автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.01
диссертация на тему: Дисциплинированность как социальная особенность человека (социологический аспект)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Дисциплинированность как социальная особенность человека (социологический аспект)"

6 од

і іЧ"!

5 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЯАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ги

МАРКОЗОВА Олена Олексіївна

ДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНА ЯКІСТЬ ОСОБИ /соціологічний аспект/

спеціальність 22.00.01 - методологія, теорія і історія соціології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидате, соціологічних наук

Харків -1994

Дисертацією а рукопис.

Робота виконана в Харківському державному університеті.

Науковий керівник: Офіційні опоненти:

Провідна організація:

кандидат філософських наук, доцен: Андрющенко Аліса Іллівна

доктор філософських наук, професо] Попова Ірина Марківна

кандидат філософських наук, доцеїг. Співак Валентина Іванівна

Харківський політехнічний університет

Захист відбудеться " " мЛгтщ’ 1994р. о № , годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 02.02.06 при Харківському державному університеті за адресою:

310077, м.Харків, вул. Мироносицька І, ауд.28

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного університету за адресою: 310077,м.Харків,пл.Свободи

Автореферат розісланий

II С^\

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доцент

Шеремет І.І.

з

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність.проблеми. Успіх змін в Україні, пов'язаних з пе-ідом до нових політичних і економічних реалій, багато в чому бу-іалежати від активного ставлення людини до вирішень конкретних сольних завдань. Сучасна соціально-політична ситуація ускладнює і щипово змінює спосіб життєдіяльності особи, потребує перетворенії життєвих позицій, формування системи соціально-значущих якос-»

Однією з основних якостей, яка виявляє внутрішнє ставлення осо-цо соціальних цінностей, визначає рівень її розвитку, є дисциплі-аність. Вона виступає показником становлення особи, необхідною гдумовою її творчого розвитку і самовдосконалення, сприяє форму-яю високих моральних і ділових характеристик, є ядром активності і ні піатив.

В той же час, матеріали соціологічних досліджень свідчать про що між реальним рівнем дисциплінованості особи і вимогами сус-ьства до цієї особистої якості склалася явна невідповідність.

У зв'язку з цим, одним з головних завдань докорінного, якісного етворення соціально-економічної системи є подолання протеріччя між ребою у становленні дисциплінованості як якості, яка виступає осою творчого самовдосконалення особи, та ставленням до дисципліно-ості як до простої ретельності, що стало традиційним за роки пану-ня командно-адміністративної системи.

Зростання потреби суспільства у такій якості особи, як дисцкплі-аність, усвідомлення необхідності підвищення дисципліни в усіх гаях суспільного життя обумовило вибір теми доолідічення.

. Ступінь наукової розробленості проблеми. Теоретичні та практичні ектй дисципліни завади викликали інтерес суспільствознавців, однак, стайні роки науковий інтерес до цієї проблеми значно зріс.

Багатогранність дисципліни як суспільного явища робить її об'єктом вивчення багатьох суспільних наук. їй присвячують свої ці філософи /І.І.Абдурахманов, Н.В.Іванчук, Л.Н.Коган, В.І.Манеіі Г.В.Мокроносов, 1.Ф.Некрасова/; соціологи /А.І.Добринін, Т.І.Зас лавська, І.М.Попова, В.А.Ядов/; економісти /І.М.Батіщев, В.Ю.Буг вей, В.Ф.Васильев, Б.П.Донцов, Л.С.Пекарський, А.М.Уманський/; юристи /А.А.Абрамова, П.Г.Васьков, Д.А.Гавриленко, В.М.Корельськ психологи /В.В.Бойко, І.П.Волков, Є.С.Кузьмін, А.І.Ходаков/.

Проаналізувавши наукову літературу, автор прийшов до висної що досліджувана проблема не розроблена в достатній мірі. Існуючі методологічні та методичні підходи до визначення сутності дисциг нованості, форм її прояву і критеріїв вимірювання не дозволяють адекватно зафіксувати стан цієї соціальної реалії. Не став ще П] метом самостійного наукового дослідження механізм формування ди< лінованості особи з метою пошуку найбільш ефективних шляхів її <] мування.

