автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Энтомологическая лексика украинских говоров района Карпат

Полный текст автореферата диссертации по теме "Энтомологическая лексика украинских говоров района Карпат"

На правах рукопису

. — \

^ V - »

4*» !• і * • *

0 ішмі ці:н

ФІЛАК ІРИНА ЯРОСЛАВІВНА

ЕНТОМОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРІВ РАЙОНУ КАРПАТ

Спеціальність 10.02.tfi - українська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Ужгород - 199Н

Дисвртадіев в ружопяс

Робота виконана на кафедрі української мови Ужгородського державного університету

Науковий керівних - доктор'філологічних наук» професор Дзендзелівський Йосип Олексійович

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор

Провідна організація - Волинський дериавний університет

імені Лесі Українки

Захист відбудеться "18* квітня 1997 року о 12 год. на засіданні спеціалізовано! вченої ради Д.І5.0І.03 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Ужгородському державному університеті /294000, Ужгород, вул. Університетська,14,ауд.411/.

із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ужгородського державного університету /м. Ужгород, вул. Капітульна, 9/.

Лизанець Петро Миколайович кандидат філологічних наук Воронич Ганна Василівна

Автореферат розісланий Вченкіі секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філологічних наук, доцент

Актуальність дослідження. Вивчення живого народного мовлення - говорів - в важливою насущною проблемо!) сучасного мо-возкавства, зокрема українського. Народні говори - не тільки основа літературної мови, але Я'свідок її історії, джерело для подальшого розвитку та збагачення. У складі лексики народних говорів збереглися елементи - релікти найдавніших епох, які ете назапядн втрачені літературною мовоа, не буцучк зпфіксо-ванкми пам’ятками писемності. Серед багатьох способів опису лексики народних говорів одним із найбільш поширених в опис однієї з груп слів, об'єднаних за певно» ознако» - семанаичнои, словотвірною, морфологічною тощо. У нашому дослідженні ми зупинимося на окремій лексико-семантичній групі слів,- назвах комах,- групі, яка відрізняється від інших як у плані семантичних зв’язків між її членами, так і в плані функціонування окремих складників. Актуальність дослідження лексики, пов'язаної о гиттяа природи, не викликає сумні зів: навіть дорівняно З ікзкмн групами /сільськогосподарською, професійною, обрядовою, побутовою тощо/ ця частка діалектних слів е периферійною і легко мозе бутя втрачена.Кількість видів комах дуже бо-лзша /приблизно І мли., а них в Україні - 20 тисяч/, вона значно перзвгсцує кількість ссавців /відповідно 3500 і 101 вид/, риб /20 тис. і 180 видів/, плазунів /50 тне. і 20 видів/.

Проте більаість коках не кав тепер і в минулому не маля спеціальних назв. Причино» такого стану в те, що ці тварини практично не відігравали якоїсь ролі в житті та трудовій діяльності людини. У той ке час назви комах в українській діалектології /зрештою, як і а більшості слов"янсьетх иов/ зафіксовані доволі-таки фрагментарне і з погляду ентомології не . «атагпя з погрібною достовірністю. йагмо ка увазі пегиренв у словниках діалектної лексики пояснення "екд кожхи", '"гук",

"шсідлива комаха” та ів. Враховуючи описана дослідниками флористичної, мікологічної, іхтіологічної лексик* явище співвіднесеності однієї назви у різних говірках з різними /іноді навіть несхожими/ реаліями, автори семасіологічних, лексикологічних, етимологічних досліджень не -можуть покладатися на в!-рогідність навіть дуже авторитетних джерел; саме «ому авізна частина названого матеріалу взагалі ке притягалася до аналізу. Причиною, що зумовлює актуальність цього дослідження, е також утрата назв у зв'язку із втратою реалій /вимирання видів комах відбувається активно через поширення хімічних засобів ' боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур/, заміно» науковими термінами/у середовищі аігрономів, учителів, працівників лісового господарства/, а також через послаблення залежності людей від зовнішнього середовища. Не слід розуміти вищесказане тільки як евідчення поступового "вимирання" ентомологічних назв: у дій групі лексики е й неологізми, іноді навіть точно датовані /наприклад, назви для колорадського жука/, а також співіснують синоніми, які виникли в говірках внаслідок неоднакових підходів до номінації у різних вікових групах інформаторів /наприклад, бабка і самол*от/.

Ентомологічна лексика становить інтерес також як джерело для етнолінгвістичних досліджень. Названий підхід дав можливість чеському вченому В, Важному зробити важливі висновки щодо принципів номінації лускокрилих комах у говорах словацької мови, пояснити незвичайну для слов"ян кількість лексем цівї групи /Ио/Цпу. ІҐ- V-

п.алеМЖ'/, Крім того, сучасні погляди на міфологів давніх слов'ян, міжетнічні зв*язки в доісторичні часи далеко не повні; назви об'єктів живої природи до певної міри відображають уявлення наша далеких предків про оточуючих їх світ.

