автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.04
диссертация на тему: Античные темы в драматургии Французского экзистенциализма (Альбер Камю и Жал-Поль Сартр)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Античные темы в драматургии Французского экзистенциализма (Альбер Камю и Жал-Поль Сартр)"

НЛЦЮНЛЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ Л1ТЕРАТУРИ ¡м. Т. Г. ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

со ОЛЕКСАНДРОВА Ольга МнколаТвиа

сч/

АНТИЧН1 ТЕМИ В ДРАМАТУРГИ ФРАНЦУЗЬКОГО ЕКЗИСТЕНЦ1АЛ13МУ (Альбер Камю! Жан-Поль Сартр)

10.01.04. — Л!тература зарубЫнмх краТн

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття паукового ступеня кандидата фиолопчннх наук

Кшв — 1996

НАДIОПАЛЬНА АКАДЕШЯ НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ Л1ТЕРАТУРИ 1М. Т.Г.'ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ОЛЕКСАНДРСЗА Ольга Мигала'! вна

АНТИЧН1 ТЕШ В ДРАМАТУРГИ ФРАНЦУЗЬКСГО ЕКЗИСТЕНЦШПЗМУ (Альбер Камю 1 Жан-Поль Сартр)

10.01.04 - Л1тература заруб1жних краТк

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на злобуття наукового ступени кандидата фЬюлслччних наук

Дисертац1ею е рукоп!с.

Робота виконана на кафедр1 грецькс'1 ф1лологП С1мферопольского державного ун1верс1тету

Науковий кер!внмк - .кандидат ф!лолог1чних наук, доцент Павленко Л.В.

0ф1ц1йн1 опсненти: доктор-ф1Л0Л0г1чн1х наук, професор В.Д.Демченко,

кандидат ф!лолог1чних наук; Г.М.Рягузова.-

Пров1дна орган1зац1я:Харк1ьський державний ун!верситет.

* -

Захист в1дбудеться "24" <пчня 1396 р, на зас1данн! спе-ц1ал£зованно'1 вчено'1 ради Д 01. .01 при 1нститут1 Л1терату-' ри 1И.Т.Г.Шевченка НАН Укра'1 ни (252001, Ки'1 в, вул.М.Гру-иевського, 4, трет!й поверх)

3 дисертащею можна ознайомитися в 61бл1отец1 1нституту л!тератури 1м. Т.Г. Шевченка НАН Укради.

Автореферат роа1сланий

,535 р.

Вчений секретар спец1ал1з< вченой ради

ЗАГАЛЪНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЕОТИ

В ус1 чаеи драматург1я краТ н бвропи постхйно розробляла "яятичя! теж": вдеться но Плькл про л1тератупн1 переклада твср!в давньогрецьких 1 римеьких драматург1в, а и про 1х пе-рессмислення з точки зору тге! чи 1кшо1 литературно? епохи. Наступи1сть розвитку св1тобо! л1тератури пздтримапа Стерео до культури ачтичност! у письменкикгв 1 драматург!в XX • ст. Причини Кх зверненкя до переосмислеккя не т1льки античних м!ф1в, а й антично* 1стор11 часто були обумовлен! особлкЕоо-тями сучасно'1 ш пол!тично'1 обстанозки. Чар1вн1сть античкоЧ культур:: 1 символ!ка ант-чно? л^таратури доиомогли Б. Шоу, Т.Манну, Т.С.Ел1оту, Дж.Джойсу, Г.Маркесу, Б.Брехту, Ю.О'НЬ лу та багатьом 1ншим письменкикам створити своерЦн!., наловлен 1 новим &м!стом 1- ковими твори.

Справюйй роэквгт "антично"!" драматург! 1 в!дбувся в перчий половкн1 ■ налого столтя у Франц!5, тут виникла справляя сп!вдрудн1сть драматургов, котр! тхею чи 1ншою Ирою зв'язують свою творч!сть з зстор!е.и, л1тературою 1 культурою класичнс1 давники (Ж I.Ироду, Ж.Кокто, Ж.Ануй, К.-П.Сартр, А.Камю). Переосмысления.стародавних м!ф1в 1 ста-родавньо! 1.сторП - активний процес, який вЦобсажае наймен-И1 8м1ни у сзз.тоглядЦ автора 1 в ход! роботи над тзором до-помагае иому з'ясувати для себе зажлкь! фхлософськг питания. Тому звернекня до -зктично1' тематики письменник!в-ф:1лософ1в лльбера Ка.«.по. 1 Жан-Подя Сартра були заканом1ряим процвсом. Сбидва ■ автори намагалися донести ф1лософськ1 1де'1 до свои сп1еб1тчизкик1в не т1льки за допомогою роман!в 1 д!лософсь-ких твор!в, а й через п'еси, де наочко демонстрували гляца-чам т1 чи 1нш1 положения с.во!х концёпцгй. Приблизнэ в один час вони створили-"актиччГ' трагедП 1 розглядали в них одн! 1 и ж проблеми права на помету, г1дпов1дадьност1 лоции» га сво! вчинки, мо.чливост1 вдобуття нею особисто1 прнвдк. Саче тому об'ектом 1 - предметом доелгдкення в дисертацп стали ранк!, п'еси драматург1в-ек8истенцЗал1ст1в Жан-Поля Сартра ("Мухи", 1943 р.) 1 Альбера Камю ("Калхгула", 19:57-1958 р. ).

1снуе чимало лгтературознавчих 1 ф!лософських праць, присвячених дослЦженнв твсрчост! Камю .1 Сартра, в яких ве-. лйкий !нтерес вишшкали скор!ше !х ' ф!лософськ1 погляди, ни л1тературла д1яльн1сть (дие., наприклад, пращ Е.Верне-ра, Ж.Бре, 1.П.Гайдамав1ченел'К.М.Долгова-та 1н.). Не заниыалиЫ негюм!ченими 1 особист! стосунки двох ф!лософ!в:. дол! : тпорч!сть друв1в-письменник!в.були т1сно переплетен!, том; й.снуе значна кДльк!сть критичних праць, ягл пор!вксють !хн: твори та фглософськ! погляди. Але драматичнх твори розгляда-лися лише як один 9 аспект!в д1яльност! сбох автор1в, причо-му не найзначнший. ' • "".

