автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Эмиграция с Волыни 1921 - 1939 гг.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Эмиграция с Волыни 1921 - 1939 гг."

г- <1

\ о

' Чершвецький державний ушверситет iMem Ю. ФедЁковича

/

На правах рукопису

Шваб Анатолш Георпйович

Ем1гращя з Волиш 1921-1939 pp.

07.00.01 - ¡сюры Украши

M СО, С-h

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата ¡сторичних наук

Черншщ - 1996

Чершвецький державний ушверситет ímchí Ю. Федьковича

На правах рукопису

Шваб Анатолш Георгшович

Емиращя з Волиш 1921 -1939 pp.

07.00.01 - icTopin Украши

АВТОРЕФЕРАТ дисертацн на здобуття наукового ступени кандидата ¡сторичних наук

Чершвщ - 1996

Дисерташею с рукопис

Робота виконана у Волинському державному yniBcpcirrcTi ¡м. Лcci УкраТнки

HayKoni кертники:

- доктор ¡сторичних наук, професор Макар ЮЛ.

- кандидат ¡сторичних наук, професор Ючий I.B.

Офщшш опонснти:

- доктор ¡сторичних наук, професор Сич O.I.

- кандидат ¡сторичних наук, професор Лаиовик Б.Д.

Провщна оргашзащя: 1нститут ¡сторп HAH Укра'ши Захист вщбудеться "21" чсрвня 1996 р. о 10 годиш на засщанш спешал!зовано1 вчено1 ради Д.07.01.02 в Чершвсцькому державному yiiiBcpcuTCTi ¡м. Ю.Фсдьковича (274001, м. Чермвщ, пул. Кафсдральна, 2, корпус 14)

3 дисерташсю можна ознайомитись в науковпА 6i6jiiorcu.i Чершвсцького державного унверситету (274000, м. MepniBui, вул. Л.Укра'шки, 23)

Автореферат роз1слано "20" травня 1996 р.

Загальна характеристика роботи

Актуальтсть вивчення проблем емирацп з Волиш в м1жвоешшн период викликана цшнм рядом причин. По-псртпс, в украшськш ¡сторнчшй наущ вщеутш узагалыпокга роботи з проблем смп~р;щп з Волшп. По-друге, в той час, коли переважна бшышеть свропейськнх краТн мае столтпо ¡сторпо доапдження вплитв ем!грацй' на р1зш сфсрп суспшьного життя та практику и регугаовання, украшська держава лише вщкривае для себе теоретичш та практичш аспекта проблеми, яю в сучасних сощалыю-екоиом1ч1шх умовах мають особливу вагу. По-трете, вивчетшя ще! проблеми е важливим внеском у виршшшя сшрних гавань в украшсько-польських стосунках, передус1м тих, що визначали характер нащонального розвитку украшщв, ям перебували пщ впливом полъсько! полггшш.

Емиращя XX столтя була витвором новгтнього часу. Бона набула суспшъно-економ1чного характеру, основною и причиною була нер1виом1р1исть умов побуту свого краю у пор1вняшп з шшпмн. Одночасно вона була результатом загалыюго психолопчного иалаппупанпя, викликаного уевщомленням, а часто лише уявого 1 наддао, що завдяки ем1граци може бути досягнута власна життсва мета. Таким чином, ем1гращя набрала форми масового вщпливу частшш населения з батыавщини до чужих краш з метою тимчасового заробггку чи на постшне поселения.

До числа одшо з найбшып актшших ем1гращшшх краш слщ вщнести Польщу, до складу яко'{ в перюд м1жвоенного двадиятнлптя входила Захщна Волинь. Традици ем1граци, що беруть св1й початок ще з середшш XIX стол1ття, набули особливого значения теля створення II Реч1 Посполито! 1 переросли в одну з найважлившшх сфер нацюнально! полгппси. Емиращя розглядалася як сощальностабишучий фактор, а й актшнзащя дозволяла виригшти низку економ1чних I полтпшнх питаиъ молодо! польсько! держави.

Хрополопчш рамки цього досшджеиня, обумовлеш його тсматнчною спрямовашспо, охопшоють псрюд 1921-1939 рр. - вщ приеднання Захщно1 Волиш до Полыш за Рнзьким договором 1921 р. до початку ДругоГ св^товоГ пиши. Волинська ем1гращя па Захщ у вказашш псрюд перебувала у стаж нанвищо! активносп за всю свою попсрсдшо-кторцо. Поза сприятливимн сощалыкьсконом1чнимн умовами великнй_ вшпш на ем1гращнпу актившсть населения Волиш мала внутршшя полтка польського уряду та сприятлнв1 умови для в'Ьду в шмирацшш краши.

Методолопя дисертащйного досгддження грунтувалася на поеднанш декшькох методолопчних шдходов 1 принцишв. Насамперед автор намагався суворо дотримуватися головних принцишв ¡сторичноУ наукн — об'ективносп та ¡сторизму.

3 урахуванням наявносп в данш робот1 соцюлопчних аспскпв законом1ршш було використання автором методу системно-структурного aнaлiзy. Пор1вняльно-1сторнчний метод допомн- виявити 1 пор1вняти змкт 1 спрямовашсть польсько1 с\пграцшно1 полтпш на и р1зних стадах.

Все бшьшого значения серед вчених, яю займаються проблемами ем1граци, набувае сощально-психолопчний метод дослщжснпя. Внвчення менталггету шдиваду, колектнвно! психологи та самосвщомосп дас сфсктившш результат у висвпгленш передумов ем1граци.

Поглибити стугань ¡сторичного газнання дозволило також використання методологи м1ждисциплшарних дисциплш.

Предметом достдження е природа волинсько! см1граци м1жвоенного перюду. Осиовна увага надаеться сощально-економ1чним, полпичним 1 демограф1чним чшпшкам ем1гращ1, динам1щ ем1грацшного руху, його нацюнальному складу та сощально-дсмогра^ичнШ структур!, и напрямюв. Специф1чним аспектом предмета дослщження е наслщки впливу впроваджуваио! польсько!' ем1гращйно! полтпш на нацюналышй склад населения Волиш.