• ~ 5 -

Назви коках, вживані в сучасній науковій літературі, не не завади співвідносні а народними; причетов такого явища в по-перве, значний вплив латинської ліннеївської термінології, по-друге, термінології російської /у зв'язку з відомими історичними обставинами наукових робіт з ентомології української) мовою до 1917 року було дуже мало, та й друкувалися вони головним чином у західноукраїнських виданнях /праці І.Верхратсько-го, переклади А.Покорного/і у радянський період орієнтація на російську термінологію культивувалася свідомо/, і по-тре-те, слабка обізнаність учених-ентоііологів з народними назвами. Заповнити цс прогалину не змогли видання термінологічної комісії 20-х років /І.Щоголів, С.Паночіні, М.Шарлемань/.

Ареал дослідження вибраний з урахуванням як особливостей етнолінгвістичного характеру, так і екстралінгвістичних факторів, які випливають із об’єкта досліджень. Вивчення ентомологічної лексики видалося доцільним проводити у межах ареалу Українських Карпат. Аргументація.такого вибору детально розроблена у цілоцу ряді наукових праць з діалектології, зокрема, виконаними у мехах комплексної те їж Загальнскарпатського діалектологічного атласу, Загальнослов’янського лінгвістичного атласу, Атласу української мови, комплексної наукової теми "Іексико-сеиантична система українських говорів району Карпат у П зв’язках з говораіім суміжних мов* /Г.П.Клепікова, СД>. Берштейн, Я.В.Закревська, Й.ОДзендзелівський, Я.Ю.Вакалюк,

І.В.Сабадош, М.І.Сюсько, Р.9.ІШио/.

Що ж стосується екстралінгвістичних факторів, то район Карпат становить особливе природно-гвографічно-б і ологїчне утворення, яке значною мірою відмінне Від інших пряродне-географічних зон України, у тому числі і світом комах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження

в аналіз ентомологічної дексюси, зібраної автором безпосередньо в попових умовах, а також а літературних джерел, що на-вть певне відношення до досліджуваної території. Завданнями роботи ег .

1. Визначення репертуару ентомолог і ЧНнх наа в; '

2. Виявлення мотивації, походження ентомологічних назв, а також їх словотвірна характеристика;

3. Лінгвогеографічний опкс вказаної лехсихо-семантичної групи /при наявності опозицій, які піддасться картографуванні)/.

При внрівенні поставлених завдань залучається дані української літературної мови, інша говорів української мови, : діалектів споріднених і суміжних мов. Діахронний та синхронний лексикологічно-етимологічний аналіз дасть можливість визначити тенденції у номінації комах, словотвірні особливості даної групи лексики, доповнити відомості про формування, розвиток, функціонування сучасних українських говорів Карпат.

Методологічної) основою дисертації в діалектико-матеріа-лістична теорія пізнання, з якої випливав каузативний взаємозв'язок предметів та явищ об’єктивної дійсності, що вивчаються людиною у процесі всієї її пізнавальної діяльності. Такий підхід до розуміння мови та процесу її пізнання сприяє виявленню зв’язків мі* назвою об’єктів живої природи /у нашому випадку - комах/ та іншими явищами матеріальної, духовної культури, передбачав встановлення причин виникнення, розвитку . і зникнення окремих ентомологічних назв.

У процесі роботи були використані різноманітні методи дослідження,’ тому що потреба не обмежуватися якимось одним методом випливає "із самої натури та функції* досліджуваного лінгвістичтАми дисциплінами явища /Білецький, 23/. їх вибір визначається метою та завданням дисертації: описовий, порі в-

, • -7- -

няльно-історичний, порівняльно-зіставний, ТИПОЛОГІЧНИЙ. Прсто для вивчення даних» отриманих анкетним методом безпосередньо в польових умовах, а також ддя одераання нових, важливих та науково переконливих фактів, які допомогли б виявити тенденції розвитку ентомологічних номенів, дати детальну просторово-кількісну характеристику, ми використовуємо аспект лінгвістичної географії. Синхронний лінгвогеографічний матеріал нерідко є єдиним джерелом для дослідження етимолог!ї окремих назв, оскільки діалектний континуум, діалектний ландшафт, за зауваженням М.І.Тодстого, "часто сприймається як розгорнута у просторі діахронія цієї мови'ТТолстой, II/.