Шд «ас анаШзу п'еси "Мухи,',ввичайко1 у важно дослужу-валися вс! ПодН '! причини 1х виникнення,-. повед1нка д1йови: ослО/та п мотивування. Л1 тературозкавц!',. як! дослгджуваш пЧсу Камю "Кал!гула", ц!кавилися переважно постаттю головного героя, сале на нього покладався к'сь тягар конфл!чт: 1 трохи.пргаижувалась роль 1ншад персонаж!в (Хере!, Гел!кО' на, . Си.ип1она, ЦезокП). А бжЛьпЦсть • заруб!жних критик! .присвячували ц!й п'ес]- один-два абзаца, . де, як правило, ко ротко перекааували вм!ст .п'еси.

• В основному. л1тературс8навча критика Заходу доброеичли во ставиться до л1тературко1 творчост! як Сартра, такКа мо, Еол!ючи не критикуватй, а пояснювати чйтачам важк!-дл ррзум1ння ф!лЪсофськ1 ксшцепцП- яисьменник!2.

НедоброзичлиБ1й критиц! у ФранцП найчаст!пе п!ддававс Альбер'Камю г боку пксьменник!в та критик!в-хомун!ст1в Жан-Полъ Сартр викликав цензе критичних з&узахекь, кожлив через те, |цо. в!н досить довго бу<г близпкий до'марксистськи к!л; 'Камю, ж комун!сти не раз дор!капи за !ндив!дуал!зм, за переценил благотворного впливу революцП на сусильсгво.

Радянська критика с;е в ш!стдесяЛ реки визнала Юнувгн кя драматург!чно"1 школи письменнкк!в-екзистеиц!ал!ст!в; ал через оф!ц!йне вйзнання як едино правильно! лише марнсис^сь ко-лен1нськс!' фШсофП .¡еможливо було погодитися з! св!тог лядом писъменншав. котр! в1дверто заявили про св!й розр^з комун!стами (Каш заявив про св1й вих1д: з. 'комунЮтично парт!! г;е до початку Друго! се'тово! в1йни, . а Сартр тзорч1с1'ь якого визнаьалася як дружна марксистськкы !дея?-

;ппе п1сля студентських заворущень у травн! ' 1568'року почаз «знаватися противником комун!стично'1 1деологП).

На територп колишкього Радянського Союзу в ocTaHHi ро-1 iHTepec до Альбера Камю i Жан-Поля Сартра спалахнув з но-эю силою," pisHi видавництва опублйсузали твори цих авторхв, ) виклнкало появу ц!кавих критичних статей, в яких по-ново-! досл1джуеться )хня тЕорчють. Але, незважаючи на достатки [льк1сть критичних праць, присвячених анал!зов1 драматичних iopiB обох asTopiE, сам! п'еси, за рхдким викятком, майже ^коли не пор1внювапися.

Автору дисертацп уявлявт'ься щкаьою не ф!лссоф1Я Камга Сартра сама по co6i, а П воображения в л1тературних тво-IX, особливо в драматурги, яка даз змогу насчно продемонс->увати фз.лософськ1 KaTeropiï екзистенц1ал1зму, що в 30 -)-i роки, коли писалися "Кал:гула" i "Мухи", т1льки розроб-

[ЛИСЯ.

Пор!вняння зм!к у ев i тогляд i пксьменник1в у процесг ро-¡ти над п'есами являе наукову новизну в робот!, 1 поди iTaHHix рокЗв допомагають по-новому- подивити'ся ка цей ¡рек? 1ХНьоГтворчост1. KpiM того, значний час, що рсзд1ляе ■блшацП i nepaii постановки ' "Кал1гули" та "Мух", дае змогу . сторон/ оцшити ïxhi достшнстЕа 1 недол!кк, в-чому поля-ie актуальность робота.

Час показав, що використання форми легенди, притч!,.пе-осмислення ■. м!фолог1чних i Л1тературних образiв вли-:6ться в М0гутн1й П0Т1К аНЭЛ0Г1чНИХ худ0жн1х ПОШ'/KÎB в тературач багатьох KpaÏH: аьтори ввертаються до образ1в i :тив 1в » в яких, давно сформувалися думки i почуття. Кр1м то-I, письменник1В ц1кавлять схож! ситуацП, як!, примушують рс"в чинити злочини i в1дпсв1дати за них. Ц1 питания авто-■ розглядавть пi д рхзними кутами зору, з позиц!й' ргзних лоссфських та л!тературних теч!й, що приводить до написан-ц!лком р1зних за духом i стилем TEopiB. Показати, як це билося у практиц! Кам;о i Сартра, мета роботи.

Поставлена мета ¿зиз.чачав аавдаиня' досл!дж.ення:

- вивчення i■проолемнйй анал1з л1тератури з досл!дйува-го питания;

- вид1лен.Чя з . загального потоку в1тчизняно! та за-

РУб1жно! л1тературно! критики робгг, присвячених "античним" п'вса\< А.Камо 1 Ж.-П.Сартра та становлению 1х ф1лософсъкого сйтогляду;

- с! п'ематмзац1я екзис.тенц 1 ал 1 стськмк принцип!в пись-ме!шик1ь у сп1ЕЕ1дьесен1Ц, а сусл 1 ль но- пол1 точною ситуацгею' у ФракцП в 30-40-х роках XX стсл!ття г на аагальному гуманистичному фон! сб1тоного л!тйратурного процесу;

- визначення хара'<терних рис та основних тендешдй ек-вкстенщапзму стосевнс драматургг 1 в талому 1 "античнкх" т^орГв аокрема; • • • -;

- поргвняльний анал1з зпливу фглосрфоього сМ тог ляду Камю 1 Сартра на 1/ню ТЕор'Псгь;

ПоОудоз! заг'зльно! г1потези дослгдж^ння передувало виа-чення великого оосягу■ праць гаруб1хни.у'1 вхтчизняких кри-тик!в; анал1Э стану досл1дкуЕакаго. питания теоретичного р1вня його розвитку; виявленяя законом1рнЬ~тей та загальних засад, драматург!! • француаького .екзиствшдаг1зму:' Хро-нолопчк! рамки ачайзованс о материалу' висначаються перюдом ь!д кшця 30-х рокгв XX стоЛття до наших дн1в.

