автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Деятельность государственных установ и общественных объединений Донбаса по охране окружающей природной среды. 1986-1992 гг.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Деятельность государственных установ и общественных объединений Донбаса по охране окружающей природной среды. 1986-1992 гг."

і;

На правах рукопису

ДОВРОБОГ ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА

ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ І ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ ДОНБАСУ ПО ОХОРОНІ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. 1986 - 199* p.p.

спеціальність 07.00.02. - Історія України

АВТОРЕФЕРАТ дисертації пя здобуття паукового ступеня кандидата історичних наук

Донецьк - 1994

Робота виконана на кафедрі історії України Донецького ДЄр«іБНОГО університету

Науковий керівник - кандидат історичних наук, професор

Ьурноссв Ь.Ф.

Сціціїіні опоненти: доктор історичних наук, допент

.Кравченко В.! .

кандидат історичних наук, допент

Знза М.К.

Провідна організація - Запорізький деркдвниі університет

Захист відбудеться 23 червня 19^4 р. о 14 год. на засід&нн опеціалізованої вченої ради'К.ОБ.06.01 по присудженню науковог . ступеня кандидата історичних наук в Донецькому державному університеті /340055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, корпус 2, ауд. 38/.

З дисертацією можна ознаі омитися в науковН' бібліотеці Донецького державного університету

Автореферат розіслано 0а /я^){У1994 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат історичних наук,

доцент кЛц / /-'0,Е,кРап'в^н

г

.V Актуальність теми. Характерною рисою сучасності е переосмислення ставлення людини до навколишнього природного середовищ^. Тривалі спотереження підводять до висновку про те, ир зміни в навколишньому середовищі впливають на людяну, відбиваються на її здоров"ї, обумовлюють . деформаці'^демографічних процесів, ведуть країні' до екологічної кризи. За тоталітарної держави збереженню навколишнього природного середовищу, належної уваги не надавалось. Відомства намагались брати від природи все, пр було можна взяти, особливо з початком індустріалізації, колу промислові підприємства споруджувались без врахування їх шкідливого впливу на природу. Очисні споруди не створювались з міркувань економії коштів. Промислові відходи виквдались до найближчих водоймиц; чи в атмосферне повітря. Грунти розорювались, навіть по берегах річок. Ліси ¿нірублювались. Природні ресурси вилучались без врахування їх неминучого висншкен-ня. Спочатку про трагічні наслідки хижацького ставлення до природи не турбувались. Але з засміченням навколишнього сере-довивр стали проявлятися симптоми погіршення здоров"я населення. 1 лише тоді в напій кратні згадали про екологію - науку про співвідношення жиште організміп з навколишнім середовищам.

Екологічні проблеми мають глобальний, загальнопланетарний характер. Але особливо трагічні вони в регіонах з техногенним перевантаженням, одним з таких', являються Донбас. Тут склалась обстановка, за якої всі зусилля підприємств і відомств тоталітарної держави були спрямовані на максимальну експлуатацію природних багатств цього унікального району. Без врахування можливостей тут створювалися шахти, а також металургійні, хімічні заводи, промислові відходи,який повільно, але невпинно руйнували природу. Ними.отруене атмосферне повітря.

Ріки були памулені, В такому засміченому районі людині стало жити небезпечно. Врятування навколишнього середовипр . перетворилося в завдання забезпечення необхідних умов для проживання людей. До охорони природи залучилися державні ор-

гани і установи, громадські організації, на розгляд робо -ти яких і спрямована дисертаційна робота: "Діяльність державних установ і громадських об'єднань Донбасу по схороні навколишнього природного середовиор. 1986-1992 pp."

Об"ектом дослідження е діяльність державних природоохоронна органів, громадських об'єднань в Українській PCP, як складовій частині колишнього СРСР, а також пррцес налагодження роботі; установ, товариств ,з охорони природи в Донецькії, та Луганські h обійстях Донбасу.

Хронологічні р.+мки дослідження охоплюють період з 1906 p., коли в умовах гласності широка громадськість одержала інформацію про стан навколишнього середовипр та про вплив Його на живі організми, по 1992 р. Саме в цей час Україна розпочинає створювати свої приртдоохоронні структури, було прийнято законодавчі акти ирдо збереження природи, намітився перехід до застосування економічних засобів охорони природи.

