автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.09
диссертация на тему: Архивные источники об украинских культурных ценностях, вывезенных нацистами в годы Второй мировой войны.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Архивные источники об украинских культурных ценностях, вывезенных нацистами в годы Второй мировой войны."

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М.С.ГРУШЕВСЬКОГО

СЕБТА Тетяна Миколаївна

, УДК 930.25: 947.7.8

АРХІВНІ ДЖЕРЕЛА ПРО УКРАЇНСЬКІ КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ, ВИВЕЗЕНІ НАЦИСТАМИ В РОКИ П СВІТОВОЇ ВІЙНИ

07.00.00 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Київ-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі історії і теорії археографії та споріднених джерелознавчих наук Інституту української археографіїта джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент

ДОЛИНСЬКИИ Олександр Васильович, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук

КУЧЕР Володимир Іванович, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.

кандидат історичних наук ПАПАКІН Георгій Володимирович, начальник відділу інформації, використання ; Національного архівного фонду та зовнішніх

зв’язків Державного комітету архівів України

Провідна установа: Київський національний університет

ім.Тараса Шевченка, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки.

Захист відбудеться 27 квітня 2000 року о 10 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д. 26.228.01 в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).

Ч писрптамігю МПЖНЯ ГПНЯЙОМИТИГЯ V ЙІбпІПТРІїІ ІНСТИТУТУ УКПЯЇНСЬКОЇ

археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Автореферат розіслано 2.7 березня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

І. В. Верба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вивозом культурних цінностей з України займалося багато конкуруючих між собою нацистських організацій, які належали до окремих великих військово-політичних структур рейха-Вермахту, міністерства іноземних справ, СС, націонал-соціалістичної партії. Наше дослідження присвячене одній з найбільших грабіжницьких організацій Третього рейха, яка вивезла з України значну частину культурних цінностей,- Айнзацштабу (з нім. - Оперативний штаб) рейхсляйтера Розенберга та діяльності Мюнхенського центрального збірного пункту Американської військової адміністрації в Німеччині, де були зконцентровані по війні вивезені Айнзацштабом з окупованих областей колишнього Рад янського Союзу культурні цінності.

Актуальність дослідження матеріалів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга щодо його діяльності в Україні під час Другої світової війни та документальних комплексів Мюнхенського центрального збірного пункту має як велике практичне значення - виявлення свідчень вивезення Айнзацштабом конкретних культурних цінностей та їх подальшої долі в результаті реституції з боку американських союзників, так і наукове - висвітлення на прикладі діяльності Айнзацштабу практики нацистів щодо культурних цінностей в окупованій Україні та заходів Американської військової адміністрації щодо повернення культурного майна його законним власникам.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках проекту “Доля українських культурних цінностей під час Другої світової війни”, який є одним з розділів великої загальної теми Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського “Історико-археографічні та архівознавчі дослідження в Україні у ХІХ-ХХ сг.” (3.2.7.22). Названий проект є також частиною великої державної наукової програми “Культурні цінності України. Втрати. Шляхи повернення” (17127-96), яка була прийнята Міністерством культури і мистецтв України, Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України, Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України та НАН України.

Об’єктом дослідження є архівні комплекси документів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга, зокрема Управління Айнзацштабу та його Головноїробочої групи України, а також Мюнхенського центрального збірного пункту Американської військової адмінісграціїв Німеччині.

Предметом дослідження є тенденції формування джерельної бази про долю українських культурних цінностей, вивезених нацистами з колишньоїУРСР в роки Другої світової війни, та дальність Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Україні і Американської військової адміністрації в Німеччині, зокрема Мюнхенського центрального збірного пункіу.

Хронологічними рамками дисертації є крайні дати використаних документів -1940-1962 рр., незважаючи на те, що безпосередня діяльність Айнзацштабу рейхс-ляйтера Розенберга проходила в Україні у 1941-1944 рр., а діяльність Мюнхенського центрального збірного пункту' Американської військової адміністрації в Німеччині-у 1945-1951 рр.

Перша дата -1940 - це рік створення Айнзацштабу і початок його дальності на Захода. Друга дата -1962 - це рік останнього, зафіксованого документами повернення культурних цінностей до СРСР з Федеративної Республіки Німеччини.

Географічні рамки дослідження визначає, в першу чергу, діяльність Головної робочої групи України Айнзацштабу, яка активно проходила у 1941-1944 рр. на території Рейхскомісаріату України (складався з шести генеральних округів: “Волинь”, “Житомир”, “Київ”, “Миколаїв”, “Таврія” та “Дніпропетровськ”) та українських областей військового підпорядкування, зокрема Харківської області та Криму. Географічні межі дослідження включають також сучасні територіїПольщі, Чехії, Австрії та Німеччини (землі: Баварія, Баден-Вюртемберг, Гессен), оскільки саме тут були розміщені Айнзацштабом вивезені з України культурні цінності.

Методологічною основою дисертації є джерелознавчий аналіз матеріалів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга про його діяльність в Україні та Мюнхенського центрального збірного пункту Американської військової адміністрації в Німеччині щодо подальшої долі вивезених Айнзацштабом культурних цінностей у поєднанні з проблемно-хронологічним принципом дослідження, який передбачає комплексний підхіддо вивчення проблеми. При аналізі документів було використано критично-порівняльний метод дослідження, який дозволяє диференціювати документи та визначити ‘їх значення у відповідності з завданнями даного дослідження.

Мета і завдання дослідження. На основі відомих архівних комплексів джерел висвітлити зв’язки формування документальних комплексів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга та Американської військової адміністрації в Німеччині і їх міграцію у складі окремих архівних фондів. Проаналізувати та систематизувати архівні матеріали, які висвітлюють безпосередню діяльність Айнзацштабу в Україні у 1941-1944 рр. та вивезення ним українських культурних цінностей, а також реституційний комплекс джерел Мюнхенського центрального збірного пункту, які висвітлюють їх повернення після війни. Меті дослідження підпорядковані наступні завдання: •

1. Дати загальну характеристику матеріалів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга, механізму утворення його документальних комплексів. Висвітлити історію та структуру трьох найбільших колекцій документів Айнзацштабу -у Києві (Центральний державний архів вищих органів влади та управління (далі ЦЦАВО) України, ф. 3676, ф. 3674), Берліні (Бундесархів в Берліні, ф. N8-30) та Москві (Російський державний військовий архів, ф. 1401-К).

з

2. Подати історичний нарис діяльності ERR в Україні, а саме його Головної робочої групи України.

3. Виділити, систематизувати та описати групи документів, які висвітлюють бібліотечний напрямок діяльності Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Україні, його архівні інтереси, діяльність зондерштабів образотворчого мистецтва та прадавньої історії.

4. Систематизувати і дати характеристику архівним джерелам з питання по-вернен ня українських культурних ці нностей, які зберігаються в російських, українських та зарубіжних архівах. Визначити перспективи подальшого дослідження повернення українських культурних цінностей.

5. Скласти історичний нарис заходів Американської військової адміністрації в Німеччині щодо повернення культурних цінностей, які були виявлені в американській зоні окупації Німеччини, їх законним власникам.

6. Описати та зробити порівняльний аналіз документальних комплексів Мюнхенського центрального збірного пункту - Мюнхенської картотеки мистецьких об’єктів, “Транспортних списків” та переліку культурних цінностей, переданих до СРСР у 1945-1962 pp. Мюнхенським центральним збірним пунктом та його наступником Мюнхенським відділенням Опікунського управління щодо культурних цінностей ФРН.