Ос.новча гпло-тед.а: екзистенц1ал1стський напрям в л! тера-тур! XX стапття формуваЕся в 'Ясному . зв'язку ф!еософ!1 1 громадського литгя. • в1ддзйркалюй«и св1тогляд ' ввтор1в*художник тпор1р та сприялчи .у1вердкеиню'_йораяьких:щниоствй У св1тоб!й л!тйратур!..

Методолог1чнаа основою дисергаЩйкогр досл1дження. стали працх в!тчи&яяник та Баруб1кнкх л1тепатурооНйвЦ1в 1о гагаль-нкх та оКремих питачь 1стоо11 та теорП лп'ератури, рэзвитку драматурги насамперед. Зокрема, лри ь ясуванн! . спедифши драматурги екз'лстекц!атему в творчоот1 Альбера Камю 1 Жан-Поля Сартра автор дксертацП спираеться. на.прийняг! в л!те-оатурзпка^ств] пр;:нципи гс-тори^му та системного ачалпзу тво-р!в, доиокагаотъ поетгпио роас'яаати поставлен! завдачнл 1 лояскшгь. прийняту структуру. дисер-гацП. - . , ■

У процес]' резв'кзаны поставлен® завд&нь . використову-ейеол поргьнялыю-описогуй метод,- . за допог.югею якого 1.П|?.0-ведкзея анал!з.дослХдхувашж- творив. Цей метод' 'досд1дкекня до.чомагае проанаяззувати . 1 оогрунтувати головн! полозенкя ДЙСОрТЙГ,П:

- у червн1 1943 року п'еса I.-П.Сартра "Мухи" була по-ана на суд глядач1в. Трактування п'еси в дус1 Опору протри-атося 1 в повоенн! роки (фактично воко не ам!нилося 1 в аиг днО. В окупсватй крат 1 не могло бути 1ншого ро-ум1ння п'еси, 1 вс! старания актора зробити акцент на ф1ло-офському гм!с?1 твору були приречен1. на прсвал;

- повоенним глядачам п'еси А.Камю ''Кап!гула" головним эроем вдавався антагон1с7- 1мператора, оргашзатор гмови Хе-гя. До самого ж Кал!гули ставлення Суло двоУсткм: в одного зку.його, безумовно, ро?глядали як кривавсго тирана, а дру-эго, його душевн! муки не могли не викликати деякого йрчуття; .

- проблема 1ндив1дуачьнсго Бибору, вчинку та 1Дпов1дальност1 героя за його вчинок була розглянута. -П.Сартром у п'ес1 "Мухи",створен1й на матер!ал! актичних загед1й про Ореста;

- проблема влади 1 в1дпов1дальност1 ва не! досл1джува-юь пиоьменником-ф!лософом А.Камю у п'ес1 "Хал.1гула", напи-' ш1й за мотива;® твор!з Тац1та 1 Св,етон1я;

- проблема права на злочин як гагЛб 'досягнення ¡див1дуально! свобода, цо нер!дко сприкмаеться як вседозво-■Н1сть, .трачтуеться авторах«! а позицш 1хн1х ф1лософських ¡стем 1 приводить до р1зних як ф1лософських, так 1 моральна ощнок письменяиками вчинк1в героев.

Теоретичне 1 практичне значения цисертащиного сл!дження в тому, ш,о зоно яеляе собою новий л1тературоа-.вчий матео1ал, що дав можлив1сть поглибити розум!ння проб-ми взаемодП ф1лссофських св!тогляд> в &втор1в 1 пол1тично! становки у св!т1 написания ними л1тературних 1 драматичних. 01-1з I роаширити уявлення про фрачцуаьку драчатургш. Ди-ртац!йний матер1ал моле бути використакий п!д час ' читання кц1йних 1 спощальнкх курс!в з 1стори заруб1жко1 л \ те сари у вииЦй школ!.

Апробац1я осксвних положень диеергацП була зроблена в 5л1кац1ях, допор1дях на Кркмських наукових конференцхях у «феропольському державному ун1Еерситеп (1988р., 1989р., 3?р.), в Харк1вському державному ун1верситет1

(1992р,,1994р.), у Льв!вському державному у^верситет! (1993р.). 'ДксертаиДю обговорено на 8ас1данн! кафедри грець-. ко! фЛлологП Самфэропольського державного университету.

Структура дксертац! "1 обумовлека поставленный заеданиями. Робота склэдг^ться б1 ьступу, трьох роздШв, висковк!в 1 б1бл1огргфП.

У вступ^ обгрунтовуеться виб!р. теми дисертац!иного дссп!дження, його наукова 1 практична ц1нн1сть, Еиз'начавтьсй актуальн!сть проблеми, формулветься робоча г!потеза, став-ляться заьданнк досл1джэння. В ц1й частин1 роботи просте-жуеться еволюц!я звертання письменигЛь йах!дно! бвропи до античних джерел ! перессмислення тзср1в античних автор!в л1торатораш подал ыл их епох, рэзглядаютьея причини виникнен-нл такого ятг/ша е л1тератур1, даеться характеристика стану . вквчення проблеми.як в1тчкзняккми, так 1 'заруЫжними л!тера-» турозназцями. .

