автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Февральская революция и становление украинской национальной государственности (февраль 1917 - январь 1918 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Февральская революция и становление украинской национальной государственности (февраль 1917 - январь 1918 гг.)"

КиУвський ун!верситет 1Мён1 Тараса Шевменка

ОД на правах рукопису

}

! IV» ч!

ДЕМЯНКО ОКСАНА МИКОЛА1ВНА

ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦ1Я ТА СТАНОВЛЕНИЯ УКРА1НСЬК01 НАЦЮНАЛЬНОТ ДЕРЖАВНОСТ! (лютий 1917 - Ычень 1918 рр.)

СпецЬльнкт» 07.00.0^ 1стор1я УкраУни

АВТОРЕФЕРАТ дисетрацЛ' на здобуття наукового ступеня кандидата (сторичних наук

КИ1В - .1995

КиТвський ун1верситет 1мен1 Тараса Шевченка

на правах рукопису

ДЕМЯНКО ОКСАНА МИКОЛАГВНА

ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦИЯ ТА СТАНОВЛЕНИЯ УКРАШСЬКОГ НАЦЮНАЛЬНОУ ДЕРЖАВНОСТ1 (лютий 1917 - Ычень 1918 рр.)

Спец1апьн1сть 07.00.02 • 1стор1я Укра'Гни

АВТОРЕФЕРАТ дисетрацГ) на здобуття наукового ступеня кандидата ¡сторичних наук

КИ1В -1995

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! (сторГГ РосП' (сторичного факультету КиУвського ун!верситету 1мен1 Тараса Шевченка

Науковий кершник - доктор ¡сторичних наук, професор, заслужений працшник народно! осв!ти УкраУни - СврШвв Я.М.

ОфУйш опоненти - доктор ¡сторичних наук, професор • Мус1енко В. В.

- кандидат (стричних наук, старший науковий сшвробГтник - Гошупяк ¡.Л.

Провщна установа - Полтавський педагогЫний ¡нститут

Захист в1дбудеться 'Трс^и^ 095 р. о / & годин! на

засщанн) спешалюованоУ ради Д.068.18.08 при Ки!вському ужверситет) ¡меж Тараса Шевченка за адресою: 252017 м.КиУв, вул. Володимирська 60, ауд. 349.

3 дисертац>ею можна ознайомитися а б|бл!отец1 ун1верситету (м. КиУв, вул.Володимирська, 58)

Автореферат розгсланий •¿О-Ж 1995 о.

Вчений секретар спец1апюваноУ ради,

кандидат Сторичних наук, доцент Руль М.О.

Структура дисертацП обумовлена метою i эавданнями досл1джен-яя i складавться 1з вступу, п'яти роздШв, bhchobkíb, додатк1в, списку використаних джерел та лхтератури.

Актуальн1стъ теми. РозОудова сучасно! Укра!ни як незалежно! держави супроводжуеться активним зростанняы интересу широко! гро-мадськост1 до державотворчо! дхяльност! попередн1х покшинь. Ос-к!дьки ochobhí аспекти нацхонально-державного буд1внщтва в Укра! -hi на сучасному етап1 тотожн! г тими, що вже Сули апробован1 ícto-pi6» у пер1од виэвольних зматань 1917-1921 рр., вивчення та уэа-гальнення Ix постав актуальним завданняы в1тчизняно! вторично! науки.

НайбШш вагомих результат1в було досягнуто Центральною Радою, яка створила першу у XX ст. укра!нську державу. Д1алектика сусп1льного розвитку вимагЕЗ переосмислення на новому якЮному plBHi урок1в минулого. Hhhíehíü стан в!тчизняно1 вторично! науки характеризуемся появою значно! к1лькост1 праць, присвячених р1з-номан1тним аспектам укра!нсько! революцП. Проте, неэважаючи на посилений 1нтерес досл1дник1в до проблема, 1стор1я становления укра! нсь ко! державност! потребуе подалыпо! розробки. Складн1сть i Сагатопланов1сть проблеми вчмагають об'еднаних аусиль з боку вче-вих pisHHx галузей сусп1льствознавства.

Виходячи а окреслено! науково! проблематики, об'вктои досл1д-ження s процес станов, „-ння укра!нсько! нац!онально! державност!, поштовх якому дала Лютнева революц!я в Pocll, а предметом досл!д-ження - орган1зац1я 1 д!яльн1сть Центральной Ради та Генерального секретар1агу, политична боротьба в укра!нському pyci, громадсь-ко-полНична та нац!онально-культурна д!яльн1сть у 1917 р. укра-iHctKol 1нтел1генцН, яка виступала кер!вною силою национально! революц!!.

Хронолог1чн1 рамки досл!дження обмежен1 перioдом, який cniB-падаs з процессы становления украшсько! державност! та еволюц1БЮ погляд!в л!дер!в Центрально! Ради на I! сутйсть. Тобто в!д Лютневой революцП, яка призвела до посилення нац1онально-визвольних рух1в в iMnepil, а на Укра!н1 спричияилася до появи кер1вного центру укрз1'нського pyfcy Центрально! Ради, до прийняття нею Четвертого Ун1версалу, що проголосив Юнування незалежно! суверенно! Укра!ни.

Мета дисертацП полягае в проведешй комплексного анал!зу та висвИленн! процесс становления укра!нсько! нвцгонально! держав-

ноет! у 1917 р.

Для реал!аацп ц!б! мети досл!дником були поставлен! так! завдання:

- досл!дити соц!ально-економ!чне становище в Укра!н! напере-додн! 1917 р. ! виэначити його вшшв на формування нацЮнадьно! державно! 1де1; проанал!эувати розвиток оусп1льно-пол!тично! думки в Укра'ш в цер1од перию! св1тово! в1йни;

- розглянути та проанал!эувати д!яльн!оть Центрально! Ради та Генерального оекретар!ату;

- з'ясувати ставлення над!ональних та загальнорос!йських по-л1тичних парт!й до нац!онально-державного буд1вництва в Укра'$н!;

- висв!тлити роль та основн1 напрями д!яльноот! укра!ноько! !нтел!генцП у отворенн! укра!нсько! дерзяави;

- показати ставлення р!вних под!ткчнкх сил до питань церковного буд!вництва.

