опоненти: доктор ¡сторичних наук

МАТВСеВА Лес я Васил1вна, директор Гнституту сходознавства iM. А. Крииського HAH Украши

доктор ¿сторичних наук, професор МИЦИК Юр)й Андреевич, завщуючий кафедрою icTopii та пол1толо; Нацюнального уншерситету "Киево-Могилянська Академ1л"

доктор ¡сторичних наук, професор КУЛЬЧИЦЬКИЙ Сташслав Владиславов заступник директора 1нституту icTopii Украши HAH Украши

Провщна установа: Кшвський нацюнальний университет

¡м. Тараса Шевченка (кафедра арх^вознавс та спещальних галузей ¡сторично! науки)

Захист вщбудеться " 25 " травня 2000 р. о 10 год. на засаданш спещал13о: вчено! ради Д 226.28.01 по захисту дисертащй в 1нститут1 укра!н< археографа та джерелознавства iM. М.С. Грушевського HAH Украши (0! м. Кшв, вул. Трьохсвятительська, 4).

3 дисертащею можна ознайомитись у б^блютещ 1нституту укра!н< археографа та джерелознавства ¡и. М.С. Грушевського HAH Украши (О' м. Кшв, вул. Трьохсвятительська, 4).

Автореферат розкланий " 18 " квпгня 2000 р.

Тво вченого секретаря спещал1зовано1 вчено? ради доктор ¿сторичних наук

Q.tj Пшчук'

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЦ!

УкрашськШ ¡сторичнш наущ 1920-х pöKie прнсвячсно рад грунювиих аць, тод1 як ¡сторична наука в УкраГн! у 1930-^х i особливо за чаав цистсько! окупацп 1940-х рокт майже не дослщжена. Все це був дуже ладний i драматичняй пер1од в П поступу. Bin вимагае, з одного боку, як мислення, гак i переосмислення, а з другого - кардинально! науково! зробки. Загальна реконструкция украшсько! ¿сторично! науки 192040-х рокт була б неповною без окреслення рол1, значения, надоань i внеску ких п представштав, як Олександр Петрович Оглоблин (1899-1992) -1омий украшський югорик, археограф, apxiBicT, джерелознавець, творча адщнна якого довп роки була незаслужено забута. Отже, необхщно не ше вщродити забуп чи призабут! «мена досл1дник1в, але й визначити лежне кожному мгсце в ¡сторюграфи Украши, в 6opcm.6i за П державшсть. самкшець, досладження життя i творчого шляху О.П. Оглоблина вносить мало нового i до бюграфй багатьох ¡сторик1в та Д1яч1в культури зокрема, [. Багал1я, М.С. Слабченка, Н.Д. ПолонськоьВасиленко. Отже, актуальшсть дослщження зумовлена насамперед безперечно уковим значениям О.П. Оглоблина в розвитку украшсько! ¡сторично! уки 1920-1940-х pp., вщсутшстю в Украпн i за кордоном спещального мплексного дослодження його дослщницько! та науково-оргашзацШно! 1Льност1, необхщшстю створення максимально об'ективно! i повно! уково! бюграфп вченого, всеб1чного анал1зу його творчого доробку, а «ж важлив1стю введения до широкого наукового oöiry масиву нових ивних джерел, як1 висвклюють жигтевий i творчий шлях ¡сторика за лв його перебування в Украйп.

Зв'язок роботи з науковиии програмами, планам», темами. Напрямок сертацШного досладження е складовою частиною державно! програии, у розробляе 1нститут украшсько! археограф» та джерелознавства М.С. Грушевського HAH Укра!ни.

Об'сктои дисертацдйного дослщжеиня е комплекс 1сторюграф1чних та оричних джерел, що стосуються життевого шляху, науково! i викладацько! [льнос п О.П. Оглоблина i розвитку вторично! науки в Украпн. Предметом дослщження е шзиання законом1рностей розвитку зашсько! ¡сторично! думки 1920-1940-х рокт i визначення мюпя наукового робку О.П.Оглоблина в цьому npoueci.

Хронолопчт мели дослщження в основному окреслеш рамками жиггя ауково! д1яльност1 О.П. Оглоблина в Украпй (1920-1944 роки), хоча при :в1тленш багатьох аспектов проблеми неминуче було звернення до передшх ¡сторичних епох, де на ¡сторично-генеалоНчному piBHi :л1джувалася проблема предк1в вченого, вплив на його формування i тогляд родинного та громадського оточення.

Головною метою дисертаци е досдадження внеску О.П. Оглоблина: украшську ¡сторшграф1ю 1920-1940-х pp. Реал1зац1я uiei мети супро воджуеться вирииенням наступних дослщницьких завдань:

- вичленити мкце, роль i значения О.П. Оглоблина в украшськй кггоричшй наущ та в громадському жигп означеного часу;

- Зд1йснити кггорюграф1чний анализ головних прадь О.П. Оглоблина;

- проанал4зуъати його методолопчш принцнпн та сустльно-полпичн погляди;

- висв1тлити його доробок i дiяльнicть у галуз1 нацшнально археограф1чно1 та apxiBHOi справи;

- створити максимально об'ективний портрет О.П. Оглоблина за часи його перебування в УкраЪп на ociiobi науковоТ критики;

- простежити мшце О.П. Оглоблина в боротьб! pi3HHx наукових шки 1920-х рок]в у галуз1 национально! icTopii;

- розкрити внесок О.П. Оглоблина в розробку теорй економ1чноГ политично! незалежносп Украши в П ¡сторичному розвитку та значения йоп пoглядiв для вщстоювання прав УСРР в добу тоталтризму.

Наукова новизна роботи. Дисертащя е першим в нащональнК ¡сторшграфи узагальнюючим досл1дженням життя i творчост О.П. Оглоблина в Украйн. В шй автор максимально повно проанал1зува) Л1тературу про вченого, в тому чнст й заруб1жну, вивчив джерела до йоп бюграфи. До наукового o6iry залучено великий комплекс нових джерел зокрема apxie О.П. Оглоблина. На тдстав! виявлених арх1вних i друко ваних матер1ал1в встановлеио багато нових, а також переглянуто т; переосмислено чимало старих факта, розкрито роль О.П. Оглоблина i юторичшй наущ Украши та громадському жигп за 1920-1940-i pp. проаналхзовано його творчий доробок, складено найповниму на сьогодн бiблiorpaфiю вченого i хронологш його життя та д1Яльност1 в УкраМ Вперше вивчено невщом! ранше аспекта д1яльносп вченого у ВУАН педагопчно! пращ у вузах, як! мали науковий та нацюналышй характер документально встановлено його зв'язки з вщомими Д1ячами Украши -М.С. Грушевським, Д.1. Багал1ем, М.€. Слабчеиком, Н.Д. Полонською Василенко, Д.1. Дорошенком, митрополитом А. Шептицьким та 1ншими.

Методолопчну основу дисертаци складають принципи ¡сторизму об'ективносп та науковостг Важливими шляхами розв'язання проблем! даного дисертащйного доагпдження е застосування загальнонауковш (типолопзащя, класифжащя), м!ждисциплшарних (сгруктурно-системни! шдхщ) та власне юторичних (проблемно-хронолопчний, структурно системний, ¡сторично-анал1тичний) метсдав досладження.

Практичне значения дисертаци полягае у тому, що il материал! можуть бути використаш для створення узагальнюючих дослщжень : icTopii украшсько! ¡сторично! науки та П окремих галузей, для написанш

повно! 6i0icT0pi0rpa(}Di4H0Ï npaiji про О.П. Оглоблина, при розробщ лекщйних KypciB ¡з вадповщних дисциплш у винуй та середнШ загально-осв^тшй школ). Матер1али та висновки дослвдження можуть вико-ристовуватися при створенш навчальних nocidmacLB для вчигел1в, студента, при написанш курсових, дипломних та днсертацШних poöiT.

Апробация дослщження. Дисертащя обговорена i схвалена на засщанш ввддшу джерел новггньсн icropiï Украши 1нституту украшсько» археографа та джерелознавства ïm. М.С. Грушевського HAH Украши. Науков! проблеми, дослвджуваш автором, доповадалися на 22-х конференциях, в тому числи 1) ьижнародних конференциях, присвячених 30-р1ччю Украшського ¡сторичного товариства (10-11 жовтня 1995 p., Khïb), "Богдан Хмельницький та його доба" (24-25 жовтня 1995 p., Khïb), "Петро Могила i сучасшсгь" (1416 бсрезня 1996 р., Кшв), "Украшська державницька школа: IcTopia, полгголопя, право" (11-13 грудня 1997 p., Кшв), Четвертому кнжнародному конгресс украшкгпв (26-29 серпня 1999 р., Одеса), на "Других »«жнародних наукових довнарзапольських читаннях у РечицГ' (24-25 вересня 1999 р., Речиця, Б1лорусь); 2) всеукрашських i м1жвуз1вських конференциях: "Украшська археограф1я: проблеми i перспективи" (20-22 жовтня 1994 р., Черннчв), "1сторична наука на nopo3i XXI стол1ття: тдсумки та перспективи" (15-17 листопада 1995 р., Кшв, Харк1в), "Третя Академ1я пам'ят1 професора Володимира Антоновича" (11-12 грудня 1995 p., Khïb), "Богдан Хмельницький як юторична постать i лггературний персонаж" (20 грудня 1995 p., Khïb), "Apxiena та б1блттечна справа в Украпп доби визвольних змагань (1917-1921 pp." (28-20 жовтня 1997 р., Ки!в), "ApxiB i особа" (20-22 вересня 1999 p., Khïb); 3) наукових читаннях, семшарах, "круглих столах": "Перших генеалопчних читаннях пам'ят! Вадима Модзалевського" (3-5 серпня 1995 p., Khïb), "До 100-р1ччя з дня народження О.П. Оглоблина" (15 жовтня 1999 р., Кшв), "Украшська ¡сторшграф^: минуле - сучасне - майбутне" (15 грудня 1999 р., Лшв), "Друп джерело-знавч1 читання" (21 грудня 1999 p., Khïb); 4) автор шдготував i виголосив дв1 передач! на украшському радю, присвячеш О.П. Оглоблину (у цшай передач д. i. н. ШаповалаЮ.1. "Вщроджеш ¿мена", 1,8 червня 1999 р.).

Структура дисертащйного дослщження визначена проблемно-хронолопчним шдходом до теми. Дисертащя складаеться Ь вступу, семи роздинв, bhchobkïb, прим1ток i посилань, списку використаних джерел i лггератури. Список використаних джерел та лператури складаеться з 288 найменувань арх1вних матер!ал1в 39 фонд1в 16 apxiBocxoBmij та 348 найменувань Л1тератури.

ОСНОВНИЙ 3MICT ДИСЕРТАЦИ

У встуга дано загальну постановку проблеми, обгрунтовано важливкп та актуальшсть П вивчення, хронолопчш рамки, визначено об'ект I предме' дослвдження, сформульовано мету та конкретш дослщницыи завдання охарактеризовано методолопчну основу, тут також розкриваеться науков; новизна та практичне значения розробки дано! теми, подаеться шфориацЬ про апробацно робота.

Перший розд1л - "1сторюграф1ЧНо-джерельиа база". В ньомз наголошуеться, що про життя I дояльшсть О.П. Оглоблина створено значн} литературу, нимало видаетъся 1 перевидаегься його праць. Прюритет в щй справ належить закордонним украшським досладникам. Першим тут, безперечно, I учень, друг 1 колега вченого, голова Укра1нського ¡сторичного товариства ¡сторик Л.Винар. Вже впродовж майже твстол1ття вш працюе в дшянц оглоблинсько! бюграф1сгики. Перш його студи занотували сусгальствознавц* в загальних рисах1. ГСзшше, у 1970-1980-х роках, Л.Винар у сво!х працях тяжц до анализу 1 висвЬлення окремих сторонок творчого доробку досладника виокремлення його ¡сторично-ф1лософських засад, опрацювання методологи I методики наукового дослщу. 3 цього реестру слщ згадати його статтгс "Наукова творчшть Олександра Петровича Оглоблина"2, "Олександер Оглоблин як досл1дник гетьмана 1вана Мазепи"3, де тдведено свосрщний гадсумок бшьш шж говстолтпй академ1чшй дальносп О.П. Оглоблина.

Дещо шший характер мають розвщки Л.Винара, як! з'явились теля смерп вченого у 1992 р. Важливого науково-фактолопчного значения набула його стаття "Олександер Петрович Оглоблин. Короткий бюграф^чний нарис"4 та брошура "Олександер Петрович Оглоблин. 1899-1992: Бюграф1чна студ1я"5. Тут вперше на основ! матер!ал1в ¡з сЫейного арх!ву О.П. Оглоблина було в загальних рисах реконструйовано бюграфш його рщного батька М.М. Мезька, охарактеризован! взаемини дослодника з багатъма ¿стариками, зокрема ¡з

1 Див., напр. Винар Л. Олександер Петрович Оглоблин // Новий шлях. - Торонто. -1955. - 4.72; Винар Л. Олександер Петрович Оглоблин: 3 нагоди 65-лптя жигтя i 45-Л1тгя науково! пращ И Украшський ¡сторик (дал! - У1). - 1964. - № 4. - С.20-26; Винар Л. Думки з нагоди 70-тиллтя i 50-тилптя науково! npani проф. Олександра Оглоблина //Америка. - Ф1ладельф1я, 1969. - 4.227. - 16 грудня.

2 Винар Л. Наукова творчоть Олександра Петровича Оглоблина // У1. - 1970. -№ 1/3. - С.5-32.

3 Винар Л. Олександер Оглоблин як достдник гетьмана 1вана Мазепн Ц У]. -1989. - № 4. - С.44-49.

4 Винар Л. Олександер Петрович Оглоблин. Короткий бюграф1чний нарис // У1. -1993. - № 1/4. - С.7-57.

3 Винар Л. Олександер Петрович Оглоблин. 1899-1992. Бюграф1чна стуия. - Нью-Йорк; Торонто; Париж, 1994. - 80 с.

М.С. Грушевським, показано буття ¡сторика за часш окупали Киева у 19411943 рр. Разом з тим Л. Винар, вщтворюючи життепис науковця, пшов традшдйним шляхом 1 генеалопчно спорщнив його тшьки ¿з знатиими родами Гетьманщини на зразок Лашкевич1в, Савицышх, майже не зачеплено його сшвпрацю з украшськими марксистськими осередками, формувания Олександром Петровичем кшвського гуртка ¡сгоргеав-економкгпв, а стосунки О.П. Оглоблина з М.С. Грушевським та його послщовниками в основному зведеш до оргамзащйшх моменгпв. Щ прогалини 1 прорахунки цшком можна надолужиги, опрацювавши арх!шшй особовий фонд О.П. Оглоблина в УкраЬм, чого, природно, ледве чи тт зробитн Л.Винар в закордонной дaлeчинi. Разом з тим, уклавши б!блюграфйо друкованих 1 рукописних праць дослвдника, вш дав ключ до розв'язання цих проблем6.

Над вивченням життя I д1яльнос™ О.П. Оглоблина також плщно попрацювала довголггня його знайома Н.Д. Полонська-Василенко7. Бона залишила щкав! думки про студентсыи роки вченого, показала його, як викладача. У монографп "Украшська академ1я наук: Нарис 1сторн (19181941)" дослвдниця торкнулася сшвпрац» з Олександром Петровичем, сфокусувавши увагу на "диспутГ' 1931 року8. Все ж, подаючи цшш даш до бюграфи фах!вця, Н.Д.Полонська-Василенко переважно зображуе його через призму репресШ в Украш, що сутгево збщнюе, а шод1 фактолопчно викривляе життепис дослщника.

Серед наукових праць про О.П. Оглоблина треба видыити 1 стагп його учия В.Оиельченка9. В них даеться стисла характеристика його головних студШ ¿з сощально-економ1чно11 политично! ктори Украши.

1сторично-бшграф1чний характер мають робота О. Домбровського10, написаш на р1зт урочистост! з нагоди О.П. Оглоблина, як1 е, по сут1, переоповщанням анкетних даних ювшяра, що було почасти в1домо 1 рашше.

6 Винар Л. Олексавдер Оглоблин. БкНй&гаографчш мапер1яли // Зап. ЧСВВ. - Рим, 1958. - 30 е.; Винар Л. Б!блюграф1я праць проф. д-ра Олександра Оглоблина (19201975) // 36. на пошану проф. д-ра Олександра Оглоблина. - Нью-Йорк, 1977. - С.93-123.