У вступ! також згадуеться про специфгку дисертац!йног<5 доел!доения, пов'язану 8 тим, -р в робот!-вначне м1сце аай-, мал анал!в ф1лософських погляд1в Кан-Поля Сартра 1 Альберй Камю, переважно у сфер! етики.-Це обумовлено тим, ¡цр, нееза-»зкаючи на спроби .великих мйтц1в аректйся вллигу пол!тики нг ' 1хн1й св1тогляд 1 творч1сгь в ц!лому,: реальне хиття все рдне вриваеться в Лхн1 тзори !, бегумовно, впливаз на сусп!льэд позищю як самих автср!в, так 1 персснаж1в и'ес. .

Перший розд!л ;' "П'зса Жак-Поля Сартра "Мухи" м!стит1 огляд античних джерал, • як! стали основою для створенкя: су-чаского ■Еар1антастарсдавньоТ "Оресте!" (твори Есх1ла, Софокла, бвр!п!да 1. Сенеки), визгачавп основн! сюжетн] в1дм]ниостх п'еси Сартра в!д пвриоджерел.

№ Й.-Гй Сартра Орест виявився не." просто л1тературнм героем, , а виразником основних фглософ.'.ьких кокцепц1й автора: йому властиве лочуття самотност!, ;неприкаякост!, назваяе 1 екзистец1ал1зм! \ "кудотою", а .його Сажання стати "ангажова-'ним" в р!днаму Дргос1 вч? пюзться в ,!дею "викрести докЬр! сумл1 ння" сп 1 в 1 тчкзник1 в. , ¡;

Не зойс!м зс-оэум1лим е . процес "викрадення . докор1) суши ння" : Орестом; насгррожуе той факт, що для. зд1йсн=кн: цього плану в ^ст^с^'аяьасгокаяття необх!гшо самому стал

■лочинцем: bîh меже стати одним а арг1в*ян,' энайти м!сце в mttî липе ц!кою чужо! смерт1. Орест багато говорить про :зою любов до арг1в'ян, про те, що назажуеться на вчи-:ок-алочед заради îx блага. Алэ уважно прочитавши г.'есу, южна аробити висновок про те, що ним рухаоть л;гае TOïCTK4Hi мотиви. Св1й влочин царевич чинить дуже жорстоко, :о-садистському, досить легко зважуетъея на нього i катего-«чно в1дмовляеться розкаятися у вчиненому.

В цьому TBopi Сартра свобода виявилася нев1дд!лыюю в!д 1бивства. Але моральhî оценки злочину не ц!казили автора: ;ля нього свобода не-Мльки ц!нна сама по coCi, а й дорежча ¡а людське життя. В той же час Орест в1дкядае свободу 1нших аодей робити св!й виб!р i не погоджуватися а ним: bîh оголо-гуе, що i Електра, i арг1в'яни, i царство - все належить'йо-iy.

Але hî Електру, Hi арг!в'ян такий стан речей не задо-юльняе - Срест все одно' залишаеться для них чужим,"неанга-сованим". Ця caMOTHicTb героя обумозлека ф!лософ1еи Сартра, 'кому ще в 1943 роц! окрем1 терористичя! акти 'одинак1в i ilï, що нагадуать дгЛрськ! перевороти, адавалкся единою' мож-1ив1стю впликути на подП в св1т1.

Оресг так i не розв'язуе поставленого перед ним заьдан-!я: bîh не зв!льняе арг!в'ян в!д ярма Юпггера. Йога демарш ¡водиться до тривиального вбивотва, огидного за викоканням у ¡всему натурал1зм! 1 це огидн!шого з точки зору людяност! -'о ке ката, але матеревбивство залишаеться матеревбивством, ¡езважаючи на будь-як1 1деолог1чн1 та ф1лософськ1 обгрунту-!зння необххд.чост! алочину.

Св1й злочин Орест називае олагод1янням для народу Арго-:а, biH переконаний, що, убивши тирана, Biw дав можлив1сть лпвгрсМадянам гтобудувати нове,_ прекрасне життя. Але як бу-¡увати цэ життя,' герой Сартра не знае i не EMie. Тому BiH ¡находить наипрост1ше р!шенкя, зумовлене гмЗстом Mi$a: ого-юшуе про св!й Е1Д.ч1 д i бгре з собою мух-ЕрШй, 1 тим самим эдае напризЕоляш.е арг1в'ян, котр! так i не вро8ум1ли, що ж гаки сталося в царському палац!.

Ка приклад1 Електри Сартр намагався показати грань, яка *1дд1ляе екзистенц!ал1стичну лыдину ь 1д iHninx людей. П'ят-

надцять " pokíb життя в царському nanayi в рол! служкиц1 ала мали uapíEHV як осабистхсть. Хоча сама Електра, котра кади xas Ореста на його вчинок-злочин, довгий час була з Аргос единим 1дес;лог1чним противником Егхсфа i КШтера, .але i спроба поЕбаЕити míсто лун каяття вагнача невдач!, оск1льк uapiBHa снробуьала д!яти не сама, а примушувала ' робитк ц íkhkx apriE'..h та Среста. Коркстуючись терм1нолог1ею Сартра можна сказати, що вона ьиявилась "неадатнсю на вчинок" Електра щлком розд!ляе думку багатьох революп!онер!в X столхттн:"1х (apris'HH - G.G.) можна вийкуЕати. т!льки на сильно, зло псбороти т!льки злом". I цим решениям вона, як Орест, посягав на особисту свободу аргхв'ян, позбавляе I. права вибору i в1дпов1дальност1 за cbo'í вчинки.

.Як не дивно, почуття "нудоти", шр з'являеться, на думк Сартра, перед сприйнятгям ф1лософх1 екаистенц1ал1вму найгИлъш властиЕе не Оресту, а Егхсфу. Ал.е-.п'ятнадцять рок1: тому, вчинивши свхй вчинок-алочин, bíh, на в1дм!ну е!д Орес' та,, роакаявсн, spiKCH свобог'1 i сказав "так" Юя1теру В!дчуття "нудоти'.', яке колись могло зробити Ехчсфа екзйс-тетдалхстом, залишилося невккористаним, що i призвело йог< .до загибал! не tíjokm ф!зично1, але й морально!. : .

