автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Экспрессия как фактор создания текста (на материале жанра фельетона газетно-публицистического стиля современного русского языка)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Экспрессия как фактор создания текста (на материале жанра фельетона газетно-публицистического стиля современного русского языка)"

Р Г 5 ОД

- 5 ДЕК 19«У»

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРШНИЯ УНІВЕРСОТЕГ

На правах рукопису

ВАНЯЙф} Вадим Михайлович

ЕКСПРЕСІЯ ЯК ФАКТОР ТЕЮТОГВОРЕШЯ Д1А МАТЕРІАЛІ ЙДНРУ ФЕЙЛЕГШУ ГАЗШ0-ПУШДОТИЧН0Г0 СТІШ)

СУЧАСНОЇ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУНЮЇ мови/

10.02.01 - російська мова

Автореферат

дисертації на здобуття на.^кового ступеня кандидата філологічних наук

Дніпропетровськ

1994

Дисертацією в рукопис

Робота виконана на кафедрі загального мовознавства Дніпропетровського державного університету

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

ТУРКІН Володимир Миколайович Офіційні опоненти:

1. Доктор філологічних наук, професор

ОГІН Євген Степанович

2. Кандидат філологічних наук, доцент

ЗІРКА Віра Василівна

Провідна організація -

Запорізький державний університет

Захист відбудеться грудня 1994 р., о ІО годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 053.24.04 для захисну дисертацій на здобуття наукової о ступеня доктора філологічних наук прп Дніпропетровсько^ державному університеті за адресою: 320325, Дніпропетровськ, пр.Гага-ріна, 72, філологічний факультет, корп.І, яуд. 804.

Автореферат, розісланий "і?.. "уСиСчОКО/^йІ^^року

Вчений секретар -спеціалізованої вченої ради,

т ю*. --. , ^-7 китаєць и.п.

Ч

ЗЛГЛЛЖ ХЛРЛІСТЕРИСГППСА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена вивченню текстотвірної ролі ССКП.7ЄСИЕІМХ засобів У мові газета.

Лктуапьністі, роботи визначається пядом Факторів:

І/ тснденцісп сучасного мовознавства до комплексного багатостороннього г.'.інчення тексту і його категорій, взаємозалежність і взвемообумовленість яких забезпечує акт комунікації в ■*' сї‘0 прпгилти'шіЧ спрямованості;

2/ необхідністю подальшого вивчення категорій тексту, особливосте4 їх повної реалізації в різноманітних типах тексту: ■

З/ !іі;ш«"'Є!!Оц уиігоп я о питання, твореїшя і функціоцуваї-іи експресні.!гл>, я.чсобів У газетно-публіцистичному стилі.

Основні і'р,іа дисертаційної роботи - аналіз текстотвір-ного потенціялу :скп;-зсії, яка розглядається в дослідженні ' ітк функціон-'іл;.іт-епг.пнтична категорія текстового рівня, їдо забезпечу* смолову г-дність тексту і адекватну реалізацію комунікативної нястаиопи.

Згідне із зазначено» метою ми ставимо такі завдання:

І/ обгрунтувати іс-тування експресивності як самостійної спецг.'Тііччсї у.чїєгсріі' тексту /поряд з його інтими категоріл-,.../ „л у V рол ті у створенні тексту ■’іеЯлетону;

2/ дот-еетн існування фейлетону ліс самостійного особливого типу тексту >1 системі ІІГОИХ типів, які співвідносяться з ріпними ішпанн стилістичних систем /стилів і жанрів/;

31 проілюструвати "роботу" мовних засобів на створення категорії' експресивності в тексті Фейлетону;

4/ описати специфіку Функціонування категорії експресивності в текстах оціночного типу, зокрема в тексті фейлетону.

Натег>іалом досліддення слугували тексти фейлетоні і > сучасної преси, дібрані методом суцільної вибірки з газет "Труд", "Днепр вечерний", "Днепровская правда" і "Днепровская панорама" за 1990-1993 рр. Загальний вибірковий корпус склав більш ніж 200 текстів.

Поставлені завдання визначили і основні методи дослідження. Виходячи з діалектичного підходу до дослідження об’єктів різних типів, провідним у роботі визначається поєднання індуктивного і дедуктивного підходів, що передбачае як розгядання окремих відрізків тексту, так і аналіз в цілому тексті явища, яке вивчається. Така методкха дозволяє всебічно розглянути досліджуваний об’єкт як у плані його мовної природи, так і в плані його текстотвірної ' стилістичної Функції. Провідним ДОСЛІДНИЦЬКИМ прийомом у роботі є поєднаній контекстуально-ситуативного і компонентного аналізу. ;

гіаукова новизна дисертації полягає в постановці і вирішенні завдання, пов’язаного з функціонал ним призначенням експресії як фактору текстотворення . Новим, на наш погляд, правомірно вважати результати аналізу, що розкривають аспекти текстотвірної, текстоорганізуючої функції експресії. Виявлено механізм взаємозв’язку і взаємозалежності текстової експресії з різними екстралінгвістичними факторами, головним серед яких є комунікативна настанова тексту.

