автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Заселение Донбасса: социально-экономические и этнонациональные аспекты (середина XIX - начало ХХ столетия)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Заселение Донбасса: социально-экономические и этнонациональные аспекты (середина XIX - начало ХХ столетия)"

ДШПРОПЕТРОВСЬКИП ДЕРЖАВ НИИ УН1ВЕРСИТЕТ

л 1

На правах рукопису

АНТОНЕНКО Михайло 1ванович

ЗАСЕЛЕНИЯ ДОНБАСУ: СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ТА ЕТНОНАЦЮНАЛЬШ АСПЕКТИ (СЕРЕДИНА XIX—ПОЧАТОК XX СТОЛ1ТТЯ)

07.00.02 — 1стор1я УкраУни

АВТОРЕФЕРАТ

дисерта1иУ на здобуття наукового ступени кандидата ¡сторичних наук

Дн1пропетровськ— 1994

Дисертащя е рукопис

Робота виконана у виииленн! етн'ополЬичних та етносо! олопчних дослижень ¡нституту соцюлогп АН Украши.

Науковий кер1вник — доктор ¡сторичних наук, професо

член-кореспондент АН Укра!) бвтух Володимир Борисович

Оф1цгйН1 опоненти — доктор ¡сторичних наук, профес<

Швидько Ганна Кирил1вна

Провщна установа

кандидат кггоричннх наук, доце Бойко АнатолШ Васильевич

КиТвський державний педагог ний ¡нститут ¡ноземних мое

Захнст дисертаци В1'дбудеться 15 червня 1994 р. о 13 I диш на засщанш спешал!зовано! вчено! ради К 053.24.08 п Дншропетровському державному ушверситет! (320625, ДС м. Дшпропетровськ-10, пр. Гагарша, 72, корп. 1, ауд. 307)

3 дисерташею можна ознайомитнсь в науковш б1блют( Дншропетровського державного ун1верситету.

Автореферат розклано « 13 » травня 1994 р.

Вчений секретар спещалЬованоУ вченоТ ради, ^ канд. 1ст. наук, доцент

А л. с. тут

Вступ. Актуальн!сть теш.

'В умовах становления деряавностх Украхпи зростае хнтерес ю !сторН окремих рег!он1в, особливостей хх розвитку, зокреш г зв'язку з переселенськиш рухами 1 впливом Ух на формування ¡тяонац1ональяо1 структура населения. Вясв!тлення цих питань ;тае досить актуальним не липш»з науково-п!знавально1 точки зо-|у, а й у контекст1 виявлення !сторичних корен!в сучасиих пробел I пошуку шляххв IX розв'язання. Ро с!й сько-украIнеьке прикор-оння, до якого належкть 1 Донбао, це сутИзЕнх райони нацхональ-их територхй двох сх!днослов'янських народхв - украхнського I' lOciйcькoгo. проходить дернавний кордон Укра'шою i Ро-

Як 1 в багатьох 1ншх районах контактних етшчнях територ1й особливо якщо вони заселен! близысоспорхдненими народаш/, на тику етнхчних масивхв двох сх1Днослов'янських народ1в вакко про-эсти лШю етн!чного кордону. У сх!дних районах Укра'пм в прозе! заселения склалося зьишане черезполосне I дисперсне роз-злення укра'1'нц1в I рос!як: поселения IX групувались компактно 5о являли собою розр1знен1 вкрапления серед пгонацхонального сочення.

Тривале сун!сне промвання украУшцв ! росхян, т1сн! госпо-1рсько-економ1чн1 зв'язки привели вив в дореволкиийний час до с значного ётнокультурного зближення. Розвивакч1 процеси етко-гльтурноХ 1нтеграц11 шк двома спор!дненими схшюслов'янськиги [родами - характерна риса розвитку населения региону.

Разом з тим 1 еащ по соб1 укра1'нськ1 I рос1йськ1 групп иа-¡лення, цо формувалися на гпй територП, не були однорхдням! в ■некультурному аспект!, оск1Льки IX склад внасл!док постхйгнх грагцй безперервно поповисвався переселениями рхзлого стану

походження з р1зних шсць Украх'ни I РосГь

3 позиц!й вивчення законошрностей шграц11 населешм вежливо зазначити таку обставину: на перший погляд шгращя шке сприйыатися як зовн!шне просте явище /прибуття, вибуття людей/. Однак за цин криються складнх зв'язки I в1Дношення, як! установ-люються на ,р1зних р1внях - особистост!, схм'!,социально 1' групи, виробничого колективу, територ1ально'1 сп!льност1 людей, сусшль-ства'в ц1лому. Кр1ы цього, вхдноиення ы1грац11' включають еконо-Ы1чнх, пол!тичн1, деыограф!чн1, етшчш, моральн!, сп!ейн1 та

аспекта. Певну роль вШграе I географ!чне середовище, особливо у випадках шграц1'1 з одн!е'1' природной зош до тншои Але в ц1Лоцу законом1рност* функцхонування 1 розвитку м1грац1й належать до соцхально-еконошчного типу.

При з'яс:-ванн1 механгзму д1¥ законошрностей м1грац11 ван-ливо поставит» питания про основи суперечностх, цо е дкерелом II' розвитку. Щ суперечност1 знаходяться у в Сношениях вироб-ництва 1 визначаються як суперечностх ы1ж потребами розвитку продуктивних сил 1 розвиткоы населения в районах сформовано!" систеш розселення.