Наукова новизна дисерхацП визначабться саме постановкою ! розробкою досл!джувано! проблеми. На основ! широкого масиву документально матер1ал!в автор эд1йснив спробу комплексного анал!ву процесу створення неэалежно! суверенно! укра!нсько! держави, почи-наши в!д Лютнево! революцИ !: зайнчуючи прийняттям Четвертого Ун!версалу. При цьому науков1 узагальнення поеднувалися а роэробкою та досл1дженням ряду конкретних питань, щр складають основний ?).йст проблеми 1 як! або не вивчалися взагал!, або досл1джувалися поб1жно. Розглянуго генеэу роэвитку украЗнсько! национально! дер-жавницько! !де! на початку XX.ст., досуйджено орган!защв становления та функц!онування Центрально! Ради та Генерального, секрета-р!ату. Окремо роэглянуто боротьбу в середин! укра!нського руху, яка позначалася на шляхах державного буд!вництва. Значну увагу првд!лено участ! у сусп!льно пол!тичному житт! нац!онзльно! !нте-л!генц11, укра!нського дух!вництва. Дисертант намагався узагальни-ти як позитивний, так ! негативний досв!д 1917 р. ! на основ! ць-ого розкрити причини занепаду укра!нсько! державност1.

Практичне значения д^сертацН. Результата досл1дження можуть бути е1!користан1 при п!дготовц! монограф!чних досл!джень з !стор!! державного буд1вництва в Укра!н1, загальних ! спец!альних лекЩй-них куров з 1стор11 Укра1ни, Рос!! у видах та середнах учбових ээкладзх, при розробд! спецкурс!в з питань хсторп укра1нсько1 православно! церкви ! церковного руху,шШтично! думки перЮду П*рсо: св1тоео1 в1йни.

Ывтодшюг1чною основой досл!дження б д!алектичн1 принципи ni знания !сторичного процесу, об'ективний п!дх!д до анал!ау суо-Щдьних явизц i под!й. Багатоплановiсть теми пояснюе необх!дн!сть використання проблемно-хронологхчного методу досл1дження.

Наумова апроСац!я проводилася по кафедр! icTopii Pooil ícto-ричного факультету Ки!вського ун!верситету !мен! Тараса Шевченка. Ochobhí II положения викдадено автором у п'яти наукових публ!кац1-ях, а також допов!далися на наукових конференц!ях у Луцьку та Кие-Bi.

У вступ! дисертацП поряд г вищезазначеними положениями подано анад!з icTopiorpaifil проблеми та джерельно! баэи роботи.

Першим досл!дником державного буд!вництва в УкраШ був М.Грушевсышй - Голова Центрально! Ради. Будучи видатним вче-ним-!сториком, bíh п1ддав детальному анал!эу И полНику i перш! державн! документи у ряд! статей та брошур. опубл!кованих у 1917 -1918 рр.1

■ Голова першого уряду Украйни В.Винниченко сво! погляди на процео державотворення виклав у великому мемуарно-пу бд 1 цистичному твор! "В1дроження нацИ" (4.1-2. Доба Центрально! Ради. - KhIb-Bí-день, 1S20). Незважаючи на значний суб"ектив1эм автора, ц!кавою в його критична оц!нка соц1ально-економ!чно! пол1тики Центрально! Ради, що й стало, на toro думку, причиною поразки украЗнсъко! ре-

волюцп.

Везпосереднш учасяик под!й П.Христюк у сво'!й двотомн1й npayi ввернув головну увагу на шмйтичну боротьбу в Укра!н!, участь у революц!йному процес! р!зноман!тних верств укра!нського сусп!дьст-ваг. В!н також вважав, що укра!нському pyxoBi бракувало политичного радикал!зму. Широко представлен! в poCoTi документи р!эних по-л1тичних парт i й роблять "II особливо uíhhoh.

Починаючи э 20-х рок.!в, переважна б1льш!сть лхтератури в проблеми була видана за кордоном. 1стор!я укра!нсько! революцП

1 Грушевський М. УкраЗнська Центральна Рада та 'i! ун!вероали, перший i другий. - К., ^917; його ж. На noposi ново! Укра!ни. Гадки ! мр!1. - К., 1917; його ж. Хто TaKi укра!нц1 ! чого вони хо-чуть. - К., .1991; його ж. Новий nepiofl ioTopil Укра!ни. За роки в1д 1914 до 1919. - К., 1992 та !н.

2 Христюк П. Зам!тки ! матер!али до iCTOpi! укра!нсько! революцП. 1917-1920 рр. В 2-х т. - В1денъ, 1921.

активно розроблялася 1 роэробляеться эаруб!жною укра!н Ютикою. П прац! мають ц!кавий фактичний матер1ад та документа закордонних арх1в1в 1 б!бл1отек; в них подано науково-виважен!, обгрунтован1 узагальнення. Не дивлячисъ на деякий суб'ектив!зм, притаманний працям безпосереднхх учасник1в под1Й, ц1 досл1дження й дос! е фн-ними та 1нформативнши для вивчення процеоу державотворення в Ук-раШ у 1917-1918 рр.

Найгрунтовн1пшм, фундаментальна досл1дженням, присвяченим Центральной Рад1, б також монография Д.Дорошенка1, у якш висв1т-лено практично во1 питания оргамзацП 1 дхяльност! Ради, 11 в1йськову, нац!ональну, соц1альио-економ1чну пол!тику. Окремо ви-д1лено национально-куль турне буд1вництво та церковне питания. Про-те, маючи багатий фактичний матер1ал, доел1Дник часто уникав надежного критичного осмисдення под!й та факт1в.

Причини втрачення Укра!ною державност1 п1д час виэвольних змагань пос1даить центральне теце у працях 1.Мэзепи, П.Феденка2, яШ, на думку дисертанта, б дещр поверховими.

Б1лып глибоким анал1эом в1др1зняються доогидження Н.Полонсь-ко!-Василенко3, у яких вказувтьса, щр саме наявнЮть' широкого на-щонально-визвольного руху в УкраШ призвела до нафонального в1дродження та надбання Укра!нсю державноей. Серед причин пораэки автор В1дзначзв перевагу декларативно! д1яльност! Центрально! Ради над практичною, недооц!нку земельного питания та церковного руху.

Участь 1 ставлення укра1нського православного ду'х1вництва до

1 Дорошенко Д. 1стор!я Укра!'ни 1917-1923. - Т.1. Доба Центрально! Ради. - Ужгород, 1932.

2 Мазепа I. Б1льшовизм 1 окупац1я УкраТни: СоЩально-економ1чн1 причини недозр1лост1 укра'^нсько! революцП. - Льв1в-Ки!в, 1922; його ж. Шдстави нашого в1дродження. - Прага, 1946-1949; його ж. Укра!на в опп 1 бур! революцП. 1917-1921. - Прага, 1942; Мазепа I., Феденко П. 3 1стор1! укра!нсько! революц!!. - Прага, 1930.