На захист виносяться такі положення.

І. Текстотворення - це складний механізм взаємодії . екстра- та інтралінгвістичних факторів, що об’єктивізуються в багаторівневій структурі тексту, в процесі вирішення

з

комунікативного завдання.

2. Експресивність як одна з домінуючих категорія тексту ФеКлетоїцг Фор'.тупться на баті одиниць усіх мовних рівнів і дозполяс системі тексту передати душу того чи іншого характеру найбільш г/іекватно.

3. Питання про те, яка з категорія тексту є домінуючою, пов’язане з проблемою найбільш адекватного способу передачі текстом різноманітних типів дукок і, в свою «ергу, співвідноситься 3 проблемою виділення типів тексту.

4. Опніоп з особливостей Фейлйтону с комплексне використання експреси тих засобів не тільки в макро-, а і в мік— рокоитексті. !іри цьп-.;у, ліс правило, всі прийоми експреснва-ції тексту слухать створенню комічного ефекту, який є визначною ознакою їханпу фе'глетону*

' Теоретичне і практичне значення дисертації полягас в поглибленні наукових і практичних уявлень щодо проблем тексту і його категорій, щодо специфіки функціонування експресивності п оціночтах текстах газетно-публіцистичного стилю.

Результати роботи можуть знайти практичне застосування при читанні спеціальних курсів на Філологічному Факультеті та на Факультеті тчурналістичи вузів.

Основні положення роботи пройшли апробацію на нараді э питань прагматики і граматики, яка відбулася І вересня 1988р. у Дніпропетрогеьку, па науково-практичних конференціях про-фосорсько-зиклгчацького складу філологічного Факультету Дніпропетровського держуніверситету в 1939-1993 рр., у ряді доповідей про наукову роботу на кафедрах загального і слов’янського «овсліавстга та романської Філології ДДУ.

Дисертація складається із вступу, трьох глав, висновків та списку використане" літератури, в яких включено і Фактографічні дяерела. Загальний обсяг роботи - 170 сторінок.

ЗМІСТ РШОГИ

У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми, формулюються мета і завдання дослідження, визначається Ного новизна, теоретичне і практичне значення, описується джерельний матеріал, подано основні положення, що виносяться на захист.

У першій главі дисертації "Еро роль експресії в <їюр?.у-ванні тексту Лейлетону" розглядаються питання, пов’язані з поняттям тексту як основної одиниці комунікації, з проблемою текстових категорій, а також робиться спроба аналізу типологічних характеристик зканру фейлетону як специфічного типу тексту в системі малих жанрів сучасної російської літературної мови.

Дослідженій останніх років характеризуються значним розширення;.! завдань лінгвістики і виходом їх за межі систсг.я мовних знаків у вузькому смислі. На перший план виступає вивчення мови в дії, ’

Звернення до функціонального аспекту коеи, вивчення факторів, пов’язаних з пресупозицією, текстово», контекстуальною- специфікою висловлювання повинно, на думку дослідників, сприяти більш повному і глибокому розумінню мовного твору, вказуючи шляхи і засоби найбільш оптимального конструювання текстів, особливо тих, які належать до сфери касової комунікації /Г.М.Дрідзе, В.В.Одінцов,, Ю.А.Сорокін/.

Сьогодні у зітчизняній лінгвістиці тексту чітко простежуються три основних проблеми: проблема категорій тексту /І.Р.Гальперін, М.П.Іоніце/, одиниць тексту /В.А.Бухбіндер,

О.І.'.Іоскальсь’^а/ і типів тексту /І.В.Безсмертна, Г.А.Гринкж/. При дослідженні ко'кної з названих галузей лінгвістики тексту неодмінно постав питання визначення тексту, В дослідженнях, присвячених даній проблемі, спостерігається відсутність єдності в методах і гіпотезах, що лежать в основі визначення основних понять, включаючи і таке ключове гзняття, як "текст"

Очевидно, така невизначеність’пояснюється перш за все багатогранністю анллірован!го об’єкту. Адже текст являє собой і основну одиницю комунікації, і особливий вид діяльності, і спосіб зберігання і передачі інформації, і форму існування культури, відображення психічного життя індивіда тоїцо /І.Г.Торсусвя/.

Аналіз Г’їзнггчень тексту різниш авторами /І.Р.Гальперін, Т.М.Дрідзе, О.І.І,1с;кальська, С.К.Фоломкіиа/ дозволяє виділити ряд його ознак, які в тій чи інтаій мірі приймаються більшістю лінгвістів. До їх числа належать: наявність комунікативного завданім, цілісність, сиислова закінченість і соціальна обумовленість, детермінованість тексту.