Лексикологічне дослідження діалектного матеріалу необхідно включає в себе використання прийомів діахронного співставлення даних, що, проте, е порівняно складним, тому що кількість джерел, які фіксують аналізовану лексичну групу, значно обмежена і вимагає обережності при ідентифікації описуваної реалії. Словотвірний аналіз ентомологічних номенів проводиться трьома етапами; розчленування аналізованого слоез, з'ясування характеру виділених частин і визначення їх місця та ролі у словотвірному процесі. '

3 метою більш детального опису аналізованої груш слів притягалися дані спеціальних наук, які вивчають тваринний світ /ентомології, фізіології тварин, екологічні матеріалі!/.

Аналіз яхісних та кількісних характеристик лексико-се!«ан-тичної групи назв комах здійснюється за допомого» статистичного методу. "

Матеріали дослідження зібрані автором за спеціально укладеною програмою-питальником В період від 1979 по Ї989 рр, у 118 населених пунктах Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей, Крім того, використані ма-

/ . - 8 - Г'--..; .

теріали діалектного фоцду Інституту мовознавства ім. О.О.По-тебні АН УРСР, діалектні рукописні матеріали, що знаходяться на кафедрі української мови Ужгородського державного університету. Джерелами фактичного та порівняльного матеріалу е також друковані і рукописні словники української мови XIX -XX ст., словники давньоукраїнської мови, починаючи від лексикографічних праць Л.Зизанія.П.Бериндн, Ь.Славинецького та А.Корецького-Сатановського, періодичні видання, що мають від-*’ ношення до регіону Карпат та інших районів України і суміжних з карпатським ареалом слов'янських і неслов’янських мовних масивів. Досліджені також підручники зоології,видані українською мово» до 1939 р, в Західній Україні. Важливим джерелом, яке справило вплив на збір власне лінгвістичного матеріалу, були визначники та атласи поширення комах, бо використанім ентомологічних праць та ілюстрованих таблиць, виключає нетотожність реалії при можливій наявності омонімічних назв.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вона є першою спробою монографічного дослідження ентомологічної лексики, в якій репертуар назв комах представлений як система; розглядається великий фактичний словниковий матеріал /понад 550 назв/, значна частка якого вперще вводиться в науковий обіг. У роботі діалектна ентомологічна лексика сха- ' рактсркзсвана з точки зору П онсуасіологічної природи; аналізуються способи номінації і словотвірні процеси у сфері досліджуваної ентомологічної лексики. Вперше дано зіставлення діалектної та наукової ентомологічної номенклатури, що дозволяє з’ясувати невраховані можливості у плані терміно -творення в сучасній біологічній науці. Немаловажним є також опис форууьайія української ентомологічної номенклатури.

Псактичке значення дослідження пслягас в тому, що:

1. Зібрано і систематизовано матеріал про один із значних пластів лексики української загальнонародної мови» який не ливе слабо вивчений» а й належний сюди матеріал великою мірою не зібраний.5' '

2. Отримано дані і зроблено на їх основі висновки, .таі можуть послужити внеском у розробку окремих питань теорії номінації /питання номінативної специфіки імен, способів та засобів номінації денотатів - об’єктів живої природи, проблема типології номінації, виникнення коннотативних відношень тощо/.

3. Фактичний матеріал дослідження иоже бути використаний при укладанні загальнодіалектного словника української нови, а такоа при укладанні етимологічних, синонімічних та ін. словників як української, так і інших слов"янських мов.

4. Стримані результати можуть використовуватися в працях із сучасної та історичної лексикології, діалектології української та інша слов’,янських иов, а такой як джерело фактичного матеріалу в дериватологічних студіях.

5. Введення в науковий обіг матеріалів роботи матиме пегае значення для науково-дослідної роботи студентів, для вчителі в-словесникіз, які керують факультативами та гуртами при школах по вивченню краєзнавства, фольклору, народознавства.

6. Виявлені в процесі робота назва коыах, лкі побутують у говорах району Карпат, жясуть стати допомігшим матеріалом пря упорядкуванні української наукової ентомологічної номенклатури.

На захист виносяться такі положення?

1. Ентомологічна лексика району Карпат становить частину української загальнонародної лексики; у ній виявляються основні риси і тенденції, властиві всім українським говорам.

2. Назви комах ехлздаять окрему лексико-семантичну групу зі

- 10- . . спільними принципами номінації, ядро якої сягає спільно -слов'янської чи навіть індоєвропейської доби.

3.Ентомологічна лексика району Карпат має діалектаі протиставлення на фонетичному, лексичному, семантичному, словотвірному та морфологічиому рівнях і підтверджує членування укра- . їнських карпатських говорів за комплексом наведених ознак.