3 Полонська-Василенко Н. 1стор1я Укра!ни. Т.2. - Монхен, 1976; !1 ж. Революфя 1917 року: Спогади // Укра!нський хсторик. - 1988. - N 1-4; там само. - 1989. - N 1-3; П ж. 1стор1я укра!нсько! церкви. - Мюнхен, 1949.

визвольних амагань висв1тлено у працях О.Лотоцького, 1.Власовського, Д.Дорошенка1.

Значку !стсрЮграф!чну спадщину зосередив журнал "Укра!нський Историк" - вкдання Укра!нського Вольного Ун1верситету у Мюнхен!. У ньому' було надруковано прац^Б.Мартоса» ЬВитановича, М.Мандрики та 1нших учасник!в под!й 191? р., якг ц!нн! насамперед викладеним у них фактичним матер!алом 1 вионовками.

Деяк! аспекта 1СТор1Л визвольних змагань подано у працях К.Кононенка, М.Шя!льника2.

Окреме м!сце у науковому рисв1тдешп державотворчсго процесу займають .прад! Р.Млиновецького та ¡.На^аевського3. В остатий простежуються нов1 п1дходи до вивчення проблеми, концепц!я П максимально наближеиа до об'бктивност! та тстс-ризму.

Нов1тн1 роэробки украикзько! варуб1жно1 1стор1ографП мав аб1рка "Державний центр Украгнсько! Народно! Республ1ки в екзил1" (Ф!даделъф!я-Ки1в-ЕаЕ!нгтон, 1993) та праця американського вченого Т.Гунчака4, видан! вже ,п!сля проголошення незалежност1 Укра1ни, Питаниям державотворення в них выводиться особливе м!сце. Вони мЮтять анал!з державно-правових документ 1 в Центрально"! Ради та Генерального секретариату, вначну увагу прщЦляють Ооротьб! укра-1нських пол1тичних партхй в питаниях пол1тики та практики державного буд1вництва час1в визвольних змагань,

3 причин пол!тичнего характеру процео становления укра!нськоГ державност! не экашов об'вктивного висв1тлення в радянськ!й 1сто-

Лотоцький 0. Церковна справа на Укра'Ш // Л1тературно-науковий в!сник. - 1923. - Кн.V; Власовський I. Нарис !стор!! укра!нсько! православно! церкви. - !1ыо-Йорк, 1990; Дорошенко Д. Православна церква в минулому 1 сучасному житИ укра!нського народу. - Еер-л!н, 1940.

Кононенко К. Украша 1 Рос1я. Сусп1льно-економ1чн1 п!дстави ук-раЗнсько! нац!онально'1 !де!. 1917-1960, рр.' - Монхен, 1Р50; Шк!льник М. Украина в боротьб1 за державн1сть в 1917-1921 рр. -Торонто, 1971.

Млияовецышй Р. Нзриси з !стор!! украгнських визвольних змагань 1917-1918 рр. - Льв!в, 1994; НагаБвський I. 1стор1я укршнсько! держави стол1ття. - К.,1993.

Гунчак Т. Укра!на: перша половина Ж столИтя (Нариси пол!тично! 1стсг1!). - к., 1993.

рЮграфП. Ряд праць, присвячених революЩйним под1ям в Укра!н1, з'явився у перпЦй половин 1 20-х рокХв1. У них ¡Лстився ц1кавий фактичний матер!ал, який трактувався авторами а великой часткоо оуб'ектив1зму.

Э початку 30-х рок1в в радянськхй 1сторЮграфП склалася кон-цепц!я АсторП ¿еводюцП та громад янс»'"о! в!йни в Украш!, засновала на марксистсъко-лен1нськия положениях а нац!онального питания. В1дпов1дко до не! укрз'1нський нацюнальний рух Сув вивначений як буржуагко-нац1онал1стичш1й, антинародний, а ус1 його прояви в!днесен1 до контрреволюцП. На багато рок1в Центральна Рада Сула эатаврована як буржуаэно-нацЮнатйстична орган1вац1я, що вгадува-лася в Юторичнхй л!тератур1 ешв як об'ект, проти я кого вели бо-ротьбу роб!тники 1 селяни Укра!ни на чел! а б1лывовицькою парт1Ею.

Ситуац1я шло эм1нилася на краще 1 п1сля XX э'1эду КПРС, коли було энятс 1деолог!вд1 обмеяення в досл!дженнях 1сторП Укра!ни. В прадях, як1 з'явилися у Б0-60-т1 рога!, пр!оритетним напрямом дос-л!джень була д1ялън1стъ бИыювицько! парт 11 та орган!в Радянсько! влади2. Введения в науковий об!г нових фактич'-мх 1 статистичних' мзтераал!в, висковк!в 1 увагальнень не торкнулося проблем, пов'-яэаних г нацЮнадькою резолюцией.

Протягом 70-80-х рок1в радянська 1стор1ограф1я поповнилася рядом праць, у яких виовИлювалиоя питания впливу лютневих под!й на соц1алыга-пол1тичну ситуад1ю в УкраШ, роль у революц1йному процес! нац1ональних та загальнорос1йських парт!й, дхяльшеть Центрально! Ради, вибори до Установчих збор1в, м1ських дум. До на-укового об1гу вводится нов1 арх1ьн1 матер1али, рогширювався

1 Майоров М. Из истории революционной борьбы на Украине 1914-1919 гг. - К., 1922; Скрипник М. 1стср1я пролетарсько! революцП на УкраШ. Короткий начерк. - Харх1в, 1023; Бса Е. Год борьбы. -К., 1925 та 1н*

г Ба01й Е.М. Ы1сцев1 органи державно! влади УРСР в 1917-1920 рр. -К., 1956; Корол1воький С.М. Боротьба б1лывовик1в Укра!ни за за-воювання Рад у 1917 рсц1 // Б1льшовики Укра!ни в боротьб1 за перемогу ЖовтневоХ революцП 1 встансвлення Радянсько! влади (бе-резень 1917 - лютий 1913). - К., 1957; Харитонов Е.П. Лютнева револвЩя 1917 року ра Укра!н1. - ХаркЛв, 1966; Макогон С., Ткач А., Цветков В. Роэвиток радянсько! державност! на УкраШ. - К., 1966 та 1н.

- у —

спектр вивчення 1 анализу досл!джуваноЗ проблема, С!льш активно гисвгглввалися питания участ! в революцШому рус! у 1917 р. пол1-тичних сил, що виступали опонентами б!льшовик1в1. Проте сл!д в!дв-начити, що досл!дникам в!дводидися певн1 !деолог!чн! меж! ! тому вони змушен1 були дотримуватися усталено! схеми роэвитку революц!3 1917 р. в Укра'Ш, яка передбачала оценку д!яльност1 створених на-цЮнальним рухом орган!в влади як буржуазно-нац!онал!стичних.

