автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.02
диссертация на тему:
Драматургия Бориса Гринченка (конфликт и герой)

  • Год: 1994
  • Автор научной работы: Процюк, Степан Васильевич
  • Ученая cтепень: кандидата филологических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 10.01.02
Автореферат по филологии на тему 'Драматургия Бориса Гринченка (конфликт и герой)'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Драматургия Бориса Гринченка (конфликт и герой)"

АКАДЕМІЯ НА^К УКРАЇНИ ІКСТШУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

РГВ од

■* * .'НІГ г‘~

На правах рукопуісу

ПРОЦЮК Степан Васильоеі^ч

ДРАМАТУРГІЯ БОРИСА ГР1НЧЕК<А /КОИФЛНСга і ГЕРОЇ/

Спеціальність 10.0102 - українська література

Автореферат

дисертації на. здобуття наукового ступеня кандидата фшояог'№мх наук

Київ -1394

Ди«>'< і шиєю е рукопис.

Робота виконана на відділі нової української літератури Інституту .

літератури ім. Т,Г,Шевченка АН України '

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Б. А. ДЕРКАЧ

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

П.П.ХРОПКО кандидат філологічних иаук

О.Ф.СТАВИЦЬКИЙ

Провідна організація: Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича

Захист відбудеться "_____" _______ 1994р. на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д. 016.35.01. при Інституті літератури ім. ; Т.Г.Шевчвнка АН Украіни /252001, Київ, вул. Гру шевського, 4, 3 й поверх/

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту літератур ім. Т.Г.Шевченка АН України. ■

Авторе’ферат розісланий _________1994р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради л . О А/ м.М.Сулима

ЛітгратураяЗ дорсЗзк ВЛ-Грізчема. £гп> л'пггістзчні праці, етнзг-:ла, т:гл;гггі’ігга, громадсько-культурна та дтгратурагзззча рсбота на птггиа гргдмгтом дгспідданна Видвзчгс ягвіолз ■ тюр=гсї сзздщяпз «замка теча ¡псі супврзчїи, гасввисгіпся діїмзтрхіпз протллг.тді шпро його місця вістер'Гукраїнськоїлтгратуря.

Сучасне уврвйісьЕа ятературойїїгство вгв чпмада зробзл. щодо езв-з ткр'їзеті Борясі Грія'гегіїї Маємо ріттасяехтні пращ з цього пнтггня рцьксго, Б.Дгркачм, О.Згсйкка, Н.Кагашчезко, І.ПІгігуїа, А.Псгр:5зого, :мея*а. . Адз з рігзах прачка д >а,\:зтячпі тюра вис»-мЕнняка ггізпа-яшЗаяие досліджггншв. ■ . •

СпІЕгідвошзипя категорій іспфкіту і героя ■“ нарііпкП каміні» дргма-ого твору. Взїемазз’кгої їонфлиту І езхзту, гяаліз злттегая суперечно-художнім ЕІддззркаягнязм яках с драматичний хонф'-їт, розгляд іпюго СТССЗГ20 праїйнмя героя і характеру історнчавк т» сояигльно-пса-Ічня;: п'сс Р.Гршчгпка, осмгсжяігя спгцЕфіжя цех драм у кентгьеті лсьісі та езропеЛсьгсі драматургії друге! палоігяни XIX • початку XX тт* стглсалггь зяачяяЗ яаукоіяа іятерее 3 огляду на це озяачеву про-атвку обрано за предмет вашого дослідження. • '

Млт 1^зд;нчч робота політають в тему, ш.сй у_ коатексті ТЕорггнчппх студій над пройяамою конфлікту . з літературі просгежзтя напрям і спосіб розгортаная конфлікту з драматургііБ.Грідчеяка, тяпя конфлікту вЯогац'есая;. • . '

- глябшр дослідити характерне для української драматургії кінця XIX -початку XX століття зоЗражеая* позатндоого героя - інтелігента. «на' займаєтьсякультурно-просвітницькою роботою серед селян;-, - .

Езсгітлати авторське • розуміння антягероя в історичяи; та соціальяо-псахо.іагі*шіх п’ссах, його слецяфіку та ; аналоги в ук. раїяськіа драматургії того часу; . • • . • , ■ •

оемвелатн ідеал позятягаого героя та гармонійного суспільного влаштування в кїорвчнях п'єсах Грінченха; • -‘ч- : \ ?

' скорегувати існуючі критичні судження оре Б.Гріяченка задля більш різяеграяяого і глвбоїого рояуміиг* процесів розмітку]. української

' драми. • ' ■. : ' • • • • . • • • .

Нзууовд ковязіїа роботи вазйачаеться тим, під у вій вперше сгицігиг досаджуються ІдгЕао кудожиі особливості п’єс Е.Грінчеви стоссвно сробле іїїі'фпіхту. узагальнюються 1 сватнзуються рад аспектів змажіЕаввягер ,« jry та антіїгсрсл в уіраіисьіій еЧсі.