Осмислення складних параметрів організації тексту і типізації його властивостей сприяє, на думку багатьох дослідників, вивчення текстових категорій /І.Р.Гальперін, М.П.Іоніцо, М.П.Котпрова та іігаі/.

У спеціальній літературі виділяються такі категорії тексту: зв'язність, інтеграція, гсоитиніум, проспекція, ретроспекція, персонглкіість, мода ьність тощо. Ало загальноприйняті категопі7 тексту при вивченні даного об’єкту іде не

б

встановлені. Це пов’язано з рядом факторів, у тогіу числі з різним розумінням феномеїгу "лінгвістична категорія".

Проте беззаперечно прийнятою більшістю лінгвістів е така категорія, як зв’язність. У тексті зв’язність виявляється у формі когезії, конгиніуму та ДВОХ ВИДІВ порушення конгині-уму - проспекції й ретроспекції.

Незважаючи на відсутність загальноприйнятих категорій, все ж правомірним і логічними видаються твердження деяких лінгвістів, які вважають, що в основі будь-якого мовного твору знаходяться певні базові /домінуючі/ функціонально-семантичні категорії, з якими часто пов’язують проблему адекватного способу передачі текстом рпшх типів пумск.

Серед лінгвістів нема єдиної думки стосовно питання про базові- категорії тексту. Так, И.П.Іоігіце виділяє такі функціонально-семантичні категорії, як персональність, модальність, інтенціональність і зв’язність.

Деякі вчені говорять про наявність кількох супідрядних ярусів. На верхньому ярусі ієрархічного ряду розташовані категорії високого ступеня абстракції, які мають універсальну природу: інтеграція, прагматика, закінченість, інформативність, когезі.і /К.ї.і. Ірісханова/.

Крім'названих універсальних категорій, виділяється ще ряд факультативних, які знаходяться на нижньому ярусі ієрархії: модальність, підтекст, партитурність тощо.

Проте, на наш погляд, такий розподіл мас досить умовний характер. Велика розкиданість думок стосовно питання про виділення доміцуичих категорій різних видів тексту дозволяє припустити, що розподіл функціонально-семантичних категорій за ярусачм ієрархії /інакше кажучи, виділення базових катего-

piil текст:'/ буде варіюватися залежно від типологічної приналежності та жанрової спрямованості тексту. До того я, в окремих типах тексту мо-ота виявити особлізі, пластині тільки даному тицу текстові категорії. Так, наприклад, стилеутворо-вчі властивості сучасного газетно-цубліцистичного стиля визначаються, як відомо, d перлу чергу двома функціями: інформативною і функціво впливу. Еке одна ця обставина дає підстави припустити, що процес 'текстотпсрення; повинен бути пов'язаний з такими текстовими категоріями, як інформативність і прагматика. '

Під інформативністю тексту в дано:.у випадку розуміється його здатність передавати інформацію, яка е синтезом зміс-товио-фактуальиої інформації /?ФІ/, змістовно-концептуальної /ЗКІ/ і змістовнс-підтекстової /ЗЛІ/ /І.Р.Гальперін/.

Розгіоділ трьох видів інформації неоднаковий для різних типів тскстіп. У текстах неоціночного типу, наприклад у стислих інформаційних повідомленнях, ЗКІ та ЗПІ можуть бути цілком відсутніми. Такий текст виконує перта я а все функції повідомлення і мас лиие один рівень розуміння - семантичний.

І, навпаки, в текстах оціночного типу, де найбільш повно реалізується функція впливе /памфлет, фейлетон/, під-висцуеться роль ЗІСІ та ЗПІ, яка виявляється в тому, що зміст і вираження даної сукупності мовних одиниць використовується в.48 не для передачі певного змісту, а став мовби вираженням нового змісту, який набував специфічної комунікативної сили, він повідомляє щось, ідо не може повідомити звичайна сукупність даних одішць мови поза їх специфічігам поєднанням.

Таким чином, тексти, для.яких ,тіункція впливу ч пропійною, характеризуються таксо органі "олією мовного матеріалу.

8 , яка спрямована парія за все на вираженість оцінки, посилок-м

емоційності та образності, тобто в центрі уваги и даному випадку постають експресивні мо:иіивості мовчи;: ошшкць. Стхс, мелша прицустаті:, що експресивність е одиш-ї з япйї>ажлиг,іп5іх компонентів каїсгорії інформативності для тексту фейлетон.

Ведучи мозу Про експресі'.вність МОІ'НПХ ОДИНИЦЬ, досдід-ншн: підкреслюють їх призначоність длл едреспл-а, тобто кс-Кушкативну природу цісї категорії, а значити її і,’т;.:гп;ч~ ність. Недарма численні автори у визначглвіп єкспрссионості включають поняття впливу.