Крім того, у нових історичних умовах в Україні сутність ка' горіі "дисциплінованість особи" зазнає істотних змін, наповнюєті новими характеристиками. Потребують додаткового вивчення різні і пекти цієї проблеми, детерміновані новою ооціально-економічною < туаціею.

1,3. Мета та задачі дослідження. Головною метою дослідження є ті тичний аналіз сутності дисциплінованості як соціальної якості оі вивчення.особливостей її становлення та функціонування в сучасні умовах, визначення шляхів перетворення дисциплінованості на вну' но потребу особи.

Оскільки категорія "дисциплінованість особи” недостатньо рі роблена як у теоретичному, так і у методичному планах, вивчення проблеми потребуе ьирішення цілої низки задач.

Виникла необхідність уточнити поняття дисциплінованості як соці-ної якості особи, конктеризувати теоретичні уяви про її природу, ермінанти та структуру.

Розглянути критерій і показники рівня розвитку цієї особиотої зті.

Визначити нормативний тип дисциплінованої особи, що відповідав юним напрямкам і задачам суспільного розвитку.

Зивчити реальний рівень дисциплінованості особи та змоделювати іенції її розвитку.

Розробити соціальну технологію удосконалення процесу формування диплінованості в умовах кризового соціуму, переходу від однієї іально-економічної формації до іншої.

, Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є аналіз інізму формування дисциплінованості особи. Об'єктом дослідження ші соціально-професійні групи робітників, цо працюють в органі-:ях, заснованих на різних формах власності.

, Теоретична та емпірична база дисертації. Методологічною осново» теоретичною базою диоертації є наукові праці філософів, соціоло-, психологів, економістів, які присвячені вивченню проблем особи, іьності, дисципліни, потреб, відповідальності, взаємовідносин осо*, -а суспільства. Автор використовував діалектико-матеріалістичний :ід і системний аналіз при дослідженні проблем.

Емпірична частина роботи виконана на основі декількох соціоло-их досліджень, які дозволили дати всебічний аналіз проблеми. Новизна лиссптапхйного дослідження. До найбільш суттєвих поло-можиа віднести те, що:

являючи сутність категорії "дисциплінованіоть оооби”. на відмі-ід загальноприйнятого трактування цього поняття як простої рс-ііості, автор розглядає її як соціальну якість, що враховує.сту-

б

пінь усвідомлення особою необхідності прийняття цінностей, соціал норм /правових, моральних, норм трудової регламентації тощо/ і ро вих наказів, що обумовлюють інтегрованість людини в систему конкр них суспільних відносин, реалізацію соціальних нормативів в лракі ній діяльності;

- розглядається критерій і показники вимірювання рівня дисциплінс ності. Через складність досліджуваної якості виникла необхідністі комплексному критерії вимірювання її розвитку, що ОХОПЛЮЄ як об»є тивні, так і суб'єктивні характеристики останньої. Автор приходні до висновку, що рівень дисциплінованості особи визначається хараї ром і спрямованістю ціннісної свідомості, ціннісних орієнтацій і ціальних установлень, які формуються на оонові потреб та інтересі особи і проявляються в її реальних вчинках, поведінці, .соціальнії яльнооті.

На рівні поведінки дисциплінованість виявляється у виконана прийнятих і засвоєних людиною норм і ролевих наказів. В умовах п лення і загострення кризи всієї соціально-економічної системи зр тае відповідальність особи за вибір такого варіанту поведінки, я

б сприяла зміцненню нових суспільних відносин. Тому справжня дис лінованість в конкретних історичних умовах виявляється у поведін в основі якої лежить розуміння сутності соціальних процесів, які спрямовані на прогресивний розвиток суспільства;

- зроблена спроба визначити мі оце і роль дисциплінованості в сис

інших якостей особи, отупінь її взаємозв'язку з такими особистий рактеристиками, як ідейність, громадянськість, відповідальність Автор висловлює думку, що дисциплінованість особи завжди має чіт соціальну спрямованість, вирішальним чином впливає на формуванш розвиток інших якостей особи; ■

- на основі типологічного аналізу рівня розвитку дисципліновано<

дставників різних груп працівників розроблена соціальна техноло-спрямована на оптимізацію процесу формування дисциплінованості соціальної якості особи.