Практичне здаче-иля дослідьепвя полягає а ав*діз1 персоважвотв се та конфліктів п’єс Грівчевка з вакористанням сучасного фічологічЕ івсгрументарііо. -Виснввкн двсертації ‘ можуть бути вякораставі в кур історії української літератури у ваіднх навчальних закладах України, в св курсах та спецсеміварзх у шкоді і вузі, а також статв підгрунтям длз да ших досліджень історії української драматургії другої волзвнвк КІЗ початку XX століття. ,

Методоягічну основу дослідженая стааовлггь прквцип історнз» поріваяльно-тиползгічянй і пормпяльно-історкчинй метода. '

Annofoim cofriTK Двсертаціа обгомрена і сквалана відділом нової ; раївської література Івствтуту літератури ім. Т.Г.Шввченка АН Ухраї: На тему дисертації ізгогашеко доповіді на гріачев&івсьііій науковій кові реящії у Луганському педінституті /1988 р./, конференцій молздгх в

ввн в Івституті лтературв ім. Т.Г.Шевченка АН Україан /1988, 1989, 1S pp./. ДасертацШне дослідження одержала апробацію також у ваглзді статв вау&ввах таз. вадруку вавах із 1988 до 1993 року в пресі та ааумгах збірна* Бідаовідняй список подано в кінці автореферату. *

Ла.ззхссцявп^і.ідтд'іі пптгріїия пкоартаті- '

1. Проблема ковфлігту і героя в історпчвп» п’єсая Б.Гріячеї енріиуеться я настановам на пробудився народу до історичної само) алізації сюіх соаіальвня та вапіонаяьнвх патеащй. Відтаа позатевтай гер Гріячевка-драматурга востає аскетичним патріотом, сссбом з сгарвтдум: вимв кращими кпостямв характеру, сальноа дукам ітігам. Велаюю мірі ідеальний ггрой, герсй історичних . п’єс Б.Гріачанка у своєму етичної ригоризмі автаговістичвв конфліктує із свкмв підступу, алзтгвх ілсрг: них sor -ромісів, сягаюча романтичної імкгратвкіосгі і гестротв драл* тичного протистояння адептам українофобі .

2.. У сошальиопсикішгічних п’єсах Б.Грінчгнка вропкдаг сямпі штика криза побутової драма в українській драматургії кінця ХІХ гточіп яка сталі відчутною і значимою на мзаі століть. Драматург мистецьки чуттям вдавлює возі якості характеру repos, осеблаво вврізаюачв Ваго а а тичішй максималізм, який маслиться чинником, виправдань історіє чми '/мовами доРя. Духобиі обшири героя у Грінчевла переростаю'

л.огІ рамін Soro способу життя, юаталаоча copas де свідомої дід’.¿•»".-tí дхз хрсщого жэття загалу. Митець підносяться да осмкслгяяя іер'м nSjnlütt »окфліхті яарїитеріа і с&тзіжн, а й у пспхолігічкому сум^-іг, \¡ чф-'іїтрсст! внутрішній, сагздеиій на досить шпрпїий спй$тр <3кг ам‘.'л~ ій доби.

3. Шсдч драматургії Б.Гріачгніа в лтературцо-Міістгіцкі. історії yes гшоється пдяхом мзтехстуальяих зістгвтонь. ДргматачЕО-хгодітосаавчі обутки • митця порівнюються а. історнчїііЗ тематиці • з творгмп ¡біязсача, Стгрцць&ого, Крапквийцысго, Нвчуа-Легздьмгз, в сацшшно-л.чодзгічяіЗ • Кіітїз-Ослоз’яненка, Тсйдг&яча, Старицьг.ого, Охни Пчілаї, ¡>зя*а, Марїсгача, багатьох інших. Не уяиг.а;зчи гостроти, укрїйісьг.-лй дра-їтург алтуалзує широкий спэктр яіящ, що турбують його сучгснлхіз, чут-вах до прсбдзматикл “кінці гіку" /Леся України, О.Кобялтаськ^ . Ксбрннська, Н.КнЕїльчнч, Б.ЛггшіП, ЇЛ.Ядгіз таш./. А обізнаність із npfi.irv аткшо сучасної сЕропвіісьмі драматургії поєднувалася у Б.Гршчаї.'ха з соїою розбір пяеісти і самостійністю скггтпях пгру^са

СіЕХЬІїваій&ІІ дисертації аумевті мето» даного дослдггпм 1 гал-вгать із Доги завдань. Дисертація сїдидаеться із вступу, діях роздідіз, гче-' пік, бібліографії Сбсяг • 1Í4 сторінки. ’ .

У 1£К1;ц.сбгруятову€ться ваукогз актуальність теми, глззачаитісз ;:з-ока, мета і заїдання дсслц.т.ввня, теоретична і яраїтичкз зчачгкїя його рз-гьтяту, а такоз кісвітлссться гтаз еявчсяил дачсі преблг.ми, вчгпачаптісл гтодя досидаекия даного матеріалу. Тут иикдадгстьсч історії пгшіса.тач зйчгиком п’сс, узігшз.пюгтьса тематика Boro історячяин та са:ііая>из-якояигічзих дрім. Ро5ГЛ!Д2изться сцікхй п'сс З.Гріичеака as :1яго сучаспп-мя-хітвраторгма, так і в пізнішому дтературогпястЕІ. В’*окр.гмд»!5?ься •які ракурса погдадів автора са тгатрадмзв мастгцткз, обгруятгга'л, гохрз-а, 9 ГрізчеякевіЗ ютзі “Перед.широким світом”. ' •'

