автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Дифференциация морфологических ознак американской и британскй английской (диахронический анализ0

Полный текст автореферата диссертации по теме "Дифференциация морфологических ознак американской и британскй английской (диахронический анализ0"

РГ6 од

/ 110;!

М1Н1СТЕРСТВО ОСВ1ТИ УКРА1НИ КИГВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡м. ТАРАСА. ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ДРОЗДОВ Володимир Олександрович

ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я МОРФОЛОГ1ЧНИХ ОЗНАК АМЕРИКАНСЬКОТ ТА БРИТАНСЬКОТ АНГЛШСЬКОТ (Д1АХРОН1ЧНИЙ АНАЛ13)

Спец1альнкть 10.02.04. — Германсыи мови

АВТОРЕ ФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата ф!лолопчних наук

КИ1В - 1992

. Робота виконана на кафедр1 теор!У й практики перекладу гер-манських мов Кишського ушверситету ¡м. Тараса Шевченка.

Н а у к о в и й к е р 1 в н и к — доктор фшолопчних наук, про-фесор Семенець О. €.

О ф I и 1 й н 1 опоненти: доктор фиолопчних наук, професор Карабан В. /.; кандидат фшолопчних наук, доцент Зацний Ю. А.

Ведуча орган¡зац1я — Льв1вський ушверситет.

Захист дисертацн вщбудеться року

на заЫданш спещал1зованоТ ради Д 068.18.11 ¡з захисту доктор-ських дисертацш при Кишському ушверситет1 ¡м. Тараса Шевченка (м. Кшв, Бульвар Шевчеика, 14).

3 дисертащею можна ознайомитися в Науковш б^блютецд ун1-верситету.

Вщгуки просимо надсилати на адресу: м. К.шв, ГСП-1, вул. Во-лодимирська, 64, наукова частина Кювського университету.

Учений секретар ради

ЛИСЕНКО Е. /.

Оетаншми роками все бгльша увага спец1ал1ст1в прид1ляеться Д0СЛ1Дженню таких галузей л!нгв1стично1 науки, як нормування мови та культури мовлення, диглос1я та мовне планування. Тема реферо-ваного дисертац1йного дослгдження мае беэпосередна в^дношення до проблеми варгативност} мови та DapianTHOCTi мовних одиниць.

Ще у 50-i роки у вхтчиэняному мовознавств1 почали роэр13НЯ-тися, поряд Ï3 нацтонально гомогенними мовами, особлив: р13новиди мов. У працях А.Д.Швейцера, Г.В.Степанова, О.б.Семенця, В.Г.Гака та 1нших вони набули назви "нацхональних BapiaHTis мови", як! вг-дргзняються рядом соцгальних та лшгвхсгичних оэнак ввд iHiunx pi-эновидгв Tieï ж мови, що Д1ють в межах iiminx нацшнальних ареалïb.

У той чао, коли зах1дна Л1нгв1стик:а все ще продовжуе трак-тувати подгбн1 рхзновиди мови як Д1алекти, В1тчизняш ученх пере-конливо довели принципову вгдмгннгсть таких нацгональних форм ic-нуванщ мови, як, наприклад, англхйська мова Великобритангï та США.

Завдяки дослгдженням вгтчизняних учетх було глибоко обгрун-товано статус англ:йсько1 мови в США як нацхонального вар1анту ан-гл1йсько1 мови, розроблен1 принципи розмежування Д1алект1в, Bapi-антгв мови i мов, закладен1 основи пор$вняльно-сп1вставного анал1-ау BapiaHTÎB полшацгональних мов.

Актуальнгсть цього дослдаення зумовлена зростаючим тнтере ■ сом до проблем npocropoBoï та часовог sapiarasHOCTi мови, недоста-thïm вивченням Д1ахронних acneimB територ1ального варговання й механ13м!в формування варгантних мовних систем. До останнього часу увага лтнгв1ст!в була здебтльшого звернена на виявлення сгпвв1Д-ношення М1ж американським та британським вар1антами англ1Йсько1 мови /дал: АЕ та ВЕ/ на синхронному 3pisi, Н1ж на самг процеси ро-эвитку розргзнювальних елементтв.

Актуальн1сть цього досл1дження визначаеться також тим, що тепер нового напрямку набула полемina в ifluocuo статусу англШсь-koï мови в Америц1. У зв'язку з цим ведуться дискус1ï В1дносно того, чи вииик американський варiант на суто англ1йськ1й ochobï, чи гид впливом процесхв креолгзацы та гпджинизацп.

Новизна цього дослгдження виэначагться тим, що у прац: впе-pwe розгждаеться проблема ^иникнення га розвитку розр1энювальних ознак АЕ на морфологхчному piBHi, а також робиться спроба показа-ти механизм утворення дивергентних провесîb у морфологН АЕ. floci в 1сторичному план1 проблема розвитку ВЕ розглядалась в лексиколо-

гхчному аспект! Ця робота заповнюе 1снуючу прогалину в доел1-даеннях проблеми розвитку АЕ на морфологхчному р1В1н.

Праця мае на метт показати ¿сторичш законом1рност1, якх зу-мовили сьогодншшй стан АЕ, паралел1зм б1льшост1 процес1В АЕ та ВЕ ХУП-ХХ столгть. У галуз1 граматики для АЕ та ВЕ процеси кон-вергенцп характерна навгть в бхльапй М1рг, шж для лексики та фонетики цих теригор1альних вар!антIв англМсько! мови. На морфоло-Мчному р1вн; в АЕ в1дзначаюгься окремг вкраллення, як1 В1др1зняють його вхд ВЕ.