7 Полонська-Василенко Н. Професор д-р О.Оглоблин // Вшник ООЧСУ. - 1955. -4.5. - С.25-29; Полонська-Василенко Н. Свяго украшськоТ науки. 3 приводу ювшею Олександра Петровича Оглоблина // Наук. зап. УВУ. - Мюнхен, 1965-1966. - 4.8. -С.55-60.

8 Полонська-Василенко Н. УкраГнсыса академия наук. Нарис кггорц: В 2-х ч. - К., 1993. - 4.2. - С.17 (репринтне перевидання 1955-1958 рр.).

9 Омельченко В. Проф. д-р Олексавдер Оглоблин // Вю-п УВАН. - Нью-Йорк, 1970. - 4.1. - С.38-44; Омельченко В. Проф. д-р Олексавдер Оглоблин (Житгя й д!яльшсть) И У1. - 1989. - № 4. - с.38-43.

10 Домбровськии О. 85-лптя Олександра Петровича Оглоблина // Свобода. - 1985. -4.40. - 1 березня; Домбровський О. Девятдесятилптя проф. Олександра Оглоблина И Там само. - 1989. - 4.211-213. - 7-9 листопада.

Публжацп про науковця на його смерть подав В. Олейко", однак фактолопчна негочшсть в окремих деталях, а головне вадсутшсть джерелыю! бази шчого не додали до висвплсния кшвських рошв О.П. Оглоблина.

Не традищйно, з мемуарними вкраплениями написана стаття ¿неземного члена HAH Украши О.Субтельного12. Bíh чн не першим ¡з закордонних укра!нознавщв пвдм!тив захоплення О.П. Оглоблшшм icTopiero як процесом самотзнання, наголосив на його вроджешй схильносп до uiei дисцишшш, вщзначив, то bíh не спльки виховував, навчав i готував досладникш, сыльки шукав природно обдарованих до тако1 пращ. Ь cboih розвщц1 и. Суотельнии переглянув i деяк1 усталый стереотипи, зауваживши, що головними в ТВОрЧОМу Доробку ¡СГОрИКа радяНСЬКОГО часу буЛИ Все Ж ÍCTOpH4HO-eKOHOMÍ4HÍ пращ. Вщзначаючи ui híhhí та позитивш сторони доробку колеги, наголосимо, що у нього О.П. Оглоблин за кшвсько! доби виглядае як фрагментарна фц-ура, позбавлена будь-яко) адеолог'й, особливо в myni, а його складш взаемини з деякими вуз1вськими викладачами i сшвробггниками ВУАН пояснюе головне незалежтстю професора. Це важко визнати за слушш зауваження, особливо якщо врахувати боротьбу р1зних шюл кториыв за tí роки.

Декшька студМ у закордоншй юторюграфп вшмково 0св1тлюють науковий спадок О.П. Оглоблина. Так, у посмертному виданш книги ¡сторика Б. Крупннцького "Украшська ¡сгорична наука пщ советами (19201950)" згадуються пращ О.П. Оглоблина з полггично! i економ1чно5 icTopil та зазначаеться самосгШницький характер його тематики13, а у розвадщ л1тературознавця Ю. Бойка анал1зуеться цикл po6ÍT вченого з icTopií руху Петрика та чаав гетьмана 1.Мазепи, стверджуеться про його належшсть до державницькоГ школи в укра1нськ1й ¡сторюграфн14. Остання теза суттево переб!льшена, бо в tí далей 1920-1930-i роки Олександр Петрович хоч думав та школи Д1яв у державницькому ключь але в рамках марксистських настанов, i сво! устремлшня bíh глибоко маскував б1льшовицькою вщдашспо.

В цшому для закордонних науковщв характерне одноб1чне зображення ¡сторика переважно з патрютичних позищй, виривання його з контексту ¡сторично! науки в Укра1ш 1920-1940-х роюв, позбавлення О.П. Оглоблина будь-яко! ¡деологп í, як наслщок, ¡гнорування еволюцн свкогляду. Частенько на особу дослщника переноситься його емн~ращйне державнидтво,

11 Олейко В. Олександер Оглоблин // Наук. зб. УВУ. - Т.15. - Мюнхен, 1992. - С.329-

331.

12 Субтельний О. Олександер Петрович Оглоблин // 125 poxie кшвсько! украш-сько1 академ'1чяо1 традици. - Нью-Йорк, 1993. - С.539-552.

13 Крутицький Б. Украшська ¡сторична наука гад советами (1920-1950). - Мюнхен, 1957.-С.16,17.

14 БойкоЮ. Проф. д-р О.П. Оглоблин як юторик. духовно-полпичного розвитку козацько! Украши // Вибраш пращ. - К., 1992. - С.298-318.

а факта бшьшовизаци в його бюграфи всшяко нехтуються. Продукт свого часу, Олександр Петрович повшстю д!яв за законами доби i сам творив цю епоху. fliacnopni украшознавц! ледве чи дооцшюють це явище, та й фактичний бж Тх студШ часто-густо пересипаний прикрими помилками, елементи науково! критики майже не простежуються.

Ще про один б!к закордонно! кггорюграфн слад сказати окремо. Вона мае незаперечш заслуги у реконструюванш життепису та наукового спадку дослщника, однак ряд важливих тем залишшюся поза П увагою. Йдеться, насамперед, про археограф1Чний доробок О.П. Оглоблина, його музейну, б1бл!отечну i архшну д1ялыисть, подготовку ним молодих кадр1в украшських icTopmuB, вреигп-решт, ствпрацю фах^вця з марксистськими осередками та з марксистськи ор1ентованими вченими. Звичайно, все це велши i важлив1 проблеми, яга год! й ставити на карб емирацйшм колегам.

Набагато менше зробила украшська ¡сторюграф!я на Батыавщиш вченого. Сьогодш »она ттльки надолужуе про1гнороване та переосмислюе фигуру О.П. Оглоблина. Науковщ за радянського часу штамповано i в дуже при-мерклих тонах малювали оглоблинсыа життя та д1яння15.

В постперебудовних обставинах украшсый видання все частше i активнше почали згадувати О.П. Оглоблина i цитувати його npaui. В. Шевчук ваддав йому належне при вщшуканню авторства нацюнального трактату "1стор1я Pycie"16, а дослщник СЛ. Бшокшь чи не вперше в загальних рисах познайомив читач1в з його родоводом17.

Спещальний нарис про музейно-арх1вну д1яльшсть О.П. Оглоблина за окупацШних час1в створив 1.Б. Гирич18. Його розводка, грунтована на значному i вперше запровадженому до наукового вжитку джерельному MaTepiani, сповна висвгглила цисавий i драматичний перюд життя вченого.

Археограф1чш проекта досладника заторкнуто в одшй ¡з колективних зб1рок19.

Л.Г. Мельник у загальних рисах насвггив киГвський перюд i проанал1зував основш видання О.П. Оглоблина, доречно оказавши, що npaui дослщника 1930-х poKie HanncaHi з позивдй офщ1йно1 ¿сторюграфп та роайсько! державницько! школи у поеднанш з марксистською методолопею20. Разом з

15 Сарбей В.Г. Пан Оглоблш в рол1 фальсифжатора украГнсько! ¡сторюграфи // Украшськлй ¡сторичний журнал (дат - У1Ж). - I960. - № 5. - С.150-152.

16 Шевчук В. Нерозгадам таемнтц "1сторпРуйв"//1стор1я Pycie.-К., 1991.-С.24.

17 Биоань С. Украхнсысий родоотвник // Укр. культура. -1991. - 4.4. - С.12-13.

18 Гирич /. Apxie-музей Псреходово! доби //Сгарожитносгп. - 1992. - № 1. - С.5; Гирич I. Ктвський Музей ПереходовоТ Доби (1942) // У1. -1998. - № 14. - С. 191-196.

19 Едищйна археография в Украйп у XIX-XX ст.: Плани, проекти, программ видань. - К., 1993. - С.24, 25, 224, 230, 239,255.294.

20 Мельник Л.Т. Професор Ктвського ушверситету Олександр Оглоблин: його наукова Д1яльн1сть (Кшвський перйзд 1921-1941 роки) // 150 рок>в розвитку впчизняно) ¡сторично! науки в Кшвському ушверсите-ri. - К., 1993. - С.19-22.

тим статгя Л.Г. Мельника, позбавлена документально! бази, ттьки ще раз ствердила узвнчаений поглад на постать вченого.

М.В. Коваль, розглядаючи роботу творчо! штел^генцп в окупацп, поб1жно торкнувся теми "О.П. Оглоблин 1 Укращська акадсм1я наук (УАН) за часлв птлер!всько1 навали"21.

Вшмково д1ялыюст1 фах1вця у ВУАН за радянських час!В торкнулися науковш В.1. Ульяновський221 О.М. Богдашина23. Перший проаналпував дн вченого на терен! Ком1сп для виучування сощально-економ^чно! шторн Украши Х\/Ш-Х1Х ст. (КИСЫУ) та Шституту шторн Укра1ни (ДУ,), а друга -його сшвучасгь у пауковому осередку акад. Д.1. Бага/пя. Тему взаемин М.€. Слабченка 10.П. Оглоблина зачшив у свойй монографп С.Г. Водо тика24. Взагал! назван! прац|, як 1 в щлому студ1я В.В. Кравченка про Д.1. Багал1я та кторичну науку Украши 1920-х початку 1930-х рокЬ, наочно малюготь середовище, в якому зростав 1 творив професор25.

Останшми роками з'явилося дектька енциклопедичних статей, присвя-чених досл1днику, створених зусиллями О. Яся26, Я.С. Калакури27, СЛ. Б^локоня28. Вони м'ютятъ окрем! даш про кшвський период життя фах1вця.

Джерельну основу дисертаци становлять дв! категори документ -друковаш 1 арх1вш. Серед перших чи не найважлив1ше мкце посщають спогади ¡сторика пiд пазвою "Рщ", як1 мктять цшну ¡нформащю з його житгепису. У 1994 р. Л. Винар надрукував Ц1 спомини у часопису "Украшський ¡сторик"29.

Ьшп спогади ¡сторика присвячеш його родним батьков! й матер!, котр1 огримали титулатуру "Про М1Й рщ". Тут вперше прилюдно було стверджено

21 Кова,1ьМ.В. Доля вчених та акадсм!чиих у станов на окуповашй териюрп // Icropifl Академп наук Украши. 1918-1993. - К., 1994. - C.U4-115.

22 Ульяновський В. Наталя Дмитр1вна Полонська-Василенко-Моргун: сторожами житгепису // Полонська-Василенко Н. 1стор1Я Украши: У 2-х т. - 3-е вид. - Т.1. - К., 1995. -C.XLVin, LIII, LIX, LX.

23 Богдашина ОМ. Дялъмсть Харивсько! науково-дослщно! кафедри icTopiï украш-CbKOÏ культури ¡меш академика Д.1.Багал1Я (1921-1934 pp.). - Харкзв, 1994. -С.47-58.

24 Водотика С.Г. Акадешк Михайло Слисейович Слабченко. Нарис жнття та творчосгп. - К., Херсон, 1998. - СЛ.

25 Кравченко В.В. Д.И.Багалей: научная и общественно-политическая деятельность. - Харьков, 1990. - 176 с.

26 Ясь О. Оглоблин (Мезько) // Малий словник ¡сгори Украши. - К., 1997. -С.278-

279.

21 Калакура Я.С. Оглоблин Олександр Петрович // Джерелознавство icTopiï Украши: Довщник. - К., 1998. -С. 191-192.

28 BinoKiHb С. Оглоблин Олександр Петрович // Вчеш 1нституту icTopiï Украши. Бюб1блюграф1чний довщник. Вип. 1. - К., 1998. - С. 226-228.

29 Оглоблин О. Рад // У1. - 1994. - № 1/4. - С.135-152 (ПуГшкащя Л.Винара).

правдиву, але довгий час приховану шформацпо про батька О.П. Оглоб-лина - М.М. Мезька30.

Цшний иатерхал мктиться в науков1й автобшграфП Олександра Петровича, яку вш назвав "М1й творчий шлях украшського кггорика"31. Бона е свщченням складного життя вченого за тоталп'арноТ доби. Тут показано процес фориування методолопчних принцишв О.П. Оглоблина. 1хшм недолжом е одноб1чшсть подання матер1алу 1 уникання суперечливих cтopiн оглоблинського життя.

Деяких подробиць свого кшвського педагопчного буття 1920-х рок!в вш торкнувся у зайти "Спогади про Миколу Зерова i Павла Филиповича"32.

У 1995 р. побачила свп- зб!рка статей I джерельних матер1ал!в науковця, де занотоваш його роздуми про старших колег, вщомих украшських вчених В.Б. Антоновича, А.С.Синявського, Д.1.Багал1я33. В них чимало вщомостей про ¡сторичну науку Украши за доби сталипзму.

Сво! взаемини з М.С.Грушевським та його посладовниками описав сусшльствознавець у своему "Щоденнику", але подае вш 1х дещо в суб'ек-тивному трактуваннР4.

Фрагментарно постать 1 дшшя ¡старика подано в емпратцйтй мемуаршй лггературк Колишшй голова Украшсько! нацюнально! ради (УНРади) М. Величк1вський подшився думками про сшвпрацю О.П. Оглоблина 13 свщомим украшством35. Як члена УНРади згадуе його 1 громадський даяч-мельниювець 3. Городиський36. Перебування О.П. Оглоблина на посад1 голови Кшвсько! мкько! управи (КМУ) 1941 р. описав учасник нацюнально-визвольного руху С. Сулягицький37.1сторик М. Андрусяк, безпосередаий свщок оглоблинського обербургомктерсгва, висвгглював його даялыйсть на чол1 КМУ, непорозумшня М1Ж урядовцями кшвсько! управи38.

30 Оглоблин О. Про мШ рщ // У1. - 1995. - № 1/4. - С.204-208 (Публжащя Л.Винара).

31 Оглоблин О. М(й творчий шлях украшського кггорика // Зб1'рник на пошану проф. д-ра Олександра Оглоблина - Нью-Йорк: УВАН у США, 1977. - С.20-56.

32 Оглоблин О. Спогади про Миколу Зерова 1 Павла Филиповича // Хрошка 2000. Наш край. - 1993. - № 1/2. - С.87-103.

33 Оглоблин О. Студи з ¡стори Украши: Статп 1 джерельш матер^яли / Ред. Л.Винар. - Нью-Йорк, Кшв, Торонто, 1995. - 419 с.

34 Оглоблин О. 3 мого щодеиника // У1. - 1991-1992. - № 3/4,1/2. - С.341-343.

35 Величшсъкий М. Сумт часа шмецько! окупащ! (1941-1944 роки) // Визвольний шлях. - 1965. - 4.1-4. - Прим.62.

36 Городисышй 3. Украшська нацюнальна рада: 1сгоричний иарис. - К., 1993. - С.28.

37 Сулятицъкий С. Перил дш в окупованому шмцями Киев! // На зов Киева. - К., 1993.-С. 189-190.

38 Немирон Н. (Андрусяк И.) У эбуюкешй в опц столиц) Укранм (Славгой пам'яп муче-ниюв за Украшу в 1941-42 рр.) // В бороть*» за украшську державу. - Льв1в, 1992. - С.803.

Льв1вський перюд життя О.П. Оглоблина закарбував О. Тарнавський39, а О. В пошлись кою описано зустр1ч Олександра Петровича з митрополитом А. Шептицьким у Львов! в груднев1 дш 1943 року40.

Коротеныи спогади про науковця написав шоземний член НАН Украши О. Прщак41.

Акадсмшний побут вчених зачаав окупаци 1941-1942 рок1в вщклався в листуванш1.П. Крип'якевича421ДЛ. Дорошенка43 з О.П. Оглоблшшм.

Робота спешалкта в ИУ вщбилась у зб1рщ "У лещатах тоталитаризму:

* ▼ " *™ ^ * '* Т V » У Т *< ' — / т ГУ\ У 1 гг с

перше двадцх Шр1ччх шиш!) 1у шири плп .»лраши

Цю тематику занотувала й "1стор(я Нацюнально1 академн наук Украши. 1929-1933: Документа й матср1али"45.

О.С. Рубльов оприлюднив арх1Вно-слвдчу справу друга О.П. Оглоблина 1 колеги по ПУ МЛ. Марченка. У шй О.П. Оглоблин розкриваеться як вчений 1 людина46.

