автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Формирование деривационной системы имен существительных украинского языка (якiснi прикметники)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Формирование деривационной системы имен существительных украинского языка (якiснi прикметники)"

НАЦИОНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСШТУТ УКРА1НСЫС01 МОШ

Ч На правах рукопису

БЕРЁГОВЕНКО Л1Л1Я ШКОЛА1ВНА

ФОН1УВАННЯ ДЕШВАЩЙН02 СИСТЕВД ПННШЕШК1В УКШНСЬКО! МОШ / як}сн1 прикметники /

Спещадьнгеть: 10.02.02. - укратнська ыова

Автореферат

дисертащх на здобуття наукового ступени кандидата фглологхч'них наук

Ки1В - 1994

Дисертацгя е рукопис

Робота виконана у Вгдд1Л1 icTcpiü yKpaiHCbitoi мови Институт; украшсько! мови Нецтоналыю! АкадемИ Наук Укра'хни

Науковий Kepiвник -

OtfiitfflHi опонента

член-кореспондент HAH Укра'йи, доктор (Млологгчних наук, професор В.В.Нгмчук

доктор Фхлологгчних наук, npoiscop А.О.Грищенко старший науковий сгцвроб:тник, кандидат Фглолопгчних наук Л.0.Родн1на

Пров{дна установа - Ких'вський ущверситет im Л .Г.Шевченка

Захист В1дбудеться " / " 1994 р. о "/¿."годин

на засхданнг спевдал1зован01 ради Д 016. 28. Ol iз захисту дисер тацхй на здобуття наукового ступени доктора фхлологхчних наук пр 1нститут1 мовознавства {м.О.О.Потебнх HAH Укра1ни / 252001, Ки1в - I, вул. Грушевського, 4 /.

3 дисертацгею можна ознайомитися в бгблготец: Институту мово знавства хм. О.О.Потебнг HAH Укра1ни.

Автореферат розаслано " ^ "U&ir'iXrt&tfÜ 1994 р.

Вчений секретер

спец:ал13овано1 ради,

доктор (Млологгчних наук, '^¿'^у / ;

професор Н.Г.ОЗЕРОВА

Актуальнгсть дослхдження. На сучасному етапг розвитку ¡тнгв^стичних дослгдясень спостер{гааться постгйний пошук ювих, б}лып ефективних методхв { прийом{в аналхзу одиниць юви, прагнення вчених розгладати факта як взаемопов"яэащ. 1оказовим у цьому вгдношеннг е розширення сфери дериватоло-ччних дослхджень г, таким чином, з"ясування багатьох финципових питань теорН словотвору. На рхвн! хсторичног 1ериватолог11 саме такий напрямок дослхдкення сприяз роз-¡"яэанню Я головного завдання, яке перед5ачае опис еволю-411 словотвхрно1 системи.

Словотвору слов"янських мов присвячено класичн1 порхвня-1ьно-}сторичн1 студх1 Е.Бенвенгста, С.Б.Бернштейна, К.Бруг-аана, А.Вайяна, К.Ж.Еарбот, В.Вондрака, А.Мейе, Фр.Травнхчка га !н., а також Лексикографхчн} зхбрання : 18-ть випускгв зтамологхчного словника слов"янеьких мов /праелов"янський яексичний фонд/ за ред. О.Ы.Трубачова та к1лька томгв прасло-а"янського словника за ред. Ф.Славського, де послхдовно до-глхдясуеться словотв^рна структура пох$дних сл}в.

Першх спроби коментування явищ украгнського словотвору знаходима в працях М.Максимовича, О.Огоновського, О.Потебнх, в порхвняльних граматиках слов"янсысих мов В.Вондрака^ клошича, в украмських граматиках М.Осадцг, б.Тимченка, О.Си-нявського, Л.А.Булаховського та }н. 1еторичному висвгтленнв словотворсння рхзних частин мови, в тому числг й прикметника, присвяченг окрем} роздгли в пхдручниках з {сторично! грамати-ки /Бевзенко С.П. 1сторична морфологхя укра1нсько1 мови. На-риси хз словозмхни та словотвору /1960/; Безпалько О.П., Бой-чук М.К., Жовтобрюх М.А., Самхйленко С.П., Тараненко 1.Й. 1сторична граматика украхнеькох мови /1957; 2-ге вид.- 1962/,' Самтйленко С.П. Нариси з хсторичног морфологг'1 украхнськох

нови. 4.1 /1961/, 4.2 /1970/, у працх Л.Л.Гумецько! "Нариси словотворчо! системи укрв?нсько? вктово? мови Х1У-ХУст." /1958/. 1стор1Я форыування словотвгрно? системи прикметника впродовя усього пер!оду становления украУнсько? мови дотепер И8йповн]ше досл!д*ена в правд Р.Смаль-Стоцького "Нарис елово-твору прнкметник1в укра?нсько? мови"/1925/, яка сьогодн! е б!бл^граф1Чною р1Дк*стю, та монограф1? А.П.Грищенка "Прикме-тник в укра?нськ}й мов!"/1978/.

Прикметниковий словотв!р говор: в р:зних Д1влектних тери-торШ, без урахування особливостей якого не може бути всеб1Ч-ного по р1 внял ьно -1 с то рично го досл1дження, розглядаеться в працях 1.Верхратського, Й.О.Дзендзел1вського, К.М.Лук"янюка, В.В.Щмчука, П.П.Чучки, Г.ф.Шила та 1нших.

Одна к опис Д1ахрон1чного словотвору укра¥нського прикметника мае дещо узагальнений характер. Наявн1 в щй галуз! доел 1дження йснент в пор1вняльно-{сторичному аспект! й при-свячен} висв!тленню принципов становления словотвхрно! системи прикметника в вдлому. Проте комплексне опрацювання историчного словотвору передбвчве не лише опис виникнення й фэрму-вання словотвхрних елемент!в, але й вивчення 1х семантико -функционально! структури. Законом1рно назрела потреба нового осмислення еловотв!рних явищ як функщонугчих, у ¥х ПОСТуП!, в причиново-наелгдкових зв"язках. Цей аспект дослхдкення вгд-сутщ й у вхдомих на сьогодщ працях з 1 сто рично го словотвору пригметник!в укра|нсько? мови.

Щлыцсть прикметникових формант:в, детально вивчених в укра5н!стиц1 в план! ?х 1стор1¥, невелика. Це перевалено суфх-кси в!дносних прикметник1в /див.: Коцюба Л.Д. Из истории суффиксов относительных прилагательных украинского языка. АЦД. К., 1951/.

1стор1Я афтксального ело во творения як! сних прикметник{в ле була предметом спец!ального монограф1 чтого досл}д*ення. ]аявн1 розвгдки ядебхльшого торкаиться анал{ эу окремих морфа* г мають констатуючий, хлюстративний характер. Виходячи хз цьо-го, предметом дослхдження обрано як1сн! прикметники укра¥н-сько5 мови, утворенх суфхксальнии способом /первинн1 або коре-г!ев1 прикметники, прикметники з мертвими або непродуктивними гуфхкеами та пох!днх якхенх прикметники/. Як додатковий мате-рхал до анализу спорадично залучапться структури, утворен1 1реф1ксально-суф}ксальниы способом та способом словоскладання в поеднанн{ з суф1ксац}вв. Ппокористичн! й дешнутивн}, а такоя пейоративна й аугаентативн! утворення не розглядеються.