Наукова новизна дослідження. При роботі над даною темою вперше було порівняно три великі архівні збірки документів Айнзацштабу, які зберігаються у Києві, Москві та Берліні, а також були описані та проаналізовані на предмет повернення українських культурних цінностей комплекси документів Мюнхенського центрального збірного пуншу. •

Практичне значення роботи. Науковий доробок дисертанта може бути використаний дослідниками при написанні загальних праць про окупаційну політику нацистів на території України під час Другої світовоївійни. Результати дослідження також можуть допомогти при встановленні дійсних втрат українських культурних цінностей в роки війни. Фактичний матеріал може бути використаним у вузівських спецкурсах щодо Другої світової війни, в аналогічних посібниках для студентів-істориків, у підручниках для гімназій і середніх шкіл.

Апробація дослідженій. Перші результати роботи були апробовані на Національному семінарі “Проблеми повернення національно-культурних пам’яток, втрачених або переміщених під час Другої світової війни”, який відбувся у Чернігові у вересні 1994 р. Науковий доробок дисертанта був використаний під час Громадських відкритих читань, присвячених долі фресок та мозаїк Михайлівського Золотоверхого собору Києва, які відбулися 18-го квітня 1998 р. в Міському будинку вчителя. Для цього був написаний короткий історичний нарис про діяльність зондерштабу прад авньої історії, як філіалу Головної робочої групи України, у Кракові.

Структура робота відповідає меті та завданням дослідження і складається з переліку умовних скорочень,вступу,трьох розділів, 11 підрозділів, висновків, переліку використаних джерел та літератури і п’ята додатків - А, Б, В, Д, Е. Загальний обсяг дисертації 225 сторінок, у тому числі таблиця 2.5.1 (1 с.), таблиця 3.3.1 (1 с.), список використаних джерел та літертури (357 позицій, 35 с.) та додатки (31 с.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, обумовлені хронологічні та географічні межі, мета і завдання дослідження, визначена його наукова новизна та практичне значення. .

Крім цього у вступі коротко висвітлена діяльність різних нацистських організацій,які займалися вивозом культурних цінностей зУкраїни,-уповноважені Прусської державної бібліотеки та Шефа військових архівів, які діяли в рамках Вермахту, зондеркоманда СС Юонсберга, яка діяла за завданням міністерства іноземних справ, Науково-дослідне товариство “Спадщина”, Воєнізовані геологічні групи СС, VI-й відділ “G” Головного імперського управління безпеки та Крайове управління архівів, бібліотек та музеїв при Рейхскомісаріаті України.

Далі у вступі висвітлюється створення Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга для окупованих областей (Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg fur die besetzten Gebiete), його завдання та структура. Айнзацштаб був створений Розенбергом 17 липня 1940 р. за дорученням фюрера на основі наказу шефа Верховного командування Вермахту від 5.07.1940. Головним його завданням було дослідження духовної спадщини т. зв. ворогів націонал-соціалізму - євреїв, масонів та більшовизму, яке на практиці обернулося масовим цілеспрямованим вилученням різноманітних культурних цінностей. Згідно з численними наказами Верховного командування Вермахту та вищих керівників рейха завданнями Айнзацштабу були:

■ збирання матеріалів щодо “ідейних противників націонал-соціалізму”, що означало створення бібліотек з архівосховищами фільмів, плакатів, платівок, фотографій, картин та ін. з питань іудаїзму, масонства та більшовизму;

• знищення матеріалів “ідейних противників націонал-соціалізму” (книг, документів, картин, плакатів, фільмів і т.д.), які не були відібрані Айнзацштабом для своїх сховищ і могли б слугувати “ідейним противникам”;

• ідеологічна, боротьба, якою була обробка зібраних матеріалів і написання на. основі цього аналітично-інформаційних праць пропагандистського характеру з питань більшовизму, іудаїзму, масонства1.

В рамках виконання цих завдань Айнзацштабом була створена так звана Східна бібліотека Розенберга, яка мала стати бібліотечним центром з історії та культури народів,які населялит.зв. “східний простір”- росіян,українців,білорусів,

1 ЦДАВО України, ф.3676, оп.1,спр.59, арк.53-54.

прибалтійських націй, а також центром дослідження ідей та практики більшовизму. Центральне книгосховище бібліотеки розміщувалося в Берліні (з жовтня 1943 р. у Польщі в м. Ратіборі), а допоміжне у Києві.

Айнзацштаб був напіввійськовою організацією. Він належав до партійного відомства Розенберга, яке мало назву “Уповноважений фюрера у справі нагляду за загальним духовним та ідейним навчанням і вихованням в Націонал-соціалістичній робочій партії Німеччини” (далі “Уповноважений фюрера”), і фінансувався нацистською партією. У вересні 1942 р. команди Айнзацштабу були включені в тилові частини Вермахту, що дало йому право діяти в областях як цивільного, так і військового підпорядкування.

Діяльність Айнзацштабу була підпорядкована також інтересам т. зв. Вищої школи, яка мала стати по війні “центром націонал-соціалістичного дослідження, навчання та виховання”. Створити її доручалося рейхсляйтеру Розенбергу. У зв’язку з цим в рамках Вищої школи було створено Центральну бібліотеку, як центр дослідження германської нації та її історії, а також цілий ряд науково-дослідних інститутів, першим з яких був Інститут дослідження єврейського питання у Франкфурті-на-Майні. Для названих інститутів Айнзацштаб активно провадив відбір відповідної літератури та п ер і одики. Численні завдання Айнзацштабу в рамках Вищої школи та відомства “Уповноважений фюрера” слугували одній із головних ідеологічних цілей націонал-соціалізму - обгрунтування на основі зібраних та опрацьованих матеріалів “історичної місії” німецького народу на Сході.

Безпосередніми виконавцями завдань Айнзацштабу наокупованих територіях були головні робочі групи, які мали у складі робочі групи тазондеркоманди. Всього Айнзацштаб нараховував 7 головних робочих груп, які контролювали величезну територію Східної, Західної та Південно-Західної Європи. Підрозділи Айнзацштабу не діяли лише в Генерал-губернаторстві Польщі та Протектораті Чехії і Моравії. На окупованій території Радянського Союзу діяло три головні робочі групи: України, “Остланд” (Прибалтика та північно-західні області Росії) і “Центр” (Білорусь та західні області Росії).

Айнзацштаб співпрацював також з т. зв. зондерштабами, які працювали в окремих галузях науки і культури. За зондерштабами були закріплені окремі галузі науки і культури, що досить чітко відображено в їх назвах, наприклад: науки, прадавньої історії, музики, образотворчого мистецтва і т.д. Всього при Айнзацштабі працювало 13 зондерштабів, співробітниками яких були висококваліфіковані фахівці-доктори, професори.

Роздої 1. “Стан наукової розробки проблеми. Архівні комплекси документів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга (1940-1945)” має три підрозділи і висвітлює історіографію та джерельну базу Айнзацштабу.

1.1. “Стан наукової розробки проблеми”. Діяльність Айнзацштабу завжди розглядалась дослідниками в рамках проблеми культурного пограбування нациста-

ми країн Європи та долі культурних цінностей під час Другої світової війни. Від цієї схеми не відійшли ні західна, ні радянська, ні теперішня українська історіографії, в яких, проте, на сьогоднішній день немає жодного окремого глибокого дослідження, яке було б присвячене Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга. Якщо в західній літературі у контексті названих проблем добре висвітлена діяльність Айнзацштабу в окупованих країнах Західної Європи, то його діяльність на сході залишається майже не дослідженою. Такий великий пропуск був зроблений, в першу чергу, радянською історіографією, що пояснюється, по-перше, недоступністю для дослідників внаслідок засекреченості багатьох архівних джерел; по-друге, діяльність нацистських організацій в галузі культури та пов’язана з нею доля культурних цінностей не були пріоритетними темами досліджень радянських істориків, особливо в перші повоєнні десятиріччя.

