автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.19
диссертация на тему: Формально-содержательные взаимосвязи элементов современной иероглифической письменности

Полный текст автореферата диссертации по теме "Формально-содержательные взаимосвязи элементов современной иероглифической письменности"

КИГВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1м. ТАРАСА ШЕВЧЕНКЛ

Р Г 5 ОД

На правах рукопису

* ? »■ -ч ^ , ■»- ч

РЕЗАНЕНКО Володимир Федорович

ФОРМАЛЬНО-ЗМ1СТОВ1 ВЗАбМОЗВ'ЯЗКИ ЕЛЕМЕНТ1В СУЧАСНОТ 16РОГЛ1Ф1ЧНОГ ПИСЕМНОСТ1

10.02.15 — Загальне мовознавство

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора фиолопчних наук

КиТв — 1996

Дисертащею е ругеопис.

Роботу виконано на кафедр1 теорП та практики перекладу Кшвського ун!верситету 1мен1 Тараса Шевченка.

0ф1ц1йн1 опоненти:

член-кор. НАНУ, доктор ф!лолог1чних наук, професор ТКАЧЕНКО О.Б.

доктор ф1лолоПчних наук, професор Н1К1Т1НА.Ф.0. доктор ф1лолог1чних наук, професор РШЩбСТВЕНСЬКИЙ Ю.В.

Пров1Дна установа: ¡нстигут кра'1н АэП та Африки при Московському ун!верситет1 1м. М.В.Ломоносова.

Захист в!дбудеться " / &" 1996 року

о ~/0 годин 1 на засЦанн! спещал1зовано'1 вчёно! ради Д 01.01.30 в Ки'1вському ун1верситет1 1м. Тараса Шевченка (252601, Ки1в, бульвар Шевченка, 14).

3 дисертац!ею можна ознайомитися в нуков1й б1бл1отеш Кшвського ун!верситету Пл. Тараса Шевченка (Ки1в, вул. Володимирська, 58).

Автореферат роз!слано

Вчений секретар спец!ал1эовано1 ради кандидат ф!лолог1чних наук

,"" Шахова Л. I.

Писемн!сть з самого початку свого виникнення мае велике значения у розвитку суспгдьства. Бона в!дноситься до великих культурник ц1нностей людства. Писемн1сть б особистим типом знаковой системи в! . своТми завданнями та законами, своер!днсю галуз'зю св1тово! культури 1 одночасно предметом окремо! самост1йно! науки. "Писемнгсть - це знакова система ф!ксацП мови, яка забезпечуе за допомогою граф!чних еле-менПв передачу мовно'1 1нформцП на в!дстань 1 аакр!плюе II у час!"(БСЭ.М.Советская энциклопедия,1975.- Т.19.-с. 571).

Науц1 в!дом1 с1м великих систем писемност!: шумерська, египетська, протоеламська, прото!ндська, китайська, критсь-ка, хеттська. Сп!льною прикметою вс1х цих систем 6 те, що в основ! "1х зародження лежить рисуночна (п!ктограф1чна) писем-н1сть, знаки (п'!ктограми, а пот!м - !деограми) яко! були призначен! для передач! зм1сту, опосередкованого поняттями та 1деями, виракеними граф1чною формою знак1в.

• В !сторП писемност! в!дом! три поступов1 ступен1 П розвитку: п1ктограф!я, !деограф!я, власно мовна писемн!сть (мовна граф!ка). Але це. не'означае, що система писемност1, яка прийнята в як!йсь певн1й краШ, проходить вс1 Щ три ступен!. Бона може в певний !сторичний перЮд розвиватися на одному з цих ступен1в. Як в1домо, ш!сть систем писемност! (за винятком китайсько!) поступово стали буквенними писем-ностями, як1 передають звучания. Китайська писемн1сть, нез-важаючи на те, що вс1 П знаки (1ерогл!фи) набули фонетичко-го оформления, продовжуе залишатися писемн!стю 1ерогл1ф1чною: вона збер!гла до цього часу властивост1 понятно! писемност!.

1з семи великих систем писемност! китайська б единою, знаки яко! не ' треба було дешифрувати, тому що основн1 властивост! П семантико-граф!чно1 системи (див. с.20) за-лишилися практично незм!нними до цього часу, попри неодноразов! зм!ни стил!в ц!е! писемност!. 1накше кажучи, незва-жаючи на те, що граф!чна форма !ерогл!ф!в сучасного стилю к а й ш у суттево в!др!зняеться в!д граф!чно! форми рисуноч-них знак1в 1ньсько1 писемност1 ! знак1в стилю ч ж о у-в е н ь, основн1 властивост! елемент!в 1х внутр1шньо"1 форми

(див. с.20) не набули суттевих зм!н. Це сталося можливим тому," що характер л1нгв1стично1 функцП (див,, с. 20) ки~ тайських 1ерогл1ф1в Шсля бм1ни кожного попереднього стилю писемност! на наступний стиль эалшався незм1нним.

Як в1домо, ' стародавня китайська писемн1сть, якою користуваляся в епоху- 1нь, була рисуночного. Результати проведеного нами граф1чного анапзу !ерогл1ф1в ц!е! писемност! показують, щ,о шпй малюнковий характер забезпе-чуеться, головним чином, за допомогою округло! форми !хн!х граф!чних елеменив (наприклад: 0 ^ 3 С

по^п.ип г> Й £ > 6 и

Дан! га 1нш1 граф1чн1 елементи 1ерогл1ф1в аньсько! писемност1 не е стандартними, оск!льки !хня форма та к!льк1сть могли встановлюватися користувачами дов1льно */.

Пом1тн1 усл!хи у справ1 стандартизацП !ерогл1ф!ки . в1дм!чаються в епоху Чжоу. Чжоуськ! правител! розум!ли, що в умовах полЛичного та мовного роз'еднання Китаю т1е1 доби може виникнути також 1 роз'еднання апльно! писемност!. Ось чому в 9 ст. до н.е. на основ! 1ньсько1 писемност!■ була створена частково ун1ф1кована писемн!сть ч ж о у-в е н ь (стиль дачжуань), яка в1д1грала важливу роль у справ! абереження цШсност! 1Брогл1ф1чно'1 писемност!.

Граф1чна форма знак1в писемност! ч ж о у в е н ь суттево в!др1зняеться в!д форми знак1в писемност! !ньсько1 епйхи. Певну роль щодо зм1ни форми накреслення знак1в вШграло вживания пенэля, гут та лаку, починаючи з 8 ст. до н.е., коли як нос1й письма почали використовувати шовк. Д!йсно, накреслити, наприклад, гак! ф!гури як коло чи овал (елементи 1ерогл!ф1в яньсько! писемност!) за допомогою пена-ля 1 туш! не просто. Щлком 1мов1рно, що саме тому так! елементи !ерогл!ф!в поч&ли зам!нятися на квадрат та прямокутник

*/ Головною прикметою стандартност! !ерогл!ф!чно1 писемност! е наявн1сть у н1й певного перел!ку стандартних граф!чних одиниць (рисок/ граф!в).

(коли користуваяися пензелем 1 шовком), як! писали.за три заходи, тобто трьома ф!ксованими рисками ( I , П , И ).

Шсля введения писемност! чжоувень на територП Китаю було уааконено . вживания б!лып-менш однакових !ерогл!ф!в, а т'акож прийнято пор!вняно стаб1льний список графачних елеменпв 1ерогл1ф1чно! писемност!. .

Одначе, сл!д в1дм1тити, що незак1нчена стандартиэавдя писемност! чжоувень не сприяла остоточному закр!плен-ню основних структурних принимав китайсько! !ерогл!ф!чно! писемност!. Отже, ' поряд з 1ерогл!фами, що складалися ц!лком з простих стандартних рисок (грабив), як! займам в !ерогл1фах б!лып-менш постШе положения ( пор. ),

вживалася велика к1льк!сть знак!в, граф!чн! елементи яких займали невиэначен! положения. Налриклад, у склад! !ерогл1фа

- "в!тер" (писемМсть чжоувень) форма елемента у р1зних переписувач!в була далеко не однакова. 3 цих та !нших причин не було можливост! виконати так! вимоги щодо ун!ф!кац!1 1ерогл1ф1ки, як визначення: конкретного списку графгчних елеменпв !ерогл1ф1чно1 писемност!, правил порядку накреслення 1брогл1ф1в, правил кал1граф!1, а також правил скорочення та спрощення граф!чно! форми !ерогл!ф!в.

Вищенааван! та 1нш1 вимоги щодо ун!ф1кац1'1 1ерогл!ф1ки були реалгзован! завдяки введению стилю писемност! л 1 ш у ( 3 ст. до н.е.). У текстах, налисаних дам стилем, ще пор1вняно часто тралляються випадки вживання нестандартна граф1чних елемент!в, як! вживалися в писемност! чжоувень. Хоча можна припустити й,те,. що таке перенесения граф!чних елемент!в у писемн!сть л 1 о у в писемност! чжоувень в!дбувалося передус!м з причини порушень переписувачами но-вих правил письма, до яких вони ще не авикли.

Остоточна, повна стаадартизац!я та ун!ф!кац!я китайсько! !ерогл!ф!ки Оула зд!йснена п!д час введеня писемност! к а й ш у ( 3 ст. н.е.). Ця писешкль на в!дм!ну в!д по-пердн!х мае так1 властивост1: а) складн1 граф!чн! елементи !ерогл1ф!в представлен! простими граф!чними елементами, тобто стандартними граф!чними одиницями (риски/ графи); б) се-мантико-граф!чне ядро, яке складаеться з певно! к!лькост! простих ! складних граф!чних елемент!в - знак!в п!ктограф!ч-но1 категорП. Ц! знаки е реальними або схематиэованими

возражениями речей 1, у ав'язку а цим, виконують функцП як п1ктограм, так 1 1деограм.

Досл!дження китайсько! 1ерогл1ф1чно1 писемност!, шр проводиться як у Кита'1, так 1 за його межами, св1дчать про те, шр писемна традиц!я в Кита! виникала та розвивалася на власн!й нац1ональн!й основ!. За своими !сгоричними джерелаыи китайська 1ерогл1ф1ка пов'язана з образотворчим мистецтвом 1, напевно, передус!м з орнаментальним живописом. "... Паы'ятки китайсько1 писемност! демонструють наст!льки очеввдну ево-люц1ю, починаючи в!д елеме.чтарних п1ктограм, як1 генетично пов'язан! з орнаментом, до скдадних, а пот!м сучасних форм, шр самост1йн1сть П роэвитку на м!сцев!й основ! не може вик-ликати н1якнх сумн1в1в" (Крюков М.В. и др. Древние китайцы: проблемы этногенеза.- М., 1978. - С. 217 - 218 ).

Ун!версальн1 властивост! сеыантико-граф1чно-1 системи ( див. с. 20 ) 1ерогл1ф!чно1 писемност! чжоувень (сформувалася до 9 ст. до н.е.) поеднувалися з ун!версальни-ми культурно-пол!тичними 1деями, як! розроблялися сусп!льною думкою Китаю епохи Чжоу. Так! 1де1 можна було висловлювати та пошировати, налриклад, за допомогою загальновживаних тлу-мачень 1ерогл1ф!чних знак!в. За допомогою таких тлумачень ф1ксуються 1 передашься (як окремими !ерогл!фами, так !. 1хн1ми споАученняии) знания про елементи культури, побуту, эвичаЧв тощо. В тлумаченнях !ерогл!ф!в в!дбива»ться еко-ном!чн1 умови життя, ф1лософськ! погляди, св!тогляд китайсь-ких етн1чних сп!льностей в 1ньську, чжоуську та ханьську епохи. "... кожний !ерогл!ф-слово е знаком якогось поняття, що-передав елементи культури ( в е н ь ) того ареалу, в яко-му воно (поняття) виникло, тобто несе в соб1 цю культуру 1 кр!м того кожний раз ф!ксуе нов! елементи та образи нових культурних нашарувань ..." (Соколов-РемизовС.Н. Литература, каллиграфия, живопись; - М.: Наука, 1985. - С. 179 ).