Ыета робота - пор1вняльно-1Сторичне та семантико-фунщго-иальне доелгдаення формування й розвитку суф1ксально? слово -твipнoí системи як{сних прикыетни^в укра?нсько? мови, почи-иаючи з прасдов"янського пepíoдy.

У дисертац{? особлива увага звертавться на ро8в"язання таких завдань:

I/ про с теки та особливост! творения я^сних прикметник!в у праслов"янську добу, виявити напрямки далывого розвитку цього класу слхв упродовж пи с емко? ¡стор1? укра!нсько? мови;

2/ досл1дити хсторхй формування словотвхрних засобхв якхених прикметникхв шляхом детального вивчення долх кожного конкретного форманта,"

3/ визначити стущнь продуктивное^ суф{ксхв на р1зних хронологхчних зрхзах, вияенити сп1вв{дношення 5х деривативноЛ активностх;

4/ з"ясувати основн1 законом!рност{ семантико-функцхопально? структури суфхксхв якхених прикметникхв протягом окресле-ного перходу 13 екскурсом у праслов"янську добу.

Ддерельну основу дисертацх! складае материал, эхбраний тз пам"яток XI-XXct. ргзних жанров i стилгв та лхнгвхстичних i лексикографхчних праць учвних-мовознавцгв ХУ1-ХХст. /граматик лексикощв, розмовник1В, гсторичних та етимолопчних словни-к!в/. Джерелами для аналхэу якхсних прикметникхв праслов"ян-ського периоду послужили монографг4ni дослгдаення з прасло-в"янського словотвору, етимологхчн} словники слов"янських мов, насамперед "Этимологический словарь славянских языков: Прасла-вянекий лексический фонд" за ред. О.М.Трубачова та " Siownik praaiowlanski" за ред. Ф.Славського. Матергали сучасноi ук-paincbKoi мови почерпнут: is словников П.Б1лецького-Носенка, 6.ЕелеХ1Вського та С.Недхльського, "Словаря укра5гнсько? мови" за ред. Б.Грхнченка, а також ia II-томного "Словника укра¥н-сько? мови"/звхрено за 'Чнверсхйним словником укратнсько! мови" за ред. С.П.Бевзенка/ Широко використовуються розвгдки з yicpaincbKoro диалектного словотвору, дхалектолопчщ словники, атласи, Список опрацьованих джерел налтчуе понад 100 позиций.

У дисертавд1 в основному використан1 порхвняльно-хсторич-ний та 31 ставний метода доел!дження. Для анализу матерхвлу на кожному историчному 3piai застосовуються описовий i статисти-чний метода. Розкриття закономерностей семантики й функщону-вання суфгксальних морфем здхИспивалось за допомогов лексико-семантичкого та порхвнлльного семантико-функтонального анализу.

Наукова новизна. У дисертагц? вперае на широкому фактичному материал} вдлхсно й системно в поргвняльно-хсторичному та семантико-функщональному аспектах дослгдауеться суфгкса-льна система як1сних прикметникгв укра!нсысо1 мови В1Д най-давнгших час!в до сьогоднт.

Наукове i практичне значения робота. Теоретична висновки й узагальнення, эробленх в процесх дослгдаення, з одного бону, вказують на специфгку й нацхональну CBoepfдн{сть украХн-сько? мови в вдлому, а з хншого - обг*рунтовують визначальнх тенденш? еволювдйного становления ii слово твхрно? системи зокреиа: розкривають закономхрноста форыування структурных та семантико-функвдональних особливостей анал1зованих форман-tjb, засв1дчують постгйний розвиток ix словотв}рних можливо-стей.

Результата проведеного досдхдження можуть бути використа-Hi при написаннх синтетичних праць з icropi? укра¥нського сдо-вотвору, у вузхвсышх курсах з хсторично? граматаки укра5гн-сько? мови та icropii укра?нсько? литературно! нови, в окремо-му спецкурс: э вторично? дериватологх}. Фактичним материалом . дасертацй' можна скористатася при укладанн! хсторичних та ети-мологхчних словник!в укра¥нськоХ мови.

Апробащя робота. Окремх роздали й дисертацхя в цхлому об-говорювались на заеданиях В1дд|лу icTopif укра¥нськох мови 1нституту укратнсько? мови HAH Украхни. Результата та деящ теоретачн1 положения дослхдження були викладенх на республх-канськхй науково-практачнхй конференвдх "Писемш пам"ятки сххднослов"янськими мовеми Х1-ХУШст."/м.Слов"янськ, 1993 р./ на мхжнароднхй науковхй конференцхх "Семантика мови i тексту" /мЛвано-франивськ, 1993 р./ та на республхканських наукових читаннях, присвячених пам"ятх професора 1вана Ковалика /м.Те-рнопхль, 1993 р./.

Структура робота. Дисертацхя складветься 13 вступу, трьох роздхлхв i висновкхв. У додатку подаеться список умовних скоро-чень мойознавчих термхнхв, список умовних скорочень назв ддерел, список оеновно? використанох лттератури та обернений словник.

- 6 -

На захист виносяться так} положения:

I/ Розвинута система дериващйних су$1 ксальких засобхв як}сних прикметниггв, яка об"еднувала первиннх/непоэаднх/ та вториннх/поххдн!/ словотв1рнх морфеми, гснувала вже в прасло-в"янський пер{од.

2/ Початок становления фзрмантхв припадае на период хндо-европейсько? чи балтослов"янсько? мовно? едностх. 1нновавдйнх суфскси розвиваоться здеб*льшого внасл}док переровкладу.Окре-М1 форманта виникають шляхом поедноння рхзних суфх ксхв або в процесс морфемно$ м!жмовно? взаемодх? основ хншомовного по-ходкення хэ принметниковим суфхксом -н-/<г-*ьп-/.

3/ Основний фонд суфхксальних еловйтвхрних засобгв як]сни прикметнив^в украхнсько! мови характеризуемся певною ильм с ною стал}ств; нечисленн: нов} морфеми з"являються на х^рунт} укрегнсько! мови. Переважна бхльшхеть якхених прикметникхв ук ра5нсько! мови виникае за словотвхрними моделями, перейнятими В1Д попередаьо1 мовно? епохи.

4/ Рэзвиток системи суфхксального словотвору як{сних при-кметни^в спостерхгаеться на рхвнг становления принципов хх функц}онування, в планх неоднородности ¥х словотЕхрног активно с т! та семантично? ор]ентещ5.

ЗМ1СТ РОБОТИ

Вступ складаеться хз двох честен.

У пе]ЭТ1Й_чостин{ обг'рунтовуеться актуальщеть теми досл1-дження, визначавться мета х эавдання робота, розкриваеться наукова новизна, теорегичне й.практичне значения, методи до-сл{даення, характеризуеться дяерельна основа, формулюються положения, якх виносяться на захист.

Друга частика вступу присвячена виевхтленню деяких принци-

ювих питань теорГх сучасно? дериватологх? в целому й 1сто->ичного словотвору пришетника зокрема:

1. Тут узагальнюються здобутки по рх внял ьно с то рично го гавознавства в га луз г досл^дгення процесу становления при-метника як окремого лексико-граматичного класу слхв.