Стан наукопо! розробки проблем». Icropiorpa<j>iH тем» маг традпцй в украшських i польських науков»х колах. Укра'шська ¡сторюграс}ля подас визначене коло проблем, »ю впвчаготься: укра'шська трудова cMirpanin з захухноукрашських земель, як1 з»аход»лнся пщ владою Габсбургов, Riiyx]jinini CMirpauiiini пронес» в межах РосшськоУ iMnepii, CMirpauin з Галич»»» i Буков»»» в Pociio (в Надд»шрянську Украшу, Бессарабпо тощо). HayKOBi npa»i з ц»х проблем належать В.М. Ботуша»ському, A.M. Шлепакову, М.М. Кравщо1 та in.

Дшлъшсть аге»т1в з пербупанпя до Канад» »а з a xi Д1i оу кр a i'nc ь к и х землях, роль мореплав»»х KOMnaniii та i'x аге»тур» в cMirpa»iii»»x процесах, ¡сторюгра(}ия eMiqiauii' з Укра'ши та iiiini п»тан»я з»аход»мо в »ауков»х статтях ЮЛ. Макара, С. Качараб», O.IO. Макара2.

Пер»п вщомосп про CMirpaniio, як од»» з багатьох сошальннх фа кто pin па Волиш, подас укра'шськнн вче»»й С.А. Макарчук в робоп про етносощалышн розвиток та нацюналып вщноеннн »а

1 Ботушанськпн В.М.. Букошшська трудова ем1гращ'я в Kinui XIX па поч. XX ст. // 1сторпчш дослщжсння. Впчпзняна ¡сторш: М1жвщ. зб. - Kiiïb: Наукоиа думка, 1975; Шлспаков Л.М. Укра'шська трудова см1грашя в США i Канад1 (кшець XIX- поч. XX ст.) - Kiiïb: Видав. АН Украшсько'1 PCP, I960; Кравсць М.М. Нариси робтшчого руху в Захщнш Украпй 1921 - 1939. - Kiiïb: Видав. АН Укрш'нсько!' PCP, 1959.

2 Макар IO.I. Д!яльшсть arcinÏB з вербування до Канадн на захщноукра'шськнх землях iianpHKiiiLu XIX - початку XX ст. // Укра'шська см1гра1ия. 1сторш i сучасшсть. Матер1алн мшнародних наукових конференцш, присвячених 100-pi44io cMirpaïuï до Канади / Упоряд. Сливка IO.IO. - ЛьЫв: Камсняр, 1992; Качараба С. Роль мореплавпнх KOMnaniii i i'x агентур» в смнрацшному npoueci // Там же. - С.47-59; Макар О. Внстнтлеиня ¡сториками Укра'ши питания про eMirpaHiio до Канади напрпкшщ XIX - початку XX столггтя // Там же. - С.202 - 206.

захадноукра'шських землях3.

Проблемы ¡сторп Канади, як дсржавн основного спрямування укра'шсько! емираци, знайшлн вщображення в роботах таких автор»! як Л.А. Лсщенко, В.Б. Свтух, 0.1. Сич4 та ш.

Новин пцшд до характеристики сощального складу, зм1сту 1 мсти даяльносп укра'шсько!' еми-рацп опращовав у монографп "М1жвоеппа украшська см1гращя в Сврот як ¿сторичне 1 сощалыго-полппчие явнще" В.П.Трощннсышй5. Автор вщмовився вщ рашше пошнреного пщходу до щсГ категори украшщв як "контрреволющйноГ ем1граци.

Ознайомнтн широке коло украшськнх чнтачш з ем1гращшшм явищем на Украпи покликана зб1рка "Украшсью канадщ в ¡сторичних зв'язках ¿з землею батыав" (Кшв, 1990), довщпык "Заруб1жш Украшщ" (Кшв, 1991) 1 науково-популярне видання "Украшська ем1гращя. 1стор1я 1 сучасшсть" (Льв1в,1992).

Дослщжешы гаггань ем1граци в польськШ ¡сторичшй наущ було предметом серйозннх дослщжень А.Зарихти, М.Шавлеського, Д.Околов1ча, А. Яжини, С. Дзевульского, М. Панксвича, Г. Заленцького6

3 Макарчук С.А. Этносоциальное развитие и национальные отношения на западно-украинских землях в период империализма. - Львов: Выща школа, 1983.

4 Лещенко Л.А. Фермерское движение в Канаде (1900 - 1939). - Киев: Наукова думка, 1979; Евтух В.Б. Иммиграция и национальные отношения в истории Канады // Проблемы историографии Канады. -М.: Наука, 1981; Сич O.I. Деяю аспекта шмп-рацшно! политики Канадп-напршанш XIX - на початку XX ст. // Укра'шський ¡сторичний журнал. -1981 - №11. - С.101-109.

5 Трощинський В.П. MiJKBOEHHa украТнська см1грац1я в €врот як ¡сторичпе i сошалыю-полгшчне явнще. - КиТв: 1нтел., 1994.

6 Zarychta A. Emigracja Polska 1918 -1931 i jej znaezenie día pañstvva. - Warszavva,-1933; Szawleski M. Kwestia emigraeji w Polscc. - Warszawa, 1927; Okolowicz J...

та ш. уже в 20—30-х рр. Автор» шддавалн пауковому аналпу тепденцп тогочасиого с.\пграцп"шого руху, формуючн напрямки см1грацп"шо1 поллтшш II Рс1п Посполито'У.

Заспи в цш тематши в 40-х—50-х рр. змшнвея зашкавлепням до нс'У у 60-х рр. теля створсппя у 1960 р. ко\пси польськоУ ;цаспори п])н Полъськш Акадсмп Наук та впходом щор{чного ппдаппя "Проблема польськоУ распори". Вщ того часу впйшли узагалыпокга мопографи X. ЯновськоУ, Г. Колодзея, А. РсчпнськоГ та колсктнв!» робогп гпд редакщею А. Пшха, А. Пачковського8 та ¡и. з тематикою: полггнчпа \ заробггкова ем1граци; умови жнття польськоУ распори на злам1 XIX- XX ст., в м1жвоетшй пер ¡од 1 на сучасному етат ¡сторичного розвитку.