• Жадного a горсхв Сартра у n'eci-"Мухи" не цхкавитк мо. ральйа оц!нка злочину як такого: Електра мрхе исмститися з< смерта батька 1'за сиое багаторхчке перебування s батькхвсь-kót-íy дом! е рол! сдужяиц!. Про мотиви цариц! Кл1темнестр] Сартр .прямо не говорить, але ai ам1сту п'еси можна аробит! висноеок/ цо вс.на намагалася повбутися нелыбого чолов1ка уникнути кари за подружню араду, ' Eric4 стаз вбивцею зарад: досягнення влади, кку bíh розум!е як державний "порядок", ¡QniTepy алочини допомагашть тргалати людей а покорх.. Opee. Mpie знайти батькхвцину. Каяття геро"в нагадуе pexiriÜHK: ритуал, що; нэ мае ихчого cni.iLHoro ai циркми докорами сум-л!кня, як! н1коли не виносяться на сгляд грокадськосгх. 1 ' bcí щ .алочики вхдр1зкпГ'Тьса один вхд одного лиже адатн1.Ьтх або ЕхдмоБйю.викокагця розкаятися, ссюльки нема в ceítí б1дьаю!' залежное*«;,. н!ж заявлм1стъ в1д нечисто! cobíctí.*

Bci repo'i Сартра у п'еох "Мухи" в яиийсь Mipx мають^ри-си ааторсько! ф!лосафх! агаисгенцхал!аму, вс.1 вони виявля-

аться т!сно пов'язакими тж собою. Нав1.'ть Орест, неззахаючи на вс1 зусклля показати його адаалъним виразником, !дей ф!ло-софП екзистенц1ал1зму, мае багато рис характеру, як1 р1днять його а ус1ма гпроями п'еси. .

Другий розд!д "П'еса Альбера Камю "Кал!гула" рсвглядае текст п'еси, е як1й вхе нач!тилис.я особливост! лхтератур-по-ф!лософсько! творчост!'п'исьменника, 1 причини звернення Камю до античних джерел. Вивчення творгв Тац1та 1 Светон1я, присвячених життю бсжев!льного 1мператора,допомагае побачити в!дм!нност! у трактуванн! образу Кал1гули стародавн1ми 1сто-риками 1 сучасними ф!лософами.' - •

"Кзл1гуд!" Альбера Кгаы виявшшся властивими р!вновиди вс!х драматичних зканр1в - 1 пантом!ма, 1- гротеск, 1 пп' авжн1с!нька висока трагед!я. Така сум1ш жанр!в властива •«■а :эр1 багатьох драматург1з XX стол!ття, але ускладнюе виз-«ачення жанру п'еси. В1тчианян!.1 заруб1жн1 л!тературознзвц! в1дносять що п'есу Камо до р1зних напрям1в у драматург!'!: радянське л1тературозяавство в!дносило II до театру абсурду ! модера1гиу»- заруб!жн! критики вьажали цей ?в1р або роман-тичним, або абсурдним.

Запитання - чи в Кал1гула героем аббурду;' лкий виражаз 1де1 автора,- стало одним а головних у досл!дженя!. Камв вважав, що розум1ння абсурдност! св1ту та 'II неминучоот! створюз "лвдину абсурду", приречену жити 1 д!яти в цьому св!т1. Д!я р!внозначяа виконакню обсв'язку, тому будь-яке в!дхилення з1д нього призводить до революц!йних перетворекь, поразки ! кари за кеправильний Еиб1р. Кал1гула, усзоошвши нестерпн!сть се!ту, порушуе св!й обов'язок правителя,, нзма-га«?чись зверпити революцию у мисленн! сбо!х п1длеглих, стаз тираном ! вбивцею, ! це веде його до поразки 1 смерт! в!д рук змовник1в. ''

У сво!й п'ес1 Каш рзэгиядав питания про те, як порядна !нтелл1гентна людина, котра неухильно йде за абстрактною ф!лософськов !деею, стае катом, втрачае во! мордльн! :,!няост! ф!лософИ абсурду. Необмежена злада 1 вседозво-лен1сть 1мпаратора розбеаукзть не т!ль.{и самого Кая 1 гулу, а й ус1х .далей, котр! опиншшсм в безпосереднгй близькос?!/"} .- ■грана: безмежно закохана з Императора Резон!я берв участь в

ус!х алочинких поминаниях диктатора; юний Сцитон, котрий мр!е Е1домоткти за вбивство батька, виявлягться неспромшкним виступити н!' на на бощ патриц!Iв, ги ка боц1 1мператора;■ в1льнов1дпурекик Геликон, кайближче пшйиоши до хдеалу ге-. роя- абсурду в трактувашп Камю, через свое скрупульозке ви-конання обов'язку перед 1мператором, стае катом, не ченш жорстоким, кд.ж сам Калигула; благородний Херея стае беадуш-ким пол1тиком, який жонглюе людськими долями з не меншов легковажн!стю, нхк його полгтичний противник.

Думка Кал1гули "управляти - оаначае грабувати...в1двер-то" викликав незадоволення автора, але благотвори1сть для ■ сустльства влади сенаторов уявляеться Камю ще б!льш спорною: передусхм через ]'х абсолютну непридаткйсть до управления державою. .