Друга половина епохи Чжоу (6.-3 ст. до н.е. ) ' в!дм1чена вахливими под1ями в роэвитков! ф!лософсько! думки стародавнього Китаю. Необх!дн1сть у ф!ксуванн1 ф!лософських 1дей, написанн! трактат!в 8 метою 1х розповсюдлення тодо стали важливим стимулом розширення сусп!льних функц1й ки-тайсько! писемиост1.. Д!яльн!сть 1 трактата видатних ф1лософ!в т!е! доби Лао-цви, Кун-цэи, Мо-цзи, Мен-цзи,

Сюнь-цзи та 1нш. суттево вплинули на формування св1домост1 китайського сусп!льства та св1тогляд китайц1в. Сл1д в!дзна-чити, шр основн! складов! елементи 1хнього св!тогляду передаються черев пояяття та !де1, що в!дбиваються в тлума-ченнях багатьох' !ерогл!ф1чних знак1в. Найб1льшсяэ конкрети!стю та зм1стовн1стю характеризуются тлумачення знак!в семантико-граф1чкого я^ра 1ерогл1ф!чно1 писемност!, як1 виражають ряд базових категор1й давньокитайсько] ф!лософП (напр.: ¿.32 Ж 75 -Ж 85 УСвб

Важливим результатом процесу розвитку сусп1ль-но-пол!тично! та ф!лософсько! души в Кита! е об'еднання трьох основних учень: даосизму, конфуц!анства та буддизму. Свого апогею цей розвиток досяг у ханьську епоху. Ц1 учения сп!в!снували, збагачуючи та доповнюючи одне одного в умовах повного дом!нування конфуц!анства. 1ерогл1ф1чна писемн1сть, власно, 1ерогл1ф1ка в дану епоху була найважлив!шим засобом роаповсюдження досягяень культури, ф!лософських 1дей. тощр не т!лыда м!ж народностями, як1 розмовляли р1зними д!алекта-т китайсько! мови, але- й м1ж народами 1нших кра!н Далекого сходу (Корея, В'етнам, Япон!я та !нш.). В таких умовах 1е-рогл1ф!чна писемн1сть в т1 часи повинна була складатися 1з знак!в, як! б виконували функцП не т1льки п!ктограм та !де-ограм (щр можуть виражати певн! необх!дн! поняття та !де1), але й функцП логограм, силлабосем, морфосиллаб1в.

Завдяки цим та !ншиы.властивостяи китайсько! 1ерогл1ф1ки багатьма вченими-с!нологами вона вважавться мовним л!нгв1с-тичним явищем, яке варто,досл!джувати також I з позиц11 мо-вознавства. Незважаючи на те, що китайська писемн!сть в особливою знаковое системою, а П знаки мають особливу форму, ця форма все ж таки в мовною (див.', напр., Алпатов В.М. Структура грамматических единиц в современном японском языке. М. г Наука, 1979. - С. 45 - 47.).

Як вже в!дм!чалося вице, в процес! розвитку китайсько! 1ерогл1ф1чно1 писемност1 сформувалося II семантико-граф1чне ядро, яке м!стить певну к1льк1сть знак1в, властивост! яких були покладен! в основу 11 повно! стандартизацП та ун1ф1ка-ц11. Важливим елементом ун!ф1кац11 ЩеТ писемност! в можли-в!сть за допомогою знак!в семантико-граф1чного ядра та' 1х сполучень (складнях 1ерогл1ф1в) виражати мотивовано (через гдумаченяя 1хньо1 граф!чно! форми) певн! поняття та 1де1.

- о -

■ В результат! проведеного нами дослхдження виявлено дв! категорП анак!в, в яких складаеться ядро 1ерогл1ф1чно'1 писемност! к а й ш у : 1) знаки п1ктограф1чно! категор!! - базов! елементи сеыантико-графхчно! системи писемност! (окорочено БСЕ - "базов! семантичн! елементи"); 2) знаки 1деогра-ф!чно1 категорП (носП БСЕ) - елементи семантико-граф1чно! системи писеыност! к а й ш у (скорочено СЕ - семантичн! елементи). БСЕ 1 СЕ сучасно! 1ерогл!ф1чно'1 писемност!, вико-нуючи функц!1 представления та узагальнення (див. с.20 ) е, власне, оперативними одиницями сприйняття !ерогл1ф1чного тексту.

Необх!дно зазначити, що так1 в'ластивосг! китайсько'1 писемност! значною м!рою обумовлюють П ун1версальн1сть. Мож-ливост! !ерогл1ф!в (як л!нгв!стичних одиниць) бути незалеж-ними в1д '¡хнього звучания сприяюта збереженню позачасових властивосгей 1ерогл1ф!ки. Ящо знати граматику,. можна зрозум1ти китайський текст незалежно в1д того, коли в1н був написаний. Завдяки ун1версальност! елемент!в семанти-ко-граф!чно'1 системи !ерогл!ф1чно1 писемност! вона ви-користовуеться не т1льки в' р!зних д!алектах китайсько'1 мови, але й у !нших мовах, як1 не б спор!днен! з китайською. Наприклад, в епоху чжоуського Китаю 1ерогл!ф1ка сприяла-прискоренню розповсюдження 1нформацП,- обм!ну !деями, пол!тичн1й та культурн1й ^теграцП населения (див.: Крюков М.В. и др. Древние китайцы: проблеми етногенеза. - М.: Наука, 1978. - С. 226 - 239).

Таким чином, викладене вище дозволяе стверджувати, що т!; хто готували проекти кожного нового стилю китайсько'1 писемност!, прагнули эабезпечити ц!л1н!сть основних струк-турних принцип!в попередн!х стил1в, ! передус!м -- спад-коемн!сть внутр1иньо1 форми !ерогл!ф1в, тобто збереження. п1ктограф!чних в л а с т и воете йБСЕ та 1хню здатн!сть виконувати в склад! !ерогл!ф!в-нос!'1в л1нгв!стичн1 функцИ представления /зобращения/ та^узагальнення.

При функцП эображення БСЕ презентують реальн! або схе-матичн! зображення речей. Наприклад: * '40 —^ ^ - кон-тури даху та ст!н буд!вл!; '/ч£б ~> - полум'я вогнища; А- II —- постать людини, яка нахилилася ; - паг!нц! рослини (бамбука); %} Х89 —»• ^ - споруда з

к!лькох ярус!в; ф 544 - предметы (3 ), як! нани-

зан! на стержень ( |2 ) */•

Таким чином, при функцП зображення за допомогою граф1чно! форми ВСЕ через реальн! або схематизован1 зображ-нення предмет!в мотивуються (див, с. 21 ) 1х (ВСЕ) перв!сн! та розширен1 значения. Кр!м того, ВСЕ позначають мотивовано (за допомогою етиыолог!зовано1 граф!чно! форми) явища, прик-мети речей та явиц.

При функцП узагальнення ВСЕ через 1хню етимолог!зовану граф!чну форму: а). означаогь вибран1 . та узагальнен! найсуттевШ ознаки, осноен! властивост! та якост1 речей 1 явищ; б) виражають 1де"1, як! в!дображаюгь уявлення людей про суттев! прикмети речей або явищ, 1хн!й стан, м!сце ! положения у простор!, а таксе* про зв'язки м!ж ними . Наприклад: ^40 (\ - "обмежений прост!р", "огороджене м!сце", "обмежений", "закритий" (прост!р) !.т.п. (за асоц!ац1ею з простором, який обмежуеться ст!нами та дахом буд!вл!); Уч 86 " "жаркий", "гарячий", "яскравий" !.т.п. (про

полум'я вогнища та за асоц!ац!ею з ним); ^Чц- "входи-ти в...", "проникати в..."упроваджуватися в...", "перебу-вати в/у..." !.т.п. (за асоц!ац!ею э зображенням ф!гури лю-дини, яка нахилилася перед тим як ув1йти, наприклад, у д!м); ^^ гга^ЛЧ - "бамбуковий" (вироблений з бамбука) !.т.п. (за асоц!ац!ею з зображенням паг!нц!в бамбука); ^ ^д —у № - "високий", "великий", "величний" 1.т.п. (за асоц!ац!ею з зображенням високо! споруди); ф од —^ - "посл!дов-н!сть", "упорядковування" Д.т.п. (за асоц!ац!ею з послЦов-ним нанизуванням речей ( а ) на стержень ( | 2 )•

Дво1стий характер л!нгв1стично! функцП . ВСЕ указуе на те, що вони (ВСЕ) маюгь адатн!сгь мотивувати за допомогою

*/ Числа, 'якими позначен!- 1ерогл!фи в текст! автореферату ! дисертацП, е порядковими номерами, якими поз-начаються !ерогл1фи в наш!й книз! "Элементы семантико-графической системы иероглифической письменности" (додаток до дисертацП).-1ерогл!фи, як! входять у список ключ1в-де-терм1натив!в, представлен! в дисертацП власними номерами (1 - 214).

- в -

етимолог!зевано1 граф1чно! форми 1'хн1 основн1 та роз-ширен! значения.Це, в свою чергу, означае, що як формування, так 1 розширення семантичних парадигм БСЕ зд!йсгаоеться через мотивуючу функц!ю !хньо1 граф!чно! форми.

В мотивуюч!й функцП етимологазовано! граф!чно! форми БСЕ китайейко! писемност! стил!в чжоувень,л!шу, 1 к а й ш у ми вбачаемо одну з головних причин П (писемност!) ун1версальнос11, одну з причин П використання також в де'я-ких !нших мовах, як1 не е спор1днен1 з китайською, а також одну э важливих причин збереження ц1е! писемност! до тепе ршнь ого часу. Наприклад, народи В'етнаму, Коре!, Ял он 11 запозичили китайську писемн!сть незважаючи на гром!здк1сть 1 складн!сть 'П граф1чно! форми, в той час як народи сус1дн!х кра5н Б!рми,Камбоджи, Та'1ланду користувалися абетковою пи-сеын!стю 1нд!йського ' походження. Перш! (В'етнам, Корея, Япон!я) почали користуватися 1ерогл!ф!чною писемнЮТю п!д впливом китайсько! традиц!йно! культури. В1домо, наприклад, ио китайська писемн1сть дом1нувала в Коре! до к!нця 9 ст.При цьому вона не викорисговувалася для передач! корейськоЗ мови (Фридрих И. История письма. - М.: Наука, 1979.- С. 185-186). Це говорить про те, то корейц! навчилися користуватися ки-тайськими !ерогл!фаш як знаками-поняттями , семантизаШя■ яких при читана 'зд1йсюоваласй, певно,. через мотиваЩйн! властивост! 1х граф!чно1 форми, як! засвоювалися корейцями в процес1 ознакомления з китайською культурою.

В результат! проведеного досл!дження установлено, що л1нгв!стичн! функцП БСЕ складають основу л!нгв1стичних функц!й б!льшост1 1ерсгл!ф1в-носПв БСЕ. Ця властив!сть БСЕ вказуе на 1хню ун!версальн!сть, отже, на ун!версальн1сть се-мантико-граф1чно! системи !ерогл1ф!чно'1 писемност! в Шлому.

Ще одним важливим фактором, який п1дтверджуе ун!версальн1сть дано!; системи, е те, що БСЕ представлен! об-меженою к!лькостю тематичних груп: 1) людина; 2) знаряддя прац1 та вброя; 3) Суд1вл! та споруди; 4) флора; Б) фауна; 6) емност!; 7) м!сце та положения речей у простор!. Назви даних тематичних груп БСЕ указують на те, що основу семанти-ко-граф1чно! системи китайсько! !ерогл!ф!чно! писемност! складають знаки, як! позначають людину, а також т! реч1 та явища навколйшнього середоввда, як! мають для не! життево

важливе значения.