Проте, в 60-Х-80-Х роках в радянській історіографії з’являється ряд праць, присвячених різним аспектам проблеми долі культурних цінностей під час війни, які можна було б розділити приблизно на три групи: евакуація на Схід2, діяльність нацистів щодо культурних цінностей3, повернення культурних цінностей після війни внаслідок пошукових заходів на сході Німеччини, в Польщі, Чехо-словаччині4. Всі ці дослідження у деякій мірі страждають двома недоліками: браком джерельної бази та ідеологічною обмеженістю.

Документальну інформацію про Айнзацштаб рейхсляйтера Розенберга, хоча і невелику, можна знайти в збірниках документів і матеріалів, присвячених періоду Великої Вітчизняної війни. Це, в першу чергу, матеріали Нюрнберзького процесу5 та цілий ряд тематичних збірників документів, які можна розділити на дві

2 Кончин Е. Год 1941: Спасение художественных ценностей в первые месяцы Великой Отечественной войны // Искусство. - 1981. - № 1. - С.62-68; Максакова Л. Как были спасены культурные ценности // Эшелоны идут на Восток: Из истории перебазирования производительных силСССРв 1941-1942 гг. - М.: Наука, 1966.-С.72-88; СимкинМ. Советские музеи в период Великой Отечественной войны //Труды НИИ музееведения. - Вып. 2. - М.: Советская Россия, 1961.-С. 176-327.

3 ВозницкийБ. Вор оставляет расписки // Комсомольское знамя. - 1966. - 22 июня.

- С.2.; ЛевитЕ. Осталось только на фотографиях: Памятники, разрушенные и уничтоженные; произведения искусства, похищенные и погибшие. - М.: Планета, 1986. - 349 с.\Омсльченко Ю. До питання про німецько-фашистські плани пограбування культурних цінностей українського народу II Питання нової та новітньої історії І Київ, ун-тім.Т.Шевченка-К., 1971.-Вип. 12.-С.93-101; Омельченко Ю. Музейне будівництво на Україні в 1921-1945 рр. //УІЖ. - 1975. - № 3. -С. 122-128.

4 Цаплин В. Возвращение в Советский Союз документов государственного архивного фонда (1945-1946 гг.) // Музейное дело в СССР. - М.: Сов. Россия, 1976. - С. 184194; Цаплин В. Восстановление архивных фондов в период войны // Сов. архивы. -1969. - № 3. - С.22-29; Частину награбованої німцями академічної літератури повернуто її власникові //Вісник АН УРСР. - 1946. -№ 4. -С.79-81.

5 Нюрнбергский процесс над главными военными преступниками: Сб. материалов: В 7 т. - Т.6. - М.: Юр. лит-ра, 1960,- 748 с.; Нюрнбергский процесс: Сб. материалов: В 8 т. - Т.4. - М.: Юр. лит-ра, 1990,- 672 с.

групи: “німецько-фашистський окупаційний режим”6 та регіон чи область “у Великій Вітчизняній війні”7.

З розпадом СРСР та проголошенням незалежності України тема долі культурних цінностей під час війни стала в Україні, як і в кожній республіці колишнього Радянського Союзу, однією з найактуальніших.

У 1991 р. у виходить у світ переклад монографії американської дослідниці Патриції Кеннеді Грімстед за участю Геннадія Боряка “Доля українських культурних цінностей під час Другої світової війни: Винищення архівів, бібліотек, музеїв”8 з додатком факсимільно опублікованих документів німецькою, російською, українською та англійською мовами. Ця публікація не тільки по-справжньому відкрила проблему долі культурних цінностей під час війни, а й якісно підняла її на щабель вище від усіх попередніх досліджень з цієї теми. У монографії використана велика нова джерельна база як західних архівів, так і радянських до недавна засекречених фондів. В основній частині авторка вперше разом висвітлює три сторони проблеми долі культурних цінностей під час війни: евакуацію на схід, діяльність нацистських організацій щодо культурних цінностей,реституцію культурних цінностей. Не можна, проте, сказати, що кожний з цих аспектів отримав глибоке дослідження. Слід відмітити, що публікація Патриції Кеннеді Грімстед має, так би мовити, архівний “уклін”. Евакуація на схід розглянута на прикладі архівних матеріалів, у висвітленні діяльності нацистів щодо культурних цінностей та реституції переважає також доля архівних цінностей. Говорячи про діяльність Айнзащитабу, авторка висвітлює більше його бібліотечну діяльність в Україні -

6 Історія застерігає: Трофейні документи про злочини німецько-фашистських загарбників та їхніх пособників на тимчасово окупованій території України в роки Великої Вітчизняної війни. - К.: Вид-во політ, літ-ри України, 1986. - 265 с.; Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні 1941-1944 pp.: 36. документів. - К.: Держполітвидав УРСР, 1963. - 488 с.; Преступные цели - преступные средства. Документы об оккупационной политике фашистской Германии на территории СССР (19411944 гг.): Сб. док. - М.: Госполитиздат, 1963. - 324 с.; Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945: Док. и материалы: В 3 т. - К.: Наук, думка, 1985.

7 Днепропетровская область в годы Великой Отечественной войны Советского Союза (1941-1945 гг.): Сб. док. и материалов. -- Днепропетровск: Кн. изд-во, 1962. -362 с.; Полтавщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945: 36. док. і матеріалів. - К.: Наук, думка, 1977. - 273 с.; Харьковщина в годы Великой Отечественной войны (июнь 1941 - 1943 гг.): Сб. док. и материалов. -X.: Прапор, 1965. -427 с.; Херсонская область в годы Великой Отечественной войны (1941-1945): Сб. док. и материалов. - Одесса: Маяк, 1968. - 296 с.

8 Грімстед Патриція К. Доля українських культурних цінностей під час Другої світової війни: Винищення архівів, бібліотек, музеїв / За участю Боряка Г. - 2-е вид. -Львів: Фенікс, 1992. - 119 с.Вперше опубліковано: Patricia Kennedy Grimsted. The Fate of Ukrainian Treasures During World War II: The Plunder of Archives, Libraries and Museums under the Third Reich //Jahrbiicher fiir Geschichte Osteuropas. - 1991. - Nr. 39. - Heft 1. - P.53-80.

комплектування ним Східної бібліотеки, фондів Інституту дослідження єврейського питання, Центральної бібліотеки Вищої школи.

Серед великої кількості досліджень 90-х років, в яких розглядалися різні аспекти проблеми долі культурних цінностей, слід назвати дві серії публікацій, що виходять під егідою Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей - “Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи”9 та “Доля культурних скарбів України під час Другої світової війни: Архіви, бібліотеки. музе'Г10. У другій серіїКомісії цінною за своєю глибиною наукового дослідження є 2-й випуск - “Бібліотечні фонди Харкова в роки Другої світової війни: Документи”. Крім публікації документів випуск містить детальну історичну розвідку ІЛосієвського про долю харківських бібліотечних фондів під час окупації. Велику увагу приділено у дослідженні діяльності робочої групи Харкова Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в бібліотеці ім. В.Г. Коро-ленка по відбору та вивезенню літератури до Німеччини. Робота написана на великій, не введеній досі до наукового обігу джерельній базі - матеріалах окупаційного періоду з Державного архіву Харківської області та ЦДАВО України.