Якцо влочин Кал1гули в його вбиьств-ах, то злочин пат-рицив - у Тхн1й терпимости до цих анодгянь. Бони сб1домо дивляться крДаь папьц! на його злоькивання елэдою. Бажакня. патрицпв гд1йснити переворот нэ зв'язане станом справ . у держав!.: Зх ке вадовольняз певний итератор, котрий загрокуе . 1хньому життю. Кожен в них впевкений, ¡до на м!сц! Кал1гули В1Н ц1лком справився б з управл1нням 1мпер1е!0, але я:шр не св1дчить про те, що наступний 1мператор буде кращий Е1д нин1шнього. -

Не викликають коваги 1 методи досягнення мети г.ат-риц1ями: вони чекаать, коли ' Кал!гула доведе народ своши алочинами до края терпена, 1 тод! планують зднюнити переворот. Завдя^м потуракням 1мператорським злочинам еони стаютъ спальниками тирана. ¡деслогом такс! поведшей сенатор1в стае Херея, ¡цо дэс! сприймався багатьма читачачи як уособлення рдного з л1дер1ь Опору.

Терор Кал Iгули 1 в!дсутнгсть в1д.Еерто1 опогицП а боку Сенату прздушують здатшсть гоомадян Риму до опору диктаторов!. Страх - поганий помхчник мксяенкк, тому нЛхто у г.'ес: ке може чинити оп!р груб1й сидь. Мр1я Кал ¡гул и - примусити людей усЕхдсмити абсурда1еть св!?у 1 боротися за свою г1дк!сть - залишазться кевиконанога: кашть найчеопцц 1 най-порядн!и1 люди ке можуть викориотати методи кап в 1 опиня-ються в рол: жертв. . Але кати псно зв'язан: з1 своими херт-

за®, ее 1 прихильники божвв1льного 1мг:ератора, ставши на шлях вбизства, гинуть, 1 ЧИМ 61льш6 ЭЛ0ЧИН13 ВОНИ ЧИНЯТЬ, тим закснсм1рн1шао стае !хна власна смерть.

Ббивства роблять Калигулу всеыогутн!м, 1 ця, вседозво--лерлсть допоыагав йому зр1внятися в очах пгдлеглих з бегами. Але саме тод! для 1мператора виявляються .нэмотливиш три реч1: негайна зм!на св!ту на краще, м!сяць з неба 1 щастя-.

У п'вс1 розглядаються три ввди :цастя: шастя Хере! та патриц!!в,шр полагав в спокойному 1снувакн1; щастя ДезонП в . любов1 до 1мператора; щастя Кал1гулк, тХсно зв'язане з1 все-могутн!стю непокардного вбивщ. В погон1за таким щастям ператор прир1кае себе Не. самотн!сть, св!домо знищуючп будъ-як! людсък1 прихильности Зв'яаок м!ж частям 1 смэртю а рог /м1нн1 Камю полягае в то:лу, щэ коли людина була щаслива б раз у житт!, вона обов'язкоьо.вмре щаслиаси смерти. Герой абсурду завэди щасливий хоча б усв1домленяям виконано-"о обов'язку. А Кал1гула не був щаслиькй. н1холи, тому 1 смерть_його траг1чна, адхе 1мператор пера за все - стражден-на людина. '

П'есу "Калiry.ua" ввичайно г1дносять до ранн!х твор1'в Камю. Б цей час письменник пе не сформував -остточно основ-, них полсжень свое! ф1лософсько! мкдапцП. Але мсжна впевне-но сказати, цо саые в н!й в!н зросум1в на конкретних .приклаг дах голоен1 критерП Еизначенря лидини абсурду - II стазлел-ия дс таких пенять, кк гцаотя, обов'язок, життя, смерть, в1дпов!дальн1сть 1 вседозволен1сть.

У третьому роад1д! "1стор1я I м!ф з точки гору екзис-тенц1ал1зму /з1ткнення св!тогляд1в/" виявлено каючов1 стою-' ни фхлософських концепц1й Сартра 1 Каме та !х вплив на л1те-ратурн1 твори письменник!в, визначено головне питания ф!ло-софП екзистенц1а"1Ему - сам процес лвдського Чснування 1 головне питания ф!лософП абсурду - права на вбивствс 1 са-мсубство. . . .

Для й1льоост1 екзистенц1ал1ст1в головним питаням. ф!ло-соф1! стала проблема свободи, котру Сартр розум1е як авто-:-;омн1сть вибору, тобто можлиь1сть с4-юст1йно вибирати мету д1ялькост1. Усв!дсмл<гниз евсмоди яередують стая з!дчуження е'д . нагкодишнього св1ту» який ф1лоссх* назвав "нудотою".' 1

певна "гранична ситуац1я".В "Муха;;" почуття "нудоти" т!ею чи хншою м1рои ааанають во1 геро!, але цього почуття вияелявть-ся недостатньо для справхнього визволення, тим б1льше, що свобода властива людям спококвхчнс 1 звалюеться на них нес-под!вано. Нос!ем ц1е! свободи м!г стати будь - який !з пер-сснажхв п'еси, але лише Срест наважквся усв1домити свое ьиз-волення в!д сторонн!х вшшв1в.

Для Каыю поняття свободи не було таким конкретним, це був скор1ше певний стан сусп!л1с?аа, якого молна було досяг-ти лише поетапно у важк!й х довг!.й боротьбх усхх людей за визволення в!д диктаторсько! влади окремих правител!в, окре- . мих парт!й. Переконання Кал!гули в тому, що "свобода ыоже •бути лише ва чужий рахунок" для Камю непразомочне, як непра-вомочн1 його спроби навчити римлян ц!е! свободи..

Герой Камю виходить е тих же передумав, що й герой Сартра: шлях до свободи лежить через злочин. Але цей шлях приводить Кал!гулу ! Ореста до р!зних оц1нок власних. вчинк!в. Сартр ввакае, що п!сля вчинення злочину його персонаж стае справжн!м виразником !дей екзистенц!ал!гму; на думку- Камю, п1сля того, як хмператор став на шлях злочищв, в!н втратив право називатися людикою абсурду.•

Ек8истенц!ал!стське буття неможливе без проблеми вибору, Але якщо для Ореста й Електри виб!р був аасобом для визна-чення майбутнього, то для геро!в Камю в!н перетворюеться ка , тяжкий обов'язок: 1 Кал1гула, 1 Гел!кон, ! Сцип1он, 1 Херея. сам1 вщпшують свою долю 1 несуть кару за неправильн!сть цих р!шень. Для б1лыпост1 карою стае ф1зична смерть, а для тих, хто залишився в живих,- смерть моральна..