Актуальн1сть теми досл!дження визначаеться необх1дн1стю подальшого вивчення властивостей китайсь-ко-японсько'1 1ерогл1ф1чно1 писемностг, зокрема, властивостей семантико-графгчно! структури .(див. с.20 ) !ерогл1ф!чних знак1в, а також необх1дн!стю досл1дження ааконом!рностей функц1онування та розвитку семантико-граф!чно'1 системи ще! писемност! як знаково! системи окремого типу. Така не-обХ2дн1сть вшсликана прагненням не т!льки вчених досл!дник!в китайсько-японсько! 1ерогл1ф1ки, але й перекладам!в проник-нути в механ1зм семантизацН !ерогл!ф1в сучасиих ! стародавн1х текст!в через . вивчення властивостей !хньо1 внутрШньо! форми. Розв'язання цих та !нших проблем, як! в1дносяться до граф1чного плану вираження !ерогл!ф1чних энак1в китайського га японського текст!в, надае можлив1стъ краще уявити механизм взаемодП мови та мислення, мови ! сусп1льства, особливост! впливу соц!альних фактор!в на функц1ональний ! структурний розвиток мов з !ерогл1ф!чною писемн1стю.

Окрем! властивост! граф!чно! форми китайських !ерогл!ф1в привертають увагу досл1дник1в як до ун1кального !нвар!антно-го явища, яке допускав рази! конкретно-мовн1 реал!зац!!. Значупцсть китайського !ерогл1фа як самост1йного об'екта л!нгв!стичного досл1дження визначаеться його здатн1стю бути знаком универсально! мовно! природи. В!домо, що однаков! !ерогл!фи використовуються не т!льки в багатод1алектному Кита!, але й в !нших крашах П1вденно-Сх!дно1 Аз!1. Саме таке положения китайських !ерогл1ф!в серед !ншйх знак!в писем-ност! покладене в основу вибору мети даного досл!дження 1 формулювання його завдань. .

Метою ц!е! прац1 е досл!дження структурних (формально- зм1стових)уэ&аченневих, смислових/ взаемозв'язк!в граф1чних елемент!в сучасно! китайсько-японсько! 1ерогл!ф!ч-но! писемностх 1 виявлення основних фактор!в, як! обумовлю-ють актуал!зац!ю л!нгв!стичних функц1й цих елемент!в у склад! !ерогл1ф!в-носПв при семантизацН останн1х. Досяг-нення ц!е! мети зд!йснюеться розв'язанням таких конкретних завдань:

1. Виявлення елеменПв семангико-граф1чно! основи (се-

мантичн! елементи J СЕ /) сучасно! !ероппф1чно1 писемност! к а й ш у.

2. Виявлення "1хн!х семантичних екв!валент1в, як! м!стяться в граф!чн!й систем! стародавнього стилю писемност! чжоувень 1 визначення ступеню 1хньо1 граф!чно! схо-

ЖОСТ!.

3. Класиф!кац1я СЕ сучасно! писемност! (вынесения 1х до наэваних вище чематичних труп за сп!льними семанти-ко-граф!чними прикметами).

4. Виявлення 1дей, як! виражаються за допомогою СЕ, а також основних значень СЕ як 1нвар!ант!в , семантичних парадигм. .

5. Виявлення основних засоб!в формування й розширення семантичних парадигм СЕ сучасно! 1ерогл1ф1чно1 писемност!.

6. Виявлення елемент!в внутр!шньо! форми СЕ сучасно! !ерогл1ф!чно! писемност!, як1 обумовлюють формування й роэширення !хн!х (СЕ) семантичних парадигм.

7. Визначення характеру вааемозв'язк!в м!ж елементами внутр1шньо! форми СЕ сучасно! !ерогл1ф!чно'1 писемност!.

8. Визначення мотивац!йних можливостей граф1чних форм СЕ на р!вн1 !дей, як! вони виражають, а також на р1вн1 вм!сто-вих значень, то ними ф1ксуються.

Розв'я'эання цйх завдань зд1йснюеться. за допомогою таких метод1в анал!зу знак!в китайсько-японсько'! 1ерогл1ф!чно1 писемност!:

а) формального (граф!чного) анал!зу 16 тисяч гн!здових 1ерогл1ф1в;

• б) етимолог1чного анал1зу з використанням палео-граф1чних даних;

в) пор1вняльно-1сторичного анал1зу (з!ставлення граф1чних форм знак1в сучасно! писемност! а '1хн1ми старописемними формами);

г) семантико-граф!чного (структурного) анал!зу;

д) психол!нгв!стичного анал!зу.

МетодолоПчною основою цього досл1дження е.ставлення до мови як до "практично"! св!домоет!" 1 "матер!ал!зоаано! думки". Сучасн! л!нгв1стичн! п!дходи до мови дозволяють розгля-дати П як одну !э стор!н сусп!льно-виробничо! д!яльност1 людей, а також виявляти '!1 стан залежно в!д конкретнмх

- rr -

!стор«чних та соШально-еконоМчних умов.

Таке положения п!дтверджубться, наприклад, тим, що основу семантико-графхчно) системи кигайсько! 1ерогл1ф1ки, яка виявлена нами в результат! проведеного досл1дження, склада-ють знаки, як1 означаюгь людину 1 tí peui та явгада довко-лишнього середовища, що маять для не! життево важливе значения. 1ншими словами, smíctobí значения б!льшо'1 частини !ерогл!ф1в (як! практично ¡^ткористовуються) мотивован1 (Сез-посередньо або опосереднено) íxhímh. граф!чними елементами, що овначають реч! та явмлд реально} aíüchoctí.

Материал 1 методика досл!джеиня

Викладеьи вшце теоретичн1 положения були покладен1 в основу досл!джеиня механ!эму взашэзв'язк1в елемент!в семан-тико-граф!чно1 системи сучасноЧ icpor.ii<ii4Hoi писемност1. За Д0П01.ГОГ0Ю формального (rpa$i4noro) анал!зу 16 тисяч гн!здо-вих 1ерсгл1ф!в нами виявлено 309 знак!в, що складають оптимально список БСЕ. KpiM того, за допомогою етимолог!чного, пор!вняльно-!сторичного та ' семачгяко-граф1чного метод!в анал!зу з'ясовувулася достов1рн1сгь нашо! г!потези про те, що БСЕ е семантичним ядром сучасно! китайсько-японсько! 1ерогл1ф1чно1 писемност!.

Палеограф1чн1 дан! для проведения етимолог!чного анализу СЕ !ерогл!ф!чно! писемност!, а також тлумачення СЕ були за-позичен! а авторитетних джерел ' гаггайських, японських, рос!йських i зах!дно-европейських aBxopiB. Як головне джере-ло використовувався етимолог!чний словник "Шовень цзецзи" ("Опис простих i пояснения склздних !ерогл1ф1ви), якого ук-ладено в 1 ст. н.е. китайським досл!дником Сюй Шенем.

Серед додаткових. джерел перше м!сце займае "Дайдз!тен", ("Великий словник !ерогл!ф!в"), укладеяий п!д редакц!ею в!домого японського л!нгв1ста М.Уедаt В ЦБому словнику, який вм!щуе 16 тисяч !ерогл!ф1в, наведен! тлумачення б!льш як 10 тисяч внак!в. Багато з цих тлумачень наведен! у виг-ляд! коментар1в до тлумадень 1ерогл!ф1в словника "Шовень цзецзи", а також у вигжд! доповнень i уточнень цих тлумачень.- Настуяяими за своею значущ!сяо додатковими джерелами даних 18 старописемних форм 1ерогл1ф!в е:

"Script and phonet ics in Chinese and Sino-Japanese"

(B.Karlgren); "Analytic dictionary of Chinese and Sino-Japanese"' (B.Karlgren); "Chinese characters. Their origin, etymology, classification and signification" (L.Wieger); . .

"Анализ иероглифической письменности китайцев, как отражающий в себе историю жизни древнего китайского народа" (С.М.Георгиевский).

1нш1, не наведен! тут, але включен! в список використа-но! л1тератури джерела, м!стять важливий допом1жний ма-тер!ал, який забезйечуе розв'язання багатьох проблем частко-вого характеру, що виникал:! в npoueci анал!зу 1брогл1ф1в.

Варто в!дм!тити, що в нашему уявленн! тлумачення СЕ ! !ерогл1ф1в-нос1'Зв СЕ зд1йснюються .у вигляд! трьох посл!дов-них операШй: 1) пояснения граф1чно1 форми !ерогл!ф1в, як1 е реалъними або схематизованиш зображеннями речей;'2) запози-чення з авторитетних джерел 1дей, як1 виражаються 1ерогл!фа-ми, або формулювання нами 1дей (якщо вони не наведен!'у в1домих джерелах) на ochobi тлумачення 'ixHbo'i граф1чно'1 форми (див. п.1); 3) виявлення основних значень 1ерогл1ф1в за допомогою в1домих джерел, або виявлення цих значень через операцП пп.1,2. ' •

Важливе значения для завершения дисертац!иного досл!джен-ня i, эокрема, формулювання висновк!в з деяких його розд1- . л1в, уточнения тлумачень ВСЕ та iflefl, як1 вони (БСЕ) виража-ють, мали рекомендацП професора Нанк1нського ун!верситету 'Сюй Фу - кер1вника досл1дницько'1 роботи автора дисертацП п!д час наукового стажування в КНР з вересня 1986 до червня 1987 pp. Професор Сюй Фу докладно ознайомився з! зм1стом на: шо'1 книги "Элементы семантико-графической системы иероглифической письменности". - Киев: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988, яка е додатком до дисертац!i. В цьому Додатку зд!йсюоються:

1) етимолог1чний анал!з 309 БСЕ, за допомогою якого:

а) виявлен! '1хн! основн! та розширен! аначення; б) з'ясова-но, що разом э функд!ею !деограм БСЕ виконують функц1ю п!ктограм, тобто 1Хн1 граф!чн! форми мають аображальн1 , властивост!;

2) психол!нгв!стичний анал1з 309 БСЕ, результатом якого е: а) виявлення парадигм 1хн!х (БСЕ) значень; б) а'ясуван-ня, що через граф!.чну форму БСЕ мотивуються '1хн! аначення, тобто елементи 1хньо1 граф!чно! форми характеризуются так

званою мотиващйною функщею;

3) етимолог!чний анал!з 784 */ 1ерогл!ф!в !деограф1чно1 КатегорГх-носПв ВСЕ, за допомогою якого: а) виявлен! Тх основн! та розширен! значения; б) з"ясован! мотиващйн! мож-ливост1 '¡хньо1 (БСЕ) гранично! форми на' р1вн! основних зна-чень;

4) психол!нгв!стичннй аналгз 784 !врогл!ф!в-носПв ВСЕ, результатом якого е: а) виявлення парадигм 1хн!х значень;

б) з'ясування мотивац!йних можливостей !хньо! граф!чно! форми на р!вн! роширених значень.

На основ1 анал1зу, проведеного в названому вице Додатку до дисертаци, 784 знаки-носП БСЕ отримали назву: "елементи семантико-граф!чно1 системи 1ерогл1ф1чно1 писемност!" (окорочено - сёмантичн! елементи (СЕ)).

До викладеного виде необхьдно додати, що за допомогою психол1нгв!стичного анал!зу 309 БСЕ 1 784 СЕ були п1дтверджен1 результати дослгдження, проведеного в 2-му роздШ дисертаци, одним . !з завдань якого е виявлення основних эасоб1в формування та розширення семантичних парадигм китайсько-японсышх 1брогл1ф1в. Таким чином, ма-тер!али Додатку до дисертаци "Елементи семантико-граф1чно! системи 1ерогл1ф1чно1 писемност!", а також проведений в ньо-му анал1з елемент!в семантико-граф!чноТ системи !врагл!ф1ч-но! писемност! 6 додатковим засобом розв'язання 8 завдань дисертащйного досл1дження.