Стан наукової іхпробки проблеми. Негативні зміни в природному середовищі в 70-80-ті роки стали настільки помітними, щч прийернули увагу не тільки вчених, але і громадськості, державних установ, місцевих органів влади. Проблеми екології проникли до наукової, науково-публіцистичної, соціально-економічної літератури. Більшість праць було написано на за-гальносиюгіпну матеріалі. Але все зростала кількість публікацій з екологічних проблем України. Література дисертантом розподілена на чотири групи. До першої групи віднесені роботи загального характеру, в току числі і підручники^. Такі

Люби свою землю /И.А.Кривицкий, 11.В .Гамма, И.В.Друлева и др.-Харьков: Прапор, I96C.- 19В с.; Кравченко С.Н., Бондаренко J,.Д. Общение с природой.- Львов. Иад-во при Львов, ун-те, 1904,95 с.; Астанин Л.П., Блягосклонов П.Н. Охрана природы,- 2-е изд., порораб,- доп.- М.:КоЛ1с, 1904.-21/5 с.; Мазуров С.Л. Экономика природопользования: Учибн. пособие.-Донецк.:ДонГУ,1901.-109 с. ^Странш1ч Красно!: книги: науч.-пснулярп. очер:и /.!./. Гера,

Jí.li. Тараненко, Г.Н.МологсИ! м. др. - ¿-е пзд.-Допешс:Донбас,

IÍ'FS. - № с.

видання були розраховані ни широке коло читачів. У популярній формі в них розповідається про зіткнення людини з законами біологічної рівноваги, про негативні наслідки неконтрольова-ного наропування промислового виробництва. Другу групу праць склали дослідження в галузі медицини, біи.ігн’П, хімії, промислової технології, а також еколого-правових відносин^. До третьої групи віднесені праці, в яких виевітл-ється діяльність орга!<*в і установ дсржаьиої влади, а також громадських організацій по охороні природного середовища^. їх автори -спеціалісти народного господарства, працівники державних ус-таноь, громадські діячі, вчені - розглядають стан середовища, виявляють причини та рівень його забруднення, розповідають про досвід роботи устаноь, організацій по охороні природи.

В четвертій групі об"една.на літс^гура, в. якій розглядається стан навколишнього середовипр, а також діяльність органів, установ, об'єднань по його захисту безпосередньо в регіоні дослідження- Донбасі. Серед праць виділяються змістовні

^Экологические проблемы применения удобрений. Ин-т почвоведении и фотосинтеза /Отв. ред. 3.Л.Ковда/.:Наука, 1904,-213 с.; Государственно-правовое управление качеством окружающей среды /М.А.Аракелян, И.Л!Белый.-Киев:Одесса: Зипр шк.,1983.-190 с.; Лаптев И.II.Сельское хозяйство и охрана природы.-М.:Колос,1902.-214 с.; Галицкий 13.И. Оптимизация природной среды. Ин-т геофизики им. Субботина, отд-ние геофизики,- Киев:Наук.думка,1989.-169 с,¡Алексеенко И.Р. Экстремальные факторы и биооб"екты -

/И.К.Алексеенко, А «.Колычев: АН УССР, Ин-т орг.химии.-К.:

Наук.думка,1989.-149 с.; Географические основы рационального . природопользования.-Львов:Бипд шк.,1988.-98 с.; Картографические исследования /теория и практика работ//Л.Г.Руденко,

Г.0.Пархоменко и др.:-К.:Наук.думка,1991.-211 с. '

С ■ ' '

Советы народных депутатов и охрана окружающей среды //Иемшу-чпнко . , Н.В.Малшев.С.Д.Богомолпа и др.-К.:Наук.думка,1984.-

254 с.; Савченко и.Л., Благодатный В.Ю. Охрана природы от загрязнителей отходами животноводства,- К;¡Урожай, 1986.-125 с.; Панченко П.П..Кравченко В.И. Повышение активности трудящихся в деятельности'Советов.-К. :Випр. шк.,1988.-299 с. и др.

дослідження джерел забруднення середавиїіа та псремих toro компонентів з рекомендаціями порятунку природа, Еіжонані вчеши,їй Інституту економіки промисловості , ‘нстіпуау гігієни праці, і.ш'едр ботаніки та екології, вуглехімії Лонегькога дергав-ного університету, , оьєиького медичного інституту1. J'm студентів ВуЗІВ регіону і'іГ'ДГОТОЬЛЄІіІ Н Л-'Чьльні посібники*1. ^ пі шли рОбОТИ З СОІ.ІЬЛЬНОЇ екології, Ґе npLiI і про природоохоронну робочу деп.-игітх ошьнів і установ, томідських об’єднань з

їй їОЕарііСІВ •

і!рн досить гп.уиіовнау .розгляді біологічних, технологічних аспектів проблеми цільні я ссл :альної екології ьиічені ньно недостатньо. ¿.скреш, не показано Ніїлемгш ч;нсм діяльність ГІСІЄЬііХ оріьнів ЕЛіДМ, не розкрито в плі® забруднення навколишнього середовища на здоров"я ляда!. і'е гпвчені причини смер'іьості ладе!.. ія;г ла<у т екологічні про»еси-, якт відбулися в Донбасі, в літературі висвітлені неадекватно значимості регіону і завданим ¡.ого птл.родним ресурсам збиткам. .