Г'рунтувчись на в|рог!дних лхнгвхстичних фактах, 61льш1сть гчених /Г.Остгофф, К.Брушан, О.Потебня, Г.Ггрт, А.Ыейв, З.М.Жирмунський, Л.П.Якубинський та хн./ припускають нерозчлв-тован1сть давнього 1менх й вхдсутщсть в хндоевропейськ!й пра-«овх В1дм1Нно? вхд хыенника категорх? прикметкика. На ¥хкп Хуику, прлтепшт виникли э хменникхв унаслхдок атрибутивного вживания останн1Х. Пронес диферешцащ? СЛ1В, {сторично ускладнених айльним морфолог1чним засобом, вхдокремлення й зформлення граматично? категорИ прикметника вхдбуваеться на п,вох рхвнях: структурному та семантичному. У процес1 становления основних семантичних характеристик усе в иовх, пов"яза-не 13 поняттям якостх, тяше до прикметника; в 1меннику якхс-на семантика сприймаеться як поххдна. 1э появою внаслхдок пе-рерозкладу }нновавдйних суфхшлв, як1 в окремих хндоевропей-ських мовах виступали специфхчно прикметников!ши, розыежуван-ня прикметника й хменника завершуеться.

2. Концепщя ознаки як тако?, що хснув невхдддльно вхд сутностг предмета/явища/ або характеризуе предмет через вхд-ношення I зв"язки з хгашми предмет&чи/явищами/ л ежить в осно-В1 подхлу прикметникхв на якхснх та в г дно сих. 1х первинний взаемозв"язок засвхдчують випадки семантичног'о розвитку слова, виникнення якхсних значень у вхдносних прикметникхв.

Розмежування якхсних I вхдносних прикметникхв мае давив традихцв й х*рунтуеться на граматичних 1 семантичних критерх-ях. За семантичними критергями на основх типолопчних В1ДМ1Н-

г *

ностей позначуваних як} сними прикметниками властивостей роэме-жовують емп}ричн! та ращональнх прикметники. Емпхричн} при-кметники/ЕП/ указують на ознаки, як} сприймаються органами чуття й усв}домлюються мовцем безпосередньо, внаслхдок одно-ступенево? мисленнево£ операц}? зхставлення. Рац}ональн} при-кметники/РП/ характеризують ознаки, ям безпосередньо органами чуття не сприймаються, а виникають на основ! анализу спри-йнятих органами чуття ознак, в насл!дком умовивод}в.*

Класиф}кацхйний под}л прикметник}в на як}сн1 та в}дносн} випливав твкок }з морфшно? будови ад"ективних лексем: вхд-носн! прикметники характеризуются поеднанням твгрно? основи } деривац1Йного суф}кса," у систем} якхсних прикметник^в вид}-ляються первинщ/коренев}/ лексеми, поэбавлен1 словотв}рних суф;кс!в, прикметники хэ непродуктивними суфхксами та пох1Днх , ускладнен} типовими суф} к сами як! сних прикметникхв.

3. У теоретичной частин} вступу накреслюються шляхи дослх-дяення суф}ксально? системи як}сних прикметникхв украхнсько!' мови як фунюцонугчох, обГрунтовуеться виб}р вивчення }стор}5 афхксально? системи через призму лексико-семантичних груп/ЛСГ/, уточнюеться методика аналхзу словотвхрних формант}в а/ }з по-гляду гх походкення й структури; б/ в аспект} визначення |х словотв}рно¥ активно с Т1 на р}зних хронолог}чних зр}зах," в/ хэ урахуванням гх семонтпко-функщональних характеристик на р}вн} встановлешш в часовгй перспектив} херархх? дених формант}в при передач! деяких значень. Тут же розглянуто рхзн}, часом протилежн}, П1ДХОДИ в}тчизняних I заруб}жних учених до розв"я-зання таких питань, як функцхя мовнох одиниц}, об"ем функций,.

* Щрамм А.Н. Очерки по семантике качественных прилагатель-ных:/на материале современного русского языка/.- Л.,1979.- С.21.

ритерН встановлення функционального навантаження,' до розр1э-ення функщй мови взагалх й функщй одиниць окремих ргвнгв ови /працг В.0.Аврор1на, Н.Д.Арутюново5с, ТЛ.Вендхно?, 1.Р.Ви-ованця, В.Дорошевоького, Н.О.Слюсаревог, А.Мартхне та |н./,* о розмежування понять "функщя" г "значения" аф!кса, що пов"я-ано 13 дискусгйною проблемою словотвхрного эначення/СЗ//працх .Балл:, М.Докулгла, О.А.ЗемськоЗг, Н.Ф.Клименко, 1.1.КЬвалика, '.С.Кубряково!, б.Куриловича, В.В.Лопатхна, 1.Г.Милославського, .С.Улуханова, М.М.Шанського та 'т./.

Застосування функцх опального пхдходу пов"язувть, як прави-

ю, хэ описом мови у д*?, у процесг сп!лкування. Проте семан-

мко-функцгональний х порхвняльно-хсторичний аспекта досл}дке-

1ня не виключають один одного, оскгльки функц!ональнхсть мов-

юх системи иеобххдно брати до уваги Й при дослхдженнх минулих

говних станхв, причому "дгахронне дослхдження не лише не эапе- -

>ечуе поняття системи й функщх, але, навпаки, без урахування

о

зих понять воно е неповним".

У першому роздт Л1 "Словотв1рна структура непоххдних якхс-шх прикмётникхв украЗг'нсько? мови" розглядасться первиннх ¡меннх словотв}рн1 форманта: нульовий суф:кс/-0-/ та мертв1 :уф1кси -т-/<-* Ьо-/, -я-/<с -* Ьо~/, -н-/<-*По-/, -м-'<-*то-/, -р—/< -*го-/, -в-/<-^о-/, -д-/с-*с1о-/. Ана-1113 кожного форманта здхйснюеться в окремому пхдроздхлх. Тут юслхдовно з"ясовуються походдення суфхксхв, Ух лексико-сло-вотвхрн1 значения, простежувться розвиток функвдй в1д най-цавнхяшх часгв. Дослхджувакий лексичний материал згруповано за ЛСГ в аспектх подхлу якхених прикмётникхв на емпхричнх та

^Тезисы Пражского лингвистического кружка // Пражский лингвистический кружок.- М.,1957.- СЛ8. Ъ-Ь-ьОЗЗ

ра1цональн1 за схемою: ЕЛ - прикметники, якх вкаэують на озна-ки, що сприймаються а/ зором, б/ на слух, в/ на смак, г/ нюхом, д/ на дотик та м"язовим напруженням /унасл1Док стискання чи розтягування чогось/; РП - прикметники, якх вказують на а/ оз-наки людини I того, що з нею пов"язано /фгзичний стан, вхк; 1нтелектуальн1 власти во стх; псизцчний стан, риси характеру,'со-цхальне становище/, б/ ознаки тварин, в/ модально-прагматичнт оценки предает!в/явищ/ хз погляду ?х вхдаошення до дхйсноей . Опису кожно? лексеми передуе ретроспективно подана 11 етимоло-гИ я; при клади наводиться в контекст!, в хронологхчному порядку, 13 обов"язковим посиланням не да ер ело.