Осо&аюсті в'ес Б.Гріячгя*а пэжгап з гдзбзкіЗ аатуалзссті, прз--рзсніЛ грвмадотськссті і теидеяцШпсстІ foro дргл'атурпі* Пр:і опаску зрчиму sactacaai «тором іріші'х tj яагсЗ “oro реалізму, т.а його іепуить “етпографітао'зобутоїж«', при продовженні о дши г.спєетам галкдІЗ класичної са«іаяьво-пс%тоиі! драми Драматургія -Гріачеика сгідчндз загальна т:ярчз аргстгяцз. постіЗяу сплоціїз укряіпс'Лоі a'ícn, siiasa у пьогз спостерігається pqspeíta лагах для украізськс! дітгргтура . їм, оаовянпз спосоЗэ ротіртаякя конфлікту в п’ссах ара аятт« іктг^ггзпії гіа ШіЗ Ш£з“І; ‘Чаям ддсіШ «írjMiaábíjiíS ірїітукййі ячвехіз ГїГ”Ь

■ з поглибленням піихожгічпого аналізу -/Арсен у я’ссі "На громад-'ьхі?. рз-Ь ті", Лідія у п*есі "На иовзй шлн", а тахож рад героїв істсрвчках п’єс, осойлаво

зорі"/; реиіісцкаді охрамкх патаяь з новітньої 3«ідчз€ЕрзпгйсьіоГдрамцГ .

П’єса Грінченха зазвали пагрізном&кітвішах хратнчпнх одіиох. У кінці XÍX • на початху XJÍ століття їх посДдовугала пгреЕааио об’єктивно. Піс/д смерті письмгпнЕїа снсстерігастьез дгиг захїаязвааяя, язвіть ха-нонізаиія його п’єс Зате в 30-Í роха драматургія Гріиченха піддавалась гострій хратиці адгптамп "соаіоісгічцоі матодв", a s Í0-5Ü-Í - про вві as .йтературниа фахт не згадувагеїсь взагаті.

Обврежпі згадхи з більшою чя меншою міров ебЧгткгзості • у 60-а ро-їіх, наступне замзвчувзинг - т, 70-х і почата» кігсторсппього та ваухою тлі важеного оцінювання а другій половині $0-х рохіа в-іявдяять Сгзерідну "пара&шчву" траєхторію. сприйнаггя драм Б.Гршчезха у нрвтиці тг ■птературозлаїкггЕІ. .

■ У тому дооідхеані драматургії Гріичгпхв рогпядагтьса вші

тексті п’єс інших уїрашсьхяя драматургіз га Гріяченхогоі поезії і проза, сда < не самощляш, а ьазвом органічної єдності його п’сс із блісп її м дорй&вм авто ра і тьорчкм набутком ухраіпсь&кх нвсьменняхіз хіица КІХ - початку Х> століття у галузі драма' • •

Перс!»Д_і>г.уія -"історичні п’єси Б.Гріячевха: кйяфліхти і гераГ ск дадається із вгтугеюї частіша і дих підрозділ? "Кокфл&т і сиезт" т. "Конфліхт і супергчвості дЙсвостГ.

Прп soSpasoüHi позитвсяога repos в історячмк n’ccaü Грінчавха тут практично lis звучать нотхв сентиментального ояязхувашгя ча гздидуїш ця красою патріархально-хозаамої України, Еідомі з попергдаьо!традкді Автор прггяг пробудити в думхах саго сучасянха пркпгуотсяв дисгар мопіЗнсм суспільством (яялиия ■ національна.' спраЕгдлаюсті Цьо?лу а; пгкту підпорадхоеаяе зображання ггроі гпи« момгнтіч історії Удоїш змаливзк і • з прсехцшо на політичш рзілії тога "асу • сюк-зткя хонфліітня:,- сктуааШ. Офіряість просйтасиьхо! боротьби письмеичїха пс родлуюта гасохі стичні глмоги до свого гороя-ідга/іу в історпчнях п’єса /Лгмчглко - "Степоикії гість", Ковадаяко ■ "Сгсед 6урі7.

історичним пЧсам Грінчепха притаманна хснфяі&тгість здеСіяьгл.5 р: ідентичного аяаиу. Коифлхти ідеалу з дійсністю, шсохих порявааь лодяак

' і : • 1 *' ■'і * у (1 . • ц

суворими реаліями лиття, б;игородник мрій позлткених repelí і буденщин /"Ясні зоИ7 "опомаглють драматургові вяхристіязумтв ідгййвй здуг

7

твору. Центральними позитивними персонажами історична* u'tc Грінченка ЕвСТуНаПТ* люди непересічні, сильні Герой-іде лі у своєму етичному ригоризмі вступес u антагоністичний кавфлікт із сашю підступу, моральних комцромісіи, упередження щодо перспектив н*иЬ;іальноі історії

У підрозділі "Конфлікт і ¿JSjSiX" ^озг гадається вззсмозв'яззк означених кат>;горіЛ а історичная пЧсах письменника. оскільки сени зум&влкшть цілісність дранг

Герої ¡сторонах п'єс Гршч?вка, ss і ними драм з історії Україна Тойжьича ГБаднарізиа", "Сам Чаляй", Тандза'7. Сгарицького ("Оборона Буші", "Багдая Хмельиацькнз', 'Маруся Богуславка'/, зупиняючись перед днлемою. зрада чи достойна боротьба, лиття чи смерть діють по різному.

У п'єсі "Степсвиа гість" гострота конфлікту посилюється нав'язла- ' пою ідеєю ненависті Васядини до власного чолтіка, ежмввтами аваитюріюсті і трзтаимізму, котрі органічно гяятаються у тканину п’сси / хоча її :аіінч8нйя дещо штучне. Конфлікт у драмі багатоплановий і його розв'язна в основному вд тікає з сюжету.