* Амана . Совершенство; ание пла.’ирогышя охрана пгиродч. -

Донец?: К31 АН УССР. - а1. - 1.0 с.; Консмкка в ткологая

прсм!шленн.1х регионов: Сб. науч. тр.- Донепс: 1'Л1 IV У'.'.'СР!"

• 19¡я. - а.Т) с.; Синелыщжов Р.Г,, Миськова ГЛ. Гиви, до-

нех^ик лес.-Донецк, Дон С ,19£и.-16 с.; Охрана природы в Донецком иПерхнесилезсксмугольных бассе!тх,- ^.¡Шука,

15/79.-¡¿31; с.

^ 1,^зуров Ю.А. -йонашка природопользования: Учебн. пособие.-Донецк: ДонГУ, 19Р1.-109 с.; Кик один В.И. Страна скруга-пцеи среди б горной прскышленности: Уч. пособие.- Киев: Донецк: Висш. шк.0Л1, 19(-7.-197 с.

3 Сш1«ально-!!кономйческие и оргонизацнонпо-правсвие проблемы совериенстоваккя охрана производственно!- средч: Препринт дж*да И'Л АН УССГ.-Донецк,х5Р6.; Кармчшев .Кокш А .Д. Диьсы к природе.-ДонеШ’.Донбас,15^0.-140 с.; Молодая Г. ,Го- _ ловач 0. Студенческие друмж: на Укриине//р1болов.~.Ш'С.-С. 13-15. '

Нілі і основні завдання дисертації. Мотаю автора с розгляд діяльності прирбдоохоронних організацій і установ, громадських об'єднань з тим, прб виявити як спільні закономірності, так і особливості їх діяльності в .цонбасі. _

Завданнями роботи а виявлег.ня екологічних особливостей району дослідження, встановлення кількісних і якісних змін, ар відбулися в навколишньому середовищі під впливем виробничої діяльнсаті; розгляд законодавчих актів, постанов уряду, а також ухвал місцевих органів влади по охороні природи, стшгу їх виконання,* аналіз діяльності як державних установ, так і громадських об'єднань з охорони природного середовиїїр, вивчення роботи по екологічному влхованню населення.

Новизна дослідження полягає б тому, пр в дисертації вперше зроблйна спроба комплексного виїзчення діяльності органів, установ, організацій по охороні навколишнього середовища в Донбасі; до наукового обороту введено дані п^.. розміри забруднення повітря, грунтів; розглянуто вплив погіршення се-редовип?. на здоров"я населення; простежоно за організацією екологічного виховання в учбових закладах, серед населення.

На захист виносяться такі положення: .

. І. Внаслідок безупинного нарощування промислового виробництва навколишньому серодовипу Донбасу завдано великих збитків, пр проявилося в помітних змінах складу атмосферного повітря, а також води, грунту; ■

с,Наслідком забруднення природного середовипр стали негативні зміни в здоров"ї жителів регіону; . •

3. В умовах тоталітарної держави з її адміністративно- . командним режимом проблемам охорони природи уваги не надавалось, оскільки пріоритети надавалися інтересам відомств;

4. У розглянутий період охороною навколишнього природного середовипр займалася значна кількість державних органів, установ, а також громадських об'єднань, організацій, але їх діяльність була розрізненою,а тому бажаної результативності не досягала; • '

5. Однією з причин завданого природі усррбу стала еко- . логічна неграмотність населення, внаслідок чого люди Не помічають трагічних наслідків екологічної безтурботності;

6. Для врятування серсдовипр необхідним е проведення таких заходів, як координація зусиль всіх органів, установ, об'єднань, вир блення і запровадження в дію економічної відповідальності за ущерб навколишньому середоіійііу, перехід до удосконаленихлВИіЮбНИЧИХ технологій, глибоке вивчення шкідливих для людей наслідків екологічного забруднення, проведення екологічного всеобучу населення, розширення заповідн.іх зон.

Для на.іисаьня дисертації використані різноманітні джерела. Першу групу їх склали законодавчі акти, а також ухвали місцевих органів вля^и. До другої віднесені документи і матеріали центральних і місцевих державних природоохоронних установ. Третю склали статистичні матеріали. Четверту - документи природоохоронних товариств і об"єднаиь. Інформаційні матеріали з періодичної преси становили п"яту групу джерел. Частина джерельного матеріалу опублікована в спеціальних виданнях, збірниках, а більша частина одержана з поточних архівів державних органів, установ, а також громадських товарйств,оо"сд-нань, політичних партій. —

При розшуку та обробітку джерел, їх аналізі і синтезуванні автор керувався методо логічними принципами історизму, історичної Об"еКТИ8НОСТІ, яка грунтується на всебічному критичному аналізі по можливості більшої кількості історичних джерел з врахуванням вяаемозй"лзку і Пзаеі.,''обумзвленості всіх п.дій і явищ суспільного життя. , ■

‘ Основні пологення дисертації були япіхібовані у виступах автора на всесоюзних, республіканських, вузівських кон^еренці- < ях, а .також ви^лпдені у його публікаціях.