Наприклад, до продуктивних у систем! 1ндоевропейського при-кметникового словотвору належить формант -*г*о-, який Iз часом обмежив сферу функвдонування Й утратив статус самостийноI мор-фши /Г.Прт, А.Мейе, М.Бродовська-Гоновська/. Прикметники, що засвхдчують нин1 мертвий суфгкс -*го-, подхляються на рацхо-нальнх та емп^ричщ.

0бетежен1 писемщ даерела фхксують значну м лькхсть РП на -р-/«£-хГо-/, якг познечають а/ ознаки людини \ того, що з нею пов"язано, тобто

— фхзичний стан, вхк: х-^ъЦъ) "хворий, слабкий" - хорый, хорий, хирий. В украхнсыцй мовх синонхмом до хи£ий е прикмет-ник хворий /продовжуе пел.* хуогъдь / * еуого- /* я^вго- / "хворий'УЭССЯ УШ 131-132/^-* егахъуъ) "старий" - старш, ста-р?и, старый, стадий; спорхднене з лит. ииьогаа "ювотий";

— хнтелектуальнх влвстивостг: '¡¡Я'^УА^к) "мудрий" -мудаый, генетично сягас 1 "мислити"/ Вгискпег 326-32?; ЕСУМ III 530/;

* С,

"'Список умовних скорочень подано в додатку до дасер^ащх.

- псих1чний стан, риси характеру: -* "бадьорий" -

?£ДЕй5> прикметник вхд * bbdeti хз суф.-^Ъ

SP I 461/;-* ¿оЬгЪ(рЬ) "добрий" - добрый, добрый, добрмй; родовжуе i.-e.* dhabhroпоххдне утворення В1Д Д1всЛ1Вно? снови * dhabh- /ЭССЯ У 45/;-* xorbrb^jb)"хоробрий" - храбрый, ££об|шй, хоробрий; imobipho, 38 ЗрвЗКОМ * dobrt) ВДруГв р03-[ирено за доп. с уф.- fb хз первинного * хогЫЬ /ЭССЯ УШ 71/,* ■* "хитрий" - хш]зЬ, тат^ый, хитрий; поххдне вхд

*xJJAii "хватати, поспшати"/ЭССЯ УШ 162/,* -* "гнхвний",пропонувть розглядати як поххдне слово

з i.-e.* пор.гр. SüjpoS "пекучий/про вино/", де -Г-

зиступав в ролх детермхнатива/$асм.1У 562/, tapb /ХПст./. У ;тароукра?нськхй mobi хз знач."гн1 вний, сердитий" функцхонував цериват я£остивий/Сл.-Кор.540/, який не став нормативним.Лексе-ча ярый/яц!й_/1487 ССУМ II 585; B.-H.4I4; ГрЛУ 541/ засв1дчу-вться також f3 знач. "весняний, яровий",'-* ^¿SiiSÜfe^ "щедрий"-щедрьи, ЩедрьШ, щедри|[; спорхднене з гр.ет/гДсууту»*. "poscfBü" /$асм ЛУ 499/;-* "щирий" - щиргй, щи£ый, щщй;спо-

рхднене з д.-1СЛ.^гг "чистий", с.-в.-н. achlr "тс."/Фаем. 1У 507/; б/ овднюють предает is погляду його вхдношення до Д1Йсностх: ЬувгЪ /"жвавий" - быстрии, бистрый,

бистцзЛ» Д*ал,$1£3!2й» виводять хз кореня

/i.-в.* bhüb-// Brückner 54/, пов"язують хз д.-гнд. bhüsati "жвавий"/ Machek esjö 78/ та пояснюють як утворення хз кореня

* ¿yd _ поширеного суф.-tr-/Шанский ХРЯ I 2,245/;-* skort^t )

/

"скорий" - скорый, скорый, ск0£ИЙ; спорхднене з' гр. <s~*i<xipu> "скачу"/Фасм.III 654/.

Активно функщонують протягом усього перходу розвитку укра-гнеьког мови успадкованх з праслов"янсько? доби ЕЛ - Еиразникн властивостей предаетхв/явищ/, що сприймаються а/ зорэи/кицр/: 3*

-* burtjjjb) "бурий; сердитий - вторинне значения" - боурыи, бурый, бурий; спор1Днене з гр.уvfu "зм1шую, сплутую"/зр I 453/;-11 jjbstrb^b) "пхстрявий" - пьст£ьи, пестрый, п;стрий; спорхднене з rp.iioi.jf"пхстрий", д.-в.-h.feh^ "тс."/Фасм. III 251/;-* вёлуь) "схрий" - сЬрый, сЬрий, си^ый, сх£ий; враховуючи форми на | типу в.-луж.йегу, н.-луж. eery ; припускають пел.* xolro^ /¿i.-e.* ekei- //Фаем.III 610/; б/ на дотик:-* mokrt>( jb) "мокрий" - мокрый, мокрый, мокрий; генетично сягае j.-e.* aäk "мокрий, зволожувати"/БСУМ III 499/,'-* ostrt^jb) "гострий" - ост£ыи, острый, гострий, ю-ст|>ий/13 протетичними г, в/; споргднене з лит.* astru£ "гострий"/Фасм.III 166/; в/ на смак i зором: -* syrb(jb_) "си-рий" - сыры£, сирый, си£ий; спорхднене з лит. вйгаэ^'солоний", д.-хсл. вигг "кислий", д.-в.-н. виг "тс."/Фасм.Ш 819/.

Хронологхчно найдавнхш1 прикметники, як1 в праслов"янськ1й MOBi мали кореневий, тематичний тип оснсви, та утворення, по-ширен1 первинними, спорхдненими з вхдповхдними хндоевропейськи-ми афгкеами, суфхксальними морфемами, без оеобливих структур-них 3MIH успадкован! украхнською мовою.

У план! продуктивносTi серед хронологхчно найдавнхших сло-в0тв1рних морфем, тепер непродуктавшх/мертвих/, у праслов"ян-ський перход високою продуктивнхстю вхдзначався нульовий су-ф}кс/-0-/, представлений у стародавньому ™ni прикметникхв, KopeHi яких спхввхдносяться з перв!сними -о-/-а- основами. Сло-вотв1рна активн1сть суфхксхв -tb, - lb, -ПЪ, -№Ъ, - ГЬ, -vb -с(ъ певною мхрою залежала В1Д Tpiprax основ, i3 якими вони взаемодхяли: середню продуктивнхсть при дхеслхвних основах мали суфхкси - tb, - Lb, -ПЪ, -ШЬ, а при хменних - суФхкси -ГЬ, -db. Уже в найдавнхшх часи спостерхгаеться поступове послабления й повна нхвелящя продуктивности аналхзованих

формантов.

Другой роздхл "Cyáhiксальна словотвхрна структура поххдних якгсних прикметникгв украгнськог мови" склвдаеться Í3 деиль-кох П1др0зд1лхв, у межах яких подано детальний анал!э вторин-них ?ормант1В Í3 погляду ¥х походження, роэвитку функцхй та становления продуктивности, починаши з праслов"янськопэ nepf-оду.У цьому розд1Лх, як i в попередаьому, hkxchí прикметники поделиться на емп1ричн1 та ращональнг й аналхзувться за ЛСГ.