Головна мета днеертаии - дослщжсння причин, форм та характеру см1граци з Волиш в м1жвосншш перюд.

Основш завдання дисертани полягають в тому, щоб:

- дослщитп сощалыю-екоиом1чну природу волинськоУ ем1грацГУ;

- прослщкуватн дннамнеу 4 масов{сть ем1грагцУ в залежносп вщ зовншних та внутришпх фактор1в;

- вивчити особливосп полъськоУ см1гращГшоУ пшптнки та ГУ вплив на актнвтеть волниськоУ см1граци;

Zadania polskicj polityki cmigracyjncj. Referat ogloszony vv Kolc Przyjaciól Nauk

Politycznych vv Warszavvic w.d. 15.XII.1917 - Warszavva, 1918; Jarzyna A. Polityka

cmigracyjna. - Lvvóvv, 1933; Dzicwulski S. Kvvcstia emigraeji. - Warszawa, 1925;

Pankievvicz M. Problem emigraeji vv Polsce. - Warszavva, 1935; Zalpcki G. Polska

polityka kolonialna i kolonizacyjna. - Warszavva, 1925 Ta in.

7 Janovvska H. Emigracja zarobkovva z Polski 1918 - 1939. - Warszawa, 1988; Kolodzej E. Emigrada z ziem polskich i polonia 1865 - 1939. - Warszavva, 1988; Reczyñska A. Emigracja z Polski do Kanady w okresie mi?dzywojennym. - Wrociaw-Warszawa, 1986.

8 Emigracja z ziem polskych w czasach novvoiytnych i najnowszych (XVIII - XX). / Praea zbiorowa pod red. Pilcha A. - Warszavva, 1984; Polonia vv Europic / Praca zbiorowa pod red. Paczkovvskiego A. - Warszawa, 1990 Ta in.

- снстематшувати статистичш даш см!граци з Волиш згщно ; актившспо напрямюв, нацюнальннм складом 4 сощальною структурой волинськнх персселенщв.

Основну джерельну базу диссртацп склали докумснти 1 матер1али що збер1гшоться у Волинському обласному державному арх!в1 (ВОДА) Арх1в1 иовнх актов (Арх1вум акт новнх) у Варшавь

Основш матер ¡а ли дисертащйно! тематики ВОДА зосереджеш ; фондах Волннського воеводського управлпшя (ф.46), Цившьногс управлшия волинських земель 1 подшьського фронту (ф.58) 1 Луцькогс повггового староства (ф.36). До роботи також залучеш документ! Млпстерства закордошшх справ (МЗС), Мннстерства сусшльно! опт (МСО) 1 посольських представшщтв II Рсч1 Постолито'ь

1ншу групу джерел складають опублгковаш докумснти матер1алн. В шй видшяемо видання Головного статистнчногс управлшия (ГУС) —"Рочнис статистики Жсчипосполией Польськей" "Статистики праци", докумснти, з!браш до двотомника М. Овщьким, «• також "Дзеншк устав Жечипосполггсй Польськей".

Видання ГУСу е найбшьш повним джерелом статистик! напрямюв смираци, в1росповщання, сощально! структури псрсселспщв.

Широко використана украшська 1 польська преса: "Украшськш емирант", "Волинськнй господар", "Земля волинська", "Виходзца" "Пшсгльонд см1гращйни", "Бюлстснь жонду ем1грацийнего" "Вядомосщ для см1грантув", "Комункат господарчи Волиньскен ¡зб! ролынчей", "Квартальное Науковсго шетитуту еми-рацнйнсго" "Волнньсю вядомосщ техшчне", "Сюба".

3 пом1ж шших шформативною цшшетю вщзначаютьс5 перюдичш видання Емйращйного управлшия, Ем1грацшного синдикат] та шших опжунсышх товариств. Про надшшеть шформаци евщчить то! факт, що вона подавалася на основ1 урядових повщомлень тг статистики ГУСу. Заборона аптаци смираци у преа дозволилг використовувати и матер1али як падшие наукове джерело.

На захист виносяться таю положения:

1. Екпгращя з Вошпп в \пжвосишш псрюд була неминучим наслщком слаборозвинспо!' сощально-виробничоУ шфраструктури Вошпп та особлнвостен м1жнародно1 та польсько! мн"рапшпоУ полггнкл.

2. Дпнамжа см1грацшио1 актпвиосп дсмонструс чпку залежпкп. В1Д м1жпародпо1 сконом1чиоУ кон'юнктурп I досягас нанпнщого р1вня в 1927- 1929 1 1936 - 1938 рр.

3. В кшыасному вщношснш серед см1граитт з Волиш напбигыпе число становнли укра'ппи. У вщсотковому сшввщношешп числа елнгруючнх до нащонального складу всього населешгя Вошпп найвищою ем1гращйного актившспо вщзначалнся шмщ та евре'У.

4. Вогашська ем1гращя в основному носила переселенськин, роднншш характер.

5. Географ1я розселегшя волинських ем1гра!гпв демонструс чггку залежшсть вщ Ух нацюналыюУ приналежносп.

Наукова новизна днсертацшного дослщження полягас в тому,

що:

- у нш вперше у впчнзняпш ¡сторюграфп зроблена спроба дослщнти особливосп кпграцшннх процеав на Вошпп п кпжвосшпш псрюд;

- введено в науковий об1г неопублжоваш ранние документа 1 матср1алн Волинського обласного державного архУву;

систематизовано статистику ем1гращиного руху з Волгай в 19211939 рр.

Науково-практнчна нппнеть робота полягас в тому, що матер ¡а ли 1 впеновки дослщження м о жуть бути викорнсташ :

- шд час пщготовкп узагальшоючих праць з ¡сторн укра'УнськоУ с\пг]5Л1иУ 1 даасиори;

- в узагальшоючих наукових роботах з 1сторп Вошпп;

- в дослщженш украУнсько-польськнх стосунгав;

- в учбовому процеа вуз1в для загалыю1сторичннх 1 спсщалышх курив, проведения семшарських занять ¡з студентами 1 астрантамн ¡сторнчннх

факультета).