Наукова новизна прац1 лолягае в тому, що вперше у в!т-чизняному й заруб1жному мовознавств1 досл!джено семантико-граф!чну систему сучасно'1 китайсько-японсько! 1ерогл1ф1чно1 писемност! на рДвн! формально-смислфвих взаемозв'язк!в П граф!чних елемент!в 1 з'ясован! основн1 фактори, як! обумов-люють актуал!зац!ю -л1нгв1стично1 функцИ цих' елемент!в у склад1 !ерогд!ф!в-носПв при семантизацП останн1х. Наукова новизна прац1 виявляеться у наступних положениях, як! ви-

*/ К1льк1сть найб!лып часготних граф1чних еле-мент!в-нос!1в БСЕ, як! були виявлен! в результат! формального анал!зу граф1чно! системи китайсько! !ерогл!ф!чно! писемност!. -

носяться на захист.

1;. Семантико-граф!чна система сучасно! китайсько-японсь-ко! 1ерогл!ф1чно! писеыност! представлена певною к!льк!стю семантичних &лемент!в (СЕ).

2. Основу писемност! складае ¡1 семантико-граф!чне ядро, предсгавлене певною к!льк1стю базових семантичних елемент!в (ВСЕ) (знак!в л5.ктограф1чно1 категорП), як! спроможн! вико-нувати л1нгв1стичн! функцП представления та узагальнення (див. с. 20).

- 3. Семантична структура складних СЕ сучасно! !ерогл!ф!ч-но! писемност1 представлена семантико-граф!чними взаемо-зв'язками простих ВСЕ (рисок/граф1в), як1 мають п!ктогра-ф!чн! властивост! (е реальними або схематизованими зображен-нями речей), а тажж властивост1 з.деограм (позначають основ-н1 прикмети речей, яввд).

4. Акгуал!зац!я л!нгв!стичног функцП представления складних ВСЕ обумовлена актуал1защею функцП представления простих ВСЕ (рисок/граф!в), за допомогою яких передаються реалый або схематизован! (п!ктограф!чн1) зображення кон-кретних речей.

5. Л1нгв!стична функц!я узагальнення складних СЕ (в тому числ1 ВСЕ) актуал!зуеться через : а) позначення за Зхньою допомогою явищ объективно! д!йсност1; б) позначення ними суттевих властивостей, ознак речей та явищ; в) виратення ними !дей, в яких взбиваться уявленкя людей про реч! та яви-ща, що 1х оточують; г) семантичн1 зв'язки з 1ншими елемента-ми граф1чно"1 системи 1ерог'л1ф1чно1 писемност! (у склад1 1е-рогл1ф1в-носШ).

6. Актуал!зац!я л!нгв1стичних • функц!й представления та узагальнення СЕ е актом мотивування 1хн1х власних смислових значень, а також значень б!льшо1 частини !ерогл!ф1в-носПв СЕ, шр використовукться. 8 основу мотивування покладен! се-мантичн! властивост! граф!чно! форми ВСЕ.

7. Семантичн! парадигкш СЕ сучасно! 1ерогл!ф1чно! писемност! представлен! "1хн1ми розииреними смисловими значення-Ш1, ев'язаними асоц!ативко э 1хн!ми 1нвар!актами я основними значениями,. або э.1деями, як! вони (СЕ) вира^аэть.

8. Основними засоОа'Л! формування й ровширенна семантичних парадигм СЕ е: а) асоШацИ з речами, представленный

граф1чними формами БСЕ та позначуваними ними явищами; б) асощацП з властивостями, якостями, прикметами цих речей та явищ; в) асоц!ацП з 1деями, що виражаються за допомогою СЕ; г) асоц!ацП з розширеними (словниковими) значениями СЕ.

9. Функцшнування психол!нгв1стичного механ1зму асоц!а-тивного формування 1 розширення семантичних парадигм СЕ су-часно'1 1ерогл1ф1чно1 писемност! зднгснюбться у виг ляд! акту-ал!зацП п'яти в1домих тип!в асоидативних в!дношень: 1) схож!сть (синон!м!я); 2) суп!дрядн1сть (ам!щення); 3) контраст (антон!м1я); 4) розширення; 5) перенесения.

10. До вже в!домих причин збереження та використання ки-тайськсн !ерогл!ф!ки можна в!днести ще й так1 причини: а) перетворення !ерогл1ф1ки на мовний системно-структурний витв!р, представлений розвинутши взаемозв'язками елементчв и семантико-граф!чно! основи; б) ун1версальн1сть цих еле-мент!в; в) мотивован!сть значень бШшоТ частини 1ерогл1ф!в (сучасного вживання) за допомогою тлумачень етимолог!зованих граф!чних форм елемент!в. семантико-граф1чно! основи; г) мож-лив!сть сприйняття та семантизацП б!льшо! частини !ерогл!~ ф!в на р!вн! 1хньо1 семантико-граф1чно! структури, тобто на Р1вн! 1Хньо! внутр1шньо'1 форми.

Ступ!нь новизни проведеного досл1дження визначаеться через так1 його результати:

1) Встановлен! способи стандартизацП та унЩкац!'! гра-ф!чно1 форми 1ерогл!ф1в на вс!х !сторичних етапах П роавит-ку ; при цьому виявлена спадкоемн1сть основних властиЕостей структурних зв'язк!в м!д' елементами граф1чно! форми при змШ стил1в писемносг1 (чжоувень - л!шу - кайшу);

2) Виявлено список БСЕ, тобто елемент1в семантико-граф1-чно! основи сучасно! китайсько-японсько! !ерогл1ф!чно1 писемност!, етимолог!зована граф!чна форма яких е засобом моти-вування значень БСЕ 1 одночасно значень !ерогл!ф1в-нос!1в ВСЕ;

3) Виявлен1 засоби формування й розширення парадигм значень БСЕ га 1ерогл!ф!в-носПв. При цьому встановлено, що в основу механ!зму формування й розширення парадигм по-кяадена мотивац!йна функц1я етимолог1зовано1 граф1чно! форми ВСЕ. Таким чином, зм!сговн1й дом!нант! лексико-семантичного поля того чи !ншого !ерогл!фа в!дпов!дають певн! елементи

семан.тико-граф!чно1 основи 1ерогл1ф1ки;

4) На цьому п1дгрунт1 розроблено модель створення ети-молог!чного тезаурусу приблизно на 6 тисяч 1ерогл1ф1в сучас-ного тексту;

5) На великому фактичному матер1ал! показано те, як в лексичнхй системх окремих мов в1добрахаеться картина св1ту, що складаяася в сусп!льн1й св1домостх конфетного соц!уму.

Отже, за допоыогою проведеного досл!дження показано системний характер та системну природу китайсько! !ерогл!-ф!ки. Це дало можлив1сгь поглибити й розширити наш1 уявлення про семантику 1ерогл!ф!в китайського та японського текст!в завдяки виявленню нових структурних 1 функц1ональних власти-востей 1ерогл1ф1в, як!, як показано в дисертацН, вШграють важливу роль у справ 1 абереження та розвитку китайсько! !е-рогл1ф1ки.

Георегичке та практтне значения ц1е1 прац1 в тому, що вона спрямована на розв'язайня вежливого загалькол!нгв!стич-ного завдання:.розкриття внутр1шн1х законом1рностей еволюцП мови та форм П !снування. В дисертац!! дослужено низку ва-жливих проблем використання й розвитку 1ерогл1ф1чно! писем-ност1, яка використовуеться в багатод!алектн1й китайськ!й мов1, а також в багатомовному ареал! кра!н Швденно-Сх1дного-!сторико-культурного региону. 'Проведено- дослхдження зако-ном!рностей розвитку китайсько-японсько'1 !ерогл!ф!чно! пи-семност1, зокрема, зовн!ешьо! та внутр!шньо! форм елемент!в 11 семантико-граф1чно"! системи (СЕ) !, в1дпов!дно, зов-н1шньо1 (граф1чно1) та внутр!шньо! форми б!льшо'1 частини !ерогл!ф!в-носШ СЕ.

Зважаючи на еволюц!» граф1чно'! форми !ерогл1ф1в, в ц!й прац! вивчалася проблема спадкоемност! л!нгв!стичних функц!й : елемент!в '¡хньо'1 семантико-граф!чно! структури; досл!джено механ!зм структурних зм1Н, який дос! не був предметом комп- ; лексного анал1зу. Проведене досл!дження дозволило встановити I ряд причин (додатково до вже в!домих) збереження та ви- 1 користання китайсько! !ерогл!ф!чнси писемност!.-

Отриман! результата досл!дження розширкяоть ! поглиблроть сучасн! уявлення Щодо мовних Функц1й !ерогл1ф!чних знак!в. Саме тому, на нашу думку, . варто було б доповнити курс аа-гального мовознавства, який читаеться у сходознавчих вузах,

роэд1дом "Семантика знак!в кигайсысо-японсько! 1ерогл1ф1чно'{ писемност!" */.

Практичне значения цього досл!дження полягав в розробц! л!нгв!стичних основ методики навчання китайськ!й !ерогл1ф1-ц!, яка забеэпечуе системНе формування у студент!в навичок св!домого сприйняття. та засвоення 1ерогл!ф1в на ochobî розу-м!ння ïxHboï внутр!шньо1 форми i, в1дпов!дно,- 1ерогл1ф1чних сполучень, як! складають лексику китайсько! 1, певною Mipoio, лексику японсько! мов. На основа проведеного досладження в Ки'1вському ун!верситет! розроблена та усп1шно застосовуеться така методика навчання 1ерогл1ф1ц1.

Основн! принципи практичного використання матер1ал1в досл1дження викладен! у вступ1 до нашо'1 книги "Элементы се-мантико-графической системы иероглифической письменности", яка е Додатком до дисертацП. Матер!али лекцШого курсу "Семантика знак1в китайсько-японсько! !ерогл!ф!чно! писемно-CTi" представлен! в наш1й книз1 "Семантическая структура иероглифической письменности". - Киев: Изд-во Киевского ун-та, 1985. Лекц!йний курс розраховано на 50-60 годин.

Застосування в Ки!вському ун!верситет! принципово ново! методики навчання !ерогл!ф1ц!, ровроблено! на основ! цього досл!дження, п1дняло на вищий профес1йний р!вень навчання !ерог'л1ф!чн1й писемност! !, кр!м того, значно окоротило час (пор!вняно а терм!ном, який витрачавться на навчання тради-ц!йними методами) набуття студентами перв!сних навичок се-мантизацП 1ерогл!ф1в китайського та японського текст!в.

Прицепления студентам' навичок св1домого сприйняття та засвоення 1ероГл1ф!ки рац!ональне не т!льки з точки зору вивчення, наприклад, китайсько'! мови. Такий п!дх!д до проб-леми навчання 1ерогл1ф!ц! сприяе глибшому ознайомленню (через тлумачення етимолог1зовано1 граф!чно! форми !ерогл!ф!в) з елементами побуту, звича1в, культури стародавн1х китай-ц!в, з 1хн!ми рел!г1йно-ф1лософськими поглядами тощо.

Розроблен1 нами методи навчання 1ерогл!ф1ц1 можуть бути рекомендован! для використання у вузах, в яких викладаються

*/ Про iHffli положения дисертацП, що маюгь теоретичне значения, згадувалося вице в роздШ "Наукова новизна прац!"

китайська або японська моей.

Теоретичн! положения з дослдаення семантичних парадигм 1 парадигматичних подгв 1093 СЕ (включио 309 ВСЕ) !ерогл!ф1-. чно! писемносг1, а такс« результата цього досл!дження, як1 приводяться в Додатку до дисертацП ("Элементы семантико-графической системы иероглифической письменности"), варто враховувати при укладанн! китайських та японських Дерогл!-ф!чних словник!в.

Матер1али дисертацП можуть бути корисн! для таких сум1-жних наук, як сощол!нгв!суика, етнограф1я, !стор!я, ф!лосо-ф1Я, культура краЧн Швденно-СхЦно! АзП.