"С у ф i к с и з прикметою К": "Суфхкс -к-/< -*ЬкЬ-/-*ькЬ-/", "CyíiKc -ок-/-ек-/с-*окЬ-/-*еЙ>-/", "Су-íiкс -ии-/<г -*jkb-/". Характерною властиbíстю праслов"янсько'1 мови бумо широке використвння суф.-ЬкЬ- при творенni вхддхб-слхвних прикметникгв, якг виражали вхдношення до flií, названо!' тв1рною основою /ЕП:* davbk^jb)* grjzbkb^ ; РП:* cut№b¿b.

* шахЪМзДЬ /. Мента части на праслов"янських прикметни-kí в на -blíb- генетично сягае поххдаих хз суф.-*ко- вхд при-кметникхв на -*U - /ЕП:* jar№bjb,x kregbkbjb . рп.* ba¿bkb¿b/.

В XI-XIIIct. су<?>.-ЬкЬ~/-ькЬ- засвхдчуеться головнш чином у прикметниках, етимологхчно пов"язаних з 1менами -*и -основ /ЕП: Kojoií31^' мё^Ькыи, т^Ькш; РП: ЯёЕзЪ-*

кш/. Вираэну дхеслхвну мотиващю засвхдчувть деривати коль-зЪкыи, такькыи; лише детвльний етимологхчний аналхз дозволяе констатувати вхдпдеслхвне походження прикметника то£ькш. Починаючи з Х1Уст. i особливо в ХУП та наступних стол!ттях, спостерхгаеться зростання продуктивное^ суф.-к- при творенн{ вхддхеслхвних РП /падкый, бхгкий, говхдшй - указують на озна-ки людини,' вадгай, меткий "помхтний" - охцнюють предмет/явище/ у íx зв"язку з дхйснхстю,' баский - единий засвхдчёний дериват на -к-, який передав суто тваринну ознаку/. ЕЛ становлять основну групу пох1Дних на -к-. До nisHiamx утворень nieí групи

належать xj прикиетники, якх позначають властивостх, що сприймаються на слух /громкий, гошшй, хр^шкий/ та на дотик/^руэ-хый, *арк|й, кхлкий "колючий"/.

Суф.-окЬ-/-е1<Ь- у праслов"янськхй mobi виступав в обмеже-Н1й э к1льк1сного погляду rpyni лексем, генетично гюв"язаних з Именами -о- основ :-* й^рьылуъ) "глибокий" - глоубокш, глыбокий, №<б£кий,'-к g^stokbjjb^ "печальний", очевидно, дериват вхд основи * gr^da "грудка, брила" хз семантичною трансформацией "жорсткий"-»"вежкий, тяккий"/ЭССЯ УН ISO/,*-к Birok-bjb

"широкий" - ииро№и, широкий, широки_й;-* уувокъуь) "високий" - ВЫСОКА, высокий, високий,'-* Z£Stokfc(jb} "твердий; жорстокий" - жестокш, кестокый, wpcroi^;-* ijiokt^b)/<:* int • "один"/"одиною1й" - ишккм, оданаий, о^инокхй;-* dalekb(jb) "далекий" - далекий, далеетй. У mobi XI-XIIIct. та украгнськИй mobi коло структур i3 цим формантом не розширилось. Спостерхга-еться лише розвиток переносних значень на основИ первинно? пв~ раметричног спецхалхзавдг, зв"язку з просторовими вИдношеннями.

В одному прикметнику великий < великш<г* "вели-

кий за обсягоы" вичленовуеться суф.-ик-/^-*iltb-/. В етимоло-пчних розвхдках пел.* розглядають як форму зай-

менникового походкення подИбио х s isliisb« *

/ГЛльхнський/ або пояснюють як утворену за аналогхею до па-рОМетриВДИХ ПрИКМеТНИКХВ * Y£sokb£jbJ), * g19bokt(jb),

* dalekb(jb) 3 i.-C.S yel-//uol- "велике кИлькИсть" / Uachek ESJ6 682/.

"С у ф i кс -Н- i t о го п о х i д н i": "СуфИкс -н-/<-*ьпЬ-/'\ "Суфхкс -овн-/-евн-/^ -овьн-/-евьн-/", "СуфИкс -тельн-", "СуфИкси -ичн-/-Ичн-/, -альн-/-Иальн-/, -арн-/-ярн-/'.' У праслов"янський период суф.-ьпЪ-/< -*ппо //-*£по / функцИо-нуе як високопродуктивний i при хменних /РП: к

* §udbivb(¿b); ,ЕП: * ьгийылуь), * ci^totbnbUb) / j при д1ь-сл1вних /РП: * dajbnb¿b, * );ЕП:*cutbrtb(j|b)/

основах. У деяких випадках поххдщ на -ьпЪ- однаковою мгрою cni ввтдноеятьея з 1менними й Д1всЛ1Вними мотивуючими основами /РП:* bomjfeUS.)- х * " * ,dlY0-вгогЬпЪ^дЬ) - * * lE^üi/-Подальшу "ад"ектаващю" прикметник1В засв1дчують В1дпри-кметников! праслов"янськ1 поххднг на -ьпЬ- типу * /РП/ та *bTedbnbjjb) /ЕП/. Пронес творения яиених прикметни-kíb í3 суф.-ьн- безпосередньо втд пр1кметникових основ, засв1Д-чений пам"ятками Х1-ХП1ст., вхдбуваеться в деилькох напрям-ках: а/ ад"октивяцтя непоххдних прикметникгв /або лршметтпцв Í3 мертвими cyfiксами//б1^ш/бЬд£Ы1Ь, лЬпыи/лЬпьнш/; б/ npi-еднання суф.-ьн- до пох1Дних основ /д^лечт/^ю^ьиш/', а/ ускладнення суФ.-ьн- -складно-суфлссальних утворень /благо-дьрзьм / 6jia и^рзьны! / •

Б1льш1сть hkíchhx прикметникгв на -ьн->-н- — РП, моти-вовант iмемкими та Д1есл1вними основами /алкмьнщ, животьнш, CMe^THMjí, сонний - указують на фхзичну природу лв.чини.'мысльныи, ^тльнш, бечный''уважний" - характеризуют 1нтелектупльн1 власти-boctí; жало^тънш, сдашнй, стодний - указують на психгчний стан; велсбт^й, маетный, Д1ал.копита;ш5иД''багатай, з кащталом"-позначають сошальне становище /тип структур сфэрлувався в укра-гнськхй mobí/; гораздьный"придатний", потртбний - отнювть предает з погляду його вхдношення до Д1йсностг; к^асотьнш, чищший -виражають естетичну ощнку/. При творешп ЕП суф.-н-не в^дзначаеться noMÍтною продуктивнхстю. KpiM давнгх типу гнусьныи - гнусний, звучьныи - звучний, шумьныи - шумний, фг-ксуються прикметники, якг вкаэують на властивостг, що сприйма-ються а/зором /мо]Юч™п"темний"/, б/ на смак /сла^рстаый,

смачний/;в/ м"язовим напруденн ям /дэичный'Ч^цний"/, г/ нюхом /смрадный, запашний/, д/ на слух /гамхрнйй, гучний/.

