автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Аммонитская культура Иордании (последняя четверть II - первая половина I тыс. до н.э.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Аммонитская культура Иордании (последняя четверть II - первая половина I тыс. до н.э.)"

VI ь V»

2 Ц ФЕВ 1997

НАЦКШАЛЬНА АКАДЕШЯ НАУК УКРА1НИ т 1НСТИТУТ АРХЕОЛОГ!!

На правах рукопису 1Ж 930.26(477) "653"

САХАР МАНСУР

»»мттиии *»« »тот я«т| Ллппшу*

дяаяптьКА мдьигА кигдяпп

(остання чверть II - перша половина I тис. до н.е.)

1сторичн1 науки - 07.00.04 - археология

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття нзукового ступени кандидата 1сторичних наук

Ки1в - 1996

Дисертац1ею е рукогаю.

Робота виконана на кафедр1 ¿сторИ 1 1стор1ографП, дасере-лознавства та археологи Харк1вського ун!верситету.

науковий кер!вник - доктор 1сторичних наук, професор В.К.М1хеев

оф!ц1йни опоненти - доктор 1сторичних наук, с.н.с.

Зубар В.М. - кандитат 1сторичних наук, доцент Ольговський С.Я.

Пров1дна организация - Кйвеький Нац1онаш>ний ун1верситет

1м.Т.Г.Шевченка

Захист в1дбудеться "29" с1чня 1997 р. о 14 годин! на зас!данн1 спец1ал1зовано! вчено! ради Д.50.25.01 для захис-ту дисертацИ на здобуття наукового ступеня доктора 1сто-ричних наук при шститут! археологи Нац1онально1 академП наук Укра1ни (254025, Ки1в-25, вул.Володимирська, 3). 3 дисертац!ею можна ознайомитиоя в науков1й б1бл1отец1 1нституту археологи НАН Укра1ни (252014, м.Ки!в, вул.Виду-бецька, 40).

Автореферат роз 1 слано 1996 року

Вчений секретар спец1ал1зовано1 вчено"! ради,

кандидат 1сторичний наук

В.О.Петрашенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ICTopiH давньосх1дних суайльств е невЦ'емною складо-всао частиною всесв!тньо-1сторичного процесу.

Давньосх1дн!, а також передньоаз!атськ! цивШзацП эробили великий внесок в скарбницр св!тово! культури i про-цес державного буд1вництва. Досл!дники пост!йно звертають увагу на специф!чн! особливост1, як! властив! давньосх!дним суспШстваи, що й в!др1зняе Ix в!д ангичних соц!умв. Icro-рики, археологи i л1нгв!сти в першу чергу звертають увагу на памятники тих держав П1вн!чно-Сх!дно1 Африки i Передньо! АзП, як! дом1нували на певних етапах розвитку в III - I тис. до н.е. (Египет, Асс!р!я, Хеттське царство, Перська держава). Невеликим державним утворенням, як! зберегли неза-лежн!сть в певнии пер!од або колишм п!дданцям (федератам) "Св1тових держав", прщЦляеться менше уваги. До таких об'ед-нань належить i Ашон!тське царство або за б1блейським текстом "царство син!в Аммонових", яке !снувало на територй су-часного Хашим!тського корол1вства Йордан!! останньо! чверт1 II - перю! половини I тис.до н.е.

Актуальн1сть теми досл!дження. Археолог1чне вивчення

Аммон!тського царства дуже нер!вном!рне. Досл!дники вели розкопки фортец1, столиц! царства Аммона, деяких могиль-ник!в i кам'яних башт-палац!в. Але монограф!чних роб!т, як! об'бднували б дан! писемних i enirpa$i4HHx джерел з ма-тер!алаыи археолог!чних розкопок, завдяки чому можна було б скласти бшш ч!тку картину розвитку Аммон!тського царства протягом його самост!йно! iCTopii, немае.

.. . - 2 -

В слов'яномовн1й л!тератур1 мало згадуеться про нього, а наведет факти часто суперечать 1СТоричним реал!ям. Вт1м, сучасне Хашиштське корол1вство йордан!я вважавться право-наступнецею Аммон1тського царства. Але велика зац!кавлен1сть Аммон1тським царством спостер1гаеться не лише з боку йор-данських вчених, а також з боку американських, англ!йських, французських, 1тал1йських дослЦншив, щр викликане тим, щр п1сля втрати незалежност1 1 до 1921 р. Йорданська земля була в склад1 1нших держав (еллШстичний, римський, в1зант!йсь-кий пер!оди, Арабський хал1фат, Османська 1мпер1я).

Мета дисертацП - проведения спец1ального, комплексного досл1дження з 1сторП аммонИ'Ського царства останньо! чверп II тис. до н.е. - перпкл половини I тис. до н.е., тобто в1д заснування держави аммон1тян в ТрансйорданП до перського завоювання 1 втрати державно! незалежност1.

У дисертацП розглядаються питания розвитку як ма-тер1ально!, так 1 духовно! культури аммон1тського сусп!льст-ва, а також певною м!рою, його пол1тична та соц1ально-еко-ном1чна 1стор1я.