Орест Д Кал1гула для досягнекня свое! мети вибирають вчинок-вбивство. Сартра не ст!льки щкавкло семе питания про смерть як ф!лософську категорхю, ск!льки питания про право на вбивство. При вс1й схильнсст! письменника до парадоксаль-них ситуац!й, "гранична ситуация" у п'ес1 така, ¡до будь-який виб!р Ореста призводить до смертх кэгось з персона*Дв. А для Камю вбивство огидне саче пс соб!, тому будь-яке виправдання !х найвищими 1деолог!чними к-лркураннями звучить неп?реконлк-во. Головна небезпека яояеи Кал 1гули-тирана в тему, ¡по в!н -не приватна .гадина, а уособленкя держави ! влад'и.

Питания про право на йбивство для сбох письменник!в тев!д'емне в1д питания про суть революцП й. бунту. Каш ц1 !(ва поняття протиставляв, Сартр, навпаки, не розрхзняв. эуйя1вк1й революц!'! Какг протиставляз бунт ояремо! особис-íoctí, котра захищае свою г!дн1сть в1д можнсвладц!в, бунт, жий не приносить швидгаи 1 кардияальких зм!н в :усп1льство. Вина Кал1гулй не т1льки у злочинах проти лгадс-гаа, а й у тому, що б!н захот!в шведко зм1нити св1т: зробив :пробу революц! I. у мкеленн1. В результат! вЗ.н знехтував :eo'ím сбов'язком 1мператсра, рутиянкм Еиконанням заксн1в, 1. гому несе кару за сво! помилки - смерть в1д рук змовнкк!в.

■Млософська теор1я Сарчра не прИд1ляла пильно! уваги -сатегорП бунту. Для. ньогс не було сумк1в1в у можливост! изи.;ких 3MÍH у сусп!льств!, ! шлях до цього в!н бачив у те-fopi одиночок, та революцП, бо державний терср Сартр засуд-кув'ав безповсротно. . '

Саме тому • Орест 1 Електра обирають шлях дв!рсъксго перевороту, цо так нагадуе терористкчний акт. У n'eci Сартра густр!чазться■ т!льки одна форма влади - тирания Ег1сфа, зм!цнена 'í'i в1ддзеркаланкям - рел!г1йною тиран1ею' Юп!тера. Зав1ть Орест, захоплений революгДйним переворотом,.не перед-5ачзе н1якого 1ншого державного устрою. Очевидно,' Сартр tia-чив у. цьому слабость позицП свого героя, ■ можливо, тому врэштЬрегг Орест катзгорично вЦмовляет&ся в1д корони.

У n'eci Kaj.cc подано дв! форми влади: влада сенатор i э при слабк!й дитин! Император i I диктаторська влада сильно'! oco6hctoctí. Письменник явно рогчарсвуеться в обох sapiaiiTax державного устрою. Вседозволек!сть влади Кал!гули зумовлена ви:утн1стй в1дверто! опсзицП з боку римського Сенату: вс! i opo'i п'еси Камо виявляються одкаково непристосовачими до протистояння тиран I.

На в1дм!ну в!д Камю, Гяртр не схвашовав в1дзерто! спо-зи..11 в пол!тичя1й боротьб1, i, ча дужу Робера Мерля, був "розчарований в можливих легальных способах боротьби", „тому яП Орест?, i Електрк набувають форми змови, дв!рського перевороту.

Ф!лософ1я абсурду Альбегч Камю i ф!лссоф1я екзкстенЩр-л1зму Кач-Поля Сартра створюзалася у ает!й половик! XX сто-

л1ття. I, кр1м загальннх. проблем, цо стояли перед усам людс-твсм у т! роки, письменникхв ав'яаували нет!льки роки друк-би 1 сп!вро6!Тнкцтвз в русл Опору, а й сп!льна полхтична бо-ротьба, фиюсофсыса осв!та, уважне вивчеяня створюванкх в Х1Х-ХХ столхттях р!зних фыософсъких теор1й. .

Висновки п1дсумовують основн! спостережэння й думки,ви-кладеих в дисертацп, приводячи до таких., уаагалькекь: " .'-звертання А.Камю 1 Ж.-П.Сартра до античних мифологи та 5с-торП Е1дпоЕ1дають лхтературним традиц!ям йа'-идно! биропи) -драматург!чне оформления теоретичнкх постулат1в екзистенц1-!ал!зму та абсурдистьско! ф!ласофП допомагадо письмекникач • внайомити глядач!в та читач1в з !х головними ф!лсссфськими концетцями;

-анал1а -1 роаЕиток.ф1лософських концепц!й автор!б !люстро- • вано павши ею та вчинками д!йових сю 16 "Мух" ! "Кал!гули"; -багатол1тк!й процес ТЕорення р'ес дае змогу простежити ам1ни ов!тогляду самих письменни^хв;

-проблема особисго! свободи А &1дпов1дальност1 га власн! вчинки вирИпубться Ж.-П. Сартром -1 А.Каш з р1энкх позиции: ' якщо глочин ав!льняб сартровського Ореста ! перетворюе його в слравд]. екзистенщального героя, то вчинен 1 Кал!гулов вбивства, на думку А.Камю, се!дч&ть, щр'свободи можна до-сягти лише "за рахунок 1нагаго";