У дореволюц1йн1й Роси внутр1шня Ы1грац1я протягои 1сторич-ного периоду, що розглядаеться /середина XIX - початок XX сто-Д1ття/, була т!сно пов'язана з колон1зац!ею 1 заселениям окра!н, аде на кояиому хсторичноыу етап1 вона мала певн1 специф!чн1 ри-си. Велику роль у колон1зац11 Донбасу вШграв процес розщирен-ня кордон!в РосЛйсько? держави, утворення внутр1шнього ринку, розвиток транспорту. У ц!лоыу ы!грац1я сприяла розвитку продук-тивних сил, освоению 1 заселению великих простор!в. Переселения на нов! зеид! неминуче вело до вЬроблення у людей трудових нави-чок, появи нових потреб, тобто до розвитку населения. ШграцН

супроводжувались такс® взаемовпливом культур нарсд1в, представ-яики яких прибули на дану територпз, г коренного народу. Разом з тим, заселения окра'1'н завкди здгйснювалось в Пересах пан1в-ного класу, а сама ыхгра^я нергдко призводила до загибел: та розорення тисяч людей.

Переселения переванно украУнського I рос!йського селянства сприяло прискоренню вступу В1дсталих окра?н на шлях капитализму.

В1домо, що на еволюц!» м!грацП особлявий вплив мало вели-ке машинне виробництво. На кап1тал!стичн1й стад!!' розвитку су-с^льства ы!п?ац1я населения е одн1ею з форм його рухомость яка виникас як результат дН продуктивних сил, зм!нених вироб-ничих в1дносин.

Особливо 1нтенсивно ШграцН населения вхдбувались у регионах, що розвивались у промиеловому вхдношенн!, до яких у першу чергу належав Донбас.

Актуальн!сть теми обумовлена такиш обставинами:

- в 1сторН лвдетва е л1чен! проблеыи, 1нтерес до яких ви-значався б такою великою к1льк1стю фактор!в, як це мае м!сце при вивченн! М1грац1йних процес!в населения взагал! х окремих наро-

зокрема;

- м!грац1'1 населения впливали 1 в найбликчому ыайбутньому матииуть вплив практично на вс! сфера яиттед1яльност! сусп1ль-ства: еконоШку, пол!тику, культуру;

- без вивчення проблеми заселения окремих рег!Он1в веыож-ливо досить повно i всеб!чно досл1дяувати особливост1 розвитку наиоУ держави в пер!од к&а1тал1зщ;

- анал13 будь-якого 1сторичного явища, цо розглядасться, гсередбачае звернення у майбутне, соц1окультурний досв1д ыину-лого дас змогу прогнозувати перспективи соц1ально-культурного,

з

економ1чного I етнонацхонального розвитку суспхльства, характе]

Б"ыСМОД*2 у КЬОИу ОКрс»31л ОС1и, 6ТН1ЧййХ Гр/П, НарОд

Об'ектоы досшдкення е етнонащональшй склад населения Донбасу у другой половин! XIX стол1ття, причини ы!грац£¥ у цей рег1он, райони виходу переселенц!в, соц:альний склад, 1'х вплив на розвиток продуктивних сил, розмхщення ¡Лгрант1в на територ^ краю.

Предметом дослхдження е соц1ально-еконоы1чнх умови заселения Донбасу.

Хронолог1чш рамки досл1дненяя визначен1 тими обставинами, що Донбас з серединп XIX - до початку XX стол1ття був районом активного заселения I протягоы зазначеного часу прийняв освовну масу пересе.^тцв пореформеного переду, як1 ос!ди на територ!5 краю.

Проблема заселения 1 господарського освоения Донбасу в до-радянсысий час знаходилась у пол1 зору дослшмк!в, але основна увага прид!лялась ШграцП час1в феодал1зму. Заселения Донбасу у п1сляреформений пер!од не зн 1тло поки що свого повного вис-В1тлення. Хоча за значущхстю в соц!ально-економ1чному розвитку краю та пгтенсивмстга припливу переселенц1в вхн не поступаеться бхльш тривалому дореформеному пер1оду.

Питания про м1грац1йн1 процеси в друг!й половив XIX - початку XX стол^тя на ГИвденному Сход1 Укра'1'ни в лхтератург ви-свхтлене еп!зодично. Серед праць теоретичного ! публ1цистичного характеру доковтневого перходу в яких описуеться еиття пересе-ленц!в, мокна видШти статт! ВЛ.Чеславського, Е.Циммермана,

Ф.Ф.Воропонова та Ьш.1

На рубежх XIX I XX столхть були написан! статт1 х брошури

О.Верещинським, е.Колодубом; Л.Л1берманом, де в основному висв1т-

о

люються уыови прац! х побуту роб1тни1ав Донбасу. Вперше вса ма-тер1али, вклвчаючи земсыа дослхдаення, узагальнив К.А.Пахштнов у першому виданн! свое! вхдомох книги про становище робхтничого

з

класу в РоохУ.

П!сля жовтня 1917 року великий фактичний материал головним чином про становище донецьких роб1тник1В та 1'х боротьбу був В1Д-творений у працях Jl.JIi6epi.iaHa; автораш, зокрема ЮЛ.Гессеном, вперше буди опубл1кован1 ц1кавх в1Домост1, знайденх в арххвах Москви та Леш играла.*1

Сл1д також назвати серпо брошур I статей про хсторй) Лу-ганського заводу I його роб1тникхв, написаних В.ОЛесенком на основ! штepiaлiв заводського арххву.^

1. Чеславский В.И. Земледельческие отаокие промыслы в связи с переселением крестьян //Сборник государственных знаний.-СПб., 1875.-Т.2.-С.1Б0-211; Циммерман Э. Вотчинный закон в Америке и наши степи //Отечественные записки.-1877.- a 9.-C.I07-I62; Воропонов Ф.Ф. Вопрос о крестьянских переселениях //Вестник Европы,- 1876,- I.-С. 176-207; Головин К.-5. Наше малоземелье и крестьянские переселения //Русский вестник.-1681.- 1Ь II,-

С.200-230: Юкаков С.Н. Переселенческий вопрос //Северный вестник.-1886. - 3 8.-С.25-48;

2. Верещенский А. Рабочий шахтер в Донецком бассейне. Очерк.-СПо.,1893; Колодуб Е. Труд и кизнь горнорабочих на Групев-ских антрацитовских рудниках.-М. ,1905; 7>иберман Л. Условия труда горнорабочих в Донецком бассейне //Вестник фабричного законодательства и профессиональной гигиекы.-М.,1905.