Репресивш акцн ДПУ УСРР проти О.П. Оглоблина частково розкриваеться у науково-документальному виданш "Михайло Грушевський I ГПУ-НКВД. Трапчне десятилптя: 1924-1934", котре уклали В.1. Пристайко та ЮЛ. Шаповал47.

Сшльними зусиллями науковщв В.А. Смол1я, 0.1. Путра, 1.В. Верби було оприлюднено одну з найщкавииих студ1й О.П. Оглоблина - "До питания.про автора "Истории Русов"48, а 0.0. Ковальчук та 1.В. Верба надру-кували статтю О.П. Оглоблина "УкраТна 1 Голнтшя в 1730-х роках. До ¡стори украшсько-шмецьких ввдносин"49. Також у дисертацп використано

39 Тарнавський О. Л1тературний Льв!в, 1939-1944: Спомини. - Львш, 1995. - С.95.

40 Штошинська О. Непереможний Лев. - Лондон, Париж, 1991. - С.113.

41 Прщак О. Вступне слово до келейного збфиика на честь Олександера Петровича Оглоблина // Зб1рник на пошаиу проф. д-ра Олександра Оглоблина. - Нью-Йорк: УВАН у США, 1977. - С.17-19.

42 Листа 1вана Крип'якевича до Олександра Оглоблина // УТ. — 1990.- № 1/4.-С.168-177; Листа 1вана Крип'якевича до Олександра Оглоблина з 1942 р. // У1. - 1997. -№ 1/4. - С. 176-186 (Публжащя Л.Винара).

43 3 лист1в Дмитра Дорошенка до Олександра Оглоблина // У1. - 1965. -№ 3/4. - С.84-88; 1966. - № 1/2. - С.102-106.

44 У лещатах тоталитаризму: перше двадцятир1ччя 1нституту ксторЛ Украши НАН Украши (1936-1956 рр.): 36. докуиекпв I матершпв. - К., 1996. - 4.1. - С.82, 92-93, 95, 98-102, 105, 123; 4.2. -С.36, 109, 223-224.

451стор1Я НащоналыюТ академп наук Украши. 1929-1933: Докумети 1 матер1али. -К., 1998. - С.110, 269, 273, 285, 290, 304, 314, 324, 325.

46 Михайло Марченко // У1. - 1996. - № 3. - С.70,73. (Публ1кашя О.С. Рубльова).

47 Пристайко В.1., Шаповал Ю.1. Михайло Грушевський 1 ГПУ-НКВД. Трапчне десятилптя: 1924-1934. - К., 1996. -С.162, 163, 234.

48 Оглобят О.П. До питания про автора "Истории Русое" / Вступ. ст. В.А. Смолш, О.1. Путро, 1.В. Верби; коменг. 1.В. Верби, А.М. Фсд|рко. - К., 1998. - 149 с.

49 Огяоблт О. Украша 1 Голшптя в 1730-х роках: До ¡сторп украшсько-шмецьких вщносин / Вступ. ст. О.О.Ковальчук та ГВ.Верби // Всесвгг. - 1997. - № 3/4. - С. 171-174.

11 л ' "

писемш й записан! автором усш спогади про О.П. Оглоблина колишнього президента УкраТнсько! вольно! академн наук у США М.Антоновича та чл.-кор. HAH Украши Ф.П. Шевченка.

Отже, можемо тверд ити про позитивш зрушення в npoueci повернення ¡мет i наукового доробку вченого на Батыавщину. Проте без запроваджешгя насамперед арх^вних джерел rofli й говорити про досладження життевого й творчого шляху О.П. Оглоблина. Тому вважаемо за доцшьне розглянути саме apxiem джерела, на яких в основному i грунтуеться дана дисертащя.

Фонди О.П. Оглоблина в Украпп (понад 1000 одиниць збер1гання) охоплюють в основному перюд з кшця XIX ст. по 1945 р. включно. Серед них найзначшше мюце посщають Maxepia/m Центрального державного apxiey вищих оргашв влади та управл1ння Укра1ни (ЦЦАВО Украши). Тут 36epi-гаеться особовий фонд ¡сторика (ф.3561, 3 описи, 381 справа).

Хронолопчно основу apxiey О.П. Оглоблина становлятъ: 1) документа дореволющйних рок1в (кшець XIX ст. -1917 р.); 2) джерела, що охоплюкпъ перюд 1917-1941 р.; 3) корпус арххвних матер1али, що стосуклъся перюду нацистсько! окупацп Украши та перших рок!в eMirpaqii ¡сторика (19411945 рр.). Тематично sei вони подшяються на такл масгази: 1) матер1али родатав; 2) джерела, що виевтпоютъ р!зш аспекта бюграфй науковця; 3) документа науково-академ1чно1 та громадсько-оргашзацгйно! Д1яльносп; 4) рукописи праць вченого; 5) численне листування; 6) образотворч1 матер1али.

Серед ¡нших документа у ЦЦАВО Украпш привертають увагу Ti, що збер1гаються у ф.166 (Наркомат освгги УРСР). Тут М1стяться матер1али за 8 квтм - 22 червня 1926 р. про надання вченого ступеня доктора icropii украшсько! культури проф. О.П. Оглоблину.

Ццсавою е його доповщна записка, написана до Центрального архивного управлшня УСРР (ЦАУ) 1929 р. щодо окремих фонд1В Центрального Чорноморського apxiey в м. Миколаевь ЯК1 були вивезеш до Pocii. Цей мате-piaji «¡статься у ф.14 (Apxißue Управлшня при Рад! MimcrrpiB УРСР).

Дещо з оглоблинських документов у ЦЦАВО Украши належить до ф.3859 (Украшський вшьний университет у Праз) (УВУ). Тут збер1гаеться aвтoбioгpaфiя науковця за 1942 р., список його основних праць.

Значпа apxiBHa спадщина зосереджена i в 1нсппуп рукописи Нацю-нальжй б1бл1отеки Украши ¡м. B.I. Вернадського. У ф.Х (Академ1я наук Укра1ни) е матер1али про КВСЕГУ. Частина документа розповщае про тоталггарш акцй проти дослщника. Археограф1чну й редакщйну роботу ¡сторика вщдзеркалюють мaтep¡aли ApxeoгpaфiчнoI комки ВУАН. Це, насамперед, його праця 1930-1934 рр. по шдготошр до видання "Apxiey Коша ЗапорозькоГ Ci4i", зб1рник!в документа з icTopi! нацюнально! економжи, редагування праць акад. Д.1.БагалЫ.

Джерела про О.П. Оглоблина зосереджеш також i в особовому фонд! ¡сторика Н.Д. ПолонськоГ-Василенко (ф.42), де скопцентровано документа

1926-1942 рр. 1хня загальна ылыисть складае 8 одиниць зберц-ання. Нимало повщомлень про науково-органшаторську Д1яльшсть дослщника icropii Украши ув1брали i лкта Н.Д. ПолонськоьВасиленко до акад. Д.1. Багал1я за 1925-1932 рр. (ф.1, № 45593, 46113-46159). Велику шформативну вагу мають i послания О.П. Оглоблина до акад. Д.1. БагалЫ за 1926-1931 роки, ям також збер1гаються у ф.1 (Штературш матер1али i особисп apxiem фонда) (№ 46032-46069).

Под1бш вщомосп мклить i особовий фонд акад. Д.1. Багали (ф.37) у Рукописному ваддои Ькгпггуту лггератури in. Т.Г. Шевченка HAH Украши. Його документа стосуються творчо! лабораторн О.П. Оглоблина за 19291930 рр.

Довп роки лишалися секретними архтй матер]али, як1 мктилнся в Державному apxiei Кшвсько! область Це, насамперед, великий фонд 2356 (Кшвська мкька управа) та фонд 2412 (Музей-apxiB переходово! доби м. Киева). Ц] джерела фЬссукпъ участь Олександра Петровича в процесах укра!нського громадського, наукового i культурного життя за часЬ riniepiB-сысо1 окупаци м. Киева в основному наприкшщ 1941 -1942 р.

Документа, що привертають увагу дослщниыв до О.П. Оглоблина як кер1вника Полкько! ¡сторично-економхчно! експедицп, зберкаються в Науковому apxiei iHcnnyiy археологи HAH Украши. У фонда 1нституту icropii матер1ально! культури АН УРСР е повний звгг про цю експедицйо за 1932 р.

Частково apxiBHi матер1али про О.П. Оглоблина зосереджено i в Державному архш м. Киева. Серед них насамперед треба згадати фонд 246 (Ш Кшвсыса чолов1ча пмназ1я). Професорсько-виклададьку д1яльшсть Олександра Петровича в спнах Ктвсысого державного ушверситету за 19381941 рр. вщбивае фонд Р-1246 (Кшвський державний ушверситет. Радянський перюд).

Джерела, що осв!тлюють д1яльшсть вченого на TepeHi ВУАН, знаходяться в Apxrni Президц HAH Украши (ф.Р-251).

Нимало ццеавого матер1алу до бюграфй дослщника i його оточення вмютили джерела apxiBHO-слщчих справ, яю збер!гаються у Державному apxiei СБУ та Центральному державному apxiBi громадських об'еднань Украши (ф.263). Це кримшальш справи на його учшв Д.С. Бованенка, В.Я. Камтського, колег по наущ - С.О. Плярова, Б.В. Якубського, Н.Ю. М^рзи-Авак'янц та шших. Найб1льшу щншсть тут, безперечно, становлять свщчення О.П. Оглоблина пщ час арешту 1930-1931 рр. в справ! свого шурина О.Я. Фролова.

OKpeMi джерела ми почерпнули у Центральному науковому apxiBi Гнституту арх1вознавства НБУ ¡м. ВЛ.Вернадського, у Льв'шськШ науковй! б1блютещ HAH Украши та в шших джерелоз1браннях Украши.

На жаль, автору не вдалося попрацювати з ем1гращйним 31бранняи джерел вченого, як! сьогодш збер^аютъся в Архш-музе! УВАН (Нью-Йорк,

США). Ми впевнеш, то 1 там можуть в!днайтися документи, що висв!тлюють житгепис ¡стори к а в УкраТш, одиак навряд чи вони внесуть кардинальш змши у poзyмiння та тлумачення киГвського 1 льв!вського перюд1в житгя та д!яльносп О.П. Оглоблина.

Другий роздал - "Формування ¡сторичного ситогляду" не несе основного навантаження, бо простежуе головш етапи бюграфц О.П. Оглоблина В1Д народження 24 листопада (6 грудня за н. с.) 1899 р. в м. Киев! до 1920 року - часу вироблення у майбутиього вченого св1тоглядних позгацй. Однак цей роздш важливий з шшого боку.

У першому параграф] "Походження" на вторичному 1 генеалопчному р1вт дослщжуеться проблема предков вченого як по л ¡ни матер! - укра!н-ського козацького роду Лашкевич!в, так 1 по лшп генетичного батька -Мезьюв - вихщщв з НовгородЫверщини. Стверджуеться спорщнешсть О.П. Оглоблина через р1зш посвоячсння з багатьма ввдомими украшськими родами - Скоропадськими, Подуботками, Апостолами, Розумовськими. Однак О.П.Оглоблин, а за ним 1 вся ¡сторюграф1я традицШно вивчали тшьки украшськ! гихку роду дослщника, тод1 як його польське, рос^йське 1 б!лоруське коршня залишилося поза 1х увагою. В дисертацп цьому придшено надежно! уваги 1 охарактеризовано родовщ вченого по лшн його предков з колш Тетерь-Моржковських, 1скрицьких, Савицьких, Юркевич1в, Герциив та шших.

Нимало уваги придшено 1 роду Оглоблиних, в якому виховувався науковець. Стверджуеться, що цей заможний росШський купецько-мицан-ський р!д походив з Калузько! губернп та в!д1гравав помггну роль в госпо-дарському житт1 Киева останньо! чвер-п XIX - початку XX ст. Певно! уваги у дисертацп присвячено \ В1тчиму вченого ПЛ. Оглоблину.

В розд1л1 пщведено падсумки, де констатуегься, що, по-перше, природне пр1звшце О.П. Оглоблина е Мезько. Цей рад нараховував чимало поколшь 1 сягав хронолопчно! вщмггки середини ХА/П ст. 1з поколшня в поколшня Мезьки - вихщщ з козацького стану - в1рно служили Украни.

По-друге, з'ясовано, що знаменитой клан Лашкевичш залишив помпний слад у бюграфп вченого. Тод! як родина Оглоблиних, матер!ально могутня та забарвлена роойським коршням, хоч 1 зд-рала в його жигп стою роль, все ж опосередковано увйшла в бугтя науковця. Таким чином, у житп дослщшжа перехрещувалися р!31п родов! традицп! впливи громадського оточення.

Другий параграф "ПмназШш та студентсью роки (1908-1919)" осв!тлюе роки навчання О.П. Оглоблина у Ш Ктвсыий чолов!чШ г!мназ!!. Зазначаеться його сумлшшсть у оволодшт знаниями, особливо ¡стор^ею та географ!ею. Переглядаються! деяк! усталеш стереотипи, зпдао яких на форму-вшшя О.П. Оглоблина як ¡старика справив вплив учень В.Б. Антоновича -В.Г. Ляскоронський. В дисертаци документально доведено, що О.П. Оглоблин оволод!вав навиками майстерност! в пмназ1алыгому гуртку по вивченню

¡сторп, яким керував М.К. Харитонов — тод! вчитель хсторн в пмнази, а майбутньому вадповадальний пращвник вищоГ школи в УСРР. О.П. Оглобли; присвятив М.К. Харитонову одну ¡3 сво1х перших праць. ТоД1 як викладацьк д!яльшсть В,Г. Ляскоронського в названий пмнази була спорадичною. 3 дисертацп розглядаготься i перил кроки юного почативця по самостийном; вивченню ¡сторичного минулого Украши. Також на формування його свгго гляду справили вплив пращ вщомих ¡сторик1в Украши С.Т. Голубева В.Л. Модзалевського, Д.1. Багал1я, О.М. Лазаревського, вивченням яких в£] захопився у пмнази та 1Сторичн1 краевиди кишського Подолу.

Период навчання О.П. Оглоблина в Ушверситет! св. Володимира у Киев (1917-1919) - важливий етап в його науковМ кар'ер!. Показано, що вш тод навчався шд кер!вництвом проф. М.В. Довнар-Запольського та приват доцента П.П. Смирнова, листувався з вщомими роайськими ¡сторикам! О.С. Пресняковим та С.Ф. Платоновим, входив до ушверситетськогс юторично-етнограф1чного гуртка, захопився вивченням економ1чно! ¡стор! Украши. ГСдкреслюеться вплив русофшьських настро!в та щей, як! тод панували в Ушверситет1 св. Володимира, на молодого дослщника. Одна« не був вш цшком ¡зольований 1 вад нацюнально! справи, у 1917 р. вщвщува! Музей украТнського мистецтва, яким ошкувалася Украшська центральнг рада. Зазначаеться, що саме з цього часу вш поступово позбавлявся локального малоросШства 1 все актившше усвщомлював себе укра!нцем.

У висновку наголошуегься, що ун!верситет спрямував О.П. Оглоблина на шдшодуальну творчу працю, озбро!в його шструменгаркм кторика.