В дисертацп висуваеться робоча гшотеза: на граматични систем! «Е вплив письмовох лхтературног мови з його консервативними спрямуваннями, ор1ентац1ею на норми метрополII виявився в бмьппй М1рх, Н1ж на будь-як1Й пгдсистем1 англ1Йсько1 мови Америки. 0ск1льки формування АЕ В1дбулось тод1, коли Л1тературна анг-лхйська мова на Еританських островах уже утворилась, у сфер! лт-тературно! мови Америки сама норма Д1яла обмежувачем дивергенци. Норма, будучи за природою консервативною, стримувала упровадження аыерикан13М1в у письмове лгтерагурне мовлення АЕ. Наявнхсть нечи-сленних диференцхйних ознак у морфологх1 АЕ ше пхдтверджуе ед-Н1сть та паралелхзм багатьох суттевих процесхв у морфологи АЕ та ВЕ. Тут переважае "загальне ядро", а не В1дмши1сть. ВЕ та АЕ роз-виваються в одному напрямку, але цей розвиток вхдбуваеться в них ргзними темпами та з ргзнон штенсивнютю.

В1дгтов1дн0 з поставленою метою в дисертацп вирхшуються та-К1 завдання: I/ показати домшуючу роль "загального ядра" в морфологи АЕ та ВЕ*, 2/ продемонструвати тезу про паралельний розвиток основних морфологччних явиц АЕ та ВЕ; 3/ виявити роль перших аме-риканських граматик ХУШ-Х1Х столгть, як1 стояли на пуристичних позициях у стриманш центробшних тенденцгй АЕ та 1х ор1ентац1ею на британський л!терагурний стандарт; 4/ Продемонструвати тезу про скорочення розр1знювальних елеменггв мгж АЕ та ВЕ в XX стол!ттт; 5/ продемонструвати новий змхнений статус релгктових явищ АЕ в XX

+ Миронова 6.А. Розвиток М1жвар1антн01 синоиши в англгйськШ мо-В1 Англи та США: Автореф. дис... канд.ф1Лол.наук.-М.,1984.- ЙЗс. Бриль В.Ф. Формування фразеологН америкалського нащонального варганту англ}йсько1 мови: Автореф. дис...канд.фхлол.наук.-М., 1984,- 23с.

столгттг, показати дш стаадго в новхй мереж! вгдношень; 6/ дати детальну типологш взаемодп лексики й граматики, щоб продемонст-рувати новий статус релхктових явищ в АЁ XX столхття; 7/ показати механизм формування гповац1Й АЕ на морфологхчному [ПВИ1.

Ыатерхал дослгджения склали 20 сильних д1есл1в, в1Д1браних за"Словником англтйсько! мови в Америцх" П1д редаюцеи В.КрейгI / пае /. Добирались Г1 дгеслова, як1 при лорхвнямп !х э описами > Великому оксфордському словнику /олс / виявляли розходження в форм1 Д1яприкметника II або в ^орм1 простого минулого. У рядг ви-падкхв залучались св1доцтва американських та британських Л1нгв1с-хчв, як1 знайшли вхдображення в 1сторичних працях з вархативность

Досл1даення проведено на матерхал! англ1йсько1 л1тературнох мови, представлено! у творах американських та англхйських авторхв ХУП-ХХ стол1ть. Використовувались також словники й конкорданси британського й американського варIант1в англ1Йсько1 мови. Було про-анал1зовано б¡ля 13000 приклад1в 13 180 твор1в англ1йських та американських письменник1В загальним обсягом у 40 тис. сторхнок.

, Методика дослхдження. Мзтодологгчноо основою працг е аналгз розглянутих явищ у дхалектичнхй едностх синхронII та дхахронхл, в гх р1эноман1тних зв'язках, прямих 1 опосередкованих, у зв'язку ЗМ1-стовних та формальних сторш мови, у нерозривному зв'язку загально— го й часткового, в едностг й боротьб1 старого й нового.

Мета й конкретн1 завдання прац1 зумовили гыбхр окремих та до-слхдницьких засобгв г методхв. Останш внлвчають: а/ семангико-структурний опис явищ, як1 вивчаються; б/конкретний анализ досл1-джуваних явищ в АЕ та ВЕ у синхрон!1 та д1ахрон1х.

Практична цЬмгсть цього дослхдження лолягая у тому, що мате-р1али й висновки роботи можуть бути використат при укладеннх нав-чальних пос1бникхв, як! в1дображають вхдоиншсть М1ж АЕ та ВЕ на морфолоНчному р1вн1, а також в курсах з граматики та хсторп анг-л1йськ01 мови.

Теоретичне значения дослхдження полягае в тому, що в ньому робиться спроба 1сторичного вивчення формування розходження АЕ та ВЕ на морфолог1чному р1внг. Висновки, зробленх в роботI, дозьоля-ють уточнити питания про ступхнь сп1льност1 та глибину в1дмшнос-гей М1ж АЕ та ВЕ на морфологхчному р!вн1 в р13Н1 хсторичт пер10ди.

Такх положения дисертацг1 мають теоретичну щшисть 1 вино-сяться на захист: I/ про нер1вном!рний розвиток мови метрополп х вар!ант.у; ¿1 про те, що рел!КТОВ1 явища в морфолог!! вмерикансько!

в новгй мережг мовних ввдносин; 3/ про те, що в сфер1 морфологН для АЕ та BE процеси конвергенцИ характерш дуже в значшй Mipi; 4/ про те, що б1льш1сть американських шоващй, якх мають дивергент-Hi морфологхчнг маркери, виникла внас/пдок розвитку семантично1 структури виххдних англ1йоьких Д1всл1вних лексем.