Структура диссртащТ внзначаеться метою 1 завданиям дисертащйного доелщження, а також ртнем вивчення проблемы па сучасному егага розвитку украУшстикн. Дисертащя викладена на 165 сторнпсах машинописного тексту 1 складаеться ¡з вступу, трьох poздiлiв, роздшеннх на параграф», висновив, списку джерел 1 ллгературп.

Апробашя роботи. Основш положения дисертацп вщображеш в дев'ятн публшащях, а також у виступах на обласних, республжанськнх, м1жнародних конференщях: XXXII студентськш науковш кош^енцп (Луцьк, 1991); II рспональшн "Велика Волинь" I VI области ¡сторико-краезнавчш конференцй (Луцьк, 1992); X всеукрашськш слав1стичшй конференцй "Духовне вщродження слов'ян у контсксп европенсько'1 та свггово1 культури" (Чсршвш, 1992); XXXVIII науковш конференцп професорсько-внкладацького складу Луцького педшетитуту (Луцьк, 1992); Шостш всеукрашськш науковш конференцп з юторичного краезнавства (Луцьк, 1993); М^жнародшй науковш конференцп "Волинь 1 волинське заруб1жжя" (Луцьк, 1994); Науковш конференцп внкладач1в, ствробшипов та студента, присвячсно"1 I20-piччю заснування Чершвсцького ун1верситету (Чершвщ, 1995).

Основний злист роботи

У встут мотивусгься виб1р теми доелщження, и актуалыисть, а також мета 1 завдашы, вказуеться об'ект доелщження, обгрунтовусться теоретичне 1 практнчне значения дисертацп.

В першому роздш "Передумови та фактори ем^аци"-розглядаються питания сошально-економ1чного, демограф1чногог розвитку Волиш лнжвоенного перюду, як об'ективних фактор1в, що викликали ем1гращшп процеси, а також ем1грацшну полтгку правлячих К1Л Полыщ.

3 приеднанням Захщно! Волиш до Полыщ теля пщписання

Рнзького мирного договору 1921 р. на и територй було створено Волннське воеводство. Адмпнстратнвно Волинь подшялася на 11 повтв, и населения нал1чувало 1 млн. 569 тис. 559 чол9. Переважна б^лышсть проживала в сел1 \ становила 85.8% вщ ного загальноУ кшькосп, частка ж м1ського населения сягала, вщповщно, шине 14.2%10.

Економ1чна слабюсть II Реп ПосполнтоУ, вщеутшеть державипх коптв I небажання прнватннх швестор1в вкладатн капитал в економжу схщних воеводств зумовнли низький розвнток промисловосгп ВоЛЛШ. Позишя останшх була виклнкана нсспокШнпм становищем на Схо;и протягом перших семи рогав незалежносп Польни та невипдним геополтгопш розмщенням цнх земель. В результат! 1/3 волинськоУ промисловосп була репрезентована каменоломнями, тартанами 1 електростанщямн, що належали мкцевпм органам управлшня.

Структура промисловосп Волиш характернзувалася персвагою тих галузей, як! забезпечували без значннх катталовкладень висою прибуткн, а самс: харчовоУ, деревообробноУ та пq)q)oбкн мшерпльноУ сировшш.

Перша половина 20-х рр. вщзначалася нсстабшыпспо псреважноУ бтьшосп шдпрнемств. Переор1снтащя традицшнпх ршпов збуту, вщокремлених полгшчннм кордоном, вимагала тдвшцения якосп продукци та пошугав шшшв и рсалппцп. Це часто призводило до припинення роботи багатьох пщприемств.

У 20-30 рр. фабрично-заводська промнеловю» стала бьн.ш однобокою. При вщносшй актшшшш мшералыю-псрсробноУ та ддэевообробноУ галузей, основу промислового впробшщтва становила спожнвча промисловкть. В 1936 р. Уй належало 71% вартосп всього промислового внробшщтва. I все ж за десять роюв кшьюсть и закла;ии

9 Волннський обласний державний архш (ВОДА), ф.46, оп.З, спр. 583. - Арк. 3.

'» Яосггпк 31а1уз1ук1 ЯгсиурозроШе] РоЬкеЗ (ЯБКР). 1925/1926 гг. - \Varszavva,

1927.-8. 7, 8.

ие лише не зросла, а й дещо скоротилася.

В м1жвоеншш перюд на Волиш занепали цукрова, харчова, скляна та ппш галузк Лише в мшералъшй та дерсвообробшй промисловосп позначилося пезначне зростання внробннцтва.

Кшыасть промислових робггншав у 1936 р. досягла на Волиш 21 тис. 500 чол.11, що становило 0.97 % вщ загально! чисельносто населения воеводства. Таким чином, т1 незначш промислов1 шдпрнемства, яга ¡а¡ували, не змшили сконом1чннх стосунгав на Волиш, хоча в тому була нагальна потреба у зв'язку з кризою в сшьському господарст.

Проблеми у волилському сшьському господарст полягали в тому, що переважна бтышсть господарств внмагала додаткових джсрел для свого ¡снування 1 створювала значили надлишок робочих рук. Кшыасть потенцШно безробшшх у 1931 р. на волинському Полкс1 становнла 31 тис. чол., а на волинському Подшп - 25 тис. чол12. Поза тим, нараховувалось близько 35 тис.13 сшьських робтшгав, яга не володши землею. Кшыасть безробгтних зростала пропорщйно до роздцлблсння земельних надопв, яга давалися у спадок.

Основною ознакою економ1чпо1 крнзн в сшьському господарст Польшд було не зшшешы внробництва, як, наприклад, у бшьшосп европейських держав у роки свггово'1 економ1чно1 кризи, а спад цш через прнпинення експортування продукци. На Волиш ж вирощувалося 17% пшеннщ, 60% хмелю, 30 % гречки, 30% коногапи.

В сконом1чшй систему яка иггегрована у евгговнй ринок

ч Волинське слово. - 1937. - № 9. - С. 7. Wolynskic Wiadomosci Tcchniczne. - styczcn 1937. - № 6. - S.5.

13 Там же.

14 M?drzecki W. Wojewodstwo Wolynskic 1921-1939. - Elementy przemian cywilizacyjnych, spolecznych, politycznych. - Wroclaw - Warszavva - Krakow -Gdansk - Lodz, 1988. - S. 52.