. Практичне значення дослідження визначається актуальністю пробій та ступенем її розробленості і полягає в тому, що:

по-перше, методологічні та методичні розробки проблеми можуть и основою вдосконалення механізму формування цієї якості;

по-друге, запропонована оптимальна модель дисциплінованої повеней може бути використана як зразок при аналізі соціологічної ін-імації, вирішенні конкретних завдань управління та прогнозування по-іінки людини. Аналіз детермінант дисциплінованої поведінки дозво-; визначити оптимальні умови формування дисциплінованості як осо-ітої якості людини тощо;

по-трете, отримані результати дослідження можна використовува-з метою підвищення дисциплінованості особи в умовах переходу під-іємств до нових форм господарювання, в системі підвищення кваліфі-іії управлінців, а такок в навчальному процесі в курсах "Методоло-і і теорія соціології", "Соціологія особи", "Соціологія управління", іціологія праці".

Таким чином, е можливість і сено використовувати результати ди-їтаційної праці в багатьох соціологічних дисциплінах та на їх пе-ірещенні, а також в практичній діяльності з метоп оптимізації про-!у формування свідомої дисциплінованості особи.

І. Апробація результатів дослідження. Ооновні положення і висновки їертаціпного дослідження знайшли відображення в опублікованих пра-;, а також доповідалися на ряді науково-практичних конференцій: ховна культура і формування особи" /Краснодар, 1989/; "Соціаль-■правові підстави функціонування вищої ніколи в умовах перебудови" ірк'ів, 1989/; "Питання активізації пізнавальної діяльності сту-

дентів у вивченні суспільних наук" /Харків, 1990/; "Гуманізація ки і освіти” /Харків, 1991/. Крім того, основні проблеми дисертс обговорювались на теоретичних семінарах кафедр соціології і соці гії праці та управління Харківського державного університету.

1.9. Публікації. По темі дисертації опубліковано шість наукових праць. Загальний обсяг публікацій складає І.І д.а.

1.10. Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із в< пу, двох глав, висновків і пропозицій, списку використаної літе] тури, додатків, містить 143 сторінки машинописного тексту.

II. ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дається обгрунтування актуальності теми, показана ступі наукової розробки проблеми, визначені мета та задачі дослідженні методологічна основа роботи, показана наукова новизна і практичі значення дисертації.

У гіешій главі "Методологічні, теоретичні та методичні проблеми циплінованості як соціальної якості особи" здійснюється аналіз і ретичних розробок з проблеми дисциплінованості особи, розглядаєм сутність названої категорії, її структура, механізм формування і критерій вимірювання рівня сформованості цієї особистої якості, глядається взаємозв'язок дисциплінованості з іншими соціальними якостями особи та закономірність зростання ролі і значення свід< дисциплінованості в сучасних умовах.

У другій главі "Умови та фактори, що зумовлюють формування дисці нованості як особиотої якості" аналізується вплив суспільних змі пов'язаних з формуванням нових економічних, соціальних і політи1 структур, характерних для України в сучасних умовах, на формуваї дисциплінованості як особистої якості.

На основі великого емпіричного матеріалу, одержаного внаслі доі; соціологічних досліджень, гцюнедеініх як вченими лабораторії

сретно-соціологічних досліджень ХДУ, так і безпосередньо автором іідприємствах різної форми власності, аналізується реальний рі-> дисциплінованості особи і розробляється соціальна технологія, їмована на оптимізацію процесу формування свідомої диоциплінова-гі.

коновках дисертації підводяться підсумки дослідження, пропонузть-практичні рекомендації по активізації процесу підвищення дисцип-званості особи в умовах переходу України до нових соціально-полі-них відносин.

III. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І висновки ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

• Пропонується нова тсактовка категорії "дисциплінованість особи".

На відміну від традиційного підходу, автов розглядає цю кате-іп в єдності її зовнішніх і внутрішніх проявів, об'єктивних і 'єктивних характеристик.