1з зм!ною пол!тично1 ситуацП в СГ-СР п!сля 1985 р. !сторична наука позбулася жорстких .!деолог!чних схем. З'явшшся нов1 напрями у досл!дженн1 визвольних змагань в УкраЗн!,-- а також п!дходи до оц!н;а1 нащоналъно-визвольного руху, зкал!зу участ1 в державотвор-чих процесах р1зноман1тних верств украЗнського сусп!льства, ходу мирних переговор!в м!ж УкраЗнов ! Центральними державами. 3 нових позиц!й розглядаються державно-правоз1 акти доби Центрально! Ради, значно посилився науковий !нтерес до дол! украЗнсько! !нтел!ген-цП2.

П!сля проголошення незалежност1 УкраЗни перед в1тчизняною !с-торичною наукою в!дкрилися можливост! об'ективного висвхтлання по-д1й, пов'язаних э становлениям нащонадьноЗ деркавност! на початку стол1ття. Складовою частиною всеб1чно1 характеристики проблем е осмислення витЬк!в украЗнськоЗ державницькоЗ !де!. Значн1 кроки в

1 1Мус1енко В.В, Еътьшсвикл Укра!ни в Жовтнев1й революц!!. К., 1976; Терещенко Ю. I. Псуитична боротьба на виборах до м!ських дум УкраЗни в пер!од п1дготовки ЖовтневоЗ революЦ13. - К., 1974; Гамрецький Ю.М. Криза др1бнобуржуззних партхй на Укра'Ш в. 1917 рощ // УкрЛстср.журн. - 1976.-' - N 12; Ветров Р.И. Победа Октябрьской революции и банктротство меньшевиков на Украине. -Харьков, 1983; Черненко А.М. Октябрьская революция и банкротство эсеров на Украине (март 1917 - декабрь 1917). - Днепропетровск, 1983 та 1н.

2 Харитонов В.П. Лютнева буржуазно-демократична революция на Укра-3н1 // Укр.!стор.журн. - 1987. - N 2; Турченко Ф.Г. Помещики и буржуазия Украины на пути к политическому краху (февраль-октябрь 1917 г.)// Вопросы истории СССР. - 1987. - Вып.32; Кондуфор Ю.Ю. Великий Жовтень :'. доля !йтел!генц!3 // Укр. !стор.журн. - 1989. -N 12; Яневський Д.Б. УкраЗнська Центральна Рада - перш! кроки до навдонально! державност1 (березень-листопад 1917 р.). - К., 1990 та к-.

- э -

цьому напряы! 8д1йснено в дослХдженнях укра!кських 1сторик1в на початку 90-х ройв. ¡.Ф.Курас, С.В.Кульчицький, , В.Ф.Солдатенко, ЬЛ.Гошуляк, Д.Б.Яневський, О.П.Копиленко1 та !нш1 роэшяршш стан наукою! роэроОки проблеми становления укра!нсько! над! овально! державкост!. В !х прзцях роаглядаються питания роавитку иаЩональ-ного руху у 1917 р., участ! в ньому р!эних верств населения, д1-яльност! Центрально'! Ради, Генерального секретар1ату, в!йськового буд!вництаа.

У аагальному контежШ проблема ааслуговуе на увагу досд1д-дення питапь, пов'яэаних а пров!дною роллю 1нтел1гендП та став-лэнням церкви до виавольних змагань. Доля украХнсько! 1нтел1генцИ прквергав в останн! роки п1двкцений 1нтерес дссл!дник1в2. Особливу увагу автори авертааотъ на складн! 1 суперечливх процеси, щр Ыдбу-валися в середовищ! 1Ктел1генцП у 1917-1921 рр.

У радянськ!й ЮторЮграфП питания 1стор1! церкви ыайже не висв1тлавалися. Шсля 1985 р. церковка проблематика ааймав ч1дьне м!сце у сучасн!й 1сторичн1й иауц!.. В достижениях Ю.М.Гвмрецького, В.Д.Бондареика, Б. ЬЕленського, В. 1.Ульян1вського3 подано вначний

1 Кульчицькй С.В. Центральна Рада: утворення УНР // УкрЛс-тор.вдк. - 1992. - М Б, 6; Гошуяяк 1.Л. Про причини порагки Ук-рз!нсько! Ради // УкрЛстор.журн. - 1994. - N 1; Солдатенко В.Ф. Становления укра!нсъко! державност1 1 проблема абройних сил (бе-резень 1917 р. - кв!тень 1918 р.) // УкрЛстор.журн. - 1992. - N 5;Яневський Д.В. Великий шлях до свободи // Наука 1 сусШльство. - 1992. - N 2; Копиленко О.Л. "Сто дн1в" Центрально! Ради. - К., 1992.

2 Нариси 1сторП укра!нсько1 1нтел1генц11 (перша половина XX ст.). У 3-х кн. - Кн.1. - К., 1994; Касьянов Г.В. Укра!нська 1нтед1-генц1я 20-30-х рок!в: соЩальний портрет та 1сторична доля. -К.-Едмонтрн, 1992; його ж. Укра!нська 1нтел1генщя 1 нац1оналане питания: початок XX ст. // Украша XX ст.: культура, 1деолоПя, тШтика! 36.статей. - К., 1993; Бойко О.Д. УкраЧнська 1нтый-гешця у 1917 роц1 // Украина XX ст.: культура, 1деолог1я, пол1-тика. Зб.статей. - К., 1993.

3 Гамрецький Ю.М. Православна церква в УкраШ на вламх епох (1917-1916) // УкрЛстор.журн. - 1989. - N 11; Бондаренко В.Д. Перзбудова 1 церква. - К., 1990; блекський В. Державно-церковнг В1ДН0СИНИ на УкраШ (1917-1990). -К., 1991;

матер1ал, нов! арх!вн! дан!,' неупереджен! висновки. Поряд а цим не висв1тденими задишаються питания вааемов!днссин у1фа!нського православного дух1вництва а Тимчасовим урядом, Центральною Радою, Раднаркомом, питания про автокефадИо укра!нсько! православно! церкви.

На початку 90-х рок1в з'явилися дисертац1йн1 досл1дження, присвячен1 окремим аспектам державного буд1вництва1. Кожне з них, це внесок в розрсбку багатоплансво! проблеми еволюц!! нац!ональ-но-державно! 1де!.

Анал1э стану науково! розробки проблеми св!дчить, цо незважа-ючи на проведеку попередн!да досл1дниками роботу 1Стор!я ¿.становления наЩонально! державност1 на Укра'гн! потребув подальшо! розробки. в эв'яэку э складн1стю 1 багатопланов1стю.