Джерельна база досл!дження складаеться 18 археолоПчних, писемних, л!нгв1стичних 1 етнограф1чних ма-тер1ал!в.

Використан1 опубл1кован1 1 неопубл1кован1 матер!али польових роб!т Абу Дайяха, Абдули Сал1, Дж.Гр1на, 1браг1ма Хассана, Емсайтифа Сулеймана, Ф.Заяддина, Е.Вальтера, Р.Бар-нета, Х.Хюбнера, М.Кондора, Р.Лукенбш, Дж.Причарда, Г.Том-сона, В.В1ммера, Е.Райта, К.Ясина. Особисто автором проводились розкопки могильника Тарек 1 розв1дка кам'яних башт-па-лац1в, одна з яких розкопана. Автор працював над колекц1ями

- 3 -

Нац1онального музею Йордан!! в м. Амман!.

Питания !стор1ограф!1 висв!тлюються конкретно в кожному роздШ.

Методи досл!дження. П1д час написания дисертацП вико-ристовувався трад!ц!йний археолоПчний метод: формально-ти-полог!чний анал!з вщШв ! об'ект!в, !нвентаря ! конс-трукц!й поховань. Багато м!сця ваймае анал!з писемних, еп!граф!чних, а також л!нгв!стичних джерел.

Хронолог!чн! меж! досл!дження охоплюють останню чверть И - першу половину I тис. до н.е., коли розвиток Аммон1тсь-ко1 держави був нев!д'емною частиною шштичних процес!в ! м!«державних контакт!в в бгипт! ! Передн1й АзП. Бона висту-пае ц!л!сним суб'ектом м1жнародних вдаошень до того часу, аж доки не вграчае пол!тично! незалежност! п!сля входження до складу Перського царства близько 531 р. до н.е., що однак мало вплинуло на матер!альну культуру. Бона виникае поступо-во п1д впливом елл!н!зац!1 з тридцятих-двадцятих рок!в IV ст. до н.е.

Наукова новизна роботи полягае в тому, що вона предс-тавляе перше спец!альне монограф!чне досл!д*ення Аммон!тсь-кого царства в перюд зал1зного в!ку, синтезуючи архео-лог!чн!, писемн!, л!нгв1стичн1 джерела ! подае ц!льну картину розвитку ц1е! держави. Використаний весь накопичений археолоПчний матер!ал по обран!й тем!, а також ! той, що до-бутий самим автором. На з!браному матер!ал! пропонубться, вперше в !стор!ограф!1, нова концепц!я 1сторичних процес!в в дуже розмаТтому в етнокультурному в!дношенн! рег1он! Пе-редньо! А811 протятом вначного пер1оду.

Теоретична 1 практична ц!нн!сть роботи подягае в тому, що П результати можна використати в подальшому науковому вивченн! проблем icTopi'i 1 археолог!! Давнього Сходу, при виданн! п!дручник1в, навчальних пос!бник!в i лекц1йних курс1в в ун!верситетах Укра'1ни i 1нших кра!н.

Апробац!я результата досл!дження. Окрем! положения роботи допов!далися в Нац1ональному ун!верситет! м. Аммана, департамент! археологи Йордан!! i на науков1й конференцП в Харк!вському ун!верситет!.

0крем1 роздыи дисертацП обговорювалися на заеданиях античного в1дд!лу IA HAH Укра!ни i на кафедр! !стор!ограф!1, джерелознавства та археологи Харк!вського державного ун!верситету.

Оснозний 3MicT роботи знайшов свов в!дображення в окре-мо виданш брошур1 та матер!алах конферецП, присвячено! 30-р1ччю вище згадувано! кафедри Харк!вського ун1верситету.

На захист виносяться так1 положения:

1. В епоху раннього зал1зного BiKy на територП Пе-редньо! Аз!1 у ЗайорданП виникло Аммойтське царство, яке виступило як цШсний суб'ект м!жнародних в1дносин, 3i столицею у Равват Аммон! - значному центр!, що займав важливе стратегi4He положения, бо контролював так званий "царський", або "султанський" торговий шлях.

2. Аммоншни створили своер1дну культуру, яка в!др1знялася сп!циф!чними рисами в характер! поселень та мо-гильник1в, матер!альних пам'яток, хоча, звичайно, вона зазнала також впливу з боку культур сус!дн1х народ1в (Египту, Accipii, так званих "народ!в моря").

3. Археолог!чн1 пам'ятки аммон!тян охоплюють хроно-

лопчний пер1од з останньо! чверт1 II тис. до н.е. до сере-дини I тис. до н.е., тобто ранн!й та середн!й зал!зний в!к Йордан!I.

4. Етн1чн1 корен! аммон!тян йдуть, скор!ше за все, в!д племен, як1 мешкали у бронзовому в1ц1 на п!вноч! С!рП. Ц! племена вит!снили !з середньо! частини Зайорданп м!сцеве населения у друг1й половин! XIII ст. до н.е. Племенна ор-ган1зац!я аммон!тян поступово переростае у державну, але пол!тичну !стор!ю !х царства можна викласти лише у форм! короток характеристик, здеб!льшого у форм! перел!ку цар!в, що зм!нювали один одного б1ля керма влади.