Драматичная твір "Ясні зорі" сюжетно пов’язаний з думо» про Марусю Богуславку. У Ці* п'єсі Б.Г'рінченіа княжа, а пізніше старокозацька Україна виступає sí державницький ідеал.

Звертання одного із центральних персонажів /Дмитра/ да історії давніх клакнх культур, його епікурейські монолзги про пошанівок краси, гедоністичне спрямування непересічної натури Амінп, 2 самотність у світі мусульманське* цінностей - мотиви, осШно означені пише в "Ясних зорях".

■ У п’єсі с і допоміжні конфлікти. часом досить гострі Частина героїв тьару трактується у плані ноглибпгиого психологізму. Недавній відступник Дмитро в кінці драми з символічною значущістю прославяк яеляч зір. котрі асоціюються у тирі з світлом національної ідеї . Канфлгкт між громадськими (особистими пьнуттями с рушійним у побудоні сюжату драми* "Сиред бурі". Через зображення розшарування козацтва автор констатує знецінення патріотичних почувань у певній частині його елітв /Лясксиськчй, Жнлннсыщй Сторойськяй/ Конфлікт п'оси тримає читача в напрузі 8-s до розв’язка, хоч у кінц; твяру форсується до патетики

Взаємозв'язок особистості і світу, ще Joro простежували українська драма 30-80-х p<Jii» ХІХ стояття, » історичних п'єсах Грінченка був ,, розпізнаний у світлі нових чинників, характерних для розвитку реалістичної драматургії, котра відчувад: присутність у духовності часу романтичної ІДЄІ ■ _ - ;

в

*г підрозділі "Конфяхт і су п s р е ч к о ст ідй спс ст і" на драматургію про-фунньс? дєяїі гштанпя теорії драматвчпого конфлікту, sai . часті: Вшггтаоються у доозджвннях В.Халізгва, у прадях ухраіясь» лі'ггратурознавщз Н.Кузахіної, АЛогрівиого, З.Мороза. Принагідні спосгеї жспня над природою драм Г.ібсана І Б.Шоу тек доповнюють теоретк* wif іуваїшя над вищеозначевога проблемою.

Конфлікти у п’єсах Грінченха розвиваються у двох пжгдаш суспільній і сімеЗш^-вобутоаШ. Всей переплате!:! між со Зои і є основою сюжаті лінії п’єс. Динамічність конфлікту досягається засобами їяевяшня ан-гснізму в сприйнятті патріотичної ідеї. У багатьох аспектах розваї хонфліхту в Грінченха побудований екзогенно — від охремого до загально Розвито* хояфліхту грунтується на аналітичному простеженні поггдіахн роїв, різної міри її гармонійності . в різних умовах дії Історичні п’с Грінченха побудовані ва на зіткненні ідгй/естеткчних, філзсофсьхЕх/, иж у Д] матургіІЛвсі Уїраіахи. Немає в них і тахого відкритого хонфліхткзгс фііи. и у п'єсах В.Вивниченха. Алз пошухя героем сете! уяігзрсальввї првд /Дмитро, Аміна • "Ясні зорі”/, зображення різних, чїсто полярвгк ракур ментальності /Аміна, (ииа • "Ясні зорі"/ були досить ЕОЕаторськвма, і то ня і се у п’єсах Б.Грінченха. а £ в ухраїпсьхіі п’єсі хіица ХІК - початку З століттязагаим. . - .

БГрілчіиіа sз драматурга пііаькть псвходагія і-:с?ресічнаго счеп героя, часом, можливо, в дзлзносеого /Охсала • “Серэд Сурі", Oses, Дмкт| Аміяа • "Ясні зорі“/. Конфлікт вснкалзгічкогр 1 п.газу, су?рз рсздїоелкя і чутті®, праблгма eatapy /Оісаза, Грецько • ’'Серед бурі"; Дмитро. Аміда "Ясні зорі"/ эасшпкла намагання автора згільпвтвся з-під валаву Т] деційного літературного ссмзслгнва хоанфлііТЕОсті доби.

Узагальнивши дєяїі їспеьти конфлатко-подісгах ситуацій f а проб, матнки в істсрячяии п’єсая Гріачваха, поСачвмо, гав в нах далеко на sd пзр к аж і є посігми хоафліхтпопз. ставу. Діїгаг у п’єсах письмеані /найяскравіша • у драмі "Лспі ззрі"/ будується дагхояі пятань громадсьхі рвгириі. .у, захоплює сферу юльовах езшіь 'та патріотичного о&вЧшу еге ¡üjkjh пошуку «ícsjssTnsí ніпіанаяьно! ідеї різзнма ггроямв не завждя пг; тинаоться /Панас і Дмитро ■ "Ясні зорі"/.

Образ жівки я» ідеалу в історичпнх п’єсах Грізченха еюєрідно егіміа ознаки украіиського менталітету з його приматом дівочого пач&яг, Ерс /ніжність, добов, життя/, а нг Таягтосу /чоловіче начада, сила, смерть/ у п

s

кому cssci; в üípasas деяких ПОЗЯТИВНКХ героїв спостерігається відтінок pe-

їяерстм.'Ь,™ва - "Ясаіагр(7. • ■. ..... • . '

Одйа з кардинальних ситуацій, котра вягпачає моральні норми ваза-sraax ггрзів історичних п’сс Грінчевка, згадаться яа до пошуків віри, а до Ірності вірі.