У 90-х роках з’явилися дві дисертації, які присвячені окремим типам установ культури України - музеям та архівам. Долі українських музеїв під час Другої світової війни присвячена за одноіменною назвою дисертація Михайла Ткачен-ка11, а українським архівам, архівній політиці нацистів на окупованій території -дисертація Марини Дубик12. Це перші і єдині поки що дослідження, які досить глибоко і не упереджено висвітлюють долю українських музеїв та архівів під час

9 Повернуто в Україну / Нац. комісія з питань повернення в Україну культ, цінностей при Каб. Мін. України. - Внп.1. - К.: Тов. “Танант”, 1997. - 40 с.;“Матеріали круглого столу “Проблеми вивчення архівних матеріалів “Оперативного штабу Рейхсмініп ерства окупованих областей Сходу Розенберга” / Нац. комісія з питань повернення в Україну культурних цінностей при Каб. Мін. України - К., 1994. - 24 с. - (Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи; Вип. 5); Культура і війна: Погляд через півстоліття. / Нац. комісія з питань повернення в Україну культ, цінностей при Каб. Мін. України та ін. - К.: Абрис, 1996. - 62 с. - (Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи; Вип. 7).

10 Бібліотечні фонди Харкова в роки Другої світової війни: Документи / Нац. комісія

з питань повернення в Україну культ, цінностей та ін. - К., 1997. - 102 с. - (Доля культурних скарбів України під час Другої світової війни: архіви, бібліотеки, музеї; Вип. 2); КотС., Ошурксвич О. Волинський краєзнавчий музей. - К.: Українознавство, 1996.

- 75 с. - (Доля культурних скарбів України під час Другої світової війни: архіви, бібліотеки, музеї; Вип. 1).

" Ткаченко М. Музеї України під час Другої світової війни (1939-1945 рр.): Дис...-канд. іст. наук: 07.00.01 / Київський ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 1996. - 223 с.

12 ДубикМ. Архівна справа в окупованій Україні (1941-1944 рр.): Дис...канд.іст.наук: 07.00.06 / НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевсь-кого.-К., 1997,- 189 с.

війни. Дисертації написані на великій, досі невідомій джерельній базі і спростовують багато стереотипів, прийнятих у радянській історіографії.

Серед дослідників, які присвятили свою наукову діяльність проблемі долі українських культурних цінностей, слід назвати Сергія Кота. Його великий науковий доробок охоплює різні аспекти цієїтеми: евакуація українських музеїв у 1941 р. на схід13, українські культурні цінності у Росії14, правові аспекти реституціїкультурних цінностей15, культурні цінності під час Другої світової війни16. Всі вони говорять про глибокі знання та добре володіння автором матеріалом з даної проблеми.

Важливою є публікація російськими науковцями т. зв. картотеки “Z” Айнзац-штабу (1941-1942 pp.) разом з факсиміле німецькою17. Опублікована картотека Айнзацштабу була складена на основі огляду працівниками Айнзацштабу бібліотек, музеїв, архівів, пам’ятників архітектури та науково-дослідних інститутів України, Росії та Білорусі з зазначенням стану об’єкту, обсягу та характеру матеріалів, які там знаходилися. Публікація картотеки супроводжується історичним нарисом діяльності Айнзацштабу на окупованих східних територіях, а також великим довідковим апаратом.

Західна історіографія репрезентована у нашому дослідженні, головним чином, працями вчених Німеччини та Америки. Діяльність Айнзацштабу розглядається ними також у контексті грабіжницької політики нацистської Німеччини. Є великі загальні праці про пограбування нацистами Західної Європи18, праці, які стосу-

13 КотС. Евакуація українських музеїв 1941 року: Загублені реліквії// Київ. - 1993. -№6. -С. 152-155.

u Кот С., Коренюк Ю. Михайлівські пам’ятки в Російських музеях //.Пам’ятки України. - 1999.-№ 1.-С.63-82; КотС. Українські культурні цінності в Росії: Полемічні нотатки замість висновків //Розбудова держави. - 1996. -№ 3. - С.41-47.

15 Кот С. Повернути культурні надбання можна. Була б добра воля // Віче. -1996. -№ 5. - С.129-144; Кот С. Проблема повернення в Україну культурних цінностей у контексті історії та права // Розбудова держави. - 1995. - № 10. - С.40-49.

16 Кот С. Збереження пам’яток історії та культури в Українській РСР в роки Великої Вітчизняної війни // Охорона, використання та пропаганда пам’яток історії та культури в Українській РСР: 36. методичних матеріалів в 6-ти частинах / АН УРСР. Ін-т історії та ін. - Ч.З. - К., 1989. - С.4-І03.

17 Картотека “Z” Оперативного штаба “Рейхсляйтер Розенберг”: Ценности культуры на оккупированных территориях России, Украины и Белоруссии. 1941-1942 / Изд-ие подготовлено Бойцовым М., Васильевой Т. //Труды исторического факультета МГУ. -№5. -М.: Изд-во Московского ун-та, 1998. - 352 с. - (Сер. I “Исторические источники”; №1).

18 Friemuth С. Die geraubte Kunst: Der dramatische Wettlauf um die Rettung der Kulturschatze nach dem Zvveiten Weltkrieg (Entfuhrung, Bergung, und Restitution des europaischen Kulturgutes 1939-1948). - Braunschweig: Verlag Westermann GmbH; Gunther-Hornig M. Kunstschutz in den von Deutschland besetzten Gebieten 1939-1945 / Institut fur Besatzungsfragen Tubingen. // Studien des Ins-t fur Besatzungsfragen. - 1958. - Nr. 13. -162 S.; Manasse P. Verdwenen archieven enbibliotheken. - Den Haag: NBLC Uitgeverij, 1995; Nicholas L. H. The Rape of Europa. - New York: Alfred A.Knopf, 1994. - 498 P.

ються окремих видів культурних цінностей19, дослідження, присвячені окремим грабіжницьким нацистським організаціям,якзондеркомандаКюнсберга20, Науково-дослідне товариство “Спадщина”21, а також велике коло наукових праць з проблеми реституції культурних цінностей, проведеної Американською військовою адміністрацією в Німеччині22.

В середині 90-х років в Дослідному центрі Східної Європи при Бременському університеті (Німеччина) розроблявся науковий проект “Доля переміщених радянських культурних цінностей під час Другої світової війни” (керівник проф. -К Аихведе). Результатом проведеної багаторічної роботи стала книга ' Предмет; Збереження”; Пограбування нацистами культурних цінностей в Радянському Союзі”23. Книга є збірником статей, в яких послідовно висвітлено ряд проблем, пов’язаних с переміщенням культурних цінностей під час війни; евакуація на схід, практика нацистських установ та організацій щодо культурних цінностей, реституція, діяльність радянських властей щодо повернутих внаслідок реституції предметів культури. На сьогодні це перше і єдине видання, яке на великій джерельній базі глибоко і всебічно розглядає проблему долі радянських культурних цінностей пщ час Другої світової війни. Збірник супроводжується багатою публікацією фотографій, карт і документів.

Різноманітним проблемам долі культурних цінностей під час Другої світової війни (вивезення, повернення, підсумки втрат) були присвячені також численні міжнародні конференції, які проходили в 90-х роках24.