У третьому роздип "Становления ¡сторика (1920-1930 рр.)" п'ять параграф1в. В першому - "Науково-педагопчна д1яльшсть у 19201925 рр." зазначаеться, що ¡сгорик став на сторону бишшовицько! влади. але наколи не був й щирим шанувальником. Показана його Д1яльшсть I стшах Кшвського робтшчо-селянського ушверситету, де вш певний час викладав (1920-1921), а ле п\хою в бюграфн вченого стала його наукова \ лекторська праця у Вищому шститут! народно! освпи (В1НО), в якому вш професорував без малого 20 рок1в (з перервою у 1933-1938 рр.). Тут розкрився талант О.П. Оглоблина як Зд!бного педагога та вдумливого вченого, адмшстратора. Вш головував у факультетських предметтшх комгаях 1 в ¡сторичному цикл1 В1НО, завщував 1сторичним кабинетом ¡м. Лазаревського \ кафедрою ¡стори Украши нового часу, очолював Б1блштечну комкяю. Турботою Олександра Петровича стало комплектування кадр1в на основному кура, де вш тод4 працював як декан (1921-1923) 1 на кафедр! 1стори Украши. АналЬуються його взаемини з багатьма вщомими лекторами 1 вченими акад. М.П. Василенком, А.Ю. Кримським, проф. О.С. Гру-шевським, В.О. Пархоменком, П.П. Смирновим, В.З. Завитневичем, Г.Г. Павлуцьким, В.Ю. Данилевичем, викладачами В.О. Романовсъким, М.М. Ткаченком. Пщкреслюеться, що ¡з сво!ми ровесниками-педагогами

ггосунки у О. П. Оглоблина не склалися, натом1сть ¡з старшими викладачами Iг нього встагевилися дружш взаемини. Причин тут дек1лька. О.П. Оглоблин, »к радянський пращвник, в очах професури уособлював полгтику нльшовицько! алади, яка у ВМО впроваджувала нов1 курси марксистського ;прямувашгя, вщбувала чистку студентства. У дисертаци показано змагання ш лщерство 1 роздвоешсть натури О.П. Оглоблина. Наголошуеться, що вш ¡початку пщтримував пол1тику радянсько! влади у справ! реоргашзацн )Шдо1 школи (т. зв. проект наркома освгги УСРР Г.Ф. Гршп>ка, ор^ентований 1а педагопзацш), але пот1м, з групою викладач1в (Г.Г. Павлуцький, ИМ. Беркут, Д.О. Белшг) став у конструктивну опозицио 1 виступив проти дого проекту, маючи нам!р створити у Киев1 Украшський ушверситет, де б ^ункщонувала система пщготовки наукових кадрт. На жаль, цей проект № був здШснений.

Окремих ств заслуговують зусилля О.П. Оглоблина заснувати на баз1 зб!рки О.М. Лазаревського вщдшу "Цкгаииса". Вт пропонував поряд з цшвним материалом пдабрати 1 лмгературу з проблем украшознавства. Щяльшсть БiблioтeчнoI комки В1НО, яку вш очолював (1921-1923), Э.П. Оглоблин бачив широко 1 вважав, що 1й належить стати координа-ЛЙним центром ус1Х навчально-допом1жних закладЬ у ВШОI лаборатор1ею три Науково-дослщнШ кафедр 1 ¡стори Украши.

Нимало зробив О.П. Оглоблин для популяризаци ¡меш О.М. Лазаревского. Щд його кер1вництвом 1 на пропозищю у 1922 р. був влаштований чемор!альний веч!р в пам'ять про О.М. Лазаревського, пролунали доповад [акад. М.П. Василенко, проф. О.С. Грушевський), ¡менем вченого названо [сторичний кабшет.

У дисертацн окрем1 сторонки присвячеш учасп О.П. Оглоблина як жсперта в робот! змииано! радянсько-польсько! комки по виконанню умов Ризького мирного договору (1921-1922). Констатусться, що О.П. Оглоблин ;тояв на захисп державши штереав Украши 1 завдяки його зусиллям у 31НО залишилася цшна колекщя книжок з б1блютеки колишнього Кременецького (Волинського) лщею, яку вимагала повернута Полыца.

Як музеезнавець О.П. Оглоблин проявив себе у заснуватп у ВШО «узею М.П. Драгоманова, розробив Його проект, шклувався про мистецьке зформлення.

Другий параграф "Захист докторськоТ дисертаци. У сшлщ з М.6. Слабченком та Д.1. Багал1еи" охоплюе перюд науково! д^ялыюсп О.П. Оглоблина за 1926-1930 рр. Пщкреслюеться, що захист дисертаци на вчений стушнь доктора ¿сторн украгнсько! культури став важливою в1хою у житп Олександра Петровича. 10 червня 1926 р. в Одеському ШО Комю1я пщ головуванням уповноваженого Укрголовнауки в Одес1 Д.К. Третьякова заслухавши тези виступу О.П. Оглоблина по дисертацн "Очерки истории украинской фабрики. Предкапиталистическая фабрика" та вщгуки

офщШних опоненпв професор1в М.€. Слабченка, 6.О. Загоровського, О.Л. Вайнштейна та додаткового К.П. Добролюбського, одноголосно присудила О.П. Оглоблину вчений ступшь доктора ¡стора украшсько! культури. Вш став першим в ¡сторн Укращи доктором з названо! дисцип-л!ни. Фактично тод! започаткувалися ткш зв'язки О.П. Оглоблина з М.6. Слабченком! Д.1. Багал!ем. Их зближувало дуже багато, але головне -спорщненють наукових зад ум ¿в та !х реал!защя. Дисертантом спростовуеться введений ще у 1920-х рр. невдалий терм!н "нова револющйна школа" I зазначаеться, що науковий напрям, до якого належали Д.1. Багал!й, М.С. Слабченко та О.П. Оглоблин, точннпе було б охарактеризувати як сощально-економ1чний.

Сгавпрацюючи з Д.1. Багал1ем та М.£. Слабченком, О.П. Оглоблин був обраний дайсним членом Науково-дослщно! кафедри ¡сгори украшсько! культури в Харков) (жовтень 1926р.), Одеського паукового товариства при ВУАН (листопад 1927 р.). Зазначаеться, що сшвпраця провццшх украшських кторишв ДХ Багашя, М.С. Слабченка та О.П. Оглоблина збагатила нацюнальну ¡сторичну науку рядом орипнальних наукових проект (наприклад вщкриття ф1шй Науково-дослщно! кафедри ¡сгори украшсько! культури у Киш! Одеа). Вчега прагнули згурпгувати сили ¡старики р!зних наукових напрям!в.

У параграф! третьему "Робота в марксистських установах. Кшець 1920-х рр." наголошусться, що О.П Оглоблин був продуктом свого часу! орга-шзащйно блокувався з полггично-щеолопчними структурами бшьшовизму, не будучи членом КП(б)У. 3 1926 р. вш сшвпрацював з Кафедрою марксизму-лешшзму при ВУАН у Киев! (з 1929 р. - заступник голови Комки украшсько! економ!ки), а 15 квтгя 1929 р. був обраний дШсним членом Украшського товариства "1сторик-марксист", розробляв наукову тему "Мкце 31бера в ¡сгори економ!чно! науки в Росц, зокрема на Украхш". Однак Його наукош погляди були далей вщ устремлшь оргашзацШ марксистського спрямування, бо головним для вченого був пошук ¡стини, а не вир!шення вузькокласових завдань. О.П. Оглоблин прагнув в сво!х працях поеднати "марксистський" метод з елементами нащошльно-самоспйницького свггогляду, де превалювало понятгя украшсько! державносп. В дисертаци робиться висновок, що О.П Оглоблин сшвпрацював з марксистськими установами доти, доки 1х марксизм був украшським ! науковим. Одночасно 17 березня 1929 р. його обрали членом Гсторичного товариства' 'Нестора-л ¡тописця''.

У параграф! четвертому "Шдготовка молоднх кадр1в" зазначаеться, що у 1920-х рр. О.П. Оглоблин мрЬив створити свою кшвсысу школу ¡сторик!в Украйш, однак не зм!г цього зробити. Керував гуртком у В1НО по вивченню економ!чно! ¡сторй Украши (1921-1923) , а шзшшс оргашзувай 1сторичний семшар вшцого типу (1СВТ) при ВШО (1923-1927).

Нар1жним каменем гуртка ¡сторшив О.П. Оглоблина у Киев1 стала його головна дослщницька концепция - створення схеми украшського ¡сторич-

лого процесу XIX-XX ст. на нових наукових засадах. ВICBT О.П. Оглоблин приймав як студента 3-го курсу, так i випускншив pi3imx внщнх заклад1в Украш1. Через семшар вченого пройшла плеяда знаних у 1920-1930-х i тзшше дослщник1в: К.6. Антипович, Д.С. Бованенко, М.З, Левченко, М.З. Грицай, K.I. Куштрчук, О.М. Степанишина, 1.Ф. Св1тлнчний, I.I. Кравченко, Ф.О. Ястребова та imui. До робота в ceMmapi О.П. Оглоблин залучав вщомих cneuiaJiicTie проф. Г.Г. Павлуцького (кер1вник секцп загально! icropii), проф. О.С. Грушевського (кер)вник секцп давньо! та середньов1чно» icropii Украши), проф. В.Ю. Данилевича (кер1вних ceKuii джерел украгнсько! icropii). Сам О.П. Оглоблин керував секцкю ново! украшсько1 icTopii та економ1чного побуту Украши. Дисертант показав полггико-щеолопчне обличчя слухач^ гуртка, багато з яких належали свого часу до р1зних пол1тичних napTifi (I.I. Кравченко та В.Я. Камшський - члени КП(б)У, М.З. Грицай - член УКП, Д.С. Бованенко - член УСДРП).

Схема д1яльносп гуртка виглядала довол1 просто - засщання, читання рефератш, ix обговорювания, колокв1уми, по можливосп, друк. Ця праця йшла у русл1 дослоджень р1зних економ1чних аспектов Гетьманщини, а в Mipy накопичення джерел гуртювщ пщ кер1вництв0м О.П. Оглоблина опрацьовували проблематику господарського комплексу XIX-XX ст. в paKypci, головне, украшськоТ фабрики.

Базою для занять слугували Knnr036ipni 1сторичного кабшету iM. Лаза-ревського у BIHO, б1блютека, воддш рукопиав, зб1рки О.М. Лазаревського, M.I. Костомарова. Щоб пщвигцити р1вень подготовки кадр1в О.П. Оглоблин спонукав слухач!в писати критичш рецензн. Чтасть i планом1ршсть у po6oTi — ось риси, притаманш кторику як науковому кер1внику молодь

Основою для науково-дослщно1 робота правили apxiBHi семшари i цикл лекцШ з джерелознавства. ApxiBHi семшари вщбувалися в Кшвському центральному кторичному apxiei iM. В.Б. Антоновича (КЦ1А) i складалися з двох частин: 1) вивчення i розробка Румянцевського опису, частина якого знаходилася в рукописному вщдьгп BIHO; 2) реставрашя apxiey Киево-Межипрсько! фаянсово) фабрики, що розташовувався у КЦ1А.

В дисертаци показано, що як офшцйний науковий осередок оглоблинський гурток мав контакта з ВУАН, насамперед, з Науково-дослодною кафедрою icropii УкраГни у Kaeei М.С. Грушевського, Науково-дослодною кафедрою icTopii украшсько! культури Д.1. Багал^я у XapKoei та п фшею в Одеа (KepieiniK - проф. М.6. Слабченко). Доведено, що гурток ¡сториыв Украши О.П. Оглоблина у Киев! не мав свого друкованого органу, але слуха'п семшару друкувалися в р!зних виданнях ВУАН, тогочасшй першдичшй npeci. О.П. Оглоблин прагнув довести свои вихованщв до асшрантських студ1й. Рекомендував до кафедри М.С. Грушевського у Киев! К.£. Антиповича, Д.€. Бованенка, О.П. 1ванського, В.Я. Камшського, I.I. Кравченка, а до кафедри Д.1. Багагия - A.M. В1ршченка, П.М. Логвина, М.З. Левченка та I.B. Бондаря.

В 1930-х рр. науковий гурток ¡сторшав Украши О.П. Оглоблина буе знищений. В часи репресШ загинули М.З. Левченко, Д.€. Бованенко. М.З. Грицай, В.Я. Камшський, Ю.А. Сонш, вщбули р!зн! термши покаранш С.О. Пщгайний та К.1. Кушшрчук.

В дисертацп зазначаеться, що осередок украшських ¡сторик1в О.П. Оглоблина у Киев! займав середне становище м!ж ¡сторично-соцюлопчною (М.С. Грушевський) 1 марксистською (М.1. Яворський) школами. Цей гурт прагнув творити модерну модель украшського кто-ричного процесу Х1Х-ХХ ст. Вш носив науковий 1 украшський характер, але в умовах посилення тоталитаризму не уник щеолопчних правок. Його науковий доробок був незначний I переважно зберкся в рукописному виглящ. Разом з тим вш загашшв певний слад в кторичнШ наущ Украши, насамперед розробкою першочергових для того перюду тем.

В п'ятому параграф! "У борш з Грушевським та його однодумцями" анал1зуеться ступшь персональних, щеолопчних 1 оргашзащйних взаемин О.П. Оглоблина з науковим осередком М.С. Грушевського у Киев! в 1920-х рр. Наголошуеться, що прологом до ще! ¡сгори можна вважати антагошстичш персональш та ¡деолопчш стосункн, що склалися М1Ж О.П. Оглоблиним, з одного боку, та О.Ю. Гермайзе 1 О.С. Грушевським, з «иного. Дисертант з'ясував, що в часи тимчасового занепаду ¡сторично! науки в Укра!ш 1 за браком кадров, О.П. Оглоблш! в перюд 1921-1924 р. розгорнув дкву науково-оргашзащйну роботу. Витворив 1сторичний семшар вищого типу, ставив перед НКО УСРР питания про вщкриття у Киев1 Науково-досл1дно1 кафедри украшсько! кторП, мав сво1х асшрант (К.Е. Антипович, О.П. 1ванський). Така ситуащя тривала до 1924 р., коли в Украшу з емкрацп повернувся М.С. Грушевський, який енерпйно взявся розбудовувати украшську кторичну науку, заснував ряд академ1чних комкШ, створив Науково-дослщну кафедру ¡сгори Украши, прагнув згуртувати сили нацю-нальних ктортйв р!зних наукових напрямшв, створивши для них единий координацШний центр у Киев!. М.С. Грушевський хот1в притягнути О.П. Оглоблина до сшвпращ, але той вщмовився, бо хот!в працювати самостШно.

В перюд 1925-1926 рр. Укрголовнаука призначила асшрантами до Науково-дослщно! кафедри ¡стори Украши оглоблинських учшв К.€. Антиповича, Д.С. Бованенка, 1.1. Кравченка, В.Я. Камшського, яы на кафедр! повели себе незалежно 1 часто зухвало. О.П. Оглоблин солщаризувався з щею боротьбога. Це додало напруження у взаемини М1ж двома кториками. Однак апогеем у конфлк-п став 1926 р. О.П. Оглоблин за щдтримкою акад. Д.1. Багашя домкея вщ президи Укрголовнауки вщкриття у Киев1 фиш Харивсько! науково-дослщно! кафедри ¿сгори украшсько! культури (22 грудня 1926 р.). О.П. Оглоб-лину були призначеш асшранги - М.З. Левченко, М.З. Грицай, П.М. Логвин. Це обурило М.С. Грушевського, який не хот!в у Киев! мати конкурентну

кафедру. В ¡н написав листа до Укрголовнауки 1 за допомогою ректора В1НО С.М. Семка- Козачука домц-ся скасування р1ше1шя про вщкриття у Киев! фиш харывсько! кафедрн. У 1927 р. був закритий 1 оглоблииський 1СВТ.

Шдкреслюеться, що, попри все, О.П. Оглоблин збер^г пошану до акад. М.С. Грушевського як до найбыьшого кторика Украши. Ьс взаемини на нив1 науково! д^сносп 1920-х рр. виглядали щлком лопчно. Вчеш належали до р1зних наукових напрямшв, розд1лених щеолопчними чинннками.

Роздш четвертий "Життевий шлях 1 творчкть (1931-1941 рр.)" складаеться ¡з трьох параграф«. Параграф перший "Арешт (19301931 рр.)" висв!тлюе дос! не дослщжений в ¡сторюграфи драматичний ешзод життепису вченого час^в його ув'язнення. Дисертанту вдалося вщшукати арх!вно-сл1дчу справу О.Я. Фролова - шурина О.П. Оглоблина, до яко! були прилучен! свщчення дослщника в справ! "Весна". Органи ДПУ УСРР вже давно стежили за ним, перлюстрували Його листування, а 19 грудпя 1930 р. заарештували. Науковця звинуватили в контрреволющйшй д!яльносп з метою повалення радянсько! влади. Чотари мшящ О.П Оглоблина допитували в сл!дчому ¡золятор! Лук'яшвсько! в'язниц!, вимагали дата компромат на його родич!в по лшн дружини - Фролових, щкавилися його викладацькою працею. Базуючись на арх!вних матер!алах, дисертант показав, що О.П. Оглоблин як м!г тримався, але був морально зломлеш!Й ! почав давати свщчення. Вш вщмежувався вщ сво!х родич!в, категорично заперечував свою контрреволющйну д!ялынсть, п!дкреслював лояльне ставлення до бшьшовицько! влади, наголошував, що все життя займався наукою ! лекторською працею. Просив слщчого врахувати його попередню роботу за роки радянсько! влади. Дав характеристику окремим викладачам. Все це з!грало свою роль. Тримати вченого шд вартою з недоведеною виною навряд чи мало сенс. Прищепивши дослвдшку на все житгя переляк, органи ДПУ УСРР невдовз! його звшьнили. У висновку шдкреслюеться, що репресивн! акцп проти О.П. Оглоблина слщ розглядати в ряду шадбних дШ, яи прокотилися кривавим смерчем по украшсьюй ¡нтел^епцп тих рок!в, зос^бно по ВУАН.