Практичне значення роботи полягас в тім, -пр її матеріал;: можуть знадобитися працівникам державних органів і установ, громадських товариств та об"єднань. Дисертаційна робота може скласти основу курсу "Соціальна екологія" або відповідних спец- _ курсів. Л положення будуть застосовані при викладанні курсу , історії України, а також при написанні студентам’,' курсових та дипломних р"біт. - - .

Структур дисгртапії. Дисертаціл складаються п вступу, трьох розділів, заключеннл з висилками .-а рскомгндаціями, додатків, з списку вг.користану.х джоу-ел, літератури.

У вступі обгрунтовується актуальність теми, її наукова і практична значимість, зроблена історіографічну огляд, охарактеризовано джерела, визначено хронологічні рамки дослідження, сформульовано його цілі і завдання.

У першому розділі "Екологічна обстановка в Донбасі" -перш за все зроблена характеристика регіону дослідження. В I920-I92Ó рр. він складав Донецьку губернію. З 1932-1938 рр. ■ донецьку область, яка згодом була розподілена на дві, донецьку .і Луганську. Ці області мають багато спільного як в історнко-геигрлфічному, так і в пр^к.ислово-виробничоі.іу відношеннях. Тут самий високий на Україні рівень експлуатації природних рег.ургів, Склаься найкрупніший виробничий комплекс в складі таких галузей важкої індустрії, як гірничодо-бувна,п>5Лийн(/-рцергетична) металургійна, хімічна, внаслідок чого критичної позначки досягло техногенне перевантаження. Неминучими наслідками перевантаження регіону промисловими підприємствами стала велика забрудненість навколишнього сєредовиср, винищення його компонентів, виснаження природних ресурсів, високий рівень смертності населення.

Територія району дослідження становить 13,0 % території України. Тут з 1966 р. проживало 0217 тис. чол., або 16,4 % усіх жителів України. Густота населення досягла 154,5 чол., пр майже вдвічі тіереаипуе'. загальноукраїнський показник /84,8 чол./. Тобто регіону властиве і перенаселення, висока урбанізація. Тут знаходиться 1707 промислових підприємств, • більше п"ятої частини по всій Укрь'ти*. •

В Донбасі склалося господарство екстенсивного типу, пр обумовлювало нераціональне використання природних ресурсів, а також завдало значного ущербу навколишньому середовищу внаслідок забруднення його промисловими викццами. Автор дійшов висновку, пр перше місце серед 'забруднювачів займають

підприємства чорної металургії. Так, питома вага їх викидів ' в аті.,0^]орно повітря становила у І90Г> р. -13,6 % від усієї кількості ізикк.ціи по ДонсцькіП сблнсті. За ними - теплові електроЬтанції /31,1 ТУ, потім - вугільні шахти /15,2 %/. Внаслідок діяльності промислових, гірничодобувних підприємств, котельних, а також нестаціонарних джерел забруднення В /у,нбпсі вироб.‘,І?НО величезну кількість шкідливих рзчо-виїі« Як:р па Україні в разрахунку на одаог. жителя в 1988 р. стаціонарні джерела викинули в навколишнє середовища по 915 кг шкідливих речовин, то в ДонсцькіП області - по 2299 кг. ¡3 разрахунку на одиниці території з Донбасі викидів приходилось в шість рязів більше, ніж вцілому по Україні.

Значна ччетина шкідливих речовин викинута в атмосферне повітря. З іншого боку,-з нього у великих кількостях вилучався кисень, ар обумовило невідворотні зміни в складі повітря. Порівняння розмірів викидів зробило можливим виявити території з найбільшою кількістю шкідливих речовин: Маріуполь, Добгиіьцев., Макіївко. До найбільше забрудн°них відносяться і Старобешівський та Мар'їнськиЯ райони з тепловими електростанціями в них. За обсягом викидів шкідливих речовин Донеііь-ка область за.Чмає перш:; місцо, Луганська - третє /друге з*~ Дніпропетровською/ серед усіх ИластеП України. Крім стаціонарних дгерсл отрупмть повітря і вг.кици двигунів внутрішнього згорання, встане злених, ¡¿окрема, на автомобілях.

Великого уі:гзрбу завдано водному СасеЛну Донбасу. Ріки замулені як промисловики відходами, так і змитим довдім« грунтом з розораних пол^в. І1 „онецькі.1 області залишилось всього 2‘1С річок, та ¡1 ті заповнені шахтнії).!« водами чи викидами з відстійників промислових підприємств. Воістину трагічна доля Азовського моря.