Алробац1я прац!

Основн1 положения дисертацП представлен!: на б-!й нау-ков1й конференцП з японсько'1 ф1лологП. ИДУ, 1979 р.; на 7-1й науков1й конференцП з японсько! ф1лологП.МДУ,1981 р.; на Укра1нському Республ1канському секинарх "Теор1я та практика перекладу науково-техн1чно1 лНератури". Кшв, 1984 р.; на Всесоюзному сем!нар1 вчителхв пШл-ШернаНв з викладан-ням китайсько! мови. Лен1нград, 1985р.; на м1жвуз1вськ!й конференцП з японсько! фглологП. ВДУ, 1987 р.; на 4-!й Всесоюзн!й конференцП "Актуальн1 питания китайського мовоз-навства". Москва, !нститут мовознавства АН Рос!!, 1988 р.; на 5-!й Всесоюзна конференцП '"Актуальн! питания китайського мовознавства". Москва, 1нституг мовознавства АН Рос!!, 1990 р. на Всесоюзной науков!й конференцП "Драгун!всък1 читання". Фрунзе, Академ!я наук Киргиэстану, 1990 р.; на на-укових конференц!ях професорсько-викладацького складу КиТвського ун1верситету (1977, 1981, 1982, 1985, 1986 рр.).

Як зазначалося вице, матер1али даного досл!дження покла-ден! в основу розробки.лекц1иного курсу "Семантика знак!в китайсько-японсько! 1ерогл1ф!чно1 писемност1", який чи-таеться в Ки'1вському ун!верситет! з 1980 року.

Основн! положения дисертацП були викладен1 автором та-кож п!дчас проходження наукового стажування в КНР (1986-1987 РР-): '

1) на Всекитайськ1й науков1й конференцП з проблем ки-тайсько'1 класично! мови (грудень 1986 р., м.Цз!нань) зробле-но допов!дь на тему "До проблеми взаемозв'яэку елемент!в се-

мантжо-граф1чно1 структур« !ерогл1ф!чнйх знак!в";

Z) на Всекитайськ1й науков!й конференцП з проблем ки-тшгськог класично! мови та л!тератури (кв1тень 1937 р. .м.Фу-янь) зроблено долов1дь на тему "Л1нгв1стична фу::кц1я еле-менпв семантико-граф1чно1 сгруктури 1ерогл!ф1чних знак!в". Основний зм1ст допов!д1 опубл!ковано в газет! "Наньцзхн шида бао" в1д 30.05.87 р.;

3) на конференщях професорсько-викладацького складу ун1верситет1в м1сг Сюйчжоу та С1аня (КНР);

4) П1Д час зустр1чей з пров1дними китайськими спешал!с-тами в галуз! 1ерогл1ф1чно1 писемноеп, як1 працоють в ун1-верситетах Пекша, Шанхая, Нанк!на, Гуанчжоу,Уханя, Цз!наня.

Перед тим як перейти до викладення зм!сту дисертацП, сформулюемо основн1 робоч! термин,. а таксж деяк1 поняття, як1 в дисертацП е основоположн!.

1) "Зображеяня" - використовуеться в тих випадках, коли за граф!чною формою 1ерогл1фа п!знаеться означувальний ним предмет, або контури предмета. Наприклад: — I - поперечна балка; горизонтальна в1сь чогось; щпок, палиця 1 т.п.;

12 - ц1пок; стовбур рослини; вертикальна В1сь чогось 1 т.п. С] зх - замкнений контур; 1а5 - довгий

тонкий предмет з1гнуто1 форми; 37 £ - постать людини, яка сто! ть; *г"740 - дах буд1вл1; ^ 57 ^ - лук

(зброя); Ж75 рослина, дерево.

. 2) "Представления" - передача за допомогсю граф1чно! ' фо'рми !ерогл!фа схематизованого зображення предмета. Наприклад: — I - р1вень (поверхня) земл!; сучок; соха, мотика; ^" лапа; 78 Р - суглоб (к1стки); ©М-?«?!; - птах у гн1зд!;"% 43Х - скелет тварини.

3) "Позкачення" - використовуеться при позначенн1 1еро-гл!фом явища,прикмети,властивост1,якост1 предмета або явища.

"1дея 1ерогл1фа" - вЦбитга уявлень людей щодо кон-кретних предмет1в або явшц, про 1хн1 суттев1 прикмети, влас-тивост!, якост!, стан, м1сце та положения в простор!, а таком про зв'язки ы!л ними за допомогою тлумачення його етимо-лог!зевано! граф!чно) фор?«].

5) "1ероглф1чна морфема" - це 1ерсгл!ф, який е значущою складовою частиною китайського або японського слова. На-

й!дм1ну в1д морфеми буквенного слова 1ерогл1ф1чна морфема (1ерогл1ф) меже бути словом (логограмою). В склад! велико"! к1лькост1 сл!в китайсько! i японсько! мов 1ерогл1ф1чн1 мор-феми е силабосемами 1/або силабограмами.

6. "Семантико-граф1чна (семантична) система 1ерагл1ф1ч-Hoï писемност!" - сукупн!сть П елеменг1в, пов'язаних за до-помогою мовних функц1й (див. п. 8).

7. "Семантико-граф!чна (семантична) структура 1ерогл!~ фа" - зв'язок i взагмод1я розташованих в певному порядку (в склад! 1ерогл1фа) елемент!в семантико-графачно! системи (СЕ) !ерогл!ф1чно'! писемност! (див. п. 8). t

8. чЕлементи семантико-граф!чно! (семантично!) системи 1ерогл1ф1чно1 писемност!" - граф1чн! елементи !ерогл1ф!в (графеми),HKi представлен! одн!ею або Kiлькома рисками; пе-ребувають у формально-смислових . взаемозв'язках, як! акту-ал1вуються через л1нгв!стичн! функц!ï представления та узагальнення цих елемент1в або !ерогл!ф1в-носПв(див.ш1.12,13).

9. "1Брогл1ф-нос1й" - !ерогл1ф!чний знак, граф!чн! елементи якого перебувають у формально-смислових взаемозв'язках, як! актуал!зуютьса при л!нгв1стичних функц1ях представления та узагальнення цих елемент!в або !ерогл1фа-нас1я.

.10. "Внутр1шня форма !ерогл!фа" - представлена двома ïï елементами: а) семантико-граф!чною структурою 1врогл1фа (див. п. 7); б) його л!нгв1стичною функц!ею представления' та узагальнення (див. пп. 12, 13).

11. "Семантична парадигма 1ерогл1фа" -• представлена його розширенимй значениями,. зв'язаними асоЩативно як в !хн!ми 1нвар!антами так ! м!ж собою. 1нвар!антами б основн! значения !ерогл1фа або iflei, як! в1н виражае.

12. "Д!нгв!стична функЩя представления" - позначення !ерогл1фом конкретного предмета/предмет!в, явища, а також суттевих ознак предмет!в та явищ, мотивоване його граф!чко» формою, яка е реальним або схематизованим зображенням конкретного предмета.

.13. "Л1нгв1стична функщя узагальнення" - позначення ie-рогл1фом вид1лених i узагальвених суттев!ших ознак,властивос-тей предмвт1вта явищ, мотивоване його граф1чною формою (пор. п. 12), а також вираження 1ерогл1фом понять та !дей, як1 'в!дбиваить уявлення людей про предмета та явишд, як1 позна-

чаються цим 1ерогл1фом.

14. "Мотивован1сть значень 1ерогл1фа його граф!чною формою" - безпосередня або олосередкована сп1вв!дносн1сть значень а образами 'предметов, як! зображаються як реальн! або схематизовано за допомогою граф1чно'1 форми 1 в сукуп-ност1 складають те, що позначаеться цим 1ерогл1фом. Опосе-редкована сп1вв1дносн1сть значень з образами предмет1в реа-л1зуеться через 1хт асощативна зв'язки з 1деями та значениями, як1 мотивован! безпосередньо граф1чною формою 1ерог-л1фа.

Зм1ст досл!дження

Як згадувалося вище, головною метою цього досл!дження в вивчення компонентно-структурно1 орган 1зац1'1 елемент!в се-мантико-граф1чно! системи сучаско! китайсько-японсько! 1еро-гл!ф1чно1 писемност! для виявлешш основних фактор1в, як1 обумовлюють актуал1зац1ю л1нгв1стично'{ функцП цих елеменИв у склад1 1ерогл1ф1в-нос11в при семантизацП остапн1х,

В первому роздШ дисертацП вивчення властивостей еле-ментгв семантико-граф1чно1 системи (БСЕ) здУгснюеться за допомогою формального (графхчкого), етимолог1чного _ та пор1в-няльно-1сторичного метод!в анал!зу. Одним з головних завдань проведеного анализу е визначення мотиващйних можливостей графачно! форми БСЕ 1, в1дпов1дно, 1ерогл1ф1в-нос1'1в БСЕ через виявлення ступеню П п!ктограф1чност1 (граф1чних зоб-ражальних можливостей), яка забезпечуе актуал!зац1ю функцИ представления БСЕ. .

Варто В1дм1тити,що разом з виявленням мотиваЩйно! функ-цП БСЕ сучасно'1 писемност1 к а й ш у встановлюеться факт спадкоемност! внутр!шньо! форми 1ерогл1ф1в п1д час пословно! зм!ни стил1в писемност1 (чжоувень - л1шу - кайшу).

Як було в1дм1чено вище, 309 БСЕ виявлен! за допомогою формального (граф!чного) анал1зу 16 тисяч гн!здових 1ерогл1-Ф1в. Виявлялися вони, практично, у вигляд1 базових елемент1в граф!чно1 системи 1ерогл1Ф1чно'1 писемност!, виходячи з час-тотност! Кхнього використання. Встановлення ж '1хн1х п1ктог-раф1чних властивостей 1 мотивац1йних можливостей зд!йснюва-лося за допомогою етимолог1чного та психол1нгв1стичного ме-

тод1в анал!зу (див. Додагок до дисертацП "Элементы семанти-ко-графической системы иероглифической письменности"), а такса за допомогою комплексного досл!дження, проведеного в дисертацП.

Список 14 простих ВСЕ (рисок/граф!в) (див. табл. 1) за-позичено нами з в!домих джерел. Щодо виявлення !хн!х пжто-граф!чних властивостей 1 мотивац1йних можливостей, воно ад1йснювалося за допомогою тих же метод!в анал!эу, як! застосовувалися по в1дношенню до 295 складних БСЕ паралельно з анал1зом останн!х. Досл!дження показало, що 14 простих елемент1в граф!чно'1 сисгеми е не т!льки буд!вними элементами !ерогл!ф!в сучасно! кигайсько-японсько! писемност!, але й мають властивост! п!ктограм ! !деограм,як1 обумовлюють моти-вац1йну фуикц1ю 1хн1х (14 елемент1в) носив (в першу чергу -295 складних БСЕ) (див. рис. 1).

Як показано в дисергацП, п!кгограф!чн! (гображальн!) властивост! 295 складних БСЕ виявляються в' тому, що за допомогою 1хн!х граф!чних форм передаться реальн! або схемати-зован1 зображення конкретних предмет1в. Щодо п1ктограф!чних властивостей 14 простих БСЕ, вони виявляються також у здат-ност! передавати реальн! або схематизован1 зображення пред-мет!в та дхн!х частин (деталей). Кр!м того, 12 з них (за ви-нятком '4 ) передають зображення контур1в або частин кон-тур1в предмет1в, як1 позначаються за допомогою 295 БСЕ-нос!Iв простих ВСЕ.