Якщо під прагматичністю розуміти яатеріалізогоїшй у тексті усвідомлений конкретний вечір адресанта здійснити відповідний вплив на адресата /В.Л.Наср/, то стаз їімовіршім той факт, що експресивність є однією з найвагливі-тиг. складових категорії прагматики, бо найбільш яскраво бтілгс в собі її функцію впливу.

Аналіз ролі експресивності у формуванні категорій інформативності та прагматики, а також думка про тісну взаечо-дів і переплетення текстових категорій, дозволяє, на нам погляд, говорити про існування єскпресивності як самостійної специфічної'-категорії текстів оціночного типу, для яких функція впливу е ведучою та облігаторною.

Внутріпня структура будь-якого мовного твору, у тс:.іу числі і текстів малих, поєднує два аспекти: денот-тавний і коцунікативно-прагматичний, або, за визначенням М.М.Бахтіна, експресивний. Денотативний компонент /диитум/ висловлювання відображає якийсь об’єкт дійсності, предметну або діяльну ситуацію: цей аспект, безумовно, є важливим для типологічної характеристики тексту* Проте найбільшу актуальність для

тскстотииолсгії набугае другий компонент структури мовного мору /модус/.

При И'Л'ЛЛегНТ. типологічних особливосте?! тексту фейлвто-. пу доцільно иупінг.ітмся на таких елементах комушкативно-прагматнчної структури твору: І/ адресант, 2/ адресат,

З/ помуні/сатнБме гмдапння Лета повідомлення/, 4/ внутрішня органі зеція по а і до да е ння.

Голошиїм серед перерахованих факторів, які впливають m сомантг.чііу і структурну організація тексту, що визначають Його сїияьлпх писи, безперечно а мёта висловлювання /Г.М.Дрі-дгі«, 0.■

"гтч ti<:''..'iir:.;.y!:r's;oro яанру волягяз в точу, щоб спонукати читччч солідаризуватися э думкою автора в сціїці дійсних, конкретних фактів, подій, явищ оточуючої дійсності. Така настанов*. ropomgw глупі якості, стильові риси жанру: невицу-кеність, емоційність, експресивність.

Якщо комунікативне завдання керує процесом формування зодугіу, останнії! здійснюй підбір мовних засобів, сукупність л*шх разом з їх змістовою стороной складав завніпіню форму теисту /А.І.Нопікор/, то зовніпня форма, яка дасться безпосередньо для сприйняттяг мяс вплив на здійснення ПОрВІПП’ОГО !го:лунікат'/з!!ого завдання. .

Отге, п даному випадку, на нашу думку, мо'.\на говорити про пзгсмообучошюність, про тісігу залежність мія комунікативною настпнопоп і внутрішньою організацією повідомлення, його композиційно-моеними ознаками.

Однією я суттпиих характеристик композиції тексту дослідники вввтяяють наявність назви, яка п ізздлиаоо тексто ТВІРНОЮ ознако» твору, ЩО ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ЕК0 В ПреЦІГ'ЛІ с при-

йняття і, таким чином, спочатку стимулює інтелектуальну та емоційну діяльність читача як у виборі твору, так і в процесі його читання /І.В.Арнольд/.

Структурно-композиційні особливості тексту фейлетону органічно пов’язані з експресивнім полем цього кшіру. Чергування метафоричного і логічного, образного і документального в тезах розгортанім тексту співвідносяться з таким ке чергу-ваїлям у мікроконтекстах даного жанру. Поєднання в одній фразі, на нєвеликоцу відрізку тексту образності та спеціальної термінології, кэтафори і публіцистичного стаїщарту характерно для етили фейлетону.

Ведучи мову про елементи кої^унікативно-прагматнчної структури повідомлення, слід зазначити, що вони дуле тісно переплітаються, взаємодіють один з одним, і тому на існус однозначної відповідності між яким-небудь елементом модусу і визначеною текстовою категорією.

Проте безперечним, на наш погляд, е той факт, що стильові риси тексту фейлетону, які розуміються як характерні особливості тексту, що базуються на частоті, дистрибуції і поєднанні елементів стилю /Г.Міхель/, формуються перл за все від впливом'категорії експресивності, яка виявляється на всіх рівнях мови.

Таким чшпм, визнання вищевказаної текстової категорії домінуючою та облігаторного для тексту фейлетону дозволяє прицустити, що реалізація комунікативної настанови у вигляді прагматичного ефекту для даного типу тексту обумовлена перш за все функціонуванням експресивно маркованих елементів, • які, будучи відповідним чином організовані в тексті, можуть виступати в якості його конструктивних елементів.

II ■

Другл глава "Мовні засоби створення ексгресії П:С о знойного фактору організації тексту йзЯлетону" гтртспячэна. аналізу ролі одиниць [Тіслологічт'сго, лексичного і синтаксичного ріння в процесі "'етеоіо-йорааїш, .