19 Bramson-Alperniene Е. Yivo in Wilna: Zur Gcschichte des “Jiidischcn Wissenschaft lichen Instituts". — Baalsdorf: UniMedia GmbH Verlag, 1997. - 39 S.; Grimsled P.K. Displaced Archives on the Eastern Front // IlSG-Research Paper - Amsterdam, 1995. - Nr. 18. - 36 P.; Grimsted P. K. The Odyssey of the Smolensk Archive. - Pittsburgh: Carl Beck Papers, 1995. -132 S.; Hiller M. P. Bucher als Beute: Das Schicksal sowjetischer und deutscher Bibliotheken als Folge dcs Zweiten Weltkrieges // Nordost-Archiv. - 1995. - Nr.l. - S.9-27;

20 Hartung U. Raubziige in der Sowjetunion: Das Sonderkommando Kiinsberg 1941-1943. -Bremen: Edition Temmen, 1997.- 135 S.

31 KaterM. II. Das “Ahnenerbc” der SS 1935-1945.-Stuttgart: D.Verlags-Anstalt, 1974.-495 S.

12 Herbst A. Zur Gcschichte dcs Wiesbadener Collekting Point // Kunst in Hessen und am Mittelrhein. - Sonderdruck. - 1992. — d. 12. Dezembcr. - S. 11-18; PosteL. I. Books go home from the wars // Library Journal. - 1948. - 1 December. - P. 1699-1704; Smyth С II. Repatriation of Art from the Collecting Point in Munich after World War II. With Reference especially to the Netherlands

- The Hague: Gary Schwartz SDU Publishers, 1988. - 126 S.

H “Bctr.: Sicherstellung”: NS-Kunstraub in der Sowjetunion / Hrsg. W. Eichwcde, U. Hartung.

- Bremen: Edition Temmen, 1998. - 263 S.

i4 The Spoils of War. World War II and its Aftermath: the Loss, Reappearance, and Recovery

of Cultural Property / Edited by Elizabeth Simpson. - New York: Harry N.Abrams, Incorporated

A Times Mirror Company, 1997. - 336 P.; The Return of Looted Collections (1946-1996): an

Unfinished Chapter / Proceedings of an International Symposium to Mark the 50th Anniversary

of the Return of Dutch Book Collections from Germany in 1946. Amsterdam, 15 and 16 April

1996.-Amsterdam: StichtingbehecrllSG, 1997,- 126P.; Рэстытуцыякультурныхкаштоу-

насцей. Праблемы вяртання і сумсснага выкарыстання: Юрыдычныя, навуковыя і

маральныя аспекты. Матэрыялы Міжнароднай навуковай канферзнцьіі, якая адбыла-

ся у Мінску пад згідай UNESCO 19-20 чэрвеня 1997 г. - Мінск: Светоч, 1997. - 342 с.

1.2. “Документальні фонди Айнзациапабу в архівах Києва, Москви та Берліна. Структура та аналіз фондів”. Різноманітний матеріал Айнзацштабу, який розпорошений по архівосховищам багатьох країн, складають архіви всіх його підрозділів, починаючи від відділів Управління штабу і закінчуючи робочими групами, зондеркомандами та зопдерштабами. Кожний підрозділ мав свій службовий архів, де в чіткому порядку в окремих теках або підшивках зберігалися документи: внутрішня документація (розпорядження, службові записки, особові справи) та листування з іншими підрозділами Айнзацштабу, відомствами і організаціями рейха. У свою чергу, архіви рядових підрозділів складають матеріали тієї керівної ланки Айнзацштабу, якій вони підпорядковувалися. Тому в даному дослідженні використовуються два поняття для характеристики документів Айнзацштабу - “архів” та “матеріали”. •

У підрозділі розглядаються три великих, оригінальних, не дублюючих один одного масива матеріалів Айнзацштабу, які знаходяться: у Києві в ЦДАВО України, у Бундесархіві в Берліні та Російському державному військовому архіві у Москві. Також документи Айнзацштабу зберігаються у Парижі в Документальному центрі сучасної іудаїки, в Амстердамі - в Інституті військової документації, у Вашінгтоні - в Бібліотеці Конгресу, у Нью-Йорку - в Єврейському науковому інституті, в бібліотеці Гуверівського інституту в Пало Альто (Каліфорнія), в Німеччині в Інституті сучасної історії у Мюнхені та в Бундесархіві у м. Кобленці, де зберігається велика колекція фотографій зі штампом Айнзацштабу.

У пункті 1.2.1. “Кій'вська частіша матеріалів Айнзацштабу” розглядаються матеріали Айнзацштабу з ЦДАВО України - ф.3676 (Штаб імперського керівника Розенберга для окупованих східних областей) і 3674 (Штаб імперського керівника Розенберга для окупованих західних областей та Нідерландів). Фонд 3674 має

4 одзб. і містить документи з архіву Головної робочої групи Бельгії та Північної Франції'(1940- і 943 pp.). Фонд 3676 має 5 описів,з яких перші 3 описи та дві справи (№№ 326,444)'4-го опису містять матеріали Айнзацштабу (1941-1944 pp.). Фонд 3676 налічує п’ять великих документальних масивів, що належать окремим підрозділам Айнзацштабу - головним робочим групам України, “Остланд”, “Центр”, Бельгії та Північної Франції, а також Управлінню Айнзацштабу. Згідно з документами ці матфіали надійшли до Києва наприкінці 1945 р. і були передані до колишнього Центрального державного історичного архіву УРСР. Всього матеріали Айнзацштабу з фондів 3676 та 3674 налічують разом 351 одиницю зберігань. Найчисельнішими є матеріали Головної робочої групи України.

У пункті 1.2.2. “Докумет7іАйнзашгтбувБутесархівівБерпиії”антхіукт>ся матеріали Айнзацштабу (1940-1945 pp.) з фонду NS-30 (Einsatzstab Reichsieiter Rosenberg) з Бундесархіву в Берліні. Вони були знайдені по війні американцями в Баварії біля м. Бамбергу в містечку Штафельштайн і були вивезені ними до СІЛА, звідки повернулися у 1963 р. Фонд NS-30 налічував спочатку 178 справ. З часом

кількість справ у фонді збільшилася за рахунок матеріалів, які надійшли протягом 70-80 років з інших архівів. Найбільше матеріалів у вигляді копій з мікрофільмів надійшло з Єврейського наукового інституту у Нью-Йорку (справи №№ 182-197). Після цих поповнень фонд Айнзацштабу став нараховувати 199 справ. У ф. №-30 зберігаються документи з архівів Управління Айнзацштабу, головних робочих груп - “Остлаїщ”, “Центр”, України і “Південний Схід” та зондерштабів музики і науки. Архів Головної робочої групи України складають лише 4 од. зберігання.

У пункті 1.2.3. “Московськім фонд Айнзацштабу з колишнього “Особого” архіву” висвітлюються матеріали ф. 1401-К (Оперативный штаб Розенберга) з Російського державного військового архіву у Москві. Фонд налічує 77 од.зб. з матеріалами Айнзацштабу за 1941 -1945 pp. Це-документи з архівів робочих груп Хорватії, Ревеля (Естонія) та Управління Айнзацштабу і одна справа з архіву Головної робочої групи України. Ці матеріали надійшли у 1955 р. до Особого архіву з Мінська, а знайдені вони були у Верхній Сілезії в м. Ратібор.

1.3. “Докужнпш Айнзацштабу в ішішх архівах та фондах”. Коротко розглядаються “Колекція документів про пограбування німецькими фашистами художніх цінностей на тимчасово окупованій території СРСР”, яка була зібрана Державною службою безпеки (далі ІІГГАЗІ) колишньої НДР і зберігається в Берліні в Центрі зберігання документів ШТАЗІ (Der Bundesbeauftragte fur die STASI-Unterla-gen); ф. NS-8 (Канцелярія Розенберга) з Бундесархіву в Берліні та ф. 3206 (РейхскомісаріатУкраїни) з Ц ДАВО України, в яких також знаходяться документи Айнзацштабу.