3. Пажитнов К.А. Положение рабочего класса в России.-СПб.,1906.

4. ГессенЮ. История горнорабочих СССР. ТЛ-2.-М.-Л., 1926-1929; Либерман Л.В. В угольком царстве. -М.,1924; Либерлан JI.B. В стране черного золота.-М.,1926_

5. Фесенко В.О. ГЗО poiciB Луганського отварного заводу.-Луганськ, 1930; Фесенко В.О. Периа домна Луганського ливарного заводу.-

Луганськ, 1930.

У 20-х на початку 30-х рсшв у численних перходачних ви-даннях були опубл1кован1 статтЬ сггогадг окреых документа, в яких порушувались деяк1 аспекта шграц1йних процес1в. Частково торкаеться цих питань у свохй кнкз! I Г.Панасш.*

П.1.Пустоход використав дан1 перепису населения 1897 року для з'ясування походаення роб1тник!в: ?лсцев1 уродкенцх, урод-

женц! пших украгнських губерний I уродкешц рептя губернхй Ро-р

с1йсько! 1мпер1х.

Окреш питания про переселения селянства на ГНвденний Сх!д Укра1ет знайшли свое висв!тлення у працях М.М.Друкин!на,М.М.Ле-

з

щенко, В.П.Теплицького. У публхкащях цих автор1в звертаеться увага на ваклив!сть вивчення самов1лышх /нелегальних/ м1грац1й/ вказуеться на IX взасыозв'язок 1з землеробським выходом.

Ряд дос.1ть цхкавих роб1т було створено 1сторикаш1 у пхсля-военн! роки. Специально питанию форыування пролетариату П1вдня Укра!ни в другой половим XIX стол1ття присвяченх кандидатски дисертацП б.С.Компан та Г.В.С1чкаря,^ статт! х монографП

1. Панаоий Г. Рабочее движение в Азово-Чериоыорье /1860-1890/ Ростов-на-Дону, 1935.

2. Пустоход ПЛ. Робхтники Укра'1'ни за переписом населения 1897

lMK°B записи *НСТИТУТУ еконо1нки.-1959.- й 6.-

3. Друнинин H.U. Русская деревня на переломе I86I-I880 г.г.-М., 1978; Лещенко Н.Н. Крестьянское движение на Украине в свя-■ зи с проведением реформы 1861 года.-К.,1959; Теплипький В.П. Реформа 1861 воку i аграрн! в1Дносини на Украгн! /60-90-роки XIX отол1ття/1- К.,1959.

Ч. Компан Е.С. Форшрование рабочего класса железорудной и металлургической промышленности Юга Украины 80-90-х годов XIX века.- К. ,1950; Схчкар Г.В. Формування роб!тшчого класу в каы'яновуНльнхй промисловост! Донбасу в друг!й половин! XIX

стол1ття.-К.,1954.

в

1.М.Лукомсько'1, С.1.Потолова, О.А.Парасунька та В.В.Модестова."''

Питания що нас цп<авлять, знай пли певне воображения у вир

даних у 50-70-х роках загальних працях з 1СторП прошсловостх та роб1тничого класу.

7 80-90-х роках з'явилось лише декхлька статей про пере-

3

селения на Донбас у перход кап!тал13му; Хоч у ряд! дисертапш, присвячених проблем! ы!грац1й 1 пореформеного соцхально-еконо-

шчного розвитку крайни, цх процеси так чи 1накше висв1тлюють-ц

ся. Таким чином, дослхдники звертались переважно до окремих аспект!в проблема, досл1джувано1 ниш побхгфо стосовно конкрет-них завдань сво!х поиукхв. У згадахих розробках практично не висв1тлюеться питаннч рол1 переселеншв у соц!альн1й 1,-особли-

1. Лукоыская И.М. Формирование промышленного пролетариата Донбасса 70-х начало 80-х годов XIX века // Из истории рабочего класса и революционного движения.-м.,1958; Потолов С.И. Формирование промышленного пролетариата в Донбассе во второй половине XIX века //Ученые записки Ленинградского педагогического института им;А.Н.Герцена. Т.194.-Л.,1958; Парасунь-ко O.A. До питания про саановище poÖiTHHKiB кам'яновуг1льно1 щюшсловостх Украхни в nepioÄ прошслового кап!тал1зму

■ //BicHHK АН УРСР;-1959.- Л 2.-С.73-81: Модестов В.В. Рабочее и профсоюзное движение в Донбассе до Великой Октябрьской социалистической революции.-М. ,1957.

2. Бакулев Г.Д. Черная металлургия Юга России.-М.,1953; Шумилина А.Г. Очерки по истории угольной промышленности Ниянего Дона /XIXи начало XX века/. Ч.1.-Ростов-на-Дону,1955: Цукер-ник A.A. Соляная промышленность Донецкого бассейна в ХУШ ве-кеV/Вогг^осы экономики, планирования и статистики.-Ы. ,1957.

3. Бойко Я.В., Данилова Н.О. Форыування етнхчного складу населения Швденно'1 Укра!ни /кхнець ХУШ-Х1Х ст./ //УкрЛст.журн. 1992.- J[> 9.-С.54-6Ц; Якименко H.A. Советская историография переселений в Сибирь и на Дальний Восток I86I-I9l7r.r. // История CCCP.-I980.- j3 5.-С.16-25; Якименко H.A. Аграрные миграции в России / I86I-I9I7 v.r./ //Вопросы истории.-1983.-

3, -С. 18—26.