Володіг.чп здатністю розрізняти оиуяотц ви",ч словоформ, фонеми в значній чі.іі абстраговані від «■оккретіпіх звукових реалізацій у ггегній позиції в словоформі, У зялажно:-ті від того, в якіЛ позиції у словоформі знаходяться фоне?.™, гони в різній мірі дифзренцггпть звукові п”Дії елопофопм. Не мито бути позиція максимальної диференціації і позиція мінімальної диференціації. При частковому розпілнеда.і згіукоиїх влаіг словоформ моле протиставлятися якість однісї з фг>чем. У тексті фейлетону досить часто зикористовуйтьел цей вид звукового розрізнення словоформ ДЛЯ створення КОМІЧНОГО ефРЧТУ і в той жв час досягнення прагматичної авторської застанови.

Так, наприклад, заміна лопаткової фонзмк в о^.чіЛ словоформі рядка популярної пісні /''Не плачь, девчсша, пройдут

подпя!"/, цо використовується в якості заголовку, відразу - < І визначав прагматико-цільову настанову адресата. Цс і! прийом

підтримується далі морфологічним способом: в тексті поті?л

з’являються словоформи "лвбтаЯ вождь и о^ец", "во:кди л вож-

дята".

Одним з наЯпоииреніпчх’ прийомів семантичної паронімії в теїхтах фейлетонів е використання авторами часткового розрізнення звукових видів словоформ, ідо сприяє утворення прагматично насичених каламбурів:

нам предлагают нечто, среднее мезду портвейном и "Мадерой" - порчадуху - напиток, хороню зарекомендовавший себя в определенных ігитєЯкіх кругах..."

У цьому прикладі <>г аналогією відтворюється очантиччиЗ парнім Лпорчаруха" - бораотухг"/ в результаті мовпої спів' піднесеності п-5_ і £-т. Звукова аналогія спрйяа ви-

нйкнеіппо ?вкс?оао7 експресії, «о асоціативно підводить до добро відомої Хсірактерилогічгої еловофорі.гл "бормотухи".

Яскравого емоційного забарвлення у фейлетоні нерід-о набувають вигукові ут^рекпл, представлені в номіипгивній формі./в лапках/, я;сі супроводнуються іностильошм -шітетом, а ш.іу нада.оть тексту додаткової експресії.

. "’Читатель влраве высказать автору свое компетентное "фо" за столь дикоо словообр^оганне..." _

Як відзначалося раніше, «кспре'сіщні одиниці фушщіонукл'ь на різних хівиях мови, про?» основне навантатигя вербального виваження е"оці!ііго-лсі;хічію! та кваліфікатисної лфер» несуть одиниці лсксіїко-со.чангичіїого р:иш /Н.Л.Лук’пнова/.

• Публіцистичній'. стиль відрізняється використання'! слів, не однорідних з точки зору функціонального оалріпленііл і емоційно-експресивного забарвлоніш.. '

У текстах фзйлотону нерідко гикористовуеться щюсторіч-на лексика як один з иеЛ)ьалі.:иіШіх ко'.монентіл створення розмовного колориту і сиіслоутііоряачого начала: "супротив", "оголодачди", "акчурат", "опосля", "допреміе времена', "отродясь".

Експресувться фейлетонні тексти і га допомого» загальноприйнятих слів, ідо тать специфічні просторічні значення,

• віигії'-.'И ягсюс дифереіщії.аться в залежності від їх поєднання з рІ8’'і!м;! нейтральними слоьа'пі: отловить /особо опасную старушку/, /граждане/ щ-ча.т. клепать /на основоположника/.

г з

За члстотгистп ''"-"те-ля у сг':"е?о;;і;і!Х т- ;-:стгз.х г.роито-рІ’ЛТІ елоэа 'Л.П13/;1'’-?0'.Г;1 '< Лрч'-С-О.-;ОГ І’’V'UMH. Окремо

урзба гиді.ті'т'! .ліоелія-'} тір.я''і,ологіг-м;і, ■сн'г'їгіістоіі’и яках сг.рияо створення гід" яегл>хі,!як>ї ^ирчг-шної лчапніа:!, хя-рітітерно7 для ц..о;:о тгуо’шрістичнога миру: "„одіться ».< открытую ЛЕерь", "ЕОл Лі 13 Р'іл", "ягіїгуичпть »о »ЮЗ ИтнОГСКуй".

Апторл фсЗлетоьів доєіугь "ярлко '?;і:сог”стог>уг:?і- ок-ияі з-иллізчи. Ці слова г эсятъ яскрава jsnrvnrfuR зкслресн*шо-оцін-шії характер і надпить токсту гаченого емоційного г'чбаролен-ия: "хоорис^отило”, "соо*іг-реші::кі.'', "густопсовая” /глзгта/, "корово ". о о ру геттот ь ".