Роздої 2. “Діяльність Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Україні (19411944): Джерелознавчий аналіз” складається з п’яти підрозділів.

У підрозділі 2.1. “Головнаробоча група Украйш (завдання, структура, конкуренція з Рсйхскомісаріатом України, періодизація) ”, який має три пункти, подається історичний нарис діяльності Головної робочої групи України (далі HAGU).

2.1.1. “Початокдіяльності в Україні. Завдання та структура”. Про намір створити та направити в Рейхскомісаріат України робочу групу Айнзацштабу, яка б мала взяти під контроль ті культурні цінності, які могли становити інтерес для “націонал-соціалістичного дослідження”, було об’явлено в офіційному листі рейхсміністра окупованих східних областей Розенберга до рейхскомісара України Коха від 3-го жовтня 1941 р. Перші 9 співробітників HAGU прибули до Києва 18.10.1941. Майбутня структура та завдання HAGU були розроблені в 17-ти службових розпорядженнях, які були видані в період 16.11.1941-17.04.1942 pp. В цей період були створені робочі групи - Західної (Київ), Південної (Херсон) та Східної (Дніпропетровськ) України, Криму (Сімферополь) та Харкова. За станом на 30.04.1942 HAGU налічувала 60 співробітників.

2.1.2. “Конкуренція з Рейхскомісаріатом України”. Оскільки між рейхс-комісаром України Е.Кохом та рейхсміністром окупованих східних областей

А.Розепбергом існували непереборні протиріччя у поглядах на окупаційну політику в Україні, рейхскомісар робив все, щоб контроль за установами культури і культурними цінностями знаходився в його відомстві, а не в руках Айнзацштабу, який належав відомству Розенберга. Остаточну перемогу у цій боротьбі отримав Е.Кох, створивши 7.12.1942 при рейхскомісаріаті Крайове управління архівів, бібліотек та музеїв.

2.1.3. “Періодизаціядіяльності”. Діяльність НАСТІ умовно можна розділити на чотири періоди: 1-й період (18.10.1941-30.04.1942)-початковий; ІІ-й (травень

1942 р. -вересень 1943 р.) - період активної діяльності всіх робочих груп та зондер-команд НАСТІ по обліку та відбору, головним чином, бібліотечних культурних цінностей. Третій період (жовтень 1943 р. - січень 1944 р.) - це поступовий відхід групи на Захід, масовий вивіз культурних цінностей, особливо у жовтні-грудні

1943 р., серед яких найбільша частка припадає на бібліотечні матеріали та колекції

з історичних музеїв. Шлях відходу НАСТІ на Захід пролягав по Україні після залишення Києва черезТрускавець (5-31.10.1943р.)таМоршин (1.11.1943- 24.01.1944). Четвертий період (лютий 1944 р. - 20.10.1944 р.) в діяльності НАСТІ - завершальний. Співробітники НАСТІ в цей час займалися розбором вивезеного матеріалу з України, атакож написанням аналітично-інформаційних статей пропагандистського характеру. Місцезнаходженням групи з 4 лютого до початку липня 1944 р. було місто Білосток, а приблизно з 14.07.1944 р. - Фрауенберг (нім. - РгаиепЬегд, чеськ. - НІиЬока пасі УНауои).

2.2. “Документація зондериапабу образотворчого мистецтва ”. Матеріали зон-дерштабу образотворчого мистецтва знаходяться компактно в архіві управління НАСТІ (ф.3676, оп.1, спр.49). У підрозділі розглядаються дві групи документів зондерштабу - щодо завдань та списки, вивезених художніх цінностей з українських музеїв. Детально аналізується список предметів живопису ХУІ-ХХ ст., порцеляни і кришталю, вивезених з Воронцовського палацу в Алупці до Берліна; список живопису, гравюр, килимів та гобеленів з Харківського художнього музею, які були вивезені у серпні 1943 р. до Києва і передані потім у розпорядження рейхскомісара України, та список картин, малюнків, мініатюр, ікон, вивезених з київських художніх музеїв російського та західного і східного мистецтва, які були розміщені рейхскомісаром в маєтку графа Шверіна у Вільденгофі біля м. Кенігсберга.

2.3. “Документи щодо архівної діятьності Айнзацштабу”. Архівні інтереси Айнзацштабу були обмежені рамками радянського періоду (ідеологічні та політичні матеріали), історичні фонди його не цікавили за виключенням іудаїки, тому ця сфера діяльності не була самою активною для Айнзацштабу в Україні. Весь комплекс документів щодо українських архівів серед матеріалів Айнзацштабу досить розпорошений і знаходиться у фонді № 3676 (ЦДАВОУкраїни), а окремі документи - у фонді N8-30 (ВАВ). Всі документи можна розділити на чотири гру-

пи: 1) документи директивного характеру та планування архівної справи; 2) звіти про відрядження, в яких згадані архіви; 3) звіти про дальність НАОи в окремих архівах; 4) документи, які свідчать про вивезення Айнзацштабом архівних матеріалів з України.

2.4. “Документація зондерштабу прадавньоїісторії”. Матеріали зондерштабу прадавньої історії щодо діяльності вУкраїні знаходяться лишеу київському фонді матеріалів Айнзацштабу - № 3676 та окремі документи в берлінських фондах N8-30 та N8-8. Українські матеріали зондерштабу датуються кінцем 1942 р. -початком 1944 р. і складаються з двох компактних, досить великих груп документів - дніпропетровського відділення за вересень 1942 р. - вересень 1943 р. (ф.3676, оп. 1, спр.75)та щодо діяльності зондерштабу прадавньої історії, як філіалу НАОи, у Кракові за жовтень-грудень 1943 р. (ф.3676, оп. 1, спр.225), де були зібрані вивезені колекції з українських історичних та краєзнавчих музеїв.

2.5. “Документи про бібліотечний напрямок діяльності Айизацштабу”. У підрозділі аналізуються групи документів по відбору літератури та періодики з українських бібліотек для трьох великих новостворених книгосховищ відомства Розенберга- Інституту дослідження єврейського питання у Франкфурті-на-Майні, Центральної бібліотеки Вищої школи у Танценберзі та Східної бібліотеки Розенберга у Берліні/Ратіборі. Проводиться кількісний та якісний аналіз відібраної літератури, висвітлюються шляхи її вивезення.

Роздал 3. “Повернення українських культурних цінностей за матеріалами Мюнхенського центрального збірного пунюу (1945-1962)”. В останньому розділі розглядаються джерела, які висвітлюють повернення вивезених нацистами українських культурних цінностей після війни. Розділ має три підрозділи.

У підрозділі 3.1. “Огляд архівних джерел щодо повернення українських культурних цінностей з Німеччини та ітиих країн Європи. Перспективи дослідження "визначаються та аналізуються джерела, які висвітлюють реституцію та повернення українських культурних цінностей з американської і радянської зон окупації Німеччини та інших країн.

3.1.1. “Російські та українські джерела ”. Це, в першу чергу, фонди Радянської військової адміністрації в Німеччині з Державного архіву Російської Федерації та фонди союзних і республіканських центральних установ і організацій одного і того ж профілю: ЦК КПРС (ЦК Компартії УРСР), Ради Міністрів СРСР (Рада Міністрів УРСР), Головного архівного управління при Раді Міністрів СРСР (Архівне управління МВС УРСР), Всесоюзного комітету у справі мистецтв при Раді Міністрів СРСР (Комітет у справах мистецтв УРСР) та Комітету у справах культурно-освітніх установ УРСР. Архіви республіканських установ на відміну, від союзних фіксують переміщення культурних цінностей усередені України, надходження їх в Україну внаслідок реевакуації або реституції, вибуття культурних цінностей за межі України, найчастіше до центральних союзних закладів.