ВідпогідЕО до авторської койцеації історкчпога’оптимізму /зпозадіа ашого чгсу, може, а5страхтяоІ і розплявчато!/, була створена п’єса "Степогп* ість". Буят трададіЗпого українського дірачавго ситоспряЗвгггтя, спроб» ібргкення комі, сальної особастості /Яїим Демченко/ - одпа з характерних соЗливастей твору, де моральний конфлікт переростає' у конфлікт успіяьнна. Поступ центральяого' позитивного героя п’сси е Ьсспрямовзявм. Таке зображення штзжка козака органічно виплаває з по-идіз пксьмеквика. *їи2 мисліть історичну драму ке як ромаитизаїзд (фшййос поктааь, а г.к сгідомі пошуки засобів гуманізації боротьба. У п’єсі СтєяоенЙ гість’! прсгдлізе сялузт поваго типу характеру а зображанні ділка íst«яз/. На противагу останній, Вгсялзна. гостро відчування абсурдність иго перебувзпзї в духзвао чужому оточенні, все ж немає душевних сад щоб іднестпся до вгсокого різня морального опору. Образами Мгртииа, а тгюж Лусія і Ничипора драматург порушує проблему дегуманізації людини з каро-іу. Закритий, нетрздиядЗниї фінал п'єса тех опосередковано вагвяк оп-■дмістичну історичну концепцію Гріяченка-драматурга:' ч

П'єса "Яст.’і зорі'починається пісяею "В Цареграді яа риночку", що елряй-«ється к* сямвоя протиставлення релігіанах світоЕІдчуіяяь. В образам Імитра і Панаса відбувається,. на наш погляд, підсвідоме розш.епжння ;йтсгладного "Я" яа: 1) обов'язок, придушення природная бажань грома-

ігасьхим та моральним аскетизмом /Панас/; 2) потяг до крася, примат ес-гетичвого над етичним /Дмитро/. . -

, Перевага глибоко ОсобястісноІ мотивації вчинку над обов’язком все ж не шолала у Дмитра Hasладеного з дитинства морального табу яа зраду. .

У зображенні героїв э типово рабською поведінкою, хоч би 8 розтапіова-isx на різни* щабгах суспільної ієрархії, маемй своєрідну спробу ¡¡ссліджепяявідомогосадомазохістського комплексу. ' "

Аналізом кятань перед можливістю виборуспробою проникнень у внутрішній світ морально роздвоєної особистості, п’єса “Ясні зорі" готувала грунт для появи в українській драматургії психологічної драма В.Вняяяченка.

Кульмінаційні сцени цієї ж п’єси не тільки майстерно вябудуваяі з погет-ду сценічності, а й додаюті рчд істотних штрихів до характеристики

to

ігрг*' тр.іми. Особливість архгтектанілн "Ясних зір“ ■ швидке, динамічне рас.ап/ш їонфліту. Тем» йргості моральній та навивальній U їідступиііилва іід неї va сскоска проблема ц,іа п'єса персоніфікується і з ciywírbca в драматичиаму юнфйьт!, а остаточно роза’язустьс: пісдаїуяьмінац.ійввй момент. Конфлікт тмру потенційний, щоб статк ді<

, ja м наступили іолізіа п'єси та доведенням бо ponfo до жраж.

Знак айва, під мам проходить дія п'єси "Серед бурі", двиісі Грінченка тут цікавить перш за кя баэкоркслиикй героїзм зад.<я-ідеі. На [ му і базується юнфлііт. обгрунтовується ставлгина аатерг до пгреонаад ситу драм*. Образ волховавка Ковакгам € пгввнм апофео: ГртЧг»Ї.ІаСИ.ЇХ f-ичцих та естетичних творчяк пошуків позитивного ге п цариш історичної драм* Поводир, одягнутий е тогу н-їкіокілької ід з і X століття, задуманий автором ,и акісно новий тил особастості Герай тьору afufiJfiHHÉ оэаак грималиськсга іконопису" • беззас^йрааної правильності непогрішності ВЧНККІВ. ГЯі&З&НЙ внутрішній конфлікт ми почуттями другынг і обов'язком лідер» спрвчннас до свідомого обману громади ■ «{ бере вз собо ішенуючу зраду. Трагізм ситуації пол-ггаеі в тому, що Ковалі чудово розуміє, тз значить йому ■ не бутафорному, a cnpaD&uboMy патріот померти з падічкою відстуаиаїз. Козацька мьсз у * п'єсі виступає ; постійною, хаотичною, дггке піддасться навіював«» У драмі каавиі е манти змалювани» психозу натовпу, котрий сліпо вдг з~- провіднії ками moíks лзгко потрапити на приманку демагогічних зигігів та запевне політичних авантюристів та «¿пророків. Загибель Оксаки /розв’язка твої зйгаітьс* з вачврпаністю конфлікту, тм діється лігічиаю і несе печа трагічного фатуму геловноїтерпіні

історичні п’єси Грінчішка. попри ряд худо.кніх прорахувк засвідч«.® иетріШйАвість художні* пошуків драматурга а трактуванні поз тивнаїс г*ро* і ан тигероя. •

Ді»Уі~аГі ,_УійЗДІД • "Соціально-психологічні п'їси Гріячвві конфлікти і герої" складасі ¡.ся із вступної частики і двох підрозділ "Кокфлкт і сюлег" ге ТСоафлікт і суперечності дійсності". *