5. По-новому вщпшуються к1лька конкретних археолог !чних питань:

- аммон!тськ1 башти !нтерпретрться не лише як в!йсь-ков! об'екти, але й аграрно-житлов! споруди, центри с!льсь-когосподарсько'1 округи;

- розроблена класиф!кац!я поховального обряду аммонхтян та встановлено зовн!шний вплив на ритуал поховання (егейсь-кий, египетський, аолр^ський);

- встановлено загальний р!вень та технолог!ю гончарного виробництва, роль м!сцевих та зовн!шних елемент!в у формах окремих вид!в керам!ки аммон!тсько![ культури, а також !ншо! гончарно! продукцП (особливо щодо египетського впливу на вироблення глиняних саркофаг!в);

- з'ясовано, що кам'яна скульптура аммонйян представлена О1фемсяо школою, яка не була характерною для сус!дних народ!в, хоча з !х боку ! зазнала певного впливу (п!вн!чно-с!р!йсько!, египетсько!, асс!р!йсько! культур).

Структура роботи 1 обсяг дисертацп. Дисертац!я складаеться !з вступу, шести роздШв 1 висновку (148 стор.). До роботи додано хронолог1чн1 схеми зал!зного в1ку Йордан!!, в1домост1 про досл!дження башт, опис деяких могильник!в ам-ккштсько! культури (И стор.), карти (5 стор.), таблиц! та 1люстрац11 (50 стор.), список лйератури 1 скорочень (18 стор.). Разом 252 стор.

ЗМ1СТ РОБОТИ

У вступн!й частин1 обгрунтовуеться актуальн!сть теми, наукова новизна, теоретична 1 практична ц1нн1сть роботи, сформульован! мета ! вавдання дослдаення, його метод, позначен! хронолог1чн1 меж!, дан! про апробац!ю результат1в роботи, !! структуру.

Р03Д1Л I. 1СТ0РИЧН1 ДШТЕЛА I шит хгадаюи!

1сторичн! под!!, як1 в!дбувалися також ! на територ!! ТрансйорданП е останн!й чветр! II - першо! половши I тис. до н.е., пов'язан! безпосередньо з ландшафтними ! кл!матич-ними умовами. Вони так чи !накше впливали на життя кожного людського колективу, кожно! цив!л1зац!!. Тому Трансйордан!я не е винятком. Ця область на сход! р. Йордан, представляв собою плоског!р'я, що простягаеться з1 сходу на зах1д. П висота коливаеться в!д 500 до 1500 м над р1внем моря ! П продовження Вад! Ель-араба. В западин! розташован1 долина р. Йордан ! стояче Мертве море (-395 м). По обидва боки запади-ни знаходяться С!р!йсько-Палестинськ! гори. Область батата

родовищами фосфорит!в, кал!йних солей, м!д1. Тут пануб субт-роп1чний сухий 1шмат з температурами взимку 8-14°С i вл1тку 24-50°С. На плоског1р'1 зуст1чаються оазиси з фШковими пальмами i дерево-чагарниковою та нап1впустинно-пустинною рослинн!стю.

Про Аммон1тське царство знаходимо вiдомоет! в багатьох джерелах. Писемн! джерела мають р!зне походження, тому й под1ляються вони на: асс1ро-вав1лонськ1, египетськ!, ам-мон1тськ1 i угаритськ!. Своер1дним джерелом е Б1бл1я. До асс;ро-вав1лонських в!дносяться xpoHirai перюду Салманасара III (858-824 рр. до н.е.) i хрон!ки деяких асс1рийських i вав!лонських цар!в, де йдеться про военн1 подП в perioHi. Асс1р1йськ1 джерела м!стять згадування "син!в Аммонових" в р1зних формах: 1) "Ель-Аммон", що значить "сини AmmohobI", 2) "Б1т-Аммон" - т! ж, 3) "BiT Ам-ман-на-а-а", тобто "царство Аммона". До египетських джерел в1дносяться документи пер1оду XX династП, особливо пер1оду Рамзеса II (1290-1224 рр. до н.е.). В Тель-Амарнському apxiBi е листи йорданських i палестинських цар!в Ехнатону. До власне аммон1тських пи-семних джерел належить так звана "Хрон1ка Тель С1ран".

До угаритських пам'яток належить записана легенда Акхат про общину pe$aiMiB. В1домий також "Текст ЗмП". Тексти ia Угариту д!йшли до нас як власне угаритською мовою, так i ак-кадською мовеж» в трад1ц1йному клинопис!, створеному i роз-робленому в Двур1чч1. Б1бл1я - це едине м1сцеве джерело, яке охоплюе icTopiö Давнього Сходу всього хронолог1чного пер!оду. Анал1з б1блейсьих текст!в дае важлив! в!домост! про аммон!тян i Аммон1тське царство, про сусп1льн1 стосунки того часу. 1з Б1бл11 д!знаемося про поселения м!ського типу в Ам-

мон1тському царств!, про походження аммон!тян i ïx цар!в, рел1г1йне життя ! 6oriB, • господарювання, деяк! под!! ам-

MOHlTCbKOÏ ÎCTOpiï.