4. Вивчення і систематизація діалектної ентомологічної лекси-

ки має велике значення для висвітлення історії формування та, розвитку сучасної української мови в усіх її формах, а також має стати базовим матеріалом для поповнення і перегляду існуючої ентомологічної номенклатури. ■ -

Апробація роботи. Основні положення і результати до -слідження були викладені в доповідях на республіканській конференції "Науково-технічна революція і сучасні процеси розвитку лексики української народно-розмовної мови" Джгород, 1989/, "Лексика української мови в її зв’язках з сусідніми слов'янськими і неслов'янськими мовами" /Ужгород, 1982/, "50 років возз’єднання Західної України з Українською Радянською Соціалістичною Республікою у складі Союзу РСР" /Львів, 1989/, регіональних конференціях "Нова і духовність нації" /Львів, 1980/, "Яків Головацышй і рух за національне відродження та культурне єднання слов’янських народів" /Тернопіль, 1989/, республіканських та регіональних конференціях, присвячених діяльності І.Огієнка /Дьвів, 1992/, Ю.Федьхееича /Чернівці, 1984/, В.Сіковича /Львів, 19*92/, міжнародній конференції Тзгіякальння традыцьп ва усходкеславянскіх мовах, літературах і фапьхлоры" /Гомель» 1960/, щорічних конференціях молодих учених УжДУ' /1960-1985/, професорсько-викладацького складу Ужгородського державного університету /1965-1995/. Окремі частини дисертації обговорювались на засіданнях кафедри

української мови УжДУ як частини планової наукової роботи та на засіданні кафедри української мови Львівського державного університету як реферат слухача ФІШ при Дф\

Публікації» Основні результати дисертаційного дослідаен-ня відображені в 16 публікаціях загальним обсягом 2,1 др.арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів /"Лексикологічна і лінгвогеографічна характеристика ентомологічних назв в українських говорах Карпат", "Словотвір ентомологічної лексики українських говорів Карпат", "Коротка історія формування і становлення української ентомологічної номенклатури"/, висновків і додатків, найважливішим з яких е Атлас ентомологічних назв українських карпатських говорів /10 карт/.

' ЗМІСТ РОБОТИ

У "Вступі" обгрунтовується тема дисертації, визначається мета, з&зданкл, об'єкт і методи лроБєчення дослідження, характеризується джерельна база, розкривається актуальність, новизна, теоретичне і практичне.значення теми. Формулюються положення роботи, які виносяться на захист.

У розділі "Лехсикологічна і лінгвогеографічна характерне- . тика ентомологічних назв в українських говорах Карпат" містяться 28 окремих нарисів, в кожному з яких досліджується назва однієї комахи. У карасі з'ясовуються локальні лексичні, словотвірні, граматичні особливості доедідауваного слова; по можливості встановлюється етимологія. Враховуюча особливості досліджуваного регіону, назви комах зіставляються з відповідними лексемами інетх українських діалектів* суміжних і несумірних слов'янських мов, «типологічно зіставляються з неслов'янськими сушеними мовами /угорськов, німецькою, румунською/. •

У деяких гапядкят під однією назВСЯ 2ИІЦЄЯІ епяся кіль-

кох видів одного й того ж роду /родкни/ коках, дз їх розріз -ненкя для неспеціаліста досить затемнене, складає І не відображається ка назвотворенні: сонечка, бабки, іципавки^мухи /такі особливості обумовлені в тексті нарису/. Дяя прикладу наводимо нарис про назви для гедзя сірого £ст'ми. -і Ж > у

овода підшкірного бичачого £сі/г$ £■

Гедь сірий та овод підакірикй бичачий - ведихі кодахи ряду двокрилих, які нападають на свійську худобу, рідше на людину, завдаючи болючих укусів»

У говорах Карпат виявлені такі назви: овод ДО, II, 15,

37, 40, 41, 59, 61, 88, 95, 98, 102, 107,108, 109/, овад /2,

14, 16, 17» 54, €0, 85, 92, 112,113,118/. вовод. вівад /6,

21, 24, 89 , 90/, вова /І/, вад’ /77/, і*едз’, і*едз /53 , 53, 107/, бёцкавка Д(8, ПО/, бидзин* /72/, бзик /18, 21/, бондар у^4/, боадзар /53/, слМпак /57, 58, 85/, кл’іпец /В2, 83/, мухар /5, 10, 102, 103, 117/, павут /с.Терново Тячівського району Закарпатської обл./.

У літературі відзначені також: бидзькавка, бкдзівка, дрік, гедзень /ВхНЗ» 249/, бвдза, гзяча «уха /ВхПч, ІУ, 12; У, 25/, бурчимуха /ВхПч, 1,7/, бондз /ВхПч, ІУ, 12/, гзик /Пок.273/. Більшість цих назв із посиланням на І.Верхратського подасть інші джерела /Грінч, Е, Щог/.