Щл1 й завдання роботи зуыовили ri структуру. Дисертацгя скла-даеться 3i вст.упу, трьох глав i bhchobkib. У во туп i обгрунтовуеться вибхр теми, фермулюеться основна гхпотеза, Ц1Л1 й конкретш завдання досл1дження, В1дзначаеться актуалыпсть та наукова новизна дослхдження, вказуеться використаний в робот! матер}ал та ыетоди його анализу. Глава I присвячена критичному анализу р1зних точок зо-ру на Би'шкнонш морфологхчних розходкень М1ж АЕ та BE. В глав! П дослгджуеться проблема збереження релгктових явищ в морфолог!i АЕ. В глав! 111 розглядаються особливост! функцгонування 1новащй i меха-Н1зм ix формування в морфологН АЕ. У висновках гпдводяться тдсум-ки досл1дження.

0СН0ВН1Й 3MICT РОВОТИ.

У перш1Й глав: "Проблема генезису морфолог!чних розходкень М1Ж ашмпйською мовою Великобриган11 та США" зроблена спроба накрес-лити коло проблем, на фон1 яких розроблявться поставлен! питалня та визначити дояк! вихгд1П положения. Глава М1стить короткий критич-ний огляд точок зору на походження морфолоичних розходжень мгж АЕ та BE: розглядаються "креол1Стична" Teopia виникнення АЕ, для яко1 характерно перебмьшення рол1 1новац1й у становление АЕ, i теоргя "apxai4H0CTi" англ1Йсько1 мови в Америц!, яка представлена так ши лшгв1стами як Х.Ч.Хору1лл, T.CyiT та ih.

Здаеться неправом1рним висновок прихильник1в Teopii "креольського" походж ння АЕ про те, що цей варiант англ1йсько1 мови В1Д0-кремився в результат} схрещування, зм^шурання англ1йсько1 мови з багатьма мовами негрiв - padiB.

Як приклад креольського субстрату в морфологix АЕ Дж.Л.Д^л-лард - один is прихильник1В Teopii "креольського" походження АЕ, наводить вкивання в BE форм з опущенням дхеслова have в перфектi типу done + Д1еприкметник II. Дж.Л.Дйлард вважае, що ця модель ^перфекта бере початок 13 креол13ованого Bapiamy англ1йсько! моби, заснованого на гидами в Його португальському BapiaHTi, де було слово kabsi , пов'яэане з 1спанською конструкгцею acabo cle comer -I have ju3t eaten . На думку Дж.Л.Д1ЛЛарда, зВороти цього типу в мовлешп бшге амернкашцй становлять собою релексифЬсагщ) вихпцю)

- Г) -

португальсько ï конструкцхï.

Проведене дослтдження показало, що вживання форм типу йопеч-Дхеприкметник II харак-терне в першу чергу для субстандартно ï мови, представлено'1 мовленням малоосвхчених i неписьменних американцгв.

На поХодження щех структури э англЬЧськог мови Англп вказуо те, що под1бнх морфологI41U побудови зустрхчаються у Великому окс-фордському словнику, напри клад: Не hss done petuoualy devour uhe ...noble flouir (15o8.Dunbar.- 03D).

У Великому оксфордському словнику вэдзначаеться, що перфект-hï форми з done спостер1гались на nibh04i Англп та у шотландсь-ких noeTÎB ХУ1 столхття. Таким чином, форми розглянутого типу не являють собою хновацхй АЕ, a s релхктовими.

Уявляеться, що вплив пхджина й африканського субстрата не могло поширитися на лгтературний стандарт також i тому, що останнхй у значнхй Mipi продовжував орхентуватися на британську лхтературну норму. Це мало свое вираження, зокрема, в пуристичних настановах американських граматистхв ХУП-Х1Х столхть.

0р1ентац1Я американських граматик на mobhî норми лхтератур-hoï англ1Йсько1 мови Великобританхх мала мхсце з ХУШ стол1ття -з часу появй периог американсько1 граматики Х'ю Дтоунза в 1724 ро-цг ал до двадцятих ронхв XX стол1ття, Виняток складае граматика Н.Уебстера, який проголосив свхдому вхдмову в1д орхентацы "на мо-ву й манери англ1Йцхв"наприк}нц1 ХУШ столхття.

• Англ1Йських пурист IB ХУН-ХХ столхть й американських пурист i в ХУП1-ХХ столхть об'еднують консервативш установки у поглядах на проблеми мовного розвитку. В ХУП-ХУШ стол1ттях англхйськх граматисти намагались довести англхйську мову до ступеня "дocкoнaлocтi" за эразком латинськох мови. "Недосконалхсть î вульгарнхсть" англхй-сько1 мови, як вважали англ1йськ1 граматисти, пояснюеться недос-татн1стю правил англ1Йсько'1 граматики пор1вняно з латинською. Подг— бно ïm, американоькх граматисти ХУШ-ХХ столхть, орхентуючись на граматичнх канони колишньо'х метрополи, не визнавали американських ¿новацхй, вважали ïx "зшсованхстю" англ1Йсько1 мови в Америцг.

Лрихильники концепцгх креольського походаення АЕ, висуьагочи новий вар!ант "американськох мови", оперують, головним чином, прикладами Ï3 сфери лексики й фонетики i обмежуються тим, що наводять лише декхлька приклацгв i роэрхзнених факт!в, якх В1дн0сяться до граматично'х будови АЕ. В1дсутн1сть принципових розходжень структур-

ного плану, якх охошшють певнх граматичнI категорхх \ проходять через усю систему мови, роблять неправом1ршм твердження лшгвхстхв "креолхстхв" про те, що 1снуе особлива "американська мова".

На генез1с морфологхчних розходжень АЕ та ВЕ хенуе й 1нша точка зору. Багато уче,тих /Х.У.Хорухлл, Дк.Макнайт, А.Елл1с та хн./ виходять 13 того, що АЕ XX столхття являють собою "законсервований" стан англгйсько! мови АнглII ХУП столхття. Згадно з поглядами при-хильникхв ар::а1чност I англ1йськох мови в США, АЕ е особлива сукуп-Н1сть рел1кт1в ХУП столхття на всхх р1внях мовно1 структури.