Якименко H.A. Переселение крестьян Уктраины на окраины России в период капитализма /1861-1917 г.г,/ АвтореФ.дисс... канд. ист.наук.-К.Д989; Бойко Я.В. Заселение Южной Украины в 5080-х годах XIX в.: Автореф.дис...канд.ист.наук.-К.,1990.

во,в етнонацхоналыпй динамхцх розвитку Донбасу, формуванн1 етнодеыограф1чно'1 ситуацх1.та шкетн1чних виносин. Здеб1льшого для них характерна ешзодичнхсть 1 фрагыентарнхсть у висвхтленн! переселенських процесгв Швденно-Сххдно! Украхни.

Мета досл!дкення полягае в тому, щоб на тлх сощально-еко-ном!чних зрушень, що в!дбувалися в Донбаи з середини XIX- до початку XX стол1ття об'ективно показати прочее заселения регхову» розкрити причини м1гращй 1 хх особливостГ, визначити вплив пере-селенц!в на форыування етнонац1онально! структури населения.

Для дооягнення мети ставились так1 завдання:

- проанал1зувати соц1ально-еконошчний розвиток Донбасу в досл1джуваиий перход 1 розкрити причини, що впливали на створен-ня умов для залучення переселенц1в;

- з'ясувати уыови, як1 спонукали Шгрантхв до переселень;

- визначити райош виходу ы!1тэант1в, 1х соц1альний I К1ль-кхений склад, типи переселень;

- розкрити особливост! розы1щения^жгрантхв на територП регхону 1 показати IX вплив на.форыування етнонацхональнох структури населения;

- на основ1 узагальнення основних тенденц1й заселения Дон-басу в досдхдауваний перход, з урахуванняы ¡сторичного досв!ду, виробити пропозиц1'1, як1, на дуыку автора, ыожуть певниы чином сприяти бхльш науково обгрунтованому проведению национально! по-л1тики в регион!.

Наукова новизна дисертапп:

- вперше в 1СТ0р101раф11 даеться статистично обгруитований анал1з зеилеробського I прошелового заселения Донбасу у пер1од кагйталхзыу /середина Х1Х-початок XX стол1ття/; -

- визначено райони виходу и!грант1в, Тх соц1альиий 1 к!ль-

к!сний склад;

- розкрито вплив переселеиц1в на зм!иу етн1Чио? структура населения региону I розвиток асим!ляц1йшх процес!в;

- анал!зуеться роль ы!грант!в у розвитку продуктивних сил рег!ону.

Джерельна база дисертац!?. Основу джерельно? бази дисер-тац!1 склали: матер!али статистики, статистичи! зб!рники, огляди, зводи, списки населених ы!сць I переписи населения губернЛй I пов!т!в, статистико-еконои1чн1 таблиц!, статистичн! "временники", законодавч! ак'ти, ыатер!али з'1зд!в г1рничопрошсловц!в Швдня РосИ, арх!вн! ыатергали, передачи! видання за досл!д-жуваний пер!од.

Анал!з статистичних ыатер!ал!в по географИ', оц1нц1 земель, ощгс!в продуктивних сил в прошсловост!, статистико-економ1чних таблиць, подв!рних перепис1в дав змогу виявити еконоы1чн! перед-уиови переселення в Донбас значноТ к!лькост! ы1грант!в, 5х про-фес!йний розпод!л I района рози!щення.

Дан! загальнорос1йсыеих, губернських 1 пов!тових статистичних огляд!в, звод!в, д0в1дник1в, статистичних "временников",перешив населения, списк!в населених ы1сць дозволили максимально об'ективно висвгтлити райони виходу переселенца, 1х чисель-н!сть 1 етнонац!ональний склад.

В ход! досл!дження автором вивчен! та використан! матер!а-ли з»1зд1в г1рничопромисловц1в Швдня РосП, на яких розглядали-ся проблеми переселення значних мае населения в Донбас. Анал13 них ыатер!ал1в засв!дчуе, що державна полхтика пост!йно стриму-вала процес переселень в рег!он, 1 таким чином гальмувала за-безпечення його реобх!дною робочою силою.

В робот! використан! також архгви документа. Це в осиов-

иону ыатер!али, як! висвхтлзоють еконошчний стан мльського господарства i розпорядження деркавних орган!в силовиы uini-стерствам вести боротьбу з саыовхльниш переселениями.

Окреме шсце у структур! дкерельнох бази дослхддення пали центральих та губернськх газета i зхурнали, якх выдавались в розглядуваний псрход. Вони кастять у coöi фактичний матер!ал, в!дсутн1й в хнших дкерелах.

' Практачке значения дисертацП. MaTepiam досл!дкення ыож-на використати при пхдготовцх спец1алышх i узагальнкючих праць з проблей розвитку i становления укра'1нськ01 наци та етнонащотально! структуры населения в пер1од зародження ! розвитку кап!тал!зму, створенн! ешльних п!дручник1в, розробц! спе-ц!альних i норыативних xcypciB з iCTopi'i УкраУш у вузах i серед-Hix навчальних закладах.

На захист виносяться так! положения:

- соц!ально-економ!чний розвиток Донбасу з серелиш XIX до початку XX столхття в1дбувався дуке високиш темпами i спри-яв утворенню вхдшшдних умов для переселень населения у цей perioH;

- наявн!сть феодальних пережитхсхв у с!льському господарст-Bi, реформа 1861 року, HepiBноыхрн!сть проыислового розвитку ре-rioHiB PocificbKoi iunepii' призвело до ix перенаселень i форыу-вання тут значнох кхлькост! Ы1грант!в;

- на територ!» регхону в досл!джуваний nepiofl процес переселения Mix^paHTiB мав промясловий i землеробсысий характер i д!лився на два типи: оф!ц!йний i саыовШний;

- переселенц! значно зб!льшили чисельн!сть eTHOciB perioHy, зм!шли хснусчТ KiJbKiCHi nponopuif в хх структурi, вплинули на розвиток асииШцШшх nponeciB. Цё дае п!дстави стверджувати,

що сучасигй етяонац1окальи1й склад населения Донбасу корениться у мхграц1йшх процесах, як1 вхдбувались у дослдауваний пер1од.