У мові ‘З'о^.ю’гсмІР тт‘*к~:Т'о П'>::д!-'у>'ті-г'!т гс.,'!г?'п.. пго".-'.н:!н. лексика /"седо? Слааутчч", "Сдагоалз’ •-..=!*:* Йегога Днгггра"/ і канцеляризм /"и-!поупо'.;я;п,’гніі город" , "o?r«*’rc*:im гк*к«"/. Тяли” прийом служить засобом стпог~ііи:і іронії, чадяа чч:кст:т фейлетону особливої РЛІМЗН0СЇІ. ,

Яскраво виразно оцінювання. як? слргт:'- ахгчвізвції читацької уваги, досяглс'т-. :я л бгратьог таплдкгис $т>тиі пікористаїпяа авторами плгенит, і«зя, ч««чоїптн»>ні властивості яких відзначаються оільчіето доедідчтегн як п галузі тплочі-міки, так і з галузі оненпстаки: "ке’тыЯ гражданин Рос лія подучит по три сотки ка .ткиом берегу Шпицбергена или НовоЧ Земли".

(^твореїшю експресивності в газигио-публіцкстичіюму тексті сприяє гаїсот і різноманітність ііого синтаксичних форм.

Коло проблем експресивного синтаксису надзвичайно широке. Однією з них с проблема стилістичного Функціонування . окличних речень, які вистуїлють у мові газети як. з .сіб аз-

т орської експресії і служать гля передачі диначіз'їу повіпоп-лє;.ня, його пнутріппьої папруги, а також беруть участь у створенні виразни” образів.

Авторське оцінювання, яке виражає .’ься па допомогою окличних речень, у текстах фелл^тонів нерідко сприяє ство-решію комічного афекту: "Ми долгам решительно отделиться от дома! Образовать самостоятельную лестничную клетку! Этакуя клеточную республику!" ■

Ще ІІІ.Баллі звернув увагу на те, ідо подекуди окличні конструкції за свосю семантикою, за вираженим ішми емоційним змістом наближаються до питань. Природньо, що конкретний зміст таких висловлювань визначається контекстом. Проти в будь-якому випадку в текст’ фейлетону такий прийом с засобом вираження авторського оцінювання. "О копейкау идет -речь в судах, о копейках! Но где коррупционеры, торгующие... земельными участками? Где махровые сиекулянты-мпдлпонерл, одетие от "Холдинг-Центра?"1’

Для фейлетоніста, на відміну від авторі^ інших типів текстів, особливо характерне прагнення наблизитися до читача, залітати його до кодіунікативного акт;-', звертаючись до нього мовби особисто від себе і підводячи до потрібних відповідей /І".Н.Кожні;;/.

■ Неоднорідність читацької аудиторії при.чутус автора, нерідко порушуючи художність фейлетонуІ "обити публіцистичні висновки у вигляді безпосереднього звертання до читача. Най-частііо такі висновки завершують текст, надаючи йому композицій» тої закінченості і логічного осмислення: ’ Гак что бросай все, дорогой читатель, и беги приватизировать хоть что-нибудь!" ’ .

15 ■

із звертанням тісно зв'язаний і діалог, який включається

авторами у мовну тканину Фейлетону. Він дозволяє показати у репліках індивідуальні особливості могч перетиків іл:оно;-пю і компах-лто реалізує?ти кояунікативну, а головним чином, с:а-ігозелкцу ^ун.;цік. ;чаігру. На підміну ізід монологу, де читач мовби зі сторони сп стерігас за перебігом думи персонажа, діалог включає його \і дію. В той же ^ас діалогіч.ча фор.'га тексту стас засобом оцінки та інтерпретації зіставлених аспектів, точок зору, позицій учасник'в діалогу:

Наш приббри не засек. ті- цели размером меньше электрички. ..

-- Но годь электрички но летают, Твое Превосходительство!

- Пото'лу и не летают, что н всегда начеку".

Рачки жаі.ру фейлетону обмахують вптсристання діалогізс-ваної мови, току в дослідлуг.атх текстах автори часуо вгаються до пря'тої мови. Цз дозволяє викорчс^оруватч одну репл.і.:у, даючи до неї коментарі уавясго діалогу, ;зо,однак,ні в ячо:у разі не знижує емоційко-гсгиресивної напруги висловлювання завдяки численності різних стилістичних прнРоі,.ів:

" - Фига - это фрукт ихшй, - объясняли любопы-лым продавцы. - Б совгэ икчир называется. Зпукт едят, а листь'; идут заместо дефицитных исподних трусоз..." '

Поряд з іншими зас;бами експресування тексту фейлетону досить часто використовується і перелік як ефективний прийом створення компактності і експресивності глгоу: "... нет проблем выпить за фунти стерлингов, сходить в театр за марки ЗГТ, купить штаны зв итальянские лиры и поселиться з гостякігце за греческие драхмы". ■

' 16 ■

. Поєднання переліку, лексичного і синтаксичного повтору

не тільки робить уєкст емоційно насиченим, а й збільшуй смислове наг інтажггоя слова, гранично концсьтруючи думку, з більшою силою і виразністю розкриваючи її логМсу і наро.шсуіочи каві асоціації, іїргг цьо:лу, як правіло, експресивність носить яскраво виражений сатиричний характер: "На халяву" била наставлена ;*яра черн, я, красная, икра воешо-морсш-г: єгісей, кабачковая, баклажанная, шитая и лаже осьминог, запененный с финикаш..., спички и сигареты были разложены без талонов”.