В другому параграф! "Дискуая" над оглоблинською концепцию 1сторп Украши 1931 року та П наслщки" охарактеризовано ¡деолопчну кампшпю проробки вченого п!сля звшьнення з-п!д арешту. З'ясовано, що 26-28 травня 1931 р. у Кшвському ¡нетитут! профес!йно! осв!ти (К1ПО) за шщативою Кишсько! ф!лн Укра!нського товариства ¡сториив-марксиспв, було влаштовано судилище над науковими працями ! поглядами вченого. Дисертант зазначае, що мета цього заходу щлком очевидна — дискредитувати вщомих дослщнгаав ¡, як наелвдок, деформувати нащональний менталтет. Шельмування ! нищення украшетва набирало оберта. Основний доповщач, парт!йний ¡старик Т.Т. Скубицький теля так званого "анал1зу" праць О.П. Оглоблина зробив щеолоНчно загострений невт!шний висновок:

историк в cßo'ix роботах, мовляв, репродукував схему icTopi'i Украш! побудовану на засадах економ1Чного матер!ал1зму, у нього були вщсуп згадки про форми класово! боротьби селянства i пролетар1ату, а вес нацшнально-демократичний процес Bin показував як боротьбу украшськог нацюнального катталу проти роййського та польського. Т.Т. Скубицьки наголошував, що O.E. Оглоблин - типовий буржуазний ¡сторик, яки побудував Teopira економ1чно5 автономн Украши. Дал1 зазначалося, ш вчений ¡нколи прикривався марксизмом, i йому не М1сце серед украшськи радянських викладачт та науковтв. Цим шляхом шшли i iumi допов дач! - юторики марксистського напрямку - 3. Гуревич, В. Камшськи( О. Камишан, Ф. Ястребов, I. Кравченко, Шустерман, Осочинськи! С. Кокошко. Нещаднш критищ шддавалася наукова продукщя дослщник'« його викладацька праця i науково-оргашзащйна д1яльнкть у ВУА£ Олександру Петровичу пщ час тако! "дискусп" довелося вщмовитися bi cboIx pamiix праць 1920-1925 рр., засудити сво! рецензп на npaui М.6. Слаб ченка та M.I. Яворського. Вш пообщяв все це виправити в майбутшх робота? працювати на методолопчних засадах марксизму-ленннзму. Все ж захистит себе не вдалося. Резолюция Кшвсько! фып Украшського товариств ¡сториюв-марксист1в оголосила О.П. Оглоблина псевдомарксистом, яки! тшьки декларував свое приеднання до марксо-лешнсько! науки, а насправд е украшським буржуазним нацюналктом. 3 цього часу в ¡сторичшй науи УкраГни з'явився глумливо-викривальний термш "оглоблшщина".

В дисертаци зазначаеться, що з цього часу pi3KO посилилися нагшки н вченого. Сво! npaui ein методолог1чно переробляв, добавляв в них ¡деоло пчних правок. Неоф1щйним рецензентом оглоблинськнх робгг був napTitom ¡сторик 3. Гуревич. О.П. Оглоблин прилюдно виступав ¡з самокритичним) доповщями (сес1я ВУАН 28 листопада 1931 р., засщання КВСЕГУ), запла нував низку в1дверго щеолопчно-спрямованих статей, взяв на себе ря, громадських доручень в 1сторичному цикл1 ВУАН, став членом KoMici реврух1в ВУАН, сшвробтшками яко! були недавш рецензента його прац (3. Гуревич, Т. Скубицький, С. Кокошко).

Дисертант робить висновок, що задля свое! реаб1л1таци О.П. Оглобли зайняв конформктську позищю , однак деякий час продовжував посщап високл науков1 посади. BiH був кер1вничим КВСЕ1У при ВУАН (1930-1934) профссорував у КОТО (позбувся uiei' посади 1933 р.).

До КВСЕГУ, яка до 1932 р. працювала пщ головуванням акад Д.1. Багал^я, а шсля його CMepTi О.П. Оглоблина, входило чимало ввдоми: дослщншив, зокрема К.С. Антипович. O.I. Баранович, П.В. Клименко Л.О. Окиншевич, Н.Д. Полонська-Василенко, В.О. Романовський М.М. Ткаченко та iumi. Д1яльтсть О.П. Оглоблина як кер1вничого зводи лася до науково-оргашзащйних функщй, вш заступав акад. Д.1. Багал1я nij час його вщсутносп, оргашзовував засщання, редагував творчу продукщю

Вчений проробив чималу наукову роботу: назбирав матер1ал до сво!х головних праць з ¡сторн завод1в Украши та з ¡сторн повстання Петрика. Наголошуеться, що, не зважаючи на репресп проти О.П. Оглоблина, тимчасова ком^сйя ЦК КП(б)У з питань виборхв Д1йсних члешв ВУАН 15 лютого 1933 р. взяла на облк його кандидатуру по Науково-дослщшй кафедр1 ¡сторн УкраТии, але шдклала розгляд цього питания до перев1рки характеристики О.П. Оглоблина в ДПУ УСРР. В ДПУ УСРР компромату на нього вистачало. Бйльше ¡м'я науковця до вщповщних дoкyмeнтiв не потрапляло.

Одночасно дослщник працював заступником директора з науково! роботи в кшвському Всеукрашському ¡сторичному музе! ¡м. Шевченка (19311933), проте у 1934-1935 рр. на хвил1 чертово! науково-щеолопчно! перебудови позбувся сво!х посад 1 опинився без роботи. Вш хот1в пере!хати до Москви чи Леншграду I працювати в 1сторично-археограф1чному шститут! АН СРСР, однак оглоблинський шлях в середин! 1930-х рр. прямував в украшську ¡сторичну науку.

У параграф! третьему "Академ1чна та педагопчна праця у 19351941 рр." зазначаеться, що вчений у 1935-1937 рр. працював старшим науковим сшвробтшком \ головою сектору ¡сторн техшки 1нституту ¡сторп матер1алыю1 культури (ПМК АН УРСР), розробив оригшальну методику проведения археолопчних розкопок за л^описними даними. Вш вказував, що зпдно л1тописних вщомостей 1257 р. в с. Городську бЫя м. Коростишев згадуеться доменне виробництво. Археологи поставилися скептично до таких тверджень, але у 1936-1937 рр. О.П. Оглоблин оргашзував археолопчну експедицио в згаданий район, яка вщнайшла там ранньофеодальне городище ХП-ХШ ст. 1 шзньотришльський град, дуже рщккний на Правобережж1, який потрапив до археолопчно! карти Украши. Незважаючи на такий устх, кер^вництво ПМК зв1льнило О.П. Оглоблина у 1937 р. бущмто за саботаж в науковШ роботь

У 1937-1941 р. О.П. Оглоблин працював старшим науковим сшвробггником i заводуючим сектором ¡сторп Х1Х-ХХ ст. 1нституту ¡сторп Украши (ПУ) АН УРСР. Становище його в ПУ як единого на той час фах1вця з науковим ступенем мало винятковий характер. Вш готував пауков] кадри для ¡сторично! науки Украши. ГОд його кер!вництвом чи безпосередньою участю захистила докторську дисертацно Н.Д. Полонська-Василенко та кандидатски дисертадп вщом1 в майбутньому дослщники - Ф.€. Лось, В. А. Дядиченко, Ф.О. Ястребов, МЛ. Марченко, К.Г. Гуслистий. Дисертант зазначае, що робота в ПУ вщкривала перед ¡сториком широкий простср для втшення творчих задував. Починався немов би новий етап в його житп як науковця, що, однак, лопчно продовжував попередш кторично-джсрельш студи вченого. Проте ¡деолопзащя науки досягала сво!х крайних меж. Доводилося розробляти теми, "рекомендоваш" Агитпропом ЦК КП(б)У.

Одшею з центральних проблем, над якою О.П. Оглоблин працював, стала доба гетьмана I. Мазепи, писав вш пщручники для втцо! i середньо! школи. Bin брав участь у вшзних сеаях 11У, присвячених 230-р1ЧЧ1о Полтавсько! битви (Полтава, 1939), Захвдшй УкраТш (Льв1в, 1939), питаниям icTopii стно-графи та Л1тературознавства (JlbBiB, 1941).

Нимало часу О.П. Оглоблин прнсвятив киевознавству. Брав участь у пщготовш юв!лейного зб1рника "Визначн! тсця Украши", консультував документальной ф!льм з юторичного минулого Киева, розробляв чотири-томну ¡сторно м. Киева.

О.П. Оглоблин вщновив i свою професорсько-викладацьку д!яльшсть у Кшвському державному ушверситеп (1938), завщував кафедрою icTopii Украши (1941). Також завщував кафедрою icTopii Украши Одеського державного ушверситету (1939-1941), вв1в до викладацького процесу заборонен! ще у 1920-х pp. спецкурси з юторюграфн, джерелознавства та допо-м1жних кторичних дисциплш.

2 березня 1941 р. ВАК СРСР перезатвердив О.П. Оглоблину науковий CTyniHb доктора !сторичних наук. На середину 1941 р. вш був одним з трьох докторов кпгоричних наук (М.Н. Петровський i Н.Д. Полонська-Василенко) в галуз1 icTopii Украши.

Дисертант обгрунтував, що перед вШною науковий статус О.П. Оглоблина пщнявся на значний piBeHb.

У п'ятому розд]Л1 "Науково-оргашзащйна 1 громадська даялыаетъ в роки окупаци (1941-1944)" анал1зуються кшвський i льв1вський перюд життя вченого гид нацистським протекторатом. Констатуеться, що у BepecHi - жовтш 1941 р. О.П. Оглоблин обШмав важливий i вщповщальний пост голови Кшвсько! MicbKoi управи (КМУ), був членом Укра1нсько1 нацю-налыю! ради (УНРади) (жовтень — листопад 1941 р.). Посаду голови КМУ вш обШняв на прохання украшсько! громади м. Киева, де значний вплив мали представники Оргашзацн украшських нацюналютш - мельншавщ (I. Рогач, О. Ольжич), хоча i з неохотою. В дисертацШшй робот! даеться стисла характеристика громадсько-полпгичного, економ!чного i культурного стану м. Киева теля водступу Червоно! армп та вступу в Micro вШськ Вермахту i зазначаеться, що BiH був катастроф1чним. Нагальне завдання щшльно! адмипстрацн поля гало в забезпеченш мешкашдв м. Киева житловою площею, харчовими продуктами i шдготуванням до зими. Урядовщ КМУ на чол! з О.П. Оглоблиним виршували важлив! побутов! проблеми: оргашзували ремонт електростанцн, водогону, частини flopir, фабрик, завод!в, запустили м!ський транспорт, вщкривали школи, б!бл!отеки, музе!, apxiBH. Заслугою КМУ i УНРади, за свадченням голови УНРади проф. M.I. Величивського, був той факт, що вони добилися на деякий час невтручання птлершщв у справи MicbKoi громади i адмшктрацп. Наголошуеться, що КМУ д!яла як украшська влада.

Нимало сил доклав О.П. Оглоблин для вщродження в м. Киев! Украш-сько! академн наук (УАН). Як голова КМУ вш 31брав в щй установ1 вщомих ,, вчених акадешюв В.О. Плотшкова, Б.С. Листа, В.П. Шагюшшкова, профе-сор!в Н.Д. Полонську-Василенко, П.Й. Горецького, М.В. Шарлеманя та ¡нших. Сам О.П. Оглоблин очолив Гсторично-фшолопчний П1ддш УАН. Також з групою колег (проф. К.Т. Штеппа, М.У. Андрусяк, О.М. Степани-шина) вш вщновлював роботу Кшвського ушверситету, брав участь у розробщ навчальних плашв.

О.П. Оглоблин у листопад! - грудш 1941 р. заимався питаниями ство-рення 1сторичного ¡нституту, склав всеукра!нський п'ятир!чний план розвитку юторичних дослщжень, клопотався про видання джерел. План, зокрема, включав розробку проблематики боротьби з марксизмом, б!льшо-визмом! русифжащею, планувалося осв!тлювати зв'язки з новою Европою, дослщжувати украшсько-шмецьк! вщносини. Однак ней проект не вдалося реал!зувати, оск^льки окупанти навряд чи надавали нацюнальшй наущ якого-небудь значения, вважаючи П розсадником укра!нського нацюнал1зму.

3 17 квтгя по 18 листопада 1942 р. О.П. Оглоблин очолював Музей-арх!в переходово! доби м. Киева. У його стшах з!брались знат представники науки ! культури: ¡сторик Н.Д. Полонська-Василенко, архпектор 1.В. Морплевський, мистецтвознавець С.О. Пляров, лЬературознавець I apx¡вicт В.В. М^ков-ський, археолог П.П. Куршний. В!н виступив ¡нвдатором з¡бpaння арх1вних матср1ал1в, фотозшмюв, картин, писемних I усних свщчень, як! б фпссували злочини радянсько! влади. За його ж пpoпoзицieю готувалася й виставка "Руйнування бшьшовиками культурних пам'яток м. Киева". Констатуеться, що Музей-арх1в переходово! доби м. Киева був закритий теля того, як його експозицп оглянув головний "культфюрер" Киева доктор Бенцшг, якнй залишився невдоволений з того, що бшышсть експонаттв ¡люструвала процес вщбудови Киева украшськими установами.

Дисертант наголошуе, що за част окупацм О.П. Оглоблин не стояв осторонь 1 науково! робота. Вл!тку 1942 р. вш очолював Ком1С1Ю з украшсько! емблематики (члени П.П. Куршний, В.В. М1яковський, С.М. Драгоманов, О.С. Грузинський та шил), власноручно написав статтю про герб м. Киева. Ком!с!я рекомендувала Шддглу освгш ! культури КМУ прийняти як герб Киева герб чаав Володимира Великого - тризуб, чи "кушу", а не зроай-щеного "Архангела Михаша".

Проте працювалося важко. Д1ялыпсть О.П. Оглоблина! очолюваш ним установи констролювалися кер1вником кшвсько! групи "Штабу Розенберга" Рудольфом. За ¡снування доводилося платити. В антиукрашсыий газет! "Нове украшське слово" (редактор К.Т. Штеппа) вчений надрукував декшька тендешцйних, проте не позбавлених певно! науковост! статей, де пщ-креслювалася культуртрегерська тсгя шмщв в Укранй. Працював вш ¡ над розкриттям таемниць национального трактату "1стори Руав".

Дисертант з'ясував, що О.П. Оглоблин встановив науков1 контакти з украшськими емкращйними вченими Д.1. Дорошенком, Б.Д. Крупницьким, A.I. Яковлшим, I.I. Опенком. Саме за вмотивованою вказ1вкою I.I. Опенка вш внправив правопнс свого пр1звшца з "Оглоблша" на "Оглоблина" (лист I.I. OrieHKa в!д 4 липня 1942 р.).

У вересш 1943 р. О.П. Оглоблин передав до Львову, де включився у роботу ¡сторично-ф1лософ1чно1 секцп нашвлегалыгого Наукового това-риства ¡mciu Шевченка, разом з ¡сториком 1.П. Крип'якевичем вщвщував Лггературно-мистецький клуб, працював як референт культурно! прац! Украшського центрального комггету.

3 подходом радянських вШськ до Львову у березга 1944 р. О.П. Оглоблин переехав до Праги (Чехословаччина), де став професором Украшського вшь-ного ун1верситету.

Дисертант робить висновок, що науково-оргашзацШна i громадська Д1яльшсть О.П. Оглоблина за час1в OKynauii мала neBHi позитивш наслщки. Як вчений, eiH пщтмав i розробляв заборонеш за бшьшовицького режиму актуальш теми, а як громадський д!яч сприяв вщбудов1 м. Киева за перших мюящв окупацп. Разом з тим вш зробив дуже мало, бо окупащйна влада не була защкавлена у розвитку нацшнально! 1сторично1 науки, як i у вщ-родженш украшсько! столищ.