Великого упцзрбу завдано грунту. Земля розорана більше, ' ніж на 60 %. Грунт -перенасичений мінеральними добривами, пестицидами, гербіцидами. Використання Ного протягом багатьох років різко зменшило кількість гумусу, погіршила хімічний __ екдд. .

¿наслідок спожиьацького ставлення до природи на межі зникнення дикі тварини. Так, лосів,'білон, куниць збереглося буквально одиниці. Зникло також і багато рослин, хпракте(>-них для (Ьлори Донбасу.

Отже, в результаті непомірного розширення виробничо-добувно? діяльності тоталітарної дерпви, яка прагнула взяти від приводи непомірно більше, ніж та могла’ віддати, завдано помітного унербу середовчиу, особливо в Донбасі. Регіон відрізняється високим різнем забруднення атмосферного повітря, критичними показниками етапу води, якої катгттг'Мчно не вистачає не тільки для виробничих ирсцссіз, а і для побутових потреб, наявністю шкідливих домішок у продуктах харчування. Тяжкі,умови І на виробничих ділянках. Високий рівень забруднення всіх компонентів біосфери привів до яипик-неня неблагополучної ддя здоров "я людей ситуації, яка аналізується в окремому параграфі.

У ньому наводяться дані пі>а. гр родний рух населення в Донецькій і Луганськії! областях. Протягом досліджуваного періоду кількість народжених /у розрахунку на одіїу тисячу ’ чоловік населення/ в Донецькій області зменшилась на 24 %, в Луганеькій-на 10 І*, тоді як_псморлих в Донецькій області більше на 12 а в -Луганські.1! - на 10. ПриродиИі приріст зменшився на тре-^'-чу. Це наслідок впливу 'іагатьох факторіяг побутового, морально-псих' логічного характеру. Наприклад, різко' скорочення народжуваності, катастрофічне наростаня смертності в сільській місцевості, пр і-.айжо и п"ять разів ЗНИЗИЛ'’ ПрирОДНИ!* Приріст, ПОЯСНООІЬСЛ ПОСТ'фІ НІЧІМ селі внаслідок масового підпливу молоді. Також помітнії!! вплив на пз'-.рон"я сільськогосподарських робітників пестицидів, мінеральних добц:п, а якими доводиться праіупБГіТИ.

Високе пестицидне навантаження виявлене » ряді районів • ' Донбасу. У.цих же районах відбувся і ріст онкологічних за-хворувань, наприклад, в Старобелівському па 31,5 Подіб~ ні япегр спостеріге.ніться і в ііпшх районах як Донецької, так і Луганської областей. .

Спеціальні дослідження нстановлювть безпосередній за"язок погіршення середовищ з наростанням онкологічних захворювань. іі містах з інтенсивним розвитком "брудної" ,

промисловості смертність внаслідок ракових захворювань.доходить До ІЬ %. Розповсюджуються і алергійні захворювання, кіль- ■ кість яких'зросла в Донбасі за 5 років на 31,0 *?,, тільки в Донецьку - на 33,2 %, а в Краматорську навіть на 54,0 %.

Чітко простежується вплив змін як в природному, так і в виробничому середовищі на дітей уже в період вагітності матерів. Фахівцями встановлено, щр для жінок виробничого обеднения "Стирол" у Горлівці створюється великий ризик на захворюваність геніталій. Найчастішою патологією у робітниць є токсикоз. У жінок, які працоють в цехах хімічних і металургійних заводів, припинення вагітності відбувається частіше від середнього вдвічі. Встановлена залежність частоти цієї патології від виробничих професій. Зиявлено порушення імунологічних властивостей організму робітниць заводу хімічних реактивів. У них спостерігається зниження кількості імуноглобуліну в крові.

О’Й місцях з порушенням середовиир високою стала дитяча смертність.

' Бцілому дослідження дають підстави для висновку про нега-

тивний вплив змін 0 природному середовищі на демографічні процеси. Шкідливі речовини з повітрям, водою, їжею проникають до організму людини і погіршують її здоров”я.. Погіршення навколишнього середовища с однією із причин зниження народжуваності , а з іншого боку - зростання смертності в регіоні.

Якцр загальна захворюваність населення Донбасу перебував на рівні загальноукраїнських показників, то за злоякісними захворюваннями, а також діабетом, виразками шлунку, хворобами органів дихання - на 30-40 % вище. '

В дисертації проаналізовані причини смертності населения за двадцятирічний та за розглядуваний періоди. Встановлено, пр на перше місце вийшли захворювання системи кровообігу, за ' ними - злоякісні новоутворення, які особливо інтесивно зростають в містах високої забрудненості: Єнакієвому, Горлівці, Маріуполі, Алчевську. - ■

Погіршення эдорои"я населення яогатиино оідбипаиться не тільки на відтворенні біологічного виду людини, а і на всіх ділянках її життєдіяльності. Так, тільки в Донецькім області через хворобу прроку втрачається понад £0 мільйонів робочих днів. ,

Зрозуміло, ир зростання смертності являється наслідком дії всієї сукупності соціальних, морально-пснхчлогічнпх, п також і екологічних факторів. Î всс ж є підстави заплати, пр останнім належить чи но найвизначніша роль в погір-шііні лпо-ров"я людей. Тим більше в Донбасі, який необхідно оголосити зоною екологічного лиха.