товарооб1гу, ¡снуе пении зв'язок «¡ж експортом товару 1 робочо! сплп. Цсй зв'язок с значно •пеппппм, якщо економ1чна система в мешшй \iipi замикасться на натуральному внробництвь Зменшення експорту продукци сприяе шднесеншо скспорту робочо'1 енли. Саме такою була ситуащя на Волиш.

Сощально-еконокйчш протщлччя поглиблювалнея швндким натуралышм приростом населения. За перюд м1ж переписами населения Полыщ збшыпплоея на 4 млн. 943 тис. 303 чол. Частка Волнш, територ1я яко! становнла 9.2%, складала 10.4%. У той час, коли населения Польнц зросло на 19 %, то Волиш — 33 %15.

Десятир1чний прир1ст значно збшыпнв гусгину заселения Вогапп. В цшому вона зросла на 14.5 чол. 1 становила 58.4 чол. на км2.1 хоча цен р1вень помтю поступався середньостатистичному показнжу Полыщ (82.7 чол. на км2), темпн кшьгасного зростання населения в Полыш загалом були нижчнми 1 становнли 12.7 чол. на км2.

Увесь тягар демогра(}пчного зросташш л1г на сшьське господарство Волиш. Середньостатнстнчнин показшп< аграрного перенаселения сягав р1вня 83 селянина на 1 км2 сшьськогосподарськнх упдь 1 змпповався з перемщенням з швдня на швшч Волиш. Таким чином, високий натуралышй прир1ст населения став причиною пощчбнення господарств 1 перетворення 1.x на нерентабелып.

Значний пплив на характер дсмограф1чних процсс1в та на ршеш> зайнятосп населения мала польська колошзащйна полггнка, направлена на заселения Волнш поляками. 1х пнтома вага шд перепнеу 1921 р. до 1936 р. зросла на 5% 16, а укра'шського населения, навпаки, — зменшилася на 5%. В цшому полъське населения Волиш становнло 16.5% у 1936 р.'7

15 ОпшсЫ \У. Рггусгупек ёо скто§га!]1 \¥о1угиа. - 11осгшк \Volynski. - Тот III / Рос! гес1. НоГГтапа У., - Яои-пе, 1934. - Б. 496. >« 1Ы<1.

"7 ВОДА, ф.46, опне 1, спр. 2521. - Арк. 6.

Поляки на Волшй булн зашит у ¡изннх с(1)срах ддяльносп, натомкть укра'пнй занмалнся и перепажпш своШ бип.шосп сшьським господарством, що було основною причиною IX впсоко! сМи~рацп"шо1 активность

3 перших роюв вщновлення незалежносп Полыщ ¡су в ало чггке усвщомлсиня, що см1грашя як зааб виршення иазвапих проблем поещатиме важлнве мкце в со1иалы1о-сконом1чному жита держави. Впутршш сконом1чш мехашзми вимагали значних швсстнцш, яких; польський уряд не мав. 3 шпо метою було прийиято см1грацн"пшп закон вщ 15 грудня 1927 р., якии разом з розпоряджепням вщ 23 грудня 1927 р. був едшшм нормуючим законодавчнм актом.

На зростаюче зпачення емпрацп у польсьюй внутришйн полтпй вказувяв 1 той факт, що осповну керуточу роль пццграпало Мйпстсрство закордошшх справ (спочатку Мпйстерство пращ 1 сусшльно1 опки).

Польська см1граидпна политика еволющонувала вщ стимушовання ссзопноУ сми~раци до ЬПмеччппп, Фраици 1 Белый до втшения щс1 польського заокеанського осадпицтва й, нареит, до сприянпя см11~рацп нащоналышх меншнн до кра'ш Латинсько'1 Америки. Слщ зазначити, що осташйй нам1р польському кер1вннцтву у значшй \iipi вдалося. реа.тзувати. При загалыйй тенденци спаду смп~раци з Полыщ в 30-х рр., см}гращя з Волшй залишилася на р1вш 20-х рр. Якщо в 1925-1931 рр. вона становнла 12% вщ уас! М1жконтннснтально1 см ¡граци з Польин, то в 1935-1938 рр. — 23.4%. (Власш пщрахуики на пщстав1 матер1а.гйв "31а1у51уку Ргасу"). Осповну масу емщшипв становнлп укра'нпй.

В другому роздцц "Динамка смц-рацШного руху з Волшй в лпжвосшшй перюд" дослщжуються ем1п5ащГий процсси на Волшй та' фактори, що впливали на Ух зростапня чн спад.

У 20-х рр. XX ст. на Волшй поширювалася шформащя про см1гращю, як еднний порятунок вщ нужди 1 злидшв. Для актшйзацп емирацшного руху два фактори мали внкшочне значения: по-перше, з прнеднанням Захщно! Волшй до Полыщ було лквщовано полтгашй

кордон ¡з Схщного Галичиною, доя яко! ем1гращя па Зах1д впродопж десятир1ч була невщ'емною складовою сощалъно-скопом1чпого жнтгя; по-друге, Волпш. прилучнлася до держави, в якш елпгращя слутувала меха!измом внрппення сощалыю-економ1чних проблем.

Перша половина 20-х pp. характеризувалася великими колнваннямн в динамиц eMirpaniï з Волши. Найбш.шпй nnram па не мала полггика iMMirpauiîiimx icpaïn.

До 1921 року найбшьше cMirpairriB прямувало до США. Так, у 1921 р. сюди з Полыщ прибуло 90 тис. 101 чол.18. Проте волинська частка в цш eMirpaniï була незначною. Pi3Ke обмежешш вЪду з боку американського уряду в 1922 р. кардинально вплинуло не лише на зменшення числа вшжджаючих до nid" кра'ши, а й суттево змипшо весь характер загальнопольського Mirpaaimroro процесу. Коли до цього домшував м1жконтга1енталышй напрямок, то теля - все бшьшого значения набували европейсьга кра'йш. На спад кпжконтиненталыкм eMirpauiï впшшуш1 також i введен! обмеження з боку Канади та попршення умов поселения в Бразилп.