І. В українській літературній мові та більшості говорів найуживанішою назвою дяя $л6-аяи45 є свід, овод

/СУМ, У, 611/. Назву овод бичачий рекомендує до вжитку проект словника ентомологічної номенклатури /Щог, 48/, овід - російсько-українсько-латинський зоологічний словник Даркевич, Татарко, 215/, овод - визначник комах /ьрмоленко, Ключко,

143/. У говорах це слово трансформується в вад, вбвод, вовад, вод, вад*, пор. оводень, водая /СУ11, У, Ш/, овід, о водень.

- ІЗ - •

оводня /Грінч, Ш, 34/, овад /ВхД, 441/, овадн’а, оват, воват /Он, П, ІЗ/. Усі ці форми сягають праслов"янського *о£и-алС /фасм., Ш, 114/, де виявляється, у свою чергу, корінь І*1& , відомий у назвах цієї комахи у багатьох слпв"янсь-ких мовах з близьким значенням: рос. овод, ведень /Д/, оводи "жалящие насекомьіе"/СНС, 346/, б. овод, авадзень, авадзен, абадзень, вадзень /СлПЗБ, І, 45-46/, болт, овод, овьдь /Геров, Ш, 325/, сх. обад, овад, словін. оваА/Фасм., Ш, 114/, ч.

о^-о-сі , АсігСІоС , с и \ra-t j ксігсисіпіаі', короЛ-их Л, $с-

Оі’-сі’І ( 43] ^ слвд. с-6~сссС, с

п"комаха", "гедзь", "зб. комашня" /£>$Р, Ш, 9Ї4/. Винятком є тільки значення слова у польській мові, Фонетика назви пояснюється кількома процесами, зокрема спрощенням групи приголосних /стратою б у префіксі/ - ІУМЗ, 104 - явище, відоме всього кількома прикладами. Пояснення М.Фасмера щодо

о в другому складі /вплив правопису, зокрема слова вода -Фасм., Ш, 114/ не надто переконливі, якщо врахувати, що в українських говорах, зокрема карпатських, у другому складі тех

■ _ ' 9

зустрічається о. Можливо, для говорів, в яких відсутнє явища "акання", суттєву роль могла відіграти народна етимологія -зближення з во^а /оводи, гедзі водяться поблизу водойм, о воді . пор. рос. діал. водница "овод" - СШ, 61/ або вадити "шкодити" /комахи шкодять, вадять худобі/. В.Ыахек, у свою чергу, виводить сіґсс/, » латинського проте

ця гіпотеза непереконлива /Мсикк, 423/.

Перед початковим о в ряді карпатських говорів виникають протетичні приголосні, залежно від переважаючого типу протези в кожному окремому випадку: вовод, вовад, говад, вор. б. вовад, говад /СлПЗБ, І, 186/,

Внаслідок деетимологізаці І та перенесення наголосу на другий склад лопатковий звук о мохе зазнавати рвдукці ї: вад.

вад’, пор. рос. діал. ведень, вадзень /Фасм., І, 265/, б. ават, вадзень /СлПЗБ, І, 46, 166/, або * аферези, що для карпатських говорів с мало властивим. У.Фасмер коментує ва^едп. в окремій статті як параледьне до овод. утворення, споріднене э лит. посілі , лте, \мі(А "комар", гр.Р(»^£ ^ "штовхаю", дінд. "бити, убивати" /Фасм., І, 265/.

Назва вова, можливо, виникла під впливом народної етимології із вовад внаслідок зближення з словом вова "вовк", "щось страшне" /дитяче/ - /Грінч., І, 244/.

Ч'> 2. У гуцульських та наддністрянських говорах спорадично зустрічається назва х'едз*, і*едз. В інших говорах української мови відзначено також г'едэеньДерсонщина, ВхЮ, 249/, і*зяча муха /там ке, ВхПч, У, 25/, і*зівка /ВхЛ, 403/, і*едзь /ККП, 15/, і'едз /с.Мар’ян і вка Овруцького району їитомнр. - власні записи/. Автори ЕСУМ на підставі наявності звука і4 доводять запозичений з польської мови характер слова /ЕСУМ, І, 489/. Більв переконливим є твердження про спільнослов’янське походження назви від звуконаслідування /ЗССЯ, УП, 215/.

3. Зв’язок з дієсловом із значенням "втікати від укусів гедзя. зберігають назви бецкавка, быдзик’, бзик, які

є континуантами звуконаслідувального кореня що пере-

дає звуки, створювані комахами /ЕСУЫ, І, І8І-І82/.

■ 4, Порівняно незначний ареал займають назви для гедзя, овода сл’іпак, кл’іпец. Мотивуючою ознакою в цьому випадку є зовнішній вигляд комахи, а саме великі очі, які через червонуватий колір здаються хворими, запаленими. Російська літературна назва коиахн ТьСшкі- слепень, типологічна паралель виявляється у німецькій мові: , де бЬпсі

"сліпий". Ізоглоса української діалектної назви продовжується в рос. діал. слепец "овод" /СНС, 503/, п.