В той час, коли в нашому суспільстві переважали комрндно-адмі-тративні методи управління, у трактуванні поняття "дисциплінова-ть" панував однобічний підхід, який, обмежуючи її характеристику ержанням норм, правил, регламентуючих поведінку особи, зводив їх ність до підпорядкування суб'єктів діяльності соціальним нормам ципліни.

Така трактовка дисциплінованості розкривала липе одну з її ха-теристик. Додержання норм дисципліни виступає необхідним компотом дисциплінованості, але не передає всього змісту цього склад-

о поняття. Автор вважає, що сутність дисциплінованості особи най-ьп повно розкриває її внутрішній стан, який виявляє мотиви додер-КЯ норм дисципліни.

Соціологічний підхід дозволив дати комплексний, системний ана-даної якості, розкрити соціальну спрямованість,,^ функції, місце

і роль у регулюванні поведінки особи в системі суспільних віднос

Існування будь-якого соціального об'єднання людей неможливо без установлення і виконання певних правил, що регулюють їх пове ку в процесі есфальної діяльності та забезпечують єдність, пого, женість дій. Регулювання діяльності колективів і соціально-значу поведінки окремих їх представників здійснюється за допомогою соц ної дисципліни, а дисциплінованість кожної особи в кінцевому рез таті забезпечує підтримку, зміцнення, стабільність конкретної со ально-економічної системи. Іншими словами, соціальна дисципліна ступає механізмом управління людьми з боку суспільства, який при дить поведінку окремих індивідів у відповідність з інтересами су пільства.

Так, наприклад, адміністративно-командній системі організац суспільної праці і обумовленому нею типу дисципліни відповідала , циплінованість страху та сліпого підкорення. Саме така дисциплін' ність була опорою існуючого ладу.

Перехід до нових соціально-економічних відносин передбачає іоторичного типу дисциплінованості, її характеру та соціального ту. При цьому слід ураховувати, що моральна цінність дисциплінов ті особи знаходиться в прямому взаємозв'язку з характером тих оо альних задач, засобом досягнення яких вона виступає. Тому справжі дисциплінованість в конкретних історичних умовах виявляється у Пі дінці, спрямованій на прогресивний розвиток суспільства, органі зі

В умовах поглиблення і загострення кризи всієї соціально-ею нічної системи зростає відповідальність особи за вибір такого ва; виту поведінки, який би сприяв не тільки руйнуванню старого сусп: но-економічного устрою, командно-адміністративної системи, але й помагав становленню нових суспільних відносин, що вимагає певноп рівня соціальної зрілості осоои, розуміння сутності сьогоденних <

льних процесів і явищ.

. Лається аналіз місця та ролі дисциплінованості в системі інших зтей особи.

В науковій літературі дисциплінованість, як правило, відносять цілових характеристик особи, ставлячи її в один ряд з сумлінністю, зльністю, точністю тощо, чим практично обмежують її функціонуван-їферою трудової діяльності.

Проаналізувавши ставлення особи до матеріальних і духовних фе-інів, засіб її життєдіяльності, автор дійшов висновку, що дисцип->ваність проявляється в усіх без винятку соціальних сферах: полі-іій, економічній, духовній тощо. Маючи чітку соціальну спрямова-'ь, вона виступає тією базовою якістю, яка сприяє формуванню со-іьно-важливих характеристик людини, дозволяє їй повністю реалі-іти ової можливості як цілісної особи.

Найбільш повно соціальна спрямованість дисциплінованості вияв-ься при аналізі її взаємозв'язку з такими особистими характерис-ми, як ідейність і громадянськість, бо саме в них відображається ровідна роль, яку відіграють в житті особи її світогляд, ідеали, тичні погляди та переконання.

Автор вважає, що дисциплінованість тіоно пов'язана з громадянств та ідейністю тому, що всі ці якості свідчать про ставлення ни до суспільства в цілому, про ступінь прийняття соціальних цін-ей та норм. Дисциплінованість, так само як ідейність і громадян-сть, характеризує ставлення особи до існуючого державного та суо-ного устрою, до своїх обов'язків, може мати різну соціальну спрл-ійсть.

Використовуючи діяльний підхід, автоп розглядав механізм Форму- / і дисциплінованості як соціальної якості особи.