Аптюбацхя т>езультат!в досл1;пдення. Дисертац1я обговорена й рекомендована до захисту на сильному засгданнх в1ДД1лу етно-соц!ологП I в1?щДлення етнополшпних г етносошолоИчних доел !дг.ень 1нституту соц1олог1'1 АН Укра'пя. Сснозн: 11 положения та висновки обговорен! на засхданн! кафедря хсторП УкраТга Ду- _ гансысого с1Льськогосподарського хнституту, викладеш в рядх пу-бл!кац1й автора, застосовуються ним у викладацькш практицх.

Структура дисептапГх. Дисертахця складаеться :з вступу,двох роздШв, заключения, списку використашх дкерел та лхтератур!, а також додатку / 26 таблиць/.

У зступ1 обгрунтовано вибхр теш дисертацП, розкрито 11 актуаль^сть х рхвень 1стор1огра(5хчнох розробки, визпачеио :сро-нологхчнх мега домцдауванпя, сформульовано ыету х завданшт робота, окреслено реальну дзхерельну базу досл!днувано1 проблем!, вказано на наукову новизну 1 практичне значения дасертац11.

У переому роздШ - "Передумови ».цграцЫ населения в Дон-бас" розкрито соц1ально-економхчний розвиток регхону I умови, якх спряяли переселению сюда великих г. а с шграит1в з 1кгах райо-Н1В Украхня. а такой з Росхг, де з наслхдок вгдсутностх достат-ньох к1лькост1 значних прошслових пШрисиств утворилось "зай-ве" селянське населения, яке вае не мало зшги 1снувата за раху-нок сгльського господарства, оскхлькя не знаходило со61 засто-сування через перенаселения.

Зокрема вадзначасться, цо первою характерно® особлив1ств Донбасу було те, що розвиток капхтал1спгчног прошсловостх здйснквався без.традиц1й дореформенох спохи, без станого! .1 на-

ц1онально! зашснутостГ, з залученням 1ноземшх кап1тал!в. Друга особлив1сть - молоД1сть рейону; в пер!од кап!тал!зцу BiH про-довкував формуватися у повному значенн! цього слова, тод! як Урал, по сут1, склався до рефорыи 1861 року. Iii особливост! Tic-но пов'язан! з природними уыоваш Донбасу /наявн1стю i освоен-няы корисних копалин/, його географ1чюш положениям /бхля морсь-ких илях!в i бликче, His Урал, до прошелового центру/-, частково нав1'гь з кл!штоы, набагато м'якшы, н!а на Уралх.

У дослхдауваний пер!од, особливо протягом бурхливих 90-х рок!в, найшвидше зростаичиш прошеловиш районами Росхйсько'1 iMnepii'.a, цхлкои ыожливо, й CBixy, стали Донецький басейн i Кривий Pir, розташоваш на пхвденноцу cxoai Укра!ни.

Ознаки наступаючого буму з'явилися передус!м у вуг!льн!й промисловостх Донбасу. Шж 1870 i 1900 роками, коли видобуток вуилля pi3K0 3pic бхльш як на 1000 цей periOH давав ыайже 70 % усього вугхлля кра!ни;

1нтенсивний промисловий розвиток perioHy вишгав велико! к!лькост! poöiTHHKiB. Шсцевий ринок робочо! сили не в зыоз! був розв'язати цв проблему тому, що:

- у сво1й б!льшост! населения рег1ощг мало достатньо зем-л! для свого !снування;

- частка населения, яке не мало земл!, психолог!чно була схильна nepejgrciu з?айти codi застосування у с!льському государств!.

Промисловц! Донбасу веодноразово на сво!х з»!здах розроб-ляли для деркавних орган!в проект залучення роб!тник!в з imnnc periOHtB. Зокрема пропонувалось', щоб кер!вники зал!зничних отан-д!й заохочувалн "зайве" ы!сцеве васелення до переселень 1 допо-ыагад йому добираясь до ы!оця робота, дозволяли наймати без-

паспортшх i нав!ть вимагали застосування прац! ув'язненних на шахтах i заводах. Але вс! ц! заходи не шли ycnlxy i тШки значне п!двищення зароб!тно! платя дало зыогу вир!шити цв проблему.

У 80-х роках XIX стод!ття роб!тники Донбасу одернувалл в середньому в!д 20 до 40 крб. на ы!сяць. У зв'язку з посиле1Ш'с-розвитком промисловост! в perioHi у 90-х та на початку 900-х ро-KiB зароб1тна плата продовкувала зростати, досягнувши 4 крб.50 коп. i нав!ть б крб.за день.

За три роки /1904-1907/ вона нанялась• у шахтаря Донбасу на 79 крб«;, або на 30 %, тод! як в ус!Й фабр1чно-заводськхй промисловост! лише на 12

У металургИ periony зростання заробхтно! плати було ще зкачн!пзш', н!а у кам'яновуг1ль;^й промисловост! ! се^едньор!ч-шй зароб!ток роб!тника-металурга складав у 1904 poni - 260 крб; 1905 роц! - 298 крб.", 1907 роц! - 378 крб!,, тобто п!двивдвся у nopiBHHHHi з 1904 роком на 45 % i майке на 10 % виперидив середин зароб!ток шахтаря.

Систематичне зростання зароб!тно! шаги i Я значно вищий р!вень пор1вняно з !ншш рег!онаш PociY ! вир!шил1Г проблеми забезпечення прошсловост! Донбасу роб!тниками.