Роздал шостий "Паукова спадщина" складаегься i3 шести параграфов. В першому параграф! "Економ^чна icropia Украши" робитъся наголос на тому, що О.П. Оглоблин своими працями з uiei проблематики xoTie заповнити прогалини в нацюнальшй ¡сторюграфп. BiH почав розробляти концепщю автономного ¡сторично-економ1чного розвитку Украши, головне XVDI -початку XX ст., що т1льки поб1жно зробили його попередники. Ця оглоблинська щся повинна була реал1зуватися в цикл! запланованого ним шеститомника монограф1Чних праць, об'еднаних гад загальною назвою "Нариси з icropil украшсько! фабрики", з яких йому вдалося гадготувати тгльки три з половиною випуски. Два з них Bin оприлюднив у Державному видавницт Украши 1925 р., а трет1й - про "Кршацьку фабрику" був насильницьки розсипаний у видавннцтш 1931 р. на стадп виходу в ceiT. Монографш "Мануфактура в Гетьманщине" (1925) вивчала загалыд умови розвитку велико! про-мисловос-ri на .Швобережж! XVIII ст., показувала панорамну картину pi3iim тдприемств в цьому географ1чному perioHi. Монограф1я "Предкапиталисти-ческая фабрика" (1925) анал!зувала боротьбу дворянського i купецького п!дприемництва у фабричшй промисловост! в друпй трстиш XIX ст. О.П. Оглоблин показав змагання польського та рос!йського капиталу за украшський ринок, проанал1зував перспектави роойського капггатзму в Укради.

Господарському життю Правобережжя XVIII ст. bih присвятив одну 13 частин монографн "Кршацька фабрика" (1931), яка тод1 не побачила cBiry, але деяш и частини були надрукован! дослщником в окремих статтях.

Певним доповненням до ще! монограф1чно! сери стали його пращ з проблем ¡сторп украшськоГ'йакнародно! торпвл! (зовшшньо! I транзитио!) -1 у XVIII-XIX ст., об'еднаних пщ назвою "Нариси з ¡сторп кап1тал1зму на Украпн" (1931).

Дисертант зазначае, що Ilapiжним каменем концепцп О.П. Оглоблина е дослщження ¡сторичних еташв перетворення украшсько! економжи на колошальний придаток роЫйсько!.

У статп "До ¡сторп будницько! промисловосп за чаЫв Хмельниччини" (1928) вчений показав розвиток цш! промисловосп за чаав нащонально-визвольно1 революцй середини XVII ст., наголосивши, що щ поди зруйну-вали оркнтацш украшсько! економши на польський ринок. Натомкть з'явилися нов! шляхи на Бшорусш, Литву, Росно. Вш вщкинув тезу поль-сько! та украшсько! ¡сторюграфн про господарське зубож1ння Наддншрян-щини напередодш Хмельниччини 1 шдШшов до думки, що революшя середини XVII ст. в УкраЬи розпочалася скорше на розквт господарського житгя Украши 1 рамки Реч1 Посполито! вже стали вузькими для не!.

Важливою е стаття О.П. Оглоблина "Проблема украшсько! економки в науков1й i громадськ1й думщ Х1Х-ХХ вЫв" (1928), де вш спробував висв!тлити процес становления понятгя "украшська економжа" шляхом анализу праць сво!х попередншов. На його думку, перший етап - це 50-1 роки XIX ст. (пращ Д.П. Журавського), коли було сформульовано тезу про окремшнпсть господарського комплексу Украши, дал! - 70-80-1 рр. XIX ст. (пращ В.Б. Антоновича, М.П. Драгоманова), коли з'явилося поняття територ!ально! украшсько! економжи. Нарент, останшй, третШ етап припадав на 1880-1 рр. (МЛ. 31бер, С.А. Подолинський). Тод1 було сформульовано висновок, що Украхна - це окремий господарський репон.

Дисертант проаналЬував також шин пращ О.П. Оглоблина: "Транзит! шй торг Украши за першо! половини XIX ст." (1927), "Одеське порто-франко"

(1928), "Польський каттал 1 украанський ринок за першо! половини XIX ст."

(1929) та шли. Зазначаеться, що висновки О.П. Оглоблина про економ1чну самостШшсть Украши в П ¡сторичному розвитку були використаш в статп М.С. Волобуева "До проблем украшсько! економжи" 1 пщдаш щеолопчшй критищ. 3 початку 1930-х рр. О.П. Оглоблин перешс вктря кторично-економ!чних досладш на вивчення природних ресурав Укранш ("К истории металлургии на Правобережной Украине в первой половине XIX ст." (1939).

У дисертацн наголошуеться, що сво!ми ¡сторично-економ1чними працями О.П. Оглоблин схематично накреслив умовну економ1чну самостШшсть Украши i частково розглянув, принаймш для кшця XVIII - початку XX ст, наголосивши на безперервност! цього явшца в ¡сторичному розвитку. Вш встановив чггку першдизащю мануфактурно-фабрично! промисловосп в Укранп, пщкреслив колошальний характер росШсько! сконом1Ч1го1 поляки

в УкраТш, акцентував увагу на оргашчшй штегрованосп украшського государства у захшноевропейське. Саме щею ксии^ждкю О.П. Оглоблин утвердив себе в украГнськШ ¡сторюграфн1920-х рр.

У другому параграф! "Полггична ¡стор1я УкраТни" зазначаегься, що О.П. Оглоблии розглядав и як своерщне доповнення до свое! ¡сторично-економ1чно! теорц господарсько! окремшносп Украши. Вш пройшов певну еволюц!ю у своТх науковнх поглядах. Дисертант зазначае, що у творчШ спад шиш О.П. Оглоблина проступаюгь три хронолопчш етапи: перший - це 1920-1 рр., коли вчений прадював портняно втьно, другий припадае на 1930 — початок 1940-х рр. коли вш працював гад пресом урядово! цензури та ¡деолопчного тиску, 1 1940-1 рр., коли дослщник прагнув повернутися до традищй ¡сторюграф1чного пщнесення 1920-х рр., але через нацистський диктат зреал!зував сво! нам!ри тшьки на ем1гращ1.

Дисертант подшяе ва пращ О.П. Оглоблина з питань полгтично! ¡сторн Украши на три групи: 1) розвщки з ¡стори нацюнально-визвольно! боротьби перед \ теля гетьманату Богдана Хмельницького; 2) студн над добою гетьмана 1вана Мазепи; 3) дослщження про автономютичний рух ХУШ ст.

Робиться анал1з праць О.П. Оглоблина, присвячених Украшсыай козацыай держав!: "Есюзи з ¡стори повстання Петра 1ваненка (Петрика)" (1929), "Договор Петра 1ваненка (Петрика) з Кримом 1692 р." (1927), "До ¡сторн повстання Петра 1ваненка (Петрика)" (1928), "Орлик 1 Петрик" (1929), "Мазепа 1 Петрик" (1929), "Боротьба старшинських угруповань на Гетьманщиш в кшщ XVII ст. 1 виступ Петрика" (1940). В дисертацп зазначаеться, що вчений вважався тод1 в Укранп одним з найбшьших авторитет у вивченш доби 1вана Мазепи, тода як фкура гетьмана Богдана Хмельницького ¡ часи Хмельниччини у нього виписаш фрагментарно.

Дoгoвip Петрика з Кримом 1692 р. О.П. Оглоблин вважав яскравим документом украшсько! державницько! ¡деологи, направлений сво!м вгстрям проти Москви, де поедналися дв1 фории державно! оргашзаци Украши - ¡дея княз!вства Руського та щея ВЙська Запорозького. Дослщжуючи державш устремлшня Петрика на Правобережий Украйп в кипу XVII ст., О.П. Оглоблин вв!в до нацюнально! ¡сторюграфи термш "Правоберсжна Гетьманщина". Також в!н спростував легенду 'Тсторй Руав" про загибель Петрика 1696 р., зазначивши, що Петрик був ще живий у 1711 р., та наголосив на !деолог!чшй спорщненосп Бевдерсько! консгигуци 1710 р. й украшсько-кримського трактату 1692 р.

В дисертацп обгрунтовано, що О.П. Оглоблин довгий час вивчав дыль-н!сть I. Мазепи через призму руху Петрика, але наприкшщ 1930-х рр. шдготував монографЬо "Нариси з !стор!! Украши. Укра!на в кшц! XVII - в першШ чверт1 XVШ ст." (вийшло друком 1941 р.), де нимало сторшок присвячено I. Мазеп! безпосередньо. Дослщжуваний перюд трактувався ним як надзвичайно важливий для Украши в евтп политичного, економ!чного й культурного розвитку, що наступив п!сля рушного розбрату. Однак на щй

робот!, як 1 на шших працях науковця кшця 1930-х рр. ("Украша в часи Петра I" (1939) позначився ¡деолопчний тиск часу. Вченому доводилося вивчати зростання старшинського та купецького класу на Л1вобережж1 1 вщзначати феодально-кршосницький визиск селянства, засуджувати гетьмана I. Мазепу. Проте дисертант зазначае, що О.П. Оглоблин нав1ть за марк-систською фразеолопею прагнув довести до читач1в державотворч1 нам1ри I. Мазепи, показати вияв ¡деологн Мазепинського ренесансу.

У творчосп дослщника певне мюце посщають його прайд з р1зних аспекта украшського незалежницгва 30-90-х рр. XVIII ст. В них проступае бажання сусшльствознавця пов'язати його з надюнальним вщродженням ¡, мимохадь реабЫтувати провщну верству як промотора державотворчого процесу.

В статл "Укра!на \ Пшшттшя в 1730-х рр." О.П. Оглоблин показав щеоло-пчну працю украшсько! ем1гращйно1 опозици московському колошал!зму вщ чаав I. Мазепи до Д. Апостола. В робст "До питания про автора "Истории Русов" (1941-1942) вш стаорив мозахчний портрет носив украшсько! пол!тично! думки за чаав занепаду I лшвщацн козацько-гетьмансько! держави, окреслив контури Новгород-аверського патриотичного гуртка, вказав на 1мов1рного автора "1сторн Рус1в" (В.М. Ханенка).

До ще! пращ тематично примикае монограф1я "АтанаЫй Кирилович Лобисевич (1732-1805)" (1942-1943), де О.П. Оглоблин через бюграфио пись-мешшка 1 перекладача А.К. Лобисевича розкрив процес формування опозицп центр ал!заторськлй полггищ роайського уряду в Украпп у XVIII ст., зокрема Д1яльшстъ Новгород-с1верського патриотичного гуртка.

В цглому дисертант констатуе, що за бшьшовицько! доби О.П. Оглоблин в д!лянщ пол1тично1 ¡сторп Украши бшьше поставив запитань, шж ¡х розв'язав. Разом з там в друкованих 1 рукописних працях, часто йдучи на компром!си 13 владою, вш обережно формував погляд на тяглють украшського нацюнальш-поличного процесу друго! половини XVII- XVIII ст., показав, що щея украшсько! державност! живилася традицЫми попередшх поколшь. Проте лише на ем1грацн у О.П. Оглоблина з'явилася можливкть дата синтез всъого наробленого.

В параграф! третьему 'Чстор^ограф^чт питания" розглядаються конспекта лекхцй О.П. Оглоблина з курсу юторюграфц Украши за 1929/1930 та 1940/1941 рр. Наголошуеться, що вчений прагнув показувати юторюграфно як процес нащонально-кторично! думки, вт!лено! в юторич-шй науц!! охопив пергод вщ л1тописання Кишсько!! Галицько-Волинсько! держави (Х1-ХШ ст.) до функцюнування УСРР (кшець 1920-х рр.). Дисертант зазначае, що чимало м!сця в сво!х лекцШних курсах дослщник присвятив анал!зу р!зних схем !сторичного процесу, зокрема схеми "русько! ¡стор!Г\ н змкту, коршню, ¡стор!! "звичайно! схеми польсько! ¡сторн" та !х критищ з боку польсько! та украшсько! науково! ¡сторюграфп. В щлому О.П. Оглоблин розвиток науково! думки в Укра!т розглядав через призму

"звичайно! схеми" М.С. Грушевського I вважав, що полпично, економ1ЧИо I культурно украшський кторичний процес вщр^зняеться вщ аналопчного процесу свои сусщш. О.П. Оглоблин прошалЬував науков1 погляди вадомих дослщниклв Д.М. Бантиш-Каменського, М.А. Маркевича, М.1. Костомарова, П.О. Кулила, О.М. Лазаревського, В.Б. Антоновича, М.С. Грушевського з позищй тогочасно! офпцйно! критики.

В дисертацп тдкреслюеться великий внесок О.П. Оглоблина у досл'щ-женш л!топису Самовидця, зроблене ним у статп "До питания про автора лггопису Самовидця" (1926). Разом ¿з вченими В.О. Романовським, М.Н. Петровським, (1 припущенням В.Л. Модзалевського) О.П. Оглоблин вважав автором лггопису Самовидця Романа Ракушку-Романовськкого. Ця думка сьогодш загальновизнана в украшськШ ¡сторюграфп.

Оабно в оглоблинському ктор1ограф1чному доробку стопъ стаття "Буржуазна кторична школа Довнар-Запольського" (До генези блоку ромйського великодержавництва й мкцевого нацюнал1зму в украшсыий кторюграфп)" (1934). Дисертант вважае, що написана вона талановито, !з знаниям мстодолопчних засад школи М.В. Довнар-Запольського, однак О.П. Оглоблин опустився в шй до огульно! безпщставно! критики сво!х попередник!в \ сучасниюв, що свщчить про його важке життя в Т1 роки.

В параграф! четвертому 'Тенеалопя" робиться акцент на тому, що О.П. Оглоблин все життя щкавився генеалопею як спец!альною галуззю кторично! науки, але за радянських чаав ця тема була ледве чи дозволеною, тому в науковому доробку вченого з щс! проблематики в основному його рашп студи 1910-1920-х роив.

У виц 15-17 рок!в вчений почав збирати матер!али до украшсько! генеалоги ХУП-ХУШ ст. (родоводи низки шляхетських, старшинських, козацьких, дух!вницьких 1 м!щанських род!в Гетьманщини), маючи нам!р продовжити п'ятий том "Малорос!йського родословника" В.Л. Модзалевського, про збереження якого вш тод1 не знав.

У 1920-х рр. О.П. Оглоблин був озброений науковою методикою, розро-бив принцип трисгайнос-п: 1) генеалопчне колшо; 2) генеалопчш картки; 3) генеалопчш таблиц!. До родознавчих карток О.П. Оглоблин заносив дат про сощальний ! майновий стан людини, його спец!ал!защю, хронолопчш дата: народження, одруження, смерт!, проводив лшц посвоячення, збирав фото, записував уст свщчення. Шдходив до таких пошук!в критично, зв!ряв !х з джерелами (родоводнх книги, генеалопчш таблищ). На 1942-1943 рр. у нього з!бралося матер1ал1в до украшсько! генеалог!! на чотири томи.

Дисертант проанал!зував пращ О.П. Оглоблина, де використан! генеалопчш дан!. В стагп "Андрей Боголюбский и его политические идеалы" (1916) вш реконструював г!лку укра!нських Рюрикович!в. У пращ 'Труди ! дш гетьмана 1вана Мазепи (Матер!али до бюграфп)" (1939) в1дтворив пол!тичний життепис л!вобережного держав ця.

Дисертант зазначае, що майже у кожмй своГй правд, особливо пол1тично1 ¡сгори Украшн, вш иикористовував генеалопчний матер!ал. г ракурс! досшдження генеалоги украшсько! кторюграфн О.П. Оглоблин отав виршшти проблему наукових генерацШ, вивчав аспекта взаемин енеалоги та кторп 1 прийшов до перекоиання, що генеалопя - це амостШна ¡сторична дисциплша, яка мае власт завдання, власну сферу ослщу, свою специф1чну методологпо.

В параграф! п'ятому "Бтграф!стика" дисертант наголошуе, що >.П. Оглоблина зав жди щкавила людина I майже вс1 пращ вченого м1стять юграф1чний матер1ал. Бюграфктику дослщник з'сднував з шшою про-лематикою, яку в той час вивчав, тому життеписи виконують в його працях опом1жну роль.