Дмерельну базу дисертацП становить комплекс документ1в, який складаеться з арх!вних матер1ал!в, прэси пол1тичних парт1й, урядо-вих устаяов, громадських орган1зац1й, джерел мемуарно-еп1столярно-го характеру.

Автором залучено документи г Центрального державного арх!ву видах орган1в влади та управл!ння Укра!ни в Кивв1. Це, перш за все, документи Центрально! Ради (ф.1115), Генерального секретариату (ф.1063), Головно! ком1с1! по справах вибор1в до Укра!нських Установчих збор!в (ф.^ЗЗ). Значну ц1нн!сть машть матер1али фонд!в пол!тичних парт!й, як! д!яли в Укра!н1. Це ф.455б - Ки!вська орга-н1заЩя РСДРП (об'вднаних меншовикхв), ф.4660 - Ки!вський ком!тет УСДРП, ф. 4,558 - ЦК УПСР, ф.4659 - ЦК УПСФ, ф.3805 - КолекЩя документально матер!ал1в про дгяльнЮть РУП, УСДРП та 1н.

Мат ерзали Центрального державного 1сторичного арх1ву Укра!ни (Кшв), з сзме: фонди губернсыадх жандармських управляю» (фф.1335,

Ульян1вський В.I. Смерть митрополита: проблеми справжн! й вига-дан! // Трибуна лектора.' - 1991. - N 9-10 та iH.

1 Стр1лець В. В. Державотворча д!яльн1сть укра!нських полгтичних парт1й (березень 1917 Р. - квИень 1Ö18 р.). - к., 1992; Еалиць-ка О.В. Громадсько-пЬл1тичка д1яльн1сть укра!нсько! !нтел!генц11 (березень 1917 р. - квхтень 1918 р.). - К., 1993; Берхоляк I.M. Аграрне питания в д1яльност1 укра!нських щуптичних парт!й (березень 1917 р. - кв!тень 1918 р.). - К., 1993; Логвнненко I.A. Пол1тична д1яльн!сть укра!нсько! Центрально! Ради. - Дн1пропет-ровськ, 1993 та 1н.

313, 1439, 274, '385, 320), особистии фонд М.Грушевського (ф.1235), дали эмогу проанал1эувати сощально-економ1чн1 i пол!тичн! сторони життя укра!нсь кого сусп!льства напередодн! лютневих под!й.

Дослхдником опрацьовано матер!али Центрального державного ар-х1ву громадських об'еднань У Kpaï ни: Ки!вського ком1тету б!льшови-к1в (ф.51), еврейських орган!гад1й 1 под!тичних парт!й (ф.ЗЗ), ЦК УПСР i м!сцевих орган!гац1й (ф.4Э).

Важливими джерелами, як! дають змогу виов1тлити пол1тику Тим-часового уряду щодо Укра!ни, були документи ф.1716 (Ки!вський губ-ком! cap Тимчасового уряду), ф.3889 (Ки!вський губвиконком громадських орган1аащй та !н., котр! еберхгаються в Державному apxl-в! Ки!всько! облает!. Значку к!льк!сть мзгер!ал!в щодо участ! ук-pa'iHCbKOÏ iHTeairemjiï в державотворчих процесах мають фонди Державного ерх!ву м.Киева. В дисертвцП викоркстано твкож матер1аш в Державного apxiBy м.Полтави та облает!, а саме ф.1066.(вибори до Установчих 36opiB), ф.1057 (Полтавська рада роб!тничих'i солдатсь-ких депутаИв).

Значному розширенню джерельно! основи роботи сприяло вивчення опубл!кованих документальних матер1ал!в э державотворчо! та суо-п!льно-пол!тично! проблематики1.

Критичний анализ MaTepiaztiB друкованих opraHiB пол1тичних ларт1й, громадських орган1вац!й, урадових установ дав змогу розши-рити документальну базу проблеми. Це, зокрема, часописи "Нова Рада", "Нзродна воля", "Боротьба", "Роб!тнича газета"/ "Голос социал-демократа", видання opraHiB влади - "Б!ст! Ки!вського губвикон-ксму при губерн!альному комхеар! Тимчасового уряду", "Bicii Головко! KoMici! по. справах вибор1в до Установчих збор!в УНР" та !н. . В поеднанн! е арх!вними документами матер1али перЮдично! преси нсв-волиди б1лш повно висв!тлити зм!ст та характер процесу державного Суд!вництза у 1917-1918 pp.

ПеЕну ЩннЮть мае i мемуарна л!тература, якз вхдображае pis-

1 Слосаренко А.Г., Томенко М.Г. 1стор!я укра!нсько! КонституЩï. -К., 1993; Конституции! акти Укра!ни. 1917-1920. - К., 1992; Ба-гатопарт!йна укра!нська держава на початку XX ст.: Программ документи перших укра!нських полНичних парт!й. - К., 1992; 1сто-р!я ,Укра'1ни в документах, матер!алах ! спогадах очевидц!в. - К., 19Э1; Укра!нська суслалъно-полАтична думка в 20 ctosîttî. - 1.3. - Мюнхен, 1993.

н1 пол!тачн1 точки зору, аде разом з тим вона носить 1 суб'ектив-ний в1дт1нок, тому потребув критичного анад!зу1.

У першоыу роад1л! - "Украина нзлередодн1 та п!д час Лютнево'1 революцИ. Створення Центрально! Ради у Киев1" розглядаються соц1-ально-економ1чн! та пол1тичн! передуыови под1й 1917 року в Укра!-н1, витоки нацЮнально! державно! !де! та !! сутн1сть, проанал1зо-вано процеси, щр в1дбувалися в укра!нському суслглъств! пЮля по-валевня самодержавства, а також створення кер1вного органу надЮ-нального руху - Ценрально! Ради 1 початковий'пер!од !! д1яльност1.

У н;т!шне стол!ття Укра!на вступила подменою м1ж деомэ мо-гутн1ми 1мпер1ями - Рос1йською та Австро-Угорськоо. Як складова частика Рос!'!, УкраЧка Сула одним а найрозвинен1ших рег!он1в ро-с!йсько! держави. Перша свИо'ва в айна справила аначний вплив на сод1ально-економ1чне становище в Укра!н1. Занепало с1льське госпо-дарство. В1йськов1 мобШзацП в Укра'Ш - розвиненому аграр-но-промисловому рег1он! Рос1йсько! 1мперИ - в1д1рвали в1д продуктивно! прац! величеэну к!льк1сть робочих рук. Критичним було становище галузей, що не виконували военних замовлень.