' Основним д&гретм внутрішвьаі енергії сощальпо-псяхолэпчно! п’о і одніш з нїйезхлнвішхх егладовах ідеНво-естетнчяоі концепції автора є др • матнчннй конфлікт. Поділ конфліктів на зовнішнії і внутрішній тут є j мїйо! міри умовиам. тему ще ці розмежуванні мають відносний харакіег яв зачерпують змісту п'єса „ '

ЛраматпчнаЯ *он$лІ£т •* хатегорія лоліфуккціон^ььі Бег патів ¡є-реї*, баздії, йротьбі аптапшістячнях сіл • безИЯфЯІГГу МК Др’М <■ ¡і:-,-го тиру. Через іояфйкт драмя знаходить втія?яп* Я Ідяйил хулі,*;;.'' гміст, хояцвпцк людина. Коифліжтв беруться автором as лише ї ппбуг'' ¡.іотал суспільна* прашариіа, а насамперед із еідміяяих пси- йлгічйиґ ¿Зета»* wo

дей ріжях суспЬьізюі їзтегорій на сприйняття ГИК ЧИ ІИШИ.! ПОДІЇ, у , jy

з дім дрзмзт««гялі тетрд зЕтрра з поа;істрри5Я8І_гемаги**, їга най по-гяд, тялілть ¡згадка по ссиіялшґ-п&.№шН)ої ЯРгма, аіа ло сгаіаяьсо-побутагаі. Налитгршй соціахіно-ясіїхаязгічик* з'сс Гріячелха проїздяться дослідження ряду аспектів пробдгмч хояфяіхту і пгроя.

Тут реалізація сі'.сьмвнвяаміях їсацепціЗ вияаиетьса >j їяутрішяьо-псахоигічзвму *онф;і*ті, а вій баз хара&тгріа кзугатя о® кока. Категорія »внфлііту в п’єсі і тгареняя хгрзїТїру г?роя взасмопоті'лзгяі. Часто в соиіально-^саходогічна* л’есгя драматурга хг.'.-фл*т нгЛрас яозях ore i:s тільки еааслідох дабраяуваяяя подій, а. парггг за гго. г?яяая зогям вгостлм .чарахтеру героя \ .

Позитивні гсрсі саціаляо-псгхалн Нядх драм Гр<нчта ігергддя дамо» "розум чя с8рцв1зД?ЙЙИого зупияяягьст на терцсму. ВммушитЯ жер-crstafi гумазізм Г(ймижсаа< мзатапт» rspaia, ІхяШ махсамахіїм, Наді .гсггггомЯ /Ядзремо • “На громадській роботі", Лідія • На яєеяй шли7, був рїпрівдзаиа історичпями умоюама того часу.

. Огаот пї&заеха розпізяаяого драматургом автаггрея подіте в тому, ®в сстаавШ сповідує фі'зсяфі» , ксмяромісу. У сюсму меркантилізмі аеЛ перссаза часто «арстоквВ І яяяічяяб ЛСреаггіая •*. И» громадсЬїіЗ роботі"/, ' .

. Пснхотагічаа »латавзгіяігть хараітзру л я’есгя Грізтрїа чгсто дося-гаггіся аг юяяюм аналізу гаутрітиміго жяття sepcsssss, a "isps'j і!ег® гіян-є;:, л-згіху гзгаїаіямі яойдіяхй.

Конфяїтв з соціалько-псакояяіччкх п'єсах Гріячегха рп-гся-етаинаі. Кзлі дяферечішзкзтз їх за аеаехтгмз лвзягге гітіізггіняпгр-с-опадів, протз&рстяа мі» різнямя сторонами одного хар'гхтгру, хілїзх хз-pasrspin, діалєктзгя харктері? і о'ктиян, та р ааттфггуразй'здзмікуіо-п» -доасстапаітняя «еифяктіа , .

У лід роздій "Ksa^CiXi сйдзі" розгадаються дг^і теаретичяі «сяех-ті т гісутгинз, иаіусться, що свмтеодзам із Ej^ppuiiFisxaK Ьзссойз езв-. ьу кояфяхту, але остажай явможляїз вачерпзтп сірвдідаї.;, .. г • , .

У п'єсі "Накмарил!". юь'фхіхт фактично ^.вайзоБїВйй раніше сю^ат\ "Нахмарию“ е сюєрідпою ідндіпз в траїтугаьні стосувкіз украіаськнх о. хяа з штилітеаці«». У розділ дасться зіставляння ідвако-иудомьої природ конфлікту п'сс Б.Гршчзнка "Нахмарал)" і Д.Маркогича "Не зрозуміла', si приїздять до васиоЕііз про їх подібність, a as еідміялість, вї стрдіус. всь в офідінному дітературозаавстгі манулах років.

. У п’єсі "На громадській роботі" Еідчутва прогргмкість ткзру, ці) boj

sraє в авторському розумінні місії української іаталігенщї Си«ет драми в о< новнзму каццгнтрвчкий, хоч спостерігається £ ЕІдаалгиаа ’ еід затадіцсї ліз гласядок взгдзнна пгкіаї кія,кссті персонажів. Протг характери останніх и; дзьі дта kjceít/shbs ткзрчого задуму письменника. У драмі шо; зустрічаються елгмеатв псаадопатетпкп, агтср нерідко us відмежовує sam esotí думки від вясяидез&ш герозг тгору, іди знижує кудоллю вартість і,; танаііі. РсзйЯіїа у п’єсі перебуває у за’язгу із конфліктом, иоч иідаєтьса де що штучною. , '

' У п'єсі "На новий кизх" ма£»л иЦика гоюриться про погдада ва грі.