Зважаючи на тс, що дисциплінованість особи завжди проявляється тіль-

ки через діяльність, яка е практично-предметним перетворенням ой ту, якому передуе його освоєння на рівні свідомості, що знаходит відображення у визначені цілей, намірів, задумів тощо, автор роб висновок про неможливість характеристики цієї якості як єдності нішнього і внутрішнього без урахування специфіки інтересів, пот{ ціьнісних орієнтацій,-що мотивують поведінку особи.

Дисциплінованість проявляється в єдності помислів і дій осс тому процес перетворення перших у другі правомірно розглядати яі механізм формування цієї якості. При цьому головну роль в формуз ні дисциплінованості особи виконують засвоєні цінності, тому що алізація однакових цілей та планів може мати різний життєвий змі ціннісне значення. Так, в основі дисциплінованості може лежати і хідність зберегти працю, престижні міркування аба визнання її ві рішньої цінності, що забезпечує можливість самореалізації особи ме цінності визначають зміст, характер і спрямованість дисциплі; ності особи, виявляють соціальну сутність її діяльності»

ЗЛ. Розгля^аетьоя діалектика взаємозв»язку об»ективчих і суб»є них, зовнішніх і внутрішніх умов і Факторів в механізмі (Ьопмува дисциплінованості як особистої якості.

Суб'єктивна за формою прояву, дисциплінованість зумовлена тивними обставинами життєдіяльності індивіду. Об'єктивною підст формування дисциплінованості особи виступає характер суспільних носин і спосіб розподілу матеріальних благ. Дисциплінованість д мінована плюралізмом фори власності, рівнем демократизації усіх життєдіяльності суспільства в цілому і трудових організацій зон потребою суспільства у додержанні дисциплінарних норм, станом с ної організації праці тощо.

Враховуючи вплив соціального оередовища на формування дисі нованооті, автор в той же час підкреслює значення суб'єктивних,

шніх детермінант і не погоджується з розповсюдженим в період застою руктурно-функціоналістичним підходом до аналізу особи, який розгля-в її тільки як продукт системи.

Безперечно, соціальне середовище має великий вплив на становлено . дисциплінованості особи, однак цілком очевидно, що її рівень, ха-.ктер не е безпосереднім наслідком об'єктивних обставин, бо люди,

;і працюють в однакових умовах, можуть по-різному ставитиоя до своїх іов'язків і вимог дисципліни. Формування дисциплінованості - це склад-їй процес двобічного зв'язку між об'єктивними умовами та індивідуальна особливостями людини, спрямованими на її самоствердження. В цьо-( процесі немояна зменшувати ролі особистого самовдосконалення. Ав-зр наполягає на тому, що без цілеспрямованої праці над собою, розетку самосвідомості неможливо становлення самодисципліни, оамостій-зї та відповідальної особи.

Таким чином, соціальну життєдіяльність індивіда необхідно роз-лядати як органічну єдність соціального та індивідуального, а дис-иплінованість особи - як результат взаємозв'язку, взаємодії суопіль-ого та індивідуального в розвитку людини.

.5. Аналізується вплив нових суспільних реалій на Формування лисиип-інованості особи.

Сучасний етап розвитку України характеризується опівюнуванням іізних типів соціальних відносин: залишків командно-адміністративної іистеми та нових соціально-економічних структур.

Негативні тенденції попереднього суспільного устрою відбивавть-!Я на всіх сферах суспільного життя, отають причиною деформації пси-сології людей, їх свідомооті та поведінки. Дисциплінованість особи : ставлення до праці в цілому стали ооадовою частиноп цих дефорна*. дій.

Ь метах командно-адміністративної системи осооисті інтереси про-

тиставлялися суспільним та ігнорувалися як несуттєві. Необхідній застосування методів переконання та інших соціально-психологічнії; засобів впливу на людину лише проголошувалися, а на практиці зам; нювалися адміністративним примусом. Тривале відчуження працівник) від засобів виробництва та продуктів їх праці супроводжувалося П] гнічуванням ініціативи та самостійності, сприяло становленню кон<і мізму, зростанню соціальної апатії і привело до втрати людьми по] ги до особистої праці. В суспільстві утвердилася модель дисцкплії в якій свідоме виконання встановлених норм підмінювалося зовнішні ретельністю, бездумним підкоренням наказам зверху. В кінцевому р< зультаті, все це призвело до зниження творчого потенціалу, інтер< до проблем суспільства та колективу, перетворило трудівників у п] тих виконавців. Хоч в офіційній ідеології й декларувалась необхі; ність дисциплінованості як свідомої якості особи,, в-реальному киї її зміст, рівень і характер відповідали потребам існуючих суспілі них відносин.