Поразки Рос!! аначно вшшнули також на пол1тичну ситушдю в Укра!н1. На т!й II частин!, що входила до складу Австро-Угорвдши було засновано Головну Укра!нську Раду та "Союз визволення Укра!-ни", як1 ' мали за мету проголошення самост1йност1 1 незалежност! Укра!ни. В багатьох местах Наддн!прянсько! Укра!ни також виникали орган!гац!! нащонально-виэвольного руху. В Харков!, наприклад, аснував гурток "Л1всбережних укра!нЩв" та "Укра!нський соц!ал1с-тичнш колектив"2. У Катеринослав! а 1915 р. д1яв 1н1ц1ативний ко-м1тет Укра!нського самост1йного Союзу. Як св1дчить анал!з програм-них документов вдх орган!зац!й пол!тична 1 економ1чна думка в Ук-раШ була вже доситъ зрелою. Про це св!дчили 1 документа Това-

1 Революция на Украине: ' по мемуарам белых. - Репринтное воспроизведение издания. - М., 1930; Коьалевський М. При джерелах бо-ротьби. Спомини, враження, рефлекс!!.'- 1нсбрук, 1960; Чикаленко 6. Уривск э мо!х спсмин!в за 1917 р. - Прага, 1932; Антонов-Ов-с!внко В.О. У революцИ. - к., 1957; Винниченко В. Щодениик (1911-1920). - Т.1. - Едмонтон-Ныо-Йорк, 19В0 та 1н.

2 Центральнкй державний 1оторичний арХ!в Укра!ни М.Киева (дал! ЦД1А) Ф. - 338, Оп. - 4, С. - 20, Арк. - 38.

риства укра!нських поступовц!в - орган1зац1! укра!нсько! 1нтел1-генцП. Але це були погляди лише св!домо! частики укра!нського сусл!льства. Нац1ональна св!дом1сть основно! маси населения Укра!-ни була вкрай низькоо.

Напередодн1 Лютнево! революцП в РосП, на УкраШ серед по-Л1ТИЧН1К парт1й особливу активнЮть виявляли РСДРП, УЦЦРП, укра-1нськ1 есери. Наявн1сть вначно! к1лькост1 резких пол1тичних орга-н!вац1й була зумовлена вростанням нац1онально! св1домосИ, насам-перед серед 1нтел1гентних к!л.

Пздшня самодержавотва та демократиаац!я сусп!льного життя дали 1мпулъс роэгортанню нац1онального руху в Укра1н1. Центральна Рада, що виникла як громадська орган!зац1я, поиирввала св!й вплив у межах Киева 1 вгодом стала кер1вним центром украХнського нац1о-нально-визвольного руху. Укра!нський нац1онадьюш конгрес (6-8 кв!тня 1917 р.) перетворив Центрадьну Раду на репрезентативний орган, надавши !й статусу всеукра!нського кер1вного центру.

Утворення укра"1нського центру виавольного руху, п1дтримане р!аними нац1ональними орган!знц!ями, пол!тичними парт!яыи створили умови для перетворення Центрально! Ради з громадсько-пол1тичного на лег1тимно-правовий орган влади.

У другому розд!л! "В1д проголошення нац1 опалъ но-територ!аль-но! автономП Укра!ни до створення Укра1нсъко! Народно! Республ1-ки" ана.ч!ауеться перший етап становления национально! державност!, вщЦляються його особ лив ост1 1 характера! риси, даеть'Ья оЩнка ви-даним Центральною Радою державно-правовим актам.

Три перших м1сяця■1снування Центрально! Ради були процессы вдосконалення 11 структури. Особлив1сто цього пер1оду було нама-гання керманичей виавольного руху вв!йти в псрозум!ння з Тимчасо-вим урядом у Петроград1 щрдо наданкя Укра1н1 нац!онадьно-те'ритор!-ально! автоном!!. ,

ПерЮд в беревня ".о червеиь 1917 р. в1двначався надзвичайною сусп1льно-пол1тичнои активнЮтю ус!х верств Укра!ни, проведениям э'!вд!в, вбор1в, широкою культурно-пол1тичною работою укра!нсько! Знтел!генцП. .Варто в1двначити, що авторитет Центрально! Ради в цей чзс мав бШше моральний, н!ж держзвно-правовий характер. Про-тягсм кв!тня-травня Центральна РаДа, за висловленням М.Грушевсько-го, с-Зормувалася як нащоналький парлал;ент 1 ще т1льки мала п!дго-тувати грунт для ствсрення парламенту за територ!адьною ознакою.

Але сп-Д}Еання д!яч!в Центрально! Ради на псрг?.ум1ння е Тим-

часовйм урядом не виправдалися, вхн не Шдтримав вимогу звтономп УкраЗни. Одержавши п1дтримку в!д В1йськових з*3зд1в, Селянського з'Заду, Центральна Рада видае. св1й Перший Уюверсад. В ньому дава-лася анал!тична оц!нка сусп1льно-пол1тично1 сктуацП, що створила-ся на той чао, i декларувалася верховн1сть Центрально! Ради на те-риторИ УкраЗни. Характер цього документа визначався декларатив-н1сти, в1дсутн1стга конкретно! програыи заходЗв у полЗтичнхй та'со-ц1ально-економ1чн1й сферах сусШлъного життя.

Кеобх1дн1сть переобрання влади на м1сдях, орган1заЩйна пере-будова Ради, а головне, розум1ння необх1дност1 виршення питань державного буд1внидтва, мдвели Центральну Раду до формування уряду в oco6i Генерального секретар!ату. В процесс розгортання визвольних эмагань Центральна Рада дедал! активнее прагнула виступа-ти як представницький орган украЗнського народу, у зв'язку з цим вона активно працювала в налрямку змйднення й розширення свовЗ со-ЩальноЗ баэи.

Другий Универсал був результатом компром!су Mi« Центральною Радою i Тимчасовим Урядом. В1н був укладенин у бхльш д1ловому то-Hi, н1ж Перший. До оц!нки Ун1версэлу з псвиц1й сьсгодення треба п1дходити д1алектично, враховуючи обставили, що склалися на липе'нь 1917 р., а то),¿у оц1нювати його як реальний крок уперед на шляху творения украЗнськоЗ державносй.

Фактично влада Центрально! Ради i Генерального секретар1ату не поширювалася за Mesi Киева, пров!нц1я Зх пе знала. Не вирхшува-лося аграрне питания, не проводилась Щлеспрямовайа робота по'ор-ган!зад13 нац1онального украЗноького вЗйська. Дедал1 б1льше прос-тежувалося розходження м1ж ссцЗальнш i нац1ональним налрямами в украЗнському pyoi. Лише в жовтн1 Генеральний секретар!ат видав декларацию, у як!й виклздено основн! засади розбудови украЗнськоЗ держави, порушено питания cauia£i>H0-eK0HDMi4H0r0 характеру.