Таким чином, як видно з викладеного вище, основною метою досл!дження, проведеного в первому роздШ дисертацП,- е встановлення фактор1в, як1 зумовлюють актуал1зац!ю л!нгв!-стично! функцН представления 295 складних БСЕ-носПв 14 простих БСЕ. Досягнення ц!е! мети зд!йснювалося за допомогою формального (граф!чного), етимолог!чного та пор!вняль-но-вторичного мегод1в анал!эу БСЕ, тобто за допомогою комплексного семантико-граф!чно®о'анал!зу БСЕ. Методику проведения анал!зу покажемо на приклад! досл!дження л!нгв!стично! функцП представления БСЕ—I .

В 1ерогл1ф!ц! за допомогою БСЕ —х (при функцП представления) передаються реальн! або схематизован! зображення: 1) предмет!в або частин предмет!в довгасто! форми;

Таблиц* Г

Fi? п/п

Прост! БСБ

Семантнко-граф1чи1 екв!валентя /писемн1сгь к а 9 m у/

1

2

3

4

5

6

7

8 9

10

11

12

13

14

/ \

]

L

h у

X

У

i 2 3,

4

5 б,

215

216

217

218

219

220 22Г 234

^ Г5х/

U Ь < u и w U-

п >

Ч

) Z4" , '

1 ^ J У ^ • ^

с

—— Пороет i ECS / 14 еяемзнт1з

г

Сялалнг БС0 / 295 знакЬ/ ^ Складнi CS / 734 знака /

i- <■ v

îe ро г л í'ííí -коз f ? /бхягько б тгетх smuts/

РкЭ. I

^ Вйкориетовуеться odasssuo 1

2) частин закригих контурДв предмет1в piamix конф!гуравдй;

3) частин в1дкритих коктур!в предмет1в р1зних конф1гурац1й;

4) плоских предмет 1в представление 'видом збоку (3i оторони окрайки).

Простий ВСЕ —j який передав зображення предметов дов-racTo'i форми, входить до складу ВСЕ, яю представлен! такими тематичними грудами: 1) людина (т!ло людини, частина т!ла); 2) анаряддя (прилади, пристро1 i т.п.) та види збро!; 3) ро-слини; 4) фауна (т1ло i частини т1ла гварин); б) буд!вл1, споруди та елементи ixHix конструкц1й.

Пло людини, частини т1ла зображаються (реально або схе-матизовано) за допомогою таких CE-Hoci'iB простого СЕ :

¿-32,96 7^37 -f-39 ^41 ^Ü43 ^44

.El 49 0~55 #64 . iLn7 -i-125,156 ЙТП26

Ki68 ^246 ^259 ^271 .^272 ^534

Ця група знак!в д!литься на три пДдгрупи. До першо! належать знаки, якими эображаеться або представляеться ф!гура людини на повкий зр!ст: jL^ qq"* ^.37 ^ /

До друго! п1дгрупи в!дносяться знаки, якими передаються зображення руки:. Sy ; И~55 tt^tT /

^64 Р / +259 ^ > i ^"280^ ^ У ^25 ^ / ^^534 "Г А ^ k^

Третя п!дгрупа включае з5аки ^ Д^

Л, Р ' р.

Vvj68 271 / 272 , у склад! яких за допомогою ВСЕ-j

зображаються або представляюгься !ша! частини т!ла людини.

Простий ВСЕ—'I у склад! кожного знака першо! п1дгрупи е схематизованим зображенням руки. Отже, в склад! граф!чних форм знак!в Л 37 -^-39 /^43 ¿ц? ¿-156 за допомогою цього ВСЁ представлен! обидв! розведен! руки. В склад! форми )~246 - витягнуг! вперед одна або обидв! руки (вид збоку).

В граф!чн!й форм! кожного ВСЕ друго! п!дгрупи ( ^41 ^55

^Г64 ~4~259 ^ 534 ^ пР°стий БСЕ ~~ \ 5 схематизованим зображенням пальц!в рук в п!днягому або опущеному положенн!. В склад! знак!в "^ВО, ^325 (рука в горизонтальному положенн!) за допомогою ВСЕ— х зображаеться палець в склад! частин руки: плече - передпл!ччя - палець.

В граф!чн!й форм! складних ВСЕ третьо'1 п!дгрупи за допомогою простого ВСЕ—1 зображаються: "^зд —с^ - частина контуру ( ) т!ла людини (л!н!я голови, тулуба, н!г)

в з!гнутому стан!; р - стегно (---> <—' ) */

людини, яка сидить навпоч!пки, або лежить на боц! у з!гнут1й поз! (вид збоку); £,49 - частина —> ' ) ембр!-она людини в з!гнутому стан1; Г^12б ^ ~ контур ('— ) нижньо! губи або рота над элементом ГГО (зображен-ня волосся бороди); ^тбв.-*/^ - волосся ( = —> ) голови людини (пор.^ 59 ); ^271—^ ^ " сгегно (--—')

ноги людини, в з!гнуг!й поз! (вид збоку); ^ - ча-

*/ В основу членування складних СЕ !ерогл1ф1чно'1 писем-ност! чжоувень на прост! СЕ нами покладено принцип вид!лення пвостих ВСЕ (рисок/граф1в). в складних ВСЕ писемност1 кайшу. При наявност! в складному СЕ писемност! чжоувень плавного переходу м!ж двома сум1жними простими СЕ 1хнб розд!лення зд!йснюеться посередин! дуги (заокруглення), яка з'еднуе к!нц! цих СЕ, що стикуюгься. Наприклад, три вид!лених простих ВСЕ !ерогл!фа Ч зг —> О мають так! форми:

I -> С ; Т "1;--- ^ . складнйй се 01 О

!ерогл1фа ¿Эх34~> О членуеться на так! прост! СЕ ^ > I -> С ) 1 ) )—>^Горизонтальна риска (простий ВСЕ4— ) !ерогл!фа /44 в склад! його старописемно! форми ^р (чжоувень) представлена II семангичним екв!валентом г—' .

стина л!нП (—' S ) надбровно! дуги ( f3 —> f1 ) 8 во-

лоссяы брови ( ^ ); -> 'р стегно (---- ,—> )

ноги людини в а!гнуг!й поз1 (вид збоку).

Отже, в граф!чних формах СЕ r.aiio'l тематично! групи за допомогою простого ВСЕ — j зображаються або представляються частини т!ла, як1 мавть довгасту форму, a lXHi положения уэ-годжуються э положениями елемента — j (— ) в склад! гра-ф!чних форм СЕ згадано'1 групи. .

Таким же способом зд'1йснюеться семантико-граф1чний ана-

л!з БСЕ-носПв СЕ-j , як! входять до складу iHiiMx тема-

тичних труп, вгаданих вице.

Семантико-графiчний анал1з 1ерогл1ф1в-нос11в СЕ jcBifl-чить, що останн!й е реальним або схемат'изованим зображенням предмет!е довгасто! форми, . що маютъ будь-як! розм!ри у поперечнику (пор.:^327 -.зарубки, нзс!чки; ^''64 ■ ~ палый руки; 4^75 " Плка дерева; >437 - руки; -fff266~ гРеб" ля). ' .

1з результат!в семачтико-граф!чного анал!ау СЕ-носПв простого ВСЕ — е очеаидним те, шр характер функцП представления даного ЕСЕ та його гра$!чна форма у склад! СЕ-но-сПв майке не зм!ннлася п1сдя зм!ни стшпв !ерогл1ф!чко1 писемност! (чглувень - л!иу - кайшу). Отже.за допомогою гра-ф!чного, етимолог!чного та пор!вняльно-!сторичного метод1в анав!зу едементав граф1чно! системи сучасно! !ерогл!ф!чяо1 писемност! встаноменб;

1. В граф!чн1й основ! !ерогл1ф!чно1 писемност! чжоувень модна виЩлити 33 граф!чних елемента:' о — 1 (

> л 1 п ~i ? к $ г т w vi> ^ ^ ^ v < <

6 С L С, \г

2. Дан! елементи мають так} важлив! властивост1:

-■» а) в семантичними елеыентами (СЕ) знак!в писемност! чжоувень; ! до того к мають п!ктограф1чн! властивост!;

б) s семантичнши екв!валенташ простих ВСЕ' писемност1 кайшу; .'•.'•.;

•в) в 1'лн1й граф1чн1й форм! можиа видглити 15 простих

елемент!в: •! 1.3 1 Г С ) — '— *— —4

3. У зв'язку з тим, що граф!чна основа писемност! чжоу-вень може бути представлена певним списком граф!чних еле-•мент1в.(див. пп. 1, 2), цю писемн!сть можна вважати частково стандартизованою та ун!ф!кованою.

Пор!вняння граф!чних форм !ерогл!ф1в попередн!х стил1в писемност! з подальшими стилями дозволило виявити способи П (писемност!) поетално! стандартизации Отже, при Переход! в!д !ньсько1 писемност! до писемност1 чжоувень, певно, ви-користовувалися так! способи зм!ни граф!чних форм знак!в:

1. Зам1на прямих рисок, як! мали р1зн! положения (

^^ -V ) в граф!чн!й форм! одних ! тих же !ерогл!ф1в, на прям! ряски, як! маять вертикальне або горизонтальне положения,, або положения наближен! до вертикального/горизонтального (| — 4- )•'

2. Зам!на граф!чних елемент!в округло! форми (наприклад:

0 О 0 ^ на елементи квадратно! або прямокутно! форми з заокругленими кутами (наприклад: О ' О . О ). Пор.:

& *- -- Ш 447.

3. Зам1на простих граф!чних елеменг!в С ) ^ (частини кола, овалу 1 т.п.) гра$!чними елементами С 3

^ як! е частинами квадрата або прямокутника з зао. кругленими кутами.

4. Зам1на кругло! крапки • (м!сце перес!чення двох рисок ) горизонтальною рискою (геометричне м!сце крапок) «

Наприклад: © 0

При переход! в!д писемност! чжоувень до писемност! л1шу

1 дал1 - до писемност! кайшу згадан! вище 33 граф!чн1 елементи писемност! чжоувень зм!юовалися на прост1 СЕ писем*/ Дан1 елементи граф1чно! основи писемност! чжоувень

представлен! без вар1ант!в 1хнього написания. Вар!антами вважаються зображення цих елемент!в (за вийятком кругло! крапки) у стан!, який в!др!зняеться в!д даних. Наприклад,в!д вертикального (I 11) або горизонтального (— /ч ^ ).

ност1 Л1иу 1 писемност! кайшу (див. табл. 1).

Таким чином, в результат! семантико-граф1чного анал1зу СЕ сучасно! !ерогл1ф!чно! писемнэст! встановлен1 ! система-тизован! основн! фактори, ЯК1 обумовлюють актуал1за1дю л1нгв!стично1 функцП представления СЕ, яку разом з акту-ал1зац1ею функцП узагальнення (досл1джено в другому розд!л! дисертацп) покладено в основу акту семантизацП 1ерогл1ф1в-носив СЕ. Разом з цим доведена наявн1сть спадкоемност! функцП представления СЕ при посл!довн1й замШ стил!в !еро-гл1ф!чно! писемност! (чжоувень - л!шу - каишу).

Другий розд!л дисертацп присвячено Л1нгв1стичн0му ана-л!зу 295 складних БСЕ сучасно! китайсько-гяпонськоЗ -1ерогл1-ф!чно! писемност:. Як видно з формулювання л1нгв!стичних функц1й представления й узагальнення (див. с. 20 ), смислов! значения СЕ будуються на вид!ленн! певних прикмет предмет1в ! явищ, як1 позначаються ними (БСЕ), та на узагальнешп цих прикмет. Туг беруться до уваги головним чином т! значения СЕ, як1 ыотивован1 безпосередньо !хн1ми етимолог!зованими. граф1чниш формами або сп1вз1дносяться з !деями, що виража-ються цими СЕ через тлумачення 1хн!х граф1чних форм. Наприк-лад, БСЕ х^може презектуватися, по-перше, як п!ктограма, яка е мотивованим зображенням трин!жка-в1втаря (^ —> 7[\ ) з покдаденим на нього предметом (~ ) жертвування. По-друге, . як хдеограма, яка виражае !дею "послания небом" (=7 ) св!т-ла трьох (/|\ ) св1тил (м!сяця, сонця, з1рок), яке "вказуе шлях людям земл1".