Сл1д зазначнтн, що впровадження ряду обмежень з боку п4в1пчиоамериканськнх держав стало поштовхом до врегушовання CTHxiiiiiocTi всього cBiTOBoro Mirpauiînioro руху.

Пкля 1923 р. простежуеться р1зке зменшення Bcicï м1жконтинсн-тальио1 та зростання континентально\' eMirpaniï, nepe^yciM до Франци. Яюцо у 1921 р. до европейськнх Kpaïn ем1грувало 885 чол., то в 1924 р. -52 тис. 082 чол.

Емн~ращя з Волиш актшшувалася в середиш 20-х pp. Бона посша 6 мкце в Польиц за загальною кшьюетто переселенщв. За чиселыиспо м1жконтиненталыю1 eMirpauiï Вошшь посша друге мкце пкля Варшави.

18 Там же.

19 Zarychta H. Emigracja polska 1918-1931 i jej znaczcnic dla panstwa. - Warszavva, 1933.-S.10.

Пнтома вага и'дсщо зменшилася у 1926 р. на nri шдвнщеппя актнвпосп по Bciii Полыць Основною крашою вшзду вогашян була Аргентина. Однак у 1930 р. с\нгращя в що крашу з Волнш скоротнлася y;u)i'ii - з 4 тис. 085 чол. у 1929 р. до 2 тис. 185 чол. у 1930 р.20

Отжс, найвищого рпши cMirpaniiina актнвшеть досягла у 1927 -1929 pp. Попршсння сконом1чного становища, ипклнкапс евгговою" сконом1чною крнзою, сповшышло CMirpauiio з Полыш в 30-х pp. i майжс-зовс1м припнннло ïï у 1931 р.

Увесь CBÎTOBnii см1гращйннй процес на початку 30-х pp. переживав спад. Псреважна бшьипсть шм1гращйних краш ввела ряд обмежень, яю не тшьки звужували чи припиняли потж eMirpaime, алс й розпочали виселсння безробшшх на ïx батьювщину.

На загальмувагаш eMirpaiiiï з Волшн вшпшули обмеження на вЪд,. введеш урядами Аргентшш, Канади, США. Для пор1вняння наведемо цифрн: в 1931р. до Аргентшш вшхало 500 чол., у 1934 р. — 213 чол., до Канади — вщповщно 112 чол. i 91 чол., до США — 69 чол. i 63 чол21. Бразнлъський напрямок продемоистрував тимчасовнн зр1ст з 149 чол. у 1931 р. до 686 чол. у 1936 р22. У 1938 р. до Бразилн' вшхало всього 84 чол23.

Напрашше в рокн економ1Чно'1 кризн тенденцп до зростання кшькосгп внУжджаючнх, основннй контингент якпх складали eBpcï, продемоистрував палсстннський напрямок. В ncpio/i 1931 - 1934 pp. вони становили 82.5% вщ загалу волинських CMirpaiiTÎB. Велш<нй наилив сврейського населения виклнкав занеиокоення арабсько'1 сторони. Великобрнта1ня ninua назустр1ч внмогам арабського сшту щодо

20 Statystyka pracy (SP). Rocznik X. - Warszavva: Glôvvny urziid statystycziiy, 1931.-S. 103.

2> SP. Op. cit., - 1932 - S. 102 ; 1935. - S. 53.

22 SP. Op. cit., 1937.-S. 68.

23 SP. Op. cit., 1939.-S. 38.

повного пришшення пршзду свре'1'в з Свропи i вщ 1936 р. впровадплл значш обмежетшя для европейсько\' iMMirpanii до Палестшга.

Друга половина 30-х pp. продемонструвала pier с\нгращиного руху з Волшп. У 1935 р. п покинули 3 тис. 618 чол., що було y/uii'ii бшъшс, шж в попередпш piK. Напбтьшого розмаху вона пабула в 1937 р., досягнувши кшькосп 7 тис. 323 чол24.

Найбшьша юльгасть eMirpairriB походила з Ковельського повпу — 19.52%, Луцького — 17.87%, Дубшвського — 12.85%, а найменша — з Любомлъського — 1.78%, Сарненського — 2.25% i Костопшьського — 2.9%. (Власш пщрахункн на пщстав1 матер1ал1в ВОДА, ф.46, опис. 9, сир. 3847).

У третьому роздш "Структурна характеристика волинськоУ eMirpauii та й спрямування" акцентусться увага, передуам, на сошально-демограф1чних i нащоналышх ознаках eMirpauii з Borami.

Предмстне дослщження сощалыю-демограф1чно1 структурн можлнве лише в межах 1926 - 1938 pp. на пщстав1 даних Головного статистичного управлшня. Статистика eMirpauii', облш яко! Bin ГУС за посередннцтвом Ем1гращйного управлшня, внзначала стать eMirpairriB (але без врахування вису), BipocnoBiaamw i рщ занять лшлс вщ 1926 р. Статистика, згщно з сощалъно-профеайною прнналежшстю, видшяла три категорп eMirpairriB: "ирофес1йно актнвш" - особи з визначеною сферою заниятосп — ршышкн, ремкннки, npoMiraioBi робгпшкн, торпвщ, пращвннкн служб комушкацп i транспорту, громадянн вшьннх профеай та деяи imiii; "професшно nacuBiii" — жипш, доги, ню не мали визначеного роду занять i "невщомГ — особи, рщ занять якнх був невизначеним.

Специфжа eMirpauii до Tiei чи iuuioi кра'йш демонструс чпку залежись в сгаввщношешп кожно! з вшцевказаннх труп. Найбшын показовими були змши у сшввщношешп перших двох категор1й. Воно

24 SP. Op. Cit., 1936. - S. 35; 1938. - S. 47.

залежало вщ типу емкрацп, и трпвалосп н полггнки ¡ммпрацшпих кра'Ун. Наймснша к1лыасгь "профссшно пасивних" властива для ссзошю'У ем1градп, для посслснсько'У, навпаки, — найбшыиа.

Ссрсд волппян на початковому еташ пересслення перевагу малп 1 чоловки, ша могли викликатн решту свос! родинп, то належали до "професшпо пасивних", а також 1 далеких родшив "професШно актпвпнх", що теж згодом виклнкали родину. Таким чином, чнм бшьше Волынь була охоплепа смУграцУсго, тпм больший вщеоток "професУйно пасивинх" вдавався до нс'У.