Одначе I ця точка зору здаеться нам одноб1ЧИою, оск1льки во-на не врахов.ув шш1 1сторичнх процеси, як1 визначили англо-амери-кансыс1 юши в [дшннаст1, так1 як виникнення в англ1йськШ мовх Америки ряду хновацхй, переосмислення граматичних конструкцхй.

Уявляеться, що теза про арха1ЧН1сть американського варханту англгйськоI мови уразлива у декхлькох пунктах: I/ багато явищ морфологи АЕ та ВЕ розвивались паралельно ; 2/ розвивались так1 тен-денцН , як1, напроти, припинилм розвиток в ВЕ. У деяких випадках АЕ випереджае ВЕ за темпами реалхзацп певних тенденцгй розвигку граматичноI будови, що хгризводить до появи в АЕ шовацхй на грама-тичному р1вш; 3/ 7 ВЕ на граматичному р1вн1 також е арха'хзми, хо-ча це не спонукае говорити про архахчшсть ВЕ; 4/ рел1Ктов1 явища в морфолог11 АЕ XX столхття фунгацонують у нов1й с1тцх вхдношень. У XX стол1ттх в них шший статус порхвняно з ХУП столхттям.

Попри всI вгдм1нност1 двох наведених гшатез походження роз-р!знювальних ознак АЕ 1х об'еднуе спмьна установка: звести проблему формування АЕ до певно1 однократноI експортнох операцх!, в результат! якох нхбито й склався цей територхальний вархант англ1Йсь-коI мови. Уявляеться, що обидв1 гз;потези дають спрощену картину еволющх розр1знювальних ознак АЕ иа граматичному р1вн1, не врахо-вуючи складнощ1 цього процесу.

Згхдно нашох концепц1х механизм дивергентних процесхв у морфологи АЕ зумовлений наявнхстю як релхктових явищ, так 1 шовацхй.

У друГ1й главх "Функцхонування релхктових явищ у морфологи американського варханту англхйськох мови" розглядаеться еволюцхя рел{ктових словоформ в хсторп ВЕ.

У цхй глав; ми ставимо перед собою завдалня:

1. Розкрити механ1зм утворення морфологхчних рел1кт1в АЕ.

2. Продемонструвати статус релштових явищ морфологи АЕ XX столгт-

Тя, який зм1нився пор1вняно 3 ХУЛ столхття.

3. На прикладах еволюцН релгктових словоформ АЕ показати зв'язок лексичного й граматичного в словг.

4. Показати, як морфологгчнг релгкти функщоиують у новхй С1ТЦ1 В1Д ношень АЕ.

Отсуючи статус словоформи stricken . в icTopii АЕ та BE, ми ставили перед собою завдання виявити контекстуалыц показники па-сивного стану на протилежнхсть омонхм1ЧН1Й формi складеного хмен-ного присудка, пам'ятаючи про те, що Т1льки контекстуальнх дан! надають конструкцх i "to be <- Д1еприкметник II" характер акцгональ-hocti або статальностх /дхх або стану/.

АнаЛ13 джерел ВЕ та АЕ ХУЛ - XX столхть дозволив зробити висло-вок, що на протяз1 раннього пер году розвитку англхйськог ml jh в Америк - з початку ХУЛ до кхнця ХУШ столхття - bci вживання словоформ stricken не виходять за меяи "загального ядра". Це був перход формування американських Д1алект1в й американська лпературна норма ще не склалась. В единхй англ^сыай mobi Англii та Америки ХУИ-ХУ111 столхть вгдзначаються ciM агадональних значень Д1еприкметни-ка П stricken : I. вдарити /палкою/; '¿. бити /про годинник/; 3. викреслювати; 4. вдарити по руках, укласти угоду; 5. викреса-ти /вогонь/; 6. пробити наскр1зь; 7. скинути, звалити /корону/.

В АЕ XIX - XX столхть цей дгеприкметник реалiзуя два акц10-нальних значения: I. викреслювати; '¿. зривати /листя/. В АЕ дру-roi половини XX столхття ця словоформа реалхзус cboi дхесл1ВН1 ознаки лише в эначеннi "викреслювати".

В BE XIX - XX столхть словоформа stricken зустрхчаеться виклотно в ад'ективованих вживаниях й не може реал¿зувата cboi акцхональн1 ознаки, оскхльки такх вживання уявлягать собою граматич-Hi архахзми для BE XIX - XX столхть. 3 точки зору BE XIX - XX стоять використання uie'i словоформи в АЕ XIX - XX столхть у тих ви-падках, коли вона реалхзуе cboi акц1ональн1 ознаки, являе собою релхктове явище.

Хоча словоформа stricken в АЕ XX столхття й являе собою ре-лхктове явище, вона не збереглась в АЕ повшстга в тому вигляд1, в якому вона {снувала в англ1йсыий мовх ХУП. столхття. В обох ва-ргантах англхйськох мови - в АЕ та ВЕ - по вхдношенню до ijie'f словоформи д}в один i той же процес: звуження диапазону акцхональних вживань. Але здтйснювться bih р1зними темпами: швидше в ВЕ /ця сло-

- 9 -

воформа в BE XIX-XX стол1ть гнддалась ад'ективацы й зовс1м не ви-користовуегься в акцюнальних значениях/ та повтльнше в АЕ /тут ця словоформа виступас як компонент анал1тичних конструкцш, реалг зуючи акхцоналып ознаки дгеприкметника II/.