Другий розділ "Природоохоронна, діяльність державних органів і установ" розпочинається аналізом екологічного законодавства, розглядом постанов уряду з природоохоронних питань. їх було видано багато. Основу для вироблення економічного механізму охорони соред"виі.р склала постанова ЦК КГІРС і Ради Міністрів СРСР І900 р. "Про корінну перебудову справи охорони природи в країні". Цією постановою, зокрема, для координації зусиль По' охороні сер^довипр 6yD заснований Державний комітет СРСР з охорони природи.

Аналогічний був створенні і в Україні Указом Президії Зерхсвмої Рац.і Української PCP "’Про стороння сопзіп-рссгіуб-лікансьгпго го*’:,-:<!ту з охочій рироти". ü nb'iMj У’.'апі були намічені з ах ;;п прдо полІтаенни природного о . ядопиіір.

27 сІ4ня ЮьО р. Иерхошіа Рада СРСР прийняла погтинову "Про невідкладні заходи екологічного оздоровлення країни". Назначалися конкретні завданню тй намічалося розмежування функцій поміж різними установами. Ллє Й цей, як і попередні, т діяв, бо його впровадження гальмубалсся всесильністю міністорстз, відомств, які прагнули нароиувати виробництво за рахунок хижацької експлуатації природи.

Ma підвип/зння рівня.державного управління в галузі охорони Природи бу. а спрямована прийнята у лютому 1990 р. іп<Т-таюва Верховної Ради УРСР "Про екологічну обстановку в республіці і про заходи по її коріп.ому поліпшенні", іі кінці І99І. р„ прийнятий закон "Про охорону навколишнього) природного серсдовипр . Слід відзначити, пр подібний акт міг-бути пр:нЧ~ '

ІЗ .

\

І

няти.ї лише у суверенні!! державі, яка одержала змогу розиоряц-жатися природою в інтересах народу. У мім закладені принципи пріоритетності екології; безпека для населення, екологі-зація матеріального виробництва, безкоштовність нагального користування приндою. Зазначено, пр право власника на природні ресурси маг, українськиі'народ. Реалізація цього закону-пооп хронологічними рамкьми дослідження. .

Далі в дисертації ¡«зглядається, робота місцевих органів влади по охо{<оні навколишнього природного середовища.

Пер:л за все проаналізована структура місцевих органів - рад, яка відповідала адміністратипно-їеритсріальному устрою ре- ■ гіону. Зазначиш, ар ради фактичної влади не мали, оскільки іілпда- була узурпована відповідними компартійними органами. Проте, я певних г.єжах ради, їх постійно діючі комісії проводили гюпну роботу по охороні природи. Окремі питання з екології роаглддалиоя на засіданнях сесія, ' . виконкомів,

чому передувала .перевірка стану взаємовідносин з природою.

Були створені державні та відомчі природоохоронні установи та організації. Нами були місцеві органи Державного комітету по охороні природи, а потім МіністєрТЕв охорони навколишнього природного середовища а .обласними управліннями Мінприроди, міськими і раііонними Інспекціями. Діяли спеціальні служби - лабораторії, відділи - на промислових підприємствах. Досить ефективною була робота санепідемстацій чи центрів охороїш здороп’я населення. Існували науково-дослідницькі заклади. З 1091 р. стали створюватися установи по правничому захисту природа: екологічні прокуратури, міліція. Появилися підрозділи дсржавтоінспекції. У Донецькій області була створена єдина в Україні посада заступника голови обвиконкому,/згодом заступника глави обласної держадміністрації/ з екологічних питань, який зосередив керівництво всією природоохоронною роботою в області.Істотні зрушення відбулися і *в справі екологічного , виховання'населення. Воно велося на радіо, телебаченні, на сторінках періодичної преси. Б школах запроваджено нову учбову дисципліну "Основи екології". У вузах появилися курси соціальної чи промислової екології.Вцілому дисертантка мала підстави для констатації певних позитивних змін в охороні природи. Але 'до благополуччя в збереженні навколишнього середовища далеко.

Ц третьої/у розділі "Участь громадських організацій, рухів,партій в охороні природи" проаналізована діяльність місцевих організація Українського товариства охорони природи, добровільної асоціації "донбасекологія". встановлено, . .