Значний вплив на сощальну структуру польсько'У смУграцУУ в цшому мала економУчна кон'юнктура ¡мм1грацишнх кра'Ун. Веллке безробггтя в шелякризов! роки прпзвело до загальмуваыня ем1граци "профссшно заддяных", оскш.ки вони створювали коикурешщо мУсцевнм пращвпыкам. НатомУсть члены роднни рашше прнбулих емУграита продовжували переселятися. Навпь у пер1од кризи Ух кшыасть перевищувала чисельшсть переселенцУв шшнх сощалышх категорУй.

НатомУсть в сезоншй емУгращУ, наприклад, до ЬПмсччипп, "професУйпо пасший" стаповили всього 2%, осюльки рекрутувалися особи з внзначеним фахом. Серед ви'Ужджаючпх до Аргснтпнн 1 Канадн вщеоток "професУйно пасивних" досягав 20—25%. Наибшынс смУгранпп щс'1 катсгорУУ спрямовувалося до США У БразнлГУ. Це вказус на тс, що, по-перше, поряд з регламентуваиням роду занять ксрУвництво цих кра'Уп спрняло псреселеншо щлпх родин, по-другс, сюдп емпрували бУльш заможш верствн населения.

ВолинськУ переселенцу у персважшУУ бУльшостУ булп неквалУфУкованнми промисловпми У сУльськогосподарськнми робУтнйками. Тому вщеоток "професУйно пасывннх" серед них завжди перевнщував У'х частку в порУвнянш з в ¡шшши воеводствами. Якщо в цшому по Полыщ ссрсд см1гра1тв в 1926 - 1938 рр. "професУйно за,щяш". . становили 73.5%, а "професУйно пасший" — 18.5%, то на Волиш вщповщно — 50.9% У 47.1%. (Власш пУдрахупки на пщставУ матерУалУв

"Статистики праци").

Сощальна структура волииськоТ ем1грацп знаходилася в -пстй залежносп вщ ц нащонального складу. Малоземельно селянство репрезентували переважно укра'пвд, а "ремесло", "торпвлю", "вшын профссп" — еврй або поляки. Ця тенденщя чггко зафпссована в загальнопольсьгай статистищ. Спад галькосп селян вщбувався в переважшй бшыносп у внпадках значного скорочення серед вшжджаючих числа укра'шщв. Так, в роки сконом1чпо\' крнзн, коли IX число зменшилося до 11.2%, а спрс'т зросло до 82.5%, пропорщйно зменшилася [ частка селян. В 1933 р. вони становшш лише 10.3%. Щодо полягав, то тага законом1рносп не збер1гаготься, осгалькн уряд По льни був защкавленнй у залученш польського елементу до управлшських структур на Волгин.

Сшввщношення м1ж чолов1чою 1 жшочою статями у Волинськш см1граци характеризувалося помггною спйюспо. Основну роль в цьому вццгравав и поселенськин характер. Для бшьшосп переселенщв земля була основннм джерелом добробуту 1 вимагала залучення до роботи галькох оаб. Це спонукало вшжджати цш родини. Однак см1грували й поодгаюга особи. Гнколи переселенщв стримувала недостатня шформащя про умови господарювання, а ¡нколн вони не малн достатньо коигпв для переУзду цшоГ родшш. Перший фактор, очевидно, брав гору. Осгалькн значний розрнв у сшввщношешп м1ж статями у друпй половши 20-х рр. був зведений до мнпмуму у другш половши 30-х рр., це означае, що чим тривалнною була траднщя см1граци до тле! чи ¡1111101 краиш, тим бшьш рипуче до иег вдавалися цип родшш.

Щодо нащонально'1 структури Вотшсько\' еми-раци, то слщ вщзначити, що ус! етшчш групп Волшй взяли у пш участь. Найбшын стшкою 1 активною була ем1гращя евре'дв, на яку не малн впливу економ1чш факторн. Украшське, польське, шмецьке переселения коливалося м1ж високою актишпетю напрнганщ 20-х 1 30-х рр. (У 1928 — 1929 рр., 1937 — 1938 рр. сми-рувало понад 64% православннх, 61% —

сшшгслктт, 51% — римських католнкт, 56% — грско-католпкш), тнмчасовнм сповшьненням у 1929 — 1933 рр. 1 фактичиим прнпинспням у 1938 р.

Напрямки пч^есслсиня волннян цкиком залежали вщ полпнки ¡мм1грацшннх краУн. Протягом м1жвоенного двацятилптя США, Канада, Аргентина, Бразилия 1 Палестина прнйняли найбтьшу кшьшеть волннських ем1гра1тв.

У висновках. сформульованих на основ1 вивчення арх1вних матер1ашп, прсси, науковнх робп- з окремнх проблем, наголошуеться на настугаюму:

1. Причшш емирацп з Волиш в м1жвоеншш перюд коршшшея в глибоких крпзовнх явнщах в УУ скономщь Ннзькнй р1вснь розвитку сщьського господарства в поеднаши з швндкими темпами приросту населения створили умовн для звшънення робочнх рук на ссл1, яи не могла заддяги ш Волинська промнелошеть, ш промнеловкть шшнх райошв Полыцк Економ1чш заходи польського уряду, переважно у сфср1 сшьського господарства, не змшилн становище на краще. Б1льш сфсктшшим заходом стала екнгращя. Як внявилося в ссреднш 20-х рр., польське кер1вшщтво шляхом керування см1грашйшш процесом отримало зас1б впливу не лише на сощально-виробничу, а й на нацюнальну структуру Волиш.

2. До найбшын впливовнх фактор1в емУграцшноУ активносп населения Волиш слад вщнестн полтшу ¡ммирацшпнх краУн. Як потепщйпо см1грацшна держава, Польша не мала засоб1в для захнету власних штсрсст у евгговому м1грацшиому процеа, тому динамика см1грацй з Польнц реагувала на наймешш змшн в економ1чнш та полптичнш кон'юнктур1 шм1гращйннх краУн. Найбшьш сприятлшн умовн для пq^cceлeння волинян були створеш у 1927-1929 рр. 1 1936 -1938 рр.