3.12. “Матеріали Американськоївшськовоїадміністрації в Німеччині”. У даному пункті розглядаються та порівнюються відповідні документальні комплекси Американської військової адміністрації в Німеччині, які зберігаються в Національному архіві СІНА у Вашінггоні у відділенні адміністративних матеріалів у м. С’ютленді в окремому фонді “Матеріали центральних збірних пунктів “Колекція Арделії Хол” документальної групи 110-260 та в Німеччині в Бундесархіві у м. Кобленці у фонді В-323 (Опікунське управління щодо культурних цінностей).

У підрозділі 3.2. “Найбільші сховища культурних цінностей в американській зоні окупації Німеччини. Заходи Американської військової адміністрації щодо повернення культурних і<йойхтлш”розглядається діяльністьтрьохцентральнихзбірних пунктів у Мюнхені, Вісбадені та Оффенбасі, створених американцями для концентрації виявлених ними в нацистських сховищах на території Німеччини та Австрії культурних цінностей. Радянські культурні цінності були виявлені, головним чином, в сховищах Айнзацштабу: замку Кольмберг біля м. Ансбах (культурні цінності з царських палаців під Ленінградом та з Новгорода і Пскова), замку Буксгейм біля м. Меммінгена (сховище зондерштабу образотворчого мистецтва), замку Гьох-штедгв Баварії (головним чином, колекціїз історичних музеїв України) та Гунген в землі Гессен (сховище іудаїки Інституту дослідження єврейського питання). Виявлені в цих сховищах культурні цінності були перевезені американцями, крім іудаїки, до Мюнхенського центрального збірного пункту (далі МЦЗП).

У підрозділі 3.3. “Характеристика, структура, аналіз і порівняння документальних груп Мюнхенського центрального збірного пункту ” зроблена спроба виявити частку українських культурних цінностей, які були сконцентровані в МЦЗП, та виявити шляхом порівняння Мюнхенської картотеки мистецьких об’єктів (далі Картотека) та ‘Транспортних списків” ступінь об’єктивності Картотеки. Мюнхенську картотеку мистецьких об’єктів (1945-1952рр.) становлять ідентифікаційні картки, складені на кожний предмет культури або групу однорідних предметів, які надійшли до МЦЗП. “Транспортні списки” (1946-1948 рр.) - переліки англійською мовою культурних цінностей, які окремими транспортами або партіями передавалися з МЦЗП радянській стороні. В МЦЗП “українського походження” були археологічні, етнографічні та інші колекції, виявлені у замку Гьох-штедг; картини радянських художників з замку Буксгейм,з замку Нойшванштайн частина картин, вивезених Айнзацштабом з Воронцовського палацу в Алупці. При порівнянні Картотеки та “Транспортних списків”, були виявлені незначні розбіжності, що пояснюються, по-перше, наявністю у Картотеці механічних помилок, зроблених при заповненні карток; а, по-друге, на відміну від її даних фактично неповним поверненням деяких культурних цінностей Радянському Союзу. Виявлені розбіжності та механічні помилки примушують ставитися до даних Картотеки критично, тим більше, що процент механічних помилок встановити до-

сить важко, майже неможливо. Єдиним, на нашу думку .засобом виявлення помилок у Картотеці є її по-предметне, скрупульозне, номер за номером порівняння з “Транспортними списками”, які е фактичним свідоцтвом того, що ж було повернуто СРСР.

В результаті проведеного дослідження зроблені наступні висновки:

1. Матеріали Айнзацштабу складають оригінальні, не компілятивні документи, які є першоджерелами з порушеної теми. В результаті їх аналізу та порівняння було встановлено, що вони є зібранням архівів різноманітних підрозділів Айнзацштабу, які репрезентовані окремими головними робочими групами, робочими групами, зондеркомандами та зондерштабами. Всі ці архівні збірки не цілісні, дослідники мають справу з менш або більш вцілілими частинами цих архівів.

2. До України мають відношення архіви управління Головної робочої групи України, підпорядкованих їй робочих груп: Києва, Харкова, Дніпропетровська, Херсона, Криму та зондеркоманди Одеси, а також та частина архіву Управління Айнзацштабу, яка містить документи НАви. Названі комплекси документів зберігаються в ЦДАВО України у ф. 3676 і лише незначна частина у Берліні та Москві.

3. Діяльність Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Україні слід розглядати не лише як діяльність грабіжницької організації. Характер його діяльності був результатом грабіжницькоїдержавницької політики нацистської Німеччини, яка розглядала культурні багатства захоплених нею країн Європи як свої власні.

4 Айнзацштаб рейхсляйтера Розенберга був покликаний ідеологічно обгрунтувати загарбницьку політику нацистської Німеччини та розв’язаної нею війни майже проти всієї Європи. Тому він був наділений широкими повноваженнями щодо культурних цінностей - правом їх досліджувати на предмет політичних, ідеологічних матеріалів, “направлених проти націонал-соціалізму”, та правом конфісковувати потрібні їм матеріали. Вивезення культурних цінностей з окупованих країн було для Айнзацштабу побічним явищем виконання його основних ідеологічних завдань, яке, проте, стало головним при оцінці його дільності після війни, оскільки саме це спричинило втрати національних багатств і саме це охарактеризувало його як грабіжницьку організацію.

5.0працьовані матеріали Мюнхенського центрального збірного пункту Американської військової адміністрації в Німеччині є яскравим свідченням того, що, по-перше, не всі культурні цінності, які були вивезені Айнзацштабом, загинули; по-друге, вони були повернуті. Проблема більш точного визначення, що саме було повернуто в Україну, з порівнянням наявних сьогодні в фондах українських установ культури їх колекцій чекає на наступні дослідження. Це свідчить про те, що не слід забувати цю тему, оскільки вона обіцяє нові відкриття і, можливо, повернення до життя окремих пам’яток культури.

Основний зміст і положення дисертації викладено у таких публікаціях автора:

1 .Колекція документів ИГГАЗІ як джерело дослідження долі українських культурних цінностей під час Другої світової війни // Архіви України.-1995. -№ 1-3. -С.69-76.

2. Українські музеї під час окупації в роки Другої світовоївійни (Огляд архівних матеріалів) // Матеріали національного семінару “Проблеми повернення

НаціОНстЬНО-КуЛЬТурНИл Нам л7СК} ВІраЧСгіИХ аиО псрсміід^НИл і~ііД

світовоївійни”. Чернігів,вересень 1994,-Київ, 1996.-С. 130-137. -(Повернення культурного надбання України: проблеми, завдання, перспективи; Вип. 6).

ЗДоля українських культурних цінностей в роки Другої світової війни в рамках Бременського проекту “Доля переміщених радянських скарбів мистецтв під час і після Другої світової війни” // Національна архівна інформаційна система “Архівна та рукописна україніка” і комп’ютеризація архівної справи в Україні / НАН України. Ін-тукр. археографіїта джерелознавства ім. М.С.Грушевського. -Київ, 1996. - С.175-180. - (Інформатизація архівної справи в Україні: Сучасний стан та перспективи. 36. наук, праць; Вип. І). (У співавт. з О.В Долинським, М.Г Ду-бик та О.В.Соханем, дисертантові належать с. 175,177,179-180).

4.Київська частина матеріалів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга //Архіви України,- 1997.-№ 1-6.-С.53-73.