Процес, що спричинив усунення bcix акцгональних значень 13 семантичнох структури цього Д1еприкметника II у BE XII-XX сто-лгття, потяг за собою усунення багатьох акцхональних значень хз семантичнох стр/ктури дгеприкметника в АЕ XIX-XX столгть. 1ншими словами, д1есл1вна лексеыа to strike розвиваеться в АЕ i BE нерхв-номхрно.

В АЕ XX стол1ття icnye дв1 парадигми з Д1есл1вшю лекоемою to strike • Hspaa парадигма: to strike - struck - struck для ycix ЛСВ, KpiM "викреслювати". Друга парадигма: to strike - struck -struck - для ЛСВ "викреслювати". в БЕ XIX-XX сголп'ь ;це одна парадигма, едина для Bcix значень ц1ех дхесл1ВН01 лексеми: to strike -struck - struck .

1сторхя словоформи stricken в BE га BE - це icTopiH посту-повох втрати Д1есл1вних рис даним дхеприкметникам II на протяз1 чо-тирьох столиь. "

Дхахрсшчшй розгляд дано1 словоформи в АЕ та BE дозволив. - виявити взаемодш р1зних с тан is американського та британського ва-piaHTiB: синхронний стан АЕ нгбп контактуе is дгахронним станом BE, утворюючи безперервний континуум. fliecniBHi вживання словоформи stricken використовуються в перюд з ХУ11 до ХУШ столхття в Анг-Л11 та Америц1. 3 кшця ХУШ столхття ця словоформа в ii акщональ-них значениях не використовуеться в BE, хоч i зустрхчазться тут у свохх ад'ективних реализациях. 3 irenoro боку, в АЕ XIX-XX сто-Л1ть словоформа stricken реал1зуе cboi аюцоналып ознаки flienpn-кметника II, хоч i в скороченому обсязх.

1ншо1а роар13!1ялы-юю ознакою АЕ XX столхття на морфолог1чному piBHi е вживання форми Д1еприкметшка II gotten , який в АЕ використовуеться в акхцональних значениях. Саме RiecfliBHi вживання цгех словоформи вгдрхзняють АЕ вхд BE XX столхття, де ця форма 3ycTpi4a-еться лише в afl'SKTHBieoBanHX значениях.

Для «пгл1Йсько1 мови Америки колон1ального пер1оду, тобто ХУП-ХУШ сгол1ть характерне те, що словоформа gotten вживаеться в чотирьох синтаксичних функхдях i чотирнадцяти акцшналышх значениях.

В серединi ХУИ1 столгтгя словоформа gotten використовуаться в ВЕ тгльки в ад*ектив1эованих вживаниях, а в акцюнальних значениях i'i aaMimye конкуруюча форма got . В АЕ XIX - ХХстолхть ця словоформа використовуеться все в тих чотирьох сингаксичних функцгях: як компонент Д1еслгвних утворень у ф)ункцп повнозначного дхеслова, модального д1еслова, допомiиного д1зслова у склад1 пасивно1 конст-рукцо та дгеслова-зв'язки в складному гменному присудку.

На перший погляд здаеться, що жодних змхн у функцхонуваннх словоформи gotten в АЕ XIX - XX стсшть i англхйськох мови ХУП -XX столхть не вгдбулося.

Анал1з матер1алу виб1рки АЕ XX столхття й анппйськох мови ХУП столхття виявив, що в АЕ XX столхття вадбуваеться спец1алхза-Ц1Я значень словоформи gotten та got .

Пом!чено, що формиhave,have got,gotten поводять себе неодинаково при перестановцх позицШ прямого й непрямого додат-kib. 1ншими словами, наявнхсть у реченн1 прямого й непрямого до-датк1В теля форми gotten можна розглядати як i'i дхагнозуючий контекст. На думку Р. Вер дан a* hi форма have , hi have got не до-п.ускяють перестановки непрямого й прямого додатку в речениях типу: I have a bear for BilltГ have got a bear for В. Трансформо-ван1 варганти виххдних речень виявляються неграматичнимих-к1 have Bill a bearj have got Bill a bear.

Але при наявностх в реченнх gotten , така перестановка, змг-на позицхй прямого й непрямого додаткхв стае граматично припус-тимою: х have gotten a bear for В; I have gotten Bill a bear.

Оскмьки Р.Бердан у цитованому джерел1 не пояснюе причину припустимост1 ц1еi д1агностично'1 трансформахцI для форми "have got-" ten , спробуемо розгбратися, чим пояснюеться те, що•при наявност1 досладжуваного утворення hove gotten у реченнх припустима перестановка позицхй прямого i непрямого додатк1в, а при наявностх форми have a6ohave got така перестановка неприпустима.

Зауважимо, що в класифткатцi дгесл1в за значениями, запро-

x H.Berdan. Have/got in the speech of Anglo and Black children. -P.373-395.//J.L.Dillard.Perspectives on Amerioan English.- N.T .s I I'I out on, -J9SO.

покованivi Р.Кварком, дгеслово have належить до групи статичних Д1есл1в, тобто таких, що означають стан, а д1еслово get у значе-HHi "иабувати" належить до групи динамхчних дхеслхв. Дал1, Д1есло-во to get мае подв1Йну природу: в одних значениях воно е динамi-чним, наприклад, в have gotten , а в 1нших статичним, наприк-лад, у $opMi have got у значен« "е". Крхм того, в значенн: "на-бувати" дгеслово get е двоперехгдним д1есловом. Саме цьому йому властива синтагматична здатшсть притягувати два правосторотпх ад'юнкта у межах активно: конструкци. Цим пояснюеться те, що в АЕ XX сгол1ття можливе вживання: X have gotten a toy for Peter з його трансформом: I have gotten Peter a toy.