мадсько-палтичпі пробами чв то похітньпен, чи то негативних repjl. П'єса побудована на морахшо етичному конфлікті псдру.кдя, на зіткееіи різним шкал цінносте:!. На шягк емоцій, i;s ¡рр.шісішйнг кача» керую г Лідіє», а здобута внутрішня екбада. І саме юна дає ма^ла вість переворот коханвя, ахе ке справдило надій героїні

Конфлікт п’єси, маючи ряд яіклльпкх розгалужень, динамічна ¡¡.¡ta кається до заваршенвя. Фшап цЧси відкритий і спонукає до роздумі» яр nujariy дилему с;;бару цінностей яшднеоіо чгрез сумнів«, мукн /Лип; компроміси /Тищенко/,. котрі межують із моральним гріхопадшнім/кар ЕсесьікЗ). _

П’єсою "Нгймоіірнкй aieчал23і,; і гип.і баз. сіра не cm.roа" грамагур пробуваз стгарятв всі'хмзгічку сімейну драмі'. A¡r ач перша п’є* Гршчйміа надто розтагеутг, г. бігата ззйязх сип У комедії- гарті "Мире творці" основу сюадту і коцфшту побудовано на реьнощаи подруяд& Цз. твір прккматшіР ще Jt тим, ü"j в цьому немає відгомміу тогочасної грома;; сько-попітичноїсктугщії tía Україні

Конфлікти у драма« Грінченка формуються, розбиваються і здобу шізті розз’язау в ме&ах- зображуваная подій. Якщо розглядатя сваіая>іи: псакоягічиі п’єси Грізченка відносно рі:-аа* ідаедфіїі'дій кйифяктш І аз'язху ІЗ СЮЯ.&ТСМІ, ТО побачимо, ЩО доміяують КОйфЛІКТЙ, «І МОЛИ1»/і! сафікуватя Ех ткаош р-алегачш. • коифллт к£рі*т#г.са і «¿crsaat-w

Нахмарадо", "На громадській роботі"/,'між іїльхома кар перами Лі* по яЗ ля',1 ‘НеЗмойрвиЗ...“, 'Миротворці"/, їслфлятя, іяр/шумні тт: г' )ШШ людей: ■ • . •

‘ У підрозділі "KfiaSÂîa. і ¿íasEiasosii дійсності" (а.--. ..¡.¡н у зціально-псяхоягічнях драмах Гріяченїа розглядаються яіг згп.веям іізяих моральних пачал, теядеяцій і боротьба првнцяпш. *

Пробямата*а п’ес пиеьмрнвн*а розкривається tía тгі пошухіз вснсі те-латиш', суперечностей дійсності, мяфліітш і героїв в уїраіасьїіЗ драматурги кінця XÍX • початгу XX століття . ,

У соцІадьЕо-псяхолзгІчвих в’ссзх Б.Гріячез*а лаглтяяіі росоиажі гзсту-загать у двох іпостасях: 1) центральний герой ях ідеал аэтора/ЕиахшсьмЭ,

ЯмреяЕО, Лідія/; 2) герої, на тлі тевх тзразяішв Оїреслвсться . іагорзд-я& аертоЕвість па rirrsp народної долі цвнтраяьиого позятавного г*рсз.

Позитивні персонажі ааадзсгзалх п’єс перйувамть у постіЗлому ^онфлііті міл шЗяхетнама мріями та їсаіргтнош аШспістю.

Осоїлавз місім ^ драматургії Грідчеяіа яЯмають жіночі образа. Жівка-ідеал здатва до самопоггртвя в ім’я пргці, взсехої лсгйгі 1 пожарі да Еохгаої ладина. Автор постулмс іде» подружжя « еаіаа одзодумнів пря гсоСйстіа незаяжпості коааого і гбзргжсиці дійсності cssd іпдвиіду va>Boc~!.

Позатавш обргза сзляа с в Manís п'ссі дргмїтургг. хоча гідстгяь міг пегзая буколічпісти їх ссмгсдгяня тз еоргтетіми peau&m бороться - л?с:гть зяачзз.

Для героя-ідагду п’сс Гріячепка у sapissciai з тсграмя СтгрїВіїз-го, КропйЕНвиьїого, Карпенла-Карого йяькз» міра» харахтграї ееїзтазм Сз-ротьїл, фїяатичні аерговиість т? щздгнаа офіра герсіідгаду.

У п’єсах Грінчеяіа іонф/іхти часто загострюються хо езтзгояЬму 1 будуються sa зтїнеяаі прстя-’зжяах уя&знь про морозь, місяз ¿явний в аитті Кряса душі пазятзЕНзх ггроїд їхня ет.ччяа ететта пар&вя аггстеауютьсл s сутанах з вегатзсаимл персо.чажгмя. На cas ыткягЕдс! і ьідстогкаяаі різзта псгдадів у Tíapsa Сазуетіса ядро кснфдкту. .