В сучасних умовах залишки попередньої системи та недостатнії розвиток нових політичних та економічних структур продовжують неї тивно впливати як на ставлення людей до праці в цілому, так і на формування свідомої дисциплінованості зокрема.

Автор приходить до висновку, що сьогодні ще не існує сприяв вих умов для формування свідомої дисциплінованості, бо порівняла аналіз свідчить про перевагу в суспільстві особи, для якої характерна зовнішня дисциплінованість, орієнтація на діяльність тількі в межах встановлених норм і недостатню сформованість свідомої дис циплінованості, що підтверджує відсутність орієнтації на активніс творчість, тощо.

3.6. Дабтьси типологічний аналіз рівня дисциплінованості різних с ЛІ ально-пцоФосійних груп працівників.

Проведений на основі комплексного критерію, запропонованого ав-эом, типологічний аналіз виявив наявність суттєвого протеріччя між ільним рівнем дисциплінованості особи і вимогами суспільства до цілкості .

Соціологічна інформація свідчить про нерівномірність розвитку їциплінованості в сучасних умовах: тільки 19# опитаних сприймають іциплінованість як внутрішню цінність, віддають праці всі свої оили знання, не допускають порушень норм трудової‘діяльності. Найбіль-\ кількості респондентів властива формальна дисциплінованість,

['7% опитаних характеризуються низьким рівнем розвитку цієї якості.

Таким чином, переважаючим типом працівника є не орієнтований на ілізацію своїх суттєвих сил виконавець, який додержується норм дио-іліни переважно під впливом зовнішнього примусу.

К Вивчається місце та роль специфічних умов і Факторів в Фошуван» дисциплінованості особи.

Соціологічний аналіз виявив, цо суттєвою детермінантою в форму-іні дисциплінованості особи виступає форма власності підприємства, іежах якої створюються принципово різні специфічні умови та факто-самореалізації особи.

Виробничі організації, які базуютьоя на нових формах власності, іьш пристосовані для функціонування в умовах ринкових відносин,

>ть більші можливості оперативно реагувати на соціально-економіч-зміни в суспільстві.

В той же чао, через об'єктивні оботавини, перебудова соціально-, жомічних відносин в державному секторі економіки іде значно по-іьніше. Внаслідок цього робітники державних підприємств гостріще ічувають протиріччя перехідного періоду, негативний вплив кризової •уації - явного та прихованого безробіття, зниження реальних дри->ків, погіршення умов праці, відсутність можливостей для відпочинку

тощо.

Оскільки дисциплінованість людини є своєрідною реакцією на умови життєдіяльності, не дивно, що робітники державних підприемс виявили більш низький рівень дисциплінованості.

Погіршення їх стану в умовах кризового соціуму, відсутність професійної самореалізації в трудовій організації сприяє зростанн відчуження, руйнуванню цілісності особи, виникненню протиріч п її внутрішній структурі, втраті соціальних орієнтирів, що виявляєтьс як у відкритих конфліктах /в тому числі страйках/, так і в менш р матичних формах, пов'язаних з порушенням дисциплінарних норм праї

В той же час слід підкреслити, що і в організаціях, зacнoвa^ на нових формах власності, виникають протиріччя в становленні дис циплінованості особи.

В умовах массового згортання виробництва в державному секто] безробіття керівники нових підприємств мають можливість домагатш дисциплінованої поведінки підлеглих не за рахунок посилення соці і них заходів, а лише економічним примусом. Тому замість очікуваної поширення демократичних починань, виробничої самостійності праці: ників ми зіштовхуємося з посиленням автократичних тенденцій, що : свою чергу знижує задозоленість людей виробничою діяльністю, спр зростанню соціального напруження, а відносно високий рівень дисц нованості, як і раніше, грунтується на зовнішньому примусу: бояз позбутися роботи, втратити премію тощо.