/,

"тс." /ЦРл ЭТ, 726/.

Назва кл’іпец за внутрішньою мотивацією сягав того х образу, що йсл’іпак. Словотвірний суфікс -ец має атрибутивне значення і в синонімом -ак. На формування слова справила зплаз народна етимологія, зокрема зближення з слоном кліпати "моргати". До речі, таким яе чином.пояснене походження назви таби кяепець, клинець, кляпець тощо в ЕСУЫ, П, 459: "Мохлиео, поз’я-зане з кліпати з огляду на великі очі білозірки".

5. У буковинських говірках у значенні "овод, гедзь" тої-

/ / вдеться назва мухар /частіше мн. кухар’ і/. Слово полісема.Ч'гип-

не, моет позначати різних комах: комара, ыурзшху, трутня, овода'тощо. У цих яе говірках вживається і генетично споріднене слово мухариц’а, похідне кореня мух-. Наші спостереження частково підтвердкуються даними матеріалів до словника буковинських говорів, де наводяться чотири значення слова муха і два - нухариц’а /ЇКБГ, У, 97/.

6. У закарпатській говірці села Терново /Гячівський район/ у значенні "овод, гедзь" вживається назва павут, яка має паралелі в російських олонецьких, новосибірських, забайкальських говорах /Ъулаховський, Ш, 325; СВЗ, 376; ЭлЗаб, 228/. Саме наявність слова паут в північноросійських говорах дала можливість Л.А.Еулаховському по-своєму інтерпретувати виникнення т у слові даутина /рос./, павутина /укр./.

У розділі "Словотвір ентомологічної лексики українських говорів Нарпат" зроблено спробу підсумувати словотвірні особливості даного розряду діалектної лексики. Відзначено, що словотвір ентомологічних назв має ряд спільних рис із діалектним словотвором узагалі: для ентомологічних назв - неологізмі з застосовуються ті х словотвірні ресурси, що і для творення іменників узагалі. Однак ентомологічні назви у словотвірному

аспекті мають ряд специфічних особливостей. Так, перевалена більшість назв комах е суфіксальними утвореннями відіменнико-вого чи відприкметниково^о походження, проте ці слова семантично не виявляють зв'язку з мотивуючими основами, будучи лея-сико-семантичними дериватами /коник« коровка, оленка, кузха/. Такі назви найчастіше виникають внаслідок метафоризації, причому виділяємо три види метафор; І/ антропоморфна метафора;

2/ зооморф-на метафора; 3/ міжлредизтна метафора. Ентомолог ічні назви» мотивовані прикметниками, передають значення "носій певної ознаки": зеленяк, пахушчик, білик. Частина ентомологічних назв мав віддієслівну основу і передає значення "виксна -вець дії": хруоч» бун’ак, рийка. Лінгвсгєографічне дослідження зазначених назв дає можливість твердити, що лексичні та словотвірні ареали співпадають не в усіх випадках, ідо свідчить про поліфункціональність словотвірних афіксів.

Розділ "Коротка історія формування і становлення української ентомологічної номенклатури" містить відомості з історії формування сучасної уідраїнської термінології в галузі ентомолог і ї.» На прикладах показано певну штучність сучасної української ентомологічної номенклатури, яка мало враховує діалектну розмаїтість назв комах . Сучасна українська наукова термінологія витворена переважно за зразком російської, -цо була перекладена з латинської та німецької /вуховертка, тускляк, копр, медляя піщаний - літературні назви комах, які в досліджуваних діалектах мають відповідники: щипавка, суерд, опир тощо/. Разом з титл історія української ентомологічної термінології на власній джерельній базі має давню траяиців, яка спирається на авторитет І.Верхратського, автора ряду наукових праць, підручників, систематизованої номенклатури зоологічних об"вктіз. У дисертації зіставляються зафіксовані

- 28 -

8 говорах ентомологічні назви-б термінами, запропонованими І.Верхратсьгаш, а також проектами словників ентомологічної номенклатури, укладеними І.Щоголевим, СЛаночіні, М.Еарлеманем, О.Маркевичем, К.Татарком. Аналіз матеріалів, зібраних дисе-з -тактом, дає підстави, стверджувати, що сучасна українська ентомологічна номенклатура потребує значного поліпшення, у тому числі 8 за рахунок діалектних ентомологічних назв /наприклад, щипавка, рогач, бумбак, бобруна, ведмедик, рийка/.

У "Висновках" узагальнено результати дослідження, з яких найголовніший с: .