Морфолог!чна характеристика археолог!чних джерел нер!вжтрна. Поселения аммон1тян мало п!ддавалися архео-лог!чним розкопкам. Один !з найб1льш вивчених пам'ятник!в -це пагорб фортец! Аммона. Досл!джувались також башти-палаци, як! входили до поселень. Найкраще вивчен! могильники.

Досить важлив! питания хронологiï Аммон!тського царства, маеться на уваз! складання археолог!чно! пер1од18ац11 рег!ону С!р!Н1алестини-ЙорданП. Пер!од !снування Ам-ыон!тського царства майже совпадав в зал!зним в!ком (1200-330 pp. дон.е.).

Спец!ал!сти склали дек1лька схем зал18Иого в1ку Йор-данИ. (Олбрайт, Рай, AxopoHi i Ам!ран!, Север). Bel вони наведен! в спец!альн!й таблиц!. ЗгЦно "ЕнциклопедП архео-лог!чних досл!джень на Священн!й земл!" 8ал1зний в!к Йор-дан11 под!ляеться на три пер1оди: 1) ранн!й з етапами А (1200-1150 pp. до н.е.) ! Б (1150-1000 pp. до н.е.), 2) се-редн!й з етапами А (1000-900 pp. до н.е.), В (900-700 pp. до н.е.), В (700-586 pp.до н.е.), 3) вав!лоно-перський в!к (586-339 pp. до н.е.). Кожний !з етап!в синхрон!зубТься а в1дпов!дними б1блейськими под!ями.

Р03Д1Л II. ПОСЕЛЕНИЯ

Досл1дження поселень аммон!тсько! культури мае сво'! особливост1. Основний пам'ятник м. Аммана - це пагорб-форте-ця.

" '9 -

Завдяки розв!дкам 1 розкопкам, як1 проводяться 8 к1нця XIX ст. (Кондор, Пеглер, Бутлер, Гувандо, Хардинг, Дорнеман, Заяду1н, Ктусун) вивчена !сторична топограф!я Джабаль Ель-Кал!я або пагорба-фортец!, яка була столицею Аммон!тсь-кого царства. В1н багатошаровий, 8 культурними валищами бронвового 1 вал18ного в!к!в, еллШстичного, римського 1 арабського пер!од1в. Комплекта, пов'я8ан1 в Аммон1тським царством, незначн! 1 перевит! здебшшого буд1влями б1льш п!знього часу.

Як елементи поселень вивчались так зван! башти-палаци. Ц1 кам'ян! споруди розглядаються спец!ал1стами як складов! частини поселень, а не самост1йн1 пам'ятники. Башти розташо-ван! 1 в Амман!, ! на його околицях по обидва боки умовно'1 л!н11, яка проходить в!д Аль Бака на п!вноч! до Наура на п1вдн!. На даний пер!од 1х в!домо бливысо 130.

1Ц башти так ! залишаються предметом дискус!й. Досить зкваво обговорюються питания, пов'язан! з датуванням башт, 1х функц!ями ! арх!тектурним стилем. Причиною наукових дебат!в е той факт, що незважаючи на численн!сть башт, в!домих з ар-хеолопчних розв!док к!нця XIX ст., башт, в яких велись роз-копки, зовс!м мало. Пер! розкопки були проведен! т!льки в 1969 р.

1снуе три р!зновиди башт: 1) башти, як! у план! мають форму кола (вони називаються округлими); 2) башти, як! мають форму квадрата або прямокутника (башти-палаци або просто па-лаци); 3) башти, як1 поеднують в соб! округл! башти ! пала-ци. В одному ! тому ж м!сщ можуть поеднуватись в!д одного до трьох вид!в башт. Головна увага автора звертаеться на 1х датування ! функцП. 1снують р1вн! точки зору щодо датування

башт. В найб!лып paHHix дооидженнях башти в!дносяться до неол1тичного часу (Макк1нз1, Ватзенгер) або до першого пер!оду зал!зного в1ку (Глюк, Петр1, Ланде 1 Из). Архео-лог1чн1 розв1дки, як! проводились останн!м часом в Джбейхе, Вад1, Аль-Банье, Хусбаня. Х1льде, на р1внин! Мадаба, в!дкри-ли можлив1сть датувати аммон1тськ1 башти другим пер!одом 8ani8Horo BiKy - перським (IX-V ст. до н,е.).

Це датування п!дтверджуеться i результатами останн1х археолог1чних розкопок деяких башт: в Кругл1й башт1 Харбет Аль-Хаджар, П1вденн1й округл1й башт1 в Рожм Аль-Мавван!, Рожм Аль-Зешо, в башт1-палац1 Швн1чн1й Х1лльд1. Bei башти датован1 другим зал1зним bIkom (VII-YI ст. до н.е.), в Рожм Аль-XeiHO взноситься до VII-V ст. до н.е. Винятком е Швн1чна округла башта, яка належить до римського пер!оду.