Аморальність, духвгаа порожг.еча пєеяяя гіл іатвлгеигЦЇ ҐНа,громадській роботі“/, міагясьїий аняізм /1-їа ногяй галпх“/, дріїяеЕьхаЯ сїіт матеріально та морально збзякрутілгго дигряяяпа АЇммарялГ/, ийеяззча сірість грзфомгяа, темні, зигьїі іястяиїтя ззачяоі «:гстг.ка га.тасгза /"На грвмадськШ ррбзтГ/, проіггмз Епаародсвлэапз - ось дати , as. nos:m3 спектр постгзягянх Гріячгаксм про5«м. Проте дргматург.івдг ~г смаку® сільськім сбскураятизмям, натураястичло яг ггуїдуе фїрй

Г4

у^-ЛиськШ драматургії другої поямниа ХІХ - початку X' гтоятгя, у тому числі 8 сопіальна-психологічянх п’єсах' Грінченка, спціальї ■. уиц.ечиосп були відображені з неприхованою відкзртісгв. Була 6 помкАоі і.а ;ьшрити про це, ази такаю & помилкою було 6 розглядати тематику ароЬлгмагику цих творів лише як вияв соціальних автагоиізміа. Часто уыг ‘ міпвд зосереджується на снутрізшьому, інтимному литті людини, на ді лемі особистого і суспільного щастя. Розтоптані ілюзії, втрачена віра особі стоси, гармонійні людські взаємини розглядуються як наслідки Біаємод обЧктиваих ¡суб'єктивних фаьторіа Почуття жахання часто стаі для гі роїв апробуванням їх угзягнь про моральні цг.шості. Снотгареяия людські душі, первридмния індивіда їідбусакіться внаслідок натиску соціальних, м< ральнкк та психалзгічігях обстакян. У тюрчих пошуках тогочасної уі раінськоі /чк і слав'внськоі чі» західноєвропейської/ драматургії однією найіаитаьішах була тема ноюго герои

Соціально психолгічні п’ссд Б.Грінченкае невід’ємною частиною тьо[ чех пошуків української драматурги в руслі нових концепцій траітуваяь конфлікті« герок та антигероя, у стиренні образу нового героя • особистості, д самозречення відданої ідеалам,

У "ЙЕскаріа?." узагальнюються результати ароклемноцідіспої знатізу драматургії Б.Грінчеіка в співвіднесенні з філософським! політичними та соціально-психологічним# судженнями наукової думки пр історичну перспективу української нації як "суцільного культурного о] ганізму" /І.Франко/ з необхідною мірою життєстійкості. У світлі цих суджен з’ясовується зяачечна иародниг.ької і модерної літератури як різнограини віддзеркалень українського етносу, колна з яких вирішувала свою роль оновленні духовності. ’

Як історичні, так і социлх но психолопчні п’єси Грінченка була способої розпізнання і осмислення реалії'сучасної митцеві дійсно-ті, способом ідейн ,:стетичваго впливу нл неї, іі.и включав свідому про< аігницьку настаної бїтера. ІІрк гоя ьерішоцінвве’. і різних тюрів драматурга, часам ідилійнос художніх край, в ни.ч не мвдяа ие бачити історично характерних виагів д; ховної напруги того часу і 0 тематиці /зображення української научав Читеш'енції, розкриття внутрішнього світу, інтелігента-місіонера, гнал суперечлаїяі ясяходагії графпмлна/, і і проблематиці /дилема життєвого б бору, сильна особистість. конфліктність світосприйняття, килі: підсвідомості/, і в нармтері мисгець&их рішень. що перегукуються з пошук мя “кг ’межі століть . ‘ ,

Різнобічність конфліктних станів, переплетення,типів конфліктів, ре-

ексії конфліктних ситуацій у мікросвіті персонажів творять складну мозаїку

аматургійяого доробку митця. Але за окремими художніми рішеннями

кної п'сси проппдає і тенденція ‘ значної ' еволюції майстерності

іінченка-драматурга.

Особливості зображення антигероя через переплетення понять добра і

і, складність моральних ситуацій, , драматизм вибору, що

ібріонально проступає в останніх п’єсах Грінчь.ліа, утворюють певне

ігрунтя для появи п’єс драматургів-модерністів /Олександра Олгся, Ма-

інтова, Черкасенка, Лесі Ухраїнки, Вннниченка/.

У своїх п'єсах драматург розкриюв не .гкий шлях болісних роздумів

д універсальною національною ідеєю, врівноваження категорій громадського

естетичного, розв'язання вузла моральних суперечностей душі героя. П’єси

іінченка бачаться нам не лише літературним фактом своєї доби, а Я такими,

і становлять цінність для нащадків. ‘

' ! • Основні положення дисертації відбито в таких публікаціях:

1. Деякі аспекти зображення позитивного героя у п’єсах Грінченка //Борис »інченко. Тези республіканської науково-теоретичної конференції, при-іченої 125-річчю від дня народження. • Ворошилзвград, 1983. - С. 37.

2. Більше працював, ніж жив//Українська мова і література в школі - 1988. і 12. • С. 3 6.

3. Ще одна біла пляма в українській літературі. Історичні п’єси Грінченкгс

юблема конфлікту і героя //Перевал. - 1992.-М 3-4. • С. 87-89. \

4. Драматургія Грінченка; традиції і новаторство //Слово і час. • 1993. • N 5, •.

17-22. . *

Підписано до друку 22.02.94 р. Формат 60x94 1/15 Тираж 120 Заказ 311 Друк офсетний

м. Івано-Франківськ, вуя. Василіанок 48, фірма "ЛІК"