. Шсля реформи 1861 року в!дбувався швидкий розвиток кап!-тад!стичних в!дносин. Характерниц явищем цього процесу була да-ференц!ац!я селянства-, утворення с!льськогосподарсыснх найманих роб!тних!в ! виникнення с!льськогосподарсысо1 буржуазП за раху-нок "виживання" середняка. Ней процес проявлявся у найр!знома-н!тн!ших формах: у розоренн! селянства, у поширенв! на сел! убо-гост!, в систематичному зростанн! податкових недоплат ! т.!нш.

Тому (Нльиа частипа селякського населения у той час зайняла вко цхлкои певнс мхсце у загалыпй систем! кап1тал1стичного ви-робництва, а саме, п!сце прошслових найманих робхткикхв.

ГИдтвертшсишга цього с те, цо в результат! наведених вище причин утворквалося "зайве" населения, яке не могло через вхд-сутн!ст^ робота забезпсчити умови для свого хснування. Це спону-кало його до пересслень. На новому М1сц1 прокивання шгрантк не могли 1снуватн без постппюТ робота, оскз;льки у них ке вистачало запас1шх засоб1в на безроб1тний час. Робота в «льському госпо-дарств1, як вхдомо, бувае головним чином вл1тку, а взиыху вона скорочусться 7Ю мШмуиу. I тому праця на рудниках, заводах 1 зал1з1шцях найб1льи вхдповхдала пгтересам переселенцхв.

У другому '-оздШ диссртацп - "Роль м!грац1йних процес!в у зпселеши Дон басу I формувати етнонац1онально1 структур!! на-селсння" досл1д;;'.усться процес переселень, 1'х типи, райони виходу переселснц1В, професхйний склад I особливост! розы1щенняг хх на тергтори ре иону, вплив М1грант1в на значне збхлычсння к!лько-ст! населения I зм1ну його ет1ичио'1 структура. Велика увага при-Д1ляеться аналхзу ас:п.пляц1пних процесхв.

Заселения Донбасу в 7'.осл1дкуваний пер!од д1лилося на два перходл. У первому период: /1С50-й-середкна 80-х роов ИХ сто-х}ття/ заселения регхоку пало зешеробсыаг:-! 1 промасловий характер. У другому перход! /середина 80-х рокхв XIX столитя-1906 рп;/ у зв'язку 31 зплкпекням в!льнкх земель 2 рхзким шд~ вкщенняы гдн на них воно надо прогасловий характер.

Населепш Донбасу з 1858 до 1897 року зб^ьшилось з 700767 до 1453109 чоловхк. Прирхст склав 752342 чол., або 51,7 0 у по-рхвняни! з 1858 роком. Шгрант1в за -цей пер!од нал!чувалось

223673 чол.,або 15,3 % вхд загальнох чисельносгх населения.

Найбхльшу к1льк1сть переселенц1з прийняли повхти: Еах?.:ут-ськпк - 25684 чол., Мар1упольський - 19790 чол. i Слов'япо-сербський - 9876 чол. Якпо анал1зувати 1нтеисквн1сть припливу переселешцв що до м!сцевого населения, то перше уЛсце пос1дав Мархупольсъкий noBir ~ 62%, потхм Еахнутський - 34 % i Слов'яно-сербський - 33,5 %. Старобхльський повхт у той час був земле-робсысим районом,, не мав промислових мдприсмств i приплив пере селешцв на його теряторхю був не значили,

К1лыс1сть j-iirpaHTiB з 1897 року до 1906 року зросла з 223673 чол. до 385936 i у склад1 неявного населения ïx число зб1льшил0сь з 15,3 % до 25,1 7>. У Еахмутсы:ому поехт1 К1лыасть переселешцв зб1льиилась на 127822 чол. , або 62,7 f>, у Слов'яио-сербськоыу - на 20447 чол., або. 42,9 у Мархупольськоыу - на I399I чол., або 30,6 '

За 48 poKÏB, з 1858 по 1906 piK населения Донбасу зб1ль-иилось на 836085 чол., або на 54,4 Число оф1Ц1йних пересе-ленцхв за цей час стало тут 385936 чол., тобто npupicT населения Донбасу на 46,1 % вхдбувся за рахунок MirpairriB з хншх ре-

riOHÏB.

Урядов i оргаии пост1йно проводили полхтику стримування mî-грац1й, цо породнувало самов1льнх переселения. Вони зд!йснювали-ся головням чином п1д виглядоы землеробських в5:дход1в, а також сильно з парт1яыи сф1ц!йних переселенц1В. За дослхдяуваний пе-р1од на Донбас переселилось 20663 самов^ьних М1гранти.

3 середини XIX-на початок XX стол1ття на територП Донбасу було утворено 157 землеробських i прошслових ч^аселених nymtTÎB. Переселенца прибувади сади бгльш як з 30 губернхй Укра'х'ш i Pois

с! 1*. Вих!дн! з украгнських губерн!й складали 37,38 %. Особливо в цьому план! вид!лялися: Харкхвська губерЕгёя - 15,37 %, Тав -р!йська - 8,05 Полтавська -.5,59 %, Черн!г!вська - 4,72 %. Серед росхйсышх 1уберн1й сл!д вид!лити фрсысу - 10,38 Ор-ловську - 8,90 %, Воронезьку - 4,49 Тульську - 4,15 Смо-ленську - 3,83

Переселенцх розшрили етн!чну структуру населения. Так, як-що в 50-х роках XIX стол!ття на терттор!¥ рег!ону проживало в!-с!ы етн!чних труп, то в 1897 род! 3£х к!льк!сть зб!лыпилась до тридцяти. Основним етносом булг укра5нц!. В ус!х пов!тах вони становили не пение 50 % населення. Пор!вняно з 50-шг роками к!ль-к1сть украхт^в у кожному павЖ зыеншилась на 20-25 %. Старо- ■ б!льсьхого повхту ней процес не торкнувся. У ц!лому в Донбас!

7 V

украУнський етнос нал1чував 710613 чол., або 62,5 % воього населення.