З.б. Фіксується протиріччя в структурі особистих характеристик г пендентів. що проявляється в стійкій тенденції розходження ніж о снтаиіЄр на дисциплінованість як соціально-значущу якість і її р алізтнєю в реальній повелінні.

Результати дослідження показали, що більша кількість опитан визнає цінність соціально-значущої поведінки і в той же час крит

ниє рівень дисципліни в своїх колективах, підкреслює її значне іження останнім часом.

Така ситуація виникає через те, що люди, розуміючи цінність іциплінованого ставлення до праці, стикаються з такою реальною си-іціею, яка не сприяє реалізації їх установлень. Значні розходження і необхідними і дійсними умовами трудової діяльності є однією з ічин того, що відбувається порушення цілісності особи, зокрема фор-іання дисциплінованості як соціальної якості. Прийняття дисциплі-іаного ставлення до праці лише на ціннісному рівні не забезпечує створення її у внутрішню потребу. Це веде до того, що поведінка

ч

іби коректується ситуативними мотивами, що в кінцевому результаті >оджує недисциплінованість, байдуже ставлення до праці, знижує за-юлення своїм життям.

В умовах невизначеної, кризової ситуації відбувається злам усі-системи цінностей, соціальних норм, виникає протиріччя між цін->тями, які декларує суспільство, і реальними можливостями їх реа-іації. Це відбивається на внутрішній структурі особи, оприяє фор-шнню у неї несумісної системи цінностей, породжує протиріччя між інісними орієнтаціями /на самодисципліну та інші соціально-значу-якості/ і реальною поведінкою людини в процесі діяльності.

). Аналізуються суб,екуітіі причини, що обумовлюють нелисшіпліно-іість працівників.

Соціологічні дані свідчать про те, що основні причини, які вик-сають особисту недисциплінованість, мають соціальну основу. Пояс-:ться це тим, що загальноооціальні умови, які впливають на форму-шя дисциплінованості особи, змінюються на краще дуже повільно, щ, які знаходяться під безперервним впливом негативних факторів, п'ійно зіштовхуитьоя з некомпетентністя влади, бачать неефективну іподарську та соціальну політику, втрачають віру в можливість пози-

тивних змін.

Ускладнюється ситуація тим, що люди суб'єктивно не готові д подолання сьогочасних труднощів. Втрата соціальних орієнтирів ве до неадекватної оцінки ситуації, вибір конструктивної поведінки мінюеться критикою взагалі, вибухом емоцій, що сприяє порушенню циплінарних норм.

Внаслідок цих причин, більшість респондентів /37.8#/ пояснї особисту недисциплінованість соціальною апатією, незадоволеніст« цеп в цілому /33.2#/, невпевненістю в завтраягнім дні /28.7#/. ЗЛО. Пропонується соціальна технологія Формування свідомої дисі ліновіїності особи.

Соціальна технологія формування дисциплінованості як особиі якості передбачав удосконалення всієї системи як об'єктивних - : гальних і специфічних, так і суб’єктивних умов і факторів життє; яльності людини в суспільстві.

Об’єктивною підставою цього процесу є удосконалення суспіл: відносин та засобів розподілу матеріальних цінностей. Тому в осі формування свідомої дисциплінованості особи лежить докорінна зм; іонуючого засобу виробництва та його структурних елементів.

Плюралізм форм власності, затвердження нових умов господарі ня повинні забезпечити вільний розвиток підприємництва, виникне системи соціально-економічних регуляторів діяльності людей, які йтимуть формуванню соціально-цінних якостей особи, розкріпаченн здібностей.

Зміни в суспільстві в першу чергу повинні бути спрямовані посилення соціальної орієнтації економіки. Необхідно створити еі тивиу систему працевлаштування, забезпечити допомогу безробітні! тим, ХТ9 опинився за межен бідності, організувати курси навчанн перепідготовки кадрів, створювати додаткові, робочі місця тощо.

Автором зроблена спроба урахувати специфічні особливості фор-ання дисциплінованості на підприємствах та в організаціях, які уються на нових формах власності.