ер як Донецька, так і Луганська.обласні організації Українського товариства охорони природи були створені в 1947 р. їх первинні організації об'єднували до 40 % жителів Донеччини. Організаційні основи визначалися статутом Українського товариства. .

Значною ділянкою роботи товариства та його місцевих організаційбула прпплгандистськг>-роз"яснювальііа робота. Гі, зокрема, проводили народні університети "Природа". Тільки В Донецькій області в І9У0-ІУЛ pp. їх було 33. Значну урагу організації надавали пропаганді природоохоронних гнань засобами „ наочної агітації. Товариство створювало виставки комплексного і тематичного характеру. Займалтся також видання« брошур, буклетів. Але констатується факт обмеженої кількості наукових і технічних засобів, зокрема кінофільмів, особливо по запровадженню нових технологій очищення відпрацьованої води, застосуванню фільтрових установок. Застарілими були і учбові програми народних університетів. Крім того, ¡зон,- не були забезпечені учбовими посібниками, слайдами.

Продуктивні*./ були спі'¡робітництво організацій Товариства j науковими закладами регіону, зокрема, з біологічним і хімічним факультетами Донецького державного університету, з Ботанічним садом. '

В дисертації прзстеяуоться позитивні наслідки проведення спільних заходів товари*-па з Управлінням з охорони нявколига-ньог природного середо шат, я також з обласною Радою народ-нлх депутатів. Такими, зокрема, була проведення Міжнародного екологічного конгресу, виїзне засідання наукової ради ЛІ! Укроїш: з проблем біосфери, низка заходів, спрямованих на врятування Азовського моря. _ ~ t

Результативною була діяльність постів громадського нагляду за природ*-!" на промислови:- підприємствах: Значну роботу проводили спеціальні дружини по охороні природи в учбових , закладах. Ллчовеї.ка міська організація започаткувала прове-

даніш оац.ації "Чисте повітря". Проьодш.ися заміри наявності шкідливих речовин в галах автомобілів, перед державтоінспекцією порушувалися питання про заборону експлуатації машин з невідрчгульоваїшми двигунами. Слід відмітити^ир наслідком стало зниження шкідливих речовин у відпрацьованих газах державних автомобілів в Ллчевську в рази.

Серед інших форм роботи обласних організацій можна назвати проведення місячників пропаганди екологічних зівань, свят природи, озелсння териконів. Але всі ці заходи носили епізодичний характер, їм не вистачало ді.йовості.

В умовах гласності і зростання політичної активності людей створювалися і інші громадські організм’ії : екологічний клуб при газеті "Печерний Донецк", громадські рухи "За чисти,! |.іаріуполь", "Комітет порятунку Азовського моря" та інші. Виникають первинні організації партії зелених. З'явилась організація союзу Чорнобиль. В Сєвєродонецьку склалася асоціація "Зелений світ". Треба відмітити, пр зросла активність неформальних громадських течій, партій екологічного спрямуван-оня. Вони помітно вплинули на промислове будівництво в регіоні. . .Саме завдяки їх втручання було припинено спорудження нового 'цеху на Лисичанському нафі'оперегойному заводі, закриті екологічно "брудні" виробництва в об'єднаннях "Фарбник", "Азот". Але глобального поліпшення екологічної ситуації на відбулося. Дії обладнань, партій були розпорошеними, бажаного ефекту не давали.

' В 1900 р. було створено громадське об'єднання асоціація |ГЛонбасекологія" з метою координасН діяльності організацій, колективів, фахівців прдо вирішення конкретних екологічних проблем регіону. Асоціація швидко розгорнула свою структуру. Займалася виробленням екологічних рекомендацій за заявками і на кошти промислових підприємств, розробляла промисло-' ві паспорти підприємств. У них містились загальні відомості про підприємство, викладені результати аналізу технологічного виробництва. Подавалися рекомеїщації ордо 'зниження, а також і припинення шкідливих викидів.

Заключения дисертації складається з висновків і рекомендацій. Автор зазначає, гр в процес}' го'чюдарг’ы-.м діяльності Нівко.чистіьому приреднпг.у сор^Допипс,1 Лонс'поу трдч-но величезного ущербу. викиди икЦливих р-.чонин пр«. мис.т’цих підприємств, пил і гази, г;» ви^оЗулитьон з 4угІллям, гуиі"и порід, ІСТОТИ - змінили СКЛП- • тмчефчрпгэ ГПЬІТрЯ. оНПЧІІІ площі орної землі за.!;іяті під ьіцвали чи :л,іп^чс-ні ьч-рп-тними роботами. и^да периітсичша полями Зоб; удненмя середо-виир стьорыс дискомфорту си^танміїцу для живих ерг пьіі ь, ф-найперш для людини. Особливо госгри реагує на спотворено передовице дитячий організм, ир проявляється в аномаліях народжених, зростанні хронічних захворушань, викривлень у іормув.шиі нервової системи, наростанні мертвонароджуваності. Встановлено негативіГі наслідки для людини надмірної урбанізації, відца-лвності. людини від живої природи. Помітно відбивається нн людині забруднення водного басс Лну, зміни в складі види.