Ситуац1я в Poci! i на УкраЗиг докор1нно змЗнилася у вв'язку з жовтневим переворотом у Петроград1. Виходячи з нових обстав лн, Центральною Радою було видано Трет1й Ун1версал, що проголошував УкраЗнську Народну Республику як складову федеративну частину Poci 3. Ун1версал також MicniB широку програму соц1альних перетво-рень. Але в ньому були суперечност!: проведения цих перетворень в!дкладалося на невизначений час. Мовчанкою обхйдено i становище церкви в УкраЗнг. В опозшию до украЗнсько! влади стали широк1 кола духх-шщтва у зв'язку э проголошеною нац1онал1эац1вю ixfAx ее-

мель них волод!Ш).

3 опубл!куванням Третього Ун1версалу зак1нчуеться пер1од так' званого "мирного розвитку" укра'1исько! револгац!!.

У третьему роэдШ "Роль нацЮнально! 1нтел1генц1! у Сороть01 за незалежну укра!нську державу" розглянуто аспекта учаот! 1нтел1-гентних К1Л укра!нського сусп1льства в державотворчих процесах. Окреме м!сце в!дведено укра!нському дух!вництву.

Укра!нська 1нтел1генц1я була пров1дною силон у державотворчих процесах, вона займалася як нац1онально-державним, так 1 нацЮ-нально-культурным буд1вництвом. II заслугою було створення нацЮ-налъко! осв1ти, преси, книгодрукувааня, укра!н1зац1я сусп!дьного життя в УкраШ.

Автор доходить до висновку, що у 1917-1918 рр. над!овально- культурна д1яльн1сть дом1нувала над соц1адьно-економ1чною робо-тою, шр-також було одн1ею а причин занепаду укра!нсько! державнос-II. Досв1д д1яльност! Центрально! Ради п1дтверджув, щр питания со-ц1алько-економ1чно1 сфера 1 в1дродження наШонально! культури по-винн! вир1шуватись паралельно, надання приор1тету одному а напря-М1в приводить до дисгармон1йного розвитку сусп!льства.

Певне ы1сце в!дведено розгляду церковного руху в УкраШ, який протягом весни-л1та 1917 року Шдтримував нац1ональн! вимоги укра!нського народу. Про це св1дчили впарх1альн! з'1зди, щр в1дбу-валися в топ час в Укра'Ш1. Укра!нське дух1вшщтво показало, щр у хвилини "национального зрушення" воно хот!ло йти разом з украЗнсь-ким народом. Але соц1ал1стичний пров!д укра!нського руху не виявив надежного Ше'ресу до необх1дност! перетворення православно! церкви в нащоналъну, фундатори укра!нсько! державност1 не надали п1дтримки церковному руху, а це в свою чергу, призвело до актив1-эацП великодержавницьких настро!в серед православного дух1вництва в Укра!н1. Есе це фатально е1д6илося на державних справах. П1сля Третьего Универсалу значна частина дух!вництва Укра!ни стала в опозицШ до Центрально! Ради.

У четвертому роад1л! "Еоротьба полНичних парх1й в процес1 державотворення в УкраШ" анал1зувться ставлення пов1тичних пар-т!й, як1 д1яли в УкраШ у 1917 р., до под1ткки 1 курсу Центрально! ' Ради, Генерального секретар1ату. 1х Д1яльн1сть у цей перЮд

1 "Про украШзац1ю .церкви". Доклад на Шлтавськшу-епарх1алъному з'!зд1 3-6 травня 1917 року. - Лубни, 1917 та 1к.

була одним 1з чинник!в процесу становления нац1снально! державнос-т1.

Загальнорос1йськ1 та иацЮнальн! орган1взцИ по р1зному трак-тували елементи пол1тичного устрой майбутньо! держави. Ця проблема була головним стрижнем м1жпарт1йно! боротьби протягом усього 1917 р. В розд1л1 даеться характеристика програмних положень ,укра!нсь-ких парт!й - УПСР, УРСДРП, УПСФ та 1н. Висв1тлеио ставлення' ро-о1йських есергв, меншовик1в, б1лыювик1в, вврейських парт1й до створення Центрально! Ради, !! перши крок!в у державному буд1в-ництв!, орган1зацП укра!нського в1йська.

Великий резонанс серед загальнороспгаьких полНичиих парт1й викликали Перший та Другий Ун1версали. В друкованих органах цих парт!й дом1нувала думка,. що характер укра!нського визвольного руху загрожуе едност1 'Рос1йсько! держави. 1ншим було ставлення до Ун1-версалу еврейсько! парт!!. На тдтршжу вимог укра!нського руху висловлювалися також 1, б1льшовики, розглядаичи його як союзника у бороть61 проти Тимчасового уряду.

Протягом л1та-осек! 1917 р. под1тичн1 батал!! точилися й серед укра!нських партий, до входили до складу Центрально! Ради. Го-ловн! питания, навколо яких велися дискусП, це пол1тичний статус Укра!нсько! держави та земельне питания. В роздШ висв!тлено також пол!тичну боротьбу п!д час вибор!в до м1ських дум, дано анализ, програмних положень партий з аграрного питания.

Восени актив1аували сво! д1ю б1льшовики..Вони пстшршш аПта-ц1и, в!дверто виступаючи проти Центрально! Ради.' Соц1ал1стйчн1 партИ, як загадьноросхйськ!, так г над1ональн1,'виступили проти б1льшовицького перевороту у Петроград!. 0ц1нивши д!1 б!лыповик1в як крок до громадянсько! в!йни, вони об'бдналися в аитиб1льшовиць-кий блок з питань орган1зад1! центрально! влади, побудови укра-!нсько! держави. В розд!л1 проанал!зовано також ставлення пол1тич-них парий до Третього Универсалу Центрально! Ради, участь у вибо-рах до Укра!нських Установчих Збор1в.

Крах над1й на демократичний розвиток РосП зм1нив ставлення /кра!нських соц1ал!ст1в до питания незалежност1 Укра!ни. Автором зроблено висновки щодо еволюЩ! державницьких погляд1в пол1тичних гарпй. Розд1л заканчуетьсяШдсумками насл1дк1В боротьби шШтич-«IX парИй у 1917 р.