Б1льш1сть досл1дютв вважають, що 01фугл1 башти i баш-ти-палаци служили для военних ц!лей. Д1аметр округлих башт коливаеться в1д 15 до 28,5 м. Вони складають 20,13% загаль-но! к1лькост1 башт. Найб1льше - прямокутних башт-палац!в (76,6%). ix площа коливаеться в!д 15 до 38 кв.м., а товщина ст1н дссягае 1,9 м. При спол^енн! округло! башти з баш-тою-палацем утворювалась едина споруда. Ця р!дк1сна форма складае 2,59% в1д загально! кшкост1 башт.

Аммон1тськ1 башти знаходяться в стратег!чних пунктах навколо Равват Аммона. Вони збудован1: 1) на горбист!й м1сцевост1; 2) на схилах; 3) на родючих землях; 4) вздовж долини; 5) на nepexpecTi торгових шлях1в. Ц1 Всф1анти розта-шування башт змусили досл1дник1в визнати 1х оборонн1 функцП 1 вважати важливими пунктами оборони, як1 оточували Равват Аммон i контролювали шляхи, як1 вели до нього. Вт1м, деяк!

- и -

момента заперечують концепцП вшськово! функцП башт як найголовн1шо1. Деяк1 округл1 башти i палаци побудован1 в м!сцях, як1 не мають стратег1чного значения, 1нш1 мало захи-щен1 або мають невдале топограф1чне розташування i т.д.

М1сце проживания аммон!тян, серед яких Пагорб фортеця (м. Амман) i кам'ян! башти, е нев1д'емною частиною культури Аммон1тського царства.

В той же час Иснують проблеми, пов'язан1 з ix архео-лопчним вивченням. Це, перш за все, неравном!рн1сть 1 не-достатн1сть 1нформац11 для в!дтворення до подробиць картин 1з життя аммон!тян. До цього часу is елемент!в поселенсько! структури в1дом1 т!льки вищеназван1 пам'ятники. Про прост1 помешкання власне н!чого нев1домо.

Р03Д1Л III. МОГИЛЬНИКИ I ОБРЯД ПОХОВАННЯ

В роздШ висвилюються сучасн1 уявлення про поховальн1 i культов! обряди народiв Швн1чно-Сх1дно1 Африки i Переднь-о! АзП в зал!зному в!ц1, типи могильник!в Аммон1тського царства i обряд поховання.

1ител1 ЙорданП в ранньому зал1зному в!ц! дотримувались р!зних традиц1й поховань. Археологi4Hi матер!али це едине джерело для вивчення обряду поховання, бо з писемних джерел про поховання н!чого нев1домо. Тому склалось неповне уявлення про обряд поховання, бо археологами недостатньо прид1лено уваги р1зним деталям, i на це s об'ективн! причини, бо моги-ли здеб1лыого зруйнован!, а в них поррен! к1стяки, до того ж в1дсутн! квал1ф!кован1 антрополог1чн1 висновки.

Bei могильники зал1зного в!ку ЙорданП можна розпод!ли-

ти на групи 1 тили. Трупа I. Печерн1 могильники 1 могили. Тип А. В природних печерах. Тип Б. В штучних печерах: а) простих 1 б) з арх!тектурними деталями. Трупа II. Грунтов! могильники на вцкритому простор!. Тип А. В штольнях, ви-довбаних в скелях. Тип Б. В штольнях, викопаних в земл! (м'якому грунт!). Багато печерних могильшгав ! могил зруй-новано. Стосовно р!зновидностей поховань можна в!дм1тити, що похован1 лежать на дн1 печери, на спши з сх!дною, твден-но-зах!дною або п!вн!чно-зах!дною ор1ентац!ею (могильники Сахаб Д ! Мадаба А) або поховання зд!йснено в керам1чних глечиках як в Сахаб1 Д. Ритуал поховання в штучних печерах мае декшка р1зновид1в: 1) на дн! печери, зовс1м не в1др!зняються в!д поховань такого ж типу в природних печерах (1рбед А, В; Амман Е, ?, Мадаба В ! Тель-С!ран); 2) на кам'-яних лавках, вир!заних в скел!, вздовж одн!е!-трьох ст!н (1рбед С; Амман А; Сахаб В; Сахаб С; Ель-Мкабл!н). 1снував ! ритуал повторного поховання, який передбачав спец!альне перенесения залишк!в померлого з основного м!сця поховання в могилу, яка була ратше тдготовлена (Сахат В ! С). Деяк! поховання зд1йснен! в кератчних домовинах (саркофагах). Так! домовини знайдено в могильнику Адон! Нур1 Тель-Ель-Ма-зар. Одна домовина з кришкою антропоморфно! форми (Д!бан). Необх1дно п!дкреслити, що могильники в штучних печерах пов'-язан! з стаб1льним способом життя в стац!онарних примщен-нях. Вони були с!мейними усипальницями ! використовувались декШкома покол!ннями. Сво! р1зновидност! мав обряд поховання в колодязепод1бних могильниках. Серед них ми вид!ляе-мо: 1) поховання в керам!чних антропоморфних домовинах; 2) поховання в керам!чних глечиках; 3) поховання на глиняних

площадках.

Могильники, про як! розпов!дабться в дисертацП, е нев!д'емною складовою частиною морфолог!чно'1 характеристики аымон!тсько! культури.