Значно зб!льшилась за цей час кхль^сть рос!ян. Наприклад, у Бахнутському пов!т! на II в Слов'яносербськоыу на 27 %. Ро-с!яни були другим, найб!лып звачяим етносои I складали 275274 чол., або 24,2 %.

• Велик! зм!ни в!дбулися в етн!чн!й труп! н1мц!в. У Бахмутсь-кону ! Староб1Льськоыу пов!тах ?х майже небуло, тепер нал!чу-валось у першоыу - 12646 чол. , а в другому - 1085. Загальна кШ-к!сть н!ыц!в становила 33774 чол.,або 3

Значками етносами в к!льк!сноиу в!дношенн! буди також греки - 48453 чол., або 4,2 %, евре! - 22416 чол., або 2 %, тата-ри -15992 чол.; або Г,4 %.

Найб!льш широко були представлен! етн!чн! групи в Мар!уполь ському пов1Т1. Тут проживала переваяна частина грек!в х турок,

найб!льша к!льк!сть, порхвшно з 1нпиш повхтамг, нхнц1в, сврс-1В, татар.

Майне повнхстю в дослхдяуваний период були асюлльован! ет-н!чн1 групп сербгв, иолдован, волох1в, Еелика кхльк!сть поляк!в.

При всхй р13ноыан1тност1 етяосхв, що проживал! в Донбас! у другЫ половин! XIX стол1ття, основну иасу населения складали сх1днослов'янсыи народност!, як1 зиачно зросли кхлыисно за цей пер1од. Це в1дбулося, з одного боку, за рахунок природного приросту, а з хншого - за рахунок масових ы!гра:ий. Ков^сть ук-ра1нц|в, рос1ян I бь2горус1В складала 87,7 % всього населения Донбасу.

В заключена дисертацх? п!дведен1 пхдсуыки, зроблен! узагаль-нгючх висновки, наведен: рекоиендац!I.

Внасл!док складних торичних процес1в, п1д впливом соц!аль-но-еконоьцчних ! природно-геогп>аф!чшх факторхв, характерних для Донбасу, в друг1й половин! XIX стол1ття В1Н був одним з го-ловних рег1он1В Рос!йськоХ !ыпер!1 щодо прийняття ! розселення переселенцхв на сво'1й територП.

У дослхдзкуваний наш перход Донбас завд5. л свохй рхзнома-н1тн!й ! багат1й !л1нерально-сировинн1й баз1, залучепню хнозеы-них ка^талхв I захцкавленност! уряду в його розвитку перетво-рюеться на к!нець XIX стол!ття в основний прошсловий регхон Ро-с1йськох 1ыпер11, випередивши за технхчним оснащениям I продук-тившстю виробництва стар! еконо^чнх центри - Урал, Моисву.Петербург. Це було однхею з головних причин /поряд хз слабким заселениям регхону/ переселения сюди величезно! маси людей.

Серед найважливхшх причин, як! спонукали селян до висе-лення 13 зазначених район!В, слхд вид!лити так!:

- надзвичайно bhcokî викути платек! за землю;

- високх ц!пи на короткострокову аренду пощщицько'х' зешг1;

- рутишш! стан ильськогосподарськох техн!ки i низысий pi-вень культури зешеробства у бхльшостх селян;

- В1дсутн1сть земельних резерз!в для задоволення частини "зайвого" населения, яке з'явилося внасл1док природного приросту;

- зберекешш Б1дстало1" форщ селянського над!льного земле-волод!ння з характерною для нех роздр1блен1стю i черезполосицею зеиелышх д!лянок;

- неиоЕливхсть для селян вести господарство без земель, за-хоплених пошгдекаш пхеля 1861 року - так званих в!др!зк1в;

- недостатки к!лыисть ¡Лсцевих промисл!в i великих прошс-лових пхдпрлемств.

Головni факгори, ягл вшшнули на створення у другхй полови-Hi XIX - почат1су XX столхття на баз! Донбасу одного з основних центр!в PociMCbKoï iunepiï щодо прийняття переселенц!в, так!:

- наявн1сть в1льних земель до кхнця 80-х рокхв XIX столхття;

- nopîBiwno низыи куп!вельн1 й орендн! ц!ш на землю;

- схльське государство Донбасу в дослхдауваний час розви-валось на кап1талхстачк1п ociiobî, п>о вишгало найманих в!лышх робочих рук;

- мхецеве населения periony, внаейхдок cbogï малочисельно-ctî, не могло задов1Лышти потреби схльського господарства i ве< лико'1 прокисловост! у найманхй робочхй сил!;

- бурхливий розвиток донецько! вуг!льно'х i фабрично-завод-cbkoï прошслоЕост! по капхталхекгчному шляху;

- постхйна потреба донецько! промисловост! в робочих руках створювала психолог!чну впевненхсть для потешпальних кандидат у переселенц1, що вони обов'язково будуть забезпечен! роботов як головням засобом !снування. Це пригаблсвало в рег!он велик! маси ы!грант!в;

- у зв'язку з пост!йною госгрою нестачею робочоУ силл, про-шсловц! великих п!дприемств Донбасу зд!йснввали тиск на уряд ! деркавн! органи для того, щоб з Ух допомогов орган!зувати шро-коыасптабну роботу цодо органхзацхх переселень у регхон;

- зароб!тна плата роб!тник!в гхршчозаводсько? прошслово-ст! Донбасу зростала набагато пвидпе_,н!а: зароб!тна плата роб!т-ник!в аналогично! та !ншх галузей прошслозост! в Рос!!'.

Особливост! рег!ону полягали в тому, по розшцення пере-селенц!в на його територх! виробничий принцип: невелика хх частина знаходила соб! застосування у «льськоыу господарств!, а основна ыаса влаитовувалась на велик! кап!тал!стичнх п!дприеы-ства. Це було .пов'язано !з тим, що серед ы!сцевого селянського населения в!дбувалась диференц!ац!я ! частинг його зыушена була эайыатися прошслаш. Виходячи з психолог_чно? настроеност! ! набутих црактичних навичок, воно прагнуло знайти застосування сво!м силам у с!льськогосподарському виробництв!. Шахт I заводов селяни боялись ! лише в крайньоыу раз! наймалися сюда на роботу.