5.Привласнення і реституція: Документи про втрати мистецької спадщини

Михайлівського Золотоверхого собору // Пам’ятки України. - 1999. - № 1. -С. ХХУІ-ХХУІІІ. - (У співавт. з С.І.Котом та Ю.О.Коренюком, дисертантові належать с. ХХУІ-ХХУІІ). '

6 Документи Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга про діяльність в українських бібліотеках під час нацистської окупації (1941-1944) // Наукові записки: 36. праць молодих вчених та аспірантів / НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. -Т.4.-К., 1999.-С.398-412.

АНОТАЦІЯ

СебтаТ.М. Архівні джерела про українські культурні цінності, вивезені нацистами в роки Другої світової війни. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, Київ, 2000.

В дисертації комплексно і глибоко аналізується маловідомий до цього часу великий масив архівних джерел щодо діяльності Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Україні та долі вивезених ним українських культурних цінностей під

час Другої світової війни. Об’єктом дослідження є архівні комплекси документів Айнзацштабу (1940-1945 pp.) та Мюнхенського центрального збірного пункту Американської військової адміністрації в Німеччині -Мюнхенська картотека мистецьких об’єктів (1945-1952 pp.), т.зв. “Транспортні списки” (1946-1948 pp.) та перелік культурних цінностей, переданих з Мюнхенського центрального збірного пункту СРСР протягом 1945-1962 pp.

При роботі надданою темою вперше було порівняно три великі архівні комплекси документів Айнзацштабу, які зберігаються у Києві (Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, ф.ф. 3674,3676), Москві (Російському державному військовому архіві, ф.1401-К) та Берліні (Bundesarchiv Berlin, ф. NS-30), а також описані та проаналізовані на предмет повернення українських культурних цінностей комплекси документів Мюнхенського центрального збірного пункту, які зберігаються в Бундесархіві в м. Кобленці (ф. В-323).

Ключові слова: Айнзацштаб, рейхсляйтер Розенберг, культурні цінності, Друга світова війна, Мюнхенський центральний збірний пункт.

АННОТАЦИЯ

СебтаТ.Н. Архивные источники об украинских культурных ценностях, вывезенных нацистами в годы Второй мировой войны. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Институт украинской археографии и источниковедения им. М.С.Грушевского НАН Украины, Киев, 2000.

В диссертации комплексно и глубоко анализируется малоизвестный до этого времени большой массив архивных источников, касающихся деятельности Айнзацшта-ба рейхсляйтера Розенберга в Украине и судьбе вывезенных им украинских культурных ценностей во время Второй мировой войны. Объектом исследования являются архивные комплексы документов Айнзацигтаба рейхсляйтера Розенберга для оккупированных областей (1940-1945 гг.) и Мюнхенского центрального сборного пункта Американской военной администрации в Германии - Мюнхенская картотека объектов искусства (1945-1952 гг.), т. наз. “Транспортные списки” (1946-1948 гг.) и список культурных ценностей, переданных из Мюнхенского центрального сборного пункта СССР в 1945-1962гтБ д анной работе впервые были параллельно исследованы и сравнены три большие архивные коллекции документов Айнзацштаба, которые хранятся в Киеве (Центральный госуд арственный архив высших органов власти и управления (ЦТАВО) Украины, ф.ф. 3674,3676), Москве (Российский государственный военный архив, ф.1401-К) и Берлине (Bundesarchiv Berlin, NS-30), а также описаны и проанализированы на предмет возвращения украинских культурных ценностей комплексы документов Мюнхенского центрального сборного пункга.В ходе исследования было установлено что все три названные коллекции материалов Айнзац-

штаба являются оригинальными, не дублирующими друг друга документальными комплексами. Украины касаются архивы управления Главной рабочей группы Украины, подчиненных ей рабочих фупп: Киева, Харькова, Днепропетровска, Херсона, Крыма и зовдеркоммадды Одессы, а также та часть архива Управления Айнзац-штаба, которая содержит доку менты Главной рабочей группы Украины. Названные комплексы документов хранятся в ЦГАВО Украины в ф. 3676 и лишь незначительная часть в Берлине и Москве.

В диссертации анализируются документы Главной рабочей группы Украины по двум направлениям деятельности Айнзацштаба - архивной и библиотечной, а также документы зондерштабов изобразительного искусства и древней истории, документация которых содержит важную информацию о вывозе культурных ценностей с Украины. В ходе исследования было установлено, что за счет украинских библиотек Айнзацштаб формировал книгохранилища Восточной библиотеки Розенберга в Берлине/Ратиборе, Центральной библиотеки Высшей школы (г. 'Ганценберг -Австрия, Каринтия) и Института исследования еврейского вопроса (Франкфурт-на-Майне); вывез в г. Ратибор (Верхняя Силезия, Польша) часть Днепропетровского партархива,т. наз. Революционный архив и Фото-киноархив из Киева; в Германию зондерштабом изобразительного искусства были вывезены картины советских художников из художественных музеев Киева и Днепропетровска, картины и рисунки русских художников из Воронцовского дворца в Алупке, а зондерштабом древней истории через Краков вГерманию - археологические и другие коллекции из многих исторических и краеведческих музеев Украины.

В разделе, посвященном проблеме возвращения украинских культурных ценностей, анализируются документальные источники, хранящиеся в российских, украинских и зарубежных архивах, степень и перспективы их исследования. Центром изучения данной проблемы являются документальные комплексы Мюнхенского центрального сборного пункта Американской военной администрации в Германии - Мюнхенская картотека объектов искусства и “Транспортные списки”. Так как в Мюнхенском центральном сборном пункте были сконцентрированы, в большинстве своем, советские культурные ценности, вывезенные из оккупированных областей СССР в основном Айнзацштабом, удалось установить, какие культурные ценности, вывезенные им из Украины, были возвращены. Это - археологические и другие коллекции из многочисленных исторических и краеведческих музеев,-картины советских художников, часть картин русских художников, вывезенных Айнзацштабом из Воронцовского дворца в Алупке. При сравнении Мюнхенской картотеки объектов искусства и “Транспортных списков” были установлены некоторые расхождения между ними, что говорит о необходимости детального, по-предметного сравнения этих источников.

Ключевые слова: Айнзацштаб, рейхсляйтер Розенберг, культурные ценности, Вторая мировая война, Мюнхенский центральный сборный пункт.

20

ANNOTATION

Sebta T.N. Archival records on the Ukrainian cultural treasures were taken out by the Nazi Germans during World War II. - Manuscript.

The thesis is submitted for a scientific degree of Candidate of History, speciality

07.00.06-Historiography, Source Studies and Special Historical Disciplines.- Hrushevsky Institute of Ukrainian Archaeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

I he paper deais witn tne research oi tne records concerning the fate ot tne Ukrainian cultural treasures that have been taken out from the country by the Nazi Germans during World War II. The object of the research is the archival dokuments <?f the Special Command (Einsatzstab) of Reichsleiter Rosenberg (1940-1945) that are in Kiev (Tsentral’nyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnyaUkrainy/Central State Archive of High Organs of Government of Ukraine), in Moscow (Rossiskii gosudarstvennyi voennyi arkhiv / Russian State Military Archive), in Berlin (Bundesarchi v in Berlin) and the records of the Central Collecting Point in Munich of the Office of Military Government for Germany, US-Zone, - Property Cards Art, “Shipments” and the List of the restituded cultural treasures to the USSR during the years 1945-1962 that are kept in the Bundesarchiv in Koblenz, Germany.

Key words: Einsatzstab, Reichsleiter Rosenberg, cultural treasures, World War II, Central Collecting Point in Munich.