1. Отримані результати цілком підтверджують висновки, що шпливають^загальних діалектологічних праць лінгвогеографіч-. ного характеру. Це свідчить, що ентомологічна лексика українських говорів району Карпат становить невід’ємну частину української загальнонародної лексики. У названій лексико-семан-тичній групі виявляються основні риси і тенденції, властиві усім український говорам і різним лексичним групам. Незважаючи на значну кількість спільних з іншими групами лексики рис, назви комах становлять особливу лексико-семантичну групу, що відзначається рядом специфічних властивостей.

2. Незважаючи на периферійність ЛСГ назв комах, ядро цієї групи складає лексика, що сягає найбільв архаїчних сарі в словникового фонду слов’янських мов, & подекуди £ виявляє стійкі ізоглоси в інших слоБрянських мовах, а також мовах, що належать до індоєвропейської сім’ї. Насамперед це стосується назв комах, що виявляють протиставлення у більшості дослідху-ваних говорів тільки на фонетичному рівні і яким точно в іде о-відехль регуляри. звукові видозміни у більшості слов’янських мов: блоха /блкха, билха/, воша /вош, вуш, нпа/, муха, оса . /воса/, комар, цураха /курвска, мур’авка, мур’анка/ тощо.

- 19 -

3. Регіон Карпа? засвідчує, що в назвах комах видаляється не тільки спільність коренів та інших матеріальних засобів, які вживаються для деривації зазначених слів, але й спільність підходів до називання однотипних об'єктів. Зокрема, спільним явищем для слов ’янських мов є використання у функці ї ентомологічних назв ряду зоологічних, орнітологічних термінів, ОіїТрО-пснімів, флористичної лексики.

4. Зазначена лексико-семаїггична група з карпатському ареалі виявляє певну специфіку порівняно з інзими діалехтами української мови. Ізоглоси назв бумбак, бумбар, бедрик, папа-руга, папаруяна, лилик продовжуються у суміжних слов’янських і неслов’янських мовах і не відомі в іїпеих українських говорах. Таким чином, можна виділити карпатські регіоналізші у галузі ентомологічної лексики та специфічну побудову окремих семантичних ланок даної ЛСГ.

5. Досліджуваний матеріал повністю підтзердкуе належність обстежених говірок до діалектного масиву української мови,

бо зберігає фонетичні, морфологічні, словотвірні, і, в першу чергу, лексичні риси української мови.

6. Складний процес формування і розвитку системи ентомологічних назв у говорах Карпат проходить з пєеного часу під значним бплиеом літературної української мови, що сприяє, з одного боку, появі окремих інновацій - назви сонечко, зсрсрац’-киЯ /колр5ац*_ ний/хук^ на території сх і.гро карпатських говорів метелик, а з другого,- зникнення старих діалектних назв /па-в^т, попер, скн’уга/. Узагалі, як показать спостер'ггсння, процес зникнення ентомологічних назв проходить ду*е актигно.

-7. Словотвір назв комах відображає тенденції та процеси, властиві діалектному словотворенню взагалі. З одного боку, окремі дерираціЯні елементи /насамперед суфіхек/ ?»»1&ляггь

- 20 -

різний ступінь активності в окремих говорах /наприклад, -ул' -ан, дах’, -ач/* утворюючи словотвірні ізоглоси. З другого боку, діє процес словотвірної синонімії, який створює величезну кількість рівнозначних словотвірних засобів як у мехах в значного ареалу, так і однієї говірки: матка, маточка, мати-ц’а; бедрик, бедрунка, бедрун’ка, бедрул’а, бедрул’ка; папа-рухка, папарунка, папарун’ка тощо.

8. Ентомологічна лексика досліджуваного регіону Карпат засвідчує багатство семантичних процесів, які відбуваються ус,цій відносно невеликій за обсягом групі слів. Порівняно прозорий каузативний зв’язок назви та об’єкта дає можливість встановити загальні принципи номінації для всієї системи ентомологічних назв, ще створює необхідні передумови впливу на сеідомє формування сучасної наукової ентомологічної номенклатури. Окремі діалектні назви, в т.ч. карпатські регіоналізми, мохуть претендувати на певне місце в системі української наукової зоологічної номенклатури /бедрик, лняик, бумбак/.

9. Ка підставі ентомологічної лексики українські говоря р&Р.ояу Карпат чітко грулуоться на бойківські, лемківські, надої істрянські, покутсько-буковинські, гуцульські, ужанські, Сорхавські, верховинські, карамороські.

Основні положення дисертації відображені у таких публікаціях автора:

✓ .

!. Мотиви номінації в українській народній ентомологічній номенклатурі // Дослідження лексики і фразеології говорів Українських Карпат.- Ужгород, 1962. - С.80-84.