3 боку переселенц!в, виходячи з соц!альноУ належност!,пер-в!сним прагненняы було знайти роботу в с!льрькому господарств!, але м!сця тут уке буди за^нят1 Ы1сцевим населолням, ! Ум н1чо-го не лииалось, як !.ти на иахти й заводи.

У т:ах Свропеисысо'х' РосП Е1дсоток шсцевих уродаенц1в серсд роб1тшк!в, заПнятих у прош слои ость па транспорт! й у торгуй був пайвивцш у Катеринославсыай губернП I складав 72,6 в област1 Вхйсыса Лонського - 70,6 %, Якщо к брати Еах-мутсыснп пов1т Катеринославсько1 губернП, то чиселыисть неы1С-цевих уродкешпв серед робтшк1в була значно брылою, нхя по губерн11 1 складала 75 /'.

Таким чином, ш;:;губерпсыа шграци зз!тел1в РосП справляли досить великий вплив на формування постхйних кадргв найб1лыа квал!ф!кованих роб1типав.

Дяерелами 1иформац11 про наявнхсть роботи х розшри заро-б1тно\" плати в Лоибасх були:

Ч'

- лист» псреселенц1в, що ¥х надсилали свош однос1льчанам за и!сцен народкеиня;

- пов1домлешш ходо1йв, яких постлали селянски товариства в!дшуковувати найб1льш сприятлив! для заселения шсця;

- свхдчення сезонних роб1тник1в, як1 прибували щор1чно в рег1он з р!зних ¡ясць Рос1йсько1" хшерН на л!тн1 польов1 роботи. Частина з них, п1сля зак1нчення сШськогосподарських роб!т, залишалась па пахтах I заводах, пшх н повертались додоыу. На своему шляху й у шсцях пост1йного прокивання вони розповсюдяу-вали докладну пфо ршц;гю про Донбас. Вони та кож були потешцаль-гаши претс.нденташ на роль переселенцев I ос!б, як1 могли прива-бити родич!в, односелы^в тощо.

Тривал! 1Лграц1ЙН1 рухи населения у розглядуваний реНои з р!зних ы1сць УкраУни й РосЙ' неоднорхдн! за своХм етн1чнии складом 1 соцхально-становим походкенням, стали основшм фактором розвитку етгюнац10нальнях особливостёй Донбасу в дослхдкуваний

перЬд.

Сл1д вхдоначити, що досл1дником не виявлено годного факту, який бя евхдтав про тс, що царсьюш уряд проводов ц1леспрямова-пу пол!тику заселенда Донбасу росхянаш, з тим, цоб ааплжвати украТнське насслешгя х таким чином рсалхзувата сво! протспзП па територ1в рег!ону.

йазпаки, видавались р1зн! таспи наказп 1 розпорядг.ешш для пол1цейсыя1Х орган 1в /цензура на. люта, у яшх топил с ь Ьфор-мац!я про мог-гшеост! переселения, заборона посилата ходок1в, но праймам на роботу пере селе ицхв, якнх но выпускали селянськ! товариства, повернення в обов'язковому порядку сановхлышх м!г-рант!в/, були спрямованх на гальмуваши м:сграцШих процесхв. Повсякденна иуяда 1'б1дування вяштовхували людей з ршпгх м1с!;ь, а умови Донбасу були пайспртя':-мв1п!1;1 для влаптувагтя нового життя.

8 проведенного досл1дкення внпллвають так1 практичн! ре-коме ндацИ:

- при розробц! 1 в^ленн! в киття нац1он">льноХ пол!тикл законодавчим 1 виконавчиы деркавним оргаг и сл!д мата на уваз!, що фориування складу населения Донбасу зд1йснговалось багато в чому за рахунок переселенцев з росхйських губерн1й;

- враховуючи 1снуюч1 реалП I тривале Лсторичне формування етнонац1онального складу населения резону, необххдно визна-ти зростання нац10нальн01 самосв1домест! етнос1в I 1'х прагнення до розвитку сво!'х культурних особливостей;

- розбудовуючи самост*йну I демократичну дерпаву вежливо вмляко розвивати в Донбас1 сп1вроб1тництво представник!в р!з-ннх нац10нальностей, що населяють край. Ванливим засобоы щодо

цього с украхнська мова.

Основний 3míct дисертацИ викладено в таких публхкагпях:

1. Зтионацхошльна структура населения Донбасу по перепису ТР97 р.//Матор1али 3bítiioi наук0в0-техн1чн01 конференцН cnib-робтппив J'Cri за П1дсуы:аш1992 року: Тези допов1дей.-Луганськ,-ДСГ1.-Г93.- СЛЮ./рос.иовов/.

2. CouiaíbHi i ryivrypni уиови адаптагд1 переселенцгв в Jlonöaci /друга половина XIX- початок XX стол1ття/. //Актуальн! проблеыи ocbítii i виховання учтяськоУ молод!. Зб.наук.праць.-Луганськ, 1993.- С. 40-53 /рос.новою/.

3. Нариси icTopi'i Украхпи /учбовий по с i б кик/. -Луга н с ьк, 1993.-2,5 д.а. / у cniEaBTopcTiii i3 Атоян O.K., Борисовны B.I., Новаковим О.С./ /рос.новою/.

4. ШграцН населения в Доибас у друг1й половин! XIX сто-л!ття.// IcTOpifl УкраКш: короткий конспект аекц!й /учбовий nocí бник для студент!в-заочшлаБ/. -Лугаисыс, JiCTI.-I994.-C.45-49./рос.мовов/.

/