В сучасних економічних умовах скорочуються функції держави як ’єкта соціальної політики, бо частково вони переходять до нових •ектів - орендних, сумісних, приватних.та кооперативних підпри-:тв і організацій. Тому останні повинні більш ретельно підходити використання в соціальній політиці комплексних механізмів стиму->ання свідомої, дисциплікованої поведінки працівників, які перед-іають не лише підвищення оплати праці, яле й поліпшення її умов, 'анізації, змісту, створення можливостей професійного зростання, сористання ефективного матеріального та морального стимулювання, ворення в колективі атмосфери творчості тощо.

При здійсненні соціальної політики слід ураховувати всесвітній звід, використовувати нові механізми і такі форми заохочення сум-иної праці, як часткова оплата житла, групове стимулювання через ворення кращих умов праці, побуту та відпочинку, проведення куль-рних заходів за рахунок підприємства та інше.

Крім цього, автор підкреслює, що без захисту правом вільної та залежної особи неможливе формування свідомої дисциплінованості та ших соціально-цінних якостей. Крім гарантій традиційних прав та обод в умовах демократизації суспільства людина повинна мати мож-вість захисту своїх економічних та соціальних інтересів у будь-;ій формі.

В свою чергу права людини повинні базуватися на стабільній єко-імічній та державній основі, в якій людина виступав не відчуженим :д власності виконавцем наказів, а хазяїном, здібним реалізувати юї інтереси та потреби у вільній взаємодії з іншими людьми.

Таким чином, демократизація та гласність, заміна вертикальних

зв’язків на горизонтальні, погодженість суспільних, колективних і особистих інтересів та формування на цій підставі громадянського і пільства та правової держави повинні поставити людину в нові умові вплинути на розвиток соціально-цінних якостей.

Суб'єктивною підставою формування дисциплінованості як соці а ної якості особи в умовах недостатнього розвитку ринкових структу кризового соціуму, які здержують формування дисциплінованості нов типу, є усвідомлення особою необхідності переоцінки всієї системи цілей і цінностей, соціальних орієнтирів, освоєння нових знань, у навиків життєдіяльності, вироблення якостей, які забезпечать само алізацію особи в сучасних обставинах.

ІУ. ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ

Основні положення дисертації опубліковані в наступних працях автоpat

1. Маркозова 0.0. Роль духовной культуры личности в формировании модисциплины// Матеріали регіональної наукової конференції "Духов культура і формування особи". - Краснодар: Державний інститут к/л ри, 1989. - С. 123 - 12і».

2. Маркозова 0.0. Механизм формирования самодисциплины студентов/, Матеріали обласної науково-практичної'конференції "Соціально-прав підстави функціонування вищої школи в умовах перебудови". - Харкі: Обл. поліграфвидавництво, 1989. - С. 35 - 36.

3. Маркозова 0.0. формування самодисципліни як засіб активізації пізнавальної діяльності студентів// Тези доповідей республіканські науг.оьо-методичної конференції "Питання активізації пізнавальної , яльиості студентів у вивченні суспільних наук". - Харків: Автомоб: но-аляховий інститут, 1990. - С. 19 - 20.

Маркозова 0.0. Ценностное сознание и дисциплинированность лйчні ти// Соціально-правові підстави функціонування вищої школи в умові

іебудови. - Деп. Ніі ВШ К 609 - 90 від II березня 1990р. - 0.5п.а.

і сознательной дисциплинированности личнооти// Матеріали науково-одичної міжвузівської конференції "Гуманізація науки і освіти".« іків: Держуніверситет, 1991. - С. 102- 103.

Маркозова 0.0. Ценности и их роль в формировании дисциплинирован» ти личности / Збірник наукових праць аспірантів Харківського дер-ного університету. - Харків, вид-во "Оонова" при ДУ, 1993. -

Маркозова 0.0. Гуманизация общества - важнейший фактор формирова-

81 - 185.

дписано до друку 45 01. 94 Формат 60 х 84 1/6 пір друк. Друк офсетний. Умов.друк.арк.І. р. 70 прим. Зак. кО^ п. УВД Х/0 ул.МалиноБського, 5