£. Українські назви для З'оч.-пьна // Лекси-

ка української мови в її зв’язках з сусідніми слов’янськими

і неслов’янським» мовами : Тези доповідей. - Ужгород, 1982,-С. ІІ6-ІІ7. '

- 2І -

3. Назви хруща травневого з українських говорах району

Карпат // Рзгіянальньїя традацьіі ва усходнеславяискіх кавах, ліїаратурах, фалыслоры : Тззісн дакладау. - Гомель, 1560. -С. 42-43. -

4. Типологія ентомологічних назв українських говорів району Карпат // Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі: ХУ Республіканська діалектологічна нарада / Тези доповідей і повідомлень. - Житомир, 1983. - С.231-232.

5. Природнича лексика у творах Ю.Федьковича // Тези доповідей республіканської наукової конференції, присвяченої 150-річч® з дня народження видатного письмешаїка-цемократа і громадського діяча С.Федьковича. - Чернівці: ЧДУ, I9c4.-C.I3I.

6. Релікти давньої обрядовості, пов’язані з комахами // Роль пам’яток етнографії та фольклору в комуністичному вихованні трудящих. - Ужгород, 1985. - С. ІІО-ІІТ.

7. Антропоніми в ентомологічній лексиці // Материалы научной конференции молодых ученых УжГУ: депонировано в

ИНИОН № 32266.25.12.1967. - 74 с. - С. 60-06. '

8. Ейфемізми і табу як відображення духовності народу // Мова і духовність нації : Збірник тез доповідей регіональної науково-практичної конференції.- - Львів, 1989. - С. 50-52.

-У. Роль І.Верхратського у формуванні ентомологічної термінології // 50 років возз’єднання Західної України з УГСР у складі Союзу РСР. - Львіе, 1289, - С. ЗС9-ЗІ0.

. 10. Назви для овода ./аА'м-ьи? і-ігИші в українських го-

ворах району Карпат // Науково-технічна революція і сучасні процеси розвитку лексики української народно-розмовної мови.-Ужгсрод, 1989. - С. 146-147.

II. Ентомологічна лексика у словнику Я.5.Головедьксго // Яків Голозацький і рух за національне відродження та культур-

. - 22 - . . не єднання слов'янських народів : Тези доповідей. - Тернопіль, 1980. - С. 156-197, • ' ' .

12. З історії формування української ентомологічної номенклатури // Розвиток мовознавства в Західній Україні в 20-30-их роках XX ст.: Регіональна наукова конференція, присвячена пам'яті Василя Сіковича. - Львів, 1992. - С.58.

23. Термінологічна лексика на сторінках журналу "Рідна мова" // Іван Огієнко /Незабутні імена української науки/. -Львів, 1992. - С, 193-194.

14, Метафоричні назви комах в українських.карпатських говорах // Тези доповідей 47-ї підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького складу Ужгородського державного університету. - Ужгород, 1993. - С. 54.

15. Звуконаслідувальні назви комах в українських карпатських говорах // Тези доповідей 49-ої підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького складу філологічного факультету Ужгородського державного університету. - Ужгород , 1935. - С. 97.

ІЄ. Семантичні процеси у сфері ентомологічної лексики // Тези доповідей 50-ої підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького складу філологічного факультету Ужгородського державного університету. - Ужгород, 1996. - С.40.

- 23- .

Filak 1.Э. Entoaologlcal lexis of Ukrainian patoises of the Carpathian Region (manuscript). Dissertation for the aaters Degree in Philology. Syseciallty 10.02.01. - the Ukrainian Language. Uzhhorod State University. Uzhhorod, 1997.

The lexico-seeantic, lexico-ety*ological. derivational, lin-guo-geographical analysis of folk naaes of insects із represented in th№ work, collected by the Investigator in 113 sartiaaents of the Transcarpathian, Ivano-Frankivsk, Chernlvstsy and Lviv Regions. The Atlas of the entomological lexis of the Ukrainian patoises of the Carpathians (10 linguistic aspa) is added.

Филах Й.Я. Энтомологическая лексика украинских говоров района Карпат /рукопись/. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности I0.C2.CI -украинский язык. Ужгородский государственный университет.

Ужгород, 199? г. . . '

В рабств представлен лексико-семантический, дексико-зти-ыологический, словообразовательный, лингвогесграфгоескмЯ дналш народных названий насекомых, собранных диссертантом в 118 населенных пунктах Захарпатсксй, Ивано-ЗранкозсксЯ, ЧернсницпсЯ и Львовской областей. К диссертации прилагается Атлас энтомологической лексики украинских говоров Карпат /1C лингэиспг».?.?:-ких карт/.

Кявчові слоза: лексика, назва, лексико-сеиантичка групл.. чс-мшація, мотивація, словотвір, етимологія, лінгвіститя» гч-'-гр-к-фія, ізоглоса, говори району Карпат,