3 хшгаго боку, have got , як в1доыо, еквзвалентне дхеслову have . Форма have got , будучи екв1валентною Д1еслову have t може притягувати тгльки один безприйменниковий правосторонн1Й ад'юнкт-прямий додаток. Цим пояснюеться те, що в АЕ XX столхття можливi речения: I have got a toy for Peter; I have a toy for Peter ; i немо.жливх fx трансформи: K I have Peter a toy;

* I have got P. a toy. .

Таким чином , релхктова словоформа gotten мае ряд сприят-ливих синтаксичних контекстхв для реал1заци cboix акц!ональних значень в АЕ XX СТ0Л1ТТЯ. Все це вказуе на те, що у порхвняннх з ХУЦ столхттям в АЕ XX отол1ття змшилася дистрибуцхя словоформ gotten та got • Яйцо для англхйсько1 мови Америки цх форми зна-ходились у вгльному розподШ, то в АЕ XX столхття вхдносно форм have got та have gotten виробляються стосунки додатковох дис-трибуц11.

Наявн1сть сюсунк1в додатковох дистрибуци у формах have got та gotten свхдчить про те, що сфера вживання словоформи gotten в АЕ XX столхття мая синтаксичн1 обмеження. Виявленх у працх значения цхе! словоформи в АЕ XX столхття, становлять лексико-гра-матичнх обмеження на гх вживання. Наявнхсть лексикр.-семантичних

та синтаксичних обмежень на вживання форми have gotten в АЕ XX столхття вказуе на звуження сфери функщонування qiei словоформи в IX дхеслхвних вживаниях в АЕ XX столхття у пор1внянн1 з анг-

л!йською мового ХУП стол!ття.

Таким чином, i словоформи gotten у II д1ссл!вних вживаннях

торкавться д1я того ж процесу, який характерний для розглянуто! ранше словоформи stricken - процесу звуження д!апаэону вкивань цхех словоформи в АЕ XX столхття пор1вняно з ХУП столтям.

- гг -

В АЕ XIX - XX столгть гакож наявний процес виттнення слово-форми gotten в if Д1есл1вних вживаниях словоформою got .

Але в АЕ XX столхття цей процес не завершений, BiH не про-йшов увесь цикл, який характерний для BE ХУШ столхття В1дносно 4iei словоформи. В АЕ XX столбя цей процес немов би досягнув П1вшляху: виробляються в1дношення додатково1 дистрибуцГ1 М1ж словоформами gotten:u-ot у ix акщональних значениях. Це веде до спец1ал1зац11 ix вживань i в розвитком рел1ктовог форми gotten в АЕ по новому напрямку. Таким чином, М1ж вымираниям старих форм i становлениям нових icHye складний зв'язок. Очевидно, що звужен-ня сфери функц10нування рел1ктових явищ не е односпрямованим процесом.

Можливими причинами консервацп розглянутих релштових явищ у морфолог!! АЕ XX столхття ми вважаемо те, що Америка ХУП-ХУШ стол1ть була перифергею англомовного ареалу. Хвиля шовацп - ви-т1снення рел1ктових форм stricken,gotten конкурентней формами 'got та struck .в ix дгесл1вних вживаннях, яка виникла в BE ХУШ стол1ття, втрачала силу, досягши американського варианту анг-Л1йсько1 мови. Дал1 хвиля ще'х 1Новац11 згасала у Mipy того, як розповсюджувалась на зах1Д i niBHi4 США.

У третей глав! "Механ1зм розвитку американських дивергент1в 13 англ1Йських виххдних одиниць" розглядаються причини, результа-ти, форми зм1нення значень СЛ1В.

У П1зн1й пертод icTopii англ1Йсько1 мови в Америцг дивергент-Hi протиставлення АЕ та BE формувались nifl впливом таких загаль-них факт1в:

1. Стаб1льш й регулярн1 контакти м1ж Англ1ею та США.

2. Зростання нащональног самосв1домоетi американц1В. "Мов-ний нацхоналгзм", який вплинув в певшй Mipi на кодиф1кацш мов-них норм.

3. Поява центроб1жних тенденц1Й у розвитку американсы«>1 культури й економпси.

Конкретний характер мовного варшвання АЕ /наявн1сть дивер-гентних форм, утворених за продуктивною моделлю за допомогою алломорфа Ai /, детермшувчвся й зовн1шн1ми факторами - для но-сй'в р1зних мов, як1 влились до американськоi нацй", однаковгеть морфолог1чних парадигм - одна з умов б1льш швидко1 мовно! асим1-ляцп.

На матергалх основних форм Д1бслова були виявлеш семантичн! процеси, як i прияводять до вшшкнення дивергеН'пв - американ1зм1в у зн'язку з [юзвитком cenaiiTiiUHOt структура багатозночного слова:

- 13 -

звуження значения, розширення значения, метафоричний перенос.

Звуження значения. Фразове дгеслово catched up 1люетруе той випадок, коли на основi вих1дного англхйського значения неза-лежно одне В1Д одного розвились pi3Hi Hobi спещалхзоват значения, що привело до виникнення дивергентгв 13 двосторошйм локальним маркхруванням. У третьему виданнi Великого тлумачного словника Уэбстера для цього фразового д1еслова в значенш "наздогнати" да-еться позначна "бритицизм'.' Туг же наводиться й американське дивер-гентне значения цього фразового дхеслова -"падготувати коней /би-kib, мулis/ до подороже сгпймати й запрягти коней, готуючись вгд-правитися в подорож". Вихгдним значениям /бЕ / послужило значения "вмшатися, перервати". Вихщне значения зазнало звуження паралель-но в британському й американському вариантах англхйськоЗг мови.

Зобразимо модель звуження виххдного значения при диверген-Ц11 в даному випадку.

SE - звуження ->- BE caught up; "to overtakes COED).

"наздогнати".