3. Основу сощальиоУ структур и волинськоУ см1грацп складало малоземельне селянство, що вшжджало цшимн родинами на поспйпс .

поселения. Псреважно це булн украшщ. В юльюсному вщнотсшп пони становнлн иайчнсленшшу групу cмiq)aитin. Сиорщненнй з укра'шським характер зайнятосп полягав, чех ¡в 1 шмщв сформував поддбпу сошальиу структуру Ух см1г])а1и1. Значно меныпу сощальну групу склада л и рсмгсннкн, торпвщ, вчнтел1, ткар1 та ш. Тх на Волшп, як правило, репрезентували сврс'к

4. Волинський переселенськнй рух спрямовувався псреважно до кра'ш з невысоким р1внем економ1чного розвитку або таких, яю потребувалн штенснфЬсаци сшьськогосподарського внробництва й дешево! наймано! робочо! сипи. 3 аиал1зу документа Мнпстсрства закордошшх справ випливае, що впродовж двадцяти роюв — м1ж двома свгговнмн в1йнами — до них належали Аргентина, Палестина, Бразшпя, Парагвай, Канада,США.

1снуе •пена залежшеть м1ж напрямком ем1граци [ нащопалмюто приналежшетю емц-раи-пв. Найбшыпа кшьюсть сврс'т вшхала до США 1 Палестини, украиицв, поляков { шмщв — до Аргентини, Кападн, Парагваю.

Основ!» положения дисертацШного дослщжсння знайшли воображения у публйсащях:

1. Шваб А.Г. Дннамжа еми-рацшного руху з Волшп в »¡жвогннин перюд// Питания ¡сторн нового та новггнього часу: Зб1рник наукоппх статей. - Чершвщ, 1995. - Вип. 4. - 4.1. - С. 75-83.

2. Макар ЮЛ., Шваб А.Г. Псредумовн с\играци з Волиш в 1920 - 1930 рр. // Питания ¡сгори нового та новггнього часу: Зб^рник наукоппх статей. - Чершвщ, 1995. - Внп.4. - 4.1. - С.57-65.

3. Шваб А.Г. Украшська ем1грагця до Канади в книц XIX - I половши XX ст.// Тези XXXII студентсько! науково! конференцм (16-17 квггня 1991 р.).-Луньк, 1991.-С. 19.

4. Шваб А.Г. Волинська скигращя в наукових дослщженнях // Мннулс \ сучасне Волшп. Красзнавство: ¡стор1я, здобутки, исрсисктнпн: Тези

доповщен та повщомлень II регионально? "Велика Волинь" 1 VI обласно'У ¡сторнко-краезпавчоУ копференци.- Луцьк, 1992. - С. 68-69.

5. Шваб А.Г. Емц-ращнш процесн з Волиш в 20-х - 30-х рр. XX ст. // X всеукра'Унська славктична конференшя "Духовнс вщродження слов'ян у контексп свропенськоУ та свггово1 культурн": Тсз'н" доповщен. - Чершвш, 1992. - С. 168-169.

6. Шваб А.Г. Е\йгращя з Волиш в XIX столггп // Матср1алн XXXVIII науково'У конференщГ професорсько-внкладацького складу шстатуту // Луцьк, 1992.-Ч. 2.-С. 149.

7. Шваб А.Г. Географ1я ё\йграцп волинян в мУжвосншш пер1од // Шоста" всеукрашська наукова конференшя з ¡сторичного краезнавства. "-' Луцьк, 1993.-С. 429-430.

8. Шваб А.Г. Про причини елпграцн з Волиш в 20 - 30-х рр. XX ст. // Волинь I волинське заруб1жжя: Тези доповщен та повщомлень МУжнародноТ науково! копференци. - Луцьк, 1994. - С. 134-135.

9. Макар Ю.1., Шваб А.Г. Нашональний склад смУграцУУ з Волшй в 30-х рр. XX ст. // МатерУали науково'У конферспщУ викладачУв, сп1пробУтпик1в та студентУв, присвячено'У 120-рУччю заснування Чер1Йвецького унУверснтсту (4-6 травня 1995 р.). - Чсршвщ, 1995. -Т.1. ГуманУтарнУ науки. - Кн.1. - С.ЗЗ.

В днеертационной работе рассмат}шпаются проблемы эмшрации с Волыип 1921 - 1939 гг. Главное внимание уделено нзученшо предпосылок этого процесса. Исследуются изменения в динамике переселения. Дастся его обстоятельная социальная, демографическая и национальная характеристика.

В результате изучения документального и исторического материала подведены следующие итоги: причины эмиграции с Волыни в 1921-1939 гг. коренились в глубоких кризисных явлениях в её экономике; к главным факторам эмиграционной активности населения следует

отиссти политику HMMnqKimioHHM.x государств; в социальной структуре волыискои эмиграции преобладали малоземельные крестьяне, в преобладающем большинстве —украинцы; на протяжении двадцати лет между двумя мировыми воинами главными иммиграционными государствами были Аргентина, Палестина, Бразилия, Парагвай, Канада, США.

The problems of emigration from Volhyn in 1921-1939 arc touched upon in this thesis. The main attention is given to the studying of the requisites for this process. In this work the changes in the dynamics of migration are also investigated. Here it is given its (migration) full, through social, demographic and national characteristic.

Following conclusions are made in the result of studying of the documental and historiographical material:

- the reasons of emigration from Volhyn in 1921-1939 rooted in the deep crisic phenomena of its economy;

- to the main factors of the emigration activity of people one should treat the policy of emigration states;

- in the social structure of Volhyn emigration the peasants having insufficient land prevailed, in most cases - Ukrainians;

- during 20 years period between the two World Wars the main imigration states were Argentina, Palestine, Brasilia, Paraguay, Canada, the United States of America.

Kiiio'ioBi слова: сконом1Чна криза, реформа сшьського господарства, аграрие перенаселения, польська ем1грацшна полпика, динамжа емпрацп, характер поселения, полппка ¡ммпрацшних кра'ш, структура, напрямкн cMirpaniï.