Автор вважас, ир однією з причин руйнівного ставлення до Природного середовиир було нестримне прагнення пдміністратипно-командної системи до максимального використання природних ресурсів, наропув.іння промислового виробництва без пряхувшшя іегєнеративних можливосте»! прир.ди. Економіка була орієнтована не на потреби людини, а на сому економіку.

Негативні ^іслідки такого ставленім до природи, преяви-лііся в різкому погіршенні ста;:у здпров"я людей, зроетпнпі неін^екнііїних /зокрем.ч онкологічних/ зпхвирчпань, ир змусило урядові структури зв- ..пути увагу на екологію. Було при.".:іято' багато Законодавчих і п.-';мативних актів, створена система органів, установ по охороні природи. виникли гр-.мщгькі об"сд- * нання та організації. Проблеми «,колотії залучені до програм усіх партія, рухів. '

На рубежі 19(59-1990 рр. проявилися чсякі позитивні пру-яення у збереженні навки-т/тньогс серод^випц: змеїгп-лляоь кіль- ' кість викидів шкідливих речовин ;г атмосферного повітря, Л в^дниП баспЯн. Зросла кількість диких звірів. Посилився контроль за перо:іа.еичен5ст;'} шіоці;і і злаків яаохікікятами. Дл' ці зміни були надто незначними, вони »"спроможні підновити сгредовипв. Необхідні енергійні з-іхеди. Перл за вг.е, варто''.-зосередити охорону пригоди в однім органі я наданням По:.-,у -

функції», матеріальних і фінансових засобів. Здається доцільним ¡¡становлення посади головного еколога регіону, області, району. Слід здійснити екологізацію економіки, тобто, виробити і втілити в практику механізм відповідальності за нераціональне використання природних ресурсів, завдані природі збитки. Необхідно впорядкувати техногенне перевантаження Донбасу, запроваджувати .екологічно безпечні виробничі процеси. аарто подбати про заміну теплових електростанцій альтернативними джерелами енергії. Треба скласти карти екологічного забруднення регіону з визначенням проявів уранових руд, слідів Чорнобильського шлейфу, отруєння вод, грунтів речовинами в районах хімічних підприємств Горлівки, Лисичан-еька, Рубіжного, Слов'янська. Важливе завдання - здійснення екологічного всеобучу населення. Соціальна екологія має бути в учбових планах всіх навчальних закладів. Треба посилити наукове опрацованмя проблеми. Необхідна консолідація зусиль навколо ідеї збереження природи, об'єднання можливостей -суспільства для припинення руйнування навколишнього природного середовиир, тобто з метою створення умов для врятування людини, як біологічного виду, від зникнення внаслідок глобальної екологічної катастрофи на планеті.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях автора:

І. Екологічні аспекти .краєзнавства//ІУ республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства : Тези доповідей і повідомлень. - К.:Інститут історії АН УРСР, 1989. -С. 319-321. • .

Экологическое воспитание школьников //Народное образо ваниеДонецкой области: история и современность: Тезисы докладов и‘выступлений. - Донецк: Донецкий ИУУ, 1990.' - С. 26-27.

3. Среда обитания и демографические процессы в.Донецкой области' //УII Всесоюзная конференция по исторической демографии. Часть 2. - Донецк: ДонГУ, 1991. - С. 125-127.

4. Вплив навколишнього середовииц Донеччини на з.ціір;іь"я населення //У Всеукраїнська конференція з історичного кряо-знавства: Тези доповідей і повідомлень,- Кяц"янеці.-1ІодіЛо-ськ'ий: Нам"янець-ПодільськиІ1 педагогічний інститут,

С. 178-180*

' Ь. Діяльність Рад Донецької області по охороні навколишнього середовища у 80-ті роки //Питання історії СРОР: Республіканський міжвідомчий науковий збірник. Вип. Зіі. -Харків, ІУ9І. - С. 88-94. .

6. Окружаюиря среда Донецкой области в І0Ь5-19СЮ гг. //Новые страницы в истории Донбасса: Сб.ст. Кн.2.-Донецк: Донбас, І9У2. - С. 159-171/у спіцавт./. .

7. Причини смертності населення Донецької області

//УІ всеукраїнська наукова конференція з історичного крчсзні-в-стиа: Тези доповідей і повідомлень. - Луцьк: Луцький університет, 1993. - С. 140-14І. _____

1 $}еіїр.о/оі' .

аіф. унрстат. Шдпиоаііо до друку ій^05^9А.Жм.-дак. арк. 1,0. аж іии прим.Безплатно.