Структур 13 суф.- оуЬпь- у праслов"янськгй мовх було не-багато /* ЬоголгЬпЬ, * сагоуЪгЛ, * ^отоуЬпЪ /. Активно взаемо-дхючи хз старими основами на та -*о, суф.-овьн-/-евьн-

поширюеться в Х1-ХШст. насамперед у старослов"янськ1й пи-семностх х творить поххднх 13 первинним значениям широко? вхдносност} /адовьныи, плачевыши/основи на -о,-*|о/, виновь-нш, д^шевьтм/основи на -*а,-*}а//. У пам"ятках Х1-ХШст. поххднх типу виновьнш, г^Ьховьньш, ДР^ховыш}, с^амовьнш та 1Н. у контекстх нвбувають як1сн0-01цнних значень. Щзнхше коло дериватов 1з суф.-овн-/-евн- розширилось /жартовный, фаль-шевный, кощтовний/. У сучаснхй мов1 виразно представлен} поххднх хз суф.-ивн-, вхдсутн} в поперсднх перходи /ектавний, ыасивний/.

У небагатьох давньосх1Днослов"янських РП видхляеться суф.-тельн- /вЬнимательныи, г^бидельныи/. Генетично пов"язанх з ¡менниками на -тель-, у контекстх такх прикметники засвхд-чують т}сний зв"язок хз дхеслхвними осноьами, передають про-цесуальну ознаку. Пам"ятки ХУНст. фхксують як1СН1 РП 13 суф.-тельн-, якх виразно зберхгають дхеслхвну мотивац1ю/бо£и-тельный, спаси тельный/.У староукрехнськх мовх вд лексеми мали книжкий характер х поступово вийпли з ужитку.

Нечисленну в старН I К1Лькхсно виразну в сучаснхй укра?н-ськхй мовх трупу складають РП, утворен} за допомогою 1НН0вац1й-них суфхксхв -ичн-/-хчн-/апаго™чный, рит^чний/, -альн-/-1альн-/аетуялный, сп^щальний/, -арн-/-ярн-/елшеттарний, тюпуляртй/.

"С у ф I к с и з прикметою В": "Суфхкс -ив-иь-/п, "Суфхкс -лив-/<-*Иу- /", "Суфхкс -ав-/-"ав-аЛ-/п, у проело в "янсыай мовг суск-хУЪ- творив вшмен-

I та в1дп,1еслхвн1 ад"ективи, ЯК1, з одного боку, характеризу-али позначувану твхрним словом якхсть у план} сильного ви-ву /РП:* ЬЪгИ^ьуь) /, а э хншого - виража ли нейтральну як}с-у ознаку /РП:* кгаа^/ьуь); ЕП;* /.. В Х1-ХШст. проду-

тивнгсть суф.-ивЪ зростае. Найдавнгш: пам"ятки засвгдчують эаемодхю цього форианта як з Iменами рхзних типхв основ/осно-и на -*а-: зЬлобивЬ, пдавьдивЪ," основи на -*б-: разумивЪ; снови на -*!-: лЬнивыи/, так I з коренями дтеслхв на -ити, ати, -Ьти /льстивш, токоривыи/, причому бгльшхсть дериватхв а -ивЬ можна розглядати I як вхдтменниковх, 1 як вхддхеслхв-Л /пор.:гаоусивыи -гноусита, У мов* Х1-ХШст.

:уф. -и вЪ виявляе активнхсть головним чином при твореннх РП. ;р1м абстрактних гменникхв, якх переважають, прикметники на ивЪ творились вхд одиничних конкретних гменникгв-не1 стот ти-|у плЬшь"лисина", плЬснь"цвгль" тощо. Проте такг ЕП нечисленна. 1кихось нових ЛСГ прикметникгв хз суф.-ив-, вхдахнних В1Д тих, ;о 1снували в попереднтй период, украхнська мова не виробила. ' П1зн1ших пам"ятках новх деривата фхксувться ргдко.

Поряд 13 основним суф.-ЧV Ь- у праслов"янський перход [ункщонував похгдний суф.- Цу-,який конкретизував семантику 31ДД1всл1Вних та вхдхменникових ад"ективхв у напрямку виражен-т активно? ознаки /РП:* Ьодагъ:у>ь(дЬ);ЕП:* ков^ьИуъиь)/. 1од1бний паралелгзм заевхдчують також численщ в пам"ятках XIII-(1Уст. семантично тотожн1 лексеми на -ив- та -ьлив- типу гнЬ-вивЬ - гаЬвьотвЬ, ст^ашивш - ст£8шьливш I под. У мов} давн1х 2Х1ДНИХ слов"ян утворень 13 суф.-лив-/-Ълив-/-ьлив-/ було порт вняно небагато, причому вони обмежувались лише РП. В укра?н-гьк1й мов1 спостерхгаеться розгалуженхеть мотивуючих основ, що цае пгдетави виокремити деякт ЛСГ ращональних прикметиикгв, яких не було в попередню епоху, та ЕП. За нашими щдрахунками,

кИлькИсть похИдних лексем на -лив- у сучаснИй укра¥нськИй лИ-' тературщй.мовИ становить 273одиницИ.

"С у ф И к с и а прикметою Т": "СуфИкс -ит-/ -овит-/«;/", "СуфИкси -ат-/<Г -* /, -нат-

-чат-," -оват-/4 -* °*а1;-//_еват-/-уват-/-сват-/", "СуфИкси -аст-/-яст-/^ -* aett>- /, -наст-, -част-; -ист-/ -i -* iatb-/.

У праслов"янськИй мовИ за допомогою суф.- ^ь-творилися переважио'вИдИменнИ ад"ективи, якИ виражали надаИрну наяв-njcTb позначуваного мотивуючим словом /Р11 ' Eli:

* brbvitbtjbJ/.ВиразнИшу продуктивнИсть засвИдчуе його моди-фИкований piзнобид суф.-ovit- /РП:* domovitb,* jb);

ЕЛ:* ^ ыов* XI-XIIIct. аналИзоваш форыанти

не виявляли особливо¥ активности. Лам"ятки CTapoi украхнськот ыови лише перИодично фИксують новИ утворення /РП: ¡дювювитый, сановитый/,' в укра¥нськИй мовИ кИлькИсть таких лексем зростае /РП: тнорювихий, тшови™й;ЕП: басовитай, 3»мовитай, сокови-тай/. ДеякИ пришатники типу завои1Ъ"хвиляе,шй", нароодтеи "указаний", да£ОвитЬ"щедрий", до^витеи "ягай мае господар-ство" та Ин. виходять з ужитку.

У праслов"янськИй мовИ первинною функцИею cy$.-att-було творения вИдИменшх якИсних прикметникИв, якИ вказували на наявнИсть того, що позначае мотиЬуюча основа /РП:* bogatbfjb); Ell:*/• Однак у бИльшостИ випадкИв текИ похИднИ нвбули вторинних семантичних характеристик велико! мИри вия-ву ознаки /Ell:* cuba№(jti), *^voatatbyb) / або подИбностИ /Ell:* . ЕЛ Из похИдлим вИд - а№ - вторинним

суф.-ovatb- функвдонували Из додатковим вИдтИнкоы неповно-го Еияву ознаки /*• * ÜSSISiil^?.^/• Материали XI-XUIct, фхксуить в основному ираслов"янськИ структури аналИзаваного типу. СтароукргЛнськИ пам"ятки вИдображоють по-

«свавлення активностг суф.-ат- насамперед при творенях ЕП на позначення особ ли востей будови предмета чи живо? ¡стот, г?орми 1г' Т1ла за якоюсь характерною частиною тай, ?дмлатайЛ Украхнсьм писемнх джерела яскраво засзхдчу-ють сталхсть продуктивное^ данох словотвхрно? модел!.