Матер!али могильник!в св!дчать про р!8номан!тн!сть об-ряд1в поховання, що дозволяе Шдняти питания про етн!чн! процеси в ТрансЙордан!! в пер!од Аммон!тського царства. Ц! матер!али дають можлив!сть зробити висновки щодо т!сних контакт^ з сус1дн!ми державами та народами: хананеями, хеттами, гасс1р!йцями, египтянами. I тому обряд поховання населения Аммон!тського царства можна розглядати т!льки на фон! уявлень про загробне життя народ1в Передньо! Аз!1 i П!вн!чно-Сх!дно1 Африки в II-I тис. до н.е. Матер!али мо-гильник!в перського пер!оду св1дчать, що основне ядро ам-мон!тсько1 культури збер!гаеться в зазначений пер!од в межах держави АхеменШв аж до еллШстичного пер1оду.

Р03Д1Л IV. KEPAMIKA

До найб!льш значно! категорП знах!док аммон!тського пер!оду в фортец! м. Аммана вноситься керам!ка. Це ж можна сказати й стосовно башт як елеменпв поселень або оборонних. Багато Шлих форм посуду знайдено в могилах. Для в1дтворення класиф!кацП керам1ки використано близько 300 ц!лих форм посуду 1 близько 150 фрагмента, що ! дозволило в!дтворити за-гальний проф!ль. Основою для не! е керам!ка могильника Та-рек, розкопаного п1д кер!вництвом автора.

Керам!ку, яка досл!джувалась, можна умовно под!лити на кухонну ! столову. Критер!ями в вид!ленн! тип!в керам!ки е

призначення посуду 1 профШ р1зних керам!чних форм, а також сп!вв1дношення висоти 1 д1аметра р!зних частин посудин.

Всього вщЦлено 7 тип!в керам!ки з1 сво!ми р1зновидами. Тип 1 - глечики, тип 2 - горщики-кубушки, тип 3 - кухл1, тип 4 - миски, тип 5 - св1тильники, тип 6 - алебастри, тип 7 -п1фоси.

Наб1р керам1чних форм зм1нювався за пер!од 1снування аммон1тсько! культури. За дей хронолог1чний в!др1зок часу в побут1 пост1йно були п1фоси, глечики, св!тильники. Зм1нюва-лось оформления верхньо! частини шийки 1 нижньо'1 частини ту-луба глечик1в. Ввозились ззовн1 критськ! глечики 1 асс1р1йськ1 алебастри.

Вивчаючи керам1чну технолог!ю робимо висновки, що в сво'1й б!льпюст! посуд виготовляли на гончарному круз1, який ШВИДКО крутився, 13 ГЛИНЯНОГО т1ста ВИС0К01 ЯКОСТ1. Пот1м

його добре випалювали. Щоб кращою була поверхня посуду, його покривали шаром фарби або лощили. Орнамент наносили коричневою або чорною фарбами, це були геометричн1 ф!гури або стр1чки посередин1 корпусу чи в верхн1й частин! вироба.

Ва«ливою складовою частиною технолог!чно! керам!ки е керам!чн1 домовини, зроблен! вручну. 1снуе дв! основн! роз-робки типологП керам1чних домовин, вони належали Яс1ну 1 Донату. Ми пропонуемо свою, зпдно яко! вони розпод!ляються на дв! велик! групи. До першо! групи належать нецил!ндричн! вироби, в яких под!бно до саркофаг 1в египетських мум!й, вид!лялись рельефно голова ! плеч!. Вони накривались кришка-ми з рельефним зображенням обличчя ! рук. Так! домовини були знайден! т!льки в Дер-Ель-Балас!. До друго! групи в!дносять-ся цил!ндричн! домовини трьох п!дгруп. Шдгрупу А складають

вироби з {фишками, иа яких рельвфне зображення схрещених рук на грудях, знайден1 вони в Б1сан1, Тель-Ель-Фара!н! Швден-ному, Тель-Ель-Двере, Дер-Ель-Балась В п!дгруп! Б вироби з кришками, на яких рельефне зображення рук вэдовж кришки до-мовини (Джабал-Ель-Кусун, Сахат). Шдгрупу В складають цил!ндричн! домовини без рельефних зображень частин т!ла лю-дини на кришц! 1 корпус! (Джабал-Ель-Кусур). Кр!м типологП керам!чних домовин важливим е питания про способи ! етапи 1х виготовлення. Просл!джено чотири етапи джгутового способу виготовлення вироб!в.

Розглядаючи питания датування керам!чних домовин, автор використав вс1 досл!дження, пов'язан! з цим питаниям. В результат! чого було встановлено, що цей вид вироб1в !снував в побут! 8деб1льшого на ранньому етап! аммон!тсько! культури, тобто в ХП1-1Х ст. до н.е. Глинян1 саркофаги це не тшки техн!чна керам!ка ! витв!р мистецтва, а й яскравий доказ зовн!шнього впливу (бтипет, "Народи моря") на аммон!тське сусп!льство.