Одним з основних засобів створення експресії в текстах фейлетонів с порівняння. Новизна зіставлтг.нп, як правило, рсіить образ зоровим і виразним: "Алмази, как тараканы, сами ползут і-:\ поверхность" ,

Ін.согл порівняльні конструкції утворюються на основі традиційних висловлювань, що стали приказками, ?ле порівнюваний об’єкт у них настільки "знижений", що в результаті неодмінно виникає кс ;іч: яй еіїект: "Сидит себе в двух тазиках, как король на именинах". ’

' , У мові фейлетоні^ набагато більша, ніж в текстах інших

публіцистичних жанрів, набув-'з значення поеднагня всіх засобів стилістичної виразності. Так, наприклад, доповнення, яке

• вводиться в склад кмторнчного питаьля, и,о ягляе се*ов один із рівнів градаційного періоду, набував найбільшої актуальності і набагато сильніше експресує текст: "Так зачем ке нам отдавать ото доходное дело в руки рецидивистов и всякого рола •сомнительных личностей. Что мы б масштабе города не можем обеспечить грабителя-комеомольца? Спортшкола-разрядник'1, семьянина и рещионалияатора?"

17 '

Третя глава "Текстова організація фе^тгстсиу як засіб

його еспресивації" язляп собоп аналіз прийомів комічного як спецпЗішю канрової оообл!'посг''; текстів цьог і типу, дослідження текстотвірної р:лі заголовка і специфіки т-чсстопого рсзгортан-’я фейлетону. '

У жанрі (їзіілеииу використовуються найрізноманітніші прийогш створення комічного, гсловниг.::з яких, за .ізшми спостереженнями, е: ,

І/ змішування різностильової лексики;

2/ переосїяіслсння окремих плів і зисловязвгшь;

З/ трансформація йр^зоилогіп-'-іг,;

4/ контамінація сман.ютту і абсурлногс судження:

5/ протиставлсшя абстрактного і конкретного, змішування фактологічного і алегоричного; б/ контаміновані конструкції, які ііудуютьс" на оснот,і-дублішстичім стереотипів І ПЛЯРОИПЯТОС О/'рагиэ; -7/ двозначнісаь висловлювань, і\о прозвонить в окрема-випадках до каламбурів;

8/ лироке взєдсіпїя в тексти авторських 'оказіоиалізмів,

НЄОЛОГІІМІВо

Закогаи т,о гічного підпорена в текст; -; ^зЯлетонів г побу-аова заголовків, ’'арактерноя особливістю яких о використання комбіьаторно-сиктагматичішх можливостей мовних одиниць на різних рівнях: фонетично;^, морфологічному, словесному, синтаксично^. Вилається можливим виділити тг-ті основні способи впливу на читача:

І/ на фонетичному рівні: використання прийому пароніміч-пої атракції / в широкому розумінні/ "Персона нон жрата";

. 18 2/ па. морфологічному ріг лі - використання словотвірних

мойслиьостей мови:

аУ облік експресії айіксалічих елементів - "Соседец

намедші усоп.._

б/ словотворення: "БабЄіjk^ - это звучит гордо!";

. З/ на р^вні словесного поєднання:

а/ використання в'назвах розмовної лексики, зіткнення різних стилістичних потенціалів, поєднання яких створює потрібний контраст: "Телсгрейка от Кардена";

б/ утворення епатуючих сполучень слів або створення умисно складних, часто не поєднуваних за своею семантикою заголовків: "Іиру вам с дасло.м!", "Плюрализм няжней челюсти";

е/ використання в заголовних конструкціях цитат із оагальновідої-ілх текстів, приказок, із заміною одного з компонентів конструкції іниим: "взвод і.юих і.ялслєй т,альшх" тощо;

4/ на синтакоично.'.!у рівні:

. а/ використали подвійних заголовків із сполушппсоч

"або”, які часто побуло- ані і.д контрасті скяачошгх частин, одночасно спрямованих на. ппа.\г:репня логіки і емоції, поьлия і образу: "Плата са страх, или о том, как один из местных "ГКЧП" потерпел поражение"; .

б/ реалізація експресивних мачупшистпН окличної інтонації та форми: "Инфляция в опасности!"; .

в/ використання заголовків-пптань. що імперативно вимагають відповіді, отримати яку читач мог® лише після прочитання всьої о текс .-у: если бы ті: вез талош?" тещо.