-питания морально! в1дпов1далькост1 лодини за ьласн! вчинки , взагап! не хвилювали К.-П.Сартра, а кая-ття могло праймами форми релШйного шоу; А.Камю к лереважно' щкавиться про- . блемою перетворення порядно! • людини на ката 1 вважа?. -. будь-яке.ЕбивстЕо нев!д*емне в:д мук сушпння; -звернення персонаж!в 'драми А.Камю до будь-яких форм терору спричиняе не лише деградацию !х особистаст!, але й ф!зичну смерть; для екзистенщального героя К.-П.Сартра видаеться немсшливим лише державний тероризм, а терориам !ндив1дуалъ-кий'стае единою ыожлкб!стю завершения "вчинку", необх!дного для гдобуття власно! 1ндив1дуальное-т1;

-алочини, скозн1 в драмах "Мухи" ! "Кал!гула", ием:шуче при-иводять д!йових ос!б до неабмечено! державно! влади; сарт-р1вський Ораст в!д ке! еЛдмовляйться,' а Кап1гула в тракту-ванн1 А.Камо доводить цю вледу до абсурду, аумовлекного ш-

ператорською сваволею та вЦсутнхстю в1дкрито'1 опозкцП з Соку Сенату;

-загалсм, нов! трактовки вчинк!в персонаж!в п'ес "Мухи" та "Кал1гула" лов'язан! г дещр р!зними : постулатами, ф1лософ11. ате1стиЧного 'екзистещ1ал1гку' ЗК.-П. Сартра 1 фыософП абсурду А. Камю.

Проведений в дисертацП теоретичний анал!з дав змогу стверджувати, що незвакэючи на спроби багатьох видатнкх мит- ■ ц1в зректися впливу пол1тики на власний св!тогллд 1 . творчу , практику, п1дпорядкувати вккористаний сюжетний матер1ал лише пезн!й ф}лософськ!й доктрину реальне життя втручаеться з' твори, впл'иЕаючи не лише на повед!нку д!йобих ос!б, але й на св!тогляд самих ав?ор1в; : . .;' * •

-'Основн! положения ; дисертгцШюго досл!дження в1добра-,сен1 в таких'публ!кац1ях:- ■'•:•>,■ ' ; ' ■■•

1. Проблема власти в пьесе Альбера Камю '"Калигула". - Деп. ь ... ДНТВ Украины Об.VII.95.-М, 1718.-Ук95." 13 с.

2. История и миф с точки зрения философии экзистенциализма -(столкновение'мировоззрения Альбера Камю и;Жан-Поля Сарт-

. ра).-Деп: в ДНТВ Украины 06.VI1.95.-Н 1719.:Ук95.-15 с. -

3. Причины, возникновения несмифологизма во Франции 30-х -40-х г. г. //Тезисы дскл. Крымской науч. конф. "Проблемы античной культуры ", II часть. . 'Симферополь»' 108Й, -С. 123-124. '-'".:.-.

4. Барубежная критика о творчестве Альберта Камю // Тезисы - докл. Крымская научн.:конф." Зарубежная литературная критика: проблеш изучения и преподавания.- Симферополь, 1989.- С. 77. / ' '

5. Зарубежная. криТцЛка об "античных" пьесах К.-П. . Сартра и А. : Камю // Теяись; докл. Крь-*ской научн. кокф. "Проблемы зарубежного литературоведения, и критики". -Симферополь, 1292.- С. 78-80. ,

3.-Сатира в пьесе Альбера Кама "Калигула" //Тезисы докл. и • сообщ. ме.чгосудерстБ. научн. кон^ "Комическое в мировом литературном процессе XX чека (художественная практика и проблемы научного осмыслений).- Учрт-чав, 1992.- 0. 56-57.

7. Политическая борьба в "античных" пьесах Ф.М.А. Вольтер.-Ж.- П..Сартра и А. Камю // Докл. и тезисы докл. мехдуна{ конф., поев. 300-летию со дня рождения (1664-1778) выдан щегося ифранцузского просветителя, писателя и философ? "Литературное и философское наследие Вольтера и совремек ность",- Харьков, 1994.- С. 12-13.

. • SUMMARY ^

Alexanclrova O.N. Antique themes in the. drata of French existentialism (Albert Camus and Jean--Paul.Sartre) .

The dissertation submitted for.a scholary degree of Candidate of Philology in specialisation 10.01.04 -Literature of foreign countries, T.G.Shevchenko Institute of Literature, National Academy of sciences, Ukraine, Kiev, 1996.

In the thesis the author presents a research cf the "antique" plays "Flies" and "Caligula" from the position of Jean-Paul Sartre's philosophy of atheistic existentialist! and Albert Camus's philosophy of absurd.There is defined th; influence of these two works on the formation of the authors' world outlooks. Carrying out the comparative analysis of the main points of the authors' conception and their reflection in the drama, there was net iced tha similarity of the themes and stated problents as well as the difference in the interpretation of similar episodes and characters according to the peculiarities of the philosophy the authors worked out.

. АННОТАЦИЯ

Александрова О.Н. Античные теш ь драматургии Фран-зского экзистенциализма (Альбер Камю и Жал-Поль Сартр) .

Диссертация на соискание>научной степени кандидата фи-логических наук по специальности 10.01.04 - Литература рубежных стран, Институт, литературы им. Т.Г.Шевченко НАН раины, Киев, 1995.

В диссертации представлено исследование ''античных" пьес !ухи'.* и . "Калигула" с • позиций философии экзистенциализма* й-Поля Сартра и философии абсурда Альбера Камю, определена ль "этих произведений в становлении мировоззрения авторов, е ан сравнительный анализ основных положений авторских |К.\епцш и их отражения в драматургии, отмечено сходство м'аткки и поставленных проблем,; а также различие иктерпре-;ции эпизодов ,и>обраг6в-в связи с индивидуальными оссбон-ютями каждого писателя и разрабатываемой ими философией. •

Ключовг слова: ; .

лософ!я екзистенциал1зму, ф1лссоф1я абсиду, .вчинок-:очин, свобода, ?сеяозволек1стъ, влада, в;дпоЫдальн1сть.