Бюграф1я як об'ект кторичного та ктор!ограф1чного анал1зу вико-истана О.П. Оглобиним в статп "До кторп Руши" (1928), яку вш присвятив идиому укралнському пол1тичному 1 церковному доячев! М.В. Вуяхевичу-исочинському. В шй Олександр Петрович прагнув сформулювати думку ро роль 1 значения провщно! верстви у XVII ст. Вщтворюючи бюграфио 1.К. Лобисевича у 1942 р., О.П. Оглоблин ццльно ув'язав ¡1 з автономк-ичним осередком на Новгород-Оверщши.

У параграф! шостоиу "Ьпш творч1 защкавлення" зазначаеться, що ».П. Оглоблин займався й шшими темами. Це були окрем1 питания з олиично!, церковно!, культурно!, краезнавчо! тематики, юторично! географй, сонографи. В долягад ща проблематики вш мав деяы здобупси.

Тривалий час О.П. Оглоблина приваблювала йсонограф1я мазепинських ас1в. У 1940 р. професор написав статтю "К вопросу о так называемом портрете" Василия Красовского в Кирилловском государственном заповед-ике в Киеве". Проанал^зувавши мистецтвознавчу 1 наукову литературу та [¿вставивши й з церковно-релтйними джерелами, вш переконливо довЬ, ¡о загальновщомий образ у Кирил1вському заповщнику належить не ■умену цього монастиря Василю Красовському (1603-1614), як вважалося ашше, а вадомому церковно-полггачному даячев!, письменнику 1 мислителю руго! половини XVII ст., поборнику православия та сподвижнику гетьмана Мазепи Ьюкентио Монастирському, котрий також був ¡гуменом Кирилк-ького монастиря у 1681-1697 рр.

Проявив свШ талант вчений 1 в дшянщ киевознавства ("Кию (юторичний арис)", "Кшв" (1938). Для цих праць науковця характерна об!знашсть предметом, топографкю мкта, любов до рщно! домшки. В цих працях 1.П. Оглоблин прагнув виявити шляхи, законои1рност1, форми й методи омплексного п!знания кторичного розвитку краю.

У роздал! сьомому "Арявна та археограф1чна д1яльшсть" зазна-аеться, що ця д1ялыисть займала помггне мкце в житп О.П. Оглоблина 920-1940-х рр.

Дисергант констатуе, що до багатьох свой пращ. О.П. Оглоблин додава) джерела. Так, до монографп "Очерки истории украинской фабрики Мануфактура в Гетьманщине" (1925) вш долучив 13 apxiemix матер1алш Важливого значения мае стаття вченого "Допдар Петра 1ваненка (Петрика з Кримом 1692 року" (1927), де О.П. Оглоблин видав археограф1чно опра цьовану пам'ятку украшсько! icropii. До документу вш написав докладн коментар1 i примй"ки.

О.П. Оглоблин був членом Археограф1чно! KOMicii ВУАН (1930-1933), входи до бригада науковщв (голова Н.Д. Полонська-Василенко), яка готувала д( друку "ApxiB Коша Запорозько! Ci4i", огакувався подготовкою тематичнш эбфникш документа "Акта до icropii иовстання Петра 1ваненка (Петрика)" (1929)

О.П. Оглоблин входив i до Науково-видавничо! археограф1чноТ KOMici ЦАУ УСРР (1929-1933). До розвитку археографи вш пщходив з далеко сяжними планами. Так, вш розробив проект видання багатотомно! cepi джерел: "MarepianH щодо icTopil промисловосп на УкрашГ', "Матер^али д< icropii Межипрсько! фаянсово! фабрики", "Матер1али до icropii фабрично заводсько! промисловосп XVIII-XIX ст.". В дисертаци робиться висновок що археограф^чш зб1рки О.П. Оглоблина зроблеш на piBHi тогочасних знань Вчений до зб1рок складав передмови, подавав чималий науково-довщковЩ коментар. При археограф1чному опрацюванш джерела не прочиташ (ч! забруднеш) мюця вш позначав крапками, текст передавав з розподшом н; слова, але орфографш майже не змшював, вс1лякт додатков1 слова розкриття скорочень, пропущеш лггери подавав у кутових дужках.

Значну увагу придшив дослщник редагуванню наукових праць акад Д.1. Багал1я (1932-1934). Створив i очолив гурт вчених по перевиданнк кторично-джерельних творш Д.1. Багал1я (В.О.Романовський, Н.Д. Полонська Василенко, П.В. Клименко, O.K. Дорошкевич). Разом з Н.Д. Полонською Василенко звертався до президи ВУАН з пропозищями заснуваги на icropm ному цикш ВУАН науковий осередок з питань вивчення радянсько! археографи

О.П. Оглоблин займався i польовою археограф1чною роботою. У 1932 р вш оргашзував експедищю на Пол1сся по вивченню промислових запасов Ti сировинно! бази для сощалгстично! промисловосп Украши. Експедищя, окрЬ суто техшчних завдань, провадила кторично-стнограф1чт розшуки, займалаа описом i збереженням ¡сторичних джерел.

Працюючи в 1ГУ АН УРСР, вчений у 1940 р. готував до публкацц peecrj ушверсалш гетьмана I. Мазепи.

За 4aciB окупацн Украши О.П. Оглоблин археограф1чно опрацьовува! щодешшк BJL Модзалевського за 1917 р., склав до нього коментар! т; прим1тки (1942), брав участь у npoeKTi подготовки до ввдання зб^рки грамо-i прившеГв на Магдебурзьке право MicraM Украши.

У Львов» в 1943-1944 pp. з шщттиви митрополита А. Шептицькоп О.П. Оглоблин почав оргашзовувати Церковно-археограф1чну комклю, яка мал

na Meri видавати документа з icTopií релйтйно! думки в Украыи задля об'еднання тацюнальних pe/iiriílHHX оргашзацШ, написав для не! статут.

В днсертаци робиться висновок, що в умовах бшьшовицького та нацистского тоталпарних режимов О.П. Оглоблин не зм1г себе сповна реал^зувати як археограф, бо майжс bcí floro ¡сторично-арлеограф1ч1п 36ipKH загинули i видавнидтвах Украши чи частково зберкаються в apxini вченого.

Натомкть дослщник проявив себе як apxieicT. У 1926-1930 рр. bíh bíb 1рх1вний семшар по вивчешпо фабрично-заводських apxiBÍB Украши при ЦАУ у иРР, керував рооотою асп1рант1в-арх1в1спв.

У 1929 р. О.П. Оглоблин вщ ЦАУ УСРР Гздив до м. Миколаева для ¡творения Центрального ¡сторичного apxiey Швденно! Украши, а шеля идрядження в доповщшй запиецг до вищоТ apxÍBHOÍ установи поставив штання про повернення в Украшу вивезених до Pocií документе.

3 14 березня 1932 р. по 3 лютого 1934 р. О.П. Оглоблин керував Кшвським ipxÍBOM давшх ак*пв (КАДА). Пвд його кер^вництвом apxÍBÍcra (М.Ф. Тицеико, "IT. Подоляка та íhuií) складали описи актових книг за 1646-1657 рр., готували иставку "Наступ феодалов Полъщ! в стлщ з феодалами Украши на селянина Лсрайш". За участю О.П. Оглоблина ствробтшки КАДА упорядковували £юнди вщомих вггчизшших дЬтов Ю.А. Кулаковського, М.В. Довнар-Заполь-:ького, В.С. Ьсоншкова, I.M. Каманша, М.М. Бубнова. В дисертацн зазначаеться, цо поспйш щеолопчш кампанн давалися взнаки i у 1934 р. його зняли з посади ¡а, бущмто, "проведения буржуазно-нащонал1сгично1 липГ.

За нацистсько! окупацн Киева у 1942 р. О.П. Оглоблин очолював Музей-ipxie переходово! доби м. Киева, де збиралися документальш й ycui евщ-1ишя про варварську культурну полшясу б1льшовикш.

Дисертант обгрунтовуе, що як apxÍBÍcT О.П. Оглоблин зайняв чшьне йсце в icTopií apxiBHOÍ справи Украши 1920-1940-х рр.

Проанал1зувавши apxiBiri документа та опублнеоваш матер1али, наукову падщину та етмстолярио О.П. Оглоблина дисертант зробив наступи висновки:

1. На пщетав! дослщження наукового доробку вченого доведено, що ).П. Оглоблин був зд1бним украшським ¡сториком, apxiBÍCTOM, джерело-навцем. Bíh ще за радянських чаав став ввдомим дослщииком i талано-.итим оргашзатором наукового процесу. Олександр Петрович був першим [октором icTopií украшсько! культури (1926) та одним Í3 небагатьох loKTopÍB 1Сторичних наук на Батьивщиш (1941), професором ряду вищих ■чбових заклад1в Украши, навчателем молодЬ Тут bíh вирш, yBÍ6pae ймейно-[ащональш традицп, сформувався i став квал1фжованим науковцем. Його несок у ¡сторюграф!чну спадщину Украши вагомий i безперечний. Проте гмови, в яких bíh жив та творив i його лгая поведижи була неоднозначна, цо певним чином вщбилася негативно на д1яльности

2. З'ясовано, що науково-академ1Чна Д1ЯльшстьО.П.Оглоблина припала ta перюд шднесення ¡сторично! науки в Украни 1920-х pokíb, творцем яко!

був 1 вш сам, а вимушений застШ став реакщею на репресивш заходи тоталггарного режиму. Його дослщницькому перу на Батыавщини належип понад 100 друкованих праць. Серед них - 7 монографий, якг йому за життя пощастило оприлюднити: - "Мануфактура в Гетьманщине", "Предкапи-талистическая фабрика", "Нариси з кторп капггал!зму на Украии" "Кршацька фабрика" (видрукована та розсипана у 1932 р., однак заново видана на см1грацп у 1971 р.), "1стор1я господарства Украши" (конспект леипй, прочитаних в К1НГу), "Нариси з кторн Украши. Украша в кшщ

XVII - перцпй чверп XVIII ст.", колективна монограф1я "1стор1я Украши' (короткий курс). Кр1м цього у рукописах залишилися десятки грунтовних студхй, тж якими 7 монограф!чних ("Украшська кторюграф!я" (курс лекцШ), "До питания про автора "1сторп Рус!в" (видана в Украйн у 1998 р.), "АтанасШ Кирилович Лобисевич" (перероблена 1 видана на ем!грацн у 1966 р.), "Вчення М.Грушевського про мову - мовну сшльноту - народ -расу", "Петрик1вц1", "1стор1я металургп Правобережно! Украши XVI-XIX ст.", "Украша в часи гетьмана 1вана Скоропадського 1 Павла Полуботка".

3. Вперше показано, що майже вс> сво! пращ, х1ба що за винятком деяких спещальних !сторюграф!чних, О.П. Оглоблин задумував 1 створив в Украли, однак через несприяттш умови надрукував тшьки частину. 3!браний тут арх1вний матер1ал сповна прислужився на емкрацп. Широта й д1апазон зацйсавлень дослщника вдоначався р1зномаштшстю тематики. У пола його зору перебували питания сощально-економ!чно! та пол1тично! кторп, спещальних кторичних дисциплш (генеалогия, сфрапстика, бюграф1стика, 1стор1ограф1я, джерелознавство). Вш працював в галуз1 культурно! та церковное кторн Украши, кторично! географ!!. В останшх дшянках вш не мав поважних здобутюв, бо цю працю за умов культу особи довелося згорнута.

4. Обгрунтовано, що у сво!й кторично-економ^чтй серп книг ! низщ статей О.П. Оглоблин побудував концепщю господарсько! самостШност! Украши впродовж деюлькох хронолопчних вщтиншв з наголосом на

XVIII - перцпй половин! XIX ст. Зпдно з його висновками Украша, насамперед Л!вобережна в рамках Гетьманщини, збер!гала, хоч 1 формально, полггичну автономно вщ РосШсько! держави, мала свое незалежне госпо-дарство, що було цггегроване бшьше в економжу европейських держав, нЬк метрополи. Пщкреслюючи колошальний характер економ!чно! пол!тики Москви вщносно Украши, вчений на приклад! фабрично-заводсько! промисловост! розробив н ч!тку перюдизащю. Нар!жним каменем йоге концепцн унезалежнення украшсько! господарсько! системи е и пов'язання з нацюнальними пгтересами Батьк!вщини. Приймаючи за основу схему украшського !сторичного процесу, створену попередниками, головне на нацюнально-культурних та пол1тичних засадах, вш П значно доповнш економ1чним щдгрунтям. Це було нове слово у нащональшй кторюграфп.

5. ПроапалЬовано, що в низщ значних праць О.П. Оглоблин намагався сформувати погляд на тяглкть украшського нацк>нально-пол1тичного процесу починаючи з друга! половини ХУИ-ХУШ ст. 3 цього великого задуму вдалося заповнити icтopioгpaфiчнy прогалину з часлв Руши та гстьманувапня 1вана Мазспи, а на подальшу добу був з1браниН, осмислений 'I систематизований джерельний иатер1ал. Олександр Петрович зробив два новаторськ1 висновки для украшсько! ¡сторично! науки. Один з них, оприлюднений у 1920-х роках, ув!йшов до паукового вжитку 1 разом з аналопчними працями Ь.О. Романовського, М.Н. Петровського став загальновизнаним багатьма дослщниками. Це розшифрування аношма старшинсько-козацького твору "Л1тописа Самовидця", яке науковець лог1чно приписав вЦомому д!ячев! друго! половини XVII ст. Роману РакушцьРомановському. Другу свою 1Сторюграф1чну знахщку вш зробив при дослщженш нащонально-патрютичного трактату "1стори Русхв", встановивши М1сце П створення, громадське оточення \ в1ропдне авторство. Оглоблинська верая про авторство Ханенкхв не знайшла шдтримки у :пешал1спв, згодом 1 сам вчений вод не! вщмовився. Але встановлення Новгород-Оверського патрютичного гуртка з його автономютською ¡дсоло-

1ею вивело досладник^в ще! нащонально! пам ятки на нов1 творч1 обрИ, а -оловне тдштовхнула О.П. Оглоблииа до висновку про початки нащональ-гого вщродження вже за чаав занепаду 1 загибел1 Гетьмашцини.

6. На вщмлху вщ шших досладниив з'ясовано, що О.П. Оглоблин плекав ггар1 науков1 традицн 1 не порнваючи генетичпого зв'язку ¡з своГми академ1чними гопередниками, визнавав досягнення дореволющйно! кггорюграфн, наголо-пуючи на докумептал13И1 кишськоГ школи ¡сториюв В.Б. Антоновича Вчитель Александра Петровича - М.В. Довнар-Запольський защкавив його ¡сторично-:К0110М1ЧП010 проблематикою й визначив оглоблинське кредо, як украшсь-:ого дослщника у 1920-1930-х роках. Проте за часш бшьшовизму для нього :арактерно було маскування марксизмом 1 постШна творча роздвоешсть. 1е викликало до О.П. Оглоблина у 1930-х роках пщозру, а з часом 1 злобу

боку ДПУ УСРР та Аптпропу ЦК КП(б)У, результатом яко! стали арешт а ¡деолопчне цькування професора 1 тавро "украшського буржуазного вцюналюта".

7. Характеризуючи О.П. Оглоблина як организатора науки вщзначено, до потреба широкомасштабних дослщшщьких плашв, поспйш шукагшя юдерних шлях1в в ¡сторп не мислилися фах1вцем без творения власно! ауковоГ школи, яка залишилася в рамках т1льки гуртка. У 1920-х роках ш наполегливо розробляв засади, добирав кадри, формував програму. На либоке переконання вченого, його ¡сторично-економ1чний гурток повинен ув ствердити шший напрям в украшсыай юторичкхй каущ на засадах ацюнал-державництва в поеднанш з марксизмом 1 побудувати нову схему крашського ¡сторичпого процесу з наголосом на скопом ¡чних чшшиках.

Список опублшованих праць за темою дисертаци I. Монограф1Я

1. Олександр Оглоблин: Життя i праця в Украйи. - К., 1999. - 384 с.

II. Статп, в т. ч. у фахових внданнях ВАК УкраТни

2. Гетьман ¡сторично! науки (Життя i дгяльгасть О.П.Оглоблнна в Украли // Старожигносп. - 1993. - № 19/24. - С.18-20; 1994. №1/1-С.14-17.

3. Публ1кащ! Олександра Оглоблина на сторшках "Украшськог icropmca"// Украшський гсторик. - Нью-Йорк, Торонто, Киш, JlbBie, Мюнхе! 1993. -№ 1-4. -С.98-102.