V. 1ЙНУ1£НТ.«ЬНА СШЬПТУРА

В розд!л1 розглядаються способи виготовлення, художн! особливост!, зовн!шн! впливи ! датування аммоМтсько! культури. Вона представлена небарельефними ! нерельефними кам'-яними статуями, як! в сво!й б1льшост! були знайден! випадко-во п!д час земляних роб!т на буд!вництв!, а не в результат! ц!ленаправлених розкопок. 1з 29 знайдених статуй анал!зу п!ддано 25. Збереглися вони неоднаково. В окремих випадках ми маемо справу з ц!лою скульптурою, в !ншому - з бюстом,

головою, частиною голови або з постаментом. Одн!ею з характерна особливостей аммон1тсько! скульптури е И невежк! posMipn, до 80 см. Скульптури зображують повних людей, akí стоять на прямокутному п!дмурку. Вони мають скромний вигляд, hí6h присутн! на рел!г1йн1й церемонп i зображен! босими.

Важливим досл!дженням аммон1тсько! скульптури е робота Дарнемана íb Центру сх1дних досл!джень США. Але вона ви-являеться недостаток), бо охоплюе не вс! м1сцев! вироби, а т1льки скульптуру чоловШв. Кр1м того, ц!й класиф!кацП притаманна неточн1сть.

Класи$1кац1я, яку запропонував автор дисертацИ, мае такий вигляд. Тип 1. Антропоморфн! зображення. Вид I. Чо-лов1ч1 скульптури: вар1ант А - скульптури без головного убору, вар1ант Б - скульптури з головним убором. Вид 2. Ж!ноч! скульптури. Тип II. Зооморфн! зображення.

В хронолог!чному BiflHoieHHi аммон1тськ! стату! под1ля-ються на три пер!оди. I. Стату! IX ст. до н.е. II. Стату! VIII ст. до н.е. III. Стату! к!нця VIII - початку VI ст. до н.е. В останньому период! можна видШти: А - стату! пер!оду 732-700 рр. до н.е.; Б - стату'! пер!оду 700-600 рр. до н.е.

В скульптурах IX - початку VIII ст. до н.е. зображен! yBiH43Hi цар!. Наприк!н1й VIII ст. до н.е., завдяки accipiftcbKin гегемон!!, вони зображуються вже без головних убор!в, бо аммон!тський цар не Mir показати свою неза-лежн!сть перед могутн1ми царями. В VII ст. до н.е. пЦ арам!йським впливом на вач!сках з'являються пов'язки. Чиновники аммон!тян завжди зображалися без головного убору, як в бтипп. Верховний асс!р1йський чиновник зображався з пов'яа-кою на голов!. Зображення жшок св!дчить про 1х значне м!сце

в cycníjrbCTBi Аммона. Б1лыого впливу аммон1тське мистецтво зазнало з п1вноч1, в!д хетт!в. бгипетський вплив на мистецтво аммон1тян був другорядним, бо роль ц!б! держави в perioHi в I тис. до н.е. зменшилася. Асс1р1йський вплив почався в VIII ст. до н.е. з моменту вторгнення асс!р!йських в1йськ.

Р03Д1Л VI. ГЕНЕЗИС АММ0Н1ТЯН I ÍX КУЛЬТУРА

Вир1шення складного i важливого питания у вивченн! будь-якого етносу залежить в1д бази джерел. У зв'язку 8 цим розглядаються, перш за все, писемн1 джерела i серед них Б1бл1я. Зг1дно под1й, викладених в перш!й книз! Мойсея "Бут-тя" родоначальником аммон1тян був Бен-Амм1, народжений мо-лодшою дочкою Лота. В легенд! вказуеться на родинн! етн!чн! корен! аммон!тян 1 моав!тян, а також на схож!сть м1ж ам-мон!тянаыи i !зра!льтянами, бо аммон!тяни походили в!д Лота, в!н був плем!нником Авраама, родоначальником вс!х давн!х ев-ре!в. Б!блейська !стор!я дуже схожа на легенду i, посилаю-чись TiBbraí на не1, неможливо з науково! точки зору вивчати генезис аммон!тян. Але ми не маемо права И !гноррати. В irarnx писемних джерелах збереглися в!домост! про те, що ран!ше територ!я, де проживали аммон!тяни, вважалася землею рафаШв, вона знаходилась на п!вдн! Cipíí и на п!вноч1 Йор-данП. Так виникла верс!я про п1вн1чне походження аммон1тян. Вони прийшли з п1вноч1 Cipií 1 стали п!дданими держави Угарита. В план! тотожност1 i под1бност1 археолог!чних об'-6KTÍB спостер!гавться схож1сть будови 1 функц!й башт Угарита 1 на аммон1тськ1й 8емл1, що е територ!ею сучасно! Йордан!!. Не 4ítko говориться про дату переселения. Анаш даних

св1дчить, що прих!д аммон1тян в середню частину ТрансйорданП можна в!днести до друго! половини XII ст. до н.е. Переселения пов'язане з псштичною 1 економ!чною ситуац1ею в С1рП. В 1400-1200 рр. до н.е. ця держава мала пол1тичну 1 екожтчну нестаб1льн1сть, перебувала в пост1йних в1йнах. Так1 обставши примусили аммониян залишити перв1сн! м!сця проживания 1 поселитися 61ля витоку р. Аль-Зарка (Аль-Ябук) на хороших родючих землях, 8 великою к!льк1стю джерел води. Тут було перес1чення торгових шлях1в 1 так званий "Султансь-кий шлях" проходив через них. Це сприяло ро8Витков1 госпо-дарства Аммон1тського царства 1 накопиченню багатства, що знайшло свое воображения в матер1альн!й культур!.