Суй.-оват-/-еват- в украхнськхй Л1тературн}й мов1 закр1-пився у {онетичн!й видозмхнх -уват-/-юват-/. В1Дхменников1 пох:дн1 13 суф--оват-/-еват-/-уват-/-юват-/ характеризуются наявнхстю додатково? семи хнтенсивност!, велико? М1ри ознаки /РП: в£йловатый"неповороткий", зя^дькуватий," ЕП: зм£ршкува-тий/ та подгбностх /РП: во^куватий; ЕП: ветсичковатой"формою под1бний до вежр- перш! Ф1ксацх1 сягають ХУПст., однак пе-реважна б1льшхсть таких структур з"являеться в пам"ятках ново! укратнськох мови/. Численну групу серед поххдних на -оват-/-еват-/-уват-/-юват-/ становлять вхдприкметниковх деривата /ЕП: х£Оповатнй/1627 р./"шорсткий", вологувазяй; РП: гауподатый /1627 р./, глухувятаР/.

Суф.- эя№-, у праслов"янськхй мовх ускладнюва-

ли звичайно вхд1менниковх ЕП хз семантикою в ели ко г М1ри наяв-Н0СТ1 Ьакп1а£Ь(¿Ь) /, П0Дхбн0СТ1 /* lopataэ■№(ль) / та неповного вияву ознаки /* /. В "Матерхалах..."

IЛ.Срезневського такх утворення /г^бастш, пшшястш, головастый, голЬнастыи, дупленастыи, дуплястыи, желобастш, зу-

кроко^е^тьм/ датуються Х1У I наступними столхттями. У текстах украхнськох мови суф.-аст-/-яст-/-наст-/ -част-/ засвхдчувться в численних давщх I нових, головним чином емщричшх, дериватах. У функвдх творения В1ДД1есл1Вних РП суф.-аст-/-яст- /-наст-/-част-/ активхзувався лише в сучаснхй укрохнськхй мовх.

НпйдавнхЕ! ф!ксацх1 прикметнимв на -ист- сягають XIII-

Х1Уст. Це, голоеним чином, ЕП /б^вдстЬ, голосистЬ, рЬчистЬ/. Обстекений матерхал староукра¥нсько1 та hoboï укра'гнсько! мо-ви заевгдчув ровширення кола структур на -ист- i формування нових ЛСГ. Зокрема, у сучаснхй mobï досить продуктивний тип ЕП я« позначають особливостг будови предмета чи живо1 1стоти.Де-ЯК1 ад'ективи функхцонують Ï3 додатковим семантичним вхдт1нком подхйност! за формою чи властивостями до того, що називае тв1рна основа /щжистий, Д1ал.жо^юбистий, -^ушистай, торби-стай/. Б укра5г'нськхй mobï широко представлен! PII Ï3 суф.-ист-, ЯК1 позначають властивост! людини, характеризують те, що з нею пои"язано /гонористой, речнистай,'гов1рливий", ™ланистай/. Окрему ЛСГ складають десубстантиви на -ист-, поэбавлещ будь-яко! додатково'т семантачног шецгалхаащх. Вони вказують на внутрхшню структуру чогось i функщонуюгь, головним чином, у с клад г терм! нелогично if лексики /сЬрчистай /1720 р./, азота-стий, брюмистий, зал^зи£тий, тамнистай, хрюм1^стий, фтари^тай/

У систем! поххдних прикметникових суфхксгв рюзвиток ïx сло-вотвхрнох активностх вхдбувався в декхлькох напрямках: а/ перетворення малопродуктивних/суф.-ок-/-ек-/ -ик-/ або прю-дуктивних/суф.-ив-/ суфхксхв у непродуктивно ; б/ поСЛ1довний невпинний picT деривативн01 активности слово-тв1рних формантхв хз первинною виразною продуктивностю/суф.-н-, -лив-, -ичн-/-1чн-, -альн-/-1альн-, -арн-/-ярн-, -ивн-, -уват-/ -юва т-/ ;

в/ Bapîативнх сть ступеня прх>дуктавноет1 в рхзн1 перходи, яка виявляеться на pi внх

— перетворення первинно малопродуктивних суфхксхв у прюдуктив-hï i3 зьоротним процесом переходу в малопродуктивнх/суф.-овн-/ -евн-/, або непродуктивнх /суф.-тельн-/;

- перетворення первинно продуктивних словотвхрних формант!в малопродуктивн} х э поступовим вгдновленнш хх виххдних пози-! й, часто в напрямку посилення ступеня продуктивно с тх /суф.-к-ав-/-"ав-, -ит-/-овит-, -ат-, -оват-/~еват-, -аст-/-яст-, ист-/.

Сукупнхсть матер1ал1В про хсторхю всхх (1ормант{в якхсних рикметникгв украхнськох мови в ракурсх хх функщонування в ежах ЛСГ дае можлив1сть простежити эпни продуктивное^ кож-ого форманта при передач1 деяких значень, варивания його умкхцонального навантаження, семантичнох орхентащх при тво-енн1 прикметншцв Т1с5 чи 1НШ01 ЛСГ. Цьому присвячений третхй озд!Л дисертавдх "Семантико-функшональна структура суфхксхв к1сних прикметтвдв : Дистрибущя суфхксхв за лексико-семан-ичними групами". Катерхал у розД1Л1 згруповано за типами кхених прикметншц в : емпхричними та рацхональними, а в межах иптв - за лексико-семантичними групами. При цьому особлива вага звертаеться на семвнтако-функщональну спещалхзащю су-)1КС1В якхсних прикметнивдв, 5х подхл на семантично нейтральнх, 1кх виконують виключно структурну функщю /транспозицхйнх суфх-:си: -*1 VЪ-/-х IхVЪ-, -хаVЪ-, -*ьпЪ-/у праслов"янськ1Й мовх а в Х1-ХШст. цей афхке йунквдонуе також як модифхкащйний/; ьн-/-н-/, -овьн-/—евьн-/-овя-/-евн-/, -тельн-, -ичн-/-1чн-, альн-/-хальн-, -арн-/-ярн-. -ивн-/ та семантично спещалхзо-. ¡анх, ЯК1 позначають виразну якхсть, посилений, 1нтенсивний 1ияв ознаки /транспозицхйнх суфхкси: -*ьпЪ-, -*1 уЬ-/-*{,1,>7 Ъ-,

1ь-/-хо\,'х -ив-/-лив-, -ав-/-"ав-, -к-, -овит-, -уват-/

•юват-, -ист-,' модифгкащйнх суфлкси: -лив-, -ист-/, видозмхню-)ть К1ЛЬК1сний вияв оянаки в напрямку хI зменшення, послаблен-1Я /транспо зищ йН1 суфх кси: -*о V а 1Ъ-, -ха -*аз1ъ-; моди-"хкацхйнх суф!кси: -*а"\7Ъ-, -*оиа1ъ~, -хаз1ъ-; -ав-, -оват-,

- гг -

-уват-/-юват-, -аст-/-яст-/ або збгльшення, посилення /транс-позищйн1 суф1кси: t Ъ-, -*ovitb-, -*а V Ъ-, st ъ- ; -ит-/-овит-, -оват-/-ева т-/-ува т-/-юват-/, -аст-/-яст~, -ист-; модифхкацхйнх суфхкси: -*ovit-b-, -*astb-; -ист-/, указують на под1бнхсть до форми ебо властивостх того, що називае моти-вуюча основа /транспозицхйнх суфхкси: -*astb-,' -овит-, -оват--еват-/-уват-/-юват-/, -аст-/-яст-/.