У п'ятому роздШ ■ "Четвертий Ун1версал Центрально! Ради ! 1РОГОЛСП9ННЯ незалежно! Укра!нсько! Народно! РеспублШГ проанал!-

эовано един а найскладн!ших етагпз становления укра!нсько! держави. Листопад 1917 року - ехчень 1918 року - апогей драматизму 1 державотворчого "алготу" Центрально! Ради. Був проголошений Четверти! Ун1версал - нар1жний кам!нь укрзЗнського руху аа незалеж-н!сть. Проте Центральна Рада аалишалася владою без сшш. Эволгкан-ня социально-економ1чних перетворень сусп1льства спричинили до того, що Центральна Рада пшидко втрачала п!дтриыку народних мае. В1дсутн1сть кащоналъного в1йська зробила укра!нську державн!сть негахиценею перед б!дьшсвицькою атрес1ей.

Попри де, Центральна Рада продовжувала розбудову державност!. Серед державно-правсЕИХ актхв, прийнятих у цей чао, найб1льш важ-ливими були законопроекти про судову владу та "Закон про нац!о-налъно-персональну автономию". В роэд1л1 подаеться анал1з ходу- вивер! в до Укра'хнсиких Установчих Эбор1в, вплив !х на пел!тику укра-!нського уряду.

Вахлквою под 1 ею процесудержавотворення була участь- Укра!ни у мирних переговорах ' э Централь ниш державэ;.»и. Укра!нська Народна Республ1ка зробила крок до самост1йноот1, вперше виступаичи суб'-ектом м!хнародних вДдносин.

Четвертей Ун1версад декларував проголокення незалежно! укра-!нсько! республ!ки, що стало Шдоумком продесу еволгацП укра!нсь-ко! державност1.

У заашаченн1 автором зроблено угагзльнююч! висновки та сфор-мулъовано рекомендацН- по виксристанню результат!в дссл1дження. Шдкреслено, що процес станевлення укра!нсько! державност! у 1917 роц1 пройзов ряд етап1в, кожен з яких мав сво! характерн1 осоСли-восП. Протягом цього пер!оду в1дбувалася еволюц1я державницьких вимог укрз!нського руху в1д наЩокально-тер1тор1ально'1 автсномП у склад! Рос1йсько1 державк до повно! незалежноот1. Це знайшло свое воображения у лс-птачнак борохьМ серед укра!нських парий, що входили до Центрально"! Ради. Виэначено також негативн! фактори, як! перешкеджали розбудов! укра!нсько'! державност!.

0сноан1 положения 1 висновки, як1 викоояться на аахмет:

- Лвтнева революЩя не задовольнила над!ональних вимог. поне-волених народАв Рос!!, проте стала пептовхом дс роэгерт'ання нащо-нально-визвельних рух!в, в тому числг й в УкраШ;

- швидкий 1 бурхливий розвиток визвольних змагань у 1917 р. був обумовлений як срц!ально-економ!чними передуыйваыи, так ! по-л!тикоа Роо!! в "укра!нському питанн!" п1д час Першо! се!тово!

в!йни;

- головними вехами державотворчого процесу стали прийнят1 Нейтральней Радею чотири Ун1йерсали, в якнх яскраво простежуеться еволюдая укра!нсько! державницько* думки: в1д навдонально-терито-р!ально! автоном!I у склад! Рос!йсько! федеративно'! держави до проголошення суверенно! незалежно! УкраЗни;

- укра!нська !нтел!генц!я, яка була пров!дною силою над!о-нально! революц!!, винесла основний тягар нац!онально-державного 1 нацЮнально-культурного буд!Еництва у 1917 р.;

- Д1яльн!сть пол!тичних парт!й в Укра!н! у 1917 р. була одним !з чинюШв становления национально! державност!;

- соц1ал!стичний пров1д Центрально! Ради залипив поза увагою церковну политику. Православие дух1вництво, серед якого було бага-то справжнгх укра!нських патр!от1в, не стало широкою опорою ново! влади.

Вистйтлення теми дисертацП викладено у татк публ!кац1ях автора:

1. Деяк! питання про формування укра!нсько! нац!онадьно! армП у 1917 рсц! // Науков! записки з !стср1! Укра!ни. 36.статей. -Вил.2. - К!ровоград, 1993. - С.19-26.

2. "!с'тор!оссф!я" Михаила Грушевського // 150 рок!в роэвитку в!т-чизняно! !сторично! науки в Ки!вському ун!верситет1. Матер1али Республ!кансько! науково-практично! конференц!!. - Ки!в, 1992. ■ - С.165-168.

3. Формування державност! на УкраШ: Д1яльн!сть Центрально! Ради (березень 1917 - с!чень 1918 рр.) // Республ!канська науко-зо-теоретична конференц1я "Укра!нська державн!сть: !стор1я 1 сучасн!сть". Тези допоМдей. - Ки!в, 1993.

4. Лютнева революшя н* Укра!н! ! утворення Центрально! Ради (Дея-к! питання !стор!ограф!! проблема в працях Н.Полонсько!-Васи-ленко) // Шоста Всеукра!нська наукова конференвдя з Юторичного кравзнавства. Тези допов!дей. - Луцьк, 1993.- - С.47-48.

5. Державно-правов1 акти доби Центрально! Ради (березень 1917 -кв!тень 1918 рр.) // ¡сторгя укра!нського народу. Тези допов!-дей на П Укра!нськ!й науково-практичнАй-конференцП. - йпв, 1994. - С.53-54.

Демянко О.Н. Февральская револция и становление украинской национальной госуударственности (февраль 1917 - январь 1918 гг.).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата историчес-,ких наук,по специальности 07.00.02 - История Украины, рукопись Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1995.

В диссертации на основе широкого круга источников исследован процесс становления украинской государственности в начале XX века. Автором были разработаны аспекты, которые имели определяющий характер в государственном строительстве на Украине в 1917 году, а именно: эволюция национально-государственной идеи в вышеуказанном процессе, роль политических партий, участие в украинской революции национальной интеллигенции, духовенства в частности. Автором еде-дани выводы о причинах, которые препятствовали процессу государственного строительства на Украине.

Demianko O.N. The Februar Revolution and the Esteblishin? of the Ukrainian National - State System (Feb.1917 - Jan.1918).

Dissertation for a scientific degree of Candidate of History on speciality 07.00.02 - History of Ukraine, manuscript, Kiev University named by Тагаз Shevchenko, Kiev, 1995.

The process of the establishing of the Ukrainian National -State System at the begining of 20.th century has been examined on base of the wide list of sources. The author studied the aspects of the problem these were definitive for the state building1 process in Ukraine in 1917. These aspects are the following-: the evolution of the' national state idea in the course of the above mentioned .process; the Role of political, parties; the participation of inteligentia and clergy, particulary, in the Ukrainian Revolution.

The author made a conclusion on the reasons these hindered the process of the Ukrainian state bilding:.

KE040Ei слова: деркавн1сть, нац1онадьяа ревэлюцШ, еволйщя,,