4. На cTpÍMHiffli епохи. Олександр Оглоблин. Герб Miera Киева // Наук i сусшльство. - 1994. - № 7/8. - С.46-51.

5. О.П.Оглоблин: штрихи до портрета. Примаки до праи О.П.Оглоблина "Допшр Петра 1ваненка (Петрика) з Кримом 1692 року", Кшвська Старовина. - 1994. - № 6. - С.79-88.

6. Apxiena Оглобл1Яна в Khcbí // Украшський кторик. -1994. - № 1/4. С.166-181.

7. Сторшки icropii Украшсько! Академи наук в окупаци (кшець 1941 початок 1942) // Розбудова держави. - 1995. - № 3. - С.45-50.

8. Наукова школа украшських íctophkíb Олександра Оглоблина у Knei // 1сторична наука на nopo3Í XXI столбя: пщеумки та перспективи. XapKiB, 1995. - С.297-301.

9. Хмельниччина в оцшщ Олександра Оглоблина // Украшська козацьк держава: витоки та шляхи ¡сторичного розвитку. Матер1али П'ятих Bes украшських ¡сторичних читань. - К., Черкаси, 1995. - С.73-75.

10. О.П.Оглоблин // Украшський ¡сторичний журнал. - 1995. - № 5. С.89-99; № 6. - С.92-102.

11. Одна з раншх праць О. Оглоблина (Оглоблин про Бкшютеку Воли ського Лщею) // Б1блютечний Bicranc. - 1995. -№ 6. - С.11-14.

12. Рщ та родина Олександра Оглоблина // С1верянський л1топис. 1995. - № 6. - С.62-65.

13. Спроба в!дновлення Украшсько! академи наук у Киев! (юнеи 1941 - серпень 1942 рр.) // Украшський кторик. - 1995. - № 1-4. - С.87-91

14. "IcropiH УкраТни все битьше поглинаеться так званою icropieio СРСР (Зампкл до одше! кторюграф!чно! довщки О.П. Оглоблина) // Науков! записк 1нстшуту yKpaiHCbKoi архсографц та джерелознавства ím. М.С. Грушевськоп Зб!рник праць молодих вчених та acnipainiB. - Т.1. - К., 1996. - С.401-418.

15. Михайло Слабченко та Олександр Оглоблин (до взаемин внучата учнЬ Володимира Антоновича в 1920-х роках) Ц Третя Академ1я пам'я професора Володимира Антоновича. 11-12 грудня 1995 р., м. Кшв. flonoei, та матер!али. - К., 1996. - С.218-224.

16. Рання праця О. Оглоблина про Михайла Драгоманова // Пам'ять .толпъ. - 1996. - № 2, - С.56-61.

17. Олександр Оглоблин: нарис життя 1 дхялшосгп // Овсрщина в дол1 ¡сто-)ик!в та в кгоричних дослщженнях. - К., Новгород-Оверський, 1996. - С.5-56.

18. КпГвська кторична школа М.С. Грушевського: оргашзащйно-техшчш юменти // Украшський ¡сторик. - 1996. - №3 1/ 4. - С.268-284 (У сшв-вторст з О. Юрковою. Особисто 1.В. Верб! належить 0,5 др. арк.).

19. Спроби ввдання арх1ву Коша Запорозько! Оч1 в 1920-1930-х рр. // (апорозьке козацтво в украшськш 1Сторп, культур1 та нацюналыпй само-вщомост!. - К., Запор^жжя, 1997. -С.315-328.

20. Рец.: // Науков1 записки 1нституту украшсько! археографа та жерелознавства ¡м. М.С. Грушевського: Зб1рник праць молодих вчених та странпв. - Т.2. - К., 1997. - С.553-557. - Рец. на: Кравченко В.В. "Поема ольного народу": "1стор1я Руав" та П мкцс в украшськШ кторюграфп. -[арыв: Основи, 1996. - 117 с.

21. Лист професора Олександра Оглоблина до Митрополита Андрея Цептицького // Украина в минулому. - К., Львш, 1996. - Вип. IX. - С.212-213.

22. Арх1вна д1яльн1сть Олександра Оглоблина в Украпп // УкраТнське рх!вознавство: ¡сторгя, сучасний стан та перспективи. Науков) доповад сеукрашсько! конференцп (Ки!в, 19-20 листопада 1996 р.). - К., 1997:

2-х чч. -Ч.1.-С.191-195.

23. Шляхи паукового пошуку: Шслямова та примггки до роботи I. Оглоблина "Украша 1 Голштппя в 1730-х роках. До ютори украшсько-¡мецьких вщносин // Всесвт - 1997. - № 3 /4. - С.171-174. (У сп1вавтор<гпи О. Ковальчук. Особисто 1.В. Верб1 належить 0,3 др. арк.).

24. "В моГх працях е самостийна, незалежна бунтшна думка". Вибраш исти Михайла Слабченка до Олександра Оглоблина Ц Вкник Нацюиалыго! садемп наук УкраТни. - 1997. - № 3 /4. - С.77-90.

25. Ученики М.В.Довиар-Запольского по Киевскому университету 9. Владимира и их дальшейшая судьба // Палессе. - Гомель, 1997. -9 3 (4). - С.129-136.

26. Олександр Оглоблин - арх!вкт та археограф (ки1вський та львхвський грюди) II Дшпропетровський кторико-археограф1чний зб'1рник: На пошану роф. М.П.Ковальського. - Дшпропетровськ, 1997. - Вип.1. - С.239-257.

27. Зб1рник праць Олександра Оглобл1ша // Украшсышй кторик. - 1997. -9 1 /4. - С.342-345.

28. Свщчення-спогади репресованих про украшську ¡сторичну науку )20-1940-х рок№ // Арх1вно-сл1дч1 справи репресованих: науково-методичш :пекти використанпя. Зб1рник наукових праць. - К., 1998. - С.45-51.

29. Б1блютсчна д^ялыпсть Олександра Оглоблина на початку 1920-х ж ¡в // Арх1вна та б1блютечна справа в Укра5ш доби визвольних змагань 917 - 1922 рр.): Зб1рник наукових праць. - К., 1998. - С.222-229.

30. О. Оглоблш. До питания про автора "Истории Русов" (Вступна стаття, прим1тки, упорядкувания). - К., 1998. - 149 с. (У сшвавторсш з

B.А. Смол1ем, О.I. Путром, А.М. Фед1рком. Особисто 1.В. Верб! належить

0.6 др. арк.).

31. Питания економ1чного розвитку украшщв у нащональшй полггичшй думщ (кшець XIX - перша половина XX ст.) // Оверянський лггопис. -

1998. - № 3. - С.142-153. (У сшвавторстш з М.С. Кармазшою. Особисто

1.В. Верб1 належить 0,5 др. арк..).

32. Лггописепь Украши (Олександр Оглоблин) // 1сторичиий календар'99. -К., 1998. - С.349-350.

33. Оглоблин О.П. // Укра1нсыа арх1в!сги: Бюб1блюграф1чинй довщник. -Вип. перший (XIX ст. - 1930ч рр.). - К., 1999. - С.254-259.

34. Нотатки до життевого та творчого шляху историка Олександра Оглоблина // Украшський альманах 1999. - Варшава, 1999. - С.325-331.

35. Арешт Олександра Оглоблина // С)верянський л1топис. - 1999. -№ 2. - С.51-55.

36. До взаемин Олександра Оглоблина з Михайлом Грушевським (1920-1 рр.) // 3 архЫв ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. -1999. - № 1-2. - С.233-259.

37. Полтина ¡стор'гя Украши в працях Олександра Оглоблина 19201930-х рок!в Ц Науковий зб1рник: На пошану 80-р1ччя професора Теодора Мацыива. - К., 1999. - С. 186-211.

38. Рання працл Олександра Оглоблина з ¡сторп украшсько! церковно] ¡сторюграфп // 1сторюграф1чш дослщження в УкраТш: Науковий зб1рник пам'яп Ф.П. Шевченка. - Вип.7. - К., 1999. - С.239-243.

39. Дмитро БагалШ I Олександер Оглоблин: до ¡сторп творчих стосуи-к1в // Схщ-Захщ (кггорико-культуролопчний зб1рник). Вип. 2. - Хармв

1999. - С. 218-270. (Передмова, упорядкувания, примггки. У сшвавторств] з С.М. Клржаевим. Особисто 1.В. Верб1 належить 1 др. арк.).

40. Олександр Оглоблин як директор Музею-арх1ву переходовоГ добк м. Киева (1942 р.) // Арх1вознавство, археограф1я, джерелознавство. Вип. 1 Арх1в 1 особа. Шжвщомчий зб1рник наукових праць. К., 1999. - С. 83-86.

III. Тези, що мають прюритстне значения

41. Украша-Гетьмашцина у наукових студиях О.П.Оглоблина // Украш ська козацька держава: витоки та шляхи вторичного розвитку: Матер1ал1 Четвертих Всеукрашських читань. - К., Черкаси, 1994. - С.155-157.

42. Рщ та земля Лашкевич1в (За генеалопчними таблицями О. Оглоб лина) // П'ята наукова геральдична конференщя: Збфник тез, повадомлега \ доповщей. - ЛьвЬ, 1995. - С. 15-17.

43. Могилянська доба та П Д1яч1 в дослщженнях Олександра Оглоблина У Петро Могила 1 сучасшсть (До 400-р1ччя з дня народження). - К., 1996. -

C.33-34.

44. Украшсыи арнстократи - державотворщ XVII-XVIII стол^ття в науковому доробку Олександра Оглоблина // Нащональна ел ¡та та штелек-туальний потенщал Украши. Матер^али м!жнародно! науково! конфе-ренцп. - JTbBiB, 1996. - С.267-268.

45. Спогади О.Оглоблина про викладання ¡CTOpii Украши в Кшвському университета в 1930-х роках // Гсторюграфхчна спадщина науки icropii Украши (погляд з кшця XX ст.). Матер1али всеукрахнсько! иауково-ocBiTHboi конференцн. - К., Глух ¡в, 1996. - С.73-74.

46. Студи Олександра Оглоблина над постаттю i науковим сладком Вадима Модзалевського // Украшська генеалопя: теор:я, методолопя, icropia та практика. Матер1али 1 генеалопчних читань пам'ята Вадима Модзалевського. - К., 1996. - С. 13-15.

47. О.МЛазаревський в житп i науковШ спадщиш О.П.Оглоблина перюду украшського ¡сторюграф1чного ренесансу (1920-Ti роки) // Проблеми украшсько! ¡сторюграфн. Матер1али Всеукрашсько! науково! конференцн, присвячено! 30-р!ччю Украшського Гсторичного Товариства i журналу "Украшський ¡сторик". - Мукачево, 1996. - С.51-55.

48. Науковий доробок В'ячеслава Лигагаського в творч!й спадщиш Олександра Оглоблина // Перин та друп читання пам'ят! В'ячеслава Липин-ського: Украшська нащональна елгга, проблеми влади в Украцп, життя i творчють В.Липинського. - Луцьк, Льв!в, 1996. - С.76-78.

49. Дилема Петрик - Мазепа в наукових студдях Олександра Оглоблина // Украшська козацька держава: витоки та шляхи ¡сторичного розвипсу. Матер1али Шостих Всеукрашських читань: В 2-х кн. - К., Черкаси, 1997. -Кн.1. - С.216-217.

АнотащТ

Верба I.B. Олександр Оглоблин та його внесок в украшську сторшграф1'ю 1920-1940-х рр. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора ¡сторичних наук за ;пещальшстю 07.00.06 - 1сторюграф1я, джерелознавство та спещалын сторичш дисциплши. - 1нститут украшсько! археографй та джерелознавства м. М.С. Грушевського HAH Украши, Кшв, 2000.

У дисертаци на основ! арх^вних документов, як! переважно вперше шроваджено до наукового вжитку i аналшу науково! лкературн, вадтворено Зюграфио вщомого украшського ¡сторика О.П. Оглоблина (1899-1992) за lacie його життя в Укра!ш. Докладно висвгглено наукову, науково-оргашза-Нйну, педагопчт i громадську д1яльшсть вченого, проанал^зовано його гворчий доробок, показано його Miene та роль у тогочасшй ¡сторичшй наущ (Украйп. Основш в1хи життевого i творчого шляху О.П. Оглоблина пода-оться на тл1 сусшльно-полггичних подШ в Украш 1920-1940-х рок!в.

Ключов1 слова: Олександр Оглоблин, украшська ¡сторюграфЬ концепция icropii Укра'ши, Украшська академ1я наук, педагогична д1яльшсп радянський режим, нацистська окупащя, творча бюграф1я.

Верба И.В. Александр Оглоблин и его вклад в украинскую историо графию 1920-1940-х годов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических Hayi по специальности 07.00.06 - Историография, источниковедение i специальные исторические дисциплины. Институт украинской археографт и источниковедения им. М.С. Грушевского HAH Украины, Киев, 2000.

Исследовано вклад видного украинского историка А.П. Оглоблина (1899 1992) в развитие украинской историографии 1920-1940-х годов проанализирован творческий путь ученого за время его жизни в Украине Важное место в диссертации отведено изучению его научных взглядое Подчеркнуто, что исследователь работал в разных областях национально] истории, изучал проблемы социально-экономической и политической истори Украины XVTI-XX веков, специальных исторических дисциплин (генеалогю сфрагистики, биографистики, историографии, источниковедения культурной и церковной истории Украины, исторической географии). В свое) монографической историко-экономической серии и статьях он созда. концепцию хозяйственной самостоятельности Украины XVIII - перво; половины XIX века. Согласно его выводам, Украина, более Левобережная границах Гетманщины, сохраняла формально политическую автономию Российском государстве, имела свое независимое хозяйство, которое был больше интегрировано в экономику европейских государств, чем в экономик метрополии. В диссертации подчеркнуто колониальный характер эконс мической политики Российского государства относительно Украины. Прове дена четкая периодизация, данная А.П Оглоблиным, развитию фабричнс заводской промышленности. Независимость украинского хозяйств А.П. Оглоблин связал в национальными интересами Украины.

Отдельный раздел диссертации посвящен анализу взглядов А.П. ОглоС лина на политическую историю Украины. Автор подчеркивает, чт А.П. Оглоблин сформулировал взгляд на беспрерывность украинског национально-политического процесса второй половины XVII-XVIII веко! В области украинской историографии он сделал ряд открытий. Ему удалое аргументированно доказать, что автором старшинско-козацкого произв! дения "Летопись Самовидца" был видный деятель второй волоины XVII век Роман Ракушка-Романовский. В исследовании национально-политическог трактата "История Руссов" А.П. Оглоблин указал на место его создали; общественное окружение и возможное авторство.

В работе указывается, что идеи А.П. Оглоблина, крупного украинског ученого, не потеряли актуальности и в наше время оказывают существеннс влияние на национальную и зарубежную историографию.

Много места в диссертации отведено периоду формирования историка, разбору его методологических взглядов, научно-организационной и преподавательской деятельности в годы советской власти. Один раздел диссертации освещает жизнь историка во времена нацистской оккупации Украины. Часть работы содержит материал о подготовке кадров А.П. Оглоблиным для исторической науки в Украине, взаимоотношениях с М.С. Грушевским, Д.И. Багалием, М.Е. Слабченко.

Ключевые слова: Александр Оглоблин, украинская историография, концепция истории Украины, Украинская академия наук, педагогическая деятельность, советский режим, нацистская оккупация, творческая биография.

Verba I.V. Olexander Ohloblyn and his Contribution to the Ukrainian Historiography 1920-1940-th. - Manuscript.

Thesis for the Doctoral degree (Ph.D.) in History in speciality 07.00.06 - Historiography, Source Study and Special historical disciplines. - The Institute of Ukrainian Archaeography and Source Studies named after M.S. Hrushevsky of the Ukrainian National Academy of Sciences, Kyiv, 2000.

The thesis is devoted to the research of prominent Ukrainian historian Olexander Ohloblyn's creative biography and scintific works during his lifetime in Ukraine (1899-1944). It has been shown O. Ohloblyn's scientific, organizational, redagogical and social activities. His place as well as his role in the development of the Ukrainian historical sciences in 1920-1940-th were analyzed by author. The main facts of O. Ohloblyn's life and creative work have been shown in the context of Ukrainian social and political life.

Key words: Olexander Ohloblyn, Ukrainian Historiografhy, conception of Ukrainian History, Ukrainian Academy of Sciences, pedagogical activities, Soviet regime, Nazy occupation, creative biography.