Подхл'словотвхрких суфгксхв на транспозицхйнх та модифхка-цхйнх зд1йснюеться на ochobi ix сполучуваностх з р1зними твхр-ними основами: основами хменникхв та дгеслгв i, piflrne, 1нших частин мови, з одного боку, основами прикметникхв - s iwiioro.

Висновки. I. Комплексне по pi внял ьыо-i с то ри чн е й семантико-функцхональне досл1дження показало, що hkichx прикметники украхнсько1 мови характеризуються розвинутою системою cüiodo-tbiphhx засобхв, неоднорхдних як у плащ ix структури, так i в аспектх семантичних орхентацхй у процесх словотворення, на-борх функщй, активно сTi при використаннх в тих чи 1нших значениях тощо.

II. Обстежений матерхал засвхдчуе пбвну кхлькхсну стабхль-Н1сть структурног орган1защ1 суфхксально? системи ямсних прикметникхв украхнськох мови, виразну сталхсть основного фонду ix дер!вацхйних словотвхрних засобхв, успадкованих 13 пра-слов"янсько1 mobhoi едностх й появу нечисленних морфем-хнно-вавдй на групп украхнсько1 мови. Переважна бхлылхсть нових якхсних прикметникхв укрвхнськох мови виникае за словотвхрни-ми моделями, перейнятими В1Д попередньох мовнох епохи й за-крхпленими у свхдомостх мовцхв.

III. Ев0люц1йний розвиток системи суфхксального словотвору аналхзованих пришетникгв спостерхгаеться насамперед на piBHi

кИсних характеристик словотвИрних формантИв, у планИ неодно-ИдностИ ступени хх продуктивности протягом тривалого часу тановлення украхнсько? мови. ПомИтнИ вИдмИнностИ простежу-ться й у функциональному навантаженнИ суфИксИв, хх функцИо-альному об"емИ, в семантичнИй орИентацИх при твореннИ при-иетникИв вИдловИдно? лексико-семантичног групи, в ступени ктивностН використання формантИв у тому чи Иншому словотвИр-эму значении, в хх дистрибуцИх за лексико-семантичними гру-вми.

1У. ДослИдження суфИксИв якИсних прикметникИв укра?нсько! эви в аспектИ запропонованих критерИ?в, тобто з погляду Ьс эходження, структури, деривативно? активности й семвнтико-ункщональнох специфики, дае можливИсть констатувати безпе-ервний розвиток словотвИрнох структури якИсних прикметникИв крахнськох мови не стИльки в планИ характеру принципИв И пра-ил засобИв словотвору, скИльки в аспектИ становления принци-Ив И правил 5х функвдонування : спостерИгаеться варИативнхсть ловотвИрнох активности та семантично? орИентацИх словотвИрних фИксИв, IX ИерархИя при передачи деяких значень тощо поряд Из 5ерсженням успадкованих словотвИрних моделей И майже повною ИдсутнИстю Инвентарних вИдмИнностей.

Урахування структурных х семантако-функцхональних особли-эстей як давнИх, споконвИчних, тек И новоутворених словотвИр-их формантИв у процесИ хх використання дозволяв зробити исновок, що словотвИрна система якИсних прикметникИв ново! крахнськох мови в свбхх найголовнИших рисах сфорлувалася на ередину ХУПст.

Результата Д0сл1Дження викладено в таких публх кацгях

1. функщональний шдххд до вивчення хсторичнохо слово-твору// Актуальнх проблеми словотвору укра£нсько1 мови. Матер! ели наукових читань, присвячених пам"ятх прфесора 1вана Ковалика. - Терноп1ль, 1993.

2. Сшантико-функщональна структура еуфхксхв вхдносних прикметник1в у мовх давньоруськох писемностх// Мовознавство 1993, & 4. - С. 35-41.

3. Сеыантико-словотв1рн1 зв"язки М1Ж твхрними субстан-тивними основами та пох1Дними прикметниками хз суф.-ьн- // Матерхали Мхжнароднох науковох конферешцх "Семантика мови х тексту". ЧЛ. - 1вано-$ранкхвськ, 1993. - С. 21-22.

4. рукописна хромка середини ХУШ ст. /епостереження над структурно-семантичними особливостями ямсних прикмет-никхв/ // Тези доповхдей науково-практичнох конференщх "Писемщ. пам"ятки сххднослов"янсыоши мовами Х1-ХУ1П ст."-Ки$в - Слоб"янськ, 1993. - С. 123-125.

5. Структура I значения давньоруських прикметьшцв хз суф.-ьн'-/-шьн' - / // Культура слова. Еип.47. - Ки1В.

/у виробництвх/.

>ереговенко Л.Н. Формирование деривационной системы имен |рилагательных украинского языка / качественные прилагательные/.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фмлологических наук по специальности 10.02.02. - украинский 1зык, Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 1994. Защищается рукопись, в которой в срвЕнительно-историче-;ком и семантико-^ункциональном аспектах исследуется 1стория формирования суффиксальной словообразовательной :истемы качественных прилагательных украинского языка, 1ачиная с праславянского периода. Установлено, что современная словообразовательная система качественных прилагательных украинского языка сложилась к середине ХУ11 века.

Юшчов1 слова:

деривпщйна система, формування, як1сн! прикметники,

хсторична дериватологгя, словотвтрне значения,

lf-уНКЩЯ.

:erepovenko L.N. The formation of the Adjectives' Deriva-ion's Byatem in Ukrainian (qualitative Adjective), hesis for a Candidate's degree of the philological ciences by speciality 10.02.02. - the Ukrainian language, natitute of the Ukrainian language of National Academy f Sciences of Ukraine, Kyiv (Kiev), 1994. 'he subject of the typescript which is defended is the lietory of the formation of qualitative Adjectives' suffi-:al derivation's system which is investigated in the compa-■ati ve-historica 1 and semantic-functional aspects, beginning rith Proto Slavic. It has Ъееп established the modern word-ormation'g system of the qualitative Adjectives of Ukrainian iad been formed by the middle of the I7th century.

Пащр яру" ¡л Л Cnocir. друку офсеткии. Умом. дтТпГ/,^'J'*' Умили. фарби-ЫдС. V So. Обл.-вод. арк /р Тираж . Зам. „у. //-SO <71

Ффма «В1110Л» 252151, КнТв, пул. Волинська, GO.