SE - звуження -AE catohed up;

"to catch end harness horses or mules preparatory to a journey" (DAE), "шдготувати коней /бшав, мул:в/ до подорож!; сшймати й запрягти коней, готуючися Б1дправитися,в подорож".

Словоформа throwed використовувалась у BE аж до середини XIX столхття. Меля того, як вона зазнала архагзацп у BE, вона лродовжувала використовуватися в АЕ. Ця словоформа у склад! фразового дгеслова throw up е америкашзмом у значенш "звинувачувати, доргкати',' "to bring or mention repeatedly to someone as a challenge or taunt".Наприклад: Julia had throwed up to him that he had been dismissed from school (18V2.Eggleston.End of world.152 //DAE ).

У BE також використовубться це фразове дтеслово, Згщно Великому оксфордському словнику у BE bih мае' inicTb значень. Бихадним англШським значениям для розвитку нового американського значенья послужив ЛСВ "видхляти, робити виразним, в:др13нятися, видхлятися" "to render prominent or distinct; to cause to stand out". ;

Вюадне англхйське значения й американське дивергенцле значения пов'язаш за типом семалтичного процесу - звуження значения SE thrown up -— звуження —-«е throfced up

" БИД1ЛЯТИ, робити ви-разним; вгдр1знятися, видхлятися"

"to render prominent or

"звинувачувати, nonpi-кати, лаяти"

distinct" // CED

"to bring or mention repeatedly as a challenge or taunt"//DAE.

tt

В результат! зменшення семантичиого обсягу виххдного значения й розвитку його смислово! структури вийшло нове американське значения. Необхщно зазначити, цо у структур! американськог дхс-с л i в но г лексеми поряд з новим американським значениям "звинувачувати, дор1кати, лаяти" виххдне англ1йське значения, яке послужило основою дивергенций також вживаеться в АЕ. Отже, члени цього протиставлення утворюють протиставлення з односторотим локальним марк1руванням i3 стльноашчпйським MB. Характерною ознакою цього дивергентного протиставлення е те, що в ньому локально маркгрова-ний лише американський член протиставлення.

Розширення значения. Спробуемо роэгбратися у механгзьп фор-мування американського дивергента drawed out , який мае значения "зникати,'ретируватися". Вих1дна аипийська одиниця е спецхальним военним термгном ¡з значениям "знгматися з табору; виходити з ка-зарми". !з BHxiflno i англ1Йськ01 одиниц1, яка е; вузькоспец!ал1зова-ним термхном, в АЕ шляхом розширення значения утворюеться иовий ЛСВ "зникати, ретируватися". Члени цього протиставлення утворюють протиставлення з односторогепм локальним маркхруванням. MapKipo-ваним е американський дивергент. При розширеннг виххдного англгй-ського значения в АЕ вщбулось зняття диференцгйних сем, характер-них американському военному термшу.

Метафоризащя. Розглянута ранше словоформа drawed у скла_ fli фразового д!еслова drawed up мае в АЕ нове значения: "вис!ти, бути падвшеним," наприклад: There is where I saw a woman drawed up. - Drawed up? - Yes,hung. - 1 saw her.(1875.Heal.Bro.Jonathan. 111.585 //DAB.).

Це американське значения утворене шляхом метафоризацП вхд виххдного англгйського значения "пгдхймати /зав1су/". Спробуемо описати смисл nier метафори явним чином. Метафора змушуе нас звер-нути увагу на деяку схож1сть - у даному випадку нову й неспод1ва-ну - схоийсть й аналогию ознак у структур! двох j;irt: "птдняти /за-

- 1Ь

В1су/ та "пов1сиги". Обидв1 ди пов'язуються за допомогою поверхне вих структур, як! беруться до уваги: А схоже на Б; А нагадуе Б.

Дгя "гпдняти /зав1с.у/ нагадуе дш "пов1сити кого-небудь" тому, що в обох випадках верхня частина об'ект1в /завхса й людини/ роэташована й простягаеться у напрямку знизу вверх, тобто е гпдвг-шеною . Члени цього прогиставлення угворюють протиставлення з од-ноетороннгм локальним марк1руванням 13 сшльноанглтйсышм ЛСВ.

Проведене дослгдження спростовуе ствердження Дж.Л.Дглларда про те, що АЕ формувався як мова-гхбр1д пхд сильною д1ею 1ншомов-них впливгв.

Не може бути прийнята й протилежна точка зору на генезис роз-ргзнюральних с знак АЕ на морфолог 1чноыу рхвш, висловлена Х.У.Хо-РУ1ЛЛОМ, ЗГ1ДН0 якгй АЕ в цглому в арха!чним. Розглянутий у хцй ро-ботг матерхал показуе, що хоча в АЕ в ряд! випадк1в зберхгаюгься рел1ктов1 словоформи, але статус цих рел1кт1в змшився в АЕ XX столхття у пор1внятй з ХУП столхттям. Тому рел1ктовх явища в морфологи АЕ XX столхття не е "законсервованими" архах'змами англхйсь-К01 мови ХУП стол1ття. В АЕ XX столхття - це релхктовх словоформи, але вони фуншцонують у новхй С1ТЦ1 в!дношень американського вар1-анту англШсько! мови.

Здаеться помилковою точка зору про те, що кожного разу, коли вхдбуваеться дивергенц1я, упов1льнення темп1в мае мхсце в АЕ. Ус1 випадки дивергенци не можна пояснюваги тмьки консерватившстю АЕ й характерною для нього тенденхцею зберггати ряд релхктових рис. Правильнше говорити про окремг випадки дивергенцы, яка проявляешься в АЕ як у збереженш релхктових рис, так I у виникненнг шова-цШ.