ІЗ заголовком тісно по.в’таана вся композиційна структура фейлетону, в-якій десять чітко виділяються три частини: зачин, позгортанім тексту і висновок- резюме. Всі ці іа^тига

15 ' •

характеризуються наявністю виражальних зясобів та засобів

образності, що спрняз найбільш повному птілешт авторської

ідоУ, донесешло її до рептіпіснта.

Згідно із раконамк комічного, заголовок і леї композиційні частики фейлетону тісно пов’язані між собою наскрізним лейтмотивом. *

У висновках викладаються узагальнені полоясілія, оі’рилаиі в процесі досліплення. •

1. Вивчення категорій тексту допомагає осмисгчти основні параметри його організації;, визначити головні типологічні риси.

2. Аналіз текстоз’едцуючої, текстотві/лгої та тс'стороз-виваотої ролі еиспресикїіосг’і дозволяв, на і таз погляд, говорити про іср'/ея.шя П як самостійної категорії п текстах оцінного типу і, зокрема, в тексті теПлетону.

3. Стильові рис.і тексту фейлетону формуються перя за-все під впливом категорії експресивності, яка виявляється-на всіх рівнях мови.

4. Мовні засоби створення експресії в фейлетонах головні?м чином пов’язані з відхиленням від звичайної унормованої і«ови. У досліджуваних текстах подібні відт/леиня набувпяь стійкого характеру, цо дозволяє говорити про особливості мови і стилю яанру фейлетону як специфічного тита тексту.

5. Аналіз текстотвірної ролі експресії в текстах, фейле-

тону дозволяє говорити про специфіку експресії в цьому жанрі, яка нерозривно пов’язана з іншим тєкстотвірним фактором -законами комічного. '

■ 20

Ооьог.шй зміст риссрації розкрито б таких публікація’'-;

1. О некоторых особенностях политического фельетона как специфического! типа текст //їїзцк: отпогультурний и пуагмати-ческиіі аспекти. - Днс:пропзгрове’-,ДГУ, І9ГЗ. - С.72-77.

2. Прагматическая >становив гач фактор интеграции текста //Прагматический аспект грамматической структура тоі:"та: Тезиси виступлений на совещании. ~ !•!.;Днепропетровск,ДГУ,

1988. - С.93-99.* "

3. Образноо значение как сродстио реализации прагматической ї :таноькй //Прагматика и типология кожуїглкатпьшх единиц язика. - Днепропетровск, Ді'У, 1939. - 0.17-20.

4. Экспрсссиыюогь наголовка и -нонхрочия //Лзнкоше елк-тщл в парадигматике и сянтялуатиісз. - Днепропетровск, ДГУ, 1990. - С. 101-106.

• 5. К йуіпсцпоиальнон снецгтпсе мосгоимашіого детерміна-

нта во французском языке //функциональная сочептика. - /1нс-пропстролск, ДГУ, І99Г. - С.42-45.

•6. Спвц^цса функциониров.- :гля экспрессии в текстах оценочного типа /на матерм&ле газетно публицистического сгилп/ //Моііг , кучьтура, література та іїіілосойія С.ранції: Тези доповідей. - Дніпропетровськ: Дніпро, 1994. - С.ІІ-І2.

Ваняркйн В.М. Экспрессии как фактор текстообразованш /на материале жанра фолі,стона газсгко-публшр'стаче-жого стала современного русского литературного языка/.

Диессертзции па гачскшшс ученой стспсик квгщидага Фігло-логігчєскі”' наук чо специальности 10.02.01 - русекиїі язик. Днепропетровский государство?!!!!;.;! университет, Днепропетровск, 1994. • '• :

Защищается б научшх работ, которые содержат исследования тегсстообразулцей роли экспрессивных средств в языка газета. Установлено, что стилевые черты текста фельетона формируются прежде всего под воздействием категории экспрессивности, функционирующей на Bf'ex уровнях языки, и являющееся РЙ-лигаторной и доминирующей для данного типа текста. '

Ключов! слова: текстотзхрняй, риса, вплив, дом1цуючий. ' Vau>arKin V.t 1. Sx^re^aioa os tb® factor o£ texcicrnatioa (on the notarial of pamphlet genre of nswopaper style modern Russian Literature language,).

Dissertation ;or tbe awarding Acadenic ^egr^e Candidate оt Philological science^ .speciality - the i'usoir.n 1ви'гиа£е, Dnepropetrovsk State University, 199^-

Six scientific papers presented contain tne inyeatiga-tiono oi tne toxtloroing tolo o£ expre-siv'i neras in tfi6 nevrspaper style, is is proved tb-.t style's features of tue pamphlet text are iorced in.de г me influence oi tne category О £ expressiveness functioning on every level of tb4 language, which obligatory and aomina' t for tea given type of the text.