_ У периому випадку -безпосередньо граф!чною формою БСЕ мотивован! так1 його значения: в!втар, жертовник, святилище 1 т.п. В другому випадку з !деею, що виражаеться даним БСЕ, безпосередньо пов*язан1 так! його значения: "голос неба", "шлях неба", "перст божий" тощо.

3 наведеного прикладу видно, що матер1альним виракенням ., значень БСЕу|Ч цз е його семантико-граф1чна структура, яка представлена семантичними. взаемозв'язками граф!чних еле. мент!в (простих та складних СЕ). Ц! взаемозв'язки эумовлен! д!нгв1стичними функц!ями СЕ. Як видно, актуал1зац!я л!нгв!-стичних функтй БСЕ ^^ зд!йснюеться через мотивувальну "функЩю його етимолог1зовано! граф!чно! форми.

Таким чином, б очевидним те, що виявлення внутр1иньо! форми знак1в сучасно! !ерогл!ф!чно1 писемност! можливо лише за умови глибокого знания л1нгв1стичних функШй 11 ВСЕ.

Л!нгв!стйчна функц!я представления ВСЕ часткозо дослужена у першому роздШ дисергацП. В результат1 семанти-ко-граф!чного анал1зу 309 ВСЕ встановлен! фактори, як! зу-мовлюють актуал1зацш ц1е'1 функдП на р!вн! 14 простих ВСЕ.

Головною метою досл1дження, проведеного в другому розд!-л1, е вивчення Л1нгв1стичн01" функцП ЕСЕ на р!вн1 сполучень простих ВСЕ 1 виявлення основних фактор!в, що зумовлююгь ак-туал1зашю ц1б1 фунгаЦ! через мотивування значень ВСЕ (за доломогою 1хн1х граф1чних форм).

Вивчення л1нгв1стично"1 фуккцП 295 складних ВСЕ здпгсню-еться за допомого» таких метод!в анал!зу: 1) етимолог1чного, 2) пор!вняльно-!сторичного, 3) семантико-граф1чного, 4) пси-хол1нгв!Стичного. В основу цього досл!дження покладен! результат анал1зу ВСЕ, проведеного у першому роздШ. Так як 1 в першому роздШ, л!нгв!стичний анализ ВСЕ проводиться з урахуванням 1хнього розпод1лу на с1м тематичних груп. Методику проведения анал1зу покажемо на приклад! вивчення л!нг-в1стично! функцП ВСЕ, як1 в1дносяться до тематично! групи "людина". ВСЕ дано! групи розпод1ляються на п'ять п!дгруп: 1) людина (в широкому значений; 2) ф!гура людини у вертикальному станх; 3) ф1гура людини в з!гнутому стан1; 4) частики т!ла й органи людини; 5) деяк1 особливост! та власти-в'ост! т!ла людини.

Розгляньмо групу ВСЕ, за допомогсю яких зображуеться й представляеться ф1гура людини в з1гнутому стан!. Ця група, у свою чергу, розпод^ляеться на чотири п1дгрупи ВСЕ, як1 зображують ! представляють ф1гуру людини: а) яка стоить у з1гнут1й поз!; б) яка сидигь або лежить у з!гнут!й поз!; в) яка е з!гнута у верхн!й або ндаш1й частин1.

ВСЁ, як!.зображують 1 представляють Ф1гуру людини, що стоить на кол1нах: "Ц.5 1^26 ^223 ?^240 Б271. Часткова синон!м1я знак!в ц1е"1 п!дгрупи опосередкована 1де-ею, яка виражаеться 1хн!м граф!чним !нвар!антом —> ^ . ВСЕ Тд 5 мае очевидну схож!сть з давньописемною п!ктогра-мою Ъ , яка е схематизованкм зобргжеиням ф!гури (контура

ф!гури) людини, що сто!ть на кол!нах, За допомогою цього зображення-знака виражаегься !дея залежного положения людини. 3 ц!ею 1деею асоц1ативно пов'язан! так1 значения ВСЕ ■ як "п!дкорення"; "п!длягання", "укл!нн!сть" i т.п.

Сучасна форма ВСЕ Н26 е спрощенням давньописемно! п1ктограф!чно1 форми - контур ф!гури людини, яка сто-

1ть на код1нах. Бона також як 1 ВСЕ ^.5 виражае 1дею "п!д-' корення", "укл1нност1", "п1длягання" тощо.

ВСЕ ~^223 ~ упрощения давньописемно! пиктограми ^ (пор. давньописемн! форми ВСЕ • tig* í Hi<>6 ^ ) • Сучасна графДчна форма ВСЕ FL^q мае очевидну схожДсть • в давньописемною п!ктограмою - .схематизоване зобра-

ження ф1гури людини, яка стоить на кол!нах. Контур ф!гури людини зображуеться за допомогою ВСЕ ^ ; за допомо-

гою ВСЕ рС-29 —* схематизовано зображуеться рука

(в 1ерогл1фШ1 - символ активних д!й людини) (пор. f 4j-*Н"55 ^64 )• °тже, ВСЕ ?L.240 позначав людину в робочхй nosi i, в!дпов!дно, виражае !дею активних щлеспрямованих

д!й людини. os

ВСЕ Б 271 " спрсадепня тктограми - зображення ф1-

гури людини, яка сто!ть на кол!нах. ВСЕ ^ 271 складаеться в двох елеыент!в: И26 + • Елемент -3 ^221 "—1 " зображення контура випукло! частши спини людини в з1гнут!й поз!. Отже, за допомогою цього ВСЕ позначаються випукл! частини, нарости на тШ людини i, в!дпов!дно, те, що стирчить, виступае (на..., над...) i т.п. 3 цими значениями асоц!юеться 1дея приеднання, додавання i т.п., яка виража-еться га допомогою цього ВСЕ. Аналогiчним способом зд1йсню-еться аваа!з ВСЕ !ншх (наведених виде) груп i п!дгруп.

Як показуе етиыаяог1чния шая!з ВСЕ, ступ1нь ixHbo'í п!к-тограф!чност! (граф!чно! зображальност!) достатн1й для ре-ахьного 1/або схематизованого зображення предмет!в, як! ними (ВСЕ) позначаються. Kpiu того, комплексний анал!з ВСЕ пока-aye те. щэ завдяки цим властивостям 14 простих ВСЕ (риски/графи) та íxhí спалучення е мотивзтори значень 295 складних ВСЕ. Граф!чн1 форми останн1х, у свою чергу, б мотиваторами б!льню1 частини 1ерогл!ф1в сучасно! клтайсько-ялон-"сько! писемност!.

- зг -

'У другому роздШ дисертацП особлива увага прид1ляеться досл!дженню проблеми мотивування розширених смислових зна-чень 309. ВСЕ, а також розширених значень 1ерогл1ф1в-носИв ВСЕ. Психол1нгв1стичний анал1з 309 ВСЕ 1 784 СЕ-носПв ВСЕ показуе, що б1лып1сть розширених значень (РЗ) цих знак!в е елементами 1хн1х семантичних парадигм. 1нвар1антами парадигм . е основн1 значения ВСЕ 1 СЕ, а таком 1де1, як! ними виража-ються. Розширет значения е асоц!ативними дериватами. Тобто, в основу механ1зму формування й розширення парадигм ВСЕ 1 СЕ-носПв ВСЕ покладен1 асоц!ативн1 зв'язки (за зм1стом) м1ж !хн1ми основними значениями (03) та 1деями, як1 вони виража-ють, з одного боку, та 1хн1ми РЗ - з другого, а також м1ж самими РЗ. Дан! зв'язки представлен! п'ятьма в!домими типами асоц!ативних вз.дношень: 1) схозасть (синон1м1я), наприклад, св!тлий - ясний - зрозум!лий; 2) суп!дрядн1сть (зм!шування), наприклад, оселя - д1м - буд1вля; 3) контраст (антон1ми).наприклад, вищий - нижчий, патрон - васал; 4) розширення, на-.приклад, рослина - рсслишпсть; звуження, наприклад, посуд -посудина; 5) перенесения (мегон!м1я), наприклад,д!м - с1м'я, деревина - дерево, жанка --мати, н!ж т холодна зброя.

Проведене досл1дження показуе те, що' ц1 асоц1ативн1 в!дношення м!ж основними 1 розширеними значениями СЕ акту-ал1зуються переважно за допомогою зорових образ1в предмет1в, як1 позначаються (1/або представляються) за допомогою граф1-чно1 форми ВСЕ. При цьому асоц1ацП пов'язан1 як з власти-• вестями, ознаками 1 призначенням предмет1в, що позначаються БСЕ-ми, так 1 з д1ями людей по використанню й виготовленню таких предмет1в.

Навед1мо приклад представления елемент!в семантично? па-радигми ВСЕ £^544 пжтограф!чне зображення предмет!в

( § § ). нанизаних на стержень, або шнур (¡2 )• На осно-б! наведеного тлумачення даного ВСЕ так! його значения, як "нанизувати", "низка" 1 т.п. можна з найб1льшою 1мов1рн1стю вважати за оСновн1. (03).

Розширен1.значения даного ВСЕ характеризуются такими асоц!ативними зв'язками: перше розширене значения (Р31 ) -"проткнути". асощюеться з 03;друге розширене значения (РЗ2 ) - "намисто". асоцгюеться э 03; трете розширене значения (РЗ3')

- "ряд" асоц1юеться а 03, РЗг ; четверте розширене значения СР34 ) - "рслен" асоц!юеться з Cß, FGj - РЗ3 ; п'яте розширене значения (РЭ5 ) - "збирагися"", "з1брання" асоц!юеться з . 03, РЗ2 - РЗ4 ; шосте розширене значения (P3ß ) - "зв'яза-ний", "зв'язок" асоц1юбться з 03, РЭ? - РЗ5 ; сьоме розширене значения (РЗ.7 ) - "родинн! гг'язки" асоц!юеться з РЗ4 , РЗ5 , F36 ; восьме розширене значения (P3q ) - "пролГзати через..." асоц1юеться з 03, РЗ j, РЗ 4 ; дев'яте розширене значения (РЗд ) - "добиватися (чогось) нечесним способом" асоц!юеться в P3g .

Таким чином, га допоиогоо пстол1нгв1сттаого анал!зу .семантико-графхчно! структура БСЕ 544 зд1йснено таке: а) виявден! смислов! звя'зки tilx елементами його семантично! парадигми (P3j - РЗд ), як! е асощативними дериватами його (БСЕ) основного значения; б) визвачено ступ!нь мотивованост! РЗ через граф!чну форму БСЕ; в) встановлено ступ!нь смисло-вого асоц!ативного зв'язку шж 03 1РЗ даного БСЕ.

Результата анал!зу даюзъ мажлив1сть ввдЦлити дв1 групи значень даного БСЕ, як! представляюгь, в!дпов1дно, два взае-мозв'язан! парадигматичн! поля. Елементами одного (поля) е 03, P3j , РЗ4 , РЗд ; елементами другого - 03 , Р3£ , РЗ 3 РЗд , P3g , РЗ? . Як бачимо, 1нвар!антом первого й другого nasie е т.з. "збхрне значення" (див. 03), яке в!дбивае суть !де! БСЕ ф 544 .

В результат! семантико-граф!чного анал1зу ВСЕ, проведе-ного в цьому розд!л!, встановлен! основн! фактори, як! зу-иовлооть акгуад1зац1ю .1хньо! (БСЕ)' д!нгв!стично1 функц11 узагальнення. Знания та врахування цих фактор1в моде сприяти розв'язанню в!дош1Х проблем, пр виникають при семантизацП 1ерогд1ф1в китайського та ядонського текст!в. Отже, е очевидна*, щр~традиц1йн1 способа- сеиантизацП 1ерогл1ф1в тексту можуть бути доповнен! способом опори на 1нвар1аити 1хн!х парадигм. Такими 1нггр1аата^ е 03 1ерогд!ф!в, мотивован! 1хньою етиыолоПаовансю граф!чнсю формою, !/або так зван! узагалънен! 1де1 та поияття, як! виражаються через тлумачен-ня етимодог1зовано! граф!чно! форми. Встановлення !нвар!ан-т!в парадигм ВСЕ i СЕ-яос13в ВСЕ безпосередньо ' пов'язане з

виявленням елемент!в ЗхньоТ вяутр1шньо1 форми (див. с.20), яке зд1йснене в дисертацП.