У правд знаходить свое обгрунтування 1дея про те, що едина макросистема англхйськох мови розвиваеться в одному напрямку, але в дослгджуваних територхальних вархантах - в АЕ та ВЕ - цей роэви-ток зд1йснюеться з рхзним ступеней хнтенсивностх, при рхзних темпах реал1зац11 тенденщй, закладених у систем! самох англ1Йсько1 мови.

Значна матерхальна тотожшсть вараант 1в АЕ та ВЕ, зумовлена 1х генетичною еднхстю, призводила до того, що б1Льипсть американ-ських дивергент¿в-новоугворень виникло завдяки розвитку семантич-но'1 структури вих!дних англ1Йських одиниць. Результатом них семан-тичних процесхв стало виникнення м1жвар1аптно1 полхсеми.

Найб1льш продуктивними способами формування американських дивергентгв, якх маюгь морфолог1чн1 особливост!, а р1эн1 способа семантично! деривац11 - звуження й роззгирення значения, метафориэа-

Ц1Я.

Дивергента протисгавлення, як1 сформувались в АЕ в результат! збереження словоформ, що вийшли з ужитку в ВЕ, не виявляють в1дношення семантично! дериваци. У цьому випадку не в1дбуваеться розвитку семантично! структури анппйських вихЦних д1есл1вних лексем. Так виникають американськ1 дивергенти-рел1кти.

3 1ншого боку, ознаками американських дивергент1в-новоутво~ рень е наявшсть в американських словоформах нового плану вираже-ння й нового плану зм1сту. У цих випадках мае М1сце розвиток семантично! структури англхйських вихЦнлх д1есл1вних лексем. Незна-чна к1льк!сть американських новоутворень представлена словоформами, як! мають старий план зм1сту й новий план вираження. У даному випадку не вщбуваеться семантичний розвиток виххдних англхйських Д1ёсл1вних лексем.

Одним 13 найважливших фактор1в, який стримував безконтроль-ну дивергенц1ю АЕ на морфологхчному рхвн1, ми вважавмо той факт, що нац!ональна Л1тературна мова вже сформавалася в основному до початку заселения американських колонШ. Тому у сфер1 Л1тературно! мови сама норма дхяла обмежувачем дивергенцы. Норма, будучи за природою консервативно», стримувала упровадаення американ1зм1В у лгтературно-письмове мовлення АЕ.

Обмежували дивергентний розвиток АЕ також Т!сн1 м!жвар1ант-н1 контакта, консерватизм американськох системи освхти, представ-ники яко! аж до першо! третини XX столхття виступали за насаджен-ня "непоруших" норм "чисто!" англгйсько! мови метрополП.

бднгсть вар1ант1в збер1галась на протяз1 вехе! 1стор1х анг-лгйсько! мови на американському континента Протягом раннього пе-р!оду еднхеть АЕ та ВЕ спиралась на слхльну для обох; арёал!в мов-ну норму. Цим пояснюеться превалювання доцентрованнх сил над в1д-центровими в пер1од формування АЕ.

Об'однуюча тенденция, яка д!яла на стади формування АЕ, збереглась I в наступний пе/)!од /Х1Х-ХХ столхття/. МатерIал дано-го дослхдження виявляе тенденцг! розвитку АЕ на прикладI хзольо-ваних словоформ 1 змушуе думати про едшеть сугтевих процес ¡в мов-но! еволюцН АЕ та ВЕ /розвиток в АЕ семантично! структури вихщ-

них англ1йських лексем; процеси зменшення обсягу акцшнальних зна-чень американських релхктових словоформ i вих1д 13 вживання акц1-ональних значень вих1дних англ1Йських словоформ/.

Матертали цього дослхдження св1дчать про те, що формування й подальша еволюцгя розргзнювальних ознак АЕ в дослЛджуваному сегмен: Ti морфологii д1еслова характеризуемся переважанням конвергентных процесгв над дивергентними.

Ochobhi положения дисертацп В1дображен1 в таких публ!кац1ях:

1. Проблема генезиса морфологических расхождений между английским языком Великобритании и США. //Сборник научных трудов МГПИИЯ . им. М.Тореза.- Вып. I92.M. 1982.-С.40-54.

2. Синте' ический и аналитический коньюнктив в истории американ ского варианта английского языка. //Сборник научных трудов МГПИИЯ им. Ы.Тореза.-Вып.214.-М., 1983.-С.83-101.

3. Перифрастическое будущее с глаголами shall .will в истории американского варианта английского языка.-М.,1983.- 29 с.-Деп. в ИНИОН АН СССР 25.03.83, № 12952.

4. Статус словоформы stricken в американском варианте англий ского языка ХУИ-ХХ веков.-М., I986.-I5 е.- Деп. в ИНИОН АН СССР 19.02.86, * 24212.

5. Дроздов В.А., Дроздова Н.В. Ориентация американских грамма тик на языковые и дидактические традиции метрополии.-М., 1986,15 с..- Деп. в ИНИОН АН СССР 30.06.66, № 25689.

6; Об одном расхождении в морфологии американского и британского вариантов английского языка// Сборник научных трудов Донецкого государственного университета "Сопоставительное изучение лексики и грамматики германских, романских и славянских языков".-Министерство высшего и среднего специального образования УССР. Учебно-методический кабинет по высшему образованию. - Киев: УМК ВО, 1989. - С. I51-167.

П1дп. до APynyi3.-IO.3t ворчат бОХМ'/i«- Пап|р друк. Л 2. ОфгнииП /рук. Умокй. Друк. яри.0,93 Умопн. фарб.-в)д(. J/6 Обл1к.-«ид. яря. Тира» S0 прим За.чоолсння J* 9~fH5.

КиХвськкй ^н!верситет it;. Тараса ИЬэчсвка, ___к.Кихв. Бульвах КЬвченка,1.4__________

ЛМОПП, 341050, Доиеш,к, ру*. Арича. !!«