вмювки

Внасл!док узагальнення вс1х наявних матер!ал!в, 1х сис-тематизацП ! класиф!кацП, установлено високий р!вень куль-тури аммон!тян в перюд !снування 1х самост!йно'1 держави в доелл!н!стичний час. Спостер1гаеться досить висока техн!ка кам'яного буд!вництва. Бона проявлялась в буд!вництв! ба-гатьох башт р!зних типЛв, вони в!д!гравали роль елемент!в поселень ! мали военн1 функцП.

Башти утворювали буд!вельн! системи на важливих шляхах до Аммону. Буд1вництво ! утримання под!бних об'ект!в було п!д силу т1льки могутньому державному утворенню.

Знах!дки в Аммон!, баштах 1 могильниках св!дчать про високий р!вень ремесла ! господарства. В окрему сферу д!яль-ност! вид1лилось ремесло, яскравим прикладом якого е ке-рам!чне виробництво. Типолог1я керам!чних форм указуе на торговельн1 стосунки з островами Егейского моря 1 Асс1р1ею.

Кр1м м!сцевих вироб1в, там зустр!чаються реч1 1з египту, ФШкП, Асс!рП, п!вкоч1 С!рП. Велику специф!чну групу ке-рам1ки складають керам!чн! домовини-саркофаги м1сцевого ви-робництва, але з в!дбитком !нокультурних вплив!в.

Своер1дн1сть, а також т1сний взаемозв'язок аммон!тсько! культури з навколишпми цившзащями в1дображен1 в скульптур!. Бона представлена пластикою пор!вняно невеликих розм1р!в. Незважаючи на !ндив!дуальн!сть рис обличчя, кожний елемент (зач!ска, головний убор, борода, намисто, одяг) мае аналог!! серед хетт!в, асс!р1йц!в, с!р1йц1в ! египтян.

Аммон усп!шно розвивався за умов признания верховенства Асс!рп, а попм ! Нововав!лонського царства. Ця часткова втрата незалежност! не привела до занепаду культури. Навпа-ки, наявн! матер!али св!дчать, що в УШ-УП ст. до н.е. ам-мон!тська культура досягла кульм!нац!йного розвитку. Обереж-на пол1тика аммон!тських цар!в с'прияла залоб1ганню вторгнен-ня ворожих арм!й, а це вШгравало важливу роль в розвитку господарства. 1ндикатором зовн!шньо! загрози була змша тор-говельних шлях!в. Т!льки а початком елл!н!стичного пер1оду, коли античний св!т накладаеться на сх!дну основу, руйнуеться едн!сть культури аммон!тян, як ! в свою чергу багатьох 1нших об'еднань Давнього Сходу.

Зм!ст роботи внайдов в1дображення в таких публ!кац!ях:

1. Раскопки башни Хальде-Амман в Иордании // Материалы и тезисы научной конференции, посвященной 30-летию кафедры историографии, источниковедения и археологии ХГУ.- Харьков, 1994.- С.108.

2. Аммонитская культура на территории Иордании в последней четверти II - середине I тыс. до н.э. - Харьков - Ам-

ман, 1996. - 26 с.

Сахар Мансур. Аммонитская культура Иордании (последняя четверть II - первая половина I тыс. до н.э.).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.04 - археология. Институт археологии НАН Украины, Киев, 1996. Основные положения диссертации отражены в тезисах и брошюре. Используя разнообразный круг исторических источников и данных археологии установлен высокий уровень аммонитян в период существования их самостоятельного государства в железном веке на территории современной Иордании. Зто находит свое подтверждение в технике каменного строительства многочисленных башен, сложных могильников и могил, ремесленном характере производства и своеобразной монументальной скульптуре, а также в международной торговле. Некоторые зтничные включения не нарушили компактность аммонитской культуры даже в условиях Персидского царства.

Sahar Mansour. Ammonite culture in Jordan (end of II -first half of I thou. B.C.).

Dissertation for a Candidate of Science degree, History - speciality code 07.00.04 - Archaeology, Institute of archaeology National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev. 1996.

The main aims of dissertation are reflected in thesis and brochure. Using the diverse circle of historical references, and data of archaeological excavations, high elvel of Amnmite culture during existence of their

independent state in Iron Century on territory of modern Jordan was established. It findes it's conformation in engineering of constraction numerous stone building (ammonite towers), difficult artificial Caves and tombs, handicraft natural of Pottery production and pecular monumental sculpture, as well as international trade. Some otherethnic inclusions have not infringed the compactness of the Ammonite culture, even in conditions of Persian Kingdom.

Ключов1 слова: Аммон1тське царство, аммон1ти, башта, могильник, керам1ка, скульптура, генезис.