Висновки

Одним э важливих способ1в вивчення 1сторичного минулого Китаю е китайська мова 1, зокрема, 1ерогл!ф!чна писемн1сть -. це виняткове явище серед !снуючжс вид!в писемност!. Завдяки тому, (до внутр1шн1 форми 1ерогл1ф1в не зазнали суттевихзм1н,тоб-то 1хн1 л1нгв1стичн! функцП залишились практично незм!нними, е можлив1сть читати китаиськ! сгародавн! текста. Кр!м того, сам1 1ерогл1фи завдяки збереженню глумачення Тхньо! етимо-лог!зовано! граф!чно1 форми передають 'знания про елементи побуту, звича'1 стародавн1х киташЦв, 1хню культуру, св!тог-ляд тощо. Стародавн! 1ерогл!ф!чн1 тексти - шлях до глибин китайсько! цивШзацП, основний зас!б вивчення ориПнааьних джерел стародавньо! китайсько! ф!лософ!1, яка до сього часу суттевб впливае . на псих!ку, мисяення, норми повед!нки ки-тайц1в, на всю 1стор1ю китайського сусп!льства.

У зв'язку з цим постае питания: . як! умови та причини сприяли 1 сприяють до цьогО часу збереженню китайсько! !еро-гл!ф!чно! писемност!? В дисертацП наводиться основн1 вже в1дом! фактори мовного й соц!адьного характеру, як! зм1цню-ють позицН ц151 писемност! та сприяють П розвитков!. Проте, ми вважаемо, що на основ! т1льки цих фактор1в немож-ливо провести досл!дження семантико-граф!чно! системи китай-"сЬко1 писемност!, яка в!д!грае особливу роль у справ! II збереження ! перетворення на ун!версальний зас!б письменно! комун1кацП.

Досл!дження сучасного стану ц!е1 проблеми показуе, що до цього часу досл!дниками не враховувався такий фактор, як спадкоемн!сть властивостей елемент!в семантико-граф!чно! системи китайсько! !ерогд!ф1чио! писемност! при аы!н1 II стил1в (чжоуве'нь - л!шу - кайшу).

Збереження сучасним стилем к а й о у спадкоемност1 цих властивостей 1, в!дпов!дно, властивостей семайтико-граф!чно1 структури (внутр!шньо1 Форш) 1ерогл1ф!в е одн!ею г важливих

причин, HKi зумовили розповсюдження !ерогл!ф!чно1 писемност1 за межами Китаю та перетворили П на зас1б м1жнац1онального сп1лкування в apeani Сх1дно-Аз!атського !сторико-культурного

• рег!ону.

Сприйняття та розум!ння внутрШньо! форми знак1в су-часно!дерогл!ф1чно! писемност! як китайцями, так i пред-ставниками 1нших национальностей забезпечуеться , з одного боку, успадкованою в1д полередн1х стшпв п1ктограф1чн!стю форми елемент!в П семантико-граф!чнс! системи (ВСЕ), а з !ншого - доступн1стю розум!ння !дей i понять, що виражаються через тлумачення етимолог!зовано'1 rpa|i4Ho'i форми ВСЕ i,

• в!длов1дно, аерогл1ф1в-носПв ВСЕ. ДоступыicTb розунаннн таких 1дей i понять для народiв imm краш, як! перейняли ки-тайську писемн1сть, забезпечувалася сп!льн1стю 'ixHix культур i китайсько! культури.

Таким чином, використання 1ерогл1ф1чно'1 писемностi не ильки в багатод1алектному Кита'1, айв iHiunx кра! нах зумов-лено, передус1м, П ун!версальними властивостями. Ми приед-нуемося до думки, тих сходознавщв, як1 вважають, що так! властивост1 китайсько! писемност! вшграли головну роль у cnpaBi ii збереження (див. напр., Крюков М.В. Древние китайцы: проблемы этногенеза. М., 1978. - С. 214 - 230).

_ Важливою ознакою ун1версальност1 китайсько"! писемност1, що 'i'i встановдено у цьому досл1дженн1, е, наприклад, те, шр в н!й використовуеться певна к!льк1сть ВСЕ, як! (як згадува-лося вице) поряд з функвдями адеограм виконують функцП п1ктограм, тобто е реапьними або схематизованими зображення-ми речей, що складають матергальну основу !снування та добробуту людини. За допомогою ВСЕ та 1хн!х сполучень можна виразити будь-яка поняття да ifle"!. Це говорить про те, що SMicr 1ерогл1ф1в, який виражаеться через взаемозв'язки еле-мент!в IxHbo'i внутршньо! форми, може бути незалежний В1д 1хнього фонетичного оформления. Це теж е важливою ознакою ун!версальност1 китайсько! писемност!. Ун!версальн1сть ВСЕ, як1 е ядром семантико-граф!чно"1 системи ще! писемност!, по-лягае ще й в тому, що "¡хню (ВСЕ) б1льш1сть представлено об-меженою к1льк!.стю тематичних труп (див. с. 8).

•У зв'язку з тим, що ця праця присвячена вивченню власти-востей елеменйв семантико-граф1чно! системи китайсько-япон-cbKoï 1ерогл1ф1Чно'1 писемност1, ваоиве Micue в нхй выводиться досл1дженио парадигматики 1ерогл1ф1чних знак!в. В1до-мо, що в сучасн1й л1нгв1стичн1й науц! проблемам парадигматики прщцляеться пенна увага.Ш проблеми в!дбиваються в 1деях Ф. де Соссюра про асоцаативш в!дношення м1ж елементами мо-ви. Формування системи значень слова або словосполучення зд1йснюбться не йльки внасл!док лог1ко-смислових д!й (як! базуються на синтагматичних в1дношеннях м!ж одиницями мови), але й за законами асоц1ац!й. У загальному мовознавств! парадигматика мови представляеться сукупн!стю й системою BapiaHTiB одиниць мови, HKi об'еднуються загальним 1нвар1ан-том (див. Березин Ф.М. Общее языкознание. - М.: Просвещение, 1979. - С. 218).

Проведене дослвдження показуе, що кожна з розглянутих особливостей кигайських iepooi$iB та 1ерогл!ф!чно! писем-ност! в цхлому, як1 обумовили ïï збереження, Tiera чи !ншою Mipoio в1дбивае властивост! та особливост! матер!ально! i духовно'! культури народiB, що проживають' 'на територП Китаю, а також народ!в cyciflHix кра'1'н, як1 перейнялй у нього багато елемент!в ц!б1 культури.

Китайськ1 1ерогл1фи под1бно до Гнших знак!в i символ1в виникли на основ! сформованих традищй, породжених тими чи 1ншими поглядами китайц!в на середовище, яке ïx оточуе. У зв-'язку з цим iepo^i$i4Hi знаки е не т!льки письменним способом KOMyHiKauiï, а й способом передач! 1 закр!плення нако-пичених знань. 1ерогл!ф1чна писемн!сть, у свою чергу, стала одним з важливих засоб1в духовно! культури Китаю та декотрих !нших icpaïH Швденно-Сх!дно'1 АзН, сприяючи формуванню у народ!в цих кршн особливих влйстивостей сприйняття пред-MeTiB i явищ навколишнього середовица,на основ! яких формуе-гься особливий св!тогляд, створюеться самобутня культура.

Таким чином, подальше вивчення вже в!домих ! виявлення нових властивостей 1ерогл1ф1ки розширюе та поглиблюв Hami знания про структурно i функщональн1 властивост! 1ерогл1-ф1чно! писемност1 в ц!лому; дозволяе виявляти тенденцП ïï розвитку й перспективи подальшого використання в Кита'! та ЯпонП.

ЗМ1СТ дисертацг* представлено в таких публ1кац1ях:

1. Зрительно-звуковая опора восприятия идеограмм. - Киев: Изд-во Киевского ун-та, 1978.- 43 с. .

2. Зрительные образы восприятия идеограмм текста и особенности их формирования. В кн.: Психолингвистическая и лингвистическая природа текста и особенности его восприятия. - Киев: Вишз школа, 1979. - С. 64 - 75.

3. Некоторые вопросы аналитического, этапа перевода китайских и японских текстов на русский язык (иероглифический аспект). В кн.: Теория и практика перевода. - Киев: Еишз школа, 1982. - N 8. .- С. 133 - 139.

4. Семантическая структура иероглифической 'письменности. - Киев: Изд-во Киевского ун-та,'1985. - 132 с.

5. Семантическая реконструкция знака и проблемы перевода некоторых ключевых терминов древнекитайской культуры. В кн.: Теория и практика перевода. - Киев: ' Виир школа, 1986.' -N 13. - С. 66 - 73.

6. Элементы семантико-графической системы иероглифической письменности. - Киев: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988. -354, с.

7. О мотивирующем признаке языкового знака. В кн.: Языковые и 'речевые единицы в системе их функционирования. - М.: ШШОН АН СССР, 1988. - N 32704. - С. 32 - 42.

8. Семантические элементы знаков иероглифической письменности. - Киев: УМК ВО при Минвузе УССР, 1989. - 356 с.

9. Семантико-графическая система китайской иероглифической письменности. Киев: УМК ВО при Минвузе УССР, 1990. - ■ 333 с.

10. К проблеме преемственности свойств внутренней формы китайских иероглифов. В кн.: Актуальные вопросы китайского языкознания. - М.: Наука, 1990. - С. 33 - 38.

ANNOTATION

REZANENKO V . F . Formal and notional interrelations of writing slements in modem hieroglyphics .

Dissertation for "the degree of Doctor of Philology , speciality 10.02.15 -General Linguistics.

Kyiv Taras Shevchenko University , Kyiv , 1996 .

This dissertation pioneers a complex research of semantic and graphic ¡ystem of modern Chinese and Japanese hieroglyphic writing system on he level of formal and notional interrelations of its graphic elements . A set of 309 elements in the semantic and graphic basis for hieroglyphics îas been established .

A mechanism of forming and expanding paradigms of meanings of he above elements and the corresponding hieroglyphic vehicles has >een described in detail.

Linguistic foundations for a radically new methodology of teaching lieroglyphics on the basis of understanding the inner form of hiergly->hics has been elaborated .

АННОТАЦИЯ

Резаненко В . Ф . Формально-смысловые взаимосвязи элементов овременной иероглифической письменности .

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических аук по специальности 10.02.15. - общее языкознание .

Киевский университет имени Тараса Шевченко , Киев , 1996 . ( работе впервые проводится комплексное исследование семангико-рафической системы современной китайско-японской иероглифичес-ой письменности на уровне формально-смысловых взаимосвязей ее рафических элементов . Выявлено 309 элементов семантико-графи-еской основы иероглифики . Исследован механизм формирования и асшлрешш парадигм значений этих элементов и иероглифов-'носите- . ей . Разработаны лингвистические основы принципиально новой ме-одики обучения иероглифике на основе понимания внутренней форы иероглифических знаков.

1лючов1 слова : лшгвктична функция представления , функщя уза-шьнення, базов* Семантичт елементи , семантико-графшна структу-а , внутршшя форма , ¡дея ¡ерогл^фа , 1ерогтф1чна морфема , iepor-¡ф-носШ , семантична парадигма , мотивовашсть значенъ ¡ерогл1фа , лементи семантико-графгчпо! системи , ceмaн,гикo-гpaфiчнa система :рогл1ф1чнох писемносп. •